Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

1необхідна оборона ст

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2015-12-26


ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ

  1.  Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння.

до обставин, які виключають злочинність діяння відносяться:

1) необхідна оборона (ст.36);

2) уявна оборона (ст.37);

3) затримання особи, яка вчинила злочин (ст.38);

4) крайня необхідність (ст.39);

5) фізичний або психічний примус (ст.40);

6) виконання наказу або розпорядження (ст.41);

7) діяння, пов’язане з ризиком (ст.42);

8) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст

Значення наявності цих обставин у КК полягає в тому, що вони:

1) чітко відрізняють злочинний прояв від правомірного діяння, яке схоже на нього, а, отже, забезпечують законність і справедливість рішення відносно поведінки конкретної особи, що далеко не завжди є очевидним;

2) сприяють підвищенню правової активності і правової свідомості громадян і службових осіб, які потребують законодавчих гарантій своєї захищеності в разі заподіяння ними шкоди при здійсненні свого права або виконання службових чи громадських обов’язків;

3) мають важливе профілактичне значення.

ознаки:

1. Зазначені обставини являють собою свідомі і вольові вчинки людини у формі дії (наприклад, необхідна оборона) або бездіяльност

2Зовнішня подібність (збіг) фактичних, видимих, об'єктивних ознак здійсненого вчинку і відповідного злочину

3. Обставини, що розглядаються, мають незлочинний характер, їм властива правомірність заподіяння шкоди

4. Ці обставини є суспільно корисними, тобто такими, що відповідають інтересам особи, суспільства або держави

5. Кримінально-правові наслідки вчинення діянь. Ці наслідки полягають у тому, що вчинення таких діянь, якщо вони відповідають приписам закону, виключає кримінальну відповідальність особи за заподіяну

2. Поняття та умови правомірності необхідної оборони.

Відповідно до ч.1 ст.36 КК необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

умови правомірності необхідної оборони

  1. Посягання повинно бути суспільно небезпечним
  2. 2. Посягання повинно бути наявним
  3. 3. При необхідній обороні заподіяння шкоди можливе тільки тому, хто посягає
  4. 4. Необхідна оборона може здійснюватися для захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави
  5. 5. Співрозмірність оборони (відсутність перевищення меж необхідної оборони

Небезпека посягання визначається: а) цінністю блага, що охороняється законом, на яке спрямоване посягання (життя, здоров’я, власність, тілесна недоторканність, суспільний порядок тощо) і б) реальною загрозою заподіяння шкоди цьому благу з боку того, хто посягає

Вирішальним є саме ступінь небезпечності посягання, що й визначає межі допустимої шкоди при необхідній обороні

Перевищення меж необхідної оборони.

а перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту

закон передбачає три винятки із загального правила про те, що при необхідній обороні особа, яка захищається, повинна додержуватися визначеної межі, завдаючи шкоду тому, хто посягає.

Підставою такої оборони є наявність будь-якого з таких посягань: 1) напад озброєної особи; 2) напад групи осіб; 3) протиправне насильницьке вторгнення в житло чи інше приміщення.

3. Уявна оборона.

Згідно з ч.1 ст.37 КК уявною обороною визнаються дії, пов’язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання

\Вирішення питання про відповідальність при уявній обороні залежить від того, могла або не могла особа усвідомлювати хибність свого припущення про наявність суспільне небезпечного посягання, інакше кажучи, — від виду допущеної помилки: чи була вона вибачальною або невибачальною

Затримання особи, яка вчинила злочин, як обставина, що виключає злочинність діяння.

затримання особи, що вчинила злочин - це насильницькі дії, спрямовані на короткострокове позбавлення волі особи, яка вчинила злочин, з метою доставлених її органам влади, якщо ці дії викликані необхідністю затримання і відповідають небезпечності

Затримання злочинця можливе лише за наявності для цього підстави -  необхідно, щоб особа, яка затримується, вчинила злочин

Затримання злочинця має ознаки, що характеризують:

1) мету затримання;

2) особу, яка підлягає затриманню;

3) характер дій при затриманні;

4) своєчасність затримання;

5) необхідність заподіяння шкоди і, нарешті,

6) співрозмірність шкоди, заподіяної злочинцю при його затриманні.

Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця

перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця - це умисне заподіяння йому тяжкої шкоди (смерті або тяжких тілесних ушкоджень), яка явно не відповідає небезпечності  посягання або обстановці затримання злочинця.

Нанесення злочинцю фізичної шкоди після його затримання є розправою, яка кваліфікується як умисний злочин на загальних підставах

5. Поняття, умови та ознаки крайньої необхідності. Її відміна від необхідної оборони.

Умови, що відносяться до характеристики небезпеки.

  1. Небезпека, повинна загрожувати саме правоохоронюваним інтересам
  2. 2. Реальність небезпеки
  3. 3. Наявність небезпеки

Умови, що відносяться до усунення небезпеки.

  1. Небезпеку у даній обстановці не можна було усунути іншими засобами, без нанесення шкоди
  2. 2. Шкода при крайній необхідності заподіюється, як правило, третім особам,
  3. 3. Заподіяна шкода є менш значною, ніж шкода відвернена

Отже, граничною і правомірною у стані крайньої необхідності повинна визнаватися заподіяна шкода, якщо вона рівнозначна шкоді відверненій або є менш значною, ніж відвернена шкода.

Перевищення меж крайньої необхідності (ексцес) — це умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода

Перевищення меж крайньої необхідності може бути тільки умисним, тобто усвідомлюваним, передбаченим і бажаним або свідомо припущеним. Необережне перевищення меж крайньої необхідності виключає кримінальну відповідальність.

КК не передбачає спеціальної відповідальності за ексцес крайньої необхідності. Такі дії повинні бути кваліфіковані на загальних засадах, проте перевищення меж крайньої необхідності враховується законом як обставина, яка пом’якшує покарання

суть необхідної оборони полягає в спричиненні шкоди в процесі захисту об’єктів, що охороняються законом  від суспільно небезпечного посягання; суть же крайньої необхідності полягає в тому, що одне благо, що охороняється законом захищається за рахунок спричинення шкоди іншому.

  1.  Інші види обставин, що виключають злочинність діяння.

Діяння людини, для того, щоб закон визнав його злочинним, повинне бути актом свідомої діяльності, тобто вольовим

Частина 1 ст.40 КК передбачає, що не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми діями.

Фізичний примус (насильство) — це протиправний фізичний вплив на людину (наприклад, застосування фізичної сили, нанесення удару, побоїв, тілесних ушкоджень, введення в організм різноманітних препаратів тощо) з метою примусити її вчинити злочин (наприклад, не п

Психічний примус — це погроза застосування до особи фізичного насильства або заподіяння матеріальної або моральної шкоди ерешкоджати проникненню у сховище, видати чуже майно тощо) із метою спонукати її вчинити злочин

Метою примусу є домогтися від особи відповідної поведінки або позбавити її можливості діяти за своїм розсудом, що призводить до заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам

Виконання наказу або розпорядження

чином, виконання законного наказу як обставина, що виключає злочинність діяння, — це правомірне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особи, суспільства або держави особою, зобов'язаною виконати цей наказ.

наказ — це акт управління, виданий уповноваженою службовою особою, який приписує певній особі (групі осіб) вчинити дію або бездіяльність, пов’язану із заподіянням шкоди об’єктам кримінально-правової охорони.

законний наказ. Цей наказ — необхідна і достатня підстава відповідної дії або бездіяльності, якщо у особи існувала реальна можливість його виконання.

Законним, відповідно до ч.2 ст.41 КК, визнається такий наказ, який:

• відданий у  належному  порядку.  Належний  порядок  при цьому - порядок віддання (видання) наказів, встановлений законом або іншими нормативно-правовими актами;

• відданий відповідною особою у межах її повноважень. Від¬повідна особа - це орган або службова особа, до компете¬нції яких належать питання, що вирішуються в наказі;

• за змістом не суперечить чинному законодавству;

• не пов'язаний з порушенням конституційних прав та сво¬бод людини і громадянина.

Діяння пов’язане з ризиком

діяння пов’язане з ризиком як обставина, що виключає злочинність діяння, - це вчинення діяння (дії або бездіяльності), пов’язаного із заподіянням шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинено в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети.

Ознаками діяння, пов’язаного з ризиком, визнаються: 1) його мета; 2) об’єкт заподіяння шкоди; 3) характер діяння; 4) його своєчасність і 5) межі заподіяння шкоди.

Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації

визнається правомірним і, отже, не є злочинним вимушене заподіяння певної шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження чи розкриття їх злочинної діяльності.

Заподіяння шкоди на підставі ст.43 має ознаки, що характеризують: 1) суб’єкт заподіяння шкоди; 2) його об’єкт; 3) характер дії (бездіяльності); 4) межі заподіяння шкоди.




1. Психодиагностика как практическая деятельность
2. Петр Бекетов
3. Основание и процессуальный порядок изменения обвинения
4. негроидная Австралийская Веддоидная цейлонозондская
5. Техногенные воздействия в береговой зоне моря в Калининградской области
6. на тему- ldquo;Комп~ютерна вірусологія- криміналістична класифікаціяrdquo; Створення та обробка інформації.html
7. Русскiй Мурабитунъ Шейх Усман Дан Фодио Книга основ религии Китаб ~Усуль адДин Перевод С
8. Курсовая работа- Ливонская война- причины, ход, итоги
9. ледяной наркотик морфий коноплю кокаин а также иные находящиеся под контролем государства наркотически
10. Автономный источник дежурного освещения с таймером
11. ориентирующий аналитический синтезирующий и корректирующий этапы
12. пестовать воспитывать
13. ФУТБОЛ ДЛЯ ФАНАТОВ Клуб болельщиков Динамо
14. Тема 8- Вирішення господарських спорів у першій інстанції Задача 1 Місцевий господарський суд прийня
15. Олигополия. Сговор и конкуренция
16. лекция книг статей рефератов дипломов диссертаций и пр
17. Бухгалтерский и налоговый учет с заемными средствами
18. Творческая биография Нины Симо
19. Контрольная работа по дисциплине Информационные системы в экономике Направление контрольной ра
20. Статья- Сведения иностранных источников о Руси и русах