Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

Тема 2. Становлення теорії інноваційногорозвитку та її сучасні концепції 2

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-03-13

Бесплатно
Узнать стоимость работы
Рассчитаем за 1 минуту, онлайн

Тема 2. Становлення теорії інноваційного
розвитку та її сучасні концепції

2.1. Основні питання теми

1. Циклічність розвитку.

2. Теорія довгих хвиль М. Кондратьєва.

3. Класична теорія нововведень.

4. Неокласична теорія нововведень.

5. Теорія «прискорення».

6. Соціально-психологічна теорія.

2.2. Навчальні цілі

1. Розкрити сутність циклічної концепції розвитку.

2. Розглянути основні аспекти та особливості теорії циклів М. Д. Кондратьєва.

3. Охарактеризувати особливості класичної теорії нововведень.

4. Визначити відмінності неокласичної теорії нововведень.

5. Дати уявлення про основні положення «теорії прискорення» та соціально-психологічної теорії.

2.3. Методичні вказівки
до вивчення теми

Працюючи над темою «Становлення теорії інноваційного розвитку та її сучасні концепції», необхідно повторити основні категорії курсу філософії та вивчити главу 2 навчального посібника «Інноваційний менеджмент».

Студентам слід зосередити увагу на визначенні категорії розвитку та розглянути його можливі напрямки в суспільно-економічному житті, що реалізуються через такі форми, як прогрес, регрес або стагнація (рис. 2.1). Здійснюватися розвиток може еволюційним шляхом, завдяки поступовому просуванню вперед — без стрибків і розривів, або біфуркаційним (революційним) шляхом — коли спостерігається миттєвий стрибкоподібний перехід си-
стеми до якісно нового стану.

Кожний окремий процес розвитку має початок і кінець, що можна визначити як цикл. Цикл — це сукупність явищ, процесів, робіт, які створюють певну завершеність розвитку протягом визначеного відрізку часу; наприклад, виробничий цикл — певне коло робіт, виконання яких дає готову продукцію. Завершення одного циклу розвитку є підґрунтям для початку нового циклу, в якому можуть повторитися деякі особливості по-
переднього. Циклічність визначають як рух від однієї макроекономічної рівноваги — в масштабах щонайменше національної економіки — до другої. Епіцентром циклічного руху
є криза, в якій поєднується межа та імпульс зростання еконо-
міки.

Циклічні процеси вивчають, застосовуючи закони діалектики, а саме — закон переходу кількісних змін в якісні, закон єдності та боротьби протилежностей, закон заперечення заперечення.

Студентам потрібно звернути увагу на використання цих законів для пояснення технічних, наукових революцій та науково-технічної революції, які мають значний вплив на суспільно-економічні процеси.

Слід відзначити, що завдяки науково-технічній революції стала можливою нова модель економічного зростання, що ґрунтується на інноваційному типі розвитку. Такий тип розвитку починається з використання принципово нових технологій та організаційно-управлінських систем, для нього характерні нові пріоритети: інтелектуалізація виробничої діяльності, екологічність, розвиток наукомістких та скорочення природоексплуатуючих галузей. Рушійними силами такого розвитку є численні чинники (рис. 2.2), які мають різну силу прояву в межах певних національних економік.

Проблемам циклічності розвитку економіки, закономірностям появи в ній кризових явищ присвячені дослідження Х. Кларка, В. Джевонса, К. Маркса, М. І. Туган-Барановського. Найбільш завершеного вигляду концепція циклічності розвитку набула в теоретичних розробках М. Кондратьєва, Й. Шумпетера, Г. Менша, з якими студентам потрібно ознайомитися при опануванні основ інноватики.

Вивчення і систематизація статистичних даних за чотирма провідними капіталістичними країнами — Англією, Францією, Німеччиною та США приблизно за півтора сторіччя — дали змогу російському вченому М. Д. Кондратьєву обґрунтува-
ти теорію «довгих хвиль», або великих циклів господарсь-
кої кон’юнктури (рис. 1.9, табл. 2.1). Ним було визначено сукупність технологій, які є основою кожного з розглянутих великих циклів, оскільки «тяглова сила циклу — технічна рево-
люція».

Студентам слід звернути увагу на висновки, які було зроблено М. Кондратьєвим з визначених закономірностей (він називав їх емпіричними правильностями):

  •  перед початком кожної наростаючої хвилі великого циклу відбувалися глибокі зміни в техніці (технології) виробництва на основі появи радикальних нововведень;
  •  періоди наростаючих хвиль великих циклів супроводжувалися значними соціальними потрясіннями в житті суспільства, тоді як на понижуючій ділянці вони незначні;
  •  у великих циклах кон’юнктури на понижуючій ділянці хвилі спостерігається депресія сільського господарства;
  •  середні цикли «нанизуються» на хвилі великих циклів, а характер фази великого циклу відбивається на поведінці середніх циклів (всі наростаючі тенденції середніх циклів будуть ослабленими на понижуючому періоді великого циклу);
  •  крива темпів накопичення капіталу значно вища на стадії понижуючої хвилі через зниження обсягів капіталовкладень, а це створює умови для чергової наростаючої стадії великого циклу економічної кон’юнктури.

Автор класичної теорії нововведень австрійський учений Й. А. Шумпетер був одним із перших науковців, які прийняли теорію циклів М. Кондратьєва. Студентам потрібно ознайомитися з особливостями поглядів Й. Шумпетера, що відбилися в його динамічній теорії розвитку. Він вважає, що поштовх розвиткові надають не тільки зовнішні, а й внутрішні чинники, які зсередини підривають рівновагу в ринковій системі. Цими внутрішніми чинниками є нові виробничі комбінації, що викликають динамічні зміни в економіці й широко відомі як п’ять типів інновацій.

Шумпетер, послідовно розрізняючи базові та вторинні нововведення, обґрунтував появу інноваційних пучків — кластерів. Оскільки інновації реалізуються в різні строки, то це призводить і до різних змін. Учений розглянув можливі наслідки таких змін у теорії мультициклічності, де знайшли своє пояснення короткі, середні й довгі цикли ділової активності. Доцільно наголосити, що причиною динамічних змін — за моделлю Шумпетера — стає вторгнення підприємця-новатора, який порушує рівноважний кругообіг цін, витрат і прибутків. Завдяки активності в інноваційній діяльності створюються нові цінності, відбувається стрімкий поступ у засобах виробництва. Новатору-підприємцю потрібен кредит для здійснення нововведень, тому інвестування є невід’ємною складовою інноваційної діяльності. Шумпетер доводить, що з’явилась можливість подо-
лання криз і спадів у промисловому виробництві за рахунок інноваційного оновлення капіталу через науково-технічні, технологічні, організаційно-економічні та управлінські нововведення.

Представниками неокласичних постшумпетерівських теорій є Г. Менш, Б. Твісс, Е. Менсфілд та інші. Найпослідовнішим продовжувачем ідей Шумпетера в нових економічних умовах став Г. Менш. Студентам потрібно розглянути відмінності поглядів Г. Менша щодо проблем економічного розвитку.

По-перше, Г. Менш вніс уточнення в класифікацію інновацій та розглянув їх взаємодію. Базисні інновації (такі, що дають основу створенню нових ринків, нових продуктів, потребують якісно нової кваліфікації працюючих) дають поштовх активності у сфері управління, соціальних послуг, культури. Поліпшуючі інновації незворотньо надходять за базисними, бо саме вони розкривають усі можливості базисних технологій. Проте підприємці обирають для впровадження поліпшуючі інновації, оскільки вони менш ризиковані та дешевші. Але приходить час, коли економічна ситуація стає критичною і поліпшуючі інновації не здатні стимулювати підйом. Тоді виникає необхідність у базових нововведеннях, щодо яких Г. Менш пропонує вживати стимулюючі заходи державного регулю-
вання.

По-друге, Г. Менш пояснює довгі хвилі Кондратьєва через «модель метаморфоз», яка ґрунтується на гіпотезі перервності. За його теорією кожний довгий цикл має форму не фрагмента хвилі, а S-подібної логістичної кривої, яка описує життєвий цикл даного технологічного способу виробництва. На завершальній стадії попереднього технологічного базису виникає новий, а між двома життєвими циклами виникає структурна криза («технологічний пат», технологічний розрив), що характеризується нестабільністю та турбулентністю.

Під час розгляду основних аспектів теорії прискорення слід звернути увагу, що вона заснована на теорії довгих хвиль і узагальненні досвіду американської моделі управління інноваційними процесами. Теорія обґрунтовує необхідність поєднання підприємництва та інноваційної діяльності, що зумовлено високою віддачею інвестицій в нові прогресивні технології, особливо за політики державного сприяння інноваційному розвитку. Основні висновки теорії ілюструються відповідними прикладами.

Соціально-психологічний аспект впровадження нововведень пов’язаний з пріоритетом людських взаємин в управлінні інноваційною діяльністю. Цим питанням присвячено наукові праці Х. Барнета, Є. Вітте, Е. Денісона, де розглянуто проблеми ролі особистості, поведінки, мотивації, організаційно-психологічні чинники, що сприяють впровадженню нововведень. Зокрема, слід звернути увагу на «теорію стимуляторів» Є. Вітте, де об’єктом досліджень є перешкоди, що виникають при впровадженні нововведень, і запропоновано методи їх подолання. Цікавими є дослідження Е. Денісона, де розглянуто кореляції стану рівня освіти та кваліфікації працюючих із зростанням/зменшенням темпів економічного розвитку.

2.4. Ілюстративний матеріал

рис. 2.1.

Розвиток як об’єктивний процес змін

рис. 2.2.

Рушійні сили інноваційного розвитку

рис. 2.3.

Графічне зображення економічного циклу

табл. 2.1.

Періоди великих хвиль

рис. 2.4.

Періодичність появи радикальних нововведень
із 1740 р. до 2000 р.

рис. 2.5.

Механізм циклу

рис. 2.6.

Часовий цикл винаходів та втілення їх
у виробниц
тво

рис. 2.7.

Прискорення циклічного розвитку

Рис. 2.1. Розвиток
як об’єктивний процес змін

Рис. 2.2. Рушійні сили інноваційного розвитку

Рис. 2.3. Графічне зображення
економічного циклу

Таблиця 2.1

ПЕРІОДИ ВЕЛИКИХ ХВИЛЬ

Хвиля

Фази

піднесення

занепаду

І

З кінця 80-х — початку 90-х
до 1810—1817 рр.

З 1810—1817 рр.
до 1844—1851 рр.

II

З 1844—1851 рр.
до 1870—1875 рр.

З 1870—1875 рр.
до 1890—1896 рр.

III

З 1890—1896 рр.
до 1914—1920 рр.

З 1914—1920 рр.

Рис. 2.4. Періодичність появи
радикальних нововведень із 1740 р. до 2000 р.

Рис. 2.5. Механізм циклу

Рис. 2.6. Часовий цикл винаходів та втілення їх у виробництво

Рис. 2.7. Прискорення циклічного розвитку

2.5. Семінарські заняття за темою
«Становлення теорії інноваційного
розвитку та її сучасні концепції»

Студент повинен знати:

  •  закономірності розвитку соціо-економічних систем;
  •  вплив технологічних інновацій на економічний розвиток;
  •  відмінності між класичною та неокласичними інноваційними теоріями;
  •  основи теорії інноваційного підприємництва та соціально-психологічної теорії.

Студент повинен уміти:

  •  характеризувати вплив технічних та наукових революцій на розвиток інноваційних процесів;
  •  виявляти чинники, які визначають тенденції інноваційного розвитку;
  •  використовувати метод логістичних кривих для аналізу інноваційного розвитку.

План семінарського заняття

  1.  Розвиток як об’єктивний процес змін.
  2.  Циклічність розвитку. Теорія «довгих хвиль» М. Кондратьєва.
  3.  Інноваційна теорія Й. Шумпетера.
  4.  Теорія нововведень Г. Менша.
  5.  Сучасні підходи до розвитку інноваційної теорії. Теорія інноваційного підприємництва та соціально-психологічна теорія.
  6.  Інноваційний тип розвитку економіки як об’єктивна умова економічного зростання.

Основні питання для обговорення

  1.  Що таке інноваційний цикл? Поясніть сутність циклічної концепції розвитку. Наведіть приклади.
  2.  У чому полягає сутність теорії «довгих хвиль» М. Кондратьєва?
  3.  Які умови в ринковій економіці призводять до появи «технологічного пату»? Наведіть приклади.
  4.  У чому полягає сутність інноваційної теорії Й. Шумпетера?
  5.  Як вплинув розвиток інноваційного підприємництва на цикл Кондратьєва в 80-х роках ХХ ст. у США?
  6.  У межах яких інноваційних теорій розглянуто організаційно-психологічні чинники, що сприяють впровадженню нововведень? Наведіть приклади.
  7.  У чому полягає роль S-подібної логістичної кривої при здійсненні аналізу інноваційного розвитку?

2.6. Навчальні завдання

Питання для поглибленого вивчення

1. Як за допомогою законів діалектики можна пояснити еволюційні та біфуркаційні стадії розвитку економіки, технічні та наукові революції? Поясніть на прикладах.

2. Чому змінюється траєкторія рівноваги в теоріях циклічного розвитку М. Кондратьєва, Й. Шумпетера, Г. Менша?

3. Як можна пояснити прискорення циклічного розвитку?

4. Чи можливо теоретично обґрунтувати майбутнє людства, керувати розвитком цивілізації, спираючись на консолідацію наукових сил і об’єднання зусиль дослідників різних країн?

Індивідуальні завдання

1. Підготуйте бібліографічний огляд навчально-методичної, наукової, монографічної та періодичної літератури з питань теми.

2. Користуючись доступною Вам літературою [1, 6, 9], визначте письмово особливості підходу до концепції «довгих хвиль» у теоретичних роботах С. Кузнеца.

Теми рефератів

1. Розвиток концепції циклічності в інноваційних теоріях .

2. Використання концепції теорії «довгих хвиль» М. Кондратьєва для прогнозування інноваційного розвитку економіки України.

3. Характерні риси та періодизація типів розвитку економіки.

4. Історичний огляд формування інноваційних теорій.

5. Роль соціально-психологічної теорії в управлінні нововведеннями.

6. Сутність та значення неокласичних інноваційних теорій.

7. Інноваційний тип розвитку економіки — шлях до постіндустріального суспільства.

2.7. Контрольні завдання
для перевірки знань (тести)

Оберіть відповіді, які вважаєте правильними.

1. Що розумів Й. Шумпетер під нововведеннями?

а) нові комбінації чинників виробництва;

б) винаходи;

в) нові технології;

г) нову техніку;

д) нові матеріали;

е) нові ринки збуту;

ж) новий попит.

2. Яка з наукових теорій, розроблених Й. Шумпетером, знайшла застосування в інноватиці?

а) теорія «довгих хвиль», або великих циклів кон’юнктури;

б) теорія довгих, середніх і коротких циклів ділової активності;

в) теорія циклів економічного зростання;

г) теорія циклів суспільного розвитку.

3. Гіпотезу «перервності» у процесі дослідження технологічних циклів було сформульовано:

а) М. Д. Кондратьєвим;

б) Г. Меншем;

в) С. Кузнецом;

г) Й. Шумпетером.

4. Що є основою середніх промислових циклів у відповідності до теорії М. Д. Кондратьєва?

а) зміна активної частини капіталу (транспортні засоби, станки);

б) зміна пасивної частини капіталу (будівлі, споруди, комунікації, засоби зв’язку);

в) ринкові кон’юнктурні зміни стосовно певних видів продукції.

5. Що є основою довгих промислових циклів у відповідності до теорії М. Д. Кондратьєва?

а) зміна активної частини капіталу (транспортні засоби, станки);

б) зміна пасивної частини капіталу (будівлі, споруди, комунікації, засоби зв’язку);

в) ринкові кон’юнктурні зміни стосовно певних видів продукції.

6. Представник неокласичних «постшумпетерівських» теорій Г. Менш:

а) вніс уточнення в класифікацію інновацій;

б) пояснив недостатністю інновацій кризові явища в економіці;

в) стверджував про необхідність співпраці науковців та адміністраторів для швидкого просування новацій у виробництво.

7. В обґрунтуванні соціально-психологічних теорій інноваційного розвитку брали участь:

а) Й. Шумпетер;

б) Є. Вітте;

в) Г. Менш;

г) Е. Денісон.

8. У розвитку теорії циклічних криз брали участь вчені:

а) К. Маркс;

б) М. І. Туган-Барановський;

в) М. Д. Кондратьєв;

г) Г. Мінцберг;

д) Є. Вітте.

9. Інноваційний тип розвитку суспільства базується на таких пріоритетах:

а) інтелектуалізація виробничої діяльності;

б) екологічність;

в) кількісне накопичення певних виробничих чинників на попередній технологічній базі;

г) використання високих технологій;

д) скорочення природоексплуатуючих галузей.

2.8. Рекомендована література

1. Краснокутська Н. В. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — Розд. 1. 2.

2. Бляхман Л. С. Экономика, организация управления и планирование научно-технического прогресса: Учеб. пособие. — М.: Высш. школа, 1991.

3. Кондратьев Н. Д. Проблемы экономической динамики. — М.: Экономика, 1989.

4. Лапко О. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання. — К.: ІЕП НАНУ, 1999.

5. Фонотов А. Г. Россия: от мобилизационного общества к инновационному. — М.: Наука, 1993.

6. Хартман В. Д., Шток В. Критический анализ буржуазных теорий и практики управления промышленными исследованиями и разработками: Пер. с нем. — М.: Прогресс, 1979.

7. Шумпетер Й. Теория экономического развития (Исследование предпринимательской прибыли, капитала и цикла конъюнктуры): Пер. с нем. — М.: Прогресс, 1982.

8. Фостер Р. Обновление производства: атакующие выигрывают: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1987.

9. Меншиков С. М., Клименко Л. А. Длинные волны в экономике. Когда общество меняет кожу. — М.: Междунар. отношения, 1989.

54


Диплом на заказ


1. ОСНОВНІ СЦЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЇ
2. Лев Троцкий
3. Предмет Web-программирования
4. Оценка возникновения и развития пожаров на радиозаводе Электрон
5. Оперативные молодежные отряды Сызрани Д
6. Основные взгляды на сущность воли
7. тема нацелена на глубокое исследование конкретной научной проблемы широкая ~ на исследование ряда смежных п
8. Барнаульский кадетский корпусДымова Лариса Валерьевна
9. Тема 4 Основы языка SQL
10. темах Вариант 3 Пенза 2012г
11. Факт - основа журналистского произведения.html
12. Языки программирования Паскаль Часть 2- Основные структуры языка Методическое пособ1
13. Глава Особенности структура и география международной торговли товарами МТТ
14. Інструкцією з організації емісійнокасової роботи в установах банків України ’ І від 7 липня 1994 р.html
15. Внутренние водные пути
16. поступил плохо или нечестно потом жалеешь то есть совершил ошибку
17. Динамике финансовых коэффициентов оборачиваемости; 2
18. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Киї
19. то время но не можем произвольно навсегда прекратить дышать так как независимо от нашей воли дыхательные дв
20. Разделение властей - как признак правовой государственности