Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

для некоторых классов людей такое разделение на рабов и свободных вполне естественно причем для одного чел

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-06-20


  1.  Аристотель находит, что колебание во взглядах на природу рабства имеет некоторое основание, что природа не создает одних людей рабами, других свободными. Впрочем, он тут же, даже в продолжении той же фразы, соглашается и с тем, что «для некоторых классов людей такое разделение на рабов и свободных вполне естественно, причем для одного человека полезно и справедливо быть рабом, для другого — господином, — так же, как необходимо, чтобы один элемент подчинялся, другой властвовал...» К отношению рабовладения, которое принадлежит к отношениям собственности, вполне приложимо, по Аристотелю, то отношение, которое существует между частью и целым. Часть есть не только часть чего-либо другого, она немыслима вообще без этого другого. Таково же отношение между господином, и рабом: «Господин есть только господин раба, но не принадлежит ему; раб же — не только раб господина, но и целиком принадлежит ему»

Так как раб — своего рода часть господина, одушевленная и отделенная часть его тела, и так как полезное для части полезно и для целого, а полезное для тела полезно и для души, то между рабом и господином, согласно Аристотелю, существует известная общность интересов и взаимное дружелюбие, если только отношения между ними покоятся на естественных началах.
Однако дружба и справедливость возможны по отношению к рабу не как к рабу, так же как они невозможны по отношению к неодушевленным предметам или к быку и лошади. «Раб — одушевленный инструмент, а инструмент — раб без души; поэтому к рабу, поскольку он раб, нельзя питать дружбы...» [Ник. этика, VIII, 13. 1161 в 4 — 5].
Все же Аристотель не сводит существо раба к одной лишь технической функции одушевленного инструмента. Инструменты — орудия технической деятельности, но рабство относится к сфере имущественных отношений, а имущество — не простое техническое орудие, а орудие жизненной деятельности вообще. «Жизнь, — говорит Аристотель, — есть деятельность, а не определенное техническое дело. Отсюда и служение раба — в том, что имеет отношение к общей жизненной деятельности» [11, I, 2, 1253 в 23 — 1254а 8].
Рабство для Аристотеля — институт, необходимый для правильной деятельности семьи, предпосылка правильного государственного строя, который возникает из семьи и из соединения семейств в селения.

  1.  Г.Лейбніц (1646-1716 рр.) — німецький філософ-ідеаліст, математик, фізик, винахідник, історик, юрист, мовознавець. Головний філософський твір — «Монадологія».
    Ядро філософської системи Лейбніца складає вчення про «монади», безтілесні «прості субстанції», «істинні атоми природи», «речові елементи». «Монада» в перекладі з грецької означає «єдине» або «одиниця». Лейбніц заперечує вчення Спінози про єдину субстанцію, яке, на його думку, призводить до того, що із світу вилучаються рух, активність. Він стверджує, що субстанцій існує нескінченна кількість.
    Монади" не змінюють своєї внутрішньої структури під впливом інших монад. Кожна монада виступає як певний світ, відображаючи в собі весь світовий порядок, і має свою власну визначеність (є носієм певних якостей), якою вона відрізняється від інших. Монади, пише Лейбніц, «не мають вікон», тому вони не діють одна на одну; кожна з них подібна до самостійного, відокремленого Всесвіту. В цьому відношенні кожна із монад Лейбніца подібна до субстанції Спінози:
    вона є те, що існує само по собі і не залежить ні від чого іншого, крім Бога, який створив весь світ монад. І водночас будь-яка монада сприймає, переживає в собі весь Космос у всьому його багатстві і багатогранності, хоча не всі монади мають світло розуму, щоб усвідомлювати це.
    Монади не мають ніяких просторових або будь-яких фізичних характеристик. Їх, таким чином, не можна пізнати чуттєво. Вони є суто ідеальними, духовними елементами буття. Ми можемо їх пізнати тільки за допомогою розуму. Чуттєві речі, тобто поєднання монад, відрізняються залежно від монад, з яких вони вкладаються.
    З основними ідеями монадології зв'язана і теорія пізнання Лейбніца. Всі знання, які доступні людині, Лейбніц ділить на 2 види: «істини розуму» та «істини факту». До перших належать знання, одержані тільки з допомогою понять розуму, без звернення до досвіду: аксіоми .математики, закон тотожності і суперечності. Навпаки, «істини факту» ми здобуваємо емпіричним шляхом; до них належить більша частина наших уявлень про світ. «Істини розуму» завжди мають необхідний і визначальний характер, тоді як «істини факту» — тільки ймовірний.




1. Курсовая работа- Экономический рост и факторы его развития
2. Этапы формирования личности в онтогинезе
3. аналитик провизортехнолог по контролю качества Система контроля качества ЛС в аптеке
4. Модуль 1 Змістовий модуль 1 Тема заняття 5.
5. ТЕМА 16. Классическая американская модель управления Целью данной главы является изучение сложившихся на оп
6. Разработка синтаксического распознавателя вычисляемого оператора перехода языка FORTRAN
7. ВОСТОЧНЫЙ ВОПРОС В ИСТОРИИ МЕЖДУНАРОДНЫХ ОТНОШЕНИЙ ЕГО СУЩНОСТЬ
8. пластическими.Различают деформации растяжения или сжатия одностороннего или всестороннего изгиба круче
9. Тема 1. Понятие гражданского процесса
10. Электрический ток в вакууме Электронные лампы
11. Курсовая работа на тему- Поиск неисправностей Вариант 23 Студент- Скрипак
12. ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА 8 динамические переменные ЦЕЛЬ РАБОТЫ- рассмотреть использование и преимущества
13. так тиктак тиктак в голове кавардак
14. концепція універсальності зазнала низки суттєвих змін і сьогодні вона існує в декількох формах як ід
15. ЧЕЛЯБИНСКИЙ ИНСТИТУТ ЭКОНОМИКИ И ПРАВА им
16. Тема- ldquo;Обчислення за допомогою функцій і формул
17. Тема 11 Основные понятия моделирования Раздел 1 Основы моедлирования Тема 1
18. Дзенник польски где поначалу пребывал в качестве редакционного мальчика на посылках занимался текущей
19. Концепция культуры в работе О Шпенглера Закат Европы
20. Фонетика как отрасль языкознания