Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

. Структура Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-03-13


56

Зміст

          Вступ ……………………………………………………….

   1. Структура Бершадської міжрайонної  державної податкової інспекції .

2. Облік платників податків ……………………………………        

3. Масово - роз’яснювальна робота серед платників податків…….

  1.  Адміністрування непрямих податків

  4.1. Адміністрування податку на додану вартість …………………

  4.2.Адміністрування акцизного збору………………………………

5. Адміністрування  прямих податків з юридичних осіб………………

  5.1.Адміністрування  податку на прибуток підприємств………….

  5.2.Особливості адміністрування спрощеної системи оподаткування,   обліку  та звітності юридичних осіб………………………………….

          5.3.Адміністрування плати за землю ……………….……………..

6. Адміністрування екологічних і ресурсних платежів……………….

   7. Адміністрування місцевих податків та зборів ………………………

        8.Валютний контроль. ……………………………………………………

      9.Адміністрування податків з фізичних осіб. …………………………..

10.  Ознайомлення з АРМ, які функціонують в Бершадській МДПІ.  

11. Модернізація державної податкової служби України.

Висновки ………………………………………………….

Список використаної літератури ………………………………

Додатки ……………………………………………………………

Вступ

Організаційні і правові засади здійснення податкової політики і функціонування податкової системи в Україні визначені в Законах України «Про систему оподаткування» та «Про державну податкову службу в Україні». Ці законодавчі акти визначають систему податків в Україні, а також апарат державної виконавчої влади, що здійснює податкову політику і організує стягнення податків і платежів у розпорядження держави.

З метою посилення контролю за справлянням податків, зборів та інших обов’язкових платежів, зміцнення виконавчої дисципліни працівників податкових органів Указом Президента України від 22.08.96р. №760/96 «Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій» на базі Головної державної податкової інспекції та інспекцій в областях і районах, містах  організована Державна податкова адміністрація Україні.

Адміністрування податків і платежів – це управлінська діяльність органів ДПС щодо організації процесу оподаткування, що заснована на законодавчих та інших нормативно-правових актах, що регламентують відносини між податковими органами та платниками податків стосовно погашення податкового зобовязання. Модернізація процесів адміністративної діяльності ДПС, тобто удосконалення обліку платників податків і платежів, обробки податкової звітності, проведення податкового аудиту, стягнення податкового боргу, розслідування податкових злочинів – належить до основних завдань реформування ДПС України.

Головні завдання органів ДПС щодо підвищення ефективності адміністрування податків та підвищення добровільної сплати податків є:

  •  поширення системи самостійного визначення податкових зобов’язань  платниками податків;
  •  забезпечення спрощення мінімізації процедури справляння податків та заповнення податкової звітності, перехід на електронну податкову звітність;
  •  надання платникам податків широкого кола інформаційних послуг у вигляді безперервного технологічного процесу з мінімальним адміністративним процесом;
  •  забезпечення стабільних надходжень податків за рахунок скорочення витрат, пов’язаних з ухиленням платниками податків від виконання ними податкових зобов’язань.  

Проходження економічної практики було здійснено на базі Бершадської МДПІ .

Метою проходження практики є поглиблення і закріплення теоретичних знань, які отримані у процесі навчання, набуття необхідних навичок практики правильності нарахування, обліку та сплати юридичними  та фізичними особами податків, зборів та неподаткових платежів до бюджету, які передбачені діючим законодавством .

Головними завданнями практики є отримання практичної підготовки, яка необхідна для виконання  обов’язків податкового інспектора, ревізора та набуття досвіду організаторської роботи.

За період проходження практики ознайомилась з функціями та завданнями, які виконують структурні підрозділи податкової інспекції, приймала участь у перевірці правильності нарахування та сплати податків підприємств, установ, організацій  та фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, а також  закріпила теоретичну базу щодо методології проведення документальних та камеральних перевірок.

Для вдосконалення перевірок податкового законодавства необхідно забезпечити своєчасність надходження нових нормативних актів, підвищення рівня кваліфікації податкових спеціалістів, проведення семінарів та консультацій з актуальних питань та вирішення інших проблем.

Всі питання, які передбачені програмою практики розглянуті в повному обсязі .

1. Структура Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції

          Базою проходження   практики є МДПІ у Бершадському районі Вінницької області. МДПІ у Бершадському районі  становить низову ланку податкових органів. Вона підпорядкована Вінницькій обласній ДПА і свою практичну діяльність здійснює в тісній взаємодії з державною районною адміністрацією, та районною радою народних депутатів. Видатки на утримання МДПІ у Бершадському районі визначаються Державною податковою адміністрацією (ДПА) по області і фінансуються з обласного бюджету. МДПІ у Бершадському районі  є юридичною особою,   має самостійний кошторис видатків, розрахунковий рахунок і  печатку із зображенням державного герба України та своїм найменуванням.  Завданням МДПІ у Бершадському районі є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

У своїй діяльності МДПІ у Бершадському районі керується Конституцією України, законами України, та іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень. Свою діяльність МДПІ   координує з фінансовими органами, органами Державного казначейства України, органами Служби безпеки України, органами внутрішніх справ України, органами прокуратури, статистики, а також  державною митною та контрольно-ревізійною службами, іншими контролюючими органами, установами банків.

Підконтрольним МДПІ у Бершадському районі є Чечельницький район в Вінницькій області.

          МДПІ у Бершадському районі    складається з ряду функціональних підрозділів, які в тісному взаємозв’язку співпрацюють між собою, забезпечуючи виконання функцій, покладених на податкову службу України.

Для МДПІ   характерна організаційна структура, що являє собою склад та підпорядкованість взаємопов’язаних ланок управління; функціональна структура, яка відображає розподіл управлінських функцій між керівництвом та окремими підрозділами; соціальна структура, що характеризує трудовий колектив за соціальними показниками (стать, вік, професія і кваліфікація, національність, освіта та інше); штатна структура тощо.

 Начальника  Бершадської МДПІ  призначено  за поданням голови обласної ДПА. Посадові особи в МДПІ приймаються за узгодженням начальника МДПІ. Кожні п’ять років проводиться атестація посадових осіб. За поданням обласної ДПА направляються на перекваліфікацію відповідні посадові особи, тих відділів які вказуються ДПА.

Загалом робота МДПІ  відповідає нормам встановленим чинним законодавством. Всі посадові особи відповідають кваліфікаційним вимогам державних службовців органів державної податкової служби.

Бершадська МДПІ  виконує наступні функції:

  •  здійснює контроль за додержанням законодавства про податки і платежі;
  •  контролює своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків і платежів, а також перевіряють вірогідність цих документів щодо правильності визначення об’єктів оподаткування та обчислення податкових платежів; забезпечує повний облік платників податків, платежів, а також своєчасність їх надходження;
  •  перевіряє законність валютних операцій, дотримання порядку розрахунків із споживачами з використанням контрольно-касових апаратів, товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використання для розрахунків за товари, роботи та послуги;
  •  забезпечує застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених Законом “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства , а також стягнення адміністративних штрафів за ці порушення, допущені службовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами;
  •  проводить всебічні перевірки фактів приховування та заниження сум податків і платежів;
  •  аналізує причини та оцінює дані про факти порушення законодавства про оподаткування;
  •  в межах своєї компетенції під час здійснення контрольних функцій з’ясовує неправомірність дій підприємств, установ, організацій та громадян, що можуть свідчити про злочинну діяльність або створювати умови для такої діяльності, та передає наявну інформацію з цих питань відповідним спеціальним органам з боротьби з організованою  злочинністю;
  •  подають відповідним фінансовим органам звіти про надходження до бюджетів податків та платежів;
  •  подають правоохоронним органам матеріали про факти порушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, а також подають до судів та арбітражних судів позови до підприємств, організацій, установ та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами;
  •  розглядає заяви, пропозиції з питань оподаткування і скарги на дії службових осіб державних податкових адміністрацій та ін.

Відділи оподаткування юридичних та фізичних осіб встановлюють постійні двосторонні зв'язки з питань податкового законодавства з юридичними та фізичними особами.

Відділ податкового аудиту та валютного контролю під час   проведення документальних перевірок субєктів підприємницької діяльності у сфері ЗЕД активно співпрацює з контролюючими органами інших держав.

Відділ стягнення податкового боргу та правового забезпечення, здійснюючи правове забезпечення, тісно співпрацює з іншими підрозділами МДПІ і розробляє заходи на забезпечення правового застосування законодавства в апараті податкової інспекції.

Відділ автоматизації процесів оподаткування, обліку та звітності, підсумовуючи інформацію отриману з інших відділів, аналізує її і робить висновки про роботу МДПІ.

Відділ бухгалтерського обліку та господарської роботи виконує допоміжні функції.

Всі підрозділи тісно взаємодіють між собою.

Службові особи МДПІ забезпечують дотримання комерційної та службової таємниці згідно вимог чинного законодавства.

2. Облік платників податків

       Облік платників податків ведеться згідно з Інструкцією «Про порядок обліку платників податків», затвердженою наказом ДПА України від 17 листопада 1998 р. №552

        Функції здійснюють відділ обліку та звітності. Облік платників податків є однією з основних функцій органів ДПС.

Юридичні особи повинні у 20-денний термін після отримання свідоцтва про державну реєстрацію звернутися до органів ДПС за своїм місцезнаходженням для взяття на податковий облік.

Для взяття на облік платників податків - юридичні особи подають до органів ДПС такі документи:

заяву за ф.№1-ОПП (дод. 1);

завірені в нотаріальному порядку копії статуту, установчих договорів з відміткою органу, що здійснив державну реєстрацію;

копію положення (для бюджетних установ);

копію свідоцтва про державну реєстрацію;

копію довідки про включення до ЄДРПОУ з присвоєним їй ідентифікаційним кодом.

При необхідності можуть подаватись ще й такі документи:

копія довідки за ф.№4-ОПП (якщо засновниками підприємств є юридичні особи, які знаходяться на обліку в інших ДПІ) (дод.2);     

копії довідок ДРФО посадових осіб та засновників (фізичних осіб).

Взяття на облік юридичної особи здійснюється протягом 2 робочих днів після надходження заяви за ф.№1-ОПП (див. дод.1). Дані із заяви про взяття на облік заносяться до районного рівня Єдиного банку даних про платників податків юридичних осіб і вносяться з нього до журналу обліку платників податків і зборів для юридичних осіб за ф.№3-ОПП. На примірнику статуту (положенні) платника податку робиться відмітка про взяття його на облік за підписом відповідальної особи і видається довідка за ф.№4-ОПП (див. дод. 2), яка підтверджує взяття на облік.

Протягом 3-х робочих днів платник зобов`язаний повідомити органи ДПС про відкриття або закриття рахунку - дана інформація заноситься до Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб.

Фізична особа - суб`єкт підприємницької діяльності після одержання свідоцтва про державну реєстрацію повинна в 5-денний термін подати такі документи до органів ДПС для взяття на податковий облік:

заява за ф.№5-ОПП (дод. 3);

копія свідоцтва про державну реєстрацію;

документи, що засвідчує особу (паспорт).

Дані із заяви за ф.№5-ОПП заносяться до реєстру фізичних осіб. Після взяття платника податку на облік органи ДПС видають йому довідку за ф.№4-ОПП, яка підтверджує взяття його на облік.

Відкриття (закриття) рахунків здійснюється так само як і для юридичних осіб.

Облік фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності ведеться в журналі обліку платників податків і зборів фізичних осіб за ф.№7-ОПП.

Фізичні особи, які не є суб`єктами підприємницької діяльності, також реєструються в органах ДПС з присвоєнням їм ідентифікаційного коду. Облік фізичних осіб здійснюється в залежності від наявності у них об`єктів оподаткування.

Зняття з обліку може  здійснюватись у випадку ліквідації підприємства. Для цього необхідно документи:

заяву про зняття з обліку за ф.№8-ОПП (дод. 4 ), дата якої фіксується в журналі за ф.№6-ОПП ;

заяву про зняття з обліку платника ПДВ;

оригінал довідки за ф.№4-ОПП;

копію розпорядчого документа власника про ліквідацію;

копію розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії;

ліквідаційну картку органів державної статистики.

У 10-денний термін з дня подання заяви за ф.№8-ОПП скласти ліквідаційний баланс. Крім того проводиться документальна перевірка платника, і у разі невиявлення порушень його знімають з обліку. Якщо ж є заборгованість перед бюджетом, то складається повідомлення за ф.№10-ОПП і надсилається до ліквідаційної комісії.

У разі перереєстрації платника податку - юридичної особи він подає такі документи до органів ДПС за попереднім місцезнаходженням у 20-денний термін з дня його зміни :

заяву за ф.№9-ОПП (дод.5);

копію свідоцтва про державну реєстрацію;

оригінал довідки за ф.№4-ОПП, отриманої за місцем взяття на облік.

А також до органів ДПС за новим місцезнаходженням такі документи як:

заяву за ф.№1-ОПП (ф.№5-ОПП ) з поміткою «перереєстрація»;

копію свідоцтва про державну реєстрацію.

Після перереєстрації за новим місцем проживання надходить повідомлення за ф.№11-ОПП (дод.6)

Зняття з обліку фізичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності як платника податків здійснюється в порядку, аналогічному для платників податків - юридичних осіб, з урахуванням того, що у зв`язку зі смертю фізична особа знімається з обліку на підставі інформації, одержаної від органів реєстрації актів громадського стану.

Основними регламентуючими документами при проведенні роз`яснювальної роботи є Закони України «Про державну податкову службу» та «Про систему оподаткування», а також інші нормативні акти.

         Щоденно ведеться Книга обліку прийому платників податків, також ведеться Журнал обліку особистого прийому платників податків, Журнал обліку законодавчих актів, що друкуються в пресі, Журнал обліку кореспонденції, яка надходить до відділу.

                

3.Масово-розяснювальна робота серед платників податків

Добровільна сплата податків вигідна як для самого платника податків, так і для податкових органів, тому, поряд з іншими механізмами стимулювання добровільної сплати податків органи ДПС широко використовують масово-розяснювальну роботу і виховну роботу серед платників податків. Проводячи цю роботу вони запобігають виникненню порушень податкового та валютного законодавства.

Бершадською МДПІ розроблено комплекс форм і методів масово-розяснювальної роботи. Серед них можна виділити надання консультацій , проведення розяснювальної роботи через засоби масової інформації. Цим займається відділ організації роботи по роз’ясненню податкового законодавства, який під час виконання своїх обов’язків керується “Порядком надання роз’яснень окремих положень податкового законодавства”, який затверджено наказом ДПА України від 12.04.2003 р.№176.

Бершадська МДПІ застосовує такі методи масово - роз’яснювальної роботи:

  •  проводить консультаційні семінари для платників податків;
  •  проводить лекції з податкової тематики в навчальних закладах;
  •  проводить сеанси телефонного зв’язку “гаряча лінія” з проблемних питань оподаткування юридичних та фізичних осіб;
  •  надає роз’яснення та консультації платникам податків за допомогою інтернет технологій;
  •  розглядає письмові звернення громадян з питань застосування чинного податкового законодавства;
  •  вчасно доводить до відома платників податків та громадян зміни у податковому законодавстві.

Податкові роз’яснення повинні відповідати таким вимогам:

  •  містити у назві посилання на окрему статтю або пункт законодавчого документа щодо якого воно надається;
  •  оформлятися відповідним наказом ДПА України;
  •  надаватися згідно з Порядком надання податкових роз’яснень, затверджений Постановою КМУ №494.  

Масово - роз’яснювальна робота повинна сприяти злагоді та порозумінню в стосунках між тими, хто збирає податки, та тими хто їх сплачує, - це важлива передумова підвищення ефективності не тільки податкової, а й економічної політики.    

4. Адміністрування непрямих податків

4.1.Адміністрування ПДВ

В Україні порядок обчислення і сплати ПДВ регламентується Законом України «Про податок на додану вартість » з внесеними змінами  Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість » № 550/05-ВР від 15.03.05р.

Платниками податку є юридичні особи і громадяни, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність на території України,  незалежно від форм власності та господарювання .

Податок на додану вартість включають в ціну товарів, робіт, послуг в тому числі імпортних, за ставкою в розмірі 20 % до оподатковуваного обороту, що не включає ПДВ .

Оподатковуваний оборот операцій з продажу товарів, робіт, послуг визначається виходячи з їх договірної  вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами з врахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються в ціни товарів згідно з законами України з питань оподаткування.

Продаж товарів здійснюється за договірними цінами з додатковим нарахуванням ПДВ. При цьому платник податку зобов`язаний надати покупцю податкову накладну, в якій міститься:

порядковий номер податкової накладної;

дата її виписування;

Оригінал надається покупцеві, копія залишається у продавця товарів.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткові поставку товарів. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, встановленого законодавством для зобов`язань із сплати податків.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку встановленому законодавством.

Фізичні особи, які не зареєстровані  як платники податку, що ввозять товари на митну територію України  в обсягах, що підлягають оподаткуванню, оформлення митної декларації прирівнюється до подання  податкової накладної.

Податкова накладна надається в разі продажу товарів покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек або інший  розрахунково-платіжний документ. Податкова накладна не виписується, коли вартість товарів не перевищує 200 грн.

Платники ПДВ повинні вести окремий облік з продажу та придбання щодо  операцій, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та звільнених від оподаткування; та операцій, вартість яких не включається до складу валових витрат виробництва. Зазначений облік ведеться в спеціальних книгах, форма і порядок заповнення яких встановлюється  ДПА України.

Платники податку несуть  відповідальність за достовірність та своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету. У разі відмови продавця у видачі покупцю податкової накладної продавець зобов`язаний зменшити суму податкового кредиту поточного податкового періоду на суму податку, сплачену при продажу товару.

Контроль за нарахуванням та внесенням податку до бюджету здійснюють податкові органи, а за справлянням і перерахуванням до бюджету під час ввезення товарів на митну територію України - митні органи в порядку, узгодженому з центральним податковим органом України. Порядок внесення ПДВ до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України встановлюється КМУ.

Відповідальність платників податку за порушення строків нарахування та внесення до бюджету податку або порядку звітування, а також порядок оскарження рішень податкових органів встановлюються відповідно до положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Подання податкової декларації по ПДВ (дод.7) платниками податку передбачено підпунктом 7.7.2  ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість » від 03.04.97р. №168/97-ВР.

Декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником ПДВ.

Контроль за ПДВ здійснює відділ прямих та непрямих податків.

При проведенні камеральної перевірки декларації податковим органом перевіряється термін подання декларації(не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним періодом), якщо порушено строки подачі декларації то відповідно до Закону встановлено адміністративний штраф у розмірі 10 НМДГ  правильність заповнення декларації, проводиться її арифметична перевірка, наявність та правильність заповнення всіх додатків, які необхідно було подати платнику разом із цією декларацією, а також перевіряється відповідність суми податку, заявленої платником  у декларації, поданим розрахункам.

Суми податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного періоду відображаються платниками податку в податковій декларації, форма і порядок заповнення якої затверджені наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 (далі - Декларація) (додатки 7 та 8).

Платники податку, які здійснюють операції, які не є об'єктами оподаткування згідно статті 3 Закону-1 та операції, звільнені від оподаткування згідно статті 5 Закону-1, до декларації повинні додавати довідку довільної форми, засвідчену підписом бухгалтера та печаткою (чи підписом платника, якщо платник - фізична особа)   із зазначенням виду операції та пункту Закону, відповідно до якого така операція не є об'єктом оподаткування або звільняється від оподаткування.

При перевірці Декларацій платників податку, які одночасно з оподатковуваними   операціями   здійснюють   операції,   звільнені   від оподаткування відповідно до статті 5 Закону-1, необхідно звернути увагу на дані обсягу продажу товарів (робіт, послуг), вказані в рядках 1, 2 та 3, 4 розділу "Податкові зобов'язання" та обсяги придбаних товарів (робіт, послуг) та основних фондів і нематеріальних активів, які підлягають амортизації, для операцій, що підлягають оподаткуванню та звільнені від оподаткування, які вказані в рядках 10 а), 11 а) та рядках 10 б), 11 б) і 13 розділу "Податковий кредит".

В разі, якщо платник податку в звітному періоді проводить коригування перенарахованого та недонарахованого податкового кредиту за попередній звітний період, сума якого відображається в пункті 16 Декларації, то він зобов'язаний подати розрахунок коригування сум .

При перевірці декларацій платників податку, які при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України оформлюють простий) вексель на суму податкового зобов'язання, необхідно звернути увагу на правильність відображення сум, зазначених у векселі, в загальній сума податкових зобов'язань в рядках 6 і 19 Декларації та включення цих сум до податкового кредиту в рядку 12 "б" Декларації.

Платники податку, які здійснюють експорт товарів (робіт, послуг), та при застосуванні квартального податкового періоду можуть отримувати бюджетне відшкодування частини податкового кредиту за підсумками результатів діяльності першого місяця кварталу та двох перших місяців кварталу, подають Розрахунок бюджетного відшкодування (за формою додатку № 1 до Декларації).

При перевірці декларації платників податку, які здійснюють експортні поставки в порядку бартерних (товарообмінних) операцій, необхідно врахувати, що такі платники до 1 січня 2006 року також повинні проводити коригування перенарахованих сум податкового кредиту, заповнювати розрахунок за формою № 2 до Декларації та відображати ці суми в рядку 16 Декларації.

Якщо під час перевірки виявлено помилки у визначенні платником суми податку, то робиться запис у пункті 4 розділу IV податкової декларації та складається Довідка про попередню перевірку податкової декларації по ПДВ.

Якщо платником допущені арифметичні помилки, що призвели до заниження суми податку, належної до сплати податковий орган самостійно здійснює перерахунок та повідомляє платника про суму податкових донарахувань. В такому випадку платник зобовязаний сплатити штраф у розмірі 5% суми донарахованого податкового зобов'язання але не менше 1 НМДГ. 

Коли виявлено факт завищення суми бюджетного відшкодування, сума такого завищення вважається сумою податкового зобов`язання, прихованого від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, то платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, й до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства.

Додаткова сума податку, нарахована за результатами перевірки, підлягає внесенню до бюджету в строки, зазначені в Розпорядженні податкового органу, але не пізніше 10 календарних днів із дати виписки такого Розпорядження.

У разі коли платник податків не сплатив своєчасно узгоджену суму, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах:

  •  при затримці до 30 календарних днів , наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання – у розмірі 10% такої суми;
  •  при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання – у розмірі  20% такої суми;
  •  при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступним за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання – у розмірі 50% такої суми.

 

4.2. Адміністрування акцизного збору

 

Акцизний збір, так само, як і ПДВ, є одним із непрямих податків, отже, він включається до ціни товарів та сплачується в кінцевому рахунку покупцем, а не виробником. Акцизний збір був введений в Україні разом з ПДВ, та змінив податки з обороту та з продажу.

Порядок обчислення і сплати акцизного збору регламентується такими документами: Закон України від 11.12.98р. № 311-XIV « Про внесення змін до деяких законів України щодо ставок акцизного збору і ввізного мита та порядок сплати акцизного збору», Указ Президента України від 11.05.98р. №453/98 «Про платників та порядок сплати акцизного збору», Указ Президента України від 18.06.98р. №653/98 «Про деякі питання, пов`язані із встановленням ставок акцизного збору і ввізного мита», Указ Президента України від 29.12.98р. №1385/98 «Про порядок реалізації деяких підакцизних товарів та обчислення акцизного збору». Перелік підакцизних товарів та ставки акцизного збору встановлені Верховною Радою України.

Об'єктом оподаткування податком з обороту та акцизним збором є повна вартість товару

Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються  платниками самостійно відповідно до чинного законодавства і сплачується до бюджету в такі строки:

підприємствами-виробниками, що реалізують алкогольні напої, включаючи спирт питний та етиловий, пиво - на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації ця норма застосовується у разі:

підприємствами виробниками, що реалізують тютюнові вироби, - щомісячно до 16 числа наступного за звітним місяця, виходячи з фактичного обсягу реалізації тютюнових виробів за минулий місяць;

власниками (замовники) тютюнових виробів та виноматеріалів, виготовлених у межах України з використанням давальницької сировини - не пізніше дня одержання готової продукції;

платники акцизного збору (крім вищезазначених) зобовязані самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданому ними Розрахунку, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем подання Розрахунку

Платники щомісячно не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, складають і подають до МДПІ за місцем свого знаходження розрахунки акцизного збору за встановленою формою (дод.9).

Строки подання розрахунку акцизного збору, і строки сплати акцизного збору, які припадають на вихідний або святковий день, переносяться на перший робочий день після вихідного або святкового дня.

Контроль за правильністю обчислення та своєчасністю сплати податку здійснюється органами МДПІ відповідно до Закону України від 24.12.93р. №3813-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про державну податкову службу України».

5. Адміністрування прямих податків з юридичних осіб

5.1. Адміністрування податку на прибуток підприємств

  Податок на прибуток підприємств є прямим загальнодержавним податком.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3. Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"" суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 .

Контроль за справлянням податку на прибуток здійснюють органи ДПС, а саме управління документальних перевірок юридичних осіб. Камеральну перевірку здійснюють на основі поданих документів - декларації про прибуток підприємств з додатками, згідно Інструкції «Про порядок складання декларації про прибуток підприємств»

При проведенні камеральної перевірки інспектор відділу прямих та непрямих податків перевіряє строки подачі декларації, якщо строки порушено застосовується адміністративний штраф до керівника підприємства та бухгалтера. Адміністративні штрафи стягуються відповідно до Інструкції “Про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами ДПС” . Перевіряється правильність заповнення атрибутів, наявність печаток, фірмових  штампів. В основі камеральної перевірки лежить визначення відповідності між даними в основній декларації з даними, що наведені в додатках. Доходи від операцій з основними фондами, нематеріальними активами та капітальний доход, пов`язаний з видобутком корисних копалин даний рядок повинен відповідати підсумку, де відображаються доходи від таких операцій. Рядок 4 доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги та безоплатно переданих товарів повинен відповідати підсумку це рядок 4.8. доходи від врегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості ( рядок 5) повинен відповідати підсумку .І так далі по іншим рядкам  в декларації зазначено де відображається та чи інша цифра.(дод.10)  Результати за наростаючим підсумком звіряють з декларацією за попередній період.

Таким чином перевіряється правильність заповнення декларації. Якщо виявлено помилки то інспектор складає протокол перевірки в якому зазначає, що підприємство платник податку припустився помилки при заповнені декларації про податок на прибуток. якщо сума податку занижена то на платника податку накладаються штрафні санкції відповідно до Інструкції “Про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами ДПС” від 17.03.2001 № 110 . Якщо податок  за даними декларації завищено то платника повідомляють про таке завищення для того щоб була проведена звірка з обліком чи немає у підприємства недоїмки за рахунок завищення суми податку. При проведенні документальної перевірки на підприємстві перевіряються такі документи:    

баланс ф.№1;

звіт про фінансові результати;

звіт про фінансово-майновий стан;

журнали-ордери;

книга головна;

первинні документи.

інші документи.

За результатами перевірки органами ДПС складається акт перевірки.

5.3. Адміністрування плати за землю

Плата за землю є одним із видів доходів місцевих бюджетів, яка зараховується на спеціальні бюджетні рахунки сільської, селищної, міської рад, на території яких розташовані земельні ділянки. Вона відіграє істотну роль у суспільстві, фінансовій та податковій політиці і складає  близько 12% від суми надходжень місцевих бюджетів.

Статтями 9-14 Земельного кодексу України визначено, що землею розпоряджається ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землю у власність або надають в користування, в тому числі на умовах оренди. Однією із функцій кожного рівня рад народних депутатів в галузі регулювання земельних відносин є справляння плати за землю

Завдання органів державної податкової служби полягає в тому, щоб вся земля, яка використовується - оподатковувалась, і оподатковувалась правильно. Однак всіх платників перевірити неможливо. До ухилення платників від сплати земельного податку призводить те, що до  податкових органів не завжди надходить інформація в рішеннях сесій місцевих рад про надання земельних ділянок в користування.

Необхідно зауважити, що місцеві бюджети втрачають значні суми коштів через невизначеність меж населених пунктів, тобто у випадках, коли підприємство фактично знаходиться в межах населеного пункту, а юридично - за межами.

Тому для поліпшення справляння плати за землю повинні бути вироблені принципово нові підходи і, в першу чергу, це більш дієва координація роботи органів місцевого самоврядування, державної влади та земельних ресурсів на місцях з податковими органами

Використання землі на Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, до її встановлення визначаються в порядку, визначеному Законом України «Про плату за землю».

Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, щорічно сплачують земельний податок.

Земельний податок сплачують громадяни України, іноземні громадяни, підприємства, об`єднання, організації та установи незалежно від їх форм власності, а також спільні підприємства, міжнародні об`єднання та організації з участю українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, підприємства, що повністю належать іноземним інвесторам, яким земельні ділянки передано у власність чи надано в користування.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який згідно із пунктом 2 «Положення про порядок ведення державного земельного кадастру», затвердженого постановою КМУ від 12.02.93р. №15, із змінами, внесеними постановою КМУ від 30.01.97р. №99, включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування грунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.

Обчислення земельного податку з юридичних осіб проводиться самостійно юридичними особами за станом на 1 січня згідно з формою розрахунку земельного податку і подається до податкового органу до 1 лютого  (дод.11), затвердженою наказом ДПА України від 14.01.98р. та зареєстрованою Міністерством юстиції України 22.01.98р. №46/2486. Земельний податок сплачується юридичними особами рівними частками щомісячно до 15 числа наступного за звітним місяця, а товаровиробниками сільськогосподарської і рибної продукції - рівними частками до 15 серпня та 15 листопада.

На суми земельного податку, не внесені у встановлений термін, з 15 числа наступного за звітним місяця нараховується пеня у розмірі 0,3% від суми недоїмки за кожний день прострочення.

На суми земельного податку з товаровиробників сільськогосподарської і рибної продукції, не внесені у встановлений термін, з 15 числа наступного за звітним місяця, тобто починаючи з 15 серпня і 15 листопада поточного року, нараховується пеня  у розмірі 0,3% від суми недоїмки за кожний день прострочення.

Нарахування земельного податку з фізичних осіб проводиться у відповідних картках особових рахунків, а також у книгах щорічно за станом на 1 травня. До 15 липня поточного року податкові органи видають громадянину платіжне повідомлення про сплату податку.

Податок сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

На суми земельного податку з фізичних осіб, не внесені у встановлений термін, з 15 числа наступного за звітним місяця нараховується пеня у розмірі 0,3% від суми недоїмки за кожний день прострочення.

За порушення Закону України «Про плату за землю» платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (ст. 11), а саме: за несвоєчасне подання розрахунку земельного податку, приховування об`єктів оподаткування, заниження ставок земельного податку, несвоєчасну сплату земельного податку та ін.

Контроль за справлянням плати за землю здійснюється органами державної податкової служби України.

Перевірка суб`єктів підприємницької діяльності по правильності обчислення та повноті і своєчасності сплати земельного податку здійснюється в такій послідовності: в першу чергу робиться вибірка даних по конкретному платнику в ДПА. По-друге робиться вибірка даних у землевпорядних служб (району, міста) згідно кадастрової книги, після чого співставляються дані землевпорядних служб з даними по розрахунках в ДПА. По-третє, здійснюється перевірка на підприємстві відповідності правильності обчислення та повноти і своєчасності сплати земельного податку, а саме робиться звірка даних, одержаних у землевпорядних служб та ДПА з даними на підприємстві. Також здійснюється перевірка правильності обчислення та сплати податку з використанням розрахунку земельного податку, складеного підприємством; платіжних документів; діючих законодавчих та нормативних актів.

При проведенні камеральної перевірки інспектор МДПІ перш за все перевіряє строки подання розрахунку, він повинен бути зданий до 1 лютого звітного року за несвоєчасне подання розрахунку передбачається адміністративний штраф з відповідальної особи та керівника підприємства у розмірі  від 5 до 10 НМДГ. Потім перевіряється відповідність даних довідки, що видається землевпорядником по місцю знаходження земельної ділянки з даними наведеними в розрахунку. Також перевіряється правильність арифметичних підрахунків. Якщо в разі перевірки виявлені помилки  (чи суми заниження, чи завищення сум податку), повідомляють про помилки платника податку, який повинен здати уточнюючий розрахунок. Інспектор на розрахунку ставить помітку про помилки і про застосування штрафних санкцій.  Застосовуються санкції до платників, в яких в розрахунку занижень суми податку,  відповідно до  Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (ст. 11).  Про стягнення адміністративних штрафів складається акт.   Якщо помилки не виявлені то розрахунок підшивається до справи, а данні по розрахунку беруться на облік.

6.Адміністрування екологічних і ресурсних платежів

Збір за спеціальне використання водних ресурсів

       Збір за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 16.08.99р. №1494.

Обчислення та сплата збору за скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти здійснюється відповідно до постанови КМУ від 01.03.99р. №303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору».

Платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси.

З метою встановлення дійового контролю за станом сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів органи Міністерства екології та природних ресурсів України щороку до 20 січня подають органам державної податкової служби перелік водокористувачів, яким надано дозволи на спеціальне водокористування, із зазначенням термінів їх дії.

Ліміти використання водних ресурсів затверджуються водокористувачам відповідно до постанови КМУ від 10.080.92р. №459 «Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів республіканського значення».

Об`єктом обчислення цього збору є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їхніх системах водопостачання. Обсяги використаної води визначаються платником самостійно.

Водокористувачі подають до органів державної податкової служби розрахунки збору за спеціальне використання водних ресурсів щоквартально до 15 числа місяця наступного за звітним кварталом (дод.12), та звіт про використання води. (дод.13).

Сплата збору за спеціальне використання водних ресурсів провадиться платниками до 20 числа місяця наступного за звітним кварталом.

Остаточна сплата збору за звітний квартал (період) здійснюється 19 числа місяця, наступного за звітним кварталом (періодом).

Органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору, проводять документальні перевірки правильності обчислення і сплати до бюджетів збору за спеціальне використання водних ресурсів, при потребі - спільно з органами Мінприроди України, Державного комітету України по водному господарству і Комітету України з питань геології та використання надр.

Відділ ресурсних та неподаткових платежів, місцевих податків і зборів проводить камеральну перевірку розрахунку за спеціальне використання водних ресурсів. Перевіряють своєчасність подачі розрахунку. За не своєчасне подання розрахунку до МДПІ накладається адміністративний штраф у розмірі 10 НМДГ. Проводиться перевірка даних звіту про використання води який подається щоквартально з даними зазначеними у розрахунку. Перевіряють ліміти забору води з фактичним її використанням. У разі перевищення водокористувачами встановленого ліміту збір за спеціальне використання водних ресурсів сплачується у п`ятикратному розмірі. Якщо в результаті перевірки виявлено заниження суми збору застосовуються фінансові санкції – штраф у розмірі 100% від суми заниження у разі повторного порушення протягом року штраф у розмірі 200%. За несвоєчасну сплату податку нараховується пеня у розмірі 120% ставки НБУ за кожен день прострочення. За результатами камеральної перевірки (в разі виявлення порушень чинного законодавства) складається акт перевірки інспектором ДПІ.

Плата за користування надрами для видобування корисних копалин

 Відповідно до ст.28 Кодексу України про надра від 27.07.94р. №132/94-ВР (із змінами і доповненнями) користування надрами є платним. Плата  справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної економічної зони.

Відповідно до ст.30 Кодексу України про надра платежі за видобуток корисних копалин визначаються з урахуванням геологічних особливостей родовищ та умов їх експлуатації.

Розміри платежів за користування надрами континентального шельфу і в межах виключної економічної зони визначаються залежно площі ділянки, що надається у користування, глибини моря та мети користування надрами.

Нормативи плати за користування надрами та порядок їх справляння встановлюються КМУ.

На сьогодні справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин регламентується постановою КМУ від 12.09.97р. №1014 «Про затвердження базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин» (із змінами і доповненнями), наказом Мінекобезпеки України, ДПА України, Мінпраці України, Держкомгеології України від 30.12.97р. №207/472/51/157 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин», наказом Мінекобезпеки України, ДПА України, Мінпраці України, Держкомгеології України від 07.04.99р. №79/187/51/57 «Про затвердження Методики розрахунку платежів  за користування надрами для видобування урану, сировини ювелірної, ювелірно-виробної, виробної і внесення змін до Інструкції про порядок  обчислення та справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Мінекобезпеки, ДПА, Держкомекології, Мінпраці від 30.12.97р. №207/472/51/157 та зареєстрованої в Мінюсті 16.01.98р. за №20/2460».

Платниками платежів за користування надрами для видобування корисних копалин є усі суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які здійснюють видобування корисних копалин, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями.

Об`єктами обчислення плати є обсяг фактично погашених у надрах балансових та позабалансових запасів корисних копалин, обсяг фактично видобутих з надр корисних копалин, вартість мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки, віднесена  до обсягу видобутку чи обсягу погашених в надрах запасів корисних копалин.

Якщо користувачі надр видобувають позабалансові обсяги запасів корисних копалин, плата за відповідні обсяги запасів визначається як за балансові обсяги запасів і справляється з коефіцієнтом 0,5.

За розробку техногенних родовищ плата розраховується за нормативами, встановленими для відповідних видів корисних копалин, з коефіцієнтом 0,5.

Надрокористувачі обчислюють повну суму плати після закінчення першого кварталу, півріччя, 9 місяців і року наростаючим підсумком з початку року виходячи з фактичного  обсягу погашених в надрах запасів, обсягу видобутку або вартості видобутої мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки.

Сплата платежу за користування надрами для видобування корисних копалин провадиться платниками щокварталу не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Платежі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення перераховуються платниками  в розмірі 100% до державного бюджету.

Платежі за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення перераховуються платником до місцевого бюджету в повному обсязі.

Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю сплати до бюджетів платежів за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюється державними податковими органами за місцезнаходженням родовища корисних копалин.

При проведення камеральної перевірки  інспектором перш за все перевіряється своєчасність подання розрахунку (дод. 14), платники щокварталу складають розрахунки за встановленими формами для кожного виду корисних копалин та подають їх органам ДПС за місцезнаходженням родовища корисних копалин не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, та 15 лютого року, що настає за звітним. В разі порушення строків подання розрахунку накладається адміністративний штраф на керівника підприємства та відповідальну особу у розмірі  10 нмгд. та штраф у розмірі 10% від суми що підлягає сплаті. Перевіряється правильність розрахунку в межах нормативів. В разі  виявлення понад нормативного використання надр платник повинен сплатити збору у двократному розмірі. Перевіряють правильність заповнення розрахунку, арифметичні підрахунки. Перевіряють правильність визначення пільг.

При виявлені несвоєчасного перерахунку збору, нараховується пеня в розмірі 120% облікової ставки НБУ. В разі недоїмки стягується штраф у розмірі 100% донарахованої за результатами перевірки суми збору.

Документальна перевірка правильності обчислення і своєчасності перерахування до відповідних бюджетів платежів за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюється державними податковими органами за місцезнаходженням родовища корисних копалин. До перевірок, за необхідності, залучаються органи Держгеології, Мінекобезпеки та державного гірничого нагляду.

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду

           Справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду регламентується постановою КМУ від 20.01.97р. №44 «Про затвердження такс на деревину лісових порід, що відпускається на пні, і на живицю», постановою КМУ від 06.07.98р. №1012 «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду», постановою КМУ від 29.07.99р. №1378 «Про затвердження Правил відпуску деревини на пні», наказом Державного комітету лісового господарства України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України від 15.10.99р. №91/241/129/236/565 «Про затвердження Інструкції про механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду».

Платниками збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є юридичні та фізичні особи, яким надано в постійне або тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду, тобто лісокористувачі.

Об`єктом обчислення збору є деревина, що відпускається на пні, живиця, другорядні лісові матеріали, продукти побічного користування та окремі земельні ділянки лісового фонду.

Спеціальне використання лісових ресурсів провадиться за умови наявності спеціального дозволу - лісорубного квитка (ордера) або лісового квитка.

Усі лісокористувачі (за винятком громадян, які отримали ордери на дрібний відпуск деревини чи лісові квитки; підприємств, організацій, установ, об`єднань громадян, релігійних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб, якщо сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; лісокористувачів з іншої області) з 1 січня 2000року повинні щокварталу сплачувати збір до бюджетів рівними частинами: до 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня і 20 січня.

Якщо у встановлений термін заготівлі деревини (з 1 січня по 31 грудня) лісокористувач заготовив усю деревину, дозволену для заготівлі, і загальна кількість заготовленої ним деревини не перевищує кількості, зазначеної у лісорубному квитку, то сплата збору здійснюється без перерахунку.

Якщо загальна кількість фактично заготовленої деревини під час її відпуску з обліком за площею перевищує зазначену в лісорубному квитку кількість більше ніж на 10%, то суми збору підлягають перерахунку, а лісокористувач обчислює і сплачує середньозважену таксову вартість додатково заготовленої деревини.

Платники подають до МДПІ щокварталу до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду.  

Органи ДПС здійснюють контроль за правильністю обчислення, своєчасністю та повнотою сплати до бюджетів збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового. В разі несвоєчасного перерахунку збору нараховується пеня у розмірі 120% облікової ставки НБУ. З цією метою інспектор звіряє суми відображені в податковій інспекції по сплаті збору, з платіжними документами, що знаходяться у платника. В разі виявлення недоїмки стягується штраф у розмірі 100% донарахованої за результатами перевірки суми збору. За несвоєчасне внесення сум збору чи несвоєчасне надання звітності стягується штраф у розмірі 10% від суми збору, що підлягає сплаті до фонду за місцем адміністративного розташування ділянок лісового фонду. Також здійснюється перевірка правильності застосування пільг, також перевіряють арифметичні підрахунки, та правильність заповнення розрахунку (наявність реквізитів).

 Документальні перевірки здійснюються спільно з органами охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету

           Згідно Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету” від 29.01.1998 року №115, встановлені єдині правила розрахунку і стягнення зазначеного збору.

Платниками даного виду збору є користувачі надрами всіх форм власності.

Розмір відрахувань визначається платниками самостійно, виходячи з вартості добутої  мінеральної сировини.

Вартість добутої мінеральної сировини визначається, виходячи з ціни одиниці  реалізованих мінеральних ресурсів за відповідний період. Ціна одиниці реалізованої мінеральної сировини визначається шляхом ділення отриманої виручки від реалізації мінеральної сировини (без врахування  плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин, рентних платежів, доданої вартості) на об`єм реалізації за звітний період.

Об`єм добутих корисних копалин визначається по маркшейдерським замірам, а підземних вод –  на основі даних первинного обліку та за показниками лічильників.

Сума збору за геологорозвідувальні роботи відноситься на собівартість продукції.

Розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету подається до податкової інспекції до 15 числа місяця наступного за звітним кварталом.(дод. 15)  Розрахунок подається щокварталу за наростаючим підсумком з початку року. Сплата збору проводиться до 20 числа місяця наступного за звітним кварталом.

Податкова інспекція перевіряє правильність заповнення розрахунку, арифметичні підрахунки. Також перевіряється своєчасність подання розрахунки, якщо розрахунок подано не своєчасно на відповідальні особи накладається  адміністративний штраф у розмірі 10 нмдг. За несвоєчасну сплату податку до бюджету нараховується пеня у розмірі 120% ставки НБУ за кожен день прострочки. При виявленні недоїмки нараховується штраф.

Збір за забруднення навколишнього природного середовища

         Справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища регламентується постановою КМУ від 01.03.99р. №303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» (із змінами та доповненнями), наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України від 19.07.99р. №162/379 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища», зареєстрованої у Мінюсті України 09.08.99р. №544/3837 (зі змінами та доповненнями).

З 1 січня 1999 року збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за:

викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення;

викиди в атмосферне  повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення;

скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти;

розміщення відходів.

Платниками збору є особи, що здійснюють хоча б один з перелічених вище  видів забруднення природи.

На підставі фактичних обсягів викидів, скидів , розміщення відходів і використаного пального, нормативів збору, корегуючих коефіцієнтів до них, доведених лімітів платники зобов`язані самостійно обчислювати суму збору.

Крім цього, платники зобов`язані скласти і подати до органів ДПС розрахунки збору:

попереднє щорічний розрахунок збору, що підлягає сплаті в наступному році, у термін до 1 липня поточного року, за попереднім погодженням з органами Мінекобезпеки;

розрахунок збору , що підлягає щоквартальній сплаті, у термін до 15 числа місяця ,що  настає за звітним кварталом;

розрахунок збору за четвертий квартал (остаточний розрахунок збору за звітний рік) з обов`язкове попереднім погодженням з органами Мінекобезпеки у 10-денний термін після подання юридичними та фізичними особами річної статистичної звітності про кількість викидів, скидів, розміщення відходів та використаного пального, не пізніше 20 січня.

Завершальним етапом для платників є перерахування сум збору, яке здійснюється щокварталу до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Платники, які не подають річної статистичної звітності провадять остаточний розрахунок збору за звітний рік і сплачують його за довідками про фактичні обсяги викидів, що подаються до 15 січня органам ДПС за попереднім погодженням з органами Мінекобезпеки.

Органи ДПС здійснюють контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та документальні перевірки спільно з органами Мінприроди за місцем перебування платника збору.

Приклад Розрахунку збору про забруднення навколишнього природного середовища наведено в додатку (дод.16).

       

7. Адміністрування місцевих податків та зборів

Система місцевих податків і зборів в Україні є складовою частиною податкової системи держави і відповідає інтересам органів місцевого самоврядування, оскільки розглядається як самостійне джерело доходів місцевих бюджетів.

Діючим нині Законом України від 18.02.97р. №77/97-ВР «Про систему оподаткування» встановлено, що в Україні стягуються загальнодержавні податки та збори і місцеві  податки та збори (обов`язкові платежі).

Згідно ст. 15 даного Закону, до місцевих податків і зборів віднесено два види місцевих податків та 14 видів місцевих зборів і визначено, що механізм стягнення і порядок  їх уплати встановлюється сільськими, селищними та міськими Радами у співвідношенні з переліком і в межах граничних розмірів ставок, встановлених законами України, крім збору за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує закордон, який встановлюється обласними Радами.

Декретом КМУ від 20.05.93р. №56-93 «Про місцеві податки та збори» визначені види місцевих податків та зборів, їх граничні розміри, об`єкти оподаткування та джерела уплати. Особливістю цього Декрету є те, що він передбачає введення місцевих податків та зборів рішенням органу місцевого самоврядування. Цей же орган по кожному платежу розробляє і затверджує положення, яким визначається порядок уплати і перерахування в місцевий бюджет податків і зборів у відповідності з переліком і в межах встановлених граничних ставок.

Податок з реклами .Фізичні та юридичні особи, які замовляють рекламу сплачують податок з реклами в розмірі 0,1% вартості послуг за розміщення одноразової реклами та 0,5% вартості послуг за розміщення багаторазової реклами.

Сплата податку проводяться під час сплати послуг за розміщення реклами з виділенням податку  в платіжних документах окремим рядком.

Юридичні особи, які здійснюють рекламу і справляють податок, перераховують податок до міського бюджету та подають розрахунок суми податку з реклами (дод. 19) до податкової інспекції не пізніше  25 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Штрафні санкції передбачають стягнення 100% (або 200% у разі повторного порушення на протязі року) донарахованої за результатами перевірки суми податку та 10% суми податку, що підлягає сплаті, у випадку несвоєчасного їх внесення або надання звітності.

Пеня із розрахунку 120%  річних облікової ставки НБУ, нарахованої від суми недоїмки за весь час її існування.

Комунальний податок. Платниками є суб`єкти підприємницької діяльності всіх форм власності, які вважаються юридичними особами.

Від сплати комунального податку звільняються бюджетні, планово-дотаційні установи, організації та установи, які утримуються за рахунок добровільних внесків.

Комунальний податок встановлюється в розмірі 10% річного фонду оплати праці, обчисленого із неоподаткованого мінімуму доходів громадян (НМДГ). Податок одчислюється щомісячно виходячи із фактичної кількості працюючих та розміру НМДГ.

Сплата податку проводиться щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

Термін подачі звітності (розрахунок комунального податку) до МДПІ - не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом (дод.17).

Штрафні санкції передбачені аналогічно податку з реклами.

Адміністративний штраф - від 5 до 10 НМДГ.

Збір за видачу ордеру на квартиру. Громадяни, що отримують квартири, сплачують збір за видачу ордера на квартиру в розмірі 30% НМДГ на час оформлення ордера на квартиру.

Відділ по обліку та розподілу житлової площі  міськвиконком видає ордер на квартиру лише після пред`явлення квитанції Ощадбанку про сплату збору.

Збір за видачу дозволу на розміщення об`єктів торгівлі. Даний збір - плата за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях.

Суб`єктами збору є фізичні та юридичні особи, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари одноразово за кожну торгову одиницю до дня її відкриття.

Ставки збору за видачу дозволу на розміщення об`єктів торгівлі :

20 НМДГ для суб`єктів, що постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених для цього місцях;

1 НМДГ - за одноразову торгівлю.

Для юридичних осіб встановлені таки ставки

  •  лотки – 5 НМДГ;
  •  кіоски – 10 НМДГ;
  •  магазини – 20 НМДГ.

Торговий відділ міськвиконкому видає дозвіл на розміщення об`єкту торгівлі лише після пред`явлення квитанції або платіжного доручення про сплату збору.

Штрафні санкції передбачено аналогічно комунальному податку.

Збір за право використання суб`єктів підприємницької діяльності приміщень, пов`язаних з їх діяльністю, що знаходиться у центральній частині населеного пункту та у будинках, що є пам`ятниками історії та культури.

Платниками даного збору є юридичні особи всіх форм власності, а також фізичні особи – суб`єкти підприємницької діяльності, які отримали відповідний дозвіл на право використання зазначених приміщень.

Ставки збору встановлюються за один квадратний метр площі приміщення, за використання якого встановлено цей збір, з розрахунку за рік у розмірі 0,5 НМДГ.

Збір справляється під час видачі дозволу на право використання вище наведених приміщень.

За несвоєчасну сплату до бюджету нараховується пеня від ставки НБУ за кожен день прострочки.

Збір за парковку автотранспорту. Платниками даного податку є юридичні особи та громадяни, які паркують автотранспорт в спеціально обладнаних або відведених  для цього місцях.

Ставка збору за парковку за одну годину парковки і становить 3% від неоподатковуваного  мінімуму доходу громадян в спеціально обладнаних місцях і 1% у відведених місцях. Збір сплачується водіями на місці парковки.

Розрахунки подаються до МДПІ щоквартально до 25 числа місяця наступного за звітним кварталом. Авансові внески сплачуються до бюджету за підсумки першого та другого місяця кварталу до 20 числа другого та третього місяця кварталу відповідно. Розрахунки авансових внесків платники здійснюють самостійно, без подання податкової звітності. Штрафні санкції за відхилення розмірів сплачених авансових внесків, перерахованих за результатами звітного кварталу не застосовується.

За несвоєчасну сплату до бюджету місцевих податків і зборів нараховується пеня за кожен день прострочки залежно від ставки НБУ.   

 

8. Валютний контроль.

Валютний контроль в МДПІ у Бершадському районі здійснює відділ податкового аудиту та валютного контролю зокрема група контролю у сфері ЗЕД та група перевірок фінансових установ.

Посадова особа, що займається контролем за підприємствами – суб’єктами ЗЕД  обліковує їх у журналі реєстрації підприємств – суб’єктів ЗЕД, у своїй роботі вона керується нормативною базою та діє відповідно до посадової інструкції .

Підприємства, які мають дебіторську заборгованість в іноземній валюті, знаходяться під постійним контролем. По підприємствах-експортерах, які мають дебіторську заборгованість, донараховуються штрафні санкції згідно з чинним законодавством.

У разі, коли у суб’єкта підприємницької діяльності відсутні борги по платежах до бюджету, йому видаються довідки відповідних форм . Потім даний суб’єкт складає декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами. Видані довідки та отримані декларації належним чином реєструються у Книзі реєстрації декларацій і виданих довідок.

Постійно проводяться перевірки підприємств з питань  дотримання  вимог чинного валютного законодавства згідно даних уповноважених банків, Державної митної  служби, а також  по завданням вищестоящих організацій та правоохоронних органів.

Систематично проводяться планові та позапланові перевірки підприємств, які підпорядковані тим чи іншим відомствам та міністерствам за результатами яких складаються акти документальних перевірок .

Відділом ведеться також робота  по розгляду бухгалтерських  звітів, балансів, податкових декларацій на  спільних підприємствах.

Щомісячно подається інформація в ДПА у Вінницькій області про кількість підприємств, які задекларували наявність валютних коштів, які знаходяться за межами України.

Проводиться робота по аналізу підприємств, які займаються ЗЕД, контролюється перерахування коштів за кордон та строки повернення  на Україну валютних та матеріальних цінностей.

9. Адміністрування податків з фізичних осіб

Платниками прибуткового податку в Україні є фізичні особи незалежно від віку, громадянства, статі, раси, національності, сімейного, соціального і майнового стану, приналежності до громадських організацій і політичних партій, ставлення до релігії. Це громадяни України, іноземні громадяни  та  особи без громадянства - як ті, що постійно проживають (не менше 183 календарних днів в рік), так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні.

Для того, щоб стати на облік в органах МДПІ, платником податку подається заява на реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності. Після реєстрації органом МДПІ видається довідка про взяття на облік платника податку, в якій повідомляє, що платнику податку надано реєстраційний номер та заводиться реєстраційна картка суб`єкта підприємницької діяльності.  

Для всіх платників чинним законодавством передбачена єдина шкала ставок, за якими оподатковується сукупний річний доход, виходячи із середньомісячного доходу, що був одержаний з різних джерел , як на території України, так і за її межами.

Для громадян, які постійно проживають в Україні, об`єктом оподаткування є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік, який визначається як сума місячних сукупних оподатковуваних доходів, одержаних із різних джерел на території України та за її межами. Доходи, одержані за межами України, включають до складу сукупного доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні. Суми податку, сплачені за кордоном, відповідно до законодавства іноземних держав, громадянами з постійним місцем проживання в Україні, зараховують при сплаті ними прибуткового податку в Україні.

Доходи, одержані в іноземній валюті від нерезидентів, перераховують у національну грошову одиницю України за курсом НБУ, що діяв на дату одержання доходу. Прибутковий податок з доходів громадян, одержаних в іноземній валюті, сплачується в національній грошовій одиниці.

Об`єктом оподаткування у громадян, які не мають постійного місця проживання в Україні, є доход, одержаний протягом будь-якого календарного місяця з джерела в Україні. Доходи у матеріальній формі у вигляді продукції власного виробництва товаровиробників обчислюють за середньозваженою ціною реалізації стороннім споживачам у місяці, що передує місяцю, в якому здійснюється нарахування, таких доходів суб`єктам оподаткування.

Доходи працівників підприємств з сезонними видами виробництва, які мають державний пріоритет у розвитку (фермерські господарства, кооперативи), одержані протягом року у вигляді продукції цих підприємств, обчислюють за їх фактичною собівартістю.

Доходи у вигляді продукції інших товаровиробників розраховують за цінами придбання, збільшеними на офіційний індекс інфляції до місяця, що передує місяцю нарахування цих доходів суб`єктами оподаткування.

Доходи у нематеріальній формі (у вигляді послуг і прав) обчислюють за їх фактичною ціною у місяці, в якому одержано такий доход. При цьому фактична ціна послуг не може бути нижчою, ніж середньозважена ціна таких послуг стороннім споживачам у місяці, що передує місяцю, в якому нараховуються такі доходи суб`єктам оподаткування.

Доходи, одержані за межами України громадянами з постійним місцем проживання в Україні, включають до складу сукупного доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні. При оподаткуванні сукупного доходу, одержаного громадянами протягом календарного року, встановлено ряд пільг, які можна поділити на дві групи:

звільнення від оподаткування певних видів доходів;

зменшення сукупного оподатковуваного доходу.

  КМУ може постановами надавати додаткові пільги щодо прибуткового податку з громадян. Забороняється встановлення іншими законодавчими актами додаткових пільг, вони можуть бути встановлені тільки шляхом доповнення чинного Декрету.

Прибутковий податок з річного доходу визначається з середньомісячного доходу з урахуванням сплаченого протягом року податку з місячного доходу. Розрахунок провадиться в такому порядку:

визначення суми річного сукупного оподатковуваного доходу;

визначення середньомісячного доходу;

визначення прибуткового податку із середньомісячного оподатковуваного доходу на основі діючої шкали ставок оподаткування.

Порядок і терміни перерахування до бюджету сум прибуткового податку, утриманого із заробітної плати робітників та службовців установлено ст.10 Декрету КМУ від 26.12.92р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», якою передбачено, що підприємства, установи та організації усіх форм власності, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності по закінченню кожного місяця, але не пізніше терміну одержання в установах банку коштів на виплату належних громадянам сум, зобов`язані перерахувати до бюджету суми нарахованого і утриманого прибуткового податку за попередній місяць.

Після закінчення  календарного року громадяни, крім тих, які одержували доходи лише за місцем основної роботи, зобов`язані до 1 березня  наступного року подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про суму сукупного доходу, одержаного як за основним місцем роботи так і не за основним (дод.18). Громадяни, які одержували доходи лише за місцем основної роботи, декларацію можуть не подавати.

При отриманні доходу  не за основним місцем роботи видається довідка про суму отриманого доходу та утриманого податку за ф.№ 2.

Сплата прибуткового податку суб`єктами підприємницької діяльності провадиться протягом року щокварталу у розмірі 25% річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платниками, які вперше залучаються до сплати податку, - у розмірі 25% суми, обчисленої їм податковими органами з оціночного доходу на поточний рік. Після подачі річної звітності - декларації, проводиться остаточний розрахунок прибуткового податку, акцизного збору та ПДВ з доходів громадян - суб`єктів підприємницької діяльності.

Громадяни , які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування своїх доходів за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту.

Фіксований податок сплачується громадянином - платником податку до відповідного місцевого бюджету за місцем його проживання.

Для одержання патенту платник податку подає до податкового органу заяву, складену в довільній формі, яка повинна містити інформацію про місце здійснення підприємницької діяльності; перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, та їх ідентифікаційні номери або членів його сім`ї, які беруть участь у здійснені підприємницької діяльності, і їх ідентифікаційні номери, а також інформацію про доходи платника фіксованого податку від здійснення підприємницької діяльності за останні 12 місяців або про неотримання таких доходів.

Податковий орган зобов`язаний видати патент протягом 3-х робочих днів з дня прийняття зазначеної заяви від платника податку, оформленої належним чином.

Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, є підстави для видачі податковим органом за місцем проживання громадянина патенту.

Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі і не можуть бути менше ніж 20 грн. та більше ніж 100 грн. за календарний місяць для громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.

Для одержання патенту на здійснення підприємницької  діяльності на всій території України фіксований податок встановлюється у розмірі 100 грн.

У разі коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім`ї, розмір фіксованого податку збільшується на 50% за кожну особу.

Сума сплаченого фіксованого прибуткового податку у вигляді патенту підлягає перерахування, якщо фактичний річний дохід платника перевищує розрахунковий в 1,5 рази.    

Перевірка правильності нарахування, утримання й перерахування до бюджету прибуткового податку з доходів громадян провадиться безпосередньо на підприємствах  за допомогою касових книг, розрахунково-платіжних відомостей нарахування заробітної плати  й утримання податку, особистих рахунків, документів, що підтверджують право на пільги та інших документів.

                                 

10. Ознайомлення з автоматизованим робочими місцями в Бершадській МДПІ

Для забезпечення повного оперативного контролю за охопленням платників оподаткування, своєчасним і повним надходженням податків, зборів та інших обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів і використовується система електронної обробки даних, яка функціонує на базі АРМ.

Групу супроводження процесів автоматизації процесів оподаткування ДПІ у Бершадському районі призначено для створення та обслуговування програмного забезпечення роботи відділів МДПІ. Посадові особи даного відділу працюють відповідно до положення про відділ,  посадових     інструкцій  та функціональних обов’язків .  Основне програмне забезпечення розробляється фахівцями Головної державної податкової адміністрації України. Побудова програмних комплексів МДПІ складається з окремих ділянок АРМів, що виконують  певні ділянки роботи. Зокрема створено АРМи перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати прямих податків з юридичних осіб, перевірки правильності нарахування та сплати податків фізичними особами, правильність нарахування та сплати непрямих податків фізичними особами, перевірка оплати ресурсних платежів; окремий АРМ по складанню звітності. За допомогою АРМу по перевірці правильності нарахування та сплати прямих податків формують та отримують звітну інформацію та складають плани перевірок.

Доступ до окремих видів звітності та до розділу планів перевірок здійснюється за допомогою “МЕНЮ”. Опція “План перевірок” включає в себе формування планів, корегування та друкування. За допомогою цього засобу проводиться робота по реєстрації документів, корегуванню журналу реєстрації документів, його перегляду та друку. Опція “Звітність” передбачає складання звітності про повноту сплати окремих видів податків, про суми нарахованих штрафів. Вихідною інформацією є акти, протоколи, довідки платників та ДПІ. На вході також повинна своєчасно вноситься інформація про поновлення нормативно-довідкової бази, проведення перевірок, складання актів та про проведення інших заходів для виконання функцій систематизації та накопичення інформації.

Автоматизоване робоче місце інспектора по обліку податку на додану вартість містить функції по накопиченню, систематизуванню та обробці інформації, з подальшим складанням звітності про платників цього виду податку та об`єм розрахунків з бюджетом по цьому виду податку. Вхідною інформацією для формування програмних продуктів цього АРМу є акти перевірок, протоколи, довідки щодо податку на додану вартість. Отримувана інформація є систематизованою за певними ознаками: тип перевірки, назва підприємства, посадові особи МДПІ, що проводили перевірку, види нарахувань та проведених заходів. Даний АРМ формує звітність, що відноситься до податку на додану вартість в розрізі платників та об`ємів сплати податку.

Також за допомогою окремого АРМу проводиться робота по оприбуткуванню даних щодо правильності нарахування та своєчасності розрахунків по податкам з фізичних осіб. Ведеться окремий облік осіб, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи та осіб, які отримують доходи більш ніж з одного джерела (здача майна в оренду, робота за сумісництвом, реалізація власності тощо). Вхідною інформацією є податкові декларації, звітність, яка подана підприємствами до МДПІ, стосовно сум нарахованих та сплачених по прибутковому податку. Вихідною інформацією є звітність щодо цього виду податку.

Типовою є побудова окремих АРМів по кожному виду податків як державних доходів. Типове меню включає в себе опції: робота інспектора, ведення обліку платників, ведення нормативно-довідкової інформації, формування звітності, обмін інформацією з іншими АРМами, які передбачено для цього системним адміністратором мережі. Робота інспектора з опцією по обліку інформації передбачає формування даних про авансові платежі, зведення обліку надходжень, ведення особових рахунків платників, індексування інформації. Нормативно-довідкова інформація має в своєму складі найменування видів документів власності, список комерційних банків, бюджетну класифікацію. АРМи по обліку інформації щодо окремих податків встановлено у відповідних підрозділах державної податкової адміністрації.  В МДПІ у Бершадському районі всі АРМи по окремим податкам об`єднано у локальну мережу з головним АРМом керівника установи, з якого передбачена можливість отримання довідкової інформації про облік розрахунків по кожному з видів податку, та виконавця з можливим об`єднанням інформації за певними критеріями, та формуванням і отриманням потрібних звітних форм.

По всій МДПІ діє АРМ “ТАХ”, який акумулює всю загальну інформацію про платників податків та про перелік платежів, звітність по них.

В МДПІ існує електронна пошта, за допомогою якої щоденно передається необхідна інформація на область. За допомогою електронної пошти посадові особи МДПІ мають можливість отримувати інформацію про деяких платників з усіх куточків України, що робить роботу більш оперативнішою. Ще одним актуальним напрямом доопрацювання програмного забезпечення є більш швидкий доступ до найбільш розширеного діапазону нормативно-довідкової інформації по МДПІ і одночасне забезпечення надійного захисту інформації, що містять комп`ютерні носії МДПІ.

ВИСНОВКИ

Бершадська ДПІ   працює у відповідності з типовою організаційно-функціональною структурою, встановленою ДПА України.

На сучасному етапі сфера оподаткування регулюється великою кількістю податкових законів та відсутністю механізмів їх реалізації. Важливою перешкодою на шляху створення податкової системи є практично  податкова неграмотність платників податків, відсутність податкової дисципліни, податкової культури, що не дає можливості віднести нашу державу до кола економічно цивілізованих країн світу.

Реформування податкової служби можна прогнозувати  в наступних напрямках:

- реформування податкового законодавства (прийняття податкового кодексу), спрощення системи оподаткування;

-  удосконалення контрольно-перевірочної роботи:

- реформування і вдосконалення системи прогнозування (впровадження більш оптимальних економіко-математичних прогнозних моделей у розрахунку відповідної інфляції);

- питання вдосконалення обліку і звітності платежів до бюджету;

- створення доступних інформаційних систем, державних реєстрів, які дозволили б оперативно  вирішувати питання оподаткування і притягнення порушників до відповідальності;

- спрощення форм податкової звітності.

Основними напрямками реформування податкової системи має бути прагнення знизити рівень податкового тиску, який зростає і досягає такого рівня, при якому виникає криза неплатежів і зростає соціальна напруга в суспільстві.

Не менш важливе значення має і створення ефективної і дійової команди, а також розвиток колективу і тільки тоді можна досягти певних результатів роботи і забезпечити  виконання завдань, які стоять перед  ДПІ.

 Кількість платників податків збільшується, що веде до збільшення роботи в структурі ДПІ. При недостатній кількості посадових осіб, ніж зараз, рівень якості перевірок зменшиться, якщо а він і залишиться на відповідному рівні, то дякувати прийдеться лише титанічній праці  податківців. Необхідно звернутися до міжнародної практики з приводу персонального складу податкових структур. Необхідно чітко визначити навантаження на одну посадову особу, згідно якого розробляти склад таких структур.

Робота над вдосконаленням податкової системи в Україні вже почалась. Проводиться робота над Податковим кодексом. Новий Податковий кодекс спрямований на: подальше зниження податкового тягаря та розширення податкової бази; розвиток інвестиційної й соціальної політики; удосконалення митних тарифів як механізму подальшого розвитку зовнішньоекономічної діяльності; захист навколишнього середовища; прискорення темпів економічного зростання на власній відтворювальній базі та переважним чином на ринковій основі.

У такій формі Податковий кодекс наблизить податкове законодавство України до чинних систем оподаткування розвинутих країн.

Список використаної літератури

  1.  Конституція України від 28.06.1996 р., № 254к/96-ВР//www.rada.gov.ua
  2.  Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 p. №1251 –XII(у редакції Закону України від 18.02.1997 р. № 77/97-ВР) //www.rada.gov.ua.
  3.  Закон України «Про державну податкову службу України» від 04.12.1990 р. № 509 – XII (у редакції Закону України від 24 грудня 1993р. № 3813 - XII) //www.rada.gov.ua
  4.  Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від від 28.12.1994 p. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР) //www.rada.gov.ua.

5. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97 - ВР //www.rada.gov.ua

  1.  Закон України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. № 2535- (у редакції Закону України від 19.09.1996 р. № 378/96-ВР). //www.rada.gov.ua
  2.  Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 р. № 1264-XII //www.rada.gov.ua
  3.  Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889-IV //www.rada.gov.ua
  4.  Закон України «Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР//www.rada.gov.ua
  5.  Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-III // www.rada.gov.ua
  6.  Закон України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої” від 07.05.1996 р. 3 178/96-ВР//www.rada.gov.ua
  7.  Закон України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на тютюнові вироби” від 06.02.1996 р. № 30/96-ВР//www.rada.gov.ua

Указ президента України “Про деякі зміни в оподаткуванні” від 07.08.1998 р. № 857/98//www.liga.net

Декрет КМУ  “Про акцизний збір” від 26.12.1992 р. № 18-92 «Про місцеві податки і збори» //www.liga.net

Декрет КМУ від 26.12.92р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»(тільки розділ IV Декрету, який діє до набуття чинності спеціального закону з питань оподаткування доходів фізичних осіб-СПД). //www.liga.net

Методичні рекомендації щодо організації обліку платників податків в органах державної податкової служби України та Порядок взаємодії підрозділів органів державної податкової служби щодо організації обліку платників податків. Затверджено наказом ДПА України від 09.06.2003 р. №5231/10/23-21172//www.sta.gov.ua

Білоус В.Т. Аналіз податкових надходжень: проблеми методології: Монографія В.Т. Білоус, В.П. Ніколаєв, А.О Чугаєв. – Ірпінь: АДПСУ, 2003. – 232 С.

Безпалий Ю. Особливості застосування органами податкової служби штрафних санкцій за порушення валютного законодавства// Вісник ПСУ  №8`2000р.

Василик О.Д. Податкова система в Україні: Навч. Посібник – К.: Поліграфкнига, 2004. – 478 с.

Герасименко О.М., Сторожук Т.М., Ніколайченко В.І., Терещенко В.В. “Облік податків, зборів та інших обовязкових платежів в органах державної податкової служби України: Навч. Посіб. За заг. Редакцією Онищенка В.А. – Ірпінь: АДПСУ, 2002-203 с.

Данілов О.Д. Податки в Україні: Навч. Посіб О.Д. Данілов, М.П. Флісак.- Київ: Укрінтеі, 2003- 348 с.

Данілов О.Д., Жеребних А.М. Оподаткування прибутку підприємств та відрахування до цільових фондів. Навчальний посібник. – Ірпінь. АДПСУ, 2002- 459с.

Данілов О.Д., Пернарівський О.В., Горбанський Б.М. Міжнародні розрахунки та валютний контроль.Навч посібник – Ірпінь.АДПСУ, 2002. 260 С.

Крисоватий А.І. Податкова система: навч посібник-Тернопіль: Картбланш, 2004-331 с..

Онищенко В.А Організація роботи з платниками у податковій службі Українивісник податкової служби України. - № 28.- 2001.- с. 48-60

Онищенко В.А Податковий контроль (основи організації): - К.: ред.журн. “Вісник податкової служби України”, 2002. – 432 с.

 




1. Рельеф формируется в результате взаимодействия внутренних эндогенных и внешних экзогенных.html
2. Апостольский послания. Общие Сведения
3. Антикризисное управление
4. Тема- Лазерний атомно фотоіонізаційний спектральний аналіз
5. Дидактический проект
6. Реферат- Шкідливий вплив алкоголю на організм людини
7. Система охлаждения ЗИЛ-130
8. ленность к достижению оптимальных затрат при прве эксплуати и ремонте
9. Даны два действительных числа
10. ПРАКТИКУМ по историкоправовым дисциплинам МОСКВА
11. Необыкновенная история ИАГончарова
12. Hypernephroms or Grwitz tumors
13. Реферат- Устройство, принцип действия системы зажигания
14. І. І. Керівник Шелудченко Н
15. Освоение Крыма и Малороссии в правление Екатерины Второй
16. 1Пограничное положение психологии на стыке естественных и гуманитарных наук нигде пожалуй не сказывается т
17. темах и методами их исследования
18. Паразиты у собак
19. вариант ЕГЭ 2013 г РУССКИЙ ЯЗЫК 11 класс
20. незаконная банковская деятельность