Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

Облік виробництва на підприємстві «Селиська пекарня»

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-06-20

Бесплатно
Узнать стоимость работы
Рассчитаем за 1 минуту, онлайн

PAGE   \* MERGEFORMAT68

Зміст

     Вступ

1. Облікова політика підприємства «Селиська пекарня»

2. Облік доходів і результатів діяльності на підприємстві «Селиська пекарня»

3. Облік виробництва на підприємстві «Селиська пекарня»

4. Звітність підприємства «Селиська пекарня»

     Висновки

     Список використаної літератури

     Додатки

Вступ

Я, Довганич Віталій Михайлович, з 10 червня по 30 червня 2014 року проходив виробничу практику на підприємстві ВАТ «Селиська пекарня»

Основним завданням практики, яке було поставлено переді мною, було закріплення досягнутих під час навчання знань об’єктивної думки щодо обліку реалізації послуг та розрахунків з покупцями на житлово – комунальних підприємствах, так як кожна галузь господарювання має свої характерні особливості.

Об’єктом дослідження вибрано ВАТ «Селиська пекарня», в якому наявні можливості усестороннього висвітлення досліджуваних у роботі питань щодо формування фінансових результатів з використанням практичних матеріалів. Основним видом діяльності підприємства є: виробництво хліба та хлібобулочних виробів, організація та впровадження сучасних форм торговельного обслуговування.

Предметом навчальної практики виступає комплекс теоретичних, методологічних і практичних питань бухгалтерського обліку реалізованої продукції та розрахунків з покупцями на підприємствах України, зокрема на підприємствах по газопостачанню.

Об’єктом дослідження є комунальне підприємство ВАТ «Селиська пекарня» у с. Нижнє Селище.

Для досягнення поставленої мети в роботі визначені такі завдання: з’ясувати теоретичні основи обліку розрахунків з покупцями: сутність та значення реалізації послуг та розрахунків з покупцями , якими нормативними документами регулюється облік розрахунків з покупцями у житлово-комунальних організаціях; відобразити практичні аспекти обліку реалізації послуг та розрахунків з покупцями на конкретному житлово-комунальному підприємстві; показати основні напрямки удосконалення реалізації послуг та розрахунків з покупцями у житлово-комунальних організаціях.

Проходивши практику на ВАТ «Селиська пекарня» я ознайомився з діяльністю підприємства, його посадовим складом, напрямками діяльності та обсягом роботи відділу. За час проходження практики був ознайомлений з великою кількістю документів, які стосуються діяльності фірми й іноваційними ком’ютерними програмами сучасного ведення бухгалтерського обліку.

Сьогодні взаємовідносини між підприємствами, організаціями і установами, а також ними і населенням мають характер грошових розрахунків. Ці взаємовідносини ґрунтуються на використання грошей у їх функції – засіб обігу і засіб платежу.

Правильна організація обліку розрахунків з покупцями має велике значення оскільки обслуговує швидкість завершення кругообігу оборотних коштів, перехід їх із товарної форми в грошову, створює необхідні умови для безперервної сплати за придбані товари чи послуги.

Грошові платежі супроводжуються зростанням дебіторської заборгованості при розрахунках між підприємствами і населенням. Ліквідація ланцюжка платежів зменшить зростання дебіторської заборгованості, але це не тільки погіршить стан розрахункових операцій, а й фінансовий стан підприємства.

Приватне підприємство ВАТ «Селиська пекарня» засноване в червні 2003, згідно Закону України „Про Підприємництво в Україні” від 28.05.1998., та рішення Хустської Районної Державної адміністрації від 26.06.2003р.  Приватне підприємство ВАТ «Селиська пекарня» зареєстроване в органах податкової інспекції, пенсійному, фондах страхування безробіття та нещасних випадків на виробництві, у які сплачує податки та внески.

            Метою даного звіту є показати свої знання та навички, отримані в процесі проходження практики.

  1.  Облікова політика підприємства «Селиська пекарня»

Ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової і статистичної звітності на кожному підприємстві здійснюється на підставі нормативно-правових документів, що розробляються органами, на які покладено обов'язки регулювання у країні питань обліку і звітності. Це дає змогу вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність за єдиними принципами й формою і таким чином забезпечувати порівнянність облікової інформації. Однак це не означає, що підприємство, виходячи з конкретних умов господарювання, не може вибирати найбільш прийнятні для нього форми ведення обліку.

Термін "облікова політика", визначений Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", означає сукупність принципів, методів і процедур, що використовується підприємством для складання та подання фінансової звітності. Однак облікова політика визначає також способи організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, з урахуванням конкретних умов його діяльності.
Облікову політику можна розглядати, з одного боку, як сукупність прийомів і методів, за допомогою яких здійснюється керівництво бухгалтерським обліком в Україні в особі уповноважених на те законодавчих та виконавчих органів влади, з іншого — як сукупність конкретних методів і способів організації та форм бухгалтерського обліку, прийнятих підприємством на підставі загальних правил і особливостей господарської діяльності.

Облікова політика має враховувати такі обставини: рівень розвитку ринкової економіки та ступінь демократизації суспільства, поширення процесу інтеграції економіки країни у світовий економічний простір та вимоги міжнародних інституцій щодо стандартизації та гармонізації обліку. З цією метою держава розробляє й приймає законодавчі акти та інші нормативні документи, що регулюють питання бухгалтерського та статистичного обліку і звітності. Прикладом може бути чинний Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Облікова політика підприємства має враховувати такі важливі фактори: форму власності та організаційно-правову структуру підприємства; вид економічної діяльності, що зумовлює особливості та умови облікової роботи; параметри підприємства за обсягами діяльності, номенклатури продукції, чисельності працюючих тощо; відносини з податкового системою, наявність пільг та умови їх отримання; умови забезпечення підприємства ресурсами та умови реалізації готової продукції; матеріально-технічне забезпечення обліково-аналітичної роботи підприємства та рівень забезпеченості кваліфікованими обліковими працівниками; умови організації та стимулювання праці, відповідальності тощо.

Облікову політику підприємство визначає самостійно в особі його керівника та головного бухгалтера відповідним наказом чи розпорядженням з обов'язковим розкриттям в окремих розділах методичних принципів побудови бухгалтерського обліку, техніки його ведення та складання фінансової і статистичної звітності, організації роботи бухгалтерської служби. Чинне законодавство надає широкі права стосовно формування облікової політики.

Підприємство самостійно визначає параметри та напрями облікової політики; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних методологічних засад та з урахуванням особливостей господарської діяльності й наявної технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми управлінського обліку, звітності й контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

У формуванні облікової політики визначальна роль належить керівнику і головному бухгалтеру. Від їх компетенції та взаємостосунків залежить успішне здійснення (провадження) облікової політики підприємства. Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, має певні обов'язки, зокрема забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання в установлені терміни фінансової і статистичної звітності; організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

У свою чергу керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Формуючи облікову політику, необхідно керуватися основними принципами бухгалтерського обліку та фінансової звітності: обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника та періодичності. Принцип послідовності безпосередньо стосується облікової політики підприємства. Обрана облікова політика застосовується підприємством із року в рік. У будь-якому разі вона має залишатися незмінною принаймні протягом календарного року (з 1 січня по 31 грудня).

Зміна облікової політики можлива у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у зв'язку зі змінами в законодавстві, розробкою та застосуванням нових методів ведення обліку або суттєвими змінами в умовах роботи чи у структурі підприємства. Якщо такі зміни відбулися, то про це ґрунтовно повідомляється у пояснювальній записці до річної звітності.
Розробка та прийняття облікової політики кожним підприємством сприяє поліпшенню бухгалтерського обліку і звітності, що в кінцевому підсумку забезпечить ефективність прийнятих рішень і діяльності підприємства.

 

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Успішне ведення бухгалтерського обліку на підприємстві великого мірою залежить від вдало вибраної форми обліку та належної організації роботи бухгалтерії як структурного підрозділу підприємства. Організаційна форма побудови обліку на підприємстві визначається його особливостями, територіальним розміщенням його структурних підрозділів, системою управління, рівнем самостійності структурних підрозділів, чинною системою контролю та звітності.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємствах та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності покладається за Законом на керівника (власника) підприємства. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації. Керівник підприємства залежно від розмірів підприємства, його організаційної структури, системи управління, обсягів роботи може:

  •  створити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером;
  •  ввести до штату підприємства посаду бухгалтера;
  •  користуватися послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, котрий займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи;
  •  вести бухгалтерський облік на договірних засадах з централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;
  •  вести бухгалтерський облік та складати звітність особисто, якщо підприємство не зобов'язане оприлюднювати свою звітність.

Бухгалтерія як структурний підрозділ підприємства — складова адміністрації тісно взаємопов'язана з усіма виробничими підрозділами і службами підприємства. Взаємовідносини бухгалтерії з оперативно відокремленими підрозділами підприємства полягають у тому, що перша отримує від них потрібну для обліку і контролю документацію і, у свою чергу, забезпечує їх економічною інформацією про результати їхньої роботи. Характер цих взаємовідносин визначає організацію бухгалтерського обліку, яка може бути централізованою або децентралізованою. Застосування централізованої організації бухгалтерського обліку залежить від конкретних умов роботи окремих підприємств або об'єднань, ступеня їх оперативної самостійності та організаційно-територіальної відокремленості.

Централізована організація бухгалтерського обліку передбачає створення на підприємстві єдиного облікового центру, який здійснює весь обліковий процес — центральної бухгалтерії. При цьому документування здійснених операцій проводиться у відповідних господарських підрозділах у встановлені графіком документообороту терміни, ці документи надходять у центральну бухгалтерію, де після ретельної перевірки та обробки стають підставою для ведення синтетичного та аналітичного обліку. Центральна бухгалтерія наприкінці звітного періоду за даними синтетичного й аналітичного обліку складає баланс та інші форми фінансової та статистичної звітності.

Така організація бухгалтерського обліку набула поширення на порівняно невеликих підприємствах з компактним розміщенням підрозділів. Вона має низку переваг і недоліків. До переваг можна віднести, зокрема, те, що ефективно використовуються професійний потенціал облікового персоналу, обчислювальна техніка в умовах АРМ, забезпечуються своєчасність та якісне складання звітності.

Згруповані та зведені дані у формі звітів у встановлені терміни надходять у центральну бухгалтерію, де ретельно перевіряються і відображаються в системі синтетичного й аналітичного обліку.
Отже, часткова централізація обліку значною мірою усуває недоліки властиві його повній централізації. Ця організація обліку поширена на промислових, сільськогосподарських підприємствах, у будівельних організаціях, на транспорті та ін. Однак за такої організації обліку істотно збільшується чисельність облікового персоналу, ускладнюється процес своєчасного подання звітності.

За такої організації обліку в структурних підрозділах оформлюють первинні документи, опрацьовують їх, ведуть синтетичний і аналітичний облік господарських операцій у системі рахунків, складають баланс та інші форми фінансової і статистичної звітності. Звітність подається як до бухгалтерії головного підприємства (об'єднання, асоціації, холдингу, концерну тощо) так і на вимогу місцевих фінансових та статистичних органів. Функції бухгалтерії головного підприємства за децентралізованого обліку обмежуються перевіркою і зведенням показників звітності цих підрозділів.

За таких умов головною перевагою децентралізованого обліку є наближення облікових працівників до місця здійснення господарських операцій з метою контролю за ними та забезпечення використання облікової інформації для оперативного управління підрозділами. Однак за такої організації обліку зростають витрати на утримання облікового апарату, послаблюється поточний контроль бухгалтерії головного підприємства за роботою на місцях.
Вказані недоліки централізованої і децентралізованої організації обліку успішно долають за допомогою комплексної автоматизації обліково-аналітичних робіт, організації на підприємствах АРМ бухгалтера на основі сучасних ЕОМ і комп'ютерних технологій, а також широкого запровадження і розвитку служби внутрішнього аудиту.

Малі підприємства організовують свій бухгалтерський облік за спрощеною формою, яка має певні особливості складання та подання звітності. Залежно від обсягу облікової інформації та роботи на такому підприємстві може створюватися облікова служба або цю роботу доручають фахівцю за угодою. Якщо обсяг облікових робіт незначний, їх може виконувати сам власник підприємства.

Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, ведуть облік доходів і витрат у порядку, передбаченому податковим законодавством України.

Важливою передумовою раціональної організації обліку на підприємстві є правильний вибір форми організації, що передбачена Законом, а також встановлення такої структури апарату бухгалтерії, яка б найбільше відповідала конкретним умовам роботи підприємства. Чисельність облікового апарату і його структура значною мірою залежать від обсягів облікових і контрольних робіт, особливостей технології та організації виробництва, системи управління, організаційно-територіальної відокремленості. Слід ураховувати специфіку підприємства, наявність облікових кадрів та рівень їхньої кваліфікації і досвід роботи на кожному підприємстві. Головний бухгалтер визначає структуру облікового апарату та розподіл обов'язків між окремими працівниками.

Структура бухгалтерського апарату може будуватися за такими ознаками: предметна та виробнича.Предметна структура облікового апарату передбачає виділення окремих відділів або облікових груп відповідно до найважливіших ділянок облікового процесу: облік коштів, матеріальних цінностей, праці й заробітної плати, облік виробництва і калькуляції продукції, облік розрахунків і реалізації та ін.Виробнича структура облікового апарату передбачає виділення окремих виробництв, ділянок, технологічно пов'язаних між собою: облік рослинництва, облік тваринництва, облік машинно-тракторного парку в сільському господарстві, облік автотранспорту, основного та допоміжного виробництва у промисловості, облік капітального будівництва, монтажних робіт у будівництві тощо.

Якщо предметну структуру бухгалтерського апарату підпорядковано, головним чином забезпеченню облікової інформації в цілому за підприємством, то виробничу структуру спрямовано на забезпечення контролю здійснення технологічного процесу, діяльності окремих цехів чи підрозділів.
На великих підприємствах зі значним обсягом облікових робіт, як правило, застосовується предметна структура, яка сприяє ефективній роботі апарату, більшій оперативності виконання облікових робіт і підготовки звітності, спеціалізації та підвищенню рівня кваліфікації облікових працівників.

Бухгалтерія такого підприємства може мати такі відділи (сектори):

фінансово-розрахунковий, який здійснює облік коштів у касі й банку, розрахункових і кредитних операцій, підзвітних сум та контролює додержання платіжної дисципліни;

  •  праці й заробітної плати, який здійснює облік виробітку і розрахунків із заробітної плати, облік розрахунків з депонентами, за податками, з органами соціального страхування, а також складає звітність з праці, фонду її оплати;
  •  матеріального обліку, який веде облік оборотних активів і запасів, веде розрахунки з постачальниками, контролює стан складського обліку, здійснює інвентаризацію та складає встановлену звітність;
  •  виробництва і калькуляції, який здійснює облік затрат на виробництво, складає калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг), виявляє результати роботи виробництва, інвентаризує незавершене виробництво, складає звітність про виробництво і собівартість продукції;
  •  готової продукції та її реалізації, який веде облік надходження готової продукції на склади підприємства, її відвантаження і реалізацію, веде розрахунки з покупцями та замовниками і складає звітність про обсяги реалізації;
  •  зведено-балансовий, який здійснює решту господарських операцій {облік валових доходів і валових витрат, фінансових результатів), веде узагальнюючі й облікові регістри, складає декларації, баланс та інші форми фінансової і статистичної звітності, організовує бухгалтерський архів.

Роботу кожного відділу очолює старший бухгалтер.
Структура облікового апарату тісно пов'язана з 
розподілом обов'язків між конкретними обліковими працівниками. Функції кожного облікового працівника, його обов'язки, відповідальність і права визначаються службовими характеристиками та посадовими інструкціями.

Це дає змогу уникнути знеособлення у виконанні облікових робіт, створює умови для злагодженої і планомірної роботи облікового апарату, одержання своєчасної і якісної економічної інформації, необхідної для потреб управління підприємством. Розподіл обов'язків між конкретними виконавцями є прерогативою головного бухгалтера, якого призначає на посаду і звільняє з посади власник (керівник) підприємства. За функціональними обов'язками працівники, зайняті обліком і звітністю, підпорядковуються головному бухгалтеру і призначаються керівником підприємства за погодженням головного бухгалтера. Він встановлює для кожного облікового працівника службові обов'язки і контролює їх виконання.

За умови сформованої структури бухгалтерського апарату підприємства та розподілу обов'язків між окремими його працівниками організовується документооборот, тобто шлях проходження документа від його складання до здачі в архів. У графіку документообороту вказується призначення документа, хто і коли його складає, хто підписує, які показники контролює, коли і кому передає, наступне використаннядокумента. Графік документо обороту затверджується головним бухгалтером, який і здійснює контроль за його дотриманням.

Залежно від конкретних умов діяльності підприємства, обсягу облікової інформації, рівня її автоматизації, наявності кваліфікованих кадрів головний бухгалтер обирає доцільну форму ведення бухгалтерського обліку, яка забезпечувала б ефективне здійснення облікового процесу з мінімальними витратами.
Завершальним етапом організації бухгалтерського обліку є встановлення складу й обсягу оперативної, бухгалтерської і статистичної звітності відповідно до строків подання.
Отже, зважена та обґрунтована система заходів з організації бухгалтерського обліку і проведення облікової політики має гарантувати своєчасне та повне інформаційне забезпечення внутрішніх і зовнішніх користувачів.

Техніка здійснення облікової політики підприємства:

Документом, в якому фіксуються положення облікової політики, є наказ або розпорядження керівника підприємства, який складається на кожний наступний звітний рік. Складання наказу, що затверджує на поточний рік прийняту методологію бухгалтерського обліку та його організацію вимагається Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Наказ про облікову політику — це документ внутрішнього користування, який підписують особи, що мають право першого та другого підпису (традиційно — керівник та головний бухгалтер або бухгалтер). При складанні наказу, крім факторів нормативно-правового характеру, необхідно також враховувати: юридичний статус підприємства (форма власності та організаційно-правова форма), галузеву специфіку підприємства, наявність кваліфікованих бухгалтерських кадрів та ін. Сам наказ має повно відображати особливості організації та ведення бухгалтерського обліку і складання звітності на підприємстві. Форма та зміст наказу на сьогодні не регламентуються.

Внесення змін до наказу про облікову політику протягом поточного року не допускається. Цю принципову норму регламентує чинний Закон. Будь-яка зміна положень облікової політики має бути обґрунтована і відображена у пояснювальній записці до річного звіту підприємства.

Наказ може містити такі розділи:

  1.  Нормативи та методичні принципи бухгалтерського обліку.
  2.  Техніка бухгалтерського обліку.
  3.  Організація бухгалтерського обліку.

У першому розділі наказу (розпорядження) відображаються: нормативна база, що регулює методологію, техніку та організацію ведення бухгалтерського обліку та складання звітності (вказують перелік основних документів, якими необхідно керуватися); зміни облікової політики, межі істотності та операційного циклу, порядок оцінки необоротних активів, терміну функцінування, нарахування і відображення амортизації; порядок обліку та методи оцінки запасів і транспортно-заготівельних витрат; види створюваних резервів; визнання доходів і витрат, фінансових результатів та порядок розподілу прибутку.

У другому розділі наказу (розпорядження) затверджують робочий план рахунків, форми обліку на підприємстві, графік (план) документообороту, порядок ведення аналітичного обліку, форми бухгалтерських документів (якщо немає стандартних), організацію та порядок проведення інвентаризації, організацію управлінського обліку і контролю (внутрішнього аудиту), перелік та порядок складання і подання оперативної, бухгалтерської (фінансової) та статистичної звітності, стан та розвиток комп'ютеризації облікових робіт.

У третьому розділі, пов'язаному з організацією бухгалтерського обліку, визначають організаційну структуру бухгалтерської служби (апарату бухгалтерії); встановлюють відповідальність за організацію обліку на підприємстві, порядок призначення та звільнення головного бухгалтера, працівників апарату бухгалтерії; взаємовідносини центральної бухгалтерії з обліковим апаратом структурних підрозділів; визначають напрями соціального розвитку апарату бухгалтерії.

Формуючи облікову політику підприємства, вибирають, як правило, тільки один варіант із кількох, передбачених відповідними нормативними документами. Якщо чинним положенням не регламентується порядок ведення обліку стосовно якогось конкретного об'єкта, то підприємство самостійно встановлює його, виходячи з принципу доцільності, не порушуючи чинних положень бухгалтерського обліку.
Розглянемо приклад складання наказу про облікову політику (Додаток 1)

2. Облік доходів і результатів діяльності на підприємстві «Селиська пекарня»

Бухгалтерський облік фінансових результатів ведеться на ВАТ «Селиська пекарня» за видами діяльності, для яких відкриті відповідні субрахунки. Рахунок 79 «Фінансові результати» має субрахунки, які наведено в таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Субрахунки до рахунку 79 «Фінансові результати» на ВАТ «Селиська пекарня»

№ суб-рахунку

Назва субрахунку

Характеристика

791

«Результат операційної діяльності»

Визначається прибуток (збиток) від операційної діяльності підприємства. За кредитом субрахунку відображається в порядку закриття рахунків сума доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг та від іншої операційної діяльності (рахунки 70 «Доходи від реалізації», 71 «Інший операційний дохід»), за дебетом –сума в порядку закриття рахунків обліку собівартості реалізованої готової продукції товарів, робіт, послуг, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат (90 «Собівартість реалізації», 92 «Адміністративні витрати»,93 «Витрати на збут»,94 «Інші витрати операційної діяльності»)

792

«Результат фінансових операцій»

Визначається прибуток (збиток) від фінансових операцій підприємства. За кредитом субрахунку відображається списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від участі в капіталі та інших фінансових доходів, за дебетом – списання фінансових витрат з рахунків 95 «Фінансові витрати» та 96 «Втрати від участі в капіталі»

793

«Результат іншої звичайної діяльності»

Визначається прибуток (збиток» від іншої звичайної діяльності підприємства. За кредитом рахунку відображається списання сум в порядку закриття рахунків обліку доходів від інвестиційної діяльності та іншої звичайної діяльності підприємства, за кредитом – списання витрат з рахунку 97 «Інші витрати»

794

«Результат надзвичайних подій»

Визначається прибуток (збиток) від надзвичайних подій. За кредитом субрахунку відображається списання доходів, одержаних від надзвичайних подій, за дебетом - списання витрат від надзвичайних подій, що обліковуються на рахунку 99 «Надзвичайні витрати»

          Аналітичний облік фінансових результатів ведеться за їх характером, видами продукції, товарів, робіт, послуг та іншими напрямками, визначеними підприємством в наказі про облікову політику підприємства.

Первинними документами при відображенні накопичення фінансових результатів різних видів діяльності та віднесення до складу нерозподіленого прибутку (збитку) є довідки та розрахунки бухгалтерії.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку фінансових результатів на ВАТ «Київський хлібозавод» відобразимо в таблиці

а) суму податку на додану вартість, включену до складу доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг):

Таблиця

Нарахування ПДВ від реалізації продукції на підприємстві

№ п/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

1

Нараховано ПДВ на виручку згідно з чинним законодавством

70 «Доходи від реалізації»

64 «Розрахунки за податками й платежами»

Після здійснених записів на субрахунок 791 «Результат операційної діяльності» ВАТ «Селиська пекарня» списує суму чистого доходу від реалізації продукції. У бухгалтерському обліку підприємство відображає наступними записами в таблиці:

Таблиця

Списання на фінансові результати суми чистого доходу від реалізації

№ п/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

1

Віднесено чистий дохід від реалізації на фінансовий результат

70 «Доходи від реалізації»

791 «Результат операційної діяльності»

ВАТ «Селиська пекарня» визначає валовий прибуток (збиток) як різницю між чистим доходом від реалізації готової продукції і собівартістю реалізованої продукції.

Для визначення валового прибутку підприємство визначає в обліку собівартість готової продукції, товарів, наданих послуг, виконаних робіт.

Для цього в бухгалтерському обліку здійснює наступні записи:

Таблиця

Списання на фінансові результати собівартості реалізованої продукції

№ п/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

1

Списано на фінансові результати собівартість реалізованої продукції

791 «Результат операційної діяльності»

90 «Собівартість реалізованої готової продукції»

Порядок відображення доходів і фінансових результатів

Ці складні цілі примушують вести аналітичний облік в декількох розрізах: перший напрям - по видах продукції, що реалізується, по групах товарів; другий напрям - за формами реалізації. У аналітичному обліку відбиваються: виручка від реалізації; податок на додану вартість і акцизи; собівартість та результат (прибуток або збиток) від реалізації.

Таблиця: об’єм та структура товарної продукції

Найменування продукції

2 004р.

2 005р.

2 006р.

В середньому за 3 р.

тис.грн

пит.в.,%

тис.грн

пит.в.,%

тис.грн

пит.в.,%

тис.грн

пит.в.,%

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Хліб (0,4кг) пшеничний)

188,3

10,8

410,7

25,0

399,8

18,7

332,9

18,1

Хліб (0,4кг житній)

69,6

4,0

86,0

5,2

34,0

1,6

63,2

3,4

Хліб (0,6 пшеничний)

33,9

2,0

2,9

0,2

22,1

1,0

19,6

1,1

Побічна продукція

79,8

4,6

55,8

3,4

77,7

3,6

71,1

3,9

Всього (Хліб)

371,6

21,4

555,4

33,8

533,6

25,0

486,9

26,5

Булки з маком (0,15кг)

405,9

23,4

423,2

25,8

592,6

27,7

473,9

25,8

Булки творожні (0,15)

150,7

8,7

130,5

7,9

140,5

6,6

140,6

7,6

Батон (пшеничний)

776,4

44,7

453,2

27,6

739,1

34,6

656,2

35,7

Інша продукція (сухарі)

33,3

1,9

79,9

4,9

131,6

6,2

81,6

4,4

Всього (булки)

1366,3

78,6

1086,8

66,2

1603,8

75,0

1352,3

73,5

Всього (хліб, булки)

1737,9

100

1642,2

100

2137,4

100

1839,2

100

Реалізація іншої продукції робіт і послуг

 *

 *

44,3

2,6

36,3

1,7

26,9

1,4

Всього по виробництву

1737,9

 *

1686,5

 *

2173,7

 *

1866,1

 *

Виручка від реалізації всіх видів продукції за період з 2012 р. по 2012р. зросла.

3. Облік виробництва на підприємстві «Селиська пекарня»

Характеристика статутного капіталу ВАТ «Селиська пекарня»

Назва акціонерів

Кіль-кість (осіб)

Кількість акцій (штук)

Вартість акцій за номіналом (грн.)

У % до загального розміру статутного капіталу

Фонд державного майна України

4

2344

26454

14,15

Фізичні особи

6

4579

49547

28,49

Юридичні особи

2

7487

78245

48,71

з них, хто має більше 10% від статутного капіталу

2

-

-

-

Акції викуплені емітентом для подальшого продажу

-

1536

18730

9,12

Всього

14

16540

176457

100

З таблиці 3.1 видно, що юридичним особам належить 48,71% акцій, фізичним особам – 28,49%, у фонд Державного майна припадає 14,15%.

Органами управління ВАТ «Селиська пекарня» є:

а) загальні збори;

б) спостережна рада;

в) правління;

г) ревізійна комісія

Загальні збори акціонерів є вищим органом управління товариства. У загальних зборах мають право приймати участь особи, що є власниками акцій на день проведення зборів та їх уповноважені представники.

Спостережна рада є органом управління товариства, що представляє інтереси акціонерів у перерві між проведенням загальних зборів і контролює діяльність товариства.

Наявність основних фондів ВАТ «Селиська пекарня» станом на 01.01.2013р. (тис. грн.)

Групи основних засобів

Залишок на 01.01.2013р., тис.грн.

% зносу

Первісна (відносна) вартість

Знос

Будинки, споруди та передавальні пристрої

1624,9

-

59,2

Машини та обладнання

726,7

84

30,18

Транспортні засоби

478,0

115

16,77

Інструменти, прилади, інвентар, тара, інше

15,2

2,13

5,13

Разом

28741,8

201,13

100

Підприємство має відносно високу технічну оснащеність, усі основні та трудомісткі процеси та операції механізовані. Персонал підприємства виконує функції контролю та нагляду за процесом виробництва. Це зумовлює значне зростання продуктивності праці при застосуванні заходів по покращенню використання основних фондів.

Як бачимо з даних таблиці 3.3 основну частину в структурі основних фондів займають будинки, споруди та передавальні пристрої і становлять на 01.01.2013 року 1624,9 тис.грн., набагато меншою є питома вага машин та обладнання, їх вартість становить 726,7 тис.грн. Ще меншою є питома вага транспортних засобів, їх вартість становить 478,0 тис.грн. Найменшою ж є питома вага інструментів, приладів, інвентаря, тари, їх вартість становить 15,2 тис.грн.

Коефіцієнт зносу основних засобів по підприємстві становить 59,2%, а це означає, що основні фонди підприємства зношені більш за половину. Найбільшим є даний показник по інструментах, приладах, інвентарю, тарі і становить 67,1 %, а це означає, що вони майже повністю відпрацювали свій строк експлуатації і потребують відновлення або заміни. Найнижчим є коефіцієнт зносу транспортних засобів і становить лише 54,6 %. Це пояснюється тим, що підприємство в останні роки придбало декілька транспортних засобів і створило власний автопарк. Раніше ж підприємство використовувало в основному орендовані транспортні засоби.

Дещо дешевше, ніж привізне, бо лише на традиційних транспортних витратах товариство економить чимало коштів. Крім того це дає змогу підприємству переробляти зерно колективних сільськогосподарських підприємств району, інших хлібозаводів та особистих підсобних господарств. Основними видами сировини для виробництва хлібобулочних та кондитерських виробів, крім борошна, є: олія, маргарин, масло сіль, дріжджі.

В цілому підприємство працює стабільно, дбає про якість, асортимент хлібобулочних та кондитерських виробів, їхню конкурентоспроможність. Середньооблікова чисельність персоналу зменшується за рахунок автоматизації обладнання. Збільшується власний капітал і фондоозброєність, що дають позитивний результат підприємству.

Аналіз фінансових результатів посідає провідне місце в системі комплексного економічного аналізу, оскільки за ними оцінюється ступінь досягнення кінцевої мети діяльності підприємств. Система показників фінансових результатів включає в себе абсолютні і відносні вимірники. Абсолютними вимірниками фінансових результатів є показники прибутку, а відносними – показники рентабельності.

Мета економічного аналізу фінансових результатів полягає у визначенні повноти та якості їх отримання, оцінці динаміки абсолютних і відносних показників фінансових результатів, визначенні спрямованості і ступеня впливу окремих факторів на суму прибутку і рівень рентабельності при виявленні й оцінках можливих резервів їх зростання.

Завдання аналізу прибутку даного підприємства наступне:

  1.  Вивчити обсяг, склад і структуру чистого прибутку, порівняти їх з плановими показниками.
  2.  Встановити динаміку формування всіх складових частин прибутку.

Також збільшилися адміністративні витрати на 7,1% (або 32,7 тис.грн) та витрати на збут на 10,4% (або 62,5 тис.грн.). У складі фінансових результатів відбулися позитивні зміни, це зменшення фінансових витрат на 9,3% (або 5,1 тис.грн.), а от інші операційні витрати збільшились на 33,3% (або 1,5 тис.грн).

Фінансові результати діяльності ВАТ «Київського хлібозаводу» за 2012-2013 роки (тис.грн.)

Показники

2012р.

Тис.

2013р.

Тис.

Відхилення

+/-

%

Дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

5161,3

8701,1

52

Податок на додану вартість

112,3

145,3

36

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

154

205

25

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

401

645

31

Валовий прибуток (збиток)

145

184

22

Інші операційні доходи

41

67

36

Адміністративні витрати

92

101

11

Витрати на збут

23

34

34

Інші операційні витрати

2

8

400

Прибуток (збиток) від операційної діяльності

-

-

-

Дохід від участі в капіталі

-

-

-

Інші фінансові доходи

-

-

-

Інші доходи

-

-

-

Фінансові витрати

15

26

41

Витрати від участі в капіталі

-

-

-

Інші витрати

8

4

50

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування

16

12

36

Чистий прибуток (збиток)

125

156

32

Як бачимо з фінансової звітності єдиним джерелом отримання прибутку на підприємстві протязі двох років діяльності є валовий прибуток, тобто прибуток від основної операційної діяльності (від реалізації продукції), так як


Структура доходів ВАТ «Київський хлібозавод» за 2007 -2008 роки (тис.грн.)

Показники

2012р.

2013р.

+/-

%

грн.

%

грн.

%

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

516,3

99,99

871,1

99,99

365

64

Інші операційні доходи

2

0,0001

8

0,0001

0

0

Дохід від участі в капіталі

-

-

-

-

-

-

Інші фінансові доходи

-

-

-

-

-

-

Інші доходи

-

-

-

-

-

-

Надзвичайні доходи

-

-

-

-

-

-

Разом

513,3

100

879,1

100

371

64,0001

Як бачимо з таблиці, із вище перерахованих показників, на підприємстві є тільки чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), який збільшився у 2013 році на 871,1 тис.грн. або на 64 %.

Для проведення аналізу витрат звернемося до форми № 2 «Звіт про фінансові результати» за два останніх роки діяльності підприємства та необхідних даних бухгалтерського обліку і розглянемо структуру витрат підприємства за вищезгаданий період.

           Структура витрат і вирахувань ВАТ «Селиська пекарня» за 20122013 роки (тис.грн.) (Додаток 2)

Проведемо визначення коефіцієнта автономії:

За 2012 рік - р. 380 Ф №1 / р. 640 Ф1 = 1254,4 / 1798,1 = 0,70;

За 2013 рік - р. 380 Ф №1 / р. 640 Ф1 = 837 /1919 = 0,44;

Визначимо коефіцієнт фінансової стійкості:

За 2012 рік - р. 380 Ф №1 / р. 480 + р.620 Ф№1= 1254,4 / 0+543,7 = 2,31;

За 2013 рік - р. 380 Ф №1 / р. 480 + р.620 Ф№1= 837 /0+1082 = 0,77;

Визначимо коефіцієнт фінансової залежності:

За 2012 рік - р. 640 Ф №1 / р. 380 Ф№1= 1798,1 /1254,4 = 1,43;

За 2013 рік - р. 640 Ф №1 / р. 380 Ф№1= 1919 /837 = 2,29;

Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу (фінансування):

За 2012 рік - (р. 480 (4) + р. 620 (4)) Ф № 1 / р. 380 (4) Ф № 1= 0+543,7 / 1254,4 = 0,43;

За 2013 рік - (р. 480 (4) + р. 620 (4)) Ф № 1 / р. 380 (4) Ф № 1= 0+1082 / 837 = 1,29;

Визначимо маневреність робочого капіталу:

За 2012 рік - ∑р.100- р.140/ (р.260- р.620)= 396+9,3/ 638,7 -543,7 = 405,3 / 95 = 4,27;

За 2013 рік - ∑р.100- р.140/ (р.260- р.620)= 498 +12 /758 – 1082 =510 / 324 = - 1,57;

Визначимо коефіцієнт маневреності робочого капіталу:

За 2012 рік - (р.260 (4) – р.620 (4)) Ф № 1 / р. 380 (4) Ф № 1=638,7-543,7 / 1254,4 = 95,0 /1254,4 = 0,08;

За 2013 рік - (р.260 (4) – р.620 (4)) Ф № 1 / р. 380 (4) Ф № 1=758 -1082 / 837 = -324/ 837 = -0,39;

Визначимо коефіцієнт стійкості фінансування:

За 2012 рік - р.380 (4) + р.430(4)+ р. 480(4) Ф № 1 / р.280 (4) Ф№1 = 1254,4 + 0 + 0 / 1798,1 = 0,70;

За 2013 рік - р.380 (4) + р.430(4) + р. 480(4) Ф № 1 / р.280 (4) Ф №1 = 837 + 0 + 0 / 1919 =0,44;

Коефіцієнт швидкої ліквідності (коефіцієнт покриття проміжний):

За 2012 рік – ((р.230 (4) + р.240 (4) + р.170 (4) + р.180 (4) + р.190 (4) + р.200 (4) + 210 (4) Ф № 1 / р.620 (4) = (63,2+ 0+ 1,7+0+0+0+17,5) / 543,7 = 82,4 / 543,7 = 0,15.

За 2013 рік – ((р.230 (4) + р.240 (4) + р.170 (4) + р.180 (4) + р.190 (4) + р.200 (4) + 210 (4) Ф № 1 / р.620 (4) = (54,3+ 0+ 7,5+0+0+0+13,4) / 1082 = 75,2 / 1082 = 0,07.

2013 році на 9,8%. Тривалість одного обороту в 2013 році збільшилася порівняно з 2012 роком на 11,1%.

Готова продукція оберталася в 2013 році повільніше на 17,2% порівняно з 2012 роком.

Власний капітал в 2013 році обернувся значно швидше порівняно з 2012 роком на 61,4%. Віддача оборотних активів також збільшилася на 6,3.

В Україні панує глибока системна соціально-економічна, промислова та фінансова кризи. За глибиною падіння ВВП, девальвацією національної грошової одиниці, обсягом промислового виробництва, темпами інфляції Україна досягла найгірших за останні 10-12 років позицій та посіла одне з перших місць у принизливому світовому рейтингу.

Стратегічні цілі ВАТ «Селиська пекарня»:

  1.  Створення в 2013 році відділу маркетингу на проведення повномасштабного аналізу споживчого ринку;
  2.  Розширення існуючих ринків збуту продукції підприємства щорічно на 1-2% та захоплення нових ринків до 2014 року;
  3.  Протягом 2013-2014 рр. проводити посилений контроль рівня кредиторської й дебіторської заборгованості та звільнення від останньої;
  4.  Підвищити продуктивність праці, максимально скоротивши кількість ручної праці.

Вибір стратегії фірми здійснюється керівництвом на основі аналізу ключових факторів, що характеризують стан фірми, з урахуванням результатів аналізу портфеля бізнесів, а також характеру і сутності реалізованих стратегій.

Ключовим етапом аналізу виробництва і конкуренції є дослідження процесу галузевої конкуренції, основного джерела тиску, що робиться, з боку конкурентів на позицію даної фірми. Без аналізу процесу галузевої конкуренції - особливостей конкурентної боротьби і «правил ведення гри» - керуючі не в змозі розробити успішну з погляду ведення конкуренції стратегію.

Незважаючи на існуючі галузеві розходження, власне процес конкуренції мало чим відрізняється від однієї галузі до іншої. Конкуренція в галузі може бути представлена у виді рівнодіючої п'яти сил конкуренції:

  1.  Суперництво серед конкуруючих продавців товарів даної галузі.
  2.  Потенційне входження нових конкурентів.
  3.  Спроби компаній інших галузей розширити коло споживачів своїх товарів-замінників.
  4.  Торгова міць і «важіль» постачальників факторів виробництва.
  5.  Торгова міць і «важіль» покупців продуктів галузі.

Для ВАТ «Селиська пекарня» з трьох основних конкурентних стратегій є стратегія лідерства на основі зниження витрат (цін). Вона

зростання, ресурсозабезпечення, ефективності виробництва, випуск конкурентоспроможної продукції.

Важливу роль у підвищенні інноваційної активності підприємств відіграє вибір і реалізація відповідної стратегії інноваційного розвитку підприємства, для якої потрібна інформація щодо величини інноваційного потенціалу та рівня його використання.

Метою оцінки прибутковості є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов’язань перед бюджетом, банками та іншими установами.

Прибутковість ВАТ «Селиська пекарня» потрібно систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період так і в динаміці – за ряд періодів, дасть змогу визначити «больові точки» у фінансовій діяльності та способи ефективного використання фінансових ресурсів, їх раціональність розміщення.

Аналіз прибутковості проводиться в порівнянні з планом та попереднім періодом. За умов інформації важливо забезпечити об’єктивність показників та запобігти їх викривленню через постійне підвищення цін. Аналіз проводиться за даними роботи за рік. Порівняні показники потрібно привести у відповідність із показниками звітного року за допомогою індексації цін, що є надзвичайно трудомісткою та складною процедурою. За ринкових відносин існує персоніфікований інтерес керівництва та колективів підприємств до фактично досягнутого рівня рентабельності, що суттєво впливає на результативність господарської діяльності.

На підприємствах недержавних форм власності для акціонерів та засновників найважливіше місце має рентабельність їхніх пайових і статутних внесків у складі загальних інвестицій. Тому при цьому аспекту оцінки фінансового стану підприємства потрібно приділити серйозну увагу.

- 2 чоловіки – навчання у сфері маркетингу, особливу увагу приділивши збуту продукції;

  1.  Пропонуємо придбати такі основні та оборотні засоби:

Планове придбання обладнання ВАТ «Селиська пекарня»на 2013рік

Вид обладнання

Кількість, шт.

Ціна, грн.

Сума, грн.

Технічне обладнання:

- газова піч моделі СКС-744  

- змішувальні пристрої типу МК-79

2

19тис./шт

38тис.

Допоміжні інструменти:

- форми

- інше приладдя

125

-

50/шт

-

6,25тис.

-

Всього, тис.грн.:

127

-

44,25тис.

Наші витрати на придбання обладнання складають 44,25тис. грн. На навчання семи чоловік ми витратили 2,5 тис. грн., так як вини навчалися 3 місяці. Інші 10 чоловік залишаються на підприємстві основними робітниками, але будуть підпорядковуватися спеціалістам, які пройдуть навчальні курси з виготовлення продукції та навчання з використанням та обслуговуванням нового обладнання. Отже, всі наші витрати складають – 855тис. грн..

Враховуючи викладене, ВАТ «Селиська пекарня» для збільшення прибутку необхідно:

  1.  Збільшити обсяг виробництва і реалізації продукції, покращити її асортимент у відповідності до попиту споживачів.
  2.  Покращити якість продукції, звернувши особливу увагу на якість вихідної сировини.
  3.  Скоротити трудомісткість продукції, звернувши особливу увагу на види продукції, які випускаються в невеликих обсягах.
  4.  Підвищити продуктивність праці, максимально скоротивши кількість ручної праці.
  5.  Ліквідувати неефективні інші операційні та неопераційні витрати.

тобто підприємство буде працювати без збитку, матиме лише нормальний прибуток (4513,2 тис. грн. – 3587,9 тис. грн. – 401,7 тис. грн. = 523,6 тис. грн.

Отже, реалізувавши продукції на суму 8357,3 тис. грн. підприємство повністю покриває свої витрати, а при збільшенні обсягів реалізації стає прибутковим.

Підтвердимо розрахунки графічною моделлю.

Аналіз беззбитковості побудований на залежності між доходами від реалізації, витратами і прибутком, який одержує підприємство за короткий період, тобто період, протягом якого випуск продукції обмежений рівнем діючих виробничих потужностей. Так за короткий термін часу введення в дію деяких ресурсів може збільшитися.

За методикою визначення рівня беззбитковості можна збільшити обсяги реалізації та зменшити витрати підприємства з метою одержання необхідного прибутку. Для цього складається таблиця, в якій наводиться інформація, необхідна для оцінки господарської діяльності підприємства.

Визначення точки беззбитковості

Визначення частки приросту обсягу продукції за рахунок інтенсифікації виробництва ВАТ «Селиська пекарня», тис. грн.

Показники

Базисний рік

Проектний рік

Проектний рік до базисного,+/-

Проектний рік до базисного, %

Обсяги товарної продукції

2646

2868

128

5,4

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

3241

3552

244

13,6

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

561

891

334

29,5

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

2057

2166

99

0,5

Валовий прибуток

424

568

126

18

Операційні витрати

51

42

9

6

У проектному році ми пропонуємо збільшити обсяги товарної продукції на 40%, дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) також зростуть у порівнянні з базисним роком. У базисному році валовий прибуток по відношенню з проектного роком зросте у 2,6 рази. Собівартість реалізованої продукції, хоч і не є позитивним показником, але це дуже добре, коли вона не перевищує 20%. Операційні витрати зросли на суму запланованих наших витрат на проектний рік і становлять 855тис. грн.

Ріст обсягу реалізації товарної продукції залежить від товарного випуску і залишків нереалізованої продукції, яка включає готову продукцію на складі і товари відвантажені, але ще не оплачені. Чим більше реалізовується продукції, тим, при інших рівних умовах, більшою є сума прибутку і навпаки, невиконання плану по реалізації зменшує прибуток. Ліквідація наднормативних залишків готової продукції на складі, надходження оплати за товари, не оплачені в строк і які знаходяться на відповідальному зберіганні у покупців у зв’язку з відмовою від акцепта, - резерв збільшення прибутку за рахунок обсягу реалізації.

  1.  Звітність підприємства «Селиська пекарня»

Елементом фінансової звітності (згідно з П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» є звіт про фінансові результати. Загальні вимоги до розкриття статей даного звіту, а також форма та зміст визначаються вимогами П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати».

Звіт про фінансові результати є найважливішою формою вираження ділової активності товариства. Величина поточного фінансового результату –

Стаття «Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування» розраховується шляхом додавання суми доходу від участі в капіталі, інших фінансових доходів та інших доходів і відніманням суми фінансових витрат, втрат від участі в капіталі, інших витрат.

Фінансові результати від звичайної діяльності визначаються шляхом віднімання від фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування податку на прибуток від звичайної діяльності.

Чистий прибуток (збиток) є кінцевим показником першого розділу звіту про фінансові результати і визначається він шляхом додавання надзвичайних доходів та відніманням надзвичайних витрат і податку з надзвичайного прибутку.

Розділ II «Елементи операційних витрат». Назва свідчить про те, що в ньому надається інформація про витрати в розрізі економічних елементів (не затрат на виробництво (витрат обігу), а лише операційних витрат).

В даному розділі звіту підприємством наводиться розшифровка понесених витрат. Тут зазначаються такі витрати як: матеріальні затрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати.

Розділ ІІІ «Розрахунок показників прибутковості акцій». Заповнюється тільки акціонерними товариствами, прості акції яких вільно продаються і купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які знаходяться в процесі випуску таких акцій. Це новий розділ який відповідає вимогам МСБО.

Цей розділ призначений для акціонерних товариств, в тому числі і для ВАТ «Селиська пекарня». Тут зазначаються такі статті: середньорічна кількість простих акцій, скоригована середньорічна кількість простих акцій, чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію, скоригований прибуток, що припадає на одну просту акцію, дивіденди на одну просту акцію.

ВАТ «Селиська пекарня» доходи і витрати включає до складу звіту про фінансові результати на підставі принципів нарахування і відповідності.

ринкової економіки нашої країни. Адже виникнення аудиту в Україні зумовлено гострою життєвою необхідністю в зв’язку з появою недержавних форм власності і господарювання, які не підлягають перевірці з боку контрольно-ревізійної служби, а також необхідністю забезпечення і підтвердження достовірності, реальності, правдивості даних фінансової звітності підприємств для користувачів цієї інформації (податкової інспекції, покупців, постачальників, службовців, робочих, акціонерів, інвесторів, банків та т.п.).

Основним законодавчим актом, який регулює здійснення аудиту в Україні є Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.09.2006 р. №189-У.

Вивчення фінансових результатів діяльності - один із важливих напрямків аудиту. Метою аудиту є встановлення достовірності даних первинних документів щодо визначення доходів та формування фінансових результатів, повноти і своєчасності відображення первинних даних в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку доходів і результатів діяльності та його відповідності прийнятій обліковій політиці, достовірності відображення доходів та визначення результатів діяльності у звітності господарюючого суб'єкта, відповідності методики обліку та оподаткування операцій з обліку доходів від реалізації, інших операційних доходів, доходів від участі в капіталі, інших фінансових доходів, інших доходів, надзвичайних доходів, фінансових результатів тощо, що застосовуються на підприємстві, чинним нормативним документам України в період, що перевіряється.

Завданнями аудиту фінансових результатів діяльності підприємства є:

- перевірка правильності розмежування доходів і фінансових результатів діяльності за кожною класифікаційною групою;

- встановлення правильності умов визнання та оцінки доходів і результатів від звичайної діяльності;

- реалізація своєчасно відображена на відповідних рахунках обліку;

- вартісна оцінка операцій з продажу правильно визначена;

- суми продажу правильно класифіковані;

- суми дебіторської заборгованості по розрахунках за поставку продукції (робіт, послуг) правильно відображені на відповідних рахунках.

Правильність відображення операцій з реалізації встановлюється в ході вибіркової перевірки таких операцій шляхом звірки даних, відображених в облікових регістрах господарюючого суб'єкта, з первинними документами і навпаки.

Аудитору необхідно перевірити дотримання політики господарюючого суб'єкта щодо надання кредитів покупцям, процедур доставки та ціноутворення при виконанні щоденних операцій. Перевірка проводиться шляхом, порівняння фактичних цін по різних видах продукції, умов оплати транспортних витрат або доставки, вказаних в рахунках, з даними відповідних документів, затверджених керівництвом. Фактичні ціни та умови доставки, що одержуються з рахунків-фактур або товарно-транспортних накладних, можна порівняти із затвердженими прайс-листами, номенклатурою цін, іншими документами, які визначають порядок та умови реалізації.

Якщо ціни продажу або умови продажу продукції визначаються індивідуально для кожного замовника, то необхідно впевнитися в тому, що вони були належним чином санкціоновані уповноваженою на це особою підприємства (наприклад, начальником відділу продажу). У випадку, якщо продаж базується на виконанні деяких крупних договорів, сума та опис фактично доставлених товарів або наданих послуг повинні бути пов'язані з умовами таких угод.

Особливу увагу аудитор концентрує на перевірці наявності необхідних дозволів на здійснення операцій з продажу, а також перевірці правильності відображення всіх реально здійснених операцій з продажу на рахунках бухгалтерського обліку. При цьому враховується можливість виникнення наступних помилок:

діяльності, результату надзвичайних подій записам в Головній книзі та формах бухгалтерської звітності.

Проведення перевірки фінансових результатів передбачає наступну послідовність робіт:

- перевірка тотожності показників бухгалтерської звітності і регістрів бухгалтерського обліку фінансових результатів;

- встановлення правильності оформлення первинних документів;

- перевірка правильності визнання доходів і витрат за видами діяльності та віднесення їх на відповідні рахунки бухгалтерського обліку;

- вивчення організації обліку фінансових результатів діяльності;

- визначення правильності обліку результату основної діяльності;

- визначення правильності обліку результату фінансових операцій;

- визначення правильності обліку результату іншої звичайної діяльності

- визначення правильності обліку результату надзвичайних подій;

- перевірка правильності розподілу чистого прибутку підприємства;

- виявлення відхилень фактичного використання прибутку від планових значень, їх причин та наслідків;

- перевірка правильності визначення належних до сплати до бюджету платежів та податків.

При проведенні перевірки аудитору необхідно звернути увагу на правильність розмежування понесених витрат у відповідності до одержаних доходів. Таким чином, необхідно встановити, чи дотримуються підприємством вимоги П(С)БО 15 «Дохід» і 16 «Витрати» щодо класифікації понесених витрат і одержаних доходів за відповідними напрямками діяльності.

Перевіряючи формування чистого прибутку (збитку) діяльності підприємства, аудитор визначає дотримання господарюючим суб'єктом порядку його визначення.

Таблиця:

Класифікація доходів і витрат згідно положень бухгалтерського обліку

Доходи

Витрати

Доходи від реалізації

Собівартість реалізації; Загальновиробничі витрати; Адміністративні витрати; Витрати на збут.

Інший операційний дохід

Інші витрати

операційної діяльності

Дохід від участі в капіталі

Витрати від участі в капіталі

Інші фінансові доходи

Фінансові витрати

Інші доходи

Інші витрати

Надзвичайні доходи

Надзвичайні витрати

Чистий прибуток (збиток) звітного періоду включає:

- чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, послуг);

- валовий прибуток (збиток);

- фінансові результати від операційної діяльності;

- фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування;

- фінансові результати від звичайної діяльності;

- фінансові результати від надзвичайної діяльності.

Результати перевірки правильності визначення чистого прибутку підприємства в значній мірі залежать від якості проведеного дослідження процесу виробництва і реалізації продукції, перевірки основних засобів та іншого майна, розрахункових операцій тощо.

При проведенні перевірки операцій з використання прибутку необхідно пам'ятати, що згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку та інструкції по його застосуванню, прибуток, отриманий у звітному періоді, розподіляється між власниками (нарахування дивідендів), іде на виплати за облігаціями, на відрахування до резервного капіталу та на інше використання в поточному періоді.

Під час дослідження операцій з використання прибутку необхідно звернути увагу на перелік та порядок створення фондів спеціального призначення, які регулюються установчими документами.

Здійснюючи вивчення обліку фінансових результатів, аудитор повинен враховувати, що в звітності формування фінансового результату показується розгорнуто.

У ринковому середовищі, коли фінансово-господарська діяльність підприємства здійснюється на принципах самофінансування, а за нестачі власних фінансових ресурсів - за рахунок позичкових коштів, дуже важливо дати аналітичну оцінку фінансової незалежності підприємства від зовнішніх джерел. Запас джерел власних коштів - це запас фінансової стійкості підприємства за умови, що його власні кошти перевищують позичені.

Фінансова стійкість оцінюється на підставі співвідношення власних і позичкових коштів у активах підприємства, темпів нагромадження власних коштів внаслідок господарської діяльності, співвідношення довготермінових і короткотермінових позик, достатнього забезпечення матеріальних оборотних засобів власними джерелами. Одночасно аудитор з'ясовує, чи спроможне підприємство виконувати свої обов'язки перед бюджетом, кредитними та іншими органами.

Для цього слід перевірити:

- правильність реєстрації підприємства в органах державної податкової адміністрації;

- наявність документа на право здійснення окремих видів діяльності, статуту, установчих документів, відкритого рахунка в банку;

- структуру активів і пасивів балансу на звітну дату;

- структуру власного капіталу;

- забезпечення підприємства власними обіговими коштами;

- повноту і своєчасність сплати податків і платежів;

- фінансову сталість, платоспроможність тощо.

Для забезпечення якості проведення аудиту фінансової звітності необхідна така інформація: баланс; звіт про фінансові результати; звіт про рух грошових коштів; звіт про власний капітал; розшифрування дебіторів і кредиторів; розрахунок нормативу власних обігових коштів; бізнес-план; іменних акцій номінальною вартістю 28 грн. кожна. Статутний капітал утворюється за рахунок вкладів засновників в обмін на акції.


Висновок

Маючи можливість проходити практику на Приватному підприємстві ВАТ «Селиська пекарня» я спостерігав і виконував бухгалтерську роботу. Ознайомився з підприємством, його структурою, структурою бухгалтерії, основними техніко-економічними показниками.

На підприємстві ВАТ «Селиська пекарня» я вивчив облік: основних засобів, розрахунків з постачальниками та підрядчиками, доходів підприємства, витрат підприємства, розрахунків з оплати праці, розрахунків з бюджетом за податками і платежами.

Ознайомившись з програмою 1C "Бухгалтерія" я переконався, що комп'ютеризацією обліку на на підприємстві ВАТ «Селиська пекарня» охоплений оперативний облік витрат на виробництві, який полягає в щоденному контролі за витрачанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів у виробництві, і результатами їх використання. Такий контроль забезпечується організацією достовірного обліку руху деталей у виробництві та їх залишків у незавершеному виробництві.

На підприємстві ВАТ «Селиська пекарня» бухгалтерія і сама робота підприємства ведеться чітко і досконало, але так як підприємство досить молоде.

Сьогодні обчислювальна техніка з допоміжного засобу перетворюється на визначний фактор організації обліку. Змінюються способи обробки даних, при яких забезпечується різна швидкість надання інформації. Можливості комп'ютерно-комунікаційної форми обліку дозволять гнучко розподіляти облікову роботу між працівниками з різних ділянок обліку. Автоматизоване ведення обліку ґрунтується на принципах персоніфікації обчислень і самонавчання облікових працівників, комп'ютеризації основних облікових функцій, безпаперової технології ведення бухгалтерського обліку, раціонального поєднання розподіленої, децентралізованої і централізованої систем обробки облікової інформації. Це призводить до якісно нових тенденцій в питанні побудови структури облікового апарата і дозволить підвищити ефективність ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.


Список використаної літератури

1. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.2012 № 996-хІv.

2. Закон України Про внесення змін до закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України” № 1829- ІІІ від 22.06.2000р.//Все про бухгалтерський облік - № 66- 2000р.с.8.

3. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” (Вредакції закону України від 22 травня 1997 №283 //Все пробухгалтерській облік- 2002 №94, 14 жовтня .- с 4-45

4. Закон України ”Про внесення змін до деяких законів в Україні у зв’язку з прийняттям Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. №1708 - ІІІ від 11.09.2000р. // Урядовий кур’єр - №105 - 2000.-с.14

5. Журнал “Фінанси” № 75, 2013 р 

6. Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійні захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 18 січня 2011 року №2240-ІІІ м.Київ.

7. Закон України “Про охорону праці” від 21.11.2012 р. № 229-XII зі змінами і доповненнями.

8. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22. 04. 10 р. № 3125-XII зі змінами і доповненнями.

9. Закон «Про державну податкову службу в Україні” від 10.09.06 р. №324. //Все про бухгалтерський облік. - 2000. - №63. - с. 14-17.

10. Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999р. №291.

11. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, зі зиінами та долповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 05.12.1997 №268, від26.05.2000 року№115. //Баланс Агро.- 2000- №11 с,14-20.

12. Інструкція про порядок заповнення , застосування спеціальної форми товарно-транспортної накладної на перевезення молочної сировини: Наказ Міністерства аграрної політики України від 01.07.2002 №176

13. Господарський кодекс України

14. Декрет Кабінету Міністрів України про місцеві податки і збори від 20.05.1993 р.

15. Постанова Правління національного банку України «Про затвердження інструкцій про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті « від 21 січня 2004 року.

16. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” Затв.ВР України 22.05.1997 р., №283/97 зі змінами і доповненнями.

17. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.99 р.

18. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Прийнято ВРУ 16.06.1999 №996-XIV зі змінами і доповненнями.

19. Інструкція Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, зі змінами затверджена наказом Мінфіну 30.11.99 №291 зі змінами.

20. Господарський кодекс України.

21. Економіка підприємства Підручник. С.В Покропивного- К.: КНЕУ, 2009.

22. Алексєєва А. Облік розрахунків. // Все про бухгалтерський облік. – 2006. - № 39. – с. 4-7

23.    Фінансова звітність ВАТ «Селиська пекарня»

Додаток 1.

Наказ №
по підприємству_________________
м.________                                                               від 1 січня 200_____ p.
Про облікову політику
на 200___ р.
На підставі Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 p. № 966-XIV, Положень (стандартів) бухгалтерського обліку наказую:

1. Нормативи та методичні принципи бухгалтерського обліку

1.1. При організації та веденні бухгалтерського обліку і складання звітності необхідно керуватися: (далі вказується перелік нормативної бази, що регулює питання організації і методології бухгалтерського обліку і фінансової звітності, хто відповідає за збереження і поповнення банку нормативної документації тощо).

1.2. Зміна облікової політики може відбутися за умови (вказують перелік умов зміни облікової політики — зміна вимог у зв'язку з прийняттям нових Законів, наказів Міністерства фінансів України, статутних документів, запропонованих і обґрунтованих фахівцями).

1.3. При складанні фінансової звітності встановити межу істотності (вказати суму, яка обґрунтована і визначається стандартами та вимогами звітності).

1.4. Установити тривалість операційного циклу (вказують термін з метою класифікації активів — дні, місяці, роки).

1.5. Визнання необоротних активів (встановлюється порядок визнання та оцінки основних засобів, малоцінних необоротних активів, нематеріальних активів тощо).

1.6. Встановити такі методи нарахування амортизації (вказують методи і відповідні їм активи).

1.7. Застосовувати такий порядок обліку та методи оцінки запасів (наводяться методи оцінки, що застосовуються до конкретних видів запасів з урахуванням їх напрямів використання чи вибуття).

1.8. Установити такий порядок обліку і розподілу транспортно-заготівельних та загальновиробничих витрат (вказують застосовуваний метод обліку і розподілу).

1.9. Створити забезпечення (вказують види забезпечень і створюваних резервів, їх розмір і порядок списання).

1.10. Визнання доходів і витрат (встановлюється порядок ведення доходів і витрат відповідно до прийнятих класифікацій та порядку розподілу і списання).

2.  Техніка бухгалтерського обліку

2.1. Затвердити робочий План рахунків бухгалтерського обліку (вказується План рахунків, що відображає специфіку підприємства).

2.2. Застосовувати форму бухгалтерського обліку (вказують варіант форм бухгалтерського обліку з набором регістрів).

2.3. Затвердити порядок ведення аналітичного обліку основних засобів та запасів (вказують варіанти обліку за обраною формою).

2.4. Застосовувати такі форми бухгалтерських документів (наводять перелік як затверджених, так і нестандартизованих форм та порядок їх підпису).

2.5. Затвердити графік документообороту (вказують графік документообороту з усіма необхідними реквізитами).

2.6. Установити порядок організації і проведення інвентаризації (вказують нормативні документи, що регулюють інвентаризацію, терміни проведення та види об'єктів обліку, що підлягають інвентаризації, комісії, відповідальних осіб).

2.7. Організувати внутрішньогосподарський облік і контроль (вказують форму обліку і контролю, нормативне регулювання, систему звітності, внутрішнього аудиту).

2.8. Складати та подавати звітність (вказується перелік оперативної, бухгалтерської (фінансрвої) та статистичної звітності та терміни подання відповідно до чинного законодавства).

3.  Організація бухгалтерського обліку

3.1. Визначити організаційну структуру бухгалтерської служби (вказати тип структури, чисельність та перелік відділів чи груп, підпорядоко-ваність, службову ієрархію).

3.2. Встановити відповідальність за організацію, ведення бухгалтерського обліку та складання звітності (вказується розподіл компетенції та відповідальності за організацію і ведення бухгалтерського обліку і складання звітності).

3.3. Здійснювати призначення та звільнення головного бухгалтера і працівників апарату бухгалтерії (вказати хто, на якій підставі приймає, погоджує та звільняє головного бухгалтера і працівників бухгалтерської служби).

3.4. Вимоги головного бухгалтера і працівників бухгалтерії (вказати перелік відділів, структурних підрозділів, які зобов'язані неухильно виконувати вимоги головного бухгалтера і працівників апарату бухгалтерії, відповідальність та санкції стосовно порушників).

3.5. Вважати пріоритетним завданням соціального розвитку апарату бухгалтерії (вказують перелік першочергових завдань, які необхідно вирішити щодо поліпшення умов праці, підвищення кваліфікації працівників, створення АРМ бухгалтера).

Керівник_______________ 
(Підпис)

З наказом ознайомлений:                        Головний бухгалтер_____________ 
(Підпис)

Отже, облікова політика є важливим інструментом організації бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Вдало, попередньо глибоко проаналізована комбінація можливих варіантів облікової політики дає змогу підприємству ефективно здійснювати господарську діяльність.

Додаток 2.

Структура витрат і вирахувань ВАТ «Селиська пекарня» за 20122013 роки (тис.грн.)

Показники

2012р.

2013р.

+/-

%

Тис. грн.

%

Тис. грн.

%

Податок на додану вартість

32

18

34

18,1

2

0,1

Акцизний збір

-

-

-

-

-

-

Інші вирахування з доходу

-

-

-

-

-

-

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

154

67

165

68

11

1

Адміністративні витрати

26

14

31

15,2

5

1,2

Витрати на збут

16

7,1

18

7,4

2

0,2

Інші операційні витрати

2

0,8

3

1

1

0,2

Фінансові витрати

4

1,6

5

1,7

1

0,1

Додаток 3.

СТАТУТ

Товариства з обмеженою відповідальністю ВАТ «Селиська пекарня»

Товариство з обмеженою відповідальністю ВАТ «Селиська пекарня»  (надалі іменується "Товариство") діє на підставі цього Статуту, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про власність", "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншого чинного в Україні законодавства.

1. Загальні положення

1.1. Товариство засноване на основі Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про власність", "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншого чинного законодавства України для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку на основi повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності.

1.2. Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у банківських установах, круглу печатку, кутовий штамп з власним найменуванням, бланки, торговельну марку (знак для товарів та послуг), іншу атрибутику юридичної особи, може від свого імені укладати договори, набувати майнові та пов'язані з ними немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем в суді, господарському судi, третейському судi.

1.3. Товариство у своїй діяльності керується чинним законодавством України, цим Статутом, а також внутрішніми правилами, регламентами та іншими локальними актами Товариства.

1.4. Товариство може відкривати філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, затверджувати відповідні положення про них.

1.5. Засновниками Товариства є:

  1.  Іващенко Олександр Вікторович, паспорт серії СР № 127142, виданий 15.10.1996 р. Хустським МВ УМВС України, ідентифікаційний номер 2369908712, що проживає за адресою: с. Нижнє Селище, вул. Центральна, 111.

2. Найменування та місцезнаходження товариства

2.1. Повне найменування Товариства:

2.1.1. ВАТ «Селиська пекарня»;

2.2. Скорочене найменування Товариства:

2.2.1. Українською мовою: ВАТ «Селиська пекарня»;

2.3. Місцезнаходження Товариства: Україна, місто Хуст, с. Нижнє Селище, вулиця Центральна, будинок 18.

3. Відповідальність товариства та учасників

3.1. Товариство відповідає за своїми зобов'язаннями всім майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення на вимогу кредиторів.

3.2. Товариство не відповідає за зобов'язаннями держави, держава не відповідає за зобов'язаннями Товариства.

3.3. Товариство не несе відповідальності за зобов'язаннями Учасників.

3.4. Учасники не відповідають за зобов'язаннями Товариства, але несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю Товариства, у межах вартості своїх вкладів. Учасники, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями Товариства у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

3.5. Товариство не відповідає за зобов'язаннями створених ним юридичних осіб, а вони не відповідають за зобов'язаннями Товариства, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

         4. Мета та предмет діяльності товариства

4.1. Підприємство створене з метою виробництва продукції, хлібо-булочних виробів, реалізації продукції, здійснення зовнішньоекономічної та іншої діяльності, не забороненої законами України, з метою отримання прибутку.

  1.  Предметом діяльності Товариства є:
  •  переробка, реалізація продукції власного виробництва,
  •  виробництво продукції, іншої продукції;
  •  проведення ефективної зовнішньоекономічної діяльності з метою виготовлення хлібо-булочних виробів;
  •  участі у діяльності господарських, фінансових, кооперативних, громадських та інших об’єднаннях, втому числі і з зарубіжними партнерами;
  •  організації оптової та роздрібної торгівлі промисловими та продуктовими товарами, реалізація хлібо-булочних виробів;
  •  іншої господарської й фінансової діяльності (оренда майна, бартерні операції, випуск, продаж та придбання цінних паперів. Закупівля сільськогосподарської продукції на підприємствах та у населення тощо);
  •  зовнішньоекономічна діяльність;
  •  здійснення інших видів діяльності, не заборонених законодавством України.


5. Права та обов'язки товариства та його учасників

5.1. Учасники Товариства мають право:

5.1.1. Брати участь в управлінні справами Товариства.

5.1.2. Отримувати частку прибутку від діяльності Товариства. Таке право мають особи, які є Учасниками Товариства на початок виплати відповідних платежів.

5.1.3. Брати участь в діяльності Товариства на підставі трудового договору (контракту) або за договором цивільно-правового характеру.

5.1.4. Висувати на розгляд органів управління Товариства пропозиції з питань діяльності Товариства.

5.1.5. Придбавати у пріоритетному порядку продукцію, роботи та послуги, що виробляються Товариством.

5.1.6. Одержувати дані та відомості щодо діяльності Товариства, стану його майна, розмірів прибутків та збитків. На вимогу Учасника Товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти Товариства про його діяльність, протоколи зборів.

5.1.7. Обирати та бути обраними до органів управління Товариства.

5.1.8. Здійснювати відчуження часток у статутному капіталі Товариства.

5.1.9. Вийти з Товариства у встановленому порядку.

5.1.10. Набувати інших прав, передбачених чинним в Україні законодавством.

5.2. Учасники Товариства зобов'язані:

5.2.1. Додержуватися установчого документа Товариства (цього Статуту), виконувати рішення Загальних зборів Учасників і інших органів управління Товариства.

5.2.2. Виконувати свої зобов'язання перед Товариством.

5.2.3. Не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність Товариства.

5.2.4. Сприяти Товариству в його діяльності.

5.2.5. Своєчасно вносити вклади у розмірі, порядку та у спосіб, що передбачені цим Статутом.

5.2.6. Утримуватися від всілякої діяльності, яка може заподіяти шкоду Товариству.

5.2.7. Нести інші обов'язки, що передбачені чинним в Україні законодавством.

5.3. Для виконання завдань та досягнення цілей, передбачених Статутом, Товариство має право:

5.3.1. Від свого імені вчиняти правочини (договори, контракти), в тому числі договори купівлі-продажу, міни (бартеру), підряду, оренди, схову, доручення, застави тощо, набувати майнові та особисті немайнові права, виступати позивачем та відповідачем в суді, господарському й третейському суді, арбітражі, здійснювати інші дії, що не суперечать чинному в Україні законодавству.

5.3.2. Випускати, реалізувати, купувати цінні папери.

5.3.3. Страхувати власне майно.

5.3.4. Передавати юридичним та фізичним особами, в тому числі безкоштовно, продавати, обмінювати, здавати в оренду, надавати у тимчасове користування споруди, обладнання, транспортні засоби та інші матеріальні цінності.

5.3.5. Створювати на території України та за її межами філії і представництва, засновувати в установленому порядку свої підприємства та брати участь в заснуванні та діяльності господарських товариств і об'єднань, в тому числі спільно з іноземними особами.

5.3.6. Самостійно встановлювати ціни на товари, роботи та послуги, що реалізуються, виконуються та надаються Товариством;

5.3.7. Направляти, в тому числі і за кордон, у відрядження для стажування і на перепідготовку фахівців для навчання і ознайомлення з досвідом організації діяльності фірм, бірж, банків тощо, брати участь у переговорах, встановлювати ділові контакти.

5.3.8. Залучати для виконання робіт (надання послуг) фахівців, в тому числі і іноземних, на підставі договору підряду, доручення, трудових договорів та інших договорів з оплатою праці за домовленістю сторін.

5.3.9. На підставі довіреностей здійснювати представництво інтересів юридичних та фізичних осіб як українських, так і іноземних.

5.3.10. Відраховувати кошти на будівництво житла, об'єктів соціально-культурного і побутового призначення для Учасників і працівників Товариства.

5.3.11. Користуватися на договірній основі банківським кредитом та надавати банку право використовувати свої вільні грошові кошти.

5.3.12. Приймати на роботу працівників на умовах трудових договорів (контрактів), самостійно встановлювати для своїх працівників додаткові відпустки та інші пільги, не заборонені чинним в Україні законодавством.

5.3.13. За встановленим порядком вступати до зовнішньоекономічних відносин, самостійно проводити експортно-імпортні операції.

5.3.14. Отримувати позику від Учасників та інших фізичних та юридичних осіб у встановленому законодавством України порядку.

5.3.15. Надавати безпроцентні позики працівникам та Учасникам в порядку, передбаченому законодавством.

5.3.16. Товариство може також здійснювати і інші права, що не заборонені чинним законодавством України.

5.4. Товариство зобов'язане:

5.4.1. Охороняти навколишнє середовище від забруднення та інших шкідливих впливів.

5.4.2. Забезпечувати безпеку виробництва, санітарно-гігієнічні норми і вимоги щодо захисту здоров'я працівників, населення і споживачів продукції.

5.4.3. Виконувати інші обов'язки, що передбачені чинним законодавством України.

6. Статутний капітал

6.1. Для забезпечення діяльності Товариства Статутний капітал Товариства може утворюватися з грошових коштів, матеріальних цінностей (будинки, споруди, обладнання тощо), прав користування землею, водою та іншими природними ресурсами, а також будь-якими майновими та немайновими правами (в тому числі на інтелектуальну власність).

6.2. Статутний капітал Товариства дорівнює 52 500,00 грн. (П’ятдесятдві тисячі п’ятсот гривень 00 коп.)

6.3. Розподіл Статутного капіталу між Учасниками відбувається наступним чином:

Іващенко О.В. володіє часткою вартістю 520500,00 грн., що відповідає 1000 % Статутного капіталу Товариства;

6.4. Учасник Товариства має право продати або іншим чином відступити свою частку (її частину) одному чи кільком Учасникам цього ж Товариства або третім особам. Учасники Товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) Учасника, який її відступив, пропорційно до розмірів їх часток у Статутному капіталі Товариства або в іншому погодженому між ними розмірі.

6.5. Частка Учасника Товариства може бути відчужена до її повної сплати лише у тій частині, в якій її сплачено.

6.6. При передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали Учаснику, який відступив її повністю або частково.

6.7. Частка Учасника Товариства після повного внесення ним вкладу може бути придбана самим Товариством. У цьому разі воно зобов'язане передати її іншим Учасникам або третім особам у строк, що не перевищує одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на Загальних зборах Учасників провадяться без урахування частки, придбаної Товариством.

6.8. До моменту державної реєстрації Товариства Учасники повинні сплатити не менше ніж п'ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності Товариства. Якщо Учасники протягом першого року діяльності Товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, Товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до Статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію Товариства.

6.9. Якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів Товариства виявиться меншою від статутного капіталу, Товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до Статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів Товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, Товариство підлягає ліквідації.

6.10. Зменшення статутного капіталу Товариства допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань Товариства та відшкодування їм збитків.

6.11. Збільшення статутного капіталу Товариства допускається після внесення усіма його Учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється у чинному в Україні законодавстві.

7. Фонди товариства

7.1. У Товаристві створюється Резервний фонд у розмірі 25 % Статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до Резервного (страхового) фонду не може бути менш як 5 % суми чистого прибутку.

7.2. Резервний фонд призначається на покриття непередбачених збитків. Витрата Резервного (страхового) фонду здійснюється за розпорядженням Загальних зборів Учасників.

7.3. Товариство, крім Резервного фонду, може створювати й інші фонди. Порядок створення, використання, поповнення та ліквідація фондів, регулюється спеціальними положеннями про них, що затверджуються Загальними зборами Учасників.

8. Розподіл прибутків та збитків

8.1. Чистий прибуток, одержаний після сплати процентів по кредитах банків, сплати податків та інших платежів до бюджету, залишається у повному розпорядженні Товариства, яке визначає напрями його використання.

8.2. Виплата частки прибутку проводиться один раз на рік за підсумками календарного року.

8.3. Відповідні виплати сплачуються на протязі першого кварталу року, який йде після звітного року.

8.4. Виплати здійснюються у безготівковій формі на рахунок, вказаний Учасниками.

8.5. Умови виплати часток прибутку можуть змінюватися у відповідності з рішенням Загальних зборів Учасників.

8.6. Збитки, що виникли в процесі здійснення діяльності Товариством, покриваються в першу чергу за рахунок Резервного фонду.

8.7. В разі недостатності коштів Резервного фонду Загальні збори Учасників можуть прийняти рішення про направлення на покриття збитків коштів з інших фондів.

9. Органи управління товариством та їх посадові особи

9.1. Вищим органом Товариства є Загальні збори Учасників (надалі іменуються "Збори Учасників"), які обирають Голову Товариства. Головою Товариства може бути тільки працівник Учасника Товариства.

9.2. Проведення зборів.

9.2.1. Учасники повідомляються про проведення Зборів Учасників персонально із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за тридцять днів до скликання Зборів Учасників.

9.2.2. Будь-хто із Учасників Товариства вправі вимагати розгляду питання на Зборах Учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

Не пізніш як за 7 днів до скликання зборів Учасникам Товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного.

9.2.3. Учасники зборів, які беруть участь в зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний Учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

9.2.4. Будь-хто з Учасників Товариства вправі вимагати розгляду питання на Зборах Учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

9.3. Компетенція Зборів Учасників Товариства:

9.3.1. Визначення основних напрямів діяльності Товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання.

9.3.2. Внесення змін до Статуту Товариства, зміна розміру його статутного капіталу;

9.3.3. Встановлення розміру, форми і порядку внесення Учасниками додаткових вкладів.

9.3.4. Вирішення питання про придбання Товариством частки Учасника.

9.3.5. Обрання та відкликання членів Ревізійної комісії.

9.3.6. Призначення та звільнення Директора Товариства.

9.3.7. Затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів Товариства, затвердження звітів і висновків Ревізійної комісії, розподіл прибутку та збитків Товариства, визначення строку та порядку виплати частки прибутку.

9.3.8. Створення, реорганізація та ліквідація філій та представництв Товариства, затвердження положень про них.

9.3.9. Винесення рішень про притягнення до матеріальної відповідальності посадових осіб Товариства.

9.3.10. Визначення умов оплати праці посадових осіб Товариства, його філій та представництв.

9.3.11. Виключення Учасника з Товариства.

9.3.12. Вирішення питання про придбання Товариством частки Учасника.

9.3.13. Затвердження правил, положень та інших внутрішніх документів Товариства, визначення організаційної структури Товариства, затвердження Положень про фонди, які створюються в Товаристві.

9.3.14. Прийняття рішення про припинення діяльності Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

9.4. Прийняття рішення Зборами Учасників.

9.4.1. Збори Учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (представники Учасників), що володіють у сукупності більш як 60 % голосів.

Брати участь у Зборах Учасників з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є Учасниками Товариства.

9.4.2. З питань визначення основних напрямків діяльності Товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до Статуту, а також при вирішенні питання про виключення Учасника з Товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників Товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

9.4.3. З питань не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх Учасників, присутніх на зборах.

9.4.4. Кожен з Учасників Товариства на Зборах Учасників має кількість голосів, пропорційну розміру його частки у Статутному капіталі. Голосування на Зборах Учасників провадиться за принципом - на один відсоток Статутного капіталу припадає один голос.

9.4.5. Учасник може передати свої повноваження представнику.

9.4.6. Представники Учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у Зборах Учасників, сповістивши про це інших Учасників.

Учасник Товариства вправі передати свої повноваження на зборах іншому Учаснику або представникові іншого Учасника Товариства шляхом видачі відповідної довіреності або усного повідомлення під час зборів про це.

9.5. Скликання Зборів Учасників.

9.5.1. Збори Учасників Товариства скликаються Головою Товариства два рази на рік.

9.5.2. У випадку неплатоспроможності Товариства, а також виникнення загрози значного скорочення Статутного капіталу Головою Товариства скликаються позачергові Збори Учасників.

9.5.3. Учасники Товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності Товариства. Якщо протягом 25 днів Голова Товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати Збори Учасників.

9.6. Виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є Директор.

9.6.1. Директор вирішує усі питання діяльності Товариства, крім тих, які віднесено до компетенції Зборів Учасників. Збори Учасників можуть прийняти рішення про передачу частини прав, що належать їм, до компетенції Директора.

9.6.2. Директор підзвітний Зборам Учасників і організує виконання їх рішень.

9.6.3. Директор не може бути одночасно Головою Зборів Учасників.

9.6.4. Директор має право:

без довіреності здійснювати дії від імені Товариства;

затверджувати Правила внутрішнього трудового розпорядку;

приймати та звільняти працівників;

вирішувати інші питання в межах прав, що надані йому Зборами Учасників.

9.7. Контроль за фінансовою та господарською діяльністю Товариства здійснюється Ревізійною комісією, що утворюється Зборами Учасників з їх числа в кількості не менше трьох осіб строком на 2 роки. Директор не може бути членом Ревізійної комісії.

9.7.1. Перевірки діяльності Директора проводяться Ревізійною комісією за дорученням Зборів Учасників, з власної ініціативи або на вимогу Учасників Товариства. Ревізійна комісія вправі вимагати від посадових осіб Товариства подання усіх необхідних матеріалів, бухгалтерських чи інших документів, особистих пояснень.

9.7.2. Ревізійна комісія доповідає результати проведених нею перевірок Зборам Учасників.

9.7.3. Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах. Без висновку Ревізійної комісії Збори Учасників Товариства не мають права затверджувати річний баланс Товариства.

9.7.4. Ревізійна комісія, в разі виявлення зловживання посадовими особами Товариства або якщо виникла загроза суттєвим інтересам Товариства, може вимагати від Голови Товариства скликання позачергових Зборів Учасників.

11. Фiнансово - господарська діяльність

11.1. Для досягнення статутної мети Товариство:

11.1.1. Відкриває рахунки в будь-яких фінансово-кредитних установах та проводить через них всі касові та кредитно-розрахункові операції в національній та в іноземній валюті, по безготівковому розрахунку без обмежень сум платежів. Форми розрахунків визначаються Товариством по узгодженню з усіма контрагентами та з урахуванням вимог чинного законодавства.

11.1.1. Вивчає кон'юнктуру ринку товарів та послуг.

11.1.2. Здійснює види діяльності, передбачені Статутом.

11.1.3. Набуває, отримує в оренду чи на лізингових умовах техніку, будівлі, споруди та інше майно, необхідне для статутної дiяльностi.

11.1.4. Отримує від будь-яких фiнансово-кредитних установ кредити на договірних умовах.

11.1.5. Самостійно встановлює порядок i умови отримання та передачі майна, а також ціни, ставки, тарифи та розцінки на товари, послуги та роботи, що реалізуються, надаються чи виконуються Товариством.

11.1.6. Організовує підготовку та підвищення кваліфікації кадрів по всіх напрямках своєї дiяльностi.

12. Зовнішньоекономічна діяльність

12.1. Товариство є самостійним учасником зовнішньоекономічної діяльності у відповідності з чинним законодавством, здійснює ділові контакти з іноземними фірмами, організаціями, установами з питань, що входять до комерційних інтересів Товариства.

12.2. Товариство має право здійснювати будь-які, не заборонені чинним законодавством України, зовнішньоекономічні угоди (договори, контракти).

12.3. Товариство у встановленому порядку засновує свої філії та представництва за кордоном.

12.4. Товариство відряджає за кордон та приймає в Українi національні та закордонні організації, а також спеціалістів для вирішення питань, пов'язаних з діяльністю Товариства.

12.5. Товариство здiйснює підготовку та стажування за кордоном спецiалiстiв як для власних потреб, так i для потреб Учасників.

13. Облiк та контроль

13.1. Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність у встановленому порядку, несе відповідальність за їх достовірність, та подає державним органам згідно з установленими формами та строками.

13.2. В разі необхідності для перевірок фінансової та господарської діяльності Товариства можуть залучатися спеціалізовані служби, в тому числі й аудиторські.

14. Припинення діяльності товариства

14.1. Припинення дiяльностi Товариства відбувається шляхом реорганізації (злиття, приєднання, розділу, перетворення) чи ліквідації.

14.2. Реорганізація Товариства відбувається за рішенням Зборів Учасників. При реорганiзацiї Товариства відбувається перехід всієї сукупності прав та обов'язків, належних Товариству, до його правонаступників.

14.3. Ліквідація Товариства проводиться в наступних випадках:

14.3.1. За рішенням Зборів Учасників.

14.3.2. У випадку визнання Товариства банкрутом.

14.3.3. В інших випадках, передбачених чинним в Україні законодавством.

14.4. Ліквідація Товариства проводиться призначеною ним ліквідаційною комісією, а у випадках банкрутства та припинення діяльності Товариства за рiшенням суду чи господарського суду - ліквідаційною комісією, призначеною цими органами в порядку, передбаченому законодавством України. З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами Товариства.

14.5. Грошові кошти, що залишаються в Товаристві, виручка від продажу його майна при ліквідації включно, після розрахунків по оплаті праці працівників Товариства та виконання зобов'язань перед бюджетом, банком, власниками облігацій, випущених Товариством та іншими кредиторами, розподіляються ліквідаційною комісією між Учасниками Товариства пропорційно частці кожного в Статутному капіталі Товариства.

14.6. Майно, передане Товариству Учасниками у користування, повертається у натуральній формі без винагороди.

14.7. Ліквідація вважається завершеною, а Товариство таким, що припинило свою діяльність, з моменту внесення запису про це до державного реєстру.

15. Підписи учасників товариства

  1.  1. Іващенко Олександр Вікторович, паспорт серії СР № 127142, виданий 15.10.1996 р. Хустським МВ УМВС України, ідентифікаційний номер 2369908712, що проживає за адресою: с. Нижнє Селище, вул. Центральна, 111.


Диплом на заказ


1. ВОЗМОЖНОСТЬ И ДЕЙСТВИТЕЛЬНОСТЬ
2. 136Манифест царя Бориса III 3
3. Структура и закономерности инновационного процесса
4. Тема 9 Осуществление гражданских прав и исполнение обязанностей
5. рефератов к олимпиаде По дисциплине судоустройство Судебноправовая реформа- значение и способ
6. Тема 6 Социологический анализ девиантного поведения в обществе
7. тематике 21.12.13 Ф
8. . Препараты действующие на центральные мхолинорецепторы 2.
9. Тема 3 Защита прав Способы защиты прав самозащита преторские интердикты судебная защита Гражданский п
10. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Київ2
11. тема отражающая совокупность имущества по составу и размещению обязательства собственные и заемные хозяй
12. Оренбургский автотранспортный колледж Заочное отделение ОАТК.
13. Реферат- Генетическое разнообразие
14. Экономика и управление торговотехнологическими процессами на примере деятельности ООО
15. Вариант 12 ВЫПОЛНИЛ- Зачетная книжка 04ФФ
16. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук Київ
17. судебная реформа 1867 г Военное управление подверглось также преобразованиям
18. Теория вероятности
19. . Понятие о памяти
20. Философия очной формы обучения Тюмень ИЗДАТЕЛЬСТВО ТЮМЕНСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО УНИ