Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

Бог полюбив світ що дав Сина свого однородженого щоб кожен хто вірує в Нього не загинув але мав життя вічн

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-03-13


Українська література в загальноосвітній школ .-  1999. - №4. – С.5-15.

БІБЛІЯ ЗАПОРУКА ДУХОВНОСТІ ЛЮДСТВА


Василь Мартинюк, Волинська область

Біблія — Святе Письмо — книга богонат-хненна. Так стверджують вірні всіх християнських церков. Вона містить у собі велику істину про прихід Спасителя, про те, що так «Бог полюбив світ, що дав Сина свого однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Євангелія від Івана, 3:16). Справжній християнин благоговіє над рядками Біблії, бо до нього через них промовляє Сам Бог.

Кожен, хто читає Біблію, має змогу не тільки пізнати Божі одкровення для людей, а й насолодитися досконалою поезією, багатою на образи й почуття. І це викликає тим більше захоплення, що її перші книги («П'ятикнижжя Мойсееве») були написані ще за 1500 років до Різдва Христового (Р. X.), тоді як «Іліада» Гомера аж через 600 років після них.

Можна впевнено стверджувати, що Біблія — книга неперевершена як за формою, так і за змістом. Вона завжди стоїть над усіма іншими книгами, навіть якщо вони досконалі й високоморальні. Перевершити майстерність Духа Святого, яким керувалися автори біблійних рядків, людяність десяти заповідей і жертви Христової не вдалося нікому й нікому не вдасться. Тому введення в програму 9-го класу в розділі «Перекладна церковна література» деяких книг та розділів Біблії треба вітати, як змогу причастити учнів з джерела духовності людства.

Вчителя зобов'язують ознайомити учнів з «Книгою Псалмів», з «Книгою приповістей Соломонових», з «Главою 35» з «Книги пророка Ісаї» і з їхніми авторами, а також з життям Ісуса Христа, з Його вченням та текстуально вивчити «Нагірну проповідь» і «Притчу про сіяча».

Однак головна мета вчителя — заохотити учнів до постійного читання цієї Великої Книги, що може змінити не тільки їхні характери, а й долю.

Перша проблема, яка виникне в учителя,— де взяти необхідну кількість уроків (щонайменше 6), щоб подати програмовий матеріал з Біблії. Нехай вчитель скористається своїм правом «змінювати кількість годин на вивчення того чи іншого розділу або теми, залежно від власного підходу до реалізації літературної освіти», про яке говориться в статті «Українська література в новому навчальному році» Ніли Волошиної (Ди-вослово.— 1998.— № 8.— С. 19). І ця проблема вирішиться.

Якщо у вас знайшлося 6 уроків для Біблії, то пропонуємо їх використати так:

  1.  Загальне ознайомлення з Біблією.

Цар Давид — воїн, поет, пророк. «Книга Псалмів»: Псалом 1, Псалом 149.

3. Мудрий цар Соломон. «Суд Соломона».
«Книга приповістей Соломонових».

4. Пророк Ісая — «пророк-євангеліст».
«Книга пророка Ісаї»: «Глава 35. Блаженство
Божого народу по муках».

5. Ісус Христос — Син Божий. Його земне
життя і вчення.

6. «Нагірна проповідь». «Притча про сіяча».
Бажано, щоб на цих уроках Біблії були в

учителя й на кожній парті. Варто на уроці користуватися картами Палестини тих далеких історичних часів, які є в кожному Святому Письмі. Завдяки їм учні зможуть уявити величину володінь царів Давида та Соломона, побачать, які народи загрожували їхнім царствам, подумки перенесуться в ті місця, на ті стежки, по яких ходив Ісус Христос.

Визначившись з темами, приступимо до їх розкриття.

УРОК1

Для зацікавлення учнів Біблією пропонуємо перший урок розпочати із зачитування висловлювань про цю Книгу видатних людей. Вислухавши авторитетні думки, можливо, хтось з учнів позбудеться зневажливого ставлення до Святого Письма як до казки, навіяного атеїстичним вихованням у сім'ї і в школі.

Іммануїл Кант: «Існування Біблії є найбільшою користю для народу. Будь-яка спроба принизити цю Книгу є злочином проти людства».

Ісаак Ньютон: «Біблія має більше доказів вірогідності, ніж будь-яка світська історія».

Федір Цостоевський: «Господи! Что за книга — зто Священное Писание, какое чудо и какая сила даньї с нею человеку! ...И сколько тайн раз-решенньїх и откровенньїх! Люблю Книгу сию! Гибель народу без Божьего Слова, ибо жаждет душа сего Слова и всего прекрасного восприя-тия».

Олександр Пушкін: «Я думаю, что мьі ни-когда не дадим народу ничего лучше Писання... Религия создала искусство и литературу, все, что бьіло велико с самой древности!.. Без зтого не бьіло бьі философии, ни поззии, ни нравствен-ности. Англичане правьі, что дают Библию детям... Мои дети будут читать вместе со мною Библию в подлиннике... Библия всемирна... Вот единственная книга в мире: в ней все єсть».

Тарас Шевченко: «Новий Заповіт я читаю з благоговійним трепетом».

Слово «біблія» походить від грецького бібліа, що означає «книга». Біблія складається з двох частин: Старого Заповіту, що становить собою розповідь про створення світу та людини, історію єврейського народу та його стосунків з Богом, очікування ним Месії; і з Нового Заповіту, в якому оповідається про прихід Месії, про Його вчення та провіщається Його другий прихід. Сама назва «Старий Заповіт» походить від заповіту, який був даний єврейському народові на горі Сінай через Мойсея. Назва ж «Новий Заповіт» другої частини Біблії має на увазі заповіт, даний людству через Ісуса Христа. Книги Старого Заповіту писалися від 1500 до 400 року до Р. X. староєврейською мовою. Книги Нового Заповіту писалися від 52 до 96 року по Р. X. грецькою мовою.

Книги Старого та Нового Заповітів називають канонічними. Грецьке слово канон означає «порядок, правило, мірило». Тобто в цих Книгах відкривається Божа воля, як найбільший закон, і вони визнані й прийняті, як правило для пізнання істини й для життя. Канон старозавітних книг встановлений за часів священика Ездри в ІУ-му столітті до Р. X. Канон новозавітних книг встановлений на Третьому Вселенському соборі в Карфагені у 397 році по Р. X.

На противагу канонічним книгам є апокрифічні, які вважаються небогонатхненними, бо

суперечать загальному Духу Біблії. Слово апокриф грецького походження і означає «схований, невідомий, таємний».

Необхідно навчити учнів користуватися Біблією. Тому нехай вони розгорнуть її і звернуть увагу на цифри, якими вона всипана. Ті цифри позначають розділи та окремі вірші й допомагають швидше знайти необхідне висловлювання Святого Письма. Поділ книг Біблії на розділи зробив англійський архієпископ Стефан Лангтон у 1205 р. (за іншими джерелами у 1228), а на вірші їх розділив паризький друкар Роберт Стефанус у 1555 р. Ще учні знайдуть на сторінках багатьох Біблій написи типу 3 їв.8,44. Це посилання на так звані паралельні місця, де перша цифра вказує на вірш сторінки, до якого є паралельне місце в Біблії (в нашому випадку в Євангелії від Івана, розділ 8, вірш 44). До паралельних місць відсилають за певним ключовим словом. Скорочені назви книг Біблії учні знайдуть на її перших сторінках.

Знайомлячись з переліком книг Біблії у змісті, нехай учні з'ясують, яка їх кількість у Старому та Новому Заповітах, а також звернуть увагу, у які групи вони об'єднуються.

Старий Заповіт складається з 39 книг. З них 5 Книг Мойсеевих, 12 Книг історичних, 5 Книг навчальних поетичних, 17 Книг пророцьких (4 Книги великих пророків та 13 Книг малих пророків).

Новий Заповіт складається з 27 книг. З них 4 Євангелія, 1 Книга історична, 14 Послань апостола Павла, 7 Соборних послань та 1 Книга про-роцька.

Пропонуємо схему біблійної оповіді:

Бог створив людину й поселив її в Едемсь-кому саду.

Людина згрішила й відійшла від свого призначення. Тоді Бог уклав план для остаточного відкуплення й відродження людства. Він покликав Авраама, щоб через нього створити народ для виконання цього плану. Бог вивів Авраама з Ва-вилона в Ханаанську землю. Нащадки Авраама переселилися в Єгипет і там розрослись у народ.

Після 400 років Мойсей вивів їх з Єгипту назад до Обіцяної Землі. Там протягом майже п'ятисот років, а особливо за царювання Давида й Соломона, народ створив велику й потужну державу.

Після царювання Соломона царство розділилося. Північна частина, яка складалася з десяти племен, називалась Ізраїлем і проіснувала біля 200 років, до захоплення Ассирією в 721 році до Р. X. Південна частина, яка називалась Юдея, проіснувала на 100 років довше і приблизно за 600 років до Р. X. була покорена Вавилонською імперією, а населення її було забране у вавилонський полон. Залишки народу в 536 році до Р. X. повернулися з полону в свій край і там відновили своє національне життя. Невдовзі після цього скінчилися часи Старого Заповіту. Чотириста років потому Христос — Месія пророцтв Старого Заповіту, майбутній Відкупитель — об'явився й виконав Свою місію в цьому світі. Він помер за гріх людства, встав із мертвих і звелів Своїм учням звіщати народам про^Своє життя і спасаючу силу.

Його учні розійшлися по всьому світу з Радісною Новиною. В основному вони пішли на Захід, через Малу Азію і Грецію до Риму і по всій Римській імперії, яка охоплювала тоді увесь знаний цивілізований світ. З початком проповідування відкуплення людства починається період Нового Заповіту.

Основні теми кожної з книг Біблії КНИГИ СТАРОГО ЗАПОВІТУ

І. П'ЯТИКНИЖЖЯ МОЙСЕЄВЕ

  1.  Перша книга Мойсеева: Буття. Початок єврейського народу.
  2.  Друга книга Мойсеева: Вихід. Угода з єврейським народом.
  3.  Третя книга Мойсеева: Левит. Закони єврейського народу.

  1.  Четверта книга Мойсеева: Числа. Подорож до Обіцяної Землі.
  2.  П'ята книга Мойсеева: Повторення Закону. Закони єврейського народу.

II. КНИГИ ІСТОРИЧНІ

  1.  Книга Ісуса Навина. Завоювання Ханаану.
  2.  Книга Суддів. Перших 300 років у країні.
  3.  Книга Рут. Початок Месіанського роду Давида.
  4.  Перша книга Самуїлова (або Перша книга царів). Заснування царства.
  5.  Друга книга Самуїлова (або Друга книга царів). Царювання Давида.
  6.  Перша книга царів. Поділ царства.

7. Друга книга царів. Історія поділеного
царства.

  1.  Перша книга хроніки. Царювання Давида.

Друга книга хроніки. Історія Південного царства.

  1.  Книга Ездри. Повернення з полону.
  2.  Книга Неемії. Відбудова Єрусалима.
  3.  Книга Естер. Спасіння Ізраїля від знищення.

III. КНИГИ НАВЧАЛЬНІ ПОЕТИЧНІ

1. Книга Йова. Проблема страждання.

2. Книга Псалмів. Національний співаник
Ізраїля.

3. Книга Приповістей Соломонових.
Мудрість Соломона.

4. Книга Екклезіастова. Марнота земного
життя.

5. Пісня над піснями. Прославлення кохання в
подружжі.

IV. КНИГИ ПРОРОЦЬКІ

а) Книги великих пророків

  1.  Книга пророка Ісаї. Месіанський пророк.
  2.  Книга пророка Єремії. Останні зусилля врятувати Єрусалим.

3. Плач  Єремії.   Плач  над  спустошенням
Єрусалима.

4. Книга пророка Єзекіїля. «Вони пізнають,
що Я
Бог».

б) Книги малих пророків

  1.  Книга пророка Даниїла. Пророк у Вавилоні.
  2.  Книга пророка Осії. Відступництво Ізраїля.
  3.  Книга пророка Йоіла. Провіщення періоду Святого Духа.

4. Книга    пророка    Амоса.    Остаточне
всесвітнє царювання Давида.

  1.  Книга пророка Овдія. Знищення Едема.
  2.  Книга пророка Йони. Місія милосердя до Ніневії.
  3.  Книга пророка Михея. Вифлеєм місце народження Месії.
  4.  Книга пророка Наума. Зруйнування Ніневії.
  5.  Книга пророка Авакума. «Праведний буде жити вірою».

10. Книга пророка Софонії. Дар «Чистих
уст» зійде.

  1.  Книга пророка Огія. Відбудова храму.
  2.  Книга пророка Захарія. Відбудова храму.
  3.  Книга пророка Малахії. Останнє попередження непокірному народові.

КНИГИ НОВОГО ЗАПОВІТУ

І. ЧОТИРИЄВАНГЕЛІЯ

  1.  Євангелія від св. Матвія. Христос Цар Ізраїлю.
  2.  Євангелія  від св.  Марка.  Ісус Слуга Божий.
  3.  Євангелія від св. Луки. Христос Син Людський.
  4.  Євангелія від св. Івана. Христос Син Божий.

II. КНИГА ІСТОРИЧНА

Дії святих апостолів. Заснування церкви.

III. ПОСЛАННЯ АПОСТОЛА ПАВЛА

  1.  Послання до Римлян. Суть праці Христа.
  2.  Перше послання до коринфян. Різні гріхи в церкві.

3. Друге   послання   до   коринфян.   Павло
обороняє своє апостольство.

  1.  Послання до галатів. Ласкою, не законом.
  2.  Послання до ефесян. Єдність церкви.
  3.  Послання до филип'ян. Місійний лист.
  4.  Послання до колосян. Божество Христа.
  5.  Перше послання до солунян. Другий прихід Господа.

9. Друге послання до солунян. Другий прихід
Господа.

  1.  Перше послання до Тимофія. Піклування церквою в Ефесі.
  2.  Друге послання до Тимофія. Останнє слово Павла.
  3.  Послання до Тита. Церква на Криті.
  4.  Послання до Филимона. Навернення раба-втікача.
  5.  Послання до євреїв. Христос посередник Нового Заповіту.

IV. СОБОРНІ ПОСЛАННЯ

1. Соборне послання св. апостола Якова. Доб
рі діла.

2. Перше соборне послання св. апостола
Петра.
До переслідуваної церкви.

  1.  Друге соборне послання св. апостола Петра. Неминуче відступництво.
  2.  Перше соборне послання св. апостола Івана. Любов.
  3.  Друге соборне послання св. апостола Івана. Попередження щодо фальшивих учителів.
  4.  Третє соборне послання св. апостола Івана. Не будьмо подібні до злого.
  5.  Соборне послання св. апостола Юди. Майбутнє відступництво.

V. КНИГА ПРОРОЦЬКА

Об'явлення св. Івана Богослова. Остаточна перемога Христа.

Перший переклад Біблії українською мовою за оригінальними текстами з'явився 1903 року накладом Англійського Біблійного Товариства. Він носить ім'я Пантелеймона Куліша. З П. Кулі-шем співпрацювали в перекладі грецьких текстів Іван Пулюй, а також Іван Нечуй-Левицький. Другий переклад Біблії українською мовою зробив Іван Хоменко (перша його редакція вийшла ще в 1957 р.), а третій — професор Іван Огієнко (надруковано у 1962 р.).

УРОК 2

Євреї — месіанський народ. У цьому народі було месіанське плем'я Юди. З цього племені вийшов цар Давид, він став зачинателем месіанського роду, який дав людству самого Месію Ісуса.

Давид, про якого йтиме мова на другому уроці,— багата своїми талантами, чеснотами особа, а до того ще й наділена красою й силою. Давид • староєврейською — «улюблений». Народився у Вифлеємі близько 1085 р. до Р. X. Царював над Юдеєю з 1055 року до Р. X., а через 7 років і аж до 1015 року до Р. X. над усім Ізраїлем.

Радимо вчителеві почерпнути відомості про Давида з першоджерела — з «Першої книги Самуїлової» (розділи 16—31) та «Другої книги Самуїлової», з «Першої книги царів» (розділи 1—2), «Першої книги хронік» (розділи 11—29). Вчитель може використати цитати з цих книг, які




1. Суд и судебная система СССР
2. Дипломная работа- Незаконная рубка лесных насаждений
3. Разбор пьесы ЖБ Мольера Версальский экспромт
4. эрос дргреч стихийная восторженная влюблённость в виде почитания направленного на объект люб
5. Бюджетный дефицит и государственный долг, проблемы финансирования бюджетного дефицита
6. ВВЕДЕНИЕ Важность изменений в стратегии предприятия определяется противоречием между практическими цел
7.  Быстро подвигайте челюстью впередназад это поможет расслабить лицевые нервы чтобы ваше лицо не напоминал
8. Асмолов как основатель ДГТ
9. на тему- ldquo;Комахи з повним перетвореннямrdquo; Цицак Ярослава Гр
10. персонального журнализма господствовавшего в американской прессе до 90х годов XIX века являлся диктат газет
11. Несколько строк столбцов называются линейно независимыми если ни одна из них не выражается линейно через
12.  Структура банка тестовых заданий Дисциплина Б
13. Александр Блок
14. Особенности формирования и развития социокультурной компетенции на уроках английского языка
15. Тема 10 Фінансові послуги з перейняття ризику Мета заняття- Навчальна- вивчити аспекти теорії с
16.  Слой мышц тазового дна в котором расположен сфинктер ануса называется
17. Основна частина доходів формується за рахунок оплати банківських послуг у вигляді процентів комісій інш
18. 1восстание Спартака На фоне борьбы разоряющегося крестьянства за землю стремительно обострялись противор
19. Деталей машин К У Р С О В о й П Р О Е К Т
20. Тема- Создание шаблонов организационнораспорядительной документации