Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук3

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-06-20

Бесплатно
Узнать стоимость работы
Рассчитаем за 1 минуту, онлайн

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

Драчук

Любов Іванівна

УДК 372.8+034

МОРАЛЬНО-ЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ

НА ТРАДИЦІЯХ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ

13.00.02 — теорія і методика навчання

української літератури

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України

Науковий керівник - Волошина Ніла Йосипівна, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України, Інститут педагогіки АПН України, завідувач лабораторії методики літератури.

Офіційні опоненти - Хропко Петро Панасович, доктор філологічних наук, професор, дійсний член АПН України, Національний педагогічний університет ім.Михайла Драгоманова.

            Жила Світлана Олексіївна, кандидат педагогічних наук, доцент, Чернігівський обласний інститут післядипломної освіти, завідувач кафедри українознавства.

Провідна установа - Житомирський державний педагогічний університет імені Івана Франка, кафедра методики викладання мов та літератур, м.Житомир.

Захист відбудеться “16” лютого 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.452.02  в Інституті педагогіки АПН України (252053, м. Київ, вул.Артема 52-А).

З дисертацією можна ознайомитись в науковій частині Інституту педагогіки АПН України.

Автореферат розіслано “15” січня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради       Н.В. Бондаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. В умовах глибокої кризи духовності й моралі значної частини нашої молоді проблема морально-етичного виховання є однією з найважливіших. Вона серйозно хвилює батьків, школу, громадськість, а це, в свою чергу, сконцентровує на вихованні нової людини з високим рівнем загальної культури та високими моральними ідеалами.

Літературі належить важлива роль у становленні духовних принципів, переконань, любові до рідної мови, звичаїв, традицій, обрядів. Саме традиції мають надзвичайно важливе значення у формуванні стійких моральних норм,  культури поведінки. Вони є фундаментом національного надбання, об’єднують минуле й майбутнє нашого народу, виховують національну гідність.

Проблема морально-етичного виховання виникла ще в епоху Відродження. Чільне місце відводили їй у своїх працях Т. Мор, Р. Оуен, Ф. Рабле, М. Монтене, Сен-Сімон та інші. Багатогранні аспекти морально-етичного виховання особистості знайшли своє відображення у працях філософів Л.М. Архангельського, О.Г.Дробницького, І.С. Кона, В.Г. Немировського.

Ідеями моральності пронизані праці великих педагогів Яна Амоса Коменського, Д. Локка, І. Песталоцці і Жан-Жака Руссо. Формуванню педагогічних ідей на основі народної мудрості велику увагу приділяли українські педагоги Б.Д. Грінченко, С.Ф.Черкасенко, С.Ф. Русова, І.І. Огієнко, Г.Г.Ващенко.

Наукові основи морального виховання учнів досліджували К.Д. Ушинський, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський.

Проблемі морально-етичного виховання молоді, сімейним відносинам, в основі яких лежать традиції народної педагогіки, велику увагу приділяли українські письменники Т.Г. Шевченко, І. Я. Франко, М.М. Коцюбинський, П.А. Грабовський, Леся Українка.

У психолого-педагогічній літературі висвітлено питання, що мають велике значення для нашого дослідження: формування світогляду, моральних переконань, системи оцінних суджень (Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, І.С. Кон); моральне становлення особи (Ф.Г. Дунаєвський ); закономірності морального виховання, виявлення внутрішніх механізмів цього процесу (В.Г. Ананьєв, А.А. Бодальов, Л.І.Божович, І.Д. Бех, А.Г. Ковальов, А.А. Петровський, П.М. Якобсон ).

Ціннісні орієнтації в досліджуваній проблемі нам дало творче осмислення ідей зарубіжної філософсько-педагогічної науки ( К. Роджерс, Р. Бернс, А. Маслоу, Д. Дьюї ).

Глибоко-моральну сутність та духовну велич традицій, їх вплив на особу розкрили дослідники етнопедагогіки (М.П.Драгоманов, М.І. Костомаров, З.П. Васильцова, М.Г.Стельмахович, В.Т. Скуратівський, Є.І. Сявавко). Серед видань з української народної педагогіки останніх років визначається тенденція посилення уваги до питань морального впливу традицій на формування особистості ( В.Г. Довженок, Ю.Д. Руденко) проаналізовано й узагальнено досвід українського народу у вихованні підростаючого покоління (С.Д. Бабишин, Т.І. Мацейків).

Проблеми морально-етичного виховання досліджували відомі українські методисти Т.Ф. Бугайко, Ф.Ф. Бугайко, О.Р. Мазуркевич, Н. Й. Волошина, Є.А. Пасічник, В.Я. Неділько, Б.І. Степанишин.

Окремі аспекти проблеми розкриваються в дисертаційних дослідженнях Т.Я. Майбороди, Н.С. Коваль, Ю.Г. Підборського. Про особливості використання фольклору, звичаїв, традицій у вихованні молоді йдеться в дослідженнях О.А.Маленицької, Г.І. Скретнєва. Водночас цілу низку питань цієї складної проблеми вивчено ще недостатньо. Критичний аналіз наукових праць дає підстави зробити висновок, що більшість авторів розглядають питання морально-етичного виховання особистості в контексті національного, прагнуть виховати людину в дусі загальнолюдських цінностей.

Теоретичний аналіз наукових джерел свідчить, що більшість дослідників великого значення у морально-етичному вихованні молоді надають українським народним традиціям. Досконале вивчення традицій та закладених у них морально-етичних норм сприяє вихованню в учнів високих моральних якостей, гуманних почуттів, етики поведінки. Однак ряд питань залишається недостатньо вивченим. Зокрема, не визначено психолого-педагогічні умови ефективності морально-етичного виховання на традиціях українського народу в практиці шкільного вивчення літератури, не узагальнено досвід роботи учителів-практиків, недостатньо розкриті шляхи і засоби вдосконалення роботи над художнім твором, багатим народними традиціями.

Особливої уваги потребує вивчення питання впливу традицій українського народу на морально-етичний та культурний розвиток старшокласників, на формування їхніх етичних поглядів під час роботи над літературним твором .

Як засвідчив аналіз науково-методичної літератури, проблема морально-етичного виховання старшокласників на традиціях українського народу досліджена недостатньо.

Автори наукових праць, а відтак і словесники раніше також зверталися до народних традицій, але не акцентували увагу на їх виховному морально-етичному аспекті.

Отже, недостатня теоретична і практична розробленість проблеми, необхідність повнішої реалізації навчально-виховних, пізнавальних та розвивальних можливостей творів української літератури, підвищення рівня морально-етичної вихованості учнів зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, визначили його об’єкт, предмет, мету і завдання.

Об’єктом дослідження є процес вивчення української літератури в 9-11 класах загальноосвітньої школи.

Предметом зміст, форми, методи і прийоми морально-етичного виховання старшокласників на традиціях українського народу у процесі вивчення художнього твору.

Мета дослідження полягає в розробці науково обґрунтованої ефективної методики формування морально-етичної вихованості старшокласників під час вивчення української літератури.

Гіпотеза дослідження – морально-етичне виховання старшокласників на традиціях українського народу буде ефективним, якщо:

- забезпечуватиметься глибоко продумана система використання традицій, відображених у художніх творах українських письменників, з метою морально-етичного виховання школярів;

- застосовуватимуться ефективні методи і прийоми, які ґрунтуються на різних формах творчої діяльності учнів;

- буде здійснено проекцію матеріалу, що вивчається, на сучасність.

Для досягнення мети та перевірки гіпотези дослідження було поставлено такі завдання:

1) здійснити теоретичний аналіз проблеми морально-етичного виховання як визначального фактора у формуванні морально-етичних норм поведінки;

2) проаналізувати навчальні програми, підручники та посібники з української літератури в аспекті досліджуваної проблеми;

3) створити систему морально-етичного виховання старшокласників на традиціях українського народу під час вивчення літературних творів;

4) перевірити ефективність запропонованої методики на практиці;

Методологічною основою дослідження є основні положення педаго-гічно-психологічних праць про морально-етичне виховання, розвивальне і виховуюче навчання, психологічні особливості сприймання старшокласниками літературних творів, загальнолюдські цінності української літератури та її вплив на формування високих моральних ідеалів, значення традицій у морально-етичному вихованні.

Для реалізації поставлених завдань використовувались такі методи дослідження:

- теоретичні: вивчення й аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з теми дослідження, аналіз навчальних програм, підручників та посібників з української літератури, теоретичне осмислення і узагальнення педагогічного досвіду;

- емпіричні: констатуючий зріз, бесіди з учителями-словесниками і учнями, анкетування, аналіз учнівських творчих робіт, формуючий експеримент.

Дисертаційне дослідження проводилося на базі середніх загальноосвітніх шкіл м. Ніжина, м. Чернігова, Київської і Рівненської областей, ліцею Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя. Експериментальним вивченням для забезпечення вірогідності результатів було охоплено 315 учнів.

Дослідження проводилося упродовж трьох етапів.

На першому, підготовчому етапі ( 1990-1994 рр.), вивчалася психолого-педагогічна і методична література з теми, було підготовлено експериментальні матеріали.

На другому етапі ( 1994-1996 рр.) було висунуто кілька робочих гіпотез щодо здійснення морально-етичного виховання старшокласників під час вивчення української літератури, проведено констатуючі зрізи та проаналізовано їх результати у середніх загальноосвітніх школах Чернігівської, Київської, Рівненської областей. Під час проведення констатуючого зрізу вивчався стан викладання української літератури в 9-11 класах, досвід передових учителів з проблеми, глибина засвоєння старшокласниками навчального матеріалу. Використовувався метод спостереження за роботою вчителів та учнів. Методом спостереження з’ясовувалося таке питання: які методи, прийоми, форми роботи сприяють морально-етичному вихованню учнів під час вивчення літературного твору. Аналіз матеріалів констатуючого зрізу дав змогу виявити позитивні сторони, недоліки і труднощі в роботі вчителів з морально-етичного виховання на традиціях українського народу під час вивчення української літератури, розуміння важливості цієї проблеми, визначити шляхи підвищення ефективності роботи з морально-етичного виховання учнів на уроках літератури.

На третьому етапі (1996-1999 рр.) здійснювалося експериментальне навчання, за допомогою якого перевірялося, як пропонована методика вплине на підвищення ефективності рівня знань старшокласників про традиції українського народу та закладені в них морально-етичні норми, на активізацію їхньої розумової діяльності, вироблення власних оцінних суджень.

Формуючий експеримент проводився на базі середніх загальноосвітніх шкіл №2,4,7,10,15,16 міста Ніжина та №17,20 міста Чернігова.

Наукову новизну дослідження становлять:

- теоретичне обґрунтування системи роботи з морально-етичного виховання старшокласників на традиціях українського народу під час вивчення української літератури.

- створення і впровадження в практику системи роботи, в основу якої покладено методику, що ґрунтується на вивченні традицій українського народу, відображених у творах українських письменників, яка сприяє формуванню у старшокласників особистісного ставлення до морально-етичної проблематики творів, забезпечує сприймання та осмислення морально-етичних норм, закладених в українських традиціях на високому інтелектуальному рівні.

Теоретичне значення дослідження полягає в науковому осмисленні та обґрунтуванні методики формування морально-етичних почуттів, норм поведінки старшокласників у процесі вивчення української літератури.

Практичне значення дослідження полягає в апробації навчально-виховної системи роботи, спрямованої на ефективне вивчення української літератури, широкому використанні морально-виховного потенціалу українських традицій.

Вірогідність висновків і результатів дослідження забезпечується обґрунтованим методологічним підходом до розв’язання проблеми, вивченням і узагальненням передового педагогічного досвіду, використанням комплексу методів дослідження, адекватних його предмету і завданням, застосуванням науково апробованої методики, кількісною і якісною обробкою результатів експерименту.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалася шляхом публікації статей, виголошення доповідей на конференціях, методичних семінарах, у яких популяризувалися основні ідеї морально-етичного виховання учнів на традиціях українського народу під час вивчення літератури.

Результати доповідалися на засіданнях лабораторії методики літератури Інституту педагогіки АПН України, науково-практичних конференціях у Ніжинському педагогічному інституті ( 1993 р.), на міжнародній конференції “Мова і культура” в Українському інституті міжнародних відносин ( Київ, 1994р. ), наукових семінарах кафедри методики викладання мови та літератури Ніжинського державного педагогічного університету, на курсах, семінарах працівників освіти, методистів, учителів загальноосвітніх шкіл.

На їх основі підготовлено науково-методичні рекомендації щодо вивчення нових тем, що увійшли до курсу української літератури і впроваджені в практику роботи шкіл Чернігівської області.

СТРУКТУРА ТА ОСНОВНИЙ СТРУКТУРА ТА ОСНОВНИЙ

Дисертація складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел. Обсяг роботи 156 сторінок основного тексту (в тому числі 4 таблиці, 2 діаграми). Список використаних літературних джерел містить 201 найменування.

У вступі подано обґрунтування актуальності проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання та гіпотезу дослідження, охарактеризовано методи та етапи експериментально-дослідницької роботи, розкрито вірогідність, наукову новизну, теоретичну і практичну значущість одержаних результатів.

У першому розділі – “Теоретичні основи морально-етичного виховання учнів у процесі вивчення української літератури” – висвітлюються теоретичні передумови дослідження, розглядається проблема морально-етичного виховання учнів на традиціях українського народу в педагогічній, психологічній, філософській, етнографічній науці, аналізується стан досліджуваної проблеми в шкільних програмах, підручниках, практиці роботи школи.

Аналіз педагогічної, психологічної, етнографічної літератури дозволив виділити найважливіші аспекти досліджуваної проблеми: з’ясувати роль традицій у морально-етичному вихованні учнів у процесі вивчення української літератури.

З визначенням пріоритету загальнолюдських цінностей у вихованні підростаючих поколінь у педагогічній теорії формується глибоке розуміння суті процесу виховання та ролі в ньому народних виховних традицій.

Питання морального виховання з використанням народних традицій порушували в різний час філософ-просвітитель і поет-гуманіст Г.С. Сковорода, вчений-педагог, письменник та історик О.В.Духнович. Вони справедливо вважали, що суть виховання закладено в природі самого народу. Велику увагу вчені приділяли традиційним народним святам, звичаям, обрядам.

Рисами високої моральності людини Г.С. Сковорода вважав патріотизм, любов до своєї Вітчизни, поєднання особистих і громадських інтересів, чесність, порядність, скромність, совісність, гуманність, дружбу з добрими людьми, оптимізм.

Багато уваги вихованню молодого покоління приділяли українські письменники Т.Г. Шевченко, І.Я. Франко, М.М. Коцюбинський, П.А. Грабовський, Леся Українка. Вони вважали, що виховання не повинно бути відірваним від рідного ґрунту. Знання історії свого народу, національних традицій допомагає людині знайти своє місце в суспільному житті, а духовність, гуманізм, сердечність, любов, співчуття є не просто абстрактними моральними категоріями, а результатом виховання, найважливішими рисами людини.

І.Я.Франко висловлював думку про те, що кожна людина, а тим більше людина, яка живе у суспільстві і на кожному кроці суспільством тісно зав’язана, мусить виробити собі певне коло понять про людське життя, про поводження з людьми, це є розуміння вірності, справедливості, дружби і добра. Ці поняття служать основою моралі, що є предметом останньої і найвищої науки – етики. Великий педагог К.Д.Ушинський стверджував, що кожен народ має свою мету виховання, свій особливий ідеал людини і вимагає від свого виховання відтворення цього ідеалу в окремих особистостях.

Важливе значення для розв’язання завдань дослідження мають праці А.С.Макаренка, який вважав необхідним поглиблювати і зміцнювати зв’язки школи з життям, з тими проблемами, які воно ставить. Він підкреслював, що виховна роль народних традицій і звичаїв полягає у створенні атмосфери, в якій неможливі негативні вчинки.

Проблемі формування загальнолюдських форм моралі велику увагу приділяв В.О.Сухомлинський. У своїй практичній діяльності він давав уроки людяності, завжди хотів розбудити в душі молодої людини доброту, сердечність, чуйність, порядність.

Г.Г. Ващенко вважав, що зберігання своїх традицій і пошана до них – це важливий національний обов’язок людей і, зокрема, молоді.

Особливо велику роль відіграють традиції у збереженні нації, яку інколи визначають як цілісність минулих, сучасних і майбутніх поколінь. Завдяки традиціям зберігається і розвивається національна мова, без якої неможливе існування нації, зберігається релігія, звичаї, здобутки мистецької творчості, світогляд, народні ідеали – все, що створює обличчя народу, що відрізняє його від інших народів.

В основу виховання Григорій Ващенко ставить загальнолюдські та національні цінності, виплекані впродовж віків. До цих цінностей належить закон творення добра та боротьби зі злом, пошук правди і побудова справедливого ладу, що спирається на плекання любові і краси.

Життя українців регулюється звичаями, які, за висловом Олекси Воропая, є тими прикметами за якими розпізнається народ не тільки в сучасному, а і в його історичному минулому.

Неабияку цінність для нашого дослідження становлять праці відомого дослідника української етнопедагогіки М.І. Стельмаховича. Використовуючи широкий і різнобічний матеріал українського фольклору, етнографії, художньої літератури, повсякденної практики, автор розкриває сутність педагогіки – її роль і місце у вихованні молоді на сучасному етапі, форми і методи народного виховання.

Система роботи, яка апробується у процесі експериментального дослідження, ґрунтується на працях В.Т.Скуратівського, який глибоко і всебічно розкриває у своїх працях сімейні свята, народні звичаї і традиції.

У дослідженнях сучасних науковців Д.П. Буєвої, В.Д. Левченко, Т.І. Мацейків, В.Д. Плахова, М.Г. Стельмаховича, Є.І. Сявавко з означеної проблеми традиції розцінюються як основа виховання підростаючого покоління. Завдяки традиціям наш народ відтворює себе, свою духовну культуру, свій характер і психологію у своїх нащадках. Традиції яскраво відображають духовні цінності народу, своїм корінням вони сягають у далекі часи, втілюють народну мудрість, людський досвід, фіксують сходини формування людини як особистості, сприяють усвідомленню правильних норм, ідеалів, які впливають на вчинки, поведінку, діяльність, почуття, думки людей.

У психології (В.Г.Ананьєв, І.Д.Бех, А.А. Бодальов, Л.І.Божович, О.Г. Ковальов, П.М. Якобсон та ін.) морально-етичне виховання розглядається як одна з неодмінних умов розвитку особистості і об’єктивна потреба прогресу всього суспільства.

Даючи аналіз ціннісної природи, моралі і розкриваючи її суть, філософи Л.М.Архангельський, О.Г.Дробницький, І.С.Кон, А.Г.Немировський, Ю.М. Смоленцев вказують на необхідність розуміння школярами моралі і етики в єдності.

Про актуальність і важливість цієї проблеми йдеться у працях Миколи Шлемкевича, Юрія Бойка, Володимира Винниченка, Дмитра Донцова.

Морально-етичне виховання старшокласників на традиціях українського народу розглядається в нашому дослідженні як формування у них стійкого інтересу до традицій усвідомленої потреби і готовності дотримуватися у своєму житті морально-етичних норм, закладених у традиціях.

Морально-етичну вихованість визначаємо як потребу учня оцінювати та аналізувати вчинки літературних героїв, людські якості з погляду морально-етичних ідеалів українського народу. Розуміємо її як систему моральних ідеалів та переконань, що визначають ставлення людини до інших людей, до самої себе, до рідного краю, до праці,  природи, життя, традицій свого народу.

У розділі проаналізовано шкільні програми, підручники, методичну літературу з досліджуваної проблеми. Аналіз методичної літератури дозволяє зробити висновок про те, що протягом останніх п’яти років науковцями та вчителями-практиками приділяється часткова увага проблемі морально-етичного виховання. Однак доводиться констатувати таке:

- підручники та методичні посібники з української літератури ще не мають достатньої кількості навчального матеріалу, який би допомагав виховувати молодь на кращих традиціях українського народу;

- бракує методичної літератури з досліджуваної проблеми;

- не узагальнено передовий педагогічний досвід з морально-етичного виховання, який ґрунтується на традиціях нашого народу.

Під час поглибленого вивчення практики роботи шкіл було проведено констатуючі зрізи, за допомогою яких виявлено позитивні сторони, недоліки і труднощі у здійсненні морально-етичного виховання на традиціях українського народу. На основі наукових критеріїв визначено рівень морально-етичної вихованості школярів. Експериментальна робота проводилася в школах міст Ніжина, Чернігова, Київської та Рівненської областей. Результати констатуючого зрізу дозволили визначити три рівні морально-етичної вихованості учнів: високий, середній і низький за ставленням до традицій як до цінності.

До першої групи (високий рівень) належать респонденти з досить стійкими знаннями про традиції. Учні безпомилково називають твори українських письменників, де відображено традиції, можуть знайти і пояснити їх зміст, осмислюють морально-етичні цінності українського народу, вміють оцінити свої вчинки та вчинки літературних героїв.

До другої групи (середній рівень) відносимо респондентів, інтерес яких до традицій виявився під впливом подій сучасності. У своїх відповідях вони засвідчили наявність деяких знань про традиції, вміння висловлювати свою думку. Але учні не завжди можуть пояснити морально-етичні вчинки літературних героїв.

Третя група респондентів (низький рівень) характеризується слабкою здатністю або нездатністю проникати в сутність традицій, невмінням знаходити їх у творі, пояснювати, мотивувати поведінку літературних героїв. Ці школярі не вміють висловлювати власну думку про морально-етичні вчинки персонажів.

Діагностичні зрізи дозволили виявити, що на початок експерименту високий рівень вихованості становить 4,76% учнів, середній - 34,6 %, низький - 60,63 %.

Розуміючи місце, роль та значення українських традицій у морально-етичному вихованні учнів, необхідно було виявити рівень готовності вчителів до діяльності, пов’язаної з використанням традицій у процесі викладання української літератури. Важливим складником готовності є спрямованість, яка, як інтегральна якість особистості, обумовлює мотиви, оцінку, розуміння значущості, рівень теоретичної обізнаності та практичної підготовки.

Результати дослідження показали, шо майже 42 % із числа опитаних добре володіють методикою використання матеріалу про традиції на уроках літератури; 52 % недостатньо підготовлені до такої роботи; 6% - учителів на високому рівні проводять роботу з морально-етичного виховання, використовуючи традиції.

Аналіз результатів констатуючого зрізу дав змогу зробити такі висновки про стан досліджуваної проблеми в практичній діяльності учнів та вчителів:

- рівень сформованості морально-етичної свідомості учнів, де проходив констатуючий зріз, досить низький;

- учні виявляють значний інтерес до цієї проблеми;

- знання учнів про традиції залежать від вміння вчителя зацікавити їх цим аспектом роботи на уроці;

- старшокласники не завжди можуть відшукати традиції в художньому творі, пояснити їх зміст та пов’язати з сучасністю.

Ознайомившись із досвідом роботи вчителів, можна зробити висновок про те, що:

- недостатня кількість національних підручників, посібників, хрестоматійної, довідкової, методичної літератури утруднює роботу вчителя літератури;

- на уроках літератури приділяється недостатня увага морально-етичному вихованню учнів на традиціях українського народу;

- значна кількість вчителів літератури має слабку підготовку до цієї роботи.

У другому розділі – “Дослідно-експериментальна робота з проблеми морально-етичного виховання учнів на традиціях українського народу під час вивчення літератури” – подано теоретичне обґрунтування дослідно-експериментального дослідження, розкрито систему роботи з питань удосконалення морально-етичного виховання учнів на уроках української літератури, доведено ефективність запропонованої методики.

Експериментальна робота з морально-етичного виховання у процесі вивчення літератури в старших класах планувалася з урахуванням результатів наукових досліджень з педагогіки, психології, методики викладання літератури, філософії та інших наук. При цьому враховувалися:

- завдання виховання учнів у загальноосвітній школі;

- можливість усвідомлення старшокласниками морально-етичних норм, закладених в українських традиціях під час вивчення творів українських письменників;

- закономірності формування морально-етичних норм;

- вікові особливості старшокласників;

- характер завдань, які сприяють морально-етичному вихованню на традиціях українського народу в процесі вивчення літератури;

- форми і методи найбільш ефективного впливу на школярів;

- системність як єдність мети, змісту, принципів, організаційних форм, методів, засобів впливу на учнів.

Здійснення морально-етичного виховання учнів на уроках літератури розглядається як система, яка включає ефективні методи, прийоми, види і форми навчальної діяльності, що сприятимуть морально-етичному вихованню учнів на народних традиціях. У ній запрограмовано такі функції:

а) діагностична (визначити рівень морально-етичних знань і умінь учнів);

б) інформаційна (забезпечувати поглиблення знань учнів про народні традиції та закладені в них морально-етичні норми);

г) виховна (виховувати повагу до традицій свого народу, сприяти формуванню морально-етичної свідомості, моральних почуттів, переконань).

Система взаємопов’язує три етапи.

На першому етапі ставилася мета накопичити необхідні знання про традиції, виховувати інтерес учнів до традицій українського народу, відображених в творах українських письменників; на другому - створювалися умови для глибокого емоційного й інтелектуального засвоєння морально-етичного виховного змісту українських народних традицій, відображених в літературних творах; завдання третього етапу полягали в стимулюванні учнів до самостійної оцінки вчинків героїв творів з погляду народної моралі, у формуванні вміння пов’язувати ці моральні норми з сучасністю.

У дисертації розроблено орієнтовні таблиці системи засвоєння морально-етичних понять у процесі аналізу художніх творів. В пропонованих таблицях виділяються назви творів, що вивчаються за програмою, традиції, до яких треба звернутися у процесі роботи над художнім твором, конкретизуються морально-етичні норми. В залежності від конкретних умов таблиці можуть змінюватись і доповнюватися.

На основі дослідного навчання, аналізу навчальної програми і шкільних підручників з української літератури, було вибрано твори  за такими критеріями:

1) морально-етичний потенціал твору;

2) художня майстерність автора у зображенні традицій українського народу;

3) зв’язок художнього твору з сучасністю;

4) багатожанровість творів.

У розділі науково доведено, що ефективні форми, методи і прийоми роботи на уроках літератури сприяють формуванню у старшокласників морально-етичних переконань, вихованню морально-етичної поведінки, розвивають творчість учнів.

Експериментальне дослідження показало, що українська література має потужний потенціал для виховання школярів. Літературні твори володіють універсальною здатністю впливати на формування світогляду особистості, акумулювати духовний досвід попередніх поколінь і трансформувати його в особистий досвід кожної людини.

Традиції, відображені в художніх творах, пробуджують в учнів почуття національної гідності, турботу за людей, милосердя, прагнення до доброчинності.

Результати дослідження дали змогу визначитися в перевазі запропонованої експериментальної методики.

Одним із перших показників результативності експериментальної роботи є ріст знань про традиції. Учні експериментальних класів виявили широку обізнаність з народними традиціями. У своїх відповідях вони показали не тільки знання літературних творів, у яких відображено традиції, а й зуміли пояснити їх зміст. Знання про традиції стали потребою, про що свідчить не тільки зростання інтересу до художніх творів, в яких змальовано традиції, а й вибір літератури про зародження звичаїв і традицій про особливості традицій не тільки українського, а й інших народів. Підвищився інтерес до наукової етнографічної літератури.

В експериментальних класах учні давали чітку морально-етичну оцінку героям творів, їхнім вчинкам, поведінці, називали чимало моральних рис літературних героїв, які відповідають традиційним народним уявленням про морально виховану людину, покладаючись у відповідях на літературні джерела.

Виховуючий вплив українських традицій на морально-етичну поведінку учнів виявляється в тому, що вони знаходять свою опору і підтвердження у виникненні в людини нових думок про себе і про світ, в новому погляді на себе, в нових поясненнях і інтерпретаціях життя. Про досягнення такого рівня виховуючого впливу традицій можуть свідчити активність і глибина відповідей і питань учнів у процесі засвоєння навчального матеріалу, зацікавленість в обговоренні морально-етичних проблем, бажання обстоювати свою думку, не просто доповнити або виправити товариша, але й аргументувати свої доповнення.

Зіставлення результатів контрольних і експериментальних груп засвідчують ефективність розробленої методичної системи морально-етичного виховання учнів на традиціях українського народу, що переконує в достовірності гіпотези дослідження і успішній реалізації його завдань. Складена на основі порівняльних результатів таблиця усних відповідей, письмових робіт учнів експериментальних та контрольних груп дає змогу зіставити рівні морально-етичної вихованості під час вивчення української літератури.

Таблиця №1.

Співвідношення рівнів морально-етичної вихованості учнів

експериментальних та контрольних груп

Рівні

Початок експерименту

Кінець експерименту

Контрольні класи, %

Експериментальні класи, %

Контрольні класи, %

Експериментальні класи, %

високий

середній

низький

2,9

34,1

63

4,76

34,61

60,63

3,5

38

58,5

35

56

9

Таким чином, якісний і кількісний аналіз результатів формуючого експерименту дозволяє зробити висновок про те, що запропонована система роботи з питань морально-етичного виховання на традиціях українського народу в процесі вивчення літератури в цілому ефективна і дає позитивні результати.

Так, по закінченні формуючого експерименту на низькому рівні морально-етичної вихованості в експериментальних класах було 9 % учнів, на середньому - 56 %, на високому - 35 %, тоді як у контрольних класах ці показники відповідно становили: на низькому рівні - 58,5 %, на середньому - 38 %, на високому - 3,5 %.

Одержані дані відображено в діаграмах і таблицях. Вони свідчать про необхідність впровадження запропонованої системи морально-етичного виховання учнів на традиціях українського народу в  методику викладання літератури. Цілеспрямоване включення у навчально-виховний процес матеріалу про традиції сприяє формуванню у старшокласників усталених інтересів до літератури, народної  творчості, культури, національних духовних цінностей, творчо розвиває особистість.

У дисертаційному дослідженні зроблено такі загальні висновки:

Звертаючись до народних традицій, зображених у художньому творі, слід зважати на їх морально-етичну та естетичну значущість, добирати такий матеріал, який допомагає формувати  не лише підвищений інтерес до традицій, а й більш повноцінне сприймання художнього твору в цілому.

Морально-етичному вихованню учнів на традиціях українського народу сприяє поетапне ускладнення системи завдань у роботі над художнім твором.

Формування стійких понять про моральні норми поведінки, етику стосунків, моральні риси залежить від уміння вчителя організовувати процес осмислення навчального матеріалу, обирати методи, прийоми і форми навчання, які стимулюють розумову діяльність учнів.

Глибоке осмислення морально-етичного змісту традицій ґрунтується на проблемному підході до вивчення матеріалу, створенні ситуацій, в яких фіксується увага на моральних вчинках героїв твору, етиці поведінки.

Сформовані уміння аналізувати вчинки героїв з морально-етичних позицій під час вивчення художнього твору мають важливе значення для вироблення у старшокласників особистісної життєвої позиції, моральних понять, поглядів та переконань, культури поведінки.

Проблема морально-етичного виховання старшокласників на традиціях українського народу не вичерпується результатами виконаного дослідження, яке необхідно розглядати як один із можливих підходів до її розв’язання. Предметом подальшого дослідження порушеної в дисертації проблеми може стати питання поглиблення уявлення старшокласників про морально-етичний ідеал, морально-етичний розвиток особистості в процесі вивчення історичних творів, морально-етичне виховання учнів у процесі позакласної роботи з літератури.

Особиста участь автора в одержанні результатів полягає в самостійному дослідженні проблеми, узагальненні власного педагогічного досвіду роботи в школі, професійно-технічному училищі, ліцеї, вузі, впроваджені у практику роботи школи авторської дослідної методики морально-етичного виховання старшокласників на традиціях українського народу.

Матеріали дослідження висвітлено у таких друкованих працях:

1. Драчук Л. Народні звичаї і обряди у романі Уласа Самчука “Марія” // Рідна школа. - 1998. - № 11. - С.12-15.

2. Драчук Л. Морально-етичне виховання учнів на традиціях українського народу, відображених у творах Т.Шевченка. // Українська література в загальноосвітній школі. – 1999. – №2. – С.20-26.

3. Драчук Л. Морально-етичне виховання учнів на традиціях українського народу під час вивчення пісенної творчості українських поетів. // Українська література в загальноосвітній школі. – 1999. – № 5. – С.2-4.

4. Драчук Л. Морально-етичне виховання учнів на традиціях українського народу під час вивчення п’єси І.П.Котляревського “Наталка Полтавка” // Рідна школа. – 1998. – № 5. – С.79-80.

5. Драчук Л. Виховання ціннисних орієнтацій у учнів під час вивчення усної народної творчості у 6 класі. Методика, досвід, пошук // Наук.-метод. зб. Випуск ІІІ. – Ніжин, 1996.– С.94-97.

6. Драчук Л. Деякі аспекти морального виховання учнів у сучасній школі. Освіта і виховання в Польщі й Україні (ХІХ-ХХ ст.) //Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Ніжин, 1998.- С.96-100.

7. Драчук Л. Морально-етичне виховання учнів на традиціях українського народу під час вивчення усної народної творчості // Пед. Науки: пошуки, здобутки, завдання. – Київ, “Педагогічна думка”, 1997. – С.77-78.

Драчук Л.І.

Морально-етичне виховання учнів на традиціях українського народу в процесі вивчення літератури.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання української літератури, Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2000.

Захищаються результати теоретико-експериментального дослідження. Встановлено, що використання на уроках народних традицій,  відображених у художній літературі, застосування новітніх ефективних форм і методів організації навчальної діяльності, моделювання виховних ситуацій за допомогою системи поетапного формування моральності значно підвищать рівень морально-етичної вихованості учнів, сформують їх морально-етичні ідеали, естетичні смаки, моральні норми поведінки.

Матеріали дослідження слугують науковою основою для подальшого вдосконалення процесу вивчення літератури в школі.

Ключові слова: мораль, етика, традиції, звичаї, обряди, морально-етичне виховання, система поетапного формування, моделювання виховних ситуацій, сучасні ефективні форми та методи.

Драчук Л.И.

Морально-этическое воспитание учащихся на традициях украинского народа в процессе изучения литературы. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 – теория и методика изучения украинской литературы, Институт педагогики АПН Украины, Киев, 2000.

Защищаются результаты теоретико-экспериментального исследования. Установлено, что использование на уроках народных традиций, отраженных в художественной литературе, применение новейших эффективных форм и методов организации учебно-воспитательной работы, моделирование воспитательных ситуаций при помощи системы поэтапного формирования моральности существенно повысят уровень морально-этической воспитанности учеников, сформируют их морально-этические идеалы, эстетические вкусы, моральные нормы поведения. В исследовании научно обоснована и разработана эффективная методика морально-этического воспитания учеников на традициях украинского народа в процессе изучения украинской литературы; определены критерии эффективности разработанной системы, которая содействует формированию у школьников морально-этических убеждений, ценностных ориентиров, бережного отношения к истории своего народа, его культуре, традициям.

Экспериментальная методика осуществления морально-этического воспитания учащихся  на традициях украинского народа в процессе изучения литературы содействует повышению эффективности учебно-воспитательного процесса в школе.

Результаты исследования дают конкретный материал для усовершенствования пособий учителям-словесникам, вносят уточнения в программы по литературе для общеобразовательных школ.

Ключевые слова: мораль, этика, традиции, обычаи, обряды, морально-этическое воспитание, система поэтапного формирования, моделирование воспитательных ситуаций, современные эффективные формы и методы.

Drachuk L.I.

Moral and ethic education of pupils in the process of literature learning on the traditions of the Ukrainian people. – Manuscript.

The dissertation for the candidate degree of pedagogical sciences in speciality 13.00.02 – theory and methods of teaching Ukrainian, Institute of Pedagogic of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv,2000.

The results of theoretical and experimental research are defended. It is examined that the use of national traditions reflected in fiction, the application of modern effective forms and methods of organization in studies, modeling of educational situations with the help of the system of step by step morality forming at lessons will considerably raise the level of moral and ethic upbringing of schoolchildren. It will also form their moral and ethic ideals, aesthetical tastes and ethical norms of behavior.

The materials of the research are theoretical and methodic basis for further perfection of the process of literature studying at school.

Key words: moral, ethics, traditions, customs, ceremonies, moral and ethic upbringing, the system of step by step forming, modeling of educational situations, modern effective forms and methods


Диплом на заказ


1. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Одеса2003
2. на тему Естественные монополии и их регулирование в условиях российской экономики
3. Бюджетное управление в холдингах с чего начать
4. задание- Изобразить схему представления современной проблемы географии состоящую из отдельных блоков кот
5. ка Крит периоды детского возраста 2 особенности отличающих детский от взрослого организма- Интенсивны
6. процедура банкротства применяемая к должнику в целях обеспечения сохранности имущества должника проведен
7. Выкладка и размещение товаров
8. О муниципальной службе в Российской Федерации Об общих принципах организации местного самоуправления в
9. ЛЕКЦИЯ 10 МЕТОДЫ ЗАКОНЫ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ 06
10. Реферат по історії України
11. Глобальные проблемы человечества Использование Мирового океана
12. Лекция 24 СОЦИАЛЬНАЯ ФИЛОСОФИЯ часть 2 Рассматриваемы
13. причинная обусловленность всеобщая закономерная связь природы общества мышления закономерная и необход
14. Обязательный аудит ~ это вид аудиторской проверки которая должна проводиться в каждом предприятии ежего
15. РЕФЕРАТА Определения ldquo;характерrdquo; и ldquo;структура личностиrdquo; Строение характера Основной при
16. Возможности языка Си для работы со структурами- определение структурного типа данных способы объявления п
17.  Основные виды общевойскового боя Наступление оборона 2
18. Проектирование детского развлекательного центра маленький мир
19. Опыт кооперативного движения в СССР в период.html
20. Реферат- Заболевание щитовидной железы и беременность