Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

поміж окремих питань в царині лінгводидактики постає проблема роботи над словом на інтегративній основі а

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-06-20


Міжпредметні зв’язки у роботі над словом.

Обґрунтування окремих аспектів проблеми образного мовлення дало

підставу стверджувати, що феномен „образне мовлення” – явище спорадичне, із психології, психолінгвістика, літературознавства, низки лінгвістичних дисциплін (лексики, семантики, стилістики, культури мовлення, лінгвістики тексту), а також естетики, поетики, риторики, філософії, мови художньої літератури. Це явище стильотворче і повновартісне.

З-поміж окремих питань в царині лінгводидактики постає проблема роботи над словом на інтегративній основі, а в контексті роботи над образним мовленням міжпредметні зв’язки сприяють піднесенню рівня науковості й доступності в навчанні, активізації пізнавальної діяльності учнів, поліпшенню якості знань про виразники образності та їх ролі у художньому зображені дійсності.

Освіта й виховання молодої людини, її гармонійний розвиток вимагають органічного поєднання комплексу знань, умінь і навичок, які набуваються у процесі засвоєння шкільних предметів. Реформа загальноосвітньої і професійної школи передбачає оволодіння учнями глибокими і міцними знаннями основ наук, засвоєння провідних ідей навчальних дисциплін, вироблення практичних умінь і навичок, формування матеріалістичного світогляду учнів. Ось чому міжпредметні зв'язки у навчальному процесі набувають особливої ваги.

До найважливіших проблем, продиктованих вимогами часу й потребами шкільної практики і методичної теорії, належить проблема праці над словом під час вивчення української мови й української літератури. Зв'язок цих двох шкільних предметів дуже своєрідний. Це відбувається саме тому, що мова — будівельний матеріал для літератури, що література без мови просто не існує, а мова, в свою чергу, живе, збагачується, лише, коли її вживають. Найповнішим виявом можливостей мови, її буття є саме література. Більше того, література — засіб глибокого засвоєння багатства та образності мови.

Реалізація міжпредметних зв'язків двох споріднених предметів, якими є мова й література, дасть можливість побачити те спільне, що їх об'єднує, і те відмінне, що зумовлює їхню здатність доповнювати один одного. Така спільність і відмінність і породжують специфіку зв'язків мови й літератури, які мають супроводжувати вивчення обох предметів у школі з російською мовою викладання.

Хоча мова й література в школі — два окремих предмети, проте у своєму суспільному бутті вони як дві грані одного явища. Спільною точкою дотику цих предметів є насамперед слово. Психологічні основи взаємозв'язку мови й літератури зумовлені передусім особливостями співвідношення мови й мовлення. Фонетика вивчає звукову будову слова, морфологія — його склад і належність до певних частин мови, для синтаксису слово — елемент словосполучення і речення. У школі учні ознайомлюються з більшими одиницями мовлення, ніж речення, —з текстом, а саме там слово й виявляє свій справжній характер і смислове багатство. У свою чергу, літератураю чергу, література — мистецтво слова, а тому міжпредметні зв'язки під час вивчення мови й літератури є розглядом слова в єдності і відмінності підходу до нього з боку граматико-синтаксичного вивчення та художньо-естетичної функції.

Зв’язок мови й літератури – внутрішній. Він лежить у самій сутності цих двох предметів. Взаємозв'язок у їх викладанні — це об'єктивна необхідність, на яку треба зважати (нехтування цим взаємозв'язком призводить до значних втрат у викладанні обох предметів). Міжпредметні зв'язки у викладанні української мови й літератури мають виявлятись у внутрішній взаємозумовленості. Отже, уроки мови мають готувати такий ґрунт для сприймання образного слова, який дає можливість бачити його новий зміст, відчувати його внутрішній смисл безпосередньо в контексті.

У психологічному плані показово те, що звернення до літературного матеріалу вносить в організацію уроку мови живий естетичний струмінь, створює емоційну основу для засвоєння лінгвістичних знань. А опора на знання мовних закономірностей допомагає.

Традиційно вважається, що література — найдоступніший з видів мистецтв і, отже, найлегший для сприймання. Тим часом дослідження Л.Виготського, О.Леонтьєва, І.Гальперіна, М.Бахтіна, І.Синиці, Є.Пасічника та ін. засвідчують, що спілкування з художнім текстом вимагає зусиль душі, певної підготовки, оскільки поетична мова складна, така ж нелегка для розуміння, як музична, і тому вимагає добре розвинутого чуття слова.

Загальновідомо, що слово належить до царини мови, а образ — до сфери мовлення. Слово й образ — це складна діалектична єдність, їх не можна ні відривати одне від одного, ні ототожнювати. Образ не існує поза словом і мовним оформленням. „Той, хто протиставляє себе образу або виключає слово із сфери стилю, уподібнюючи його простій оболонці думки, робить серйозну теоретичну помилку”, — стверджує П.Пустовойт [2:72]

Лексичне, граматичне та образне значення слова становлять єдине ціле. Лише йдучи від тексту, від слова, можна пробудити в учнів думку, навчити їх відчувати смислові можливості слова. Слід враховувати й те, що для збагачення мови з усіх стилів найсприятливішим є художній стиль. А тому в школі лише науково-понятійний, граматичний підхід до мови — недостатній, такий підхід спонукає розглядати її як явище, позбавлене динаміки, функціонування. Відтак, лише поєднання граматико-діалогічного розгляду мови з осмисленням її образного буття в літературі розкриває і сутність мови як феномена духовного, що є і найдорожчим надбанням українського народу.

Щоб збагатити знання учнів з мови, навчити школярів володіти її багатствами, сприймати глибинну сутність творів літератури, необхідно подолати дуалізм у підході до слова. Шлях тут має бути один — забезпечення інтеграції у викладанні мови й літератури, зв'язків продуманих, науково обґрунтованих, які б давали можливість не лише засвоїти граматичні закономірності мови, а й навчитися яскраво, виразно і переконливо висловлювати в усній і писемній формі свої думки, глибоко сприймати і розуміти мову образів літератури.

Звертання до літератури на уроках мови розвиває в учнів пізнавальний інтерес. Чисто механічним, нецікавим для багатьох школярів є, скажімо, розбір слова за будовою. Як логічна операція, пошук найменших частин слова подається ізольовано, не сприяє певною мірою розвитку чуття слова. Це завдання може стати значно цікавішим, якщо вчитель скористається на уроці таким текстом:

Як у дерев, у слів

є кревні корені,

Незмінні, як незмінна правди суть.

У префіксах і суфіксах заховані,

Вони життя їм немічним дають.

У повсякденній свіжій мовній повені

Слова тому й цвітуть із губ людських,

Що коренями кревними напоєні

Гіллячки — префікси і суфікси — бруньки.

М Пасічник

Опиратися під час вивчення мовного явища на художній текст означає зблизити найближче, що лежить ніби на поверхні (слова — першоелемент літератури). Тоді істина, що сама випливає зі стану речей, буде маленьким відкриттям учнів, коли йдеться про звернення до літературного матеріалу на уроках мови, то зрозуміло передбачаються такі його зразки, що яскраво донесли б мовне явище та забезпечили б розуміння не тільки інформаційної функції мовних одиниць, а й стилістичної.

Слово в художньому творі має ще й ту перевагу, що мовлення тут особливе, індивідуалізоване. Саме завдяки літературі на уроках мови можна показати, що слово змінює своє лексичне значення залежно від контексту, перетворюючись іноді навіть у протилежне поняття. Скажімо, суфікси типу -еньк-, -есеньк- називають суфіксами зменшувально-пестливого значення .Тому під час їх вивчення доцільною ілюстрацією буде уривок з «Колискової» Лесі Українки:

Місяць яснесенький

Промінь тихесенький

Кинув на нас,

Спи, мій малесенький,

Пізній бо час.

Доречно наголосити на тому, що суфікси як словотвірні засоби, активно впливають на читацьке сприймання відповідно до загальної поетичної тональності авторського задуму. Суфікс -есеньк- використав Л.Глібов у байці «Лисиця-жалібниця»

0Раз на калині недалечко

Угледіла вона гніздечко

Сиділи пташки там

- Ох, - каже - як не гріх котам

Таких малесеньких безвинних не жаліти?

У першому тексті суфікс -есеньк- (яснесенький, тихесенький, малесенький) передає пестливе ласкаве ставлення матері до своєї дитини. Відчувається глибока симпатія авторки до жінки-матері, жінки- трудівниці. У другому тексті той же зменшувальний суфікс використано для характеристики хижака, лицемірного і підступного.

Вивчаючи художній твір, учні не тільки засвоюють його ідейне багатство, збагачуються духовно, а й оволодівають мовою. Виразне звучання художнього твору на уроках літератури розкриває перед учнями художню силу слова, за допомогою якого відтворюється велич природи, внутрішній світ людини, її переживання, болі, прагнення. Повсякденна увага до художніх текстів привчає учня замислюватися над змістом слова, поступово усвідомлювати його пізнавальну та естетичну силу.

Підсилення “мовного” аспекту вивчення літератури — необхідна умова для розкриття й естетичної сутності. Вивчаючи художній твір, учні не тільки й естетичної сутності. Вивчаючи художній твір, учні не тільки засвоюють його ідейне багатство, збагачуються духовно, а й оволодівають мовою мистецтва слова як першоелементом, будівельним матеріалом літератури.

Пильна увага до слова в тексті, художнє сприймання допомагає збагнути індивідуальну манеру письма митців, виховує інтерес і любов до літературного твору. Аналізуючи художні твори, учням доцільно пропонувати завдання, які поглиблюють розуміння слова. Так, під час вивчення оповідання М. Коцюбинського «Ялинка» підлітки пригадують визначення синонімів, їхню роль у художньому тексті й добирають з оповідання групи слів — синонімів, що характеризують події, явища, предмети (наприклад, ліс, вітер, рух коней у засніженому нічному лісі тощо).

Під час аналізу поезії П Тичини «Хор лісових дзвіночків» діти можуть виконати дещо складніше завдання, виписати з вірша епітети і дібрати до них синоніми. Наприклад, сни розкішні (чарівні, дивні, захоплюючі), гаї затишні (привітні, лагідні, спокійні), полю золотому (колосистому, врожайному, сонцесяйному), день ясний (погідний, сонячний, світлий).

Учитель перевіряє, як на уроках мови п'ятикласники засвоїли знання про прикметник, навчилися знаходити в тексті означення, помічати їх у літературних творах.

У 9 класі на уроці літератури після аналізу тексту поеми „Енеїда” І.Котляревського школярі виписують з твору 10 найуживаніших фразеологічних одиниць й дають їм характеристику за схемою: речення із фразеологізмом – значення фразеологізму за словником – визначення стилістичної чи експресивно-підсилювальної ролі у художньому тексті.

3 допомогою таких завдань можна схарактеризувати явища життя, які виходять далеко за межі лексичного, об'єктивно-звичного значення слів та словосполучень.

Отже, взаємозв’язок у викладанні української мови й літератури створює можливості не лише для повнішого, глибокого оволодіння мовою, а й для усвідомлення естетичної природи української літератури, її сутності як мистецтва слова.

У методиці давно вже приділяють значну увагу порівнянню явищ однієї мови з іншою. Взаємозв’язок у викладанні двох споріднених мов – української і російської – став дидактичним принципом, який активно використовується в практиці вчителів.

Залучення фактів інших мов, вихід за межі шкільного підручника необхідні, якщо для з'ясування певного явища потрібний широкий фон. Так, акцентуючи на милозвучності української мови, вчитель повідомляє деякі відомості про евфонічність інших мов, насамперед російської, італійської тощо, звертається до зразків інших літератур. Наприклад, у 8 класі (урок розвитку зв’язного мовлення) після виразного читання поезії П.Тичини:

Блакить мою душу обвіяла,

душа моя сонце намріяла,

душа причастилася крутості трав!

Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, мов свічечка.

Хвилюють, маюють, квітують поля –

добридень тобі, Україно моя!

Розглядаються морфологічні емотиви, зразки авторського слововживання, а далі пропонується для лінгвістичного аналізу уривок з вірша М.Матусовського: совського:

Вот и стужу мы прошли,

И с зимою квиты.

Украшенье всей земли –

Щедрый месяц «квитень».

Учитель в процесі бесіди з учнями звертає увагу на міжнародні та слов’янські назви місяців та підводить дітей до висновку щодо образної ролі „українізму” у творі російського поета.

Різновидом зіставного зв'язку є зв'язок української мови з уроками музики. Він допомагає учням якісно засвоїти фонетико-інтонаційну, емоційно-експресивну сторони української мови, розвивати фонематичний слух, глибше опанувати орфоепічні норми.

Зіставні зв'язки дають змогу учням сприймати відомі факти української мови на широкому лінгвістичному тлі, забезпечують діалектичне розуміння розвитку мови.

Зміст міжпредметних зв'язків залежить від інформаційного критерію, зумовленого змістом диференційованих дисциплін. Він включає в себе наукові факти, поняття, теоретичні відомості, що становлять ту навчальну інформацію, яка засвоюється учнями на уроках. Мовні факти є необхідною опорою для формування понять, а мовознавчі поняття є основою для теоретичних висновків і узагальнень.

Відповідно до цього розрізняють три види змістових міжпредметних зв'язків: фактичні, понятійні і теоретичні.

Ці види зв'язків сприяють поглибленому і розширеному сприйманню учнями фактів української мови та літератури; ефективному формуванню мовознавчих та літературознавчих понять; усвідомленому засвоєнню теоретичного матеріалу з однієї чи двох мов.

Основне завдання змістових міжпредметних зв'язків — передача школярам інформації, спрямованої на поглиблення знань про мову, її явища. Найповніші зв'язки змістового характеру української мови встановлюються з російською та іноземною мовами, бо збігаються об'єкти вивчення цих предметів, а часткові — з літературою, музикою, історією, географією та ін.

Викладання української мови, особливо в школах з російською мовою навчання, неможливе без використання таких змістових зв'язків. Це забезпечує системний підхід до вивчення мови і диктується шкільними програмами При часткових змістових зв'язках зіставляються і порівнюються подібні факти з різних предметів, їх можна показати за допомогою такої

таблиці:

Українська мова Українська література

Антонім

Переносне значення слів

Зворотний порядок слів

Розвиток мови

Застарілі слова

Діалект

Звук

Наголос

Інтонація  Антитеза

Уособлення

Інверсія

Історія:

Розвиток суспільства

Нація

Народ

Музика

Голос

Тон

Речитатив

Ідея вивчення української мови в школах з російською мовою навчання на основі міжпредметних зв’язків втілена у змісті шкільних курсів обох мов (російської та української) і методики уроку.

Таким чином, розвиток українського образного мовлення в школах з російською мовою навчання висуває перед учителем ряд завдань:

допомогти учням оволодіти українською мовою в усьому її багатстві; збудити в учнів інтерес до образного українського слова через залучення до художніх текстів, прагнення, оволодіти художними засобами мовлення; виробити сталі навички літературної норми (орфоепічні, орфографічні, лексичні, граматичні, пунктуаційні, стилістичні); виробити навички художньо-образного мовлення на основі літературних зразків; виховати громадян України, які шануватимуть мову й культуру українського народу, любитимуть землю, на якій живуть.

Виконання усіх завдань залежить від правильної методичної організації

навчання, основу якої й становить сам зміст навчання.

Література:

Пентилюк М. Вивчення української мови в школах з російською мовою

навчання. – К., Рута, - 2000.

Пустовойт П. От слова к образу. – К., - 1974.




1. Исполнительная власть Республики Беларусь
2. О науке и государственной научнотехнической политике
3. Инновация В номинации Произведение визуального искусства победило изображение 65метрового мужского ре
4. Разработка комплекса маркетинга для видеокаме
5. Синарский трубный завод
6. З КУРСУ ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ
7. Поняття гідродисперсії
8. е после шипящих и ц в окончаниях существительных
9. тема- Становление советского социалистического государства и права 19171920гг
10. экономика многозначен и включает в себя по крайней мере два класса явлений- а экономику как отрасль науки
11. МУНИЦИПАЛЬНОЕ ПРАВО РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ 1
12. Инвестиции, их роль в экономическом развитии страны
13. Органы и функции исполнительной власти.html
14. функции целостного организма и отдельных физиологических систем например сердечнососудистой дыхательн
15. Современные образовательные технологии
16. Строительство и эксплуатация зданий и сооружений рабочая тетрадь ПО ДИСЦИПЛИНЕ ИСТОРИЯ АРХИТЕКТ
17.  ’ 504 Київ Про утворення Координаційного центру з надання правової допомоги та ліквідацію Цент
18. то событие ему легче выразить мысль жестами чем словами
19.  С 2 Залежь нефти находится в эксплуатационном бурении
20. Мекку и Медину Характерная черта резкий всплеск числа паломников мусульман именно во время хаджа который