Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук4

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2015-07-10


УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

                                      

ГОРДІЄНКО ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ

УДК 636.592.084.085.13

ОПТИМІЗАЦІЯ  ЕНЕРГЕТИЧНОГО

І ПРОТЕЇНОВОГО  ЖИВЛЕННЯ

ІНДИЧАТ,  ЯКІ ВИРОЩУЮТЬСЯ  НА М'ЯСО

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Харків - 2007

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у лабораторії фізіології та годівлі сільськогосподарської птиці  Інституту птахівництва  УААН.

 Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор

                                       Лемешева  Марія Михайлівна, Харківська

державна зооветеринарна академія, завідувач

кафедри технології птахівництва

Офіційний опонент - доктор сільськогосподарських наук, професор

                                     Дяченко Леонід Сидорович, Білоцерківський 

державний аграрний університет, професор

кафедри технології переробки продукції

тваринництва та виробництва комбікормів                                      

Офіційний опонент - кандидат сільськогосподарських наук  

                                     Цап Світлана Володимирівна,

                                     Дніпропетровський державний аграрний

університет, доцент кафедри годівлі

сільськогосподарських тварин

                                                                

Провідна установа - Сумський національний аграрний університет

                                    Мінагрополітики України, кафедра годівлі    

                                    сільськогосподарських тварин, м. Суми

Захист дисертації відбудеться “12” _квітня 2007 року о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.02 при Інституті тваринництва УААН за адресою: 62404, Харківська обл., Харківський р-н., п/в Кулиничі, вул. 7- ї Гвардійської Армії, 3.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту тваринництва УААН за адресою: 62404, Харківська обл., Харківський р-н., п/в Кулиничі.

Автореферат розісланий “6_” березня_ 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук                                                  Проніна В.В.    

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасна система нормування  годівлі дає можливість  забезпечити  потребу птиці в енергії, сирому протеїні, інших поживних речовинах та одержати високу продуктивність при мінімальних витратах кормів. Разом з тим, для  забезпечення потреби високопродуктивних ліній і  кросів птиці, які характеризуються інтенсивним обміном речовин, необхідна відповідна корекція в нормуванні як обмінної енергії, так і інших поживних та біологічно активних речовин.  Це відноситься  і  до  індиківництва, де за останні роки одержано кроси легкого, середнього і  важкого типів з різною інтенсивністю росту.

Для забезпечення генетичного потенціалу м'ясної продуктивності індичат кросу „Харківський –” актуальними є розробки, в першу чергу, щодо оптимальних рівнів обмінної енергії та сирого протеїну в комбікормах.

Відомо, що найбільш цінним енергетичним кормом із зернових злакових  є кукурудза, але  із-за нестабільних її врожаїв, вона не може бути  головним  енергетичним  кормом  в  комбікормах для птиці. Тому актуальною проблемою є також вивчення  можливості заміни кукурудзи  іншими зерновими, зокрема пшеницею з добавкою рослинного жиру.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Результати досліджень  включені до звіту про  науково-дослідну  роботу  лабораторії  годівлі  сільськогосподарської  птиці  та  технології кормів Інституту птахівництва Української академії аграрних наук за державною тематикою: "Оптимізація енерго-протеїнового живлення м’ясних індичат важких кросів" (реєстраційний номер UA 01000700 Р).

Мета і завдання дослідження. Мета досліджень - визначити  оптимальні норми обмінної енергії і сирого протеїну в комбікормах  для індичат вітчизняного кросу  "Харківський- 56", які вирощуються на м'ясо.

Виходячи з поставленої мети на вирішення поставлені такі завдання:

- вивчити вплив різних рівнів обмінної енергії і сирого протеїну                 в  комбікормах  на м'ясну продуктивність індичат та ефективність використання  поживних речовин;

- розробити  раціональну  структуру зернової частини комбікормів  для індичат з урахуванням специфіки кормової бази господарств  України;

- визначити перетравність поживних речовин корму і баланс азоту при використанні комбікормів різної поживності;

- визначити вплив різних рівнів обмінної енергії і сирого протеїну             на м'ясні якості індичат та хімічний склад м'язів;

- провести виробничу перевірку результатів досліджень та  визначити економічну ефективність використання комбікормів  з оптимальним вмістом обмінної енергії і сирого протеїну для індичат які вирощуються на м'ясо.

Об’єкт дослідження:  індичата 1-26- тижневого віку  кросу  "Харківський-56".

Предмет дослідження: динаміка живої маси в  різні вікові періоди птиці,  перетравність поживних речовин, хімічний склад  м'язової тканини,  біохімічні показники сироватки крові,  економічні  показники  вирощування індичат.

 Методи дослідження. Поставлені в роботі завдання вирішувалися експериментально з використанням зоотехнічних (динаміка живої маси,  витрати корму), фізіолого-біохімічних (хімічний склад мязів, вміст азоту           у комбікормі, сироватці крові, м'язах) та статистичних (обробка дослідних даних) методів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено оптимальні рівні обмінної енергії та сирого протеїну для індичат кросу "Харківський- 56", та експериментально визначено терміни вирощування індичат на м'ясо з максимальним економічним ефектом: самок до 17,                     а самців до 21-26 тижнів.

  Доведена можливість заміни кукурудзи пшеницею з  добавкою рослинного  жиру і отримані високі зоотехнічні показники при вирощуванні індичат на м′ясо.

          Практичне значення одержаних результатів. Згодовування індичатам комбікормів з оптимальним рівнем обмінної енергії і сирого протеїну забезпечує збільшення живої маси за 17- тижневий період вирощування: самців –на 8,8 % самок –на 7,9 %; за 26 –тижневий період вирощування самців –на 8,6 %. При цьому, встановлено зменшення витрат комбікормів на 9,5-10,5 %. Доведена можливість заміни в складі комбікорму кукурудзи пшеницею               з добавкою рослинного жиру, що дало змогу (у порівнянні з існуючою структурою зернової частини комбікормів) перевищити нормативні показники живої маси самців і самок індичат у 17 - тижневому віці відповідно на 6,7              і 6,1 %, зменшити витрати комбікорму на 1 кг приросту живої маси на 6,1 %.

         Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто обґрунтував актуальність теми, за участі наукового керівника склав програму і методики досліджень та виробничої перевірки, готував об’єкти для проведення експериментальних досліджень, особисто проводив дослідження, аналізував отримані результати, приймав безпосередньо участь у формуванні висновків      і пропозицій виробництву.

Апробація результатів дисертації.  Основні положення дисертаційної роботи доповідались на Українській конференції молодих вчених та аспірантів    з питань птахівництва (Борки, 1992); І науковій конференції по птахівництву (Борки –Сімферополь, 1993);  ІІ конференції балтійських країн по птахівництву (Вільнюс, 1994); Конференції Харківського зооветеринарного інституту (Харків, 1999); ІІІ та VІ Українській конференції по птахівництву з міжнародною участю (Алушта, 2001, 2005).

Публікації. Основні результати досліджень опубліковано в 7 наукових публікаціях, із них 5 –у фахових виданнях.

Матеріали наукових розробок увійшли до „Рекомендацій з нормованої годівлі сільськогосподарської птиці” (1998, 2005) та ДСТУ 4120-2002 „Комбікорми повнораціонні для сільськогосподарської птиці. Технічні умови”.

Структура і обсяг дисертації.  Дисертація складається із вступу, огляду літератури, методики досліджень, результатів досліджень, результатів проведення виробничої перевірки, висновків, рекомендацій виробництву, списку літератури і додатків. Рукопис надруковано на 136 сторінках, вміщує     42 таблиці. Список літератури нараховує 212 джерел інформації, у тому числі зарубіжних –. 

                                                                                                              

МАТЕРІАЛ І  МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження по темі дисертаційної роботи виконано        у виробничих умовах Державного підприємства „Дослідне господарство „Борки” Інституту птахівництва УААН Зміївського району Харківської області.

       Для проведення першого досліду в добовому віці було сформовано               9  груп-аналогів (одна контрольна і вісім дослідних) індичат білої широкогрудої породи (материнська лінія К) по 120 голів у кожній, вирівняних за живою масою, кожна з яких  одержувала комбікорм, різний за вмістом обмінної енергії і сирого протеїну згідно  зі  схемою  досліду (табл. 1).

Таблиця 1

Схема першого досліду

Група

Вік птиці, тижнів

1-4

-13

-17

-21

Рівень обмінної енергії (ОЕ, ккал) і сирого протеїну (СП, г) в 100 г комбікорму:

ОЕ

СП

ОЕ

СП

ОЕ

СП

ОЕ

СП

1-к

290

2

18

3

280

4

5

6

7

8

9

           Самок вирощували до 17, а самців - до 21 тижневого віку.

Другий  дослід проводили на гібридних індичатах білої широкогрудої  породи (гібрид 5х6) селекції ІП УААН.  Цей гібрид відзначався більш ви-сокими показниками живої маси у порівнянні з материнською лінією К.             В  добовому  віці  було  сформовано 10 груп індичат аналогічних за живою масою по 78 голів в кожній (табл. 2).      До 17- тижневого віку  самців і самок вирощували разом,  а потім (до 26 тижнів) - тільки самців. Індичата контрольної  групи одержували комбікорм з рівнем обмінної енергії, сирого протеїну та інших поживних речовин згідно з діючими нормами   МСГ   СРСР (1992).

 Спочатку вивчали ті  рівні  енергетичного  і  протеїнового живлення,  які були найбільш ефективними при проведенні першого досліду на індичатах лінії К до 13- тижневого віку. В подальшому було внесено корективи відносно енергетичного і протеїнового живлення в сторону підвищення енергетичного     і зниження протеїнового живлення.

  З метою встановлення   перетравності  поживних речовин   і балансу  азоту виконано фізіологічний  (балансовий) дослід згідно з методикою      Маслієвої О.І., (1967). Для цього у 17- тижневому віці відбирали по 6 голів індичат із контрольної та 6- ї і 10- ї дослідних груп. Дослідження виконано         в два періоди: попередній –дні і основний –днів. Протягом основного періоду вели облік спожитого комбікорму  і виділеного посліду.  Відбір середніх проб комбікормів і  виділеного посліду здійснювали щоденно.

                                                                                                                                      Таблиця 2

Схема другого досліду

Група

Вік птиці, тижнів

1-4

-13

-17

-26

Рівень обмінної енергії (ОЕ, ккал) і сирого протеїну (СП, г)  в 100 г комбікорму:

ОЕ

СП

ОЕ

СП

ОЕ

СП

ОЕ

СП

1-к

290

2

20

3

290

4

5

6

7*

8*

9*

10*

24

     Примітка. * - в 7, 8, 9, 10 групах замість кукурудзи згодовували пшеницю

         У ході експериментальних досліджень враховували такі показники: збереженість поголів'я з встановленням причин вибуття; живу масу індичат       в добовому віці,  4,  13, 17 тижнів (самці і  самки) та в 21 і 26 тижнів (самці), яку визначали методом індивідуального  зважування; витрати комбікорму на одну голову і на 1 кг приросту живої маси, за кожний віковий період вирощування; м'ясні якості - шляхом анатомічного розтину трьох тушок самців і самок від кожної групи в 17-,  21- і 26- тижневому віці за методикою Маслієвої О.І., 1967; хімічний склад комбікормів, окремих їх компонентів і посліду визначали згідно  з діючими стандартизованими методиками по вмісту сирого протеїну, сирого жиру, вологи (гігроскопічної та загальної), клітковини,  кальцію.

З метою перевірки результатів двох дослідів та визначення економічної ефективності використання оптимальних рівнів обмінної енергії і сирого протеїну у комбікормах при вирощуванні індичат на м'ясо була проведена виробнича перевірка. Самок вирощували до 17-, а самців - до 21- тижневого віку. Для виробничої перевірки було сформовано 3 групи індичат (базовий          і 2 нових варіанти) білої широкогрудої  породи (гібрид 5х6) по 340 голів              в кожній. В базовому варіанті індичата одержували   комбікорм за віковим періодами вирощування згідно з нормативними параметрами обмінної енергії     і сирого протеїну. В новому варіанті у другій і третій групах згодовували комбікорми з рівнями обмінної енергії і сирого протеїну, які показали кращі результати в дослідженнях. При вирощуванні індичат на м’ясо в першому        та другому дослідах і виробничій перевірці до складу комбікорму вводили вітамінно-мінеральний премікс у відповідності до  вимог РСТ УССР 2000-90. Доступ до води був вільний.  

         Для визначення вірогідності експериментальних даних основні  показники піддавали  статистичній обробці згідно методики біометричного аналізу (Плохінський Н.А., 1969). Розрахунки економічної ефективності результатів наукових досліджень проводили згідно "Методических указаний                         по унификации исследований в области кормления сельскохозяйственных животных с использованием детализированных норм" М., 1987.

 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Перший дослід.  Вплив рівня енергетичного і протеїнового живлення на живу масу, витрати корму, збереженість, м'ясні якості та хімічний склад м'язової тканини індичат.

Аналіз експериментальних даних показав, що згодовування комбікормів з підвищеним рівнем обмінної енергії   (1, 8 і 9 групи)  та сирого протеїну            (4, 7 і 9 групи) сприяє збільшенню живої маси індичат.   

         Проте, найбільш високі показники приросту живої маси за період вирощування  1-4; 5-13; 14-17 тижнів (самці і самки) та 18-21 тиждень (самці)   були у 9 групі індичат (табл. 3).  За період вирощування 1-17- тижнів жива маса самців і самок цієї групи була вищою в порівнянні з контрольною групою відповідно на 44 і 83 г, та за період 18-21 тиждень (самці).

Рівень обмінної енергії і сирого протеїну впливав і на витрати комбікорму на 1 кг приросту живої маси індичат. Так у індичат 9 групи за період вирощування 1-17 тижнів (самці і самки) та 1-21 тиждень (самці)  вони становили відповідно 2,83 і 3,32 кг, що у порівнянні з контрольною групою нижче на 9,3 і 11,5 %.

При пониженні рівня обмінної енергії і сирого протеїну в дані вікові періоди витрати комбікорму у порівнянні з контрольною групою збільшувались від 1 до 20,8 % за період 1-17 тижнів та на 7,2 % за період 1-21 тиждень. 

Годівля індичат комбікормами з різним рівнем обмінної енергії і сирого протеїну не вплинула на збереженість поголів'я. Вона була досить висока у всіх групах в межах від 93,3 до 99,1 % за період 1-17 тижнів та за період                  18-21 тиждень 100 %.

                                                                                                                             Таблиця 3

 Жива маса індичат, г

Група

Вік птиці, тижнів

Добові

4

самці і самки

самці

самки

самці

М±m

M±m

M±m

M±m

M±m

M±m

1-к

59,0±0,15

±1,7

±50

±98

±59

±83

2

60,0±0,19

±1,6**

±48**

±82**

±47**

-

3

57,9±0,22

±1,9**

±37**

±69**

±49**

-

4

60,0±0,17

±1,8**

±41

±58**

±49

-

5

59,9±0,16

±1,6**

±45**

±53**

±57**

-

6

59,1±0,19

±1,6**

±36**

±60**

±43

-

7

55,4±0,14

±1,5**

6256±68

±51

-

8

57,9±0,20

±2,2**

±47**

±75**

±52**

±80**

9

57,0±0,14

±1,9**

±49**

±59

±56

±75

                 Примітка:   * - Р < 0,05;   ** -  Р < 0,001

Слід також відзначити, що у індичат 9 групи маса напівпатраної тушки     в 17- тижневому віці була вищою в порівнянні з контрольною групою у  самців  на 6,8 % та  самок на  0,6 %, а в 21- тижневому віці (самці) на 11,6%.  

Таким чином,  в період вирощування (1-17 тижнів - самці і  самки           та 18-21 тижнів - самці) кращі показники живої маси індичат, витрат корму           на 1 кг приросту живої маси та м'ясні якості і хімічного складу м'язової тканини мали індичата 9 групи, яким згодовували комбікорм з  рівнем обмінної енергії    і сирого протеїну відповідно: 1-4 тижні –ккал і 30 %; 5-13 тижнів  - 300 ккал і 24 %;  14-17 тижнів –ккал і 22 %  (самці і самки) та  18-21 тижнів –ккал і 20 % (самці).

Другий дослід.  Вплив рівня енергетичного і протеїнового живлення в комбікормах різної структури на продуктивні показники індичат кросу “Харківський-56”.

 Вирощування  до 4- тижневого віку птиці показало, що показники росту індичат, витрати  корму на 1 кг приросту живої маси залежали від рівня обмінної енергії і сирого протеїну в комбікормах. Так, як і в першому досліді,    в період вирощування індичат до 4- тижневого віку збільшення рівня обмінної енергії від 270 до 280 і 290 ккал (2,  4, 6 групи) при  рівні  сирого  протеїну 30 %  і від 280 до 290 ккал при рівні протеїну 28 % сприяло щодобовому накопиченню маси тіла (в середньому на 1 голову відповідно на 27, 70 і 33 г). Аналогічну залежність спостерігали і за умови збільшення рівня сирого протеїну з 26 до 28 і 30 %  при  однакових  рівнях обмінної енергії 290 ккал (5, 1, 6 групи), таблиця 4.

         Заміна кукурудзи пшеницею з добавкою рослинного жиру не викликала зміни тенденції накопичення живої маси. Так, при однаковому рівні обмінної енергії 290 ккал (6 і 10 групи), 280 ккал (4 і 8 групи), 270 ккал (2 і 7 групи)  і  вмісті протеїну в комбікормі 30 %,  а також при рівні обмінної  енергії 290 ккал і сирого протеїну 28 %  (1 - 9 групи),  різниця  за  середньою живою масою одної голови індичат між вказаними групами не перевищувала  15 г   і виявилась невірогідною.

В період вирощування до 4- тижневого віку зменшення від нормативних показників  енергетичного і протеїнового рівнів в комбікормах призводило до зниження живої маси індичат і, навпаки, підвищення рівня протеїну при різних рівнях  обмінної енергії сприяло більш інтенсивному накопиченню живої маси птиці.  Найбільша жива маса у даному випадку була у індичат  6  групи  (491  г),  яким  згодовували комбікорм з вмістом обмінної енергії 290 ккал і сирого протеїну 30 %, що у порівнянні з контрольною групою вище на 27 г.                                                                                                              

Таблиця 4

Жива маса індичат, г

Група

Вік птиці, тижнів

Добові

4

самці  і самки

самці

самки

самці

M±m

M±m

M±m

M±m

M±m

M±m

1-к

59,9±0,23

±9

±59

±128

±100

±183

2

,0±0,28

±8**

±65

±73

±57**

-

3

,9±0,21

±9*

±47

±72

±81**

-

4

,7±0,23

±10

±66

±68

±41**

-

5

,4±0,23

±7

±50*

±53

±50**

±102*

6

,5±0,22

±9*

±53**

±33**

±36**

±34**

7

,8±0,20

±8**

±52*

±51

±86**

-

8

,3±0,17

±7*

±55

±54

±44**

-

9

,1±0,16

±7

±50

±75

±67

±67

10

,2±0,15

±9

±58**

±32**

±48**

±73**

         Примітка: * - Р<0,05 ;    ** - Р<0,001

Одержані дані узгоджуються з результатами  першого  досліду,                 де вказаний  рівень енергетичного і протеїнового живлення був найкращим.

      

Результати вирощування індичат за період 5-13  тижнів показують,         що зниження енергетичного рівня комбікормів при нормативному вмісті протеїну негативно впливає на накопичення  маси  тіла птиці.  Те ж саме відбувається  і при пониженні рівня протеїнового живлення. У зв’язку з цим негативний вплив на приріст живої маси  індичат,  який пов'язаний                     із зниженням норми обмінної енергії на 10 ккал, можна компенсувати підвищенням норми протеїну на 2 %.

Найвищі показники живої маси індичат  отримано  в  6  групі, якій  згодовували комбікорм з вмістом протеїну вище, ніж у контролі на 2 %, різниця   між 6 і контрольною групами складає 321 г.

Як і  в попередньому віковому періоді,  заміна в комбікормах кукурудзи пшеницею з добавкою рослинного жиру знижувала живу масу індичат                у межах 83-104 г.

Підвищення величини обмінної  енергії  в комбікормі на 10 ккал від норми при однаковому рівні протеїну (4 група) позитивно вплинуло на живу  масу 17- тижневих самців, яка перевищувала цей показник контрольної групи на 200 г,  у самок - навпаки, призводить до зниження живої маси на 245 г.

Закономірність впливу рівнів енергетичного і  протеїнового живлення на  живу масу індичат у 4 і  3 групах була майже однаковою.  Такий факт можна пояснити більшою вимогливістю у цьому віці самок у порівнянні з самцями     до рівня білкового живлення.

У той же час,  підвищення рівня обмінної енергії в комбікормі                    на 10 ккал, навіть при зниженні рівня протеїну на 2 % від норми (6 група), веде, у порівнянні з контролем,  до більш інтенсивного накопичення живої маси             (у самок –на 448 г,  у самців –на  591 г).

Найкращі показники  живої маси як у самців,  так і самок, отримано           у 6 групі, яким у цей період згодовували комбікорми за рівнем обмінної енергії на 10 ккал вищими, а за протеїном - на 2 % нижчими, ніж у контрольній групі.

Високі показники живої маси були і у індичат 10 групи (де проведена заміна в складі комбікормів кукурудзи пшеницею), які перевищували контрольну групу на 452 г (самці),  та на 349 г (самки).  Птиця цієї групи  отримувала комбікорми,  однакові за енергетичною і  протеїновою  цінністю      з 6 групою.  Це говорить про те,  що отримані  дані (6 і 10 групи  у порівнянні     з контрольною) високо вірогідні.

У зв’язку з тим, що індичата 6 та 10 груп мали кращі показники живої маси протягом всього 17-  тижневого  періоду  вирощування,  досліди на самцях були продовжені до  26- тижневого віку. У цей  віковий період (18 –тижнів) у порівнянні з попередніми самці усіх груп  отримували комбікорми                     з підвищеним рівнем  обмінної  енергії (до 315 ккал) і пониженим вмістом протеїну (16 і 18 %).

         Кращі показники живої маси (11233 г) були у 6 групі індичат,                   яка отримувала за цей період вирощування комбікорми з вмістом обмінної енергії 315 ккал і сирого протеїну 16 %. Подібний рівень  енергетичного  і протеїнового живлення був у індичат 10 групи, але жива маса тут була  на 347 г нижчою, що, очевидно, пов'язано із заміною кукурудзи в комбікормі пшеницею.

Найнижча жива маса (9906 г) за  останній період  вирощування  була          у індичат 5 групи,  які отримували комбікорми  з  рівнем протеїну на 2-4 % менший, ніж  у контрольній та інших дослідних групах.

         Незважаючи на те, що індичатам контрольної і 9 групи протягом вирощування  згодовували комбікорми з однаковими рівнями за енергетичною та протеїновою цінністю,  жива маса індичат 9 групи була нижчою на 176 г,     що також обумовлено відсутністю у складі комбікормів кукурудзи .

У період вирощування до 4 тижнів  збільшення  рівня обмінної  енергії  комбікорму  від 270 до 280 і 290 ккал (2, 4, 6 групи) при рівні сирого протеїну 30 % зменшує витрати обмінної енергії відповідно на 292 і 1260 ккал, сирого протеїну - на 84 і 180 г. Така ж сама закономірність спостерігається  і  при  збільшенні  рівня  обмінної  енергії  від  280 до 290 ккал (3 і 1 групи) при рівні сирого протеїну  28 %. Підвищення рівня сирого протеїну з 26 до 28 і 30 % при однаковому  рівні  обмінної енергії 290 ккал (5,  1,  6 групи) сприяє економії витрати обмінної енергії відповідно на 493 і 392 ккал та сирого протеїну на 2 і 53 г.

         Заміна кукурудзи пшеницею з добавкою рослинного жиру (в групах           з однаковим рівнем ОЕ і СП) підвищує витрати обмінної енергії на 638 ккал, а сирого протеїну - на 51 г.  

         При заміні кукурудзи пшеницею  незначне підвищення витрат обмінної енергії і сирого протеїну на 1 кг приросту індичат при однаковому рівні обмінної енергії і сирого протеїну в комбікормі спостерігали в 8 групі                 у порівнянні з 4 групою (відповідно 168 ккал і 45 г) та 9 групі у порівнянні     з першою (261 ккал і 10 г).

         У період  вирощування індичат  до  4 - тижневого віку  підвищення             у комбікормі рівня обмінної енергії  і сирого протеїну сприяє зменшенню           їх витрат на 1 кг приросту.  Найменшими вони були у індичат 6 групи (5220 ккал і 540 г),  яким згодовували комбікорм з вмістом  обмінної енергії  300 ккал в 100 г і сирого протеїну 30 %.  У контрольній групі,  індичата якої отримували комбікорм з  нормативним  рівнем  обмінної енергії та сирого протеїну,  спостерігали підвищення їх витрат на 899 ккал і 66 г.

У період вирощування індичат 5-13 тижнів підвищення рівня обмінної енергії у комбікормі, так само як і сирого протеїну, сприяє зменшенню витрат обмінної енергії і сирого протеїну  на 1 кг приросту.  Найменшими вони були     у індичат 6 групи (7590 ккал і 553 г), яким згодовували комбікорм з вмістом обмінної енергії  300 ккал в 100 г і сирого протеїну 24 %.  У контрольній групі індичат,  які отримували комбікорм з нормативним рівнем обмінної енергії і  сирого  протеїну, витрати обмінної енергії і сирого протеїну були вищими на 780 ккал і 29 г .

За  період  вирощування 14-17 тижнів показники витрат обмінної енергії (9393 ккал) і сирого протеїну  (545  г) були найкращі в  6 групі індичат,  яким згодовували комбікорм з вмістом обмінної енергії 310 ккал в 100 г і сирого  протеїну 18 %. У контрольній групі, птиця якої отримували комбікорм                з нормативним рівнем обмінної енергії і сирого протеїну,  ці показники були  гіршими  відповідно на 777 і 109 г. Деяке підвищення витрат обмінної енергії і сирого протеїну на  1 кг приросту індичат при однаковому рівні цих показників у комбікормі  спостерігали при заміні кукурудзи пшеницею (між 8 і 4 групами  відповідно 992 ккал та 64 г,  між 9 та 1 групами –ккал та 54 г, між 7 і 2 групами –ккал та 12 г).

У період вирощування 18-26 тижнів зменшення рівня сирого протеїну       в комбікормі з 18 до 16 % (5, 6 групи) неоднозначно впливало на витрати обмінної енергії і сирого протеїну. Так, у 5 групі ці витрати збільшились відповідно на 1488 ккал і 6 г, в 6 групі, навпаки, зменшились на 1481 ккал і 246 г,  що  на наш погляд обумовлено більш високим приростом живої маси. При заміні кукурудзи пшеницею з добавкою рослинного жиру (9 і 10 групи) менші витрати обмінної енергії і сирого протеїну отримано у 10 групі, але у порівнянні з 6 групою,  де згодовували такий самий за поживністю комбікорм без заміни кукурудзи  пшеницею,  ці  показники були відповідно вагомішими   на 1040 ккал і 53 г.

Аналіз даних балансових дослідів контрастних груп індичат                   120-128 - денного віку щодо перетравності сирого протеїну в залежності від рівня обмінної енергії і сирого протеїну в  комбікормі свідчать про те, що в усіх  групах вона була  високою і знаходилась у межах  86,3-88,4 %.

       Разом з тим,  у індичат дослідних груп (6 і 10), вирощених на раціонах          з підвищеним рівнем сирого протеїну (30  і  24 %  відповідно у  перший і другий періоди вирощування проти 28 і 22 у контролі), та зниження його  в третій період з 20 до 18 % обумовлює активацію травних процесів у шлунково-кишковому тракті, на що вказують дані щодо виділення азоту з послідом.                 В дослідних групах перетравність корму була на 0,9-2,1 %  кращою,  ніж            в контролі, що свідчить про більш повне розщеплення і  всмоктування  білкових  компонентів корму. Однак найкращі показники перетравності азоту спостерігали у індичат 6- ї групи (88,4 %).

Більш того, позитивний баланс азоту, тобто різниця суми азоту що  всмоктався в кишечнику та  виділяється як кінцевий продукт обміну білку           з сечовою кислотою,  у  індичат  дослідних груп перевищував контрольний показник на 3,4-9,8 %.  Отже,  в організмі індичат дослідних груп  активніше протікають  процеси не лише розщеплення білкових компонентів, а й їх синтезу та накопичення,  що сприяє більш високому приросту живої  маси  птиці.

Визначення м'ясних якостей індичат показує, що в 17- тижневому віці найбільший вихід продуктів  забою у самців і самок був у 6 і 10 групах.

У індичат 6 групи (які отримували в структурі комбікорму в період вирощування 1-4 тижні 20 %  кукурудзи з добавкою 2 % рослинного жиру;           в 5-13  тижнів - 27 %  кукурудзи з добавкою 0,5 % рослинного жиру;                   в 14-17 тижнів - 60,5 %  кукурудзи і 1,6 % рослинного жиру) маса їстівних частин тушок становила 4322 г - самці і 3928 г - самки, а неїстівних - відповідно 1845 і 1347 г. Маса їстівних частин тушок по відношенню до маси напівпатраних тушок становила 67,96 % - самці і 71,45 % - самки, а неїстівних відповідно 28,51 та 24,13 %.  Повна заміна в структурі комбікорму кукурудзи пшеницею з відповідними добавками рослинного жиру протягом всього періоду вирощування не мала суттєвого впливу на результати забою індичат. Маса  їстівних частин тушок індичат 10 групи становила 4383 г у самців і 3999 г у самок, а неїстівних відповідно 1873 і 1368 г. Маса їстівних частин тушок по відношенню до маси напівпатраних тушок становила відповідно - 67,93               і 71,45 % та 28,54 і 24,20 % що майже співпадає з показниками 6 групи.           

Зниження рівня сирого протеїну з 28 до 26 %, з 22 до 20 і з 20 до 18 % відповідно у перший, другий і третій періоди вирощування негативно впливає на вихід продуктів забою самців і самок.  Тому в 17- тижневому віці маса  напівпатраних тушок,  а також їстівних частин і м'язів (в т.ч.  грудних                   і стегнових) у індичат 5 групи була вірогідно  нижчою  у  порівнянню                     з контрольною.

У 26- тижневому віці у індичат 6 групи, які в період вирощування               18-26 тижнів отримували комбікорм, де основним енергетичним кормом була кукурудза, маса їстівних частин тушок становила 7776 г, а неїстівних –г.  При заміні в структурі комбікорму кукурудзи  пшеницею  (10 група)  з  добавкою  рослинного жиру вихід їстівних частин тушок становив 7385 г, а неїстівних –г.

Дані анатомічного розтину тушок індичат 17- і 26- тижневого віку  вказують на те, що з віком птиці збільшуються показники виходу напівпатраної тушки,  їстівних частин і м'язів,  відносно живої маси, тоді  як  кількість неїстівних частин і кісток відносно до живої маси перед забоєм зменшується.    У зв'язку з цим відношення маси їстівних  частин до неїстівних і маси м'язів     до маси кісток підвищується.

Виробнича перевірка результатів досліджень

Жива маса, витрати комбікорму, збереженість індичат.  Результати виробничої перевірки (табл. 5) в основному підтвердили дані, отримані при проведенні перших двох дослідів. Жива маса індичат 2- та 3- груп (нові варіанти) у 17- тижневому віці становила відповідно: самців –і 7011 г та   у самок 6090 і 5990 г, що в порівнянні з базовим варіантом вище відповідно на 398 та 301 г і 420 та 320 г (різниця вірогідна при Р<0,001).

Витрати комбікорму на 1 кг приросту живої маси  за  період  вирощування 1-17 тижнів  в  новому варіанті становили відповідно 2,71 (2 група) та 2,88 кг   (3 група), що на 11,7 і 6,2 % менше у порівнянні з базовим варіантом.                                    

Таблиця 5

Динаміка живої маси індичат різних груп, г.

Варіанти

Вік птиці, тижнів

4

самці і самки

самці

самки

самці

М±m

М±m

М±m

М±m

1-базовий варіант

460 ± 4

±25

±84

±83

±113

2-новий варіант

482 ±4**

±26**

±32**

±22**

±34**

3-новий варіант

481±5*

±24**

±27**

±25**

±31**

Примітка: *- Р<0,01; **- Р<0,001

У 21- тижневому віці середня жива маса 1 голови самців в 2 і 3 групах перевищувала базовий варіант на 6,1 і  4,5 %  (різниця  вірогідна                       при Р<0,001   і    Р<0,01).

Витрати комбікорму на 1 кг приросту живої маси  за  період  вирощування 1-21 тиждень  в  новому варіанті становили відповідно 2,93 (2 група) та 3,07 кг (3 група), що на 11,5 і 7,2 % менше у порівнянні з базовим варіантом.

Збереженість поголів'я за період вирощування 1-17 тижнів у всіх  групах була в межах 90 - 90,9 %, та за період 18-21 тиждень –%.

Економічна ефективність вирощування індичат при згодовуванні комбікормів з різним рівнем обмінної енергії та сирого протеїну

          За результатами  виробничої  перевірки був проведений розрахунок  економічного ефекту (табл. 6).

Таблиця 6

Економічна ефективність комбікормів з різним рівнем обмінної

енергії та сирого протеїну

Показники

Одиниця

виміру

Варіант

1-базовий

-новий

-новий

Збереженість поголів'я за період:

-17 тижнів (самці і самки)

-21 тиждень (самці)

%

,0

,0

,9

.0

,0

,0

Середня жива маса 1 голови при реалізації у 17- тижневому віці:

самці

самки

кг

,717

,670

,108

,090

,011

,990

Середня жива маса 1 голови при реалізації самців у 21 - тижневому віці:

кг

,350

,860

,730

Витрати корма на 1 кг приросту живої маси індичат за період:

-17 тижнів (самці і самки)

-21 тиждень (самці)

кг

,07

,31

,71

,93

,88

,07

Загальна вартість комбікорму по групі за умов реалізації молодняку:

у 17- тижневому віці (самці і самки)

у 21- тижневому самці та у 17- тижневому віці (самки)

грн.

,70

,12

,05

,36

,55

,27

Загальний економічний ефект від реалізації:

у 17- тижневому віці (самці і самки)

у 21- тижневому самці та 17- тижневому віці (самки)

грн./гол

-

-

,86

,62

,26

,31

За базовий варіант прийняті показники контрольної групи,  за новий варіант - показники 2 і 3 груп. У розрахунку на 1 голову індичат,  реалізованих   у 17- тижневому віці  (як самці так і самки) загальний економічний ефект           у новому варіанті по 2 групі становив 6,86 грн., по 3- ій - 5,26 грн.,  у тому числі  за  рахунок одержання додаткової продукції (вартість 1 кг живої маси - 11 грн. 50  коп.) - відповідно 64,7 %  і 67,9 %. За умов продажу на м'ясо самців               у 21- тижневому віці,  а самок у 17- тижневому економічний ефект на 1 гол.  складав: по 2 групі - 8,62 грн.,  3- 6,31 грн., частка вартості додаткової  продукції у загальному показнику економічного ефекту становить 62,6 %            і 63,9 %. Розрахунок проведено за цінами 2001 року.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і практичне вирішення проблеми збалансованості рецептів комбікормів для індичат, які вирощуються на м′ясо, щодо їх енергетичного і протеїнового живлення та вивчено вплив раціонів різного складу на зоотехнічні показники, якість та хімічний склад м′яса індичат та термін їх вирощування.

       2. Розроблено і експериментально  обґрунтовано оптимальні рівні обмінної енергії та сирого протеїну  в комбікормах для  індичат  білої широкогрудої породи кросу “Харківський-56” які вирощуються на м’ясо у залежності від періоду вирощування, а саме: 1-4 тижні –ккал і 30 %; 5-13 тижнів відповідно –ккал і 24 %; 14-17 тижнів –ккал і 18  (для самців і самок) та 18-26 тижнів –ккал і 16 % (відповідно тільки для самців).

3. Згодовування індичатам комбікормів з оптимальним рівнем обмінної енергії та сирого протеїну сприяє: збільшенню середньої живої маси                    в 17 - тижневому віці самців –на  8,8 % і самок - на 7,9 % (Р<0,001);  в 21- та     26 - тижневому віці відповідно - на 6,9 та 8,6 %  (Р<0,001); зменшенню витрат корму на 1 кг приросту живої маси за період вирощування  1-17, 1-21 та             1-26 тижнів відповідно на 9,5; 14,1 і 10,5 %.

4. Використання комбікормів за розробленими рецептами дає змогу збільшити масу їстівних частин тушки при вирощуванні до 17- тижневого віку на 14-16 % (самки), та на 20-22 % (самці), а за період 18-26 тижнів –на 14-18 % (самці).

5. Збільшення рівня сирого протеїну в  комбікормі на 2 %  у період вирощування 1-13 тижнів та зменшення його  на 2 %  у період 14-17 тижнів сприяє підвищенню перетравності протеїну на 2,1 і ретенції азоту на 9,8 %.

. Економічно обґрунтовано використання різних рівнів обмінної енергії    і сирого протеїну в комбікормах для індичат білої широкогрудої породи кросу „Харківський –”. Від реалізації самців і самок у 17 –тижневому віці загальний економічний ефект  складає  6,86 грн/гол., від реалізації самців           у 21- тижневому та самок у 17- тижневому віці –,62 грн/гол.

         7. Заміна в структурі комбікорму кукурудзи пшеницею з добавкою рослинного жиру дозволяє отримати економічний ефект при реалізації самців    і самок у 17 –тижневому віці 5,26 грн/гол., а в разі реалізації самців                    у 21- тижневому та самок у 17- тижневому віці –,31 грн/гол.

        

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для отримання високого середньодобового приросту живої маси індичат кросу „Харківський –” рекомендовано використовувати комбікорми з вмістом обмінної енергії та сирого протеїну за періодами вирощування:         1-4 тижні –ккал і 30 %; 5-13 тижнів –відповідно 300 ккал і 24 %; 14-17 тижнів –ккал і 18 % (самці і самки) та 18-26 тижнів –ккал і 16 % (самці).

2. При використанні комбікормів на пшеничній основі (35-70 %),               їх необхідно збалансувати рослинними жирами (3-7 %) для забезпечення оптимального рівня обмінної енергії.

. Самок необхідно реалізувати на м’ясо у віці 17 тижнів,                                  а самців –у 21-26 тижнів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Гордієнко В.М. Оптимізація енерго-протеїнового живлення м’ясних індичат // Проблеми зооінженерної та ветеринарної медицини / Збірник наукових праць ХЗВІ. –Х.: РВВ ХЗВІ, 1999. –Вип. 5 (4.1). –С.191-197.
  2.  Гордієнко В.М. Вирощування індичат на м’ясо // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб./ ІП УААН. –Борки, 2000. –Вип. 49.-С.102-106.
  3.  Гордієнко В.М. Рівень обмінної енергії та сирого протеїну                 в комбікормах для м’ясних індичат // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб.       /  ІП УААН. –Борки, 2001. –Вип. 50. –С. 151-155.
  4.    Гордієнко В.М. Оптимальні рівні обмінної енергії  та сирого протеїну в комбікормах кукурудзяно-пшеничного типу для м′ясних індичат        // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб.( За матеріалами III Укр. конф. по птахівництву з міжнародною участю) / ІП УААН. –Борки, 2001. –Вип. 51.        –С. 210-214.
  5.  Гордієнко В.М. Ефективність використання комбікормів                    з оптимальним рівнем обмінної енергії та сирого протеїну для індичат при вирощуванні на м′ясо // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. (За матеріалами  VI Укр. конф. по птахівництву з міжнародною участю) / ІП УААН. –Борки, 2005. –Вип. 57. - С. 159-162.
  6.  Рекомендації з нормування годівлі сільськогосподарської птиці         / В.Ф. Каравашенко, Ю.Н. Батюжевський, В.М. Гордієнко та ін.; Мін-во АПК України, УААН, ВНО „Укрптахопром”, ІП УААН, НАУ. –Борки, 1998. –с (здобувачем підготовлено матеріали до  с. 18, 61, 65, 67 ).
  7.  Рекомендації з нормування годівлі сільськогосподарської птиці          / Н.І. Братишко, А.І. Горобець,  В.М. Гордієнко та ін.; ІП УААН.–Бірки, 2005.   –с (здобувачем підготовлено матеріали до с. 6, 8, 18, 50 ).

АНОТАЦІЇ

Гордієнко В. М. Оптимізація енергетичного і протеїнового живлення індичат, які вирощуються на м'ясо. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин                  і технологія кормів. –Інститут тваринництва УААН, Харків, 2006.

       Розроблено і експериментально  обґрунтовано оптимальні рівні обмінної енергії та сирого протеїну  в комбікормах для м’ясних  індичат  білої широкогрудої породи кросу “Харківський-56”. Встановлено, що згодовування індичатам комбікормів з оптимальним рівнем обмінної енергії та сирого протеїну: сприяє збільшенню середньої живої маси в 17- тижневому віці самців - на  8,8 % і самок - на 7,9 % (Р<0,001),  в 21- та  26- тижневому віці - на 6,9      та 8,6 %  відповідно (Р<0,001); зменшенню витрат корму на 1 кг приросту живої маси за період вирощування  1-17, 1-21 та  1-26 тижнів відповідно на 9,5;        14,1 і 10,5 %; дає  змогу збільшити середньодобовий приріст живої маси            на 8,3 % та за період 1-26 тижнів - на 8,7 %.

Економічно обґрунтовано використання різних рівнів обмінної енергії         і сирого протеїну в комбікормах для індичат білої широкогрудої породи кросу „Харківський - 56”. При згодовуванні комбікормів, які включають кукурудзу       і пшеницю, загальний економічний ефект від реалізації самців і самок                  в 17- тижневому віці складає 6,86 грн/гол., від реалізації самців у 21- тижневому  і самок у 17- тижневому віці - 8,62 грн/гол. Заміна в структурі комбікорму кукурудзи пшеницею з добавкою рослинного жиру без зміни вмісту обмінної енергії і сирого протеїну суттєво не впливає на продуктивність індичат                і хімічний склад м′яса. При цьому забезпечує такий економічний ефект: у випадку реалізації самців і самок у 17- тижневому віці - 5,26 грн/гол.,                       а у випадку реалізації самців у 21- тижневому і самок у 17- тижневому                        віці - 6,31 грн/гол.

         Ключові слова: індики, вирощування на м’ясо, годівля, сирий протеїн, обмінна енергія, кукурудза, пшениця, ефективність.

Гордиенко В. М. Оптимизация энергетического и протеинового питания индюшат, выращиваемых на мясо. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 –кормление животных  и технология кормов. –Институт животноводства УААН, Харьков, 2006.

        Разработано и экспериментально  обосновано оптимальные уровни обменной энергии и сирого протеина  в комбикормах для мясных  индюшат  белой широкогрудой породи кросса “Харьковский-56”. Установлено, что скармливание индюшатам комбикормов с оптимальным уровнем обменной энергии и сирого протеина: способствует повышению живой массы

в 17- недельном возрасте самцов –на  8,8 % и самок - на 7,9 % (Р<0,001),            в 21- 26- недельном возрасте - на 6,4 и 8,6 % соответственно (Р<0,001); снижению затрат кормов на 1 кг прироста живой массы за период выращивания  1-17, 1-21 и 1-26 недель соответственно на 9,5; 14,1 и 10,5 %; позволяет увеличить среднесуточный прирост живой массы на 8,3 %, а за период              1-26 недель –на  8,7 %.

          Экономически обосновано использование разных уровней обменной энергии и сырого протеина в комбикормах для индюшат белой широкогрудой породы кросса „Харьковский - 56”. При скармливании комбикормов, включающих кукурузу и пшеницу, общий экономический эффект                       от реализации самцов и самок в 17- недельном возрасте составляет                  6,86 грн/гол., от реализации самцов в 21- недельном и самок в 17- недельном возрасте -       8,62 грн/гол. Замена в структуре комбикорма кукурузы  пшеницей с  добавкой растительного жира без изменения содержания обменной  энергии   и сырого протеина не влияет существенно на продуктивность индюшат              и химический состав мяса. При этом обеспечивается следующий экономический эффект: в случае реализации самцов и самок в 17-  недельном возрасте -          5,26 грн/гол., а в случае реализации самцов в 21-  недельном и самок                    в 17- недельном возрасте - 6,31 грн/гол.  

         Ключевые слова: индейки, выращивание на мясо, кормление, сырой протеин, обменная энергия, кукуруза, пшеница, эффективность.

Gordienko V.M.  Optimization of energy and protein feeding of turkey-poults, which are bred for meat. –Manuscript.

Thesis for the degree of the candidate of agricultural sciences by the speciality 06.02.02 –feeding of animals and technology of feeds. Institute of animal breeding of the UAAS, Kharkiv, 2006.

It has been worked out and experimentally substantiated the optimal levels of exchangeable energy and raw protein in mixed –feeds  for meat turkey-poults of the White chest-broad breed of the cross “Kharkivskyi –”. It has been established that feeding of turkey-poults by mixed-feeds with the optimal level of exchangeable energy and raw protein furthers the increase of the live weight of males at                 the 17 - week age –by 8,8 %, and females –by 7,9 % (P<0,001), at the 21- and          26 - week age –by 6,4 % and 8,6 % accordingly (P<0,001); the decrease of expenditures of feeds per 1kg of the live weight increase for the period of raising       1-17, 1-21 and 1-26 weeks  accordingly by 9,5; 14,1 and 10,5 %;  it allows to improve the average daily increase of the live weight by 8,3 %, for the period 1-26 weeks –    by 8,7 %.

The reduction of energetic and protein levels in mixed-feeds from the normative indices at the period of raising of hybrid turkey-poults to the 4- week age leads to the decrease of the average daily increase and worsening of safety of birds. The rise of the level of raw protein in mixed-feed by 2 %  (from 28 to 30 %) at the period of raising 1-13 weeks and its decrease by 2 % at the period 14-17 weeks makes better the digestibility  and utilization of nitrogen of feed by 2,1% and 9,8 % accordingly.

The worked out levels of exchangeable energy and raw protein of mixed-feeds don’t influence considerably on biochemical indices of blood of 17- week turkey-poults, raise the quantitative composition of muscle tissue of males – by 0,72 %  and females –by 0,58 %, the output of eatable parts of carcasses of males of the 26- week age  - by 0,65 %. The replace of maize in the structure of mixed-feed by wheat with the addition of vegetable fat at the period of breeding 1-17 weeks (males and females) and 18-26 weeks (males) without change of content of exchangeable energy and raw protein doesn’t effect considerably on zootechnical indices of turkey-poults breeding, the quantitative and chemical composition of their meat, but increases the expenditure of feeds per 1kg of the live weight increase of birds.

        Key words: turkey-hens, raising for meat, raw protein, exchangeable energy, maize, wheat, effectiveness.

Відповідальний за випуск

Підписано до друку____ 2007 р. Формат 60 х 90/16

Обсяг: 1,0 ум.-друк., 1,0 олік.- вид. арк.

Тираж 100. Замовлення №___

_______________________________________________________________________

Віддруковано типографією Інституту птахівництва УААН

с. Бірки, Зміївський р-н

Харківська обл., Україна, 63421




1. Убийство матерью новорожденного ребенка
2. Славянские традиции оздоровления Научно ~ исследовательская лаборатория Славянские традиции оздоровл
3.  Понятие и принципы валютного регулирования2
4. Богатырский Стан
5. Сущность рекламы ее виды средства Сегментация и позиционировани
6. 47 это старый довоенный рецепт со слегка повышенным контрастом и великолепной резкостью
7. образование фибриновых нитей
8. Желаю бороться с фашистскими разбойниками писал технорук Бильхов я не имею военной специальности но вы
9. педагогической практики 1 Анализ воспитательного мероприятия из цикла- Профориентация учащихся 3 Методич
10. Реферат- Історія та створення СУБД.html
11. Тема- Барическое поле Цель- изучение закономерностей распределения атмосферного давления и процессов в б
12. Семья и брак
13. DNCE RING 2014 26 января 2014 г
14. Лалитавистара
15. Трагізм долі життя М Хвильового і його героїв
16. воспитательной работе ЛГТУ.html
17. Контрольная работа- Проблемы обеспечения финансовой устойчивости предприятия
18. это красиво Ну а теперь коротко о главном
19. такую же характеристику дают близкие и друзья Кертиса так начинается его история которая отражается чер
20. Проблемы прогнозирования