Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

Тема 8. Проблеми організації та діяльності конституційної юстиції в Україні 2 години Для ст

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-03-13


49

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра загальноправових дисциплін

лекція

з дисципліни «КОНСТИТУЦІЙНО-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО»

Тема № 8. Проблеми організації та діяльності конституційної юстиції в Україні

(2 години)

Для студентів, слухачів юридичного факультету

Дніпропетровськ – 2014

Лекцію підготувала Наливайко Л.Р. – завідувач кафедри загальноправових дисциплін юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор

Рецензенти:

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри загальноправових дисциплін юридичного факультету                                                                         “22” серпня 2014 р., протокол

                                                                          № 2


ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

  1.  Процедура призначення, складення присяги, звільнення та притягнення до відповідальності суддів Конституційного Суду України. Процедура обрання та припинення повноважень Голови Конституційного Суду України та його заступників…………………………………………………………………………..8
  2.  Структурна організація Конституційного Суду України………………..20
  3.  Процедура внесення конституційного подання та конституційного звернення…………………………………………………………………………...24
  4.  Форми діяльності Конституційного Суду України………………………31
  5.  Порядок розгляду справ Конституційним Судом України……………...37


РЕКОМЕНДОВАНА Література:

  1.  Конституція України від 28 червня 1996 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141 ; Офіційний вісник України. — 2010. — №72/1 Спеціальний випуск. — С. 15. — Ст. 2598.
  2.  Висновок Конституційного Суду України від 4 липня 2001 року у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності проекту Закону України “Про внесення змін до Конституції України” вимогам статей 157 і 158 Конституції України (справа про внесення змін до статті 81 Конституції України) // Вісник Конституційного Суду України. — 2001. — № 4.
  3.  Про Конституційний Суд України : Закон України від 16 жовтня 1996 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 49. — Ст. 272.
  4.  Регламент Конституційного Суду України від 5 березня 1997 року (зі змінами і допов.) // Офіційний вісник України. — 1997. — № 20. — С. 87.
  5.  Бисага Ю. М. Конституційне право України : навч. посіб. / Ю. М. Бисага, Ю. Ю. Бисага, Д. М. Бєлов, І. В. Решетар, М. М. Палінчак, О. Я. Рогач. — Ужгород : Ліра, 2007. — 370 с.
  6.  Бредіхіна В. Л. Конституційні засади права громадян на безпечне навколишнє середовище : монографія / В. Л. Бредіхіна. — Х. : Вид. ФО-П Вапнярчук Н. М., 2008. — 168 с.
  7.  Галай В. О. Практичне право: права пацієнтів (Інтерактивний курс медичного права) : навч. посіб. / В. О. Галай, С. К. Гречанюк, І. Я. Сенюта та ін. — К. : КНТ, 2009. — 220 с.
  8.  Гарчева Л. П. Конституционное право Украины : учеб. пособие / Л. П. Гарчева, А. Н. Ярмыш. — Симферополь : Доля, 2000. — 336 с.
  9.  Годованець В. Ф. Конституційне право України : навч. посіб. / В. Ф. Годованець. — К. : МАУП, 2005. — 360 с.
  10.  Дерець В. А. Органи виконавчої влади України та управлінські відносини : монографія / В. А. Дерець. — К. : Юрид. думка, 2007. — 180 c.
  11.  Державотворення і правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи : монографія / за ред. Ю. С. Шемшученка. — К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. — 656 с.
  12.  Заворотченко Т. М. Конституційно-правові гарантії прав і свобод людини й громадянина в Україні : монографія / Т. М. Заворотченко. — Д. : Дніпропетр. нац. ун-т, 2007. — 255 с.
  13.  Конституція незалежної України : навч. посіб. / за ред. В. Ф. Погорілка, Ю. С. Шемшученка — К. : Ін-т держави та права ім. В. М. Корецького НАН України, спілка юристів України, 2000. — 428 с.
  14.  Наливайко Л. Р. Державний лад України: теоретико-правова модель : монографія / Л. Р. Наливайко. — Х. : Право, 2009. — 600 с.
  15.  Евсеев А. Психолого-правовые проблемы конституционной юрисдикции в Украине / А. Евсеев // Підприємництво, господарство і право. — 2010. — № 6. — С. 105-108.
  16.  Ліфшиць Ю. Правовий статус Конституційного Суду / Ю. Ліфшиць // Право України. — 1994. — № 5-6. — С. 6-8.
  17.  Малишев Б. В. Чи є рішення Конституційного Суду України судовими прецедентами? / Б. В. Малишев // Часопис Київського університету права. — 2007. — № 3. — С. 73-78.
  18.  Намясенко О. Правовий статус членів органів конституційного контролю: загальний характер та порівняльний аналіз / О. Намясенко // Юридична Україна. — 2007. — № 2. — С. 10-16.
  19.  Намясенко О. Теоретичні засади поняття правового статусу судді Конституційного Суду України / О. Намясенко // Юридична Україна. — 2007. — № 9. — С. 19-24.


Мета лекції:

Розглянути порядок формування Конституційного Суду України, його чисельний склад, структура, вимоги до суддів, структурну організацію Конституційного Суду України, процедуру внесення конституційного подання та конституційного звернення, форми діяльності Конституційного Суду України. 


ВСТУП

Відомо, що здійснюючи свої повноваження, конституційний суд може виконувати різні правові функції: правозахисну (захищати права і свободи громадян, інших фізичних та юридичних осіб приватного права), праворегулятивну (заповнювати прогалини в законодавстві та усувати законодавчі колізії у процесі тлумачення положень конституції й законів), правоохоронну (при наданні висновків про притягнення до відповідальності вищих посадових осіб) та правоарбітражну (при вирішенні конституційних спорів між органами влади тощо).

Конституційна юстиція як інститут конституційного права з’явилась у результаті виокремлення правозахисної функції в діяльності органів конституційного контролю (конституційної юрисдикції), які, в свою чергу, були створені в результаті утвердження в конституційних системах відповідних країн принципів правової держави та верховенства права.

Нині інститут конституційної юстиції «пробиває» собі дорогу навіть у тих країнах, які не особливо прихильні до принципів правової держави та верховенства права. В країнах, де цей інститут почуває себе впевнено, він творить дива: авторитет органів конституційної юстиції, як правило, є високим та стабільним порівняно з іншими органами державної влади; їх рішення можуть слугувати обов’язковими для модернізації або проведенню реформ у політико?правовій та інших сферах суспільного життя тощо. Феномен органів конституційної юстиції у простому: чим доступнішою є судова система для громадян, тим більше вони акцентують увагу на неконституційних положеннях законодавства. Як наслідок, у цих органах громадяни успішно захищають свої права і свободи від неконституційних актів, з одного боку, та сприяють усуненню порушень Конституції в діяльності інших органів держави – з другого.

І. ПРОЦЕДУРА ПРИЗНАЧЕННЯ, СКЛАДЕННЯ ПРИСЯГИ, ЗВІЛЬНЕННЯ ТА ПРИТЯГНЕННЯ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУДДІВ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ. ПРОЦЕДУРА ОБРАННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ГОЛОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО ЗАСТУПНИКІВ

Конституційний Суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні має своїм основним завданням гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.

Організація, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України визначаються Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України». Конституційний Суд України приймає акти, що регламентують організацію його внутрішньої роботи відповідно до цього Закону. Основним таким актом є Регламент Конституційного Суду України, затверджений Рішенням Конституційного Суду України від 05.03.1997 p., зі змінами і доповненнями. При цьому в юридичній літературі вказується на необхідність прийняття Конституційно-процесуального кодексу (Кодексу конституційного судочинства), що дало б можливість відмовитися від підзаконного Регламенту Конституційного Суду та перенести навички шанобливого ставлення до процесуальних правил і процесуального закону, класично відпрацьованих у правосудді взагалі, на таку порівняно «молоду» форму судочинства, як судочинство конституційне.

До складу Конституційного Суду України входять вісімнадцять суддів Конституційного Суду України. Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту, стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менше десяти років, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом останніх двадцяти років.

Судді Конституційного Суду України не можуть належати до політичних партій та профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України.

Призначеною на посаду судді Конституційного Суду України вважається особа, про призначення якої видано Указ Президента України. У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України, який призначався Президентом України, Президент України у місячний строк призначає іншу особу на цю посаду.

Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів.

Відповідно до пунктів 26, 27 ч. 1 ст. 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належать призначення на посади та звільнення з посад третини складу Конституційного Суду України, а також обрання суддів безстроково.

Кандидатури на посади суддів Конституційного Суду України пропонує Верховній Раді Голова Верховної Ради України з дотриманням вимог Закону України «Про Конституційний Суд України».

Як передбачає ст. 209 Регламенту, за дорученням Голови Верховної Ради України комітети, до предмета відання яких належать відповідні питання, подають свої висновки щодо кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України. Висновки комітетів та відомості про кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України, підготовлені з дотриманням вимог щодо відомостей про кандидата на відповідну посаду (ч. 2 ст. 205 Регламенту), надаються народним депутатам не пізніш як за три дні до розгляду Верховною Радою відповідного питання.

В обговоренні кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України беруть участь представники депутатських фракцій, представники комітетів (у разі їх створення), народні депутати.

Голосування щодо призначення на посади суддів Конституційного Суду України здійснюється Верховною Радою таємно шляхом подання бюлетенів, а звільнення з посад таких осіб відбувається відкритим голосуванням. За результатами голосування оформляється відповідна постанова Верховної Ради.

З'їзд суддів України за пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду визначає кандидатури на посади суддів Конституційного Суду України для включення в бюлетені для таємного голосування. Призначеним на посаду судді Конституційного Суду України вважається кандидат, який у результаті таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів України. Якщо голосування проводиться щодо кандидатур, число яких перевищує квоту для призначення на посаду суддів

Конституційного Суду України, призначеними вважаються кандидати, які, одержавши більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів України, набрали більше голосів, ніж інші кандидати на ці посади. За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду підписуються рішення з'їзду суддів України про призначення суддів Конституційного Суду України.

У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України, який призначався з'їздом суддів України, з'їзд суддів України у тримісячний строк призначає іншу особу на цю посаду.

Суддя Конституційного Суду України призначається строком на дев'ять років без права бути призначеним повторно.

Суддя Конституційного Суду України вступає на посаду з дня складення ним присяги судді Конституційного Суду України.

Відповідно до ст. 217 Регламенту судді Конституційного Суду України складають присягу перед Верховною Радою у строки і за текстом, як це визначено Законом України «Про Конституційний Суд України». Складення присяги здійснюється зазначеними особами особисто на пленарному засіданні Верховної Ради.

Питання про складення присяги включається до порядку денного сесії Верховної Ради без прийняття нею відповідного рішення. Згідно з п. 4 постанови Верховної Ради України «Про порядок складення у Верховній Раді України присяги суддею Конституційного Суду України» від 14.12.2005 p. 3193-IV, із змінами, внесеними Законом України від 03.08.2006 p. 73-V, особа, призначена на посаду судді Конституційного Суду України Верховною Радою України, складає присягу за наявності висновку Комітету Верховної Ради України з питань правової політики про виконання нею вимог ч. 2 ст. 127 Конституції України, відповідно до якої професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

Комітет, до предмета відання якого належить таке питання, подає до Верховної Ради пропозицію про дату, час та процедуру складення присяги відповідною особою. Така пропозиція має бути внесена протягом тижня з дня надходження до цього комітету матеріалів стосовно призначеної особи.

У разі неприйняття комітетом у зазначений термін відповідного рішення або якщо подані до комітету відповідні матеріали не розглянуто, питання про складення присяги судді Конституційного Суду України включається до порядку денного сесії Верховної Ради не пізніше двох тижнів після їх надходження до Верховної Ради.

Особа, призначена на посаду судді Конституційного Суду України, після її представлення головуючим на пленарному засіданні Верховної Ради зачитує з трибуни текст присяги.

У разі коли на момент складення присяги відповідною особою від неї надійде заява про відмову від складення присяги або виникнуть інші передбачені законом підстави, що унеможливлюють її вступ на відповідну посаду, комітет, до предмета відання якого належить це питання, подає на розгляд Верховної Ради відповідну пропозицію.

Суддя Конституційного Суду України складає присягу на засіданні Верховної Ради України, яке проводиться за участю Президента України, а також Прем'єр-міністра України, Голови Верховного Суду України або осіб, які виконують їх повноваження.

Повноваження судді Конституційного Суду України та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені при введенні воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України лише на один трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-яким числом кандидатур, запропонованих суддями Конституційного Суду України.

Відповідно до § 1 Регламенту Конституційного Суду України Голова Конституційного Суду України обирається не пізніше двомісячного строку з дня, коли посада Голови стала вакантною.

На спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України головує один із заступників Голови Конституційного Суду України. Якщо до списку кандидатур на посаду Голови Конституційного Суду України внесено кандидатуру судді, який є головуючим, то на засіданні головує старший за віком суддя, не внесений до списку кандидатур.

Спеціальне пленарне засідання Конституційного Суду України вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менш як дванадцять суддів Конституційного Суду України.

На спеціальному пленарному засіданні Конституційним Судом України відкритим голосуванням затверджується форма бюлетеня для голосування по виборах Голови Конституційного Суду України та форма протоколу голосування.

Головуючий на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України вносить пропозицію щодо висунення кандидатур на посаду Голови Конституційного Суду України.

До списку кандидатур на посаду Голови Конституційного Суду України вноситься будь-яке число кандидатур, які дали згоду балотуватися на посаду Голови. Кандидатури на посаду Голови заслуховуються на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України.

Список кандидатур на посаду Голови Конституційного Суду України затверджується на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України відкритим голосуванням і оформляється протоколом, який підписується головуючим на засіданні.

На спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України із числа суддів Конституційного Суду України обирається комісія для організації та проведення виборів Голови Конституційного Суду України у складі трьох суддів із числа суддів, які не балотуються на посаду Голови Конституційного Суду України. Головуючий на засіданні Конституційного Суду України не може обиратися до складу комісії.

Комісія для організації та проведення виборів Голови Конституційного Суду України обирає зі свого складу відкритим голосуванням голову комісії, про що складається протокол.

Комісія для організації та проведення виборів Голови Конституційного Суду України забезпечує виготовлення бюлетенів для таємного голосування. На звороті бюлетенів свій підпис ставить головуючий на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України, що скріплюється печаткою Конституційного Суду України. Бюлетені без підпису головуючого та відтиску печатки є недійсними.

Комісія для організації та проведення виборів Голови Конституційного Суду України вносить у бюлетені для таємного голосування в алфавітному порядку прізвища, ім'я та по батькові кандидатів на посаду Голови.

Судді Конституційного Суду України розписуються про одержання бюлетенів в окремому списку. Бюлетені, що залишилися, погашаються.

Суддя Конституційного Суду України при голосуванні залишає в списку для таємного голосування прізвище не більше як одного кандидата на посаду Голови Конституційного Суду України, закресливши прізвища інших кандидатів.

Бюлетені, в яких залишено прізвища двох або більше кандидатів, є недійсними.

Бюлетені, в яких викреслено прізвища усіх кандидатів, є дійсними.

Комісія для організації та проведення виборів Голови Конституційного Суду України забезпечує таємність голосування. Після проведення таємного голосування комісія перевіряє дійсність бюлетенів, підраховує голоси «за» і «проти» кожного кандидата, складає протокол голосування, який підписують голова і члени комісії.

Протокол голосування оголошується головою комісії на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України і затверджується більшістю голосів від загальної кількості суддів Конституційного Суду України, що беруть участь у засіданні.

Обраним на посаду Голови Конституційного Суду України вважається кандидат, за якого проголосувало не менше десяти суддів Конституційного Суду України.

У разі, якщо жоден із кандидатів на посаду Голови Конституційного Суду України не одержав необхідної кількості голосів, за рішенням комісії проводиться повторне голосування по двох кандидатах, які одержали найбільшу кількість голосів.

Якщо два і більше кандидатів на посаду Голови одержали найбільшу однакову кількість голосів, повторне голосування проводиться по цих кандидатах.

У разі, якщо один із кандидатів одержав більшу, але не одержав необхідної кількості голосів, а інші два і більше кандидатів після нього одержали однакову кількість голосів, повторне голосування проводиться по всіх цих кандидатах.

Якщо при повторному голосуванні Голову Конституційного Суду України не обрано, проводяться нові вибори з висуненням інших кандидатур, які не були включені до бюлетеня при перших виборах, у порядку, передбаченому Законом України «Про Конституційний Суд України» та Регламентом.

Спеціальне пленарне засідання Конституційного Суду України протоколюється. Протокол засідання підписується головуючим.

Матеріали спеціального пленарного засідання Конституційного Суду України передаються головуючим керівникові Секретаріату Конституційного Суду України. Керівник Секретаріату опечатує ці матеріали у присутності головуючого та обраного Голови Конституційного Суду України і передає їх за актом на зберігання в Архів Конституційного Суду України.

Голова Конституційного Суду України має двох заступників Голови Конституційного Суду України.

Заступники Голови Конституційного Суду України виконують за дорученням Голови Конституційного Суду України окремі його повноваження. У разі відсутності Голови Конституційного Суду України або неможливості здійснення ним своїх повноважень його обов'язки виконує заступник, який є старшим за віком.

У разі відсутності обох заступників обов'язки Голови Конституційного Суду України виконує найстарший за віком суддя Конституційного Суду України.

Заступники Голови Конституційного Суду України обираються за пропозицією Голови Конституційного Суду України лише на один трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів у порядку, визначеному Законом для обрання Голови Конституційного Суду України.

Повноваження судді Конституційного Суду України припиняються у разі:

  1.  закінчення строку призначення;
  2.  досягнення суддею шістдесятип'ятирічного віку;
  3.  неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
  4.  порушення суддею вимог щодо несумісності займаної посади з деякими видами діяльності;
  5.  порушенням суддею присяги;
  6.  набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
  7.  припинення його громадянства;
  8.  визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
  9.  подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Рішення про припинення повноважень судді Конституційного Суду України у випадках, передбачених пунктами 1-3, 6-9, приймається на засіданні Конституційного Суду України, а у випадках, установлених пунктами 4, 5, Верховною Радою України.

Повноваження судді припиняються у разі його смерті.

Голова Конституційного Суду України, його заступник звільняються з посади за їх заявами Конституційним Судом України. Рішення про дострокове звільнення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини конституційного складу суддів Конституційного Суду України. Звільнення з посади Голови Конституційного Суду України, його заступника не позбавляє їх повноважень судді Конституційного Суду України.

Особа судді Конституційного Суду України є недоторканною. Суддя Конституційного Суду України не може бути затриманий чи заарештований без згоди Верховної Ради України до винесення обвинувального вироку судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 126, ст. 149 Конституції України Верховна Рада надає згоду на затримання чи арешт судді Конституційного Суду України, судді суду загальної юрисдикції.

Подання про надання згоди на затримання чи арешт судді Конституційного Суду України, судді суду загальної юрисдикції ініціюється відповідно органами досудового слідства і судовими органами. При цьому щодо кожного виду запобіжного за ходу подається окреме подання. Воно повинно бути підтримано і внесено до Верховної Ради Головою Верховного Суду України. Подання має бути вмотивованим і достатнім, містити конкретні факти і докази, що підтверджують факт вчинення зазначеною в поданні особою суспільно небезпечного діяння, визначеного Кримінальним кодексом України. У поданні про затримання чи арешт повинно бути чітке обґрунтування необхідності затримання чи арешту.

Подання, що не відповідає зазначеним вимогам, Голова Верховної Ради України повертає Голові Верховного Суду України, про що повідомляє Верховну Раду на найближчому пленарному засіданні Верховної Ради (ст. 218 Регламенту).

Комітет, якому доручено надати висновок щодо питання про надання згоди на затримання чи арешт, відповідно до закону визначає достатність, законність і обґрунтованість подання, законність одержання доказів, зазначених у поданні, і встановлює наявність відповідних скарг. Підготовку цього питання комітет здійснює у терміновому порядку, але в строк не більше 20 днів. На засідання комітету запрошується особа, щодо якої внесено подання. Відсутність зазначеної запрошеної особи на засіданні відповідного комітету без поважних причин не є перешкодою для розгляду питання і прийняття рішення комітетом. У засіданнях комітету бере участь Голова Верховного Суду України (виконувач обов'язків Голови Верховного Суду України).

Комітет у разі необхідності може витребувати додаткові матеріали справи, заслухати пояснення осіб за клопотанням особи, щодо якої внесено подання.

У разі відсутності достатніх доказів щодо обґрунтування подання Голова Верховної Ради України має право повернути його разом із вмотивованим висновком комітету Голові Верховного Суду України з пропозицією подати додаткові обґрунтування. У такому випадку комітет зупиняє перевірку, про що повідомляється Голова Верховної Ради України, який інформує про це Верховну Раду.

Комітет залишає подання без розгляду до дня надходження до комітету матеріалів, що ним вимагаються, або вмотивованої відповіді (ст. 220 Регламенту).

Верховна Рада розглядає на пленарному засіданні внесене подання про затримання чи арешт судді Конституційного Суду України у визначений нею день, але не пізніше семи днів з дня подання відповідного висновку комітетом.

Розгляд питання про надання згоди на затримання чи арешт починається з інформації головуючого на пленарному засіданні Верховної Ради України про подання, що надійшло, проведену роботу щодо підготовки висновку комітету, до предмета відання якого належить підготовка висновку щодо внесеного подання. Головуючий на пленарному засіданні оголошує подання про надання згоди на затримання чи арешт судді Конституційного Суду України, судді суду загальної юрисдикції.

Після оголошення подання головуючий на пленарному засіданні надає слово до 30 хвилин:

  1.  Голові Верховного Суду України для відповідей на запитання представників депутатських фракцій, народних депутатів;
  2.  судді Конституційного Суду України, щодо якого внесено подання, для пояснення.

Якщо на пленарному засіданні Верховної Ради буде встановлено, що особа, стосовно якої внесено подання, відмовляється від дачі пояснень, Верховна Рада розглядає питання про надання згоди на її затримання чи арешт без пояснень.

Висновок комітету оголошує його голова або визначений комітетом представник комітету.

Обговорення питання здійснюється за процедурою повного обговорення (ст. 30 Регламенту).

Головуючий на пленарному засіданні відповідно до подання ставить на голосування питання про надання згоди на:

  1.  затримання судді Конституційного Суду України;
  2.  арешт судді Конституційного Суду України.

Рішення про надання згоди на затримання чи арешт Верховна Рада приймає відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів від її конституційного складу, яке оформляється постановою Верховної Ради. Такі рішення не переглядаються, крім випадку виявлення обставин, що не були відомі Верховній Раді під час розгляду відповідного подання.

Про прийняте рішення Голова Верховної Ради України негайно повідомляє Голову Верховного Суду України (ст. 221 Регламенту).

Судді Конституційного Суду України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Конституційному Суді України та в його колегіях, за винятком відповідальності за образу чи наклеп при розгляді справ, прийнятті рішень та дачі висновків Конституційним Судом України.

ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО ПИТАННЯ

Таким чином, Конституційний Суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні має своїм основним завданням гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України. Організація, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України визначаються Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України».


ІІ. СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

Конституційний Суд України на своєму засіданні утворює з числа суддів Конституційного Суду України постійні комісії Конституційного Суду України, що є його допоміжними робочими органами з питань організації внутрішньої діяльності.

Положення про постійні комісії Конституційного Суду України затверджується Конституційним Судом України на пленарному засіданні.

Голови постійних комісій призначаються Головою Конституційного Суду України на строк своїх повноважень.

Відповідно до Регламенту Конституційного Суду України Конституційний Суд України шляхом відкритого голосування утворює на своєму засіданні такі постійні комісії:

  1.  Комісія з питань регламенту та етики;
  2.  Комісія з питань бюджету та кадрів;
  3.  Комісія з питань наукового та інформаційного забезпечення;
  4.  Комісія з міжнародних зв'язків.

У разі необхідності може бути утворено інші постійні комісії, ліквідовано або реорганізовано раніше створені, змінено їх кількісний та персональний склад.

Кількісний склад постійних комісій визначається Конституційним Судом України.

Кандидатури для обрання до складу постійних комісій Конституційного Суду України висуваються суддями Конституційного Суду України з урахуванням побажань суддів. Спірні питання членства в постійних комісіях вирішуються Конституційним Судом України.

Голови постійних комісій ведуть їх засідання та щорічно звітують про роботу комісії на засіданні Конституційного Суду України.

Голова Конституційного Суду України та його заступники не можуть бути головами постійних комісій.

Комісія є повноважною за умови присутності на її засіданні більше половини її членів.

З питань, що обговорюються, постійна комісія приймає рішення.

Конституційний Суд України на своїх пленарних засіданнях шляхом прийняття ухвали за пропозицією судді-доповідача, суддів Конституційного Суду України може утворювати тимчасові комісії для додаткового дослідження питань, пов'язаних з конституційним провадженням у справі, за участю фахівців у відповідних галузях права.

В ухвалі встановлюється строк для підготовки висновку тимчасовою комісією. Конституційний Суд України передає тимчасовій комісії матеріали справи для ознайомлення та надає на її запит додаткові матеріали, необхідні для давання висновку.

Висновки тимчасових комісій за будь-яких обставин додаються до матеріалів справи і оцінюються на пленарному засіданні Конституційного Суду України.

Матеріали діяльності Конституційного Суду України зберігаються в Архіві Конституційного Суду України, положення про який затверджується Конституційним Судом України.

Матеріали справ, щодо яких Конституційним Судом України прийнято рішення або дано висновок, зберігаються в Архіві Конституційного Суду України сто років. Оригінали рішень та висновків Конституційного Суду України зберігаються в названому Архіві безстроково. Інші матеріали щодо діяльності Конституційного Суду України зберігаються в Архіві Конституційного Суду України на загальних підставах, визначених законодавством України.

Для забезпечення Конституційного Суду України нормативно-правовими актами, науковою та іншою спеціальною літературою утворюється Бібліотека Конституційного Суду України, положення про яку затверджується Конституційним Судом України.

Друкованим органом Конституційного Суду України є «Вісник Конституційного Суду України».

При Конституційному Суді України утворюється Науково- консультативна рада. Склад, повноваження і порядок діяльності Науково-консультативної ради затверджуються Конституційним Судом України.

Відповідно до Закону України «Про Конституційний Суд України» організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Конституційного Суду України здійснює Секретаріат Конституційного Суду України на чолі з керівником Секретаріату Конституційного Суду України.

Положення про Секретаріат Конституційного Суду України, його структура і штати затверджуються Конституційним Судом України.

Керівник Секретаріату Конституційного Суду України призначається Конституційним Судом України на його засіданні за поданням Голови Конституційного Суду України з числа громадян, які мають право на зайняття посади професійного судді.

Рішення про призначення керівника Секретаріату Конституційного Суду України приймається відкритим голосуванням більшістю присутніх на засіданні Конституційного Суду України.

Керівник Секретаріату Конституційного Суду України не може належати до політичних партій, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

Керівник та інші посадові особи Секретаріату Конституційного Суду України є державними службовцями.

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО ПИТАННЯ

Отже, Конституційний Суд України на своєму засіданні утворює з числа суддів Конституційного Суду України постійні комісії Конституційного Суду України, що є його допоміжними робочими органами з питань організації внутрішньої діяльності. Положення про постійні комісії Конституційного Суду України затверджується Конституційним Судом України на пленарному засіданні. Голови постійних комісій призначаються Головою Конституційного Суду України на строк своїх повноважень. Відповідно до Регламенту Конституційного Суду України Конституційний Суд України шляхом відкритого голосування утворює на своєму засіданні такі постійні комісії: Комісія з питань регламенту та етики; Комісія з питань бюджету та кадрів; Комісія з питань наукового та інформаційного забезпечення; Комісія з міжнародних зв'язків.


ІІІ. ПРОЦЕДУРА ВНЕСЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПОДАННЯ ТА КОНСТИТУЦІЙНОГО ЗВЕРНЕННЯ

Відповідно до Закону України «Про Конституційний Суд України» формами звернення до Конституційного Суду України є конституційне подання та конституційне звернення.

На підставі ст. 39 Закону України «Про Конституційний Суд України» конституційне подання – це письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про надання висновку стосовно додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

При цьому згідно з правовою позицією Конституційного Суду України його юрисдикція поширюється на чинні нормативно-правові акти (Рішення Конституційного Суду України від 14.11.2001 р. № 15-рп/2001).

У конституційному поданні зазначаються:

  1.  повне найменування органу, посадової особи, які направляють конституційне подання згідно з правом, наданим Конституцією України та згаданим Законом;
  2.  відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням;
  3.  повне найменування, номер, дата прийняття, джерело опублікування (у разі публікації) правового акта, конституційність якого (окремих його положень) оспорюється чи який потребує офіційного тлумачення;
  4.  правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта (його окремих положень) або необхідності в офіційному тлумаченні;
  5.  дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного подання (копії цих документів і матеріалів додаються);
  6.  перелік матеріалів та документів, що додаються. Конституційне подання, документи та інші матеріали до нього надаються у трьох примірниках.

Суб'єктами права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом України щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим є Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Суб'єктами права на конституційне подання з питань надання висновків Конституційним Судом України є:

  1.  щодо відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість та щодо порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України – Президент України;
  2.  щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України; щодо відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України; щодо порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України – Верховна Рада України;
  3.  щодо відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість, – Кабінет Міністрів України;
  4.  щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України – Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування.

Конституційне звернення – це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

У конституційному зверненні зазначаються:

  1.  прізвище, ім'я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи;
  2.  відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням;
  3.  статті (окремі положення) Конституції України або Закону України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом України;
  4.  обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України;
  5.  дані щодо інших документів та матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного звернення (копії цих документів і матеріалів додаються);
  6.  перелік документів та матеріалів, що додаються.

Конституційне звернення, документи та матеріали до нього подаються у трьох примірниках.

Суб'єктами права на конституційне звернення з питань надання висновків Конституційним Судом України щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

Конституційне подання або конституційне звернення надсилається до Конституційного Суду України без стягнення державного мита.

Конституційне подання або конституційне звернення може бути відкликане за письмовою заявою суб'єкта, який його направив до Конституційного Суду України, в будь-який час до дня розгляду на пленарному засіданні Конституційного Суду України.

Процесуальна ухвала про припинення провадження у справі за конституційним поданням, конституційним зверненням, що відкликається, приймається на засіданні Конституційного Суду України.

Параграф 10 Регламенту Конституційного Суду України встановлює, що конституційні подання та конституційні звернення надходять до Конституційного Суду України поштою або безпосередньо до Секретаріату Конституційного Суду України, їх реєстрацію здійснює Служба документального забезпечення Секретаріату Конституційного Суду України, обов'язково зазначаючи дату надходження.

Зареєстровані конституційні подання та конституційні звернення перевіряє відповідний підрозділ Секретаріату Конституційного Суду України, до повноважень якого віднесено попереднє вивчення та перевірка їх на відповідність вимогам статей 13, 14, 38–43 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Неналежно оформлені конституційні подання та конституційні звернення (листи, заяви, скарги тощо) Секретаріат Конституційного Суду України повертає авторам, про що зазначається у письмовому повідомленні, підписаному керівником відповідного підрозділу Секретаріату Конституційного Суду України.

У разі коли суб'єкт права на конституційне подання, конституційне звернення не погоджується із змістом надісланого йому повідомлення, його лист та подання (звернення) передаються керівникові Секретаріату Конституційного Суду України або його заступнику для перевірки обґрунтованості рішення, прийнятого керівником підрозділу.

Після перевірки керівник Секретаріату (його заступник) приймає рішення про надіслання повторного повідомлення автору або про передання матеріалів конституційного подання (звернення) на розгляд Колегії суддів.

У літературі як гарантія прав та свобод людини і громадянина розглядається право на подання конституційної скарги (ампаро). Практика інших країн у сфері конституційного судочинства свідчить, що через інститут індивідуальної конституційної скарги досягається максимальний рівень захисту прав і свобод людини і громадянина з урахуванням особливостей справи та характеру порушення прав окремої особи. Зазначений інститут є найбільш ефективною формою захисту прав людини.

Відповідно до п. 2 розділу IV Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, затвердженої Указом Президента України від 10.05.2006 p. № 361/2006, для підвищення ефективності конституційно-правового захисту прав і свобод людини і громадянина доцільно передбачити право кожній особі звернутися до Конституційного Суду України з конституційною скаргою у випадках, визначених у законі. З цією метою доцільно запровадити розгляд справ у Конституційному Суді України палатами.

Зазначене право громадян України випливає зі змісту ч. 3 ст. 8 Конституції України. Нині за чинним законодавством громадяни України, іноземці, особи без громадянства, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до Конституційного Суду з конституційними зверненнями лише щодо офіційного тлумачення Конституції і законів України. При цьому законом обмежено це право лише випадками наявності неоднозначного застосування норм зазначених актів органами судової влади.

Слід зауважити, що таке обмеження також негативно позначається на міжнародному іміджі України, оскільки, не знайшовши судового захисту у своїй державі, громадяни змушені звертатися до Європейського суду з прав людини, і, як засвідчує статистика, щороку кількість таких звернень збільшується.

Звичайно, за таких умов навантаження на Конституційний Суд зросте, однак з цим можна буде впоратись, наприклад, надавши суддям право розглядати такі справи в складі відповідної колегії. Крім того, можливо, доцільно передати повноваження тлумачити закони України органу державної влади, який їх приймає, – Верховній Раді України, що також сприятиме зменшенню навантаження на Конституційний Суд. До речі, у багатьох країнах, у тому числі в Російській Федерації, офіційне тлумачення законів до повноважень Конституційного Суду не віднесено.

У практиці зарубіжних країн (Росія, Німеччина тощо) громадянин або об'єднання громадян мають право звертатися до конституційного суду, вважаючи, що у конкретній ситуації були порушені їх конституційні права внаслідок невідповідності конституції застосованого закону, а в інших органах держави, в тому числі і судових, вони не знайшли захисту. Як правило (хоча не завжди), звернення до конституційного суду в порядку конституційної скарги можливе лише після того, як пройдено всі судові інстанції (при цьому у країнах з американською моделлю конституційного контролю потреби в особливому інституті конституційної скарги немає: він охоплений загальним порядком позовного провадження).

Наприклад, у ФРН, якщо конституційна скарга задовольняється, у рішенні зазначається, яка норма Основного закону була порушена і яка дія чи бездіяльність до цього призвели. Одночасно Федеральний Конституційний Суд (ФКС) може зауважити, що будь-яка подібна дія у разі її вчинення виступатиме порушенням Основного закону. Задовольнивши скаргу на певне рішення, ФКС це рішення скасовує, а якщо йдеться про судове рішення, то передає справу до компетентного суду. Задоволення скарги на закон означає втрату сили цим законом, у тому числі і у випадку скасування рішення, що грунтується на неконституційному законі. За наявності заснованого на неконституційному приписі вироку суду можливе поновлення судочинства у цій справі; рішення судів з цивільних справ, що ґрунтуються на неконституційних нормах, не переглядаються за деякими винятками, однак виконання таких рішень недопустиме.

ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО ПИТАННЯ

Таким чином, відповідно до Закону України «Про Конституційний Суд України» формами звернення до Конституційного Суду України є конституційне подання та конституційне звернення.


ІV. ФОРМИ ДІЯЛЬНОСТІ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

Відповідно до Закону України «Про Конституційний Суд України» у складі Конституційного Суду України утворюються:

Колегії суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями;

Колегії суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними зверненнями.

Рішення про утворення колегій суддів Конституційного Суду України, затвердження складу та призначення секретарів колегій суддів приймається на засіданні Конституційного Суду України протягом першого місяця кожного календарного року.

Секретар Колегії суддів призначається із числа суддів, які входять до складу Колегії, та очолює її. Один і той самий суддя Конституційного Суду України не може входити на постійній основі до складу двох і більше Колегій суддів.

Суддя Конституційного Суду України однієї Колегії суддів може бути залучений за рішенням Конституційного Суду України до участі у роботі іншої Колегії суддів у разі відсутності кворуму цієї Колегії суддів.

Колегія суддів Конституційного Суду України у справах за конституційними поданнями або конституційними зверненнями більшістю голосів суддів, які входять до її складу, приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді України або про відмову у такому провадженні.

У разі прийняття Колегією суддів Конституційного Суду України процесуальної ухвали про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді України ця справа вноситься Головою Конституційного Суду України на розгляд пленарного засідання Конституційного Суду України.

У разі прийняття Колегією суддів процесуальної ухвали про відмову у відкритті провадження у справі секретар Колегії суддів направляє матеріали Голові Конституційного Суду України для розгляду справи на засіданні Конституційного Суду України.

Конституційний Суд України на своїх засіданнях розглядає питання щодо відкриття провадження у справі в Конституційному Суді України у разі прийняття Колегією суддів Конституційного Суду України процесуальної ухвали про відмову у відкритті такого провадження.

У разі прийняття на засіданні Конституційного Суду України процесуальної ухвали про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді України ця справа вноситься Головою Конституційного Суду України па розгляд пленарного засідання Конституційного Суду України.

Прийнята Конституційним Судом України на його засіданні процесуальна ухвала про відмову у відкритті провадження у справі в Конституційному Суді України є остаточною.

На засіданнях Конституційного Суду України розглядаються всі питання, що потребують вирішення Конституційним Судом України, крім тих, що вирішуються на його пленарних засіданнях, відповідно до Закону України «Про Конституційний Суд України».

Так, Конституційний Суд України на своїх засіданнях:

  1.  затверджує Регламент Конституційного Суду України, вносить зміни та доповнення до нього;
  2.  затверджує Положення про Секретаріат, Архів, Бібліотеку та інші самостійні структурні підрозділи Конституційного Суду України, вносить зміни та доповнення до них;
  3.  призначає за поданням Голови Конституційного Суду України керівника Секретаріату Конституційного Суду України та приймає рішення про звільнення його з посади;
  4.  приймає рішення про утворення постійних комісій, затверджує їх персональний склад;
  5.  розглядає пропозиції щодо обсягу фінансування Конституційного Суду України, затверджує проект кошторису на кожний фінансовий рік;
  6.  затверджує структуру і штатний розклад Конституційного Суду України;
  7.  заслуховує щоквартально інформацію Голови Конституційного Суду України про використання бюджетних асигнувань;
  8.  приймає рішення про дострокове звільнення з посади Голови Конституційного Суду України та заступників Голови;
  9.  приймає рішення про звільнення з посади судді Конституційного Суду України у випадках: закінчення строку призначення; досягнення суддею шістдесятип'ятирічного віку; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я; набрання чинності обвинувальним вироком щодо нього; припинення його громадянства; визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;
  10.  заслуховує щоквартально звіти керівника Секретаріату Конституційного Суду України та керуючого справами Конституційного Суду України;
  11.  приймає у разі необхідності рішення про невідкладність відкриття конституційного провадження за конституційним поданням у конкретній справі;
  12.  приймає рішення щодо персонального складу делегацій Конституційного Суду України та їх керівників;
  13.  дає згоду на призначення заступників керівника Секретаріату Конституційного Суду України, керівників самостійних структурних підрозділів та їх заступників, керівників інших структурних підрозділів;
  14.  вирішує інші питання, що не є предметом розгляду пленарного засідання.

Засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому присутні не менше одинадцяти суддів Конституційного Суду України.

Рішення Конституційного Суду України на його засіданнях приймається, якщо за це рішення проголосувало більше половини суддів Конституційного Суду України, які брали участь у засіданні.

Засідання Конституційного Суду України скликається з ініціативи Голови Конституційного Суду, його заступників, Колегії суддів, постійних комісій чи не менше трьох суддів Конституційного Суду України не пізніше як у двотижневий строк з дня ініціативи про його скликання.

Керівник Секретаріату Конституційного Суду України доводить до відома суддів та учасників засідання про дату скликання та порядок денний засідання Конституційного Суду України.

Порядок денний засідання Конституційного Суду України визначається Головою Конституційного Суду України та затверджується на засіданні Конституційного Суду України.

Конституційний Суд України на своїх пленарних засіданнях розглядає справи, провадження в яких відкрито за конституційними поданнями та конституційними зверненнями, а також інші питання, віднесені до розгляду Конституційним Судом України на його пленарних засіданнях Законом України «Про Конституційний Суд України».

Так, Конституційний Суд України на своїх пленарних засіданнях:

  1.  приймає рішення та дає висновки у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями;
  2.  затверджує положення про постійні комісії;
  3.  приймає рішення про утворення тимчасових комісій, затверджує їх персональний склад та призначає голів цих комісій.

Пленарне засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дванадцяти суддів Конституційного Суду України.

Рішення Конституційного Суду України приймаються, та його висновки даються на пленарному засіданні, якщо за них проголосувало не менше десяти суддів Конституційного Суду України.

Регламент Конституційного Суду України встановлює, що пленарне засідання Конституційного Суду України скликається тими ж суб'єктами, що й засідання.

Пленарне засідання Конституційного Суду України скликає Голова Конституційного Суду України не пізніше як у двотижневий строк з дня надходження ініціативи про скликання пленарного засідання.

Про дату скликання та порядок денний пленарного засідання Конституційного Суду України керівник Секретаріату повідомляє суддів Конституційного Суду України та його учасників.

Порядок денний пленарного засідання Конституційного Суду України визначається Головою Конституційного Суду України і затверджується на засіданні.

На пленарному засіданні головує Голова Конституційного Суду України, за його відсутності – старший за віком заступник Голови Конституційного Суду України, а у разі відсутності і заступників – старший за віком суддя Конституційного Суду України.

Головуючий на пленарному засіданні Конституційного Суду України забезпечує додержання порядку його проведення.

Режим роботи Конституційного Суду України, порядок проведення пленарних засідань, засідань Конституційного Суду України та засідань колегій суддів Конституційного Суду України визначені Рішенням Конституційного Суду України від 29.03.2007 р. № 6-р/2007.

Учасники конституційного провадження та присутні у Залі засідань Конституційного Суду України попереджаються про необхідність додержання встановленого порядку.

У разі виявлення неповаги до Конституційного Суду України або перешкоджання проведенню його пленарного засідання порушник притягається до встановленої законом відповідальності.

Ухвала про притягнення до відповідальності приймається Конституційним Судом України за пропозицією головуючого у Залі засідань Конституційного Суду України. Порушник випроваджується із Залу засідань Конституційного Суду України.

Засідання та пленарні засідання Конституційного Суду України протоколюються. Пленарні засідання фіксуються технічними засобами.

Протоколи засідання, пленарного засідання Конституційного Суду України підписуються головуючим та суддями Конституційного Суду України, які брали участь у засіданні, пленарному засіданні та передаються протягом десяти днів з дня прийняття рішення, давання висновку, прийняття ухвали для ознайомлення суддям Конституційного Суду України, які не брали участі у засіданні, пленарному засіданні.

Ведення протоколів засідань, пленарних засідань Конституційного Суду України забезпечує Секретаріат Конституційного Суду України.

ВИСНОВКИ ДО ЧЕТВЕРТОГО ПИТАННЯ

Отже, відповідно до Закону України «Про Конституційний Суд України» у складі Конституційного Суду України утворюються: Колегії суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями; Колегії суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними зверненнями.


V. ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ СПРАВ КОНСТИТУЦІЙНИМ СУДОМ УКРАЇНИ

Відкриття провадження у справі у Конституційному Суді України за конституційним поданням чи конституційним зверненням ухвалюється, Колегією суддів Конституційного Суду України або Конституційним Судом України на його засіданні.

Дата розгляду справи Конституційним Судом України визначається Головою Конституційного Суду України.

Колегія суддів Конституційного Суду України під час підготовки справи, Конституційний Суд України в процесі провадження у справі мають право витребувати від Верховної Ради України, Президента України, Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об'єднань громадян і окремих громадян необхідні документи, матеріали та інші відомості стосовно справи.

Колегія суддів Конституційного Суду України під час підготовки справи, Конституційний Суд України в процесі провадження у справі в разі необхідності призначають експертизу в справі і вирішують питання щодо залучення до участі в конституційному провадженні експертів.

Колегія суддів Конституційного Суду України під час підготовки справи, Конституційний Суд України в процесі провадження у справі мають право викликати посадових осіб, експертів, свідків, представників за законом та уповноважених за дорученням, громадян, участь яких повинна забезпечити об'єктивний і повний розгляд справи.

Ухилення без поважних причин від явки до Колегії суддів Конституційного Суду України чи до Конституційного Суду України, а також відмова надати необхідні документи, матеріали та інші відомості або їх умисне приховування тягнуть за собою відповідальність винних осіб за законом.

Учасниками конституційного провадження є суб'єкти права на конституційне подання і конституційне звернення, їхні представники, а також залучені Конституційним Судом України до участі у розгляді справи органи та посадові особи, свідки, експерти та перекладачі.

Неявка з поважної причини учасника конституційного провадження на пленарне засідання або на засідання Конституційного Суду України може бути підставою для відкладення розгляду справи.

У разі повторної неявки з поважної причини учасника конституційного провадження на пленарне засідання або на засідання Конституційного Суду України Конституційний Суд України може прийняти рішення про розгляд справи на відповідному засіданні за його відсутності.

У разі неявки без поважної причини учасника конституційного провадження Конституційний Суд України приймає рішення за його відсутності.

Учасники конституційного провадження мають рівні процесуальні права і обов'язки.

Сторони конституційного провадження мають право ознайомлюватись із матеріалами справи, давати усні та письмові пояснення, викладати свої думки з питань, що розглядаються; задавати з дозволу головуючого запитання іншим учасникам конституційного провадження, заявляти клопотання, а також користуватись іншими правами, передбаченими Законом України «Про Конституційний Суд України» та Регламентом Конституційного Суду України.

Учасники конституційного провадження можуть подавати письмові пояснення, які приєднуються до матеріалів справи, знайомитись з поясненнями інших учасників провадження.

Експерти, свідки та інші особи, участь яких повинна сприяти об'єктивному і повному розгляду справи, зобов'язані з'являтись на пленарні засідання Конституційного Суду України, давати правдиві пояснення, надавати документи, матеріали та інші відомості, необхідні для всебічного розгляду справи. Відмова від їх надання та умисне приховування тягне за собою відповідальність винних осіб за законом.

У Конституційному Суді України провадження ведеться, рішення, ухвали приймаються та оприлюднюються, висновки даються та оприлюднюються державною мовою.

Учасники конституційного провадження, які не володіють державною мовою, мають право користуватися послугами перекладача. Про свої наміри користуватися послугами перекладача учасники конституційного провадження своєчасно повідомляють Конституційний Суд України.

Строк провадження у справах за конституційними поданнями не повинен перевищувати трьох місяців. У разі провадження за конституційним поданням, яке визнане Конституційним Судом України невідкладним, строк розгляду такого подання не повинен перевищувати одного місяця. Строк провадження у справах за конституційними зверненнями не повинен перевищувати шести місяців.

Строки конституційного провадження починають обчислюватися з дня прийняття процесуальної ухвали про відкриття конституційного провадження у справі.

Розгляд справ, прийняття рішень і надання висновків у справах проводиться Конституційним Судом України колегіально.

Рішення приймаються, висновки надаються тільки тими суддями Конституційного Суду України, які брали участь у розгляді матеріалів справи, справи на засіданні, пленарному засіданні Конституційного Суду України.

Тимчасова відсутність судді Конституційного Суду України на засіданні, пленарному засіданні Конституційного Суду України, на якому розглядались матеріали справи, справа, не перешкоджає участі такого судді з правом вирішального голосу в прийнятті рішень, наданні висновків у справі, за винятком тих випадків, коли рішення приймалися, висновки надавалися в межах процесуальних дій, які виконувалися за відсутності судді.

Усі судді Конституційного Суду України є рівноправними під час розгляду справ на засіданні Колегії суддів, на засіданні, пленарному засіданні Конституційного Суду України.

Головуючий на засіданні Колегії суддів, на засіданні, пленарному засіданні не має права обмежувати суддів у можливості ставити запитання учасникам засідань, знімати поставлені суддями запитання, коментувати висловлювання та запитання суддів, учасників засідання.

Судді Конституційного Суду України під час засідань повинні утримуватись від коментарів та реплік, від втручання у дії головуючого.

Розгляд справ на пленарному засіданні Конституційного Суду України може проводитись у формі:

  1.  усних слухань, тобто шляхом безпосереднього заслуховування на пленарному засіданні всіх учасників конституційного провадження;
  2.  письмових слухань, тобто шляхом заслуховування та аналізу зібраних на попередніх стадіях конституційного провадження та залучених додатково в ході пленарного засідання матеріалів, документів, необхідних для забезпечення об'єктивного і повного розгляду справи.

Форма слухання визначається процесуальною ухвалою Конституційного Суду України.

Усні слухання є обов'язковими у випадках, коли для всебічного дослідження обставин справи та прийняття обґрунтованого рішення на пленарному засіданні Конституційного Суду України необхідно безпосередньо заслухати учасників конституційного провадження.

Усні слухання можуть проводитись також за клопотанням суб'єктів права на конституційне подання, конституційне звернення та органів, посадових осіб, конституційність правових актів яких оспорюється або потребує офіційного тлумачення.

За ухвалою пленарного засідання Конституційного Суду України може бути проведене усне слухання лише з окремих питань справи, визначених ухвалою.

Розгляд справ на пленарному засіданні Конституційного Суду України, незалежно від форми слухання, проводиться відкрито.

У разі, коли розгляд справи на відкритому пленарному засіданні Конституційного Суду України може призвести до розголошення державної або іншої таємниці, що охороняється законом, справа за ухвалою Конституційного Суду України розглядається на закритому пленарному засіданні.

Рішення та висновки Конституційного Суду України в усіх випадках оголошуються публічно у відкритому пленарному засіданні Конституційного Суду України.

Відповідно до процесуальної ухвали Колегії суддів Конституційного Суду України та засідання Конституційного Суду України Голова Конституційного Суду України вносить справу на розгляд пленарного засідання в межах строків, визначених ст. 57 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Регламент Конституційного Суду України встановлює, що у призначений час головуючий на пленарному засіданні, перевіривши наявність кворуму, відкриває пленарне засідання Конституційного Суду України і повідомляє, яка справа розглядається.

Судовий розпорядник доповідає про явку учасників конституційного провадження.

Головуючий на пленарному засіданні Конституційного Суду України перевіряє повноваження учасників конституційного провадження.

У разі неявки на пленарне засідання Конституційного Суду України будь-кого з учасників конституційного провадження або відсутності у них належно оформлених повноважень головуючий ставить на обговорення питання про можливість розгляду справи.

Якщо Конституційний Суд України визнає неможливим розгляд справи за обставин, зазначених у статтях 54 (у разі ухилення без поважних причин від явки в Конституційний Суд України, відмови надати необхідні документи, матеріали та інші відомості або їх умисне приховування зазначеними у статті особами), 55 (у разі неявки або повторної неявки з поважної причини учасника конституційного провадження на пленарне засідання Конституційного Суду України) та 72 (у разі неучасті в провадженні у справі представників органів влади, акти яких оспорюються) Закону України «Про Конституційний Суд України», розгляд справи відкладається за протокольною ухвалою Конституційного Суду України.

Головуючий на пленарному засіданні Конституційного Суду України веде засідання, вживає заходів щодо забезпечення встановленого порядку розгляду справи, його повноти та всебічності, фіксації перебігу засідання, усунення з розгляду всього того, що не має відношення до справи.

У разі виявлення неповаги до Конституційного Суду України або перешкоджання веденню пленарного засідання до порушника вживаються заходи, передбачені законом. Ухвала про притягнення порушника до відповідальності виноситься Конституційним Судом України за пропозицією головуючого, якщо за неї проголосувало більше половини суддів Конституційного Суду України, присутніх на пленарному засіданні.

Судді Конституційного Суду України беруть участь у розгляді справи безпосередньо.

Суддя Конституційного Суду України може бути відсутнім на пленарному засіданні Конституційного Суду України лише з поважних причин.

Суддя Конституційного Суду України не може брати участь у розгляді справи, якщо є сумніви щодо об'єктивності судді у вирішенні справи внаслідок його родинних або подружніх відносин з учасниками конституційного провадження, їх представниками чи з інших обставин, які дають підстави сумніватися в об'єктивності судді.

За таких обставин суддею Конституційного Суду України заявляється самовідвід до початку розгляду справи. Про самовідвід судді Конституційного Суду України виноситься ухвала.

Головуючий на пленарному засіданні Конституційного Суду України роз'яснює учасникам конституційного провадження їхні права та обов'язки, передбачені Законом України «Про Конституційний Суд України» та Регламентом Конституційного Суду України.

Пленарні засідання Конституційного Суду України провадяться в урочистій обстановці.

При вході суддів Конституційного Суду України до Залу засідань, а також при їх виході із Залу всі присутні встають.

Учасники конституційного провадження дають пояснення, відповідають на запитання та задають запитання стоячи і лише після надання їм слова головуючим на пленарному засіданні.

З дозволу головуючого учаснику конституційного провадження може бути надано можливість виступати, ставити запитання, відповідати на них сидячи.

Формами звернення до Конституційного Суду України, головуючого на пленарному засіданні, суддів Конституційного Суду України є, відповідно, слова: «Високий Суд», «Ваша честь», «Шановний головуючий», «Шановний суддя».

При зверненні до учасників конституційного провадження, а також при посиланні на цих осіб у виступах використовуються слова: «Шановна сторона», «Шановний представник сторони», «Шановний свідок», «Шановний експерт», «Шановний...». У зверненні може називатися прізвище відповідного учасника конституційного провадження або його ім'я та по батькові.

Присутні в залі засідань учасники конституційного провадження, представники засобів масової інформації, громадяни зобов'язані:

  1.  поводитись шанобливо щодо Конституційного Суду України, учасників конституційного провадження та одне до одного;
  2.  виконувати розпорядження головуючого та вказівки судового розпорядника щодо додержання порядку в ході пленарного засідання;
  3.  не допускати під час пленарного засідання пересування по Залу, розмов, реплік у будь-якій формі;
  4.  не створювати будь-яких інших перешкод для нормального ходу пленарного засідання.

Судовий розпорядник у ході пленарного засідання сприяє своїми діями підтримці встановленого порядку в Залі засідання Конституційного Суду України, виконує розпорядження лише головуючого.

Судовий розпорядник має право робити зауваження присутнім у Залі засідань особам, вимагати від них додержання встановленого порядку та вживати заходів до усунення порушень. Вимоги судового розпорядника щодо підтримки порядку є обов'язковими для всіх присутніх.

Судовий розпорядник до початку пленарного засідання та під час перерви інформує службу, що здійснює пропуск до Залу засідань осіб, які бажають бути присутніми на засіданні, про наявність вільних місць у Залі.

Дослідження матеріалів справи, яка розглядається на пленарному засіданні Конституційного Суду України, починається з виступу судді-доповідача у справі.

Суддя-доповідач у справі зобов'язаний: доповісти Конституційному Суду України підстави прийняття справи до розгляду та стисло викласти зміст матеріалів справи; відповісти на запитання суддів Конституційного Суду України.

У разі необхідності Конституційний Суд України виносить протокольну ухвалу про порядок дослідження матеріалів справи.

Установлений ухвалою порядок дослідження матеріалів справи може бути змінений лише самим Конституційним Судом України.

За пропозицією головуючого на пленарному засіданні учасники конституційного провадження дають пояснення по суті матеріалів справи. Якщо учасників конституційного провадження, які представляють одну сторону, кілька, послідовність їх виступів визначає сама сторона.

У Залі засідань Конституційного Суду України учасники конституційного провадження не мають права використовувати свої виступи для політичних заяв, декларацій тощо. За порушення цього правила головуючий позбавляє слова винних осіб.

Після пояснень учасників конституційного провадження запитання ставлять судді Конституційного Суду України, інші учасники, а також, у разі необхідності, експерти з дозволу головуючого.

У разі необхідності дослідження фактичних обставин справи на пленарне засідання Конституційного Суду України запрошуються як свідки особи, що мають відомості чи матеріали про такі обставини.

Для з'ясування питань, що мають значення для розгляду справи і потребують спеціальних знань, Конституційний Суд України може запросити на пленарне засідання експерта.

На пленарному засіданні Конституційного Суду України з ініціативи суддів Конституційного Суду України або за клопотанням учасників конституційного провадження можуть бути оголошені представлені ними документи.

Після закінчення дослідження на пленарному засіданні матеріалів справи сторонам, що є учасниками конституційного провадження, надається право для заключного виступу.

Конституційний Суд України може надати сторонам за їх клопотанням час для підготовки до заключного виступу.

Сторона не має права посилатись у заключному виступі на документи та обставини, які не досліджувались на пленарному засіданні Конституційного Суду України.

Якщо після заключного виступу сторін Конституційний Суд України визнає за необхідне з'ясувати додаткові обставини, які мають істотне значення для вирішення справи, або дослідити нові докази, Суд виносить ухвалу про поновлення розгляду справи.

Після з'ясування додаткових обставин та дослідження нових доказів сторони мають право на додаткові заключні виступи з пов'язаних з цим питань.

Конституційний Суд України припиняє конституційне провадження у справі, якщо в процесі пленарного засідання будуть виявлені такі обставини:

  1.  відсутність встановленого Конституцією України, Законом України «Про Конституційний Суд України» права на конституційне подання, конституційне звернення;
  2.  невідповідність конституційного подання, конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, зазначеним Законом;
  3.  непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні, конституційному зверненні.

Конституційний Суд України припиняє конституційне провадження у справі, якщо після відкриття провадження у справі, але до початку розгляду справи по суті на пленарному засіданні, суб'єкт права на конституційне подання, конституційне звернення письмовою заявою відповідно до ст. 44 Закону України «Про Конституційний Суд України» відкликав конституційне подання, конституційне звернення.

Після визнання Конституційним Судом України дослідження матеріалів справи завершеним головуючий на пленарному засіданні оголошує про закінчення розгляду справи.

ВИСНОВКИ ДО П’ЯТОГО ПИТАННЯ

Отже, відкриття провадження у справі у Конституційному Суді України за конституційним поданням чи конституційним зверненням ухвалюється, Колегією суддів Конституційного Суду України або Конституційним Судом України на його засіданні. Розгляд справ на пленарному засіданні Конституційного Суду України може проводитись у формі: усних слухань; письмових слухань. Рішення та висновки Конституційного Суду України в усіх випадках оголошуються публічно у відкритому пленарному засіданні Конституційного Суду України.


ВИСНОВКИ З ТЕМИ

Отже, можна підвести наступні підсумки:

1. Конституційний Суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні має своїм основним завданням гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України. Організація, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України визначаються Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України».

2. Конституційний Суд України на своєму засіданні утворює з числа суддів Конституційного Суду України постійні комісії Конституційного Суду України, що є його допоміжними робочими органами з питань організації внутрішньої діяльності. Положення про постійні комісії Конституційного Суду України затверджується Конституційним Судом України на пленарному засіданні. Голови постійних комісій призначаються Головою Конституційного Суду України на строк своїх повноважень. Відповідно до Регламенту Конституційного Суду України Конституційний Суд України шляхом відкритого голосування утворює на своєму засіданні такі постійні комісії: Комісія з питань регламенту та етики; Комісія з питань бюджету та кадрів; Комісія з питань наукового та інформаційного забезпечення; Комісія з міжнародних зв'язків.

3. Відповідно до Закону України «Про Конституційний Суд України» формами звернення до Конституційного Суду України є конституційне подання та конституційне звернення.

4. Відповідно до Закону України «Про Конституційний Суд України» у складі Конституційного Суду України утворюються: Колегії суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями; Колегії суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними зверненнями.

5. Відкриття провадження у справі у Конституційному Суді України за конституційним поданням чи конституційним зверненням ухвалюється, Колегією суддів Конституційного Суду України або Конституційним Судом України на його засіданні. Розгляд справ на пленарному засіданні Конституційного Суду України може проводитись у формі: усних слухань; письмових слухань. Рішення та висновки Конституційного Суду України в усіх випадках оголошуються публічно у відкритому пленарному засіданні Конституційного Суду України.




1. пособие по географии для 10 класса.
2. 15 ЖАСФЕНДИЯРОВ АТЫНДА~Ы ~АЗА~ ~ЛТТЫ~ МЕДИЦИНА УНИВЕРСИТЕТІ КАЗАХСКИЙ НАЦИОНАЛЬН
3. Теория и практика логистики
4. Рівномірний розподіл Рівномірний розподіл на відрізку [a b] чи з параметрами a b це абсолют
5. Понятие и содержание хозяйственного учета и его видов
6. sentiment ~ відчуття ~ художня течія другої половини XVIII ~ початку XIX ст
7. Электронные датчики для полиграфических машин
8. технического прогресса развитии экономики.
9. нравственность труда
10. Пол, брак, семья.html
11. Объекты конфигурации
12. 1people seted t tble for mel; 2food provided t tble ~ secondry derived mening
13. Политология
14. Юрилические лица - общая характеристика
15. Педология
16. Кодування інформації
17. Декабристы и их роль
18. Разведение дискусов за рубежом
19. Тема 7 Прогнозирование и планирование темпов и качества экономического роста
20. Клад {Строки являющиеся по мнению большинства издателей позднейшей вставкой в текст Плавта в