Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

лекція тварин Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарс

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2015-07-05


ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Чернічко Олександр Миколайович

удк 636.061.4:575.16

ФОРМУВАННЯ  продуктивних  якостей

У  свиней  різних  екстер'єрних  типів

в  процесі  онтогенезу

06.02.01 – розведення та селекція тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

м. Херсон

2001Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті агроекології та біотехнології УААН.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Вінничук Дмитро Тимофійович, Інститут агроекології та біотехнології УААН; головний науковий співробітник

Офіційний опонент: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Рибалко Валентин Павлович, директор Інституту свинарства УААН

Офіційний опонент:  кандидат сільськогосподарських наук Пелих Наталія Леонідівна, доцент кафедри спеціальної зоотехнії Херсонського державного аграрного університету

Провідна установа:    Білоцерківський державний аграрний університет, кафедра розведення сільськогосподарських тварин, м. Біла Церква

Захист відбудеться “ 2 ”_листопада 2001 р. о   9  годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті (73006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23, головний учбовий корпус, аудиторія 64).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23, головний учбовий корпус.

Автореферат розісланий  “_1_”  _жовтня_ 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                     Карапуз В.Д.Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Для збільшення виробництва свинини та підвищення її якості необхідно, насамперед, організувати раціональне використання племінних ресурсів. Це забезпечить удосконалення у бажаному напрямку племінних і продуктивних якостей свиней, що дозволить найбільш ефективно використати генетичні ресурси порід з метою одержання стабільних показників високої продуктивності. В зв'язку з цим особливо великого значення набуває вивчення залежності продуктивних якостей свиней від типів будови їх екстер'єру. При цьому вирішальним фактором є продуктивні якості, які залежать від спадковості (генотипу) та навколишнього (умов годівлі та утримання) середовища (Коваленко В.П., Вовченко Б.О., 1997).

Формуванню продуктивних якостей у свиней різних екстер'єрних типів в процесі онтогенезу присвячено недостатньо досліджень, хоча відомо, що типові особливості в онтогенезі формуються раніше ніж індивідуальні. Враховуючи це, закономірність формування продуктивних якостей тварин різних типів екстер'єру свиней слід визначити як актуальну задачу дослідження з точки зору певних селекційних аспектів створення високопродуктивних стад свиней великої білої породи.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту агроекології та біотехнології УААН (протокол № 9 від 9 жовтня 1998 р.), уточнена вченою радою Інституту агроекології та біотехнології УААН (протокол № 6 від 16 листопада 1999 р.).

Робота виконана у відповідності з тематичним планом Інституту по темі: “Вивчити формування продуктивних якостей свиней різних екстер'єрних типів будови тіла в процесі онтогенезу”, № Держреєстрації 0199U004077.

Мета і задачі досліджень. Методикою передбачалось вивчити основні закономірності формування продуктивних якостей свиней в залежності від їх типу будови тіла і дати виробництву конкретні пропозиції щодо відбору тварин для формування високопродуктивного стада свиней. У відповідності до цього було поставлено задачі:

- провести порівняльне вивчення росту і розвитку свинок розтягнутого та компактного типів будови тіла від народження до продуктивного використання (8 міс.);

- проаналізувати особливості росту і розвитку окремих частин тіла та внутрішніх органів у молодняку різних типів будови тіла;

- вивчити відтворювальну здатність свинок при паруванні їх з кнурами аналогічних типів будови тіла;

- встановити зоотехнічну і економічну ефективність розведення свиней контрастних типів будови тіла – розтягнутого та компактного;

- розробити науково-обгрунтовані пропозиції виробництву щодо використання свиней з різним типом будови тіла.

Об'єкт дослідження. Свині крупної білої породи, онтогенез, продуктивні ознаки та інтер'єр.

Предмет дослідження. Екстер'єрний тип будови тіла свиней (розтягнутий та компактний).

Методи досліджень. У роботі при проведенні експериментів використані сучасні загальноприйняті методи досліджень з проблем розведення та відтворення тварин.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в експериментальному обгрунтуванні формування продуктивних якостей у свиней великої білої породи розтягнутого та компактного екстер'єрних типів в підсобному сільгоспформуванні “Круглик” АНТК ім. Антонова Київської області. При цьому отримані нові дані щодо інтенсивності росту, розвитку, відгодівельних та забійних якостей, деяких біохімічних показників крові, морфологічних та фізико-хімічних показників м'язової та жирової тканин напівтуш тварин, репродуктивних якостей свиноматок. Вирахувана економічна ефективність використання свиней різних екстер'єрних типів.

Найбільш суттєві наукові результати одержані особисто здобувачем. Вивчені особливості росту та розвитку молодняку свиней великої білої породи з 2-місячного віку і до досягнення ними живої маси 125 кг з врахуванням промірів екстер'єру, динаміки показників живої маси у віці 2-4-6-8 місяців, формування м'язової та жирової тканин, розвитку легень, серця, печінки, селезінки, нирок та гематологічних –лейкоцити, еритроцити, гемоглобін, - білкових фракцій, репродуктивні показники та якісні характеристики (фізико-хімічні показники) м'ясної продуктивності. Досліджені селекційно-генетичні параметри у свиней контрастних типів.

Вирахувані числові величини основних селекційно-генетичних параметрів формування продуктивності свиней сучасних генотипів великої білої породи, що сприятиме оптимізації виробництва високоякісної свинини. Для подальшого розвитку теорії онтогенезу можуть бути використані експериментальні дані показників крові, динаміки росту та хімічного складу м'яса і сала напівтуш свиней та взаємозв`язок морфологічної структури туші з якісними показниками продукції.

Розроблені рекомендації виробництву щодо селекційного використання різних екстер'єрних типів.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати досліджень свідчать, що свині великої білої породи розтягнутого типу будови тіла, які мають у віці 8 місяців довжину тулуба 123,1 см, обхват грудей 113,4 см, порівняно з ровесницями компактного типу будови тіла, дають більшу кількість м'яса (на 3,23 %), мають кращу плодючість (на 5,94 %), більшу енергію росту, в результаті чого досягають живої маси 125 кг раніше на 8,4 дня (P < 0,01) в однакових умовах годівлі та утримання.

Наукові висновки і рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані в практичній селекції по формуванню високопродуктивних стад свиней.

За умови інтенсивної годівлі для відтворення основного стада доцільно залишати, в основному, свиней розтягнутого типу, що сприятиме підвищенню ефективності ведення галузі та поліпшенню економічних показників.

Особистий внесок здобувача полягає в розробці методики, безпосередній організації і проведенні досліджень, обробці, опрацюванні матеріалів отриманих експериментальних даних виробничій перевірці результатів досліджень, формулюванні висновків та пропозицій виробництву, в підготовці до друку наукових праць та участі в наукових конференціях. Розроблені науково-обгрунтовані рекомендації щодо переважного використання в господарствах тварин розтягнутого типу будови тіла, узагальнені основні закономірності формування продуктивності свиней.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи та результати досліджень були оприлюднені на засіданнях Вченої ради Інституту агроекології та біотехнології УААН, на міжнародних науково-практичних та науково-виробничих конференціях у 1998-2001 роках.

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані у фахових журналах. Всього опубліковано за темою дисертації 6 наукових праць та 2 тези доповідей.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 135 сторінках комп'ютерного тексту і включає: вступ, огляд літератури, матеріали і методика досліджень, результати досліджень, висновки і пропозиції виробництву, список цитованих джерел, 23 таблиці, 18 рисунків, 1 додаток. Список літератури налічує 260 джерел, з них 27 – іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ роботи

Матеріал і методика

Експериментальна частина роботи виконана на базі підсобного сільгоспформування “Круглик” АНТК ім. Антонова Києво-Святошинського району Київської області протягом 1998-2000 років.

Вивчено вплив екстер'єрного типу будови тіла на формування відгодівельної, забійної, м'ясної та відтворної продуктивності свиней. Дослідження щодо формування продуктивних якостей проведені на поголів'ї свиней великої білої породи.

Експериментальні дослідження проведено згідно з методичною схемою дослідів (рис. 1).

Загальна чисельність дослідних тварин становила: перший етап досліджень – 48 свинок та 8 кнурців, другий етап (вивчення репродуктивних властивостей) – отримано і досліджено 201 новонароджене порося.

Поголів'я молодняку було відібрано у віці 2 місяці методом груп  за Коваленком М.А. (1977). В І групу включили 24 свинки та 4 кнурці розтягнутого типу будови тіла, які мали різницю між довжиною тулуба і обхватом грудей за лопатками 10-14 см, міцної конституції з добре розвинутими м'ясними формами: в ІІ групу – 24 свинки та 4 кнурці компактного типу будови тіла, що мали різницю між тими ж двома промірами менше 10 см. Тварини в кожній групі були аналогами за походженням, віком і живою масою. Годівля і утримання тварин обох піддослідних груп відповідали існуючим нормам. Досліджували тварин методом індивідуального зважування та взяттям промірів статей тіла щомісячно, зранку, до годівлі тварин. Вимірювання тварин проводили за допомогою мірної палиці та мірної стрічки. Проміри брали такі: висота в холці – від найвищої точки холки по прямій до землі; висота в крижах – по вертикалі від землі до найвищої точки крижової кістки; ширина грудей за лопатками – по дотичній до заднього кута лопатки; глибина грудей – від холки до грудної кістки (по дотичній до заднього кута лопатки); довжина тулуба – від поти-Формування продуктивних якостей у свиней великої білої породи різних екстер'єрних типів в  процесі онтогенезу

личного гребеня до кореня хвоста; обхват грудей за лопатками – по дотичній до задніх кутів лопаток; обхват п`ястка – в найтоншій частині п`ястка.

На першому етапі досліджень за обліковий період вивчені такі показники: проміри статей тіла та індекси будови тіла в процесі росту тварин, вік досягнення живої маси 125 кг, середньодобовий та абсолютний приріст, затрати кормів на 1 кг приросту, відтворювальні якості піддослідних свиноматок.

Для вивчення забійних та м`ясних якостей підсвинків при досягненні ними 4-, 6-місячного віку, проводили контрольний забій по 3 голови з кожної групи, а при досягненні живої маси 125 кг – забій по 5 голів з кожної групи.

Контрольний забій і розрубку туш здійснювали за методикою Коваленка В.П. (1981). Забійні показники та м`ясні якості дослідних тварин визначали за загальноприйнятими методиками, розробленими Поливодою А. М., Стробикіною Р. В., Любецьким М. Д. (1977) та згідно з методичними рекомендаціями ВАСГНІЛ (1987).

При проведенні контрольного забою враховували: передзабійну живу масу; масу парної і охолодженої туші зі шкурою; масу голови з вухами; масу передніх і задніх ніг; масу внутрішнього жиру; масу хвоста; масу деяких внутрішніх органів – серця, легень з трахеєю, печінки та нирок, масу шлунка і довжину кишок.

За результатами забою враховували м`ясо-сальні показники: забійний вихід, %; довжину туші, см; товщину шпику над 6-7 грудними хребцями, мм; масу задньої третини напівтуші, кг; площу “м'язового вічка”, см2; вихід м`яса в туші, %; вихід сала в туші, %; вихід кісток в туші, %, згідно відповідних методик досліджень у свинарстві.

Зразки найдовшого м`яза спини відбирали (400 г) після 48-годинного дозрівання напівтуші в холодильній камері при температурі +2…+4°С, між 9-12 грудними хребцями згідно з методичними рекомендаціями ВАСГНІЛ (1987). У відібраних пробах визначали: активну кислотність (рН), вологоутримуючу здатність, інтенсивність забарвлення, мармуровість за методикою оцінки м'ясо-сальної продуктивності ВНДІТ (1968). Хімічний склад проб м'яса визначали за методичними рекомендаціями ВІТ (1981).

При досягненні тваринами 2, 4, 6 та 8-місячного віку, брали проби крові для аналізу. У програму гематологічних досліджень входило вивчення морфологічного та біохімічного статусу крові за загальноприйнятими методиками: кількість еритроцитів і лейкоцитів підраховували в камері Горяєва, вміст загального білка – рефрактометричним методом, кількість альбумінів, a, b і g-глобулінів – турбідиметричним (нефелометричним) методом. Вміст гемоглобіну визначали гемометром Салі.

На другому етапі досліду свинки були спаровані з неспорідненими кнурами аналогічного типу будови тіла. Відтворні якості свиноматок оцінювали за багатоплідністю, великоплідністю, кількістю поросят і їх масою при відлученні в 2-місячному віці, а також вивчали комплексний показник відтворних якостей (КПВЯ) – за методикою М. А. Коваленка (1977). Варіаційно-статистична обробка одержаних результатів дослідів була проведена методами варіаційної статистики, описаним М.О.Плохинським (1969) та з використанням сучасного комп'ютерного обладнання за допомогою програми EXCEL.

Результати досліджень

Зв`язок між показниками росту та будовою тіла тварин. Вікові зміни живої маси та промірів статей тіла свинок характеризують дані таблиці 1.

Таблиця 1 – Жива маса (кг) та проміри статей тіла (см) піддослідних свинок

Показник Вік, міс.

2 (n = 24) 4 (n = 24) 6 (n = 21) 8 (n = 18)

І група

Жива маса 16,02 ± 0,16 43,13 ± 0,75 76,87 ± 1,16 116,14 ± 1,45

Висота в холці 38,29 ± 0,29 52,04 ± 0,28 62,43 ± 0,48 71,25 ± 0,29

Висота в крижах 41,17 ± 0,29 55,67 ± 0,29 67,14 ± 0,47 76,50 ± 0,32

Глибина грудей 17,94 ± 0,13 26,98 ± 0,25 33,88 ± 0,26 40,33 ± 0,17

Ширина грудей 14,52 ± 0,17 21,12 ± 0,25 25,12 ± 0,26 28,50 ± 0,28

Довжина тулуба 65,12 ± 0,42 89,19 ± 0,72 107,62 ± 0,71 123,14 ± 0,58

Обхват грудей 53,35 ± 0,40 76,75 ± 0,78 96,41 ± 0,74 113,44 ± 0,62

Обхват п`ястка 11,23 ± 0,10 13,52 ± 0,08 15,03 ± 0,12 16,33 ± 0,10

ІІ група

Жива маса 15,88 ± 0,19 42,05 ± 0,73 73,62 ± 1,12 110,70 ± 1,52

Висота в холці 38,02 ± 0,30 51,56 ± 0,33 61,86 ± 0,37 70,37 ± 0,37

Висота в крижах 41,12 ± 0,31 55,08 ± 0,37 66,62 ± 0,41 75,52 ± 0,35

Глибина грудей 18,17 ± 0,13 27,50 ± 0,27 34,69 ± 0,23 41,28 ± 0,22

Ширина грудей 15,25 ± 0,18* 22,31 ± 0,18* 26,57 ± 0,25** 30,06 ± 0,34** 

Довжина тулуба 62,56 ± 0,43*** 85,62 ± 0,67*** 103,35 ± 0,59*** 118,24 ± 0,80*** 

Обхват грудей 55,12 ± 0,44** 78,89 ± 0,65** 98,91 ± 0,61** 115,80 ± 0,83* 

Обхват п`ястка 11,31 ± 0,10 13,69 ± 0,09 15,12 ± 0,12 16,38 ± 0,10

Примітка:   * - P < 0,05;   ** - P < 0,01;   *** - P < 0,001

В усі вікові періоди жива маса тварин розтягнутого типу будови тіла була більшою, ніж у свинок компактного типу будови тіла. Експериментальні дані свідчать, що тип будови тіла свинок впливає на показник живої маси. Якщо на початку досліду свинки різнились за масою на 0,14 кг, у віці 4 місяці – на 1,08 кг, а через 2 місяці – на 3,25 кг та у кінці досліду – на 5,44 кг. Також, в даному дослідженні в усі вікові періоди було відмічено більш прискорений ріст абсолютних величин живої маси тварин розтягнутого екстер'єрного типу будови тіла порівняно з цими ж величинами у тварин компактного типу будови тіла. Свинки І піддослідної групи на протязі усього періоду вирощування характеризувались вірогідно більшою довжиною тулуба (P < 0,001) та меншою шириною грудей (P < 0,05, P < 0,01) і обхватом грудей за лопатками (P < 0,05, P < 0,01), ніж тварини ІІ групи.

Ступінь співвідношення окремих лінійних промірів відображають індекси будови тіла тварин (табл. 2). Для більш точного дослідження тварин обох груп оцінили за такими індексами будови тіла: розтягнутості, збитості, масивності, костистості, широкогрудості, глибокогрудості, довгоногості, перерослості та широтним. Згідно даних, інтенсивність змін показників індексів будови тіла тварин з віком була однаковою, але цифрові значення індексів у свиней різних екстер'єрних типів відрізнялись. Отже, екстер'єрний тип не вплинув на загальні закономірності змін показників індексів будови тіла піддослідних тварин (табл. 2).

Таблиця 2 – Індекси будови тіла, %

Індекс 2 міс. (n = 24) 4 міс. (n = 24) 6 міс. (n = 21) 8 міс. (n = 18)

Г р у п и

І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ

Розтягнутості 170,14 165,54 171,39 166,08 172,34 167,07 172,83 168,03

Збитості 81,92 88,12 86,05 92,13 89,59 95,70 92,14 97,94

Масивності 139,37 145,00 147,48 153,01 154,40 159,89 159,23 164,56

Костистості 29,31 29,75 25,99 26,53 24,08 24,45 22,92 23,28

Широкогрудості 80,98 83,98 78,27 81,10 74,12 76,54 70,65 72,85

Глибокогрудості 46,84 47,79 51,84 53,36 54,28 56,09 56,59 58,66

Довгоногості 53,16 52,21 48,16 46,64 45,72 43,91 43,41 41,34

Перерослості 107,53 108,13 106,99 106,81 107,51 107,71 107,38 107,32

Широтний 15,48 15,79 30,54 30,65 45,20 44,56 59,75 58,69

Вплив типу будови тіла на показники живої маси та промірів екстер'єру свиней. Однофакторний дисперсійний аналіз показників вікової динаміки живої маси та промірів статей тіла тварин (табл. 3) показав, що вплив типу будови тіла на живу масу посилюється з віком.

Таблиця 3 – Сила впливу типу будови тіла на показники промірів статей тіла свинок

Показник Вік, міс.

2 (n = 24) 4 (n = 24) 6 (n = 21) 8 (n = 18)

 hx2 F hx2 F hx2 F hx2 F

Жива маса 0,008 0,352 0,025 1,170 0,106 4,748*** 0,193 8,130*** 

Висота в холці 0,010 0,484 0,024 1,128 0,022 0,892 0,095 3,561** 

Висота в крижах 0,001 0,010 0,033 1,550 0,017 0,705 0,118 4,567** 

Глибина грудей 0,034 1,611 0,043 2,073 0,118 5,377*** 0,239 10,66*** 

Ширина грудей 0,163 8,964*** 0,242 14,68*** 0,287 16,08*** 0,268 12,46*** 

Довжина тулуба 0,279 17,79*** 0,220 12,99*** 0,352 21,69*** 0,413 23,88*** 

Обхват грудей 0,163 8,975*** 0,090 4,576*** 0,146 6,858*** 0,129 5,025*** 

Обхват п'ястка 0,008 0,352 0,042 2,005 0,008 0,312 0,001 0,040

Примітка:   ** - P < 0,01;   *** - P < 0,001

Було відмічено зростання з віком показників hx2 та F для більшості промірів, крім обхвату грудей за лопатками та обхвату п'ястка, які, навпаки, дещо знизились. В усі вікові періоди показник hx2 та F довжини тулуба був найвищим.

Жива маса та проміри статей тіла тварин з віком зростали з різною інтенсивністю, тому було проведено обчислення коефіцієнтів кореляції основних промірів статей тіла тварин з їх живою масою в межах кожного екстер'єрного типу (табл. 4).

Таблиця 4 – Кореляція між основними промірами статей тіла

та живою масою тварин, r ± mr

Показник Вік, міс.

2 (n = 24) 4 (n = 24) 6 (n = 21) 8 (n = 18)

І група

Висота в холці 0,59 ± 0,17 0,55 ± 0,21 0,61 ± 0,15 0,66 ± 0,15

Висота в крижах 0,51 ± 0,18 0,56 ± 0,20 0,66 ± 0,15 0,65 ± 0,15

Глибина грудей 0,68 ± 0,16 0,68 ± 0,18 0,74 ± 0,12 0,76 ± 0,14

Ширина грудей 0,70 ± 0,15 0,62 ± 0,20 0,71 ± 0,13 0,73 ± 0,12

Довжина тулуба 0,89 ± 0,10 0,94 ± 0,08 0,88 ± 0,08 0,92 ± 0,12

Обхват грудей 0,82 ± 0,12 0,92 ± 0,10 0,86 ± 0,07 0,89 ± 0,10

Обхват п`ястка 0,41 ± 0,19 0,51 ± 0,24 0,46 ± 0,18 0,52 ± 0,20

ІІ група

Висота в холці 0,60 ± 0,16 0,70 ± 0,18 0,60 ± 0,18 0,69 ± 0,18

Висота в крижах 0,63 ± 0,15 0,68 ± 0,18  0,68 ± 0,17 0,66 ± 0,19

Глибина грудей 0,71 ± 0,15 0,83 ± 0,14 0,74 ± 0,15 0,78 ± 0,16

Ширина грудей 0,72 ± 0,14 0,85 ± 0,13 0,71 ± 0,16 0,76 ± 0,13

Довжина тулуба 0,84 ± 0,10 0,88 ± 0,12 0,86 ± 0,12 0,88 ± 0,11

Обхват грудей 0,88 ± 0,09 0,92 ± 0,10 0,90 ± 0,10 0,91 ± 0,09

Обхват п`ястка 0,49 ± 0,19 0,57 ± 0,21 0,48 ± 0,20 0,59 ± 0,19

Найвищими коефіцієнтами кореляції з живою масою характеризувались довжина тулуба та обхват грудей за лопатками. У тварин І групи коефіцієнт кореляції довжини тулуба з живою масою під час досліду був в межах 0,88-0,94 (tr = 8,00-13,62), а у тварин ІІ групи – 0,84-0,88 (tr = 7,14-8,79). Коефіцієнт кореляції обхвату грудей за лопатками з живою масою коливався протягом дослідного періоду в межах: у свиней розтягнутого типу – 0,82-0,92 (tr = 6,72-11,47), а у свиней компактного типу – 0,88-0,92 (tr = 8,45-10,44). Дані таблиці свідчать, що не зважаючи на збільшення інтенсивності вагового приросту з віком в порівнянні з інтенсивністю збільшення промірів, залежність промірів від живої маси залишається майже на одному рівні.

Інтенсивність росту та використання корму свинками в залежності від типу будови тіла. Необхідною умовою інтенсивного росту, розвитку і здоров'я поросят після відлучення є біологічно повноцінна годівля згідно з раціонами, добре збалансованими за протеїном, амінокислотами, мінеральними речовинами та вітамінами. Показники приростів свинок в залежності від будови тіла наведені в таблиці 5.

Таблиця 5 – Прирости свинок залежно від будови тіла, M ± m

Вікові періоди, міс. Абсолютний, кг Відносний, % Середньодобовий, г

І група

2 – 4 (n = 24) 27,10 ± 0,64 169,27 444,33 ± 10,54 

4 – 6 (n = 21) 32,95 ± 0,49 75,12 540,20 ± 7,96 

6 – 8 (n = 18) 38,11 ± 0,49 48,89 624,77 ± 8,10 

2 – 8 (n = 18) 100,12 ± 1,28 619,84 546,45 ± 6,99 

ІІ група

2 – 4 (n = 24) 26,19 ± 0,61 165,28 429,30 ± 9,96 

4 – 6 (n = 21) 30,90 ± 0,48** 72,45 506,64 ± 7,83** 

6 – 8 (n = 18) 35,94 ± 0,51** 48,13 589,25 ± 8,33** 

2 – 8 (n = 18) 94,82 ± 1,34** 592,98 517,30 ± 7,30** 

Примітка:   ** - P < 0,01

Ці дані свідчать, що за віковий період від 2 до 8 місяців показники свинок розтягнутого типу будови тіла були вищі. Тварини компактного типу будови тіла поступалися їм за абсолютним приростом на 5,30 кг, за відносним приростом – на 26,86 % та за середньодобовим приростом – на 29,15 г. Отже, використання промірів для судження про живу масу тварин, цілком правомірне для розтягнутого і компактного типів будови тіла.

Тварини розтягнутого типу будови тіла в середньому по групі досягали живої маси при відгодівлі до кінцевої живої маси 125 кг на 8,44 дня раніше (P < 0,01), ніж тварини компактного типу будови тіла. При цьому вони затратили кормів на 1 кг приросту на 0,19 кормової одиниці менше (P < 0,01), ніж тварини ІІ дослідної групи.

Тип будови тіла тварини і вихід м`яса, сала й кісток. Був вивчений при забоях свиней у 4-, 6-місячному віці та при досягненні живої маси 125 кг. Найістотніша різниця за цими показниками між тваринами І та ІІ груп була при досягненні живої маси 125 кг. Вихід м`яса, сала і кісток свиней у різні вікові періоди представлений даними таблиці 6.

В напівтуші в цілому м'яса було більше у тварин І групи у віці 4 місяці на 0,25 кг (на 2,77 %), але вони поступались тваринам ІІ групи за вмістом сала на 0,18 кг (2,34 %) та кісток на 0,07 кг (0,43 %). У віці 6 місяців м'яса було більше на 1,19 кг (3,17 %) та сала було менше на 0,40 кг (3,02 %). Вміст кісток в абсолютних величинах був вищим у тварин І групи на 0,05 кг, але у відносних величинах він виявився вищим у тварин ІІ групи на 0,14 %. Забій тварин при досягненні ними 125 кг довів, що найбільшу кількість м'яса (на 3,23 %) та кісток (на 0,25 %), мали свині розтягнутого типу будови тіла, але при цьому в них було на 3,48 % менше сала, ніж в напівтушах свинок ІІ групи.

Таблиця 6 – Вихід м'яса, сала і кісток в напівтушах дослідних свиней

Вік та жива маса при забої М`ясо Сало Кістки

кг % кг % кг %

І група

4 міс (n = 3) 6,86 ± 0,15 70,92 1,14 ± 0,05 12,28 1,64 ± 0,04 16,80

6 міс (n = 3) 13,28 ± 0,14 65,38 3,71 ± 0,06 19,21 3,19 ± 0,04 15,41

125 кг (n = 5) 24,47 ± 0,18 63,00 9,29 ± 0,17 23,91 5,09 ± 0,02 13,09

ІІ група

4 міс (n = 3) 6,61 ± 0,16 68,15 1,32 ± 0,04* 14,62 1,71 ± 0,04 17,23

6 міс (n = 3) 12,09 ± 0,16** 62,21 4,11 ± 0,06** 22,23 3,14 ± 0,04 15,55

125 кг (n = 5) 23,25 ± 0,17** 59,77 10,66 ± 0,17*** 27,39 4,99 ± 0,03 12,84

Примітка:   * - P < 0,05;   ** - P < 0,01;   *** - P < 0,001

Показники забійного виходу та виходу туші свідчать про відсутність вірогідної різниці між тваринами розтягнутого та компактного типів. Проте, довжина напівтуші залежала від типу будови тіла тварин. Так, туші тварин І групи були довшими за

туші тварин ІІ групи на 4,3 см (4,11 %) і мала І поріг вірогідності. Площа “м`язового вічка” теж залежала від будови тіла тварин. У свиней І групи цей показник був більший на 4,12 см2 (11,96 %), (P < 0,05), ніж у свиней ІІ групи. Перевага за товщиною шпику в тушах свиней була у тварин ІІ групи. При цьому ця перевага спостерігалася в усіх ділянках туші.

Особливості розвитку внутрішніх органів в динаміці росту тварин. За середніми показниками маси легень, серця, селезінки та нирок тварини розтягнутого типу будови тіла у віці 4 та 6 місяців істотно не відрізнялись від тварин компактного типу, але печінка у тварин І групи була дещо важчою (на 0,04-0,08 кг при невірогідній різниці). Однак, статистично вірогідною (P < 0,05) була різниця тільки за масою печінки між тваринами контрастних екстер'єрних типів при досягненні живої маси перед забоєм 125 кг. Різниця за абсолютними показниками становила 0,23 кг, а за відносними – 0,18 % (табл. 7).

Таблиця 7 – Абсолютна (кг) та відносна маса (%) внутрішніх

органів тварин, M ± m

Вік або жива маса, одиниці виміру Легені Серце Печінка Селезінка Нирки 

І група

4 міс (n = 3), кг                     % 0,39 ± 0,01 1,03 0,14 ± 0,01 0,37 0,96 ± 0,02 2,55 0,06 ± 0,01 0,15 0,13 ± 0,01 0,35

6 міс (n = 3), кг                    % 0,59 ± 0,02 0,84 0,22 ± 0,01 0,32 1,58 ± 0,02 2,26 0,09 ± 0,01 0,13 0,22 ± 0,01 0,31

125 кг (n=5), кг                    % 0,75 ± 0,01 0,60 0,34 ± 0,01 0,27 2,06 ± 0,07 1,65 0,15 ± 0,01 0,12 0,30 ± 0,01 0,24

 

Продовження таблиці 7

ІІ група

4 міс (n = 3), кг                     % 0,39 ± 0,01 1,04 0,14 ± 0,01 0,37 0,92 ± 0,03 2,45 0,06 ± 0,01 0,16 0,13 ± 0,01 0,34

6 міс (n = 3), кг                     % 0,59 ± 0,01 0,88 0,22 ± 0,01 0,33 1,50 ± 0,03 2,24 0,11 ± 0,01 0,16 0,21 ± 0,01 0,32

125 кг (n=5), кг                     % 0,74 ± 0,02 0,60 0,36 ± 0,02 0,29 1,83 ± 0,07* 1,47 0,17 ± 0,01 0,14 0,28 ± 0,01 0,23

Примітка:  * - Р < 0,05

Гематологічна характеристика піддослідних тварин в різні вікові періоди онтогенезу. Дає можливість більш глибоко вивчати інтер`єр тварин, на підставі чого можлива комплексна оцінка їх якостей та рівня продуктивності (Васильєв Є.О., 1974; Кудрявцев О.О., Кудрявцева Л.О., 1974). Одержані результати свідчать, що показники морфологічного складу крові свинок в залежності від їхнього віку, різні (табл. 8).

Таблиця 8 – Гематологічні показники дослідних тварин

в залежності від віку

Показник Вік, міс.

2 (n = 4) 4 (n = 4) 6 (n = 4) 8 (n = 5)

І група

Лейкоцити, Г/л 9,19 ± 0,07 9,97 ± 0,30 11,29 ± 0,17 12,37 ± 0,18

Еритроцити, Т/л 4,61 ± 0,07 6,05 ± 0,08 6,22 ± 0,09 5,93 ± 0,12

Гемоглобін, г/л 88,5 ± 0,5 117,1 ± 1,7 111,9 ± 2,0 112,5 ± 1,8

ІІ група

Лейкоцити, Г/л 9,19 ± 0,06 9,68 ± 0,18 11,06 ± 0,13 12,26 ± 0,12 

Еритроцити, Т/л 4,49 ± 0,05 5,76 ± 0,10 5,88 ± 0,12 6,02 ± 0,13 

Гемоглобін, г/л 87,7 ± 0,6 110,7 ± 1,4* 109,7 ± 1,3 115,1 ± 1,1 

Примітка:  * - Р < 0,05

Виявлена деяка різниця за морфологічними показниками крові між тваринами обох дослідних груп, особливо в старшому віці (статистично невірогідна). Лише у віці 4 міс. різниця за гемоглобіном мала перший поріг вірогідності (P < 0,05). Так само різниця за біохімічними показниками сироватки крові між тваринами обох груп в різни вікові періоди виявилась незначною. Вміст загального білка у тварин розтягнутого типу будови тіла був дещо більшим в усі вікові періоди порівняно з тваринами компактного, але вірогідна різниця між показниками загального вмісту білка та його фракцій спостерігалась лише у віці 2 міс. Що ж до впливу віку на ці показники, то вміст загального білка підвищувався до 6-місячного віку, а у 8-місячному віці він дещо знизився. Така ж сама динаміка спостерігалась за рівнем білкових фракцій, за винятком ?-глобулінів. Альбуміно-глобуліновий коефіцієнт знижувався до 6-місячного віку, а у 8-місячному віці підвищився у тварин обох дослідних груп на 0,11-0,16.

Фізико-хімічні показники м'язової й жирової тканин. Свині розтягнутого типу будови тіла мали більший процент загальної вологи, ніж у свиней компактного типу будови тіла (на 0,58 %). Відповідно до цього у свиней І дослідної групи був меншим відсоток сухої речовини, ніж у тварин ІІ групи (на 0,58 %). За протеїном та золою тварини І групи мали незначну перевагу (0,1 %), але за вмістом жиру в м'ясі тварини ІІ дослідної групи мали перевагу на 0,59 %. При дослідженні фізичних показників м'яса було встановлено, що туші свиней І дослідної групи мали меншу (на 0,16) величину рН, ніж у свиней ІІ групи. Вологоутримуюча здатність теж була меншою у тварин І групи (на 2,05 %). Але інтенсивність забарвлення м'яса у тварин І дослідної групи була значно вищою (на 3,56 од. екст. х 1000). Тварини розтягнутого типу будови тіла мали більше загальної вологи в салі і менше сухої речовини (на 1,03 %). Температура плавлення жиру виявилась вищою у свиней І дослідної групи. Різниця між початковою температурою плавлення жиру склала 1,16 °С, а різниця між кінцевою температурою плавлення жиру – 1,06 °С. Йодне число було вищим у тварин ІІ дослідної групи (на 0,94), що свідчить про наявність більшої кількості ненасичених жирних кислот в салі тварин компактного типу будови тіла, але різниця між цими величинами була статистично невірогідною. Отже, отримані дані свідчать, про деякі відмінності між досліджуваними показниками, але внаслідок статистичної невірогідності різниці між останніми, можна стверджувати лише наявність тенденції, яка простежується до 8-міс. віку свиней.

Особливості репродуктивної здатності свиней з різними типами будови тіла. Певною мірою залежать від екстер'єрного типу тварин, що підтверджуються даними таблиці 9.

Таблиця 9 – Відтворювальна продуктивність піддослідних свиноматок

Показник І група (n = 12) ІІ група (n = 12)

Багатоплідність біологічна, гол 10,00 ± 0,53 9,33 ± 0,41

Багатоплідність господарська, гол 8,92 ± 0,69 8,42 ± 0,57

Великоплідність, кг 1,37 ± 0,08 1,33 ± 0,07

Молочність, кг 46,13 ± 0,49 45,10 ± 0,41

При відлученні в 60 днів поросят, гол. 7,92 ± 0,66 7,67 ± 0,48

маса гнізда, кг 125,6 ± 10,8 121,6 ± 8,0

маса 1 голови, кг 15,87 ± 0,24 15,86 ± 0,30

Збереженість приплоду, % 92,15 94,77

Коефіцієнт кореляції та його похибка  між масою новонароджених поросят і при їх відлученні (r ± mr)  0,65 ± 0,08  0,84 ± 0,06

Критерій вірогідності (tr) 8,28 14,93

Коефіцієнт регресії та його похибка (Ry/x ± mR) 3,67 ± 0,44 6,11 ± 0,41*

Примітка:  * - Р < 0,05

У тварин з розтягнутим типом будови тіла більша багатоплідність на 0,5 поросяти і маса гнізда при відлученні на 4,0 кг, ніж у тварин з компактним типом. За великоплідністю істотної різниці не було виявлено. При підрахунку комплексного показника відтворних якостей (КПВЯ) також простежується перевага свиней розтягнутого типу будови тіла, який у них був вищим (на 3,28 балів). Але поросята компактного типу будови тіла мали значно вищий коефіцієнт кореляції живої маси при народженні  з живою  масою під час відлучення (r = 0,84) та  коефіцієнт  регресії (Ry/x = 6,11), ніж у поросят розтягнутого типу будови тіла (r = 0,65) та (Ry/x = 3,67), що свідчить про більший ступінь передбаченості формування продуктивності оплатою приростом вже після 2-місячного віку.

Успадковуваність деяких ознак матерів їх нащадками 2-місячного віку. При порівнянні основних екстер'єрних ознак поросят 2-місячного віку з цими ж ознаками їх матерів було виявлено певну різницю між групами тварин розтягнутого та компактного типів будови тіла (табл. 10), що відображено опосередковано і показниками успадковуваності.

Таблиця 10 – Показники успадковуваності екстер'єрних

промірів в дослідних групах тварин

Промір І група (n = 95) ІІ група (n = 92)

h2 F h2 F

Висота в холці 0,16 1,58 0,09 0,82

Висота в крижах 0,16 1,61 0,10 0,83

Глибина грудей 0,07 0,59 0,19 1,87

Ширина грудей 0,11 0,99 0,21 2,12

Довжина тулуба 0,19 1,88 0,17 1,60

Обхват грудей 0,19 1,96 0,17 1,66

Обхват п`ястка 0,20 2,01 0,10 0,87

Показники успадковуваності (h2) промірів екстер'єру у тварин досліджуваних груп варіювали від 7 % до 21 %. Характерно, що h2 ширини грудей у свиней І групи становив 11 %, у тварин ІІ групи – відповідно 21 %, довжина тулуба – у свиней І групи 19 %, ІІ групи – 17 %, що свідчить про середній рівень показників успадковуваності, про показники промірів екстер'єру тварин, що дає можливість включати ці параметри в селекційні програми.

Економічна оцінка одержаних експериментальних даних. Економічно вигідніше розводити свиней розтягнутого типу будови тіла, які досягали кінцевої живої маси 125 кг на 8,44 днів раніше (P < 0,01), ніж свині компактного типу будови тіла. При цьому останніми за період відгодівлі на 1 кг приросту було затрачено на 0,19 кормової одиниці більше (P < 0,01), ніж тваринами розтягнутого екстер'єрного типу, а середньодобовий приріст за період відгодівлі у них був на 29,15 г меншим.

Висновки

1. Формування продуктивних якостей у свиней великої білої породи в процесі онтогенезу залежить від екстер'єрного типу тварин. Виявлена статистично достовірна кореляція між живою масою та показниками промірів тіла у свиней контрастних екстер'єрних типів – розтягнутого та компактного. Високий ступінь кореляції між живою масою та основними промірами статей тіла свідчить про їхню взаємозалежність у тварин незалежно від типу будови тіла. За 6-місячний період досліду жива маса свиней збільшилась у розтягнутого типу будови тіла на 100,12 кг, у компактного – 94,82 кг (різниця склала 26,86 %, P < 0,01); глибина грудей – на 22,33 та 23,11 см (P < 0,05); довжина тулуба – 58,02 та 55,68 см (P < 0,05).

2. Виявлена суттєва спадкова обумовленість типу будови тіла у свиней. Вирахуваний на основі однофакторного дисперсійного аналізу коефіцієнт успадковуваності (h2) довжини тулуба, обхвату грудей за лопатками, висоти в холці, висоти в крижах, глибини грудей, ширини грудей та обхвату п'ястка у молодняку свиней розтягнутого типу будови тіла і становив відповідно  19 %,  19 %, 16 %, 16 %, 7 %, 11 % та 20 %,  а у свиней  компактного типу  будови тіла – 17 %,  17 %,  9 %, 10 %, 19 %, 21 % та 10 %. При цьому вищі коефіцієнти успадковуваності супроводжувались вищими показниками критерію вірогідності: від 1,58 до 2,01 – у тварин І групи та від 1,60 до 2,12 у тварин ІІ.

3. Інтенсивніше збільшення показників живої маси відбувалося у тварин розтягнутого типу будови тіла, що підтверджується їх вищими показниками відносного приросту при меншій витраті кормів на 1 кг приросту. При відгодівлі свиней з 2-місячного віку до живої маси 125 кг тварини розтягнутого типу будови тіла досягли на 8,4 доби раніше, а затрати на 1 кг приросту були на 0,19 кормової одиниці менші, ніж у свинок компактного типу будови тіла (при P < 0,01). Тварини компактного типу будови тіла поступалися їм за абсолютним приростом на 5,33 кг, за відносним – на 26,86 % та за середньодобовим – на 29,15 г.

4. З віком тварин морфологічний склад їх туш суттєво змінюється. В перший період життя (до 4 міс.) у молодняку значно збільшується відносна маса м'яса стосовно маси кістяка, потім починає швидко наростати кількість сала в туші. В напівтушах свиней І дослідної групи при забійній масі 125 кг виявили більшу кількість м'яса (на 3,23 %) та кісток (на 0,25 %), але при цьому в них було на 3,48 % менше сала, ніж в напівтушах свинок ІІ групи.

5. Екстер'єрний тип свиней суттєво не вплинув на забійний вихід туші, але такі показники як довжина напівтуші, площа “м'язового вічка” та морфологічний склад туші у тварин досліджуваних типів будови тіла достовірно різнились. Тип будови тіла впливає також на розвиток внутрішніх органів: простежувалась перевага за масою печінки та нирок тварин І групи над тваринами ІІ, але маса селезінки була більшою у тварин останньої. Статистично вірогідною (P < 0,05) виявилась різниця за масою печінки у тварин різних екстер'єрних типів будови тіла у віці 8 міс. Різниця за абсолютними показниками становила 0,23 кг, а за відносними – 0,18 %.

6. Екстер'єрний тип будови тіла істотно не вплинув на показники морфологічного складу крові та вмісту білка і його фракцій в сироватці крові. До 6-місячного віку спостерігалось збільшення показників кількості лейкоцитів, еритроцитів, гемоглобіну та білкових фракцій. Виявлена вірогідна різниця за вмістом загального білка в крові (за рахунок ?-глобулінів) на користь тварин компактного типу будови тіла у 2-місячному віці.

7. Хімічне дослідження проб найдовшого м'яза спини показало, що свині розтягнутого типу будови тіла мали більший показник загальної вологи на 0,58 %, ніж у свиней компактного типу будови тіла. Відповідно до цього у свиней І дослідної групи був меншим відсоток сухої речовини, ніж у тварин ІІ групи (на 0,58 %). За протеїном та золою тварини І групи мали незначну перевагу (0,1 %), але за вмістом жиру в м'ясі тварини ІІ дослідної групи мали перевагу на 0,59 %. При дослідженні фізичних показників м'яса було встановлено, що у свиней І дослідної групи величина рН була меншою (на 0,16), вологоутримуюча здатність (на 2,05 %), ніж у свиней ІІ групи, а інтенсивність забарвлення м'яса значно вищою (на 3,56 од. екст. х 1000). Тварини розтягнутого типу будови тіла мали більше загальної вологи жиру і менше сухої речовини (на 1,03 %). Температура плавлення жиру виявилась вищою у свиней І дослідної групи. Різниця між початковою температурою плавлення жиру склала 1,16 °С, а різниця між кінцевою температурою плавлення жиру – 1,06 °С. Йодне число було вищим у тварин ІІ дослідної групи (на 0,94), що свідчить про наявність більшої кількості ненасичених жирних кислот в жирі тварин компактного типу будови тіла.

8. Свині розтягнутого екстер'єрного типу більш багатоплідні (на 0,5 поросяти) і маса гнізда при відлученні у них на 4,0 кг більша, ніж у тварин компактного типу. Комплексний показник відтворних якостей також був вищим на користь свиней розтягнутого типу (на 3,12), але при цьому збереженість поросят до відлучення в 2-місячному віці на 2,62 % переважала цей показник у тварин компактного типу будови тіла, внаслідок більш вирівняних за масою новонароджених.

Пропозиції виробництву: Для підвищення показників відтворення основного стада (+ 5 поросят на 10 свиноматок), збільшення виробництва, підвищення економічних показників і поліпшення якості свинини, в селекційно-технологічній системі господарств зони Лісостепу України доцільно використовувати переважно свиней розтягнутого типу будови тіла, яких можна відбирати вже у 2-місячному віці за різницею між промірами довжини тулуба і обхватом грудей за лопатками 10-14 см і більше.

Список опублікованих праць

1. Чернічко О.М. Динаміка живої маси і лінійних промірів свинок залежно від будови їх тіла // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. – Полтава, 1999. - № 5. – С. 76-77.

2. Чернічко О.М. Будова тіла та показники крові у свиней в процесі їх росту // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. – Полтава, 2000. - № 1. – С. 83-84.

3. Чернічко О.М. М'ясна продуктивність свиней різних типів тілобудови // Вісник аграрної науки. – К., 2000. - № 3. – С. 70-71.

4. Чернічко О.М. Залежність м'ясної продуктивності свиней від типу будови тіла // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2000. - № 21. – С. 143-145.

5. Чернічко О.М. Продуктивні якості свиней різних екстер'єрних типів // Вісник Державної агроекологічної академії України. – Житомир, 2000. – Спецвипуск. – С. 195-196.

6. Чернічко О.М. Екстер'єрні особливості будови тіла та відгодівельні якості свиней / Агроекологія і біотехнологія. Зб. наук. праць. – К., 2000. – Вип. 4. – С. 242-244.

7 Чернічко О.М. Екстер'єрні особливості будови тіла та відгодівельні якості свиней // Використання фізіологічних, генетико-селекційних та технологічних методів підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин. Матеріали науково-виробничої конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження академіка НАНУ О.В.Квасницького (22-25 червня 2000 року). – Кам'янець-Подільський, 2000. – С. 119-120.

8. Чернічко О.М. Відтворні якості та екстер'єрний тип будови тіла свиней / Проблеми розвитку тваринництва. Матеріали Всеукраїнської науково-виробничої конференції “Нарощування генетичного потенціалу сільськогосподарських тварин у реформованих підприємствах” (5 грудня 2000 р.). – Черкаси, 2000. – Вип. 2. – С. 152.

Чернічко О.М. Формування продуктивних якостей у свиней різних екстер'єрних типів в процесі онтогенезу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2001.

Вивчено формування продуктивних якостей у свиней великої білої породи різних екстер'єрних типів будови тіла в процесі онтогенезу. Проведена селекційно-генетична оцінка відгодівельних, забійних, м'ясних та репродуктивних якостей свиней, залежно від їх типу будови тіла. Визначено економічну ефективність використання тварин різних типів будови тіла. Запропоновано використання в товарних господарствах і промислових комплексах свиней розтягнутого типу будови тіла.

Ключові слова: формування продуктивності, відгодівельні якості, екстер'єрний тип, онтогенез, відтворна здатність, компактний тип, розтягнутий тип, будова тіла, вихід м'яса.

Черничко А.Н. Формирование продуктивных качеств у свиней разных экстерьерных типов в процессе онтогенеза. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 – разведение и селекция животных. – Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2001.

В диссертации изложены закономерности формирование продуктивных качеств у свиней крупной белой породы разных экстерьерных типов телосложения в процессе онтогенеза. Проведены сравнительные изучения показателей роста и развития свиней растянутого (І группа) и компактного (ІІ группа) типов телосложения, проанализированы особенности их роста и развития отдельных частей тела и внутренних органов. Проведенные опыты подтвердили ранее установленные закономерности роста – его ритмичность, а также ритмичность физиологических и биохимических процессов, которые протекают в молодом организме. Установлено, что экстерьерный тип телосложения животных определенным образом влияет на рост и развитие разных органов и тканей организма в процессе онтогенеза. Выявлена статистически достоверная корреляция между живой массой и показателями промеров тела.

Более интенсивное увеличение показателей живой массы наблюдалось у свиней растянутого типа телосложения, что подтверждалось большими показателями относительных приростов при меньшем расходе кормов на 1 кг прироста. При откорме свиней с 2-месячного возраста животные растянутого типа телосложения достигли до живой массы 125 кг на 8,44 дня раньше, а затраты корма на 1 кг прироста были меньшими на 0,19 кормовой единицы, чем у свиней компактного типа телосложения (P < 0,01).

Тип телосложения животных существенно не повлиял на убойный выход их туш, но такие показатели, как длина полутуши, площадь “мышечного глазка” выявились большими у свиней І группы. Морфологический состав туши достоверно отличался у подопытных животных разных типов телосложения. Тип телосложения также повлиял на развитие внутренних органов. На протяжении всего опыта прослеживалось преобладание по массе печени и почек животных І группы, но уступало по массе селезенки свиньям ІІ группы. Статистически достоверной (P < 0,01) была разница по массе печени между животными разных экстерьерных типов телосложения в возрасте 8 месяцев. Разница по абсолютным показателям была 0,23 кг, а по относительным – 0,18 %.

Химические исследования мяса показали, что свиньи І группы имели больший процент общей влаги на 0,58 %, а свиньи ІІ группы – больше жира на 0,59 %, влагоудерживающую способность – на 2,05 %.

Экстерьерный тип телосложения заметно не повлиял на показатели морфологического состава крови и содержание белка в её сыворотке. До 6-месячного возраста было отмечено увеличение показателей лейкоцитов, эритроцитов, гемоглобина и белковых фракций. Выявлена достоверная разница по содержанию общего белка в сыворотке крови (за счет b-глобулинов) в пользу животных компактного типа телосложения.

Свиньи растянутого экстерьерного типа имели большее многоплодие на 0,5 поросёнка и массу гнезда при отъеме в возрасте 60 дней на 4,0 кг, чем аналоги компактного типа телосложения. Комплексный показатель воспроизводительных качеств также был большим на 3,12 баллов у свиней І группы, но при этом сохранность поросят до отъема в 2-месячном возрасте была выше на 2,62 % у животных ІІ группы.

Выявлена на основе однофакторного дисперсионного анализа значительная наследственная обусловленность типа телосложения у свиней. В 2-месячном возрасте коэффициент наследуемости длины туловища, обхвата грудей за лопатками, высоты в холке, высоты в крестце, глубины груди, ширины груди и обхвата пясти у свиней растянутого типа телосложения был соответственно: 19 %,  19 %, 16 %, 16 %, 7 %, 11 % и 20 %, а у свиней компактного типа телосложения – 17 %,  17 %,  9 %, 10 %, 19 %, 21 % и 10 %. При этом высокие коэффициенты наследуемости сопровождались высокими показателями критерия достоверности: 1,88; 1,96; 1,58; 1,61; 0,59; 0,99; 2,01 – у свиней І группы и 1,60; 1,66; 0,82; 0,83; 1,87; 2,12; 0,87 – у свиней ІІ группы.

Ключевые слова: формирование продуктивности, откормочные качества, экстерьерный тип, онтогенез, продуктивные качества, воспроизводительная способность, компактный тип, растянутый тип, телосложение, выход мяса.

Chernichko A. N. The formation of pig productive traits of different exterior types of body type in the ontogenesis process. – Manuscript.

A dissertation for the degree of candidate of agricultural science in speciality 06.02.01 – animal breeding and selection. - Khersonsky State Agrarian University, Kherson, 2001.

The forming of Large White pig productive traits of different exterior types of body type in the ontogenesis process was investigated. Selection-genetic estimation of pig's feed, slaughter, meet and reproductive qualities is carried by their body type. Cost efficiency of different body types animals use was determined. Use of stretched body type pigs is proposed in commodity economies and industrial complexes.

Key words: production forming, feed quality, exterior type, ontogenesis, reproduction ability, compact type, stretch type, body structure, output meet.




1. Экономическая сущность значение и роль бухгалтерского учета 1
2. инновация и инновационный процесс
3. свои международные споры мирными средствами таким образом чтобы не подвергать угрозе международный мир и б
4. Социальноэкономическая политика государства ст
5. Коммерческая деятельность
6. Реферат- Основные принципы планирования и подготовки выездной налоговой проверки
7. 11 Webдизайн и браузеры
8. Тема занятия- Системные механизмы голода и насыщения
9. Все показатели для сопоставимости выражаются в государственной валюте украинской гривне.html
10. Тема- ~~ Простейшие методы шифрования текста ~ Форма работы- фронтальная индивидуальная Методы- объясн
11. руб Показатель За отчетный период За ана
12. наука об управлении государством прошла в своем развитии длительный путь и как самостоятельная научная ди
13. Горький Челкаш
14.  Абай ~~нанбаев туралы ~~гімеле
15. Что такое лигатура и легирующие элементы Как и с какой целью они используются Какими свойствами хара.
16. ТЕМА 11. ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ І МАКРОЕКОНОМІЧНА НЕСТАБІЛЬНІСТЬ 1
17. тема- Правонарушение и юридическая ответственность
18. Премьер Лига Научный руководитель проекта- Ламехов Юрий Геннадьевич доктор биологических наук профессо
19. 06.12 Русский язык Первичный балл Тестовый балл
20. Іліаді основний задум твору не в описові подій протягом походу а в тому що похід змінив світогляд князя Іг