Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Киї

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-03-13


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ГОРОДЕЦЬКА ОЛЕНА ВАСИЛІВНА

УДК 81’’.7=111

НАЦІОНАЛЬНО-МАРКОВАНІ КОНЦЕПТИ

В БРИТАНСЬКІЙ МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ XX СТОЛІТТЯ

Спеціальність 10.02.04 –германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі англійської філології

Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник:  Бєлова Алла Дмитрівна,

доктор філологічних наук, професор,

зав. кафедри англійської філології

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: Швачко Світлана Олексіївна,

доктор філологічних наук, професор,

професор кафедри перекладу

Сумського державного університету

МОН України

Бессонова Ольга Леонідівна,

кандидат філологічних наук, доцент,

зав. кафедри англійської філології

Донецького національного університету

МОН України

Провідна установа: Запорізький державний університет

Міністерства освіти і науки України,

кафедра теорії та практики перекладу

Захист відбудеться  25 квітня 2003 року о 10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 із захисту дисертацій на здобуття

наукового ступеня доктора (кандидата) філологічних наук у

Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

(01033, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 14).

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Київського

національного університету імені Тараса Шевченка

(01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 10)

Автореферат розісланий “24”  березня 2003 року

Вчений секретар

cпеціалізованої вченої ради            к. філол. наук, доц. Смущинська І. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Питання співвідношення мови, з одного боку, свідомості і світобачення та культури з іншого належать до кола давніх, але поки що невирішених проблем. Вони набувають особливої актуальності в період посилення тенденцій щодо глобалізації у світі технократизації та комп’ютеризації комунікації, безпрецедентного зміцнення позиції англійської мови, що в цілому  призводить до помітних і неоднозначних змін у менталітеті етносів, світосприйнятті і вербалізації життєвого досвіду. Крім того, об’єктивний розвиток будь-якої цивілізації викликає зміни в житті і трансформує мовні картини світу, що зумовлює необхідність їх вивчення і порівняння через певний час. Сучасний етап вивчення мовної свідомості, вербального образу світу пов’язаний з антропоцентризмом у мовознавстві, зі студіями в межах тріади “мова-нація-культура”.

Центральним об’єктом різноманітних досліджень стає вербальний образ світу, який існує в свідомості носіїв певної культури. Він також розглядається як один з ключових компонентів культури етносу.

Процеси світосприйняття, категоризації та концептуалізації дійсності знаходять своє відображення в концептах, що досліджуються в межах семіотики концептів, відносно нового напрямку в мовознавстві. Універсальні та національно-марковані концепти розглядаються як важливі складові картин світу різних етносів.

Важливим фрагментом будь-якої мовної картина світу є вербально оформлені ціннісні концепти, які впливають на думки та дії як індивідів, так і цілих народів. Зміст і місце цінностей у колективної свідомості суспільства можуть відрізнятися в залежності від культури, набувати національних особливостей. Саме тому опис і аналіз вербально оформлених ціннісних концептів дозволяє зробити висновки щодо основних рис національного менталітету.

Актуальність дослідження визначається загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на розгляд мовних одиниць з урахуванням структури людського знання, що вони репрезентують, а також ментальних процесів, які покладені в основу мовної номінації.

Об’єктом дослідження в роботі виступають одиниці лексичного рівня мови, усталені вирази, що відображають національно-марковані концепти у концептосфері британського суспільства двадцятого століття.

Предметом дисертаційного дослідження стали вербалізовані ключові концепти британського менталітету, номінації, що відображають ціннісну систему британського суспільства та динаміку їх розвитку.

У реферованій дисертації використовуються методи лексико-семантичного, інтерпретативного, текстуального та дескриптивного аналізу, лінгвокраїнознавчий коментар, використовувся також метод культурно-історичного опису.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах наукової теми “Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів”, затвердженої Міністерством освіти і науки України (код 01 БФ 0147-01).

Головна мета роботи –описати ключові національні вербально оформлені концепти як частину концептосфери сучасного британського суспільства –зумовила конкретні завдання:

1) описати сегменти мовної картини світу, які пов’язані з ключовими поняттями британського національного менталітету;

) виділити в англійській мові окремий шар лексичних одиниць –слова та вирази, які відображають ключові цінності британського суспільства, а також специфічні риси національного характеру;

) виявити динаміку розвитку національних концептів протягом XX століття та зміни у виборі мовних одиниць, що використовувалися для їх позначення, а також семантичні та прагматичні особливості вживання цих одиниць.

Наукова новизна дисертації полягає в комплексному підході до вивчення ключових національно-маркованих концептів британського суспільства, зв’язків між ними, феномену британського національного менталітету, специфічних рис національного характеру та їх відображенню в лексичній системі англійської мови. Ціннісна система Великобританії XX століття та засоби її вербалізації описані з урахуванням позалінгвальних факторів, також досліджені зв’язки між різними вербально оформленими концептами та динаміка їх розвитку.

Теоретичне значення визначається тим, що в дослідженні вперше проаналізовано й систематизовано вербальні засоби відображення базових національних концептів британського суспільства, в тому числі, ціннісних концептів, та їх динаміку, уточнено уявлення про культурний потенціал мовного знака, особливості вербалізації ціннісних концептів під впливом позалінгвальних факторів.

Практична цінність роботи полягає в можливості використання результатів дослідження в нормативних курсах з лексикології, лексикографії, стилістики, історії англійської мови, курсах з когнітивної лінгвістики, теорії мовних картин світу, культури Великобританії, а також культурології і психології, теорії міжкультурної комунікації.

Матеріал дослідження склали 1377 лексичних та фразеологічних одиниць, дані 26 словників, тексти художньої та публіцистичної літератури, загальним обсягом близько 8000 сторінок.

Положення, що виносяться на захист:

1. Британська мовна картина світу є вербальною реалізацією концептосфери британців, яка може бути представлена як багатомірне  утворення зі складною структурою, що містить уявлення про світ різного ступеня категоризації, в тому числі універсальні (загальнолюдські) та  національно-специфічні концепти. Останні відображають особливості етнічного світогляду, викликаючи розбіжності між мовними картинами світу та створюючи різноманітні лакуни. Деякі універсальні концепти можуть отримувати етнічно-релевантне наповнення, віддзеркалювати особливості національного менталітету, набуваючи таким чином певної національної маркованості. Національно-марковані концепти британської мовної картини світу можуть бути представлені на вербальному рівні у вигляді лексико-семантичних полів, де ядрами є лексичні одиниці prosperity, class, individualism, freedom. Вербалізація національно-специфічних концептів здійснюється за допомогою слів, ідіом, прагматичних ідіом та прецедентних текстів.

. Особливе значення у формуванні концептосфери етносу мають цінності. Важливими факторами, що вплинули на формування британської ціннісної системи і створили її своєрідність, є географічна ізольованість країни, жорстка соціальна стратифікація суспільства, а також релігія, під впливом якої виникла відома англійська стриманість, що на комунікативному рівні знаходить відображення у принципі ввічливості. Мовні одиниці, які позначають ціннісні концепти, свідчать, що зміни в британській ціннісній системі у ХХ столітті були викликані політичними, економічними і соціокультурними факторами. Ці зміни є найбільш помітними у сфері політики та економіки, суспільного життя, відносин між чоловіком і жінкою, моралі, молодіжного руху та шоу-бізнесу. Серед мовних одиниць, що позначають динаміку розвитку ціннісних  концептів, зростає кількість словосполучень та абревіатур, збільшується використання суфіксоїдів у створенні похідних, що відповідає тенденціям англійського словотворення  у ХХ столітті.

. Географічний фактор, вплинувши на формування відчуття національної своєрідності британців, сприяв виникненню англоцентризму. На мовному рівні ідея ізольованості відображається в номінаціях зі словами sea, island, ship, які позначають різноманітні аспекти життя і діяльності, що безпосередньо не пов’язані з морем.

. До британських національно-маркованих концептів належать уявлення про зовнішність і характер своєї етнічної групи, про ставлення до інших народів, з якими етнос має найбільш інтенсивні контакти. Стереотипне сприйняття інших етнічних груп британцями зазнало змін протягом XX століття. Лексичні одиниці, що використовуються для створення образу типового англійця, можна представити у вигляді лексико-семантичного поля, ядром якого буде іменник gentleman.

. Національно-марковані уявлення про світ можуть уособлюватись конкретними особистостями, внаслідок чого власні імена набувають статусу національних символів. Поруч з персоніфікацією різноманітних явищ у сучасній англійській мові спостерігається і протилежна течія у вербалізації ціннісних концептів –деперсоніфікація, коли власні імена за своїми морфологічними характеристиками наближаються до загальних іменників.

Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи були викладені на наукових конференціях викладачів, аспірантів та студентів факультету іноземної філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (квітень 1998, квітень 1999), на засіданнях кафедри англійської філології Київського університету імені Тараса Шевченка (1999-2002), а також на науковій конференції “Лінгвістика і вербальна комунікація у 21-му столітті...Тенденції та перспективи” (травень, 2000). Основні положення дисертації знайшли відображення у шести публікаціях у п’яти фахових виданнях.

Структурно дисертація складається зі вступу, двох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури, переліку словників та ілюстративного матеріалу. Загальний обсяг дисертаційного дослідження –сторінки. Обсяг основного тексту становить 160 сторінок. Використана література складає 313 бібліографічних позицій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обгрунтовано актуальність і новизну роботи, сформульовано мету та завдання дисертації, визначено матеріал дослідження, розкрито теоретичне і практичне значення, подано перелік положень, що виносяться на захист, а також принципи і методи дослідження.

У Розділі I “Мова як вербальний образ світу” подано короткий огляд основних етапів розвитку теорії мовних картин світу та визначені головні напрямки сучасних досліджень картин світу та їх складових.

Поняття про картину світу розвивалися в межах різних дисциплін, у тому числі фізиці, біології, філософії. Крім того, ідея картин світу отримала хронологічний вимір –картини світу пройшли шлях розвитку від наївних, міфологічних до наукових. Але в період сучасних високих технологій картини світу найбільш розвинених етнічних груп зберігають елементи як наївних (первісних) картин світу, так і міфологічних.

Дослідники по-різному підходять до опису та класифікації картин світу та їх складових. Наукову картину світу, як правило, протиставляють наївній або міфологічній картині світу. Розглядають також картини світу певних етносів та окремих індивидів.

На основі розмежування мислення і мови як двох самостійних але взаємопов’язаних феноменів лінгвісти розрізняють дві картини світу –концептуальну та мовну. Концептуальна картина світу розглядається як більш широке поняття і є основою для формування мовної картини світу. Концептуальна картина світу пов’язана з сукупністю знань про світ і є тотожньою концептосфері етносу. Мовна картина світу, в свою чергу, створюється в процесі номінації, а ії ключовим елементом є слово. Саме мовний образ світу виступає як засіб експлікації знань, що створюють концептуальну картину світу. У мовній картині світу знаходять відображення наукові, до-наукові і примітивні знання, вона є важливою складовою національної культури. Концептуальна та мовна картина світу змінюються в часі. Проявами змін у світосприйнятті етносу є в першу чергу архаїзація і неологізація лексики.

Мовна модель завжди є певною інтерпретацією навколишнього світу. Така картина світу, як і мова взагалі, може бути охарактеризована як явище складне і багатовимірне, адже вона включає не лише мовну систему, її одиниці й співвідношення, а й особливості їх використання. Ці особливості зумовлюються багатьма різноманітними чинниками, серед яких такі фактори як уявлення про світ і систему виражених у мові цінностей, що є властивими як цілому народу, так і окремим представникам різних культур.

Дослідження мовних картин світу, які проводились на матеріалі різних мов протягом останнього десятиріччя та когнітивні дослідження мов, дозволяють чіткіше визначити структуру і складові мовних картин світу:

національна культура

мовна картина світу

вербалізовані універсалії                                   вербалізовані

національно-специфічні концепти

слово     ідіома    прагматична ідіома      прецедентні тексти

(лексикалізовані речення)

У мовних картинах світу знаходять відображення уявлення, вірування, стереотипи, концепти, поняття, які є складовими концептуальної картини (концептосфери) етносу. Деякі концепти є універсальними, але вони можуть отримувати національно-специфічні особливості під впливом національного менталітету, що і відображається відповідними мовами. Отже, мова демонструє розбіжності у світогляді та національних менталітетах. Найбільш помітним випадком розбіжностей між картинами світу є лакуни, які сигналізують про наявність певних понять у концептосфері одного етносу та їх відсутність у інших. Лакуни засвідчують існування національних рис у світосприйнятті і категоризації світу різними етносами.

Важливою складовою мовних картин світу є концепти. В сучасній лінгвістиці існують різні підходи до вивчення концептів. У когнітивних  дослідженнях концепти пов’язують феномен значення слова зі знанням і структурами їх відображення в свідомості. В завдання дослідження не входило визначення концепта в його термінологічному, філософському та лінгвокультурологічному аспектах. За основу був взятий поширений у філософії і лінгвістиці підхід до концепту як поняття узагальненого характеру (В.В. Виноградов, Ю.С. Степанов, Г. Вежбицька). Наприклад, Г.Вежбицька розуміє під концептом об’єкт зі світу ідеального, що має ім’я та відбиває культурно-зумовлене уявлення людини про дійсність [Вежбицкая, 1999].

Концепти вербалізуються не лише окремими словами, а й ідіоматичними одиницями (ідіоми у традиційній інтерпретації, прагматичні ідіоми), також реченнями, які проходять лексикалізацію й ідіоматизацію, та відтворюються в мовленні автоматично при наявності певних асоціацій у комунікативній ситуації.

Значну частину концептів, як універсальних, так і національно-специфічних, складають цінності або ціннісні концепти. Фактично, дослідження концептів на даному етапі вивчення мовних картин світу, обмежено дослідженням вербалізації саме ціннісних концептів, які значною мірою зумовлюють поведінку людини, в тому числі і вербальну. Але ціннісна лексика ще недостатньо описана як системне явище особливо з антропоцентричних, культурологічних і когнітивних позицій.

Існує чимало різноманітних класифікацій цінностей різної повноти, але  вцілому, всі цінності поділяють на універсальні й національні, позитивні та негативні, матеріальні й духовні, кінцеві (результативні) та проміжні (інструментальні). Цінності створюють не лише систему, а й ієрархією. Позиції окремих цінностей можуть змінюватись під впливом соціальних, політичних, економічних і культурних факторів.

Особливість національно-маркованих концептів, які знаходяться в центрі уваги дослідження, полягає в тому, що вони на підсвідомому рівні, у невербалізованому вигляді, є не лише частиною менталітету, а й фактором, який регулює поведінку носіїв мови.

У Розділі II “Вербалізація ключових британських концептів XX століття” на основі концептуального аналізу відібраних нами лексичних одиниць установлено й описано ключові національно-марковані концепти британського суспільства та досліджена динаміка ціннісних концептів на протязі XX століття. Через вивчення базових концептів зроблений висновок, щодо їх впливу на формування національного менталітету й основних рис британського національного характеру.

В роботі описані вербалізовані концепти зміст яких передається словом. Вони включають ціннісні концепти, які поділяються більшістю в британському суспільстві та формують ядро ціннісної системи. Вербалізовані ціннісні концепти належать до стійких утворень, адже вони не зникають з картини світу раптово й назавжди. Певні елементи картин світу переходять у свідомість наступних поколінь і можуть проявлятись при окремих обставинах вже в нових картинах світу. Відбір вербально оформлених концептів відбувався на основі аналізу словників і тезаурусів англійської мови, також публікацій про британський національний менталітет і систему ціностей, що були видані в останні три десятиріччя минулого століття у Великій Британії та Сполучених Штатах.

Двадцяте століття стало періодом значних змін у британському суспільстві, під впливом яких різні системи соціальних цінностей змінювали одна одну, і країна намагалась знайти своє нове обличчя, свій новий статус у світі.

В минулому столітті відбулися значні зміни в системі та ієрархії цінностей британського суспільства, але ядро ціннісної системи залишилося, в основному, незмінним.

Ядро ціннісної системи британського суспільства включає як універсальні концепти, такі як FAMILY, PEACE, HOME, DEMOCRACY, FREEDOM, PROSPERITY, так і національно-марковані - INDIVIDUALISM та CLASS. В кінці двадцятого століття важливим для британців стає концепт  EQUALITY. Концепти ПРОЦВІТАННЯ та СВОБОДА існують і в інших культурах, але в Британії їх зміст наповнюється національно-специфічними рисами, що робить дослідження й опис як самих концептів, так і їх складових цікавим і особливо корисним для розуміння британського національного характеру. Відносно концептів як ІНДИВІДУАЛІЗМ та КЛАС необхідно зазначити, що, безперечно, лексичні одиниці з таким значенням можуть бути знайдені у словниках різних мов світу, але саме в Великій Британії ці концепти займають найважливіші місця в ієрархії цінностей  і є особливо важливими для формування британського національного менталітету.

Основні британські національні цінності можна представити у вигляді чотирьох лексико-семантичних полів, ядра яких формують лексеми, що передають зміст таких ключових концептів як СВОБОДА (FREEDOM), ПРОЦВІТАННЯ (PROSPERITY), ІНДИВІДУАЛІЗМ (INDIVIDUALISM) та КЛАС (CLASS). (Дивись рис. 1, 2, 3,4).

Польовий підхід є однією з можливих моделей систематизації мовних явищ. Він дозволяє дослідити які саме фрагменти позамовної дійсності є об’єктами мовного відображення і як саме структурована відповідна лексика.

Ядром першого лексико-семантичного угрупування є лексема, яка передає основний зміст концепту PROSPERITY. Цей концепт займає одне з провідних місць у системі основних соціальних і моральних цінностей британського суспільства. Саме процвітання розглядається багатьма англійцями як одна з основних життєвих цілей і тому, цей концепт можна розглядати як кінцеву цінність. Однією з основних складових цього концепту є такі поняття як багатство (wealth) та  гроші (money). Ці поняття можна розглядати як інструментальні цінності.

Матеріальна забезпеченість та володіння досить великою кількістю грошей завжди були основними характеристиками успішного британця. Значення грошей значно посилилось з XIX-го століття. Саме в цей час середній клас стає домінуючим у суспільстві і починає витісняти аристократію, багатство якої базувалося на володінні землею та родинних зв’язках. Починається комерціалізація суспільства, гроші відіграють все більш значну роль у визначенні соціального успіху. Поняття ‘wealth’і ‘money’стають нероздільними. Посилення впливу поняття ‘money’і його переміщення на перший план в ієрархії цінностей британського суспільства викликає зміни змісту інших понять. Так, відбулися семантичні зміни в значенні слова wealth, яке виникло в 15-му столітті й спочатку було пов’язане з поняттям happy. У вікторіанську епоху набуло важливості поняття винагорода (reward), яке теж пов’язується, насамперед, з грошима. Такі лексеми як  fee, salary, wage, що зараз нерозривно пов’язані з поняттям гроші, спочатку мали абсолютно інше значення. (Fee – cattle (the earliest instrument of barter); salary –to earn one’s salt, wage –pledge, declaration). Ця зміна в лексичному значенні слів відображає зміни на шкалі соціальних цінностей у суспільстві.

Номінації, що входять до поля, де ядром  є концепт “ПРОЦВІТАННЯ”, групуються за принципом опозиції - багатий::бідний (rich::poor), успіх::невдача (success::failure).

Процвітання є важливою складовою загального поняття успіху в Британії. Воно безперечно виступає як позитивна цінність у суспільстві. Але на відміну від Сполучених Штатів, де гроші як одна із складових загального успіху, завжди мали високу позитивну оцінку, відношення до багатства в Британії є неоднозначним. У британському суспільстві поняття old і new money завжди були поляризовані, адже в Великій Британії для досягнення соціального успіху мало значення не лише багатство, а й його джерело.  Це знаходить своє відображення в цілому ряді номінацій з негативною конотацією: old and new money, self-made rich, barbarian wealth, stinking rich. Подвійне ставлення британців до грошей і багатства також відображають такі прислів’я та ідіоми як:

positive (+) –that’s rich, money well spent, money talks, roll in money, money answers all things, a heavy purse makes a light heart

negative (-) - the love of money is the root of all evil, have too much money for one’s good, money can not buy everything, where there is muck there is money, a great fortune is a great slavery, money burns a hole in the pocket, money has smell, money often unmakes the man who makes it

neutral (0) –from the money point of view, have all the money in the world,

money begets money.

Багатство є одним з найважливіших факторів, який розділяє членів британського суспільства. Тому поняття багатство (wealth) протистоїть поняттю бідність (poverty). Відношення до бідності в суспільстві є негативним, і більшість лексичних одиниць, які позначають дане поняття, мають негативну конотацію та підкреслюють певну обмеженість життєвих можливостей (deprived, disadvantaged, down and out, hard up, needy, penniless та інші). Певні зміни в ставленні до поняття бідність відбуваються тільки у другій половині двадцятого століття, що пов’язано з посиленням значення концепту держави в якій забезпечується добробут –welfare state.

Наприкінці двадцятого століття під впливом змін як в економічному, так і в політичному житті суспільства важливими складовими концепту ПРОЦВІТАННЯ стають такі поняття як security (безпечність) та predictability (можливість передбачити).


Рис. 1.

PROSPERITY

WEALTH

SUCCESS

MONEY

FAILURE

reward

Fee, salary, wage

OLD/NEW MONEY

Self-made rich, barbarian

wealth, stinking rich

RICH                                        POOR

(+/-)                                            (-)

Affluent, flush, loaded,                            badly off, bankrupt, beggarly,

moneyed, opulent, prosperous                  broke, deprived, skint

wealthy, well-heeled,  well-off,                 disadvantaged, down and

well-to-do                                                out, hard up, impoverished,

impecunious, indigent, needy

insolvent, necessitous,

penniless, underpaid

Для британців концепт ПРОЦВІТАННЯ нерозривно пов’язаний з відповідним соціальним походженням людини. Слово CLASS (КЛАС) є центром лексико-семантичного поля до якого входять лексичні одиниці, що позначають соціальний статус людини. Британське суспільство ніколи не можна було описати як однокласове. Навпаки, саме ідея класової нерівності вважається характерною для британського суспільства. Дослідники зазначали, що англійці поділяються на дві категорії: U (upper class) і non-U (all the rest). Класова свідомість проявляється майже на кожному кроці. Добре відомі ідіоми the old school tie і the old boy network –базуються на поняттях соціальної ієрархії, соціального статусу та відповідних зв’язків.

Лексичні одиниці, пов’язані з поняттям соціальний статус, є досить численними. Чимало з номінацій з елементом class містять оціночну сему, наприклад, privileged class (+), the moneyed classes (+), underprivileged class (-). Крім самого слова class, до лексико-семантичного поля слів, що описують соціальний статус людини, можна віднести такі іменники як: group, league, order, rank, set, sort, caste, descent, extraction, grouping, lineage, standing, station, status. Одиниці, які позначають соціальний статус людини, в основному, групуються на основі антонімічних відносин (high-low, upper class –lower class, top-bottom, boss-subordinate, big-cheese –small beer). Коло одиниць, що позначають соціальний статус людини, значно розширюється завдяки використанню мовних одиниць у функції вторинної номінації: laced waistcoats, leather aprons, top drawers of English society. Для вираження соціального статусу може використовуватись так званий “кольоровий символізм”: blue-collar, pink-collar, white-collar, gray-collar, golden-collar.

В поле статусної лексики входять також одиниці, що виступають як певні соціальні символи престижу. В двадцятому столітті ідентифікаторами соціального становища людини можуть бути речі (The yuppie conditions were defined as possession of a fat salary, a red Porshe and a Reuter terminal. Rosino was wearing a middle-management blue suit). Власні назви (Chealsey, Knightbridge Oxbridge) також можуть допомогти визначити соціальне становище.

В останній чверті XX-го століття соціальна структура суспільства змінюється, а словник статусної лексики значно розширюється. Виникають нові групи людей, які досягли успіху в суспільстві, це знаходить своє відображення в наступних номінаціях: meritocracy, meritoctrat, meritocratic society, new aristocracy, new establishment, gliteratti, jet set, NYLON, the Bright Young Things, curled darlings, trustafarian.

Рис. 2

CLASS

Class distinction

Social climbing                                           Hierarchy

Cambirdge, Oxford, ARISTOCRACY

Eton, Harrods

rule, head, dominate, reign

top, high, upper, big

UPPER CLASS (U-)

New establishment

MIDDLE CLASS

Gentrify                               partner, co-worker, counterpart

Cooperate, team up, work together

LOWER CLASS (non –U)

Low, lower, inferior, bottom, small

obey, follow, take orders, subordinate

new working poor,  underprivileged

Наприкінці XX століття британське суспільство стає більш егалітарним і поняття нерівність поступається протилежному поняттю – рівність (equality). У попередні епохи дане поняття ніколи не було важливим для більшості британців, адже Британія є країною з дуже розвинутою класовою системою, де для кожного громадянина було визначене його місце. Але в останні десятиріччя минулого століття ситуація змінюється. Це відображає нові тенденції, потяг до об’єднання різних прошарків британського суспільства, до більшої рівності між соціальними класами в країні (from rags to riches, great and small, high and low, town and gown).

Нові настрої у суспільстві також знаходять своє відображення у вимові. У 80-ті роки двадцятого століття під впливом радіо та телебачення поширюється новий тип вимови для нового класу успішних британців, так званий ‘Estuary English’. Він розглядається як міст між різними класами і є ще одним прикладом того, що класові бар’єри в суспільстві стають менш відчутними.

Крім концептів ПРОЦВІТАННЯ та КЛАС до основних цінностей у британській картині світу слід віднести такий концепт як СВОБОДА (FREEDOM).

Рис. 3

FREEDOM

PEACE

DEMOCRACY

FREE-BORN ENGLISHMAN

FREEDOM OF SPEECH                  PARLIAMENT

PATRIORISM

PRIME MINISTERS

KINGS/QUEENS

З одного боку, цей концепт можна розглядати як, певною мірою, універсальну цінність, що знаходиться в центрі системи цінностей більшості культур світу. Але необхідно підкреслити, що зміст даного концепту варіюється від культури до культури. В Британії в його змісті з’являються певні національно-специфічні риси, вивчення та опис яких допомагає зрозуміти британський національний менталітет.

Лексема freedom (свобода) виступає як ядро даного лексико-семантичного поля і передає зміст відповідного концепта, який сприймається більшістю в сучасному британському  суспільстві. Англійці завжди вважали себе вільними людьми (free-born Englishman), а Британія стала однією з перших країн у Европі, де розвинувся сучасний парламентаризм. Так званий “вільно народжений англієць” є патріотичним і більш за все цінує мир (peace). Вплив понять ‘peace’ та ‘patriotism’на суспільні настрої може змінюватись, вони набувають особливої актуальності під час війcькових конфліктів.

Британці з повагою ставляться до таких понять як парламент (parliament) і свобода слова (freedom of speech), розглядають їх як засоби для досягнення та збереження свободи як окремої особистості, так і країни в цілому. Лексичні одиниці парламент та парламентар символізують також демократію та можливість свободного вибору в суспільстві.

Британія була однією з перших країн світу, де розвинувся парламентаризм, але країна формально і досі залишається монархією. Королівська влада взагалі й особисто королі та королеви завжди уособлювали систему цінностей суспільства. Лексеми king/queen, royal мають позитивну конотацію в англійській мові. Вони пов’язуються з відмінними якостями і характеристиками: as happy as a king, the King’s/Queen’s English, a king’s ransom, right royal, king can do no wrong.

Деякі британські монархи були символами країни як для мешканців самої Англії, так і всього світу. На основі іхніх імен виникли похідні, переважно прикметники: Queen Elizabeth (Queen 1558-1603)-     Elizabethan; Kings George 1-4 (from 1714 to 1830 and then George V –king in 1910-1936) -  Georgian, Georgian era; Queen Victoria (Queen 1837-1901) - Victoriana, Victorian, Victorianism, victorinize; King Edward (King 1901-1910)- Edwardian.

Модель ‘Proper Noun + -an’стала популярною в часи королеви Вікторії, тому прикметники Elizabethan, Georgian, і також іменники de-Victorianisation, Victoriaphile були створені значно пізніше, не в часи правління цих монархів.

Важливим проявом такої символізації королівських імен стало їх використання для утворення географічних назв. Одним з найбільш популярних імен стало ім’я саме королеви Вікторії, його можна знайти на мапах майже всіх континентів: the Victoria Nile, the Victoria Colony, the Victoria Falls; six Lake Victoria(s) and two Cape Victoria(s); Victoria Range/ Bay/ Strait/ Valley/ Point/ Park/ Mine/ Peak/ Beach/ Bridge/ County/ Cove/ Downs/ Land/ Estate/ Gap/ Harbour/ Headland/ Hill. Здається, що таку популярність можна поясними тим, що саме королева Вікторія символізувала міць Британської імперії в часи її розквіту. Але в сучасній Британії роль монархів є важливою не в політичному, а більш в символічному плані. Під впливом політичних, суспільних і економічних змін у минулому столітті престиж королеви й ті цінності, які вона уособлює, зазнали тяжких ударів. Скандали, що були пов’язані з невдачами в особистому житті трьох королівських нащадків, також відіграли негативну роль у формуванні іміджу та репутації королівської сім’ї.

Наприкінці XX століття влада монархів досить лімітована, і країною, власне, керують прем’єр-міністри та парламент. Їх роль стає все більш і більш важливою, що знаходить своє відображення через карбування нових лексичних одиниць: Thatcherism, Thatcherite, Majorite, Blairism, Blairites, Blairista, Blairspeak, Blairish, Blairbabes, Blairlings, Blairwaves.  Необхідно зазначити, що довгий період перебування при владі королеви Єлізавети II (50 років) не викликав появи нових дериватів. Звичайно, прикметник Elizabethan був би не зовсім однозначним і зрозумілим і вимагав би уточнень. Але зовсім не випадково англійська мова не відреагувала будь-якими лексичними одиницями: ставлення до інституту монархії змінилося, так само як роль і функції монархів.

Найпопулярнішою особою королівської сім’ї останніх десятиріч двадцятого століття була принцеса Діана. Вона символізувала цінності дев’яностих років минулого століття, а девізом цього періоду були дієслова care і share. Діана також змінила образ королівської родини в суспільному сприйнятті, додавши емоційності, людяності та відкритості. (Does not seem very English thing to do but maybe everything has changed with the changing weather and Europe and Tony Blair and it is all right to express yourself. Maybe, Diana has changed English stiffness).

Однак деривати, що були створені на основі її імені, позначають масову істерію в зв’язку з її загибеллю, а не чесноти, які б були пов’язані з її особистістю: Dianamannia, Dimania (1996) (a mass hysterical reaction to the presence or idea of Diana, Princess of Wales. Latterly applied specifically to the wave of public emotion caused in Britain and elsewhere by her death in a car crash. As for Britain: it seems as though Diana in death has finally slain the stiff upper lip with which she had been so uncomfortable in life).

Британців характеризують як націю індивідуалістів і центральним для розуміння британського національного характеру є концепт INDIVIDUALISM (ІНДИВІДУАЛІЗМ).

Дослідники вважають, що однією з причин формування сильного індивідуалістичного ядра в британській системі цінностей та англоцентризму, стало ізользоване географічне розташування країни. Саме географія вплинула на формування особливого острівного характеру британців (insular spirit), що в свою чергу стало основою для виникнення та подальшого розвитку такого концепта як privacy. Особливий потяг до усамітнення (privacy) є однією з основних характеристик англійця, що й відрізняє його від сусідів на континенті. Власне слова, за допомогою якого можна однослівно і точно передати значення концепта ‘privacy’не існує у французькій, італійській, українській або російській мовах, а для англійців воно є одним з ключових у системі цінностей суспільства.  Концепт ‘privacy’можна визначити як кінцеву цінність, а такі поняття як ‘homeownership’та ‘countryside’ є інструментальними цінностями.

Ідея ізольованості знаходить відображення в таких поняттях як острів (island), море (sea) та корабель (ship). Вони є одними з основних для розуміння особливостей британського менталітету. Ідея ізольованості, певної відокремленості від іншого світу ще більш проявляється в таких сполученнях як tight little island, a lonely island.

Ідіоми та метафори з елементом sea або ті, що певним чином, асоціативно пов’язані з поняттям sea, поширились й активно використовуються в щоденному спілкуванні: Davy Jones’ locke, all at sea, a sea change, between the devil and the deep blue sea, go to sea/follow the sea, the four seas, dead sea apple, drink sea dry, seven seas, there is plenty good fish in the sea.

Ізольоване географічне розташування країни, особливий острівний дух британців вплинули і на формування відносно зверхнього ставлення до іноземців. Англійці сприймають іноземців з певною долею підозри, намагаються триматись осторонь, на відстані. Ці фактори сприяли тому, що поле ксенофобії в британському варіанті англійської мови в порівнянні з американським варіантом є не дуже розвиненим. Британці звертають мало уваги на іноземців і тому не турбуються про те, щоб висловити зверхнє ставлення до не-англійців через утворення нових одиниць. Аналіз словників сленгу Oxford Dictionary of Modern Slang та словника ідіом Oxford Dictionary of English Idioms засвідчує, що найпоширенішими в полі ксенофобії є лексичні одиниці та сполучення, пов’язані з французами, які були основними суперниками англійців на протязі багатьох століть (French postcards, French prints, French Consular  Guard, take French lessons, the French disease, French gout, French pox, French marbles, French aches, to pardon my French, French leave). Відносини британців з іншими націями також не завжди були дружніми. Наприклад, коли англійці воювали з Іспанією, то існувала певна кількість усталених виразів, складовою яких був елемент Spanish, з негативною конотацією (the Spanish pox, Spanish practices). В часи, коли головними торгівельними суперниками стали голандці, в англійській мові з’являються такі вирази: double Dutch, Dutch courage, a Dutch treat, go Dutch, a Dutch bargain, Dutch comfort, in Dutch, a Dutch feast, talk to somebody like a Dutch uncle. Більшість з наведених вище одиниць також має негативну конотацію.

Географічне положення країни, острівний дух її жителів були тими факторами, на яких базувався англійський індивідуалізм. Ідея індивідуалізму в англійській мові фіксується в продуктивному семі-афіксі - self. Цей семі-афікс був зареєстрований ще в старо-англійський мові, але на той час було зареєстровано лише 13 мовних одиниць. В середньо-англійській збереглось тільке одне слово - self-will. Кількість слів з компонентом -self значно збільшилася в середині 17-го століття. Це співпало зі зміцненням позицій індивідуалістичної пуританської релігії.

Cпочатку використання слів з семі-афіксом self- було лімітоване релігійними текстами, але згодом індивідуалістичні тенденції в британському суспільстві посилюються, розвивається парадигма самооцінки. Отже, аспект використання слів з семі-афіксом -self значно розширюється.

Найчисленнішою є група слів, що позначають індивідуальні досягнення людини, адже британці –нація індивідуалістів. Ключовою одиницею в цій групі є лексема –self-made (1614), сюди також входять self-seeking, self-being, self-born, self-improvable, self-knowing, self-perfect, self-prize, self-contended, self-created, self-acting, self-consistent, self-defended, self-existent, self-experienced, self-formed, self-reliant, self-helpful, self-starter, self-originated, self-rewarded, self-defensive, self-helpful.

Поняття self-help і self-reliance були центральними у вікторіанській системі цінностей. Саме вікторіанська система цінностей є однію з найбільш відомих ціннісних систем у Британії. Частково це можна пояснити тим, що вона була досить чітко окреслена, що полегшувало її популяризацію та підштовхувало політиків запозичувати певні елементи вікторіанської системи цінностей у подальші часи. В минулому столітті основні концепти та ідеї вікторіанської системи цінностей у своєму дискурсі серед інших використовували колишній прем’єр-міністр країни Маргарет Тетчер та нинішній голова уряду Тоні Блер.

Рис. 4

ISLAND                                                                SEA

INDIVIDUALISM

INSULAR SPIRIT

SPLENDID ISOLATION

PRIVACY

Xenophobia

homeownership

French Spanish  Dutch

COUNTRYSIDE

SELF-MADE MAN

SELF-HELP                                           SELF-RELIANCE

SELF-

Географічне положення країни, як ізольованого острова й індивідуалізм британців також сформували типові риси характеру британця, які виражаються наступними прикметниками: cold, phlegmatic, reserve, calm, energetic, calculating, tenacious, honorable, stoical. Саме ці риси вважаються характерними для англійського джентельмена (gentleman). Так званий ідеал джентельмена є однією з ключових складових британського менталітету, саме поняття стало певним соціальним і моральним ідеалом.

Але наприкінці двадцятого століття деякі ідеали англійців починають руйнуватись. Наприклад, необхідність залишатись спокійним у будь-якій ситуації і приховувати свої емоції (to keep a stiff upper lip) була центральною вимогою до публічної поведінки британців, але концепт починає змінюватись на початку нового століття. Такі зміни фіксуються через карбування лексичних одиниць з елементом –rage (відкритий прояв емоцій) (road rage, trolley rage, phone rage, golf rage, air rage, neighbour rage, property rage).

ВИСНОВКИ

Проведене комплексне дослідження базових національно-маркованих концептів у британській мовній картині світу минулого століття показало, що зміни в ціннісній системі Великої Британії відбувалися еволюційно: цінності виникали і трансформувалися поступово. В XX столітті британці дуже часто відчували ностальгію, постійно згадуючи вікторіанськи часи, часи розквіту імперії, але водночас вони намагались пристосуватися до нових умов і визначити місце своєї країни в новому світовому порядку.

В дисертації на основі аналізу словників і тезаурусів сучасної англійської мови були визначені та описані основні національно-специфічні концепти та дослідженні зв’язки між різними концептами, а також з’ясована динаміка розвитку ціннісної системи британського суспільства.

Дослідження словників, публікацій, монографій, які надруковані в кінці XX століття й мають ретроспективну спрямованіть, дозволяють стверджувати, що домінуючими в британському суспільстві є цінності, які відображені лексемами –PROSPERITY (ПРОЦВІТАННЯ), CLASS (КЛАС), FREEDOM (СВОБОДА) та INDIVIDUALISM (ІНДИВІДУАЛІЗМ).

Використання польового підходу дозволило уявити мовне відображення цих концептів як поля, де вищеозначені лексеми створюють ядро. Навколо нього знаходяться інші лексеми, які позначають поняття, що входять до ціннісного концепту.

На вербальне оформлення концептів впливали різноманітні фактори, серед яких найвпливовішими були розвиток суспільства, економіки, розширення сфер діяльності та джерел прибутку. Саме тому позиції окремих ціннісних концептів в ієрархії змінювалися. Наприклад, патріотизм відчувався не лише в період світових війн, коли існувала загроза безпосередньо для Британії, для острова, географічна ізольованість якого забезпечувала безпеку країни протягом століть, а й тоді, коли була необхідність захистити британські інтереси на інших островах за тисячі миль від країни. З іншого боку, церква, інституція, яка формувала і підтримувала моральні цінності, поступилася своїми позиціями в усьому світі. Зміна ставлення до церкви і релігії призвела до падіння моральних цінностей, до вседозволеності в поведінці (permissive society), в тому числі і вербальній (спрощення стилю, демократизація спілкування).

Бажання забезпечити комфорт, безпеку для себе і своєї родини, високий рівень життя у країні стало основою для заповнення змісту концепту PROSPERITY рисами, які є специфічними саме для британскього національного характеру. Концепт ‘процвітання’безпосередньо пов’язаний з поняттям загального успіху в Великобританії. Його складовими виступають такі поняття як багатство (wealth), гроші (money). Розподіл між багатими і бідними (the rich –the poor) сприймався як даність і зумовлював соціальне розшарування в суспільстві, але індівідуальні успіхи великої кількості британців призвели до змін в соціальній ієрархії суспільства і минулому столітті. Королівська сім’я знаходиться на верхівці суспільної піраміди, однак її престиж вже не можна порівнювати з тим, що був у XIX столітті чи на початку XX століття. Імена членів королівської родини не стали символами країни чи окремих періодів, не увійшли до британського симболаторію XX століття.

Найбільш помітною була втрата аристократією своїх позицій, що відображено у мові словосполученнями зі словом aristocracy (new aristocracy, intellectual aristocracy). З іншого боку, особи неаристократичного походження здобули славу завдяки своїм власним досягненням, стали відомими не лише в Британії, а й за її межами і наблизилися за своїм статусом у суспільстві до членів відомих аристократичних родин (meritocracy, new establishment). Постійно зростає кількість молодих професіоналів, з’являється досить багато успішних та відомих людей, які стають популярними (топ-моделі, зірки шоу-бізнесу). Виникають лексичні одиниці, які пов’язані з індивідуальними досягненнями людини, з її особистими зусиллями, що відображають послаблення патерналізму (yuppie, glitterati, bright young things, nylon). Однак, не дивлячись на появу в суспільстві досить великого прошарку молодих людей, що досягають успіхів самостійно, заможні батьки продовжують піклуватись про своїх дітей довгий час (parentocracy).

В суспільстві зберігається розподіл на вищий, середній та нижчий класи (upper-middle-low class), але в соціально-класовій структурі британського суспільства зменьшується вага робочого класу і з’являються нові прошарки - salariat, в тому числі managerial і  professional salariat. Технології вносять свій внесок у ієрархію працівників, які виконують інтелектуальну роботу, з’являються “золоті комірці” (golden collars).

Британія зробила вагомий внесок в розвиток глобальної цивілізації, що стало можливим завдяки індивідуальним зусиллям кожного британця, намаганням піднятися у соціальній ієрархії, що призвело до формування ІНДИВІДУАЛІЗМУ, як однієї з центральних складових британського менталітету. Індивідуалізм пов’язаний з такими рисами британскього життя як потяг до усамітнення, закритості приватного життя (privacy) та свобода (freedom).  Зараз індивідуалізм інколи критикують, намагаються його подолати, але у свій час свобода та індивідуальні досягнення дали позитивні результати для нації. Індивідуалізм, який став особливістю поведінки и життя англійців, знайшов віддзеркалення у мові, а саме в егоцентричності. Складовою цього концепту слід також вважати англійський характер, який відображений в концепті Englishness.

Основні положення роботи відображено у таких публікаціях:

Городецька О. В. Ідіоми з природним компонентом в британській концептуальній картині світу// Вісник Київського університету. Іноземна філологія. К., 1998. –Вип. 27. –С. 20-21.

Городецька О. В. Поняття ‘доля’в британський мовній картині світу//Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. –К.:Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. 1998. –С. 16-21.

Городецька О.В. Національний менталітет, система цінностей британського суспільства та їх відображення в мові //Науковий вісник Чернівецького ун-ту –Германська філологія. –Чернівці: ЧДУ, 1999. –Вип. 60.  –С. 128-135.

Городецька О. В. Відображення англоцентризму в англійській мові//Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. –К.:Київській ун-т ім. Тараса Шевченка. 2000. –С. 103-108.

Городецька О. В. Концепти “клас” та “соціальний статус” у сучасній англійській мові//Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. –К.Київський ун-т ім. Тараса. Шевченка, 2002. - N 7 –С.107-112.

Городецька О. В. Назви кольорів та ‘кольорові’словосполучення в англійській мові як вираження специфічних рис британського менталітету //Лінгвістика і вербальна комунікація у 21-му столітті. Тенденції та перспективи. Матеріали конференції. –К.: Київський ун-т, 2000. –С. 21-22.

Анотації

Городецька О.В. Національно-марковані концепти в британській мовній картині світу XX століття. –Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 –германські мови. –Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2003.

Дисертацію присвячено проблемі вивчення мови та особливостей її функціонування по відношенню до національної культури й етнічної свідомості. Робота виконана в межах когнітивного, аксіологічного та етнолінгвістичного підходу до  опису специфіки мов світу в мовознавстві.

В дослідженні описані базові національно-специфічні концепти британського суспільства та національного менталітету наприкінці минулого століття та їх відображення  в сучасній англійській мові.

Увагу зосереджено на вивченні вербально-оформлених концептів, які складають ядро ціннісної системи Великобританії XX століття і допомогають зрозуміти різноманітні фактори і  процеси, що покладені в основу категоризації світу британцями. Проведена робота показала, що система цінностей у Британії розвивалась еволюційно, й основні національно-специфічні концепти можна представити у вигляді лексико-семантичних полів, ядрами яких будуть ключові слова –PROSPERITY (процвітання), INDIVIDUALISM (індивідуалізм), CLASS (клас) і FREEDOM (свобода).

Ключові слова: мовна картина світу, концепт, цінність, національний менталітет, етнічні особливості менталітету

Horodetska O.V. Key national issues in the British language picture of the world of the 20th century. –Manuscript.

Thesis for the Degree of Candidate of Philology. Speciality 10.02.04 –Germanic Languages. –Kyiv Taras Shevchenko National University. –Kyiv, 2003.

The thesis is devoted to the study of the key national concepts in the British language picture of the last century. The work aims to determine and describe major concepts and values for the British, to study changes in the value system in Britain during the 20th century and the way these changes are represented in the English language. The thesis also sets a task to trace the way human conceptualization and categorization are represented in the vocabulary as well as the method this vocabulary can be analyzed from the cognitive point of view.

Major nationally-marked concepts which help to understand British national character and ethnic peculiarities of the British mentality are represented as four lexic- semantic fields where the key concept is the core of field. On the basis of analysis of an extensive range of scientific publications and dictionaries the conclusion is made that individualism, class, prosperity and freedom correspond to major nationally-marked concepts of the British language picture of the world.

Key words: language picture of the world, concept, value, national mentality, ethnic peculiarities of mentality.

Городецкая Е.В. Национально-маркированные концепты в британской языковой картине мира XX столетия. –Рукопись.

Дисертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 –германские языки. –Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. –Киев, 2003.

Дисертация посвящена проблеме изучения языка и особенностей его функционирования в его тесной связи с национальной культурой и национальным сознанием и выполнена в рамках когнитивного, аксиологического и етнолингвистического подхода в языкознании.

Языковые единицы рассматриваются с учетом различных экстралингвистических факторов и процесов, которые лежат в основе категоризации и концептуализации мира. В исследовании описаны ключевые концепты британского общества и национального менталитета в конце прошлого века и их отражение в современном английском языке.

Сами концепты и изменения в их содержании вербализируются в результате чего возникают языковые картины мира. Современная лингвистика и когнитология признают существование концептуальных и языковых картин мира, а также универсальных и национальных концептов. Содержание  концептов может изменяться под влиянием культурных, социальных, политических и экономических факторов. В ходе исследования были выделены национально-маркированные концепты, которые имеют сложную структуру, вызывают ассоциативные связи и вместе с тем создают систему и отражают особенности британского национального менталитета. Значительную часть концептов, как универсальных так и национально-специфичных, составляют ценности или ценностные концепты.

В дисертации описаны основные фрагменты картины мира Британии  конца прошлого столетия и определены и проанализированы ключевые национальные концепты на основании данных языка и с учетом экстралингвистических факторов. Проведенное комплексное исследование показало, что основные национальные концепты британского менталитета можно представить в виде четырех лексико-семантических полей. Ключевые слова, которые передают содержание концептов, сформируют ядра таких полей. На основе анализа словарей и тезаурусов английского языка были выделены следующие ключевые слова: PROSPERITY (процветание), CLASS (класс), INDIVIDUALISM (индивидуализм) и FREEDOM (свобода).

На вербальное оформленне концептов повлияли разнообразные факторы, такие как развитие общества, экономики, расширения сфер деятельности и источников доходов. Именно поэтому позиции определенных ценностных концептов в иерархии моральных ценностей общества изменялись. Например,  понятие патриотизма было важно не только в период мировых войн, когда существовала угроза непосредственно для Британии, острова, который обеспечивал безопастность страны на протяжении столетий, но и тогда, когда появлялась необходимость защитить британские интересы на островах за тысячи миль от страны. З другой стороны, церковь утратила свое влияние в Британии, как и во всем мире. Она была институтом, который формировал и поддерживал моральные ценности. Изменение отношения к церкви и религии привели к падению моральных ценностей, изменению правил поведения (permissive society), в том числе вербального (распространие так называемых four-letter words, упрощение стиля, демократизация общения).

Однако, анализ показывает, что развитие системы ценностей в Британии проходило эволюцийно, замена и трансформация старых концептов осуществлялась постепенно. Значительные изменения в двадцатом столетии произошли в системе социальной иерархии общества. Королевская семья формально находится на вершине социальной пирамиды, но ее престиж и значение в жизни общества снизилось по сравнению с той ролью, которую монархи играли в XIX и начале XX столетия. Достаточно заметной также была потеря аристократией своих позиций, що нашло отражение в языке в следующих номинациях (new aristocracy, intellectual aristocracy). З другой стороны, люди неаристократического происхождения приобрели славу благодаря своим собственным достижениям, стали известными не только в Британии, но и за ее пределами и приблизились по своему статусу к членам известных аристократических семей (meritocracy, new establishment).

Вырастает количество молодых проффесионалов, появляется достаточно большое количество известных людей, которые становятся популярными - топ-модели, звезды шоу-бизнеса. Появляются единицы, которые связаны с индивидуальными достижениями человека, его личными усилиями, которые отображают ослабление позиций патернализма (yuppie, glitterati, bright young things, NYLON).  Разница между доходами может быть большой, но большинство начеления вынуждено работать, поэтому не только сохраняется раздел общества на upper-middle-low class, но и уменьшается роль рабочего класса и появляются новые слои населения (salariat).

В тоже время необходимо отметить, что в конце двадцатого столетия довольно заметной тенденцией становятся попытки правительства уменьшить классовое неравенство. Это выражается в повышение значения концепта equality (равенство) в политическом дискурсе.

Британия сделала весомый вклад в развитие мировой цивилизации, что стало возможным только благодаря решительности, твердости британцев, английскому характеру, который отражается в концепте Englishness.

Дисертация состоит из двух глав. В первой главе “Язык как вербальный образ мира”дан короткий обзор основных этапов развития теории языковых картин мира и определены главные направления современных исследований в рамках теории картин мира и их составляющих.

Во второй главе “Вербализация ключевых британских концептов XX столетияна основе концептуального анализа отобраных лексических единиц установлены и описаны ключевые национально-маркированые концепты британского общества и исследована динамика развития ценностных концептов на протяжении двадцатого века. Исследование базовых концептов дает основания сделать вывод об основных чертах британского национального характера и менталитета.

Ключевые слова: языковая картина мира, концепт, ценность, национальный менталитет, етнические особенности менталитета.




1. Процедура аккредитации образовательного учреждения
2. Методологія педагогіки та методи науковопедагогічних досліджень Обов~язкова- Волкова Н
3. Теория государства и права в системе гуманитарных и юридических наук
4. Тема Обжалование решений и определений не вступивших в законную силу в кассационном порядке
5. Роль социального взаимодействия в развитии мышления подростка
6. Слово и человек в жизни
7. Тема- Система машинного перекладу Prgm1
8. то А ведь как хорошо все с утра начиналось
9. Настройка операционной системы Windows 95-98-NT Как настроить скорость двойного нажатия кнопки мыши
10. тематики с которыми мне приходилось встречаться в школе и после школы были людьми неряшливыми слабохаракте
11. Ленинградская битва
12. тематизации всей предшествующей философии проделали Платон и Аристотель.html
13. Расчёт налогов
14. Лицензирование производства лекарственных средств
15. Ярослав Владимиркович (Осмомысл)
16. Реферат- Измерение параметров и характеристик четырехполюсников. Идентификация неоднородностей и повреждений в линиях связи
17. Реферат- Искусственный интеллект
18. Образ психологии в когнитивных науках
19. Чак Паланик какого вы не то что не знаете но не можете даже вообразить
20. тема. Назначение. Архитектура