Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

тематичних наук Київ ~ Дисертацією є рукопис

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-03-13

17

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Іщенко Руслан Миколайович

УДК 535.343.2; 535:548

ОСОБЛИВОСТІ  АВТОІОНІЗАЦІЙНИХ  ПРОЦЕСІВ  У  L –ТА  М – ЕЛЕКТРОННИХ  ОБОЛОНКАХ  АТОМІВ  3d –ТА 5d –ЕЛЕМЕНТІВ

01.04.07 –фізика твердого тіла

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фізико–математичних наук

Київ –

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі загальної фізики

Київського національного університету

ім. Тараса Шевченка

Науковий керівник: 

кандидат фізико-математичних наук, доцент

Боровий Микола Олександрович

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка,

завідувач кафедри загальної фізики

Офіційні опоненти: 

доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник

Зауличний Ярослав Васильович

Інститут проблем матеріалознавства ім.

І.М. Францевича НАН України, провідний науковий співробітник

доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник

Дегода Володимир Якович

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка,

провідний науковий співробітник кафедри експериментальної фізики

Провідна установа: 

Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, м. Київ

Захист відбудеться 23 жовтня 2006 р. о 16:30 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради   Д 26.001.23 в

Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка

за адресою: 03022,    м. Київ, проспект акад. Глушкова, 2,

корп.1, фізичний факультет, ауд. № 200

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці

Київського національного університету ім. Тараса

Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58

Автореферат розісланий „15” „вересня” 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.23

доктор фізико-математичних наук, професор     Поперенко Л.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Серед напрямків рентгенівської спектроскопії твердих тіл в останні роки значну увагу привертають дослідження рентгенівських емісійних спектрів кратноіонізованих атомів. В першу чергу, це обумовлено практичними потребами подальшого підвищення точності методів рентгенівського флуоресцентного та електронно–зондового аналізу, що вимагає коректного виділення і врахування слабких рентгенівських емісійних ліній та смуг, які випромінюються при електронних переходах в атомах з декількома вакансіями у внутрішніх електронних оболонках (сателітні лінії). Присутність різних типів сателітів у спектрах рентгенівської К–, L–та М–емісії значно ускладнює інтерпретацію таких спектрів і потребує систематичних досліджень основних параметрів рентгенівських емісійних спектрів кратноіонізованих атомів. З іншого боку, спектри, що випромінюються атомами з декількома вакансіями у глибоких електронних оболонках, несуть суттєву інформацію про динаміку багатоелектронної взаємодії в атомі, механізми первинної іонізації атома бомбардуючими частинками та його подальшої автоіонізації, характер міжатомної взаємодії атома, що випромінює, з атомами найближчого оточення. Така експериментальна інформація є необхідною для розвитку сучасних багаточастинкових теоретичних моделей атому, які б коректно враховували електронні кореляції при відгуку електронної підсистеми атому на зовнішнє збурення. Нарешті, дослідження рентгенівської емісії кратноіонізованих атомів дозволяє визначати такі важливі фізичні параметри, як перерізи іонізації електронних оболонок атомів, ширини рівнів та виходи флуоресценції, швидкості радіаційних та безрадіаційних переходів, ефективні заряди атомів у твердому тілі тощо.

Незважаючи на фундаментальні дослідження процесів кратної іонізації атомів при взаємодії з потоками електронів та фотонів, які було виконано за останні 10–років, на сьогодні залишається нез’ясованим цілий ряд питань щодо фізики таких автоіонізаційних процесів, як радіаційний Оже–ефект (РОЕ) та переходи Костера–Кроніга (КК). Зокрема, загальноприйнята  теоретична модель, що описує явища К–ММ та K–LM РОЕ, базується на одноелектронному наближенні миттєвого збурення [1]. Однак, такий підхід може виявитися обмеженим, оскільки не забезпечує врахування усіх основних типів міжелектронних кореляцій при двоелектронному однофотонному переході, яким є РОЕ. У свою чергу, відомі експериментальні значення відносних інтенсивностей рентгенівських емісійних спектрів К–ММ і К–LM РОЕ 3d–елементів є нечисельними та суперечливими. Отже, відсутність достовірних експериментальних даних щодо основних характеристик спектрів К–ММ і К–LM РОЕ 3d–елементів не дозволяє коректно враховувати сателіти РОЕ при виконанні рентгенівського елементного аналізу та з’ясувати можливість застосування одноелектронного наближення миттєвого збурення до опису такого явища, як РОЕ.

Значною проблемою при інтерпретації рентгенівських L–спектрів 5d–елементів, для яких енергетично дозволені КК–переходи типу L–LM (Z >73), є суттєве перевищення теоретичних значень ширини L–рівня (Г(L)) над експериментальними. Це обумовлено тим, що головний внесок у значення Г(L) надає Костер–Кронігівська ширина, а теоретичне обчислення її частини, пов’язаної з виходом відносно повільного електрону при створенні вакансії в М–оболонці, в одноелектронному наближенні є досить неточним. Отже, вирішення проблеми уточнення ширини Г(L) пов’язано з отриманням достовірних значень частини ширини L–рівня, пов’язаної з КК–переходом типу L–LM, тобто парціальної ширини ГМ. Необхідно відзначити, що відсутність точних значень ширини L–рівня значно обмежує можливості визначення таких важливих параметрів, як ймовірності КК–переходів, виходи флуоресценції, перерізи іонізації L–підоболонок при електронному бомбардуванні та фотоіонізації тощо.

Інтенсивності ліній рентгенівської М–емісії надають суттєву інформацію як про будову зовнішніх 4d–та 4f–оболонок атомів 5d–елементів, так і про деякі важливі суто внутрішньоатомні параметри –перерізи іонізації М–підоболонок, радіаційні та безрадіаційні ширини відповідних рівнів тощо. В той же час, рентгенівські емісійні лінії М–серії важких елементів, зокрема 5d–елементів, мають досить складну природу, оскільки до 60% інтенсивності в них зумовлено радіаційними переходами в атомах з декількома вакансіями, що генеруються за рахунок чисельних каскадів КК–переходів у L та M– підоболонках. Тому відомі в літературі спроби врахування таких каскадів не дозволили побудувати послідовну модель опису інтенсивностей ліній М–спектру, яка б коректно описувала результати експерименту та дозволяла визначати внески окремих типів автоіонізаційних процесів у загальну інтенсивність ліній М–емісії.

Таким чином, дослідження особливостей таких автоіонізаційних процесів, як радіаційний Оже–ефект та переходи Костера–Кроніга в атомах 3d–та 5d–елементів, є актуальним як з точки зору можливості практичного застосування для підвищення точності методів рентгеноспектрального аналізу твердих тіл, так і для подальшого розвитку сучасних багаточастинкових моделей опису електронної підсистеми атому та її взаємодії з потоками електронів і фотонів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційна робота виконувалась на кафедрі загальної фізики фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка відповідно до плану наукових досліджень, передбачених д/б темою № 01БФ04–„Теоретичне та експериментальне дослідження фізичних властивостей неоднорідних систем на основі модифікованих вуглеграфітних матеріалів та матеріалів акусто –опто –електроніки”.

 Мета і задачі дослідження

Мета даної роботи полягала у з’ясуванні особливостей автоіонізаційних процесів (радіаційний Оже–ефект та переходи Костера–Кроніга) у L–та M–електронних оболонках атомів 3d–та 5d–елементів за спектрами рентгенівської K–, L–та M–емісії. Для цього необхідно було вирішити наступні задачі:

Виконати систематичне експериментальне дослідження структури та відносних інтенсивностей рентгенівських емісійних спектрів радіаційного К–ММ та K–LM Оже–ефекту в атомах 3d–елементів Cr, Fe, Co, Ni, Cu та їх порівняння з відомими теоретичними розрахунками.

Експериментально дослідити відносні інтенсивності діаграмних та сателітних ліній Lв–спектру атомів 5d–елементів Hf, Ta, W, Re, Os, Ir, Pt з метою визначення парціальної ширини L–рівня, пов’язаної з переходами Костера–Кроніга типу L–LM.

Визначити відносні інтегральні перерізи іонізації L–підоболонок атомів W при електронному бомбардуванні за відносними інтенсивностями ліній Lв–спектру. Зясувати на прикладі W, які з відомих теоретичних моделей найкращим чином описують процес іонізації L–підоболонок важких елементів Z > 70 при електронному ударі.

Розробити модель опису інтенсивностей ліній рентгенівської Мб– емісії в атомах 5d–елементів, яка б враховувала найбільш важливі канали генерації та міграції вакансій в М–підоболонках і дозволяла б визначити відносну інтенсивність МN–сателітів. Експериментально перевірити коректність запропонованої моделі.

Об’єкт дослідження. Дана робота присвячується дослідженню автоіонізаційних процесів, які відбуваються у внутрішніх електронних оболонках атомів 3d–та 5d–елементів, при первинній іонізації атома електронами та фотонами.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є радіаційний Оже–ефект К–ММ і K–LM типів в атомах 3d–елементів, переходи Костера–Кроніга та процеси струшування в L–та М–електронних підоболонках атомів 5d–елементів.

Методи дослідження. У роботі використовувався метод рентгенівської емісійної спектроскопії при збудженні спектрів електронним ударом та через фотоіонізацію. Рентгенівські емісійні К–спектри Cr, Fe, Co, Ni, Cu та Lв–спектри W при електронному ударі було отримано за допомогою брегівського спектрометра з плоским кристалом–аналізатором. Рентгенівські флуоресцентні Lв–спектри Hf, Ta, W, Re, Os, Ir, Pt та Мб– спектри Au було отримано при використанні спектрографу ДРС–.

Наукова новизна одержаних результатів

Вперше виконано систематичне експериментальне дослідження структури та відносних інтенсивностей рентгенівських емісійних спектрів радіаційного Оже–ефекту К–ММ і K–LM типів в атомах 3d–елементів Cr, Fe, Co, Ni, Cu. Виявлено систематичне перевищення  теоретичних значень відносних інтенсивностей обох типів РОЕ над експериментальними, що може бути зумовлене неврахуванням кореляційних ефектів у одноелектронній моделі миттєвого збурення при К–ММ і К–LM автоіонізації атомів 3d–елементів.

Запропоновано метод визначення парціальної ширини L–рівня ГМ, пов’язаної з переходами Костера–Кроніга типу L–LM, за експериментально визначеними відносними інтенсивностями ліній Lв–спектру 5d–елементів. Виявлено, що парціальна ширина ГМ в ряду елементів W, Re, Os, Ir, Pt монотонно зростає, залишаючись (за винятком Ir) у (2.3ч1.3) рази меншою, ніж передбачає розрахунок, виконаний у наближенні “заморожених” орбіталей.

Вперше визначено відносні інтегральні перерізи іонізації L–підоболонок атомів W при електронному бомбардуванні за експериментальними значеннями відносних інтенсивностей ліній L–спектру. Виявлено, що залежності відношень інтегральних перерізів іонізації L–, L–та L–підоболонок W від енергії бомбардуючих електронів  добре описуються у наближенні класичних бінарних співударів.

Розроблено модель опису інтенсивностей ліній рентгенівської Мб–емісії в атомах 5d–елементів, яка враховує найбільш важливі канали генерації та міграції вакансій в М–підоболонках і дозволяє розраховувати відносну інтенсивність МN–сателітів.

Вперше виконано експериментальне дослідження відносної інтенсивності МN сателітів Au при різних енергіях іонізуючих фотонів. Встановлено коректність запропонованої моделі опису інтенсивностей ліній рентгенівської Мб–емісії в атомах 5d–елементів.

Практичне значення одержаних результатів

Отримані експериментальні значення відносних інтенсивностей та енергетичного положення компонентів структури слабких протяжних спектрів радіаційного Оже–ефекту К–ММ і K–LM типів 3d–елементів можуть бути використані для підвищення точності якісного і кількісного рентгенівського флуоресцентного та електронно–зондового аналізу твердих тіл.

Експериментально отримані значення парціальної ширини ГМ і проведене на їх основі корегування значень виходів процесів Костера–Кроніга f, fта виходів флуоресценції щ для 5d–елементів W, Re, Os, Ir, Pt можуть бути використані для кількісного опису інтенсивностей ліній рентгенівського емісійного L спектру зазначених елементів.

Відносні інтегральні перерізи іонізації L–підоболонок W при електронному ударі та відносні інтегральні перерізи фотоіонізації L–підоболонок W, Re, Os, Ir, Pt можуть бути використані при розв’язку задач кількісного рентгеноспектрального аналізу твердих тіл, теорії зіткнень електронів та фотонів з атомами.

Отримані значення числових параметрів напівемпіричної формули Бете можуть бути рекомендовані для розрахунків інтегральних перерізів іонізації L–підоболонок 5d–елементів при електронному ударі.

Запропонована модель опису інтенсивностей ліній рентгенівської Мб–емісії може бути використана для визначення ряду характерних атомних параметрів 5d–елементів, зокрема відносних інтегральних перерізів іонізації М–підоболонок.

Особистий внесок здобувача. Внесок здобувача в сумісно опубліковані за матеріалами дисертації роботи полягає у виконанні переважної частини експериментальних робіт по визначенню відносних інтенсивностей сателітних ліній К–, Lв–та Mб–спектрів досліджуваних елементів та значної частини проведених у роботі обчислень. Автор приймав участь у розробці методу визначення парціальної ширини L–рівня ГМ та розробці моделі опису інтенсивностей ліній рентгенівського Мб–спектру. У всіх роботах, виконаних у співавторстві, здобувач безпосередньо брав участь в обговоренні та аналізі результатів досліджень, написанні та оформленні статей і матеріалів конференцій. Формулювання ідеї роботи, постановка задач досліджень та шляхів їх реалізації, підбір об’єктів та методик досліджень здійснено спільно з науковим керівником канд. фіз.-мат. наук, доцентом Боровим М.О. при участі доктора фіз.-мат. наук, професора Шияновського В.І.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались на наступних конференціях:

III, IV, V International Young Scientists Conferences “Problems of Optics and High Technology Material Science” (Kyiv, 2002, 2003, 2004);

th Young Scientists Conferences on Astronomy and Space Physics (Kyiv, 2004);

th International Conference X05: X–ray and Inner–Shell Processes (Melbourne, Australia, 2005);

XXIV International Conference of Photonic, Electronic and Atomic Collisions ICPEAC 2005 (Rosario, Argentina, 2005);

th Open Young Scientists Conferences on Astronomy and Space Physics (Kyiv, 2006).

 Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи викладено у 15 роботах, з них 6 статей, опублікованих у наукових журналах, і 9 тез доповідей на міжнародних та українських наукових конференціях.

 

Основний Зміст роботи

Вступ містить інформацію про актуальність теми дисертації, зв’язок роботи з науковими програмами, мету і задачі дослідження, наукову новизну одержаних результатів, їх практичне значення, особистий внесок здобувача та апробацію результатів дисертації.

У першому розділі наведено огляд літературних джерел, в яких досліджувалися автоіонізаційні процеси, що відбуваються в L та М–електронних оболонках атомів 3d та 5d елементів.

Проаналізовано відомі в літературі експериментальні та теоретичні значення відносних інтенсивностей рентгенівських емісійних спектрів К–ММ і К–LM РОЕ для широкого кола елементів. Виявлено, що експериментальні значення відносних інтенсивностей спектрів К–ММ РОЕ 3d–елементів є досить суперечливими, а систематичні експериментальні дослідження структури та відносних інтенсивностей спектрів К–LM РОЕ зазначених елементів у літературі практично відсутні. Зроблено висновок про доцільність проведення систематичного експериментального дослідження відносних інтенсивностей рентгенівських емісійних спектрів К–ММ і K–LM РОЕ атомів 3d–елементів та їх порівняння з відомими теоретичними розрахунками, виконаними в одноелектронному наближені миттєвого збурення [1].

З’ясовано, що для 5d–елементів W, Re, Os, Ir, Pt теоретичні значення повних ширин L–рівня Г(L) суттєво перевищують відомі експериментальні та напівемпіричні значення, що обумовлено завищеними значеннями парціальної ширини ГМ, яка відповідає КК–переходам типу L–LM.

В той же час, теоретичні значення парціальної ширини ГМ в одноелектронному наближенні розраховуються зі значною неточністю. Для зазначених елементів розрахунок ГМ з урахуванням багаточастинкових ефектів не проводився. Отже, вирішення проблеми уточнення ширини Г(L) пов’язане з отриманням достовірних значень частини ширини L–рівня, пов’язаної з переходами Костера–Кроніга типу L–LM, тобто парціальної ширини ГМ.

Не зважаючи на існування значної кількості теоретичних та напівемпіричних методів обчислення інтегральних перерізів іонізації електронних оболонок атомів при електронному бомбардуванні до цього часу немає єдиного підходу щодо обчислення інтегральних перерізів іонізації L–підоболонок атомів 5d–елементів в області проміжних (1.254) та, особливо, біляпорогових (1.25) енергій налітаючих електронів (=Е/Еі перевищення енергії налітаючого електрона (Е) над потенціалом іонізації (Еі) відповідної оболонки чи підоболонки).

Огляд робіт по дослідженню рентгенівських емісійних М–спектрів атомів 5d–елементів показав, що в літературі не представлено загальної моделі опису інтенсивностей ліній рентгенівського емісійного М–спектру, яка б враховувала найбільш важливі процеси генерації та міграції вакансій в М–підоболонках і дозволяла б визначити відносні інтенсивності діаграмних та сателітних ліній М–спектру атомів зазначених елементів. Зроблено висновок про актуальність  розробки такої моделі.

Матеріал, представлений у першому розділі, використовувався при обговоренні оригінальних результатів.

У другому розділі дисертації розглянуто методи отримання експериментальних результатів. Дослідження рентгенівських емісійних спектрів К–ММ і К–LM РОЕ атомів 3d–елементів Cr, Fe, Co, Ni, Cu та L–спектрів W виконувалося за допомогою брегівського спектрометра з плоским монокристалом кварцу у другому та, відповідно, у третьому порядку відбивання від площин  при сцинтиляційній реєстрації рентгенівського випромінювання. За джерело рентгенівського випромінювання використовувався модуль ИРИС–М, який здійснював живлення рентгенівських трубок типу БСВ–з анодами Cr, Fe, Co, Ni, Cu та W. Наведено режими зйомки спектрограм та методику їх обробки, включаючи корекції, які враховували кутову залежність коефіцієнта відбивання кристала–аналізатора, дисперсію приладу при переході від шкали кутів до шкали енергій, відмінності у поглинанні різних діаграмних ліній у речовині аноду рентгенівської трубки, повітрі та берилієвому віконці трубки. Оцінено похибки визначення відносних інтенсивностей сателітних ліній різних типів.

 Дослідження флуоресцентних Lв–спектрів 5d–елементів Hf, Ta, W, Re, Os, Ir, Pt та Мб–спектрів Au виконувалося за допомогою довгохвильового рентгенівського спектрографу ДРС–. Реєстрація Lв–спектрів зазначених 5d–елементів здійснювалася в першому порядку відбивання від площин  монокристалу кварцу; реєстрація Мб–спектрів Au –у першому порядку відбивання від площин  монокристалу кварцу. Збудження Lв–спектрів Hf, Ta, W, Re, Os, Ir, Pt здійснювалося поліхроматичним випромінюванням рентгенівської трубки типу БХВ–з Ag анодом, Мб–спектрів Au –поліхроматичним випромінюванням рентгенівських трубок типу БХВ–з Cr та Cu анодами. Вказано режими роботи трубок, описано методику обробки спектрограм, включаючи проявлення та фотометрію експонованого фотоматеріалу, введення поправок на денситометричну характеристику плівки РФ–, обмеження апертури фокусуючого кристала–аналізатора, вертикальну розбіжність променів у спектрографі та на поглинання первинного і самопоглинання вторинного випромінювання у зразку. Оцінено похибки досліджуваних величин.

У третьому розділі представлено результати експериментального дослідження структури та відносних інтенсивностей рентгенівських емісійних спектрів КММ і КLM РОЕ 3dелементів Cr, Fe, Co, Ni, Cu. Типові рентгенівські емісійні спектри Кв,3–ліній і К–ММ РОЕ та Кб,2–ліній і К–LМ РОЕ Fe представлено на рис. 1 та рис. 3. У вставці рис. 1 наведено низькоенергетичну область Кв,3–ліній разом з К–ММ РОЕ, у вставці рис. 3 –низькоенергетичну область К,2–ліній разом з К–LМ РОЕ. Щодо спектрів Cr, Co, Ni та Cu, то вони принципово подібні до спектрів Fe. Як видно, спектри К–ММ та, особливо, К–LМ РОЕ мають низьку інтенсивність та є досить протяжними. Тому на етапі виділення спектрів РОЕ із загального спектрального масиву існували певні труднощі, пов’язані з необхідністю максимально коректної апроксимації Кв,3–та К,2–дублетів зазначених 3d–елементів у досить широкому діапазоні енергій. Було встановлено, що найкраща апроксимація досягається в тому випадку, коли форми зазначених дублетів описуються двома функціями Фойгта.

Рис. 1. Рентгенівський емісійний спектр К,3–ліній та К–ММ РОЕ Fe

Рис. 2. Виділений рентгенівський емісійний спектр К–ММ РОЕ Fe

Рис. 3. Рентгенівський емісійний спектр Кб,–ліній та К–LМ РОЕ Fe

Рис. 4. Виділений рентгенівський емісійний спектр К–LМ РОЕ Fe

Крім того, на високоенергетичному схилі К–лінії розташовані короткохвильові К,4–сателіти (переходи КL,3–L,3L,3 ), які також апроксимувалися за допомогою двох функцій Фойгта (див. рис. 3). Параметри функцій Фойгта підбиралися таким чином, щоб апроксимуюча крива максимально точно співпадала з експериментальними точками як на низькоенергетичному, так і  на високоенергетичному краях Кв,3–і Кб,2–ліній. Інтенсивності діаграмних ліній (І(Кв,3), І(Кб,2)) визначалися як площі під їх експериментальними контурами. Типові виділені спектри К–ММ і К–LM РОЕ Fe, на яких вказано розраховані в роботі напівемпіричні значення енергій максимумів інтенсивностей окремих типів К–MiMj та К–LiMj радіаційних Оже (РО)–переходів, представлено на рис. 2 та рис. 4. Інтенсивності спектрів К–ММ і KLM РОЕ (І(К–ММ), I(KLM)) визначалися як площі під їх експериментальними контурами. Відносні інтенсивності спектрів обох типів РОЕ (ч(К–ММ), ч(К–LМ)) зазначених 3d–елементів визначалися як відношення інтенсивностей спектрів РОЕ до інтенсивностей відповідних діаграмних Кв,3–та Кб,2–ліній:

ч(К–ММ) = І(К–ММ) / І(Кв,3),  ч(К–LМ) = І(К–LМ) / І(Кб,).

Встановлено, що для 3d–елементів Cr, Fe, Co, Ni, Cu енергетичні області, в яких експериментально спостерігаються спектри К–ММ і К–LM РОЕ, узгоджуються з розрахованими в роботі напівемпіричними значеннями енергій максимумів інтенсивностей окремих типів К–МiМj та К–LiMj РО–переходів. З’ясовано, що РО–переходи типу К–M,3M,5, К–M,5M,5 та К–L,3M,5, що призводять до виникнення в кінцевому стані 3d–вакансій, енергетично розташовані в контурах Кв,3–та Кб,2–ліній відповідно. Тому такі РО–переходи експериментально не виділяються і, як наслідок, не надають внеску до експериментально визначених відносних інтенсивностей спектрів К–ММ та К–LM РОЕ 3d–елементів.

Визначені в даній роботі експериментальні значення відносних інтенсивностей спектрів К–ММ та KLM РОЕ ч(К–ММ), ч(К–LМ) Cr, Fe, Co, Ni, Cu а також теоретичні [1,2] та експериментальні значення [2-5] інших авторів для широкого кола елементів наведено на рис. 5, 6. 

Рис. 5. Залежність теоретичних та експериментальних значень ч(К–ММ) від порядкового номеру Z елемента

● – дана робота 

теоретичні значення [1]

▲– теоретичні значення [2]

+ – експериментальні значення [2-4] 

Рис. 6. Залежність теоретичних та експериментальних значень ч(К–LМ)  від порядкового номеру Z елемента

● – дана робота

теоретичні значення [1] 

+ – експериментальні значення [3,5]

У вставках рис. 5 та рис. 6 окремо представлено експериментально отримані в даній роботі величини ч(К–ММ) і ч(К–LМ) для 3d–елементів а також теоретичні значення [1,2]. Видно, що отримані величини ч(К–ММ) для Cr, Fe, Co, Ni, Cu систематично менші (в 23 рази) за дані теоретичних розрахунків [1]. Однак, отримані величини ч(К–ММ) краще узгоджуються з даними теоретичних розрахунків [2], що виконувались без урахування РО–переходів типу К–М,3М,5 і К–М,5М,5, та з експериментальними значеннями іншими авторів [2-4] (див. рис. 5). Експериментально визначені в роботі величини ч(К–LМ) для Cr, Fe, Co, Ni є систематично дещо меншими за дані теоретичних розрахунків [1] (в середньому в 1.2 рази), хоча в цілому значно краще узгоджуються з теоретичними результатами, ніж дані інших авторів [3,5] (див. рис. 6). Можливі причини вказаних розбіжностей можуть бути зумовлені, по-перше, систематичним неврахуванням в експерименті деякої частини інтенсивності спектрів обох типів РОЕ в низькоенергетичній області, яка виходить на рівень фону; по-друге, неможливістю реєстрації К–M,3M,5, К–M,5M,5 та К–L,3M,5 РО–переходів, які накладаються на високоінтенсивні частини контурів Кв,3–та К,2–ліній. Нарешті, виявлене систематичне перевищення теоретичних значень відносних інтенсивностей обох типів РОЕ над експериментальними може бути пов’язане з неврахуванням в одноелектронній моделі миттєвого збурення кореляційних ефектів при К–ММ і К–LM автоіонізації атомів 3d–елементів. Однак, на підставі отриманих експериментальних значень величин ч(К–ММ) і ч(К–LМ), можна говорити про те, що одноелектронна модель миттєвого збурення в цілому задовільно описує явища К–ММ та KLM РОЕ в атомах 3d–елементів.   

У четвертому розділі наведено результати дослідження процесів генерації та розпаду вакансій в L–електронних оболонках атомів 5d–елементів Hf, Ta, W, Re, Os, Ir, Pt за рентгенівськими емісійними Lв–спектрами.

У першому підрозділі запропоновано метод визначення парціальної ширини L–рівня ГМ, пов’язаної з ККпереходами типу L–LM, за експериментально визначеними відносними інтенсивностями ліній –спектру 5d–елементів. Наведено співвідношення, які визначають інтенсивності ,15–і –ліній та їх сателітів з урахуванням ККпереходів типу L–LM, L–LN, L–LN, L–LN та процесів струшування. З системи рівнянь для інтенсивностей ,15–і –ліній та їх сателітів отримано співвідношення, яке дозволяє визначити парціальну ширину L–рівня ГМ, пов’язану з ККпереходами типу L–LM:

(1)

де Г() –частина природної ширини L–рівня, пов’язана з радіаційним переходом типу L–М;

Г() –частина природної ширини L–рівня, пов’язана з радіаційним переходом типу L–N;

Г(L) повна природна ширина L–рівня; Г(M) повна природна ширина M–рівня;

g –відношення інтенсивності L–лінії разом з сателітами до інтенсивності L–лінії разом з відповідними сателітами, яке визначається експериментально;

а відносна інтенсивність LS сателітів, що визначається експериментально;

РМ ймовірність процесу струшування, при якому створення вакансії в одній з Li–підоболонок може супроводжуватися викидом M,5–електрона.

Для визначення парціальної ширини ГМ групи 5d–елементів W, Re, Os, Ir, Pt було експериментально досліджено відносні інтенсивності ліній Lвспектру зазначених елементів, за якими визначалися параметри а та g у формулі (1). При розрахунку величини ГМ за форм. (1) відомі літературні дані щодо значень ймовірностей процесів струшування РМ та ширини рівнів Г(L) і Г(M) вважались достовірними, оскільки вони не містять КК–ширину типу ГМ, а відношення радіаційних ширин Г()/Г() дорівнювало відношенню теоретичних значень швидкостей відповідних переходів.

Обчислені в такий спосіб значення ГМ було порівняно з теоретичними розрахунками, виконаними в наближенні “заморожених” орбіталей. Як виявилось, парціальна ширина L–рівня, пов’язана з КК–переходами L–LM, в ряду 5d–елементів W, Re, Os, Ir, Pt монотонно зростає, залишаючись (за винятком Ir) у (2.3ч1.3) рази відповідно меншою, ніж передбачає розрахунок, виконаний у наближенні “заморожених” орбіталей. Зростання парціальної ширини ГМ при збільшенні порядкового номера елементу корелює зі зростанням кінетичної енергії ежектованого M–електрона (у випадку Pt –і M–електрона), що може свідчити про суттєво багатоелектронний характер LM–автоіонізації атома біля енергетичного порогу L–LMККпереходу. Використовуючи отримані експериментальні значення ГМ, було уточнено значення ширин L–рівня Г(L), виходів ККпереходів f, f та виходів флуоресценції щ для 5d–елементів W, Re, Os, Ir, Pt.

У другому підрозділі експериментально досліджено відносні інтенсивності ліній L–спектру W при електронному збудженні (діапазон прискорюючих напруг –U=(13ч35)кВ). Вперше визначено відносні інтегральні перерізи іонізації L–, L–та L–підоболонок атомів W / та /за експериментальними значеннями відносних інтенсивностей ліній L–спектру. Виявлено, що залежності відношень інтегральних перерізів іонізації L–підоболонок W від енергії бомбардуючих електронів добре описуються у наближенні класичних бінарних співударів. Отримано значення числових параметрів у напівемпіричній формулі Бете [6], за яких досягається найкраще узгодження між експериментальними значеннями відношень / та / W та обчисленими за цією формулою, яка має вигляд:

 

  (2)

де уі –інтегральний переріз іонізації і –підоболонки при електронному бомбардуванні;   

ni –кількість електронів у і –підоболонці; а–перший борівський радіус;

R=13,61 еВ –стала Ридберга; Ei –потенціал іонізації і –підоболонки;

величина G(е) описується співвідношенням:

     (3)

де =Е/Еі–перевищення енергії налітаючого електрона Е над потенціалом іонізації Еі відповідної підоболонки; a= 2.979,  b= –.422,  c= 1.527,  d= 2.0305,  k= –.316,  f= 0.1545 –числові параметри, отримані в даній роботі.

Отримані значення числових параметрів напівемпіричної формули Бете можуть бути рекомендовані для розрахунків інтегральних перерізів іонізації L–підоболонок 5d–елементів при електронному збудженні.

У третьому підрозділі визначено відносні інтегральні перерізи фотоіонізації L–, L–та L–підоболонок атомів 5d–елементів W, Re, Os, Ir та Pt за експериментальними значеннями відносних інтенсивностей ліній L–спектру. Встановлено, що для коректного визначення відносних інтегральних перерізів фотоіонізації L–підоболонок атомів тих 5d–елементів, у яких КК–переходи типу L–LM енергетично дозволені (Z>73), необхідно попередньо експериментальним шляхом уточнювати значення природної ширини Г(L) та виходів КК–переходів f і f.

У п’ятому розділі запропоновано модель опису інтенсивностей ліній рентгенівської Мб–емісії в атомах 5d–елементів. При використанні запропонованої моделі вперше проведено розрахунок відносної інтенсивності МN–сателітів Au та експериментально перевірено коректність запропонованої моделі. 

У першому підрозділі представлено модель опису інтенсивностей ліній рентгенівської Мб–емісії в атомах 5d–елементів, яка враховує найбільш важливі канали генерації та міграції вакансій в М–підоболонках. Зокрема, враховується, що до загального Мб–контуру 5d–елементів надають внесок як діаграмні Мб,2–лінії (переходи МN,7), так і група сателітних ліній, які випромінюються МN і MX іонізованими атомами (Х=О, Р). Важливо відзначити, що для М,2 ліній, що випромінюються атомами 5d–елементів, групи переходів MN–N,7N (MN–сателіти) відділені на (520)еВ від відповідних М,2–ліній, тоді як для переходів MX–N,7X (MX–сателіти) такі зсуви не перевищують (12)еВ. Це означає, що для таких елементів відповідні МN–сателіти, на відміну від МХ–сателітів, можуть бути виділені з повного М–контуру.

Запропонована модель дозволяє обчислювати відносну інтенсивність МN–сателітів, яка може бути визначена експериментально. Модель враховує усі можливі ККпереходи між Мі–підоболонками, процеси струшування та їх каскади, кінцевим результатом яких є виникнення двовакансійних станів. У такому наближенні інтенсивність М,2–ліній разом з MX–сателітами (І(М,2 + МХ)) (в числах фотонів) описується співвідношенням:

(4)

де Г(,2) –парціальна ширина М–рівня, що відповідає радіаційному переходу типу М–N,7;

Г(M) –повна ширина M–рівня; Mі –інтегральний переріз фотоіонізації Mі підоболонки (і=1ч5);

–ймовірність процесу струшування, при якому поява вакансії в Мі–підоболонці  супроводжується ежекцією одного з X електронів;

GMi–коефіцієнт міграції вакансій в М оболонці, який визначається співвідношенням:

(5)

де fijX–вихід КК–переходу типу Mi–MjX, при якому вакансія переходить з Мі–до Mj–підоболонки (ji), а один з X–електронів вилітає з атома;

МiMj –вихід флуоресценції для радіаційного переходу типу Mi–Mj.

Інтенсивність окремої групи МNk–сателітів (І(МNk)) (в числах фотонів) визначається співвідношенням:

   (6)

де коефіцієнт міграції вакансій в М оболонці, який враховує усі можливі КК переходи між Мі–підоболонками, процеси струшування та їх каскади, що призводять до двократної МNk–іонізації атому (k=1ч7) при створені первинної вакансії в Мі підоболонці;

Г(Nk) –повна ширина Nk рівня.

Таким чином, повна інтенсивність МN–сателітів (I(МN)) визначається як сума інтенсивностей усіх груп МNk–сателітів:

   (7)

Відносна інтенсивність МN–сателітів (S) визначалась як відношення інтенсивності зазначених сателітів до інтенсивності відповідних М,2–ліній разом з МХ–сателітами: S=I(МN)/І(М1,2+МХ).

У другому підрозділі для перевірки коректності запропонованої моделі опису інтенсивностей ліній рентгенівської Мб–емісії в атомах 5d–елементів експериментально було визначено відносну інтенсивність МN–сателітів Au при збудженні вторинних М–спектрів поліхроматичним випромінюванням рентгенівських трубок типу БХВ–з Cr та Cu анодами. Оцінка частини фотонів вторинного Мб–спектру Au, яка при таких умовах генерується гальмівним спектром, по відношенню до частини, яка збуджується К–та Кв–лініями Cr та Cu, не перевищує 3%. Отже, можна вважати, що збудження Мб–спектрів Au практично здійснювалося характеристичним випромінюванням К–серії Cr та Cu. Типовий спектр Мб,ліній з МХ–сателітами та МN–сателітів Au при збудженні випромінюванням Cu аноду представлено на рис.7.

Рис. 7. Рентгенівський емісійний спектр Мб, ліній з МХ–сателітами та МN–сателітів Au при збудженні випромінюванням Cu аноду

Встановлено, що отримані експериментальні значення відносної інтенсивності МN сателітів Sб добре узгоджуються з розрахованими за запропонованою в роботі моделлю. Зокрема, розбіжність між розрахованими значеннями величин Sб та експериментально визначеними не перевищує 5%. Такий результат свідчить про коректність запропонованої моделі опису інтенсивностей ліній рентгенівської Мб–емісії. Також виявлено, що головний внесок у повну інтенсивність МN–сателітів Au надають групи сателітів, що пов’язані з радіаційними переходами в MN,7–іонізованих атомах. Зазначені групи сателітів складають більш ніж 85% від повної інтенсивності усіх груп МN–сателітів Au. Отже, розроблена модель може бути використана для визначення внесків різних кратноіонізованих станів у повну інтенсивність МN–сателітів 5d–елементів. В подальшому запропонована модель опису інтенсивностей ліній рентгенівської Мб–емісії може бути використана для визначення характерних атомних параметрів 5d–елементів, зокрема відносних інтегральних перерізів іонізації М–підоболонок.

ВИСНОВКИ

Вперше виконано систематичне експериментальне дослідження рентгенівських емісійних спектрів радіаційного К–ММ і К–LM Оже–ефекту в атомах 3d–елементів Cr, Fe, Co, Ni, Cu. Виявлено систематичне перевищення теоретичних значень відносних інтенсивностей радіаційного К–ММ і К–LM Оже–ефекту над експериментальними, що може бути зумовлене як неможливістю реєстрації К–M,3M,5, К–M,5M,5 та К–L,3M,5 радіаційних Оже–переходів, які накладаються на високоінтенсивні частини контурів Кв,3–та К,2–ліній відповідно, так і неврахуванням в одноелектронній моделі миттєвого збурення кореляційних ефектів при К–ММ і К–LM автоіонізації атомів 3d–елементів. Зроблено висновок, що одноелектронна модель миттєвого збурення в цілому задовільно описує явища радіаційного К–ММ і К–LM Оже–ефекту в атомах 3d–елементів.

Запропоновано метод визначення парціальної ширини L–рівня ГМ, пов’язаної з переходами Костера–Кроніга типу L–LM, за експериментально визначеними відносними інтенсивностями ліній –спектру 5d–елементів. Виявлено, що парціальна ширина ГМ в ряду елементів W, Re, Os, Ir, Pt монотонно зростає, залишаючись (за винятком Ir) у (2.3ч1.3) рази меншою, ніж передбачає розрахунок, виконаний у наближенні “заморожених” орбіталей. Зростання парціальної ширини ГМ при збільшенні порядкового номеру елементу корелює зі зростанням кінетичної енергії ежектованого M–електрона (у Pt –і M–електрона), що може свідчити про суттєво багатоелектронний характер LM–автоіонізації атома біля енергетичного порогу L–LMпереходу Костера–Кроніга.

Вперше визначено відносні інтегральні перерізи іонізації L–підоболонок атомів W / та /при електронному бомбардуванніза експериментальними значеннями відносних інтенсивностей ліній L–спектру. Виявлено, що залежності відношень інтегральних перерізів іонізації L–, L–та L–підоболонок W від енергії бомбардуючих електронів добре описуються у наближенні класичних бінарних співударів. Отримано значення числових параметрів у напівемпіричній формулі Бете, за яких досягається найкраще узгодження між експериментальними значеннями відношень / та / W та обчисленими за цією формулою.

Визначено відносні інтегральні перерізи фотоіонізації L–підоболонок атомів 5d–елементів W, Re, Os, Ir та Pt за експериментально визначеними відносними інтенсивностями ліній L–спектрів. Встановлено, що для коректного визначення відносних інтегральних перерізів фотоіонізації L–підоболонок атомів 5d–елементів, у яких переходи Костера–Кроніга типу L–LM енергетично дозволені (Z>73), необхідно попередньо експериментальним шляхом уточнювати значення природної ширини Г(L) та виходів переходів Костера–Кроніга f, f.

Запропоновано модель опису інтенсивностей ліній рентгенівської Мб–емісії в атомах 5d–елементів, яка враховує найбільш важливі канали генерації та міграції вакансій в М–підоболонках. При використанні запропонованої моделі вперше проведено розрахунок відносної інтенсивності МN–сателітів Au.

Вперше виконано експериментальне дослідження відносної інтенсивності МN–сателітів Au при різних енергіях іонізуючих фотонів. Виявлено, що отримані експериментальні значення відносної інтенсивності МN–сателітів Au узгоджуються з розрахованими за запропонованою в роботі моделлю.

Використана література

1. Scofield J.H. Exchange corrections of K X–ray emission rates // Phys. Rev. A. –. –V. 9, № 3.  

P. 1041–.

. Keski–Rahkonen O., Ahopelto J. K to M radiative Auger effect in transition metals. II // J. Phys. C. –    1980. –V. 13, № 4. –P. 471–.

. Muhleisen A., Budnar M. K–LM and K–MM radiative Auger effect from Kr and Xe // Phys. Rev. A. –. –V. 54, № 5. –P. 3852–.

.  Herren Ch., Dousse J.Cl. High–resolution measurements of K–MM radiative Auger effect in medium–mass atoms // Phys. Rev. A. –. –V. 53, № 2. –P. 717–.

. Herren Ch., Dousse J.Cl. Experimental evidence for the K–LM radiative Auger effect in medium–mass atoms // Phys. Rev. A. –. –V. 56, № 4. –P. 2750–.

6. Iriarte D.J., Di Rocco H.O. Electron impact ionization cross–sections for atoms and ions: a semiempirical study of trends and regularities // II. Nuovo Cimento.–.–V.20D, №6. –P. 731–.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ЗДОБУВАЧЕМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Боровой Н.А., Ищенко Р.Н., Шияновський В.И. Парциальная ширина L–уровня, связанная с переходом Костера–Кронига L–LM в атомах элементов W, Re, Os, Ir, Pt // Оптика и спектроскопия. –. –Т. 95, № 4. –С. 566–.

Боровий М.О., Іщенко Р.М. Напівемпіричне визначення відносних перерізів фотоіонізації Lпідоболонок атомів елементів Hf, W, Re, Os, Ir та Pt // Вісник Київського університету. Серія фіз.–мат. науки. – 2003.  4. –С. 363–.

Borovoy M.O., Ischenko R.M., Shyyanovkyi V.I. Integral cross sections of ionization of Lsubshells of tungsten atoms under electron bombardment near energetic threshold // Ukrainian journal of physics. –. V. 49,  1. –P. 2125.

Боровий М.О., Іщенко Р.М., Степаніщев М.Б. Особливості радіаційного КММ Ожеефекту в 3dметалах Cr, Fe, Co, Ni та Cu // Вісник Київського університету. – Серія фіз.–мат. науки. – 2004. –3. –С. 36975.

Borovoy M.O, Ischenko R.M., Shiyanovskiy V.I. Мб X–ray emission spectrum of multi–ionized Au atoms // Functional Materials. –. –V. 13, 1. – P. 150153.

Боровий М.О., Іщенко Р.М., Степаніщев М.Б. Рентгенівські емісійні Мб–та Мв–спектри кратноіонізованих атомів Au // Вісник Київського університету. –Серія фіз.мат. науки. –. – 2. –С. 361369.

Ischenko R.M. Xray emission highresolution Lб and Lв spectra of Hf, Ta, W, Re and Os atoms // III International Young Scientists Conference of “Problems of Optics and High Technology Material Science SPO 2002”. Scientific works. Kyiv, 2002. –P. 186.

Borovoy M.O., Ischenko R.M. Highresolution Xray emission spectra of the radiative Auger effect in Cr, Fe, Co and Ni atoms // IV International Young Scientists Conference of “Problems of Optics and High Technology Material Science SPO 2003”. Scientific works.  Kyiv, 2003.P.85.

Borovoy M.O., Ischenko R.M. Integral ionization cross sections of Lsubshells of tungsten atoms // IV International Young Scientists Conference of “Problems of Optics and High Technology Material Science SPO 2003”. Scientific works. Kyiv, 2003.P. 90.

Borovoy M.O., Ischenko R.M. Ionization cross sections of Lsubshells of heavy elements by electron impact and photoionization // 11th Young Scientists Conference on Astronomy and Space Physics. Abstracts. Kyiv, 2004. P. 61.

Borovoy M.O., Ischenko R.M., Stepanischev M.B. X–ray Memission intensity of multiionized Au, Pb and Bi atoms by photoabsorption // V International Young Scientists Conference of “Problems of Optics and High Technology Material Science SPO 2004”. Scientific works. Kyiv, 2004.  P. 122.

Borovoy N.A., Ischenko R.M., Shyanovskyi V.I. X–ray emission Lв–spectra of tungsten atoms under electron impact near the threshold // 20th International Conference X05: X–ray and Inner–Shell Processes. Abstracts. –Melbourne (Australia), 2005. –P. 175.

Borovoy N.A., Ischenko R.M. K–LM and K–LL radiative Auger effect in Cr, Fe, Co and Ni atoms // 20th International Conference X05: X–ray and Inner–Shell Processes. Abstracts. –Melbourne (Australia), 2005. –P. 186.

Borovoy N.A., Ischenko R.M. The ratios of Lsubshells ionization cross sections of tungsten atoms under electron impact nearthreshold // XXIV International Conference on Photonic, Electronic and Atomic Collisions ICPEAC 2005. Book of abstracts of contributed papers. –Rosario (Argentina), 2005. –V. 1. –P. 241.

Ischenko R.M., Borovoy M.O. Model of X–ray M–emission in atoms of heavy elements // 13th Open Young Scientists Conference on Astronomy and Space Physics. Abstracts. –Kyiv, 2006. – P. 142.

Анотації

 Іщенко Р.М. Особливості автоіонізаційних процесів у L–та M–електронних оболонках атомів 3d–та 5d–елементів. –Рукопис.

 Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фізико–математичних наук за спеціальністю 01.04.07 –фізика твердого тіла. –Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2006.

В роботі досліджено особливості таких автоіонізаційних процесів, як радіаційний Оже-ефект (РОЕ) та переходи Костера–Кроніга (КК) за спектрами рентгенівської К–,  та –емісії 3d–та 5d– елементів.

Вперше виконано систематичне експериментальне дослідження відносних інтенсивностей рентгенівських емісійних спектрів К–ММ і К–LM РОЕ в атомах 3d–елементів Cr, Fe, Co, Ni, Cu. На підставі отриманих експериментальних значень відносних інтенсивностей спектрів обох типів РОЕ зроблено висновок, що одноелектронна модель миттєвого збурення в цілому задовільно описує явища К–ММ та KLM РОЕ в атомах 3d–елементів. Запропоновано метод визначення парціальної ширини L–рівня ГМ, пов’язаної з КК–переходами типу L–LM, за експериментально визначеними відносними інтенсивностями ліній –спектру 5d–елементів. Виявлено, що парціальна ширина ГМ в ряду елементів W, Re, Os, Ir, Pt монотонно зростає, залишаючись (за винятком Ir) у (2.3ч1.3) рази меншою, ніж передбачає розрахунок, виконаний у наближенні “заморожених” орбіталей. Зростання парціальної ширини ГМ при збільшенні порядкового номеру елементу корелює зі зростанням кінетичної енергії ежектованого M–електрона (у Pt –і M–електрона), що може свідчити про суттєво багатоелектронний характер LM–автоіонізації атома біля енергетичного порогу L–LM КК–переходу. Запропоновано модель опису інтенсивностей ліній рентгенівської Мб–емісії в атомах 5d–елементів, яка враховує найбільш важливі канали генерації та міграції вакансій в М–підоболонках. При використанні запропонованої моделі вперше проведено розрахунок відносної інтенсивності МN–сателітів Au та експериментально перевірено коректність запропонованої моделі.

 Ключові слова: радіаційний Оже–ефект, перехід Костера–Кроніга, парціальна ширина ГМ, відносні інтегральні перерізи іонізації L–підоболонок, модель рентгенівської Мб–емісії. 

Ищенко Р.Н. Особенности автоионизационных процессов в L–и M–электронных оболочках атомов 3d–и 5d–элементов. –Рукопись.

 Диссертация на соискание учёной степени кандидата физикоматематических наук по специальности 01.04.07 –физика твёрдого тела. –Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2006.

В работе исследованы особенности таких автоионизационных процессов, как радиационный Ожеэффект (РОЭ) и переходы КостераКронига (КК) с помощью спектров рентгеновской К–,  и эмиссии 3d–и 5d– элементов.

Впервые выполнено систематическое экспериментальное исследование относительных интенсивностей рентгеновских эмиссионных спектров К–ММ и К–LM РОЭ в атомах 3d–элементов Cr, Fe, Co, Ni, Cu. Установлено систематическое превышение теоретических значений  относительных интенсивностей спектров К–ММ и К–LM РОЭ над экспериментальными, что может быть связано как с невозможностью регистрации К–M,3M,5, К–M,5M,5 и К–L2,3M,5 радиационных Оже–переходов, которые накладываются на высокоинтенсивные части профилей Кв,3–и К,2–линий, так и с тем, что одноэлектронная модель мгновенного возмущения не учитывает корреляционные эффекты при К–ММ и К–LM автоионизации атомов 3d–элементов. На основании полученных экспериментальных значений относительных интенсивностей спектров К–ММ и К–LM РОЭ Cr, Fe, Co, Ni, Cu сделан вывод о том, что одноэлектронная модель мгновенного возмущения в целом удовлетворительно описывает К–ММ и К–LM РОЭ в атомах 3d–элементов.

Предложен метод определения парциальной ширины L–уровня ГМ, связанной с КК–переходами типа L–LM, на основании экспериментально определённых относительных интенсивностей линий Lв–спектра 5d–элементов. Выяснено, что парциальная ширина ГМ в ряду элементов W, Re, Os, Ir, Pt монотонно возрастает, оставаясь (за исключением Ir) в (2.3ч1.3) раза ниже, чем предсказывает расчёт, выполненный в приближении “замороженных” орбиталей. Увеличение парциальной ширины ГМ при увеличении порядкового номера элемента совпадает с ростом кинетической энергии вылетающего M–электрона (у Pt –и M–электрона), что может свидетельствовать о существенно многоэлектронном характере LM–автоионизации атома около энергетического порога L–LM КК– перехода. 

Впервые определены относительные интегральные сечения ионизации L–подоболочек атомов W / и / при электронном ударе на основании экспериментально определённых значений относительных интенсивностей линий L–спектра. Установлено, что зависимости относительных интегральных сечений ионизации L–подоболочек W / та /от энергии налетающих электронов хорошо описываются в приближении классических бинарных соударений. Определены относительные интегральные сечения фотоионизации L–подоболочек атомов 5d–элементов W, Re, Os, Ir, Pt на основании экспериментально полученных значений относительных интенсивностей линий L–спектра. Установлено, что для корректного определения относительных интегральных сечений фотоионизации L–подоболочек атомов 5d–элементов, в которых энергетически разрешены КК–переходы типа L–LM, необходимо вначале экспериментальным методом уточнять значения природной ширины Г(L) и выходов КК–переходов f и f.

В работе предложена модель описания интенсивностей линий рентгеновской Мб–эмиссии в атомах 5d–элементов, которая учитывает основные каналы генерации и миграции вакансий в М–подоболочках. При использовании предложенной модели впервые выполнено расчёт относительной интенсивности МN–сателлитов Au и экспериментально проверено корректность предложенной модели.

Ключевые слова: радиационный Оже–эффект, переход Костера–Кронига, парциальная ширина ГМ, относительные интегральные сечения ионизации L–подоболочек, модель рентгеновской Мб–эмиссии.

Ischenko R.M.  Features of the autoionization processes in L– and M–electronic shells of atoms of 3d–and 5d–elements. – Manuscript.

Thesis for the candidate degree in physics and mathematics according to the speciality 01.04.07 – solid state physics. –Kiev Taras Shevchenko National University, Kiev, 2006.

In work features of such autoionization processes, as radiative Auger effect (RAE) and Coster–Kronig (CK) transitions using X–ray spectra of K–, Lв–and Mб–emission of 3d–and 5d–elements are investigated.

For the first time the regular experimental investigation of relative intensities of X–ray emission spectra of К–MM and K–LM RAE in atoms of 3d–elements Cr, Fe, Co, Ni, Cu is performed. On the basis of the received experimental values of relative intensities of spectra of K–MM and K–LM RAE the conclusion is made that the one–electronic model of instant perturbation as a whole well describes К–MM and K–LM RAE in atoms of 3d–elements. The method of determination of partial width of L– levelГМ, connected to CK–transitions L–LM, using experimentally determined relative intensities of lines of Lв–spectrum of 5d–elements is offered. It is found, that partial widthГМ in the field of elements W, Re, Os, Ir, Pt monotonously grows, remaining (except for Ir) in (2.3ч1.3) time is lower than calculation executed in approximation of “frozen” orbitals. The enhancement of partial widthГМ at increase in a serial number of an element coincides with growth of kinetic energy taking off M–electron (at Pt else M–electron) that can testify to essentially multielectronic character ofLM–autoionization of atom near energetic threshold of L–LM CK– transition. In work the model of the description of the intensities of X–ray Mб–emission lines in atoms of 5d–elements, which takes into account the basic channels of generation and migration of vacancies in M–subshells, is suggested. Using the suggested model for the first time it is carried out calculation of relative intensityof МN–satellitesof Au and checked experimentally up a correctness of the suggested model.

Key words: radiative Auger effect, Coster–Kronig transition, partial width ГМ, relative integral ionization cross sections of L–subshells, model of X–ray Мб emission.


1. NetPromoter новые возможности профессиональной интернет-статистики
2. а Перечислите основные факторы производства труд капитал земля способность к предпринимательству
3. Лыжня влюблённых 2014 на территории Судского Сельского поселения 1
4. а денежные средства выполнять распоряжения клиента о перечислении и выдаче соответствующих сумм со счета и
5. дослідну При вході на територію з південної сторони посаджено рядову посадку берези повислої Betul pendul на
6. Статья 91 Понятие рабочего времени
7. Владимирский базовый медицинский колледж Рассмотрено на заседании
8. Приостановление и окончание предварительного расследования
9. Тема- ОСНОВАНИЯ ПРИЗНАНИЯ СДЕЛКИ НЕДЕЙСТВИТЕЛЬНОЙ
10. Тема- РЕВОЛЮЦИОНОДЕМОКРАТИЧЕСКОЕ ДВИЖЕНИЕЕ 70 90 х гг
11. Измерение высоты нижней границы облаков
12. Изменение клеток при опухолях
13. Лабораторная работа 8- Возможности базы данных в Excel.
14. Психология личности предпринимателя
15. I. Сущность метода имитационного моделирования применительно к задачам массового обслуживания состоит в сле
16. то обязательным к исполнению так как возможно если вы уже дошли до этих лимитов то вы и сами достаточно непл
17. тема Ноктюрн Ноктюрн Прим крепость легиона на луне Прометей Кальдера протекторат боевая станция Герион
18. переменными организма
19. Больше поле битвы, чем человек
20. Методические рекомендации для выполнения лабораторной работы для студентов всех специальностей направл