Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

Лекція 910 Метод спостереження в соціальнопедагогічних досліджень

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2015-07-10


Лекція 9-10. Метод спостереження в соціально-педагогічних досліджень.

Мета: Ознайомити студентів із основними теоретичними положеннями теми

Професійна спрямованість: Знання технологій соціально-педагогічних досліджень сприятиме підвищенню ефективності професійної соціально-педагогічної діяльності

План.

  1.  Сутність, переваги та недоліки методу спостереження.
  2.  Види спостережень та їх особливості.

Обрані методи:  інформаційна  лекція з елементами бесіди і дискусії.

Основні поняття теми: спостереження, включене спостереження, невключене спостереження.

Запитання для самоаналізу і самоперевірки:

  1.  Що таке спостереження?
  2.  Які основні види спостереження?
  3.  Які особливості включеного і невключеного спостереження?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Базова:

  1.  Горбатов Д.С. Практикум по психологическому исследованию. Учебное пособие. – Самара, 2000. – 340 с.
  2.  Загвязинский В.Й. Методология и методика дидактического исследования. – М.: Педагогика, 1982. – 159 с.
  3.  Ковальчук В.В. Основи наукових досліджень : навчальний посібник / В.В. Ковальчук, Л.М. Моісеєв. – К. : Професіонал, 2005. – 240 с.
  4.  Кьшерляг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике. – Таллинн: Валгус, 1980. – 334 с.
  5.  Максименко С.Д. Психологія в соціальній га педагогічній практиці: методологія, методи, програми, процедури. – К.: Наукова думка 1998. – 226 с.
  6.  Методологія та методи соціальних досліджень. Борисова Ю.В. Навчальний посібник – К.: ДЦССМ, 2003. – 216 с.
  7.  Підласий І.П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів. – К.: Україна, 1998. – 343 с.
  8.  Рудницька О.П., Болгарська Л.Г., Сителмикова Т.Ю. Основи педагогічних досліджень. – К., 1998. Ковальчук В.В. Основи наукових досліджень : навчальний посібник / В.В. Ковальчук, Л.М. Моісеєв. – К. : Професіонал, 2005. – 240 с.
  9.  Соловйов С.М. Основи наукових досліджень : навчальний посібник / С.М.Соловйов. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 176 с.
  10.  Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, методы. – М., 1972. – 246 с.

Допоміжна

  1.  Бабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований. –М.: Педагогика, 1982. – 185с.
  2.  Воловик П.М. Теорія імовірності і математична статистка в педагогіці. – К.: Рад.школа, 1989. – 222 с.
  3.  Педагогічна соціологія: Навчальний посібник. – Тернопіль, 1998.
  4.  Сидоров В. Введение в социальную работу. Интервью как один из основных методов социальной работы. – Донецк, 1997.
  5.  Скалкова Я. и кол. Методология и методы педагогического исследования. – М, 1989. – 220 с.

Спостереження - це візуальне сприйняття і реєстрація значимих щодо цілей дослідження соціально-педагогічних явищ. Спостереження є одним з основних методів наукового пізнання, що грунтується на безпосередньому та опосередкованому сприйманні педагогічних явищ. Наукове спостереження від побутового відрізняється цілеспрямованістю, послідовністю і фіксацією отриманих результатів. Так, воно завжди визначається певною пошуковою ідеєю і має чітко визначену мету. Разом з метою уточнюється програма спостереження, яка охоплює план роботи, засоби і техніку відбору потрібних даних, критерії їх оцінки. Адекватність сприймання педагогічних явищ передбачає ведення протоколів спостереження, що можуть бути доповненими аудіо-і відеозаписами.

Отже, дослідник має знати:

  •  що він хоче вивчати,
  •  які результати очікує,
  •  як буде реєструвати та аналізувати педагогічні процеси.

Така планомірність допоможе уникнути елементів випадковості, властивих звичайному психічному акту спостереження. Недооцінка вихідної теоретичної позиції часом призводить лише до зовнішнього висвітлення педагогічної реальності, до накопичення фактів без їх пояснення, що не сприяє створенню бази для розкриття сутності явищ, що спостерігаються.

Спостереження у порівнянні з іншими методами дослідження має цілу низку вагомих переваг.

  1.  Можливість сприймати та фіксувати події безпосередньо в момент прояву, а іноді  й брати в них участь. Така властивість притаманна виключно методу спостереження.
  2.  Поєднувати раціональні і почуттєві компоненти сприйняття обєкту.
  3.  Фіксувати явище чи об'єкт цілісно, у сукупності всіх рис, ознак і зв'язків. Ретельно підготовлена процедура спостереження забезпечує фіксацію всіх значимих елементів ситуації, тим самим надаючи можливість детального та об'єктивного вивчення.
  4.  В разі, якщо спостереження має прихований характер, дослідник отримує можливість одержувати інформацію незалежно від бажання представників групи, яка досліджується.

В той же час спостереження як метод дослідження має свої недоліки.

Процедура спостереження за конкретним соціальним об'єктом є достатньо трудомісткою. Складність її здійснення багато в чому обумовлена тим, що і суб'єктом, і об'єктом спостереження у соціальних науках є людина. Це обумовлює їхній взаємовплив, вносить в інформацію елементи суб'єтивізму і нерідко виступає фактором "деформації" одержуваних даних.

Не завжди ті процеси, які цікавлять дослідника, розгортаються у відповідності з його очікуваннями: часто для того, щоб спостерігати деякі події, необхідно їх спровокувати чи напевно знати, коли вони відбудуть. ^

Інший недолік метода – неможливість досліджувати об'єкт у динаміці складність повторного спостереження внаслідок динамічних змін, які постійно зазнає досліджуваний об'єкт. Спостереження не дозволяє досліджувати події минулого, тому що відбувається у "реальному часі".

Незважаючи на вказані недоліки, в деяких дослідницьких ситуаціях метод спостереження виявляється єдино можливим засобом одержання наукової інформації. Так, немає ніякої можливості анкетувати дітей дошкільного віку в зв'язку з несформованістю у переважної більшості з них навичок письма. Не завжди є ефективним та вичерпним опитування представників замкнених соціальних спільнот, наприклад, членів неформальних молодіжних угрупувань, релігійних сект. Тобто до даного методу звертаються у випадках, коли використання інших методів отримання інформації є недоступним або недоцільним, властиві ж йому недоліки, певні чином, компенсуються завдяки сполученню з іншими методами одержання інформації у межах одного дослідження.

Щоб переконатися у правильності зроблених висновків щодо спостереження, застосовуються такі прийоми:

проведення кількох спостережень із зіставленням добутих даних;

порівняння  результатів спостереження з думками  практичних працівників (адміністрація школи, вчителі, вихователі);

використання так званої конкурсної оцінки, тобто дискусійного обговорення результатів спостереження;

сувора фіксація процесу дослідження.

В залежності від положення спостерігача щодо досліджуваної об'єкту спостереження може бути включеним та невключеним. Включене спостереження передбачає входження спостерігача до складу досліджуваної групи. Цей тип представлений двома різновидами: коли досліджувані знають про присутність спостерігача в групі, спостереження має характер відкритого; коли досліджуваних не повідомляють про те, що вони є об'єктом спостереження, воно відбувається приховано (інкогніто).

У разі невключеного спостереження дослідник не включається складу досліджуваної групи, спостерігаючи її ззовні. Цей тип спостереження також може мати характер відкритого та прихованого.

За умовами проведення спостереження буває польовим та лабораторним. Польовим називається спостереження, яке передбачає вивчення досліджуваного об'єкта в природних умовах його життєдіяльності. Збереження звичних для групи умов дозволяє відстежити реальну поведінку членів, породжуючи й певні складнощі. Від дослідника вимагається, з одного боку, здійснення контролю над тими процесами, що відбувають у групи, та, водночас, намагання не спотворити їх власним впливом.

Лабораторне спостереження відбувається у спеціально створених умовах, за відсутністю яких неможливо виявити певні, цікаві для дослідника сторони об'єкта.

За способами проведення вирізняють такі види спостережень, як безпосереднє та опосередковане.

Якщо дослідник спостерігає сам, то це – безпосереднє спостереження. Використання даних, отриманих з повідомлень інших осіб (учителів, вихователів, директорів шкіл, батьків), звітної інформації (педагогічних характеристик, матеріалів педагогічних читань, магнітних і відеозаписів) належить до опосередкованого спостереження.

У залежності від тривалості вирізняють довгочасне (або суцільне) і короткочасне, безперервне і дискретне спостереження.

Короткочасне спостереження проводиться протягом нетривалого часу. Якщо воно переривається і регулярно повторюється через певний проміжок часу, його називають дискретним. Безперервне спостереження передбачає постійне, детальне вивчення педагогічного процесу для одержання цілісного уявлення про нього. Як правило, воно буває довгочасним, тобто відбувається тривалий період.

Якщо об'єкт і суб'єкт спостереження збігаються, то це самоспостереження (інтроспекція). Серед документів самоспостереження можна назвати автобіографії, листи, щоденники, мемуари і т.д. Результати самоспостереження, що мають суб'єктивну забарвленість, завжди порівнюють з більш об'єктивними даними педагогічного спостереження, а також з дослідними матеріалами, добутими іншими науковими методами (опитування, експеримент тощо).

За ступенем формалізації процедури виділяють нестандартизоване (неструктуроване) та стандартизоване (структуроване) спостереження. Нестандартизоване спостереження проводиться без чіткого плану та має основним завданням загальний опис досліджуваного процесу, ситуації. Саме тому до цього різновиду методу звертаються переважно на розвідувальному, пошуковому етапі дослідження.

Стандартизоване спостереження спирається на ретельно розроблений план та спрямоване на перевірку гіпотези.




1. тема это система состоящая из сердечнососудистой системы и системы дыхания
2. Причины конфликтов Сетка Томаса-Килмена
3. тематика 2
4. для студентів спеціальності 6
5. Тема 6 Система управління формуванням і використанням трудового потенціалу підприємства Мета заняття- М
6. Доклад- After crying
7. пособие по курсу Процессоры ЦОС Обнинск 2010 УДК 681
8. это настоящая болезнь разума так как подобное суеверие уводит нас все дальше от основ человека и совращает
9. е электрический ток
10. Тема Сложение однозначных чисел с переходом через разряд
11. Философия сестринского дела
12. Теоретические основы анализа и оценки экономико-финансового состояния предприятия
13. Mhlzeiten. Мы едим 34 раза в день
14. Способы укрепления здоровья
15. Профессиональное обучение дизайн Мурманск 2012 Составитель- Ашутова Татьяна В
16. Полтора килограмма фаршированных сардин поглощенных за ужином не давали комиссару покоя всю ночь он вороч
17. От Манилова до Плюшкина
18. Своеобразие авторского подхода к изображению героя в повести Очарованный странник1
19. Инструментальные средства компьютерных технологий информационного обслуживания управленческой деятельности
20. а у детей образуются прочные стереотипы жизнедеятельности облегчается переход от одного её вида к другому