Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Київ ~.1

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-03-13


9

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

БОРЗЕНКО-МІРОШНІЧЕНКО Аліна Юріївна

УДК 005.85:005.6

МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОСВІТНІХ ПРОЕКТІВ

НА ОСНОВІ МОДЕЛЕЙ СИСТЕМНОЇ ДИНАМІКИ

Спеціальність 05.13.22 –Управління проектами та програмами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Київ –


Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі управління проектами та прикладної статистики в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ)

Науковий керівник

доктор технічних наук, професор

Рач Валентин Анатолійович,

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри управління проектами та прикладної статистики, заслужений діяч науки і техніки України (м. Луганськ).

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор

Польшаков Валерій Іванович,

Українська Академія Бізнесу та Підприємництва, завідувач кафедри менеджменту (м. Київ);

кандидат технічних наук

Потай Інна Юріївна,

Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри менеджменту, заступник начальника навчального відділу (м. Миколаїв).

Провідна установа

Національний аерокосмічний університет імені
М.Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут”Міністерства освіти і науки України,

кафедра менеджменту (м. Харків).

Захист відбудеться “_28_” _березня_ 2007 року о 13годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.01 у Київському національному університеті будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України за адресою: 03037, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 31, ауд. 466

З дисертацію можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури за адресою: 03037, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 31

Автореферат розіслано “__” _лютого_ 2007 р.

В.о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради,

доктор технічних наук, професор                                  В.М.Скіданов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В процесі інтеграції у Європейський освітній простір в межах Болонського процесу Україна перебуває на шляху удосконалення та підвищення якості власної системи освіти. Впровадження інноваційної моделі розвитку економіки держави та перехід до економіки знань вимагає використання сучасних технологій, нових механізмів та методів управління в різних сферах людської діяльності, у тому числі й в освітній галузі. Світова практика свідчить, що застосування методології управління проектами забезпечує інноваційний розвиток та актуалізує управління на основі якості.

В теорії управління проектами освітні проекти розглядають як проекти, появу яких обумовлено необхідністю активних дій або організаційних змін. Однак для таких проектів проблемою сьогодення є неоднозначність визначення продукту проекту, низька якість їх продукту як ступеню відповідності вимогам замовників. Для забезпечення якості продукту освітніх проектів особливого значення набуває група процесів моніторингу та управління. Дослідження освітніх проектів в рамках загального управління не дає можливості в межах групи процесів моніторингу і управління урахувати їх унікальність, яку зумовлено специфікою продукту освітніх проектів та сукупністю його замовників. Крім того, стану продукту проекту, його оточуючому середовищу, вимогам замовників властива динамічна складність, що вимагає застосування специфічних інструментів реалізації моніторингу та управління якістю.

Занадто повільне вирішення проблем управління та моніторингу якості освітніх проектів є однією з головних причин гальмування процесу інтеграції України у єдиний освітній простір, а також постає перешкодою на шляху реалізації інноваційної стратегії розвитку як окремих суб’єктів господарчої діяльності, так і України в цілому.

Наявність невирішених завдань щодо моніторингу якості освітніх проектів та нагальна потреба у їх розв’язанні зумовили вибір теми дослідження, її актуальність та значення для практики реалізації проектів такого типу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідної роботи за держбюджетною темою ДН 33-03 “Розробка механізму управління конкурентоспроможністю суб’єктів господарської діяльності в умовах глобалізації економіки”за розділами “Модель управління якістю в проектах на базі системно-імовірнісного підходу”, “База знань з управління якістю у проектах”, “Інформаційне забезпечення застосування статистичних методів до управління якістю освітніх проектів”(№ держреєстрації 0103U000421, 2003-2005 рр.) на кафедрі управління проектами та економічної статистики Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Луганськ). Внесок автора полягає в уточненні понятійного апарату області знань управління якістю освітніх проектів, формулюванні принципів моніторингу якості освітніх проектів, побудові системної та процесної моделей моніторингу якості освітніх проектів, впровадженні інформаційного забезпечення застосування статистичних методів до управління якістю освітніх проектів.

Мета дослідження. Мета роботи полягає у розробці принципів та виявленні закономірностей моніторингу якості освітніх проектів для забезпечення якості продукту освітніх проектів у відповідності до вимог замовників.

Для досягнення поставленої мети в дисертації обґрунтувати й вирішити наступні наукові та практичні завдання:

  •  проаналізувати стан та виявити проблеми управління якістю та моніторингу якості освітніх проектів з метою визначення факторів і закономірностей, які підлягають управлінню для забезпечення якості продукту у відповідності до вимог замовників;
  •  розкрити сутність динамічної складності системи управління якістю освітніх проектів та виявити роль процесу моніторингу якості в процесі зміни конфігурації продукту проекту;
  •  виявити і узагальнити принципи і закономірності моніторингу якості освітніх проектів для забезпечення їх управління у відповідності до вимог замовників;
  •  розробити інструментарій і формалізувати організаційний аспект моніторингу якості освітніх проектів з метою впровадження відповідних дій щодо моніторингу якості на всіх етапах його життєвого шляху;
  •  розробити теоретичні та практичні рекомендації управління якістю освітніх проектів шляхом реалізації стратегій управління якістю з метою впровадження корегуючих дій за результатами моніторингу якості з урахуванням змін у динаміці;
  •  упровадити методику управління якістю та систему підтримки моніторингу якості освітніх проектів на основі контрольних точок для підтвердження на практиці достовірності отриманих теоретичних результатів.

Об’єктом дослідження є процес управління якістю освітніх проектів.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти процесу моніторингу якості освітніх проектів.

Методи дослідження. Теоретичне підґрунтя досліджень склали праці провідних зарубіжних та вітчизняних вчених в галузях управління проектами та освітньою діяльністю. Методологічною базою роботи є загальнонаукові принципи проведення досліджень, теоретичні й методичні основи системного й процесного підходів, математичного моделювання, теорій дослідження операцій і нечітких множин, моделі системної динаміки, принципи кваліметрії.

В роботі використано методи наукового аналізу та синтезу (для виявлення проблемних аспектів управління та моніторингу якості освітніх проектів, адаптації методу освоєного обсягу до управління якістю); системний та процесний підходи (при моделюванні процесу моніторингу якості освітніх проектів); метод системних тріад дефініцій (при уточненні понять “якість продукту освітніх проектів”, “моніторинг якості освітніх проектів”); основні положення теорії несилової взаємодії (при формалізації організаційного аспекту моніторингу якості); основи дослідження операцій, теорії нечітких множин (для побудови математичної моделі управління якістю освітніх проектів); метод системної динаміки (для розробки концептуальної моделі системної динаміки управління якістю освітніх проектів); індексний метод (для розрахунку інтегрального показника якості), графічні методи розрахунків (при побудові номограми для розрахунку інтегрального показника якості), принципи кваліметрії (для оцінки ефективності методу набутої якості на основі осягненої трудомісткості).

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертації полягає в поглибленні та розвитку теоретичних аспектів моніторингу якості освітніх проектів та розробці науково обґрунтованих рекомендацій щодо забезпечення якості продукту освітніх проектів згідно з потребами замовників.

Наукова новизна найбільш суттєвих результатів дослідження полягає в наступному:

вперше:

  •  розроблено модель системної динаміки управління якістю освітніх проектів, яка розкриває причинно-наслідкові зв’язки між поточним рівнем якості продукту та управлінськими діями, які забезпечують досягнення цілей проекту;
  •  сформульовані принципи та виявлені закономірності моніторингу якості освітніх проектів, які враховують унікальність продукту, зміну вимог замовників у динаміці на протязі реалізації проекту, специфіку організаційного аспекту моніторингу якості, що дозволяє спланувати та реалізувати процес управління якістю освітніх проектів у відповідності до кінцевих вимог замовників;
  •  розроблено математичну модель управління якістю освітніх проектів на базі кола можливих стратегій, яка дозволяє спланувати вибір раціональної послідовності корегуючих дій із множини існуючих стратегій, що забезпечує досягнення бажаного рівня якості продукту, визначеного замовниками;

удосконалено:

  •  модель системи менеджменту якості для освітніх проектів шляхом розкриття елементу “Процеси життєвого циклу продукції”у вигляді сукупності процесної моделі життєвого циклу освітнього проекту та системних моделей її окремих етапів. Це дозволило виявити основні блоки робіт освітніх проектів, час проведення контрольних точок, визначити місця участі замовника в процесі моніторингу якості у відповідності до етапів життєвого шляху освітніх проектів;
  •  метод освоєного обсягу шляхом заміни осі вартості на подвійну вісь трудомісткості та якості, що дало можливість застосувати основні процедури методу освоєного обсягу до освітніх проектів, в яких відсутній показник моніторингу планової та фактичної вартості робіт;
  •  процес визначення кількості контрольних точок під час моніторингу якості завдяки урахуванню загальної тривалості робіт та відхилення від планового рівня фактичної якості їх виконання. Це забезпечує раціональний вибір моментів часу, в які отримується інформація про конфігурацію продукту освітніх проектів, та дозволяє регулювати темп моніторингу якості та витрати на його проведення для відповідних категорій продуктів;

дістало подальшого розвитку уточнення термінології щодо понять “якість продукту освітніх проектів”, “моніторинг якості освітніх проектів”шляхом введення відмітних ознак, які властиві саме освітнім проектам.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлені закономірності, сформульовані принципи, розроблені моделі й одержані результати склали наукову базу для розробки практичного інструментарію удосконалення процесу моніторингу якості освітніх проектів.

До числа найбільш значних практичних інструментів належать:

  •  методика реалізації процесу оцінювання якості продукту освітніх проектів в рамках кредитно-модульної системи організації навчального процесу;
  •  методика управління якістю освітніх проектів;
  •  паспорт продукту освітніх проектів (лінгвістична модель);
  •  комп’ютерна програма “Система підтримки моніторингу якості освітніх проектів на основі контрольних точок “МОЯК”, впровадження якої сприятиме забезпеченню результативності та ефективності роботи менеджера з якості освітніх проектів.

Одержані результати дослідження підготовлено до практичного використання у формі методичних рекомендацій і впроваджено під час реалізації проектів, що підтверджується відповідними документами, які містяться в додатку: Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (м. Луганськ) (акт упровадження від 29.12.2004 р.), Університет економіки і права “КРОК”(м. Київ) (акт упровадження від 11.10.2006 р.), Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (м. Дніпропетровськ) (акт упровадження від 07.11.2006 р.), Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (м. Луганськ) (акт упровадження від 21.11.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного автором дослідження в галузі удосконалення процесу моніторингу якості освітніх проектів.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи, висновки і пропозиції доповідалися, обговорювалися й отримали схвалення на науково-практичній конференції за міжнародною участю “Глобалізація та управління проектами у ХХІ столітті”(9-10 жовтня 2003 р., м. Львів), ІХ міжнародній науково-практичній конференції з проблем вищої школи “Університет і регіон: науковці –підприємствам і установам регіону”(10-12 грудня 2003 р., м. Луганськ), IV Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми підготовки фахівців з інтелектуальної власності в Україні”(27-28 квітня 2004 р., м. Київ), І міжнародній конференції “Інноваційний розвиток на основі технологічної зрілості в управлінні проектами”(24-26 червня 2004 р., м. Київ), ІІІ міжнародній конференції “Моделі та інформаційні технології в управлінні соціально-економічними, технічними та екологічними системами”(20-21 квітня 2005 р., м. Луганськ), ІII міжнародній науково-практичній конференції “PM Kiev'06. Управління проектами у розвитку суспільства”(25-27 травня 2006 р., м. Київ), ІІ міжнародній науково-практичній конференції “Управління проектами: стан та перспективи”(20-22 вересня, 2006 р., м. Миколаїв).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у 13 працях,
з них наукових статей, опублікованих у фахових виданнях, –, матеріалів конференцій –. Загальний обсяг публікацій –,09 д.а., з яких особисто автору належать 3,57 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, викладених на 178 сторінках друкованого тексту. Матеріали дисертації містять 22 таблиць і 42 рисунки, які подано на 29 сторінках. Список використаних джерел із 164 найменувань уміщено на 17 сторінках, 8 додатків –на 26 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У дисертаційній роботі на основі проведених автором досліджень захищаються такі основні положення.

Розділ 1. Аналіз проблеми управління та моніторингу якості освітніх проектів. Аналіз проблеми низької якості освітніх проектів показав, що серед процесів управління особливої уваги потребує група процесів моніторингу та управління через актуалізацію питання якості. Процес моніторингу якості є постачальником інформації про конфігурацію продукту, на основі якої команда проекту приймає рішення про необхідність та доцільність втілення корегуючих дій для досягнення успіху проекту в цілому.

Унікальність освітніх проектів зумовлено саме його продуктом, який одночасно виступає одним з замовників. В фазах ініціювання та планування освітнього проекту особа, яка бажає навчатися, витупає в ролі замовника та “сировини”–абітурієнта, під час реалізації проекту та ж сама особа є продуктом, виконуючим роботи, і замовником, який відстежує задоволення власних потреб, в фазі завершення проекту продукт стає випускником, який в ролі замовника приймає рішення про задоволення визначених при плануванні проекту вимог.

Виконаний аналіз на основі методу системних тріад дефініцій за допомогою використання методу аналогій дозволив визначити якість продукту освітніх проектів як ступінь, до якого сукупність якостей (знань, вмінь та навичок) випускника вищого навчального закладу задовольняє встановленим при плануванні проекту вимогам.

Емпірично доведено, що потреби продукта-замовника як особи можуть динамічно змінюватися в ході проекту, і ці зміни можуть впливати на зацікавленість та якість продукта. Досягнення запланованого рівня якості продукту можливе лише за умови однакової цілеспрямованості виконавця і продукта, а також зменшення впливу ризиків особистості з боку останнього. Під ризиками особистості розуміються будь-які затримки реакції з боку продукту освітніх проектів на управлінські дії через прояв його особистих якостей.

Крім безпосередньо продукту для освітніх проектів властива наявність ще двох замовників: держави (суспільства) і конкретного замовника-працедавця (підприємець, який має потребу у спеціалістах). Вимоги замовників у сукупності характеризуються динамічною складністю та зводяться до поповнення суспільства всебічно та гармонійно розвинутою особистістю здатною до саморозвитку та підвищення ефективності діяльності будь-якої організації (підприємства, фірми, тощо).

Пошук шляхів задоволення потреб замовників та управління якістю освітніх проектів необхідно вести через постійне відстеження та своєчасне виявлення відхилень завдяки реалізації процесу моніторингу якості із подальшим прийняттям управлінських рішень та реалізацією відповідних дій.

В освітніх проектах арсенал корегуючих дій, які втілюються для досягнення поставленої мети в області якості, дуже специфічний і значно менший ніж в проектах взагалі, що обумовлене специфікою продукту таких проектів. Розробка необхідного інструментарію управління потребує уточнення поняття моніторингу якості як заходу, який повинен забезпечити постійне відстеження, аналіз та звітування про компетенції, які поступово формуються у продукта освітнього проекту на протязі усього етапу його реалізації.

Загроза виникнення мовних завад між зацікавленими особами освітніх проектів зумовила потребу в узгоджені тезаурусів освітньої галузі та управління проектами при визначенні основних робіт. Як основну критеріальну ознаку класифікації робіт обрано наявність чи відсутність контакту із виконавцем (викладачем), а також враховано вимоги діючої нормативно-правової бази вищої школи (табл. 1).

Таблиця 1

Термінологічна база діяльності і освітніх проектах

Дисципліна

сукупність модулів, направлена на досягнення кінцевих цілей освітнього проекту

Модуль

пакет робіт між реперними точками, який складається з типових блоків, та є логічно завершеною частиною щодо формування конфігурації продукту

Контактна робота 

блок елементарних робіт, які передбачають обов’язковий контакт із виконавцем

Лекція

елементарна робота, призначена для формування основи знань, а також для визначення напрямку, основного змісту і характеру інших видів контактної та безконтактної робіт

Практична робота

елементарна робота, направлена на формування вмінь і навичок практичного застосування знань, отриманих на лекції

Лабораторна роботи

елементарна робота, під час якої формування умінь основане на проведенні натурних або імітаційних експериментів з використанням спеціального устаткування

Індивідуальна робота

елементарна робота, метою якої є поглиблення вивчення окремих тем або розділів

Консультація

елементарна робота, яка виконується з метою пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування

Безконтактна робота 

блок елементарних робіт, який не передбачає контакту виконавець-продукт, складається з завдань на самостійну роботу та направлений на формування нових, відновлення старих та доформування умінь, навичок, знань, формування яких було розпочато при реалізації контактної роботи

Завдання на безконтактну роботу

елементарна робота, яка виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних під час контактної роботи та їх застосування до комплексного розв’язування конкретної проблемної ситуації. Типові види: реферативне, розрахункове, графічне, курсове, дипломне.

Продовження табл. 1

Контрольні роботи

блок елементарних робіт в рамках моніторингу якості, який може як передбачати, так і не передбачати контакт виконавець-продукт, та проводиться з метою визначення ступеню відповідності продукту заданим критеріям якості

Іспит (комплексний) –

остаточний захід моніторингу якості –контроль у вісі, направлений на перевірку та оцінювання конфігурації продукту (сформованих умінь, навичок, знань) за результатами осягнення набору дисциплін у відповідності до часу контролю

Контрольна точка (групи робіт)

контрольний захід мінімальний за часом,

сукупності робіт, які об’єднані за певною ознакою, укрупненої роботи. В освітніх проектах під укрупненою роботою будемо розуміти будь-яку комбінацію контактної та безконтактної робіт

Виявлено, що в існуючих системах управління освітою безконтактна робота виявляється найменш керованою іззовні. Тому в основу моніторингу якості покладено гіпотезу про необхідність та доцільність організації безконтактної роботи як шляху, який веде до задоволення потреб замовників у формуванні вмінь самостійності, самоосвіти та саморозвитку.

Підґрунтям удосконалення процесу моніторингу якості освітніх проектів є дослідження динамічної складності процесу управління якістю освітніх проектів, виявленні закономірностей та розробці інструментарію моніторингу якості.

Розділ 2. Теоретичні положення моніторингу якості освітніх проектів на основі моделей системної динаміки. В ході реалізації освітній проект є динамічною системою. Динамічні зміни в системі обумовлено появою нелінійності її поведінки, яка пов’язана із змінами конфігурації продукту освітніх проектів. Він підпадає під вплив зовнішнього оточення та внутрішнього середовища, реагує на результативність та ефективність управлінських дій, своєчасність та достовірність результатів моніторингу якості і т.ін. Для виявлення та дослідження причинно-наслідкових зв’язків в процесі управління якістю освітніх проектів було застосовано метод системної динаміки. В результаті чого було виявлено, що зміну рівня фактичної якості продукту, як головного результату освітніх проектів, обумовлено темпами: зміни вимог замовників до якості, конкуренції, зміни взаємодіючих факторів забезпечення якості, використання реального часу, виконання робіт та моніторингу якості. У динаміці збільшення фактичного рівня якості призводить до збільшення кожного з темпів та є наслідком зміни цих темпів. Поєднання вивчених окремо елементів в концептуальній моделі системної динаміки управління якістю освітніх проектів у вигляді узагальнених петель зворотного зв’язку (рис.1) дало можливість обґрунтувати основоположну роль моніторингу якості, як критичного процесу для освітніх проектів, потребуючого специфічного інструментального забезпечення.

Формування продукту та результатів процесу реалізації освітніх проектів відбувається на основі моделі управлінського трикутника під впливом рівня якості та темпів використання ресурсів та осягнення трудомісткості.

Рис. 1. Концептуальна модель системної динаміки управління якістю
освітніх проектів

(1) –петля “Вимоги замовників”, (2) –петля “Конкуренція”, (3) –петля “Фактори забезпечення якості продукту”, (4) –петля “Використання реального часу”, (5) –петля “Виконання робіт”,

(6) –петля “Роль моніторингу якості”

Під ресурсами розуміється така необхідна (але недостатня) складова процесу навчання, яка обов’язково повинна бути надана продуктові для успішного осягнення змістовної частини робіт, наприклад, кадрове, організаційне, методичне, інформаційне і т.ін. забезпечення. Темп зміни ресурсів може варіюватися у залежності від того, який рівень якості необхідно забезпечити.

Трудомісткість –загальний час виконання окремих робіт по проекту –загальний обсяг годин, передбачений у навчальному плані на освоєння конкретної дисципліни. Фактична трудомісткість складається із фактично виконаних обсягів контактних, безконтактних робіт та контрольних заходів.

Рівень якості є поплавковим індикатором, значення якого залежить від темпів двох факторних ознак: трудомісткості та ресурсів, а також від цілеспрямованості та можливих ризиків особистості продукту, який корегує силу, напрямки змін темпів факторних ознак. Взаємодія рівню фактичної якості та темпів змін факторів трудомісткості та ресурсів складає основу моніторингу якості освітніх проектів.

Визначну роль в процесі підготовки продукту освітніх проектів відіграє безконтактна робота, яка є обов’язковим елементом системної моделі управління якістю освітніх проектів та процесної моделі моніторингу якості.

Поєднання цих двох моделей дозволило виявити основні види робіт, послідовність їх виконання, визначити місця участі замовника в процесі моніторингу якості. У відповідності до етапів життєвого шляху освітніх проектів побудовано системну модель моніторингу якості освітніх проектів (рис. 2). На етапі планування удосконалено організаційний аспект інструменту моніторингу якості, який базується на трьох основних положеннях:

  •  джерелом загальної інформації про продукт проекту є комплексний іспит;
  •  структура інструменту моніторингу (білету) для проведення комплексного іспиту повинна складатися з декількох частин, кожна з яких направлена на перевірку визначеної цілі у ієрархії. Для об’єктивності оцінювання якості продукту виконавцю пропонується використовувати ієрархію цілей навчання за Блумом, яка дозволяє перевести планові змістовні цілі в систему дій та узгоджується із
    12-бальною шкалою оцінювання якості, яку прийнято за базу;
  •  одним із засобів доформування продуктів низької якості є розмикання замкнутої системи “виконавець-продукт”шляхом заміни виконавця або навіть притягнення замовника, що повинно призвести до зміни стану (інформованості) продукту.

Рис. 2. Системна модель моніторингу якості освітніх проектів

Відстеження результатів в межах моніторингу якості реалізується через процес оцінювання якості продукту освітніх проектів, для чого адаптовано метод освоєного обсягу. Розроблений метод набутої якості на основі осягненої трудомісткості базується на фактичних показниках трудомісткості та якості, фіксації у контрольних точках їх відхилення від планового рівня за умови рівномірно накопичувального характеру розподілів показників (рис. 3).

Рис. 3. Розподіл набутої якості на основі осягненої трудомісткості

Результатом застосування методу набутої якості на основі осягненої трудомісткості є інтегральний показник якості продукту освітніх проектів:

,         (1)

де  –кількість контрольних точок;  –індекс виконаної трудомісткості в -й контрольній точці;  –індекс набутої якості в -й контрольній точці. Індекси розраховуються на основі даних про фактичні оцінки якості () та фактично виконану трудоміскість () шляхом їх порівняння із відповідними плановими показниками.

Аналіз можливих відхилень з якості та трудомісткості дає змогу виділити зони, які визначають рівень якості продукту освітніх проектів по абсолютному значенню інтегрального показника якості за 12-бальною шкалою (рис. 4).

Запропонований метод набутої якості на основі осягненої трудомісткості цілком задовольняє кваліметричним вимогам. Спрощення розрахунку інтегрального показника якості реалізовано шляхом його графічної інтерпретації у вигляді номограми.

Поєднання положень організаційного аспекту інструменту моніторингу якості освітніх проектів та методу набутої якості на основі осягненої трудоміскості є інтрументарієм процесу моніторингу якості освітніх проектів.

Рис. 4. Зони визначення інтегрального показника якості

У відповідності до системної моделі моніторингу якості освітніх проектів виявлені базові принципи для реалізації процесу моніторингу якості, а саме:

  •  принцип комплексності, який полягає в тому, що при проведенні віхового контролю, необхідно перевіряти сформовані компетенції за окремими дисциплінами у комплексі;
  •  принцип моніторингу знань та навичок –знання перевіряються шляхом вміння їх застосовувати при вирішенні конкретного практичного завдання, яке потребує використання усього обсягу знань, отриманих на час контролю, а оцінювання їх якості реалізується у відповідності до ієрархії цілей навчання за Блумом;
  •  принцип просування –подальше просування продукту по проекту (за програмою підготовки) можливе тільки після усунення недоліків, які були виявлені під час моніторингу якості;
  •  принцип послідовності –формування конфігурації продукту відбувається шляхом послідовного просування по ієрархії цілей навчання, що виключає можливість переходу до іншої категорії без осягнення попередньої.

Крім того в процесі дослідження на основі розробленого інструментарію процесу моніторингу якості освітніх проектів виявлені і обгрунтовані наступні закономірності та положення процесу моніторингу якості освітніх проектів:

  •  за результатами моніторингу якості впровадження управлінських дій потребує одночасного вирішення багатовекторного завдання, результатом чого буде забезпечений відповідний до вимог замовників фактичний рівень якості продукту. При чому, в процесі управління якістю команда проекту повинна враховувати як дію підсилюючих петель зворотного зв’язку, так і балансуючих, що знов додає труднощів та ускладнень в процесі прийняття рішень;
  •  якщо фактичне відхилення від планового рівня трудомісткості або якості складає більш ніж 80%, то продукт освітніх проектів не відповідає критеріям якості;
  •  правило фіксації поточного стану робіт для освітніх проектів повинно мати вигляд %-77%-13%”.

У наступному розділі роботи розроблена множина стратегій управління якістю освітніх проектів на основі інформаційного потоку, який постачає процес моніторингу якості освітніх проектів.

Розділ 3. Моделювання процесу управління якістю освітніх проектів з урахуванням змін у динаміці. На основі третьої петлі зворотного зв’язку “Фактори забезпечення якості продукту”у концептуальній моделі системної динаміки за умови постійності темпу осягнення трудомісткості (часу) формалізовано задачу управління якістю освітніх проектів мовою дослідження операцій:

1. Продукт освітнього проекту в процесі його реалізації взаємодіє та підлягає впливу інших особистостей –кадрового забезпечення , яке в свою чергу може володіти власним унікальним організаційним, методичним, інформаційним забезпеченням .

Множина можливих стратегій Х складається із відповідних підмножин:  –кадрового забезпечення;  –організаційного забезпечення;  –методичного забезпечення;  –інформаційного забезпечення, –будь-якого додаткового забезпечення, крім перелічених та має вигляд:

.             (2)

або представляється матрицею.

2. Множина неконтрольованих факторів  складається із оцінок якості продукту освітніх проектів , які є цілими числами з проміжку , тобто . Оцінки якості продукту освітніх проектів розглядаються як неконтрольовані фактори, зумовлені унікальністю продукту освітніх проектів, що й визначає їх неконтрольований стан.

. Критерієм ефективності стратегії управління якістю  є перевищення сподівань замовників продукту освітніх проектів. Враховуючи, що одним з замовників є сам продукт як особа, зацікавлена у результатах свого навчання, то базою порівняння фактично отриманого рівня якості є бажаний рівень якості продукту .

Гарантована оцінка ефективності .

Запропонована математична модель відслідковує націленість на перевищення власних сподівань замовника-продукта шляхом виробу оптимальної сукупності забезпечення для досягнення якомога вищого рівня якості.

Проведення діагностування продукту освітніх проектів щодо виявлення ризиків особистості сприятиме визначенню такого забезпечення, яке є найбільш ефективним для забезпечення якості даного продукту.

Враховуючи, що досягнення мети забезпечення рівня якості визначає насамперед продукт, як основна та найбільш зацікавлена в отримані максимально можливої якості сторона (теоретичне припущення для ідеальної ситуації), то для моделювання стратегій управління якістю за результатами моніторингу якості використано теорію нечітких множин шляхом вирішення багатоетапного завдання прийняття рішень щодо раціональної послідовності корегуючих дій.

Для детермінованої динамічної системи (продукт) визначена скінчена множина можливих її станів якості (). Лінгвістична змінна , яка характеризує якісний стан продукту у відповідності до кількісного інтервалу оцінки якості може приймати значення: “бракований” (0-3 бали), “слабкий”(4-6 балів), “середній”
(7-9 балів), “сильний”(10-12 балів). Скінчена множина можливих корегуючих дій  може не обмежуватися лише фактором забезпечення, але й включати фактор часу в межах загальної тривалості освітнього проекту.

Функціонування детермінованої системи (продукту) в момент часу , описується системою рівнянь:

, .         (3)

Завдання полягає у виборі послідовності управлінских дій

,              (4)

яка задовольняє нечітким обмеженням та забезпечує досягнення нечіткої цілі , яку сформульовано замовником-продуктом. Початковий стан системи (продукту)  є заданим, тобто дорівнює фактичній оцінці якості за результатами, наприклад, перших трьох контрольних точок.

Використовуючи, підхід Беллмана-Заде та процедури динамічного програмування пошук рішення представляється у вигляді системи рекурентних співвідношень:

,    

.             (5)

 

Обчислення у зворотному порядку за формулою (5), дозволяє знайти максимізуюче рішення (з максимальним ступенем приналежності) у вигляді послідовності управлінських дій:

, , , … .   (6)

Пропонується також додаткова стратегія управління якістю освітніх проектів, в рамках якої управлінські дії зводяться до збільшення контрольних заходів для окремих підгруп продуктів. Раціональна кількість контрольних точок  в процесі моніторингу якості кожної підгрупи продуктів розраховується по формулі:

.             (7)

де інтегральний показник якості, який визначає фактичний рівень якості продукту і розраховується по формулі (1);  –граничне значення швидкості зміни оцінки якості освітнього проекту, ; –планова трудомісткість окремої дисципліни.

В процесі моніторингу якості з періодом, наприклад, 3 контрольні точки проводиться аналіз досягнення продуктом відповідного його вимогам (як замовника-продукта) рівня якості, що є підґрунтям до перегрупування продуктів та зменшення або збільшення контрольних точок. Таким чином, реалізується індивідуалізація графіку моніторингу якості.

У залежності від графіку моніторингу якості (базовий, з мінімальним, середнім або максимальним відхиленням від базового) змінюється кількість контрольних точок та їх середня тривалість (табл. 2).

Таблиця 2

Основні характеристики підгруп продуктів при реалізації стратегії управління якістю на основі контрольних точок

Підгрупа продуктів по відношенню до базового графіку моніторингу якості

Відхилення бажаного рівня якості від фактичного, балів,

Кількість додаткових контрольних точок,

Загальна кількість контрольних точок,

Середня тривалість контрольної точки,

з базовим графіком

0

,

де обсяг часу, який вже витрачено на контроль на момент розрахунку;

–кількість контрольних точок, які залишилися до завершення моніторингу якості на момент розрахунку 

з мінімальним відхиленням

1

з середнім відхиленням

2

з максимальним відхиленням

Примітка: знаком  позначено цілу частину.

Шоста петля концептуальної моделі системної динаміки управління якістю освітніх проектів –“Роль моніторингу якості”дозволяє практично реалізувати стратегію управління якістю освітніх проектів на основі кількості контрольних точок. Така стратегія направлена на стимулювання робіт виконуваних продуктом по проекту, а також дозволяє знизити витрати на моніторинг якості “задоволених продуктів”, а для інших категорій збільшити темп моніторингу якості. Під час реалізації цієї стратегії управління якістю вирішено завдання визначення часу, який витрачає продукт та виконавець на додатково сплановані контрольні роботи, що дозволяє управляти часом виконавця як стороннього ресурсу без зміни його планової вартості.

Розділ 4. Система підтримки моніторингу якості освітніх проектів. Реалізація моніторингу якості освітніх проектів на безперервній динамічній основі та аналіз отриманих показників якості є трудомістким процесом та вимагає на його реалізацію значного додаткового часу та інших ресурсів проекту. Реалізація стратегії управління якістю освітніх проектів на основі контрольних точок має програмне рішення у розробленій комп’ютерній програмі “Система підтримки моніторингу якості освітніх проектів на основі контрольних точок “МОЯК”(свідоцтво про реєстрацію авторського права від 12.02.2007р. № 19593). Програмний засіб дозволяє удосконалити роботу менеджера з якості освітніх проектів, який повинен виконувати функції координатора ECTS, а також сприяє вибору маршрутної карти підготовки окремого продукту освітніх проектів. Робота з програмою дозволяє формувати та працювати із базами даних дисциплін, виконавців, груп продуктів та продуктів освітніх проектів. Робоче вікно комп’ютерної програми “МОЯК”(рис. 5) відображує інформацію про хід реалізації процесу моніторингу якості освітніх проектів у відповідності до реального календаря, забезпечує розрахунок та візуалізацію стану якості окремих продуктів, готує та дозволяє друкувати звітну документацію по ходу реалізації проекту та його завершенню у вигляді “Паспорту продукту освітніх проектів”.

Рис. 5. Робоче вікно комп’ютерної програми “МОЯК”

Результативність та ефективність роботи комп’ютерної програми досліджувалась під час її впровадження в процесі підготовки спеціалістів і магістрів у Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України та Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (м. Луганськ).

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено актуальне наукове завдання, яке полягає у розробці принципів та виявленні закономірностей моніторингу якості освітніх проектів. Його вирішення дозволило врахувати динамічні зміни, властиві системі управління якістю освітніх проектів, розробити моделі управління та моніторингу якості освітніх проекті, прикладні інструменти щодо забезпечення якості продукту освітніх проектів у відповідності до вимог його замовників.

Узагальнення одержаних у ході проведеного дослідження результатів досягнута мета та вирішені завдання дають можливість зробити такі основні висновки й пропозиції:

  1.  Сучасна система освіти діє відірвано від реальних замовників продукту. Проведений аналіз процесів управління якістю освітніх проектів показав, що низька якість продукту і таких проектів в цілому спричинені недостатньою увагою процесу моніторингу якості. Саме цей процес на сьогодні є критичним для освітніх проектів. Виявлений динамічний характер змін, властивий для управління такими проектами, вимагає врахування нелінійностей, які спричиняють невідповідність продукту освітніх проектів потребам його замовників щодо якості.
  2.  Динамічні зміни в освітніх проектах зумовлено унікальністю їх продукту та колом замовників (держава і суспільство, підприємці, продукт). Виявлені причинно-наслідкові зв’язки між елементами системи управління якістю дозволили розробити модель системної динаміки управління якістю освітніх проектів. Це дало можливість виділити моніторинг якості як основний процес управління такими проектами. Підкреслено особливу роль та необхідність уваги підпроцесу оцінювання якості як основному та специфічному засобу відстеження в процесі моніторингу якості, що потребує розробки відповідного інструментарію.
  3.  Поєднання системної і процесної моделей для розкриття елементу “Процеси життєвого циклу продукції”в моделі системи менеджменту якості з урахуванням виявлених взаємодіючих факторів формування процесу реалізації освітніх проектів лягли в основу розробки системної моделі моніторингу якості освітніх проектів у відповідності до етапів життєвого шляху. Така модель дозволила виявити закономірності, сформулювати принципи та розробити необхідні інструменти моніторингу якості для кожного етапу життєвого шляху освітніх проектів, використання яких сприяє забезпеченню якості таких проектів. Для оцінки якості продукту освітніх проектів під час моніторингу якості адаптовано метод освоєного обсягу, що дозволило об’єднати у вигляді інтегрального показника якості відхилення від планових показників фактичних рівнів якості та обсягів виконаних робіт.
  4.  Процес моніторингу якості є інформаційним потоком для процесу прийняття рішення щодо необхідності, доцільності та своєчасності впровадження управлінський дій для досягнення мети освітніх проектів. Розроблена множина стратегій управління якістю освітніх проектів лягла в основу математичної моделі, яка шляхом вибору відповідних управлінських дій із множини існуючих стратегій, дозволяє індивідуалізувати процес підготовки та досягти бажаної цілі в області якості.
  5.  Удосконалений процес визначення контрольних точок під час моніторингу якості забезпечив раціональний вибір моментів часу, в які отримується інформація про стан конфігурації продукту освітніх проектів. Це сприяє зменшенню темпу балансуючого впливу на фактичний рівень якості унікального продукту освітніх проектів, що постало базою втілення стратегії управління якістю на основі додаткового контролю.
  6.  Динамічна складність, яка властива управлінню якістю освітніх проектів спричинила потребу оптимізації роботи менеджера з якості освітніх проектів. Для вирішення такого завдання розроблено та впроваджено на практиці комп’ютерну програму, яка дозволяє під час реалізації освітніх проектів генерувати графіки моніторингу якості окремих продуктів освітніх проектів у залежності від значення відхилення бажаного та фактичного рівнів якості, а також обробляти, аналізувати дані моніторингу якості та формувати звітну документацію для замовника продукту таких проектів.
  7.  Результати аналізу практичного застосування інструментарію моніторингу якості освітніх проектів під час їх реалізації (у вигляді методик реалізації процесу оцінювання якості продукту освітніх проектів в рамках кредитно-модульної системи організації навчального процесу, управління якістю освітніх проектів, комп’ютерної програми “Система підтримки моніторингу якості освітніх проектів “МОЯК”) підтвердили їх дієвість у забезпеченні результативності та ефективності процесу моніторингу якості освітніх проектів для задоволення вимог замовників.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

  1.  Борзенко-Мирошниченко А.Ю. Моделирование блоков работ проектов как вероятностных ситуаций // Управління проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. –Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2000. –№ 2 (2).–C. 115-118.
  2.  Рач В.А., Борзенко-Мірошніченко А.Ю. Формування якості продукту освітніх проектів // Управління проектами та розвиток виробництва. Зб.наук.пр. –Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2003. –№ 2 (7). –С. 55-60.

Автором особисто уточнено поняття “якість продукту освітніх проектів”, розроблено системну модель та доведено принципи формування якості продукту освітніх проектів  у процесі їх реалізації.

  1.  Рач В.А., Борзенко-Мірошніченко А.Ю. Контроль і моніторинг у реалізації освітніх проектів // Управління проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. –Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2005. –№ 2 (14). –C. 72-81.

Автором особисто уточнено поняття “моніторинг якості освітніх проектів”, розроблено модель взаємодії основних факторів формування результатів освітніх проектів, сформульовано принципи моніторингу якості освітніх проектів. Описано конфігурацію продукту освітніх проектів у віхах.

  1.  Борзенко-Мірошніченко А.Ю. Методичні основи моніторингу продукту освітніх проектів: оцінювання та організаційні аспекти // Управління проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. –Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2005. –
    № 3 (15). –С. 147-154.
  2.  Борзенко-Мірошніченко А.Ю. Застосування методу освоєного обсягу до моніторингу якості продукту освітніх проектів // Управління проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. –Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2005. –№ 4 (16). – С. 140-147.
  3.  Рач В.А., Борзенко-Мірошніченко А.Ю. Модель системної динаміки як основа побудови інструменту процесу моніторингу якості освітніх проектів // Управління проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. –Луганськ: вид-во СНУ
    ім. В.Даля, 2006. –№ 3 (19). –С. 5-15.

Автором особисто розроблено концептуальну модель системної динаміки управління якістю освітніх проектів.

  1.  Борзенко-Мірошніченко А.Ю. Стратегії змін в освітніх проектах: моделювання та програмна реалізація // Управління проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. –Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2006. –№ 4 (20). –С. 10-27.

Друковані праці наукових конференцій

  1.  Борзенко-Мірошніченко А.Ю. Про можливість застосування статистичного підходу при управлінні якістю в проектах // Зб. наукових праць СНУ ім. В. Даля (матеріали VIIІ міжнародної науково-практичної конференції з проблем вищої школи "Університет і регіон" 25-26 грудня 2002 р.): Науковці –підприємствам і установам регіону / За заг. ред. проф. О.Л. Голубенка. –Луганськ: вид-во СНУ
    ім. В. Даля, 2002. –Ч. 2. –С. 274.
  2.  Борзенко-Мирошниченко А.Ю. Формирование качества продукта образовательных проектов в процессе их реализации // Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю "Глобалізація та управління проектами у ХХІ столітті" (9-10 жовтня 2003 р.) / За заг. ред. А. Черемиса. –Львів: ЛІДУ НАДУ, 2003. –С. 80-82.
  3.  Борзенко-Мірошніченко А.Ю. Форми поточного контролю при формуванні продукту освітніх проектів магістровської програми підготовки за спеціальністю „Інтелектуальна власність” // Тези доповіді на IV Всеукраїнській науково-практичній конференції „Проблеми підготовки фахівців з інтелектуальної власності в Україні” (27-28 квітня 2004 р) / Київ: Ін-т інтелектуальної власності і права, 2004. – С. 26-28.
  4.  Борзенко-Мірошніченко А.Ю. Особливості визначення якості формування продукту освітніх проектів при кредитно-модульному підході до їх реалізації // Тези доповідей І міжнародної конференції "Інноваційний розвиток на основі технологічної зрілості в управлінні проектами". –Київ: КНУБА, 2004. –С. 16-17.
  5.  Борзенко-Мірошніченко А.Ю. Моніторинг продукту освітніх проектів // Тези доповідей міжнародної конференції "Управління проектами в умовах глобалізації знань". Відповідальний за випуск С.Д. Бушуєв. –К.: КНУБА, 2006. –С. 21-22.
  6.  Калюжный В.В., Борзенко-Мирошниченко А.Ю. Особенности внедрения кредитно-модельной системы при изучении дисциплин с элементами творчества // Економіка. Менеджмент. Підприємництва: Зб.наук.пр. –Луганськ: вид-во СНУ
    ім. В.Даля, 2006. –Вип. 16. –С. 275-279.

АНОТАЦІЯ

Борзенко-Мірошніченко А.Ю. Моніторинг якості освітніх проектів на основі моделей системної динаміки. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.22 –Управління проектами та програмами. –Київський національний університет будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України, Київ, 2007.

Виявлено недоліки процесів управління та моніторингу освітніх проектів. Розкрито зміст унікальності продукту освітніх проектів. Сформоване коло замовників та їх вимоги до продукту освітніх проектів. Досліджено динамічну складність системи управління якістю освітніх проектів. Визначено роль, розроблено теоретичні основи та інструментарій процесу моніторингу якості освітніх проектів. Сформульовано принципи та виявлено закономірності процесу моніторингу якості освітніх проектів. Розроблено множину стратегій управління якістю освітніх проектів. Впроваджено на практиці методику управління якістю освітніх проектів та комп’ютерну програму “Система підтримки моніторингу якості освітніх проектів на основі контрольних точок “МОЯК”.

Ключові слова: освітні проекти, продукт освітніх проектів, управління якістю, моніторинг якості, моделі системної динаміки, інструментарій моніторингу якості, контрольні точки, стратегії управління якістю.

АННОТАЦИЯ

Борзенко-Мирошниченко А.Ю. Мониторинг качества образовательных проектов на основе моделей системной динамики. –Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата технических наук по специальности 05.13.22 –Управление проектами и программами. –Киевский национальный университет строительства и архитектуры Министерства образования и науки Украины, Киев, 2007.

В диссертационной работе дано теоретическое обоснование и разработаны практические инструменты процесса мониторинга качества образовательных проектов для обеспечения качества продукта в соответствии с требованиями заказчиков.

Показано, что проблема низкого качества образовательных проектов является следствием недостаточного внимания к специфике продукта таких проектов, а также к процессам управления и мониторинга качества. Кроме того, в ходе реализации образовательных проектов необходимо учитывать динамическую сложность системы управления качеством, нелинейность поведения которой обусловлена уникальностью продукта и изменениями его конфигурации, влиянием внутреннего и внешнего окружения, результативностью и эффективностью управляющих воздействий, своевременностью и достоверностью результатов мониторинга качества. Для исследования таких нелинейностей разработана концептуальная модель системной динамики управления качеством образовательных проектов, которая позволила доказать необходимость обоснования теоретических положений и инструментального обеспечения процесса мониторинга качества образовательных проектов. Реализацию процесса мониторинга качества по этапам жизненного цикла проекта отображает разработанная системная модель мониторинга качества образовательных проектов, которая показывает, как в соответствии с требованиями заказчиков через призму взаимодействующих фактов с учетом организационного аспекта мониторинга путем внедрения системы управления качеством достичь желаемой цели –удовлетворения требований заказчиков образовательных проектов к качеству продукта. Системная модель мониторинга качества и усовершенствованный инструмент оценивания на основе метода освоенного объема позволили выявить закономерности и сформулировать принципы процесса мониторинга качества образовательных проектов.

Для реализации корректирующих воздействий, решение о необходимости которых принимается на основе информации по результатам процесса мониторинга качества, разработано множество стратегий управления качеством образовательных проектов. Реализация стратегий направлена на достижение желаемого уровня качества продукта за счет подбора необходимого ресурсного обеспечения. Одна из стратегий имеет программную реализацию и предполагает расчет рационального количества контрольных точек с последующим стимулированием темпа выполнения работ продуктом. Разработанная компьютерная программа предназначена для повышения эффективности и результативности работы менеджера по качеству образовательных проектов, что было подтверждено ее внедрением на практике.

Ключевые слова: образовательные проекты, продукт образовательных проектов, управление качеством, мониторинг качества, модели системной динамики, инструментарий мониторинга качества, контрольные точки, стратегии управления качеством.

ANNOTATION

Borzenko-Miroshnichenko A.U. The quality monitoring of the educational project based on system dynamics models –Manuscript.

Thesis on competition for scientific degree of candidate of technical sciences in speciality 05.13.22 –Project and programs management. –Kyiv national university of construction and architecture, Kyiv, 2007.

The demerits of monitoring and management processes in educational project have been revealed. The matter of the educational project product specialty has been lighted. The range of the educational project’ customers and their requirements have been generated. The dynamic complexity of the educational project management system has been searched. The educational project monitoring process role has been defined and its theoretic basis and instruments have been developed. The principles and natural laws of the educational project monitoring process have been formulated. The range of strategies for quality monitoring in educational project has been shaped. The methodic of the educational project quality monitoring has been applied in practice, as far as the computer program “The quality monitoring support system in educational project based on control points”.

Key words: educational project, educational project product, quality management, quality monitoring, system dynamics models, quality monitoring instruments, control points, quality management strategies.




1. Общение классного руководителя с родителями
2. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук2
3. Теоретико-методологические основы социальной виктимологии
4. Береза - дерево жизни
5. ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА 8 РЕШЕНИЕ НЕЛИНЕЙНЫХ УРАВНЕНИЙ Отделение корней Отделить корень ура
6. Понятие и признаки субъектов предпринимательской деятельности
7. Внутренний аудит Задача 1
8. Толстой ОТВЕТ НА ОПРЕДЕЛЕНИЕ СИНОДА от 20~22 ФЕВРАЛЯ 1901 г
9. за несовместимости крови плода и матери по эритроцитарным антигенам
10. Рассмотрим два состояния системы
11. Н.А. Бердяев о характере русского народа
12. тема соціального захисту на Україні у сучасних умовах постійно потребує до себе уваги з боку держави та суспі
13. Выплату может получить лишь тот у кого имеется интерес в сохранении имущества основанный на законе
14. Лекция 12 Тиристоры Тиристор это полупроводниковый прибор который состоит из трих или более электронно
15. N переходів такий самий як і у напівпровідникових діодів
16. Курсовая работа- Види трудової діяльності молодших школярів
17. Духовная реабилитация больных алкоголизмом
18. Рельеф формируется в результате взаимодействия внутренних эндогенных и внешних экзогенных.html
19. Социальное поведение медоносных пчел
20. 2012г Конспект урока 55 Для учащихся 5 класса мальчики