Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Полтава 1999 Ди

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-06-20

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 23.1.2022

Міністерство  охорони  здоровя  України

Українська  медична  стоматологічна  академія

На правах рукопису

Срібник  Павло  Леонідович

УДК 616.314-089.23-06:616.31-002]-053.5-085

ЛІКУВАННЯ   ПРОТЕЗНОГО  СТОМАТИТУ  У

ДІТЕЙ,  ЩО  КОРИСТУЮТЬСЯ  ЗНІМНИМИ  

ОРТОДОНТИЧНИМИ  АПАРАТАМИ

14.01.22 - стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Полтава - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України на кафедрі дитячої стоматології

                              (ректор - академік АМН України, професор Г.В.Дзяк)

Науковий керівник - доктор медичних наук, професор

                                     Дичко  Євген  Никифорович,

  Дніпропетровська державна медична академія,

                                     завідувач кафедри дитячої стоматології

Офіційні опоненти: –доктор медичних наук, професор

Куцевляк Валерій Ісаєвич, завідувач кафедри дитячої

стоматології Харківського державного медичного

університету

–доктор медичних наук, професор

Руденко Михайло Модестович, завідувач кафедри

дитячої стоматології Одеського державного медичного

університету

Провідна установа –Київська  медична   академія   післядипломної   освіти

МОЗ України, кафедра терапевтичної  стоматології  

з  курсом дитячої стоматології

Захист дисертації відбудеться 23 листопада 1999р.  о 14 годині  на  засіданні Спеціалізованої  Вченої   Ради  Д 41.601.01  при  Українській  медичній стоматологічній академії (314024, м.Полтава, вул. Шевченка, 23).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української медичної       стоматологічної академії.

Автореферат розісланий 20 серпня 1999р.

Вчений секретар

Спеціалізованої Вченої Ради Д 41.601.01,

кандидат медичних наук, доцент                                                  Н.В.Головко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Лікування дітей ортодонтичними апаратами при виправленні аномалій та деформацій зубних рядів і щелепів у клініці дитячої стоматології посідає значне місце.

Дослідники вважають, що 35-70% дітей шкільного віку потребують виправлення патології прикусу (Ф.Я.Хорошилкіна, 1982, С.І.Криштаб, 1987). Необхідно визнати те, що переважна більшість цих осіб підлягає складному ортодонтичному втручанню (Ф.Я.Хорошилкіна, Г.Н.Гранчук, 1989).

Однак з цілком очевидних незручностей і перш за все психоемоційної реакції,  ортодонтична корекція у дітей та підлітків не завжди буває повноцінною, а в ряді випадків призводить до відмови (В.Д.Куроєдова, 1997). Тим більше, що апаратурне виправлення патологічного прикусу досить часто супроводжується реактивним запаленням слизової оболонки порожнини рота, нерідко з болісними відчуттями, особливо в ділянках контакту покривних тканин з базисом апарата. Тому значна кількість дітей та підлітків, які знаходились на ортодонтичному лікуванні, відмовляються від виправлення патології прикусу і їх число досягає 30%. Разом з тим можливі рецидиви деформації  зубощелепного апарата (до 40% випадків) (Ф.Я.Хорошилкіна, 1977).

Ускладнюючими обставинами в ході ортодонтичного виправлення патологічного прикусу необхідно назвати наявність карієсу зубів і хронічне запалення ясен у дітей та підлітків. Через незадовільний гігієнічний стан порожнини рота (більше 60% осіб) і значне обсіменіння  бактеріями поверхні зубів та ортодонтичних апаратів створюються умови для збільшення ускладнень при ортодонтичному виправленні патологічного прикусу (Ф.Я.Хорошилкіна, 1982, 1987).

Дослідженнями установлено, що незнімні та знімні пластинкові апарати, які використовуються для ортодонтичного лікування, істотно змінюють біоценоз порожнини рота, особливо в місцях їх контакту з покривними тканинами.

Стосовно причин і механізму  розвитку реакції слизової оболонки порожнини рота при використанні ортодонтичних апаратів існує ряд думок, хоча і не підтверджених достатнім матеріалом досліджень. Слід зазначити, що пластинкові апарати можуть мати механічний травмуючий вплив на покривні тканини (Є.В.Боровський, 1988), токсичний - мономером акрилової пластмаси (К.А.Макаров, М.З.Штейнгарт, 1980), що супроводжується травмуючими, токсичними і контактно-алергічними реакціями (В.Г.Василенко, 1966; C.Nielsen, F.Klaschka, 1971). Водночас пластмаса ортодонтичного апарата небезпечна з точки зору провокації алергічної реакції (З.С.Василенко, 1955; А.А.Пашковська, К.Душалієв, 1970). Проте детальне вивчення причин та їх співвідношення при виникненні подразнюючих реакцій слизової оболонки в процесі ортодонтичного лікування не проводилось.  Також недостатньо вивчена можливість лікування стоматиту, що виникає внаслідок ортодонтичної корекції патологічного прикусу у дітей.

Відомі рекомендації щодо дотримання технології виготовлення пластинкових апаратів, полоскання відварами лікарських трав і гігієни порожнини рота (М.А.Нападов, П.А.Чепелєва, 1990; П.І.Данилов, 1993) не завжди результативні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота являє собою фрагмент планової наукової теми кафедри дитячої стоматології Дніпропетровської державної медичної академії “Розробка та удосконалення методів лікування, профілактики і реабілітації при стоматологічних захворюваннях у дітей, які мешкають в умовах інтенсивної промислової зони”, № державної реєстрації 01.89.0008873.

Мета дослiдження. Підвищити ефективність лікування реактивного запалення слизової оболонки порожнини рота у дітей, що виникає при використанні пластинкових ортодонтичних апаратів з урахуванням уточнення його патогенезу.

Завдання дослiдження

  1.  Вивчити частоту протезного стоматиту, що виникає в процесі застосування знімних пластинкових ортодонтичних апаратів.
  2.  Вивчити клінічні прояви протезного стоматиту як ускладнення, яке виникає під час ортодонтичного лікування знімними пластинковими апаратами.
  3.  Вивчити роль механічного, хімічного та бактеріального фактора у виникненні протезного стоматиту як ускладнення в результаті використання знімних пластинкових апаратів.
  4.  Вивчити показники гомеостазу і місцевої резистентності в ротовій рідині, гістологічну та цитологічну картину слизової оболонки порожнини рота при протезному стоматиті як ускладненні ортодонтичного лікування в результаті застосування знімних пластинкових апаратів.
  5.  Розробити і апробувати засоби лікування реактивного запалення слизової оболонки порожнини рота при використанні знімних пластинкових ортодонтичних апаратів із застосуванням лікувального комплексу А-бактерину і бішофіту, антигістамінних засобів та антиоксидантів.

Наукова новизна одержаних результатiв. В результаті дослідження установлено, що у дітей, які виправляють патологічний прикус за допомогою знімних пластинкових ортодонтичних апаратів, виникає реактивне запалення слизової оболонки порожнини рота у 20% випадків.

Вперше при поглибленому дослідженні установлено, що реактивне запалення слизової оболонки порожнини рота як ускладнення ортодонтичного лікування виникає зі зміною місцевого імунітету за показниками лізоциму, Ig A, деструктивних змін слизової оболонки порожнини рота і функціональних порушень властивості слини, температури слизової оболонки порожнини рота, змін видового складу мікрофлори слини.

Розроблені показання для етіотропної і патогенетичної терапії реактивного запалення слизової оболонки порожнини рота.

Практичне значення одержаних результатiв. Розроблена методика діагностики патологічного стану слизової оболонки порожнини рота у дітей, які виправляють патологічний прикус за  допомогою знімних ортодонтичних апаратів, як реактивного запалення на подразнюючі  чинники ортодонтичного лікування, та методика лікувально-профілактичного впливу на слизову оболонку порожнини рота цих дітей.

Отримано високий терапевтичний ефект при лікуванні запалення слизової оболонки порожнини рота як ускладнення ортодонтичного виправлення прикусу з використанням лікувального комплексу А-бактерину і бішофіту, та антигістамінних засобів і антиоксидантів.

Особистий внесок здобувача у розробку наукових результатів, що  виносяться на захист.  Дисертаційна робота являє собою самостійне наукове дослідження. Виконана в умовах кафедри дитячої стоматології Дніпропетровської державної медичної академії.

Всі положення, які виносяться на офіційний захист, розроблені автором самостійно, в тому числі набір клінічного матеріалу, проведення лабораторних та клінічних досліджень, а також аналіз і оцінка результатів дослідження.

Статистична обробка одержаних результатів і тлумачення даних клініко-лабораторних досліджень здійснені автором самостійно.

Апробація  роботи.   Основні положення дисертації доповідались на обласних наукових конференціях Придніпровського регіону (1996, 1998 рр.), на науковій конференції молодих вчених Дніпропетровської державної медичної академії (1997р.), на засіданнях науково-практичної асоціації стоматологів Придніпровського регіону (1996-1998рр.), на заключних сесіях науково-дослідної роботи ДДМА (1996, 1997, 1998 рр.), на міжкафедральній конференції ДДМА (1998р.).

Дисертація апробована на міжкафедральному засіданні кафедр стоматологічного  профілю  ДДМА   (1998р.)  та  на   апробаційній   Раді УМСА   (1999 р.).

Публікації.  По темі дисертації опубліковано  4 статті в наукових журналах. Отримано позитивне рішення на винахід за № 98116099 від 18.11.1998р.

Впровадження в практику. Результати роботи впроваджені в практику клінік дитячої стоматології м.Дніпропетровська, м.Дніпродзержинська, м.Новомосковська. Результати досліджень розширюють уявлення про патогенетичне лікування реактивного запалення порожнини рота у дітей, які застосовують знімні пластинкові ортодонтичні апарати.  Також результати досліджень використовуються в навчальному процесі та лікувальній роботі кафедр дитячої і ортопедичної стоматології ДДМА.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 112  сторінках машинописного тексту, складається з вступу, огляду літератури, трьох розділів власних досліджень, заключної частини, висновків, практичних рекомендацій, переліку використаної літератури.

Бібліографічний перелік містить  214 джерел літератури, з яких 119 вітчизняних та 95 зарубіжних авторів. Фактичні дані подані в 16 таблицях і 4 рисунках.

Матеріали  та  методи  дослідження

Для реалізації поставлених завдань проведено значний обсяг клініко-лабораторних і клінічних досліджень з використанням параклінічних, мікробіологічних, морфологічних і біохімічних методик.

Обєктом дослідження були діти шкільного віку, яким в профільних лікувально-профілактичних установах проводили виправлення патологічного прикусу за допомогою знімних пластинкових ортодонтичних апаратів. Всього лікувалось 160 дітей у 7-12-річному віці (62 хлопчики і 98 дівчаток). Це склало 20% від 803 дітей, які отримували ортодонтичну допомогу. Одночасно проаналізовано 221 історія хвороби осіб, що лікувались дещо раніше.

В залежності від застосування лікувально-профілактичних засобів діти були поділені на три рівнозначні за чисельністю групи. Крім того, для порівняння показників спеціальних методик проведено обстеження 33 здорових дітей без істотних відхилень загального стану і органів порожнини рота, адекватного віку і статі.

Детальний аналіз основних методик дослідження в динаміці спостережень під час лікування ускладнень ортодонтичного виправлення прикусу у трьох груп осіб проведено при поглибленому вивченні одержаних даних.

Отримані результати заносили в карту стоматологічних обстежень, при цьому обстеження проводили за рекомендаціями ВООЗ (Е.В.Боровський, П.А.Леус, 1985).

Визначення стоматологічного статусу у дітей проведено з урахуванням вивчення субєктивних і обєктивних даних в ділянці слизової оболонки порожнини рота і ясен. Враховували характер больових і парестетичних ознак, зміни рельєфу і кольору покривних тканин, а також наявність морфологічних елементів ураження.

Усім особам визначали гігієнічний індекс порожнини рота за методикою Федорова-Володкіної (1976); вимірювали температуру слизової оболонки і ясен термометром ТПЕМ-1.

Властивості ротової рідини оцінювали способом визначення швидкості слиновиділення і вязкості ротової рідини (В.К.Леонтєв, Ю.А.Петрович, 1976; А.М.Водолацька, 1985). Визначали рН ротової рідини експрес-методом (А.І.Мельник, 1989) і язикову пробу за П.І.Даниловим (1993).

Лабораторні методи дослідження включали визначення вмісту лізоциму в ротовій рідині (С.Б.Ковязіна, 1981), рівень молочної кислоти (Р.П.Подорожна, 1965), рівень секреторного імуноглобуліну А (В.Г.Дорофейчук, 1968).

Морфологічні методи дослідження включали вивчення показників проби Ясиновського, цитологічні дослідження мазка-відбитка, гістологічні дослідження біоптату слизової оболонки порожнини рота.

Бактеріологічні методи включали вивчення вмісту ротової рідини за методикою Г.Д.Овруцького і співавторів (1987).

Для визначення ефективності лікувально-профілактичного комплексу при усуненні реактивного запалення слизової оболонки порожнини рота у дітей, яким виправляли патологічний прикус знімними пластинковими ортодонтичними апаратами, всі особи, що були під наглядом, поділено на три групи.

У першій групі (53 особи), крім обовязкових гігієнічних процедур застосовувались ротові ванночки з суміші відварів ромашки і шавлії протягом 2-3 хвилин тричі на день.

Діти другої групи (53 особи), виконуючи гігієнічні процедури, застосовували ротові ванночки суміші А-бактерину з розчином бішофіту протягом 3 хвилин тричі на день.

Особам третьої групи (54 особи)  крім місцевого використання А-бактерину і бішофіту в суміші, призначали усередину 0,2 г аскорбінової кислоти двічі на день, 0,001г тавегілу двічі на день і “Аевіт” по 1 драже двічі на день.

Курс лікування тривав один тиждень.

Одержані цифрові дані піддані статистичній обробці методом варіаційної статистики з використанням критерію Стьюдента  на ПЕОМ IBM PC - 486 за допомогою програмного засобу  Excel 5.0.

Результати дослідження

Отримані при обстеженні дітей результати дають змогу довести, що в переважній більшості випадків ускладнення на слизовій оболонці порожнини рота і ясен виникали через 30-40 діб від початку використання ортодонтичних апаратів.

Частота субєктивних відчуттів в порожнині рота розподілялась за зниженням: дискомфорт, відчуття стороннього тіла, набряк, печія, біль, поколювання. Таким чином, у 40% осіб визначались парестетичні, у 30% осіб - больові, а у 20% осіб - комбіновані відчуття.

У переважній більшості випадків слизова оболонка порожнини рота в ділянці протезного ложа мала ознаки ціанозу і набряку (95%), а в окремих випадках - гіперкератозу, гіпертрофії (більше 10%) і утворення виразок (до 10%).

Виразні ознаки недбалості ортодонтичних апаратів (наліт, пігментації, харчові залишки, “дурний запах”) відмічено в 91% випадків.

На основі вивчення показників параклінічних і лабораторних досліджень установлено, що ймовірними етіологічними факторами запальної реакції порожнини рота при ортодонтичному лікуванні є: бактеріальний (3%), токсико-хімічний (1%), гіпертермічний (1%), механічний подразник (10%). Приблизно у 85% випадків діти відчувають сукупний вплив подразників (рис.1).

Для зясування патогенетичних механізмів розвитку запальних змін в слизовій оболонці порожнини рота у дітей, які виправляють патологічний прикус знімними пластинковими ортодонтичними конструкціями, проведено поглиблене вивчення кровонаповнення покривних тканин, морфологічних змін в них, місцевого гомеостазу та імунного статусу, а також бактеріального обсіменіння порожнини рота.

В результаті дослідження установлено істотні зміни біоценозу в порожнині рота як фактора ризику виникнення запальних реакцій в покривних тканинах. Відмічено збільшення числа аеробів, факультативних анаеробів, облігатних ниткоподібних бактерій у два рази, порівнюючи зі здоровими особами.

Ортодонтичні конструкції загрязняються ентерококом, стафілококом і дріжджеподібними грибами, в результаті чого в порожнині рота виникають нехарактерні для неї кишкова паличка та ентерокок. Усе це разом свідчить про різке погіршення умов гігієнічного стану зубних рядів і ортодонтичних конструкцій.

Створення термостатичних умов під апаратом в зоні протезного ложа супроводжується місцевим підвищенням температури в середньому на 2С (р<0,05). При цьому лише у 1% осіб визначена позитивна язикова проба.

У патогенезі ускладнень ортодонтичного лікування виразно простежується запальна дистрофічна ланка, як результат початкового механічного і токсико-хімічного подразнення з наступним впливом бактеріального і гіпертермічного факторів. Такі зміни супроводжувались пригніченням специфічної та неспецифічної резистентності в порожнині рота зі зниженням рівня імуноглобуліну А у два рази  (р<0,02) і лізоциму (р<0,05) ротової рідини. Характерно, що змінюються також і деякі властивості ротової рідини: зниження показників рН на одну умовну одиницю (р<0,05) і швидкості слиновиділення у 3,5 рази (р<0,05) при підвищенні вязкості слини у два рази.

Виявлені порушення властивостей і складу ротової рідини у осіб, які застосовували ортодонтичне лікування, знижують її живильні функції для біологічних структур порожнини рота при одночасному погіршенні самоочищення. Така думка підтверджується підвищенням десквамації епітелію і лейкопедезу в порожнині рота у два рази  (p<0,05), що засвідчує про глибинні процеси дистрофії та запалення в покривних тканинах. Морфологічні ознаки запалення з елементами дистрофії в покривних тканинах порожнини рота в зоні протезного ложа виявлені в мазках-відбитках. При цьому виявлено значне скупчення епітеліальних клітин і нейтрофілів у стані фагоцитозу, поодиноких макрофагів і лімфоцитів, значна кількість лептотрихій, коків і паличок. Клітинні елементи запалення мають перевагу над клітинами епітелію.

Результати проведеного дослідження дали змогу розробити схему етіології та патогенезу реактивного подразнення слизової оболонки порожнини рота як результат ортодонтичного виправлення патологічного прикусу (рис.2).

Стороннє тіло, яким є ортодонтичний апарат, впливає на покривні тканини порожнини рота окремими негативними факторами в певній послідовності (механічний, токсико-хімічний, бактеріальний, гіпертермічний). Взаємодіючи, вони можуть становити сукупний фактор. При цьому істотно змінюється біоценоз і структура слизової оболонки порожнини рота. Особливих змін зазнають епітелій, волокна строми, судинні та нервові утворення, клітинні елементи. Зявляються ознаки запалення і дистрофії з проліферацією, гіпертрофією та імунними зрушеннями.

Виникають виразні ознаки метаболічних порушень в клітинах і тканинах слизової оболонки, функціональні і структурні зміни судин, а також патологія чутливості. Подразнення чутливих нервових приборів формують больовий і парестетичний феномен.

Таким чином, наші уявлення про природу протезного стоматиту як наслідка ортодонтичних втручань є  підставою  для пропозиції комплексу лікувально-профілактичних заходів з етіотропним і патогенетичним впливом.

Застосування в клініці  лікувального комплексу на групі дітей дало змогу доказати його незаперечну перевагу над стандартним способом, що використовується в клініці ортодонтії (табл.1).

В результаті лікувально-профілактичних заходів у осіб третьої дослідної групи, котрим застосовували комплексне лікування розчину А-бактерину і бішофіту місцево, а також антигістамінні  та   антиоксидантні засоби

                                                                               механічний

     Етіологічні                                            токсико-хімічний

                  чинники                                                  бактеріальний

                                                                            гіпертермічний 

                                                                                  сукупний

                                                                                Метаболічні

                                                                               порушення в                   

                                 З         Альтерація              клітинах  і

                                 а                                             тканинах

                               п           Ексудація                                                дистрофія,

                                 а                                           Структурні  і          больовий і 

Патогенез             л       Проліферація            функціональні         паресте-

                               е                                      порушення судин     тичний

                                 н                                                                         феномен

                                 н         Гіпертрофія

я                                             Патологія

                                      чутливості

Рис. 2  Етіологія і патогенез протезного

стоматиту  при  ускладненні ортодонтичного лікування


Таблица 1

Результати лікування  протезного стоматиту, як

ускладнення ортодонтичного втручання, різними засобами

Контингент

Результати лікування

обстежених

Видужання

Поліпшення

Без змін

абс.

%

абс.

%

абс.

%

Перша група

n = 53

24

45,3

,5

,2

Друга група

n = 53

30

,6

,3

,1

Третя група

n = 54

41

,9

,7

,4

всередину, спостерігалось видужання у 75%  і поліпшення стану у 17% випадків. Отже, результативним лікуванням слід вважати 92% випадків. Лише  8%  осіб  цієї  групи  вважали запропонований спосіб неефективним.

У порівнянні з результатами лікування протезного стоматиту у осіб першої групи, розроблений нами спосіб лікування виявився значно ефективнішим, бо  в першій групі осіб  позитивний ефект спостерігався у 70% дітей, причому у 45% спостерігалось одужання. Діти другої дослідної групи, яким застосовували розроблений лікувальний комплекс лише місцево, зайняли проміжне становище за результатами лікування між особами першої та третьої дослідних груп. Для них позитивним лікування виявилось в 85% випадків.

Слід зазначити, що динаміка результатів лікування повністю погоджувалась з динамічними змінюваними показниками клінічного, параклінічного і лабораторного методів дослідження відповідно в кожній групі спостережень.

Висновки

  1.  Стоматологічне обстеження дітей, які знаходяться на ортодонтичному лікуванні по виправленню щелепно-лицьових аномалій і деформацій, дає змогу установити частоту протезного стоматиту, що складає 20% осіб. При цьому зміни слизової оболонки порожнини рота у 73% випадків виникають на 4-5 тижні ортодонтичного лікування.
  2.  Розвиток протезного стоматиту як ускладнення ортодонтичного лікування характеризується типовими субєктивними проявами у вигляді відчуття дискомфорту, стороннього тіла і набряку, печії, болю, поколювання при наявності ціанозу і набряку покривних тканин (95%), ознак гіперкератозу та гіпертрофії (більше 10%), вкривання виразками (біля 10%) слизової оболонки порожнини рота.
  3.  Виникнення протезного стоматиту при ортодонтичному лікуванні в 3% випадків обумовлене бактеріальним, в 1% - токсико-хімічним, в 1% - гіпертермічним, у 10% - механічним чинниками. Приблизно 85% осіб отримують сукупний вплив цих етіологічних факторів.
  4.  Користування знімними пластинковими ортодонтичними апаратами супроводжується зміною біоценозу в порожнині рота з високим рівнем обсіменіння конструкцій дріжджеподібними грибами, ентерококом і стафілококом (більш, ніж у 3-7 разів), підвищенням кількості аеробів і факультативних анаеробів, облігатних ниткоподібних бактерій у два рази.
  5.  Комплекс етіологічних чинників протезного стоматиту від пластинкових ортодонтичних апаратів супроводжується зниженням рівня IgA у два рази (p<0,02),  вмісту лізоциму (p < 0,05) у ротовій рідині, зниженням швидкості слиновиділення у 3,5 рази (p < 0,05), підвищенням вязкості слини у два рази (p<0,05), зменшенням значень pH слини (p < 0,05).
  6.  Тривале використання ортодонтичних конструкцій призводить до розвитку запальних і дистрофічних процесів в покривних тканинах порожнини рота, що характеризується високим рівнем лейкопедезу і десквамації епітелію, перевищуючи у два рази показники здорових осіб (p < 0,05), скупченням епітеліальних клітин і нейтрофілів у стадії фагоцитозу і поодиноких макрофагів та лімфоцитів в мазках-відбитках  з слизової оболонки, перевагою клітинних елементів запалення над клітинами епітелію.
  7.  Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів по наданню допомоги при протезному стоматиті як ускладненні ортодонтичного лікування. Вивчення клінічних результатів рекомендованого комплексу підтверджує його високу ефективність. Комплексне застосування розчинів А-бактерину і бішофіту місцево та антигістамінних і антиоксидантних засобів викликає лікувальний ефект у 92% випадків, в той же час як традиційним способом він складав 70%.

Практичні рекомендації

  1.  З метою ефективного лікування протезного стоматиту як ускладнення ортодонтичного втручання необхідно враховувати особливості клінічного прояву цього стану з детальним аналізом субєктивних і обєктивних даних, а також лабораторних досліджень. Необхідно мати на увазі, що основними субєктивними проявами ускладнень є: відчуття дискомфорту та стороннього тіла в порожнині рота, набряку, печії, болю, поколювання; а обєктивними - наявність ціанозу та набряку покривних тканин (95%), ознак гіперкератозу і гіпертрофії (більше 10%), вкривання виразками (біля 10%) слизової оболонки порожнини рота.
  2.  Для складання комплексного плану лікування протезного стоматиту як ускладнення ортодонтичних втручань необхідний поглиблений аналіз етіологічних факторів, які викликають цей стоматит. Це такі чинники: бактеріальний (3%), токсико-хімічний (1%), гіпертермічний (1%), механічний (10%), сукупність цих факторів (біля 85%).
  3.  При лікуванні протезного стоматиту, що виникає як ускладнення ортодонтичного втручання, використовується лікувально-профілактичний комплекс, який включає:

- усунення етіологічного фактора;

- інтенсивні та систематичні гігієнічні заходи;

- ротові ванночки у вигляді розчину  А-бактерину (1/10 частина ампули на прийом) і бішофіту (1/2 чайної ложки на 1 столову ложку фізіологічного розчину). Суміш має антибактеріальну і протинабрякову дію. Сеанс триває в порожнині рота протягом трьох хвилин тричі на день.

- прийом усередину аскорбінової кислоти по 1 таблетці (0,2г) двічі на день, тавегілу по 1 таблетці (0,001г) двічі на день а також полівітамінів “Аевіт” по 1 драже двічі на день.

Весь курс лікувально-профілактичних заходів триває один тиждень.

Список опублікованих наукових праць

  1.   Срібник П.Л.Лікування  катарального стоматиту, який виникає при виправленні зубощелепних деформацій //Вестник проблем биологии и медицины.- Полтава-Харьков, 1998.- № 1.-С.121-128.
  2.  Срібник П.Л.Особливості діагностики катарального стоматиту як ускладнення ортодонтичного лікування деформацій щелеп //Вестник проблем биологии и медицины.- Полтава-Харьков, 1998.- № 4.-С.89-99.
  3.  Дычко Е.Н., Срибник П.Л. Роль бактериального фактора в развитии воспалительно-аллергического стоматита, возникающего при ортодонтическом лечении //Вестник проблем биологии и медицины.- Полтава-Харьков, 1998.- №22.-   С.13-15.
  4.  Срибник П.Л., Дычко Е.Н.  Этиологические факторы воспалительно-аллергического стоматита, как осложнения ортодонтического лечения //Вестник проблем биологии и медицины.- Полтава-Харьков, 1998.- №23.-С.
  5.  Срібник П.Л., Дичко Є.Н. Спосіб лікування протезного стоматиту у дітей і підлітків при виправленні патологічного прикусу / Винахід №98116099 від 18.11.1998 р.

Анотація

Срібник П.Л. Лікування протезного стоматиту у дітей, що користуються знімними ортодонтичними апаратами. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, м.Полтава, 1999.

Вивчена роль основних чинників впливу пластинкових ортодонтичних апаратів для виправлення патологічного прикусу дітям у 7-12 річному віці. Установлено, що основними подразниками слизової оболонки порожнини рота є: бактеріальний, токсико-хімічний, гіпертермічний, механічний та сукупний. Поточнено патогенез запальних змін в порожнині рота при ортодонтичній корекції. Проведене на 54 хворих етіотропне та патогенетичне лікування протезного стоматиту з використанням лікувального комплексу А-бактерину та бішофіту місцево, а також гіпосенсибілізуючих і антиоксидантних засобів внутрішньо, володіє високою терапевтичною результативністю.

Використані в клініці засоби прискорюють лікування стоматиту з позитивним ефектом у 92% випадків, що значно вище в порівнянні з традиційними способами.

Ключові слова: ортодонтичний апарат, стоматит, гігієна порожнини рота, антибактеріальні засоби, лікування.

Sribnik P.L. Treatment of prosthetic stomatitis in children using removable orthodontic apparatuses.–Manuscript.

Dissertation to be registered for higher Medical Degree in specialty –.01.22 –Stomatology. - Ukrainian Medical Stomatologic Academy of Public Health Ministry of Ukraine, Poltava, 1999.

The role of the main acting factors of plate orthodontic apparatus for correction of malocclusion in children of 7 –years old was investigated. It was revealed that the main factors stimulating oral cavity mucous membrane are the following: bacterial, toxico-chemical, hyperthermic and mechanic which acts very often in combination. Pathogenesis of oral cavity inflammatory changes in case of orthodontic correction was defined more precisely. 54 patients with inflammatory-allergic stomatitis underwent etiotropic and pathogenetic treatment; at the same time medical complex of A –bacterin and bishofit locally together with hyposensitizing and stimulating agents inside have high therapentic results. The medicines investigated at the clinic accelerate the process of treatment of stomatitis with positive effect in 92% of cases and it is considerably higher in comparison with traditional methods,

Key  words: orthodontic apparatus, stomatitis, and hygiene of oral cavity, anti –bacterial medicines, treatment.

Срибник П.Л. Лечение протезного стоматита у детей, которые пользуются съемными ортодонтическими аппаратами.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Украинская медицинская стоматологическая академия МЗ Украины, г.Полтава, 1999.

В настоящее время сохраняет свою актуальность проблема эффективного лечения аномалий и деформаций челюстно-лицевой области у детей, которыми страдают более 30% детского населения. Однако применение пластиночных ортодонтических аппаратов для исправления патологического прикуса в ряде случаев сопровождается развитием реактивного воспаления слизистой оболочки полости рта в участке протезного ложа.

В результате проведенного исследования установлено, что из 803 детей в возрасте от 7 до 12 лет, которым проводили ортодонтическую коррекцию съемными пластиночными аппаратами, у 160 лиц (20%) обнаружены признаки протезного стоматита, затрудняющие ортодонтическое лечение. При этом воспаление покровных тканей возникало как от механических, бактериальных, токсико-химических, гипертермических воздействий, так и от их сочетаний (85% случаев).

Основными клиническими проявлениями протезного стоматита у детей этой категории явились: дискомфорт, отек, жжение, боль, а также визуальные изменения в виде цианоза, отечности, гиперкератоза и даже изъязвлений слизистой оболочки в участке протезного ложа. В 91% случаев отмечены признаки неудовлетворительного гигиенического состояния ортодонтических аппаратов.

Развитие протезного стоматита сопровождается существенными изменениями биоценоза в полости рта со значительным увеличением числа аэробов, факультативных анаэробов, облигатных нитеобразных бактерий (в 2 и более раз), с появлением не характерных для полости рта кишечной палочки и энтерококков.

Отмечено угнетение специфической и неспецифической резистентности в полости рта при снижении уровня IgA и лизоцима ротовой жидкости, а также показателей pH и скорости слюноотделения с достоверными значениями таких изменений. Признаки воспаления слизистой оболочки полости рта сопровождались изменениями стромы, сосудистых и нервных образований, а также клеточных элементов.

Применение разработанного комплексного воздействия, включающего в себя раствор А-бактерина и бишофита для местного применения с дополнением антигистаминных препаратов и антиоксидантов внутрь, позволило получить положительный лечебный эффект в 92% случаев, что значительно выше результатов применения стандартных способов.

Ключевые слова: ортодонтический аппарат, стоматит, гигиена полости рта, антибактериальные препараты, лечение.




1. Знак Почета юрид
2. контрольная работа по информатике 1 курс 1 семестр 2 вариант 1
3. He she it plys sings.html
4. Людовик XIV
5. 19 Лабораторная работа 12
6. ’ Да 2.html
7. Доклад Кинематограф в годы Великой Отечественной войны
8. Закон соотносительности идеи и вещи духовного и материального
9. Основной задачей обеспечения безопасности информационных компьютерных систем является задача ограничения
10. Тема 1- Налоговое планирование- понятие виды принципы элементы
11. Современные тенденции развития и формирование ассортимента коньяка
12. Искусство Византии времени иконоборчества (726-843)
13. Правовая характеристика трудового договора
14. лет МАДОУ 3 Максимова Елена Юрьевна 2 Сватков
15. тема взглядов на мир убеждений представлений человека ~ это .
16. Доклад Председателя Банка России В
17. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Харків 2001 Дисер
18. на тему- Финансовый учет амортизации и износа основных средств на предприятии Уровень
19.  Экономическая сущность страхования
20. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Київ 199