Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ ЗАТВЕРДЖУЮ Заступник директора з навчальної роботи І

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2015-07-05


Державний вищий навчальний заклад

«МИКОЛАЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ»

ЗАТВЕРДЖУЮ

Заступник директора

з навчальної роботи

______________ І.Ф. Чепак

«___» _____________ 2013 р.

Методичні вказівки для виконання самостійних робіт

з дисципліни  «Менеджмент»

для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації

із спеціальностей 5.03050401 «Економіка підприємства» і

5.03050901 «Бухгалтерський облік»

за освітньо-кваліфікаційним рівнем – молодший спеціаліст

         Розглянуто і схвалено

                                                                             на засіданні комісії економічних дисциплін

                                                                             Протокол №      від                                2013 р.

                                                                             Голова комісії                              Козачук Н.Ф.

                                                          

    Розроблювач: викладач

    комісії економічних дисциплін                                                                         Лосенко Н.Я.

2013

Зміст.

             Вступ.

  1.  Умови виконання самостійної роботи студентів з дисципліни «Менеджмент».
  2.  Критерії оцінки самостійної роботи студентів з дисципліни «Менеджмент».
  3.  Програма самостійної роботи із дисципліни «Менеджмент».
  4.  Завдання для самостійного вивчення матеріалу за темами з дисципліни «Менеджмент».
  5.  Методичні вказівки до теоретичних завдань з дисципліни «Менеджмент».
  6.  Глосарій термінів з дисципліни «Менеджмент».

                    

Вступ.

   Складні процеси становлення ринкових відносин в Україні мають свої особливості на рівні підприємства, становище якого у ринковій економіці докорінно змінюється. Будучи економічно самостійним і повністю відповідаючи за результати своєї діяльності, підприємство повинно сформувати таку систему менеджменту, яка забезпечила б йому високу ефективність роботи, конкурентоздатність і стійке становище на ринку.

   В умовах ринкової економіки досягнення успіху в конкурентній боротьбі залежить від якості управління, а ефективне вирішення стратегічних і тактичних завдань організації потребує залучення висококваліфікованих спеціалістів. Оперативна адаптація організації до змін ринкового середовища можливі на базі професіоналізації управління, яка передбачає необхідність підготовки управлінських кадрів, здатних реалізувати сучасні підходи в менеджменті.

   У процесі ринкових перетворень в Україні в усіх сферах життєдіяльності почали використовувати термін «менеджмент». Використання менеджменту, тобто науково обґрунтованої і якісно побудованої системи управління організацією, як засвідчила уся світова практика, є однією з найголовніших складових успіху економічно розвинутих країн.

   Впровадження науки менеджменту у виробничо-господарську діяльність вітчизняних підприємств може і повинно стати ефективним важелем і інструментом формування ринкових стратегій, залучення інвестицій, здійснення нововведень, оптимізації співвідношення попиту і пропозицій, економічного піднесення країни.

   Пакет самостійних робіт з дисципліни «Менеджмент» складається з тем, які відповідають навчальній і робочій програмі дисципліни:

  1.  Самостійна робота №1 «Характеристика менеджменту і менеджера».
  2.  Самостійна робота №2 «Організація як об'єкт менеджменту».
  3.  Самостійна робота №3 «Прийняття управлінських рішень».
  4.  Самостійна робота №4 «Елементи стратегічного планування».
  5.  Самостійна робота №5 «Організація як функція керування».
  6.  Самостійна робота №6 «Створення мотиваційно-стимулюючих умов праці».
  7.  Самостійна робота №7 «Контроль в організації».
  8.  Самостійна робота №8 «Визначення лідерства і лідера».
  9.  Самостійна робота №9 «Конфлікти і стреси в організації».
  10.  Самостійна робота №10 «Комунікації і ефективність керування».

   Склад самостійної роботи:

  •  тематичні завдання для самостійного вивчення матеріалу;
    •  перелік законодавчої і нормативної літератури до виконання самостійної роботи;
    •  перелік практичних завдань по темі до виконання самостійної роботи.

1. Умови виконання самостійної роботи студентів

з дисципліни «Менеджмент».

   Самостійна робота студентів – особлива форма навчальної діяльності, спрямована на формування самостійності студентів і засвоєння ними сукупності знань, вмінь, навиків, що здійснюється за умови запровадження відповідної системи організації всіх видів навчальних занять.

   Самостійна робота студентів – спланована, пізнавальна, організаційно і методично спрямована особиста діяльність без прямої допомоги викладача.     

   Мета виконання самостійного завдання: поглиблення і закріплення теоретичних і практичних знань, отриманих студентом в процесі вивчення дисципліни «Менеджмент».

  Виконання самостійного завдання дозволяє визначити й оцінити ступінь засвоєння теоретичного матеріалу і вміння застосовувати теорію при вирішенні конкретних практичних ситуацій. Студенти набувають навичок самостійної роботи з літературою, навчаються порівнювати, аналізувати і систематизувати інформацію з різних джерел.

   Завдання: в процесі виконання індивідуального завдання студент повинен отримати навички самостійного опрацювання різноманітних сучасних інформаційних джерел (наукова і періодична література) і  аналізу конкретних ситуацій.

   Самостійна робота за предметом передбачена робочою програмою і вказана погодинно. Самостійна робота складається:

  •  з переліку питань, які не були розкрито, або неповністю розкрито при аудиторних заняттях;
  •  з практичних робіт за темами, які розробленні  для закріплення практичного матеріалу студентів.

   Самостійна робота виконується за назвами лекцій по вказаному переліку питань із використанням рекомендованої літератури.

   Форма контролю самостійної роботи студентів передбачає:

  •  опитування – загальне опитування студентів за вказаними питаннями;
  •  перевірка практичних завдань за темами – самостійні роботи повинні бути оформленні письмово кожним студентом.

   Виконання самостійної роботи для студентів є:

  •  обов'язковою вимогою робочої програми навчання за спеціальністю поряд із виконанням аудиторних занять за планом;
  •  додаткової можливістю викладача оцінити теоретичні і практичні знання студентів;
  •  додаткової можливістю студента перевірити засвоєний матеріал;
  •  допомогою при написанні комплексної контрольної роботи з дисципліни «Менеджмент»;
  •  допомогою при написанні директорської контрольної роботи з дисципліни «Менеджмент»;
  •  допомогою при проведенні тестування з дисципліни «Менеджмент»;
  •  допомогою при здачі заліку (іспиту) з дисципліни «Менеджмент».

2. Критерії оцінки самостійної роботи студентів

з дисципліни «Менеджмент».

Визначення

За національною системою

За бальною

системою

Оцінка «відмінно» виставляється студенту за глибокі знання навчального матеріалу з теми, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, чітко, лаконічно, логічно послідовно відповідати на поставлені питання, вміння застосовувати теоретичні положення при розв’язуванні самостійних практичних завдань і який виконав самостійну роботу без помилок за всіма перерахованими пунктами.

5 «відмінно»

100 – 90

Оцінка «добре» виставляється студенту за міцні знання навчального матеріалу з теми, аргументовані відповіді на поставлені питання, вміння застосовувати теоретичні положення при розв’язанні самостійних практичних завдань, який виконав всю самостійну роботу за всіма перерахованими пунктами, при цьому допустив незначні помилки і мав невеликі недоліки і їх виправив.

4 «добре»

89 – 75

Оцінка «задовільно» виставляється студенту за посередні знання навчального матеріалу з теми, мало аргументовані відповіді, слабке застосування теоретичних положень при розв’язанні самостійних практичних завдань, але з вмінням аналізувати зміст самостійної роботи.

3 «задовільно»

74 – 60

Оцінка «незадовільно» виставляється студенту, який не зміг показати необхідний рівень знань для подальшого вивчення тем з дисципліни, допустив значні помилки або взагалі не виконав самостійні завдання. Студент, який отримав оцінку «незадовільно» повинен виправити помилки або виконати самостійну роботу, вразі її повного невиконання.

2 «незадовільно»

< 59

3. Програма самостійної роботи із дисципліни «Менеджмент».

Назва самостійної роботи

Перелік питань для самостійної роботи

Форма  контролю

1. Характеристика менеджменту і менеджера.

  1.  Елементи сучасного менеджменту: японська і американська моделі.
  2.  Визначення ролей, які виконують менеджери в організації.
  3.  Практичні завдання.

опитування,

перевірка ПЗ

2. Організація як об'єкт менеджменту.

1. Функції культури організації.

2. Типи організаційної культури.

3. Практичні завдання.

опитування,

перевірка ПЗ

3. Прийняття управлінських рішень.

  1.  Визначення програмованих і непрограмованих рішень.
  2.  Розробка і ухвалення управлінських рішень в ситуаціях визначеності, невизначеності і ризику.
  3.  Практичні завдання.

опитування,

перевірка ПЗ

4. Елементи стратегічного планування.

  1.  Методи вибору стратегії: «Лоцман».
  2.  Методи вибору стратегії: модель МакКінсі «7S».
  3.  Практичні завдання.

опитування,

перевірка ПЗ

5. Організація як функція керування.

  1.  Основні відмінності формальних і неформальних груп.
  2.  Процес розвитку груп.
  3.  Практичні завдання.

опитування,

перевірка ПЗ

6. Створення мотиваційно-стимулюючих умов праці.

  1.  Теорія ЖВЗ К. Алдерфера.
  2.  Теорія постановки мети Е. Лока.
  3.  Менеджмент персоналу: визначення, мета і предмет.
  4.  Види і планування кар'єри.
  5.  Практичні завдання.

опитування,

перевірка ПЗ

7. Контроль в організації.

  1.  «Керуюча п´ятірня» Зігерта-Ланга.
  2.  Контроль і контролінг: різниця, мета і об'єкти.
  3.  Практичні завдання.

опитування,

перевірка ПЗ

8. Визначення лідерства і лідера.

  1.  Відмінності статусу лідера і формального керівника.
  2.  Концепція харизматичного лідерства.
  3.  Практичні завдання.

опитування,

перевірка ПЗ

9. Конфлікти і стреси в організації.

  1.  Характеристика наслідків конфліктів.
  2.  Визначення дистресу і евстресу.
  3.  Практичні завдання.

опитування,

перевірка ПЗ

10. Комунікації і ефективність керування.

  1.  Типи і позитивні характеристики системи неформальних каналів.
  2.  Письмові і усні комунікації, контрольний перелік «5С» комунікації.
  3.  Практичні завдання.

опитування,

перевірка ПЗ

4. Завдання для самостійного вивчення матеріалу за темами.

Самостійна робота №1 «Характеристика менеджменту і менеджера»

до теми «Визначення і сутність менеджменту».

   Тематичні завдання для самостійного вивчення матеріалу: прочитати теоретичний матеріал.

  1.  Елементи сучасного менеджменту: японська і американська моделі.
  2.  Визначення ролей, які виконують менеджери в організації.

   Література:

  1.  Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М., Менеджмент: теорія і практика.
  2.  Шегда А., Менеджмент, Навчальний посібник, Київ.

   Практичні завдання для самостійного засвоєння матеріалу.

   Вправа 1. До наданих осіб визначити властивості, які притаманні кожному з них: 1. Підприємство як джерело доходу і місце роботи. 2. Забезпечення поточної ефективності використання капіталу. 3. Зростання власності і одержання від неї гарантованого доходу. 4. Мax доходу в кожний певний момент. 5. Відсутність  зацікавленості в переливі капіталу. 6. Стабілізація свого становища. 7. Ефективне поточне використання капіталу. 8. Турбота про перспективу. 9. Орієнтація на зміцнення конкретного підприємства. 10. «Проїдання» прибутків. 11. Постійне вдосконалення управлінської праці. 12. Стрімке завоювання ринку. 13. Підприємство як місце роботи. 14. Зацікавленість в зростанні рентабельності конкретного підприємства. 15. Поглинання малих підприємств. 16. Використання у виробництві новітніх технологій. 17. необхідність страхового забезпечення. 18. Звітування про перспективу розвитку. 19. Пошук іноземних інвесторів. 20. Проведення переговорів на місцевому рівні. Кожна вірна відповідь оцінюється в 2 бали (разом 40 балів).

Підприємець

Менеджер

Найманий працівник

ПРИКЛАД: 3,

   Вправа 2.  З визначених якісних характеристик менеджера, обрати першочергові (не менше 6) для займання посади керівника відділу збуту і обґрунтувати відповідь: етика, порядність, справедливість, гарне фізичне і моральне здоров'я, почуття гумору, особлива пам'ять, висока емоційно-вольова стійкість, розвинені комунікативні і організаторські здібності, готовність до розумного ризику, сміливість, рішучість, компетентність, технічна, економічна, правова, інформаційна, психолого-педагогічна культура, уміння приймати рішення, відповідальність, енергійність, рівень організаторської культури, технологія управлінської роботи, цілеспрямованість, дисципліна, оптимізм і впевненість, терпимість, контактність. Кожна повна відповідь оцінюється в 5 балів (разом 30 балів).

ПРИКЛАД: технологія управлінської роботи (встановлення порядку здійснення операцій по процесу реалізації, пов'язаних із збиранням, рухом, зберіганням, обробкою, аналізом інформації, забезпеченням нею структурних підрозділів і окремих робочих місць),

   Вправа 3.  З визначених якісних характеристик менеджера, обрати першочергові (не менше 6) для займання посади головного бухгалтера і обґрунтувати відповідь: порядність, справедливість, гарне фізичне і моральне здоров'я, компетентність, технічна, економічна, правова, інформаційна, культура, цілеспрямованість, дисципліна, терпимість, контактність, уміння приймати рішення,  відповідальність, енергійність, рівень організаторської культури, розвинені комунікативні і організаторські здібності, особлива пам'ять. Кожна повна відповідь оцінюється в 5 балів (разом 30 балів).

Самостійна робота №2 «Організація як об'єкт менеджменту»

до теми «Організація як об'єкт менеджменту».

   Тематичні завдання для самостійного вивчення матеріалу: прочитати теоретичний матеріал.

  1.  Функції культури організації.
  2.  Типи організаційної культури.

   Література:

  1.  Осовська Г.В., Осовський О.А., Основи менеджменту.
  2.  Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М., Менеджмент: теорія і практика.

   Практичні завдання для самостійного засвоєння матеріалу.

   Вправа 1. З наданих характеристик вибрати, які відносяться до вказаних типів організацій: 1. Пошана до відносин між працівниками. 2. Впровадження нової технології. 3. Регламентація зовнішніми і внутрішніми нормами і правилами. 4. Колективна власність. 5. Жорстка ієрархічна структура. 6. Процедури формалізованого контролю. 7. Передові інформаційні технології і стандарти якості. 8. Ухвалення рішення будується принципом старшинства. 9. Інноваційні структури для створення «нових продуктів». 10. Використання на кожній посаді кваліфікованих фахівців.  11. Вільність індивіда. 12. Мax централізація і авторитарність керівництва. 13. Постійне напруженість серед членів колективу. 14. Використання іноземних розробок. 15. Внесення пропозицій щодо перспектив розвитку виробництва. 16. Захист інтересів членів всього колективу. 17. Постійні розробки нових маркетингових стратегій. 18. Постійні атестації для керівництва середньої ланки. 19. Авторитарність керівництва. 20. Прийняття рішень тільки на рівні ради директорів. Кожна вірна відповідь оцінюється в 2 бали (разом 40 балів).

Тип організації

Характеристики

Бюрократичний тип

ПРИКЛАД: 3,

Органічний тип

Корпоративний  тип

Індивідуалістичний тип

   Вправа 2. Побудувати модель внутрішнього середовища організації: 1. Система технологій. 2. Персонал організації. 3. Мета організації. 4. Організаційна культура. 5. Організаційна структура. Вірна відповідь оцінюється в 30 балів.

   Вправа 3. Розподілити в логічній ланцюг наступні явища етапу підприємництва життєвого циклу організації:

  1.  Юридичне оформлення організації.
  2.  Випуск першої партії продукту.
  3.  Набір операційного персоналу.
  4.  Зародження ідеї.
  5.  Пошук однодумців.
  6.  Підготовка до реалізації ідеї.

Вірна відповідь оцінюється в 30 балів.

 

Самостійна робота №3 «Прийняття управлінських рішень»

до теми «Прийняття управлінських рішень».

   Тематичні завдання для самостійного вивчення матеріалу: прочитати теоретичний матеріал.

  1.  Визначення програмованих і непрограмованих рішень.
  2.  Розробка і ухвалення управлінських рішень в ситуаціях визначеності, невизначеності і ризику.

   Література:

  1.    Колпаков В.М., Теорія і практика прийняття управлінських рішень.
  2.    Осовська Г.В., Осовський О.А., Основи менеджменту.
  3.    Шегда А., Менеджмент, Навчальний посібник.

   Практичні завдання для самостійного засвоєння матеріалу.

   Вправа 1. Побудувати схему «Місце прийняття рішень в процесі управління» по наступним даним: 1. Прийняття рішень. 2. Рівень забезпечення реалізації рішень. 3. Рівень дій. 4. Виконання рішень. Вірна відповідь оцінюється в 30 балів.

   Вправа 2.  З наданих характеристик вибрати, які відносяться до основних критеріїв оцінки якості інформаційних матеріалів: 1. Повнота. 2. Відповідність об'єктивним потребам. 3. Точність. 4. Здатність задовольнити потребу в принаймний для виконання термін. 5. Стислість викладення. 6. Переконаність. 7. Чіткість викладення. 8. Несуперечність. 9. Час виконання. 10. Важливість.  11. Достатність викладення. 12. Потрібність у визначений момент. 13. Відповідність завданню. 14. Незалежність матеріалів. 15. Встановлення термінів звітування. 16. Доступність матеріалів для всього колективу. 17. Сучасна проблема. 18. Використання критеріїв оцінки керівництва. 19. Назріле рішення по інформаційному матеріалу. 20. Концентрація на головному. Кожна вірна відповідь оцінюється в 2 бали (разом 40 балів).

Своєчасність

Актуальність

Лаконічність

Об'єктивність

ПРИКЛАД: 4,

   Вправа 3. З наданих прикладів вибрати умови прийняття ефективних управлінських рішень: 1. Неминуче прийняття рішення менеджером. 2. Санкції стосовно менеджера в разі прийняття ним невдалого рішення. 3. Адекватні реаліям рішення. 4. Прийняття рішення згідно з посадовими обов'язками. 5. Сфера діяльності конкретних менеджерів. 6. Перевищення посадових повноважень з отриманням негативного результату. 7. Використання власних знань і досвіду у прийнятті рішення. 8. Єдність слова і справи менеджера у прийнятті рішення. 9. Можливість нав'язувати свою волю. 10.  Бездіяльність менеджера, наділеного повноваженнями, внаслідок чого страждають інтереси підприємства. 11. Накладання заборони менеджером на використання комерційної інформації. 12. Результативність і ефективність дій менеджера згідно з цілями підприємства. 13. Точність виконання менеджером дорученого вищестоящим керівництвом. 14. Можливість менеджера на власний розсуд визначити зміст рішення. 15. Здатність менеджера реалізовувати на практиці свої знання. Кожна вірна відповідь оцінюється в 2 бали (разом 30 балів).

Умови ПУР

Приклади

Право прийняття

ПРИКЛАД: 5,

Обов'язковість

Повноваження

Компетентність

Відповідальність

Самостійна робота №4 «Елементи стратегічного планування»

до теми «Планування в організації».

   Тематичні завдання для самостійного вивчення матеріалу: прочитати теоретичний матеріал.

  1.  Методи вибору стратегії: «Лоцман».
  2.  Методи вибору стратегії: модель МакКінсі «7S».

   Література:

  1.  Калюжний В.О. Стратегічний менеджмент.
  2.  Кіндрацька Г.І. Стратегічний менеджмент.
  3.  Лапигін Ю.Н., Стратегічний менеджмент.
  4.  Шегда А., Менеджмент, Навчальний посібник.

   Практичні завдання для самостійного засвоєння матеріалу.

   Вправа 1. Наведені поняття і визначення, які асоціюються із темою. Які з термінів, наведених в частині А, відповідають визначенням, поданим у частині В? Підібрати парні відповіді. Кожна вірна відповідь оцінюється в 2 бали (разом 10 балів).

Частина А

Частина В

1

Планування

А

Вміння враховуючи власний досвід і минулі помилки, досягти рівня професіоналізму в оцінці умов господарювання, аналізі і тенденціях

2

Організаційно-стратегічне передбачення

Б

набір дій і рішень, що ведуть до розробки стратегій, призначених для того, щоб допомогти організації досягти своїх цілей

3

Ціль планування

В

Поєднання всіх дій стратегічного характеру, які покращують відносини організації з її зовнішнім середовищем

4

Встановлення місії організації

Г

Прагнення завчасно врахувати усі внутрішні і зовнішні фактори

5

Адаптація до зовнішнього середовища

Д

Основні напрями для діяльності і розвитку організації

1

2

3

4

5

   Вправа 2. Побудувати схему «План виробництва і реалізації продукції» по наступним даним: 1. Виконавці. 2. Предмет планування. 3. Ресурси. 4. План підприємства. 5. Готова продукція. 6. Термін виконання. Вірна відповідь оцінюється в 30 балів.

   Вправа 3. Вказати функції управління по Файолю, які покладені в основу класичної (функціональної) організаційної структури будь-якого підприємства. Кожна вірна відповідь оцінюється в 5 балів (разом 30 балів).

Функція

Характеристика на підприємстві

1.

Технічна функція

ПРИКЛАД: виробництво продукції,

2.

Комерційна функція

ПРИКЛАД: купівля,

3.

Фінансова функція

4.

Страхова функція

5.

Облікова функція

6.

Адміністративна функція

   Вправа 4. Вказати характеристики наступних рівнів розроблення стратегій на підприємстві: 1. Основна відповідальність і особисте керівництво розробленням стратегії. 2. Розроблення плану по фінансуванню відділу досліджень. 3. Уточнення окремих деталей стратегічного плану. 4. Проведення наукових досліджень в сфері надання послуг підприємством-виробником. 5. Відповідальність за реалізацію стратегії. 6. Приймання рішення про розширення, ліквідацію або перепрофілювання сфер діяльності. 7. Вузькоспеціалізованість. 8. Розробка заходів стимулювання збуту продукції. 9. Розробка загальних стратегій підприємства. 10. Заповнення і подання фінансової звітності. 11. Оформлення фірмового магазину-представника виробника на місцевому рівні. 12. Проведення розрахункових операцій філіалом банку. 13. Розрахунок стратегічних співвідношень між окремими видами діяльності і розподілом ресурсів. 14. Впровадження нової технології на виробництві. 15. Формування планів «прориву» на ринок. Кожна вірна відповідь оцінюється в 2 бали (разом 30 балів).

Корпоративний рівень

Бізнес-рівень

Функціональний  рівень

Оперативний рівень

ПРИКЛАД: 1,

Самостійна робота №5 «Організація як функція керування»

до теми «Організація як функція керування».

   Тематичні завдання для самостійного вивчення матеріалу: прочитати теоретичний матеріал.

  1.  Основні відмінності формальних і неформальних груп.
  2.  Процес розвитку груп.

   Література:

  1.    Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М., Менеджмент: теорія і практика.
  2.    Тебекіна А.В., Касаєва Б.С., Менеджмент організації.
  3.    Шегда А., Менеджмент, Навчальний посібник.

   Практичні завдання для самостійного засвоєння матеріалу.

   Вправа 1. У співробітника, який раніше давав відмінні результати, різко знизилася ефективність роботи, при цьому формально він виконує свої обов'язки. Визначити чим може бути викликана така ситуація і вказати розв'язок цього питання. Повна вірна відповідь оцінюється в 20 балів.

Особистісні проблеми

ПРИКЛАД: родинні бюджетні проблеми (позики),

Професійні проблеми

   Вправа 2. На основі даних запланувати організаційну структуру ресторану.

   2.1 Вказати властивості до характеристик організаційної структури ресторану. Повна вірна відповідь оцінюється в 30 балів.

Характеристика

Властивості

Сегмент ринку

ПРИКЛАД: постійні відвідувачі («суперноватори» і «новатори»),

Залежність

ПРИКЛАД: різноманітність кухні,

Якості

ПРИКЛАД: притримування санітарних норм,

   2.2 Побудувати пірамідальну структуру управління рестораном: інституційний рівень, управлінський рівень, технічний рівень. Повна вірна відповідь оцінюється в 30 балів.

                                                                                     

                                                                           ПРИКЛАД: власник,

   Вправа 3. З наданих видів посад побудувати організаційну структуру лінійного типу для готелю: менеджер з громадського харчування, генеральний директор, менеджер з обслуговування номерів, менеджер по зв'язках з громадкістю і рекламі, виконавці. Вірна відповідь оцінюється в 30 балів.

Самостійна робота №6 «Створення мотиваційно-стимулюючих умов праці»

до теми «Мотивація».

   Тематичні завдання для самостійного вивчення матеріалу: прочитати теоретичний матеріал.

  1.  Теорія ЖВЗ К. Алдерфера.
  2.  Теорія постановки мети Е. Лока.
  3.  Менеджмент персоналу: визначення, мета і предмет.
  4.  Види і планування кар'єри.

   Література:

  1.    Крушеницька О.В., Мельничук Д.П. Управління персоналом.
  2.    Палеха Ю.І., Менеджмент персоналу.

   Практичні завдання для самостійного засвоєння матеріалу.

   Вправа 1.  Вказати способи економічного стимулювання груп персоналу. Повна вірна відповідь оцінюється в 10 балів (разом 40 балів).

Персонал

Винагороди

Торгова група

ПРИКЛАД: індивідуальні і групові  комісійні з обсягів продажу,

Виробничі робітники

Секретар

Керуючий виробництвом

   Вправа 2. З наданих характеристик вибрати, які відносяться до мотиваційних і демотиваційних форм персоналу: 1. Гарні умови праці. 2. Порушення негласного контракту. 3. Соціальні відпустки.  4. Невикористання навичок співробітника, які він сам цінує. 5. Оплата путівок. 6. Ігнорування ідей і ініціативи. 7. Відсутність почуття причетності до компанії. 8. Гарний моральний клімат у колективі. 9. Відсутність відчуття досягнення. 10. Відсутність змін у статусі співробітника. 11. Підвищення кваліфікації за рахунок підприємства. 12. Оплата за освіту дітей – працівників підприємства. 13. Моральне цькування з боку керівника. 14. Жорсткий графік роботи. 15. Наявність власного комп'ютеризованого робочого місця. 30 балів. Кожна вірна відповідь оцінюється в 2 бали (разом 30 балів).

Мотиваційні форми персоналу

Демотиваційні форми персоналу

ПРИКЛАД: 1

   Вправа 3. У підпорядкуванні працює робітник, який трохи переріс свою посаду. Однак через різні об'єктивні причини кар'єрний ріст неможливий, а дохід вже досить високий, є також комісійні. Необхідно знайти шляхи додаткової мотивації такого співробітника відповідно до теорії Маслоу. Вірна відповідь оцінюється в 30 балів.

ПРИКЛАД: потреби, включені в перші 3 групи (фізіологічні потреби, потреби безпеки і причетності), на даний момент

Самостійна  робота №7 «Контроль в організації» до теми «Управлінський контроль».

   Тематичні завдання для самостійного вивчення матеріалу: прочитати теоретичний матеріал.

  1.  «Керуюча п´ятірня» Зігерта-Ланга.
  2.  Контроль і контролінг: різниця, мета і об'єкти.

   Література:

  1.  Осовська Г.В., Осовський О.А., Основи менеджменту.
  2.  Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М., Менеджмент: теорія і практика.
  3.  Шегда А., Менеджмент, Навчальний посібник.

   Практичні завдання для самостійного засвоєння матеріалу.

   Вправа 1. З наданих характеристик, визначити до яких видів контролю за часом проведення їх відносять: 1. Вироблення правил. 2. Вимір фактичних результатів роботи. 3. Підготовка співробітників. 4. Досягнення виховних цілей. 5. Зворотний зв'язок. 6. Проведення нарад по результатах роботи. 7. Забезпечення мат.-техніч. умов праці. 8. Сприяння мотивації. 9. Надання інформації для планування. 10. Порівняння факт. даних з план. показниками. 11. Перевірка роботи по декадах. 12. Забезпечення соціально-психологічних умов праці. 13. Проведення почергової атестації. 14. Надання матеріалів для відділу статистики. 15. Перевірка професійної придатності співробітників. Кожна вірна відповідь оцінюється в 2 бали (разом 30 балів).

Вид контролю за часом проведення

Характеристики

Попередній контроль

ПРИКЛАД: 1,

Поточний контроль

Заключний контроль

   Вправа 2. Розподілити в логічній ланцюг наступні явища порядку проведення контролю в організації:

1. Визначення виконавців і терміну здійснення.

2. Вибір місця контролю і збір облікових даних.

3. Формування мети.

4. Обробка інформації і розрахунок показників.

5. Визначення рівня досягнення бажаних результатів і формулювання висновків.

6. Вибір методу і форм контролю.

7. Проведення порівняння і оцінка результатів.

Вірна відповідь оцінюється в 30 балів.

   Вправа 3. Побудувати схему функціональної організаційної структури, в якій буде створена окремо служба контролінгу, поряд з існуючими віце-президентами (заступниками керівника). Повна вірна відповідь оцінюється в 40 балів.

Самостійна  робота №8 «Визначення лідерства і лідера» до теми «Лідерство».

   Тематичні завдання для самостійного вивчення матеріалу: прочитати теоретичний матеріал.

  1.  Відмінності статусу лідера і формального керівника.
  2.  Концепція харизматичного лідерства.

   Література:

  1.  Осовська Г.В., Осовський О.А., Основи менеджменту.
  2.  Палеха Ю.І., Менеджмент персоналу.
  3.  Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М., Менеджмент: теорія і практика.

   Практичні завдання для самостійного засвоєння матеріалу.

   Вправа 1. До наведених стилів керівництва визначити тези, які відносяться до кожного з них: 1. Відсутність конкретної керівної установки. 2. Показ зовнішньої сторони своєї організації. 3. Створення уявлення про чесність і відвертість. 4. Джерело мудрості і знань. 5. Бажання бути виключно першим номером на верху керівної піраміди. 6. Наявність твердої позиції. 7. Використання інструктажу і навчання підлеглих. 8. Спроба знайти компроміс з рівними за рангом. 9. Приймання рішення одноосібно. 10. Наявність різних способів  маніпулювання конфліктами. 11. Висловлювання критики дозволяється тільки при загальній позитивній оцінці. 12. Відвернення уваги від непогодження за допомогою різних прийомів.  13. Використання знань підлеглих в власних корисних задумах. 14. Розрішення і улагодження конфліктів в колективі. 15. Використання похвали, як засобу досягнення мети. Кожна вірна відповідь оцінюється в 2 бали (разом 30 балів).

Матеріалізм

Опортунізм

Фасадизм

ПРИКЛАД: 4,

   Вправа 2. До наведених теорій мотивацій визначити тези, які відносяться до кожної з них:

  1.  Існування на підприємстві постійної ротації (заміщення) кадрів.
  2.  Нормування роботи для підлеглих, так як вони  намагаються її уникати.
  3.  Більшість осіб прагне використовувати свої знання і досвід, брати на себе відповідальність.
  4.  Особа може сприймати роботу як джерело задоволення або як покарання залежно від умов праці.
  5.  Більшість осіб бажають, щоб ними управляли.
  6.  Існування індивідуальної відповідальності за результати праці.
  7.  Фізичні зусилля на роботі є природними для людини.
  8.  Більшість осіб мають невисокі амбіції і бажають знаходитись в безпечній ситуації.
  9.  Існування на підприємстві самоосвіти і повільної службової кар'єри.
  10.  Особа – основа будь-якого колективу і саме вона забезпечує успіх підприємства.
  11.  Більшість осіб не прагнуть брати на себе відповідальність.
  12.  Використання жорсткого графіку роботи.
  13.  Використання емоцій при виконанні роботи.
  14.  Мах заохочення і повага до робітників.
  15.  Постійна присутність керівників на виробництві.
  16.  В мотивах підлеглих домінують соціальні проблеми. 
  17.  Надання переваги неформальному контролю результатів праці на основі чітких критеріїв оцінки.
  18.  Якість роботи низька, тому потрібний систематичний строгий контроль з боку керівників.
  19.  Бажана поступова службова кар'єра працівників з досягненням певного віку.
  20.  Індустріальне суспільство недостатньо використовує інтелектуальний потенціал людини.

Теорія «X»

Теорія «Y»

Теорія «Z»

ПРИКЛАД: 2,

   Вправа 3. Розподілити в логічній ланцюг наступні явища моделі мотивації за В. Врумом:

  1.  Очікування цінної винагороди.
  2.  Очікування того, що зусилля принесуть бажаний результат.
  3.  Мотивація.
  4.  Очікування того, що результат призведе до винагороди.

Вірна відповідь оцінюється в 30 балів.

 

Самостійна  робота №9 «Конфлікти і стреси в організації»

до теми «Управління конфліктами і стресами».

   Тематичні завдання для самостійного вивчення матеріалу: прочитати теоретичний матеріал.

  1.  Характеристика наслідків конфліктів.
  2.  Визначення дистресу і евстресу.

   Література:

  1.  Осовська Г.В., Осовський О.А., Основи менеджменту.
  2.  Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М., Менеджмент: теорія і практика.
  3.  Шегда А., Менеджмент, Навчальний посібник.

   Практичні завдання для самостійного засвоєння матеріалу.

   Вправа 1. Наведені поняття і визначення, які асоціюються із темою. Які з термінів, наведених в частині А, відповідають визначенням, поданим у частині В? Підібрати парні відповіді. Кожна вірна відповідь оцінюється в 2 бали (разом 10 балів).

Частина А

Частина В

1

Маневрування

А

Обґрунтування пошуку компромісу

2

Примушення

Б

Ініціація страху, погроза позбавлення роботи, заробітку, просування по службі

3

Проведення переговорів

В

Вибіркове використання інформації для своєї користі

4

Згладжування

Г

Взаємні поступки або відкладення вирішення питання на якийсь час

5

Компроміс

Д

Спільність з іншою особою

1

2

3

4

5

   Вправа 2. На підприємстві протягом нетривалого часу (кілька місяців) відбулися істотні зміни в складі працюючих через 2-кратне збільшення чисельності персоналу, переходу на пенсію багатьох ветеранів і приходу на підприємство молодих людей – випускників вузів. Це викликало збої в соціальних зв'язках і функціональній взаємодії, напруженість у відносинах між старими й новими кадрами, відхилення від сформованих традицій, сталі виникати міжособистісні і міжгрупові конфлікти, які послабляють діловий настрой і згуртованість. Необхідно в даній ситуації здійснити вибір оптимальної технології й послідовності етапів оздоровлення соціально-психологічного клімату в колективі. Повна відповідь оцінюється в 70 балів.

ПРИКЛАД: виявлення лідерів неформальних груп серед старих і нових співробітників;

   Вправа 3. Вказати особистісні фактори стресу: позитивні (евстрес) і негативні (дистрес). Повна відповідь оцінюється в 10 балів (разом 20 балів).                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

ПРИКЛАД: евстрес – весілля,

Самостійна робота №10 «Комунікації і ефективність керування»

до теми «Комунікації і ефективність керування».

   Тематичні завдання для самостійного вивчення матеріалу: прочитати теоретичний матеріал.

1. Типи і позитивні характеристики системи неформальних каналів комунікацій.

2. Письмові і усні комунікації, контрольний перелік «5С» комунікації.

3. Рівневий підхід до оцінки ефективності управління.

   Література:

  1.  Піз А., Мова жестів: захоплюючий посібник для ділових людей.
  2.  Чайка Г.Л., Культура ділового спілкування менеджера.

   Практичні завдання для самостійного засвоєння матеріалу.

   Вправа 1. До наведених каналів комунікацій визначити тези, які відносяться до кожного з них: 1. Звіти. 2. Прискорений обмін інформацією. 3. Гарантія прямої взаємодії. 4. Відсутність швидкого зворотного зв'язку. 5. Миттєвий зворотний зв'язок. 6. Електроні засоби зв'язку. 7. Персональні письмові повідомлення. 8. Особистісна спрямованість. 9. Найменша пропускна спроможність. 10. Відсутність особистого контакту. 11. Відсутність зворотного зв'язку. 12. Відеоконференції. 13. Особистий підхід. 14. Спілкування по телефону. 15. Бесіда віч-на-віч. Кожна вірна відповідь оцінюється в 2 бали (разом 30 балів).

Фізична присутність

Інтерактивні канали

Особисті канали

Знеособлені комунікаційні канали

ПРИКЛАД: 3,

   Вправа 2. До наведених факторів, що впливають на ефективність управління персоналом,  визначити зміст, який відносяться до кожного з них:  1. Характер вирішуваних завдань. 2. Стать. 3. Місце розташування. 4. Складність праці. 5. Умови праці. 6. Вік. 7. Рівень конкуренції. 8. Стан здоров'я. 9. Матеріальне стимулювання. 10. Витрати часу на дорогу від дому до роботи. 11. Технічна оснащеність. 12. Розумові і фізичні здібності. 13. Співвідношення чисельності категорій персоналу. 14. Рівень використання науково-технічних досягнень. 15. Обсяг підприємства. 16. Страхування. 17. Інфляція. 18. Стаж роботи.  19. Моральний клімат в колективі.  20. Режим роботи. 21. Психофізіологічний стан працівника. 22. Безробіття. 23. Соціальні пільги. 24. Рівень життя. 25. Кваліфікація працівників. 26. Статус і визнання.  27. Організаційна культура. 28. Подяка. 29. Перспектива просування по службі. 30. Рівень використання персоналу. Кожна вірна відповідь оцінюється в 2 бали (разом 60 балів).

Фізіологічні

Технічні і технологічні

Структурно-організаційні

Соціально-економічні

Соціально-психологічні

Територіально-ситуаційні

ПРИКЛАД: 2,

   Вправа 3. До наведених рівневих підхідів до оцінки ефективності управління, визначити властивості, які відносяться до кожного з них: 1. Зовнішні умови. 2. Статус. 3. Ролі. 4. Вміння. 5. Здібності. 6. Процеси. 7. Технологія. 8. Лідерство. 9. Знання. 10. Норми. Кожна вірна відповідь оцінюється в 1 бал (разом 10 балів).

Індивідуальний рівень ефективності

Груповий  рівень ефективності

Організаційний рівень ефективності

ПРИКЛАД: 4,

5. Методичні вказівки до теоретичних завдань з дисципліни «Менеджмент».

Самостійна робота №1 «Характеристика менеджменту і менеджера».

1. Елементи сучасного менеджменту: японська і американська моделі.

Критерії

Японська модель

Модель США

Характер прийняття управлінських рішень

За принципом консенсусу

Індивідуальний характер

Відповідальність

Колективна

Індивідуальна

Структура управління

Нестандартна, гнучка

Суворо формалізована.

Характер контролю

Колективний

Індивідуальний контроль керівника

Організація контролю

М'який неформалізований контроль

Чітко формалізована жорстка процедура контролю

Оцінка результатів

діяльності персоналу

Сповільнені оцінка роботи

працівників і службове зростання

Швидка оцінка результатів і

прискорене просування по службі

Оцінка якостей керівника

Вміння здійснювати координацію дій і контролювати

Професіоналізм і ініціатива

Спрямованість правління

Орієнтація управління на групу, підвищена увага до особи

Орієнтація управління на окрему

особу, увага до людини як до виконавця.

Оцінка результатів

діяльності персоналу

Досягнення колективного результату

Досягнення індивідуального

результату

Стосунки з підлеглими

Особисті неформальні стосунки

Формальні стосунки

Кар'єра

Просування по службі з врахуванням віку, вислуги років і лояльності

Ділова кар'єра зумовлюється особистими досягненнями

Підготовка керівників

Підготовка універсальних керівників

Підготовка вузькоспеціалізованих керівників

Оплата праці

Оплата праці за показниками роботи групи, стажем

Оплата праці за індивідуальними досягненнями

Термін зайнятості

Довгострокова зайнятість керівника, довічний найом

Зайнятість на контракт договірній основі, короткостроковий найом

Загальний принцип правління

«Знизу – догори»

«Зверху – донизу»

Штатний розпис

Відсутність чітко визначених посад і завдань всередині організації

Функціональна підпорядкованість і

чіткі межі повноважень

Підвищення кваліфікації

Без відриву від виробництва

Відокремлено, за спеціальними програмами підготовки

2. Визначення ролей, які виконують менеджери в організації.

   Ролі керівника – «набір» визначених поведінкових правил, що відповідають конкретній посаді.

Роль

Опис ролі

Характер діяльності

Міжособистісні ролі

Головний  керівник

Символічний глава – виконання звичайних обов'язків правового і соціального характеру.

Церемоніали, дії по положенню.

Лідер

Відповідальність за мотивацію і активізацію

підлеглих, за набір і підготовку.

Управлінські дії за участю підлеглих.

Зв’язкова ланка

Забезпечення роботи мережі зовнішніх контактів і джерел інформації.

Листування, участь у нарадах,

зв'язки з громадкістю.

Інформаційні ролі

Отримувач інформації

Пошук, одержання, трансформація і використання інформації, враховуючи потреби організації.

Обробка пошти, здійснення контактів (видання, телефон, зустрічі, візити).

Розповсюджувач інформації

Передача інформації, отриманої із зовнішніх  джерел, від інших підлеглих членам організації.

Розсилання пошти зацікавленим організаціям, вербальні контакти.

Представник

Передача інформації для зовнішніх контактів щодо планів, політики, дій, результатів роботи організації.

Участь у засіданнях, звертання через пошту, усні виступи.

Ролі, пов’язані з прийняттям рішень

Підприємець

Пошук можливості і перспективи розвитку усередині самої організації і за її межами, розробка і запуск «проектів по удосконалюванню».

Формування стратегії, огляди ситуацій, ініціатива, контакти, зв'язки і пошук можливостей.

Ведучий переговори

Відповідальність за представництво на всіх важливих переговорах.

Ведення переговорів.

Ліквідатор порушень

Відповідальність за коригуючи дії.

Обговорення стратегічних і поточних питань, включаючи проблеми і кризи.

Розподілювач ресурсів

Розподіл в межах своєї компетенції ресурсів організації.

Розробка бюджетів, графіків, програмування роботи підлеглих.

Самостійна робота №2  «Організація як об'єкт менеджменту».

1. Функції культури організації.

   Культура виступає засобом акумуляції, збереження і передачі людського досвіду:

  •  Освітньо-виховна функція – індивід стає людиною, членом суспільства, особистістю в міру освоєння знань, мови, символів, цінностей, норм, звичаїв, традицій свого народу, своєї соціальної групи і всього людства.
  •  Інтегративна і дезінтегративна функції культури створює в людей почуття спільності, приналежності до однієї нації, народу, релігії, групи.
  •  Регулююча функція культури визначає ті рамки, у яких може і повинна діяти людина.

2. Типи організаційної культури.

   «Культура влади» культура організації, яка має тверду ієрархічну структуру. Джерело влади ресурси, що знаходяться в розпорядженні керівника. Прийняття рішень обумовлені логікою конкурентної боротьби. Контроль за виконанням прийнятих рішень здійснюється централізовано. Набір персоналу і просування по ступенях ієрархічної градації здійснюються за критеріями особистої відданості. Найбільш оптимально функціонує в невеликих організаціях сімейного типу.

   «Рольова культура»  бюрократична культура з суворим функціональним розподілом ролей і спеціалізацією ділянок, діяльність яких координується і направляється невеликою сполучною ланкою вищого керівництва. Основне джерело влади становище, яке займається в ієрархічній структурі. Найбільш оптимально функціонує в стабільному, передбачуваному навколишньому середовищі.

   «Культура завдання»вид культури пристосований для діяльності в екстремальних умовах, зорієнтований на вирішення завдань і на реалізацію проектів. Основна увага швидкість виконання роботи, надання персоналу значної частки волі. Основний засіб розподілу влади – професіоналізм і володіння ресурсами інформації. Найбільш оптимально функціонує коли ситуативні вимоги ринку є визначальні для діяльності організації (виробництво продуктів, які швидко псуються).

   «Культура особистості» – вид культури поєднує людей для досягання власних цілей (юридичні консультації, адвокатські контори). Влада ґрунтується на близькості до ресурсів, професіоналізмі.

Самостійна робота №3 «Прийняття управлінських рішень».

1. Визначення програмованих і непрограмованих рішень.

   Програмовані рішення – результат послідовних кроків, що сприяють вирішенню проблеми.

   Непрограмовані рішення – результат виникнення проблеми або ситуації, при яких програмоване рішення непридатне або невідоме.

Переваги і недоліки програмованих і непрограмованих рішень за Мургед-Гріффіном.

Характеристики

Програмовані рішення

Непрограмовані рішення

Тип рішення

Добре структуроване

Погано структуроване

Частота застосування

Часто повторюване і шаблонне

Нове і незвичне

Цілі

Чіткі, конкретні

Невизначені

Інформація

Легко доступна і достовірна

Отримати складно, невідомі джерела

Час для розв'язання

Короткий

Відносно довгий

Організаційний рівень

Низькі рівні

Високі і середні рівні

Наслідки

Незначні

Важливі

Основа для розв'язання

Правила вирішення, набір процедур

Оцінка і творчість

2. Розробка і ухвалення управлінських рішень у ситуаціях визначеності, невизначеності і ризику.

   Рішення приймаються в умовах визначеності, коли керівник точно знає результат кожного з альтернативних варіантів вибору.

   Рішення приймаються в умовах ризику, коли керівник повинен бути готовим свідомо йти на ризик, оскільки поряд з ризиком понести витрати існує ймовірність отримання доходів. Причини виникнення ризику: невизначеність майбутнього; непередбаченість поведінки партнера; нестача інформації. До рішень, які приймаються в умовах ризику, відносяться такі, результати яких не є визначеними, але імовірність кожного результату відома.

   Імовірність визначається як ступінь можливості здійснення події і вимірюється від 0 до 1. Сума ймовірностей всіх альтернатив складає одиницю (100%).

   Об'єктивна імовірність заснована на інформації за певний минулий період.

   Суб'єктивна  імовірність – менеджер не має інформації про попередній період і повинен розраховувати лише на свою особисту оцінку ситуації.

   Рішення приймаються в умовах невизначеності, коли неможливо оцінити імовірність потенційних результатів, оскільки необхідні чинники є складними і новими.

Самостійна робота №4 «Елементи стратегічного планування».

1. Методи вибору стратегії: модель «Лоцман».

   Модель «Лоцман» (Швеція, 1980 р.) – використання підприємствами, які звикли до колективних обговорень і групового ухвалення рішень. Суть: вміння пристосовувати свої дії до вимог покупців. Метод передбачає детальне і послідовне обговорення на різних рівнях проблем: існуюче положення; стратегія; цілі; аналіз; кадровий потенціал; плани розвитку; організація справи; звітність.

2. Методи вибору стратегії: модель МакКінсі «7S».

   Модель «7S» (корпорація МакКінсі, 1978 р.) включає 7 основних факторів, які мають найважливіше значення для розвитку підприємства:

  •  стратегія (strategy);
  •  навички (skills);
  •  загальновизнані цінності (shared values);
  •  структура (structure);
  •  система (systems);
  •  кадри (staff );
  •  стиль (style).

Самостійна робота №5  «Організація як функція керування».

1. Основні відмінності формальних і неформальних груп.

   Група – певна кількість працівників, яка дотримується  певних норм і прагне задовольняти свої потреби досягненням групової мети. Формальні групи створюються за наказом керівництва для виконання конкретних функцій. Неформальні групи – групи, створення і функціонування яких не передбачається.

Класифікаційна ознака

Формальні групи

Неформальні групи

Мета

Ефективність, прибуток.

Задоволення соціальних потреб і потреб у безпеці

Створення

Планується організацією

Створюється спонтанно

Комунікації

Формальні канали

Формальні і неформальні канали

Лідер

Призначається організацією

Виходець із групи

Міжособові стосунки

Встановлюються на основі виробничих завдань

Розвиваються спонтанно

Вплив на членів групи

Грошові винагороди, влада

Персональний вплив

Контроль

Спирається на покарання, грошові винагороди

Діють громадські санкції

2. Процес розвитку груп.

  1.  Формування нової групи – пошук і визначення індивідами своїх ролей: утворення єдиного цілого з практично чужих осіб; поведінка обережна і кожний прагне знайти собі роль, яка б забезпечила збереження його індивідуальності, і одночасно підходила б для єдиного цілого.
    1.  Набуття навичок – вияснення форм і методів діяльності: праця над широкими завданнями, виконання яких передбачає внесок усіх членів групи; поява проблем (розподіл праці, зовнішні умови, техніка); приймання рішень переважно на основі голосування.
    2.  Зміцнення – виступ осіб як сформованої групи: існування певних вражень про інших працівників; розмежування активних і пасивних членів; розкутість атмосфери діяльності.
    3.  Розподіл на «клани» – знаходження підтримки однодумців: спад бажання співпраці членів групи; виникнення  конкуренції і боротьби за владу між кланами.
    4.  Внутрішня гармонія або «щаслива сім'я» – постійний пошук згоди будь-яким чином; визначення значущості кожного члена групи з точки зору єдиного цілого; атмосфера тепла; пишання приналежністю. Стадія може стати для груп кінцевою, або тривати досить довго.
    5.  Подрібнення – наступ кризи, яка найчастіше викликається певним зовнішнім чинником: порушення удаваної рівноваги, але з'являються розсудливі особи, які починають зауважувати, що одних дружних стосунків недостатньо; необхідність набору сторонніх і підтримування контактів із зовнішнім оточенням; перешкода відокремленості і група розпадається, хоча б і на короткий час. Якщо розпад групи стає остаточним, все потрібно починати спочатку.
    6.  Ідеальна група – відкрита і всередині, і назовні: здійснення співробітництва і комунікацій гнучко і цілеспрямовано; відсутність чітких контурів ролей і норм; легкість приєднання і спирання на власні і зовнішні ресурси; діяльність суттєво спирається на особистий внесок кожного; здатність виявляти ініціативу, спрямованість на нове.

Самостійна робота №6 «Створення мотиваційно-стимулюючих умов праці».

1. Теорія ЖВЗ К. Алдерфера.

   Найвідоміше вдосконалення теорії ієрархії потреб А. Маслоу запропонував К. Алдерфер – «Теорія ЖВЗ», яка складається з 3 рівнів потреб: Ж – життєві потреби; В – потреби взаємин, що пов'язані з міжособовими стосунками; З – необхідність зростання для потреб поваги і самореалізації. За теорією ЖВЗ можливо задоволення кожної окремої потреби незалежно від інших.

2. Теорія постановки мети Е. Лока.

   Суть теорії постановки мети: поведінка особи визначається тими цілями, що вона ставить перед собою. Постановка цілей – свідомий процес, а свідомі цілі і наміри – основа визначення поведінки особи: усвідомлення оточення з урахуванням емоційного стану; визначення цілей; здійснення дій; задоволеність результатом. Теорія постановки мети затверджує, що рівень виконання роботи безпосередньо в значній мірі залежить від 4 характеристик: складність (ступінь професійності); специфічність (кількісна ясність, точність і визначеність); прийнятність (ступінь власності мети);  прихильність (готовність затрачати зусилля визначеного рівня).

3. Менеджмент персоналу: визначення, мета і предмет.

   Управління кадрами – процес  планування, підбору, підготовки, оцінки і неперервної освіти кадрів, спрямований на раціональне їх використання, підвищення ефективності виробництва і, в кінцевому результаті, на поліпшення якості життя.

   Типи кадрової політики:

  1.  Пасивний тип – керівництво не має чітко вираженої програми дій стосовно персоналу, і в умовах кризи кадрова робота зводиться до ліквідації негативних наслідків кризи. Кадрова служба не має прогнозу кадрових потреб і не володіє засобами оцінки персоналу.
  2.  Реактивний тип – керівництво здійснює контроль за симптомами кризової ситуації (виникнення конфліктних ситуацій, відсутність достатньо кваліфікованої робочої сили і мотивації до праці) і вживає заходи до локалізації кризи. Кадрові служби  володіють засобами діагностики.
  3.  Превентивний тип – керівництво має обґрунтовані прогнози розвитку ситуації,  однак  не  має засобів впливу на неї. Кадрова служба підприємства володіє не лише засобами діагностики персоналу,  але і методами прогнозування  кадрової  ситуації  на середньотерміновий період.
  4.  Активний тип – керівництво має якісний діагноз, обґрунтований прогноз розвитку ситуації і засоби впливу на неї. Кадрова служба підприємства володіє засобами прогнозування кадрової  ситуації  на  середньостроковий  і довгостроковий періоди.

4. Види і планування кар'єри.

   Кар'єра – поступове просування по службовій драбині, зміна навичок, здібностей, кваліфікаційних можливостей і розмірів винагород, пов'язаних із діяльністю працівника. Види кар'єри:

  1.  Професійна кар'єра – навчання, вибір місця роботи, професійне зростання, підтримка і  розвиток   індивідуальних  професійних здібностей, вихід на пенсію.
  2.  Внутріорганізаційна кар'єра – зміна стадій розвитку працівника в межах однієї організації.

   Успішне планування  кар'єри вимагає участі 3 зацікавлених сторін:

  •  організація несе відповідальність за створення обстановки, яка сприяє індивідуальному зростанню, навчанню і підготовці працівників в робочий і в позаурочний час;
  •  керівник виконує функції каталізатора, який стимулює здійснення обґрунтованого планування на перспективу, оцінює належним чином працю і надає допомогу;
  •  працівник повинен оцінити свої сильні і слабкі сторони, вміти визначити, як і чому він досяг теперішнього стану, визначити наступний щабель у розвитку своєї кар'єри.

   Реально не всі працівники проходять класичні етапи кар'єри: попередній, становлення, просування, збереження і підтримування досягнутого, завершення, вихід на пенсію.

   «Плато кар'єри» – точка в кар'єрі, коли імовірність подальшого просування вгору дуже мала і цією точкою закінчується висхідна частина кар'єри.

   Модель «плато кар'єри» для чотирьох категорій працівників:

  •   «ґрунтовні люди» – працівники високого рівня, плато яких має солідну висоту, однак просування, скоріше всього, не передбачається;
  •  «застиглі» – працівники з обмеженим потенціалом для просування, працюють із віддачею, меншою ніж передбачалося;
  •  «зірки» – працівники високого рівня з можливостями для просування, що йде одне за одним;
  •  «прибульці» – працівники з високим потенціалом для просування, сформованого плато немає.

Самостійна робота №7 «Контроль в організації».

1. «Керуюча п´ятірня» Зігерта-Ланга.

Для бажання легкого запам´ятовування основних завдань управлінської відповідальності, використовують модель німецьких вчених В. Зігерт і Л. Ланга: один (вказівний) палець показує на того, кого Ви бажаєте в чомусь звинуватити, а три пальці показують назад, на себе, які запитують:

  1.  Хто вибрав цю особу для виконання завдання, яке вирішено незадовільно?
  2.  Хто її інструктував? Як це було зроблено?
  3.  Чи був відповідний контроль за її роботою?

Як може вийти поганий результат за доброго управління? Тільки впевнившись, що за відповіді з усіх 3 пунктів одержані добрі оцінки, можна розігнути «звинувачуючий» палець. При цьому великий палець нагадує, що зайвий натиск робить успіх неможливим.

  

Рис. 1. «Керуюча п´ятірня».

2. Контроль і контролінг: різниця, мета і об'єкти.

   Контролінг – система управління процесом досягнення  кінцевої мети підприємства і результатів його діяльності, як система управління прибутком підприємства.

   Контролінг – синтетична дисципліна, яка на основі менеджменту, маркетингу, бухгалтерського обліку, аналізу господарської діяльності, систем контролю забезпечує спостереження, оцінку і коригування економічних процесів, що відбуваються на підприємстві.

   Мета: розробка економічних показників ефективності використання об'єктів управління, відстеження цих показників і забезпечення інформацією усіх зацікавлених осіб щодо використання ресурсів у процесі постачання, виробництва і збуту продукції.

   Об'єкти: господарські процеси (постачання, виробництво, збут); ресурси підприємства (матеріальні ресурси, засоби виробництва, жива праця); економічна ефективність (собівартість, прибуток,   фінансовий стан підприємства).

   Термін «контролінг» вперше був використаний у США і охоплював сукупність завдань у сфері обліку і теорії фінансів.

Різниця між контролем і контролінгом.

Контроль

Контролінг

Спрямований у минуле, зорієнтований на виявлення помилок і відхилень, пошук винних.

Спрямований у майбутнє, прагне так керувати процесами поточного аналізу і регулювати планові і фактичні показники, щоб виключити помилки і відхилення.

Самостійна робота №8 «Визначення лідерства і лідера».

1. Відмінності статусу лідера і формального керівника.

   Керівництво передбачає монополію на прийняття рішень і контроль за ходом їх виконання,  протистоїть групі підлеглих, виступає як зовнішня сила.

   Лідерство передбачає запрошення до приймання рішення кожного співробітника, перетворення колективу у єдину команду. Феномен лідерства ґрунтується на авторитеті керівника. Види авторитету:

  •  формальний авторитет випливає з його прав як посадової особи розпоряджатися підлеглими, цілеспрямовувати, мотивувати і контролювати їх працю і поведінку;
  •  особистий авторитет ґрунтується на його особистих якостях як людини (толерантність, товариськість, компетентність, здоровий глузд, логічність дій);
  •  повний авторитет або авторитет лідера виявляється при поєднанні формального і особистого авторитету особи, яка обіймає керівну посаду.

2. Концепція харизматичного лідерства.

   Харизма – форма впливу на інших за допомогою особистісної привабливості, що викликає підтримку і визнання лідерства, що забезпечує власнику харизми владу над послідовниками. Як джерело лідерської влади харизму відносять до влади приклада, зв'язаної зі здатністю керівника впливати на підлеглих у силу своїх особистих якостей і стилю керівництва.

   Одержання харизми зв'язана зі здатністю лідера знаходити своїх залицяльників і шанувальників і навіть змінювати їх склад у залежності від ситуації.

   Харизма – набір специфічних лідерських якостей, що є основою концепції харизматичного лідерства. Лідери цього типу відчувають потребу у владі, мають сильну потребу в діяльності і переконані в моральній правоті того, у що вони вірять. Потреба у владі мотивує їх у прагненні стати лідерами. Їх віра у свою правоту підсилює цю потребу.  

   Негативна сторона  зв'язана з узурпацією особистої влади  або повним фокусом лідера на собі.

   Позитивна сторона зв'язана з упором на поділювану владу і тенденцією до делегування частини її послідовникам.

                                                                       Етика і харизма.

Неетичний харизматичний лідер

Етичний харизматичний лідер

Використання влади тільки в особистих інтересах

Використання влади в інтересах інших

Просування тільки свого особистого бачення

Будування свого бачення відповідно до нестатків і прагнень послідовників

Припинення критики у свою адресу

Зваження до критики і отримання з неї уроків

Вимога беззаперечного виконання своїх рішень

Стимулювання в послідовників творчого підходу до справи і своїх поглядів

Комунікація в одному напрямку: від себе вниз

Заохочення до відкритої і двосторонньої комунікації

Відсутність чуттєвості до потреб і нестатків послідовників

Навчання, розвиток і підтримка послідовників, поділ слави з іншими

Покладання на зручні зовнішні моральні стандарти для задоволення своїх інтересів

Покладання на внутрішні моральні стандарти для задоволення організаційних і суспільних інтересів

Самостійна робота №9 «Конфлікти і стреси в організації».

1. Характеристика наслідків конфліктів.

   Модель конфлікту – процес, який складається з управлінської ситуації, джерел конфлікту, можливостей розповсюдження конфлікту, реакцією на ситуацію, управління конфліктом, функціональних і дисфункціональних наслідків конфлікту.

   Функціональні конфлікти ведуть до підвищення ефективності організації. Функціональні наслідки:

  •  вирішення проблеми сторонами за рахунок компромісу, що в майбутньому усуває ворожість і несправедливість;
  •  розташування сторін до співпраці;
  •  через можливий конфлікт члени групи можуть опрацювати вирішення всіх проблем ще до наступу конфлікту.

   Дисфункціональні конфлікти ведуть до зниження особистості, задоволеності, групової співпраці і ефективності організації. Дисфункціональні наслідки:

  •  незадоволеність роботою в організації, ріст плинності кадрів і зниження продуктивності;
  •  сильна вірність своїй групі і підтримка непродуктивної конкуренції з іншими групами;
  •  підвищення ворожості між конфліктуючими сторонами по мірі скорочення взаємодії і спілкування.

2. Визначення дистресу і евстресу.

   Аналіз поняття психічного стресу показує, що стрес розглядається вузько і односторонньо.

   Стрес розуміють як стан, що виникає у важкій, в загрожуючій,  в якійсь інший емоційно негативної ситуації.

   Лише деякі учені вважають, що стан стресу може також виникати при дії позитивних емоційних подразників. Стрес ототожнюють з іншими негативними емоційними реакціями (тривога, дискомфорт, агресія), або позначають поняттям стресу крайній ступінь стану психічної напруженості.

   Останнім часом з'явилися припущення про позитивний вплив стресу і тепер залежно від характеру впливу на організм стрес розділяють на дистрес (діючий негативно) і евстрес (діючий позитивно).

Категорія стресорів.

Смерть партнера (чоловіка, дружини) 

100

Зміна у відповідальності за місцем роботи 

29

Розлучення 

73

Догляд сина або дочки з рідного дому 

29

Проблеми в подружнього життя / розрив 

65

Конфлікти з тестем (свекром), тещею (свекрухою) 

29

Тюремне ув'язнення 

63

Винятковий особистий вчинок чи досягнення

27

Смерть близького члена сім'ї 

63

Вступ до школи або її закінчення 

26

Серйозна травма або захворювання 

53

Зміна в умовах життя 

25

Шлюб 

50

Зміна звичок 

24

Втрата роботи 

47

Проблеми і конфлікти з начальством 

23

Примирення і інші зміни в сімейному житті 

45

Зміна робочого часу або умов роботи 

20

Вихід на пенсію 

45

Зміна житла 

20

Зміна в стані здоров'я члена сім'ї 

44

Зміна школи 

20

Вагітність 

40

Зміна відпочинку 

19

Сексуальні проблеми 

39

Зміна у громадській діяльності 

18

Поява нового члена сім'ї 

39

Дрібний борг 

17

Зміна місця роботи 

39

Зміни, пов'язані зі сном і режимом дня 

16

Зміни у фінансовому стані 

37

Зміни в сім'ї 

15

Смерть близького друга 

37

Зміни в звичному образі харчування 

15

Перехід на іншу роботу 

36

Відпустка 

13

Серйозні розбіжності з партнером 

35

Свято 

12

Великий борг 

31

Провина (штраф) 

11

Наближення терміну сплати боргу

30 

   300 балів протягом одного року – опиняєтеся перед небезпекою досить серйозної реакції.

Самостійна робота №10 «Комунікації і ефективність керування».

1. Типи і позитивні характеристики системи неформальних каналів комунікацій.

   Позитивні характеристики системи неформальних комунікацій: швидкість передавання інформації; потенційна можливість доповнювати формальні канали комунікацій; передбачливий характер неформальних комунікацій; оперування останніми новинами.

   Для вироблення оптимальних управлінських рішень менеджери повинні використовувати не лише формальні, а й неформальні канали комунікацій, хоча останні не завжди піддаються  впливу.     

   Неформальні канали комунікацій – невід'ємна частина організації, і їх необхідно використовувати для досягнення формальних цілей.  Неформальні канали комунікацій мають певну логічну структуру.

   Типи комунікаційних ланцюгів, що використовуються в неформальних комунікаціях по К. Девісу:

1) «одножильний ланцюг» (від А до Я):   2) ланцюг «пліткаря»:

3) «імовірнісний» ланцюг (інформація передається випадково):

4) кластерний ланцюг (повідомлення надсилають одним особам і обходять інших):

2. Письмові і усні комунікації, контрольний перелік «5С» комунікації.

   Письмові комунікації виступають у формі планової і звітної документації, пам'ятних записок, доповідей, оголошень, довідників, газет.

   Переваги письмових комунікацій: добре збереження інформації, можливість вивчення, багаторазове перечитування інформації, ґрунтовність підготовки, можливість доведення до багатьох працівників.

   Усні комунікації – телефонні розмови, публічні виступи, наради, безпосереднє спілкування.

   Позитивні аспекти усних комунікацій: економія часу, забезпечення глибшого взаєморозуміння.

   Вдосконалення письмових і усних комунікацій можна забезпечити використанням контрольного переліку «5С» комунікації за Р. Фалмером. Якщо повідомлення високо оцінюється за кожною з наступних категорій, то воно успішно перенесе ідеї від відправника до отримувача: ясність (сlarity), повнота (соmpleteness), лаконічність (соnсіsеnеss), конкретність (соnсrеtеnеss), коректність (соrrесtntss).

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Авторитаризм – переконання у тому, що між членами організації мусять бути владні розбіжності.

Агент – юридична чи фізична особа, що виконує пені операції за дорученням, від імені і за рахунок іншої особи.

Адміністрування – організаційно-розпорядча діяльність менеджерів, керівників і органів управління.

Асоціація – договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності. Асоціація не мас права втручатись у виробничу і комерційну діяльність будь-кого з її учасників.

Аутсайдер – вічний невдаха, що «пасе задніх» у своїй галузі промисловості чи виді діяльності; підприємство, що за наслідками фінансово-господарської діяльності отримує незадовільні результати.

Бартер – безготівкова (натуральна) система обміну товарами і послугами, товарне зарахування еквіваленту вартості.

Бізнес – діяльність із метою отримання прибутку шляхом створення і реалізації продукції, робіт чи послуг; незалежна комерційна діяльність людини, що виступає для неї як спосіб існування.

Бізнесмен – власник капіталу, що знаходиться в обороті і приносить доход.

Біржа – форма оптового ринку, постійно функціонуюча економічна структура, де здійснюються угоди щодо купівлі-продажу цінних паперів (фондова), товарів, що мають ознаки біржового (товарна) і валют (валютна).

Біхевіоризм – науковий напрям у психології, менеджменті, який вивчає поведінку людей та її залежність від різних факторів впливу.

Біхевіористична модель ухвалення рішень – модель, що характеризується виконанням предписаних процедур, практичними способами, вдосконаленням і переконанням.

Бюрократизм – формальне виконання посадових обов'язків або ухилення від них апаратом управління, адміністрацією чи службовцями.

Валовий прибуток – залишок прибутку, отриманого від підприємницької діяльності після відрахування всіх витрат на її здійснення.

Вертикальне зростання – злиття організацій, майнові і господарські інтереси яких визначаються зв'язком «постачальник – покупець».

Відповідальність – зобов'язання виконувати поставлені завдання і відповідати за їх позитивне вирішення.

Влада – бажання, послідовне намагання і можливість здійснювати реальний вплив на розвиток ситуації чи на поведінку інших людей з якоюсь метою, контролювати їх.

Влада в організації – наявність відповідних повноважень, обмежене право розпоряджатися ресурсами організації і використовувати зусилля підлеглих з метою досягнення поставлених завдань.

Вплив – активна поведінка будь-якої особи чи об'єкту, що впливає на поведінку, сприйняття чи почуття інших людей, сторін чи об'єктів, вносить зміни у їх діяльність.

Вхідні бар'єри – будь-які перешкоди, що заважають організації на рівних займатись бізнесом і конкурувати із старожилами у даній галузі чи на конкретному ринку.

Винагороди – все те, що конкретна людина вважає цінним і бажаним для себе.

Горизонтальне зростання – злиття організацій, які конкурують на одному і тому ж ринку чи в одній і тій же галузі.

Горизонтальний розподіл праці – розміщення конкретних працівників по окремих підрозділах (фінансовий відділ, виробничий відділ, служба маркетингу).

Група – дві особи або більше, які взаємодіють одна з одною так, що кожна особа впливає на інших і одночасно перебуває під впливом інших осіб.

Групове мислення – спосіб мислення людей, які надміру заангажовані внутрішньогруповими взаєминами, і прагнення яких до одностайності (спільної думки) бере гору над їх здатністю реалістично оцінювати альтернативні лінії поведінки.

Делегування – передавання завдань і повноважень особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання.

Дельфійський спосіб – метод вдосконалення групового ухвалення рішень, який включає систематичний збір оцінок експертів і розвиток прогнозування.

Дефіцит – ситуація, коли попит перевищує пропозицію.

Дисконтування – процедура, за допомогою якої обчислюється теперішній аналог суми, що підлягає сплаті через певний термін часу при існуючій нормі проценту.

Диференціація – поділ цілого на окремі компоненти.

Економічне середовище країни – характеристика стану потенційних можливостей споживання товарів і послуг..

Експансія – розширення сфери впливу.

Експансивна політика – агресивна поведінка суб'єкта підприємництва, що направлена на завоювання більшої ринкової частки, збільшення обсягів збуту.

Ембарго – застосування політичної чи економічної блокади, припинення стосунків із державою, установою, окремими особами і їх ігнорування.

Емерджентні властивості – властивості системи, що не притаманні жодному з утворюючих її елементів.

Ефект ореолу – використання однієї суттєвої риси особи чи ситуації, щоб створити про них загальне враження.

Завдання – предписана робота, частина роботи чи серія робіт, що повинна бути виконаною у заздалегідь встановлений термін наперед визначеним способом.

Здібність – сума психофізіологічних якостей особистості, від яких залежить динаміка засвоєння знань, вмінь і практичних навичок, успішність виконання певної діяльності.

Закон результату – закономірність, яка полягає у тому, що ступінь задоволення, отримана при досягненні поставленої мети, буде впливати на поведінку людини в аналогічних чи схожих обставинах у майбутньому.

Ієрархія – принцип загального підпорядкування, за яким ведеться розподіл повноважень, обов'язків, робіт та завдань в організації.

Капітал – економічні ресурси, які знаходяться у розпорядженні власника.

Коефіцієнт концентрації – процент продаж, що на даному цільовому ринку належить чотирьом (або восьми) найбільшим організаціям.

Колективне обговорення проблеми – спосіб стимулювати уяву і розглянути нові ідеї і проекти.

Комунікації – канали передавання і отримування інформації, якими користуються члени колективу.

Конкуренти – наявні чи потенційні суперники, що переслідують схожі інтереси, прагнуть досягти тієї ж мети, виробляють аналогічну продукцію, функціонують на тому ж ринку чи ринковому сегменті, орієнтовані на задоволення тієї ж потреби споживачів.

Конкуренція – наявність на ринку великої кількості незалежних покупців і продавців і можливість для покупців і продавців вільно виходити на ринок і залишати його.

Конкуруючі (взаємозамінюючі) товари – продукція, роботи чи послуги, для яких існує пряма залежність між ціною на один із них та попитом на інший, тобто зниження (підвищення) ціни одного товару викличе відповідні коливання рівня попиту на інший.

Контролінг – система управління процесом досягнення кінцевої мети підприємства і результатів його діяльності, як система управління прибутком підприємства.

Концентрація ринку – ступінь домінування на ринку однієї чи кількох організацій.

Критерій достатності – ситуація, коли особа, що відповідальна за прийняття рішення, вивчає альтернативи лише доти, доки не знайде рішення, яке задовольняє min вимогам, а відтак припиняє пошук найкращого.

Ліквідність – спроможність організації швидко перетворити свої основні і оборотні засоби в готівку.

Лоббі – будь-яка форма тиску, пресингу, спосіб об'єднання з представниками владних структур для пропаганди певної політики чи для прийняття дій, що вигідні конкретним сторонам.

Монопольне становище – домінуюче становище підприємця, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими підприємцями обмежувати конкуренцію на ринку певного товару (> 35%).

Мотивація до праці – внутрішні сили людини, що визначають рівень, напрям і наполегливість робочого зусилля.

Мистецький підхід до прийняття рішень – підхід до розробки рішень, що ґрунтуються на інтуїції і суб'єктивних оцінках.

Надлишкова пропозиція – перевищення пропозиції над попитом на даний товар по визначеній ціні.

Номінальний груповий метод – метод вдосконалення групового ухвалення рішень, за допомогою якого групові методи спочатку підтримують дискусію, потім – голосування, поки не буде досягнуте адекватне ситуації рішення.

Обмежена раціональність – процес ухвалення рішень під час якого суб'єкт приймає рішення, спираючись на здоровий глузд й особисті нахили, а також на логіку і аналіз.

Об'єднання ризику – метод, при якому ризик імовірних втрат чи збитків, розподіляється між багатьма учасниками таким чином, щоб ефект збитків для кожного з них залишався помірним.

Оптимізація – практика вибору найкращої з можливих альтернатив.

Партнерство – об'єднання двох чи більше людей (сторін), що діють як співвласники на підставі договору.

Прайс-тейкер (залежний від ціни) – організація, що реалізує власну продукцію по цінам, які визначаються силами, над якими вона не має контролю.

Придатність – здатність чомусь навчитися або виконувати предписані функції, обов'язки чи завдання, відповідність вимогам.

Раціональна модель ухвалення рішень – систематичний, поступовий процес, що передбачає економічну обґрунтованість і управління нею такими фахівцями з ухвалення рішень, які абсолютно об'єктивні й володіють вичерпною інформацією.

Рівень сподівання – рівень виконання, що його особа гадає або надіється досягнути.

Ринок – сукупність існуючих і потенційних продавців і покупців товару.

Ринкова система – комбінація трьох елементів, що передбачає їх обов'язкову наявність учасників, ділових відносин і каналів розподілів товарів.

Ринкова структура – основні характерні риси ринку, до яких відносять кількість і розміри організації.

Сегмент ринку – сукупність споживачів, що однаково реагують на один і той же набір товарів чи набір спонукаючих стимулів маркетингу.

Семантика – наука, що вивчає слова і значення, яких вони можуть набувати залежно від конкретної ситуації, контексту, професійного жаргону (сленгу).

Спонукання – усвідомлене відчуття нестачі, потреби у чомусь, яке має визначений напрямок чи шлях до вирішення.

Сприйняття – процес, через який люди одержують, організовують і розтлумачують інформацію, що надходить із їх оточення.

Стресова ситуація – явище, яке виникає внаслідок пере- або недовантаження працівників робочими завданнями, психологічною несумісністю.

Сфера контролю – кількість осіб, що знаходяться у підпорядкуванні одного керівника.

Ухвалення рішень – процес, який включає пошук середовища для умов, що необхідні для впровадження даного рішення, розвиток і аналіз можливих альтернатив і відбір потрібної.

Характер – сукупність постійних психологічних якостей, що визначають лінію поведінки конкретної людини, її реакцію на ситуацію, ділові якості, вимогливість до себе і інших.

PAGE  25




1. Иностранные профсоюзы
2. Адольф Слаби - немецкий пионер радиосвязи
3. Реферат на тему- Харчові ресурси Землі
4. Задание 1 ~ выберите один вариант ответа.
5.  Какая масса карбоната натрия потребуется для приготовления 05 л 13ного раствора плотностью 113 г-мл 2
6. Лабораторна робота 2
7. Реферат Возможные экологические последствия войн и военных конфликтов Выполнила- Студентка груп
8. Пояснительная записка к курсовой работе по дисциплине
9. Статья 211. Государственные нормативные требования охраны труда Государственными нормативными требованиям
10. МЕНЕДЖМЕНТ И ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВО Предпринимательская деятельность- основная сущность задачи и при
11. звери Итак мы приехали в детдом
12. освоение текста его композиции стиля писателя приближение читателя к авторской мысли в единстве образног
13. 7-8w X 53-8h in Floss Used for Full Stitches- Symbol
14. .2 ТИПОЛОГІЯ СЛОВОТВІРНИХ ПАРАДИГМ ІМЕННИКА В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ Спеціальність 10
15. докладе переговорах или беседе с руководителем бросает в дрожь пересыхает во рту вы краснеете или бледнеет
16. ТроицеСергиева монастыря старец Трифиллий да крестьянин Ивашка выпросили себе в Москве в Дворцовом ведом
17. з курсу основ картографії втім деякі суттєві поняття та властивості картографічних зображень заслуговують.html
18. Методическая разработка «Панно оценок»
19. і. Розробка стратегії здійснюється у ході стратегічного планування яке являє собою управлінський процес ств
20. ЛЕКСИКОЛОГИЯ Методические указания для студентов