Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Київ2001

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2015-07-10


                                                                                                    5

Міністерство освіти  і  науки України

Український державний університет харчових  технологій

ТАРАСЮК ГАЛИНА МИКОЛАЇВНА

УДК  330.14:664.7

ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА  ТА РЕАЛІЗАЦІЇ

МЯСНОЇ ПРОДУКЦІЇ В РИНКОВИХ УМОВАХ В  УКРАЇНІ

Спеціальність 08.06.01 -  Економіка підприємства і організація виробництва

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ-2001

         Дисертацією  є  рукопис.

 

        Робота виконана на кафедрі менеджменту Українського державного університету харчових технологій.

Науковий  керівник:             доктор економічних наук, професор

                                               Чепурнов Іван Андрійович

                                               кандидат економічних наук, доцент Марченко Валентина Миколаївна, Український державний університет харчових технологій, завідувач кафедри менеджменту,  м.Київ;

Офіційні опоненти:                 доктор економічних наук, доцент Дейнеко Людмила       

                                               Вікторівна, Рада по вивченню продуктивних сил НАН                    України, головний науковий співробітник відділу                                        регіональних проблем розвитку і розміщення харчової і переробної промисловості, м.Київ.  

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Гончар Наталія Юріївна, Науково-дослідний економічний інститут Мінекономіки України, відділ проблем економічної стратегії, прогнозування і регулювання економіки, м.Київ.

Провідна установа:               Київський національний університет  

Імені Тараса Шевченка (кафедра  теоретичної

                                               та  прикладної економіки), м. Київ.

.

            Захист відбудеться “14” вересня 2001 р. о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради   К 26.058.01 в Українському державному університеті харчових технологій за адресою: 01033, м.Київ-33,  вул.Володимирська, 68.

 

    З дисертацією можна  ознайомитися  в бібліотеці Українського державного університету харчових технологій.

Автореферат розісланий  “13” серпня 2001р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                         В.М.Марченко             

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Протягом останніх років на більшості підприємств м’ясної промисловості обсяги виробництва знижуються. Основні причини спаду: зменшення ресурсів сільськогосподарської сировини для переробки, низька купівельна спроможність населення, відкриття внутрішнього ринку для імпорту харчових продуктів, низький рівень матеріально-технічної бази   підприємств галузі, а також  недосконала податкова, інвестиційна і кредитна політика, руйнування виробничо-господарських і взаємовигідних економічних зв’язків між підприємствами і організаціями  агропромислового комплексу. Питаннями, пов’язаними з дослідженням  економічних методів регулювання, а саме податкової системи, фінансово-кредитної політики, займались і займаються багато економістів, починаючи  з таких творців теорії податків - видатних  представників економічної науки, як Адам Сміт, Давід Рікардо, Джон Кейнс, Поль Самуельсон, Кнут Віксель та багатьох інших. В наш час питаннями дослідження виконання ціновою, податковою, кредитною політикою регулювальної функції займається цілий ряд вчених: О.Умнова, В.Ігнатенко, П.Борщевський, В.Геєць, Б.Кваснюк, М.Єрмошенко, Л.Горпинич, П.Саблук, М.Демяненко, А.Мельник, Я.Жаліло та ін. Проте особливу актуальність дані питання мають у мясній промисловості, де подібним розробкам практично не приділялось уваги. Тому актуальність дослідження визначається необхідністю:

-по-перше, узагальнити теоретичні основи економічних методів регулювання виробництва та реалізації мясних продуктів в ринкових умовах;

-по-друге, провести детальний аналіз впливу сучасних методів регулювання  на ефективність виробництва мясних продуктів;

-по-третє, розробити та науково обгрунтувати пропозиції щодо удосконалення економічних методів регулювання для підвищення ефективності виробництва.

Звязок роботи з науковими програмами, планами,темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідних робіт УДУХТ з тем:  “Проблеми створення  привабливого інвестиційного  клімату для підприємств харчової промисловості” (номер договору 910/11) та “Розробка пропозицій щодо вдосконалення структури експорту продукції харчової промисловості”(номер договору 807/99).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення науково-методичних пропозицій щодо вдосконалення економічних методів регулювання виробництва та реалізації м’ясної продукції на внутрішньому ринку та практичних рекомендацій щодо їх застосування в сучасних умовах становлення ринку для підприємств м’ясної промисловості України.

Для досягнення цієї мети необхідно було:

-дослідити та узагальнити теоретичні основи економічних методів регулювання виробництва та реалізації м’ясних продуктів;

-проаналізувати сучасний стан виробництва мясних продуктів на підприємствах мясної промисловості;

2

-проаналізувати вплив сучасних методів регулювання виробництва та реалізації м’ясної продукції на ефективність виробництва;

-виявити основні тенденції економічних методів регулювання на сучасному етапі;

-економічно обгрунтувати доцільність удосконалення партнерських взаємовідносин у виробництві та реалізації м’ясної продукції;

-розробити нові підходи до системи ціноутворення на підприємствах мясної промисловості;

-економічно обгрунтувати доцільність змін у системі оподаткування  виробництва та реалізації м’ясної продукції;

-довести доцільність змін в амортизаційній політиці підприємств м’ясної промисловості;

-визначити основні шляхи вдосконалення законодавчо-нормативної бази з питань економічних методів регулювання виробництва і реалізації продукції в Україні.

         Обєкт дослідження. Система економічних методів регулювання.

 Предмет дослідження. Виробництво та реалізація продукції підприємств м’ясної промисловості України.

 Методи дослідження. Методологічною основою дослідження  є об’єктивні закони розвитку суспільного виробництва, праці класиків економічної теорії з  питань регулювання виробництва, а також положення класичної економічної теорії про складові елементи процесу  виробництва. В процесі дослідження використані методи економічного, статистичного і  математичного аналізу.

Як джерела інформації використані літературні  джерела, закони  і законодавчі  акти, прийняті Верховною Радою України, нормативні акти та інструкції державних виконавчих органів,  інформація Мінагропрому  України, матеріали статистичної звітності асоціації  “Житомирмясо”, первинні матеріали обєднань і підприємств мясної промисловості.

Наукова новизна одержаних результатів. До основних результатів дослідження, які містять наукову новизну і виносяться на захист, належать такі:

-узагальнено теоретичні основи економічних методів регулювання виробництва та реалізації  продукції;

ясовані чинники, що впливають в сучасних умовах господарювання на  стан виробництва та реалізації мясної продукції;

-досліджено взаємозалежність між економічними методами регулювання та ефективністю виробництва;

-науково обгрунтовано та розроблено методичні та практичні основи формування ефективної структури агропромислової асоціації як добровільного обєднання всіх зацікавлених структур технологічного процесу;

-обгрунтовано та розроблено оптимальну систему взаєморозрахунків учасників агропромислової інтеграції, яка базується на гарантуванні мінімальної закупівельної ціни і норми рентабельності;

 

3

-економічно обгрунтовано доцільність зменшення податку на додану вартість та розраховано економічний ефект від зменшення ставки на прикладі підприємства м’ясної промисловості;   

        -обгрунтовано та економічно підтверджено доцільність запровадження додаткового методу потрійної норми  амортизації для підприємств м’ясної промисловості.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність роботи полягає в можливості  використання її основних положень,  методичних підходів  і  методик для удосконалення  чинної законодавчої бази в сфері економічних методів регулювання виробництва харчових продуктів. Основні положення дисертаційного дослідження можуть бути покладені в основу цінової та податкової політики держави. З точки зору народногосподарського  значення практичне вивчення основних закономірностей економічних методів регулювання та їх впливу на ефективність ринкової діяльності підприємств сприяє визначенню основних пріоритетів у реалізації економічної політики, яка була б спрямована на формування ринкової саморегуляції  господарської діяльності підприємств.

 Особистий внесок здобувача. Зазначені вище наукові результати одержані дисертантом особисто. Впровадження їх у практику сприятиме підвищенню ефективності виробництва, створенню сприятливих умов регулювання виробництва та реалізації м’ясної продукції  на підприємствах м’ясної промисловості.

 Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження повідомлені і обговорені на Всеукраїнській науково-технічній конференції  “ Розробка та впровадження нових технологій і обладнання у харчову та переробну промисловість” (м.Київ,1995р.), на наукових конференціях Українського державного університету харчових технологій ( 1995 р).

 Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць загальним обсягом 3,4 друк.арк., з них у наукових фахових виданнях 3 наукові праці (2 у співавторстві) загальним обсягом 1,9 друк.арк.

 Обсяг і  структура дисертаційної роботи.  Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних літературних джерел з 160 найменувань, та 2 додатків. Загальний обсяг  дисертації становить 195  сторінок, у тому числі  27  таблиць, 7 рисунків, 2 схеми.

ОСНОВНИЙ  ЗМІСТ  ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, мету і завдання дослідження, відображено наукову новизну, практичне значення одержаних результатів.

 У першому розділі “Теоретичні основи регулювання ринку виробництва та реалізації м’ясних продуктів” розглянуто та узагальнено теоретичні основи економічних методів регулювання ринку виробництва  м’ясних  продуктів, розкрито і сформульовано суть організації основного виробництва в ринкових умовах, сформульовано основні завдання і принципи організації виробництва та реалізації  м’ясної   продукції,  досліджено  і   визначено   фактори   зовнішнього    впливу     та

внутрішньовиробничі фактори росту обсягів виробництва, а також розкрито сутність економічних методів регулювання.

4

Регулювання –це форма впливу на діяльність підприємств з метою забезпечення підтримки їх функціонування  в умовах розвитку певних економічних

відносин та взаємозв’язків. Регулювання здійснюється за допомогою відповідних інструментів, що впливають на господарюючий об’єкт: податкова політика,  цінова  політика,   кредитно -  грошова  система,   зовнішньо  - економічна    політика   та регулювання організаційного характеру (умови створення підприємств, об’єднань, форми інтеграції).

Економічні  і правові методи регулювання використовуються в різних сферах виробництва та  управління з метою створення сприятливих  умов  для  розвитку  господарських одиниць усіх форм власності, підтримки підприємництва,  забезпечення інфраструктури, стимулювання орієнтації та ефективного функціонування   ринкової  ділової   активності,  створення  умов  мотивації  вироб -

ництва  і  недопущення  його  спаду, зміцнення фінансово-кредитної  системи, здійснення  заходів щодо  недопущення розвитку  інфляційних процесів,  створення  

механізму переходу одних  форм власності  в інші і навпаки, стимулювання науково-технічного  прогресу, інвестицій  і  структурної перебудови  у визначенні   курсів і переливання  капіталів та ін.

 В історії розвитку економіки розрізняють дві узагальнені моделі регулювання ринку - західну (американську) і японську. Перша грунтується на необхідності втручання держави тоді, коли помічаються невдачі ринкового механізму. Друга  зорієнтована на дії, які компенсують окремі недосконалості ринку і закріплює за державою легітимну  роль у розробленні і реалізації промислової політики.

У країнах з ринковою економікою можна виділити різні механізми впливу економічних методів регулювання на ефективність діяльності підприємств:

-переважно ринковий, що визначається, в основному, ринковими цінами і конкуренцією (США, Великобританія);

-активного регулювання з використанням великих банківських структур, кредитної політики і регулювання ціни капіталу залежно від національних цілей, з галузевим регулюванням відповідно до законів, що мають  як постійний, так і тимчасовий характер, з жорстко обмеженими за термінами заходами. Для депресивних галузей тимчасово надаються субсидії і кредити для передислокації факторів виробництва, модернізації, створюються тимчасові антидепресивні картелі для стабілізації виробництва та умови для підтримки створення нових фірм, для державних підприємств розробляються програми приватизації та ін.

-такий, що базується на виборі методу регулювання  залежно від стану взаємодії з  інституціональними структурами у фінансовій системі (Центральна Європа, Скандинавія).

Класична ринкова теорія грунтується на концепції, за  якою ринковий механізм автоматично забезпечує  рівновагу між попитом та пропозицією, виключаючи такі явища, як спад виробництва, інфляцію, безробіття. Тому основною метою економічного регулювання та розвитку мясної промисловості, агропромислового комплексу в цілому є забезпечення населення харчовими продуктами, а  також іншими  товарами,  виробленими  з   сільськогосподарської

5

сировини з використанням прогресивної технології за грошово-кредитної, податкової та банківської систем,  які    підтримують     і    стимулюють  виробника,

виступають  за його інтереси в поєднанні з вирішенням соціальних та економічних проблем в умовах розвитку і становлення  ринкових  відносин.

У процесі удосконалення економічних методів регулювання виробництва та реалізації м’ясної продукції на підприємствах м’ясної промисловості необхідно виходити з ряду основних положень, які в умовах ринку визначаються такими особливостями:

. В Україні переважно діють  ринкові методи регулювання діяльності підприємств. Але швидкий перехід від адміністративно-планової системи управління економікою  за недосконалої законодавчої бази та дестабілізаційної дії економічних методів регулювання спричинив економічну кризу підприємств.

. Із всіх проблем функціонування аграрного ринку велике значення має формування системи вільного ціноутворення, яке повинно  стимулювати ріст обсягу виробництва, підвищення якості продукції і зниження витрат на її виробництво, створювати умови для еквівалентного обміну продукцією між сільським господарством і промисловістю,підтримувати рівень доходів сільськогосподарських товаровиробників, забезпечувати розширене відтворення у всіх сферах м’ясного підкомлексу агропромислового комплексу. Вільна ринкова ціна на мясопродукти формується під впливом конюнктурних коливань попиту та пропозиції.

. Сучасний податок на додану вартість в Україні –це класичний приклад податку з продажу, який нараховується на ціну товару (послуги), що містить компоненти, які не  входять  до  доданої  вартості. Цей  податок  у  кінцевому  підсумку  сплачує населення і це зменшує його купівельну спроможність і відповідно обсяг закупленої продукції. Через існуючу  велику ставку він знижує сукупний попит і перетворився у стримувальний фактор виробництва.

. Змінилася визначальна засада агропромислової інтеграції. У минулому, як відомо, інтеграційний процес регулювався аміністративно-управлінськими  засобами: кожен постачальник сільськогосподарської сировини був прикріплений  до конкретного переробного підприємства, якому зобовязувався реалізувати визначений планом обсяг продукції. Переробні підприємства, у свою чергу, мали чітко окреслені сировинні зони. З формуванням ринкової економіки відбулася заміна управлінської засади  в агропромисловій інтеграції на економічну. В умовах ринкового конюнктурного  формування цін визначальною засадою інтеграційного процесу стала економічна доцільність і матеріальна вигода. Нині переробні підприємства повинні шукати найбільш вигідних постачальників сировини, оскільки останні прагнуть постачати продукцію тим підприємствам, які здатні забезпечувати кращі економічні умови.

. Важливим інструментом активізації інвестиційної діяльності підприємств за умов ринкової економіки є державна амортизаційна політика. Розробка обгрунтованої амортизаційної політики дає  можливість  стимулювати  зростання інвестицій, оновлення продукції і виробничого апарату, оскільки найважливішою умовою ефективного функціонування  підприємств   у    ринковому середовищі  є забезпечення      принципу   самофінансування. Саме  амортизаційні   відрахування

6

посідають головне місце  серед  джерел  самофінансування завдяки  синхронності кругообороту  основних  фондів  і  формуванням   амортизаційного  фонду, меньшій схильності до кон’юнктурних коливань, пов’язаних з результатами господарської діяльності.

У другому розділі - “ Виробництво м’ясної продукції  на сучасному етапі та економічна ефективність сучасних методів регулювання виробництва і реалізації м’ясопродуктів” проведено детальний аналіз сучасного  рівня виробництва і реалізації м’ясної продукції та їх вплив на стан споживчого ринку. Дано оцінку сучасних економічних методів регулювання, досліджено основні тенденції в регулюванні, виявлено причини впливу на зменшення обсягів виробництва та викривлення якісних показників ефективності їх виробництва у нинішніх умовах. Досліджено основні чинники, що впливають  на зменшення прибутковості та гальмують процес оновлення технічного стану галузі.

В результаті проведеного  аналізу сучасного рівня виробництва та реалізації м’ясної продукції, його ефективності та економічних методів регулювання встановлено, що  дане виробництво перебуває у стані  кризи, яка виявляється  в значному спаді обсягів виробництва (табл.1).

Таблиця 1

Промисловий виробіток м’ясної продукції за видами в Україні в 1990-1999рр., тис.т (без продукції підприємств громадського харчування)*

       

Види продукції

Роки

1990

1999 до 1990 %

М’ясо та птиця (включаючи субпродукти 1 кат.)

2710

,5

Ковбасні вироби

900

,8

М’ясні напівфабрикати та кулінарні вироби

294

,2

,4

,6

,0

,2

,5

Консерви м’ясні та м’ясорослинні, туб**

-

231,2

,5

156

-

-

-

-

-

** - дані  за 1990,1996-1999 рр. відсутні.

* Україна у цифрах у 1998 році: Короткий стат. довід.-К.: Держ. комітет статистики України, 1999; Україна у цифрах у 1999 році: Короткий стат.довід.-К.: Державний комітет статистики України, 2000.

З 1991 року по 1998 рр. відзначається зменшення виробництва. У 1998 році порівняно з 1990 роком виробництво мяса скоротилося у 6,8 раза, випуск ковбасних виробів зменшився у 5,8 раза. У 1999 році порівняно з  1998 роком виробництво м’яса (включаючи субпродукти 1 категорії) підприємствами м’ясної промисловості збільшилось на 6,1%, ковбасних виробів - на 3,2, м’ясних напівфабрикатів –на 10%. Скорочення виробництва практично всіх видів м’ясної продукції є наслідком різкого зменшення поголів’я худоби. Так, у 1999 році порівняно з 1990 роком в господарствах усіх категорій поголівя великої рогатої худоби (ВРХ) скоротилось на 56,8, свиней –на 48,1%. У сільськогосподарських підприємствах поголів’я ВРХ порівняно з 1990 роком зменшилося на 68,3 % і налічувало 6681 тис.голів (у 1990 році –тис.голів), свиней –на 71,0%(4081 тис.голів). Проте в приватних підсобних господарствах населення, які більшу частину своєї продукції реалізовували на міських ринках, спостерігалось  збільшення поголівя ВРХ на 10,8, свиней –на 11,3 % проти рівня 1990 року. Нарівні зі скороченням закупівлі м’яса погіршилися і показники його якості. Крім того, лише 13% мяса худоби і птиці, отриманого у господарствах усіх категорій, у 1999 році надійшло на промислову переробку, решту без попередньої обробки реалізовано на ринках і комерційним структурам або перероблено в цехах, які не забезпечували комплексного використання сировини  та високої якості продукції.

У 1999 році порівняно з 1990 роком споживання мяса та мясопродуктів з розрахунку на душу населення знизилась з 68 до 34  кг.

Виробничі потужності підприємств м’ясної промисловості завантажені лише на 30-40%, на окремих підприємствах усього - на 10-20%, що в свою чергу негативно впливає на  собівартість і  ціни на продукцію. Крім того, зросли закупівельні  ціни на сировину. Наприклад, середні  закупівельні  ціни на молодняк великої рогатої худоби  зросли в 1997 році порівняно з 1996 роком на 6%, а на свиней–на 20%. У 1998 році ціни реалізації худоби та птиці сільськогосподарськими підприємствами зросли на 43,4 відсотки  проти рівня 1997 року, у 1999 році  - ще на  18,2%. Це  підвищення цін здійснювалось з метою заохочення господарств до здачі  худоби і свиней на переробні підприємства. Але діючі закупівельні ціни не покривають затрат на виробництво продукції, тим самим не заохочують виробників здавати мясо  на переробні підприємства. Хоча останнім часом дещо покращилось надходження сировини на окремі заводи, які поступово нарощують випуск  продукції. В ситуації спаду закупівлі м’яса в м’ясній  промисловості  актуальними  є  питання  переробки  сировини з найменшими втратами, питання безвідходного виробництва зі збереженням високої якості виробленої продукції. Адже втрати мясних ресурсів становлять від 11 до 20%.

Результат проведеного  аналізу  стану основних виробничих фондів мясної галузі України свідчать про те, що більшість основних фондів галузі морально та фізично зношена. Реальний  рівень  зносу фондів  у    цілому      по      промисловості

8

становить 55-60%. В деяких обласних  формуваннях  справжній знос фондів перевищує  60%. Через    інфляцію  і  останні   індексації,   що    були       проведені на  низькому методологічному рівні бухгалтерська звітність нині не  відображає реальної вартості та зносу основних виробничих фондів. Незважаючи на незадовільний стан матеріально-технічної бази, обсяги капіталовкладень продовжують знижуватись. Для підприємств м’ясної промисловості найбільш масштабним та реальним джерелом  фінансування  капіталовкладень є власні фінансові кошти (амортизація та нерозподілений прибуток). Фінансовий стан підприємств такий, що прибуток, направлений на виробничий розвиток та амортизаційні відрахування, не забезпечує навіть простого відновлення основних засобів. Нарахована амортизація не витрачається на капіталовкладення, а йде на покриття поточних витрат та збитків або взагалі, внаслідок відсутності грошових коштів, існує лише номінально. В 1996-1998рр. лише 52-58% амортизаційних відрахувань використовувались на інвестиційні цілі. Нині дана частка значно зменшилась.

Чинний порядок нарахування амортизації не враховує галузевого розшарування  підприємств. Відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22 травня 1997 року відбулися істотні зміни в нормах і порядку нарахування амортизації основних фондів. Але підприємствам, за наявності серед них великої кількості збиткових, нав’язано тільки прискорену амортизацію, було скорочено кількість норм амортизації за наявності великих відмінностей у довговічності та умов відтворення основних засобів праці, введено два джерела фінансування затрат на ремонт - за рахунок собівартості та амортизаційних відрахувань, що ускладнило облік і знизило інвестиційні можливості підприємств, не було введено механізму об’єктивної і своєчасної переоцінки основних фондів. Відповідно до стандарту бухгалтерського обліку №7 “Основні засоби”, зареєстрованого у Міністерстві юстиції 18 травня 2000р., підприємствам надано право самостійно вибирати будь-який метод нарахування амортизації з п’яти запропонованих у стандарті, який має як переваги, так і недоліки. Запропонувавши підприємствам пять методів нарахування амортизації держава на зменшення валового доходу дозволила списувати лише податкову амортизацію, таким чином фактично закріпивши за підприємствами лише податкові методи нарахування амортизації. Для приведення у відповідність нормативно-правових актів необхідно внести зміни у податкове законодавство, давши право підприємствам на зменшення валового доходу на величину бухгалтерської амортизації, що значно активізуватиме інвестиційну політику на підприємствах, а в умовах зношеності фондів на 50-60% це є достатньо актуальним і першочерговим.

Зниження обсягів виробництва м’ясної продукції штучно зменшує обсяги реалізації продукції. Продаж м’яса і м’ясопродуктів у 1999 році знизився на 86% порівняно з 1990 роком (в 1990 році він становив 2384 тис.т, у 1999 році всього 334 тис.т),  значно  погіршились  узагальнюючі  показники ефективності м’ясної промисловості: знизилась прибутковість галузі, рентабельність знизилась до 5-10%, на ряді підприємств до -  2-4%.  Скорочення  виробництва  продукції, продажу м’яса та виробів з нього є одним із чинників зниження прибутку  галузі, більшу частину

9

якого окремі підприємства використовують не на виробничий розвиток.              Результати проведення аналізу використання прибутку у 1994-1998 рр., свідчать про те, що в середньому близько 23-30% становлять відрахування в бюджет, на  виробничий  розвиток   використовують  від  10-20 %,  тільки   після   проведення приватизації підприємств було забезпечено більш раціональний розподіл використання прибутку. На кінець 1999 року підприємства мясної галузі повністю приватизовані. Спостерігається негативна тенденція у використанні обігових коштів - зменшення  питомої ваги матеріальних запасів і зростання частки обігових коштів та збільшення тривалості одного обороту у сфері обігу. Надмірно висока ставка ПДВ (20%) знижує сукупний попит на продукцію галузі, тим самим зменшуючи обсяги виробництва та уповільнюючи оборотність оборотних засобів.

У структурі роздрібної ціни частка підприємств мясної галузі у середньому перевищувала 40%. Станом на 01.01.1998р. вартість сировини в роздрібній ціні становить 30-40% залежно від закупівельної ціни на мясо, мясна промисловість  отримувала 43-47%, відрахування в бюджет становили 17%, торгівля залежно від торгівельної надбавки  отримувала 5-20%.    

Зменшення обсягів експорту м’ясопродуктів повністю відповідає багаторічному скороченню обсягів виробництва. Разом з тим, якщо у попередні роки характерною була  тенденція  зростання експорту незалежно від скорочення обсягів виробництва, то нині зазначені закономірності не є типовими. Так, якщо експорт мяса і мясопродуктів у 1995 році зріс на 19% порівняно з  1994 роком, у 1996 році на 30% порівняно з 1995 роком, то вже в 1997 році експорт зазначеної продукції скоротився  на 6%, у 1998 році на - 43%. У 1999 році експорт  яловичини, свинини, мяса птиці значно зріс.

           Імпорт мяса та мясопродуктів останнім часом знизився: в 1996 році у загальному обсязі споживання  населення  він становив 6,1, а в 1998 році - 4,2%. Але вітчизняні товаровиробники потребують максимального захисту, і не лише шляхом підвищення ставок митного збору на відповідну імпортну  продукцію, а перш за все на зовнішніх  ринках, після чого вони зможуть самостійно відстояти свої  позиції і на внутрішньому ринку. Тому першочергове завдання в області імпорту –створити умови для розвитку імпортозаміщуючих виробництв в Україні.

Світовий досвід функціонування підприємств м’ясної промисловості підтверджує успішність агропромислової інтеграції в переробних галузях промисловості, таких як  концерни, асоціації, корпорації та ін.

Ефективність даних агропромислових обєднань підтверджувалось наявністю  тісних партнерських взаємовідносин усіх субєктів таких утворень, зацікавлених  в успішній реалізації  продукції, скороченні термінів постачання сировини та реалізації готової продукції.

Нинішній же стан АПК в Україні можна охарактеризувати як кризовий, що підтверджується не лише різким падінням обсягів виробництва та реалізації продукції    усіх   галузей    АПК,  а  й  руйнуванням    виробничо-господарських   і взаємовигідних економічних зв’язків між його підприємствами і організаціями. Виходом із ситуації, що склалася, може бути пошук нових видів агропромислових утворень.

10

Аналіз тенденцій в регулюванні виробництва та реалізації продукції показує, що важливими передумовами удосконалення економічних методів регулювання виробництва та реалізації м’ясної продукції на підприємствах м’ясної промисловості є розроблення і впровадження відповідної законодавчої бази на основі пріоритетного розвитку сільського господарства і переробних підприємств, з урахуванням  специфіки  агропромислового комплексу,  взаємовідносин  виробників

сільськогосподарської сировини і переробних підприємств з наданням відповідних кредитних, податкових, митних та інших пільг з метою створення сприятливих  економічних передумов формування ринкового середовища для виробництва сировини і продукції, забезпечення населення м’ясом і м’ясопродуктами відповідно до науково обгрунтованих норм і його платоспроможності.

У третьому розділі –“Обгрунтування напрямів удосконалення економічних методів регулювання виробництва  та реалізації м’ясної продукції в ринкових умовах” розроблені та науково обгрунтовані пропозиції, практичні рекомендації та напрями щодо вдосконалення партнерських взаємовідносин у виробництві та реалізації м’ясної продукції, вдосконалення системи ціноутворення на продукцію підприємств м’ясної галузі, зміни в системі оподаткування, в амортизаційній політиці та інших методах регулювання з доведенням економічного ефекту від  запропонованих заходів.

Одним з найбільш ефективних шляхів удосконалення зв’язків у господарській діяльності товаровиробників сільськогосподарської продукції і підприємств м’ясної промисловості з метою більш раціонального використання сировини, трудових та фінансових ресурсів, вивчення кон’юнктури внутрішнього й зовнішнього ринку, розвитку нових форм торгівлі  є створення асоціацій. Аналіз діяльності уже діючих асоціацій показав, що механізм функціонування асоціації потребує удосконалення. Мясна промисловість має стати основним інтегратором і організатором процесу виробництва із збереженням юридичного статусу його учасників  без створення додаткової юридичної особи. Створення асоціації як однієї із перспективних форм агропромислової інтеграції дасть можливість створити інформаційно-консультативну підтримку, підвищити кваліфікацію кадрів та розвивати зовнішньоекономічну діяльність кожного з учасників об’єднання, а також постійність виробничих зв’язків та створення взаємовигідних умов здійснення господарської діяльності і усунення взаємних перешкод, що дасть змогу збалансувати попит на сировину з можливостями її переробки і в кінцевому  підсумку  сформувати ефективний механізм реалізації інтересів усіх її учасників. Для сільськогосподарських підприємств - це гарантований збут та гарантовані своєчасні фінансові надходження, зацікавленість у підвищенні якості сировини через ціновий фактор (привабливим, на нашу думку, буде підвищення цін на молодняк на 30%, гарантування додаткового проценту прибутку за результатами роботи за рік, за високу якість сировини до 3% прибутку мясопереробних підприємств,  надання   комерційних  кредитів  у  рахунок  майбутньої      поставки сировини на господарські  потреби, на розвиток кормової, матеріально-технічної бази), що забезпечує сприятливі умови для інвестування, виконання замовлень на паливно - мастильні матеріали, запасні частини, добрива та ін.; для мясопереробних

11

підприємств –це своєчасність та регулярність забезпечення сировиною високої якості   в  силу  створення  системи  стимулювання  для  постачальників  сировини, підвищення конкурентоспроможності  та якості продукції, в кінцевому результаті техніко-технологічне оновлення виробництва, організація фірмової торгівлі, що є також одним із факторів зниження ціни на продукцію і підвищення попиту та збільшення обсягів виробництва;  для  власного  автотранспорту –це регулярне завантаження, відпрацьований режим та графіки поставок,  в результаті зниження –

транспортних витрат; для транспортних організацій  (в умовах  відсутності  власних  транспортних засобів) –це стабільність замовлень, постійні фінансові надходження, підвищення показника транспортних завантажень; для  торговельних підприємств - це своєчасне постачання  високоякісної продукції, яка користується попитом у споживачів і як результат - отримання прибутку (за рахунок торговельної надбавки); для будівельно-ремонтних організацій –це постійність та гарантованість замовлень, регулярність згідно з договором, фінансових надходжень. Створення асоціацій дасть змогу зміцнити зв’язки виробників тваринницької продукції з переробними підприємствами без зайвих посередників, забезпечити більш раціональний розподіл прибутку учасників асоціації, що сприятиме досягненню всіма її членами високих кінцевих результатів. Завдяки концентрації коштів членів асоціації з’явиться можливість, у разі потреби, розширити, реконструювати чи спорудити нові виробничі потужності, запровадити безвідхідну переробку сировини.

Основною правовою регулюючою формою діяльності інтегрованих підприємств є господарські договори. Через договірні відносини створюються і розвиваються постійно діючі організаційно-виробничо-технологічні зв’язки,  здійснюється регулювання фінансово-економічних відносин учасників інтегрованих формувань. Необхідно удосконалити систему договорів між переробними організаціями і сільськогосподарськими виробниками. Для цього передбачаються санкції за порушення графіків здавання-приймання сировини і кінцевої продукції (включаючи відповідальність сторін за втрачену вигоду і завдану моральну шкоду). Податкові пільги, на нашу думку, повинні бути надані агропромисловим обєднанням на період їх становлення і у разі переробки  ними  не менше 70% сировини, що надходить до учасників інтеграції.

В дисертації  досліджуються  особливості формування цінового механізму в інтегрованому формуванні, форми і методи його застосування в асоціації. Основні принципи формування цінового механізму грунтуються на двох складових: покриття виробничих витрат на всіх етапах організаційно-технологічного циклу і забезпечення одержання кожним учасником певної частини загального прибутку. В дисертації на методологічному рівні досліджується система ціноутворення з використанням економічного закону попиту-пропозиції. Зокрема, одним із шляхів більш дієвого використання цього закону є врахування якості продукції, більш диференційована ціна на м’ясо залежно від якості та харчової цінності. У процесі дослідження розглянуто механізм розрахунку гарантовано закупівельних цін, в ролі яких (за досвідом країн з розвиненою ринковою економікою) можуть виступати цільові  ціни. Зокрема, цю систему цін потрібно використовувати  для заохочення сільськогосподарських товаровиробників для входження в асоціацію.   Нічого  не

12

досягли ті асоціації, які залучили всіх здавальників сировини, включаючи дрібні фірмові сільськогосподарські підприємства і особисті підсобні господарства громадян. Тому в асоціації повинні входити, в першу чергу, господарства, які виробляють і здають великі обсяги сировини. Вони більше зацікавлені  в постійному покращенні роботи підприємства, переозброєнні його новітньою технікою, впровадженні прогресивних, ресурсоощадних та безвідходних технологій, розширенні асортименту продукції, більш глибокій переробці сировини з метою отримання  максимального  виходу  продукції  і  максимального  прибутку   з  однієї

тонни перероблювальної сировини. Суть гарантованої мінімальної ціни полягає в тому,  що  переробне  підприємство  виходячи  з  аналізу рівня  закупівельних  цін перераховує сільськогосподарському підприємству попередньо в рахунок майбутньої поставки сировини кошти  з розрахунку за  мінімальною ціною, яка існує на ринку, а в кінці року компенсує різницю між гарантованою та фактичною ціною  за домовленістю та за результатами помісячного аналізу рівня цін на дану сировину. Таким чином, мінімальна гарантована цільова ціна, з одного боку, підтримує доходи сільськогосподарських товаровиробників на мінімально допустимому  економічному  рівні, а з іншого - дає гарантію для переробних підприємств своєчасного надходження сировини. Це також дасть можливість суттєво покращити стан сільгоспвиробників щодо фінансування виробництва, скоротити потребу в дорогих кредитах, підвищити впевненість реалізації виробленої ними продукції.

Податок  на  додану вартість регулює  фонд заробітної плати, рівень рентабельності виробництва, розмір ціни, а відповідно і обсяги виробництва продукції. Якщо виходити із конкретної  ситуації - перехідного періоду розвитку економіки України, то треба зазначити, що ПДВ за своїм економічним змістом є регулятором, який забезпечує стримування  кризи перевиробництва і витісняє з ринку  слабших виробників. Через велику ставку, цей податок перетворився на фактор стримування розвитку виробництва. У роботі обгрунтувано доцільність зменшення  ставки  ПДВ    до  10 %  та  доведено  економічний  ефект  шляхом дослідження залежності обсягу продажу від ставки ПДВ на прикладі  підприємства з використанням закону попиту та формули В.Тимофеєва  залежності обсягу продажу від  ставки ПДВ, запропонованої для групи “Б ”- виробництво предметів споживання, яка є прийнятною для продукції підприємств м’ясної промисловості.

Q     =      Пдв . d  . 100       (1),

Pn  . Kn 

де Пдв –існуючий коефіцієнт   ПДВ;

Pn - обсяг реалізації продукції;

Кn - коефіцієнт зростання: ціни продукції під час руху від  виготовлювача до  кінцевого споживача за рахунок  торговельно-збутових націнок;

d - середня частка грошових доходів населення, яка витрачається на придбання продукції вітчизняного виробництва.

Якщо Pn = N + 1, при умові, що Пдв =  N ставка ПДВ в частинах одиниці, то  формула буде:

Q     =    N.  d  . 100        (2)

( N+1) .  Kn             

За інших умов  і середніх значень вхідних  показників, наприклад, d=0,7, Кn=0,2, рівень зниження обсягу продажу під впливом ПДВ становить 10%, відповідно зниження ставки ПДВ стимулює зростання  виробництва. На прикладі підприємства з використанням закону попиту та даної формули досліджено, що обсяг виробництва при запропонованій ставці зросте на 4,4%, тобто збільшиться обсяг продажу при тій же відпускній ціні підприємства, але в результаті збільшиться попит на продукцію за рахунок зниження ціни на величину зменшення ставки  ПДВ. На мясопереробному підприємстві прискориться оборотність оборотних засобів, і в кінцевому результаті  зросте прибуток підприємства (табл.2).

Таблиця 2

Основні результати від зменшення ставки ПДВ (на прикладі Новоград-Волинського підприємства мясної промисловості)

Назва показника

Показники

базові

проектні

приріст

Ставка ПДВ, %

20

-10

Ціна на ковбасні вироби, грн. за 1 кг

18,00

,50

-1,50

Виробництво ковбасної продукції, тис.т

1650

+73

Обсяг реалізованої продукції за рік, тис.грн

24750

+1095

Середньорічний залишок нормованих оборотних засобів, тис.грн

1302

-

Коефіцієнт оборотності, оборотів

19,01

,85

+0,84

Тривалість обороту, дні

18,94

,14

-0,80

Сума вивільнених в результаті прискорення оборотності оборотних засобів, тис.грн

-

,43

-

Прибуток від реалізації, тис.грн.

20625

+1855

Споживання ковбасних виробів, виходячи з рівня витрат на мясо та мясопродукти в 1999 році на одне домогосподарство (56,69 грн на 1 людину), кг

3,15

,44

+0,29

На сучасному етапі  в українській економіці, з одного боку, має місце і підтримується  гостра  нестача  фінансових коштів  і  низька   платоспроможність споживачів, що зумовлює низький сукупний попит і обсяг виробництва, з другого - зниження надходжень до  бюджету  і  відповідно  підвищений   рівень  податків з

14

супутнім йому ”придушенням виробництва” через надмірно високі ставки податків. У дисертації обгрунтовується необхідність удосконалення системи оподаткування. Розглянуто окремі положення теорії розвитку економічної системи методом оподаткування на прикладі традиційної моделі взаємозв’язку рівнів попиту і пропозиції. На прикладі мультиплікативного ефекту Л.Горпинич, розробленого            для сільськогосподарських підприємств, досліджено, що зниження податку для інтегрованих формувань та повязаних з ними галузей позитивно відобразиться не тільки на даному підприємстві, а й на ряді інших, повязаних з ним.

У роботі також дано економічну оцінку механізму нарахування та виплат у 1998   році   дотацій  сільськогосподарським   виробникам   усіх   форм   власності   і господарювання, а також розроблено основні напрями удосконалення даного механізму та стимулювання виробництва продукції на експорт.

Прискорена амортизація відображає процес зносу основного капіталу, активізує виведення з експлуатації фізично та морально спрацьованого обладнання, відповідає розширенню самостійності підприємств і розвитку ринкових відносин,  покликана стимулювати своєчасне оновлення, насамперед, технологічного устаткування і продукції. Саме в ситуації, що склалася в м’ясній промисловості потрібне вжиття заходів для стимулювання виробників щодо оновлення матеріально-технічної бази підприємства.  Пропонується  ввести  додатковий метод нарахування амортизації - метод початкової потрійної норми амортизації. Суть його полягає в тому, що норма амортизації, обчислена за прямолінійним методом, виходячи з строку корисного використання обєкта основних засобів, потроюється в перший рік нарахування амортизації. За другий та третій рік норма амортизації береться в одинарному розмірі, тобто та, що обчислена за прямолінійним методом. За наступні роки амортизація нараховується за рішенням підприємства в рівних частинах до закінчення строку експлуатації (діленням залишкового проценту річних норм амортизації на рівні частини). На прикладі Новоград-Волинського підприємства м’ясної промисловості розраховано економічний ефект від запропоного заходу з порівнянням нарахування амортизації за існуючими податковими методами та методами нарахування амортизації згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7  “Основні засоби”(табл.3).

Відповідно до проведених розрахунків у перший рік експлуатації амортизаційні відрахування за проектним методом становлять 50% вартості устаткування. Це дає можливість швидше поновити виробничу базу підприємства в порівнянні з іншими методами нарахування амортизації. В перші роки актив є фізично і технічно новим, потребує незначних витрат  на утримання і ремонт і може принести більший доход, ніж у наступні роки, тому  за  принципом  відповідності доцільно  в ці роки більшу частину його первісної вартості відносити на витрати. Для акумулювання  сум амортизаційних  відрахувань  доцільно  в  установах  банку відкривати спеціальний рахунок, що в масштабах підприємства даватиме йому додатковий прибуток у вигляді відсотку на вклад.

15

Таблиця 3

Порівняльна таблиця нарахування амортизаційних відрахувань за існуючими методами нарахування амортизації та проектним методом на Новоград-Волинському підприємстві м’ясної промисловості у % з щорічним наростаючим підсумком

Рік

Подат-ковий  метод зменшення залиш-кової вартості

Подат-ковий метод приско-реної аморти-зації

Пря-моліній-ний метод

Виробничий метод

Метод

змен-шення залиш-кової вартос-ті

Метод

приско-реного зменшення залиш-кової вартості

Куму-лятивний метод

Проект-ний метод

почат-кової потрій-ної норми аморти-зації

1

,2

,0

,6

,4

,0

,3

,9

,0

2

,3

,0

,3

,0

,4

,6

,2

,7

3

,8

,0

,0

,9

,2

,4

,2

,4

4

,7

,0

,6

,1

,3

,3

,6

,9

5

,4

,0

,3

,4

,0

,8

,5

,5

6

,9

,0

,0

,0

,0

,0

,0

,0

Щоб зменшити втрати сільськогосподарської продукції та посилити стимулювання її комплексної переробки, доцільно звільнити від ПДВ і податку на прибуток  усі види продукції, вироблюваної  з вторинної сировини. У дисертації обгрунтовується необхідність регулювання імпорту сільськогосподарської продукціїї, м’ясної продукції і харчових продуктів в цілому. Розроблено механізм регулювання через перемінні митні ставки і збори. При цьому правильно було б використовувати механізм коригувальних  коефіцієнтів до перемінних митних зборів. Такий механізм дає можливість захищати національного товаровиробника в умовах конкуренції. Перемінний митний збір підвищується на 10-15%, забезпечуючи за всіх інших однакових умов перевагу ціні вітчизняного товару і відповідно стимулюючи зростання його виробництва. Якщо необхідно стимулювати зниження витрат на виробництво продукції, що випускається в достатній кількості, то збір знижується на 5-10%, ставлячи імпортну продукцію в більш вигідні  умови, примушуючи вітчизняних товаровиробників підвищувати ефективність виробництва і знижувати витрати.

У  роботі дано  економічну оцінку кредитного регулювання в мясній промисловості. Обгрунтовується необхідність удосконалення єдиного порядку довгострокового та короткострокового кредитування. Зазначено, що переробним підприємствам  потрібна своя  фінансова система. Таку роль виконують створювані фінансово-промислові холдинги. Формування подібних структур спирається на виробників  кінцевої продукції з включенням банку, страхової компанії та ін., а також    надання   державою,   вітчизняними   комерційними  банками   пільгових,

16

безпроцентних та з відстрочкою сплати кредитів, а іноземними банками - інвестицій сільському  господарству і переробним підприємствам для потреб модернізації та розширення матеріально-технічної бази виробництва, впровадження нових технологій, збільшення обсягів оборотних коштів.

ВИСНОВКИ

1.Відродження м’ясопереробних підприємств в Україні має велике економічне та соціальне значення для економіки країни і можливе за умови вдосконалення економічних методів регулювання виробництва та реалізації м’ясної продукції. Останнім часом дія ряду негативних факторів, неповне врахування потенціальних можливостей щодо збільшення обсягу виробництва через вдосконалення інтеграційних зв’язків, недосконала законодавча база призвели до збитковості багатьох переробних підприємств. Сучасна економічна неузгодженість інтересів сільськогосподарських     товаровиробників     і    підприємств     промислової     її переробки, недосконала система оподаткування, кредитна та амортизаційна політика не сприяють виходу із кризового стану і є серйозною перешкодою на шляху до економічного зростання. Тому вдосконалення економічних методів регулювання, які б відповідали ринковим умовам функціонування і перспективного розвитку підприємств, є актуальним завданням.

. В результаті аналізу  виявлено, що основними причинами кризової ситуації, що охопила підприємства м’ясної промисловості, є зменшення обсягів виробництва і зниження показників прибутковості галузі, незабезпеченість сировиною, низький попит на продукцію через неплатоспроможність населення і високу ціну на м’ясопродукти. Обсяги виробництва мяса та птиці за 1990-1999рр. знизились на 84,5, ковбасних виробів - на 82,2%, поголівя ВРХ у всіх категоріях господарств зменшилось на 56,8, свиней –на 48,4%, реальний рівень зносу основних фондів перебільшує 60%, рентабельність виробництва становить 2-4%, споживання мяса на душу населення знизилось з 68 кг у 1990 році до 34 кг у 1999 році.

. Одним із напрямів розвитку підприємств м’ясної промисловості в сучасних умовах є відродження інтеграційних взаємовідносин суб’єктів заготівлі, переробки та реалізації м’ясної продукції. Збалансування економічних взаємовідносин всіх учасників агропромислової інтеграції можливе через удосконалення механізму функціонування асоціації, яка максимально забезпечує взаємовигідність економічних умов здійснення господарської діяльності, збалансовує попит на сировину із можливостями її переробки, формує ефективний механізм реалізації інтересів усіх її учасників. Мясна промисловість повинна стати основним інтегратором агропромислового формування. Основним напрямом удосконалення механізму агропромислової інтеграції повинно стати: застосування системи гарантованих закупівельних цін, формування заохочувальних цін на молодняк, гарантування додаткового проценту прибутку для сільськогосподарських підприємств, що є привабливим для заохочення господарств до інтеграційних агропромислових обєднань. Для активізації даних процесів доцільним було б прийняття закону про інтегровані підприємства, який би захищав інтереси учасників інтеграції.

17

4. Зниження результатів економічно-господарської діяльності підприємств м’ясної промисловості  спонукає до необхідності пошуку напрямів підвищення ефективності виробництва. З метою створення сприятливих умов для збільшення обсягів виробництва харчових продуктів, підвищення попиту на продукцію доцільно законодавчо закріпити  зменшення ставки ПДВ до 10%. Звільнити від ПДВ всю продукцію, вироблену із вторинної сировини. Зменшення ставки ПДВ дасть можливість зменшити ціну на мясопродукти на 8,4%, збільшити обсяги виробництва продукції на 4,4%, збільшити прибуток від реалізації на 9% за рахунок прискорення оборотності оборотних засобів, підвищити рівень споживання мяса на одну людину на 0,29 кг на місяць.  

. Критичний стан зношеності виробничих фондів підприємств м’ясної промисловості потребує негайного пошуку джерел інвестиційних ресурсів для їх відтворення. В мясній промисловості можливими джерелами таких процесів є амортизаційні ресурси та прибуток підприємств. Жодне з джерел на сьогодні не створює умов для забезпечення відтворювальних процесів. Державна амортизаційна політика   на  підприємствах  мясної  промисловості  повинна  бути  спрямована  на

забезпечення сприятливих умов самофінансування підприємств, активізацію інвестиційних процесів швидкого оновлення технічного стану підприємств. Закріплені існуючим законодавством методи нарахування амортизації  мають   певні    недоліки, оскільки не враховують галузевих особливостей реального стану спрацьованості основних виробничих фондів. В умовах 60%-го рівня зносу виробничої бази мясної промисловості постає питання про пошук нових методів прискореного накопичення джерел для їх оновлення. З цією метою підприємствам доцільно дати можливість використовувати підвищену норму амортизації до 50% за перший рік, а списання залишкової вартості нововведених засобів праці на витрати виробництва здійснювати за n-1 років, де n - строк служби обладнання. При цьому коефіцієнт оновлення  основних виробничих фондів  на  мясопереробних підприємствах  зросте в перший рік на 4%, в другий рік - на 3%.

6. Ефективність діяльності національних м’ясопереробних підприємств  значною мірою залежить від здійснюваної державою політики імпорту м’ясної продукції в Україну. Регулювання імпорту харчових продуктів  можливе через застосування перемінних митних ставок і зборів із застосуванням коригувальних коефіцієнтів з одночасним стимулюванням імпорту  сучасного обладнання через встановлення пільгових митних ставок та зборів для підприємств, що здійснюють таке ввезення.

ОПУБЛІКОВАНІ  АВТОРОМ ПРАЦІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Тарасюк Г.М. Державне та ринкове регулювання виробництва та реалізації мясопродуктів в Україні.- Житомир, 1999. -24 с.

. Тарасюк Г.М. Планомірність та прогнозування при вдосконаленні економічних методів регулювання ринку. -Житомир, 1999.-14 с.

. Тарасюк Г.М. Удосконалення методів регулювання виробництва  мясних продуктів в Україні // Наукові пр. УДУХТ.-К.,1999.- №5.- С.57-60.

18

4. Марченко В.М., Осецький В.Л., Тарасюк Г.М. Планомірність при переході до економічних методів регулювання ринку //Вісн.технолог.ун-ту Поділля.-Хмельницький, 2000.-Ч.3.- С.151-153.

5. Осецький В.Л., Тарасюк Г.М. Податок на додану вартість –універсальний фінансовий інструмент в умовах ринку // Зб. наук. пр. профес.- виклад. складу і асп.- К.:Акад. муніцип. управління, 2000.- Вип.5.-С.55-58.

6. Проблеми розвитку виробництва продовольства  в Україні /Чепурнов І.А, Василенко Г.М. ( Г.М.Тарасюк), Цебренко Н.В., Пилипенко О.В., Петрик В.І., Яцунь А.М. //Тези доп. Всеукр. Наук.-тех.конф. “ Розробка та впровадження прогресивних технологій та обладнання у харчову та переробну промисловість”.–К.: УДУХТ, 1995.- С.512.

. Економічне регулювання  розвитку м’ясної та молочної промисловості  /Чепурнов І.А., Болотіна І.Н., Василенко Г.М. (Г.М.Тарасюк), Говорушко Т.А., Пилипенко О.В. // Тези доп. 61-ї студент. наук. конф.   –К.: УДУХТ, 1995.- С.28.

АНОТАЦІЯ

 Тарасюк Г.М. Економічні методи регулювання виробництва та реалізації м’ясної продукції  в ринкових умовах в Україні. Дисертація на здобуття наукового  ступеня  кандидата  економічних   наук   за  спеціальністю  08.06.01 -   економіка підприємства і організація виробництва; Український державний університет харчових технологій, Київ, 2001р.

Дисертація є рукописом, який  містить:  узагальнені теоретичні положення економічних методів регулювання  виробництва та реалізації м’ясних продуктів; аналіз сучасного стану виробництва та реалізації продукції м’ясної  промисловості;  аналіз впливу податкової, цінової, кредитної політики та  інших методів регулювання на ефективність виробництва; розроблені пропозиції щодо вдосконалення економічних методів регулювання виробництва та реалізації  м’ясної продукції та заходи для подолання спаду виробництва в галузі, підвищення ефективності виробництва та забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних м’ясних продуктів.

Ключові слова: м’ясна промисловість, економічні методи регулювання, кризова ситуація, ефективність виробництва.

АННОТАЦИЯ

Тарасюк Г.Н. Экономические методы регулирования  производства и реализации мясной продукции в рыночных  условиях в Украине.

Диссертация на соискание  ученой степени кандидата  экономических  наук по  специальности 08.06.01- экономика предприятия и организация производства; Украинский государственный университет пищевых технологий,  Киев, 2001г.

Диссертация является рукописью, которая содержит: обобщенные  теоретические  положения экономических методов регулирования производства  и реализации мясных продуктов; анализ современного состояния производства и реализации  мясной  продукции  на   предприятиях    мясной    промышленности;  

19

анализ влияния налоговой, ценовой, кредитной политики и других методов регулирования на эффективность производства; разработаны предложения по усовершенствованию экономических методов регулирования производства и реализации мясной продукции и мероприятия по преодолению спада производства в отрасли, повышению эффективности производства и обеспечению конкурентоспособности отечественных мясных  продуктов.

         Научно-обоснованы и разработаны методические и практические основы формирования эффективной структуры агропромышленной ассоциации как добровольного обьединения всех заинтересованых структур  технологического процесса.

Исследованы пути ускорения  агропромышленной интеграции, в особенности усовершенствование механизма взаиморасчетов  между участниками объединения (система гарантированных закупочных цен, гарантирование дополнительного процента прибыли сельхозпредприятиям, система поощрительных цен на молодняк). Суть гарантированной закупочной цены состоит в том, что перерабатывающие предприятие  исходя из анализа уровня цен перечисляет  сельхозпредприятию предоплату за поставляемое в будущем сырье из расчета по минимальной цене, которая существует на рынке, а в конце года компенсирует разницу между гарантированной  и фактической ценой по договоренности за результатами помесячного анализа  уровня цен  на данное сырье.

В работе исследовано,  каким по величине должно  быть сокращение ставок налогов, их влияние на фактический уровень производства. В частности предлагается снижение ставки НДС до 10%, приведен  расчет экономического эффекта на конкретном предприятии, дана экономическая оценка влияния НДС на объемы реализации мясной  продукции; проанализирован механизм выплаты дотаций  сельскохозяйственным  товаропроизводителям  всех форм собственности и хозяйствования, а также разработаны основные направления усовершенствования этого механизма и стимулирования производства  продукции на экспорт.

Дана оценка существующим методам начисления амортизации и предлагается применение  дополнительного  метода  начисления  амортизации –метода   тройной

первоначальной нормы амортизации.  В первый год эксплуатации амортизационные отчисления за проектным методом составляют 50 % стоимости оборудования. Это дает возможность быстрее поновить производственную базу предприятий по сравнению  с другими методами начисления амортизации. В первый год актив физически и технически новый, требует незначительных затрат на содержание и ремонт и может принести больший доход, чем в последующие годы, поэтому целесообразно большую часть его  первоначальной стоимости отнести на затраты.

В диссертации разработаны рекомендации по регулированию импорта продукции, усовершенствованию  инвестиционной и кредитной политики.

Ключевые слова: мясная промышленность, экономические методы регулирования, кризисная ситуация, эффективность производства.

 SUMMARY

         Таrasuk G.M. Economicals methods of regulation of manufacture that of realization of meat products in market conditions on Ukraine.   

20

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality – 08.06.01- an industrial economy; the Ukrainian state university of food technologies, Kiev, 2001. The dissertation is the manuscript, in which theoretical rules(situations) of economic methods of regulation of manufacture that of realization of

meat products; methodical bases of the analysis of conformity of manufacture to inquiries of the consumer market; a scientific substantiation of tasks of a marketing service in a meat industry, influence of tax, price, credit policy(politics) on a supply and demand in the market ; the offers on improvement of economic methods of regulation of manufacture both realization of meat production and measure on overcoming recession of manufacture in branch, increase of a production efficiency and maintenance of competitiveness of domestic meat products are developed.

Key word: meat indystry, economical methods of regulation, crisis situation, production efficiency.

                                                                                                    




1. Детский сад ’ 55 г
2.  Принцип диспозитивности
3. Элементарные частицы
4. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ З ДИТЯЧОЇ ХІРУРГІЧНОЇ СТОМАТОЛОГІЇ для студентів 5 курсу
5. Метафизики- возможности и действительности
6. Берилл- общая характеристика.html
7. Кримський гуманітарний університет м
8. Огород в городе или ОГО как культурная площадка для социально значимых проектов СУЩЕСТВУЕТ по адресу- г
9.  Пройти первинний інструктаж з питань охорони праці
10. тематичних наук КИЇВ ~ Дисертацією є рукопис
11. Тема- ЗАДАЧІ ТА ЗМІСТ ЕКОНОМІКИ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТА СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ План
12. Тема 2 В трудовом праве договор между работником и работодателем устанавливающий их взаимные пр
13. социальное государство
14. тематическое положение человека как вида
15. Нелинейные САУ
16. Тема-Вивчення основних можливостей текстового редактора Word
17. Шпионский роман Борис Акунин Шпионский роман Жанры ~ 2 chus Акунин Б.html
18. Психогенетические исследования
19. Становление советской России
20. Интернетмагазин элитной бижутерии