Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

Сторінка Острозької Біблії 1581 року в місті Острозі на Волині диякон Іван Федорович надрукува

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-03-05


Переклади Біблії українською мовою

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сторінка Острозької Біблії

1581 року в місті Острозі на Волині диякон Іван Федорович надрукував повну Біблію церковнослов'янською мовою. Здійснити свій задум йому вдалося завдяки могутньому й багатому покровителю — князевіКостянтину Острозькому. Тоді ж з'являються спроби перекласти Біблію староукраїнською та старобілоруськоюмовами.

Зміст

  [сховати

  •  1 Перші спроби перекладу
  •  2 Загальна характеристика повних перекладів Біблії українською мовою
  •  3 Переклад Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя, Івана Нечуй-Левицького
  •  4 Переклад Івана Огієнка
  •  5 Переклад Івана Хоменка
  •  6 Переклад Філарета
  •  7 Переклад Олександра Гижі
  •  8 Переклад Рафаїла Турконяка
  •  9 Порівняння перекладів Біблії українською мовою
  •  10 Цікаві факти
  •  11 Ресурси Інтернет
  •  12 Примітки

[ред.]Перші спроби перекладу

Перший переклад окремих частин Біблії українською літературною мовою було здійснено лише в середині XIX століття. На цю надзвичайно складну працю відважився Пилип Морачевський — інспектор Ніжинської гімназії вищих наук князя В. Безбородька. 1853 року Морачевський подав на розгляд Імператорської академії наук створений ним на базі полтавської вимови «Словарь малороссийского языка». Працюючи над Словником, він пересвідчився, що українська мова, майже повністю витиснута в ті часи зі школи, має практично необмежений запас слів. Це наштовхнуло Морачевського на думку перекласти українською Новий Заповіт — мова цілком це дозволяла. І він береться за переклад, чудово розуміючи при цьому, що після завершення перекладу на нього чекають серйозні проблеми з виданням. Тому він вирішив заручитися підтримкою впливових людей церкви заздалегідь, для чого звернувся до Митрополита Ісидора: «…Переклад малоросійською мовою Євангеліябезсумнівно приніс би доволі важливу користь нашому релігійному народові. З цією метою я розпочав переклад Євангелія малоросійською мовою, звіряючи слов'янський текст із текстом російським, латинським, німецьким, французьким і польським…». Митрополит Ісидор відповів Морачевському категоричною відмовою: «Після наради зі Святішим Синодом повідомляю вам, що переклад Євангелія, зроблений вами чи будь-ким іншим, не може бути допущений до друку». Але Пилип Морачевський продовжував роботу, сподіваючись тепер лише на диво. Переклад чотирьох Євангелій Нового Заповіту українською мовою він закінчив восени 1861 року («Діяння апостолів», «Апокаліпсис», «Псалтир» було перекладено пізніше).

Окрилений надіями, Пилип Морачевський представив свій переклад на розгляд Академії наук. Його рецензують відомі фахівці-академіки й роблять висновок: «Євангеліє, перекладене малоросійською мовою Морачевським, є у великій мірі знаменною працею, як із науково-філологічного погляду, так і з релігійно-морального… Якість, характер слів і якість словосполучень українських ніде не спотворює ні суті, ні змісту думок… Без всякого сумніву, переклад Морачевського повинен створити епоху в літературній освіті малоросійської мови… Переклад Морачевського потрібно з позитивним відгуком Академії подати на схвалення Святішому Синоду і прохати його дозволити відправити рукопис до друку». Синод, не довіряючи думці Академії, посилає переклад на додаткове рецензування. Відгуки знову позитивні. Але всупереч усім хвалебним відгукам, друкування перекладів Морачевського влада категорично заборонила.

Про Пилипа Морачевського згадали лише після революції 1905 року, посмертно. Тоді Академія наук насмілилася рекомендувати до друку в Московській синодальній друкарні «Четвероєвангеліє» українською мовою. Навесні 1906 року переклад вийшов у світ; його перший тираж (5 000 примірників) розійшовся вмить і майже відразу почалося додруковування в сотнях тисяч примірників. Проте прізвище автора перекладу в книгах не вказувалося. «Четвероєвангеліє» видавалося також 1914 р. і 1917 р. і навіть вживалося (нетривалий час) у службах Православної церкви в Україні. За кордоном переклад було видано 1948 р. (Канада) і 1966 р. (США) — українська діаспора оцінила переклади Морачевського. А 1988 р. нову — виправлену — редакцію тексту було видано в Україні за благословенням Московського патріарха Пімена.

[ред.]Загальна характеристика повних перекладів Біблії українською мовою

У цей час існує шість повних (які включають як Старий Заповіт так і Новий Заповіт) перекладів Біблії українською мовою. Це:

  •  переклад Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя, Івана Нечуй-Левицького, вперше надрукований у 1903 році;
  •  переклад Івана Огієнка, вперше надрукований у 1962 році;
  •  переклад Івана Хоменка, вперше надрукований у 1963 році;
  •  переклад[1] Філарета, вперше надрукований у 2004 році;
  •  переклад[2] Олександра Гижі, єдиний повний переклад Біблії українською мовою, який ще не надрукований;
  •  переклад[3] Рафаїла Турконяка, вперше надрукований у 2011 році.

Порівняння назв та кількості книг різних перекладів Біблії українською мовою:

[показати]Переклад Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя, Івана Нечуй-Левицького

Переклад Івана Огієнка

Переклад Івана Хоменка

Переклад Філарета

Переклад Олександра Гижі

Переклад Рафаїла Турконяка

Різна кількість книг у перекладах Біблії українською мовою зумовлена використанням різних Біблійних канонів, які застосовувались тим чи іншим автором під час перекладу. Так, Біблія в перекладі Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя, Івана Нечуй-Левицького, Біблія Івана Огієнка, Біблія Олександра Гижівідповідає канону протестантських церков. Біблія в перекладі Івана Хоменка відповідає канону Римо-Католицької церкви. Біблія в перекладі Філаретавідповідає канону Православної церкви. Біблія в перекладі Рафаїла Турконяка частково відповідає канону Православної церкви (відсутня лише одна книга).

[ред.]Переклад Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя, Івана Нечуй-Левицького

Титульна сторінка Біблії в перекладі П. Куліша, І. Пулюя та І. Нечуй-Левицького, 1903 р.

Перший повний переклад Біблії українською мовою здійснив Пантелеймон Куліш. Свою працю він розпочав в У 60-х роках XIX ст. До нього приєднався Іван Нечуй-Левицький. 1869 р. вони залучили до перекладу Івана Пулюя, відомого вченого-фізика, що мав глибокі знання з богослов'я. У 1881 р. Наукове товариство імені Шевченка опублікувало у Львові.Новий Заповіт у їхньому перекладі. Праця над Старим Заповітом тривала. Загадкова листопадова пожежа 1885 р. уКулішевому хуторі Мотронівка стала трагічною сторінкою в історії української Біблії, під час пожежі згорів рукопис перекладу Старого Заповіту. Перекладачі знову починають працювати над перекладом Старого Заповіту з самого початку. Завершив переклад уже після смерті П. Куліша І. Пулюй. Лише 1903 р. Британське та закордонне біблійне товариство видає першу повну українську Біблію («Святе письмо Старого і Нового Завіту») у перекладі П. Куліша,І.Нечуя-Левицького та І. Пулюя.

Біблія в перекладі Куліша, Пулюя та Нечуя-Левицького перевидавалася 1912 року у Відні, у 1921 і 1930 роках у Берліні,1947 року в Нью-Йорку та Лондоні. На теренах України, в Києві, Кулішевий переклад вперше був виданий лише у 2000році.

[ред.]Переклад Івана Огієнка

Кулішевий переклад Святого Письма був першим, але не останнім. Історичні події (Перша світова війна, падіння монархії, революції) створили реальні передумови нового піднесення національно-визвольного руху в Україні, що надало українцямможливість не тільки спробувати відновити свою незалежність, але й скористатися нагодою, щоби вільно спілкуватися, мислити і творити рідною мовою. Вже через неповних двадцять років після виходу в світ першої української Біблії професор Іван Огієнко, міністр освіти і віросповідань молодої Української Народної Республіки, розпочав другий переклад. Безпосередня робота над перекладом тривала з 1917 по 1940 рік. Виносячи на суд громадськості давно омріяну ідею нового перекладу Святого Письма українською мовою, Іван Огієнко зазначав: «…Ми надзвичайно потребуємо такого перекладу Біблії, що був би зроблений сучасною літературною всеукраїнською мовою. Перекласти цілу Біблію — а в першу чергу Новий Заповіт треба такою літературною мовою, що стала б зразковою бодай на перші 50 літ. Мусимо мати переклад, що став би найкращим підручником вивчення української мови. Без цього нормальний розвій нашої літературної мови не матиме так їй потрібного „каменя наріжного“, бо треба, щоб і селянські маси — головний читач св. Письма — призвичаювалися до доброї літературної мови. Такий переклад треба видати з зазначенням наголосів, — щоб кожний міг читати його справді по-літературному».

Ось чому, приступаючи до цієї надзвичайно складної роботи, Огієнко поставив перед собою два найголовніші завдання: по-перше, найточніше передати зміст оригіналу, дбаючи передусім про змістову точність цілого ряду багатозначних слів, і, по-друге, забезпечити переклад милозвучною, сучасною літературною мовою. Робота пожвавилася після того, як Британське і Закордонне Біблійне товариство уклало з перекладачем угоду (1936) про видання книги.

Перший, незначний наклад перекладених Огієнком чотирьох Євангелій (від Матвія, Марка, Луки, Іоанна) побачив світ 1937 року у Львові, а 1939 року — додрукований у Варшаві. До цього видання було додано ще й «Псалтир». переклад усієї Біблії завершено 11 липня 1940 року, однак через обставини військового стану запустити її в роботу до друкарні не вдалося. Натомість через два роки друга частина Біблії — «Новий Заповіт. Псалтир» була додрукована ще раз. Цього разу у Фінляндії, заходами Стокгольмського товариства поширення Євангелія в Росії.

У 1955 році, нарешті, Біблійне товариство, прийняло рішення готувати до друку Огієнків переклад Біблії. Але цю роботу було закінчено аж через сім років. І лише 1962 року в Лондоні побачив світ солідний том — на 1529 сторінок — з відтисненим позолотою українським заголовком — Біблія. Відтоді саме цей переклад Огієнка стане взірцем для декількох пізніших перевидань, зокрема і в Москві 1988 року, коли Московський патріархат прийняв рішення про видання Біблії українською мовою на відзнаку 1000-літгя Хрещення Русі.

Цей переклад багаторазово перевидавався в Канаді, США, країнах Західної Європи. В Україні Біблія в перекладі Івана Огієнка вперше була видана багатотисячним тиражем Українським Біблійним Товариством у 1995 році. Біблія в перекладі Івана Огієнка є найбільш розповсюдженою зі всіх існуючих перекладів Біблії українською мовою.

Для кращого розуміння читачем тексту перекладач запропонував багатий апарат приміток, посилань, тлумачень, що набиралися відмінним від оригінального тексту шрифтом (курсивом). Весь лексичний ряд подається тут із наголосами (за аналогами з німецькими, французькими перевиданнями), що, безумовно, сприяє удосконаленню знань рідної мови. І ще одна особливість: текст Євангелія подається не суцільно, а з перебивками, заголовками, авторство яких належить Огієнкові. Наприклад, заголовок «Родовід Ісуса Христа» об'єднує текст Святого Письма від п.п. 1.1 до 17. Подальші частини тексту відділені заголовками: «Мудреці сходу поклоняються Ісусові», «Йосип та Марія втікають до Єгипту», «Ірод побиває немовлят», «Йосип та Маріявертаються до Назарету» і т. д. Це аж ніяк не можна розцінювати як вільне поводження з текстом. Точно дотримуючись його автентичності, перекладач прагнув, аби якнайдоступніше зміст книги сприймав простий читач, який, можливо, вперше братиме до рук це Святе Письмо рідною мовою.

[ред.]Переклад Івана Хоменка

Третій повний переклад Біблії українською мовою називають «римським», оскільки перекладач Іван Хоменко — видатний український філолог, священик,біблеїст, чудовий знавець класичних і сучасних мов, доктор філософії і богословських наук, працював переважно в Римі та на острові Капрі. Організація перекладу, підготовка тексту і видання здійснювалися під егідою і безпосереднім контролем духовного керівництва Української Греко-Католицької Церкви, яке перебувало в той час на еміграції в Італії. Цей переклад побачив світ невдовзі після перекладу Огієнка, в 1963 р. у видавництві Василіяни Отців Василіян у Римі.

Переклад Хоменка спирався на так звані масоретські («традиціоналістські») тексти. Це тексти єврейських переписувачів Старого Завіту, які в середині першого тисячоліття нашої ери додали до давньоєврейського алфавіту, який до цього складався із 20 приголосних літер, 10 голосних літер (до того часу всі тексти писалися тільки приголосними) і, відповідно, повністю переписали весь Старий Завіт. Масоретські тексти вельми спростили переклад і зробили його вірогіднішим. Другим джерелом стала Біблія під назвою «Септуагінта» — юдейський текст, перекладений грецькою мовою у III–II століттях до н. е. на замовлення єгипетського (еллінського) царя Птоломея Філадельфа. У ті часи цей переклад був вельми необхідним — тоді єврейська діаспора Єгиптуговорила переважно грецькою мовою. Септуагінта (переклад «70-ти товмачів») в усі часи вельми шанувався і шанується сьогодні біблеїстами всіх конфесій. Зокрема, цим грецьким перекладом користувався святий Ієронім, перекладаючи Старий Завіт латиною (це так звана «Вульгата» — Біблія для всіх). Зауважимо також, що саме в Септуагінті знаходяться книги того Другого канону Біблії, які не визнаються за межами католицизму (це, зокрема, «Премудрості Соломона», Премудрості Ісуса, дві Книги Маккавейських та інші). А якщо повернутися до перекладу, то значна частина праці перекладачаполягала у тому, щоби порівнювати тексти різних джерел, зокрема, порінювати масоретські тексти з Септуагінтою, яка була записана на багато століть раніше за масоретські тексти.

Що стосується Нового Заповіту, то тут Іван Хоменко користувався так званими критичними текстами, реконструйованими на основі зіставлень з існуючими найдавнішими Євангеліями та іншими книгами Нового Завіту. За основу він взяв критичний текст Нового Завіту, який вшосте видав Папський Біблійний Інститут. Все це забезпечувало високий рівень точності перекладу.

[ред.]Переклад Філарета

8 вересня 2004 р. в Українському національному інформаційному агентстві відбулося представлення видання першого повного православного перекладу Біблії українською мовою. Представляючи новий переклад Біблії Cвятійший Патріарх Філарет підкреслив, що це, здійснене Київським Патріархатом, видання є першим повним виданням Біблії, яке включає як канонічні, так і неканонічні (второканонічні) книги, а переклад став першим перекладомСвященного Писання на сучасну церковну літературну українську мову.

Переклад Нового Завіту, здійснений на початку 70-х років богословською комісією під керівництвом тоді ще митрополита Філарета, вперше був виданий доТисячоліття Хрещення Руси-України 1988 р., а пізніше перевиданий Київським Патріархатом з незначними виправленнями тексту, увійшов до нового видання Біблії в незмінному вигляді, а ось переклад Старого Завіту був лише фрагментарним, бо під час перекладу богослужбових книг Святішим Патріархом було перекладено лише ті його частини, які вживаються за Богослужінням — Псалтир та окремі розділи з П'ятикнижжя, пророцьких та інших книг. Як і переклад Нового Завіту, переклад старозавітніх книг був здійснений Патріархом Філаретом з Синодальної Біблії — перекладу Священного Писання російською мовою, здійсненого в другій половині XIX ст. чотирма Духовними Академіями і визнаного Православною Церквою найавторитетнішим. Загалом робота з перекладу була завершена Патріархом в рекордно короткий термін — п'ять з половиною місяців, до того ж щодня він перекладав по 10 глав Біблії.

[ред.]Переклад Олександра Гижі

Переклад Біблії письменника Олександра Гижі був здійснений в період 1997–2006 років. Як зазначає сам автор перекладу, мова «українських» і не лише «українських» Біблій завдає значної шкоди і текстам Святого Письма, і нашому національному духові, який мусив би уповні наснажуватися Божим Словом, але не сягає глибин цієї святині саме з причини застарілих виражальних засобів, лексичних форм чи конструкцій, слів і понять, які давно вже певною мірою трансформувалися в нові слова-поняття, або щезли в небуття. Траплялися у згаданих перекладах (і незгаданих також) випадки спрощення священних текстів. З цієї причини мусив здійснювати порівняльний аналіз-обстеження біблійних текстів Святого письма мовами першоджерел: грецькою — Старий іНовий Заповіти, єврейською — Старий і Новий Заповіти, англійською — так звану Біблію короля Якова початку 17 століття, польською — Новий Заповіт. До цього додамо, що в процесі роботи над перекладом Біблії сучасною українською мовою ретельно досліджувалися інші україномовні переклади греко-католицькі, зокрема, а також завершальну працю Куліша в царині перекладу Святого Письма, здійснену І. Нечуєм-Левицьким та І. Пулюєм[4].

[ред.]Переклад Рафаїла Турконяка

Рафаїл Турконяк

В 1975 році до Рафаїла Турконяка з проханням виготовити переклад Старого і Нового Завітів зі словянського тексту звернувся Йосип (Сліпий), а саме з Острозької Біблії. Робота над цим перекладом тривала понад 30 років. Переклад Острозької Біблії побачив світ лише в 2006 році, за що в 2007 році Рафаїл Турконяк був удостоєний присудженняНаціональної премії України імені Тараса Шевченка.[5].

Думка про необхідність нового перекладу Біблії (з оригінальних грецьких текстів, а не з слов'янського тексту, як це було зОстрозькою Біблією) сучасною українською мовою виникла невдовзі після заснування Українського Біблійного Товариства — 1991 року, її подав перший президент УБТ, доктор богословських наук Яків Духонченко, і гаряче підтримали тодішній віце-президент УБТ, письменник Борис Тимошенко, генеральний секретар УБТ Павло Ставнійчук і всі члени Центрального правління УБТ першого складу. За ініціативою Правління Товариство звернулося до очільників усіххристиянських Церков, що на той час входили до складу УБТ, за благословенням на переклад — першого Патріарха Київського і всієї України Української Православної Церкви Київського Патріархату Мстислава (Скрипника), глави Церкви Євангельських Християн-Баптистів України, доктора богослов'я Якова Духонченка, старшого єпископа Церкви Християн Віри Євангельської України, почесного доктора богослов'я Миколи Мельника, та президента Церкви Християн Адвентистів Сьомого Дня в Україні Миколи Жукалюка — і отримало сердечне благословення на започаткування нового повного українського перекладу Біблії з мови оригіналу.

Після перегляду кандидатур можливих перекладачів, Центральне правління затвердило перекладачем священика, доктора богослов'я, професора Рафаїла Турконяка, який у грудні 1992 року розпочав роботу над перекладом. У червні 1995 року ним було повністю завершено дослівний переклад Нового Завіту, а в липні 1997 року — Старого Завіту. Однак попереду була ще величезна робота з перевірки, редагування та удосконалення тексту нового перекладу Біблії.

З 1994 до 2003 року перекладацький напрямок діяльності УБТ очолював другий віце-президент УБТ, доктор філософії і богослов'я, професор Дмитро Степовик, який за дорученням Центрального правління і тодішнього президента УБТ Миколи Мельника залучив до перевірки і редагування нового перекладу знавця давніх класичних мов, зокрема давньогрецької, доктора філологічних наук, професора Лесю Звонську-Денисюк, а також фахівців зНаціональної Академії наук та університетів України.

З 2003 року праця над удосконаленням тексту здійснювалася у Львові у тісній співпраці з о. Рафаілом Турконяком під керівництвом наступних президентівУБТ д-ра Анатолія Глуховського і д-ра Григорія Коменданта, а також генеральних секретарів УБТ Романа Вовка й Олександра Бабійчука. Безпосередню відповідальність за кураторство над перекладом з 2003 року і до моменту виходу його у світ узяв на себе третій віце-президент УБТ о. Василь (Луцишин), який доклав усіх зусиль, аби ця праця здійснювалася у відповідності до найвищих стандартів якості й богословської достовірності.

З 2000 року і до останнього подиху цій справі присвятив своє життя головний редактор перекладу д-р Богдан Качмар (1949^2010), який самовіддано й безупинно працював над тим, аби кожне перекладене слово якнайкраще передавало оригінальне значення. Вагомий внесок у редагування вніс помічник головного редактора Павло Смук. Активну участь у редагуванні брали професор Роджер Ковасіні та почесний член Правління УБТ Микола Жукалюк.

Значну консультативну, кураторську і матеріальну допомогу надавали Об'єднані Біблійні Товариства. Зокрема їхні консультанти — досвідчені перекладачі Біблії — д-р Давид Кларк (Бауіа Сіагк), д-р Ентоні Абела (Апіпопу АЬеІа) і д-р Кіс де Блуа (Кеез йе Віоіз) доклали значних зусиль до того, аби переклад був схвалений світовою спільнотою і відповідав міжнародним стандартам з перекладу Біблії.

Загалом, до успішного здійснення цього перекладу доклалися без винятку всі християнські церкви України. Члени Центрального правління УБТ брали участь у кожному етапі підготовки й редагування перекладу. Зрештою, кожен працівник і волонтер УБТ своєю самовідданою працею посприяв успішному втіленню цієї надзвичайно відповідальної і почесної справи.

Лише 21 червня 2011 року в столиці України відбулася презентація нового перекладу Біблії українською мовою з давньогрецької. Таким чином, робота на новим перекладом Біблії українською мовою тривала близько 20 років.[6]

[ред.]Порівняння перекладів Біблії українською мовою

Переклад Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя, Івана Нечуй-Левицького

Переклад Івана Огієнка

Переклад Івана Хоменка

Переклад Філарета

Переклад Олександра Гижі

Переклад Рафаїла Турконяка

Буття 1

1. У початку сотворив Бог небо та землю.

Буття 1

1. На початку Бог створив Небо та землю.

Буття 1

1 На початку сотворив Бог небо й землю.

Буття 1

1. На початку створив Бог небо і землю.

Буття 1

1. На початку утворив Бог небо i землю.

Буття 1

1. На початку сотворив Бог небо і землю.

2. Земля ж була пуста і пустошня, і темрява лежала над безоднею; і дух Божий ширяв понад водами.

2. А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води.

2. Земля ж була пуста й порожня та й темрява була над безоднею, а дух Божий ширяв над водами.

2. Земля ж була безвидна і порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий носився над водою.

2. А земля була невидна i пустельна, i морок на поверхнi безоднi; i Дух Божий ширяв над водою.

2. Земля ж була без вигляду і невпорядкована і темрява (була) над пропастю, і дух божий носився над водою.

3. І рече Бог: Настань, сьвіте! І настав сьвіт.

3. І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло.

3. І сказав Бог: Нехай буде світло! І настало світло.

3. І сказав Бог: нехай буде світло. І стало світло.

3. I сказав Бог: Нехай буде свiтло. I вчинилося свiтло.

3. І сказав Бог: Хай буде світло. І повстало світло.

4. І бачив Бог сьвіт, що воно добре; та й розлучив сьвіт із темрявою.

4. І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви.

4. І побачив Бог світло, що воно добре та й відділив Бог світло від темряви.

4. І побачив Бог світло, що воно добре, і відокремив Бог світло від темряви.

4. I побачив Бог свiтло, що воно гарне; i вiддiлив Бог свiтло від пiтьми.

4. І побачив Бог світло, що добре. І розділив Бог між світлом і між темрявою.

5. І назве Бог сьвіт день, а темряву назве ніч. І був вечір, і був ранок; день первий.

5. І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. І був вечір, і був ранок, день перший.

5. Назвав же Бог світло — день, а темряву назвав ніч. І був вечір і був ранок — день перший.

5. І назвав Бог світло днем, темряву ніччю. І був вечір, і був ранок: день перший.

5. I назвав Бог свiтло днем, а пiтьму нiччю. I був вечiр, i був ранок: день перший.

5. І назвав Бог світло днем і темряву назвав ніччю. І був вечір і був ранок, день перший.




1. Планирование текущих расходов
2.  Требуется выбрать РТК обеспечивающее максимальную суммарную производительность в пределах установленног
3. Лабораторная работа 2 Начало работы с Антивирусом Касперского Цель- Эта лабораторная работа позволяе
4. Задание 1 Проведя счетную проверку показателей бухгалтерской отчетности по формам 15 можно с
5. Мікроскопічні гриби пошкоджувані документів на різних носіях інформації
6. на тему- ldquo;Економічні потреби суспільства- їх класифікація і розвиток rdquo; Виконав - студент гр
7. тематика курсовых работ рефератов научных докладов на студенческой научной конференции по учеб
8. . Экономика страны характеризуется следующими показателями- общая численность населения 400 млн
9. . Особенности ЭВМ различных поколений 2
10. БАШКИРСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ АГРАРНЫЙ УНИВЕРСИТЕТ
11. Библия и научные данные
12. Курсовая работа- Экономико-географическая характеристика Западно-Сибирского экономического района
13. Національні меншини на Рівненщині
14. Охотничья этика при охоте на косулю
15. Что важнее зримое или незримое Я уверен вы понимаете что недоступное глазу важнее того что очевидно
16. Поярков Василий Данилович
17. Технологии в овцеводстве Восточной Сибири
18. МА Булгаков и его роман Мастер и Маргарита
19. Учетная политика предприятия.html
20. Защита окружающей среды специальности 320700 ~ Охрана окружающей среды и рациональное использование приро