Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

Варіант 7 1. Сучасний стан екологічних проблем в Україні на прикладі місця проживання району області рег

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-03-05

Бесплатно
Узнать стоимость работы
Рассчитаем за 1 минуту, онлайн

Варіант 7

1. Сучасний стан екологічних проблем в Україні (на прикладі місця

проживання, району, області, регіону, аварії на Чорнобильській АЕС).

[1-3]

2. Етапи формування екологічного світогляду в світі і в Україні. Стратегія

екологічної безпеки і виживання людства у 21 столітті. Основні

положення концепції сталого розвитку суспільства (екорозвитку,

ноосферогенезу). [4-6]

3. Поняття про екосистему і біогеоценоз, їх основні компоненти, місце та

роль кожного з них. Приклади побудови харчових сіток. [4-5,7]

4. Механічні методи очищення стічних вод. [4-5]

5. Відходи, види та класифікація. [4-5]

6. Екологічна модернізація виробництва: поняття, визначення, сутність.

[23-26]

Відповідь

1. Сучасний стан екологічних проблем в Україні (на прикладі місця

проживання, району, області, регіону, аварії на Чорнобильській АЕС).

[1-3]

В Україні екологічна криза значно поглибилась після аварії на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 року. Ці обставини, а також складні соціально-економічні умови привели до різкого погіршення стану здоров’я населення та зниження його відтворення. Тепер в Україні більше людей помирає, ніж народжується. Рішенням парламенту від 1992 року всю територію нашої країни оголошено зоною екологічного лиха.

За даними Міністерства природних ресурсів і екології, у нашій кра­їні щороку утворюється майже 2 млрд т різних відходів, 2/3 з яких розкривні, шахтні та інші гірські породи. Тільки переробка сільськогос­подарської сировини дає щороку 450 мли т відходів. Зростання населення і масштабів виробництва спричинило виникнення регіональних екологі­чних проблем. Головними причинами екологічної напруги стали: широкомасштабна розробка надр і видобуток мінеральної сирови­ни (Кривий Ріг, Донбас, ЛьвівськоВолинський басейн, Прикарпаття); спорудження каскаду водосховищ на Дніпрі, що призвело до замулення його природної екосистеми; катастрофа на Чорнобильській АЕС. необмежене нарощування в минулі десятиріччя потужностей атомної енергетики; необгрунтоване осушення заболочених і перезволожених терито­рій на Поліссі; надмірна концентрація виробництва у містах, особливо великих; відставання темпів лісовідновлення від вирубки лісів па Поліссі і в Карпатах; масове проведення зрошувальних меліорацій у Причорномор'ї, що призвело до процесів засолення, зменшення родючості грунтів і висна­ження водних ресурсів.

Однією з найважливіших нині є проблема охорони повітряного басейну, основними забруднювачами якого є транспорт, енергетичні й хімічні підприємства. Почастішали випадки викидів в атмосферу оксиду вуглецю, вуглекислого газу, діоксиду сірки, пилу, різних оксидів та радіонуклідів. Особливо гостро стоїть питання охорони атмосфери в промис­лових районах, центрах металургійної й хімічної промисловості.

Винятково важливою є охорона водних ресурсів. Джерелами забруднення внутрішніх вод неочищеними стоками є передусім промислові та комунальні підприємства, сільське господарство. Особливо забруднюють­ся водойми мінеральними добривами й пестицидами. Збільшення споживання води зумовлює її дефіцит. У зв'язку з цим проблема забезпе­чення населення чистою прісною водою є однією з найгостріших. До найважливіших природоохоронних об'єктів належать Дунай, Тиса, Дніпро, Дністер, Південний Буг, Чорне й Азовське моря. Складовою проблеми охорони навколишнього середовища є охорона земельних ресурсів. Для розвитку сільськогосподарського виробництва винятково велике значення мас раціональне використання землі, відновлення її родючості, максимальне зменшення вилучення сіль­ськогосподарських угідь для промислового, житлового й транспортного будівництва. Особливу роль у стабілізації земельного фонду сільського господарства відіграє рекультивація відпрацьованих кар'єрів і золовідвалів.

2. Етапи формування екологічного світогляду в світі і в Україні. Стратегія

екологічної безпеки і виживання людства у 21 столітті. Основні

положення концепції сталого розвитку суспільства (екорозвитку,

ноосферогенезу). [3,10,15,26]

Проблеми навколишнього середовища, як правило, впливають на життя країни як вирішальний фактор або як складова національного добробуту й потенційних можливостей держави.

Реальна політика, покликана захистити світ від екологічних загроз, повинна передбачати такі складові:

- Переговорний процес з питань охорони довкілля на різних рівнях: від двостороннього до глобального.

- Розвиток міжнародного законодавства, створення дієвої правової бази захисту навколишнього середовища.

- Запровадження у практику міжнародних договорів спеціальних екологічних протоколів (наприклад, кліматичних), з визначенням конкретних заходів і поставлених цілей, спрямованих на захист довкілля.

- Розробка національних та міжнародних програм охорони природних ресурсів (особливо в екологічно нестабільних регіонах).

- Розробка міжнародних екологічних стандартів з метою їх залучення в політику і практику функціонування ринків та економіки.

- Створення механізмів фінансової підтримки національних і регіональних програм захисту навколишнього середовища.

- Сприяння розвитку екотехнологій.

3. Поняття про екосистему і біогеоценоз, їх основні компоненти, місце та

роль кожного з них. Приклади побудови харчових сіток. [4-5,7]

Біогеоценоз - це сукупність на певному просторі земної поверхні однорідних природних явищ (атмосфери, ґрунту, кліматичних умов, рослинного, тваринного світу), поєднаних обміном речовин і енергії в єдиний природній комплекс.

Отже, під біоценозом розуміють стійку систему сумісно існуючої біоти (автотрофних і гете¬ротрофних організмів). Таким чином, біоценоз - це конкретна сукупність живих організмів на певному просторі суші або акваторії. Цей простір з конкретними умовами місцезростання і є біотопом.

До складу біогеоценозу входять біотоп та біоценоз.

Біотоп - однорідний за абіотичним факторами простір середовища, зайнятий біоценозом (тобто місце життя видів, організмів).

Біоценоз - це конкретна сукупність живих організмів на певному просторі суші або акваторії, що називається біотопом.

Необхідність введення поняття біогеоценоз викликана тим, що екологічна система не має просторової прив'язки (екосистемою може бути корова із мікроорганізмами, що паразитують на її тілі). Біогеоценоз - це завжди визначена окрема ділянка біосфери. З цієї точки зору біогеоценоз можна розглядати як окремий випадок, або один з видів екосистеми, який має чітку територіальну прив’язку. Поняття “біоценоз“ - умовне, оскільки поза середовищем існування організми жити не можуть, але ним зручно користуватися у процесі вивчення екологічних зв’язків між організмами.

Біогеоценоз і екосистема — поняття подібні, але не тотожні. Обидва поняття — це взаємодіючі сукупності живих організмів і середовища, але екосистема — поняття безмежне. Мурашник, болото, гірський хребет, біосфера загалом, кабіна космічного корабля — все це екосистеми. Біогеоценоз — це екосистема, межі якої визначені фітоценозами. Іншими словами, біогеоценоз — окремий випадок, певний ранг екосистеми.

4. Механічні методи очищення стічних вод. [4-5]

Механічне очищення забезпечує видалення зі стічних вод великих включень, зважених домішок, що плавають. До складу блоку механічного очищення входять решітки, іноді з дробарками, пісколовки, преаератори і первинні відстійники.

Решітки призначені для уловлювання великих включень, що при необхідності подрібнюються в дробарках. В решітках досягається практично повне видалення зі стічних вод великих включень, що очищаються. Видалені великі включення вивозяться на полігон побутових відходів.

У пісколовках, що представляють собою ємності визначених розмірів, завдяки різкому зменшенню швидкості плину рідини, що очищається, відбувається осадження зважених речовин. У пісколовках видаляється зі стічної води приблизно 40-60% дрібних механічних домішок. З пісколовок осад подається на піскові площадки. Після висихання він може бути використаний для планувальних робіт.

5. Відходи, види та класифікація. [4-5]

За основу первинної класифікації ТП  і ПВ береться найчастіше класифікація лише з токсичності, що цілком необхідне й дуже значимо всім фахівців. Проте, така класифікація з погляду який завжди дозволяє правильно й економічно виправдано раціонально і розумно підступати до вирішення переробки всіх видів відходів, промислових і побутових. На думку фазовий стан вихідний матеріал, всіх видів ТП і ПВ визначає вибір технології переробки. Наприклад, все ТПВ машинобудівних виробництв суто умовно поділяються на дві основні групи:

1. ТПВ металлоперерабатывающих виробничих підрозділів.

2. ТПВ макулатури і упаковки (картон, оберточные інші види папери, відходи деревної стружки, тирсу з деревини).

Такая умовна класифікація не визначає спосіб подальшої переробки твердих відходів для одержання найцінніших продуктів і виробів економічно доцільним шляхом. Тому, ми вважаємо правильнішою і раціональної класифікацією ТП і БО з місця зору фізико-хімічних, біологічних, біохімічних і токсикологічних властивостей.

2. Класифікація ТП і ПВ за фізико-хімічними, біологічним, біохімічним і токсикологічним властивостями

Если ми не візьмемо в основі класифікації ТП і ПВ за фізико-хімічними, біологічним, біохімічним і токсикологічним властивостями, тим самим визначимо спосіб подальшої переробки цих відходів. Почати з промислових відходів, які, зазвичай, за рідкісними винятками не вимагають сепарації за групами.

Итак, все тверді промислові відходи (ТПВ) слід підрозділити ми такі групи:

1. відходи металлоперерабатывающих виробничих підрозділів;

2. відходи металургійних виробничих підрозділів;

3. відходи скляних і керамічних виробництв;

4. відходи під час виробництва полімерних матеріалів синтетичної хімії (зокрема відходи гуми і гумотехнічних виробів;

5. відходи з природних полімерних матеріалів (відходи деревини, картону, целлюлозно-бумажные відходи, відходи фиброина, кератина, казеїну, колагену);

6. відходи опалювальних систем;

7. волокнисті відходи;

8. радіоактивні відходи.

Твердые побутові відходи (ТПВ) після сепарації (якщо вона доцільна) слід підрозділяти ми такі групи.

А. Відходи з природних матеріалів

1. Харчові (гниють) відходи.

2. Відходи медичних, лікувальних, науково-дослідних організацій, зокрема хірургії та стоматології, і навіть можливо відходи лікувальних ветеринарних установ.

3. Полімерні відходи з природних матеріалів, зокрема відходи деревини, картону, целлюлозно-бумажные, оберточные матеріали.

Б. Виробничі відходи.

1. Металеві відходи.

2. Відходи відпрацьованих хімічних джерел струму.

3. Бій скла і склопосуду.

4. Відходи полімерних матеріалів синтетичної хімії, зокрема гума і резино-технические вироби і всі оберточные матеріали і полімерна тара з харчів синтетичної хімії.

5. Радіоактивні відходи.

Все ТПВ, як зазначалось, не вимагають сепарації й одразу можуть піддаватися переробці щоб одержати товарних продуктів і виробів. Питання переробки ТПВ розглядаються детально у наступних розділах.

ТБВ безпосередньо перед переробкою мають піддаватися поділу (сепарації) за групами, якщо його поділ екологічно доцільно. Для невеликих житлових об'єктів (окремих лікувальних, оздоровчих та інших таких закладів) містечок і дрібних міст сепарація ТПВ за групами, очевидно, економічно недоцільна і тому такі ТПВ мають піддаватися високотемпературної переробці, скажімо, в электротермическом реакторі (1) за нормальної температури " +1400 - +1700°С, в реакторі процесу " Пурвокс " (2), в печі Ванюкова. Слід зазначити, бо загальне кількість ТПВ, перероблюваних за високої температури (на відміну звичайного спалювання при низької температури в побутових умовах, у яких взагалі неприпустима така переробка синтетичних полімерних матеріалів виду можливого побічного освіти ДО і ДПВ) не повинна перевищувати значних кількостей. Про це згадували " Запровадження " у вигляді можливого порушення збереження природного органіки в почвенном прошарку й загалом у біосфері при можливої високотемпературної переробці у великому масштабі. Високотемпературна переробка ТПВ і навіть ТПО доцільна тільки тоді ми, коли переробляються насамперед продукти містять галоиды (хлор-, бром-) чи синтетичні полімерні олигомерные чи мономерные продукти невідомі з хімічного природі або ті, які можуть містити галоиды навіть у незначних кількостях знов-таки на виду можливості освіти ДО і ДПВ в микроколичествах чи навіть сліди; і навіть об'єкти, містять паразитичну мікрофлору і микрофауну. Ці галоидированные ДО і ДПВ чи супертоксиканты, на відміну простих діоксинів, скажімо 1,4 діоксину (4) і переміщення радіоактивних препаратів та, можуть утворюватися за спільної спалюванні деяких видів тари з синтетичних полімерних матеріалів і за тлінні і плавленні (самі де вони горять) галоидированных поліолефінів.

6. Екологічна модернізація виробництва: поняття, визначення, сутність.

[23-26]

Можливості екологічної розбудови техніко-технологічної бази суспільного виробництва визначаються ефективністю науково-технічної політики, а сам процес екологічної реструктуризації нездійсненний без інноваційної діяльності, без екологічної орієнтації всього комплексу наукових, інженерних, технологічних знань. Таким чином, теоретично саме інноваційна складова економічного розвитку України є визначальним, провідним чинником екологічної модернізації її матеріально-технічної бази, засобом досягнення екологічної збалансованості суспільного поступу, націленого на розбудову соціально, інноваційно і екологічно прийнятної моделі нової економіки.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Конституція України. - К.: Україна, 1996 р.

2. Закон України "Про охорону навколишнього природного

середовища". - К.: України, 1991р.-с59.

3. Національна доповідь України про гармонізацію життєдіяльності

суспільства у навколишньому природному середовищі. -К., 2003р.

-125с.

4. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища/

Бедрій І.І., Джигирей В.С., Сторочкук В.М., Яцик Р.А. - Львів, 2003

р., с271.

5. Онуфрієнко А. Л., Основы экологии и экономика

природопользования. - К., ЭКОМЕН, 1997 г.-с 88.

6. Колотило Д. М., Екологія і економіка - навчальний посібник. - К.;

КАЕУ, 1999 р. – с 368.

7. Одум Ю. Экология: в 2 - х т. Пер. с англ. - М:: Мир, 1986.Г.

8. Вернадський В. І. Біосфера. - М.: Мысль, 1967 г.

9. Ковда В. А. Биохимические циклы в природе и их нарушение

человеком. - М.: Наука, 1975 г.

10.Акимова Т. А., Хаскин В. В. Экология Учебник для вузов. - М.,:

ЮНИТИ, 1998 г. – с 445.

11. Нестеров П. М., Нестеров А.П. Экономика природопользования и

рынок. Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ, 1997 г. - с 413 .

12. Экология и экономика природопользования/ Гирусов З.В. и др.

Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ, 1998 г. с 455 .

13. Программа действий. Повестка дня на XXI век и другие документы

конференции в Рио - де - Жанейро в популярном изменении. -

Женева. 1993 г.

14.Довідник з питань економіки та фінансування природокористування

і природоохоронної діяльності./ Укл. В. Шевчук, М. Пилипчук, Н.

Корпинко та інші. - К.: "Геопринт", 2000 р. - с 411 .

15.Природно - ресурсний потенціал сталого розвитку України./ Б. М.

Данилишин, С. І. Дорогунцов, В. С. Мітенко та інші. - К.: РВПС

України, 1999 р. с 716

16.Онуфрієнко О.Л., Луцик Р.В. Основи екології і економіка

природокористування. Методичний посібник для самостійної роботи

студентів. - Київ, КНУТД, 2000 р., с 63

17.Луцик Р. В., Онуфрієнко О. Л. Рекомендації по створенню

екологічно – безпечних умов виробництва підприємств легкої та

текстильної промисловості України у басейні р. Дніпро. - К.:

Графіка, 1999 р. - с141.

18.Онуфрієнко А. Л., Томильцева А. И., Беряк В. Д. Водохранилища как

- природно-технические системы.-Учебное пособие.-Киев,1992 г.- с


Диплом на заказ


1. реферату- Підготовка матеріалу з науковою інформацією Індекс туманностіrdquo;Розділ- Журналістика Підгото
2. Анализ неплатежеспособности предприятия и пути выхода из кризиса
3.  правильно выбрать необходимые программные средства что весьма сложно в условиях их большого многообраз
4. КАЗАХСТАНСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ УНИВЕРСИТЕТ им1
5. ученика но и как собеседника партнера
6. ЗАПСИБКОМБАНК [4] 2
7. Международные финансово-кредитные организации
8. Введение.8
9. ся основным средством автоматизации современных производственных механизмов и ТП.html
10. Контрольная работа1
11. вариант 2012 ~ 8 Дано-
12.  правильність і доцільність; 2
13. тема РФ ФИНАНСИРОВАНИЕ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ Исполнитель
14. Предмет и метод экономической теории Сущность и структура производительных сил и производственных отнош
15. Тема 13 Управление конфликтами в трудовом коллективе 13
16. Теория идей Платон как и его учитель ищет единое основание но не только для нравственности а для всего ко
17. Индия Проблемы и пути их решения
18. Сочинение- История обращения людей друг к другу в России
19. Показательным является выход украинскобелорусского товарооборота на докризисный уровень.html
20. а топливного фильтра грубой очистки автомобиля КамАЗ740