Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

ТЕМА ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІКУВАЛЬНОПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДОПОМОГИ СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-03-13


- 6 -

ТЕМА: ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДОПОМОГИ

СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ.

Мета заняття:

Вивчити основи та особливості організації медичної допомоги сільському населенню, засвоїти зміст дій органів і закладів охорони здоровя щодо оптимізації лікувально-профілактичної допомоги.

Обгрунтування мети: принципи організації лікувально-профілактичної допомоги міському та сільському населенню єдині. Проте типи розселення сільського населення, характер сільськогосподарського виробництва, стан шляхів сполучення та зв’язку, забезпеченість транспортом і інші чинники обумовлюють ряд особливостей організації медичної допомоги сільському населенню.

Знання особливостей та завдань організації лікувально-профілактичної допомоги сільському населенню дає можливість правильно оцінити її стан і розробити заходи стосовно покращання медичного забезпечення відповідного контингенту на конкретній території.

Навчально-цільові задачі:

Студенти повинні:

  1.  знати:

1.1. організаційні особливості надання лікувально-профілактичної допомоги сільському населенню; завдання та структуру провідних лікувально-профілактичних закладів;

1.2. задачі охорони здоров’я сільського населення на перспективу та шляхи їх вирішення.

2. вміти:

2.1.оцінювати стан медичної допомоги сільському населенню у взаємозвязку з основними показниками здоровя цього контингенту;

2.2.розробляти управлінські рішення стосовно покращання лікувально-профілактичної допомоги.

Питання для передаудиторної підготовки:

  1.  Особливості організації лікувально-профілактичної допомоги сільському населенню та чинники, які на нього впливають.
  2.  Етапи надання медичної допомоги сільському населенню. Сутність етапності. Лікувально-профілактичні заклади різних етапів.
  3.  Завдання закладів сільської лікарської дільниці.
  4.  Можливі варіанти формування мережі закладів сільської лікарської дільниці.
  5.  Значення центральної районної лікарні (ЦРЛ) у системі медичного забезпечення сільського населення.
  6.  Завдання та структура ЦРЛ.
  7.  Сутність організаційно-методичної роботи ЦРЛ і роль районних спеціалістів у організації лікувально-профілактичної допомоги сільському населенню
  8.  Значення обласної лікарні в наданні медичної допомоги населенню області, її основні завдання.
  9.  Структура обласної лікарні, особливості діяльності її основних підрозділів.
  10.  Проблеми забезпечення амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної допомоги сільському населенню, заходи щодо їх вирішення.

Завдання для самостійної роботи

Завдання 1

При проведенні заняття на базах сільських дільничних лікарень (амбулаторій) чи ЦРЛ ознайомитись зі змістом та організацією роботи цих закладів, із основними обліковими документами.

Завдання 2

При проведенні занять на кафедрі за даними ситуаційних задач (пп. 2.1.-2.15.):

  •  оцінити окремі показники здоровя сільського населення;
  •  визначити доцільність розташування відповідних закладів охорони здоровя та показники їх діяльності;
  •  розробити заходи щодо покращання лікувально-профілактичної допомоги сільському населенню.

Примітка:

  1.  при виконанні завдань слід користуватись показниками здоровя населення та діяльності лікувально-профілактичних закладів регіону (табл. 1);
  2.  при порівнянні даних, що стосуються двох районів (задачі 2.1.- 2.3., 2.7., 2.10. – 2.15.), слід враховувати, що віковий і статевий склад населення відповідних районів, а також стан довкілля суттєво не відрізняються.

  1.  Забезпеченість ліжками в сільських районах М. і С. становить 86,0 і 82,3 , забезпеченість лікарями відповідно 24,0 і 28,5 на 10 тис. населення. Штати сільських дільниць укомплектовані на 58% і 75%. Рівень госпіталізації досягає 18,0 і 19,3 на 100 жителів. Кількість відвідувань лікарів на 1 жителя сільських поселень дорівнює 4,2 та 6,4. Поширеність всіх захворювань протягом двох років коливається в межах 720-810%о (район М.) і 920-1080%о (район С.). Первинна захворюваність становить 520-580%о і 600-690%о.

2.2. ЦРЛ району В. потужністю 280 ліжок знаходиться на відстані 46 км від обласного центру, а ЦРЛ району Т. потужністю 330 ліжок - на відстані 80 км . Середньорічна зайнятість ліжка в хірургічних відділеннях цих ЦРЛ становила 318 і 338 днів при середній тривалості перебування в стаціонарі відповідно 12,2 та 14,8 днів. Співвідношення хворих, госпіталізованих у плановому та екстреному порядку приблизно однакове. Склад хворих за видами операцій був таким (у %):

Види операцій

ЦРЛ району В.

ЦРЛ району Т.

Операції на судинах

1,4

4,0

Апендектомія

33,0

28,0

Холецистектомія

2,1

4,6

Операції на кістково-м´язовій системі

5,5

12,0

Операції на шкірі та підшкірній клітковині

22,2

17,4

Інші

35,8

34,0

Разом

100,0

100,0

2.3.Забезпеченість лікарями в  районах І. і Р. досягає 21,0 і 26,4 , забезпеченість ліжками – 81,4 та 84,0 на 10 тисяч населення. Штати лікарів на сільських дільницях укомплектовані на 58% і 76%. Кількість відвідувань лікарів на 1 мешканця сільських поселень дорівнює 3,8 і 5,6 . Поширеність всіх захворювань становить відповідно 810%о та 1020%о, первинна захворюваність 680%о і 810,5%о. Рівень загальної смертності населення району Р. на 25% вищий, ніж у районі І., частота інвалідизації при всіх захворюваннях відповідно вища на 15%. Район Р. знаходиться в зоні посиленого радіометричного контролю.

2.4.На території сільської лікарської дільниці мешкає 4600 жителів, у тому числі в пунктовому селі 2300 жителів. У сільській амбулаторії працюють терапевт (на 1,5 ставки) та стоматолог. На дільниці діють два фельдшерсько-акушерських пункти  (ФАПи), в т.ч. в селі Д., де кількість жителів становить 1080 чоловік, відстань до пунктового села дорівнює 6 км . ФАП діє також у селі К., яке знаходиться на відстані 7,2 км і в якому мешкають 310 жителів. У інших трьох селах проживає 283, 330 і 297 жителів. Ці села знаходяться на відстані 8 км, 3 км і 3,5 км від пунктового села. Кількість відвідувань до лікарів на одного жителя цієї дільниці дорівнює 4,1 км .

2.5.Забезпеченість населення сільського району лікарями становить 28,0 на 10 тисяч населення, забезпеченість ліжками – 84,0 на 10 тисяч населення. Середнє число днів зайнятості ліжка в центральній районній лікарні в цілому становить 330 днів, у т.ч. в терапевтичному відділенні 323 дні, а в неврологічному – 350 днів.

Середня тривалість лікування в ЦРЛ становить 13,4 дня, в т.ч. в терапевтичному відділенні 15,8 дня, а в неврологічному – 14,6 дня. Питома вага мешканців райцентру серед всього населення району досягає 46%, а серед госпіталізованих до ЦРЛ на них припадає 58%, у т.ч. в терапевтичному відділенні 75%, а в неврологічному – 80%.

2.6.Сільські дільниці № 1 і № 2 району М. мають майже однакові умови розселення жителів, чисельність населення складає відповідно 3,5 тисячі та 4,6 тисяч жителів. Радіус обох дільниць не перевищує 6 км . На дільниці № 1 є сільська лікарська амбулаторія та один ФАП. У амбулаторії працює терапевт. На дільниці № 2 є два  ФАПи, в амбулаторії працюють терапевт і педіатр. Рівні госпіталізації мешканців цих дільниць дорівнюють 20,0 і 19,0 на 100 жителів, кількість відвідувань до лікарів становить відповідно 3,6 і 4,6 на одного жителя.

2.7.У сільських районах М. і С. проживає 39,1 тис. та 44,5 тис. населення, потужність центральних районних лікарень (ЦРЛ) дорівнює 250 і 320 ліжок. У районі М. є три дільничні лікарні, в яких розміщено 70 ліжок, у районі С. у трьох дільничних лікарнях діє 50 ліжок. Рівень госпіталізації становить відповідно 16,0 і 18,8 на 100 жителів.

Середнє число днів зайнятості ліжка в терапевтичних відділеннях ЦРЛ районів досягає 330 і 345 днів при середній тривалості лікування в цих відділеннях 16,0 днів (район М.) і 13,3 дні (район С.). Середнє число днів зайнятості терапевтичних ліжок в дільничних лікарнях району М. коливається в межах 305-310 днів, при середній тривалості лікування в цих лікарнях 16-17,2 дня. Зайнятість ліжка в дільничних лікарнях району С. знаходиться в межах 280-290 днів при середній тривалості лікування 14-15 днів.

2.8.На території сільської лікарської дільниці мешкає 4350 жителів, у тому числі в пунктовому селі 2150 жителів. Радіус дільниці не перевищує 6 км . Відстань від пунктового села до райцентру становить 30 км . У амбулаторії працюють терапевт, педіатр і стоматолог, діє денний стаціонар на 10 ліжок. За три роки кількість хворих, які проліковані на ліжку, зросла з 18 до 26 . За цей період рівень госпіталізації жителів з цієї дільниці в стаціонарі ЦРЛ зменшився на 10%. Кількість відвідувань до лікарів на одного жителя цієї дільниці протягом трьох років коливається в межах 4,6-5,1.

2.9.Забезпеченість ліжками населення сільського району П. становить 81,0 на 10 тис. населення. ЦРЛ має 270 ліжок. У трьох дільничних лікарнях розміщено 15, 25 і 25 ліжок, відстань їх до райцентру становить 20 , 25 і  40 км . Дороги до пунктових сіл усіх дільниць мають тверде покриття. На трьох сільських дільницях діють самостійні лікарські амбулаторії, відстань їх до райцентру коливається в межах 18-20 км . Середнє число днів зайнятості ліжка в ЦРЛ становить 338 днів, у тому числі в терапевтичному відділенні 346 днів. Середня тривалість перебування в стаціонарі ЦРЛ становить 13,1 дня, в тому числі в терапевтичному відділенні 12,9 дня. Середнє число зайнятості ліжок в дільничних лікарнях становить відповідно 270, 290 і 300 днів при середній тривалості лікування 17,0 , 15,4 та 16,0 днів.

2.10.Забезпеченість лікарняними ліжками населення сільських районів О. та П. достатня, забезпеченість лікарями досягає 29,2 та 23,8 на 10 тис. населення. Штати лікарів сільських дільниць укомплектовані відповідно на 70-75% і 50-60%. Поширеність усіх захворювань становить 965%о і 734%о, у т.ч. хвороб органів травлення 96%о і 74%о. Поширеність виразкової хвороби шлунку та 12-палої кишки дорівнює 22,1% в 13,2%, повнота охоплення диспансерним спостереженням при цій хворобі досягає 72% і 51,5%, на 100 хворих. Протягом року було зареєстровано 3,2 та 8,3 загострень.

2.11.Забезпеченість лікарями в сільських районах І. та Р. досягає 21,0 і 26,4 на 10 тис. населення, забезпеченість ліжками становить 81,4 та 82,0 на 10 тис. населення. Поширеність ХСК у сільських районах І. та Р. становить відповідно 220,4%о і 270,2%о. Під диспансерним спостереженням знаходиться 42% та 57% хворих на ці хвороби. Рівень госпіталізації при хворобах системи кровообігу досягає 3,3 на 2,6 випадку на 100 жителів, а частота інвалідизації – 17,2 та 14,4 на 10 тис. дорослого населення.

2.12.Забезпеченість ліжками районів Б. і К., що відносяться до однієї області достатня, забезпеченість лікарями становить у районі Б. 23,0, у районі К. – 27,0 на 10 тис. населення. Штати лікарів на сільських дільницях укомплектовані відповідно на  50 і 70%. Кількість відвідувань лікарів на 1 мешканця району досягає 7,4 та 9,8 . Рівні госпіталізації досягають 22,0 і 18,0 на 100 жителів. Поширеність усіх захворювань дорівнює 760,0%о і 980,3%о, первинна захворюваність становить відповідно 570,0%о і 610,7%о.

2.13.Забезпеченість лікарями населення  районів З. і В. становить 28,3 та 24,0 на 10 тис. населення. Штати лікарів на сільських дільницях укомплектовані відповідно на  65 і 51%. Умови розселення мешканців аналогічні. Кількість відвідувань лікарів на 1 мешканця сіл у цих районах дорівнює 6,4 та 4,4 , на 1 мешканця райцентрів відповідно 10,0 і 8,9. Рівні поширеності всіх захворювань досягли 1060,5%о і 830,2%о , первинна захворюваність становить відповідно 670,0%о і 620,0%о.

2.14.У сільських районах Б. І К. забезпеченість ліжками достатня, забезпеченість лікарями становить 23,0 і 27,0 на 10 тис. населення. Штати лікарів на сільських дільницях укомплектовані відповідно на  50 і 70%. Кількість відвідувань лікарів на 1 мешканця досягає 7,4 та 9,8 .  Рівень госпіталізації в районі Б. на 22% більший, ніж у районі К., поширеність усіх захворювань у цьому районі менша на 23%. Поширеність хвороб системи кровообігу протягом трьох останніх років коливається в межах 230-240%о (район Б.) і 268-27%о (район К.).

2.15.Забезпеченість лікарями населення  сільських районів З. і В. становить 28,3 та 24,0 на 10 тис. населення. Штати лікарів на сільських дільницях укомплектовані відповідно на 85% і 61%. Кількість відвідувань лікарів на 1 мешканця сіл у цих районах дорівнює 9,8 та 7,4.

Повнота охоплення диспансерним спостереженням хворих на гіпертонічну хворобу та ішемічну хворобу серця, які проживають у селах, коливається в межах 51-47% і 43-35%. Забезпеченість ліжками становить відповідно 83,2 та 85,4 ліжка на 10 тис. населення. Рівні госпіталізації досягають 18,0 і 21,8 на 100 жителів, показники інвалідизації становлять 60,4 та 66 на 10 тис. населення, в тому числі при хворобах системи кровообігу відповідно 14,4 та 18,0.

Таблиця 1

Показники здоровя населення та діяльності

лікувально-профілактичних закладів регіону

Захворювання

Поширеність

Захворюваність

Всього

1080,2

605,4

хвороби системи кровообігу

265,2

28,4

в т.ч. гіпертонічна хвороба

114,5

12,4

ішемічна хвороба серця

116,6

10,0

хвороби органів дихання

280,4

255,6

хвороби органів травлення

108,8

22,2

в т.ч. виразкова хвороба шлунку

та 12-палої кишки

17,6

1,2

Рівень інвалідизації на 10 тисяч дорослого населення

65,3,

в т.ч. від ХСК – 15,8

Всього

Кількість лікарів (на 10 тисяч населення)

26,2

Кількість ліжок (на 10 тисяч населення)

83,5

Кількість відвідувань лікарів на одного жителя: райцентрів

10,1

сільських поселень

5,4

Загалом по району

9,5

Рівень госпіталізації (на 100 жителів),

19,6

у т.ч. при хворобах системи кровообігу

2,9

Середня потужність ЦРЛ (ліжок)

290

Середня потужність дільничних лікарень (ліжок)

26

Показники використання ліжкового фонду

ЦРЛ

Відділення)

Дільничні

лікарні

всього

терапевтичне

хірургічне

неврологічне

кардіологічне

Середнє число днів зайнятості ліжка

332

338

336

350

348

319

Середнє перебування хворого на ліжку

12,8

14,5

12,6

15,4

16,7

16,0




1. Что (не) нужно делать на интервью
2. Рынок ценных бумаг, анализ фондового рынка Армени
3. Тема 7 Соціологія праці та зайнятості
4.  Роль и место гетмана Дорошенко Петр Дорошенко- усилил роль Генеральной рады собрания казаков в решении г
5. Дипломная работа- Организация процесса кредитования юридических лиц
6. КОНТРОЛЬНАЯ РАБОТА По дисциплине- ФИНАНСОВЫЙ МЕНЕДЖМЕНТ Вариант 3
7. Чумацький промисел
8. Пенсійне право як складова права соціального забезпечення
9. Задание 1 На модели верхней челюсти с частичным отсутствием зубов отмоделировать многозвеньев
10. И АБИШЕВА учебное пособие
11. социальное государство
12. захламленный обрывками бумаги торговый зал НьюЙоркской фондовой биржи заполненный разгоряченными отчаян
13. Topics Moscow The history of Moscow begn in 1147 nd since then Moscow hs lwys hd leding position in the life of the whole country
14. Задание 1.^ Перепишите предложения раскрыв скобки и употребив глаголы в соответствующей временной форме груп
15. 4 и на 3 5 и на 34 элективы Индивидуальные задания
16. Что он должен взять за единицу наблюдения для ее изучения А
17. ВВЕДЕНИЕ Целью курсовой работы выполняемой студентом специальности менеджмент организации является закр
18. Тема 14 Організація праці на постах регулювання кутів напряму коліс та регулювання гальм
19. і. На~ты м~лшерде жіберу
20. СКИ под руководством своего лидера и основателя достигла большого успеха в области изготовления высокок