Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

ІСТОРІЯ КРАЮ В ЙОГО ІСТОРИЧНИХ ПАМЯТКАХ- ВІДРОДЖЕННЯ ДУХОВНОСТІ

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-03-05


PAGE  30

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ХМЕЛЬНИЦЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ

МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

ПОЛОНСЬКА РАЙОННА ФІЛІЯ

 

                                                      НАУКОВЕ ВІДДІЛЕННЯ історії

                                                      СЕКЦІЯ історичного краєзнавства

ІСТОРІЯ КРАЮ В ЙОГО ІСТОРИЧНИХ ПАМЯТКАХ:

ВІДРОДЖЕННЯ ДУХОВНОСТІ

 

                                                         Виконав Гардзель Назар Васильович                                                                                         

                                                          учень 11 класу Полонського

                                                         навчально - виховного комплексу №2

                                                       «Загальноосвітня школа I-III

                                               ступенів №7, колегіум»

                                                          науковий керівник Кукуруза

                                                          Оксана Вікторівна,  вчитель історії  

                                                 Полонського навчально -

                                                         виховного комплексу №2

                                                         «Загальноосвітня школа

                                                          I-III ступенів№7, колегіум»

                      

Полонне-2013

         Історія краю в його історичних памятках : відродження духовності

Гардзель Назар Васильович

Хмельницьке територіальне відділення Малої Академії Наук  України

Полонське районне наукове товариство Хмельницького територіального відділення Малої Академії Наук

Полонський навчально - виховний комплекс №2

«Загальноосвітня школа I-III ступенів №7, колегіум»

11 клас

місто Полонне

Кукуруза Оксана Вікторівна,  вчитель історії

Тези

  •  Памя’тки історії,  мистецтва,  археології та архітектури увіковічнюють події,  багато з яких вже зітерлось з людської пам’яті.
  •  На Полонщині нараховується 106 памяток історії та культури – окраси і гордості рідного краю.
  •  Одним із джерел,  що допомагають залучити молоде покоління до могутнього потенціалу національного багатства,  до культурно-історичного фундаменту,  є вивчення історичного минулого Батьківщини.
  •  Вже в XIV столітті Полонне вважалося одним з кращих міст Волині,  військовим,  ремісничим,  а головне – релігійно – культурним центром.
  •  Населення Полонщини завжди було багатонаціональним,  що відображалося на історії та духовному обличчі міста.
  •  Стильові риси українських церков сформувались незалежно від московського та західно - європейських впливів.
  •  Храми були на той час найбільшим культурним та духовним надбанням.   
  •  Церковні храми відіграють велику роль у зміцненні духовності людей.    

ЗМІСТ              

ВСТУП…. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .4

ОСНОВНА ЧАСТИНА

РОЗДІЛ  1.  ПАМЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ МІСТА ПОЛОННОГО. .  6

РОЗДІЛ  2.  ПІДВАЛИНИ ДУХОВНОСТІ ПОЛОНЩИНИ

     2. 1.   Витоки духовності на Полонській землі. . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . …10

2.2.    Історія Полонських храмів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

РОЗДІЛ  3.  НОВОСТВОРЕНІ ХРАМИ МІСТА ПОЛОННОГО. . . . . . . . . .  .17

     3. 1. Українська греко-католицька церква. . . . . . . . . . . . . . . …. . . . . . . . . .18

     3. 2. Українська православна церква Святої Трійці ( КП ). . …. . . . . . .  . .20

     3. 3. Українська православна церква Почаївської Ікони  Божої

Матері ( МП ). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  . . . . . …. . . . . . . . . . . . . . . . . 22

ВИСНОВКИ. . . . . . . . …. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .24

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25

ДОДАТКИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26

ВСТУП

   На сучасному етапі,  коли Україна крокує шляхом національного державотворення,  постає проблема збереження,  розвитку української духовності.  Національна гідність,  духовна сила нації і моральний потенціал народу залежить від того,  наскільки збереглись і глибоко усвідомились духовні надбання минулих століть.  Одним із джерел,  що допомагають залучити молоде покоління до могутнього потенціалу національного багатства,  до культурно-історичного фундаменту,  є вивчення історичного минулого Батьківщини.   Нинi Україна переживає складний i водночас потенційно благодатний час національно - духовного відродження , складовою частиною якого стала розбудова української православної церкви ( УПЦ – МП,  УПЦ - КП, УАПЦ), та вiдновлення на українських землях Української греко-католицької церкви (УГКЦ). Завдяки ним ми повертаємося до джерел загальнолюдських цiнностей.  

   Актуальність наукової роботи полягає в дослідженні відродження  духовності на Полонській землі. Полонне здавна славилось своїми історичними пам’ятками,  адже має більш як тисячолітню історію.  Історичними памятками є і давні храми,  які в більшості не збереглися до нашого часу.  Храми Полонного,  в тому числі і новостворені,  відроджують давні традиції духовної культури нашого краю.  

   Мета наукової роботи – дослідити роль,  місце та значення таких історичних памяток,  як храми Полонного в різні історичні періоди.

   Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати наступні завдання:

  •  висвітлити роль історичних памяток в історії рідного краю;
  •  охарактеризувати витоки духовності на Полонщині;
  •  простежити розвиток храмобудівництва у Полонному;
  •  дослідити діяльність новостворених храмів;
  •  систематизувати довідкові історичні матеріали.

   Об’єкт дослідження – пам’ятки історії та культури рідного краю.

   Предметом дослідження є храми Полонного – осередки духовності та загальнолюдських цінностей в історичному минулому та сьогоденні.

   Практичне значення роботи полягає в тому,  що матеріали роботи можна буде використати для наукових пошуків з метою подальшого дослідження проблеми,  для проведення уроків історії рідного краю, для широкого загалу з метою освітнього та культурного розвитку.   

 

РОЗДІЛ 1.  ПАМ'ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ МІСТА ПОЛОННОГО

   Памя’тки історії,  мистецтва,  археології та архітектури об’єднують терміном « пам’ятки історії та культури » , увіковічнюють події,  багато з яких вже зітерлось з людської пам’яті.[7]

   На Полонщині нараховується 106 памяток історії та культури – окраси і гордості рідного краю.

   Виникнення Полонного вчені відносять до X століття.  Тисяча років тому мешканці Полонного займалися ремеслами,  торгівлею.  На берегах річки  випасали худобу,  а вверх по течії,  де розкинувся степ,  сіяли зернові культури,  збирали сіно.  

   Центр тогочасного міського життя знаходився в межах укріпленого городища.  Причому археологами зроблено висновок,  що на території історичного центру Полонного функціонувало послідовно два давньоруських городища.  Найдавніше з них – в районі ветлікарні містить культурний шар

X-XIII ст..  Інше – в районі костелу почало активно заселятись,  починаючи з XII ст..   Однак археологічні джерела не дають змоги встановити точну дату заснування Полонного.  Це можна зробити з допомогою літописних згадок про наше місто.  Автор великої історичної епопеї – « Літопису руського »

не обминув увагою Полонне,  яке вперше він згадав під 1169 роком,  у зв’язку з нападом на його околиці половців. Як видно з контексту,  Полонне на цей час вже було важливим центром на заході Київської держави.  Це дозволяє зробити висновок про більш давнє його заснування.

   Літописець називає наше місто « градом Богородиці Десятинної »,  тобто воно перебувало у власності київської Десятинної церкви, спорудженої на честь прийняття християнства на Русі.  Як відомо,  київський князь Володимир Великий в 996 році після закінчення будівництва цієї церкви надав їй десяту частину від своїх маєтностей та « городів ». Вчені вважають,  що ця подія має пряме відношення до Полонного,  адже жодне інше місто

Київської Русі не назване літописцем як « град» Десятинної церкви. Заради справедливості треба нагадати,  що на той час,  коли Полонне побачив Володимир,  воно було не просто якимось поселенням з двох чи трьох хатинок.  Ні,  це було поселення,  яке вже можна було  « приписати до Десятинної церкви ».  Більше того,  у 1169 році Нестор згадує,  що в Полонному на той час вже постала церква Пресвятої Богородиці,  яку наказав побудувати Володимир.  Вдячні полончани звели її на честь події приєднання містечка до Десятинної церкви. Отже,  як місто,  Полонне існує вже понад ціле тисячоліття. Всього ж на території тогочасної Київської держави,  за даними « Повісті минулих літ »,  нараховувалося біля 20 міст. Таким чином ,  наше Полонне – місто літописне.  Згадки про нього знаходимо в київських Іпатіївському та Лаврентіївському літописах, Галицько-Волинському та пізнішому Острозькому. [10]

   Споруди того давнього часу були з дерева,  тому до наших днів не дійшли.

Пізніше,  коли в будівництві,  почали широко застосовуватись більш тривкі матеріали,  зявились споруди,  залишки яких дійшли до нашого часу.  Зокрема зберігся фрагмент стіни Полонської фортеці,  яка у XVII столітті вважалася надзвичайно могутньою.  Полонська фортеця була оточена валами та ровами, які також частково дійшли до наших днів. На оточеній укріпленнями території розташовувались житла мешканців та палац князя Любомирського, парафіяльний костьол.  Останній,  майже без змін дійшов до нашого часу і є однією з найвеличніших пам’яток архітектури початку XVII ст.  на півночі Хмельниччини.  

   Не оминули наш край численні напади татар,  події визвольної боротьби українського народу та інші події. Так,  цікавою пам’яткою є кам’яний хрест поблизу шляху Полонне – Миропіль. Старожили розповідають перекази,  які передаються з покоління в покоління про те,  що цей хрест поставлений на місці поєдинку козаків з ворогом і свідчить про братську козацьку могилу.  

Представник Президента України в Полонському районі 22 червня 1992 року

видав спеціальне розпорядження про впорядкування пам’ятки історії та культури « Козацька могила ».  Силами громадськості була проведена робота по впорядкуванню пам’ятки : насипано курган,  на вершині якого встановлено кам’яний хрест.  Перед курганом,  з боку дороги встановлено гранітну глибу,  меморіальна плита на якій повідомляє,  що тут знаходиться

місце поховання загиблих козаків періоду Визвольної війни 1648-1654 рр.   

   Визначною пам’яткою XVIII ст..  є єврейське кладовище,  на якому знаходяться склепи « цадиків » ( праведників )- послідовників та учнів засновника секти хасидів Бешта – Яківа Когена та Ієгуди Лейба Мохія.

   XIXстоліття представлене цілою низкою памяток . Серед них :   двоповерховий будинок,  в якому знаходиться редакція районної газети, ще і сьогодні формує архітектурно-художній вигляд головної вулиці міста,  комплекс будівель млина над річкою Хоморою , каплиця – склеп панів Карвіцьких на польському кладовищі,  приміщення  аграрно – професійного ліцею .  На високій кручі лівого берега Хомори височить цікава пам’ятка – пам’ятник закоханим ( офіцер – дворянин Петро Білокопитов та полончанка Йоганна Тушинська ),  яких через романтичні обставини їх кохання та смерті,  справедливо вважають полонськими Ромео і Джульєтою. Про перебування  в місті Лесі Українки свідчить меморіальна дошка на будинку школи № 5.

   Велике місце серед історичних реліквій займають пам’ятки Великої Вітчизняної війни .  Основну частину серед них складають численні поховання – братські та одинокі могили . На площі Слави знаходиться меморіальний комплекс,  присвячений визволителям міста Полонного :  на постаменті встановлено танк,  на меморіальній стіні викарбувана дата – 9 січня 1944 року ( день звільнення Полонного ) ,  йде перелік військових зєднань,  що вели бої за визволення міста. Памятник – обеліск встановлений  воїнам,  які загинули в боях Великої Вітчизняної війни.

    Памятник – обеліск встановлений і на площі Перемоги. [7]

   За роки незалежності в нашому рідному місті було встановлено :    пам’ятник Лесі Українці – 1993 року,

пам’ятний знак на честь 1000- літнього ювілею м.  Полонного – 1996 року,  пам’ятник воїнам – афганцям - 2004 року,

меморіальну дошку С. Петлюрі – 2005 року,

бюст Т. Г.  Шевченка - 2006 року,  

пам’ятний хрест жертвам голодомору – 2006 року,  

пам’ятний знак на р.  Різанка – 2007 року ,

пам’ятник героям – чорнобильцям – 2008 року,

впорядковано територію валу,  [8]

побудовано стіну з бюстами видатних особистостей – 2012 року.

   Жителі нашого міста бережуть пам’ятки історії та культури,  адже

історія нашого отчого краю складалася віками, і кожну нову сторінку в неї вписували  ті, хто тут народився і виріс, і ті, кого доля поєднала з цією землею.

   Край славився і славиться своїми прекрасними куточками, працьовитими і талановитими людьми, багато з котрих становлять гордість не лише Полонного чи України, але їх діяльність гідно оцінена і світовим співтовариством.

 

РОЗДІЛ 2.  ПІДВАЛИНИ ДУХОВНОСТІ ПОЛОНЩИНИ

2.1.  Витоки духовності на Полонській землі

   Цікава історія духовності і культури Полонного.  Воно – одне з найдревніших поселень нашого краю.  В XIV столітті Полонне вважалося одним з кращих міст Волині,  військовим,  ремісничим,  а головне – релігій-

но – культурним центром. За релігійними канонами Полонне вважалося,  за вибором святого Володимира,  містом покровительства Святої Богородиці.  Є твердження,  що Полонне здавна перебувало під покровительством Цариці Небесної,  як того просив її Покровитель землі руської,  святий Рівноапостольний Великий  князь Володимир.  Такої честі не мало жодне із найдревніших руських міст.

   Дуже важливо, щоб ми сьогодні відроджували нашу духовність та керувалися у своїх помислах та діях тими заповідями,  за якими жили наші пращури. І саме від них черпали духовні сили для подальшого життя.

Як живі свідки духовного злету наших предків ,  їхньої міцної віри,  стоять тепер поодинокі храми,  випадково збережені від  злих людських рук.

   Адже будували їх наші прадіди з молитвою на вустах,  з вірою в душі і любовю в серці. Церковні храми були на той час найбільшим культурним та духовним надбанням. [4] 

   Населення Полонщини завжди було багатонаціональним,  що відображалося на історії та духовному обличчі міста. Тому,  наприкінці XVIII століття тільки в Полонному діяло 12 православних храмів, жіночий уніатський монастир, костел,  6 синагог.

   На початку ж XXстоліття діяло уже 9 православних храмів,  3 синагоги,  костел.  В 1935 – 1937 рр.  церковні храми,  синагоги  Полонного були знищені радянською владою,  випадково збереглася Покровська церква на Маряні та костел. В 50-х роках XX століття було відбудовано Кладбищенську церкву. [3]

   Церковні храми відіграють велику роль у зміцненні духовності людей.  Божий храм повинен бути в душі кожної людини.  Храм – це дім Божий,  це частина неба та землі.  Ми повинні озирнутися назад,  на життя наших предків,  яке освячене їхньою вірою. І саме від них черпати духовні сили для подальшого життя.     

 

 

2. 2.  Історія Полонських храмів

  

Полонський монастир

   Полонський монастир ХІІІ століття - православний монастир, що існував в місті Полонному часів Галицько-Волинської держави Данила Галицького.

Місто Полонне було приписано князем Володимиром Великим до Десятинної церкви в 996 році. Літописи в ХІІ ст. називають його «митрополичим містом», тому цілком закономірним було існування тут монастиря. Згідно «Літопису руського», син литовського князя Міндовга, Войшелк, що був язичником, прийняв християнство і заявив про намір прийняти монаший чин. «А потім пішов він у [город] Полоний , до [ігумена] Григорія в монастир, і постригся в ченці, і пробував у монастирі в Григорія три роки.» Войшелк прийняв постриг під іменем Лавриш (Лаврін). Через три роки Войшелк, узявши благословення у Григорія, пішов у Святу гору (Афон). Літопис датує ці події 1255-1257 роками.

    Про ігумена Григорія літописи пишуть, що « Був Григорій чоловік святий, якого не було ні перед ним, ні по ньому ». Під 1267 роком Григорій ще згадується як ігумен полонський.

   В якому році побудований монастир невідомо. Заснований він архімандритом Карпом, тому і донині ця частина містечка носить назву Карповщина,  а з недавніх пір вулицю,  яка знаходилась на цій території ,  перейменували на Карповщинську.[3] 

   

  Успенська церква

   Офіційна назва церкви:  « В ім’я Успіння Божої Матері ». Знаходилася на території Карповщинського монастиря. Історик М.І. Теодорович у 1888 р.  писав,  що Полонська Успенська церква є найдавнішою в усьому Південно-Західному краї. У XX ст..  Успенсьна церква була дерев’яна,  на кам’яному

фундаменті,  крита залізом.  Мала дерев’яну дзвіницю. Служба правилась українською мовою. Жителі Карповщини називають цю церкву

Монастирською або Пречистенською, тому що тут престольне свято відзначають на першу Пречисту. Церква зруйнована у 1937 р. [11]

  

   Петро–Павлівська церква

   Церква споруджена парафіянами в 1775 р.  Була деревяна,  стояла на кам’яному фундаменті,  крита жестю.  Знаходилась на тому місці,  де був Новополонський клуб.В кінці XIX  на початку XX ст. при церкві була  двокласна церковно-парафіяльна школа,  зведена отцем Арсенієм Ковалевським. Від заснування цієї школи  починається історія Новополонської школи – сучасного НВК №2.

Петро–Павлівська церква існувала до березня 1937 р.  [2]

   

   Святопреображенська ( Володимирська ) церква

   Церква Преображення Господнього  була збудована  в районі старого міста

( зараз тут знаходиться ветлікарня ).Дата її побудови невідома.  Дослідник

М.  Теодорович відзначав ,  що будівля храму може бути віднесена до XVIII століття. Храм був з трьома куполами,  кожен з них мав своєрідну форму,  збудований із соснового дерева. Окремо стояла двоярусна дзвіниця. При церкві була церковно-парафіяльна школа.  Зруйнована1937 р.[11]  

 

     Бортницька церква

   ( Церква Різдва Богородиці )

   Біля річки Хомори на Малих Бортниках (зараз вулиця Старченка) в 1729 р.  на кошти парафіян була зведена « Церква во імя Різдва Пресвятої Богородиці ». Церква деревяна,  на кам’яному фундаменті,  покрита залізом,  з такою ж дзвіницею. При церкві була церковно-парафіяльна школа грамоти.

Також діяли торговий і лікувальний пункти.  Знесена була в 1937 р.  батюшка також був репресований.[3]  

   

   Троїцька церква

   В 1734 році було закінчено побудову дерев'яної церкви Святої Трійці, в центральній частині Полонного, серед валів фортеці. На лутці дверей було написано (згідно з Г. Г. Павлуцьким): «Благодатию Всесвятаго и

Животворящаго Духа создася храм сей Пресвятые Тройцы року от создания мира 7242, от воплощения же Бога Слова 1734»[6]

В 1832 році був зроблений ремонт церкви, але зовнішній вигляд залишився практично незмінним.

   Троїцька церква - дерев'яна (дубова), трибанна, покрита жерстю. Стояла на кам'яному фундаменті (після ремонту 1832 року).    

    Окремо від церкви знаходилася дерев'яна дзвіниця звичайного старовинного двоярусного типу.

    Певний час при церкві існували дві церковно-приходські школи. Храмовим святом парафії була Трійця - Зелені свята.

   Церква була знищена московським комуністичним режимом в 1937 році.

  

    Покровська церква

   ( Церква в імя Покрови Пресвятої Богородиці )

   До нашого часу збереглася тільки одна церква – Покровська.  Ця побудова оновлена, реставрована, велично стоїть навпроти середньої школи №4 в районі міста,  який називають «Маряном». Церква випадково вціліла,  виходячи з об’єктивних умов того часу.  Під час ВВв будова залишилася стояти тільки тому,  що її бані служили орієнтиром для літаків.

   Побудована вона в 1720 р.  невідомо ким,  дерев’яна,  на кам’яному фундаменті,  з такою ж дзвіницею,  зведеною майже через століття в 1813 р.  

В 1910 р.  було побудовано на місці старої церкви нову. Будова також була деревяною і стояла на кам’яному фундаменті. При  церкві діяла церковно-парафіяльна школа в окремому приміщенні ( зараз будинок пристарілих ).

   З 1937 по 1945 р. церква була закрита. Вона не була зруйнована,  тому що її приміщення використовували як колгоспне зерносховище.  З 1945р. знову почалось богослужіння. В теперішній час,  з 1993 р.  у Покровській церкві служить службу батюшка Андрій Іванович Лобас. [9]

  

   Почаєво –Богородицька церква

   Ця церква побудована в 1876-77 рр. Степаном Хойнацьким на місці колишніх трьох окремих церков: Георгієвської,  Хресто – Воздвиженської і Стрітенської (територія сучасної школи №2 ).

   Георгієвська церква

   Була розташована на Широкій вулиці ( нині вул. Л. Українки,  нове приміщення пошти ), побудована в XVI ст..  В 1791 р.  церква згоріла і на її місці було зведено каплицю.

   

   Хресто – Воздвиженська церква

   Була побудована в 1721 р.  в маєтку князя Мечникова Коронного.  В     1833 р.  була з’єднана з Георгієвською,  і Стрітенською.

   

   Стрітенська церква

   Церкву було споруджено в 1725 р. за розпорядженням князя Любо-мирського. В 1836 р.  настоятелем об’єднаної парафії був Федір Хойнацький, а з 1865 р.  настоятелем став Стафан Хойнацький.

  

    Почаєво –Богородицька або

   Хресто – Воздвиженська церква

   18 березня 1876 р.  о.  Стефан власноручно поклав перший камінь в центрі майбутнього храму.  На закладці церкви був присутній граф Карвіцький,  якому належали землі Полонного. 1880 р.  церква була готова до богослужіння.  Вона була деревяна,  на кам’яному фундаменті. Також окремо велика дзвіниця з годинником.  При церкві було двокласне народне училище.

   

   Церква в імя святих Іови і Федора

   ( На Забелінському кладовищі )

   Побудована в 1881 р.  на кошти Стефана Хоцнацького.  При церкві діяло однокласне Забелінське училище.  В 1937 р.  церква була зруйнована. В 50-х рр. XXст.  громада с.  Забілиння почала клопотатися про спорудження церкви

на кладовищі,  де зберігся фундамент попередньої церкви.  В 1954р.  церкву побудували і стали в ній служити. В 1961 р.  церкву закрили. 10 серпня

1989 р.  церкву знову відкрили. З 4 листопада 1994 р. і до нині в церкві служить протоієрей Анатолій Миколайович Нагар. [3]

   Костел Святої Анни

   В Полонному проживало польське населення. Костел був споруджений в 1607 р.  княгинею Ганною Острозькою на честь свого свекра Костянтина Острозького. Храм будували італійські майстри з місцевого матеріалу у стилі ренесансу.

   В 1935 р.  костел було зачинено,  а його підвал використовувався кадебістами для катування « ворогів народу ».

   Знову відчинились двері костелу в 1947 р. Навесні 1948 р.  ксьондзом в Полонному став Антон Хоміцький. При костелі діють недільна школа,  сімейний гурток з вивчення Біблії,  гурток з формування християнської сім’ї,  молодіжні гуртки з вивчення Біблії. [10]

   Костел відіграє важливу роль у духовному вихованні людей.

 

РОЗДІЛ 3. НОВОСТВОРЕНІ ХРАМИ МІСТА ПОЛОННОГО

   Вiдродження моральних цiнностей людини, повернення до духовного корiння народу нерозривно пов'язане iз визнанням мiсця та ролi релiгii i церкви в розбудовi держави та суспiльства. Релiгiя i церква в нашому сучасному рацiональному i прагматичному свiтi здатнi стати не тiльки на сторожi духовностi та моральностi української нацii, але й бути могутнiм захистом проти денацiоналiзацii, будь-яких спроб iдейно та духовно зруйнувати Українську державу. Задля цього всi українськi церкви повиннi якомога швидше покiнчити з мiжконфесiйним розбратом й включитися в  об'эднавчий процес в Українi. Тiльки за такої умови вони отримають силу вiд могутнього припливу нацiональної iдеї та поступу українського державотворення, щоби найбiльш повно й всебiчно виявити себе в сучасному розвитку духовної культури України.

    Сучаснi умови суспiльного життя вимагають бiльш широкої участi християнської Церкви у моральному оздоровленнi українського народу, його духовному та нацiональному вiдродженнi. Важливим чинником повнокровного вiдродження духовностi українського народу, його iсторii та культури є необхiднiсть якомога скорiшого вiдновлення традицiйного мiсця християнства серед широких верств населення, пiдвищення доброчинної, культурно-освiтницької, миротворчої та виховної ролi Церкви в українському суспiльствi.

    

 

 

3. 1. Українська греко-католицька церква Успення Божої Матері

   Історія УГКЦ  в місті Полонне на Хмельниччині сягає ХVII століття.У 1610 році в Урочищі Карповщина  або Підмонастирській (в районі де в даний час знаходиться УГКЦ ) була збудована церква Успення Святої Богородиці при православному монастирі .У 1621 році,згідно з розпорядженням  Волинського воєводи Беневського ,ченці з Полонного  були переведені в Любарський монастир. Залишена обитель стає греко-католицьким жіночим монастирем. До  1795 року Полонска церква Успення Божої Матері належала жіночому святоуспенському  греко-католицькому монастирю. Із встановленням російського панування церкву було передано православним. Саме тоді і припиняє свою дію УГКЦ у місі Полонне. Сам монастир залишався в Полонному до 1868 року.

    У 2007 році за сприяння владики Тернопільсько-Зборівської єпархії Василія Семенюка  починається відродження УГКЦ  в місті Полонне. Так  у жовтні 2007 році тут було засновано українську греко-католицьку громаду. А вже в 2009 року освячено тимчасову каплицю парафії Успення Святої Богородиці.

   Восени цього ж року розпочинається будівництво храму,основним фундатором якого був владика Василій Семенюк. Будову  храму провадив Василій Семенюк , єпарх Тернопільсько-Зборівський,освятив церкву Успення Пресвятої Богородиці у місті Полонне .

   Архиєрей очолив Божественну Літургію ,у якій взяли участь  декан Хмельницький отець Іван Данкевич, священники  деканату,представники православної та римо-католицької громад. 28 вересня 2010 року адміністратором  храму  призначено  нововисвяченого ієрея Володимира Частковського , випускника Тернопільської Вищої Духовної Семінарії імені  патріарха Й.Сліпого.

   На даний час громада налічує 40-50 прихожан. Парафіяни мають змогу брати участь у прощах до Зарваниці, де вони отримують духовне відновлення, відбуваються святкові дійства на свято Миколая, Різдвяний вертеп, Меланка.

    12-14 січня 2011 року у церкві перебувала  Чудотворна Ікона Матері Божої Зарваницької. Вірні мали можливість прикластися до ікони та попросити у неї заступництва від усіх бід та негараздів у житті. Перебування ікони супроводжувалося молитвами, молебнями та акафістами.

   У дні великих свят приїжджають брати-семінаристи  Тернопільської Вищої Духовної Семінарії імені  патріарха Йосипа Сліпого, щоби своїм співом звеличити  торжественність свята.

  Завдяки молитві громада розвивається, збільшується чисельно, духовно збагачується, міцніє.

      В церкві Успення Божої Матері влітку 2012 року вперше за час існування церкви  відбувся обряд вінчання . Для церкви це стало не аби-якою торжественною подією .

   Для дітей,  які відвідують церкву, був проведений обряд першого причастя. Відбувався обряд в урочистій обстановці,  в присутності рідних дітей та прихожан церкви. По закінченні служби дітям,  які прийняли причастя,  отець Володимир подарував тематичні фотоальбоми.

   Двоє хлопчиків з нашої школи прислужують отцю Володимиру під час проведення служб. Вони з великою гордістю про це розповідають своїм однокласникам та дорослим.

   З тієї пори,  як на Новополонному зявилася УГКЦ ,  життя місцевих  в духовному плані,  змінилося в кращу сторону. Тому що є багато стареньких людей, які за станом здоровя не можуть іти далеко до церкви . У них з'явилася можливість відвідувати храм ,  який є близько від дому. Радує і те,  що молоде покоління не цурається духовного розвитку.   ( Додаток А, Б )

3. 2. Українська православна церква Святої Трійці ( КП )

   27 квітня 2005 року в Хмельницькій обласній державній адміністрації була зареєстрована Полонська громада Української православної церкви  Київського патріархату . В Полонне запросили священника отця Андрія Моравського. Двоє парафіян із числа засновників громади, Москалюк Юрій Олександрович (голова громади в 2005 -2008 рр.) та Бученко Лариса Богданівна пожертвували свою земельну ділянку в центрі міста по вул. Лесі Українки для відбудови церкви. Земля знаходиться саме на місці, де до 1937 року знаходилась Троїцька церква. 

   В жовтні 2005 року було освячено наріжний камінь церкви, що відбудовувалася. За сприяння тодішнього голови Полонської районної держадміністрації Анатолія Миколайовича Бученка, для громади була передана в аренду будівля складу відділу освіти Полонської РДА. За короткий час громада на чолі з отцем Андрієм переобладнала приміщення складу в церкву, освячення якої відбулося у 2006 році Архиєпископом Хмельницьким і Кам'янець-Подільським Антонієм.

   На сьогоднішній час громада Троїцької церкви відбудовує храм Святої Трійці. Троїцька церква є центральною церквою Полонського деканату (благочиння) Хмельницької єпархії Української православної церкви  Київського патріархату , а священик Андрій Моравський - Полонським благочинним. 

   Нова церква святої Трійці будується у стилі українського бароко. Вона матиме пять куполів.   Це буде досить велична споруда висотою близько тридцяти метрів. Стіни міцні, побудовані у три цеглини ( близико 75 сантиметрів).  Головний вхід спрямований на захід за законами православної церкви.  Храм має два яруси. Нижній ярус має назву «Святого Духа»,  де буде знаходитись музей.  В музеї будуть зібрані експонати,  які ілюструватимуть історію Троїцької церкви.

Верхній ярус називається «Святої Трійці».   Саме у верхньому ярусі будуть проводитися служби.

   Поки будується храм,  служби проводяться у капличці.  Церква має близько тисячі прихожан. Служби проходять за церковними книгами,  такими як: «Євангеліє»,  «Псалтир»,  «Требник»,  «Апостол».  Крім основних служб проводяться різні заходи: хресний хід,  працює недільна школа, проводиться робота з дітьми.

   Церква Святої Трійці разом з іншими храмами України виконує дуже важливі функції: духовно збагачує своїх прихожан,  навчає та виховує молоде покоління,  прищеплює їм загальнолюдські цінності.

   Коли запитали отця Андрія, для чого такі товсті стіни,  він дав таку відповідь: «Ми будуємо так,  щоб церква стояла віками».

     Завдяки коштам прихожан та спонсорів  було добудовано купол церкви.

Тепер він виглядає велично. Особливо вранці,  коли перші промінці сонця торкаються куполу.  Прихожани докладають до добудови церкви багато зусиль і невдовзі вони отримають винагороду в вигляді величного храму,  де будуть проводитися богослужіння.     

   Дуже хочеться надіятись,  що храм Святої Трійці простоїть і прослужить людям дійсно багато століть. І більше не буде ні воєн,  ні руйнувань,  а буде тільки віра,  надія, та любов. ( Додаток В,  Г )

 

 3. 3. Українська православна церква Почаївської Ікони

 Божої Матері ( МП )

   Символом духовного відродження, перлиною, що засяяла на нашому духовному полі став новозбудований храм Почаївської Ікони  Божої Матері.

Ця церква –  справжній райський куточок, до якого у свята, щонеділі сходяться віруючі православні, щоб віддати хвалу і славу Господу за його велику милість. Це храм душ і сердець людських, які потрібні Господу, що з Ним любов’ю з’єднані.

   Тимчасовий храм Почаївської Ікони  Божої Матері з`явився  у 2003 році. Приміщення було спеціально побудоване  прихожанами за короткий термін  на їх кошти. Храм невеликого  розміру. Всередині  гарно оздоблений. На стінах  висить   багато ікон святих . Ікони завішані  вишитими рушниками. Іконостас оздоблений іконами. Є  місце,  де співає хор під час  служби Божої. Служба  проводиться за  православними церковними  книгами: «Євангелієм», «Псалтирем», «Апостолом». На одну  службу  приходить  близько 110 чоловік. Постійних прихожан, за словами  отця Миколи,  близько тисячі. На великі храмові свята  приходить набагато більше  людей.

   В зимову пору року храм опалюють пічкою.

   В церкві царить доброзичлива атмосфера  тому, що люди , які приходять до храму, з радістю слухають службу Божу. Багато прихожан  приводять своїх дітей . Адже вони розуміють  наскільки важливо привити дитині основи духовності  з ранніх  років.

   Нове приміщення церкви Почаївської Ікони  Божої Матері (Московського патріархату) почали будувати  у 2008 році на кошти прихожан та спонсорів . Храм будується у Візантійському  стилі. За проектом, церква буде мати один купол та дзвіницю.Хоча спочатку планувалось будувати церкву,  яка б мала п’ять куполів.  Центральний вхід майбутнього храму розміщений на  захід за

канонами православної церкви. Церква досить велика за розмірами 24  на 17 метрів. Товщина стін 75 сантиметрів (у три цеглини). Коли храм

буде побудовано, його стіни будуть розмальовані стандартним  для православних церков розписом.

   На час дослідження у церкві Почаївської Ікони  Божої Матері продовжується будівництво. Можливо, пройде  зовсім небагато часу і у нас в місті буде величний храм, який відновить давні традиції  православних церков Полонного. Адже історія  цього храму сягає корінням в далеку давнину. ( Додаток Д )

 

 

      ВИСНОВКИ

   Вивчивши і проаналізувавши тему даного дослідження, були зроблені такі висновки:

  •  історичні пам’ятки відіграють важливу роль у становленні духовності населення рідного краю;
  •  храми є джерелом загальнолюдських цінностей;
  •  давні церковні храми мали свій особливий стиль побудови, де основним будівельним матеріалом було дерево;
  •  символом духовного відродження стали новостворені храми:

        Українська православна церква Почаївської Ікони  Божої Матері ( МП ),                                                     

        Українська православна церква Святої Трійці ( КП ),

        Українська греко-католицька церква Успення Божої Матері,

- українські церкви являють собою національне мистецтво;

    - матеріали роботи можна використати для наукових пошуків з                                             метою подальшого дослідження проблеми,  для проведення уроків історії    рідного краю, для широкого загалу з метою освітнього та культурного                 розвитку.   

 

 

 

 

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антонович Є., Удріс І.  Нариси з історії українського мистецтвознавства. Історія українського мистецтва в працях вчених київської школи кінця XIX- початку XX століття. Навчальний посібник. - Київ - Кривий Ріг., 2004.

2. Бровчук І. О. Про Полонські храми.  Матеріали міжнародної науково-практичної конференції « Полонному 1000 років ». – Полонне,  1995.

3. Кондрова Г. Г.  Історія Полонських храмів.  Полонне.  Історія і сучасність. –Полонне,  2006.

4. Лесик Т. М. Із глибин духовності.  Матеріали міжнародної науково-практичної конференції « Полонному 1000 років ». – Полонне,  1995.

5. Манько М. До післяволинської біографії Миколи Теодоровича та з’ясування дати і місця його смерті .  Острозький краєзнавчий збірник. - Остріг, 2004. -Вип.1.

6. Павлуцкий Г.Г.Деревянные церкви в Полонном  Новоградволынского уезда. Деревянные и каменные храмы.- К.,1905.

7. Паламарчук К. Ю. Памятки історії та культури м.  Полонного. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції « Полонному 1000 років ». – Полонне,  1995.  

8. Полонне.  Минуле і сучасне.- Полонне, 2008.

9. Полонне.  Історія і сучасність.- Полонне ,2006.  

10. Полонщина  - наш рідний край. Посібник для учнів 7-11 класів.-

 К. , 2000.

11.Теодорович Н.И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Т.I .-Почаев, 1888.

12. Щербаківський Д.Українські дерев'яні церкви. Короткий огляд розробки питання.- К.,  1921.

       Додаток А

Каплиця УГКЦ

Українська греко-католицька церква (зовнішній вигляд)

Додаток Б

Внутрішнє оздоблення  УГКЦ

Додаток В

Тимчасовий храм Святої Трійці

Церковний дзвін

Додаток Г

Церква Святої Трійці

Додаток Д

Українська православна церква Почаївської Ікони  Божої

Матері

                                      




1. Тема 5. Травматизм та професійні захворювання в галузі.html
2. Кристаллические структуры твердых тел Структура кристаллов Введение
3. Тема- ПРОЕКТИРОВАНИЕ СВАЙНЫХ И СТОЛБЧАТЫХ ФУНДАМЕНТОВ ОПОР МОСТОВ
4. і Думка Проникаюча
5. Почетный донор России
6. Преподобный Иоанн Лествичник
7. Фотосинтетическая теория возникновения жизни
8. і.~азіргі уа~ытта еліміздегі 1000 жуы~ компания экспортпен айналысадысоны~ ішінде 750 компания ~~делінген ~ні
9. тематика и не случайно- ведь именно Сибирь по его же словам и сделала его писателем
10. Тематический план.html
11. Курсовая работа- Бухгалтерський облік у банку
12. Гірські породи
13. Эпоха вселенских соборов
14. тема АРП это Вопрос 4 Парниковые газы это- аргон и криптон водород и азот
15. Тема 4 Формы общественного хозяйства Современная экономическая теория различает три основные формы органи
16. 1 Расчёт ВВП и других показателей системы национальных счетов Даны следующие макроэкономические показ
17. Статья- Философия Освальда Шпенглера (1880-1936)
18.  Кредит как форма движения ссудного капитала В экономической теории ссудный капитал традиционно рассматр
19. . Творец видит наше сердце
20. на тему Организация обслуживания в ресторане высшего класса