Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

РЕФЕРАТ дисертацiї на здобуття наукового ступеня кандидата iсторичних наук Київ2000 Дисерт.

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-03-13


НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ

IНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФIЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА

iм. М.С.ГРУШЕВСЬКОГО

СЕБТА Тетяна Миколаївна

УДК 930.25: 947.7.8

АРХIВНI ДЖЕРЕЛА ПРО УКРАЇНСЬКI КУЛЬТУРНI ЦIННОСТI, ВИВЕЗЕНI НАЦИСТАМИ В РОКИ II СВIТОВОЇ ВIЙНИ

07.00.06 –Iсторiографiя, джерелознавство

та спецiальнi iсторичнi дисциплiни

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацiї на здобуття наукового ступеня

кандидата iсторичних наук

Київ-2000


Дисертацiєю є рукопис.

Робота виконана у вiддiлi iсторiї i теорiї археографiї та спорiднених джерелознавчих наук Iнституту української археографiї та джерелознавства iм. М.С. Грушевського НАН України.

Науковий керiвник

кандидат iсторичних наук, доцент

Долинський Олександр Васильович,

старший науковий спiвробiтник Iнституту української археографiї та джерелознавства iм. М.С. Грушевського НАН України.

Офiцiйнi опоненти:

доктор iсторичних наук

Кучер Володимир Iванович,

провiдний науковий спiвробiтник Iнституту полiтичних i етнонацiональних дослiджень НАН України.

кандидат iсторичних наук

Папакін Гергій Володимирович,

начальник відділу інформації, використання Національного архівного фонду та зовнішніх зв’язків Державного комітету архівів України.

Провiдна установа

Київський нацiональний унiверситет iм. Тараса Шевченка, кафедра архiвознавства та спецiальних галузей iсторичної науки

Захист вiдбудеться  квiтня 2000 р. о(б)  годинi на засiданнi Спецiалiзованої вченої ради Д 26.228.01. в Iнститутi української археографiї та джерелознавства iм. М.С.Грушевського НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацiєю можна ознайомитись у бiблiотецi Iнституту української археографiї та джерелознавства iм. М.С.Грушевського НАН України.

Автореферат розiсланий  березня 2000 р.

Вчений секретар

Спецiалiзованої вченої ради

канд.iст.наук         Верба I.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Пошук та повернення культурних цiнностей, втрачених за роки Радянської влади i oсобливо пiд час Другої свiтової вiйни, стали одним iз провiдних напрямкiв полiтики розбудови бiльшостi молодих держав, якi утворилися на теренi колишнього Радянського Союзу. Найбiльших втрат культурний фонд цих держав, серед них i України, зазнав пiд час Великої Вiтчизняної вiйни, коли частина предметiв культури загинула в результатi бойових дiй, iнша була евакуйована в тил країни i не повнiстю повернулася пiсля реевакуацiї, решта, значна кiлькiсть культурних цiнностей (архiвнi, бiблiотечнi, музейнi цiнностi) була вивезена нацистами до Нiмеччини.

Вивозом культурних цiнностей з України займалося багато конкуруючих мiж собою нацистських органiзацiй, якi належали до окремих великих вiйськово-полiтичних структур рейха –Вермахту, мiнiстерства iноземних справ, СС, нацiонал-соцiалiстичної партiї. Наше дослiдження присвячене однiй з найбiльших грабiжницьких органiзацiй Третього рейха, яка вивезла з України значну частину культурних цiнностей, –Айнзацштабу (з нiм. –Оперативний штаб) рейхсляйтера Розенберга та дiяльностi Мюнхенського центрального збiрного пункту Американської вiйськової адмiнiстрацiї в Нiмеччинi, де були зконцентрованi по вiйнi вивезенi Айнзацштабом з окупованих областей колишнього Радянського Союзу культурнi цiнностi.

Актуальнiсть дослiдження матерiалiв Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга щодо його дiяльностi в Українi пiд час Другої свiтової вiйни та документальних комплексiв Мюнхенського центрального збiрного пункту має як велике практичне значення –виявлення свiдчень вивезення Айнзацштабом конкретних культурних цiнностей та їх подальшої долi в результатi реституцiї з боку американських союзникiв, так i наукове –висвiтлення на прикладi дiяльностi Айнзацштабу практики нацистiв щодо культурних цiнностей в окупованiй Українi та заходiв Американської вiйськової адмiнiстрацiї щодо повернення культурного майна його законним власникам.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертацiйне дослiдження виконано в рамках проекту “Доля українських культурних цiнностей пiд час Другої свiтової вiйни”, який є одним з роздiлiв великої загальної теми Iнституту української археографiї та джерелознавства iм. М.С.Грушевського “Iсторико-археографiчнi та архiвознавчi дослiдження в Українi у ХIХ-ХХ ст.”(3.2.7.22). Названий проект є також частиною великої державної наукової програми “Культурнi цiнностi України. Втрати. Шляхи повернення”(17127-96), яка була прийнята Мiнiстерством культури i мистецтв України, Нацiональною комiсiєю з питань повернення в Україну культурних цiнностей при Кабiнетi Мiнiстрiв України, Головним архiвним управлiнням при Кабiнетi Мiнiстрiв України та НАН України.

Об’єктом дослiдження є архiвнi комплекси документiв Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга, зокрема Управлiння Айнзацштабу та його Головної робочої групи України, а також Мюнхенського центрального збiрного пункту Американської вiйськової адмiнiстрацiї в Нiмеччинi.

Предметом дослiдження є тенденцiї формування джерельної бази про долю українських культурних цiнностей, вивезених нацистами з колишньої УРСР в роки Другої свiтової вiйни, та дiяльнiсть Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга в Українi i Американської вiйськової адмiнiстрацiї в Нiмеччинi, зокрема Мюнхенського центрального збiрного пункту.

Хронологiчними рамками дисертацiї є крайнi дати використаних документiв –1940-1962 рр., незважаючи на те, що безпосередня дiяльнiсть Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга проходила в Українi у 1941-1944 рр., а дiяльнiсть Мюнхенського центрального збiрного пункту Американської вiйськової адмiнiстрацiї в Нiмеччинi –у 1945-1951 рр.

Перша дата ––це рiк створення Айнзацштабу i початок його дiяльностi на Заходi. Друга дата ––це рiк останнього, зафiксованого документами повернення культурних цiнностей до СРСР з Федеративної Республiки Нiмеччини.

Географiчнi рамки дослiдження визначає, в першу чергу, дiяльнiсть Головної робочої групи України Айнзацштабу, яка активно проходила у 1941-1944 рр. на територiї Рейхскомiсарiату України (складався з шести генеральних округiв: “Волинь”, “Житомир”, “Київ”, “Миколаїв”, “Таврiя”та “Днiпропетровськ”) та українських областей вiйськового пiдпорядкування, зокрема Харкiвської областi та Криму. Географiчнi межi дослiдження включають також сучаснi територiї Польщi, Чехiї, Австрiї та Нiмеччини (землi: Баварiя, Баден-Вюртемберг, Гессен), оскiльки саме тут були розмiщенi Айнзацштабом вивезенi з України культурнi цiнностi.

Методологiчною основою дисертацiї є джерелознавчий аналiз матерiалiв Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга про його дiяльнiсть в Українi та Мюнхенського центрального збiрного пункту Американської вiйськової адмiнiстрацiї в Нiмеччинi щодо подальшої долi вивезених Айнзацштабом культурних цiнностей у поєднаннi з проблемно-хронологiчним принципом дослiдження, який передбачає комплексний пiдхiд до вивчення проблеми. При аналiзi документiв було використано критично-порiвняльний метод дослiдження, який дозволяє диференцiювати документи та визначити їх значення у вiдповiдностi з завданнями даного дослiдження.

Мета i завдання дослiдження. На основi вiдомих архiвних комплексiв джерел висвiтлити зв’язки формування документальних комплексiв Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга та Американської вiйськової адмiнiстрацiї в Нiмеччинi i їх мiграцiю у складi окремих архiвних фондiв. Проаналiзувати та систематизувати архiвнi матерiали, якi висвiтлюють безпосередню дiяльнiсть Айнзацштабу в Українi у 1941-1944 рр. та вивезення ним українських культурних цiнностей, а також реституцiйний комплекс джерел Мюнхенського центрального збiрного пункту, якi висвiтлюють їх повернення пiсля вiйни. Метi дослiдження пiдпорядкованi наступнi завдання:

  1.  . Дати загальну характеристику матерiалiв Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга, механiзму утворення його документальних комплексiв. Висвiтлити iсторiю та структуру трьох найбiльших колекцiй документiв Айнзацштабу –у Києвi (Центральний державний архiв вищих органiв влади та управлiння (далi ЦДАВО) України, ф. 3676, ф. 3674), Берлiнi (Бундесархiв в Берлiнi, ф. NS-30) та Москвi (Росiйський державний вiйськовий архiв, ф. 1401-К).
  2.  . Подати iсторичний нарис дiяльностi ERR в Українi, а саме його Головної робочої групи України.
  3.  . Видiлити, систематизувати та описати групи документiв, якi висвiтлюють бiблiотечний напрямок дiяльностi Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга в Українi, його архiвнi iнтереси, дiяльнiсть зондерштабiв образотворчого мистецтва та прадавньої iсторiї.
  4.  . Систематизувати i дати характеристику архiвним джерелам з питання повернення українських культурних цiнностей, якi зберiгаються в росiйських, українських та зарубiжних архiвах. Визначити перспективи подальшого дослiдження повернення українських культурних цiнностей.
  5.  . Скласти iсторичний нарис заходiв Американської вiйськової адмiнiстрацiї в Нiмеччинi щодо повернення культурних цiнностей, якi були виявленi в американськiй зонi окупацiї Нiмеччини, їх законним власникам.
  6.  . Описати та зробити порiвняльний аналiз документальних комплексiв Мюнхенського центрального збiрного пункту –Мюнхенської картотеки мистецьких об’єктiв, “Транспортних спискiв”та перелiку культурних цiнностей, переданих до СРСР у 1945-1962 рр. Мюнхенським збiрним пунктом та його наступником Мюнхенським вiддiленням Опiкунського управлiння щодо культурних цiнностей ФРН.

Наукова новизна дослiдження. У ходi роботи вперше була зроблена спроба комплексно i глибоко проаналiзувати маловiдомий до цього часу великий масив архiвних джерел щодо дiяльностi Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга в Українi та долi вивезених ним українських культурних цiнностей. При роботi над даною темою вперше було порiвняно три великi архiвнi збiрки документiв Айнзацштабу, якi зберiгаються у Києвi, Москвi та Берлiнi, а також були описанi та проаналiзованi на предмет повернення українських культурних цiнностей комплекси документiв Мюнхенського центрального збiрного пункту.

Практичне значення роботи. Науковий доробок дисертанта може бути використаний дослiдниками при написаннi загальних праць про окупацiйну полiтику нацистiв на територiї України пiд час Другої свiтової вiйни. Результати дослiдження також можуть допомогти при встановленнi дiйсних втрат українських культурних цiнностей в роки Другої свiтової вiйни. Фактичний матерiал може бути використаним у вузiвських спецкурсах щодо Другої свiтової вiйни, в аналогiчних посiбниках для студентiв-iсторикiв, у пiдручниках для гiмназiй i середнiх шкiл.

Апробацiя дослiдження. Першi результати роботи були апробованi на Нацiональному семiнарi “Проблеми повернення нацiонально-культурних пам’яток, втрачених або перемiщених пiд час Другої свiтової вiйни”, який вiдбувся у Чернiговi у вереснi 1994 р. Науковий доробок дисертанта був використаний пiд час Громадських вiдкритих читань, присвячених долi фресок та мозаїк Михайлiвського Золотоверхого собору Києва, якi вiдбулися 18-го квiтня 1998 р. в Мiському будинку вчителя. Для цього був написаний короткий iсторичний нарис про дiяльнiсть зондерштабу прадавньої iсторiї, як фiлiалу Головної робочої групи України, у Краковi.

Структура роботи вiдповiдає метi та завданням дослiдження i складається з перелiку умовних скорочень, вступу, трьох роздiлiв, 11 пiдроздiлiв, висновкiв, перелiку використаних джерел та лiтератури i п’яти додаткiв –А, Б, В, Д, Е. Загальний обсяг дисертацiї .... сторiнок, у тому числi таблиця 2.5.1 (1 с.), таблиця 3.3.1 (1 с.), список використаних джерел та лiтертури (357 позицiй, ... с.) та додатки (... с.).

ОСНОВНИЙ ЗМIСТ ДОСЛIДЖЕННЯ

У вступi обгрунтовано актуальнiсть теми дисертацiї, обумовленi хронологiчнi та географiчнi межi, мета i завдання дослiдження, визначена його наукова новизна та практичне значення.

Крiм цього у вступi коротко висвiтлена дiяльнiсть рiзних нацистських органiзацiй, якi займалися вивозом культурних цiнностей з України, –уповноваженi Прусської державної бiблiотеки та Шефа вiйськових архiвiв, якi дiяли в рамках Вермахту, зондеркоманда СС Кюнсберга, яка дiяла за завданням мiнiстерства iноземних справ, Науково-дослiдне товариство “Спадщина”, Воєнiзованi геологiчнi групи СС та VI-й вiддiл “G”Головного iмперського управлiння безпеки. Активна дiяльнiсть цих органiзацiй проходила в областях вiйськового пiдпорядкування, оскiльки в зонi цивiльного управлiння були свої органiзацiї, пiд контролем яких знаходилися установи науки i культури. На територiї Рейхскомiсарiату України такою органiзацiєю з 7 грудня 1942 р. було Крайове управлiння архiвiв, бiблiотек та музеїв.

Далi у вступi висвiтлюється створення Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга для окупованих областей (Einsatzstab Reichsleiter Rosenberg fьr die besetzten Gebiete), його завдання та структура. Айнзацштаб був створений Розенбергом 17 липня 1940 р. за дорученням фюрера на основi наказу шефа Верховного командування Вермахту вiд 5.07.1940. Головним його завданням було дослiдження духовної спадщини т. зв. ворогiв нацiонал-соцiалiзму –євреїв, масонiв та бiльшовизму, яке на практицi обернулося масовим цiлеспрямованим вилученням рiзноманiтних культурних цiнностей. Згiдно з численними наказами Верховного командування Вермахту та вищих керiвникiв Рейха завданнями Айнзацштабу були:

  1.  збирання матерiалiв щодо “iдейних противникiв нацiонал-соцiалiзму”, що означало створення бiблiотек з архiвосховищами фiльмiв, плакатiв, платiвок, фотографiй, картин та iн. з питань iудаїзму, масонства та бiльшовизму;
  2.  знищення матерiалiв “iдейних противникiв нацiонал-соцiалiзму” (книг, документiв, картин, плакатiв, фiльмiв i т.д.), якi не були вiдiбранi Айнзацштабом для своїх сховищ i могли б слугувати “iдейним противникам”;
  3.  iдеологiчна боротьба, якою була обробка зiбраних матерiалiв i написання на основi цього аналiтично-iнформацiйних праць пропагандистського характеру з питань бiльшовизму, iудаїзму, масонства2.

В рамках виконання цих завдань Айнзацштабом була створена так звана Схiдна бiблiотека Розенберга, яка мала стати бiблiотечним центром з iсторiї та культури народiв, якi населяли т.зв. “схiдний простiр”–росiян, українцiв, бiлорусiв, прибалтiйських нацiй, а також центром дослiдження iдей та практики бiльшовизму. Центральне книгосховище бiблiотеки розмiщувалося в Берлiнi (з жовтня 1943 р. у Польщi в м. Ратiборi), а допомiжне у Києвi.

Айнзацштаб був напiввiйськовою органiзацiєю. Вiн належав до партiйного вiдомства Розенберга, яке мало назву “Уповноважений фюрера у справi нагляду за загальним духовним та iдейним навчанням i вихованням в Нацiонал-соцiалiстичнiй робочiй партiї Нiмеччини”(далi “Уповноважений фюрера”), i фiнансувався нацистською партiєю. У вереснi 1942 р. команди Айнзацштабу були включенi в тиловi частини Вермахту, що дало йому право дiяти в областях як цивiльного, так i вiйськового пiдпорядкування.

Дiяльнiсть Айнзацштабу була пiдпорядкована також iнтересам т. зв. Вищої школи, яка мала стати по вiйнi “центром нацiонал-соцiалiстичного дослiдження, навчання та виховання”. Створити її доручалося рейхсляйтеру Розенбергу. У зв’язку з цим в рамках Вищої школи було створено Центральну бiблiотеку, як центр дослiдження германської нацiї та її iсторiї, а також цiлий ряд науково-дослiдних iнститутiв, першим з яких був Iнститут дослiдження єврейського питання у Франкфуртi-на-Майнi. Для названих iнститутiв Айнзацштаб активно провадив вiдбiр вiдповiдної лiтератури та перiодики.

Численнi завдання Айнзацштабу в рамках Вищої школи та вiдомства “Уповноважений фюрера”слугували однiй iз головних iдеологiчних цiлей нацiонал-соцiалiзму –обгрунтування на основi зiбраних та опрацьованих матерiалiв “iсторичної мiсiї”нiмецького народу на Сходi.

Безпосереднiми виконавцями завдань Айнзацштабу на окупованих територiях були головнi робочi, якi мали у складi робочi групи та зондеркоманди. Всього Айнзацштаб нараховував 7 головних робочих груп, якi контролювали величезну територiю Схiдної, Захiдної та Пiвденно-Захiдної Європи. Пiдроздiли Айнзацштабу не дiяли лише в Генерал-губернаторствi Польщi та Протекторатi Чехiї i Моравiї. На окупованiй територiї Радянського Союзу дiяло три головнi робочi групи: України, “Остланд”(Прибалтика та пiвнiчно-захiднi областi Росiї) i “Центр”(Бiлорусь та захiднi областi Росiї).

Айнзацштаб спiвпрацював також з т. зв. зондерштабами, якi працювали в окремих галузях науки i культури. За зондерштабами були закрiпленi окремi галузi науки i культури, що досить чiтко вiдображено в їх назвах, наприклад: науки, прадавньої iсторiї, музики, образотворчого мистецтва i т.д. Всього при Айнзацштабi працювало 13 зондерштабiв, спiвробiтниками яких були висококвалiфiкованi фахiвцi –доктори, професори.

Роздiл 1.Стан наукової розробки проблеми. Архiвнi комплекси документiв Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга (1940-1945)” має три пiдроздiли i висвiтлює iсторiографiю та джерельну базу Айнзацштабу.

1.1. “Стан наукової розробки проблеми”. Дiяльнiсть Айнзацштабу завжди розглядалась дослiдниками в рамках проблеми культурного пограбування нацистами країн Європи та долi культурних цiнностей пiд час Другої свiтової вiйни. Вiд цiєї схеми не вiдiйшли нi захiдна, нi радянська, нi теперiшня українська iсторiографiї, в яких, проте, на сьогоднiшнiй день немає жодного окремого глибокого дослiдження, яке було б присвячене Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга. Якщо в захiднiй лiтературi у контекстi названих проблем добре висвiтлена дiяльнiсть Айнзацштабу в окупованих країнах Захiдної Європи, то його дiяльнiсть на Сходi залишається майже не дослiдженою. Такий великий пропуск був зроблений, в першу чергу, радянською iсторiографiєю, що пояснюється, по-перше, недоступнiстю для дослiдникiв внаслiдок засекреченостi багатьох архiвних джерел; по-друге, дiяльнiсть нацистських органiзацiй в галузi культури та пов’язана з нею доля культурних цiнностей не були прiоритетними темами дослiджень радянських iсторикiв, особливо в першi повоєннi десятирiччя.

Проте, в 60-х–-х роках в радянськiй iсторiографiї з’являється ряд праць, присвячених рiзним аспектам проблеми долi культурних цiнностей пiд час вiйни, якi можна було б роздiлити приблизно на три групи: евакуацiя на Схiд3, дiяльнiсть нацистiв щодо культурних цiнностей4, повернення культурних цiнностей внаслiдок пошукових заходiв на сходi Нiмеччини, в Польщi, Чехословаччинi5. Всi цi дослiдження у деякiй мiрi страждають двома недолiками: браком джерельної бази та iдеологiчною обмеженiстю.

Документальну iнформацiю про Айнзацштаб рейхсляйтера Розенберга, хоча i невелику, можна знайти в збiрниках документiв i матерiалiв, присвячених перiоду Великої Вiтчизняної вiйни. Це, в першу чергу, матерiали Нюрнберзького процесу6 та цiлий ряд тематичних збiрникiв документiв, якi можна роздiлити на двi групи: “нiмецько-фашистський окупацiйний режим”7 та регiон чи область “у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi”8.

З розпадом СРСР та проголошенням незалежностi України тема долi культурних цiнностей пiд час вiйни стала в Українi, як i в кожнiй республiцi колишнього Радянського Союзу, однiєю з найактуальнiших.

У 1991 р. у Києвi виходить у свiт переклад монографiї американської дослiдницi Патрицiї Кеннедi Грiмстед за участю Геннадiя Боряка “Доля українських культурних цiнностей пiд час Другої свiтової вiйни: Винищення архiвiв, бiблiотек, музеїв”9 з додатком факсимiльно опублiкованих документiв нiмецькою, росiйською, українською та англiйською мовами. Ця публiкацiя не тiльки по-справжньому вiдкрила проблему долi культурних цiнностей пiд час вiйни, а й якiсно пiдняла її на щабель вище вiд усiх попереднiх дослiджень з цiєї теми. У монографiї використана велика нова джерельна база як захiдних архiвiв, так i радянських до недавна засекречених фондiв. У книзi також подано глибокий iсторiографiчний аналiз радянських та захiдних публiкацiй з даної теми. В основнiй частинi авторка вперше разом висвiтлює три сторони проблеми долi культурних цiнностей пiд час вiйни: евакуацiю на схiд, дiяльнiсть нацистських органiзацiй щодо культурних цiнностей, реституцiю культурних цiнностей. Не можна, проте, сказати, що кожний з цих аспектiв отримав глибоке дослiдження. Слiд вiдмiтити, що публiкацiя Патрицiї Кеннедi Грiмстед має, так би мовити, архiвний “уклiн”. Евакуацiя на схiд розглянута на прикладi архiвних матерiалiв, у висвiтленнi дiяльностi нацистiв щодо культурних цiнностей та реституцiї переважає також доля архiвних цiнностей. Говорячи про дiяльнiсть Айнзацштабу, авторка висвiтлює бiльше його бiблiотечну дiяльнiсть в Українi –комплектування ним Схiдної бiблiотеки, фондiв Iнституту дослiдження єврейського питання, Центральної бiблiотеки Вищої школи.

Серед великої кiлькостi дослiджень 90-х рокiв, в яких розглядалися рiзнi аспекти проблеми долi культурних цiнностей, слiд назвати двi серiї публiкацiй, що виходять пiд егiдою Нацiональної комiсiї з питань повернення в Україну культурних цiнностей –“Повернення культурного надбання України: Проблеми, завдання, перспективи10 та “Доля культурних скарбiв України пiд час Другої свiтової вiйни: Архiви, бiблiотеки, музеї”11. У другiй серiї Комiсiї цiнною за своєю глибиною наукового дослiдження є 2-й випуск –“Бiблiотечнi фонди Харкова в роки Другої свiтової вiйни: Документи”. Крiм публiкацiї документiв випуск мiстить детальну iсторичну розвiдку I.Лосiєвського про долю харкiвських бiблiотечних фондiв пiд час окупацiї. Велику увагу придiлено у дослiдженнi дiяльностi робочої групи Харкова Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга в бiблiотецi iм. В.Короленка по вiдбору та вивезенню лiтератури до Нiмеччини. Робота написана на великiй, не введенiй досi до наукового обiгу джерельнiй базi –на матерiалах окупацiйного перiоду з Державного архiву Харкiвської областi та ЦДАВО України.

У 90-х роках з’явилися двi дисертацiї, якi присвяченi окремим типам установ культури України –музеям та архiвам. Долi українських музеїв пiд час Другої свiтової вiйни присвячена за одноiменною назвою дисертацiя Михайла Ткаченка12, а українським архiвам, архiвнiй полiтицi нацистiв на окупованiй територiї –дисертацiя Марини Дубик13. Це першi i єдинi поки що дослiдження, якi досить глибоко i не упереджено висвiтлюють долю українських музеїв та архiвiв пiд час вiйни. Дисертацiї написанi на великiй, досi невiдомiй радянським дослiдникам джерельнiй базi i спростовують багато стереотипiв, прийнятих у радянськiй iсторiографiї.

Серед дослiдникiв, якi присвятили свою наукову дiяльнiсть проблемi долi українських культурних цiнностей, слiд назвати Сергiя Кота. Його великий науковий доробок охоплює рiзнi аспекти цiєї теми: евакуацiя українських музеїв у 1941 р. на Схiд14, українськi культурнi цiнностi у Росiї15, правовi аспекти реституцiї культурних цiнностей16, культурнi цiнностi пiд час Другої свiтової вiйни17. Всi вони говорять про глибокi знання та добре володiння автором матерiалом з даної проблеми.

Важливою є публiкацiя росiйськими науковцями т. зв. картотеки “Z”Айнзацштабу (1941-1942 рр.) разом з факсимiле нiмецькою18. Опублiкована картотека Айнзацштабу була складена на основi огляду працiвниками Айнзацштабу бiблiотек, музеїв, архiвiв, пам’ятникiв архiтектури та науково-дослiдних iнститутiв України, Росiї та Бiлорусi з зазначенням стану об’єкту, обсягу та характеру матерiалiв, якi там знаходилися. Публiкацiя картотеки супроводжується iсторичним нарисом дiяльностi Айнзацштабу на окупованих схiдних територiях, а також великим довiдковим апаратом.

Захiдна iсторiографiя представлена у нашому дослiдженнi, головним чином, працями вчених Нiмеччини та Америки. Дiяльнiсть Айнзацштабу розглядається ними також у контекстi грабiжницької полiтики нацистської Нiмеччини. Є великi загальнi працi про пограбування нацистами Захiдної Європи19, працi, якi стосуються окремих видiв культурних цiнностей20, дослiдження, присвяченi окремим грабiжницьким нацистським органiзацiям, як зондеркоманда Кюнсберга21, дослiдницьке товариство “Спадщина”22, а також велике коло наукових праць з проблеми реституцiї культурних цiнностей, проведеної Американською вiйськовою адмiнiстрацiєю в Нiмеччинi23.

В серединi 90-х рокiв в Дослiдному центрi Схiдної Європи при Бременському унiверситетi (Нiмеччина) розроблявся науковий проект “Доля перемiщених радянських культурних цiнностей пiд час Другої свiтової вiйни”(керiвник проф. –В.Айхведе). Робочими групами проекту була дослiджена велика кiлькiсть документальних джерел в архiвах Нiмеччини, Америки, Францiї, Росiї, України та Бiлорусi. Результатом проведеної роботи стала книга “Предмет: Збереження”: Пограбування нацистами культурних цiнностей в Радянському Союзi”24. Книга є збiрником статей, в яких послiдовно висвiтлено ряд проблем, пов’язаних с перемiщенням культурних цiнностей пiд час вiйни: евакуацiя на схiд, практика нацистських установ та органiзацiй щодо культурних цiнностей, реституцiя, дiяльнiсть радянських властей щодо повернутих внаслiдок реституцiї предметiв культури. На сьогоднi це перше i єдине видання, яке на великiй джерельнiй базi глибоко i всебiчно розглядає проблему долi радянських культурних цiнностей пiд час Другої свiтової вiйни. Збiрник супроводжується багатою публiкацiєю фотографiй, карт i документiв.

Рiзноманiтним проблемам долi культурних цiнностей пiд час Другої свiтової вiйни (вивезення, повернення, пiдсумки втрат) були присвяченi також численнi мiжнароднi конференцiї, якi проходили в 90-х роках25.

1.2. “Документальнi фонди Айнзацштабу в архiвах Києва, Москви та Берлiна. Структура та аналiз фондiв”. Рiзноманiтний матерiал Айнзацштабу, який розпорошений по архiвосховищам багатьох країн, складають архiви всiх його пiдроздiлiв, починаючи вiд вiддiлiв Управлiння штабу i закiнчуючи робочими групами, зондеркомандами та зондерштабами. Кожний пiдроздiл мав свiй службовий архiв, де в чiткому порядку в окремих теках або пiдшивках зберiгалися документи: внутрiшня документацiя (розпорядження, службовi записки, особовi справи) та листування з iншими пiдроздiлами Айнзацштабу, вiдомствами i органiзацiями рейха. У свою чергу, архiви рядових пiдроздiлiв складають матерiали тiєї керiвної ланки Айнзацштабу, якiй вони пiдпорядковувалися. Тому в даному дослiдженнi використовуються два поняття для характеристики документiв Айнзацштабу –“архiв”та “матерiали”.

У пiдроздiлi розглядаються три великих, оригiнальних, не дублюючих один одного масива матерiалiв Айнзацштабу, якi знаходяться: у Києвi в ЦДАВО України, у Бундесархiвi в Берлiнi та Росiйському державному вiйськовому архiвi у Москвi. Також документи Айнзацштабу зберiгаються у Парижi в Документальному центрi сучасної iудаїки, в Амстердамi –в Iнститутi вiйськової документацiї, у Вашiнгтонi –в Бiблiотецi Конгресу, у Нью-Йорку –в Єврейському науковому iнститутi, в бiблiотецi Гуверiвського iнституту в Пало Альто (Калiфорнiя), в Нiмеччинi в Iнститутi сучасної iсторiї у Мюнхенi та в Бундесархiвi у м. Кобленцi, де зберiгається велика колекцiя фотографiй зi штампом Айнзацштабу.

У пунктi 1.2.1. “Київська частина матерiалiв Айнзацштабу” розглядаються матерiали Айнзацштабу з ЦДАВО України –ф.3676 (Штаб iмперського керiвника Розенберга для окупованих схiдних областей) i 3674 (Штаб iмперського керiвника Розенберга для окупованих захiдних областей та Нiдерландiв). Фонд 3674 має 4 од.зб. i мiстить документи з архiву Головної робочої групи Бельгiї та Пiвнiчної Францiї (1940-1943 рр.). Фонд 3676 має 5 описiв, з яких першi 3 описи та двi справи (№№ 326, 444) 4-го опису мiстять матерiали Айнзацштабу (1941-1944 рр.). Фонд 3676 налiчує п’ять великих документальних масивiв, що належать окремим пiдроздiлам Айнзацштабу –головним робочим групам України, “Остланд”, “Центр”, Бельгiї та Пiвнiчної Францiї , а також Управлiнню Айнзацштабу. Згiдно з документами цi матерiали надiйшли до Києва наприкiнцi 1945 р. з Дрездена i були переданi до колишнього Центрального державного iсторичного архiву УРСР. Всього матерiали Айнзацштабу з фондiв 3676 та 3674 налiчують разом 351 одиницю зберiгань. Найчисельнiшими є матерiали Головної робочої групи України.

У пунктi 1.2.2. “Документи Айнзацштабу в Бундесархiвi в Берлiнi” аналiзуються матерiали Айнзацштабу (1940-1945 рр.) з фонду NS-30 (Einsatzstab Reichsleiter Rosenberg) у Bundesarchiv Berlin. Вони були знайденi по вiйнi американцями в Баварiї бiля м. Бамбергу в мiстечку Штафельштайн i були вивезенi ними до США, звiдки повернулися у 1963 р. Фонд NS-30 налiчував спочатку 178 справ. З часом кiлькiсть справ у фондi збiльшилася за рахунок матерiалiв, якi надiйшли протягом 70-80 рокiв з iнших архiвiв. Найбiльше матерiалiв у виглядi копiй з мiкрофiльмiв надiйшло з Єврейського наукового iнституту у Нью-Йорку (справи №№ 182-197). Пiсля цих поповнень фонд Айнзацштабу став нараховувати 199 справ. У ф. NS-30 зберiгаються документи з архiвiв Управлiння Айнзацштабу, головних робочих груп –“Остланд”, “Центр”, України i “Пiвденний Схiд”та зондерштабiв музики i науки. Архiв Головної робочої групи України складають лише 4 од. зберiгання.

У пунктi 1.2.3. “Московський фонд Айнзацштабу з колишнього “Особого”архiву” висвiтлюються матерiали ф. 1401-К (Оперативный штаб Розенберга) з Росiйського державного вiйськового архiву у Москвi. Фонд налiчує 77 од.зб. з матерiалами Айнзацштабу за 1941-1945 рр. Це –документи з архiвiв робочих груп Хорватiї, Ревеля (Естонiя) та Управлiння Айнзацштабу i одна справа з архiву Головної робочої групи України. Цi матерiали надiйшли у 1955 р. до Особого архiву з Мiнська, а знайденi вони були у Верхнiй Сiлезiї в м. Ратiбор.

1.3. “Документи Айнзацштабу в iнших архiвах та фондах”. Коротко розглядаються “Колекцiя документiв про пограбування нiмецькими фашистами художнiх цiнностей на тимчасово окупованiй територiї СРСР”, яка була зiбрана Державною службою безпеки (далi ШТАЗI) колишньої НДР i зберiгається в Берлiнi в Центрi зберiгання документiв ШТАЗI (Der Bundesbeauftragte fьr die STASI-Unterlagen); ф. NS-8 (Канцелярiя Розенберга) з Бундесархiву в Берлiнi та ф. 3206 (Рейхскомiсарiат України) з ЦДАВО України, в яких також знаходяться документи Айнзацштабу.

Роздiл 2.Дiяльнiсть Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга в Українi (1941-1944): Джерелознавчий аналiз”складається з п’яти пiдроздiлiв.

У пiдроздiлi 2.1. “Головна робоча група України (завдання, структура, конкуренцiя з Рейхскомiсарiатом України, перiодизацiя)”, який має три пункти, подається iсторичний нарис дiяльностi Головної робочої групи України (далi HAGU).

2.1.1. “Початок дiяльностi в Українi. Завдання та структура”. Про намiр створити та направити в Рейхскомiсарiат України робочу групу Айнзацштабу, яка б мала взяти пiд контроль тi культурнi цiнностi, якi могли становити iнтерес для “нацiонал-соцiалiстичного дослiдження”, було об’явлено в офiцiйному листi рейхсмiнiстра окупованих схiдних областей Розенберга до рейхскомiсара України Коха вiд 3-го жовтня 1941 р. Першi 9 спiвробiтникiв HAGU прибули до Києва 18.10.1941. Майбутня структура та завдання HAGU були розробленi в 17-ти службових розпорядженнях, якi були виданi в перiод 16.11.1941-17.04.1942 рр. В цей перiод були створенi першi чотири робочi групи –Захiдної (Київ), Пiвденної (Херсон) та Схiдної (Днiпропетровськ) України, Криму (Сiмферополь) та Харкова. За станом на 30.04.1942 HAGU налiчувала 60 спiвробiтникiв.

2.1.2. “Конкуренцiя з Рейхскомiсарiатом України”. Оскiльки мiж рейхскомiсаром України Е.Кохом та рейхсмiнiстром окупованих схiдних областей А.Розенбергом iснували непереборнi протирiччя у поглядах на окупацiйну полiтику в Українi, рейхскомiсар робив все, щоб контроль за установами культури i культурними цiнностями знаходився в його вiдомствi, а не в руках Айнзацштабу, який належав вiдомству Розенберга. Остаточну перемогу у цiй боротьбi отримав Е.Кох, створивши 7.12.1942 при рейхскомiсарiатi Крайове управлiння архiвами, бiблiотеками та музеями.

2.1.3. “Перiодизацiя дiяльностi”. Дiяльнiсть HAGU умовно можна роздiлити на чотири перiоди: I-й перiод (18.10.1941-30.04.1942) –початковий; II-й (травень 1942 р. -вересень 1943 р.) –перiод активної дiяльностi всiх робочих груп та зондеркоманд HAGU по облiку та вiдбору, головним чином, бiблiотечних культурних цiнностей. Третiй перiод (жовтень 1943 р. - сiчень 1944 р.) –це поступовий вiдхiд групи на Захiд, масовий вивiз культурних цiнностей, особливо у жовтнi-груднi 1943 р., серед яких найбiльша частка припадає на бiблiотечнi матерiали та колекцiї з iсторичних музеїв. Шлях вiдходу HAGU на Захiд пролягав по Українi пiсля залишення Києва через Трускавець (5-31.10.1943 р.) та Моршин (1.11.1943- 24.01.1944). Четвертий перiод (лютий 1944 р. - 20.10.1944 р.) в дiяльностi HAGU –завершальний. Спiвробiтники HAGU в цей час займалися розбором вивезеного матерiалу з України, а також написанням аналiтично-iнформацiйних статей пропагандистського характеру. Мiсцезнаходженням групи з 4 лютого до початку липня 1944 р. було мiсто Бiлосток, а приблизно з 14.07.1944 р. –Фрауенберг (нiм. –Frauenberg, чеськ. –Hluboka nad Vltavou).

2.2. “Документацiя зондерштабу образотворчого мистецтва”. Матерiали зондерштабу образотворчого мистецтва знаходяться компактно в архiвi управлiння HAGU (ф.3676, оп.1, спр.49). У пiдроздiлi розглядаються двi групи документiв зондерштабу –щодо завдань та списки, вивезених художнiх цiнностей з українських музеїв. Детально аналiзується список предметiв живопису XVI-XX ст., порцеляни i кришталю, вивезених з Воронцовського палацу в Алупцi до Берлiна; список живопису, гравюр, килимiв та гобеленiв з Харкiвського художнього музею, якi були вивезенi у серпнi 1943 р. до Києва i переданi потiм у розпорядження рейхскомiсара України, та список картин, малюнкiв, мiнiатюр, iкон, вивезених з київських художнiх музеїв росiйського та захiдного i схiдного мистецтва, якi були розмiщенi рейхскомiсаром в маєтку графа Шверiна у Вiльденгофi бiля м. Кенiгсберга.

2.3. “Документи щодо архiвної дiяльностi Айнзацштабу”. Архiвнi iнтереси Айнзацштабу були обмеженi рамками радянського перiоду (iдеологiчнi та полiтичнi матерiали), iсторичнi фонди його не цiкавили за виключенням iудаїки, тому ця сфера дiяльностi не була самою активною для Айнзацштабу в Українi. Весь комплекс документiв щодо українських архiвiв серед матерiалiв Айнзацштабу досить розпорошений i знаходиться у фондi № 3676 (ЦДАВО України), а окремi документи –у фондi NS-30 (BAB). Всi документи можна роздiлити на чотири групи: 1) документи директивного характеру та планування архiвної справи; 2) звiти про вiдрядження, в яких згаданi архiви; 3) звiти про дiяльнiсть HAGU в окремих архiвах; 4) документи, якi свiдчать про вивезення Айнзацштабом архiвних матерiалiв з України.

2.4. “Документацiя зондерштабу прадавньої iсторiї”. Матерiали зондерштабу прадавньої iсторiї щодо дiяльностi в Українi знаходяться лише у київському фондi матерiалiв Айнзацштабу –№ 3676 та окремi документи в берлiнських фондах NS-30 та NS-8. Українськi матерiали зондерштабу датуються кiнцем 1942 р. –початком 1944 р., якi складають двi компактнi, досить великi групи документiв –щодо дiяльностi днiпропетровського вiддiлення за вересень 1942 р. –вересень 1943 р. (ф.3676, оп.1, спр.75) та дiяльностi зондерштабу прадавньої iсторiї, як фiлiалу HAGU, у Краковi за жовтень-грудень 1943 р. (ф.3676, оп.1, спр.225), де були зiбранi вивезенi колекцiї з українських iсторичних та краєзнавчих музеїв.

2.5. “Документи про бiблiотечний напрямок дiяльностi Айнзацштабу”. У пiдроздiлi аналiзуються групи документiв по вiдбору лiтератури та перiодики з українських бiблiотек для трьох великих новостворених книгосховищ вiдомства Розенберга –Iнституту дослiдження єврейського питання у Франкфуртi-на-Майнi, Центральної бiблiотеки Вищої школи у Танценберзi та Схiдної бiблiотеки Розенберга у Берлiнi/Ратiборi. Проводиться кiлькiсний та якiсний аналiз вiдiбраної лiтератури, висвiтлюються шляхи її вивезення.

Роздiл 3. “Повернення українських культурних цiнностей за матерiалами Мюнхенського центрального збiрного пункту (1945-1962)”. В останньому роздiлi розглядаються джерела, якi висвiтлюють повернення вивезених нацистами українських культурних цiнностей пiсля вiйни. Роздiл має три пiдроздiли.

У пiдроздiлi 3.1. “Огляд архiвних джерел щодо повернення українських культурних цiнностей з Нiмеччини та iнших країн Європи. Перспективи дослiдження” визначаються та аналiзуються джерела, якi висвiтлюють реституцiю та повернення українських культурних цiнностей з американської i радянської зон окупацiї Нiмеччини та iнших країн.

3.1.1. “Росiйськi та українськi джерела”. Це, в першу чергу, фонди Радянської вiйськової адмiнiстрацiї в Нiмеччинi з Державного архiву Росiйської Федерацiї та фонди союзних i республiканських центральних установ i органiзацiй одного i того ж профiлю: ЦК КПРС (ЦК Компартiї УРСР), Ради Мiнiстрiв СРСР (Рада Мiнiстрiв УРСР), Головного архiвного управлiння при Радi Мiнiстрiв СРСР (Архiвне управлiння МВС УРСР), Всесоюзного комiтету у справi мистецтв при Радi Мiнiстрiв СРСР (Комiтет у справах мистецтв УРСР) та Комiтету у справах культурно-освiтнiх установ УРСР. Архiви республiканських установ на вiдмiну вiд союзних фiксують перемiщення культурних цiнностей усереденi України, надходження їх в Україну внаслiдок реевакуацiї або реституцiї, вибуття культурних цiнностей за межi України, найчастiше до центральних союзних закладiв.

3.1.2. “Матерiали Американської вiйськової адмiнiстрацiї в Нiмеччинi”. У даному пунктi розглядаються та порiвнюються вiдповiднi документальнi комплекси Американської вiйськової адмiнiстрацiї в Нiмеччинi, якi зберiгаються в Нацiональному архiвi США у Вашiнгтонi у вiддiленнi адмiнiстративних матерiалiв у м. С’ютлендi в окремому фондi “Матерiали центральних збiрних пунктiв “Колекцiя Арделiї Хол”документальної групи RG-260 та в Нiмеччинi в Бундесархiвi у м. Кобленцi у фондi В-323 (Опiкунське управлiння щодо культурних цiнностей).

У пiдроздiлi 3.2. “Найбiльшi сховища культурних цiнностей в американськiй зонi окупацiї Нiмеччини. Заходи Американської вiйськової адмiнiстрацiї щодо повернення культурних цiнностей” розглядається дiяльнiсть трьох центральних збiрних пунктiв у Мюнхенi, Вiсбаденi та Оффенбасi, створених американцями для концентрацiї виявлених ними в нацистських сховищах на територiї Нiмеччини та Австрiї культурних цiнностей. Радянськi культурнi цiнностi були виявленi, головним чином, в сховищах Айнзацштабу: замку Кольмберг бiля м. Ансбах (культурнi цiнностi з царських палацiв пiд Ленiнградом та з Новгорода i Пскова), замку Буксгейм бiля м. Меммiнгена (сховище зондерштабу образотворчого мистецтва), замку Гьохштедт в Баварiї (головним чином, колекцiї з iсторичних музеїв України) та Гунген в землi Гессен (сховище iудаїки Iнституту дослiдження єврейського питання). Виявленi в цих сховищах культурнi цiнностi були перевезенi американцями, крiм iудаїки, до Мюнхенського центрального збiрного пункту (далi МЦЗП).

У пiдроздiлi 3.3. “Характеристика, структура, аналiз i порiвняння документальних груп Мюнхенського центрального збiрного пункту” зроблена спроба виявити частку українських культурних цiнностей, якi були сконцентрованi в МЦЗП, та виявити шляхом порiвняння Мюнхенської картотеки мистецьких об’єктiв (далi Картотека) та “Транспортних спискiв”ступiнь об’єктивностi Картотеки. Мюнхенську картотеку мистецьких об’єктiв (1945-1952 рр.) становлять iдентифiкацiйнi картки, складенi на кожний предмет культури або групу однорiдних предметiв, якi надiйшли до МЦЗП. “Транспортнi списки”(1946-1948 рр.) –перелiки англiйською мовою культурних цiнностей, якi окремими транспортами або партiями передавалися з МЦЗП радянськiй сторонi. В МЦЗП “українського походження”були археологiчнi, етнографiчнi та iншi колекцiї, виявленi у замку Гьохштедт; картини радянських художникiв з замку Буксгейм, з замку Нойшванштайн частина картин, вивезених Айнзацштабом з Воронцовського палацу в Алупцi. При порiвняннi Картотеки та “Транспортних спискiв”, були виявленi незначнi розбiжностi, що пояснюються, по-перше, наявнiстю у Картотецi механiчних помилок, зроблених при заповненнi карток; а, по-друге, на вiдмiну вiд її даних фактично неповним поверненням деяких культурних цiнностей Радянському Союзу. Виявленi розбiжностi та механiчнi помилки примушують ставитися до даних Картотеки критично, тим бiльше, що процент механiчних помилок встановити досить важко, майже неможливо. Єдиним, на нашу думку, засобом виявлення помилок у Картотецi є її по-предметне, скрупульозне, номер за номером порiвняння з “Транспортними списками”, якi є фактичним свiдоцтвом того, що ж було повернуто СРСР.

В результатi проведеного дослiдження зробленi наступнi висновки:

  1.  Матерiали Айнзацштабу складають оригiнальнi, не компiлятивнi документи, якi є першоджерелами з порушеної теми. В результатi їх аналiзу та порiвняння з ЦДАВО України, Бундесархiву в Берлiнi та РГВА у Москвi було встановлено, що вони є зiбранням архiвiв рiзноманiтних пiдроздiлiв Айнзацштабу, якi репрезентованi окремими головними робочими групами, робочими групами, зондеркомандами та зондерштабами. Всi цi архiвнi збiрки не цiлiснi, дослiдники мають справу з менш або бiльш вцiлiлими частинами цих архiвiв.
  2.  До України мають вiдношення архiви управлiння Головної робочої групи України, пiдпорядкованих їй робочих груп: Києва, Харкова, Днiпропетровська, Херсона, Криму та зондеркоманди Одеси, а також та частина архiву Управлiння Айнзацштабу, яка мiстить документи HAGU. Названi комплекси документiв зберiгаються в ЦДАВО України у ф. 3676 i лише незначна частина у Берлiнi та Москвi.
  3.  Дiяльнiсть Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга в Українi слiд розглядати не лише як дiяльнiсть грабiжницької органiзацiї. Характер його дiяльностi був результатом грабiжницької державницької полiтики нацистської Нiмеччини, яка розглядала культурнi багатства захоплених нею країн Європи як свої власнi.
  4.  Айнзацштаб рейхсляйтера Розенберга був покликаний iдеологiчно обгрунтувати загарбницьку полiтику нацистської Нiмеччини та розв’язаної нею вiйни майже проти всiєї Європи. Тому вiн був надiлений широкими повноваженнями щодо культурних цiнностей –правом їх дослiджувати на предмет полiтичних, iдеологiчних матерiалiв, “направлених проти нацiонал-соцiалiзму”, та правом конфiсковувати потрiбнi їм матерiали. Вивезення культурних цiнностей з окупованих країн було для Айнзацштабу побiчним явищем виконання його основних iдеологiчних завдань, яке, проте, стало головним при оцiнцi його дiльностi пiсля вiйни, оскiльки саме це спричинило втрати нацiональних багатств i саме це охарактеризувало його як грабiжницьку органiзацiю.
  5.  Опрацьованi матерiали Мюнхенського центрального збiрного пункту Американської вiйськової адмiнiстрацiї в Нiмеччинi є яскравим свiдченням того, що, по-перше, не всi культурнi цiнностi, якi були вивезенi Айнзацштабом, загинули; по-друге, вони були повернутi. Проблема бiльш точного визначення, що саме було повернуто в Україну, з порiвнянням наявних сьогоднi в фондах українських установ культури їх колекцiй чекає на наступнi дослiдження. Це свiдчить про те, що не слiд забувати цю тему, оскiльки вона обiцяє новi вiдкриття i, можливо, повернення до життя окремих пам’яток культури.

Основний змiст i положення дисертацiї викладено

у таких публiкацiях автора:

  1.  Колекцiя документiв ШТАЗI як джерело дослiдження долi українських культурних цiнностей пiд час Другої свiтової вiйни // Архiви України. –. –№ 1-3. –С.69-76.
  2.  Українськi музеї пiд час окупацiї в роки Другої свiтової вiйни (Огляд архiвних матерiалiв) // Матерiали нацiонального семiнару “Проблеми повернення нацiонально-культурних пам’яток, втрачених або перемiщених пiд час Другої свiтової вiйни”. Чернiгiв, вересень 1994. –Київ, 1996. –С.130-137. –(Повернення культурного надбання України: проблеми, завдання, перспективи; Вип. 6).
  3.  Доля українських культурних цiнностей в роки Другої свiтової вiйни в рамках Бременського проекту “Доля перемiщених радянських скарбiв мистецтв пiд час i пiсля Другої свiтової вiйни”// Нацiональна архiвна iнформацiйна система “Архiвна та рукописна українiка”i комп’ютеризацiя архiвної справи в Українi / НАН України. Iн-т укр. археографiї та джерелознавства iм. М.С.Грушевського. –Київ, 1996. –С.175-180. –(Iнформатизацiя архiвної справи в Українi: Сучасний стан та перспективи. Зб. наук. праць; Вип. I). (У спiвавт. з О.В.Долинським, М.Г.Дубик та О.В.Соханем, дисертантовi належать с.175, 177, 179-180).
  4.  Київська частина матерiалiв Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга // Архiви України. –. –№ 1-6. –С.53-73.
  5.  Привласнення i реституцiя: Документи про втрати мистецької спадщини Михайлiвського Золотоверхого собору // Пам’ятки України. –. –№ 1. –С. ХХVI-XXVIII. –(У спiвавт. з С.I.Котом та Ю.О.Коренюком, дисертантовi належать с. XXVI-XXVII).
  6.  Документи Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга про дiяльнiсть в українських бiблiотеках пiд час нацистської окупацiї (1941-1944) // Науковi записки: Зб. праць молодих вчених та аспiрантiв / НАН України. Iн-т укр. археографiї та джерелознавства iм. М.С.Грушевського. –Т.4. –К., 1999. –С.398-412.

AНОТАЦIЯ

Себта Т.М. Архiвнi джерела про українськi культурнi цiнностi, вивезенi нацистами в роки Другої свiтової вiйни. –Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата iсторичних наук за спецiальнiстю 07.00.06 –iсторiографiя, джерелознавство та спецiальнi iсторичнi дисциплiни. –Iнститут української археографiї та джерелознавства iм. М.С.Грушевського НАН України, Київ, 2000.

В дисертацiї комплексно i глибоко аналiзується маловiдомий до цього часу великий масив архiвних джерел щодо дiяльностi Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга в Українi та долi вивезених ним українських культурних цiнностей пiд час Другої свiтової вiйни. Об’єктом дослiдження є архiвнi комплекси документiв Айнзацштабу (1940-1945 рр.) та Мюнхенського центрального збiрного пункту Американської вiйськової адмiнiстрацiї в Нiмеччинi –Мюнхенська картотека мистецьких об’єктiв (1945-1952 рр.), т.зв. “Транспортнi списки”(1946-1948 рр.) та перелiк культурних цiнностей, переданих з Мюнхенського центрального збiрного пункту СРСР протягом 1945-1962 рр.

При роботi над даною темою вперше було порiвняно три великi архiвнi комплекси документiв Айнзацштабу, якi зберiгаються у Києвi (Центральному державному архiвi вищих органiв влади та управлiння України, ф.ф. 3674, 3676), Москвi (Росiйському державному воєнному архiвi, ф.1401-К) та Берлiнi (Bundesarchiv Berlin, ф. NS-30), а також описанi та проаналiзованi на предмет повернення українських культурних цiнностей комплекси документiв Мюнхенського центрального збiрного пункту, якi зберiгаються в Бундесархiвi в м. Кобленцi (ф. В-323).

Ключовi слова: Айнзацштаб, рейхсляйтер Розенберг, культурнi цiнностi, Друга свiтова вiйна, Мюнхенський центральний збiрний пункт.

AННОТАЦИЯ

Себта Т.Н. Архивные источники об украинских культурных ценностях, вывезенных нацистами в годы Второй мировой войны. –Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 –историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. –Институт украинской археографии и источниковедения им. М.С.Грушевского НАН ???????, ????, 2000.

В диссертации комплексно и глубоко анализируется малоизвестный до этого времени большой массив архивных источников, касающихся деятельности Айнзацштаба рейхсляйтера Розенберга в Украине и судьбе вывезенных им украинских культурных ценностей во время Второй мировой войны. Объектом исследования являются архивные комплексы документов Айнзацштаба рейхсляйтера Розенберга для оккупированных областей (1940-1945 гг.) и Мюнхенского центрального сборного пункта Американской военной администрации в Германии –Мюнхенская картотека объектов искусства (1945-1952 гг.), т. наз. “Транспортные списки”(1946-1948 гг.) и список культурных ценностей, переданных из Мюнхенского центрального сборного пункта СССР в 1945-1962 гг.

В данной работе впервые были параллельно исследованы и сравнены три большие архивные коллекции документов Айнзацштаба, которые хранятся в Киеве (Центральный государственный архив высших органов власти и управления (ЦГАВО) Украины, ф.ф. 3674, 3676), Москве (Российский государственный военный архив, ф.1401-К) и Берлине (Bundesarchiv Berlin, NS-30), а также описаны и проанализированы на предмет возвращения украинских культурных ценностей комплексы документов Мюнхенского центрального сборного пункта.

В ходе исследования было установлено что все три названные коллекции материалов Айнзацштаба являются оригинальными, не дублирующими друг друга документальными комплексами. Украины касаются архивы управления Главной рабочей группы Украины, подчиненных ей рабочих групп: Киева, Харькова, Днепропетровска, Херсона, Крыма и зондеркомманды Одессы, а также та часть архива Управления Айнзацштаба, которая содержит документы Главной рабочей группы Украины. Названные комплексы документов хранятся в ЦГАВО Украины в ф. 3676 и лишь незначительная часть в Берлине и Москве.

В диссертации анализируются документы Главной рабочей группы Украины по двум направлениям деятельности Айнзацштаба –архивной и библиотечной, а также документы зондерштабов изобразительного искусства и древней истории, документация которых содержит важную информацию о вывозе культурных ценностей с Украины. В ходе исследования было установлено, что за счет украинских библиотек Айнзацштаб формировал книгохранилища Восточной библиотеки Розенберга в Берлине/Ратиборе, Центральной библиотеки Высшей школы (г. Танценберг –Австрия, Каринтия) и Института исследования еврейского вопроса (Франкфурт-на-Майне); вывез в г. Ратибор (Верхняя Силезия, Польша) часть Днепропетровского партархива, т. наз. Революционный архив и Фото-киноархив из Киева; в Германию зондерштабом изобразительного искусства были вывезены картины советских художников из художественных музеев Киева и Днепропетровска, картины и рисунки русских художников из Воронцовского дворца в Алупке, а зондерштабом древней истории через Краков в Германию –археологические и другие коллекции из многих исторических и краеведческих музеев Украины.

В разделе, посвященном проблеме возвращения украинских культурных ценностей, анализируются документальные источники, хранящиеся в российских, украинских и зарубежных архивах, степень и перспективы их исследования. Центром изучения данной проблемы являются документальные комплексы Мюнхенского центрального сборного пункта Американской военной администрации в Германии –Мюнхенская картотека объектов искусства и “Транспортные списки”. Так как в Мюнхенском сборном пункте были сконцентрированы, в большинстве своем, советские культурные ценности, вывезенные из оккупированных областей СССР в основном Айнзацштабом, удалось установить, какие культурные ценности, вывезенные им из Украины, были возвращены. Это –археологические и другие коллекции из многочисленных исторических и краеведческих музеев, картины советских художников, часть картин русских художников, вывезенных Айнзацштабом из Воронцовского дворца в Алупке. При сравнении Мюнхенской картотеки объектов искусства и “Транспортных списков”были установлены некоторые расхождения между ними, что говорит о необходимости детального, по-предметного сравнения этих источников.

Ключевые слова: Айнзацштаб, рейхсляйтер Розенберг, культурные ценности, Вторая мировая война, Мюнхенский центральный сборный пункт.

ANNOTATION

Sebta T.N. Archival records on the Ukrainian cultural treasures were taken out by the Nazi Germans during World War II. –Manuscript.

The thesis is submitted for a scientific degree of Candidate of History, speciality 07.00.06 –Historiography, Source Studies and Special Historical Disciplines. –Hrushevsky Institute of Ukrainian Archaeography and Source Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2000.

The paper deals with the research of the records concerning the fate of the Ukrainian cultural treasures that have been taken out from the country by the Nazi Germans during World War II. The object of the research is the archival dokuments of the Special Command (Einsatzstab) of Reichsleiter Rosenberg (1940-1945) that are in Kiev (Tsentral’nyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnya Ukrainy / Central State Archive of High Organs of Government of Ukraine), in Moscow (Rossiskii gosudarstvennyi voennyi arkhiv / Russian State Military Archive), in Berlin (Bundesarchiv in Berlin) and the records of the Central Collecting Point in Munich of the Office of Military Government for Germany, US-Zone, –Property Cards Art, “Shipments”and the List of the restituded cultural treasures to the USSR during the years 1945-1962 that are kept in the Bundesarchiv in Koblenz, Germany.

Key words: Einsatzstab, Reichsleiter Rosenberg, cultural treasures; World War II, Central Collecting Point in Munich.

ЦДАВО України, ф.3676, оп.1, спр.59, арк.53-54.

Кончин Е. Год 1941: Спасение художественных ценностей в первые месяцы Великой Отечественной войны // Искусство. –. –№ 1. –С.62-68; Кончин Е. Тайна “золотого чемодана”: Документальные очерки о том, как были спасены в годы Великой Отечественной войны сокровища крымских музеев. –Симферополь: Таврия, 1989. –с.; Максаков В. Архивы и архивное дело в СССР в годы Великой Отечествен-ной войны 1941-1945 гг. // Вопр. архивоведения. –. –№ 2. –С.3-13; Максакова Л. В рядах воюющего народа: Из истории советской культуры в годы Великой Отечественной войны 1941-1945 гг. - М.: Мысль, 1965. - 310 с.; Максакова Л. Как были спасены культурные ценности // Эшелоны идут на Восток: Из истории перебазирования производительных сил СССР в 1941-1942 гг. –М.: Наука, 1966. –С.72-88; Симкин М. Советские музеи в период Великой Отечественной войны // Труды НИИ музееведения. –Вып. 2. –М.: Советская Россия, 1961. –С.176-327.

Возницкий Б. Вор оставляет расписки // Комсомольское знамя. –. –июня. –С.2.; Левит Е. Осталось только на фотографиях: Памятники, разрушенные и уничтоженные; произведения искусства, похищенные и погибшие. –М.: Планета, 1986. –с.; Мезенцева Г. Музеи Украины. –К.: Изд-во Киев. ун-та, 1959. –с.; Омельченко Ю. До питання про нiмецько-фашистськi плани пограбування культурних цiнностей українського народу // Питання нової та новiтньої iсторiї / Київ. ун-т iм. Т.Шевченка –К., 1971. –Вип. 12. –С.93-101; Омельченко Ю. Музейне будiвництво на Українi в 1921-1945 рр. // УIЖ. –. –№ 3. –С.122-128; Самвелян Н., Сатаева Т. Еще одна тайна войны: Рассказываем о судьбе львовских сокровищ, похищенных фашистами четверть века назад. Называем имена преступников, творивших разбой на нашей земле // Комс. знамя. –. –февраля. –С.3.

Цаплин В. Возвращение в Советский Союз документов государственного архивного фонда (1945-1946 гг.) // Музейное дело в СССР. –М.: Сов. Россия, 1976. –С.184-194; Цаплин В. Восстановление архивных фондов в период войны // Сов. архивы. –. –№ 3. –С.22-29; Частину награбованої нiмцями академiчної лiтератури повернуто її власниковi // Вiсник АН УРСР. –. –№ 4. –С.79-81.

Нюрнбергский процесс над главными военными преступниками: Сб. материалов: В 7 т. –Т.6. –М.: Юр. лит-ра, 1960.–с.; Нюрнбергский процесс: Сб. материалов: В 8 т. –Т.4. –М.: Юр. лит-ра, 1990.–с.

Iсторiя застерiгає: Трофейнi документи про злочини нiмецько-фашистських загарбникiв та їхнiх пособникiв на тимчасово окупованiй територiї України в роки Великої Вiтчизняної вiйни. –К.: Вид-во полiт. лiт-ри України, 1986. –с.; Нiмецько-фашистський окупацiйний режим на Українi 1941-1944 рр.: Зб. документiв. –К.: Держполiтвидав УРСР, 1951. –с.; Нiмецько-фашистський окупацiйний режим на Українi 1941-1944 рр.: Зб. документiв. –К.: Держполiтвидав УРСР, 1963. –с.; Преступные цели –преступные средства. Документы об оккупационной политике фашистской Германии на территории СССР (1941-1944 гг.): Сб. док. –М.: Госполитиздат, 1963. –с.; Совершенно секретно! Только для командования! (Стратегия фашистской Германии в войне против СССР): Док. и материалы / Сост. Дашичев В. и др. –М.: Наука, 1967. –с.; Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945: Док. и материалы: В 3 т. –К.: Наук. думка, 1985.

Днепропетровская область в годы Великой Отечественной войны Советского Союза (1941-1945 гг.): Сб. док. и материалов. –Днепропетровск: Кн. изд-во, 1962. –с.; Луганщина в годы Великой Отечественной войны: Сб. док. и материалов. –Донецк: Донбасс, 1969. –с.; Полтавщина у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi 1941-1945: Зб. док. i матерiалiв. –К.: Наук. думка, 1977. –с.; Харьковщина в годы Великой Отечественной войны (июнь 1941 - 1943 гг.): Сб. док. и материалов. –Х.: Прапор, 1965. –с.; Херсонская область в годы Великой Отечественной войны (1941-1945): Сб. док. и материалов. –Одесса: Маяк, 1968. –с.

Грiмстед Патрицiя К. Доля українських культурних цiнностей пiд час Другої свiтової вiйни: Винищення архiвiв, бiблiотек, музеїв / За участю Боряка Г. –-е вид. –Львiв: Фенiкс, 1992. –с.; скорочений варiант: Грiмстед Патрицiя К. Нищення українських музеїв, архiвiв, бiблiотек у роки Другої свiтової вiйни / За участю Боряка Г. // Пам’ятки України. – 1994. –№ 3-6. –С.92-105.

Вперше опублiковано: Patricia Kennedy Grimsted. The Fate of Ukrainian Treasures During World War II: The Plunder of Archives, Libraries and Museums under the Third Reich // Jahrbьcher fьr Geschichte Osteuropas. –. –Nr. 39. –Heft 1. –P.53-80.

Культура i вiйна: Погляд через пiвстолiття. / Нац. комiсiя з питань повернення в Україну культ. цiнностей при Каб. Мiн. України та iн. –К.: Абрис, 1996. –с. –(Повернення культурного надбання України: Проблеми, завдання, перспективи; Вип. 7); “Матерiали круглого столу “Проблеми вивчення архiвних матерiалiв “Оперативного штабу Рейхсмiнiстерства окупованих областей Сходу Розенберга”/ Нац. комiсiя з питань повернення в Україну культурних цiнностей при Каб. Мiн. України –К., 1994. –с. –(Повернення культурного надбання України: Проблеми, завдання, перспективи; Вип. 5); Матерiали нацiонального семiнару “Проблеми повернення нацiонально-культурних пам’яток, втрачених або перемiщених пiд час Другої свiтової вiйни”. Чернiгiв, вересень 1994 / Нац. комiсiя з питань повернення в Україну культ. цiнностей при Каб. Мiн. України –К., 1996. –с. –(Повернення культурного надбання України: Проблеми, завдання, перспективи; Вип. 6); Повернуто в Україну / Нац. комiсiя з питань повернення в Україну культ. цiнностей при Каб. Мiн. України. –Вип.1. –К.: Тов. “Танант”, 1997. - 40 с.

Бiблiотечнi фонди Харкова в роки Другої свiтової вiйни: Документи / Нац. комiсiя з питань повернення в Україну культ. цiнностей та iн. –К., 1997. –с. –(Доля культурних скарбiв України пiд час Другої свiтової вiйни: архiви, бiблiотеки, музеї; Вип. 2); Кот С., Ошуркевич О. Волинський краєзнавчий музей. –К.: Українознавство, 1996. –с. –(Доля культурних скарбiв України пiд час Другої свiтової вiйни: архiви, бiблiотеки, музеї; Вип. 1).

Ткаченко М. Музеї України пiд час Другої свiтової вiйни (1939-1945 рр.): Дис...канд. iст. наук: 07.00.01 / Київський ун-т iм. Т. Шевченка. –К., 1996. –с.

Дубик М. Архiвна справа в окупованiй Українi (1941-1944 рр.): Дис...канд.iст.наук: 07.00.06 / НАН України. Iн-т укр. археографiї та джерелознавства iм. М.С. Грушевського. –К., 1997. –с.

Кот С. Евакуацiя українських музеїв 1941 року: Загубленi релiквiї // Київ. –. –№ 6. –С.152-155.

Кот С. Втрати культурних цiнностей у роки визвольних змагань (1917-1920) // Розбудова держави. –. –№ 11. –С.53-55; Кот С., Коренюк Ю. Михайлiвськi пам’ятки в Росiйських музеях // Пам’ятки України. –. –№ 1. –С.63-82; Кот С. Українськi культурнi цiнностi в Росiї: Полемiчнi нотатки замiсть висновкiв // Розбудова держави. –. –№ 3. –С.41-47.

Кот С. Повернути культурнi надбання можна. Була б добра воля // Вiче. –. –№ 5. –С.129-144; Кот С. Проблема повернення в Україну культурних цiнностей у контекстi iсторiї та права // Розбудова держави. –. –№ 10. –С.40-49.

Кот С. Збереження пам’яток iсторiї та культури в Українськiй РСР в роки Великої Вiтчизняної вiйни // Охорона, використання та пропаганда пам’яток iсторiї та культури в Українськiй РСР: Зб. методичних матерiалiв в 6-ти частинах / АН УРСР. Iн-т iсторiї та iн. –Ч.3. –К., 1989. –С.4-103.

Картотека “Z”Оперативного штаба “Рейхсляйтер Розенберг”: Ценности культуры на оккупированных территориях России, Украины и Белоруссии. 1941-1942 / Изд-ие подготовлено Бойцовым М., Васильевой Т. // Труды исторического факультета МГУ. –№5. –М.: Изд-во Московского ун-та, 1998. –с. –(Сер. I “Исторические источники”; №1).

Bradsher G. Documenting Nazi Plunder of European Art // News from the National Archives and Records Administration 4. –November 1997. –no. 2. –P. 7-9; Friemuth C. Die geraubte Kunst: Der dramatische Wettlauf um die Rettung der Kulturschдtze nach dem Zweiten Weltkrieg (Entfьhrung, Bergung, und Restitution des europдischen Kulturgutes 1939-1948). –Braunschweig: Verlag Westermann GmbH; Gьnther-Hornig M. Kunstschutz in den von Deutschland besetzten Gebieten 1939-1945 / Institut fьr Besatzungsfragen Tьbingen. // Studien des Ins-t fьr Besatzungsfragen. –. –Nr.13. –S.; Manasse P. Verdwenen archieven en bibliotheken. –Den Haag: NBLC Uitgeverij, 1995; Nicholas L. H. The Rape of Europa. –New York: Alfred A.Knopf, 1994. –P.

Bramson-Alperniene E. Yivo in Wilna: Zur Geschichte des “Jьdischen Wissenschaftlichen Instituts”. –Baalsdorf: UniMedia GmbH Verlag, 1997. –S.; Grimsted P.K. Displaced Archives on the Eastern Front: Restitution Problems from World War II and Its Aftermath // IISG-Research Paper –Amsterdam, 1995. –Nr.18. –P.; Grimsted P. K. The Odyssey of the Smolensk Archive. –Pittsburgh: Carl Beck Papers, 1995. –S.; Hiller M. P. Bьcher als Beute: Das Schicksal sowjetischer und deutscher Bibliotheken als Folge des Zweiten Weltkrieges // Nordost-Archiv. –. –Nr.1. –S.9-27; Komorowski M. Deutsche Bibliothekspolitik in der Sowjetunion (1941-1944). // Bibliotheken wдhrend des Nationalsozialismus. / Hrsg. P. Vodosek, M. Komorowski. –Wiesbaden: Kommission bei Otto Harrassowitz, 1989. –Teil I. –S.475-484.

Hartung U. Raubzьge in der Sowjetunion: Das Sonderkommando Kьnsberg 1941-1943. –Bremen: Edition Temmen, 1997. –S.

Kater M. H. Das “Ahnenerbe”der SS 1935-1945: Ein Beitrag zur Kulturpolitik des Dritten Reiches. –Stuttgart: Deutsche Verlags-Anstalt, 1974. –S.

Herbst A. Zur Geschichte des Wiesbadener Collekting Point // Kunst in Hessen und am Mittelrhein. –Sonderdruck. –. –d.12. Dezember. –S.11-18; Poste L. I. Books go home from the wars // Library Journal. –. –December. –P.1699-1704; Smyth C H. Repatriation of Art from the Collecting Point in Munich after World War II. Background and Beginnings. With Reference especially to the Netherlands –The Hague: Gary Schwartz SDU Publishers, 1988. –S.; Weinberger A. J. –Thorarollen, meterhohe Bьcherstapel, wertvolle Handschriften // Frankfurter Allgemeine Zeitung. –. –d. 8. September. –S.34.

“Betr.: Sicherstellung”: NS-Kunstraub in der Sowjetunion / Hrsg. W. Eichwede, U. Hartung. –Bremen: Edition Temmen, 1998. –S.

Матерiали нацiонального семiнару “Проблеми повернення нацiонально-культурних пам’яток, втрачених або перемiщених пiд час Другої свiтової вiйни”. Чернiгiв, вересень 1994 / Нац. комiсiя з питань повернення в Україну культ. цiнностей при Каб. Мiн. України –К., 1996. –с. –(Повернення культурного надбання України: Проблеми, завдання, перспективи; Вип. 6); The Spoils of War. World War II and its Aftermath: the Loss, Reappearance, and Recovery of Cultural Property / Edited by Elizabeth Simpson. –New York: Harry N.Abrams, Incorporated A Times Mirror Company, 1997. –P.; The Return of Looted Collections (1946-1996): an Unfinished Chapter / Proceedings of an International Symposium to Mark the 50th Anniversary of the Return of Dutch Book Collections from Germany in 1946. Amsterdam, 15 and 16 April 1996. –Amsterdam: Stichting beheer IISG, 1997. –P.; Рэстытуцыя культурных каштоунасцей. Праблемы вяртання i сумеснага выкарыстання: Юрыдычныя, навуковыя i маральныя аспекты. Матэрыялы Мiжнароднай навуковай канферэнцыi, якая адбылася у Мiнску пад эгiдай UNESCO 19-20 чэрвеня 1997 г. –Мiнск: Светоч, 1997. –с.

Пiдписано до друку 21.03.2000 року. Формат 60х90/16. Ум. друк. арк. 0,9.

Обл. вид. арк. 1,0. Наклад 100 примiрникiв. Зам. 561.

Полiграфiчна дiльниця Iнституту української археографiї

та джерелознавства iм. М.С.Грушевського НАН України

м. Київ 01001, вул. Трьохсвятительська, 4.

2 ЦДАВО України, ф.3676, оп.1, спр.59, арк.53-54.

3 Кончин Е. Год 1941: Спасение художественных ценностей в первые месяцы Великой Отечественной войны // Искусство. – 1981. – № 1. – С.62-68; Кончин Е. Тайна “золотого чемодана”: Документальные очерки о том, как были спасены в годы Великой Отечественной войны сокровища крымских музеев. – Симферополь: Таврия, 1989. – 79 с.; Максаков В. Архивы и архивное дело в СССР в годы Великой Отечествен-ной войны 1941-1945 гг. // Вопр. архивоведения. – 1961. – № 2. – С.3-13; Максакова Л. В рядах воюющего народа: Из истории советской культуры в годы Великой Отечественной войны 1941-1945 гг. - М.: Мысль, 1965. - 310 с.; Максакова Л. Как были спасены культурные ценности // Эшелоны идут на Восток: Из истории перебазирования производительных сил СССР в 1941-1942 гг. – М.: Наука, 1966. – С.72-88; Симкин М. Советские музеи в период Великой Отечественной войны // Труды НИИ музееведения. – Вып. 2. – М.: Советская Россия, 1961. – С.176-327.

4 Возницкий Б. Вор оставляет расписки // Комсомольское знамя. – 1966. – 22 июня. – С.2.; Левит Е. Осталось только на фотографиях: Памятники, разрушенные и уничтоженные; произведения искусства, похищенные и погибшие. – М.: Планета, 1986. – 349 с.; Мезенцева Г. Музеи Украины. – К.: Изд-во Киев. ун-та, 1959. – 179 с.; Омельченко Ю. До питання про нiмецько-фашистськi плани пограбування культурних цiнностей українського народу // Питання нової та новiтньої iсторiї / Київ. ун-т iм. Т.Шевченка – К., 1971. – Вип. 12. – С.93-101; Омельченко Ю. Музейне будiвництво на Українi в 1921-1945 рр. // УIЖ. – 1975. – № 3. – С.122-128; Самвелян Н., Сатаева Т. Еще одна тайна войны: Рассказываем о судьбе львовских сокровищ, похищенных фашистами четверть века назад. Называем имена преступников, творивших разбой на нашей земле // Комс. знамя. – 1970. – 17 февраля. – С.3.

5 Цаплин В. Возвращение в Советский Союз документов государственного архивного фонда (1945-1946 гг.) // Музейное дело в СССР. – М.: Сов. Россия, 1976. – С.184-194; Цаплин В. Восстановление архивных фондов в период войны // Сов. архивы. – 1969. – № 3. – С.22-29; Частину награбованої нiмцями академiчної лiтератури повернуто її власниковi // Вiсник АН УРСР. – 1946. – № 4. – С.79-81.

6 Нюрнбергский процесс над главными военными преступниками: Сб. материалов: В 7 т. – Т.6. – М.: Юр. лит-ра, 1960.– 748 с.; Нюрнбергский процесс: Сб. материалов: В 8 т. – Т.4. – М.: Юр. лит-ра, 1990.– 672 с.

7 Iсторiя застерiгає: Трофейнi документи про злочини нiмецько-фашистських загарбникiв та їхнiх пособникiв на тимчасово окупованiй територiї України в роки Великої Вiтчизняної вiйни. – К.: Вид-во полiт. лiт-ри України, 1986. – 265 с.; Нiмецько-фашистський окупацiйний режим на Українi 1941-1944 рр.: Зб. документiв. – К.: Держполiтвидав УРСР, 1951. – 412 с.; Нiмецько-фашистський окупацiйний режим на Українi 1941-1944 рр.: Зб. документiв. – К.: Держполiтвидав УРСР, 1963. – 488 с.; Преступные цели – преступные средства. Документы об оккупационной политике фашистской Германии на территории СССР (1941-1944 гг.): Сб. док. – М.: Госполитиздат, 1963. – 324 с.; Совершенно секретно! Только для командования! (Стратегия фашистской Германии в войне против СССР): Док. и материалы / Сост. Дашичев В. и др. – М.: Наука, 1967. – 398 с.; Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945: Док. и материалы: В 3 т. – К.: Наук. думка, 1985.

8 Днепропетровская область в годы Великой Отечественной войны Советского Союза (1941-1945 гг.): Сб. док. и материалов. – Днепропетровск: Кн. изд-во, 1962. – 362 с.; Луганщина в годы Великой Отечественной войны: Сб. док. и материалов. – Донецк: Донбасс, 1969. – 375 с.; Полтавщина у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi 1941-1945: Зб. док. i матерiалiв. – К.: Наук. думка, 1977. – 273 с.; Харьковщина в годы Великой Отечественной войны (июнь 1941 - 1943 гг.): Сб. док. и материалов. – Х.: Прапор, 1965. – 427 с.; Херсонская область в годы Великой Отечественной войны (1941-1945): Сб. док. и материалов. – Одесса: Маяк, 1968. – 296 с.

9 Грiмстед Патрицiя К. Доля українських культурних цiнностей пiд час Другої свiтової вiйни: Винищення архiвiв, бiблiотек, музеїв / За участю Боряка Г. – 2-е вид. – Львiв: Фенiкс, 1992. – 119 с.; скорочений варiант: Грiмстед Патрицiя К. Нищення українських музеїв, архiвiв, бiблiотек у роки Другої свiтової вiйни / За участю Боряка Г. // Пам’ятки України. – 1994. – № 3-6. – С.92-105.

Вперше опублiковано: Patricia Kennedy Grimsted. The Fate of Ukrainian Treasures During World War II: The Plunder of Archives, Libraries and Museums under the Third Reich // Jahrbьcher fьr Geschichte Osteuropas. – 1991. – Nr. 39. – Heft 1. – P.53-80.

10 Культура i вiйна: Погляд через пiвстолiття. / Нац. комiсiя з питань повернення в Україну культ. цiнностей при Каб. Мiн. України та iн. – К.: Абрис, 1996. – 62 с. – (Повернення культурного надбання України: Проблеми, завдання, перспективи; Вип. 7); “Матерiали круглого столу “Проблеми вивчення архiвних матерiалiв “Оперативного штабу Рейхсмiнiстерства окупованих областей Сходу Розенберга” / Нац. комiсiя з питань повернення в Україну культурних цiнностей при Каб. Мiн. України – К., 1994. – 24 с. – (Повернення культурного надбання України: Проблеми, завдання, перспективи; Вип. 5); Матерiали нацiонального семiнару “Проблеми повернення нацiонально-культурних пам’яток, втрачених або перемiщених пiд час Другої свiтової вiйни”. Чернiгiв, вересень 1994 / Нац. комiсiя з питань повернення в Україну культ. цiнностей при Каб. Мiн. України – К., 1996. – 334 с. – (Повернення культурного надбання України: Проблеми, завдання, перспективи; Вип. 6); Повернуто в Україну / Нац. комiсiя з питань повернення в Україну культ. цiнностей при Каб. Мiн. України. – Вип.1. – К.: Тов. “Танант”, 1997. - 40 с.

11 Бiблiотечнi фонди Харкова в роки Другої свiтової вiйни: Документи / Нац. комiсiя з питань повернення в Україну культ. цiнностей та iн. – К., 1997. – 102 с. – (Доля культурних скарбiв України пiд час Другої свiтової вiйни: архiви, бiблiотеки, музеї; Вип. 2); Кот С., Ошуркевич О. Волинський краєзнавчий музей. – К.: Українознавство, 1996. – 75 с. – (Доля культурних скарбiв України пiд час Другої свiтової вiйни: архiви, бiблiотеки, музеї; Вип. 1).

12 Ткаченко М. Музеї України пiд час Другої свiтової вiйни (1939-1945 рр.): Дис...канд. iст. наук: 07.00.01 / Київський ун-т iм. Т. Шевченка. – К., 1996. – 223 с.

13 Дубик М. Архiвна справа в окупованiй Українi (1941-1944 рр.): Дис...канд.iст.наук: 07.00.06 / НАН України. Iн-т укр. археографiї та джерелознавства iм. М.С. Грушевського. – К., 1997. – 189 с.

14 Кот С. Евакуацiя українських музеїв 1941 року: Загубленi релiквiї // Київ. – 1993. – № 6. – С.152-155.

15 Кот С. Втрати культурних цiнностей у роки визвольних змагань (1917-1920) // Розбудова держави. –1995. – № 11. – С.53-55; Кот С., Коренюк Ю. Михайлiвськi пам’ятки в Росiйських музеях // Пам’ятки України. – 1999. – № 1. – С.63-82; Кот С. Українськi культурнi цiнностi в Росiї: Полемiчнi нотатки замiсть висновкiв // Розбудова держави. – 1996. – № 3. – С.41-47.

16 Кот С. Повернути культурнi надбання можна. Була б добра воля // Вiче. –1996. – № 5. – С.129-144; Кот С. Проблема повернення в Україну культурних цiнностей у контекстi iсторiї та права // Розбудова держави. – 1995. – № 10. – С.40-49.

17 Кот С. Збереження пам’яток iсторiї та культури в Українськiй РСР в роки Великої Вiтчизняної вiйни // Охорона, використання та пропаганда пам’яток iсторiї та культури в Українськiй РСР: Зб. методичних матерiалiв в 6-ти частинах / АН УРСР. Iн-т iсторiї та iн. – Ч.3. – К., 1989. – С.4-103.

18 Картотека “Z” Оперативного штаба “Рейхсляйтер Розенберг”: Ценности культуры на оккупированных территориях России, Украины и Белоруссии. 1941-1942 / Изд-ие подготовлено Бойцовым М., Васильевой Т. // Труды исторического факультета МГУ. – №5. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1998. – 352 с. – (Сер. I “Исторические источники”; №1).

19 Bradsher G. Documenting Nazi Plunder of European Art // News from the National Archives and Records Administration 4. – November 1997. – no. 2. – P. 7-9; Friemuth C. Die geraubte Kunst: Der dramatische Wettlauf um die Rettung der Kulturschдtze nach dem Zweiten Weltkrieg (Entfьhrung, Bergung, und Restitution des europдischen Kulturgutes 1939-1948). – Braunschweig: Verlag Westermann GmbH; Gьnther-Hornig M. Kunstschutz in den von Deutschland besetzten Gebieten 1939-1945 / Institut fьr Besatzungsfragen Tьbingen. // Studien des Ins-t fьr Besatzungsfragen. – 1958. – Nr.13. – 162 S.; Manasse P. Verdwenen archieven en bibliotheken. – Den Haag: NBLC Uitgeverij, 1995; Nicholas L. H. The Rape of Europa. – New York: Alfred A.Knopf, 1994. – 498 P.

20 Bramson-Alperniene E. Yivo in Wilna: Zur Geschichte des “Jьdischen Wissenschaftlichen Instituts”. – Baalsdorf: UniMedia GmbH Verlag, 1997. – 39 S.; Grimsted P.K. Displaced Archives on the Eastern Front: Restitution Problems from World War II and Its Aftermath // IISG-Research Paper – Amsterdam, 1995. – Nr.18. – 36 P.; Grimsted P. K. The Odyssey of the Smolensk Archive. – Pittsburgh: Carl Beck Papers, 1995. – 132 S.; Hiller M. P. Bьcher als Beute: Das Schicksal sowjetischer und deutscher Bibliotheken als Folge des Zweiten Weltkrieges // Nordost-Archiv. – 1995. – Nr.1. – S.9-27; Komorowski M. Deutsche Bibliothekspolitik in der Sowjetunion (1941-1944). // Bibliotheken wдhrend des Nationalsozialismus. / Hrsg. P. Vodosek, M. Komorowski. – Wiesbaden: Kommission bei Otto Harrassowitz, 1989. – Teil I. – S.475-484.

21 Hartung U. Raubzьge in der Sowjetunion: Das Sonderkommando Kьnsberg 1941-1943. – Bremen: Edition Temmen, 1997. – 135 S.

22 Kater M. H. Das “Ahnenerbe” der SS 1935-1945: Ein Beitrag zur Kulturpolitik des Dritten Reiches. – Stuttgart: Deutsche Verlags-Anstalt, 1974. – 495 S.

23 Herbst A. Zur Geschichte des Wiesbadener Collekting Point // Kunst in Hessen und am Mittelrhein. – Sonderdruck. – 1992. – d.12. Dezember. – S.11-18; Poste L. I. Books go home from the wars // Library Journal. – 1948. – 1 December. – P.1699-1704; Smyth C H. Repatriation of Art from the Collecting Point in Munich after World War II. Background and Beginnings. With Reference especially to the Netherlands – The Hague: Gary Schwartz SDU Publishers, 1988. – 126 S.; Weinberger A. J. – Thorarollen, meterhohe Bьcherstapel, wertvolle Handschriften // Frankfurter Allgemeine Zeitung. – 1992. – d. 8. September. – S.34.

24 “Betr.: Sicherstellung”: NS-Kunstraub in der Sowjetunion / Hrsg. W. Eichwede, U. Hartung. – Bremen: Edition Temmen, 1998. – 263 S.

25 Матерiали нацiонального семiнару “Проблеми повернення нацiонально-культурних пам’яток, втрачених або перемiщених пiд час Другої свiтової вiйни”. Чернiгiв, вересень 1994 / Нац. комiсiя з питань повернення в Україну культ. цiнностей при Каб. Мiн. України – К., 1996. – 334 с. – (Повернення культурного надбання України: Проблеми, завдання, перспективи; Вип. 6); The Spoils of War. World War II and its Aftermath: the Loss, Reappearance, and Recovery of Cultural Property / Edited by Elizabeth Simpson. – New York: Harry N.Abrams, Incorporated A Times Mirror Company, 1997. – 336 P.; The Return of Looted Collections (1946-1996): an Unfinished Chapter / Proceedings of an International Symposium to Mark the 50th Anniversary of the Return of Dutch Book Collections from Germany in 1946. Amsterdam, 15 and 16 April 1996. – Amsterdam: Stichting beheer IISG, 1997. – 126 P.; Рэстытуцыя культурных каштоунасцей. Праблемы вяртання i сумеснага выкарыстання: Юрыдычныя, навуковыя i маральныя аспекты. Матэрыялы Мiжнароднай навуковай канферэнцыi, якая адбылася у Мiнску пад эгiдай UNESCO 19-20 чэрвеня 1997 г. – Мiнск: Светоч, 1997. – 342 с.




1. вариант 1 Метод наименьших квадратов
2.  Какие виды текста использованы- а вводный б информационный в обобщающий г заключительный
3. Возникновение марксистского направления
4. Лекция. ИНВАЛИДНОСТЬ КАК МЕДИКОСОЦИАЛЬНАЯ ПРОБЛЕМА
5. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Київ 2001
6. Руководство пользователя 09928
7. Синтез м-нитробензальдегида
8. п. мн.ч. Б балОванный прич.html
9. тематической подготовки за последнее время все чаще возникают попытки дать более легкие по форме и более поп
10. монтажних організацій на матеріалах корпорації ldquo;Укрбудrdquo; Спеціальність 08
11. Реферат- Теории мотиваци
12. Розвязання системи лінійних алгебраїчних рівнянь
13. Націоналізм 2
14. с временной задержкой сигнала скорость с доплеровским смещением частоты угловые координаты с положение
15. История детской вокальной педагогики на протяжении ряда столетий с совершенной ясностью показывает что сп
16. Тема- Период младшего школьного возраста План лекции Анатомофизиологические особенност
17. оценка эффективности функционирования СМК и определение возможностей и путей ее улучшения 2 выявление не.
18. катынас барысында серіктестерді' имиджік'сібим'дени ж'не моральдіккаржылык жа'дайы туралы жеткілікті а'
19. і Антонич почав писати вірші ще дитиною
20. QSPM Ключевые факторы Стратегические альтернати