Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Київ 2002 Д

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2015-07-05

Акция
Закажите работу сегодня со скидкой до 5%
Бесплатно
Узнать стоимость работы
Рассчитаем за 1 минуту, онлайн

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

ПРОНІНА Ірина Іванівна

УДК 330.59:316.42

РІВЕНЬ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ: МЕТОДИ АНАЛІЗУ ТА НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ

Спеціальність 08.09.01  Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ 2002


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України

Національної Академії наук України

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор

Лібанова Елла Марленівна,

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділом дослідження проблем людського розвитку

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор МАНДИБУРА Віктор Омелянович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри економічної теорії

кандидат економічних наук КАЛАЧОВА Ірина Володимирівна,

Державний комітет статистики України, начальник управління послуг та соціальних програм.

Провідна установа:

Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, відділ проблем праці та політики доходів населення, м. Київ

Захист відбудеться “”жовтня 2002 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 60

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 60

Автореферат розісланий “”вересня  2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор

С.І. Бандур


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Якісне оновлення суспільних відносин, що відбувається на етапі ринкових перетворень в Україні, зумовлює глибинні і масштабні зміни як економічної системи в цілому, так і всіх її структурних елементів зокрема. При цьому потенційні переваги ринкової економіки щодо можливостей підвищення рівня життя населення повною мірою можуть бути реалізовані лише за умови глибокого теоретичного осмислення особливостей розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки, оптимального поєднання як світового досвіду, так і специфіки вітчизняних умов.

В період глибокої та системної економічної кризи проблеми стабілізації і зростання рівня життя населення, створення умов для повноцінного відтворення і ефективного функціонування трудового потенціалу стають провідними. Це пов’язано з тим, що від економічної стагнації найбільше потерпає особистий фактор виробництва, а втрати досягнутих параметрів рівня життя населення можуть бути настільки значними, що процес відтворення людського потенціалу змінює знак із плюса на мінус, тобто призводить до його глибинної деградації. Зазначене є вкрай соціально небезпечним явищем, яке не тільки масштабно руйнує продуктивні сили суспільства, а й небезпечно дестабілізує соціально-політичну ситуацію в країні.   

Аналіз проблем диференціації розподілу доходів між різними верствами населення, розробка і запровадження ефективних регулюючих заходів обмеження процесів суспільної маргіналізації та економічної “тінізації”, а також дослідження, метою яких є теоретичне і практичне вирішення комплексу проблем ринково-еквівалентного стимулювання праці та відтворення на якісно новій основі трудового потенціалу суспільства - не тільки актуальні, а й найбільш складні економічні проблеми, яке необхідно вирішити в умовах суспільної трансформації на засадах оптимальної узгодженості інтересів різних соціальних верств населення.

Саме тому на сучасному етапі надзвичайно актуальні наукові дослідження, пов’язані з оцінкою характеристик та показників рівня життя населення, аналізом реальних тенденцій закономірностей забезпечення його життєдіяльності, а також спрямовані на пошук та вдосконалення ефективних шляхів, методів і механізмів стабілізації та подальшого зростання рівня життя населення.

Питанням методології дослідження рівня життя займалися видатні радянські та українські вчені, такі як Абалкін Л.І., Бобков В.Н., Капустін Є.І., Майєр В.Ф., Можина Н.О., Рабкіна М.Є., Райцин В.Я., Римашевська Н.М., Сигов І.І., Жеребін В.С. та інші. Значний внесок до вирішення теоретичних та практичних аспектів проблем життєвого рівня населення в перехідний період в Україні належить Базилюк О.В., Богіні Д.П., Бондар І.К., Гейцю В.М., Голеусовій Г.З., Даниленку О.І., Долишнєму А.В., Кваснюку Б.Є., Кір’ян Т.М., Колоту А.М., Куценко В.І., Лібановій Е.М., Лукінову І.І., Мандибурі В.Є., Новікову В.М., Онікієнку В.В., Пірожкову С.І., Ревенку А.Х., Тімофеєву В.О.

Разом з цим на сьогодні не існує єдиної системи показників рівня життя, залишаються невирішеними проблеми методологічного та методичного характеру щодо розрахунку окремих індикаторів та побудови узагальнюючого показника життєвого рівня.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації тісно пов`язана з науково-дослідними роботами, що проводяться у Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України: 3.1.5.59 “Дослідження природно-ресурсного потенціалу і перспектив економічного та соціального розвитку України (регіональний розріз)”- № держреєстрації 0199U003691; 3.1.5.63 “Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу”(комплексне фундаментальне дослідження”) - № держреєстрації 0100U000657; 3.1.5.64 “Проблеми сталого розвитку і основні напрями структурних трансформацій в економіці України”(комплексне фундаментальне дослідження”) - № держреєстрації 0101U007882; 3.1.5.73 “Стратегія соціального розвитку”- № держреєстрації 0101U007873. Роль дисертанта в цих розробках полягала у побудові комплексної системи показників регіональної статистики, оцінці добробуту населення України, виявленні чинників існування нерівності населення за доходами. Крім того, тема дисертації пов’язана з рядом НДР, які виконувалися в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України на замовлення органів державного управління, зокрема: “Розробка методологічних та методичних основ визначення критеріїв і показників бідності в України”(на замовлення Міністерства економіки), номер державної реєстрації - 0198U007622 (робота виконувалася протягом 01 –.98). Роль дисертанта - визначення джерел формування та диференціації доходів різних категорій населення, рівня та співвідношення доходів та витрат залежно від типу домогосподарства; “Визначення та створення мінімального набору показників, що характеризують якість життя населення”(на замовлення Державного комітету статистики України), номер державної реєстрації - 0199U003715 (робота виконувалася протягом 09 –.99 спільно з Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України). Роль дисертанта –формування набору індикаторів, що характеризують якість життя населення; “Методичне забезпечення інтегральної оцінки розвитку регіонів”(на замовлення Державного комітету статистики України), номер державної реєстрації - 0101U000296 (робота виконувалася протягом 06 –.2000). Роль дисертанта –розробка системи показників рівня життя населення; “Демографічна та трудоресурсна безпека України”(на замовлення Національного Інституту українсько-російських відносин), номер державної реєстрації - 0101U000299 (робота виконувалася протягом 12.2000 –.2001). Роль дисертанта –аналіз проблем якості трудових ресурсів, формування напрямів державної політики в сфері її підвищення та стимулювання економічної активності населення; “Інформаційно-аналітичне забезпечення впливу на міграцію змін пропозицій робочої сили”(на замовлення Державного Центру зайнятості), номер державної реєстрації - 0101U000298 (робота виконувалася протягом 08.2000 –.2001). Роль дисертанта –порівняльний аналіз життєвого рівня населення в прикордонних регіонах України; “Аналіз ефективності діючої в Україні системи надання пільг населенню, її вартісна оцінка та шляхи оптимізації”(на замовлення Міністерства фінансів України), номер державної реєстрації - 0102U003455 (робота виконувалася протягом 06 –.2002). Роль дисертанта –експертне опитування фахівців в галузі соціального захисту з питань надання пільг, аналіз результатів соціологічного обстеження пільгових категорій населення.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка методологічних та методичних засад комплексної характеристики рівня життя населення України та практичних рекомендацій щодо його підвищення. Відповідно до визначеної мети в дисертаційному дослідженні вирішувалися наступні задачі:

  •  уточнення поняття “рівень життя”як системоутворюючої соціально-економічної категорії;
  •  розробка системи показників рівня життя населення України з урахуванням міжнародного досвіду в контексті вітчизняного обліково-статистичного середовища;
  •  побудова інтегрального показника рівня життя населення;
  •  розробка комплексної оцінки, моделювання та аналізу рівня життя населення;
  •  характеристика рівня життя населення України в цілому та в розрізі регіонів і окремих соціально-демографічних угрупувань; визначення та оцінка впливу основних факторів економічної нерівності населення України;
  •  розробка напрямів підвищення рівня життя населення України на державному та регіональному рівнях.

Об’єкт дослідження –процес формування рівня життя населення України в цілому та в розрізі адміністративних областей, окремих соціально-економічних та соціально-демографічних груп населення.

Предмет дослідження –сукупність методів комплексного аналізу рівня життя населення.

Методи дослідження: структурно-аналоговий (при визначенні різних соціальних та демографічних груп населення для аналізу його життєвого рівня); картографічний (при побудові карт за окремими характеристиками життєвого рівня); моделювання (при розробці системи показників рівня життя населення); порівняльного аналізу (для виявлення специфічних ознак та тенденцій розвитку окремих соціальних процесів); групування (формування блоків показників комплексної системи); експертних оцінок (при формуванні системи показників для інтегральної оцінки рівня життя населення України); індексного аналізу (для комплексної оцінки рівня життя населення).

Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш вагомих результатів дисертаційної роботи, які визначають її новизну та виносяться на захист, належать такі:

  •  уточнено та поглиблено економічну сутність поняття “рівень життя”, яке на відміну від попередніх підходів акумулює всі сторони життєдіяльності людини, що знаходять свій прояв через багаторівневу систему узагальнюючих показників;
  •  відповідно до сформованого поняття “рівень життя населення”розроблено нову ієрархічну систему показників оцінки рівня життя населення, в якій ключове місце належить доходам та витратам населення, зайнятості, стану здоров’я населення, споживанню, житловим умовам, соціальній інфраструктурі, рівню освіти, соціальній та екологічній безпеці;  запропонована система відрізняється від прийнятого набору показників комплексністю, методикою розрахунку ряду індикаторів, визначеністю взаємозв’язків між окремими компонентами;
  •  з використанням методів факторного аналізу створено методику і алгоритми обчислення інтегрального індикатору та узагальнюючих показників окремих компонентів рівня життя населення, що дозволяє кількісно охарактеризувати зрушення у життєвому рівні населення країни в цілому та окремих його соціально-демографічних і територіальних сукупностей;
  •  вперше проведено порівняльну оцінку добробуту сімей основних соціально-демографічних типів: сімей з дітьми, неповних та молодих сімей, сімей пенсіонерів, - що дозволило визначити напрями вдосконалення державної соціальної політики;
  •  вперше в Україні здійснено розрахунки декомпозиції коефіцієнту Джині для виявлення компонентів формування нерівності населення за доходами;
  •  сформульовано та обґрунтовано пропозиції щодо напрямів поліпшення рівня життя населення на державному та регіональному рівнях, зокрема визначено можливості підвищення трудових доходів населення,  сформульовано пропозиції щодо реформування традиційної системи соціального забезпечення, посилення адресності виплат всіх видів допомог, розроблено заходи по активізації поведінки населення.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки і рекомендації, що містяться в дисертації, мають важливе практичне значення при визначенні реального рівня життя населення України, удосконаленні програм соціально-економічного розвитку, розробці механізмів реалізації основних напрямів соціальної політики держави. Наукові розробки здобувача реалізовані в діяльності державних і недержавних установ, зокрема в Раді по вивченню продуктивних сил України НАНУ (довідка № 25/344-4-12 від 03.07.2002 р.), Верховній Раді України (Довідка № 4 від 04.01.2000 р.), Державному комітеті статистики України (Довідка № 15/03/5-3/166 від 17.05.2001 р.),  Світовому банку (підтверджено довідкою від 15.05.2000 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною науковою працею. Викладені в дисертації та авторефераті результати належать авторові. Здобувачем самостійно виконано комплексне дослідження рівня життя населення України з введенням нових методологічних та методичних підходів до аналізу та визначення соціально уразливих груп населення, запропонована система показників рівня життя населення та розроблена методика його оцінки за допомогою інтегрального показника.

Апробація результатів дисертації. Висновки і пропозиції дисертації доповідались та обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях: “Соціально-економічний розвиток України. Проблеми статистики - 99”(20-24 вересня 1999 р., смт. Коктебель), “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України”(17-18 травня 1999 р., м. Київ), Національному науковому семінарі “Вимір та шляхи подолання бідності в Україні”(27-29  жовтня 1998 р., м. Київ); “Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку. 5-й міжнародний конгрес українських економістів”(22-26 травня 2000 р., м. Львів).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано дев’ять наукових праць, з них сім - у наукових фахових виданнях загальним обсягом  3,2 д.а., з яких особисто автору належить 2,8 д.а.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Її повний обсяг становить 200 сторінок. Робота містить 20 рисунків, з них 2 займають повні сторінки, 24 таблиці, з яких одна займає 1 сторінку,  3 додатки розташовано на 7 сторінках. Список використаних джерел налічує 194 найменування, викладених на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ дисертації  “Теоретичні аспекти дослідження рівня життя населення”присвячено загальнотеоретичним питанням. Висвітлено соціально-економічну категорію “рівень життя”на основі критичного аналізу існуючих в сучасній науці теорій. Представлено характеристику методико-інформаційного забезпечення аналізу життєвого рівня населення у вітчизняній та закордонній статистичній практиці та запропоновано ієрархічну систему показників рівня життя. Визначено роль та місце соціальних нормативів в системі соціального захисту.

Рівень життя населення трактується як одна з найважливіших соціальних категорій, що формується під впливом взаємодії всіх без виключення суб’єктів економічних відносин. Його підвищення (соціальний прогрес) має бути пріоритетним напрямом державної соціально економічної стратегії, зокрема спрямованої на реалізацію засад соціально орієнтованої ринкової економіки.

Категорія “рівень життя”акумулює широкий спектр соціально-економічних відносин, що знаходять свій прояв через багаторівневу систему індикаторів стану та умов життєдіяльності особи, домогосподарства, соціальних груп, населення країни та її регіонів. Регіональні особливості визначаються дією 2-х груп факторів –економічних та неекономічних (рис. 1). Вплив неекономічних факторів на рівень життя населення країни в цілому є досить усталеним, чого не можна сказати відносно їх значення в регіональних процесах.  

Поєднуючи в собі характеристику всіх сторін та компонентів життєдіяльності людини, рівень життя стає своєрідним мірилом загальної оцінки ефективності державної соціально-економічної політики. Важливого значення набуває проблема адекватної оцінки основних складових категорії “рівень життя”–з одного боку, потреби окремої особи, домогосподарства, соціальних груп або суспільства в цілому, а з іншого –можливості реалізації цих потреб.

Рис. 1. Фактори, що впливають на формування рівня життя населення

Реалізувати функцію, притаманну вказаній категорії, неможливо, якщо не використовувати дієвого механізму збору, обробки та аналізу широкого спектру інформації, що характеризує всі без виключення сторони життєдіяльності населення. Лише за умов чітко визначеної і достатньо повної системи показників та соціальних нормативів, забезпечення об’єктивної оцінки динаміки цих показників можливо не тільки спостерігати за тенденціями розвитку життєвого рівня, але й активно впливати на його зростання як у кількісному, так і в структурно-якісному плані.

Узагальнення світового і вітчизняного досвіду визначення конкретних параметрів, за допомогою яких можна оцінити ступінь задоволення соціально-економічних потреб людини, свідчить про те, що на сучасному етапі ще не визначені обґрунтовані критерії об’єктивної оцінки показників, на основі яких можна визначити реальний якісний стан рівня життя різних соціальних верств населення та здійснити їх структурне ранжування. Ефективна державна політика, спрямована на забезпечення досягнення відповідного життєвого рівня населення, може бути реалізована лише за умови всебічного врахування системної дії комплексу соціально-економічних чинників, та застосування повної та репрезентативної системи показників оцінки рівня життя.

На підставі ретельного аналізу існуючої статистичної бази та особливостей, що виникли в Україні протягом останніх років економічних реформ, вивчення досвіду країн колишнього СНД і дальнього зарубіжжя, а також урахування рекомендацій ООН, запропоновано систему показників рівня життя населення, представлену показниками, згрупованими у 6 блоків (рис. 2). Кожний з блоків запропонованої системи суттєво відрізняється від існуючої на сьогодні в Україні і за насиченістю показниками, і за якісними параметрами.

Показники в системі мають різну розмірність (абсолютні та відносні, статичні та динамічні), то побудова інтегрального показника передбачає перехід до спільних характеристик. З цією метою автором запропоновано скорочену методику розрахунку інтегрального показника життєвого рівня. В основу його побудови покладено лише відносні статичні показники, які найбільш точно і повно характеризують ситуацію на даний час. В залежності від впливу того чи іншого показника на загальний рівень добробуту населення, всі вони поділені на стимулянти та дестимулянти, а урахування їх значення під час побудови узагальнюючого показника по блоку відбувається за різними схемами: для стимулянтів –береться безпосередньо значення показника; для дестимулянтів –враховується різниця між одиницею та значенням самого індикатору (табл.1). Розрахунок здійснюється за блоковим принципом, із присвоєнням кожному блоку вагового коефіцієнту (сума всіх вагових коефіцієнтів дорівнює 1).Таким чином, розрахунок узагальнюючого показника надасть можливість для кількісного аналізу зрушень у життєвому рівні населення країни протягом року або більш тривалого періоду.

Таблиця 1

Обчислення часткових індексів за блоками

Назва блоку

Формула розрахунку

Блок 1. Матеріальний добробут

I= (d+(1-d)+(1-d)+(1-d)+(1-d))/50,25

Блок 2. Зайнятість

I= (t+(1-t)+t+(1-t))/40,10

Блок 3. Здоров’я

I= (z+(1-z)+(1-z)+(1-z))/40,15

Блок 4. Освіта

I= (q+q+q+q)/40,15

Блок 5. Умови проживання

I= (s+ s+(1-s)+s+ s)/50,20

Блок 6. Соціальна безпека

I= ((1-c)+(1-c)+(1-c)+(1-c)+(1-c))/50,15

Найскладнішими теоретичними питаннями аналізу рівня життя населення є питання методологічного забезпечення об’єктивності визначення економічних критеріїв та відповідних показників, які характеризують внутрішню диференціацію якісних особливостей стану малозабезпеченості. На сучасному етапі найчастіше ототожнюються такі поняття, як прожитковий мінімум і мінімальний споживчий бюджет, межа малозабезпеченості та прожитковий мінімум, мінімальний споживчий бюджет і фізіологічний мінімум, рівень фізіологічного виживання та прожитковий мінімум тощо. Така різноманітність понять суттєво ускладнює розуміння відмінностей між ними і не дозволяє провести їх рівневого ранжування. В умовах ринкової економіки підґрунтям соціального захисту населення може стати система соціальних нормативів, які одночасно відображають особливості соціальної системи та виступають інструментом регулювання тих чи інших процесів у суспільстві.

Система показників рівня життя населення України

Матеріальний добробут

 

Зайнятість

Здоров’я

Освіта

Умови проживання

Соціальна безпека

1. Середні сукупні витрати

2. Питома вага грошових витрат в сукупних витратах

. Питома вага незареєстрованих грошових доходів в грошових витратах

. Питома вага мінімального споживчого кошику в середніх сукупних витратах

. Частка витрат на харчування в сукупних витратах

6. Рівень бідності

1. Рівень зайнятості

. Рівень безробіття (у визначенні МОП)

3. Коефіцієнт реєстрації безробіття

4. Рівень виробничого травматизму, на 1000 працюючих

. Рівень професійної захворюваності, на 1000 працюючих

1. Середня очікувана тривалість життя при народженні

2. Коефіцієнт мертвонароджених і померлих в перинатальний період

3. Рівень смертності серед чоловіків працездатного віку

. Коефіцієнт умовного здоров’я

. Питома вага населення, що вважає свій стан здоров’я незадовільним

. Індекс збалансованості харчування

1. Охоплення дітей дошкільними закладами

. Охоплення дітей базовою середньою освітою (10-14 років);

3. Питома вага населення з вищою (ІІІ –ІV рівень) освітою в групі населення, старше 25 років

. Індекс комплектності викладання в середніх освітніх закладах

5. Частка дітей, що продовжували навчання після 9-го класу

1. Питома вага видатків на соціально-культурні заходи у Зведеному бюджеті

. Рівень урбанізації

. Питома вага сімей, що не мають окремого житла

4. Питома вага сільських сімей, що мають житло з мінімумом зручностей

5. Питома вага міських сімей, що мешкають у комфортному житлі

1. Питома вага тяжких злочинів в загальній кількості

. Коефіцієнт смертності від суїцидів

. Рівень застійного безробіття

. Глибина бідності

. Коефіцієнт Джині

. Питома вага осіб, що займалися бродяжництвом (жебрацтвом) в населенні працездатного віку

Рис. 2. Система показників рівня життя населення України

Розробка та впровадження державних мінімальних соціальних стандартів має бути спрямована на фінансове забезпечення основних конституційних прав громадян, зміцнення фінансової бази та збереженню єдиного соціального простору у всіх регіонах країни, тобто державні мінімальні стандарти повинні знайти своє відображення в державному та місцевих бюджетах і сприяти вирівнюванню соціального забезпечення громадян у розрізі областей, районів та інших адміністративних одиниць.

У другому розділі дисертації “Рівень життя населення України:  сучасний стан”представлено аналіз таких важливих аспектів рівня життя як матеріальне забезпечення населення (доходів та витрат домогосподарств, в тому числі і від незареєстрованої економічної діяльності), харчування та умови проживання населення України. Здійснено оцінку та виконано аналіз рівня життя окремих соціально-демографічних груп населення України, зокрема представлено характеристику рівня життя основних типів сімей –сімей пенсіонерів, молодих сімей, сімей з дітьми та неповних сімей.

Зниження реальних доходів населення та поширення бідності за часів ринкових реформ –це результат не тільки падіння рівня виробництва та високої інфляції, але і наслідок відсутності ефективних механізмів адаптації до нових умов. Реальні доходи населення протягом 1990-2001 рр. знизилися у 4,4 рази, реальна заробітна плата - майже в 4 рази, а реальна пенсія –в 6,5 рази (рис. 3). Це призвело до масового зубожіння населення. І хоча впродовж 1999-2001 рр. намітилася тенденція щодо зростання реальних доходів та реальної зарплати, компенсувати втрати попередніх років воно не в змозі. Поширилася диференціація населення, яке відноситься до різних соціальних груп, а також в залежності від професійної приналежності. Безумовно, таке становище призвело до поглиблення соціальної нестабільності у суспільстві та до зниження трудових стимулів. Не остання роль в цьому належить і наявності заборгованості по оплаті праці. В умовах економічного спаду на фоні фактичного усунення держави із сфери регулювання доходів, відбулася поляризація суспільства і стала ще одним фактором зростання соціальної напруги в Україні.

Проте оцінка реального стану рівня життя із залученням лише показників, що характеризують доходи населення, є недостатньо повною. У 2000 р. середні еквівалентні доходи в Україні забезпечували лише 70% прожиткового мінімуму (270,1 грн.), в 2001 р. - 76% ПМ (311,3 грн.). І хоча частка населення, чиї середні сукупні доходи не перевищували розміру прожиткового мінімуму, скоротилася з 84,8% у 1999 р. до 81% у 2001 р., її розмір залишається надто високим та викликає занепокоєння.

Невпинне зменшення зареєстрованих доходів від найманої праці примушує більшість населення до поєднання кількох форм зайнятості, незареєстрованої діяльності, покладатися на соціальні трансферти –пенсії, пільги, субсидії, допомоги. Приховування помітною частиною мешканців України своїх доходів ускладнює аналіз рівня життя населення.

Рис. 3. Динаміка структури грошових доходів населення України у 1990-2001 рр.

При децильному розподілі вибіркової сукупності за еквівалентними доходами показник співвідношення витрат респондентів та їх доходів (рівень перевищення витрат над доходами) із збільшенням порядкового номеру дециля зменшується. В той же час при використанні децильного розподілу за еквівалентними витратами він, навпаки, зростає із збільшенням номеру децилю. Це пов’язано з особливостями співвідношення в різних “доходних”та “витратних”децилях осіб, які приховують доходи, та осіб, які відносно правильно їх показують (рис. 4). Отже саме тому використання для аналізу добробуту населення такого традиційного показника, як доходи, недостатньо. Досить повний та достовірний аналіз можна отримати лише із залученням до аналізу витрат.

Значне місце серед багатьох зовнішніх факторів, які постійно впливають на організм людини та її здоров’я, належить харчуванню. Відчутне зниження реальних грошових доходів, зниження платоспроможного попиту населення стало причиною значного погіршення якості, структури та асортименту харчування.

Підтвердженням тому є зменшення вмісту протеїнів, жирів, кальцію, заліза та інших поживних речовин в раціоні (особливо за рахунок рибо- та м’ясопродуктів, молока та молочних продуктів, яєць, фруктів та овочів). Разом з цим відмічається значне підвищення частки витрат на харчування в сукупних витратах домогосподарств України.

Рис. 4. Особливості співвідношення доходів та витрат в “доходних”та “витратних”децилях

Українські сім’ї продовжують мешкати у набагато меншому за площею та менш комфортному житлі, ніж у розвинутих країнах. Кожна сьома сімя (або 13% населення) не має окремої квартири і мешкає в гуртожитку або тимчасово наймає квартиру. В Україні налічується 116 тис. комунальних квартир, в яких мешкає по 2-3 сім’ї, не пов’язані родинними стосунками.

Триває процес майнового розшарування населення. Найбільш уразливими в цій ситуації стали сім’ї з дітьми, неповні сім’ї, сім’ї пенсіонерів. Найбільшу тривогу викликає матеріальне становище сучасної сім'ї з дітьми: і рівень доходів, і витрати, і поширення бідності, і раціон харчування характеризуються значно гіршими показниками, ніж в цілому по Україні. Низький рівень заробітної плати батьків не завжди дозволяє забезпечити більш-менш пристойне існування своїм дітям. Причому, із зростанням кількості неповнолітніх дітей в сім’ях пропорційно підвищується і рівень бідності. Викликає занепокоєння матеріальне становище неповних сімей. Так, за рівнем загальних і грошових доходів неповні сім'ї помітно поступаються середній українській родині. У формуванні загальних доходів молодих сімей значно вагомішим (в порівнянні з іншими типами сімей) є внесок грошових надходжень, особливо це помітно у нечисленній групі молодих сімей без дітей. Характерним є помітно менший внесок надходжень від особистого підсобного господарства. Це, безумовно, є результатом орієнтації молоді на інші види економічної діяльності. Рівень життя молодих сімей корельований з наявністю дітей, оскільки діти в молодих сім'ях, як правило, дошкільного віку, відповідно жінки в цих сім’ях дуже часто не працюють. Більш високий в цілому рівень життя молодих сімей супроводжується значно нижчим, ніж в цілому по Україні, рівнем майнового розшарування, що обумовлює менші масштаби бідності.

Істотне зниження рівня життя широких верств населення України протягом останніх років супроводжувалось прискореним падінням рівня життя пенсіонерів. Якщо сьогодні не всі пенсіонери бідують, то це пояснюється тим, що значна їх частина отримує додаткові надходження від найманої праці або самозайнятості, від роботи на присадибних ділянках тощо.

Суттєве зниження рівня життя населення України відбулося на тлі загального спаду виробництва, який продовжувався протягом останнього десятиріччя ХХ століття. Неодмінними супутниками цього спаду стали занепад більшості галузей економіки, низька продуктивність праці, стрімке зростання інфляції, безробіття, знецінення праці, зростання злочинності, тінізація економіки та масове зубожіння населення.

У третьому розділі “Загальноукраїнські тенденції рівня життя населення та пропозиції щодо його підвищення”розглянуто на державному та регіональному рівнях, представлені пропозиції щодо активізації поведінки населення.

Протягом останніх років всупереч очікуванням, пов’язаним із економічними зрушеннями, тенденції до покращання рівня життя майже не змінились - навпаки, і рівень, і глибина бідності в Україні зросли. Основною характеристикою розподілу доходів протягом останнього року було посилення поляризації населення: на фоні зростання добробуту багатих верств населення бідні ставали ще біднішими. Посилення нерівності закономірно супроводжувалось зростанням бідності –з 25,8% у 1999 р. до 27,1% у 2001 р. Під час дослідження встановлено, що найвищі рівні бідності характерні для південно-східних і північно-західних областей України, де найменш поширені самозайнятість, особисте підсобне господарство, трудова міграція, тобто там, де населення меншою мірою адаптувалось до нових соціально-економічних умов. Найменше страждають мешканці областей з відносно високим розвитком незареєстрованого сектору економіки, включаючи особисте підсобне господарство, поширеним на значні групи населення.

Головним чинником існування бідності в Україні є майнове розшарування населення. Незважаючи на те, що в останні роки диференціація доходів населення України, яка катастрофічно зростала протягом 90-х років, дещо стабілізувалась, вона залишається досить вагомою і супроводжується загальним падінням рівня життя населення. Співвідношення між середніми рівнями витрат 10 найбагатших відсотків населення та 10% населення з найнижчими витратами становило 6,9 рази (у 1999 р. воно дорівнювало 6,2, а у 2000 р. –,4). Побудовані криві Лоренца, що характеризують рівень концентрації доходів (залежність між рівнем доходів та числом осіб, які їх отримують), підтверджують посилення нерівності в розподілі доходів населення (крива впродовж 1999-2001 рр. стає все більш вогнутою).

Про певне посилення поляризації українського суспільства свідчить і динаміка Джині-коефіцієнту, який характеризує нерівномірність розподілу доходів населення. Протягом 1999-2001 років середнє значення цього показника зросло з 28,5% до 33,3%. На території України можна простежити певні регіональні відмінності за показником концентрації доходів населення (рис. 5).

Рис. 5. Регіональна варіація коефіцієнту Джині.

Так, найвище значення Джині-коефіцієнту характерне для Запорізької (33,2%), Хмельницької (32,4%), Херсонської (32,2%), Сумської (31,6%) областей та м. Києва (32%). Найнижчі показники диференціації були в Рівненській (24,2%), Івано-Франківській (24,3%), Чернівецькій (26,3%), Черкаській (26,5%) областях і на Волині (27,1%). Отже, можна стверджувати, що в Україні існує досить високе розшарування суспільства за рівнем матеріального добробуту, яке є наслідком значної нерівності в розподілі доходів населення.

Особливу увагу приділено виявленню та виміру окремих джерел доходів, які посилюють диференціацію населення за рівнем добробуту. Декомпозиція коефіцієнту Джині свідчить, що левова частка у формуванні нерівності належить різниці між грошовими витратами та грошовими доходами населення, яку із впевненістю можна назвати доходами від тіньової діяльності. Суттєво меншим (майже вдвічі), є внесок у нерівність такого джерела доходу, як заробітна плата, проте протягом 1999-2000 рр. простежується помітне його зростання (на 14,8%)  –з 20,9% до 24,0%. Разом з цим зросла також частка інших грошових доходів –з 9% у 1999 р. до 10,9% у 2000 р., позики та повернення кредитів –з 1% до 4,4%. На фоні цього майже у 1,5 рази зменшився внесок в Джині надходжень у вигляді пенсій та доходів від особистого підсобного господарства, пільг та субсидій –в  1,4 та 1,3 рази відповідно. Отже, такі зміни у перерозподілі внесків вказаних джерел доходів  до загальної нерівності характеризують позитивну тенденцію поступового “висвітлення”тіньових надходжень населення. Необхідно вказати на особливу роль таких джерел доходу, як допомоги, пільги та субсидії. Головна функція цих видів соціальної допомоги нужденним верствам населення –зменшення надмірного майнового розшарування. Однак серед названих трансфертів лише допомоги - і тільки у 1999 р. - відповідали своєму призначенню (мали хоча і мізерне, але все ж таки від’ємне значення).

Всупереч існуванню в Україні серйозної законодавчої бази в галузі забезпечення конституційних гарантій, рівень життя населення не поліпшується, а базовий соціальний норматив –прожитковий мінімум –використовується лише для загальних оцінок рівня життя. Враховуючи недоліки державного регулювання соціального захисту громадян України, спираючись на аналіз реального рівня життя населення, в дисертації окреслено коло заходів, спрямованих на підвищення добробуту населення. Основними напрямками підвищення рівня життя мають бути: реформування оплати праці з метою підвищення платоспроможного попиту населення та сприяння економічного зростання виробництва, створення ефективних стимулів до праці і підвищення її якості; активна політика на ринку праці; створення системи загальнообов’язкового державного страхування для запобігання незахищеності у разі втрати доходу; подолання бідності.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі апробовано сукупність нових методичних підходів дослідження рівня життя населення, які знайшли відображення в розширенні і поглибленні понятійного апарату та методики оцінки ступеню добробуту населення України в цілому та в розрізі регіонів, а також окремих соціально-демографічних угрупувань.  Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки:

1. В умовах економічної кризи особливого значення набувають проблеми стабілізації і зростання рівня життя, створення умов для повноцінного відтворення та функціонування трудового потенціалу. Категорія “рівень життя”набуває особливого значення, інтегруючи характеристики всіх складових життєдіяльності людини, стає своєрідним критерієм загальної оцінки ефективності державної соціально-економічної політики.

. В контексті формування державної соціальної політики особливого значення набуває адекватна оцінка потреб населення та можливостей суспільства їх забезпечити. Відповідно нагальною необхідністю стає запровадження у практику статистичного аналізу та управління, розробки цільових програм системи індикаторів рівня життя населення і соціальних нормативів та стандартів. Це дозволить не тільки налагодити моніторинг рівня життя населення, а й активно впливати на його зростання як у кількісному, так і в структурно-якісному плані.

. Відсутність адекватної системи показників не дозволяє визначити реальний якісний стан рівня життя різних соціальних верств населення та здійснити їх структурне ранжування. Ефективна державна політика, спрямована на забезпечення досягнення відповідного життєвого рівня населення, може бути реалізована лише за умови всебічного врахування системної дії комплексу соціально-економічних чинників, та застосування повної та репрезентативної системи показників оцінки рівня життя.

. В умовах ринкової економіки підґрунтям соціального захисту населення може стати система соціальних нормативів, які одночасно відображають особливості соціальної системи та виступають інструментом регулювання тих чи інших процесів у суспільстві. Розробка та впровадження державних мінімальних соціальних стандартів має бути спрямована на фінансове забезпечення основних конституційних прав громадян, зміцнення фінансової бази та збереження єдиного соціального простору у всіх регіонах країни, тобто державні мінімальні стандарти повинні знайти своє відображення в державному та місцевих бюджетах і сприяти вирівнюванню соціального забезпечення громадян у розрізі областей, районів та інших адміністративних одиниць.

. Результати аналізу доходів та витрат населення на базі даних обстеження умов життя домогосподарств у 1999-2000 рр. підтверджують, що найбільш точно відображають матеріальний добробут сукупні витрати домогосподарств. Отже, для аналізу життєвого рівня населення необхідно використовувати не традиційний підхід, який спирається на середньодушові доходи населення, а брати до уваги середні сукупні витрати в розрахунку на умовно дорослого.

. Комплексний аналіз рівня і структури доходів та витрат населення України протягом останнього десятиріччя минулого століття свідчить про погіршення рівня та якості життя населення, яке проявляється у зменшенні реальної заробітної плати працюючих, суттєвого збільшення частки витрат на споживання у структурі доходів населення.

. Погіршилася структура сукупних витрат малозабезпечених домогосподарств, про що свідчить суттєве збільшення частки витрат на харчування на фоні зменшення частки витрат на непродовольчі товари та послуги. А згідно з міжнародними критеріями частка витрат на харчування належить до переліку головних показників оцінки рівня життя добробуту населення –якщо витрати на харчування дорівнюють двом третинам доходу сімей, це вже є сигналом небезпеки.

. Відбулися суттєві зміни і в структурі харчування населення України: при скороченні споживання хлібопродуктів, картоплі, фруктів, цукру та м’ясопродуктів, збільшилось споживання жирів рослинного та тваринного походження, рибопродуктів, яєць, овочів та молочних продуктів. Це призвело до зменшення вмісту протеїнів в раціоні (особливо за рахунок хліба та м’ясопродуктів) і до збільшення вмісту жирів (в основному, за рахунок підвищеного споживання жирів рослинного походження).

. Розшарування населення за рівнем добробуту триває –зростання добробуту багатших відбувається на фоні істотного зубожіння бідних верств населення.  

. Зниження реальних доходів населення та поширення бідності за часів ринкових реформ –це результат не тільки падіння рівня виробництва та високої інфляції, але і наслідок відсутності ефективних механізмів адаптації до нових умов. Реальні доходи населення протягом 1990-2000 рр. знизилися у 4,4 рази, реальна заробітна плата - майже в 4 рази, а реальна пенсія –в 6,5 рази. Це призвело до того, що бідність набула масових масштабів. До того ж, вона охопила не тільки непрацездатних, безробітних, але й зайнятого у виробництві населення –з’явився прошарок так званих “нових бідних”–кваліфікованих працівників.

. Поширилася диференціація населення, які відносяться до різних соціальних груп, зокрема за професійною приналежністю. Безумовно, таке становище призвело до поглиблення соціальної нестабільності у суспільстві та до зниження трудових стимулів. Не останню роль в цьому належить і наявність заборгованості по оплаті праці. В умовах економічного спаду на фоні фактичного усунення держави із сфери регулювання доходів, відбулася поляризація суспільства і стала ще одним фактором зростання соціальної напруги в Україні.

. Суттєво впливає на рівень життя домогосподарства його розмір. Дані обстеження умов життя домогосподарств у 2000 р. доводять існування зворотного зв’язку між цими показниками. Так, якщо серед найбідніших верств населення (нижчий дециль) в середньому розмір домогосподарства дорівнював 4,14 осіб (в тому числі 1,83 неповнолітньої дитини), то серед найбагатших (вищий дециль) –лише 2,86 (1,36 дитини до 18 років) .  До того ж, із зростанням в сім’ї кількості дітей значно погіршується його добробут.  

. Метою соціальної політики держави має бути створення умов для розвитку та функціонування соціальних відносин, всебічного розвитку творчого потенціалу населення. Ринкова економіка передбачає зміну самої системи державного регулювання, потребує нових, адекватних умовам ринку, податкове законодавство, систему законів щодо захисту прав споживача та соціальному забезпеченню і т. ін. Також відчутна потреба у правовому забезпеченні масової приватизації державного та муніципального майна.

. Водночас важливою проблемою формування ефективної соціальної політики є забезпечення балансу між її компенсаційною та мотиваційною функціями. Перенесення акцентів на будь-яку з них загрожує або розвитком патерналістських настанов і зниженням стимулів до активної поведінки працездатних верств населення, або вкрай тяжким становищем соціально вразливих верств, соціальною напругою в суспільстві.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Проніна І.І. Регіональний аспект дослідження рівня життя населення // Зайнятість та ринок праці: Міжвід. наук. зб. –К.:, РВПС України НАН України. - 1998. - Вип. 7. - С. 96-99.
  2.  Проніна І.І. Рівень життя української родини // Зайнятість та ринок праці / Міжвід. наук. зб. –К.:, РВПС України НАН України. - 1999. - Вип. 10. - С. 210-215.
  3.  Проніна І.І. Аналіз рівня життя населення України // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України: Зб. наук. пр. –Тернопіль: Економічна думка. - 1998. –Вип. 2. - С. 303-307.
  4.  Проніна І., Макарова О. Оцінка соціально-економічної ситуації в Стрийському районі Львівської області // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України: Зб. наук. пр. –Тернопіль: Економічна думка. -  1999. –Вип. 3. - С. 56-61. Особистий внесок - характеристика економіки та сільського господарства Стрийського району та м. Стрий Львівської області.     
  5.  Проніна І. Структурні зміни в грошових доходах і витратах населення України // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України: Зб. наук. пр. –Тернопіль: Економічна думка. - 2000. –Вип. 4. С. 285-289.
  6.  Проніна І. Добробут української родини: сучасне становище // Проблеми статистики: Зб. наук. пр. –К.: Держкомстат України. - 2000. - Вип. 2. –С. 193-196.
  7.  Проніна І. Методичні проблеми аналізу диференціації доходів населення // Вісник технологічного університету Поділля. –Хмельницький: Технологічний університет Поділля. - 2001. –Ч. І. - С. 129-132.
  8.  Проніна І.І. Регіональні аспекти зайнятості населення // Соціально-трудові відносини: оцінка і напрямок удосконалення: Зб. наук. пр. –Донецьк: Інститут економіки промисловості. - 1997. –С. 140-144.
  9.  Проніна І. Сучасний стан рівня життя населення України // Матеріали доп.  V Міжнародного конгресу українських економістів “Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку”. - Львів: Інститут регіональних досліджень. - 2000. - Ч. 2. - С. 84-87.

АНОТАЦІЯ

Проніна І.І. Рівень життя населення України: методи аналізу та напрями підвищення. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01 –Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. –Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена дослідженню проблем рівня життя, побудові системи індикаторів для його характеристики, аналізу сучасної ситуації і розробці напрямків державної політики, спрямованих на її суттєве поліпшення.

У дисертаційній роботі проаналізовано та узагальнено накопичений міжнародний досвід аналізу життєвого рівня населення, пристосовано його до українських умов. Автором запропоновано ієрархічну систему показників рівня життя, методика їхнього розрахунку і побудови інтегрального індикатора, представлено аналіз рівня життя окремих соціально-демографічних груп населення України. Запропоновано рекомендації щодо корегування державної соціально-економічної стратегії з метою забезпечення максимально можливого підвищення життєвого рівня населення в цілому, а також попередженню надмірного майнового розшарування і формування економічної нерівності.

Ключові слова: рівень життя, бідність, доходи, витрати, диференціація, система показників, інтегральний індикатор, соціальні стандарти, прожитковий мінімум, соціальна політика.

АННОТАЦИЯ

Пронина И.И. Уровень жизни населения Украины: методы анализа и направления повышения. –Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.09.01 –Демография, экономика труда, социальная экономика и политика. –Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2002.

Диссертация посвящена исследованию проблем уровня жизни, построению системы индикаторов для его характеристики, анализу современной ситуации и разработке направлений государственной политики, нацеленной на ее улучшение.

В диссертационной работе рассмотрены основные теоретические аспекты изучения благосостояния населения, на основании критической ретроспективной оценки теоретических взглядов и подходов уточнено определение категории “уровень жизни”, разработаны теоретико-методические основы его оценки, проанализирован, обобщен и приспособлен к украинским условиям накопленный международный опыт анализа уровня жизни населения.

В работе дана оценка действующей в Украине методики Государственного комитета статистики по определению жизненного уровня, выявлены недостатки существующей системы показателей социально-економического развития. Построена иерархическая система показателей уровня жизни. На основе факторного анализа разработана методика и алгоритмы расчета интегрального индикатора и обобщающих показателей отдельных компонент уровня жизни населения.

Представлен анализ уровня жизни населения Украины в целом, в региональном разрезе, а также отдельных социально-демографических групп. Определены основные факторы, обуславливающие экономическое расслоение населения Украины, дана оценка их влияния.

Проведенное исследование позволило сформулировать предложения, направленные на создание современного методического обеспечения анализа уровня жизни в контексте отечественного правового и информационного пространства. Предложены практические рекомендации по корректированию государственной социально-экономической стратегии в целях обеспечения максимально возможного повышения уровня жизни населения в целом, предупреждению чрезмерного имущественного расслоения и формирования экономического неравенства.

Дана критическая оценка действующей государственной социальной политики, указаны недостатки существующих мероприятий по защите социально уязвимых слоев населения и представлены возможные пути совершенствования механизма управления социальной защитой.   

Обоснованы пути совершенствования государственной политики доходов, механизмы реформирования системы социальной защиты малообеспеченных слоев населения в условиях рынка, выявлены особенности реформирования существующей системы компенсаций и гарантий, а также даны предложения относительно возможности ограничения льгот и ликвидации необоснованных привилегий. Обоснованы направления механизмов обеспечения принципа социальной справедливости.  

Ключевые слова: уровень жизни, бедность, доходы, расходы, дифференциация, система показателей, интегральный индикатор, социальные стандарты, прожиточный минимум, социальная политика.

THE SUMMARY

Pronina I.I. Living Standards of the Population of Ukraine: the Methods of Analysis and Increasing. –Manuscript.

The thesis is for obtaining of Scientific Degree of Candidate of Sciences (Economics) by the Speciality 08.09.01 –Demography, Labor Economics, Social Economics and Policy. – Council for Productive Forces Studies of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2002.

The thesis deals with the investigation of problems of living standards, forming of characteristic indices system, analysis of present situation and development of state policy for its improvement.

In the dissertation the international experience of living standards studies has been analyzed, generalized and applied for the Ukrainian conditions. The hierarhial system of living standards parameters, the methods of its calculation and integral development indicator were proposed, as well as the estimation and analysis of living standards of separate socio-demographic groups of the population of Ukraine.

The propositions concerning forming of modern methodical ensuring of living standards analysis in the context of national legal and informational space were formulated. The recommendations on state socio-economic strategy correction with the purposes of ensuring of the largest possible increase in general living standards, prevention of extreme population property differentiation and forming of economic inequality were proposed.

Key words: living standards, poverty, incomes, expenditures, differentiation, indicators system, integral indicator, social standards, subsistence minimum, social policy.

Підписано до друку 03 вересня 2002р.

Формат 60х84/16

Ум. друк. арк. 1,0. Обл.-вид. арк. 1,0

Наклад 100 прим. Зам. № _____.

Національна академія наук України

Рада по вивченню продуктивних сил України

, Україна, м. Київ –, бул. Тараса Шевченка, 60

Дільниця оперативного друку РВПС України НАН України,

, Україна, м. Київ –, бул. Тараса Шевченка, 60




1. Развитие графических образов в рисунках детей старшего дошкольного возраста в процессе ознакомления
2. .В. Харитонова ВОЗНИКНОВЕНИЕ И РАСПРОСТРАНЕНИЕ ХРИСТИАНСТВА Курсовая работа по истории культуры.
3. Нефть.html
4. Лабораторная работа 17 01
5. Социальное партнерство во имя развития на 2014 год Описание номинаций приоритетных направ
6. На тему- Методы исследования сенсорных систем Выполнил- студент II курса группы 322 Пешков Алекс
7. 9 12142 12204 11831 1169
8. Понятие налога налогового права его система их функции
9. Реферат- Представление о личности в общей и дифференциальной психологии
10. я исследх показателей от базисного Вертикальный ' изучается структура экономических явл
11. Существует несколько схем периодизации онтогенеза каждая из которых является наиболее подходящей для реше.
12. 2.2.4. Фоносемантические способы воздействия на аудиторию Специалистами выявлено что одна и та же мысль.html
13. тематически проводятся широкие профилактические мероприятия данное заболевание не только в России но и во
14. Несостоятельность банкротство юридических лиц 1
15. Иллиада и Одиссея она встречается много раз Он крылатое слово промолвил между собой обменивались сл
16. Тема 1 Ахрамєєва Олександра Олександрівна Економічні інтереси ~ р
17. тема матьплацентаплод которая обеспечивает регуляторную координацию метаболических процессов во взаимоо
18. Внешний видсмфото 2
19. Статья- Географическое пространство экологии
20. Начало международной миграции Неоклассический подход