Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

Лекція 1 Спортивна журналістика- особливості спеціалізованого напрямку Спортивна журналістика безу

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2015-07-05


Лекція 1.

Спортивна журналістика: особливості спеціалізованого напрямку

 

Спортивна журналістика - безумовно, жанр специфічний. За радянських часів спортивні коментатори й оглядачі ставали теперішніми медийними зірками, нарівні із зірками спортивними. Спорт ще і є сублімацією патріотичних й ідеологічних переконань нації. За останні роки спорт став ще й істотним сегментом ринкової економіки - простіше говорячи, спорт став бізнесом, і нерідко досить дохідним.

Поняття спортивної журналістики широке. Його можна сформувати, спираючись на визначення журналістики, дане Є. Прохоровим: це соціально значуща діяльність зі збору, обробки й поширенню актуальної спортивної інформації через канали масової комунікації (преса, радіо, телебачення, інтернет), що спирається на спеціальний предмет розгляду, опису, аналізу й аудиторію. Її матеріали соціально орієнтовані й впливають на формування думки визначеної аудиторії (спортивною громадськістю).    

Який так званий спеціальний предмет дослідження в спортивній журналістиці? Спорт і фізична культура, а також події соціального життя навколо цих предметів.  Кожний спеціалізований напрямок має свій предмет розгляду, опису й аналізу. Економічна журналістика розглядає переважно економічні питання й проблеми, політична - політичні й так далі. У назвах цих спеціализаций споконвічно закладене уявлення про предмет діяльності. Виникає питання: чи може спортивна журналістика піднімати економічні питання, а економічна - спортивні? Чи існують події, на які реагують і економічні, і спортивні журналісти?

Безумовно. У предметі розгляду й криються  відмінності спеціалізацій. Незважаючи на аналіз своїх специфічних аспектів, спортивні й економічні журналісти не можуть обійти далеких для них тим, тому що подія перебуває на стику інтересів спорту й економіки. Звичайно, «економісти» лише самим загальним, поверхневим поглядом пройдуться по спортивній тематиці, а «спортсмени» - по економічних проблемах, але не торкнутися питання зі суміжної тематики не можуть. Спортивна журналістика є складеним елементом журналістики взагалі, взаємодіючи з іншими спеціалізованими напрямками в рамках прикордонних питань і проблем.

Не можна сьогодні не погодитися із твердженнями А. Мураковського: «У журналістиці недвозначно заявляє про себе необхідність спеціалізації…Нині навіть журналісти, що пишуть про фізику, підрозділяються, подібно самим ученим, на знавців в галузі ядерної енергетики або теорії макросвіту…Усе більше затребуваної стає журналістська компетентність».

Сьогодні сучасну журналістику можна представити як сукупність спеціалізованих напрямків, усередині яких є ще більш вузькі спеціалізації. Але незважаючи на це, журналіст, наприклад, що пише про академічне веслування повинен знати історію свого виду спорту, політику міжнародної федерації гребного спорту й Міжнародного олімпійського комітету відносно дисциплін академічного веслування, економічні передумови й потенціал виступу тієї або іншої команди на найбільших регатах, культуру й тактику цього виду спорту, а також уміти працювати з офіційними сайтами по своїй тематиці.

     Проте, спеціалізована  журналістика крім унікального, властивого тільки їй предмета розгляду, опису й аналізу, має свою історію, реалізує різні функції й має у своєму розпорядженні властивими тільки їй особливостями.

     У своїй роботі «Спортивна преса як тип» П. Воронков виділяє п'ять таких функцій: ескейпизм, функція емоційної міни, інформаційна, аналітична й виховна. До загального він відносить останні три функції. Дійсно, спортивна преса, як і будь-яка інша, прагне інформувати читача (глядача, слухача), подає факти в обробленому, аналітичному варіанті, а також дає позитивний або негативний приклад матеріалами, виховуючи аудиторію, що є регулярним споживачем подібної інформації. Установка на ескейпизм і функція емоційної міни, на думку дослідника властиві тільки спортивній журналістиці, за суттю подібні до розважальної функції. Спортивна газета – «те видання, що сьогодні й зараз не стане говорити про проблеми», «забезпечує втримання експресії, альтернативний варіант виходу поганих якостей особистості». Дослідник уважає спортивну пресу ідеальною, уважаючи кінцевою її метою «сприяння встановленню миру на  землі». Із цим погоджуватися наївно.

Функція емоційної міни для спортивної журналістики не домінантна. Прочитання спортивної газети, перегляд спортивної телепередачі, прослуховування спортивної радіопрограми приносить не тільки емоційну розрядку й рятування від негативних емоцій, що нагромадилися за день.

Спортивна журналістика має свою специфічну аудиторію, яку можна розділити, як мінімум, на три частини: фахівці, тобто люди безпосередньо зайняті в спортивній індустрії (спортсмени, тренери, спортивні чиновники, журналісти, працівники спортобъектов і ін.), пасивні  й активні вболівальники.

     Тільки друга група може одержувати емоційну розрядку й одержувати виключно позитивні емоції від спортивної журналістики. Це люди, які не є щоденними споживачами спортивної інформації. Звичайно це споживачі суспільно-політичних видань або радіо- телеканалів, що читають (переглядають) спортивний новинний рядок / газетну шпальту. Для них неважливо перемога/поразка спортсменів. Це не приносить ніяких емоцій – шпальта перегортається, телевізійний канал вимикається, про негативну подію у світі спорту відразу забувається. Якщо з'являються позитивні емоції, то увага на програмі або статті затримується, а життєві проблеми на час забуваються. Так здійснюється  розважальна функція. Розважальна функція журналістики не  сприяє помітному впливу на формування суспільної думки.

     Для зацікавлених людей і активних уболівальників все набагато складніше. Вони переживають і радість перемоги, і гіркоту поразки. Спортсмени, тренери й чиновники, про яких пишуть спортивні журналісти,  по-різному реагують на інформацію. Реакція залежить від позитивної або негативної оцінки преси. Самі журналісти реагують на матеріали колег з погляду конкуренції або звичайного переймання позитивного досвіду. Активні вболівальники - категорія особлива. Для них навколишній світ є лише перешкодою, відволіканням від спортивної інформації, що вони черпають звідусіль, але переважно зі спеціалізованих спортивних ЗМІ. Активні вболівальники не бачать себе без продуктів спортивної журналістики. Їхній настрій залежить тільки від результату, що показала улюблена команда або спортсмен. Вони найбільш піддані впливу думок спортивного журналіста. Ця група відчуває на собі прояв інформаційних, аналітичних, виховних, пропагандистської функцій спортивної журналістики, тоді як пасивні вболівальники обмежуються інформаційною й розважальною функціями.

На жаль, відомі випадки прояву агресії після перегляду телепрограм про спорт. Негативні емоції проявляються після поразки улюбленої команди особливо у футбольних фанатів. Не рідкі антигромадські дії із псуванням майна й навколишньої території. Як не дивно, до антигромадських дій призводять і сильні позитивні емоції після перемог на найбільших турнірах популярних змагань.

Варто відзначити, що спортивна журналістика несе на собі функцію стресу. Вона знаходить своє відбиття у внутрішньому й зовнішньому емоційному проявах. Внутрішні емоції впливають на настрій. Якщо є успіхи в спорті в тих, за кого переживаєш, то підвищується частка оптимізму в погляді на навколишню дійсність, а фахівці одержують виправдання своїй роботі, коли бачать здійснення очікуваного результату. Навпроти, при невдачах підтримуваного клубу або спортсмена, всі перераховані вище симптоми здобувають негативний ефект. Зовнішні емоції проявляються в активних уболівальників в абсолютній формі (демонстрації, антигромадські прояви), у пасивних і активних уболівальників - локально (сприяють успішній суспільній діяльності). Функція стресу для спортивної журналістики не є унікальною. Функція стресу властива й політичній журналістиці, і економічній.    

Крім інформаційної, аналітичної, виховної, розважальної й стресової функції спортивній журналістиці властиві світоглядна й пропагандистська. По різних міжнародних змаганнях можна вивчати географію. Спортивні журналісти, що побували на них, розповідають не тільки про змагання, але й про те, що їх оточує в тій країні, де проходять турніри. Змагання перевіряють властиві людині якості, такі як самовідданість, мужність, вірність, цілеспрямованість, дружелюбність. Вплив політичної складової й усвідомлення сили важеля впливу на численну аудиторію спортивної інформації й при радянській владі, і сьогодні, дозволяють виділяти реальну можливість пропаганди тої або іншої ідеологічної установки.

     Потрібно визнати, що всі ці функції носять універсальний характер. Але чи всі відмінності спортивної журналістики від інших напрямків перебувають лише в області предмета розгляду, опису, аналізу й обумовленої цим предметом різнорідною аудиторією?

     Специфіка спортивної журналістики, виявляється в її характерних особливостях. Одне з головних якостей - запрограмованість оперативних подій, а значить матеріалів. Хто, крім спортивного журналіста, може заздалегідь знати, у якому місці й у який час відбудеться та або інша подія, про яке обов'язково треба розповісти? Журналісти часто не можуть знайти тему, над якою варто попрацювати, мучаються в марних пошуках. Добре, що існують свята й пам'ятні дати. Матеріал з історичним минулим можна планувати заздалегідь, як і брифінги, на які запрошують за один або кілька днів до події. Спортивний журналіст точно знає, про що йому потрібно буде написати через місяць або півроку конкретного числа й місяця. Причина всьому - спортивний календар.

     У спортсмена життя розписане по годинах, у спортивного журналіста теж. Спортивний журналіст, прив'язаний до своєї професії, може відчувати цей напружений графік протягом всього життя. Перед початком кожного року спортивні федерації по видах спорту встановлюють календар змагань, розписуючи час і місце проведення турнірів і матчів. Спортивного журналіста у федеральних  засобах масової інформації цікавлять календарі ігор як національні, так і міжнародні, але на вищому державному рівні (чемпіонати країни елітних ліг, а також змагання за участю перших спортсменів країни в кожному з олімпійських  видів спорту).

Провінційного спортивного журналіста, в основному, цікавлять внутрішні змагання загальнодержавного масштабу, де він відслідковує виступи спортсменів свого регіону, хоча існує інтерес і до закордонних стартів, але тільки за участю земляків. Провінційних спортивних журналістів найменше торкнулося дроблення специализаций. Вони як і раніше пишуть і про футбол з хокеєм, і про легку атлетику з фехтуванням. Проте, з появою місцевих спеціалізованих спортивних видань процес обмеження у висвітленні одного або групи видів спорту, можливо, у віддаленій перспективі відбудеться. Міжнародні федерації, як правило, визначають час і місце проведення самих престижних турнірів за рік, два, а то, як у випадку з Олімпійськими Іграми, і на шість років уперед. Про можливі зміни в часі й даті проведення, а також про координати цього змагання в найближчій перспективі спортивний журналіст довідається заздалегідь і знову може все спланувати.

     Плануються матеріали про конкретні події переважно репортажного плану. Поява репортажів, інформаційних заміток залежить лише від присутності журналіста на відомому заздалегідь місці події. Плануються й інтерв'ю, але це робити складніше, оскільки, по-перше, буває неможливо припустити, хто виявиться героєм змагання, по-друге, чи захоче цей герой розмовляти. Не можна не помітити, що аналітичні жанри (стаття, кореспонденція, портрет, замальовка) заздалегідь плануються в рамках всіх журналістських спеціалізацій, оскільки такого роду матеріали вимагають часу для написання, а виходить через помітний проміжок часу після завершення подій. Саме тому для спортивної журналістики як унікальну риса відзначаємо планування подій та інформаційних матеріалів.

     Ще одна особливість – робота зі статистикою. Спортивний журналіст видає безліч цифр, як ніхто інший в журналістиці. Це й дані протоколів матчів, і власні підрахунки різних параметрів гри, і всілякі таблиці й графіки. Жоден оперативний матеріал у серйозній спортивній пресі не обходиться без статистичної добірки.  Споживачам спортивної інформації важливий і результат на табло, і те, як зіграли ті або інші спортсмени, а також які їхні позиції або позиції країни, що вони представляють, у перспективі підсумків усього  змагання, що може тривати, як місяць, так і біля року, залежно від специфіки самого турніру. Спортивному журналістові, щоб проаналізувати ситуацію в конкретному матчі або змаганні, підтвердити свої думки фактами, доводиться оперувати цифрами.

Наприклад, у футболі ведеться не тільки підрахунок голів, але й фіксується кількість фолів, жовтих і червоних карток у команд, число офсайдів, поданих кутових, нанесених ударів убік або створ воріт, кількість влучень у штанги й поперечини, фіксується відсоток і час володіння м'ячем суперників, число замін, кількість хвилин, проведених тим або іншим футболістом на полі й вся його особиста статистика. Всі ці цифри сьогодні є помітною допомогою в оцінці двобою й гри конкретних виконавців на футбольному полі. Газети, інтернет-сайти й телеканали візуально знайомлять читачів і глядачів з повними або усіченими протокольними даними змагань і з різними таблицями, радіожурналісти використовують цифри в розмовному коментарі.




1. Реферат- Тайна египетских пирамид (возникновение природы - самоорганизация форм абсолютного вакуума
2. Профессиональная деятельность и личность педагога
3. Реферат- Разработка микропроцессорного устройства цифрового фильтра
4. В В Е Д Е Н И Е Специальные формирования здравоохранения прежде всего тыловые госпитали были
5. Методы социологии Информатизация общества
6. Межрегионального и значительно расширил свои географические рамки
7. Античная философия
8. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Харків ~ Ди
9. ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА 2РАБОТА С ФАЙЛАМИ
10. Философия Бертрана Рассела
11. О техническом регулировании а правила разработки постановлением Правительства Российской Федерации от
12. Т~л~а ~леуметтануы
13. Youth Drinking Risk Factors and Consequences
14. 30х годов была понятна и наиболее дальновидным представителям правящей верхушки Османской империи
15. Виды проверок состояния лесного хозяйства
16. на тему- Участие молодежи в общественной жизни- экономическая активность
17. отчет по работе 4
18. служащие для постоянного пользования и эвакуации; Вспомогательные для служебного сообщения между этаж
19. Микробиология Роль Левенгука Пастера и Коха и в развитии микробиологии
20.  Тікт~ртб~рыш б~лшектеуі 2