Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук1

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-03-13


НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

СТОЙКО

Наталія Євгенівна

     УДК 332.365:631.459(477.83)

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ В ЕРОЗІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ АГРОЛАНДШАФТАХ ЛІСОСТЕПУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Спеціальність 08.08.01 –економіка природокористування

і охорони навколишнього середовища

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів–


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор

Казьмір Павло Гнатович,

Львівський державний аграрний університет,

завідувач кафедри землевпорядного проектування

Офіційні опоненти:      доктор економічних наук, професор

Бриндзя Зіновій Федорович,

Тернопільський державний економічний університет,

завідувач кафедри земельних відносин і технологій АПК

кандидат економічних наук, доцент

Залуцький Іван Романович,

Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, завідувач кафедри управління персоналом та державної служби

Провідна установа:     Рада по вивченню продуктивних сил України НАН

України, відділ проблем  використання і охорони земельних ресурсів, м. Київ 

Захист відбудеться “21” червня 2006 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.072.01 в Національному лісотехнічному університеті України Міністерства освіти і науки України за адресою: 79057, м. Львів, вул. Генерала Чупринки,103, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного лісотехнічного університету України за адресою: 79057, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 101.

Автореферат розісланий “20”  травня 2006 р.

Вчений секретар        

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент                                        Р.Я. Кіндрат

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ерозія ґрунтів –один з найпоширеніших видів їх деградації. Вона завдає величезних екологічних й економічних збитків сільськогосподарській галузі економіки України. Тому пошук найбільш ефективних методів захисту земель від ерозії –гостра еколого-економічна проблема, що вимагає системного підходу до свого вирішення і належного теоретичного забезпечення.

Актуальність дослідження зумовлюється необхідністю наукового пошуку шляхів та можливостей пристосування й адаптації сільськогосподарського виробництва до конкретних ландшафтно-екологічних умов кожного окремо взятого сільськогосподарського підприємства з метою ведення економічно ефективного господарства, дотримання екологічних вимог щодо збереження ґрунту як незамінного природного ресурсу й одного з основних компонентів ландшафту.

Головна ідея дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі узагальнення існуючих теоретико-методологічних та практичних підходів до організації використання і охорони земель в умовах розвинутої водної ерозії ґрунтів розробити методичні положення оптимізації сільськогосподарського землекористування на засадах екологічно збалансованого розвитку.

Теоретико-методологічні, методичні та прикладні еколого-економічні аспекти організації використання і охорони земель досліджено в наукових працях відомих учених різних напрямків –економістів, землевпорядників, аграрників, ґрунтознавців, географів та інших. Вагомий внесок у вирішення цієї проблеми зробили І.К. Бистряков, З.Ф. Бриндзя, С.Ю. Булигін, М.Д. Волощук, Д.І. Гнаткович, В.В. Горлачук, Л.С. Гринів, М.Д. Гродзинський, Г.Д. Гуцуляк, Б.М. Данилишин, Д.С. Добряк, С.І. Дорогунцов, М.В. Дроздяк, П.Г. Казьмір, О.П. Канаш, Л.І. Копій, В.А. Леонець, В.В. Медведєв, І.Р. Михасюк, Л.Я. Новаковський, С.О. Осипчук, В.Ф. Сайко, І.М. Синякевич, А.Я. Сохнич, О.Г. Тараріко, В.М. Трегобчук, А.М. Третяк, Ю.Ю. Туниця, Г.В. Черевко та інші.

Наукові здобутки вітчизняних і зарубіжних учених мають важливе значення для збалансованого розвитку землекористування, однак проблема ерозійно безпечного використання земельних угідь в агроландшафтах при реформуванні земельних відносин потребує подальшого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводились автором протягом останніх чотирьох років. Тема дисертації є складовою частиною комплексного плану наукових досліджень Львівського державного аграрного університету, зокрема держбюджетної теми "Розробити теоретичні основи управління земельними ресурсами, землевпорядкування і земельного кадастру та методику організації екологічно безпечного використання земель в ринкових умовах" (номер державної реєстрації 0100U002331), яка виконується кафедрами землевпорядного факультету з 2000 року. Внесок автора полягає у дослідженні еколого-економічних аспектів використання та охорони земель сільськогосподарського призначення в ерозійно небезпечних агроландшафтах і розробці науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення системи організації використання та охорони земель на локальному рівні.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження –розробка науково обґрунтованих підходів і методичних рекомендацій щодо вдосконалення організації використання та охорони земель в ерозійно небезпечних агроландшафтах на засадах екологічно збалансованого розвитку землекористування при реформуванні аграрного сектора економіки.

Відповідно до цього у дисертації поставлені такі завдання:

  •  визначити вплив природних і антропогенних чинників на виникнення й розвиток водної ерозії ґрунтів;
  •  обґрунтувати науково-методичні положення організації використання і охорони сільськогосподарських земель в умовах розвинутої водної ерозії ґрунтів на засадах екологічно збалансованого розвитку;
  •  провести аналіз і дати еколого-економічну оцінку використання земель сільськогосподарського призначення після проведення перших етапів земельної реформи;
  •  здійснити аналіз економічного механізму стимулювання раціонального використання і охорони земель в умовах розвинутої водної ерозії ґрунтів;
  •  обґрунтувати оптимальну структуру ерозійно небезпечних агроландшафтів за допомогою здійснення диференційованої оцінки території землекористування на ландшафтно-екологічній основі;
  •  розробити методичні рекомендації щодо визначення оптимальної структури сільськогосподарських угідь і посівних площ за допомогою економіко-математичного моделювання в існуючих та новостворених сільськогосподарських підприємствах;
  •  намітити основні напрямки екологічно безпечного використання земель в ерозійно небезпечних агроландшафтах;
  •  визначити еколого-економічну ефективність ерозійно безпечного використання земель сільськогосподарського призначення в умовах розвинутої водної ерозії ґрунтів.

Об'єктом дослідження є процес удосконалення організації використання й охорони земель в ерозійно небезпечних агроландшафтах Лісостепу Львівської області.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні еколого-економічні аспекти вдосконалення організації використання й охорони земель в ерозійно небезпечних агроландшафтах при реформуванні аграрного сектора економіки на засадах екологічно збалансованого розвитку.

Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення економіки природокористування; принципи збалансованого розвитку; досягнення вітчизняних і зарубіжних учених у галузі землекористування, ландшафтознавства, екології, економіки, ґрунтознавства тощо.

У процесі виконання поставлених завдань використано комплекс методів економічного дослідження: монографічний –під час опрацювання наукових праць, статистичних збірників, енциклопедій та вивчення досвіду з питань організації використання й охорони земель сільськогосподарського призначення; історичний –при проведенні дослідження впливу перших етапів земельної реформи на стан агроландшафтів, при аналізі застосування методів та інструментів удосконалення землекористування; графічний –для узагальнення статистичних даних; статистичний, розрахунковий та кореляційного аналізу –при визначенні динаміки структури землекористування, дослідженні впливу проведення земельної реформи на еколого-економічний стан використання земельних ресурсів; моделювання –для розробки моделей ерозійно безпечного використання земельних угідь в агроландшафтах регіону; експериментального проектування –у моделюванні регіональної системи землекористування. Як один із найважливіших методичних підходів у роботі застосовано системний підхід з урахуванням міждисциплінарного характеру дослідження, який характеризує збалансованість економічної вигоди та вимог екологічної безпеки.

Інформаційною базою дослідження є закони України, нормативно-правові акти і програмні документи державних органів, методичні й статистичні матеріали Державного комітету України по земельних ресурсах, Державного комітету статистики України, Львівського обласного головного управління земельних ресурсів, Львівського обласного управління статистики, експериментальні та проектні дані ДП "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", досвід землевпорядкування окремих господарств регіону.

Наукова новизна одержаних результатів. Найважливіші результати наукового дослідження полягають у наступному:

  •  вперше:
  •  розроблено методичні рекомендації щодо виділення елементарних ландшафтно-екологічних територіальних одиниць (ЕЛЕТО), які в подальшому розглядаються як об'єкти диференційованого однотипного сільськогосподарського використання території, що дасть змогу підвищити ефективність використання земель на основі прогнозування їх найбільш доцільного використання;
  •  удосконалено:
  •  теоретичні основи організації використання земель в ерозійно небезпечних агроландшафтах на засадах екологічно збалансованого розвитку, при якому сукупне антропогенне навантаження на земельні ресурси і природне середовище в цілому не перевищувало б самовідновлювальний потенціал природних систем;
  •  науково-методичні підходи до оптимізації структури агроландшафтів на засадах екологічно збалансованого розвитку, які, на відміну від існуючих, передбачають ландшафтно-екологічне зонування сільської території, виділення елементарних ландшафтно-екологічних територіальних одиниць, складання схеми формування біоцентрично-мережевої структури агроландшафту та складання генерального плану використання земель;
  •  механізм ґрунтозахисної системи землеробства з урахуванням основних причин дестабілізації агроландшафтів, який, на відміну від існуючих підходів, спрямований на формування зональних ресурсо- та енергозберігаючих моделей ефективного ведення сільськогосподарського виробництва на засадах природоохоронної організації території та відтворення природно-ресурсного потенціалу;
  •  систему показників оцінки екологічно збалансованого використання земель сільськогосподарського призначення в умовах розвинутої водної ерозії ґрунтів, до яких віднесено витрати на відновлення ґрунту, втрата якого запобігається, затрати на виробництво товарної продукції, враховуючи екологічно допустимі межі розорювання території, екологічну стійкість і стабільність агроландшафту;
  •  методичний підхід до оптимізації землекористування за допомогою побудови моделі нечіткого математичного програмування, що дасть змогу моделювати плавну, поступову зміну властивостей економічного процесу і знайти доцільне поєднання галузей сільського господарства;
  •  отримали подальший розвиток:
  •  концептуальні підходи до вдосконалення економічного механізму стимулювання раціонального використання і охорони земель на засадах екологічно збалансованого розвитку землекористування.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, викладені автором у дисертації, доведені до рівня прикладних рекомендацій щодо вдосконалення організації ерозійно безпечного використання земель у сільськогосподарських підприємствах. Рекомендації щодо екологічно збалансованого розвитку землекористування на основі ландшафтно-екологічного підходу та вдосконалення механізму ґрунтозахисної системи землеробства з врахуванням основних причин дестабілізації агроландшафтів передані і прийняті до впровадження у виробництво при розробці та складанні документації із землеустрою в галузі використання і охорони земель (довідка ДП "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" № 18 від 24.01.2006 р.).

Матеріали дисертаційного дослідження частково використані у підготовці лекційних курсів та рекомендацій щодо проведення практичних занять з дисциплін "Землевпорядне проектування", "Агроландшафтна організація території", "Економіко-математичні методи та моделі в землеустрої", "Економіка землекористування" (довідка Львівського державного аграрного університету № 01-28-01/2 від 24.01.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, які викладені в дисертації та виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використано тільки ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача. Їх значення полягає в подальшому розвитку наукових поглядів щодо теоретико-методичних основ формування екологічно збалансованої просторової структури сільськогосподарського землекористування.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження пройшли апробацію на Міжнародній науково-практичній конференції "Еколого-економічні проблеми розвитку АПК" (Львів, 2002 р.), Регіональній науково-практичній конференції "Стратегічна реструктуризація регіональної економіки та соціальної сфери" (Вінниця, 2004 р.), Всеукраїнській науковій конференції "Стан земельних угідь та поліпшення їх використання" (Київ, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища" (Львів, 2005 р.), доповідались автором на звітних наукових конференціях аспірантів та здобувачів Львівського державного аграрного університету про результати науково-дослідної роботи (2001-2004 рр.). Результати досліджень відображені в наукових звітах кафедри землевпорядного проектування Львівського державного аграрного університету.

Публікації. Результати наукового дослідження за темою дисертації викладені у 14 наукових працях загальним обсягом 12,39 друк. арк., у тому числі 12,16 друк. арк. належить особисто автору. З них 1 індивідуальна монографія, 7 статей у наукових фахових виданнях, 2 статті в інших виданнях, 4 публікації у матеріалах і тезах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 214 стор. комп'ютерного тексту, з них 150 стор. основного тексту, який містить 10 табл., 19 рис. Список використаних джерел із 208 найменувань викладено на 18 стор., 20 додатків –на 43 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі "Теоретичні основи організації ерозійно безпечного використання земель на засадах екологічно збалансованого розвитку" проведено комплексне дослідження передумов виникнення й розвитку водної ерозії ґрунтів та розкрито сутність і теоретичні аспекти організації сільськогосподарського землекористування на ландшафтно-екологічній основі.

Враховуючи складну еколого-економічну ситуацію, що склалась сьогодні в аграрному секторі вітчизняної економіки, методика дослідження питань екологічно збалансованого сільськогосподарського землекористування спрямована на гармонізацію взаємозв'язків між природними явищами та економічними процесами з метою отримання економічного ефекту при мінімальній екологічній шкоді навколишньому середовищу.

На основі проведених досліджень, узагальнення літературних джерел, вивчення виробничого досвіду складання проектів землевпорядкування зроблено висновок про те, що передумовою виникнення і розвитку ерозійних процесів є природні чинники (клімат, рельєф, фізико-хімічні властивості ґрунту), однак головна причина водної ерозії ґрунтів –таке землекористування, яке характеризується інтенсивним антропогенним впливом на земельні ресурси і не враховує екологічних (природних) особливостей навколишнього середовища.

Встановлено, що надмірне насичення сучасних агроландшафтів дестабілізуючими угіддями (у першу чергу ріллею), яке супроводжувалось знищенням природних екосистем як основного каркаса природного ландшафту, є головною причиною екологічної нестабільності сільськогосподарського землекористування, де еродованість ґрунтового покриву –одна з найбільших і найсерйозніших проблем.

У дисертації обґрунтовується, що основним напрямом еколого-економічної оптимізації використання земель в умовах розвинутої водної ерозії ґрунтів на засадах збалансованого розвитку є встановлення екологічно безпечних і економічно доцільних співвідношень у структурі земельних угідь. В основу цієї оптимізації має бути покладено ландшафтно-екологічний підхід до землевпорядкування сільськогосподарських підприємств. Такий підхід до формування просторової структури сільськогосподарського землекористування в умовах розвинутої водної ерозії ґрунтів дає змогу знайти об'єктивний компроміс між природно-географічним утворенням –ландшафтом і масштабами сільськогосподарського виробництва, що допоможе пом'якшити і навіть припинити деградацію ґрунтового покриву. Концепція ландшафтно адаптованого землеробства створить науково обґрунтовану базу для функціонування всього агропромислового виробництва і соціального благополуччя суспільства.

У процесі землевпорядкування необхідно сформулювати відповідні завдання, задати соціально-економічні функції, обґрунтувати екологічні обмеження й оптимізувати структуру конкретних територіальних систем, а за допомогою математичного моделювання –визначити оптимальну з можливих варіантів структуру агроландшафтів у прогнозних та експериментальних розробках.

В основу дослідження покладено системний підхід, у межах якого об'єкт землекористування розглядається як система взаємозв'язаних компонентів, що характеризується зв'язками, активність яких спрямована до організованої цілісності та впорядкованості.

У другому розділі "Аналіз і оцінка сучасного використання й охорони земель в ерозійно небезпечних агроландшафтах" проаналізовано та подано оцінку земельного фонду досліджуваної території, зокрема еродованих земель; досліджено вплив перших етапів земельної реформи на стан агроландшафтів; узагальнено існуючі методи організації використання та охорони земель в умовах розвинутої водної ерозії ґрунтів; здійснено аналіз економічного механізму стимулювання раціонального використання і охорони земель.

Для дослідження питань екологічно безпечного використання земель сільськогосподарського призначення в умовах розвинутої водної ерозії ґрунтів вибрано вісім адміністративних районів, розміщених у межах лісостепової зони: Городоцький, Жовківський, Золочівський, Миколаївський, Мостиський, Перемишлянський, Пустомитівський, Сокальський, –загальною площею 8105 км, що становить близько 40 % загальної площі земель Львівської області.

У структурі земельних угідь найбільша питома вага сільськогосподарських земель –,6 %, серед яких 22,0 % –природні кормові угіддя, ліси та лісовкриті площі займають 24,5 % загальної площі земель. Варто зазначити, що загальна лісистість є досить високою, однак характеризується нерівномірним розподілом по території, зокрема, в ерозійно небезпечних агроландшафтах площа лісів складає менше 20 %.

Водній ерозії ґрунтів піддано більше 30 % орних земель, серед яких площа сильнозмитих становить 13838 тис. га, середньозмитих – тис. га, слабозмитих –тис. га.

Рис. 1. Інтегральна характеристика ландшафтів
Лісостепу Львівської області

Структурний аналіз сучасного стану земельного фонду Лісостепу Львівської області засвідчив, що найбільше антропогенне навантаження на земельні ресурси в Городоцькому, Мостиському, Перемишлянському, Пустомитівському, Сокальському адміністративних районах (рис. 1), де поряд зі сприятливими природними умовами для ведення ефективної сільськогосподарської діяльності спостерігається інтенсивний розвиток ерозійних процесів на сільськогосподарських угіддях.

Проведені дослідження підтверджують, що ґрунтозахисна система землеробства з контурно-меліоративною організацією території спрямована на радикальне поліпшення використання земель і охорону ґрунтового покриву в сільськогосподарському землекористуванні.

Однак необхідно зазначити, що ця система повністю не забезпечила вирішення проблеми екологічно збалансованого та економічно ефективного використання земельних ресурсів: по-перше, незмінною залишалась тенденція розширення площі ріллі, як найбільш продуктивного угіддя, а сівозміни не завжди відповідали агроекологічним та морфометричним умовам території для ерозійно безпечного вирощування сільськогосподарських культур; по-друге, попри всі позитивні сторони контурно-меліоративної організації території, впровадження розроблених проектів у дію було проведено не в повному обсязі, а деякі з цих проектів взагалі залишились на папері; по-третє, землекористувачі не дотримувались вимог ґрунтозахисного землеробства, основою їхньої діяльності був план виробництва продукції, створення умов для виконання якого було найважливішим показником обґрунтування проектних рішень.

Аналіз впливу перших етапів земельної реформи на стан агроландшафтів досліджуваного регіону виявив основні недоліки землевпорядних робіт, пов'язаних з передачею у приватну власність громадянам розпайованих сільськогосподарських угідь, а саме: не враховувались вимоги до контурно-меліоративної організації території; земельні ділянки в основному формувались з дрібних часток різної якості, без врахування рельєфних умов і ґрунтових відмінностей, довжиною вздовж схилу; при формуванні земельних часток (паїв) деградовані та малопродуктивні сільськогосподарські угіддя не виділялись у масиви земель спільної власності з метою їх відведення під консервацію.

Результати проведеного дисертаційного дослідження дають підстави стверджувати, що ефективність ґрунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території буде досягнута лише після оптимізації структури земельних угідь.

Важливим аспектом оптимізації землекористування в умовах реформування аграрного сектора економіки є економічний механізм здійснення природоохоронних заходів, які повинні мати бюджетне фінансування. В основу економічного механізму забезпечення раціонального використання і охорони ерозійно небезпечних земель потрібно покласти принцип платності використання земельних ресурсів, враховуючи якісний стан і місце розташування земельної ділянки. До інструментів економічного механізму пропонується віднести пільгове кредитування на вирощування продукції без отрутохімікатів та ведення сільського господарства з дотриманням вимог ґрунтозахисного землеробства; дотації та субсидії на впровадження ґрунтозахисних і природоохоронних заходів, а також для здійснення природоохоронних програм, що мають загальнодержавне значення (раціональне використання, збереження та розширене відтворення земельних ресурсів, озеленення території, збереження природних об'єктів).

Одночасно з економічним стимулюванням раціонального використання і охорони земель потрібно вдосконалити механізм управління земельними ресурсами на засадах екологічно збалансованого розвитку, а саме: здійснювати моніторинг використання земель сільськогосподарського призначення; розробляти в межах сільських рад плани територіального ландшафтно-екологічного планування використання земель; запроваджувати податкові пільги на здійснення екологічно орієнтованих видів діяльності (протиерозійна організація території агроландшафтів, удосконалення структури ландшафтів, підтримання біорозмаїття території тощо), на виробництво екологічно чистої сільськогосподарської продукції; проводити стягнення зборів за забруднення та погіршення якості земельних ресурсів і штрафів за порушення природоохоронного законодавства; відшкодовувати втрати при вилученні із сільськогосподарського використання деградованих та малопродуктивних земель.

У третьому розділі "Еколого-економічна оптимізація використання земель в агроландшафтах Лісостепу" сформульовані основні напрями еколого-економічної оптимізації сільськогосподарського землекористування, розроблено методичні рекомендації щодо визначення екологічно збалансованої структури земельних угідь та посівних площ, удосконалено методичні підходи до визначення ефективності ерозійно безпечного використання земель у сільськогосподарському підприємстві.

Обґрунтовано структурну модель землевпорядкування сільськогосподарських земель на території сільської ради, яка передбачає 4 етапи: картографування ландшафтно-екологічних умов території → схема виділення елементарних ландшафтно-екологічних територіальних одиниць на території сільської ради → генеральний план використання земель на території сільської ради → проект організації використання сільськогосподарських земель.

Функціональне ландшафтно-екологічне зонування території землекористування –це інструмент регулювання відносин з приводу володіння, використання й охорони земель у межах сільських територій. За своєю сутністю таке зонування передбачає поділ території землекористування на зони відповідного типу з визначеними межами. На землях агроекологічної зони (сільськогосподарські угіддя) пропонується виділяти елементарні ландшафтно-екологічні територіальні одиниці (ЕЛЕТО). Критерієм поділу території землекористування на ЕЛЕТО є встановлення системи однорідних характеристик для однорідної групи земельних ділянок та показників їх використання.

У дисертації обґрунтовано методику виділення цих однорідних земельних ділянок, які розглядаються як просторові об'єкти, у межах яких враховуються практично всі відмінності природних умов, що мають значення у веденні сільського господарства, а також встановлюється відповідність фактичного використання даної території її потенційним можливостям.

Вперше для умов регіону при розробці проекту організації використання земель у сільськогосподарському підприємстві запропоновано складати схему формування біоцентрично-мережевої структури агроландшафту, основними складовими якої є біоцентри і біокоридори. Це дасть змогу не лише збагатити антропогенно спрощені екосистеми, а й матиме природоохоронне та ґрунтозахисне значення.

Обґрунтування використання земель у сільськогосподарських підприємствах на засадах екологічно збалансованого розвитку землекористування пропонується проводити з урахуванням розроблених нами нормативів екологічної стабільності агроландшафтів (табл. 1).

У дисертаційній роботі запропоновано економіко-математичну модель задачі оптимізації сільськогосподарського землекористування з використанням теорії нечітких множин. Модель містить у собі елементи динаміки, оскільки стан функції мети вивчається для п'яти лінгвістичних термів (Н –низький, НС –нижче середнього, С –середній, ВС –вище середнього, В –високий). Нечіткими є також обмеження щодо наявних ресурсів сільськогосподарського підприємства: земельних, матеріально-грошових, трудових.

Критерієм оптимальності є лінійна функція з нечіткою вхідною інформацією:

 (1)

за умов обмеження на використання ресурсів сільськогосподарського підприємства:

 (2)

та балансу органічної речовини в ґрунті:

. (3)

Таблиця 1

Пропоновані нормативи екологічної стабільності агроландшафтів2

Показник

Рівень стабільності агроландшафту

низький

середній

високий

дуже
високий

Коефіцієнт екологічної стабільності агроландшафту

< 0,33

0,34-0,50

,51-0,66

> 0,66

Екологічний вплив земельних угідь на сільськогосподарські угіддя, %

< 30

-50

-70

-100

Коефіцієнт антропогенного навантаження

< 2,0

,0-2,9

,0-4,0

> 4,0

Розораність території на схилах більше 2°, %

> 50

-35

-20

< 20

Еродованість орних земель, %

> 50

-25

-5

< 5

Потенційний змив ґрунту, зокрема: дерново-підзолистий, дерновий, оглеєний, піщаний та супіщаний, т/га

> 45

-15

-1,5

,5-0

чорнозем та дерновий щебенюватий ґрунт, лучно-болотний, болотний та торфово-болотний, т/га

> 60

-20

-2

-0

опідзолений ґрунт та чорнозем звичайний, т/га

> 90

-30

-3

-0

лучно-чорноземний, лучний та чорноземно-лучний ґрунт на лесовидних суглинках та алювіальних і делювіальних породах, т/га

> 120

-40

-4

-0

У виразах (1-3) використано такі позначення:

  •  відомі величини: aij –нормативні витрати i-го виду ресурсу при виробництві одиниці j-го виду продукції; q+j –норма поповнення гумусу при вирощуванні j-го виду продукції; q–j –норма втрати гумусу при вирощуванні j-го виду продукції;
  •  невідомі величини: xj –обсяг виробництва j-го виду продукції;
  •  некеровані параметри: bi –обсяг ресурсу i-го виду; Рj –вартість валової продукції j-го виду.

На основі аналізу варіантів розв'язку задачі визначено закономірності використання земель у сільськогосподарському підприємстві "Прикарпаття", яке розташоване на території Долинянської сільської ради Городоцького району Львівської області, і вибрано рослинницький напрям господарювання при використанні значення лінгвістичного терму нижче середнього (табл. 2).

Таблиця 2

Екологічні та економічні показники оптимізації землекористування
сільськогосподарського підприємства "Прикарпаття"
3

Показник

На момент складання проекту

За проектом

Загальна площа земельних угідь, га

1283,3

,3

Площа сільськогосподарських угідь, га

1205,8

,7

у тому числі: рілля

1062,2

,4

сіножаті

55,2

,2

пасовища

88,4

,1

Залужені території, га

3,1

,7

у тому числі міграційні коридори (біокоридори)

3,1

,5

Мікрозаповідники (біоцентри), га

-

,2

у тому числі залужені землі

-

,4

заліснені території

-

,8

Захисні лісові насадження, га

2,6

,9

Сільськогосподарська освоєність території, %

94,0

,9

Розораність території, %

82,8

,9

у тому числі на схилах більше 2°

58,2

,4

Коефіцієнт антропогенного навантаження

2,2

,6

Коефіцієнт екологічної стабільності території

0,23

,45

Екологічний вплив природних угідь на сільськогосподарські угіддя, %

10,3

,1

Втрати ґрунту від ерозії, т/га

19,0

,3

Запобігання втратам ґрунту, т

954,2

,6

Витрати на відновлення ґрунту, втрата якого запобігається, тис. грн.

71,5

,8

Вартість недоотриманої продукції на еродованих ґрунтах, тис. грн.

52,4

,4

Вартість валової продукції, тис. грн.

2158,3

2969,0

Чистий дохід, тис. грн.

1061,3

,7

Унаслідок екологічної та економічної оптимізації землекористування площа сільськогосподарських угідь зменшиться на 7,0 %, орних земель –на 29,2 %, площа сіножатей збільшиться на 32,0 %, а пасовищ зменшиться на 5,2 %. Під постійне залуження (консервацію) пропонується вилучити із сільськогосподарського використання 47,9 га земель, розміщених на схилах більше 5° із сильнозмитими ґрунтами. Схили більше 8° (23,8 га) пропонується заліснити, тим самим збагативши агроландшафти землекористування і сільської території лісовими угіддями, які слугуватимуть біоцентрами.

За рахунок удосконалення розміщення сільськогосподарських культур стосовно придатності ґрунтів забезпечиться приріст урожаю від 1,5 до 3,4 ц/га, втрати ґрунту від ерозії зменшаться на 13,7 т/га (65,4 %).

Загальний обсяг повного еколого-економічного ефекту від передбачених природоохоронних і ґрунтозахисних заходів становитиме 144,8 тис. грн. на всю оптимізовану площу, або 61,7 грн./га. Вартість валової продукції на 1 га сільськогосподарських земель складатиме 2661,1 грн., що на 34 % більше від існуючої. Збільшення чистого доходу господарства можна оцінити у 1436,4 тис. грн., або на 51 %.

Проведені дослідження показують, що еколого-економічна оптимізація структури земельних угідь в ерозійно небезпечних агроландшафтах є необхідною умовою екологічно збалансованого сільськогосподарського землекористування.

ВИСНОВКИ

На основі проведених досліджень можна зробити такі висновки:

1. Одним із визначальних чинників інтенсивного розвитку водної ерозії ґрунтів є недостатнє врахування екологічних особливостей природного середовища при організації сільськогосподарського землекористування. Тому дуже важливо запобігти деградації ґрунтового покриву, створюючи екологічно збалансовані агроландшафти.

. Центральне місце у створенні екологічно збалансованих агроландшафтів займає врахування екологічних наслідків від прийнятих економічних рішень на основі методичних підходів до визначення шляхів досягнення зростання урожаю сільськогосподарських культур при збереженні якості земельних ресурсів і забезпеченні оптимальних умов проживання людини.

. Аналіз існуючих підходів до організації використання сільськогосподарських земель в умовах розвинутої водної ерозії ґрунтів свідчить про необхідність подальшого вдосконалення науково обґрунтованих підходів і методичних рекомендацій щодо формування екологічно збалансованих агроландшафтів з таких причин: суцільно розорані масиви ріллі, сформовані під тиском економічних вимог, не відповідають ґрунтово-морфологічним умовам території; паювання масивів орних земель на рівнозначні частки не забезпечує поліпшення організації використання земель, а, навпаки, ускладнює можливість еколого-економічної оптимізації сільськогосподарського землекористування, оскільки передача таких масивів земель в оренду залишає питання вдосконалення просторової структури агроландшафтів не розв'язаним.

. У дисертаційній роботі приділена увага вдосконаленню методики організації ерозійно безпечного використання земель на основі системного і ландшафтно-екологічного підходів. При плануванні екологічно збалансованого землекористування пропонується розглядати агроландшафти як систему взаємозв'язаних природних і економічних процесів та проводити ландшафтно-екологічне зонування сільськогосподарських земель, яке ґрунтується на найважливіших в агровиробничому сенсі територіальних показниках (рельєф, ґрунтовий та рослинний покрив, підстилаючі породи, умови поверхневого та ґрунтового зволоження, клімат).

. Розроблено методичні рекомендації щодо виділення елементарних ландшафтно-екологічних територіальних одиниць, які апробовано при розробці проекту організації використання земель сільськогосподарського підприємства "Прикарпаття", розміщеного на території Долинянської сільської ради Городоцького району Львівської області, дозволили сформувати ділянки однотипного сільськогосподарського використання території агроландшафту, домогтися екологічної й економічної оптимізації структури сільськогосподарських угідь, підвищити рівень використання орних земель та ефективність ґрунтозахисних заходів.

6. Під час розроблення проекту організації використання земель на території сільської ради запропоновано складати схему формування біоцентрично-мережевої структури агроландшафту, основними складовими якої є біоцентри та біокоридори, які дадуть змогу не лише збагатити антропогенно спрощені екосистеми біологічним розмаїттям, але й матимуть природоохоронне та ґрунтозахисне значення.

7. Запропонована модель нечіткого математичного програмування задачі оптимізації використання земель у сільськогосподарському підприємстві дає змогу обґрунтувати рівень ефективності землекористування в різних природно-економічних умовах завдяки введенню в модель слабоформалізованих аспектів проблемних ситуацій, до яких належать:

  •  нечіткі описи параметрів використання земельних ресурсів;
  •  введення лінгвістичних змінних для оцінки параметрів прогнозованої врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тваринництва, а також ціни збуту сільськогосподарської продукції;
  •  здобуття прогнозних рішень за допомогою моделювання з використанням експертних методів оцінки економічного ефекту при екологічних обмеженнях на використання ерозійно небезпечних земель.

Нечітке математичне програмування у землевпорядному проектуванні дає змогу дослідити множину різноманітних альтернатив і всесторонньо вивчити ситуаційну проблему, визначити економічно доцільну й екологічно безпечну структуру сільськогосподарських угідь і посівних площ сільськогосподарських культур, оптимально поєднати галузі сільського господарства для ведення ефективного сільськогосподарського виробництва.

8. Встановлено, що обґрунтування екологічної необхідності та економічної доцільності оптимізації землекористування з вилученням із сільськогосподарського використання деградованих і малопродуктивних земель та переведення їх у природні угіддя є основою для підтвердження пропозицій щодо підвищення ефективності природокористування в даному регіоні.

. Доведено, що раціональне використання і охорона земель в ерозійно небезпечних агроландшафтах повинні здійснюватись на підставі проектів землевпорядкування з дотриманням вимог ґрунтозахисного землеробства. Проведення організаційно-господарських, агротехнічних, лісомеліоративних і фітомеліоративних заходів, передбачених проектом, дає змогу значно зменшити втрати ґрунту від водної ерозії.

З метою економічного стимулювання раціонального використання і охорони земель запропоновані еколого-економічні інструменти впливу на фінансовий стан суб'єктів землекористування: пільгове кредитування на ведення сільського господарства з дотриманням вимог ґрунтозахисного землеробства; субсидії на здійснення природоохоронних програм, що мають загальнодержавне значення; плата за землю, випас худоби, вирубку лісу, погіршення якості землі, втрату родючості ґрунту; штрафи за недотримання екологічного законодавства.

10. Запропоновано еколого-економічну оцінку проекту, розробленого для умов розвинутої водної ерозії ґрунтів, проводити порівнянням витрат на відновлення ґрунту, втрата якого запобігається, та затрати на виробництво товарної продукції при різних варіантах організації сільськогосподарського землекористування, враховуючи екологічно допустимі межі розорювання території.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія:

1. Стойко Н.Є. Організація використання земель в ерозійно небезпечних ландшафтах: Монографія. –Львів: НВФ "Укр. технології", 2005. – с.

У наукових фахових виданнях:

2. Стойко Н.Є. Досвід аграрних студій в Дублянах у дослідженні ерозії ґрунтів і протиерозійної організації території// Вісник Львівського державного аграрного університету: Землевпорядкування і земельний кадастр. –, № 5. –С. 208-213.

3. Стойко Н.Є. Особливості протиерозійної організації території при реформуванні земельних відносин// Вісник Львівського державного аграрного університету: Землевпорядкування і земельний кадастр. –, № 6. –С. 186-191.

4. Стойко Н.Є. Оптимізація використання еродованих земель у господарствах лісостепової зони Львівщини// Вісник Львівського державного аграрного університету: Землевпорядкування і земельний кадастр. –, № 7. –С. 159-163.

5. Стойко Н.Є. Формування екологічно стійких агроландшафтів в умовах розвитку ерозії ґрунтів// Вісник Львівського державного аграрного університету: Землевпорядкування і земельний кадастр. –, № 8. –С. 139-145.

6. Стойко Н.Є. Екологічні аспекти ерозійно безпечного землекористування// Наук. вісник: Зб. наук.-техн. праць. –Львів: НЛТУ України. – 2005, вип. 15.3. –С. 217-222.

7. Стойко Н.Є. Економічне стимулювання раціонального використання земель в ерозійно небезпечних агроландшафтах// Наук. вісник: Зб. наук.-техн. праць. –Львів: НЛТУ України. –, вип. 15.4. –С. 75-79.

8. Стойко Н.Є. Економічні аспекти вдосконалення організації землекористування із застосуванням методів теорії нечітких множин// Наук. вісник: Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища. –Львів: НЛТУ України. –, вип. 15.6. –С. 433-437.

В інших виданнях:

9. Стойко Н.Є. Екологічно збалансовані агроландшафти –запорука росту економіки АПК// Регіональна бізнес-економіка та управління. –, № 3. –С. 80-85.

10. Казьмір П.Г., Стойко Н.Є. Використання та впорядкування земель за умов водної ерозії// Зб. наук. праць Ін-ту землеробства УААН (спецвипуск). –К.: ЕКМО, 2005. –С. 52-56. Внесок автора: запропоновано ландшафтно-екологічний підхід до організації використання земель в ерозійно небезпечних агроландшафтах для умов Західного Лісостепу.

11. Казьмір П.Г., Стойко Н.Є. Ландшафтна диференціація території як інструмент збалансованого розвитку землекористування// Матеріали круглого столу "Управління земельними ресурсами в контексті стратегії сталого розвитку". –Львів: НВФ "Укр. технології", 2005. –С. 86-89. Внесок автора: визначено теоретичні основи екологічно збалансованого сільськогосподарського землекористування.

12. Стойко Н.Є. Еколого-економічні аспекти землекористування в умовах розвинутої водної ерозії ґрунтів// Матеріали круглого столу "Управління земельними ресурсами в контексті стратегії сталого розвитку". –Львів: НВФ "Укр. технології", 2005. –С. 89-90.

13. Стойко Н.Є. Використання земель в агроландшафтах// Матеріали наук.-практ. конф. "Еколого-економічні проблеми розвитку АПК": У 2 т. –Львів: ЛДАУ, 2002. Т. 1. –С. 177-182.

14. Стойко Н.Є. Еколого-економічна оптимізація землекористування за допомогою методів математичного програмування// Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. "Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища". –Львів: НЛТУ України. –. –С. 174-176.

АНОТАЦІЯ

Стойко Н.Є. Еколого-економічні аспекти організації використання земель сільськогосподарського призначення в ерозійно небезпечних агроландшафтах Лісостепу Львівської області. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 –економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. –Національний лісотехнічний університет України, Львів, 2006.

Теоретично обґрунтовано необхідність ландшафтно-екологічного підходу до формування екологічно збалансованої структури сільськогосподарського землекористування в ерозійно небезпечних агроландшафтах. Зроблено аналіз і еколого-економічну оцінку використання земель сільськогосподарського призначення після проведення перших етапів земельної реформи. Висвітлено й узагальнено досвід і проблеми організації використання та охорони земель в умовах розвинутої водної ерозії ґрунтів. Розкрито концептуальні підходи до вдосконалення економічного механізму стимулювання раціонального використання та охорони земель в умовах розвинутої водної ерозії ґрунтів.

Розроблено методичні рекомендації щодо виділення елементарних ландшафтно-екологічних територіальних одиниць (ЕЛЕТО), які розглядаються як об'єкти диференційованого агроландшафтного однотипного сільськогосподарського використання території, що дає можливість ефективно використовувати земельні ресурси з найменшим ризиком погіршення їх якості та втрати родючості ґрунтів. Удосконалено механізм ґрунтозахисної системи землеробства з урахуванням основних причин дестабілізації агроландшафтів. Запропоновано визначати оптимальний варіант використання земель у сільськогосподарському підприємстві за допомогою побудови моделі нечіткого математичного програмування еколого-економічної оптимізації структури сільськогосподарських земель. При розробці проекту організації використання земель сільськогосподарського призначення на території сільської ради пропонується складати схему формування біоцентрично-мережевої структури агроландшафту, основними складовими якої є біоцентри та біокоридори.

Удосконалено систему показників оцінки екологічно збалансованого використання земель сільськогосподарського призначення.

Ключові слова: водна ерозія ґрунтів, агроландшафт, організація використання земель, екологічно збалансований розвиток, ландшафтно-екологічний підхід, оптимізація, моделювання, теорія нечітких множин.

АННОТАЦИЯ

Стойко Н.Е. Эколого-экономические аспекты организации использования земель сельскохозяйственного назначения в эрозионно опасных агроландшафтах Лесостепи Львовской области. –Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 –экономика природопользования и охраны окружающей среды. –Национальный лесотехнический университет Украины, Львов, 2006.

В диссертационной работе освещены опыт и проблемы организации использования и охраны земель в условиях развитой водной эрозии почв. Путем теоретического обзора современных научных достижений обсуждается проблема эрозии почв и влияния интенсификации сельского хозяйства на экологическое состояние земель. На примере агроландшафтов Лесостепи Львовской области определены существующие тенденции развития водной эрозии почв, проведен анализ и дана оценка эффективности использования сельскохозяйственных земель после проведения первых этапов земельной реформы.

В ходе исследования установлено, что наиболее эффективным путем защиты земель от эрозии является почвозащитное земледелие с контурно-мелиоративной организацией территории при одновременном проведении экологизации землепользования на основании ландшафно-экологического подхода.

Раскрыты концептуальные подходы к усовершенствованию механизма управления земельными ресурсами и экономического механизма стимулирования рационального использования и охраны земель в условиях развитой водной эрозии почв. Эколого-экономическим инструментарием стимулирования рационального использования земель предложены дотации и субсидии на внедрение почвозащитных и природоохранных мероприятий, льготное кредитование на выращивание сельскохозяйственной продукции без ядохимикатов и ведение сельского хозяйства с учетом требований почвозащитного земледелия.

Исходя из цели данного исследования, усовершенствованы научно-методические подходы к оптимизации структуры агроландшафтов на основе экологически сбалансированного развития, включающие ландшафтно-экологическое зонирование сельской территории, выделение элементарных ландшафтно-экологических территориальных единиц (ЭЛЭТЕ), создание схемы формирования биоцентрично-сетевой структуры агроландшафтов и составление генерального плана использования земель.

Автором разработаны методические рекомендации по выделению элементарных ландшафтно-экологических территориальных единиц, которые рассматриваются как объекты дифференцированного агроландшафтного однотипного сельскохозяйственного использования территории, что дает возможность максимально использовать земельные ресурсы с минимальным риском ухудшения их качества и потери плодородия почв.

Усовершенствован методический подход к эколого-экономической оптимизации сельскохозяйственного землепользования с помощью экономико-математического моделирования с использованием теории нечетких множеств и лингвистических переменных, что позволяет моделировать плавное, постепенное изменение свойств экономического процесса и определить целесообразное сочетание отраслей сельского хозяйства при условии ограничений на использование ресурсов сельскохозяйственного предприятия и баланса органического вещества в почве.

Усовершенствована система показателей оценки экологически сбалансированного использования земель сельскохозяйственного назначения в условиях развитой водной эрозии почв, к которым отнесены затраты на восстановление почвы, потеря которой предотвращается, затраты на производство товарной продукции, учитывая экологически допустимые границы распахивания территории, экологическую устойчивость и стабильность агроландшафта.

Ключевые слова: водная эрозия почв, агроландшафт, организация использования земель, экологически сбалансированное развитие, ландшафтно-экологический подход, оптимизация, моделирование, теория нечетких множеств.

ABSTRACT

Stoyko N. Ecological and Economic Aspects of the Organization Use of Agricultural Lands in Erosionally Dangerous Agrilandscapes of Forest-steppe in Lviv Region. –The Manuscript.

A dissertation to gain the scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.08.01 –Economy of the Nature Use and Environmental Protection. –National University of Forestry and Wood Technology of Ukraine, Lviv, 2006.

It has been substantiated the necessity of landscape and ecological approach to the formation of spatial structure of agrarian land-tenure in the erosion dangerous landscapes. It has been carried out the analysis as well as the ecological and economic valuation of agrarian land use after the first stage of the Land Reform. It has been revealed and generalised the experience and problems of use and protection of lands under the circumstances of strong water erosion of soils. It has been revealed some conceptual approaches to improve economic system of stimulation to the rational use and protection of lands under the circumstances of strong water erosion of soils.

Some methodical recommendations how to distinguish common landscapes and ecologically territorial units have been worked out (CLTTU). These units are considered as the objects of differential agrilandscape of the same agrarian use. It contributes the effective use of land resources and minimises the risk of deterioration in productivity and quality of soils. It has been improved the system of soil protection taking under consideration some main reasons of the landscape destabilisation. It is suggested the optimal way of land use by agrarian enterprises through the model of indistinct mathematical programming of ecologically-economic optimizing of the structure of arable lands. While working out the area of a Rural Council, it is advised to make out a scheme of biocentric and network structure where the principal component are biocentres and biocorridors.

It is advanced the system of parameters of an estimation of ecologically balanced use of the land for agriculture.

Keywords: water erosion of soil, agrilandscapes, the organization of land use, ecologically balanced development, the landscape and ecological approach, optimization, modelling, fuzzy sets theory.

Підписано до друку 17.05.2006р.

Ум. др. арк. 1.13. Формат 60х84/.

Тираж 100 прим. Папір офсетний. Зам. № 27/2006

Видавець: Редакційно-видавничий центр НЛТУ України

(Свідоцтво ДК № 2062 від 17.01.2005 р.)

, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 103

тел./факс. (0322) 233-96-04

E-mail: nv@forest.lviv.ua

2 Розроблено автором

3 Розрахунок зроблено автором




1. Разделы экономической теории
2. докладов курсовых и дипломных работ
3. Тема- Створення БД Smple і таблиць в базі даних з усіма відповідними стовпцями їх типами даних з урахуванням о
4. нибудь в процессе взросления я научусь выбирать людей как отличать хороших ребят от плохих
5. пищевых веществ и обосновавший нормы питания работников занятых физическим трудом- в К
6. Тема Розробка програми управління базою даних
7. Но не знали у кого Конечно чтобы спросить есть друг Интернет но не каждый им
8.  общая информация о стране
9. ИССЛЕДОВАНИЕ ЭЛЕКТРОСТАТИЧЕСКОГО ПОЛЯ
10. Лабораторная работа 1 Каскадная сеть прямой передачи CF в рабочем пространстве MTLB
11. 14-45 в цитатник Есть люди которые просто не могут представить прием пищи без первого блюда
12. РАП
13. Торговое дело Вопросы к экзамену по дисциплине Торговое дело 1
14. Практика компьютерного калькулирования заказов
15. Планирование работы муниципального управления
16. АО как юридические лица
17. Происхождение государства и права
18. а приходи. Меня пригласили на встречу ты мне нуженнужна в качестве поддержки.
19. ВосточноСибирский государственный университет технологий и управления ФГБОУ ВПО ВСГУТУ Кафедра
20. Привилегированные акции.html