Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Полтава 1999.html

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-01-17


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

УДК: 616.314-089.23.+616.716.8

КУРОЄДОВА ВІРА ДМИТРІВНА

КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ХВОРОБИ «ЗУБОЩЕЛЕПНА АНОМАЛІЯ»

ТА ПРОГНОЗ ЛІКУВАННЯ ОРТОДОНТИЧНИХ ПАЦІЄНТІВ

14.01.22 - стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Полтава — 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії (ректор — доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України М.С.Скрипніков).

Науковий консультант  

- доктор медичних наук, професор Лія Петрівна Григор'єва;

- доктор медичних наук, професор Валерій Петрович Неспрядько, завідувач кафедрою ортопедичної стоматології Національного медичного університету ім. академіка О.О.Богомольця МОЗ України.

Офіційні опоненти  

- заслужений діяч науки і техніки України,

доктор медичних  наук, професор Валерій Ісаєвич Куцевляк, завідувач кафедрою стоматології дитячого віку і дитячої щелепнолицевої хірургії Харківського державного медичного університету МОЗ України;

- доктор медичних наук, професор  Петро Семенович Фліс, завідувач кафедрою  пропедевтики ортопедичної стоматології та ортодонтії Національного медичного університету ім. академика О.О.Богомольця МОЗ України;

- доктор медичних наук Людмила Петрівна  Зубкова, доцент кафедри загальної стоматології Одеського держаного медичного інституту МОЗ України.

Провідна організація    Львівський державний медичний університет МОЗ України, кафедра стоматології дитячого віку.

Захист дисертації відбудеться 28 вересня 1999 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.41.601.01 при Українській медичній стоматологічній академії (314024, м.Полтава, вул.Шевченка, 23).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Української медичної стоматологічної академії за адресою: м.Полтава, вул. Шевченка,23.

Автореферат розісланий 11 червня 1999 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент     Н.В.Головко.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Хвороба «зубощелепна аномалія» (ЗЩА) — масове явище в будь-якому віці розвитку людини i складає за даними вiтчизняних та зарубіжних дослідників до 78-81% вiд числа обстежених (О.В.Удовицька та iн., 1985; Т.В.Шарова, 1996; Willershausen B., 1998). Як підкреслює Окушко В.Р. (1971), з середини ХХ сторіччя поширеність ЗЩА зросла з 5% до 20% і досягає у наші дні 76-81%, тобто майже кожна третя дитина має порушення у будові зубо-щелепно-лицевої ділянки, що робить ортодонтію проблемою соціальної значущості, та вимагає звернути увагу на проблему якісної комплексної оцінки хвороби ЗЩА та прогноз лікування ортодонтичних пацієнтів.

До особливостей вiтчизняної ортодонтiї слiд вiднести погляд на ЗЩА з позицiй зв’язку зi змiнами у цiлому органiзмi (Л.П.Барiнова, 1975; Н.В.Головко, 1985; Л.С.Персiн, 1995; Ф.Я.Хорошилкiна, 1995; Л.П. Григор’єва, 1995; Л.П.Зубкова, 1998), тому визначення ЗЩА як хвороби є певним набутком вiтчизняної ортодонтiї (М.Г.Бушан, 1990). Найкращi традицiї, якi були закладенi засновниками основних шкiл ортодонтiї та спрямовані на профілактику, нині майже втрачені (О.І. Бетельман та iн., 1965; Л.Б. Треймане 1975; Ф.Я.Хорошилкiна, 1974; Л.П.Григор’єва, 1991).

Науковий акцент світових дослiджень в ортодонтiї за останнi 5-8 рокiв набув характеру технологiзацiї на базi незнiмних дугових ортодонтичних конструкцiй, якi поширили можливостi практичної ортодонтiї та значно скоротили термiн ортодонтичного лiкування (Г.Б.Оспанова, 1997; П.С.Флiс, С.I.Дорошенко та iн., 1998; М.М.Покровський та iн., 1998, Аlexander R.G., 1996), але в тiнi залишається особистiсть хворого (П.Т.Максименко, Л.Г. Григор’єва, 1996). В досягненні кiнцевого результату медичної ортодонтичної допомоги, оздоровленні хворої людини, а не тiльки вiдновленні морфологiї та функцiї зубощелепної системи, основне мiсце займають проблеми психологiї (Sergl H.G. та iн., 1987,1989,1995).

Найголовнiшi особливостi ортодонтичного лiкування — його довготривалiсть (Ф.Я.Хорошилкiна, 1986, Л.П.Григор’єва, 1984) та необхiднiсть ретенцiйного перiоду (Л.С.Персін, 1995; Г.Б.Оспанова, та iн., 1997) призводять до небажаного явища — припинення ортодонтичного лiкування (Г.Б.Шилова, 1971, 1972; Bredy E. та iн., 1988; Caltabiano M. та iн., 1989). Щодо його причини точка зору дослiдникiв значно розходяться. Г.Б.Шилова (1971,1972) причиною припинення ортодонтичного лiкування вважала недисциплiнованiсть дiтей та незручнiсть i бiль при користуваннi ортодонтичним апаратом як додатковим подразнювачем постiйної довготривалої дiї. У зарубiжнiй лiтературi iнший погляд на цю серйозну проблему, де головними видiленi психологiчнi аспекти (Erbring C. та iн., 1988; Rozencweig S., 1991; Brattstrom V та ін., 1991; Patel V., 1992). У вiтчизнянiй ортодонтiї це питання практично не вивчалося (М.А.Нападов та ін., 1984).

У проблемi хвороби ЗЩА  генетичний, бiологiчний та психологiчний аспекти повнiстю або недостатньо описанi у світовій лiтературi, тоді як вони є глобальними для визначення прогнозу i вибору правильного методу лiкування.

У наш час доведено, що умовою росту обличчя i черепа є поєднання геномних i епiгенетичних факторiв (M.L.Moss, 1981). Генетично обумовлений рiст кiсток обличчя мало пiддається ортодонтичному лiкуванню (Х.А.Каламкаров та ін., 1981), тому ортодонтичнi заходи можна розглядати як епiгенетичне втручання. У лiтературi зустрiчаються суперечливi вiдомостi з цiєї проблеми. Так, R.S.Corruccini i R.N.Potter (1980) не вiдзначають великої ролi спадкових факторiв у розвитку аномалiй прикусу у близнюкiв, а С.Н.Юденкова (1989), навпаки, одержала данi про високий ступiнь схожостi ЗЩА у них.

Питання особливостей онтогенезу у пацiєнтiв із ЗЩА у свiтовiй  ортодонтiї не розглядалося. У деяких галузях медицини i бiологiї характеристику рiзних етапiв онтогенезу визначають за бiологiчним вiком (Ф.Бурльєр, 1971; Т.Л.Дубина, А.П.Разумович, 1975; Н.Шок, 1980; В.Рис, 1981; В.П.Войтенко, та iн., 1984; Ф.К.Людвиг, 1984; А.В.Токарь, та ін., 1969; 1988), який вiдбиває особливостi онтогенезу бiльше, нiж хронологiчний (В.В.Фролькiс, 1975,1984).

Недостатньо вивченi психотерапевтичнi аспекти у боротьбi з дитячими шкiдливими звичками як «неврологiчними звичними дiями» (Г.Груле та ін., 1967; Л.М.Грекова, 1970), якi є етiологiчним фактором у виникненнi ЗЩА.

Недослiдженими залишаються питання суб’єктивних переживань пацiєнтів, ставлення до ортодонтичного апарата, лiкування та його перспектив,  наявних у них порушень прикусу не розробленi методи оцiнки внутрiшньої картини хвороби (ВКХ) ЗЩА.

В останнi роки у стоматологiї став виявлятися iнтерес до прогнозування: прогнозування вiдкритого прикусу (Л.А.Разумовський, 1988), прогноз виникнення i розвитку ЗЩА (Л.Б.Лепорська, 1993), прогнозування поведiнки дiтей пiд час лiкування зубiв (М.М. Солов’йов, 1982, 1995). Iндексу прогнозування перспектив ортодонтичного лiкування нами у свiтовiй лiтературi не знайдено.

Зв'язок з науковими програмами, планами. Результати дисертацiйної роботи стали фрагментом  комплексної наукової теми УМСА: «Механiзми  пошкодження зубощелепної системи, резистентнiсть органiзму i обгрунтування засобiв профiлактики, терапiї i реабiлiтацiї основних стоматологiчних захворювань (державний реєстративний N0197U018550 від 22.ХІІ.1997 р.).

Мета дослідження. Розробка комплексного підходу до оцінки хвороби «зубощелепна аномалія» і створення експрес-методики прогнозу перспектив ортодонтичного лікування.

Завдання  дослідження. 1. Виявити стан звернення населення за ортодонтичною допомогою та припинення ортодонтичного лікування.

2. Визначити поширеність хвороби ЗЩА серед дітей 1,5 — 5 років, зв’зок із шкідливими дитячими звичками та особливості диспансерної роботи у цьому віці.

3. Оцінити вплив ортодонтичного лікування на ставлення хворих із ЗЩА  до лікування у стоматолога, у ортодонта,  до ортодонтичного апарата та перспектив ортодонтичного втручання.

4. Оцінити сімейну спадковість основних порушень прикусу у пробандів та їхніх батьків, виявивши значення середовищних і спадкових факторів у виникненні ЗЩА.

5. Визначити особливості онтогенезу у пацієнтів із хворобою ЗЩА та вплив на нього ортодонтичного лікування.

6. Розробити методи оцінки внутрішньої картини хвороби ЗЩА та виявити її нозологічну специфіку.

7. Виділити закономірності формування ВКХ у пацієнтів із ЗЩА.

8. Виявити вплив ортодонтичного лікування у хворих із ЗЩА на сприйняття естетики обличчя.

9. Розробити спосіб прогнозування перспектив ортодонтичного лікування до його початку та конкретні шляхи психокорекції та реабілітації хворих із ЗЩА.

Наукова новизна роботи.

1. Оцінено стан звернення населення за ортодонтичною допомогою та припинення ортодонтичного лікування.

2. Визначена поширеність хвороби ЗЩА серед дітей 1,5-5 років, зв'язок із шкідливими дитячими звичками та особливості диспансерної роботи у цьому віці.

3. Уперше визначена біологічна схильність до хвороби ЗЩА на рівні клітинного потенціалу та виявлено дизонтогенетичний тип розвитку організму при цьому захворюванні.

4. Оцінено сімейну спадковість основних порушень прикусу та значення спадкових і середовищних факторів у виникненні хвороби ЗЩА .

5. Уперше визначені особливості ВКХ та загальні й індивідуальні, нозологічні і вікові психологічні її закономірності формування у хворих із ЗЩА.

6. Доведені особливості індивідуальності та міжособистих стосунків у пацієнтів із ЗЩА.

7. Установлено специфіку емоційного реагування пацієнтів із ЗЩА на ортодонтичне лікування та його перспективи, користування ортодонтичним апаратом.

8. Визначена залежність ступеня мотивації до лікування від віку хворих і посилення її за допомогою психокоригуючих заходів.

9. Уперше створено математичну модель оцінки психологічної готовності пацієнта до ортодонтичного лікування до його початку через визначення індексу ГОЛ.

Практичне значення одержаних результатів.

— Рекомендовано при виявленні сімейно-генетичної спадковості аномалій прикусу комплексне ортодонтичне лікування у ранньому віці.

— Представлено конкретні методи запобігання перериванню ортодонтичного лікування через підвищення мотивації пацієнтів.

— Розроблено конкретні показання і заходи для участі психолога в роботі з пацієнтами різного віку, особливо для боротьби з дитячими шкідливими звичками.

— Розкрито та розроблено нові аспекти хвороби ЗЩА, методи оцінки її ВКХ, котрі дозволяють вибрати конкретний термін початку ортодонтичного лікування.

— Рекомендовано для широкого практичного втілення метод прогнозування перспектив ортодонтичного лікування до його початку через індекс ГОЛ.

— Для підвищення мотивації до ортодонтичного лікування виявлено необхідність спільної роботи лікаря-ортодонта і медичного психолога як з дітьми, так і з батьками.

Особистий внесок здобувача.  Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Робота проведена на базі клініки кафедри ортопедичної стоматології з курсом ортодонтії удосконалення лікарів, ЦНДЛ та психодіагностичної лабораторії Української медичної стоматологічної академії (зав. – к.пс.н. Сєдих К.В.), кафедри та науково-дослідницької лабораторії генетики та цитології Харківського державного університу (зав. – акад. Шахбазов В.Г.).

Самостійно проведені: 1) оцінка звернення населення за ортодонтичною допомогою та припинення лікування на 1063 пацієнтах; 2) комплексне обстеження та лікування 1737 пацієнтів із хворобою ЗЩА; 3) комплексне лікування шкідливих звичок у 171 дитини; 4) оцінка біологічного віку на 740 пацієнтах; 5) сімейно-генетичний аналіз 570 пацієнтів;  6) комплекс психологічних методик на 256 пацієнтах із ЗЩА.

Апробацiя результатiв дисертацiї. Матерiали дисертацiї були викладенi на VI з'їздi стоматологiв Української РСР (Полтава, 1984 р.), на VII з'їздi стоматологiв Української РСР (Львiв, 1989 р.), на 16-ому Конгресi стоматологiв (Болгарiя, 1992 р.), на нарадi-семiнарi дитячих психiатрiв України (Харкiв, 1994 р.), на науково-практичнiй конференцiї дитячих стоматологiв та ортодонтiв України (Київ, 1995 р.), на республiканськiй нарадi-семiнарi дитячих психiатрiв України (Харкiв, 1995 р.), Республiканськiй конференцiї стоматологiв (Одеса, 1995 р.), на 1 та 2 з'їздах ортодонтiв Росiї (Москва, 1994,1995), на 1-й Всеросiйськiй науково-практичнiй конференцiї (Москва, 1997 р.), на конференцiї Асоцiацiї ортодонтiв Росiї (Москва, 1998 р.), на республiканськiй науково-практичнiй конференцiї (Полтава, 1998 р.), на пленумi Асоцiацiї стоматологiв України (Одеса, 1998 р.), на 74-му Європейському конгресi ортодонтiв та 71-му Конгресi ортодонтiв Нiмеччини (Майнц, 1998 р.) ІV з'їзді ортодонтів (Росія, 1999 р.).

Публiкацiї та iншi форми впровадження.  Основнi положення дисертацiйної роботи вiдображенi у 58 наукових публiкацiях. Із них 23 самостійні, монографія (255 с.),  18 статей у наукових журналах,  13 з них у журналах, ліцензованих ВАК, 5 у спеціалізованих журналах держав СНД, 3 у збiрниках наукових праць, 28 тез. Одержанi 3 патенти України.

Результати дисертацiйної роботи впровадженi у клiнiчну практику лiкувальних закладiв м. Полтави i областi, ДКЛ 4 Жовтневого району м.Києва, відділення стоматології дитячого віку та ортодонтії ОНДІ стоматології, на кафедрах удосконалення лiкарiв ортопедiв-стоматологiв та ортодонтiв, пропедевтики ортопедичної стоматологiї та ортодонтiї Української медичної стоматологiчної академiї (м.Полтава), кафедри пропедевтики ортопедичної стоматологiї та ортодонтiї Нацiонального медичного унiверситету, кафедри цитологiї та генетики Харкiвського державного унiверситету, кафедри стоматологiї дитячого вiку Львiвського державного унiверситету iм. Данила Галицького, кафедри дитячої стоматології Дніпропетровської медичної академії, Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Пирогова, кафедри терапевтичної стоматологiї з курсом дитячої стоматологiї КМАПО, кафедри ортодонтiї та дитячого протезування Московського медичного стоматологiчного iнституту, кафедри стоматологiї дитячого вiку Азербайджанського медичного унiверситету iм. Н. Нариманова, кафедри стоматологiї дитячого вiку Кишинiвського держ. медичного i фармацевтичного унiверситету, в Приднiстровському державного унiверситетi.

Структура та обсяг.  Дисертація викладена на 299 сторінках машинописного тексту. Складається із вступу, огляду літератури, опису об’єктів та методів дослідження, розділів власних досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, має 81 таблицю, 20 рисунків. Бібліографічний список містить 489 джерел, із них 296 вітчизняних та 193 зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкт та методи дослідження. Комплексне обстеження та лікування проведено на 1737 пацієнтах із хворобою ЗЩА. Багатопрофільний аналіз: клінічний, генетичний, біологічний, психологічний проведений на 1566 пацієнтах із ЗЩА  віком від 6 до 30 років та 171 дітині віком від 1,5 до 5 років по 4 вікових групах: 1 гр. — 125 дітей (6-8 років); 2 гр. — 705 дітей (9-13 років); 3 гр. — 454 підлітки (14-18 років); 4 гр. — 282 дорослі (старше 18 років). Групу А склали діти від 1,5 до 5 років — 171 дитина.

Визначалася залежність від статі, виду прикусу, місця проживання, на початку і в динаміці ортодонтичного лікування та від виду ортодонтичного апарата з урахуванням індивідуальних та вікових особливостей фізичного та психічного розвитку. Вивчали тип сімейного виховання, родинних взаємовідносин.  

Ортодонтичний діагноз складався з характеристики естетичних, морфологічних та функціональних порушень зубощелепної системи  (за класифікацією Енгля).

Біометрична діагностика при вивченні КДМ проводилася за методами Pont, Linder-Harth, Gerlach, Korknaus, Снагіній, Довгополовій. Проведено 3167 вимірювань КДМ.

Лікування проводилося комплексно із застосуванням ортодонтичних методів у поєднанні з психокорекційними заходами за показаннями. Для боротьби з шкідливими дитячими звичками крім традиційних застосовувся комплекс психологічних прийомів. На діагностичному етапі використовували методику «Малюнок родини» та «Опитувач для батьків».

Був проведений аналіз амбулаторноих карток 1063 пацієнтів ортодонтичного відділення обласної стоматологічної поліклініки м.Полтави. Пацієнтів, що не з'явилися на прийом до лікаря  протягом 1,5–2 років після дворазового письмового виклику вважали тими, що припинили ортодонтичне лікування.

Сімейно-генетичні дослідження проведені на 190 пацієнтах від 6 до 18 років і на 380 родичах пробанда (всього 570 чоловік) за методикою Н.П. Бочкова (1978, 1984), Е.А. Мерфі, Г.А. Чейза (1979); П. Харпера (1984).

Для вирішення завдань біологічної частини досліджень було проведене визначення електронегативного біопотенціалу клітинного ядра (ЕНЯ%) як цитобіофізичного показника біологічного віку людини (БВ) на 560 пацієнтах віком від 6 до 30 років та 180 здорових. Експрес-аналіз проводився за допомогою приладу (авторські свідоцтва №№ 1169614, 1235493, 1837194 Харківського державного університету). Проведено 1920 вимірів ЕНЯ% показника. Про БВ пацієнтів із ЗЩА судили, порівнюючи показник ЕНЯ% із середньостатистичною віковою кривою.

Було проведено багатосторонній аналіз ВКХ у 256 пацієнтів від 6 до 30 років залежно від віку, статі, місця проживання, ставлення до лікування у ортодонта в порівнянні з лікуванням у стоматолога, ставлення до ортодонтичного апарата в динаміці ортодонтичного лікування. Вивчалась оцінка особистості із ЗЩА і міжособові стосунки.

Було використано комплекс психодіагностичних методик: 1. «Самооцінка» (за модифікацією Дембо-Рубінштейн — 1970 р.); 2. «Стоматологічна самооцінка» (В.Д.Куроєдова, К.В.Сєдих — 1995 р., пат. 22004 А, 61 С 7/00, 1998); 3. Кольоровий тест відношень — КТВ (А.А.Бодалєв, В.В.Столін — 1987); 4. Опитувальник «Ставлення до ортодонтичного лікування» (В.Д.Куроєдова, К.В.Сєдих — 1995 р.).  Методом «Самооцінка» визначався ступінь гармонізації особистості, методикою «Стоматологічна самооцінка» — суб'єктивна оцінка ЗЩА, КТВ — емоційний рівень ВКХ і міжособові стосунки пацієнтів, опитувальником «Ставлення до ортодонтичного лікування» — інтелектуальний рівень ВКХ.

Обробка і аналіз отриманих результатів проводилися за традиційними схемами, прийнятими у вітчизняній психології.

Увесь термін ортодонтичного спостереження умовно поділений на 2 періоди: 1 період — до користування ортодонтичною конструкцією і 2 період — через 6-12 місяців від початку апаратурного лікування.

Спосіб прогнозування ускладнень ортодонтичного лікування. Нами (у співавторстві з Сєдих К.В.) розроблений спосіб оцінки мотивації до ортодонтичного лікування у пацієнтів із ЗЩА, який дозволяє прогнозувати ускладнення в лікуванні, а саме його переривання (патент України №22005А 61 С 7/00) — індекс ГОЛ.

Індекс готовності пацієнта до ортодонтичного лікування

(індекс ГОЛ)

ГОЛ = Х·(О + С)·Л·А·П, де

О — загальна самооцінка

С — стоматологічна самооцінка

Л — ставлення до ортодонтичного лікування

А — ставлення до ортодонтичного апарата

П — ставлення до перспективи ортодонтичного лікування

Х — віковий коефіцієнт

«О» + «С»      Л; А; П

когнітивний компонент   емоційний компонент.

Достовірність оцінки, що прогнозується, підтверджується клінічними випадками в 74,6%. Для досліджень у даному аспекті при коефіцієнті коригування (0,75) зв’язок є суттєвим (О.П.Мінцер та ін., 1991), використано метод екстраполяції. Підтверджена надійність і валідність запропонованого методу. Обробка результатів стандартизована і має такий алгоритм: 1) аналізуються різні складові ставлення до лікування; 2) конгітивний компонент визначає виведення типів загальної і стоматологічної самооцінок пацієнта із ЗЩА (за шкалами Дембо-Рубінштейн і нами); 3) емоційний компонент тестується КТВ. Вага кожного типу самооцінки виражається певною кількістю балів (табл. 1, 2, 3).

Таблиця 1.

Шкала загальної самооцінки (параметр «О»)

Типи загальної самооцінки               Оцінка параметру в балах

Адекватна        6

Завищена        4

Занижена       2

Нестійка        0


Таблиця 2.

Шкала стоматологічної самооцінки (Параметр «С»)

    Типи стоматологічної                              Оцінка параметру в балах

      самооцінки

Занижена        6

Адекватна       4

Нестійка       2

Завищена       0

Параметр «Л» — позитивне ставлення до ортодонтичного лікування — I б; негативне — 0 б. Параметр «А» — позитивне ставлення до ортодонтичного апарата — I б; негативне — 0 б. Параметр «П» — позитивне ставлення до перспектив ортодонтичного лікування — I б; негативне — 0 б.

Таблиця 3.

Вікові коефіцієнти

«Х» — віковий коефіцієнт          Вік пацієнта

 

2        6-8 років

1,5         9-13 років

1         14-18 років

1         понад 18 років

Отримані бали підставляються у формулу і таким чином обчислюється індекс ГОЛ.  Це визначає прогноз лікування (табл. 4).


Таблиця 4.

Варіанти прогнозу перспективи ортодонтичного лікування

(в балах)

 Індекс готовності               Прогноз

від 0 до 1         негативний

від 1 до 6           низький

від 6 до 8              середній позитивний

від 8 і вище                      високий

Максимальне число індексу для дітей дорівнює 24 бали, для дорослих — 12 балів. Якщо одна з трьох складових емоційного компонента виявиться негативною, тобто дорівнюватиме 0 — прогноз буде негативним. Для позитивного прогнозу складові емоційного компонента повинні бути позитивними. Рівень його (низький, середній, високий) залежить від когнітивного компонента ставлення до лікування. За індексом ГОЛ виділено 4 варіанти ВКХ.

При статистичній обробці використовували метод Фішера, достовірність різниці показників між окремими групами визначали за допомогою t — критерію Ст'юдента. При оцінці достовірності генетичних досліджень проведено розкладання загальної дисперсії на генетичну і середню складові, використано рівняння для квазібезперервної і альтернативної моделі спадковості. Для виявлення змістової спорідненості окремих психологічних тестів застосовувався факторний аналіз. Достовірність отриманих результатів перевірялася t -критерієм Вілл Коксона-Манна Уітні з використанням пакету програмного забезпечення FoxPro. Порівняння груп факторів, достовірно корилюючих з поведінкою пацієнта  проводилося двома методами: I — за допомогою кореляційного аналізу якісних показників (поліхоричний показник зв'язку), II  — за допомогою параметричного критерію порівняння (метод, заснований на розподіленні різниці відносних частот). Виявлена тісна кореляційна залежність між досліджуваними параметрами, визначені коефіцієнти множинної регресії.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Шляхи вирішення проблеми переривання ортодонтичного лікування. До ортодонта із ЗЩА звертаються найчастіше діти 9-13 років — 44,8±0,3% та підлітки — 28,3±0,4%. Переважна більшість пацієнтів — особи жіночої статі, які в середньому в 1,65 раза звертаються більше, а також міські пацієнти —  у 3,2, що пояснюється не низьким рівнем потреби сільського населення в ортодонтичній допомозі, а недостатньою поінформованостю та ін. Особливо низька популярність можливостей ортодонтії серед сільських дітей дошкільного віку (19,5%) і дорослих (14,7%). Залежно від виду прикусу серед ортодонтичних пацієнтів найчастіше зустрічається патологія I кл. за Енглем — 55,3±0,3%, що в 1,8 раза більше в порівнянні з II кл. і в 6,7 раза — з III кл.

Пацієнти, що припинили лікування в 1 гр., склали 23,9±0,3%, у 2 гр. — 37,8±0,4%, у 3 гр. — 44,9±0,3%, серед дорослих — 36±0,2%. У середньому пацієнти різного віку припиняють розпочате лікування в 35,7% випадків, а саме діти (6-14 років) — в 30,85±0,9% випадків, що відрізняється від даних Г.Б. Шилової (1978) — 62%.

Дівчата в 1 гр. переривали ортодонтичне лікування в 3,3 раза більше, ніж хлопці. У препубертатному віці припиняють ортодонтичне лікування однаково часто і хлопці (42,2±0,3%), і дівчата (57,8±0,4%), підлітки-дівчата в 1,9 раза більше, ніж хлопці. Дорослі, які свідомо починають ортодонтичне лікування, переривають його: 73,6±0,3% — жінки та 26,4±0,5% чоловіки, тобто жінки у 2,8 раза частіше, хоча в рівній мірі для всх пацієнтів «ортодонтичний аппарат є додатковим подразником постійної і тривалої дії», (Г.Б. Шилова, 1971) і викликає серйозні усладнення в період адаптації, утруднює спілкування в колективі, навіть знижує успішність у школі.

Вважаємо, що в основі переривання ортодонтичного лікування лежить недостатня мотивація пацієнтів, що звертаються за допомогою до лікаря-ортодонта. Дії лікаря-ортодонта повинні спрямовуватися на підвищення мотивації пацієнта як до початку, так протягом ортодонтичного лікування.

Сімейно-генетична спадковість аномалій прикусу. Значення спадковуваності виявилися досить високими для всіх вивчених аномалій, а саме: для патології II кл. за Енглем  — 66,7%, значення середовищного фактора — 34%. При прогенії виявлені ще більш високі значення успадковуваності, які дорівнюють 84,0%. Показники середовищного фактора знижені до 16%. Висока роль генетичних факторів у формуванні відкритого (51,2%) та косого прикусів (95,4%). Аномалія I кл. за Енглем не підлягала генетичному аналізу, оскільки сімейна частота за відсутності генетичної залежності приблизно дорівнювала популяційній, тобто значення середовищних факторів дуже велике.

Високі значення успадковуваності виявлені при генетичному аналізі звуження щелеп і складають 80,9%, середовищна компонента, відповідно, 19,1%. Отримані дані дещо перевищують результати японських дослідників Hu I.R. та ін.,  (1991) — 55-60% випадків.

При прогнатії частота випадків патології у батьків пробанда складає 25%, при прогенії — 17,9%, при звуженні щелеп — 14,4% і при відкритому прикусі — 33,3% випадків. Серед батьків пацієнтів з II кл. за Енглем аналогічна патологія прикусу зустрічається у 2 рази частіше, ніж у популяції. Частота випадків патології III кл. за Енглем у батьків пробандів більше ніж у 4 рази перевищує популяційне значення, звуження щелеп у 6 разів вище. Відкритий прикус у батьків пробандів зустрічається у 2 рази частіше, а косий прикус — у 3 рази.

Особливості онтогенезу у хворих із ЗЩА. Було встановлено, що в 1 гр. у пацієнтів із ЗЩА ЕНЯ% складає 44,77±0,53%, тоді як у здорових ровесників показник електронегативності ядер дорівнює 25,3±0,78%. Електрокінетичні властивості у пацієнтів із ЗЩА 6-8 років за умов патології прикусу в 1,8 раза перевищують показники в контрольній групі (рЈ0,05). У зв’язку з цим БВ пацієнтів 6-8 років із порушеннями прикусу прирівнюється до 11-12 років.

Таким чином, виявлено значне випередження фізичного розвитку у дітей із ЗЩА, тобто прискореного онтогенезу, що є вагомим причинним фактором у масовому виникненні порушень зубощелепної системи у дітей 6-8 років. Прискорений онтогенез, тобто акселерація, негативно впливає на розвиток зубощелепної системи. За нашими даними (В.А.Сірик, В.Д.Куроєдова, 1990), поширеність ЗЩА в цьому віці досягає 56,3%.

У 2 гр. показник ЕНЯ% наближається до контрольної групи (45,2±0,52%) та складає 46,74±0,31%.

У 3 гр. показник ЕНЯ%дорівнює 51,64±0,4%, що в 1,3 раза нижче показника у здорових підлітків (68,0±0,85%), (рЈ0,05). що дозволяє визначити БВ як 12-13-літній, та свідчить про затримку фізичного розвитку організму в підлітковому віці.

У 4 гр. дорослих пацієнтів із ЗЩА показник ЕНЯ% дорівнює 49,98±0,57%, що, як і в 3 гр., нижче від контрольних показників (69,8±0,87%). БВ хворих залишається, як у 3 групі, на попередньому рівні — 12-13 років.

Випередження БВ у молодшої групи пацієнтів із ЗЩА та відставання у підлітків та дорослих вказує на зв’язок розвитку зубощелепної системи із загальними конституційними особливостями розвитку організму та є свідченням дизонтогенезу організму із захворюванням ЗЩА. Негармонійний розвиток організму пацієнтів із ЗЩА в будь-якому віці є наслідком наявності патології прикусу (рис. 1).

Дизонтогенез однаково проявляється у представників чоловічої та жіночої статі з різними видами ЗЩА. Найбільші зміни потенціалу клітинного ядра виявлені в пацієнтів з III кл. за Енглем (1 гр. — 47,64±1,51% порівняно з контролем, К = 25,3±0,78%, 4 гр. — 44,67±1,65%, К = 69,8±0,87%).

У процесі апаратурного ортодонтичного лікування найбiльша динамiка показника ЕНЯ% спостерiгається в 1 гр.: 36,24±0,84%, 57,0±3,5% вiдповiдно при контрольних цифрах 25,3±0,78%. У I, II перiодах лiкування показник, що вивчається, збiльшився в 1,57 раза (рiзниця статистично вiрогiдна, (рЈ0,05).

Модель прискореного фенотипного розвитку (М №2 за I.Cieslik, 1979) у пацієнтів 6-8 років із ЗЩА не змінюється протягом ортодонтичного лікування. Бiологiчно запрограмований перебiг розвитку iндивiдуума із захворюванням ЗЩА у процесі ортодонтичної корекції не змiнює своєї схеми, у пiдлiткiв i дорослих із ЗЩА залишається в дiї модель регресивного розвитку органiзму (М №3 за I.Cieslik, 1979) та не змiнює фенотипного розвитку.

Генетично закладена програма розвитку організму при хворобі ЗЩА накладає відбиток, і дизонтогенез зберігається. Ортодонтична корекція, значно покращуючи зовнішній вигляд пацієнта, не може вплинути на хід інтимних процесів, що відбуваються в геномі клітини. Усунення патологiї прикусу не впливає iстотно на енергетичний показник на клiтинному рiвнi — потенцiал клiтинного ядра та в 2, 3 та 4 гр. при лiкуванні iстотних змiн показникiв ЕНЯ% не вiдбувається.

Ставлення пацієнтів із ЗЩА до стоматологічного та ортодонтичного лікування, його перспектив та ортодонтичного апарата. Позитивно ставляться до лікування у стоматолога менше половини опитуваних, у середньому 44,6±0,52%. Негативно  55,6±0,72% хворих 1 гр.; 57,2±0,49% — 2 гр.; 57,2±0,5 — 3 гр.; 52,6±0,3% — 4 гр., у середньому — 55,4%. Негативне ставлення до стоматологічного лікування в цілому не залежить від віку пацієнтів, тобто «стоматофобія» зберігається на все життя і проявляється у пацієнтів однаково незалежно від статі і віку, за винятком 3 гр. Дівчата 14—18 років удвічі частіше виявляють своє негативне ставлення до лікування у стоматолога (56,25±0,8%), ніж юнаки (29,4±0,8%).

Лікування у ортодонта позитивно оцінюється більшістю 74,1±0,3% — 1 гр., 80,6±0,42% — 2 гр., 83,7±0,6% — 3 гр, 57,9±0,6% — 4 гр., в середньому 74,1±0,48% пацієнтів, лікування у стоматолога лише 44,6±0,52%.

Обстежувані 4 гр. у порівнянні з іншими ймовірно частіше виявляють негативне ставлення до лікування у ортодонта (рЈ0,005). Так, 42,1±0,6% дорослих, в той час як пацієнти інших менш негативістичні (25,9±0,5%, 19,4±0,38% і 16,3±0,5%, відповідно). Біля третини пацієнтів ставляться до ортодонтичного лікування з недовірою.

У процесі ортодонтичної корекції «стоматофобія» не піддається нівелюванню. Ставлення до лікування у ортодонта залишається позитивним незалежно від  виду порушення прикусу.

Увага лікаря-ортодонта повинна спрямовуватися на пацієнтів з патологією прикусу III кл. за Енглем, особливо у молодшому віці, оскільки вони вдвічі частіше негативно ставляться до ортодонтичного втручання.

Переважна більшість пацієнтів висловила своє позитивне ставлення до перспектив ортодонтичного лікування від 3 до 18 разів частіше, ніж негативне (23,4±0,62% — негативне ставлення і 76,6±0% — позитивне), досягаючи 94,8±0,32% у дорослих незалежно від місця проживання. Жінки дивляться більш оптимістично на результат ортодонтичної корекції, хоча хлопчики 6—8 років більше сподіваються на позитивний прогноз, ніж дівчата. У динаміці ортодонтичного лікування поліпшується ставлення до ортодонтичної допомоги у всіх групах (у середньому на 11,6%).

Ставлення до ортодонтичного апарата залишається у переважної більшості позитивним (1 гр – 74,1±0,5%, 2 гр – 58,0±0,7%, 3 гр – 75,5±0,5%, 4 гр – 57,9±0,49%) і в середньому становить 66,4% незалежно від місця проживання. Виявлені статеві відмінності: хлопці в молодшому шкільному віці в 1,3 раза більше зацікавлені ортодонтичним апаратом, тоді як дорослі жінки – в 3,4 раза більше ніж чоловіки. Незнімні конструкції викликають більше симпатій у підлітків та дорослих. Протягом лікування позитивне ставлення до ортодонтичного апарата збільшується в середньому на 12%, за винятком дітей 9-13 років.

При порівнянні ставлення до ортодонтичного апарата і перспектив ортодонтичного лікування чітко простежується позитивна синхронна закономірність у 2, 3, 4 гр. Надія на успіх у них випереджає позитивне ставлення до ортодонтичного апарата (75,5±0,5% і 58±0,53%; 87,8±0,48% і 75,5±0,62%; 94,8±0,6% і 57,9±0,49). І лише діти 6—8 років вносять у лікування за допомогою апаратів ігровий момент, тобто 70,35% пацієнтів позитивно ставляться до апарата, як до пристрою, але тільки 48,1% вірять у його перспективи.

Пацієнти від 9 до 30 років у перспективи ортодонтичного втручання вірять більше, ніж самій ортодонтичній конструкції.

Внутрiшня картина хвороби (ВКХ) у пацієнтів із ЗЩА. ВКХ при ЗЩА, як при будь якій хворобі, — це реакція особистості пацієнта, яка складається із свідомого ставлення до ЗЩА i несвiдомої оцiнки «зовнiшнього дефекту», що визначає позицiю до ортодонтичного лiкування.

ВКХ у пацієнтів із ЗЩА має суттєві особливості.

Була виявлена чiтка закономiрнiсть самооцiнки зовнiшностi вiд вiку пацiєнта. Аналiз «Стоматологiчної самооцiнки» (СС) дозволив визначити тенденцiю до зменшення кiлькостi завищених самооцiнок по всiх шкалах iз збiльшенням вiку пацiєнтiв.

Діти 1 гр. та 2 гр. схильні до завищеної оцінки свого зовнішнього вигляду. Адекватнiсть сприйняття патологiї прикусу з вiком зростає, кількість завищених оцінок зубів, усмішки та краси зменшується.

У 14-18 рокiв виявлено неоднозначне сприйняття естетики обличчя: при полiпшеннi ставлення до зубiв ставлення до усмiшки i до краси не змiнюється, тому що негативне уявлення про свою зовнiшнiсть уже сформоване. Дівчата-підлітки та жінки негативніше ставляться до своїх зубів та усмішки, ніж хлопці та чоловіки. Сільські підлітки емоційно знижують СС у 1,6 раза у порівнянні з пацієнтами, що мешкають у місті. У сільських дітей 2 та 3 гр. переважає занижена лицева естетика, особливо зубів.

На інтелектуально свідомому рівні більшість пацієнтів визначає наявність ЗЩА, заперечують — у середньому 19,55%, найбільше в 1 гр. (46,2%) та 3 гр. (14,9%). Більшість пацієнтів (62,7%) відмічає негативний вплив ЗЩА на свою привабливість, особливо підлітки та дорослі.

Усвідомлення патології прикусу зростає з віком. Після 19 років майже 3/4 усіх пацієнтів із ЗЩА емоційно реагують на наявність у себе патології прикусу. Серед дітей молодшого шкільного віку такі пацієнти складають 43,4%, у 2 гр. кількість їх зростає до 51,9% і в 3 гр. складає 59,7%. Емоційно позитивно реагують у середньому 54,35% пацієнтів на свої зуби, 58,58% на усмішку і 77,7% на красу. Не вважають себе привабливими 41,2% хворих, що в 3,4 рази частiше вiдчувають жiнки пiсля 18 рокiв. Протягом року лiкування ставлення до своєї привабливостi посилюється в 1,6 раза.

При порiвняннi усвiдомлених оцiнок i неусвiдомлених переживань хворих щодо своєї привабливостi видно, що актуальнiсть переживань порушення елементiв естетики обличчя для пацiєнтiв усiх груп iстотно нижча, нiж оцiнка цих порушень.

Було вивчено особливостi мотивацiйного рiвня в ортодонтичних пацiєнтiв віком вiд 6 до 30 рокiв. У цілому вид прикусу суттєво не впливає на усвідомлення наявності ЗЩА (в середньому в 76,4%). Але вплив ЗЩА на привабливість усмішки частіше визнають пацієнти з сагітальними аномаліями. Знижують власну привабливість пацієнти з прогенією. Вони в 6-8 років дають завищену оцінку в меншій кількості випадків («Краса» — 42,9±0,49%, «Усмішка» — 28,6±0,83%, «Зуби» — 42,9±0,7%), (рЈ0,05), ніж при патології I кл. і II кл. за Енглем. Дорослі оцінюють прогенію переважно занижено.

Підлітки з прогнатією негативно ставляться до своїх зубів у 3,8 раза частіше, ніж молодші школярі, до усмішки — у 2,2 раза, до краси в цілому — в 2,9 раза частіше (pЈ0,05).

Ортодонтичне лікування на усвідомленому рівні дає позитивні результати, особливо у пацієнтів-підлітків та дорослих. У ІІ період лікування в 11,8 разів збільшилась кількість пацієнтів, що не бачуть патології прикусу серед дорослих, у підлітків у 3,9 раза зменшився вплив ЗЩА на усмішку. В цілому ставлення до своєї зовнішності у пацієнтів 6-18 років у процесі ортодонтичного лікування покращується. У всіх вікових групах має місце тенденція зменшення впливу ЗЩА на красу. У дорослих навiть при успiшному лiкуваннi патологiї прикусу зберiгається колишнє негативне сприйняття естетики обличчя.

Без достатньої зацiкавленостi у змiнi естетики обличчя пацiєнт не виявить достатнього терпiння i наполегливостi в подоланнi труднощiв, пов'язаниі з тривалим користуванням ортодонтичним апаратом. Виявлена залежність СС у пацієнтів від лікування різними ортодонтичними конструкціями. Підлітки та дорослі віддають перевагу незнімним апаратам, при користуванні якими вони оцінюють лицеву естетику більш адекватно.

Таким чином, найчастiше на неусвiдомленому рiвнi у бiльшостi хворих збігаються оцiнка власних зубiв i ставлення до них. Адекватнiсть оцiнки ЗЩА i усвiдомлення мiри її впливу на власну зовнiшню привабливiсть зростає в мiру дорослiшання пацiєнтiв. Це формує у свою чергу силу мотивацiї при лiкуваннi i багато в чому впливає на його результати. Мотивацiя до ортодонтичного лiкування насамперед залежить вiд вiку хворих.  

Особливості індивідуальності та міжособистих стосунків у пацієнтів із ЗЩА. Більшість пацієнтів, незалежно від віку, заперечують вплив ЗЩА на спілкування з іншими людьми і власну привабливість. "Образ Я" у більшості з них позитивний.

Вплив мiсця проживання пацiєнтiв на їхнє уявлення про себе вiдбивається у схильностi до бiльш заниженої оцiнки своїх психологiчних якостей жителями села в усiх вiкових групах i завищеними оцiнками жителям міста.

У пацієнтів із ЗЩА підліткового віку суттєвої відмінності у формуванні «Образу Я» між статями немає. Виражені відмінності в ЗС, детерміновані статевою приналежністю, відзначаються у пацієнтів після 18 років. Чоловіки схильні до адекватної і заниженої оцінки своїх індивідуальних якостей, а жінки — до підвищеної.

При всiх патологiчних видах прикусу у пацiєнтiв зберiгаються вiковi особливостi ЗС. Знайдено суттєвi змiни ЗС при прогенiї, яка рiзко змiнює профiль i погiршує естетику обличчя та привабливiсть. Змiнена зовнiшнiсть  вiдбивається на формуваннi окремих психологiчних особливостей людини, а саме: у дорослих у порiвняннi з патологiєю I кл. за Енглем у 3,8 раза заниженi оцiнки щастя, характеру — в 4 рази, розуму — в 3 рази. Пiдлiтки (3 гр.) склали найбiльш негативне уявлення про свiй характер (60,0±0,9%), що збігається з даними нiмецьких ортодонтiв Hofman N. та ін. (1992), якi також виявили рiзницю в психологiчнiй характеристицi таких пацiєнтiв, вiдмiчають у них знижене соцiальне сприйняття та меншу популярнiсть у школi. При прогенiї частiше зустрiчається занижена оцiнка здоров’я в 1 групі, в препубертатному вiцi у 1,5-2 раза частiше, анiж у молодших школярiв.  У препубертатному i пiдлiтковому вiцi, що особливо важливо, за наявностi прогенiї пацiєнти вважають себе переважно нещасними. Данi, що ми отримали, мають деяку аналогiю в роботах англiйських ортодонтiв. Так, дiти 14 рокiв iіз ЗЩА у Англiї через патологiю прикусу, як пишуть Roberts E.E. та ін. (1989), вважають себе нещасними навіть разом із батьками.

На запитання «Чи заважає порушення положення зубiв Вашому спiлкуванню з людьми?» «нi» вiдповiдає бiльшiсть пацiєнтiв усiх обстежених груп — вiд 68,4% до 85,2%, але негативний вплив вiдзначає в середньому 23,2%, що посилюється з вiком. Статистично достовiрних розбiжностей не виявлено.

Який вплив має хвороба ЗЩА у пацієнтів на неусвідомлюване ставлення до себе? У більшості позитивна уява про себе збігається з позитивним самоставленням (89,4% і 88,8%). Негативне ставлення до себе зустрічається у 12,2% пацієнтів у 1 гр., у 13,2% — у 2 гр., у 6,2% — в 3 гр., у 14,8% — у 4 гр.

Ставлення до себе не змінюється залежно від місця проживання, але має ряд особливостей від статі. У 1 і 2 гр. кількість негативних відповідей значно переважає у дівчаток. Так, дівчатка 6-8 років у 4,3 раза гірше ставляться до себе, а 9-13 років — у 2,2 раза гірше, аніж хлопчики. Різниця статистично достовірна. Отримані результати збігаються з даними Athanasion A.E. та ін., (1989). У 3 і 4 гр. різниця не виявлена, що суперечить даним Soh G., Lew K.K (1992).

У 1 і 2 гр. вид патології прикусу не впливає на підсвідоме ставлення до себе, але в 3 і 4 гр. переважають негативні відповіді у пацієнтів з прогенією. Так, у 14-18 років при III кл. пацієнти в 3 рази частіше висловлюють негативне ставлення до себе, аніж при I кл.  (40±1,85% і 13,3±1,8%). У дорослих це співвідношення ще більше зростає — у 3,2 раза (різниця статистично достовірна). Отримані нами дані суперечать відомостям від німецьких учених Hofman N. та ін., (1992), які повідомляють про відсутність зв'язку між оцінкою профілю та самоставленням до себе. Ставлення до себе у процесі ортодонтичного лікування у 1, 2 та 3 гр. поліпшується, дорослі продемонстрували збільшення позитивних відповідей з 23,1±1,6% до 94,1±1,1% (рЈ0,05). Отже, ортодонтичне лікування приносить позитивні емоційні результати.

Виявлено, що для дiтей 6-8 рокiв комфортнiшi знiмнi ортодонтичнi апарати, а в старших вiкових групах, навпаки, незнiмнi ортодонтичнi конструкцiї.  Пiдлiтки та дорослi вважають незнiмнi конструкцiї в порiвняннi зi знiмними бiльш зручними при спiлкуваннi (в 1,9 раза) та менш впливаючими на привабливiсть (в 1,3 раза).

Вивчалася специфiка орiєнтацiї у мiжособових стосунках пацiєнтiв із ЗЩА i суб’єктивнi уявлення про значимих людей, зокрема, батька i матерi. Iнтерес до цих питань пояснюється тим, що вирiшальним фактором формування «Образу Я» людини є його стосунки з батьками, а не загальнi умови соцiального iснування. Через сiмейну ситуацiю вiдбивається iдентифiкацiя дитини з батьками. Велике значення мають тип сiмейних стосункiв i методи виховання у сiм’ї.

Менша кiлькiсть проблем у мiжособистих стосунках зустрiчається у пацiєнтiв будь-якого вiку з I кл. аномалiй. Найбiльшу кiлькiсть конфлiктiв із матiр’ю виявляють пацiєнти з II i III кл. за Енглем, при прогенії — ще й з батьком, особливо у вiцi 6-8 рокiв. Це пiдкреслює емоцiйну залежнiсть вiд матерi, що залишилася з раннього дитинства, етiопатогенетичний зв’язок прогнатiї i прогенiї iз шкiдливими дитячими звичками. Негативне ставлення дитини до матерi може формувати негативне ставлення до ортодонтичного лiкування.

Особливо важливими у реабiлiтацiї почуття особистої цiнностi i утвердження своєї iндивiдуальностi у пацiєнтiв із ЗЩА, втраченого внаслiдок деформацiї зовнiшностi, стає психокорекцiя як самого хворого, так i членiв його сiм’ї.

Шкідливі дитячі звички, комплексне ортодонтичне та психологічне лікування у ранньому віці. У віці 1,5 — 5 років більше половини дітей (57%) мали відхилення у будові прикусу або фактори ризику. Нагляд та робота з дітьми тривали 2 роки. За висновками педіатрів усі діти були віднесені до 1 гр. здоров'я. За станом прикусу виділено три диспансерні групи.

I гр. (діти з ортогнатичним прикусом тимчасових зубів) склала 43 %. II гр. —  гр. ризику (15,3%), з  факторами ризику, які надалі могли призвести до порушень у будові зубощелепної системи — шкідлива звичка смоктати соску, палець, губу чи інші предмети (65,5%), однобоке жування (7,7%), аномалійне прикріплення вуздечок губ та язика (19,2%), надкомплектні зуби (3,8%), ротове дихання (3,8%). Виявлений суттєвий зв'язок між формуванням патології прикусу, загальною невротизацією дітей, наявністю шкідливих звичок та складністю сімейної ситуації. III гр. — 41,7%. II кл. за Енглем — 66,7%, причому у 46,8% випадків він був пов'язаний із довготривалим користуванням соскою, із шкідливою звичкою смоктати губу та пальці. III кл. за Енглем — 1,4% спадкового характеру, I кл. за Енглем, глибокий косий та відкритий прикус — 31,9%.

Ортодонтичне лікування у такому ранньому віці традиційно зводиться до нагляду за формуванням прикусу. Розповсюджували початкові знання з профілактики ЗЩА, зокрема з боротьби із шкідливими звичками серед медичного та педагогічного персоналу в організованих дитячих закладах.  За основу лікування дітей з шкідливими звичками ми взяли психотерапевтичні аспекти і тому розглядали їх як невротичні звичні дії. Окрім апаратурних засобів застосували метод групової та індивідуальної психотерапії з дітьми та їхніми батьками. Роботу з батьками окремо проводив медичний психолог.

Аналіз карт психологічного дослідження з урахування етіологічних факторів виникнення шкідливої звички дозволив поділити всіх дітей на 2 групи: А і Б. Групу А склали діти із зниженням рівня психологічного розвитку. Гр. Б — це діти з достатнім рівнем інтелектуального розвитку, однак у них був визначеним вплив хронічної психотравмуючої ситуації. В обох групах проводили групову психологічну корекцію у вигляді психокорекційних занять та ігор протягом 3-х місяців 1 — 2 рази за тиждень. Використовували вправи з аутогенного тренування. У всіх випадках була позитивна динаміка у психоемоційному стані дітей. Протягом 2-х років були усунені шкідливі дитячі звички, що призвело до нормалізації прикусу.

Пiдвищення мотивів до ортодонтичного лiкування у пацієнтів із хворобою ЗЩА. Загальною закономiрностю формування ВКХ у пацiєнтiв з рiзними видами ЗЩА є виявлене незбігання об'єктивної i внутрiшньої картини хвороби. Мотивування до ортодонтичного лiкування повнiстю залежить вiд ВКХ пацiєнта, а структура ВКХ в свою чергу визначається вiком хворих та їхніми iндивiдуально-особистими особливостями.

На фонi визначеного дизонтогенезу, характерного для пацiєнтiв із ЗЩА, з урахуванням виявленого високого ступеня спадковості патологiї психологiчнi аспекти пiдвищення мотивацiї ортодонтичного лiкування стають особливо важливими для практики ортодонтiї.

Нами були виділені за допомогою індексу ГОЛ 4 варіанти ВКХ (табл. 5) при хворобі ЗЩА (патент України 22005 А 61С 7/00 «Спосіб прогнозування ортодонтичного лікування).

1-й варіант — оптимальний. ЗС — адекватна або завищена; СС — занижена, тобто пацієнт визнає наявність аномалії прикусу і її негативний вплив на привабливість свого зовнішнього вигляду. В цьому випадку ВКХ адекватна клінічній картині хвороби (7,2%).

2-й варіант — неадекватно занижена ВКХ. У пацієнтів занижений та нестійкий типи ЗС, занижений тип СС, вони схильні перебільшувати значення ЗЩА, уявлення про аномалію адекватне клінічній картині хвороби, але на неусвідомленому рівні ВКХ має іпохондричний характер, що формується від загальної неадекватної самооцінки власної особистості (17%). Пацієнтам показане психокоригування, оскільки без спеціальних психотерапевтичних заходів хворі не дотримуються лікувального режиму, переривають лікування і, навіть при досягненні успіхів, залишаються незадоволеними результатами лікування і покращанням зовнішнього вигляду.

3-й варіант — неадекватно-завищена ВКХ, поєднання завищеного і неадекватного типів ЗС і СС. У цьому випадку пацієнт ігнорує наявність у себе ЗЩА, її вплив на естетику обличчя і загальну привабливість. Актуальність переживання з приводу хвороби ЗЩА знижена або взагалі відсутня (35,4%).

4-й варіант — деформована ВКХ. Цьому варіанту відповідає поєднання нестійкого, заниженого і завищеного типів ЗС і СС. У цих випадках пацієнт або визнає наявність патології прикусу, але заперечує її вплив на свою зовнішність або підміняє визнання дефекту обличчя на неусвідомленому рівні недоліками своєї особистості (40,4%).

Мотивація до ортодонтичного лікування повністю залежить від ВКХ пацієнта, яка визначається за допомогою індексу ГОЛ і дає можливiсть прогнозувати ефективнiсть майбутнього ортодонтичного втручання.

ВИСНОВКИ

1. Найчастіше за ортодонтичною допомогою звертаються діти 9-13 років (44,8%) та підлітки (28,3%), міські мешканці у 3,2 раза частіше, ніж сільські, жінки у 1,65 раза більше, ніж чоловіки. За видами прикусу пацієнти з І кл. за Енглем складають у середньому 55,3%, з ІІ кл. – 29,9%, з ІІІ кл. – 8,2%. Переривають ортодонтичне лікування 35,7%, найчастіше підлітки (44,9%), особливо жіночої статі (65,9%).

2. Поширеність хвороби ЗЩА серед дітей 1,5 – 5 років складає 41,7%, найчастіше зустрічається патологія ІІ кл. за Енглем (66,7%), що на 65,5% пов'язано зі шкідливою звичкою смоктання. Поєднання лікувально-профілактичних заходів з індивідуальною та груповою психотерапією з дітьми та їхніми батьками призводить до нормального прикусу.

3. Ставлення до лікування у ортодонта у пацієнтів ііз ЗЩА в будь-якому віці позитивне (74,1±0,48%) на відміну від ставлення до лікування у стоматолога (44,6±0,52%). Оцінка ортодонтичного апарата (66,4±0,49%) та перспектив ортодонтичного лікування (76,6±0,5%) позитивні у всіх вікових групах. У динаміці ортодонтичного лікування позитивна оцінка ортодонтичного апарата у пацієнтів із ЗЩА покращується в середньому на 12,7%, перспектив ортодонтичного лікування – на 7,2%, ставлення до лікування у стоматолога покращується у 2 рази.

4. Значення спадковості досить високі для всіх вивчених аномалій, а саме: для патології ІІ класу за Енглем спадковість складає 66,8%, для патології ІІІ класу за Енглем – 84%, звуження щелеп – 80,9%. Виявлена частота аномалій прикусу у батьків пацієнтів із ЗЩА: при прогнатії – в 4 рази вища, ніж у популяції.

5. Організму з хворобою ЗЩА притаманний дизонтогенетичний тип розвитку. На відміну від здорових  обстежених, у яких показник ЕНЯ% клітинних ядер зростає з віком, у пацієнтів із ЗЩА така закономірність порушена. Біологічно запрограмований хід розвитку індивідуума із ЗЩА не змінює своєї схеми в процесі ортодонтичного лікування. Усунення патології прикусу не впливає на енергетичний показник на клітинному рівні – потенціал ядра.

6. Розроблена методика «стоматологічна самооцінка». Виділено види внутрішньої картини хвороби у пацієнтів із ЗЩА: оптимальний, неадекватно-занижений, неадекватно-завищений, деформований. ВКХ пацієнтів, які страждають на ЗЩА, відрізняється від об'єктивної, і своєрідність типових симптомокомплексів ВКХ обумовлена особистісними особливостями хворих, а не власне порушенням прикусу.

7. Виділені найбільш загальні закономірності формування ВКХ у пацієнтів із ЗЩА, що створює дефект зовнішності. Фактор віку визначально впливає на структуру, формування та зміст внутрішньої  картини хвороби у пацієнтів із ЗЩА. Зі збільшенням віку пацієнтів структура ВКХ стає більш складною, повною і адекватною.

8. У динаміці ортодонтичного лікуавння сприйняття естетики обличчя у дітей 6-13 років стає більш адекватним, хоча у випадку негативного ставлення до своїх зубів до початку лікування зберігається емоційна пригніченість і після лікування. У 14-18 років виявлено неоднозначне сприйняття естетики обличчя; при поліпшенні ставлення до зубів ставлення до усмішки та краси не змінюється, оскільки негативне уявлення про свою зовнішність є сформованим. У дорослих навіть при успішному лікування патології прикусу зберігається попереднє негативне сприйняття естетики обличчя.

9. Побудовано систему прогнозування перспектив ортодонтичного лікування до його початку через індекс ГОЛ, що дає можливість розробити обгрунтовані медико-психологічні рекомендації для проведення корекційних і лікувально-реабілітаційних заходів та підвищити мотивацію до ортодонтичного втручання.

ПрактиЧнІ рекомендацІЇ

1. Масова поширеність хвороби ЗЩА та високе значення спадковості аномалій прикусу потребує застосування профілактичних заходів та комплексного ортодонтичного лікування порушень прикусу у дітей з раннього віку.

2. Усунення в тимчасовому прикусі ЗЩА, пов'язаних із шкідливими дитячими звичками, складається з профілактично-лікувальних заходів у поєднанні з індивідуальною та груповою психотерапією з дітьми та їхніми батьками.

3. Для підвищення мотивації до ортодонтичного лікування при першому відвідуванні ортодонта дітям 6-8 років повинна проводитися психологічна корекція у вигляді ігрової психотерапії. У 9-13 років слід додавати раціональну психотерапію. У підлітків та дорослих раціональна психотерапія є обов'язковою умовою ортодонтичного лікування, тому необхідна спільна робота лікаря-ортодонта і медичного психолога.

4. Для запобігання перериванню ортодонтичного лікування рекомендований метод прогнозування перспектив ортодонтичного лікування до його початку через індекс ГОЛ.

Список робІт, опублІкованих за темою дисертацІЇ

Монографiя

1. Новые аспекты болезни «зубочелюстная аномалия». — Полтава. — 1997. — 255 с. — ISBN 5-7707-9855-С.

Статтi в наукових журналах

2. Оценка внутренней картины болезни у пациентов с зубочелюстными аномалиями // Новое в стоматологии. — Москва. — 1995. — № 3. — С. 35-36, (в спiвавт. Сєдих К.В.)

3. Психологическая самооценка патологии прикуса у детей 9-13 лет // Вiсник стоматологiї. — Одеса. — 1995. — № 4. — С. 281-284 (в спiвавт. Сєдих К.В.).

4. Пути улучшения ортодонтической помощи // Вiсник стоматологiї. — Одеса. -1995. — № 5-6. — С. 360-362.

5. Психологiчна дiагностика та корекцiя невротичних шкiдливих звичок у дiтей iз зубощелепними аномалiями // ДентАрт. Потава. — 1995. — № 1. — С. 54-56/ (в спiвавт. Сєдих К.В.).

6. Оценка биологического возраста пациентов с зубочелюстными аномалиями — (в спiвавт. Колупаева Т.В., Шахбазов В.Г.) // Новости стоматологии. Львов.  — 1996. — № 2-3.- С. 48-50.

7. Состояние прикуса у детей с бронхиальной астмой в период смены зубов // Вiсник стоматологiї. Одеса. — 1996. — № 4. — С. 308-310.

8. Общебиологические аспекты оценки патологического прикуса в процессе ортодонтического лечения // Новое в стоматологии. — Москва. — 1997. — № 1. — С. 99-104.

9. Отношение пациентов к стоматологическому и ортодонтическому лечению // ДентАрт. Полтава. — 1997. — № 4. — С. 26-30.

10. Электромиографическая характеристика функционального состояния жевательных мышц у детей с дистальным прикусом по данным компьютерного анализа // Вiсник стоматологiї. Одеса. — 1997. — № 2. — С. 237-243 (в спiвавт. Сухомлинова Т.Я.).

11. Зубощелепнi аномалiї як наслiдок порушення соцiальної рiвноваги органiзму з навколишнiм середовищем // Вестник проблем биологии и медицины. — Полтава — Харкiв. — 1997. — № ЗО. -С. 33-40.

12. Особенности восприятия собственной внешности пациентами с зубочелюстными аномалиями // Ортодент — инфо. — Москва. — 1998. — № 1.-С. 30-34.

13. Сiмейно-генетичне успадкування аномалiй прикусу // Новини стоматологiї. Львів. — 1998. -№ 1.- С. 19-21.

14. Особенности наследуемости зубочелюстных аномалий // Ортодент-инфо. — Москва. — 1998. — № 4. — С. 26-29 (в спiвавт. Атраментова Л.А.).

15. Особенности онтогенеза у больных с зубочелюстными аномалиями // Вiсник проблем бiологiї i медицини. Полтава – Харків. — 1998. — № 14. — С. 43-51.

16. Вплив екологiї на морфофункцiональний стан зубощелепної системи у дiтей та пiдлiткiв // Проблеми екологiї та медицини. — 1998. — № 3-4. — С. 11-12 (в спiвавт. Добровольська Н. 1., Шило В .М.).

17.Генетико-демографическая структура полтавской популяции // Вiсник проблем бiологiї i медицини. Полтава – Харків. — 1998. — № 17. — С. 6-8. (в спiвавт. Атраментова Л.А., Филипцова О.В.).

18. Особенности психоэмоционального состояния у пациентов с бруксизмом // Вiсник стоматологiї. Одеса. — 1998. — № 4. — С. 50-52 ( в спiвавт. Добровольська Н.І., Сєдих К.В.)

19. Особенности мотивации у пациентов с зубочелюстными аномалиями // Ортодент-инфо. — Москва. — 1999. — №2. — С.42-43.

Патенти

20. Пат. 22005 А. Україна А 61 С 7/00. Спосiб прогнозування ортодонтичного лiкування / Бюл. № 2. — № 96051229; заявл. 17.05.96; Опубл. 30.04.98.

21. Пат. 22004 А. Україна А 61 С 7/00. Спосiб прогнозування ускладень ортодонтичного лiкування / Бюл. № 2. — № 96051928; Заявл. 17.05.96; Опубл. 30.04.98.

22. Пат. 22086 А. Україна А 61 С 19/04, А 61 С 7/00. Пристрiй для фотометрiї обличчя./ Бюл. № 2 — № 97041701; Заявл. 10.04.97; Опубл. 30.04.98.

Збiрник

23. Ортодонтия // Сборник тестовых вопросов и ответов. Автоматизированная аттестационная система. Министерство здравоохранения Украины. Ассоциация «Мединформатика». Украинская медицинская стоматологическая академия. «АмиК» — «Полтава». -Киев. — 1995. — 103 с. (в спiвавт. Сiрик В .А., Смаглюк Л .В.).

Статтi у збiрниках наукових праць

24. Распространенность бруксизма среди детей разного возраста и некоторые аспекты его этиологии // Фiзiологiя та патологiя iмунiтету гемостазу та перекисного окислення лiпiдiв (збiрка наукових праць). — Полтава. — 1997. — С. 138-140 (в спiвавт. Добровольська Н.I.).

25. Особенности прикрепления мягких тканей полости рта в условиях повышенного содержания фтора в питьевой воде // Фiзiологiя та патологiя iмунiтету гемостазу та перекисного окисленя лiпiдiв (збiрка наукових праць). — Полтава. — 1997. — С. 138-140 (в спiвавт. Карасюнок О.О.).

26. Сiмейно-генетичнi проблеми успадкування аномалiй прикусу // Актуальнi проблеми стоматологiї. Новi методики та технологiї. — Львiв. — 1998. — С. 84.

27. Характеристика морфологiї та функцiї при дистальному прикусi у дiтей в перiод змiни зубiв // Лiкування i реабiлiтацiя хворих з стоматологiчною патологiєю (збiрка наукових праць). — Харкiв. — 1993. — С. 60-63 (в спiвавт. Ейхгорн Т.Ю.).

Методичнi рекомендацiї

28. Методика лечения прогнатии с помощью функционально-действующих аппаратов // Метод, рекомендации. — Полтава. — 1982. — С. 9 (в спiвавт. Ейхгорн Т.Ю., Дев'яткин Е.О.).

29. Профилактика зубочелюстных аномалий у учащихся начальных классов, живущих в районах с высоким содержанием фтора в питьевой воде // Методические рекомендации. — Киев. — 1984 (в спiвавт. Григор'єва Л.П., Павленко Л.Г. та iншi).

Тези

30. Ортодонтическая и ортопедическая помощь детям в регионах с повышенным содержанием фтора в питьевой воде (в спiвавт.). — Тезисы доклада VII Всесоюзного съезда стоматологов. — Ташкент. — 1981. — С. 182-183.

31. Специфическая и неспецифическая профилактика зубочелюстных деформаций у детей в регионе с высоким содержанием фтора в питьевой воде // В кн.: «Организация стоматологической помощи и вопросы ортопедической стоматологии» / Тезисы VIII съезда стоматологов. — Волгоград. — 30.09. — 2.10.1987. — Т. I, М.- 1987 (в спiвавт. Григор'єва Л.П., Павленко П.Г. та iншi).

32. Възрастови особености на клиниката и лечението на прогнетична заханка при децата (Возрастные особенности клиники и лечения прогнатического прикуса у детей) — XV Национален конгрес по стоматология. Резюмета. Съезд на начните медицински дружества научно дружество по стоматологи. — 12-14 октомари. — 1990. — Пловдив. -С. 119 (в спiвавт. Григор'єва Л.П., Ейхгорн Т.Ю., Головко Н.В.).

33. New aspects of malooclusion // Abstracts 74-th Congress of the European Orthodontic Sosiety (71-st Congress of the Germany Orthodontic Sosiety). -EOS/DGKFO. — 2-7 June 1998. — N 159.

34. Совершенствование диагностики и лечения прогнатического прикуса у детей // Комплексное лечение и профилактика стоматологических заболеваний. — Материалы VII съезда стоматологов УССР. — Киев. — 1989. -С. 282-283 (в спiвавт. Григор'єва Л.П., Ейхгорн Т.Ю.).

35. Распространенность зубочелюстных аномалий у детей младшего школьного возраста // Научно-технический прогресс, здоровье сельского населения, прикладные и фундаментальные проблемы медицины и биологии. Материалы областной научно-технической конференции. — Полтава. — 1989. — С. 60-61.

36. Взаимосвязь характера прикуса и общефизического развития детей // Научно-технический прогресс, здоровье сельского населения, прикладные и фундаментальные проблемы медицины и биологии. Материалы областной научно-технической конференции. — Полтава. — 1989. — С. 59-60.

37. Зависимость распространенности основных стоматологических заболеваний от биохимических условий местности // Тезисы I Всесоюзной конференции 20-21.09.1990 г. «Состояние ортодонтической помощи в СССР и перспектива ее развития». — Полтава. — 1990. — С. 164-165 (в спiвавт. Могильник В. В.).

38. Характеристика состояния прикуса у детей 1,5-3 лет г. Полтавы // Состояние ортодонтической помощи в СССР и перспективы еe развития. -Тезисы I Всесоюзной конференции 20-21.09.1990 г. — Полтава. — 1990. — С. 45-46.

39. Метод определения критерия биологической зрелости организма ребенка и связь его со строением зубочелюстной системы // Методика диагностики лечения и профилактики основных стоматологических заболеваний. — Киев. — 1990, — С. 25.

40. Динамика возрастных морфологических функциональных изменений у детей с прогнатическим прикусом в период смены зубов // Состояние ортодонтической помощи в СССР и перспективы еe развития (Тезисы I Всесоюзной конференции 20-21 сентября). — Полтава. — 1990. — С. 46-47 (в спiвавт. Ейхгорн Т.Ю.).

41. Значение психотравмирующего фактора вредных детских привычек для ортодонтического лечения // Актуальные вопросы стоматологии. Материалы докладов конференции, посвященные 70-летию института. — Полтава. — 1991. — Т. 1. — С. 102-103 (в спiвавт. Сєдих К.В.).

42. Профилактика аномалий прикуса у детей младшего дошкольного возраста // Актуальные вопросы стоматологии. Материалы докладов конференции, посвященной 70-летию института. — Полтава. — 1991. — Т. 1. — С. 103-104 (в спiвавт. Смаглюк Л.В, Сухомлинова Т.Я.).

43. Анализ причин поломок ортодонтических аппаратов // Актуальнi питания стомат, дитячого вiку i ортодонтiї. Республiканська наукова конференцiя. Матерiали доповiдей 24-25 листопада. — Полтава. — 1993. — С. 110-111 (в спiвавт. Кинишенко А.В.).

44. Ошибки зубного техника в работе с ортодонтической проволокой // Актуальнi питання стомат, дитячого вiку i ортодонтiї. Республiканська наукова конференцiя. Матерiали доповiдей 24-25 листопада. — Полтава.  — 1993. — С. 109-116 (в спiвавт. Кинишенко А.В.).

45. Результаты психокоррекции у детей с невротическими привычными действиями // Акт. вопросы психиатрической практики. — Вып. 7. — Полтава. — 1993. — С. 114-116 (в спiвавт. Сєдих К.В.).

46. Некоторые психологические особенности детей с невротическими привычными действиями // Актуальнi питания дитячої психiатрiї. Матерiали наради-семiнару дитячих психiатрiв. — Харкiв. — 11-12 жовтня 1994 р. — С. 33-34 (в спiвавт. Сєдих К.В.).

47. Вiковi змiни електрокiнетичного потенцiалу клiтинних ядер у дiтей шкiльного вiку з ортодонтичними аномалiями // Актуальнi проблеми ортопедичної стоматологiї. Матерiали науково-практичної конференцiї. -Iвано-Франкiвськ. — 1995.- С. 45 (в спiвавт. Колупаєва Т.В., Шахбазов В.Г.).

48. Оценка прикуса детей 1,5-3 лет по критерию биологической зрелости организма // Морфо-функциональный статус млекопитающих и птиц. Министерство сельского хозяйства и продовольствия Украины. Крымский сельхоз ин-т. Крымский мед. ин-т. — Симферополь. — 1995. — С. 178.

49. Роль генетических факторов в формировании аномалий прикуса // Актуальнi питания теоретичної та клiнiчної медицини на сучасному рiвнi (Матерiали доповiдей наукової конференцiї. — 20 травня 1996 р.). — Полтава. — 1996.- С. 216.

50. Вивчення обличчя у дiтей з сагiтальними аномалiями прикусу за допомогою сконструйованого фотостата // Актуальнi питання теоретичної та клiнiчної медицини на сучасному рiвнi (Матерiали доповiдей наукової конференцiї. — 20 травня 1996 р.). — Полтава. — 1996. — С. 217. (в спiвавт. Сухомлинова Т.Я.).

51. Причины возникновения вредных детских привычек и методы их психокоррекции // Тези доповiдей наукової конференцiї, присвяченої 70-рiччю проф. П. Т. Максименка. — 1992. — С. 93-94 (в спiвавт. Сєдих К.В.).

52. Комплексне обстеження дiтей з сагiтальними аномалiями дошкiльного та молодшого шкiльного вiку в м. Полтава // Актуальнi питання теоретичної та клiнiчної медицини на сучасному рiвнi (Матерiали доповiдей наукової конференцiї. — 20 травня 1996 р.). — Полтава. — 1996. — С. 217-218, (в спiвавт. Сухомлинова Т .Я.).

53. Пути решения проблемы прерывания ортодонтического лечения // Современная стоматология и челюстно-лицевая хирургия. (Сборник тезисов 1 Республиканской конференции 15-16 января). — Киев. — 1998. — С. 252-253 (в спiвавт. Ель-Хакiм Ахмед).

54. Оценка эффективности лечения прогнатического дистального прикуса у детей различными функциональными ортодонтическими аппаратами (в спiвавт. Григорьева Л.П.) // Научно-технический прогресс и здоровье человека (Тезисы докладов областной конференции). — Полтава. — 1987. -С. 85-86.

55. Индивидуальная изменчивость электромиографических показателей жевательных мышц у детей с дистальным прикусом в период смены зубов // Научно-технический прогресс, охрана окружающей среды, фундаментальные проблемы медицины и биологии (Тезисы докладов областной научно-практической конференции). — Полтава. — 1988. — С. 54.

56. Стоматологические заболевания у детей в регионе с высоким содержанием фтора в питьевой воде, их лечение и профилактика // Охрана окружающей среды и здоровье (Тезисы докладов областной научно-практической конференции). — Полтава. — 1986. — С. 133-134 (в спiвавт. Григорьева Л.П., Павленко Л.Г. та iн.).

57.Новые данные об адаптации мышц жевательной группы в процессе лечения дистального прикуса регулятором функций по данным ЭМГ // Современные методы диагностики и лечения в медицине (Тезисы докладов областной конференции). — Полтава. — 1996. — С. 64.

58. Роль психологического фактора, вызывающего вредные привычки у детей как причины возникновения патологии прикуса // Актуальные вопросы психиатрической практики. — Полтава. — 1991. — С. 23-25.

Анотація. Куроєдова В.Д. «Комплексна оцінка хвороби «зубощелепна анатомія» та прогноз лікування ортодонтичних пацієнтів» — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.22 — стоматологія. — Українська медична стоматологічна академія, Полтава, 1999.

Захищається монографія, 58 наукових робіт, 3 авторські свідоцтва, які вміщують результати клінічних, генетичних, біологічних та психологічних досліджень щодо визначення спадковості, дизонтогенетичного типу розвитку організму та внутрішньої картини хвороби «зубощелепна аномалія», а також система прогнозування перспектив ортодонтичного лікування до його початку.

Ключові слова: зубощелепні аномалії, спадковість, біологічний вік, дизонтогенетичний тип розвитку організму, внутрішня картина хвороби, прогнозування, перспективи ортодонтичного лікування, припинення ортодонтичного лікування, шкідливі дитячі звички.

Аннотация. Куроедова В.Д. «Комплексная оценка болезни «зубочелюстная аномалия» и прогноз лечения ортодонтических пациентов». Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.22 — Стоматология. Украинская медицинская стоматологическая академия, Полтава, 1999.

Защищается монография, 58 научных работ, 3 авторских свидетельства, которые содержат результаты клинических, генетических, биологических и психологических исследований по определению наследственности, дизонтогенетического типа развития организма и внутренней картины болезни «зубочелюстная аномалия», а также система прогнозирования перспектив ортодонтического лечения до его начала.

Проведено комплексное обследование и лечение 1737 пациентов с болезнью «зубочелюстная аномалия». Осуществлён многопрофильный анализ: клинический, генетический, биологический, психологический на 1566 пациентах в возрасте от 6 до 30 лет по 4 возрастным группам.

Определена структура обращаемости к ортодонту. Выявлена зависимость от возраста, пола, местожительства и вида прикуса. Чаще обращаются дети 9-13 лет и подростки, женщины и городские жители, половина из которых пациентов с патологией І кл. по Энглю. Прерывают ортодонтическое лечение 35,7% пациентов, чаще всего подростки, одна из главных причин которого недостаточная мотивация пациентов.

Выявлены высокие значения наследственности для всех видов аномалий: для патологии ІІ кл. по Энглю-66,7% для прогении – 84%, аномалия І кл. по Энглю не подлежала генетическому анализу, т.к. семейная частота при отсутствии генетической зависимости соответствовала популяционной и значения средовых факторов очень велики. Частота случаев патологии ІІ кл. по Энглю среди родителей пробанда составляет 25%, при ІІІ кл. – 17,9%.

Впервые методом определения электронегативного потенциала клеточного ядра определено явление дизонтогенеза у пациентов при болезни «зубочелюстная аномалия». Ускоренный онтогенез – весомая причина в возникновении массового нарушения прикуса у детей 6-8 лет. Выявлена задержка физического развития у подростков с ЗЧА, что указывает на связь развития зубочелюстной системы с общими конституциональными особенностями развития организма, негармоничное развитие которого в любом возрасте является причиной наличия патологии прикуса  и не меняет схему в процессе ортодонтического лечения. Генетически заложенная программа развития организма при болезни ЗЧА сохраняется, ортодонтическое лечение носит эпигенетический характер.

Найдена высокая распространённость прикуса у детей 1,5-5 лет. Выявлена связь между формированием патологического прикуса, общей невротизацией детей, наличием вредных детских привычек и сложностью семейной ситуации. Методом психологической коррекции с детьми и их родителями на протяжении 2-х лет были устранены вредные привычки, что привело к нормализации прикуса.  Выявленный дизонтогенез при  болезни ЗЧА на фоне высоких показателей наследственности и массового распространения патологии прикуса требует ранних профилактических и лечебных мероприятий.

Определена  «стоматофобия», которая не зависит от возраста и пола и длительно сохраняется. Лечение у ортодонта, отношение к его перспективам и ортодонтическому аппарату оценивается преимущественно положительно и увеличивается в процессе коррекции. Несьмные конструкции вызывают больше симпатий у подростков и взрослых.

Впервые разработано понятие  внутренней картины болезни и методика «стоматологическая самооценка» у пациентов с болезнью ЗЧА, выявлена закономерность самооценки внешности от возраста. Выделены види ВКХ: оптимальный, неадекватно-завышенный, неадекватно-заниженный, деформированный, которые зависят от личностных особенностей пациентов, а не от вида нарушения прикуса. В  динамике ортодонтического лечения восприятие лицевой эстетики преимущественно улучшается. У взрослых даже при успешном лечении сохраняется ее негативное восприятие, что доказывает необходимость раннего вмешательства.

Построена система прогнозирования перспектив ортодонтического лечения, разработан индекс ГОЛ – готовности к ортодонтическому лечению, позволяющий определить степень мотивации к лечению, зависит от внутренней картины болезни и позволяет прогнозировать эффективность ортодонтического лечения. Разработаны конкретные рекомендации по проведению профилактических и лечебно-реабилиатационных мероприятий по повышению мотивации к ортодонтическому лечению.

Ключевые слова: зубочелюстные аномалии, наследственность, биологический возраст, дизонтогенетический тип развития организма, внутренняя картина болезни, прогнозирование,  перспективы ортодонтического лечения, вредные детские привычки.

Summary. Kuroyedowa V.D. «Complex evaluation of the disease «malocclusion» and prognose of the treatment of orthodontic patients».

The thesis for the Scientific Degree of the Doctor of Medical Sciences to the speciality 14.01.22 — Dentistry, the Ukrainian Medical Dental Academy, Poltava, 1999.

A monograph, 58 scientific works, 3 patents are defended. They contain the results of clinical genetic, biological and psychological investigations asto definition of hereditory, disontogenetic type of organism development and inner picture of disease «malocclusion», as well as system of prognose of orthodontic treatment prospects befor its beginning.

Key words: malooclusion, hereditability, biological age, dison-togenetic type of organism, inner picture of disease, prognose, prospects of orthodontic treatment, pernicious child's habits, break off orthodontic treatment.




1. Древнеанглийская поэзия
2. Лабораторная работа ’ 4 Исследование поляризационных свойств стеклянной призмы Цель работы ~ о
3. Основы религиозных культур и светской этики ОРКСЭ состоящий из шести модулей- основы религиозных культур.
4. Отправить Межвременье Книга Третья Перевод- NellBlue Бета- denils Обложка- NellBlueРазмещение- Без сог
5. Однако познакомившись с этим документом вы поймете что не так страшен черт как его малюют
6. реферата................
7. Агрохимия
8. Алкалоиды рода Crex на Европейском северо-востоке России
9. простейших структур являющихся первоосновой творчества
10. лекціях і практичних заняттях а також опрацювання підручників навчальних посібників монографій статей та
11. Об утверждении Порядка оплаты дополнительных расходов на медицинскую социальную и профессиональную реаб.
12. Миллениуме ничего не слышала
13. 2D модели Компонент канал должен быть использован когда определяется геометрия канал будет передать значит
14. Killer Smog cused some 35004000 deths in London in December 1952
15. Особенности налогообложения крестьянских (фермерских) хозяйств
16. Тема- транспортная система украины Одесса 1998 г
17. Способы обработки экономической информации
18. Возникновение христианства и первые христианские общины
19. Интернеттехнологии Содержание Введение Разрабатывая Webсайты каждый из нас не первый год старае
20. Автоматизация технологического процесса по розливу минеральной воды