Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

А в т о р е ф е р а т дисертації на здо

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-03-13


16

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КРИВОШЕЄВА Анастасія Олександрівна

 УДК  658 : 622 . 012

УПРАВЛІННЯ ВТРАТАМИ ЗАЛІЗОРУДНОЇ СИРОВИНИ

ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

           ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

                              Спеціальність 08.06.01 - “Економіка підприємства

                                              і організація виробництва"

                                          А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

 

Дніпропетровськ –

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі прикладної економіки Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ).

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор

                                  Прокопенко Василь Іванович,

                                  Національний гірничий університет Міністерства

освіти і науки України (м. Дніпропетровськ ),

                                  завідувач кафедри прикладної економіки.

                                  

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

                                  Турило Анатолій Михайлович,

                                   Криворізький технічний університет Міністерства

освіти і науки України, завідувач кафедри

економіки промислового виробництва і будівництва;

кандидат економічних наук, доцент

                                  Райхель Борис Львович,

                                  Національний гірничий університет Міністерства

освіти і науки України (м. Дніпропетровськ),

                                  доцент кафедри економіки підприємства.

Провідна установа: Дніпропетровський національний університет

Міністерства освіти і науки України,

                                  кафедра економіки і управління підприємством.

 

Захист відбудеться   17  квітня  2002 р.  о  14-00  годині.

на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.080.01 із захисту дисертацій

при Національному гірничому університеті за адресою:

49027, м. Дніпропетровськ -27, просп. К.Маркса,19, ауд. 4/78.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного

гірничого університету за адресою:

, м. Дніпропетровськ-27, просп. К.Маркса, 19.

Автореферат розісланий   12 квітня  2002 р.

      Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

канд. екон. наук, доц.                                                      Грідін О.П.   

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми. Успішному функціонуванню гірничого підприємства сприяє  найбільш повне і ефективне використання  запасів мінеральної сировини. Вибірковий підхід до витрачання наявних запасів сировини  призводить до  їх передчасного виснаження і значного збитку підприємству. Під впливом  втрат  рудної сировини за  кількістю  і якістю  економічна ефективність виробництва концентрату змінюється у широкому діапазоні.

         Одним з напрямів підвищення прибутковості підприємства з видобутку та збагачення руди є вдосконалення економічного механізму як взаємопов'язаної системи економічних методів, що забезпечує дієвість і результативність використання  залізорудної сировини для виробництва концентрату. У  системі управління втратами руди важливе значення має економічне стимулювання. Хоча гірничі комбінати Кривбасу розвиваються у напрямку диверсифікації продукції, переважна частина їхніх доходів сьогодні створюється від реалізації продукції гірничо-збагачувального виробництва.

Аналіз науково-практичної літератури свідчить про те, що цілеспрямованому  стимулюванню  зниження  втрат  рудної сировини  присвячена  невелика кількість наукових праць. Наукові задачі з підвищення економічної ефективності  використання  наявних  запасів    сировини  у  гірничо-збагачувальному виробництві  не мають комплексного підходу. Втрати руди контролюються, в основному, при її видобутку в кар'єрі, хоча вони формуються як на стадіях перспективного і поточного планування експлуатації родовища, так і при оперативному управлінні процесами видобутку та збагачення на підприємстві.

Встановлений вплив якості рудопотоку на економічні показники продукції, що виробляється,  однак ці показники розглядаються поза прямим взаємозв'язком з втратами якості й кількості залізної руди при виробництві металургійної сировини криворізькими комбінатами. Тому в дисертаційній роботі поставлена наукова задача, що полягає у вдосконаленні і теоретичному обґрунтуванні  економічних методів, які підвищують економічну ефективність гірничо–збагачувальних підприємств Кривбасу шляхом управління втратами рудної сировини в процесах її видобутку і переробки.

         Дисертаційна робота виконана на базі тематичних планів науково-дослідних робіт Національної гірничої академії України в області підвищення ефективності ресурсозбереження при видобутку корисних копалин, які входять до складу цільової комплексної держбюджетної програми “Створення економічних методів управління матеріальними, природними і фінансовими ресурсами”. У НДР за темою № 060303 (№ ДР 0.198.U.002.103) авторка  як виконавець удосконалила погодинно-преміальну систему оплати праці з активним  стимулюванням  робітників на залізорудних кар'єрах Кривбасу.                    

          Мета роботи - удосконалення економічних методів управління втратами рудної сировини у гірничо-збагачувальному виробництві на  базі вибору  економічно обґрунтуваної стратегії підприємства з використання наявних запасів родовища, нормування витрат сировини на виробництво концентрату та цілеспрямованого стимулювання праці. Для досягнення мети сформульовані  наступні задачі дослідження: 

         1. Встановити залежності між економічними показниками гірничо-збагачувального виробництва і втратами якості й кількості залізної руди.

2. Вдосконалити існуючі методи економічного регулювання  повноти витягу і переробки залізорудної сировини, що добувається в глибоких кар'єрах.

. Розробити теоретичні положення з удосконалення діючої системи оплати праці  гірників на базі цілеспрямованого стимулювання економії залізорудної сировини.

 Об'єкт дослідженнягосподарська діяльність гірничо-збагачувальних підприємств.

Предметом дослідження є економічні методи управління втратами залізорудної сировини у гірничо-збагачувальному виробництві.

При рішенні  наукових  задач використані  методи дослідження: наукового  узагальнення  і  систематизації -  для  дослідження  економічних  важелів

заощадження рудної сировини; математичної статистики -  для встановлення залежностей між економічними показниками процесів видобутку і збагачення та втратами залізної руди; економіко - математичного моделювання - при аналізі змінних, що формують собівартість видобутку руди і виробництва концентрату; аналітичні - при визначенні економічного ефекту від зниження втрат рудних запасів; інженерної експертизи - для вибору шляхів зниження втрат рудної сировини і собівартості концентрату.

Наукові положення, які захищаються в дисертації:

. Собівартість видобутку рудної сировини і виробництва концентрату внаслідок втрат запасів сировини підвищується прямо пропорційно відношенню цих втрат до здобутих запасів сировини. Кількісні втрати руди у порівнянні з якісними впливають на собівартість концентрату значно менше, що обумовлює стратегію гірничо-збагачувальних підприємств на першочергову експлуатацію дільниць родовищ з багатшими рудами.

. Економічна ефективність гірничо-збагачувального виробництва  підвищується за рахунок скорочення питомих умовно-постійних витрат на продукцію, яке досягається у результаті зменшення втрат кількості і якості рудної сировини на виробництво та  збільшення обсягу продукції.

. Ощадливе  використання  рудної сировини забезпечується  преміюванням  робітників, яке  спрямоване на поліпшення показників використання сировини та отримання економічного ефекту у результаті цього поліпшення. Внесок робітника у зниження втрат руди і собівартості продукції оцінюється з урахуванням його творчої участі у процесах видобутку і переробки руди.

Основний  науковий  результат  складається  в теоретичному обгрунтуванні положень цілеспрямованого економічного регулювання й управління втратами рудної сировини в процесах її видобутку і переробки. Наукова новизна результатів досліджень:

         1. Вперше запропоноване нормування витрат і цілеспрямоване стимулювання економії рудної сировини в гірничо-збагачувальному виробництві, для чого  встановлені характер, вид і кількісні оцінки взаємозв'язків між місячними та добовими показниками якості рудопотоку і технологічними параметрами процесу збагачення.

2. Вперше аналітично доведено, що собівартість видобутку сировини при її розубоженні бідною рудою знижується на величину, яка пропорційна відношенню вмісту заліза в рудному непорушеному масиві до його вмісту в рудопотоці, що збагачується. Коливання продуктивності гірничо-збагачувального комплексу спричиняють підвищення витрат  руди і, як наслідок, собівартості продукції по зростаючій параболічній залежності від величини коливань.

. Сформульовані нові принципи оцінки економічної ефективності стратегії гірничого підприємства з використання наявних запасів родовища, які базуються на визначенні співвідношення між приведеними вартостями  прибутку від реалізації продукції і  витрат на  її виробництво. Складені аналітичні залежності для розрахунку економічної ефективності кожної стратегії.

. Запропоновано при оцінці доцільності впровадження інвестицій в проекти зі зниження втрат рудної сировини враховувати   динаміку інвестицій в період їх освоєння і окупності.

. Вдосконалена погодинно-преміальна система оплати праці робітників гірничих цехів, що відрізняється від існуючих цілеспрямованим стимулюванням економного використання рудної сировини. А саме, творчий внесок робітника оцінюється з урахуванням якості його  професійних рішень, не передбачених посадовою  інструкцією, які  поліпшують  показники  використання  сировини  в процесах її видобутку і переробки. Величина внеску у зниження втрат встановлюється на основі чинників, які одночасно обумовлюють як  рівень втрат сировини, так і собівартість продукції.            

Наукове значення  отриманих  результатів  полягає  в теоретичному обгрунтуванні вдосконалених економічних методів  управління втратами  рудної сировини у гірничо-збагачу-вальному виробництві.

Практичне значення результатів роботи 

  1.  Встановлені статистичні  залежності між економічними  і  технологічними показниками процесу збагачення  і якістю рудної сировини, які  рекомендується використовувати для нормування витрат руди на виробництво  концентрату і  планування  його собівартості. Розрахована  економічна ефективність нормування витрат рудної сировини у виробництві Інгулецького ГЗКу.

         2. Запропонована методика вибору  стратегії підприємства з використання наявних запасів родовища, виходячи з економічної ефективності гірничо-збагачувального виробництва. Для умов кар'єру ІнГЗКу сформульовані чотири можливі стратегії, які відрізняються між собою за режимом формування якості рудопотоку протягом етапу експлуатації кар'єру. Складені аналітичні залежності для розрахунку ефективності стратегій і втрат сировини.

3. Розроблена методика оцінки доцільності впровадження інвестицій в проекти зі зниження  втрат рудної сировини, яка  передбачає  оптимізацію графіка освоєння інвестицій та забезпечення їх окупності. Запропоновані  формули розрахунку  грошових  потоків і  рентабельності  інвестиційних проектів.

. Надані рекомендації з удосконалення погодинно-преміальної системи оплати праці гірників на основі цілеспрямованого стимулювання економії рудної сировини. Запропоновані формули для розрахунку суми і розподілу прямого заробітку і премії між працівниками бригади і технологічного цеху.

На основі виконаних досліджень складені методичні рекомендації з управління  втратами рудної сировини і собівартістю її видобутку та переробки  на гірничо-збагачувальних  підприємствах Кривбасу. Рекомендації  затверджені й прийняті до використання на Інгулецькому ГЗКі.

 Особистий внесок здобувача полягає у формулюванні мети і наукових задач,  ідеї  роботи, наукових висновків і рекомендацій,  розробці методів і проведенні  аналітичних,  статистичних  і експертних  досліджень, в обробці  й узагальненні отриманих результатів.

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень схвалені на технічних радах ДАКії “Укррудпром”, інституту “Кривбаспроект”, Інгулецького ГЗКу. Основні положення дисертації доповідалися на конференціях: “Управління трудовими ресурсами: проблеми і перспективи розвитку” (Хмельницький, 1997), “Еколого-економічні проблеми розвідки, розробки і збагачення корисних копалин України” (Дніпропетровськ, 1997),  “Проблеми комплексного освоєння надр” (Дніпропетровськ, 1998), “Проблеми і перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації” (Дніпропетровськ, 1999), “Оплата праці і прибутки в ринковій економіці: проблеми, досягнення і перспективи розвитку” (Хмельницький, 2001), “Україна наукова-2001” (Дніпропетровськ, 2001), засіданні кафедри прикладної економіки НГА України (2000, 2001).

        Публікації.  Основні положення  і  результати  роботи  опубліковані в  14 наукових  працях,  у  тому  числі одна монографія, чотири статті в збірниках наукових праць ( усі у фахових виданнях), 9 статей  в матеріалах  і тезах конференцій.           

         Структура і обсяг дисертації.  Дисертація  складається з вступу, трьох  розділів, висновків, списку використаних джерел із 116 найменувань, двох додатків; вміщує 166 сторінок комп’ютерного тексту, у тому числі 35 рисунків на 22 сторінках, 15 таблиць, додатки на 8 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

         В розділі 1 ”Економічна ефективність роботи гірничо-збагачувальних комбінатів у взаємозв’язку з втратами залізорудної сировини” визначені умови  формування   втрат  залізної руди  при її видобутку в криворізьких кар'єрах і збагаченні на фабриках . Втрати  руди в надрах становлять 3…4 %, її розубоження - 6…7 %.  Більшість звітних даних про втрати визначаються розрахунковим шляхом і не відображають фактичних втрат рудної сировини у гірничо-збагачувальному виробництві. Зараз є технічні й технологічні рішення, які забезпечують високий витяг залізної руди з надр і металу в процесі її переробки. Впровадження цих рішень вимагає економічного обгрунтування їх доцільності і матеріального стимулювання.

        Для могутнього гірничо-транспортного обладнання в криворізьких кар'єрах сформовані робочі майданчики і уступи великих розмірів, що не забезпечує низьких втрат і розубоження руди. Невідповідність параметрів і неузгодженість режимів роботи технологічних машин в процесі збагачення призводять до   зниження якості концентрату або  збільшення його собівартості. Протягом 1995…1999 рр. на криворізьких ГЗКах втрати загального заліза змінювалися в діапазоні  23,6  (ПівдГЗК) … 42,8%  (ЦГЗК),  засмічення  руди  становило  0,8

(ПівдГЗК)…4,0% (ІнГЗК). Собівартість виробництва концентрату під впливом цих чинників змінювалась від 19,7 до 88,6 грн./т (Північний ГЗК).

Експертним  шляхом встановлена  можливість   зниження  втрат якості й кількості рудної сировини на основі економічних підходів до планування і управління  процесами  її  видобутку  і збагачення. Ритмічність  обсягів  виробництва,  якість  і  собівартість  руди  та  концентрату,  які визначають  втрати сировини, доцільно стимулювати при погодинній формі оплати  праці (56,7… 61,7 % числа опитаних). Система оплати  повинна враховувати творчий  внесок кожного працівника в економію рудної сировини і зниження собівартості металургійної продукції.

         Проаналізовані існуючі методи нормування втрат і розубоження рудної сировини. Нормування витрат руди прямим методом не виконується, хоча витрати є одним із важливих чинників, які визначають втрати і збитки підприємства. Економічний ефект від зниження втрат досліджений недостатньо. Вплив якості рудопотоку на економічні показники продукції, що випускається, розглядається поза прямим взаємозв'язком з  економним витрачанням руди.

      В розділі 2 “Планування економічної діяльності гірничо-збагачувальних підприємств  з формування якості рудної  сировини“  обгрунтовано залежності  між економічними  показниками  гірничо-збагачувального виробництва і втратами якості й кількості залізної руди. Якби наявного на Інгулецькому ГЗКі розубоження 8...10 % удалося уникнути, то вміст магнітного заліза в руді можна було б збільшити з 24,94 % до 27,1...27,7 %. При цьому витрати руди на виробництво концентрату знизилися б з 2,72 до 2,44...2,50 т чи на 0,25 т руди на 1т концентрату. Його собівартість підвищується по зростаючій параболічній залежності від коливань продуктивності гірничо - збагачувального комплексу. Собівартість видобутку й переробки  руди  підвищується  за рахунок  умовно-постійних і змінних витрат, пропорційних календарному фонду робочого часу. При коливаннях продуктивності у розмірі 0,2...0,3 її математичного чекання собівартість виготовлення концентрату підвищується на 15...20 %.

         Унаслідок  меншого  витягнення  металу з  наявної  кількості сирої  руди Qр.с в хвостах збагачення губиться кількість металу, для компенсації якої необхідно додатково добути і переробити руди в обсязі

                                            Qр.к = Qр.с(1- Feк /((Feз))),                                                        (1)

де Feк - вміст заліза у концентраті, частки од.;

    (Feз) –витрати сирої руди на виробництво концентрату  як функція вмісту загального заліза в руді Feз, т/т.

Визначені можливі стратегії діяльності гірничих підприємств і цілі, яких вони  досягають (табл. 1).  Критеріями  оцінки стратегій  прийняті  економічна ефективність коштів, які витрачаються на  видобуток і переробку  рудної сировини, і використання  її наявних запасів у родовищі. Економічна ефективність відносно собівартості продукції основної діяльності

                                                     Ео=По /Со ,                                                        (2)

де По , Со- відповідно  прибуток від звичайної діяльності до оподаткування  і собівартість реалізованої продукції.

         Вартість майбутніх доходів і витрат приведена до кінця періоду, який розглядається. У розрахунках  економічної  ефективності  тієї  чи  іншої  стратегії передбачено  існування  альтернативної  можливості  інвестування, що  забезпечує чистий доход  r відсотків на одиницю витрат. З метою більш точного урахування впливу собівартості продукції  у взаємозв’язку з якістю залізорудної сировини на прибуток  гірничо-збагачувального комбінату амортизаційні відрахування, які пов’язані з видобутком корисних копалин Aо, до собівартості не додаються, а визначаються  окремо.    

На t-й рік експлуатації родовища (від кінця розрахункового періоду)

                                               Поt= Доt- Соt -Aоt ,                                                                         (3)

де Доt - доход гірничовидобувного підприємства від реалізації продукції.

У свою чергу

                                                    Доt=Цк(Fe)Qtк(Fe),                                                                     (4)

де Цк(Fe)- оптова ціна на залізорудний концентрат у залежності від його якості (за вмістом заліза);

    Qt - обсяг видобутих корисних копалин (у натуральному виразі);

   к(Fe) - вихід концентрату з руди з вмістом  заліза Fe, частка од.

У такий же спосіб визначено собівартість концентрату за витратами тільки на його виробництво і реалізацію:

                                           Соt=Cк(Fe) Qtк(Fe),                                                                    (5)

де Cк(Fe) - собівартість концентрату в залежності від вмісту заліза у руді.

                                                                                                              

                                                                                                                                           Таблиця 1

Стратегії і цілі гірничо-збагачувального підприємства

з використання запасів рудної сировини

Стратегія

Ціль

  1.  Формування якості

рудопотоку з кар'єру на збагачувальну  фабрику

в  режимі середньої по родовищу.

   Знизити втрати експлуатаційних запасів

корисних копалин.

   Забезпечити стійку економіку підприємства протягом періоду експлуатації  родовища.

Підвищити надійність  виконання  договірних    

зобов'язань з постачання   продукції.

Одержати найбільший в сумі прибуток від  видобутку всіх запасів корисних копалин  у родовищі.

2. Розробка  родовища

у  два  етапи  послідовно:

I етап - багаті руди,  II етап -

бідні руди.

   Підвищити середню якість рудної сировини.

  Завоювати велику частку ринку даної продукції.

   Домагатися найбільшого прибутку з початку експлуатації родовища.

3. Формування рудопотоку

з кар'єра на збагачувальну

фабрику  в  режимі  поступового зниження якості.

   Підтримувати проектну технологію видобутку і переробки конкретного виду корисних  копалин.  

   Створити визначений імідж продукції.

Повністю одержати запланований прибуток

від реалізації конкретної продукції.

  

4. Одночасна роздільна

розробка багатих і

бідних  руд.

Знизити втрати експлуатаційних запасів рудної сировини.

   Підтримувати  проектну  технологію  видобутку і переробки конкретного  виду корисних копалин.

   Забезпечити  стійку  економіку підприємства, повністю одержати запланований прибуток.

Виражено аналітично прибуток гірничо-збагачувального комбінату  протягом періоду відпрацювання  родовища  при кожній  стратегії виробничо-господарської діяльності. Так, наприклад, при  стратегії 3 приведена вартість майбутніх прибутків і витрат протягом етапу Т  відпрацювання кар’єру

                                                                          T

                                        Пм.Т =(1-Нп)Qп.и Т -1(Цк.t -Ск.t -Т) к.t (1+r)t ;                                      (6)     

                                                                       t=1

                                                                T

                                        См.Т =Qп.и Т-1(Ск.t+Т) к.t (1+r)t,                                             (7)

                                                            t=1  

де Т - потонна ставка на амортизацію групи основних фондів, необхідних для етапу  експлуатації  родовища  загальним  обсягом Qп.и ( у  натуральному виразі ) видобутку корисних копалин ; Нп - податок на прибуток; r –максимально можлива ставка чистого доходу, частка од.

Найбільш раціональною за економічною ефективністю є стратегія 3, при якій запаси рудної сировини розробляються в режимі поступового зниження якості (рис.1). Однак ця стратегія викликає  найбільші  втрати  руди в  надрах (табл.2). При  відмовленні  від розробки запасів руди, що залишилися на останні роки виділеного етапу експлуатації родовища (виробництво концентрату стає безприбутковим), економічна ефективність стратегії складе 25,3%, втрати запасів –до 30%.              

                                                                                                              

                                                                                                                                          Таблиця  2

                       Показники проектного етапу відпрацювання   родовища  кар'єру  ІнГЗКу

   Показник

Стратегія 1

Стратегія 2

Стратегія 3

Стратегія 4

Добуто залізної

руди, млн.т

Вироблено

концентрату, млн.т

Якість

концентрату, %

Втрати руди у хвостах збагачення,млн.т

у % до проекту

Витрати руди, т/т

Собівартість

концентрату, грн./т

Майбутні витрати - усього, млн.грн.

Майбутній прибуток - усього, млн.грн.

Економічна

ефективність, %

,0

,3

,15

,2

+ 14,4

,75

,5

,1

,0

,8+35,8

,2; 62,7

,1+44,4

+ 13,6

,35; 3,35

,8; 53,1

,3

,0

,4

,8...67,6

,0

+ 20,7

,16...4,80

,0...66,6

,9

,0

,8+35,8

,2; 62,7

,1+44,4

+ 13,6

,36; 3,35

,8; 53,1

,4

        Теоретично обгрунтовані інвестиційні проекти зі зниження втрат якості й кількості рудної сировини. Доцільність інвестицій у той чи інший проект установлюється шляхом порівняння між собою сьогоднішньої вартості витрат і доходів. Тривалість періоду То впровадження й окупності проекту приймається такою, при якій виконується умова

                                                                    До  Во + Ко ,                                                                (8)

де  До, Во, Ко- дисконтовані  суми  відповідно доходу, оплати  відсотків за кредитом та інвестиційних вкладень;

                                                                  До=Д ((1 /(1+r)t) ;                                             

                                      Во=К р(t /(1+r)t)+pКоt t ;    Ко=К (1 /(1+r)t),                 (9,10)

де  Д, К - відповідно приріст доходу, отриманий у результаті впровадження інвестиційного проекту, і інвестиційні вкладення протягом місяця (року);

     То - тривалість графіка освоєння інвестицій і їх окупності;

     Тн - проміжок часу на початок одержання прибутку;

      р - відсоток за кредитом, частка од.;

     Кot- непогашений залишок кредиту на кінець t-го проміжку часу;

     Тк - проміжок часу на кінець одержання кредиту.

        Виконані розрахунки економічного ефекту від впровадження на Інгулецькому ГЗКі сухої магнітної сепарації (СМС) і рудо-контрольної станції (РКС). Складений графік освоєння інвестиційних вкладень та їх окупності. Впровадження СМС дозволяє отримати додатково 260 тис. т концентрату на рік, знизити собівартість випуску концентрату на 2,1 грн./т (на 4,4%). Технологія СМС освоюється протягом 6 міс., окупається   за 8 міс. Рентабельність інвестицій - 90%. Контроль якості руди, що доставляється на дробильно-перевантажувальний пункт автосамоскидами, знижує   витрати рудної сировини на виробництво концентрату на 6,3%. Економічний ефект від впровадження РКС -  380 тис. грн. на рік.

Для виробництва  концентрату в обсязі Qк  при зниженні вмісту заліза в руді з Feр до Feз необхідно додатково переробити обсяг руди, що дорівнює                            

                                                   Qp = Qк Feк((1/Feз (Feз))-(1/Feр (Feр))),                                (11)

де (Fe) –витяг концентрату як функція вмісту заліза в руді, частка од.

        При збагаченні 2 млн.т руди з вмістом загального заліза 30 % може бути отримано 646 тис.т концентрату, а з вмістом 33 % - 768 тис.т, тобто на 122 тис.т більше  (рис.2).  Граничний  вміст  загального  заліза у  вміщуючих  породах  на контакті з рудним покладом при їхній валовій виїмці разом з рудою

                                                       Feз.п=( Feз-( Feз) Feр)/(1-( Feз)).                                            (12)

 В розділі 3 “Методичні  основи  управління  втратами  залізної  руди в процесах видобутку і переробки”, оцінюючи взагалі організацію технологічних процесів, відзначено, що заходи щодо зниження втрат мінеральної сировини у гірничо-збагачувальному виробництві ВАТ “Інгулецький ГЗК” не  мають цілеспрямованого характеру.  Це видно, насамперед, з нормального закону розподілу вмісту заліза в концентраті по РЗФ-1, РЗФ-2, а також у цілому по комбінату. Виділені окремі складові витрат на процеси гірничо-збагачувального виробництва в залежності від втрат запасів руди або її якості, що визначає ці втрати. Одержана формула для розрахунку собівартості концентрату:

                                Ск= (Feз)(Сд+СвКв /(1-е)+Сд.ф+Ст+Сз.ф аТ (1-е )),                       (13)

де  Св,Сд,Сд.ф,Ст,Сз.ф -  собівартість, відповідно, розробки  розкриву (грн./м), безпосередньо видобутку руди, дроблення руди на фабриці, транспортування її на  збагачувальну  фабрику і переробки (збагачення)   на концентрат, грн./т;

      Кв –поточний коефіцієнт розкриву, м/т;

      е - втрати  експлуатаційних запасів рудної  сировини, частка од.

      Як випливає з рис. 2, із збільшенням втрат руди в надрах собівартість концентрату збільшується, а із збільшенням вмісту загального заліза в руді –зменшується, причому втрати значно менше впливають на собівартість, ніж вміст заліза. Тому гірничовидобувні  підприємства,  незважаючи на  втрати рудної сировини, прагнуть відробити ділянки родовища з багатшою рудою.

Запропоновано нормування витрат рудної сировини і управління її втратами на основі цілеспрямованого стимулювання. Це сприяє зниженню в значній  мірі втрат руди  в надрах і у вигляді хвостів збагачення на поверхні  в період поточного планування і оперативного управління. На основі статистичних даних для нормування витрат руди на збагачувальних фабриках ІнГЗКу  отримані наступні рівняння регресії:

РЗФ-1

= 0,11Feк - 0,16 Feз + 0,02Feм +0,02, т/т;                                                                           (14)

РЗФ-2

 = 0,12 Feк - 0,07 Feз -0,005 Feм -3,07, т/т,                                                                         (15)

де Feк ,Feз, Feм- у %.

Проаналізовані витрати руди  на  випуск концентрату по РЗФ-1 і РЗФ-2 у червні 1999 р. Внаслідок порушення контролю  за  технологічними  процесами   були   допущені  перевитрати  руди  по першій збагачувальній фабриці 17,8, по другій –,1 тис.т. Такі перевитрати обумовили підвищення видатків відповідно фабрикам у сумі 518 і 295 тис. грн.

Визначено елементи виробничої собівартості продукції ВСП, на які може впливати система оплати праці при цілеспрямованому стимулюванні зниження втрат кількості і якості  сировини. Ця собівартість за рахунок більш раціонального користування рудними ресурсами змінюється на величину

 ВСП =ПМВ+ІПВ - ЗВВ.                                               (16)

де ПМВ, ІПВ - скорочення відповідно прямих матеріальних та інших витрат;

    ЗВВ - збільшення загально-виробничих витрат.

         Частина отриманої економії витрат на виробництво продукції в сумі                                ІОП=(ВСП) може бути направлена на додаткове преміювання робітників за елементом ІОП “Інші витрати на оплату праці”. Ця частина визначається величиною  (у частках одиниці), яка дорівнює відношенню суми коштів на додаткове преміювання до отриманої економії коштів.

         Додаткові заохочувальні кошти можуть бути утворені за рахунок загальної економії Е, отриманої від зниження  втрат Ев.д і засмічення руди Ез при видобутку, підвищення ступеня витягнення металу при збагаченні Ев.з, а також скорочення витрат Ес на видобуток і переробку руди. У цьому випадку

 Е = Ев.д  Ез  Ев.з  Ес.  (17)

         Знак   у наведеному виразі означає, що поліпшення одного з показників використання рудних запасів може привести до погіршення інших показників. Розмір премії визначається коефіцієнтом творчого внеску, що залежить від відношення робітника до трудового процесу, у результаті якого він приймає раціональні економічні, організаційні або технологічні рішення, які не передбачені тарифно-кваліфікаційним довідником (посадовою інструкцією) і поліпшують показники використання рудної сировини.

Таким чином, для цілеспрямованого стимулювання робітників  технологічних цехів ГЗКу щодо зниження втрат рудної сировини передбачається два види преміювання: 1) за елементом “Прямі витрати на оплату праці” - за поліпшення показників використання запасів сировини; 2) за елементом “Інші витрати на оплату праці” - за зниження видатків на процеси видобутку і переробки руди . З огляду на колективну форму організації праці в кар'єрі і на збагачувальній фабриці, загально-бригадний заробіток буде розподілятися за тарифними ставками отриманих розрядів і відпрацьованому часу з урахуванням кількісної оцінки творчого внеску кожного робітника в результати праці бригади. Відповідно до вищевикладеного заробітна плата робітника може бути визначена за виразом

 ЗП = СтТв + СтТвКт.уП + СтТрКт.уП,                                        (18)

де СтТв –тарифний заробіток робітника (добуток тарифної ставки Ст на фактично відпрацьований час Тв);

Кт.у- коефіцієнт творчої участі робітника;

       П, П- загальна премія бригади за 1-м і 2-м елементами витрат на оплату праці, відповідно, за поліпшення показників використання рудної сировини і за зниження видатків на її видобуток і переробку, що припадає на 1 грн. суми тарифних заробітків членів бригади.

У даному виразі перший доданок визначає тарифний заробіток, а другий і третій доданки - премію робітника відповідно за вище названими елементами. Коефіцієнт творчої участі Кт.у  є добутком коефіцієнтів, що враховують  виходи на роботу Кв, професійну майстерність працівника  Кп.м,  витяг Кмі засмічення  рудної  сировини  Кз , усереднення  якості  рудопотоку Куі ритмічність  виробництва Кр. Тобто

   Кт.у = Кв Кп.м Км Кз Ку Кр . (19)

         Для розрахунку кожного з прийнятих коефіцієнтів запропоновані фор-мули. Фонд заробітної плати однієї робочої бригади встановлюється шляхом підсумовування прямої зарплати і премій. Отже

 ФОПб = СтТв+ПСтТв Кт.у+ПСтТв Кт.у .                             (20)

         У цьому виразі сума тарифних заробітків СтТв і премія ПСтТв Кт.у оплачуються за рахунок собівартості продукції, а премія ПСтТв Кт.у - з додаткових  заохочувальних  коштів, які формуються в  результаті зниження  виробничої собівартості продукції. Запропоновані положення з оплати праці стимулюватимуть  кожного  робітника  і бригаду в  цілому творчо відноситися до  розробки і впровадження передових методів праці, прогресивної техніки і технології, які забезпечать більш повне використання рудної сировини.

ВИСНОВКИ

У дисертації,  яка є  завершеною  науковою  роботою,  отримані  нові  результати, що полягають у вдосконаленні  методів нормування витрат і цілеспрямованого стимулювання економії рудної сировини, оцінки економічної ефективності стратегії  гірничовидобувного підприємства з використання наявних запасів родовища  і є суттєвими для розвитку теорії та збагачення практики функціонування економічного механізму гірничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу. Основні результати дослідження полягають у наступному:

         1. На криворізьких ГЗКах низький (в діапазоні 55…75%) витяг загального заліза з руди, що істотно знижує економічну ефективність гірничо-збагачу-вального виробництва і є  наслідком значних (на рівні 30…40% за металом) втрат якості й кількості рудної сировини в процесах її видобутку і збагачення. Методом інженерної експертизи, яка проведена на Інгулецькому ГЗКі, визначені шляхи зниження втрат рудної сировини. Ритмічність обсягів видобутку руди та її переробки, якість і втрати сировини, які визначають собівартість виробництва концентрату, треба стимулювати при погодинній формі оплати праці (56,7… 61,7% числа опитаних).

2. Управління  втратами рудної сировини у гірничо-збагачувальному виробництві можливе на  основі економічного обгрунтування стратегії підприємства з використання запасів родовища, нормування витрат руди на виробництво  концентрату та цілеспрямованого матеріального стимулювання економії сировини відповідно при перспективному і поточному плануванні та оперативному управлінні виробництвом.

. Внаслідок втрат якості і кількості рудної сировини в процесах видобутку і переробки собівартість концентрату збільшується прямо пропорційно їх відношенню до видобутих запасів сировини. Кількісні втрати в порівнянні з якісними впливають на собівартість значно менше, що зумовлює необхідність перегляду нормативів плати за надра.

4. Нормування витрат і цілеспрямоване стимулювання економії рудної сировини можливі на основі встановлених взаємозв’язків між показниками якості рудопотоку і технологічними параметрами процесу збагачення. Завдяки організації процесів видобутку й переробки руди з мінімальними втратами її якості  й  кількості  на  фабриках  № 1 і 2 ІнГЗКу  витрати  сировини  можуть  бути зменшені на 25…30 тис.т на місяць, внаслідок  чого місячні витрати коштів будуть знижені на 750…900 тис. грн.

. В результаті розубоження собівартість видобутку рудної сировини зменшується на величину, яка пропорційна відношенню вмісту заліза в рудному непорушеному масиві до його  вмісту в рудопотоці, що направляється на збагачення. Мінімально допустимий вміст загального заліза в бідній руді, при якому втрати металу у відходах збагачення компенсуються його витягненням з бідної руди,  для умов родовища кар'єру ІнГЗКу дорівнює 25,4%. Він дозволить оконтурити родовище з урахуванням приросту запасів бідних руд.

 6. Економічна ефективність стратегії підприємства з використання запасів рудної сировини оцінюється  відношенням приведених вартостей майбутнього прибутку від реалізації продукції до майбутніх витрат на її виробництво.  Стосовно до умов кар'єру ІнГЗКу  визначені чотири  стратегії, відмінні між собою за режимом формування якості руди в процесі видобутку. Найбільш раціональною є стратегія, при якій запаси руди видобуваються в режимі зі зниженням її якості.  Однак  ця стратегія  викликає найбільші  втрати  наявних запасів рудної сировини (економічна ефективність - 25,3%, втрати запасів виділеного етапу кар'єру - до 30%).

. Оцінку доцільності  інвестування  проектів зі зниження втрат  рудної сировини  необхідно здійснювати із урахуванням динаміки інвестиційних вкладень в період їх освоєння й окупності.

8.  Цілеспрямоване стимулювання економії рудної сировини можливе за погодинно-преміальною системою оплати праці. Внесок працівника в зниження втрат сировини і собівартості процесів її видобутку й переробки необхідно оцінювати за допомогою коефіцієнта творчої участі. Цей коефіцієнт визначається  відношенням працівника до трудового процесу, внаслідок якого він приймає раціональні професійні рішення, котрі не передбачені посадовою інструкцією і поліпшують показники використання рудної сировини.

        9. Результати досліджень доцільно  використовувати у роботі планово-економічних служб гірничо-збагачувальних комбінатів та проектних інститутів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

 1. Прокопенко В.И., Кривошеева А.А. Экономическая оценка потерь рудного сырья. - Днепропетровск: Наука и образование, 2001.- 210 с.

2. Прокопенко В.И., Кривошеева А.А.  Исходные  положения  для формирования  системы  оплаты  труда на горно-обогатительных комбинатах акционерной формы собственности // Вісник технол. ун-ту Поділля.-Хмельниць-кий.- 1998.- С. 184-186.

       3. Прокопенко В.И., Кривошеева А.А. Разработка системы оплаты труда с целенаправленным стимулированием экономии рудного сырья на Криворожских ГОКах // Вісник  технол. ун-ту  Поділля.- Хмельницький.- 2001.-№ 2.-  Ч.2.- С. 72-74.

         4. Кривошеева А.А. Экономическая оценка стратегии горно-обогатительного предприятия по использованию запасов рудного сырья // Зб. наук. праць "Економіка: проблеми теорії та практики".- Вип. 75.- Дніпропетровськ: ДНУ.- 2001.- С. 18-26.

5. Кривошеєва А.О.  Про необхідність  нормування   витрат  рудної  сировини у гірничо-збагачувальному виробництві // Зб. наук. праць "Економіка: проблеми теорії та практики ".- Вип. 108.- Дніпропетровськ:ДНУ.-2001.-С.8-14.         

. Кривошеева А.А. Влияние производительности экскаватора на себе-стоимость разработки горных пород // Матер. міжвуз. наук.- практ. конф. “Становлення української економіки”.- Дніпропетровськ: ДДУ.- 1996.- С.35.

         7. Прокопенко В.И., Кривошеєва А.А. Определение  доли  условно-постоянных затрат на открытые горные разработки // Придніпр. наук. вісник.- 1996.-  5.- С. 7.

. Кривошеева А.А., Курашов С.В. Методика расчета заработной платы рабочих экскава-торных бригад путем активного стимулирования труда // Сб. докл. междунар. науч.-практ. конф. “Управление трудовими ресурсами: проблемы и перспективы развития”.-Хмельницький: Технол. ун-т Поділля. - 1997.- Ч. І.- С. 108-110.

. Кривошеева А.А. Пути повышения  конкурентоспособности продукции горно-обогатительных комбинатов Кривбасса //  Екон. вісник НГА України.- Т. 2.- Дніпропетровськ: РИК НГА України.-1999.-С. 81-84.         

10. Кривошеева А.А. Оценка  организации  технологических  процесов  во взаимосвязи с формированием качества рудного сырья в карьере // Матер. наук.- практ. конф. ”Проблеми і перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації”.- Наук. вісник НГА України.- Дніпропетровськ.- 2000.- № 1.-С. 67-69.

         11. Кривошеева А.А. Моделирование взаимосвязей между качеством и потерями рудного сырья в процессах добычи и переработки // В кн. Мельника Ю.И.  “Доработка глубоких карьеров".- Днепропетровск: Наука и образование, 2000.- С. 169-178.

. Кривошеева А.А. Влияние  потерь рудного  сырья  на  себестоимость продукции  горно-обогатительных  комбинатов  //  Матер. 4-ої  міжнар.  конф. "Наука і освіта‘".- Т. 3.-Дніпропетровськ: Наука і освіта.- 2001.- С. 40-42.

13. Прокопенко В.И., Кривошеева А.А. Экономическое обоснование проектов  по снижению  потерь железной  руды в горно-обогатительном производстве // Матер. наук.-практ. конф. "Проблеми і перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації".- Екон. вісник НГА  України.- Дніпропетровськ: РИК НГА України.- 2001.- № 2.- Т.1.- С. 25-27.

14. Кривошеєва А.О. Економічні основи управління втратами залізної руди в процесах видобутку і переробки // Матер. 1-ої всеукр. наук.- практ. конф. “Україна наукова‘”.- Т.12.- Дніпропетровськ: Наука і освіта.- 2001.- С. 8-9.

Особистий внесок автора в роботах, опублікованих у співавторстві:

         [1] - проведення аналітичних, статистичних та експертних досліджень, підготовка вихідних даних, розрахунки;

[2,3,8] - теоретичне обгрунтування  положень, прикладні дослідження;   

[7] - аналіз та узагальнення отриманих результатів;

[13] –розробка методики, підготовка вихідних даних, розрахунок.

А Н О Т А Ц І Я

         Кривошеєва А.О. Управління втратами залізорудної сировини як чинник підвищення  економічної ефективності гірничо-збагачувального виробництва. - Рукопис.

         Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01- “Економіка  підприємства  і  організація  виробництва”. Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2002.

          Досліджені методи економічного обгрунтування стратегії підприємства з використання  наявних запасів родовища,  нормування  витрат  руди  на  виробництво  концентрату  та  цілеспрямованого  стимулювання  економії сировини. Для цього собівартість концентрату визначена в залежності від втрат якості й кількості рудної сировини в процесах видобутку і переробки.  Встановлені рівняння регресії для нормування витрат руди на виробництво концентрату. Економічна ефективність стратегії оцінюється  співвідношенням  приведених вартостей майбутнього прибутку  від реалізації продукції і майбутніх витрат на її виробництво. Розроблена методика оцінки доцільності  інвестування  проектів зі зниження втрат  руди, яка враховує динаміку інвестиційних вкладень в період їх освоєння й окупності.  Вдосконалена погодинно-преміальна система оплати  праці в напряму   преміювання за економію рудної сировини. Внесок  працівника  в зниження втрат сировини  і її  собівартості  оцінюється  коефіцієнтом творчої участі. Результати досліджень використовуються на ІнГЗКу.

Ключові слова: гірничо-збагачувальне виробництво, економічна ефективність, втрати рудної сировини, система оплати праці

А Н Н О Т А Ц И Я

         Кривошеева А. А. Управление  потерями  железорудного сырья как  фак-тор  повышения  экономической  эфективности  горно-обогатительного производства.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой  степени кандидата экономических наук по специальности  08.06.01- " Экономика  предприятия   и  организация производства". Национальный горный университет, Днепропетровск, 2002.

         Исследованы методы экономического обоснования стратегии предприятия по использованию имеющихся запасов месторождения, нормирования расхода руды на производство  концентрата и целенаправленного стимулирования экономии сырья. Для этого себестоимость концентрата определена в зависимости от потерь качества и количества рудного сырья в процессах добычи и переработки. Установлены уравнения регрессии для нормирования расхода руды на производство концентрата. Экономическая эффективность стратегии оценивается  по соотношению  приведенных стоимостей будущей прибыли от реализации продукции и будущих затрат на ее производство. Разработана методика оценки целесообразности инвестирования проектов по снижению потерь  руды, которая учитывает  динамику инвестиционных  вложений в период их освоения и окупаемости. Усовершенствована повременно-премиальная система оплаты  труда на  основе премирования за  экономию   рудного  сырья.  Вклад   работника  в  снижение  потерь сырья и  его себестоимости

оценивается  коэффициентом  творческого  участия.  Результаты   исследований  используются  на

ИнГОКе.

Ключевые слова: горно-обогатительное производство, экономическая эффективность, потери рудного сырья, система оплаты  труда

THE  ANNOTATION

         Krivosheeva A.  Management of irone-ore raw material losses  as  factor of economic efficiency  increase of  ore processing manufacture.- The manuscript.

The thesis of obtaining the degree of the Candidate of Economic Sciences. The speciality  code is 08.06.01 - Economy of the enterprise and organization of manufacture. National Mining University, Dnepropetrovsk, 2002.

         Economic efficiency of ore processing manufacture in its connection with losses of quality and quantity of ore raw material during its production and enrichment on Krivorozhsky mining-processing plant (MPP) is analyzed . Economic methods of raw  material losses management are determined on the basis of engineering examination, which was carried out on Inguletsky MPP. The increase of efficiency  by means of economic substantiation of the strategy of an enterprise  using  stocks of  deposit,  rationing  of ore  expenditure during оf  the manufacturing  of a сoncentrate  and  purposefully  stimulation  the economy of  raw material accordingly to long term  and current planning and operative production management is offered.

It is established, that the cost-price of a concentrate  increased in directly proportion to the ratio of  the losses and extracted stocks of ore. The quantitative losses in comparison with qualitative losses influence the cost price much less, that predetermines necessity of reconsideration of  payment specifications for entrails of the earth.

The interrelations between parameters of ore stream quality  and technological parameters of enrichment process for rating the expenditure and purposeful stimulation of ore raw material economy are established. Then the processes of production and processing of ore with the minimal losses of its quality and quantity were organized on  a mining-processing plant of Ingulets, the expenditure  reduced by 25 … of 30 thousand tons, and expenditures-by charges - on 750 … of 900 thousand hrivnas per  month. The cost price of  ore raw material production is  investigated during  its working out by poor ore. The minimum of allowable contents of general iron in poor ore is determined, then the losses of metal as tailings are compensated by its extraction from poor ore. These contents make 25,4 % under conditions of Inguletsky MPP.

The basic rules and methods of  economic substantiation of the strategy of the enterprise,  using  stocks of ore raw material are formulated. The economic efficiency of  this strategy is estimated by the ratio of the given costs of the future profit from realization of the production to the future expenses for its manufacture. Four strategies of open-cast  conditions  of Inguletsky MPP are determined being different among themselves by the conditions of ore quality`s formation during the production. The most rational is the strategy, at which the stocks of ore are extracted in the regime  of gradual decrease of quality. However this strategy causes the greatest losses of available stocks of ore (economic efficiency - 25,3 %, loss of stocks - up to 30 %). The expediency estimation technique of projects' investment targeted  at the decrease of losses of raw material is made, which takes into account the dynamics of the investments during their development and payback.

The pay-by-the-hour bonus system is perfected on the basis of purposeful stimulation of ore raw material economy. This stimulation provides two kinds of awarding: 1) for the  improvement of parameters of use of stocks of raw material; 2) for the decrease of the expenditure on  processes of production and processing of ore. It is offered to estimate the contribution of a worker to the decrease of losses of raw material and to the cost price of the processes of its production and processing with the help of the factor of creative participation. This factor is defined as the attitude of a worker to labour process, when he makes the rational professional decisions, which are not stipulated by official regulations and which improve parameters of  ore raw material use. Theoretical bases of distribution  the premium among the members of a brigade are developed.

 Key words: the mining preparation  manufacture, economic efficiency,  losses  of ore raw material, system of payment of  work




1. Иммунитет государства, его виды
2. Кризис конца 98 - экономико-политические аспекты
3. Алкилирующие агенты
4. на тему ldquo;Культура конфликтного взаимодействияrdquo; Белгород 2010 г Содер
5. Спутниковые системы просит Вас распределить выпускника факультета радиофизики и компьютерных технологий
6. тематизировать наш красный опыт
7. Vocbulry. rrnge insurnce cover for the shipment be cceptble for be beneficil to be negotible e
8. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Луганс
9. это природные тела примерно одинакового хим
10. Біохімія 1 Основні закони хімії
11. Методы улучшения эрекции
12. виражати; 2. виявляти; seine Meinung ~u~ern; den Wunsch ~u~ern; Misstruen ~u~ern
13. импрессионизм подразумевается направление в живописи хотя его идеи также нашли своё воплощение в литерат
14. Россия федеративное государство Это означает что Россия государство состоящее из частей имеющих ста
15. Доклад Приморского края
16. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук КИЇВ ~ Д
17. Международные Финансовые Центры
18. доктринальної частини вузівського курсу Основи політології Рецензенти- Н
19. 10.2009 Голова- проф
20. .Способы и приемы перевода образных фразеологизмов