Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

Тема Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об~єктах і транспорті

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2015-07-05

Бесплатно
Узнать стоимость работы
Рассчитаем за 1 минуту, онлайн

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Миколаївський національний аграрний університет

Кафедра теорії і практики психолого-педагогічних дисциплін

Розрахунково-графічна робота

з дисципліни

«Цивільна оборона»

Тема «Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних обєктах і транспорті».

Варіант № 14

                                                                                                  Виконала студентка

                                                                                                  Іващенко А. В.

                                                                                                  Група: ТС5/1

                                                                                                  Перевірив:

                                                                                                   Петров І.В.

Миколаїв – 2013

Завдання

на розрахунково-графічну роботу.

Тема: «Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті».

Вихідні дані (варіант 14):

1. Тип та кількість СДОР в трубопроводі: аміак (рідина) — 270 т. (ІІІ ділянка)

2. Швидкість вітру — 1 м/с.

3. Ступінь вертикальної стійкості повітря - конверсія.

4. Характер викиду - вільно.

5. Температура навколишнього середовища — -200 С

6. Час після аварії— 2 год.

7. Населений пункт — Новоматвіївське.

8. Кількість мешканців - 730 чол.

9. Населення протигазами забезпечене на 20%;  люди знаходяться на відкритій місцевості.


1. Поняття про хімічну обстановку при аваріях на ХНО і транспорті

В Україні спостерігається тенденція до росту кількості об'єктів, які виробляють, зберігають,  транспортують або використовують у виробничому процесі сильнодіючі отруйні речовини (СДОР) та інші шкідливі хімічні речовини.

Аварія на хімічно небезпечних об'єктах(ХНО) і транспорті характеризуються масштабами та  тривалістю хімічного зараження. Під час аварії на ХНО основним і найбільш небезпечним фактором є хімічне зараження, внаслідок якого можуть виникнути масові хімічні ураження людей,  с/г  тварин та рослин, а також хімічне зараження навколишнього середовища.

Під хімічною обстановкою розуміють сукупність наслідків хімічного зараження місцевості СДОР, які впливають на діяльність населення, об'єктів та сил ЦО.

До ХНО відносяться підприємства хімічної, нафтопереробної промисловості, підприємства, які мають промислові холодильні установки - це підприємства харчової та м’ясо-молочної промисловості в яких застосовують як холодоагент аміак; водоочисні споруди, де використовується хлор, залізничний, автомобільний, водний і трубопровідний транспорт для переміщення СДОР.

Небезпека ураження населення, працівників та службовців, на об'єктах , де є СДОР (ОР), потребує швидкого виявлення й оцінки хімічної обстановки та урахування її впливу на організацію рятувальних та інших невідкладних робіт, а  також на виробничу діяльність об'єктів в умовах хімічного зараження. Тому своєчасна оцінка ХНО, планування та використання заходів щодо забезпечення хімічного захисту спрямовано на виключення або зменшення можливих наслідків для населення та навколишнього середовища при техногенних аваріях на XНО.

2. Оцінка хімічної обстановки

2.1. Визначення глибини зон зараження СДОР

Значення глибини зони зараження визначається в залежності від кількісних характеристик викиду (розливу) СДОР. Кількісні характеристики (викид) СДОР для  розрахунку  масштабів зараження визначаються за їхніми еквівалентними  значеннями. За еквівалентну кількість СДОР беруть до уваги таку кількість хлору, масштаб зараження яким при інверсії відповідає масштабу зараження при існуючому ступені вертикальної стійкості повітря.

2.1.1. Визначення еквівалентної кількості речовини за первинною хмарою (рідина) за формулою:

Qe1= K1.K3.K5.K7.Q0

Де K1 = 0,18; K3 = 0,04; K5 = 0,08;  K7=0,3; Q0 = 275 т.

Звідси  Qe1 = 0,04752 т

2.1.2. Визначення еквівалентної кількості речовини за вторинною хмарою за формулою:

Qе2 = ( 1  -  K1) . K2 . K3 . K4 . K5 . K6 . K7 . 

Де К1=0,18; К2=0,025; К3=0,04; К4.=1; К5=0,08; К6=1;   К7 =1; h =0,05; d=0,681;

Визначення коефіцієнту  К6, який визначається після розрахунків тривалості випаровування речовини Т, при цьому:

K6 =

Тривалість вражаючої  дії СДОР визначається часом його випаровування з площі розливу і визначається за формулою:

Т=

Де h = 0,05; d = 0,681; K2  = 0,025;  K4 = 1; K7 = 1

Звідси Т = 1,362 год.

Отже, К6 = 1, 280 год.

Розраховані коефіцієнти підставляємо до формули для визначення еквівалентної кількості речовини за вторинною хмарою.

Звідси, Qе2 = 0,678 год.

2.1.3. Визначення глибини зони зараження первинною хмарою СДОР (Г1)

В залежності від еквівалентної кількості СДОР і швидкості вітру вибирають максимальне значення глибини зони зараження (Г1) первинною хмарою СДОР. Використаємо формулу інтерполяції:

f ( x ) = f ( a ) +

Де f ( a ) = 0,38; f ( b ) = 0,85; a = 0,01; b = 0,05; x = 0,047

Звідси Гі = f ( x ) = 0,820 км.

2.1.4 Визначення глибини зони зараження вторинною хмарою СДОР(Г2)

Для визначення глибини зони зараження вторинною хмарою СДОР (Г1) також використаємо формулу інтерполяції.

Підставивши значення  f ( a ) = 3,16; f( b ) = 4,75; a= 0,5; b = 1; x = 0,678 до вищезазначеної формули, отримаємо шуканий показник:

Г2 = f ( x ) = 3,727 км.

Отримані значення Г1 і Г2 - це максимальні значення глибин зон зараження первісною і вторинною хмарою СДОР.

2.1.5. Повну глибину зони зараження Г, яка виникла за рахунок впливу первинної і вторинної хмари СДОР, визначаються формулою:

Г =

де  = 3,727 км – більша із розмірів Г1 і Г2 ;

Г = 0,820 км – менша із розмірів Г1 і Г2 ;

Отже, Г = 4,138 км.

2.1.6. Отримане значення повної глибини зараження Г порівнюють з гранично максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас , яка визначається за формулою:

де  = 2 – час від початку аварії, год.

 = 7 – швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при заданих швидкості і ступені вертикальної стійкості повітря, км/год.

Звідси,  14 км.

За кінцеву розрахункову глибину зони зараження приймають менше із двох порівнюваних між собою значень Г і  . тобто: Г= 4,138 км.

2.2. Визначення тривалості уражаючої дії СДОР

Тривалість уражаючої дії СДОР  визначається часом його випаровування з площі розливу і визначається за формулою:

Т=

h = 0,05; d = 0,681 т/м3 ;  = 0,025;   = 1; = 1.

Звідси, Т = 1,362.

2.3. Визначення площі зони зараження СДОР

2.3.1. Площу зони  можливого зараження первинною (вторинною) хмарою СДОР визначають за формулою:

SM = 8,72  10 -3  Г2 φ

де φ = 180° - кутові зони можливого зараження, град.,;

Г = 4,138 – глибина зони зараження, км.

Отже, SM  =  26, 871 км2.

2.3.2. Площа зони фактичного   зараження Sф  розраховується за

формулою:

Sф  = К8 Г2  N0,2

де К8 = 0,235 - коефіцієнт, який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря при інверсії;

Г = 4,138 - глибина зони зараження, км;

N = 2 - час після аварії, год.

Отже, Sф = 4,621 км2.

2.4. Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до ОГД (АТО), який потрапляє до ЗМХЗ

2.4.1. Час t підходу хмари СДОР до заданого об'єкту залежить від швидкості перенесення його повітряним потоком і визначається за формулою:

t =

де  = 1,8 км - відстань від джерела зараження до центра заданого об'єкта (н.п. Новоматвіївське), км. в масштабі топографічної карти;

= 7 - швидкість перенесення переднього фронту зараженого повітря. км/год.

Отже, t =15,429 хв.

2.6. Визначення можливих втрат людей в ОХЗ

      Визначаємо можливі втрати людей від впливу СДОР в н.п. Новоматвіївське, якщо відомо, що в Новоматвіївському  мешкає 730 чоловік, населення протигазами забезпечене на 20% і все населення знаходиться на відкритій місцевості:

Рвтр. = 598 чол. (при забезпеченні населення на 20% протигазами).

де Рвтр. = можливі втрати людей від СДОР.

3. Визначення заходів щодо захисту виробничого персоналу об'єкта і населення від СДОР

3.1. В режимі повсякденної діяльності:

а) Організаційні заходи:

- підтримання в постійній готовності органів управління і сил, що відповідають за безпеку і призначені для керівництва і ліквідації можливих аварій на ХНО;

  1.  постійне підтримання в робочому стані техніки за інших засобів (бульдозери, автокрани, мотопомпи, піногенератори, засоби дегазації) для ліквідації аварій на аміакопроводі;
  2.  створення оперативної локальної системи стовішення робітників об'єкта та населення, що мешкає в небезпечній зоні навколо ХНО;
  3.  забезпечення постійного контролю за хімічною обстановкою з використанням стаціонарних, пересувних та переносних приладів і систем

хімнічного контролю;

  1.  накопичення і організації зберігання засобів індивідуального захисту

за місцем роботи і за місцем проживання людей в готовності до

використання в умовах НС;

  1.  підготовка населення до дій в НС при можливих аваріях на ХНО

(аміакопроводі);

- визначення маршрутів руху (виведення) із зон хімічного ураження і районів тимчасового розміщення населення у випадку аварії на ХНО.

б) Інженерно-технічні заходи:

- проектування і будівництво ХНО з урахуванням небезпеки впливу природних НС;

- використання безпечних технологій та здійснення заходів забезпечення експлуатаційної надійності ХНО;

- підвищення рівня автоматизації і механізації технологічних процесів і оснащення їх швидкодіючими технічними засобами захисту (автоматичними, відсічними приладами, системами локалізації аварії і т.д.);

- зниження запасів СДОР до мінімально-необхідних за технологією;

- забезпечення надійності транспортування СДОР і сприятливих  умов для ліквідації хімічної аварії (обладнання спрямованих стоків, пасток СДОР і т.д.);

- будівництво для персоналу ХНО і населення, яке проживає в небезпечній зоні, засобів колективного захисту з фільтровентиляційним обладнанням.

в) Санітарно-гігієнічні і медико-профілактичні заходи:

- створення санітарно-захисної зони (СЗЗ) навколо ХНО, яка повинна мати небезпечну відстань від об'єкта не менше, ніж 1000 м.:

- дотримання населенням гігієни харчування;

- здійснення постійного контролю чистоти повітря, води та продуктів харчування.

3.2. В режимі підвищеної готовності:

- посилюється режим роботи чергово-диспетчерської служби.

- посилюється спостереження і контроль за станом аварійного ХНО і навколишнім середовищем;

- приводяться і підвищену готовність сили і засоби ліквідації НС і уточняється план їх використання;

- інформується населення про шроту викиду СДОР;

- готуються до індивідуального захисти населення;

- при необхідності проводиться вивід (попередня евакуація) населення

із загрозливої зони.

3.3. В режимі надзвичайної ситації:

- диспетчерською службою об'єкта проводиться експрес-оцінка фактичного стану навколишнього середовища в районі аварії;

- проводиться оповіщення персоналу об'єкта і населенні про аварію,

- персонал об'єкта одягає протигази і ховається в захисних спорудах;

- населення, яке мешкає в зоні 1,5-2 км від об'єкту аварії також одягає протигази або інші ЗІЗ і ховаються в герметичних житлових приміщеннях;

- проводяться роботи по наданню допомоги персоналу ХНО ти

населенню в осередку ураження;

  1.  проводиться спеціальна обробка, яка полягає в проведенні санітарної

обробки людей, дегазації одягу і взуття, ЗІЗ і техніки (вона може бути повна або часткова);

  1.  проводиться дегазація приміщень, будівель, території;
  2.  проводиться контроль повноти  проведення дегазації.

2.5. Визначення меж і осередків хімічного зараження (ОХЗ).

Виконання схеми хімічного зараження.


Диплом на заказ


1. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук ОДЕСА2001 Дисерт
2. а Сонце; б Юпітер; в Сатурн; г Земля; д Венера
3. Формирование новой Российской Государственности в 1990 2001 гг
4. Вариант 1 Часть 1 Вычислить
5. і. Змістовні принципи формулюють загальні засади змісту права на соціальний захист
6. тема с подвеской и шинами органы управления тормозная система
7. либо симптомов проявления
8. Реферат- Природа стресса и управление им
9. Ассорти Содержание Введение 1
10.  Требования к радиационным экранам [3] 2
11. Ликвидация в экономических отношениях между странами только барьеров в торговле характерна для
12. Задание 1 Начни читать текст
13. Чрезвычайные ситуации военного характера и возможные источники внешних и внутренних угроз для России
14. х менструальных циклов однофазная
15. Курсовая работа- Расчет и проектирование канифолеварочной колонны
16. Афанасий Афанасьевич и Шарлотта Карловна
17. Полисемия как экспрессивное средство (Нехорина Ю)
18. реферату- Преса періоду культу особиРозділ- Журналістика Преса періоду культу особи Нова економічна полі
19. на тему- Победа Февральской революции 1917 года и ее результаты Выполнил студент 1 курса.
20. Реферат- Королевство Кастилии и Леона в XI - XIII вв. Реконкиста