Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

Про освіту метою освіти визначено всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільст

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-03-05


8

РОЗДІЛ  ІІІ

Виховуємо особистість

Напуваймо цією чистою, джерельною живою водою наших діток...

(Дмитро Чередниченко)

У Законі України «Про освіту» метою освіти визначено всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства.

Цілий арсенал методів впливу на особистість з метою виховання у неї моральних цінностей є у творчій і педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського.

«Об'єкт нашої праці – найтонші сфери духовного життя особистості, яка формується – розум, почуття, воля, переконання, самосвідомість. Впливати на ці сфери можна так само розумом, почуттям, переконанням, самосвідомістю".

Суттю виховання нової людини, - вважав Сухомлинський, - є турбота про гармонійний розвиток моралі, розуму, почуттів, про виховання благородства серця, чистоти всіх духовних поривань і устремлінь. Ці слова великого педагога актуальні саме зараз.

В наш час, коли в державі у зв'язку з погіршенням виховання, аморальності молоді, особливо гостро відчувається потреба в життєдайних порадах В.О.Сухомлинського. Ми знову і знову повертаємося до великого педагога і великого письменника, де мудро і тактовно веде розповідь автор, допомагаючи дітям стати чуйнішими, розумнішими, добрішими, а дорослим – краще зрозуміти складність і важливість так званих дитячих проблем.

В.О.Сухомлинський вважає, що глибина, міцність моральних переконань великою мірою залежить від того, як у процесі морального виховання учні виробляють власну ідейну, соціальну орієнтацію.

Вироблення такої орієнтації – це процес втілення, переходу, переведення знань у переконання.

Якраз за вироблення такої правильної соціальної орієнтації в школі відповідає соціальний педагог, який займається ранньою профілактикою негативних явищ, а саме: наркоманія, тютюнопаління, СНІД, токсикоманія та інше.

Серцевиною виховання правильної соціальної орієнтації мають стати загальнолюдські цінності – добро, милосердя, повага до батьків, піклування про старших і знедолених людей, інвалідів, екологічні цінності, тобто «азбука виховання людяності» - за Сухомлинським.

Зміст Азбуки виховання людяності полягає в тому, щоб дитина, віддаючи тепло своєї душі іншим людям, знаходила у цьому радість. Для виховної роботи в цьому напрямі найбільш сприятливий молодший вік: маленькі діти особливо чутливо реагують на радість і горе інших людей, вони є чутливими барометрами оточуючого їх світу.

Якщо серце дитини буде відкритим для співчуття і милосердя, якщо вона буде здатна сприйняти чужий біль, як свій – така дитина не залишить у біді товариша, прийде на допомогу пораненій пташці, уступить місце в транспорті людині старшій і немічній, не скривдить слабшого за себе, а тим більше, не скоїть злочин або антисоціальний вчинок.

Тому   велике   значення   у   своїй   роботі   соціальним   педагогам потрібно приділяти саме ранній профілактиці негативних явищ.

Перші уроки людяності у стінах школи учні можуть отримувати на уроці Доброти і Милосердя.

Навчальна мета такого уроку – дати визначення поняттям «Добро», «Милосердя», «Зло».

Розвивальна мета – розвивати у дітей уміння творити добро, радіти за інших, сприймати чужий біль, як свій.

Виховна мета – виховувати в учнів добре ставлення до оточуючого світу, до жінки, інвалідів, до слабших за себе.

В кінцевому результаті найвищою метою, яка переслідується соціальним педагогом при проведенні уроку, є облагородження душі дитини, виховання особистості, яка несе світло в душі, любить і поважає ближніх своїх, не сміється над каліками, не проходить байдуже мимо людської біди, горя, розпачу, любить природу і все живе, бережливо ставиться до краси, тобто така дитина оволодіває «азбукою виховання людяності».(Сухомлинський).

На такому уроці дитина стає маленьким філософом, вона роздумує над своєю людською сутністю, що таке Добро – категорія матеріальна чи духовна, з чим Добро асоціюється в навколишньому світі, що є протилежністю Добра, чого більше в сучасному світі – добра чи зла.

Про актуальність закладення основ «азбуки виховання людяності» саме в дітях молодшого шкільного віку В.О.Сухомлинський писав: «У дитинстві закладається людський корінь. Жодної людської рисочки природа не відшліфує – вона тільки закладає, а відшліфовувати нам – батькам, педагогам, суспільству».

Критичні явища отроцтва – моральні зриви, правопорушення, злочини – все це – збільшувальне скло зла. Зла, непомітного для нас, зла, на перший погляд, ніби невинного, крихітного, а насправді дуже небезпечного, бо в серці людини, яка дивиться на світ широко відкритими очима, й не знає, як жити, ці крихітні крижинки стають великими брилами льоду.

Тому так важливо в 1 – 4 класах проводити уроки Доброти і Милосердя, де закладаються основи духовності дитини, іде процес облагородження душі маленької людини, яка творить радість для інших людей і переживає особисте щастя й радість у зв'язку з цим.

Отже, досвід видатного педагога переконує, що духовний, моральний розвиток дитини, спільність на грунті високих ідеалів, можна здійснювати з дітьми 7–8 років.

Мистецтво виховання полягає в тому, щоб уже молодшим школярам давати змогу активно виявити в житті, в стосунках з товаришами благородні почуття і прагнення, які пробуджують у них яскраві образи, що втілюють соціальні і моральні ідеали.

Золоті розсипи, мудрі уроки людяності Сухомлинського зібрані в книзі для сімейного читання «Чиста криниця», де великий педагог представ перед нами як великий письменник.

Саме ці оповіданнячка, казки та етюди доцільно використати, як словесний ілюстративний матеріал при проведенні Уроку Доброти і Милосердя в молодших класах.

Роздумуючи з учнями про найсвятішу із святих, її Величність – Матір, ми базуємося на глибокому переконанні Сухомлинського в тому, що «пізнання дитиною світу, Людини має починатися з осмислення переживання дитиною свого обов’язку перед матір’ю, батьком, учителем. «Я завжди прагнув до того, щоб ім’я матері стало святинею для кожного вихованця».

І як підтвердження цього звучать оповіданнячка «Загубилася дівчинка», «Святковий обід».

На уроках Доброти і Милосердя діти – ці маленькі філософи, роздумують над питанням: «Що означає бути Людиною?»

Це питання ставить у своєму оповіданні «Святковий обід» Сухомлинський. Роздумуючи над своєю людською сутністю, діти приходять до висновку, що бути Людиною – це поважати старість, дбайливо і терпеливо відноситися до проявів старості, пам’ятаючи, що ніхто в цьому житті не вічний, кожен буде старим і немічним.

Серцевиною моральності Сухомлинський вважає обов’язок. Обов’язок людини перед людиною, перед суспільством, перед Батьківщиною. Обов’язок батька і матері перед дітьми, обов’язок дітей перед батьками, обов’язок перед природою.

З уміння відчувати поруч із собою іншу людину, розуміти її інтереси, прагнення, узгоджувати свої вчинки з її людською гідністю – з цього починається обов’язок.

Якраз у сучасному світі дітям бракує такого обов’язку. В своєму оповіданні «Наш тато одужав», яке зачитується на уроці доброти, Сухомлинський навчає дітей, що бути добрим – це здатність радіти чужим радощам, успіхам, сприймати чужу радість як свою.

Великий  педагог  бачив  справжнє  виховання  в  тому,   що  це, передусім, творення дитиною радостей для інших людей і переживання особистого щастя й радості у зв'язку з цим.

Як великого гуманіста, Сухомлинського, завжди турбувало: «А чи вміє мій вихованець, зустрівшись з людиною, відчути, що в неї неспокійно на серці, що вона переживає глибоко затамоване горе?»

Щоб хлопчики і дівчатка збагнули азбуку емоційної культури, Сухомлинський пропонує їм подорожі до людей.

Читаючи оповіданнячко «Випробування» діти вчаться, що бути добрим – це бережливо ставитися до слабших за себе, до інвалідів, розуміючи, що здоров’я – це божий дар і ми не повинні хизуватися ним перед слабшими за себе.

Здорова і красива фізична оболонка не завжди свідчить про духовне багатство, душевну красу, а в немічному тілі може бути багатий внутрішній зміст, любов до оточуючих, милосердне ставлення до інших.

«Найтоншими засобами впливу на юну душу є, на мою думку, слово і краса» - писав великий педагог і письменник Сухомлинський. Оповідання «Краса і потворність», «Хризантема і цибулина», використані на уроці   Доброти і Милосердя, вчать, що однією з ознак доброти є вміння бачити, сприймати і цінувати красу, все красиве в оточуючому світі. Все красиве від Любові, від Добра, все потворне від людської байдужості, заздрості, злоби.

Проводячи уроки Доброти і Милосердя, черпаючи при цьому золоті розсипи і мудрі уроки з «Чистої Криниці» Сухомлинського, ми вчимо наших дітей бути справжніми людьми, Людьми з великої літери.

Ми вчимо їх, як вчив того великий Гуманіст Сухомлинський:

  1.  Поважати в собі Людину.
  2.  Поважати інших, особливо старших і слабших від себе.
  3.  Слухати маму, тата, бабусю.
  4.  Не сміятися над каліками.
  5.  Любити і берегти природу.
  6.  Не проходити мимо людської біди, горя, розпачу.
  7.  Бережливо ставитися до краси.

8. Уміти не тільки поспівчувати у горі, а й порадіти чужому успіху.

Засвоївши таким чином  «азбуку виховання людяності»  В.О.Сухомлинського, дитина буде рости з правильними соціальними орієнтирами, тому що духовний стержень в дитині – це є найкраща зброя проти антисоціальних вчинків, моральних зривів, правопорушень.

ВИСНОВКИ

 

Отож, соціальні педагоги!

Будьте творцями, любіть кожну дитину від усього серця, від усієї душі, адже любов є перетворююча сила Духу і Серця.

Олюднюйте середовище і знання навколо кожної дитини.

Не вбивайте навіть на рівні думки. Ви подумали погано – значить, Ви завдали біоенергетичного удару дитині.

Наповнюйте кожну дитину оптимізмом, адже віра в майбутнє є творець теперішнього.

Давайте шанс дитині на право бути кращою.

Трепетно бережіть ніжні квіти дитячих душ. Розумійте дитину і приймайте її такою, якою Вона є.

Поливайте ці квіти своєю сонячною енергією, своїм розумінням, повагою.

Підтримуйте самоповагу в кожній дитині.

Вибудуйте мур навколо кожної дитини, який буде складатися з Вашої педагогічної мудрості, інтуїції, терпіння.

Адже кожна дитина – це унікальний продукт Космосу. Саме з такою душею, з таким тілом вона прийшла на землю, щоб примножувати добро.

Допоможіть кожній дитині прагнути світла.

Любіть життя, любіть красу. Допоможіть кожній дитині побачити, що навіть у брудній калюжі можуть відбиватись зорі.

Хай подорож дитини у світ дорослості буде красивою. Хай не затьмарюється вона бездуховністю, відсутністю віри, відчаєм, надмірним раціоналізмом.

Поважайте у кожній дитині людину.

Тож, соціальні педагоги, приймайте виклик ХХІ століття, спрямуйте порухи вашої душі і серця в ім’я утвердження культу Дитини!

Будьте справжніми гуманістами.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ

  1.  Амонашвили Ш. Почему не прожить нам жизнь героями духа. – М.: Издат. дом Шалвы Амонашвили, 2003.
  2.  Амонашвили Ш. Улыбка моя, где ты? – М.: Издат. дом Шалвы Амонашвили, 2003.
  3.  Амонашвілі Ш. Школа життя. Трактат про початковий рівень освіти, заснованої на принципах гуманно-особистісної педагогіки // Директор школи. 2002. № 43- с. 6-10.
  4.  Великий тлумачний словник сучасної української мови, - К.; 2001.
  5.  Власова О.І., Тюптя О.В. Соціально-педагогічні погляди Пауля Наторпа  // Вісник Київського університету ім. Т.Г.Шевченка. Серія «Соціологія, психологія, педагогіка». – Вип. 2. – К., 1996.
  6.  Захаренко О.А. Поспішаймо робити добро: Роздуми педагога – академіка про долю освіти і дитини, вчителя і родини, краю і Батьківщини. – Черкаси, 1997.
  7.  Захаренко О.А. Слово до нащадків. – К.: СПД Богданова А.М., 2006.
  8.  Оржеховська В.М. Духовність і здоровя. – К.: Ін-т виховання, 2004.
  9.  Психологія і педагогіка життєтворчості: Навч.-метод. посібник. – К.: ЗМН. – 1996.
  10.  Соціальна педагогіка: Навч. посібник / За ред.. А.Й.Капської. – К., 2000
  11.  Соціальна педагогіка. Підручник / За ред. А.Й.Капської. – К.: Центр навч. літ., 2006.
  12.  Соціально-педагогічний словник / За ред. В.В.Радула. – К.: «Екс Об», 2004.
  13.   Сухомлинський О.В. Вибрані педагогічні твори: У 3-х т. – М., 1980
  14.   Сухомлинський О.В. Чиста криниця. – К.: Веселка, 1993.
  15.   Шульга В.В. Соціальний педагог у загальноосвітньому навчальному закладі: Метод. рекомендації. – К.: Ніка-Центр, 2004.




1. Привод ленточного транспортера
2. Штурманська авіації крім морської авіації розглядає основні положення тем модулю 1 ldquo;Загальновійськ
3. Тема- Банковское право 1
4. Тема- Сложноподчиненное предложение расчлененной структуры Вопросы для изучения- Особенности ст
5. законченных узлов ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ ЧАСТЬ Электронные схемы с использо
6. Видении розы. Я решил не ходить в зал и подождать его за кулисами.
7. Эксперт 34 671-7 сентября 2009 Давать удочки а не рыбу [15] Геворг Мирзаян специальный корреспондент жу
8. исследования и сбор информации
9. Государственно-политические аспекты деятельности Русского Общевоинского союза.html
10. 28169
11. Тема 7. Управління екскурсійною діяльністю в ринкових умовах 7
12. Задание 1 вопрос 7.
13. КОМПАС 1997. 64с. ISBN 9667170063 У посібнику розглядаються питання організації навчального проц
14. тема трудового права План семинарского занятия- Понятие труда и его значение в общественном разв
15. имущих классов потерявших все в результате экспроприации их собственности.
16. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Київ ~ Дисе
17. Вариант 5 1 Вопросы- Существует ли мир сам по себе или он существует от Бога Что лежит в основе изменений
18. Тема 7 Технология формированияиноязычных фонетических навыков При чтении настоящего материала обратите
19. Выдающиеся отечественные и зарубежные учёные, внёсшие существенный вклад в развитие и становление информатики
20. КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ЗАЛИШКОВИХ ЗНАНЬ з дисципліни- ldquo;Філософіяrdquo; навчальна дисципліна для напряму