Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

Лекція 1 Об~єкт предмет і завдання дисципліни

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2015-07-05


PAGE  1

Лекція  1. Об’єкт, предмет і завдання дисципліни. 

Мета: дати поняття про місце дисципліни, зв’язок  з іншими дисциплінами,

План:

1. Загальна характеристика, предмет і завдання курсу.

2. Взаємозв’язок курсу “Економіка праці й соціально-трудові відносини” з іншими дисциплінами.

Праця — це складне і багатоаспектне явище, яке відіграє в житті суспільства і кожної окремої людини таку важливу роль, що саме це поняття в широкому розумінні є невіддільним від людського життя. Праця — це свідома доцільна діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних цінностей; першооснова і необхідна умова життя людей і суспільства. Змінюючи в процесі праці навколишнє природне середовище і пристосовуючи його до своїх потреб, люди не лише забезпечують своє існування, але і створюють умови для розвитку і прогресу суспільства. Більше того, праця є однією з найважливіших форм самовираження, самоактуалізації і самовдосконалення людини, що також є могутнім чинником суспільного прогресу.

Соціально-трудові відносини - це комплекс взаємовідносин між  сторонами - найманими працівниками, роботодавцями  за участі держави, що пов'язані з наймом, використанням, відтворенням робочої сили. та спрямовані на забезпечення високого рівня і якості життя особистості, колективів та суспільства в цілому.

Соціально-трудові відносини охоплюють широке коло питань - від соціально-економічних аспектів майнових відносин до системи організаційно-економічних і правових інститутів, що пов'язані: з колективними та індивідуальними переговорами, укладенням договорів і угод, визначенням умов та розмірів оплати праці, залагодженням трудових конфліктів, участю найманих працівників в управлінні виробництвом тощо.

Складність і багатоаспектність процесу праці, а одного боку, і ні з чим не зрівнянне соціально-економічне значення праці, з іншого боку, зумовили активний інтерес до неї різних наук. Особливості праці як об'єкта дослідження полягають в тому, що, по-перше, праця — це доцільна діяльність людей зі створення благ та послуг яка має бути ефективною, раціонально організованою; по-друге, праця є однією з головних умов життєдіяльності не лише окремої особи, але і будь-якого підприємства чи організації, а також суспільства в цілому; по-третє, в процесі праці формується система соціально-трудових відносин, які утворюють стрижень суспільних відносин на рівні економіки в цілому, регіону, підприємства і мікроколективу.

Особливого значення в наш час набуває грамотне дослідження всіх, а надто — соціально-економічних аспектів процесу праці в зв'язку з докорінною перебудовою системи суспільних відносин. Найсуттєвіші перетворення відбуваються чи мають відбуватися саме в соціально-трудовій сфері, зачіпаючи інтереси мільйонів людей і викликаючи закономірне протистояння суб'єктів цих відносин (передусім роботодавців та найманих працівників).

Слід особливо підкреслити, що сучасна економічна наука відійшла від вузького, суто виробничого погляду на працю (що проявлявся за радянських часів, передусім, у ідеологізовано-штучному поділі праці на так звану "продуктивну" та "непродуктивну”. Ми визначаємо працю як свідому цілеспрямовану створюючу діяльність; прикладання людиною розумових та фізичних зусиль для одержання корисного результату у задоволенні своїх матеріальних та духовних потреб; як процес перетворення ресурсів природи в цінності та блага, що здійснюється і керується людиною під дією як зовнішніх стимулів (економічних та адміністративних), так і внутрішніх спонукань; як вияв людської особистості. В такому визначенні праця включає в себе, окрім традиційних видів людської діяльності, також творчі, новаційні її види, зокрема підприємництво. Метою творчих видів діяльності є створення нових ідей, образів, методів, уявлень, технологій тощо. Результати творчості вчених, винахідників, підприємців, художників, письменників, артистів становлять в розвинених країнах вагому частину національного багатства, а їх частка у національному доході невпинно зростає. Тому ми визнаємо творчість одним із видів праці, який, щоправда, має суттєві особливості.

Як самостійній економічній категорії праці притаманні кількісні й якісні характеристики. Кількісна характеристика праці полягає у тому, що вона є витратою певного обсягу енергії. З економічної точки зору кількісна характеристика праці проявляється в таких поняттях, як чисельність зайнятих, тривалість робочого дня, трудомісткість, інтенсивність праці тощо. Якісна характеристика праці проявляється в таких поняттях і категоріях, як складність роботи, професійна специфіка, якість кінцевих результатів праці (продукції, послуг), ефективність витраченої праці, відповідальність за трудову діяльність тощо.

В системі людської життєдіяльності праця синтезує не тільки економічні, але й соціальні функції, оскільки вона узагальнює достатньо складний спектр економічних і соціальних відносин. Серед завдань, що реалізуються цією категорією, — стан виробничо-технічних умов праці, матеріального і культурного рівня життя трудящих, підвищення їхнього загальноосвітнього і професійного рівня, територіальний і галузевий розподіл трудового потенціалу тощо. Іншою, не менш важливою, практичною функцією праці є її роль у формуванні системи соціально-трудової діяльності, а саме: дотримання виробничої і громадської дисципліни, відповідальність за якісне та своєчасне виконання завдань та ін. Ще однією практичною функцією праці виступає синтез факторів соціального, економічного, соціально-політичного та суто психологічного характеру, реалізація яких в практиці роботи підприємств у ринкових умовах господарювання зростає. Це, перш за все, колективність, організованість, ступінь врахування потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій працівників. Ігнорування або недооцінка цих передумов у процесі трудової діяльності суттєво обмежує і знижує потенційні можливості праці.

Таким чином, у ході ринкових перетворень все більш очевидною стає обмеженість традиційних поглядів на трудовий процес. Без комплексного теоретичного підходу до праці як предмета наукового економічного дослідження на новій концептуальній основі, що враховує радикальні зміни в соціально-економічних відносинах нашого суспільства і обумовлює подолання відчуження праці, практично неможливо ефективно використати всі потенційні можливості працівників.

Соціально трудові відносини у цій книзі вивчаються як комплекс взаємовідносин між людьми, пов'язаних із залученням працівників, використанням та оплатою їхньої праці, відтворенням робочої сили та спрямованих на забезпечення високої якості життя працівників та високої ефективності економічної діяльності.

Фактори розвитку СТВ

Кількість трудових ресурсів, корупція, тіньова економіка, НТП і НТР, криза, традиції, розвиненість сторін СТВ, глобалізація економіки

Конституцією нашої країни Україну проголошено демократичною соціальною державою, найвищою цінністю якої є життя, здоров'я, честь, гідність людини, вільний і всебічний розвиток її особистості (ст. 1, 3, 23). Однак і досі в Україні здебільшого не подолане спрощене уявлення про взаємодію економічного і соціального розвитку. Постійно недооцінюється активна роль соціальних чинників економічного зростання. За умов прискорення НТП, коли визначального значення для прогресу виробництва і всіх інших аспектів людського життя набувають знання, мотивація, творчість, таке ставлення до соціальної сфери гальмує економічний розвиток.

Соціально орієнтована ринкова економіка (смешанная) — це ринкова економіка, якій силою державного впливу надається орієнтація на розвиток і добробут громадян. Сама собою ринкова економіка ґрунтується на конкуренції і орієнтується на економічну ефективність. їй байдужі проблеми соціальної справедливості. Вона припускає надмірну диференціацію доходів; нестабільність в отриманні факторних доходів, передусім доходів від праці; нерівність стартових умов для людей з різними здібностями, станом здоров'я, походженням; падіння ціни праці нижче від величини прожиткового мінімуму і т. ін. Саме за допомогою механізмів державного регулювання економіки та соціального партнерства на всіх рівнях можна і потрібно забезпечити ефективну зайнятість населення в поєднанні з системою соціального страхування та встановити гарантовані рівні мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій, не нижчі ніж величина відповідних прийнятних соціальних стандартів. З іншого боку, чим успішніше реалізуються ринкова справедливість, механізм залежності особистих доходів від трудової та підприємницької активності, тим вищі реальні доходи громадян і тим ширші можливості для придбання на платній основі соціально значимих благ та послуг. Рівень доступності соціально значимих благ та послуг для громадян на ринковій, платній основі залежить від стабільності економічного зростання та ефективності зайнятості, що обумовлює постійне зростання особистих доходів, підвищення рівня платоспроможності й споживання населення.

Кумовской капитализм(англ. Crony capitalism) (возможны иные варианты перевода - Блатной капитализм, Капитализм для своих) - термин, обозначающий капиталистическую экономику, при которой успех в бизнесе зависит от личных связей бизнесменов с государственными служащими. Такие связи используются для получения лицензий, государственных заказов, субсидий и т.п.

Термин используется при описании экономики "азиатских тигров" в 1960-1990-е годы (Южная Корея, Тайвань, Малайзия), где наблюдалась тесная связь крупного бизнеса и правящих режимов. Формы этой связи различны: чеболи в Южной Корее, тесные связи деловых кругов с правящей партийной элитой в Малайзии, нахождение крупнейших бизнес-групп в собственности детей президента Сухарто в Индонезии. В этих странах был крайне высокий уровень коррупции.

Термин также применяется при описании современной экономики КНР, а также России, Казахстана и др.

Таким чином, у соціально орієнтованій ринковій економіці трудові й соціальні процеси не просто тісно взаємопереплітаються —вони стають одним цілим. Праця людини завжди була суспільним, соціальним явищем. Але у зв'язку з розвитком економіки і суспільства, науково-технічним прогресом та інтелектуалізацією трудової діяльності, соціалізацією економіки соціальні аспекти трудової діяльності людей набувають дедалі більшого, а нерідко і домінуючого значення порівняно з суто економічними аспектами. Вивчати й досліджувати проблеми економіки праці поза соціально-трудовими відносинами вже не просто недоцільно, але й не можливо. Під впливом зазначених тенденцій трансформуються і напрями економічних досліджень, і навчальні дисципліни. Дисципліна, яка раніше називалася "Економіка праці" неминуче мала бути доповнена соціальними аспектами реалізації трудової діяльності людей. У сучасних навчальних планах підготовки фахівців з вищою освітою за економічними та управлінськими спеціальностями тепер однією з основоположних є нормативна дисципліна "Економіка праці та соціально-трудові відносини", яка, окрім традиційних для економіки праці розділів, включає також великий блок соціально-трудових проблем.

Відповідно трансформувався і напрям наукових досліджень трудових проблем. Раніше була спеціальність "Економіка праці", за якою захищалися дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора економічних наук, в яких досліджувалися проблеми праці — передусім її організації, продуктивності, оплати. Нині наукова спеціальність називається "Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика", і переважна частка дисертацій, що захищаються за цією спеціальністю, присвячена проблемам забезпечення ефективної зайнятості, регулювання ринку праці, формування і використання трудового потенціалу та людського капіталу, людського розвитку, соціального партнерства, соціальної політики й т. ін., хоча традиційні проблеми організації, продуктивності, оплати праці також не втрачають своєї актуальності.

Таким чином, у процесі ринкових перетворень дедалі очевиднішою стає обмеженість традиційних поглядів на трудовий процес і на економіку праці як суто економічну науку. Без комплексного теоретичного підходу до праці як до соціально економічного явища й предмета наукового дослідження на новій концептуальній основі, що враховує соціальну орієнтацію економіки, практично неможливо забезпечити ні економічну ефективність, ні соціальний розвиток.

Метою навчальної дисципліни "Економіка праці та соціально трудові відносини" є формування у студентів — майбутніх економістів та управлінців — системи теоретичних і практичних знань про категорії, поняття, механізми забезпечення ефективної зайнятості населення та прогресивного розвитку соціально трудових відносин в Україні на всіх рівнях.

Постиндустриа́льное о́бщество — это общество, в экономике которого в результате научно-технической революции и существенного роста доходов населения приоритет перешёл от преимущественного производства товаров к производству услуг. Производственным ресурсом становятся информация и знания. Научные разработки становятся главной движущей силой экономики. Наиболее ценными качествами являются уровень образования, профессионализм, обучаемость и креативность работника.

Постиндустриальными странами называют, как правило, те, в которых на сферу услуг приходится значительно более половины ВВП[1]. Под этот критерий попадают, в частности, США (на сферу услуг приходится 80 % ВВП США, 2002 год), страны Евросоюза (сфера услуг — 69,4 % ВВП, 2004 год), Австралия (69 % ВВП, 2003 год), Япония (67,7 % ВВП, 2001 год), Канада (70 % ВВП, 2004 год), Россия (58 % ВВП 2007 год). Однако некоторые экономисты указывают, что доля услуг в России завышена[2].

Относительное преобладание доли услуг над материальным производством не обязательно означает снижение объёмов производства. Просто эти объёмы в постиндустриальном обществе увеличиваются медленнее, чем увеличиваются объёмы оказанных услуг.

Под услугами следует понимать не только торговлю, коммунальное хозяйство и бытовое обслуживание: любая инфраструктура создаётся и содержится обществом для оказания услуг : государство, армия, право, финансы, транспорт, связь, здравоохранение, образование, наука, культура, интернет — это всё услуги. К сфере услуг относится производство и продажа программного обеспечения. Покупатель не обладает всеми правами на программу. Он пользуется её копией на определённых условиях, то есть получает услугу.

Суспільство споживання

Спожива́цтво (англ. consumerism, консюмери́зм, суспільство споживання — англ. consumer society) — сукупність суспільних відносин, заснованих на принципі індивідуального споживання.

Характеризується масовим споживанням матеріальних благ і формуванням відповідної системи цінностей і установок. Масове споживання, яке виходить далеко за межі потреб для існування (виживання) людини, є однією з рис сучасного суспільства.

Термін споживацтво використовують для опису ефекту прирівняння особистого щастя з купівлею і споживанням матеріальних цінностей. Цей термін часто пов'язують з критикою економічної теорії споживання Карлом Марксом і Торстейном Вебленом.

Хоча споживацтво звичайно асоціюють з капіталізмом і Заходом, але це мультикультурне і негеографічне явище, бо його можна спостерігати на всіх континетах. Споживацтво, коли люди купляють більше товарів, ніж їм потрібно для життєвих потреб, спостерігалося ще на початку цивілізації, наприклад в Стародавньому Єгипті, Вавилоні, Стародавньому Римі. Відколи виник консюмеризм, окремі особи і групи свідомо шукають альтернативний від звичайного стиль життя.

Масове споживацтво розвивається разом з розвитком капіталізму, який супроводжується бурхливим економічним і технічним розвитком і такими соціальними змінами, як: ріст доходів, який суттєво змінює структуру споживання, зменшення тривалості робочого дня, розмивання класової структури, індивідуалізація споживання.

Риси суспільства споживання

У споживанні, яке виходить за межі боротьби за фізичне існування, в різній мірі бере участь переважна більшість населення. За останні 40 років особисті видатки на товари і послуги в світі зросли більш, ніж в чотири рази з 4,8 млрд. доларів в 1960 році до 20 млрд. в 2000 році.

У торгівлі та сфері обслуговування зменшується роль маленьких магазинів. З'являються великі торговельні центри (супермаркети, гіпермаркети). Шопінг стає популярною формою дозвілля значної частини населення.

Економіка тісно переплітається з культурою споживання. Реклама товарів та послуг формує бажання, моду, норми поведінки, інтереси, навіть, духовні цінності.

Суттєво змінюється структура вартості товарів. Нерідко до неї входить надбавка за торгову марку (бренд) відомої фірми-виробника. При цьому товари відомих фірм можуть коштувати в декілька разів більше ніж їх аналоги менш відомих виробників, які не поступаються їм якістю.

Мода на одяг та інші товари змінюється майже щосезону. У суспільстві споживання людина, що "відстала" від моди часто почуває себе нещасною, хоча має достаток та гарні речі.

Революція у сфері комунікацій призводить до формування нового інформаційного простору. Доступ до цього інформаційного простору є платним. Комунікації між людьми здійснюються через провайдерів, з якими треба укласти договори та платити за комунікації гроші.

Освіта, насамперед вища, все більше стає звичайною платною послугою.

Позитивні риси

У суспільстві споживання виробники товарів та послуг мають постійний стимул покращувати, модернізувати свої товари, пропонувати нові види послуг, підвищувати якість.

Високі стандарти споживання стимулюють більше заробляти, тобто наполегливо працювати, підвищувати кваліфікації та майстерність.

Активне споживання та гонка за модою згладжує національні та релігійні протиріччя.

Негативні риси

У процесі надмірного споживання витрачаються природні ресурси нашої планети.

У суспільстві споживання людина втрачає свою неповторну індивідуальність.

1.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ КУРСУ.

У процесі праці формується система соціально-трудових відносин, що є стрижнем суспільних відносин на рівні народного господарства, регіону, підприємства (організації) та окремих індивідів.

Мета дисципліни полягає у формуванні у студентів системи теоретичних і практичних знань із питань регулювання соціально-трудових відносин, оплати праці, стимулювання оптимального використання ресурсів та підвищення продуктивності, ефективності праці, планування праці. Предметом навчальної дисципліни є праця, стосунки між людьми в процесі трудової діяльності, розвиток та використання трудового і творчого потенціалу працівників, підвищення ефективності й дохідності праці та рівня її оплати.

Завдання дисципліни:

висвітлення теоретичних аспектів сучасних проблем економіки праці;

- формування у студентів практичних навичок та вмінь до управління працею;

- розвиток здібностей до науково-дослідницької діяльності, самостійності і відповідальності у роботі;

- формування професійних здібностей у майбутніх фахівців щодо розв’язання проблем економіки праці.

В умовах становлення і функціонування ринкової економіки, різноманітності форм власності великого значення набуває вивчення проблем продуктивності, вдосконалення оплати праці, організації і нормування, поліпшення планування трудових показників.

Об’єкт вивчення дисципліни “Економіка праці і соціально-трудові відносини” система соціально-економічних, організаційно-правових відносин між людьми з приводу відтворення й ефективного використання людських продуктивних сил в процесі праці.

Предмет вивчення дисципліни “Економіка праці і соціально-трудові відносини” сукупність теоретичних і практичних проблем формування людського потенціалу, забезпечення ефективного використання його у сфері праці як на макро-, так і на мікроекономічному рівнях з метою забезпечення високої якості життя населення та високої ефективності

економічної діяльності.

1. 2. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК КУРСУ “ЕКОНОМІКА ПРАЦІ Й СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ” З ІНШИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ.

Економіка праці – функціональна наука, що вивчає суспільні виробничі відносини, що виникають у процесі організації суспільної праці й відтворення робочої сили. Вона вивчає конкретні форми й методи свідомого використання суспільством економічних законів у сфері підвищення ефективності виробництва, його матеріального та морального стимулювання, відтворення робочої сили.

Теоретичною основою економіки праці є макро+мікро. Вона ґрунтується на основних економічних законах, що вивчає теорія й використовує властиві їй категорії. Також економіка праці має тісний зв’язок з рядом дисциплін, що вивчають працю: нормування праці, наукова організація праці, статистика праці, соціологія праці, фізіологія й психологія праці, охорона праці, трудове право та ін.

Зв’язок зі статистикою праці в тому, що економіка праці широко використовує статистичні дані, які характеризують масові явища та процеси у сфері праці. Фізіологія і психологія праці озброюють природничо-науковими методами оцінки трудового процесу. Трудове право регулює трудові відносини, права й обов’язки працівників і підприємств. Воно сприяє реалізації права на працю, розв’язання проблеми кадрів, належному виконанню трудових обов’язків, зміцненню трудової дисципліни. Особливе місце посідають правові заходи, що об’єднуються загальним терміном «охорона праці».

Під час вивчення різних аспектів трудової діяльності економіка праці використовує цілий ряд методів дослідження, зокрема: аналітичний, розрахунковий, соціологічний, економіко-математичний, факторний метод планування та аналізу.

Семінар.

1. Предмет дисципліни. Об’єкт дисиципліни. Мета дисиципліни.

2. Зв’язок з іншими дисциплінами.

3. Роль праці у розвитку суспільства та економіки.

4. Праця. СТВ.

Запитання для самоконтролю

1.   Коли праця стала предметом наукового дослідження?

2.   Поясніть підходи філософів до дослідження трудових проблем.

3.   Що вивчає дисципліна “Економіка праці та соціально-трудові відносини”?

4.   Об’єктом  дослідження  яких  наук  є  різноманітні  проблеми трудової діяльності людей?

5.   Якими чинниками обумовлено включення терміна “соціально-трудові відносини” у систему понять та категорій економіки праці?

6.    Що є об’єктом і предметом вивчення дисципліни “Економіка праці та соціально-трудові відносини”?

7.   Обґрунтуйте мету та завдання дисципліни “Економіка праці та соціально-трудові відносини”.




1. Москва ~ Варшава 2014 Образование во имя мира
2. Если один из углов треугольника прямой то треугольник прямоугольный
3. Лабораторная работа 1 Основы работы с ОС Windows Цель работы- научиться работать с файлами и папками в ОС
4. товар и ведать знать
5. Богатые и бедные- взгляды сибирского крестьянства 1920-х гг
6. на тему- Личность как субъект и продукт социальных отношений
7. х годов ХХ века На протяжении всего XX века менялись не только фасоны женских платьев и макияж но и прически
8.  ОЗ ~ это наука изуч
9. физических глин частицы диаметром меньше 001 мм
10. Методические рекомендации по выполнению контрольной работы Комплексная контрольная работа индивидуально
11. это Соответствие Алгебраическое урие вида Pn0где Pnмногочлен; nстепень урия
12. тема эргатические функции
13. Демографический процесс
14. ТЕМАХ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ Спеціальність- 05
15. . Сооружение и оборудование переездов должны выполняться с учетом требований Правил технической эксплуатац
16. на тему- Пути преодоления стрессовых расстройств возникающих в области управления персоналом Выполн
17. Теоретико-методологические основы организации Воронежского института экономики и социального управления.html
18. ВАРИАНТ А 001
19. Реферат- Внешняя политика Святослава Игоревича
20.  Название Капитан I тур I