Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

стоматолог чи асистент лікарястоматолога

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-06-20


Додаток 4.                                         

Невідкладні стани

№1

Електротравма.

Постраждалим від електротравми може бути пацієнт, лікар-стоматолог чи асистент лікаря-стоматолога. Причина елетротравми - несправне електрообладнання і порушення правил техніки безпеки.

Симптоми:

раптова поява судом;

втрата свідомості;

зупинка дихання;

поява ознак зупинки кровообігу.
Лікувальні заходи:

  1.  Негайно  вимкнути джерело  електропостачання апаратури,  контакт із якою
    викликав елетротравму.
  2.  Перервати контакт постраждалого із електроприладом, електропровідниками,
    електрообладнанням   (за  допомогою  діелектрика  -  наприклад,   дерев'яний
    предмет);
  3.  У  разі   зупинки   дихання  -  негайно   приступити   до   проведення  штучної
    вентиляції легень метод "рот в рот" або за допомогою ручного респіратора.
  4.  Контроль АТ в динаміці.
  5.  Терміновий виклик бригади швидкої допомоги.
  6.  У разі появи ознак зупинки кровообігу - негайно приступити до проведення
    серцево-легеневої і церебральної реанімації.
  7.  Запис про випадок в медичній карті пацієнта.
  8.  Доповісти головному лікарю клініки.

При нетривалій дії на пацієнта електричного струму, у випадку задовільного стану пацієнта і при його згоді можливе продовження стоматологічного лікування. У разі появи будь-яких скарг на погіршення самопочуття необхідно негайно перервати прийом і приступити до симптоматичного лікування на основі скарг пацієнта із викликом бригади швидкої допомоги.

№2

Колапс.

Колапс - форма судинної недостатності, що характеризується різким падінням судинного тонусу (особливо венозного) і різким падінням АТ. На відміну від непритомності в основі патогенезу колапсу - важке пошкодження вазомоторних центрів, що призводить до раптового різкого зменшення кількості циркулюючої у кров'яному руслі крові і зменшення притоку її до серця. В результаті погіршується його робота та кровопостачання ЦНС.

Симптоми:

різке погіршення загального стану, слабість;

головокружіння;

холодний піт;

блідість, мармурове забарвлення шкіри;

свідомість збережена, але пацієнти не реагують на навколишнє середовище;

тахікардія;

пульс слабкого наповнення (ниткоподібний);

АТ різко знижений;

дихання часте і поверхневе.


Лікувальні заходи:

  1.  Надати   пацієнту   горизонтальне   положення   з   при   піднятими   нижніми
    кінцівками.
  2.  Звільнити порожнину рота від чужорідних тіл.
  3.  Звільнити пацієнта від верхнього одягу.
  4.  Інгаляції кисню через маску.
  5.  Забезпечити вдихання парів нашатирного спирту.
  6.  Контроль АТ.
  7.  Мезатон 1% - 1,0 мл підшкірно.
  8.  При відсутності ефекту (АТ - різко знижений):

викликати бригаду швидкої допомоги;

преднізолон 90 мг довенно;

поліглюкін 400,0 мл довенно частим капанням.

9. Запис про випадок в медичній карті пацієнта.

10. Доповісти головному лікарю клініки.

Ортостатичний колапс розвивається в осіб із серцево-судинною недостатністю на стоматологічному прийомі при швидкому підйомі з крісла.

Клінічна картина, аналогічна описаній вище, але з менш вираженими клінічними проявами і більш швидкою оберненою динамікою.

№3

АЛЕРГІЧНІ РЕАКЦІЇ.

Кропивниця. Симптоми:

починається раптово з інтенсивного свербежу шкіри в різних ділянках, а іноді
всієї поверхні тіла. Незабаром на місцях свербежу з'являються гіперемовані
ділянки висипки, що виступає над поверхнею. Величина елементів висипу
різна. Вони можуть розташовуватись окремо або зливатися;

приступ    гострої    кропивниці    може    супроводжуватись    недомаганням,
головним болем, підвищенням температури тіла до 38-39,5°С, нудотою,
блюванням, болем в суглобах, зниженням АТ;

• тривалість гострого періоду - від декількох годин до декількох діб.
Лікувальні заходи:

  1.  Негайно припинити введення алергену.
  2.  Надати пацієнту горизонтального положення.
  3.  Інгаляції кисню через маску.
  4.  Контроль АТ в динаміці.
  5.  Довенно:

дімедол 1% - 2 мл (супрастін 2% - 2 мл);

преднізолон 60 мг.

  1.  Виклик бригади швидкої допомоги додатково задіяним персоналом.
  2.  Запис про випадок в медичній карті пацієнта;
  3.  Доповісти головному лікарю клініки.
  4.  


№4

АЛЕРГІЧНІ РЕАКЦІЇ.

                             Набряк Квінке

(ангіоневротичний набряк, кропивниця гігантська).

Набряк Квінке - гостра алергічна реакція, що розглядається як одна із форм кропивниці.

Симптоми:

найчастіше розвивається на фоні кропивниці, звичайно виникає швидко,
раптово,   локалізується   в   ділянках   шкіри   із   вираженою   підшкірною
клітковиною   (повіки,   губи,   статеві   органи,   волосяна  частина  голови,
обличчя, грудна клітка, кінцівки);

на фоні гіперемії шкірних покривів, над місцем набряку шкіра бліда або
блідо-рожева, напружена, при надавлюванні ямка не виникає;

АТ може незначно знижуватися;

при різко вираженому набряку обличчя одутловате, нагадує маску, набряклі
щоки, губи, повіки (із-за набряку повік очі майже закриті). При локалізації
набряку на обличчі в процес можуть залучатися серозні мозкові оболонки,
що     проявляється     розвитком     менінгіальних     симптомів     (ригідність
потиличних м'язів), різким головним болем, блюванням, судомами. Іноді
внаслідок  набряку  лабіринтних  систем  розвивається  синдром  Мен'єра.
Клінічно він проявляється головокружінням, нудотою, блюванням;

в 25% випадків набряк обличчя супроводжується набряком, локалізованим в
ділянці гортані. При виникненні набряку гортані спочатку відмічається
охриплість голосу, "гавкаючий кашель", з'являється затруднення дихання із
задишкою інспіраторного, а потім інспіраторно-експіраторного характеру.
Колір обличчя набуває ціанотичного відтінку. У пацієнта виникає рухове
збудження.    У    випадку    поширення    набряку    на    слизову    оболонку
трахеобронхіального    дерева    до    картини    гострого    набряку    гортані
приєднується    синдром    бронхіальної    астми    з    дифузними    хрипами
експіраторного характеру. При відсутності раціональної допомоги пацієнт
може загинути при явищах асфіксії.

При будь-якій локалізації набряку Квінке необхідно вивести пацієнта із стану гострої алергічної реакції, так як є ймовірність подальшого поширення набряку з можливим ураженням життєво важливих органів.

Лікувальні заходи:

  1.  Негайно припинити введення препарату, що викликав патологічний стан.
  2.  Надати пацієнту напівсидячи положення.
  3.  Інгаляції кисню через маску.
  4.  Виклик бригади швидкої допомоги додатково задіяним персоналом.
  5.  Довенно:

димедрол 1% - 2 мл (супрастін 2% - 2 мл);

преднізолон 90 мг;

  1.  Контроль АТ в динаміці - не рідше, ніж через кожних 5 хв.
  2.  Підшкірно: розчин адреналіну 0,1% - 0,3 мл, крім пацієнтів, які хворі на ІХС
    та ГХ ІІ-ІП ст.
  3.  Дегідратаційна терапія: довенно лазікс (фуросемід) 40 мг (1% - 4,0 мл).
  4.  При явищах наростаючого ціанозу із загрозою асфіксії є показання для
    проведення конікотомії з відсмоктуванням слизу із дихальних шляхів.
  5.  Запис про випадок в медичній карті пацієнта.

11. Доповісти головному лікарю клініки.


№5

Анафілактичний шок.

Найважчим проявом алергічної реакції у відповідь на введення розрішуючої дози антигену, до якого організм сенсибілізований. При цьому ні доза, ні шлях введення антигену не мають вирішуючого значення.

Чим коротший час від введення препарату до виникнення клінічної картини анафілактичного шоку, тим менше шансів на сприятливий прогноз лікування.

Найчастіше зустрічається типова форма лікарського анафілактичного шоку.

Симптоми:

прогресуючий неспокій пацієнта;

скарги на головний біль, головокружіння, нудоту, оніміння губ, обличчя і
язика, відчуття жару і припливу крові, шкірний зуд, відчуття затруднення
дихання і з давлення в грудній клітці;

гіперемія   шкірних   покривів,   кропивниця,   набряк   Квіне,   акроціаноз,
холодний піт;

дихання поверхневе, шумне і часте, можливий набряк легень;

різке зниження АТ, пульс частий, ниткоподібний;

можуть розвиватись клоніко-тонічні судоми;

зниження температури тіла;

іноді швидка втрата свідомості.

Лікар повинен чітко знати передвісники розвитку даного стану, які заключаються в різкому погіршенні загального самопочуття у відповідь на введення медикаментозних середників, появу неспокою, слабкості, головокружіння, відчуття задухи, підвищення пітливості, малого пульсу.

Лікувальні заходи:

  1.  Негайно припинити введення алергену.
  2.  Надати   пацієнту   горизонтального   положення   з   припіднятими   нижніми
    кінцівками.
  3.  Контроль АТ в динаміці - не рідше 1 разу через кожні 5 хв.
  4.  Виклик швидкої допомоги додатково задіяним персоналом.
  5.  Інгаляції кисню через маску.

Основні зусилля повинні спрямовуватись на усунення гіповолемії, гострої дихальної недостатності, нейтралізації медіаторів алергічної реакції (антигістамінна терапія), попередження пізніх ускладнень.

6. Антигістамінна терапія - довенно:

димедрол 1% - 2 мл (супрастін 2% - 2 мл);

преднізолон 90 мг.

7. Вазодилятація усувається застосуванням судинозвужуючих засобів:

- адреналін 0,1% - 0,5 мл дом'язово або мезатон 1% - 1,0 мл дом'язово.
Контроль АТІ

  1.  Довенно частими краплями: р-н поліглюкіну 400,0 мл або р-н реополіглюкіну
    400,0 мл.
  2.  Усунення гострої дихальної недостатності:

еуфілін 2,4% - 10 мл довенно повільно;

інгаляція аерозолю Беротек (1-2 вдихання).

10. При появі ознак набряку легень:

фуросемід (лазикс) 40 мг (4 мл - 1% р-ну) довенно;

корглікон 0,5 мл - 0,06% р-ну в 20 мл 0,9% р-у хлориду натрію довенно
повільно.


  1.  При появі ознак зупинки кровообігу - негайно приступити до проведення
    серцево-легеневої і церебральної реанімації.
  2.  Запис про випадок в медичній карті пацієнта.
  3.  Доповісти головному лікарю клініки.

№6

Непритомність.

Типовий приклад гострої судинної недостатності.

Раптова короткочасна втрата свідомості, внаслідок гострої гіпоксії мозку, яка розвивається на фоні зниження кров'яного тиску і порушення мозкового кровообігу. Непритомність являється легкою формою гострої судинної мозкової недостатності і обумовлена анемією мозку. Внаслідок втрати судинами здатності до швидких змін тонусу, розвивається вазодилятація, яка приводить до відносної недостатності об'єму циркулюючої крові за рахунок депонування крові в розширених судинах черевної порожнини і кінцівках.

Недостатній приплив крові до серця знижує його серцевий викид, погіршує мозковий кровообіг, що викликає гіпоксію мозку.

Причини розвитку непритомності:

в результаті психічної травми;

страх вигляду крові;

при больовому подразненні;

при тривалому перебуванні у душному приміщенні;

при порушеннях серцевого ритму;

при гіпервентиляціях;

при гіпоглікемії;

при інтоксикаціях та інфекційних захворюваннях;
Стадія передвісників непритомності:

наростаюча слабкість;

головокружіння;

нудота;

неприємні відчуття в ділянці живота, серця;

дзвін у вухах;

потемніння в очах.
Стадія порушення свідомості:

повна втрата свідомості;

виключення м'язевого тонусу;

зниження АТ;

тенденція до брадикардії, пульс малого наповнення;

зіниці звужені;

дихання поверхневе, брадипное;

при глибокій непритомності - судоми.
Приступ триває декілька десятків секунд.

Стадія відновлення триває декілька годин:

повне відновлення свідомості без явищ амнезії;

зберігається загальна слабість, нудота.
Лікувальні заходи:

  1.  Припинити стоматологічне лікування.
  2.  Звільнити порожнину рота від чужорідних тіл.
  3.  Надати пацієнту горизонтального положення з припіднятими нижніми кінцівками.
  4.  


Контроль АТ в динаміці.

Розщепити верхній одяг.

Забезпечити притік свіжого повітря або здійснити інгаляції кисню через маску.

Забезпечити вдихання парів нашатирного спирту.

Дом'язово: кордіамін 2,0 мл.

При вираженій брадикардії - атропін 0,1% - 0,5 мл дом'язово.

10. При тривалому незадовільному самопочутті пацієнта доцільно викликати бригаду
швидкої допомоги.

11. Стоматологічне лікування може бути продовжено при задовільному самопочутті
пацієнта,    з    прийняттям    профілактичних    заходів:    лікування    пацієнта    
в
горизонтальному положенні під захистом лікарської премедикації і адекватної
місцевої анестезії.

№7

Епілепсія. Розвитку нападу можуть сприяти:

шум;

яскраве світло;

обмеження рухів;

страх перед стоматологічним втручанням;

введення місцевих анестетиків;

біль.

З метою профілактики перед стоматологічним лікуванням доцільно:

попередити пацієнта про необхідність прийому протиепілептичних ліків
напередодні і в день відвідування стоматолога;

якщо приступи відбуваються у визначений час доби, необхідно планувати
лікування в період найменшої щільності приступів;

при наданні стоматологічної допомоги пацієнту, в анамнезі якого відмічено
епілепсію, з метою профілактики доцільно дом'язово ввести 2,0 мл (10 мг)
розчину сібазону (реланіуму).

Необхідно пам'ятати:

втручання повинно бути щадящим;

знеболення повним;

необхідно використовувати роторозширювач;

притиепілептичні      препарати      прискорюють      метаболізм      місцевих
анестетиків, збільшують час згортання крові;

• таким пацієнтам необхідно виготовляти тільки незнімні зубні протези.
Перед епілептичним нападом інколи бувають передвісники - аура: нюхова,
зорова, слухова, сомато-сенсорна.

Симптоми:

раптова втрата свідомості;

тонічні судоми із затримкою дихання, появою ціанозу обличчя, набуханням
шийних вен, тризмом;

через 30 сек. тонічні судоми переходять у клонічні, охоплюють язик, що
може призвести до прикушування язика;

можлива поява пінистої рожевої слини;

зіниці розширені;

нетримання сечі та калу;

на зовнішні подразники реакції немає.


Лікувальні заходи:

  1.  Зробити все необхідне з метою застереження пацієнта від ударів. Положення
    лежачи.

Підкласти під потилицю м'який предмет (рушник).

  1.  При появі ознак прикушування язика - ввести роторозширювач або металічний
    шпатель, обгорнутий марлею.

Виклик бригади швидкої допомоги додатково залученим персоналом клініки.

Сібазон (реланіум) 4,0 мл (20 мг) дом'язово.

  1.  Після   закінчення   нападу   при      настанні   сну   пацієнта,   не   будити   його   до
    самостійного відновлення свідомості.

Запис про випадок в медичній карті пацієнта.

Доповісти головному лікарю клініки.

№8

Істерія.

Під час стоматологічного прийому, на фоні навіть незначної емоційної реакції, у пацієнта може виникнути напад істерії. Симптоми:

перебігає за типом тонічних судом, але на відміну від епілепсії відмічається
більш глибоке вигинання спини;

очі закриті, пацієнт чинить опір при їх огляді;

язик закушується рідко;

надмірне виділення слини;

бажання розірвати на собі одяг;

• все це супроводжується стогонами, плачем.
Лікувальні заходи:

  1.  Припинити стоматологічне лікування.
  2.  Звільнити порожнину рота від чужорідних тіл.
  3.  Надати пацієнту горизонтальне положення.
  4.  Розщепити одяг, що затруднює дихання.
  5.  В кабінеті створити повний спокій.
  6.  Перенести прийом пацієнта з умовою, що лікування буде продовжуватись після
    призначення    седативних    засобів,    перш    за    все    транквілізаторів,    що
    використовують в якості премедикації за 40 хв до початку прийому.
  7.  Запис про випадок в медичній карті пацієнта.
  8.  Доповісти головному лікарю клініки.

№9

АРИТМІЇ.

Пароксизмальна тахікардія. Симптоми:

загальна слабість;

неприємні відчуття або біль стискаючого характеру в ділянці серця;

відчуття нестачі повітря;

блідість шкірних покривів;

раптове різке збільшення частоти серцевих скорочень;

•    зниження систолічного та збільшення діастолічного артеріального тиску. Лікувальні заходи:

  1.  Припинити стоматологічне лікування.
  2.  Контроль АТ і пульсу.
  3.  Інгаляція кисню через маску.
  4.  Валокордин 40 крапель всередину.
  5.  Натискання на очні яблука на протязі  10-15  сек.    до появи больових
    відчуттів (проба Ашнера).
  6.  Анаприлін (обзідан) 1 табл. під язик.
  7.  При   відсутності    ефекту   (зниження   ЧСС    і   покращення   загального
    самопочуття пацієнта) виклик бригади швидкої допомоги.
  8.  До приїзду бригади швидкої допомоги:

лідокаїн 80 мг (4,0 мл 2% р-ну) дом'язово (контроль АТ!).

№10

АРИТМІЇ.

Пароксизмальна миготлива аритмія. Симптоми:

раптове виникнення відчуття "перебоїв" чи "завмирання" в роботі серця;

загальна слабість;

відчуття нестачі повітря;

неприємні відчуття в ділянці серця;

пульс аритмічний;

АТ знижений, може розвиватися аритмогенний колапс.
Лікувальні заходи:

  1.  Припинити стоматологічне лікування.
  2.  Надати пацієнту горизонтальне положення.
  3.  Контроль АТ і пульсу.
  4.  Негайний виклик бригади швидкої допомоги.
  5.  Інгаляція кисню через маску.

6. Напруження пацієнта протягом  10-15 сек. на фоні глибокого вдиху (проба
Вальсаві) або попросити пацієнта покашляти.

  1.  При відсутності ефекту (відновлення ритму серця): лідокаїн 80 мг (4,0 мл 2% р-
    ну) дом'язово (контроль АТ!).
  2.  При вираженому зниженні АТ - довенно преднізолон 90 мг.

№11

Серцево-легенево-церебральна реанімація при зупинці дихання і кровообігу.

Для   діагностики    відсутності   дихання   і   кровообігу    (клінічної   смерті) достатньо реєстрації трьох основних ознак:

1 .Відсутність дихальних екскурсій грудної клітки, що визначається візуально. 2.Відсутність пульсу на центральних артеріях (сонної та стегнової). 3.Відсутність свідомості.

Як тільки встановлено діагноз зупинки кровообігу, слід відмітити час зупинки і негайно приступити до серцево-легенево-церабральної реанімації. Лікувальні заходи: 1.Положення   хворого   лежачи   на   твердій   основі   з   припіднятими   нижніми

кінцівками.

2.Очистити порожнину рота від чужорідних тіл. 3.Здійснити трійний прийом Сафара:

максимальне розгинання голови;

висування нижньої щелепи вперед;

привідкривання рота.

4.Завести повітровід у порожнину рота.

5.Приступити до виконання штучної вентиляції легень методом "з рота в рот" або за допомогою дихального респіратора через маску:

15 масажних поштовхів серця і 2 штучних вдихи (при наявності одного
реаніматора);

5  масажних  поштовхів  серця  і   1   штучний  вдих  (при  наявності двох
реаніматорів).

б. Непрямий масаж серця з частотою 60-80 за хв.

7.Негайно   виклик   кардіологічної   бригади   швидкої   допомоги   без   зупинки

проведення   реанімаційних   заходів   (для   виклику   залучається   додатковий

персонал клініки). 8.Довенно:

атропін 0,1% - 1,0 мл;

адреналін 0,1% - 1,0 мл (при відсутності ефекту адреналін вводять повторно з
інтервалом 3-5 хв. до 6 раз);

преднізолон - 180 мг.
9.Довенно струменево:

поліглюкін 400,0 мл.

  1.  При  наявності  дефібрилятора - дефібриляція  серця  зразу після кожного
    введення адреналіну.
  2.  Реанімаційні заходи не припиняти до приїзду бригади швидкої допомоги.

№12

Гіпертонічний криз.

            Симптоми:

• різкий головний біль;

• головокружіння, шум у вухах;

нудота, можлива одноразове блювання;

порушення зору ("туман" або "мушки" перед очима);

почервоніння шкірних покривів обличчя;

АТ підвищений на 30 мм рт. ст. і більше (систолічний або діастолічний);

пульс напружений.

Ускладнення, які характерні для гіпертонічного кризу з переважаючим ростом  діастолічного тиску:

приступ стенокардії;

інфаркт міокарду;

гостре порушення кровообігу.
Симптоми:

невиразна мова;

зниження м'язового тонусу;

згладження носо-губної складки;

відхилення язика;

парестезія (порушення чутливості).
Лікувальні заходи:

  1.  Положення пацієнта напівсидячи.
  2.  Контроль АТ в динаміці через кожні 10 хвилин.
  3.  Дом'язово в одному шприці:

дібазол 1% - 4,0 мл;

папаверин 1% - 2,0 мл.

4. Якщо немає ефекту через 10 хвилин, дом'язово:

- лазікс (фуросемід) 1% - 4 мл (40 мг).

5. Виклик бригади швидкої допомоги додатково задіяним персоналом, якщо:

криз вперше;

криз не знімається протягом однієї години;

з'явились ознаки гострого порушення мозкового кровообігу.

6. Якщо  стан  пацієнта  покращився,  перенести  прийом  та рекомендувати  пацієнту
звернутись до дільничного лікаря-терапевта.

  1.  Записати про випадок в медичній карті пацієнта.
  2.  Доповісти головному лікарю лікарні.

№13

Приступ бронхіальної астми.

Симптоми:

раптове наростання задишки;

дихання супроводжується свистячими і жужащими хрипами, які чути на відстані;

грудна клітка знаходиться ніби в положенні максимального вдоху;

видих різко забруднений.
Лікувальні заходи:

  1.  Положення пацієнта напівсидячи.
  2.  Використання індивідуальних аерозольних інгаляторів (інгаляція астмопену, беротеку,
    сальбутамолу або інших).

3. Якщо   приступ   не   знімається,   виклик   швидкої   допомоги   додатково   задіяним
персоналом.

До прибуття машини швидкої допомоги:

  1.  Інгаляція кисню через маску.
  2.  Довенно струйно повільно:

еуфілін 2,4% -10,0 мл;

преднізолон 90 мг.

  1.  Контроль АТ в динаміці - не менше, ніж через кожні 10 хвилин.
  2.  Якщо немає позитивного ефекту:

довенно крапельно еуфілін 2,4% - 20,0 мл на 200,0 мл 5% розчині глюкози із
швидкістю 60 капель в секунду;

підшкірно розчин адреналіну 0,1% - 0,3 мл, окрім пацієнтів з ІХС і ГХ ІІ-ІП
стадії.

8. Якщо приступ знято, то при задовільному стані пацієнта можливе продовження
лікування не раніше, ніж через 30 хвилин після завершення приступу.

9. Записати про випадок в медичній карті пацієнта.

10. Доповісти головному лікарю лікарні.

№14  

Гіпоглікемічний стан.

При наявності в анамнезі у пацієнта цукрового діабету, цей стан може бути пов'язаний з передозуванням інсуліну або з тим, що пацієнт вчасно не прийняв їжу.

Про стан гіпоглікемії у пацієнтів, які не хворіють цукровим діабетом, необхідно

подумати в тому випадку, якщо стоматологічному прийому передувала велика перерва в прийомі їжі, якщо напередодні було інтенсивне фізичне навантаження, психоемоційне перенапруження.

Передвісники гіпоглікемічної коми:

раптове відчуття голоду;

слабість, головокружіння;

головна біль;

тремор рук.

Симптоми гіпоглікемічної коми:

втрата свідомості;

холодний піт;

помірне зниження АТ;

судоми.
Лікувальні заходи:

При появі передвісників гіпоглікемічного стану і наявності в анамнезі у пацієнта цукрового діабету необхідно:

запропонувати пацієнту солодкий чай або апельсиновий сік;

при покращенні самопочуття пацієнта, перенести прийом на другий день.
Якщо стан пацієнта не покращився:

  1.  Положення пацієнта лежачи.
  2.  Довенно повільно:

- розчин глюкози 40% - 20,0 мл.

  1.  Можливе повторне введення розчину глюкози до покращення рівня свідомості.
  2.  Виклик бригади швидкої допомоги додатково задіяним персоналом.
  3.  Контроль АТ в динаміці - не менше , ніж через кожні 10 хвилин.
  4.  Записати про випадок в медичній карті пацієнта.

7. Доповісти головному лікарю лікарні.

№15

Гіперглікемічний стан.

В анамнезі у пацієнта цукровий діабет.

Лікар, що надавав стоматологічну допомогу, повинен пам'ятати про можливість розвитку коматозного стану у відповідь на нервовий стрес, страх, недостатність знеболення. Це може бути результатом викиду в кров великої кількості адреналіну, що являється антагоністом інсуліну, що приводить до розвитку гшерглікемічної коми. Вище вказане необхідно враховувати при виборі засобів для місцевої анестезії: необхідно використовувати анестетики з мінімальними добавками катехоламінів (не більше 1: 200000) або застосовувати вазоконстриктори інших груп (вазопресин, феліпресин).

Профілактика гіперглікемічної коми під час стоматологічного втручання повинна базуватись на знаннях лікарем-стоматологом особливостей даної групи пацієнтів, створенні хорошого психологічного клімату на прийомі. Будь-які втручання бажано проводити вранці, через 1-2 год. після прийому їжі і введення інсуліну. Слід інсулін назначати і після операції з метою профілактики гіперглікемії, але тільки при можливості контролю рівня цукру в крові.

Передвісники гіперглікемічної коми:

сухість в роті, спрага;

слабість;

нудота, біль в епігастральній ділянці;

можливий запах ацетону з рота;
Симптоми гіперглікемічної коми:

втрата свідомості;

запах ацетону з рота;

шумне дихання (типу Кусмауля - часте з однакової амплітудою);

суха шкіра;

зниження АТ;

тахікардія.
Лікувальні заходи:

  1.  При появі передвісників гіперглікемічного стану зупинити лікування.
  2.  Виклик бригади швидкої допомоги додатково задіяним персоналом.

З метою диференційної діагностики з гіпоглікемічним станом: довенно повільно
розчин глюкози 40% - 10,0 мл.

4. Контроль АТ в динаміці - не рідше, ніж через 10 хв.
При зниженні АТ - довенно 2,0 р-ну кордіаміну.

  1.  Довенно частими краплями, під контролем АТ, 0,9% розчин хлориду натрію 400,0
    мл.

Записати про випадок в медичній карті пацієнта.

Доповісти головному лікарю лікарні.

№16

Попадання чужерідних тіл в дихальні шляхи пацієнта під час стоматологічного

прийому.

Обструкція дихальних шляхів чужерідними тілами різного характеру являється актуальною проблемою. У стоматологічній практиці можливі випадки аспірації частин зуба, невеликих протезів, дрібного стоматологічного інструментарію, відбиткових мас. У ряді випадків мікрочастинки їжі, потрапляючи на голосові зв'язки, викликають ларингоспазм. У інших - обструкція верхніх дихальних шляхів пов'язана з чужерідними тілами великих розмірів, що перекривають ротоглотку (марлевий або ватний тампон, знімний протез).

По локалізації чужорідних тіл в дихальних шляхах розрізняють чужорідні тіла глотки, гортані, трахеї, бронхів.

Чужорідним тілом глотки (гортані) може бути ватний або марлевий тампон, пломбувальний матеріал і ін. Чужорідне тіло, що обтурує просвіт одного з бронхів, являє меншу загрозу для життя хворого, ніж обструкція трахеї, так як дозволяє вентиляцію за рахунок іншої легені.

Основним методом надання допомоги при наявності чужорідних тіл в трахеї чи бронхах являється лікувальна бронхоскопія під місцевою анестезією чи під загальним знеболенням і з послідуючим курсом санації трахеобронхіальних шляхів з метою профілактики чи лікування ателектазів (пневмоній).

Чужорідне тіло, що знаходиться в будь-якому відділі трахеобронхіальних шляхів, являє небезпеку для життя пацієнта і потребує швидкого видалення на амбулаторному етапі надання допомоги чи в спеціалізованому лікувальному закладі, що має ендоскопічну та анестезіологічну службу.

Таким чином, при попаданні в дихальні шляхи чужорідних тіл (зубів, їх шматків, стоматологічних матеріалів) можливий розвиток гострої дихальної недостатності.

Клініка даного стану визначається наростанням гіпоксії і гіперкапнії.

Симптоми:

шумне свистяче дихання;

задишка;

блідість;

неспокій.

При погіршенні стану:

ціаноз;

підвищена пітливість;

сплутана свідомість.
Лікувальні заходи:

  1.  Надання тілу пацієнта похилого положення.
  2.  Виклик штучного кашлю.

Створення прохідності дихальних шляхів шляхом закидання голови, висуванням
нижньої щелепи вперед, витягуванням язика.

Чужорідне тіло між коренем язика і задньою стінкою глотки можна видалити
круговим   рухом   вказівного   пальця,   введеного   в   ретромолярний   простір   в
положенні пацієнта на боці.

Якщо вказані заходи не допомагають, і явища гіпоксії наростають, слід провести
конікотомію.

  1.  Виклик бригади швидкої допомоги.

При  появі  ознак  зупинки  кровообігу негайно  розпочати  заходи по  серцево-
легеневій і церебральній реанімації.

  1.  Запис про випадок в історії хвороби пацієнта.

9. Доповісти головному лікарю клініки.

№17

Приступ стенокардії.

В більшості випадків приступи стенокардії виникають у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, гіпертонічною хворобою, при стресі, фізичних або емоційних навантаженнях.

Симптоми:

нападоподібні болі стискаючого або тиснучого характеру в ділянці серця,
частіше за грудиною, які можуть іррадіювати в ліве плече, лопатку, руку,
шию, нижню щелепу;

біль не пов'язаний з актом дихання;

тахікардія;

підвищення артеріального тиску.

Діагностичний тест:  ефективність дії нітрогліцерину,  прийом якого викликає припинення або значне послаблення болю звичайно через 2-3 хвилини.

Лікувальні заходи:

  1.  Напівлежаче положення пацієнта.
  2.  Контроль АТ.
  3.  Валідол - 1 таб. під язик (якщо приступ вперше, або ніколи не приймав
    нітропрепарати).
  4.  Інгаляція кисню через маску.
  5.  Нітрогліцерин - 1 таб. під язик (попередити про побічну дію - можлива
    нудота,    головокружіння).    При    відсутності    терапевтичного    ефекту
    повторити з інтервалом 5 хвилин до 3-х раз.
  6.  Виклик швидкої допомоги негайно, якщо приступ вперше.
  7.  Записати в медичну карту пацієнта.

№18

Гострий інфаркт міокарду.

Невідкладний клінічний стан, який потребує негайної госпіталізації. Летальність максимальна в перші 2 години. Причина інфаркту міокарду, як правило, - оклюзія або субтотальний стеноз коронарної артерії, який викликаний тромбом, що утворюється на пошкодженій атеросклеротичній бляшці або поруч з нею.

Симптоми:

біль, характерний для стенокардії, але більше 20 хвилин. Больовий напад
виключної інтенсивності з широкою зоною іррадіації (в ліву половину
грудної клітки, шию, хребет, інколи в епігастральну ділянку);

напад не знімається прийомом валідолу, нітрогліцерину;

супроводжується холодним потом, "відчуттям страху смерті";

тахікардія, можливе порушення серцевого ритму;

артеріальна гіпотензія.

Серед атипових форм найбільш часто зустрічаються:

"астматична" - початок хвороби проявляється задухою;

"гастралгічна" - біль в животі, частіше в епігастрії, диспепсичні розлади;

"безсимптомна"   -   симптоми   загального      недомагання,   немотивована
слабкість, адинамія. В таких випадках для постановки правильного діагнозу
необхідні показники ЕКГ.

Лікувальні заходи:

Положення пацієнта - горизонтальне.

  1.  Викликати швидку допомогу.
  2.  Повторно нітрогліцерин - 1 таб. під язик.
  3.  Контроль АТ в динаміці - через кожні 5 хвилин.
  4.  Інгаляція кисню через маску.
  5.  Довенно або дом'язово в одному шприці:

анальгін 50% - 2,0 мл;

дімедрол 1% - 1,0 мл або

баралгін 5,0 мл повільно!

  1.  При наявності анестезіологічної служби виключити пункт №6 - ввести
    домязово промедол 2% -1,0 мл.
  2.  Довенно (при неможливому доступі - ввести підшкірно), гепарин 10 тис.
    ОД при відсутності проти показів.

Важким    ускладненням    інфаркту    міокарду    є    розвиток    гострої    серцевої недостатності з набряком легень - кардіогеного шоку.

№19

Кардіогений шок.

Кардіогенний шок може розвинутись на фоні гострого інфаркту міокарду. Головний критерій - нестабільність гемодинаміки (різко виражена гіпотонія). Лікування при кардіогенному шоці проводять з врахуванням гемодинамічних параметрів. Існують клінічні симптоми, що відображають стан гемодинаміки.

"Гіповолемічний" варіант кардіогенного шоку.

Симптоми:

різке зниження АТ (систолічний тиск 80 мм. рт. ст. та нижче).

ниткоподібний пульс, різко виражена тахікардія.

ціаноз шкірних покривів з сірим відтінком - "сірий ціаноз".

липкий піт.
Лікувальні заходи:

  1.  Викликати кардіологічну бригаду швидкої допомоги.
  2.  Положення пацієнта лежачи (для повних - напівлежачи).
  3.  Контроль АТ в динаміці - не рідше одного разу в 5 хвилин.
  4.  Інгаляція кисню через маску.

Ізотропна підтримка - дофамін 200 мг в 400,0 мл 0,9% р-ну №С1 із стартовою
швидкістю 30 крапель на хвилину, контроль АТ через 1 хвилину з наступною
корекцією   швидкості  введення  дофаміну.   Швидкість  введення  регулюють  в
залежності від реакції АТ та ритму серця.

  1.  Підтримання систолічного АТ в межах 80-100 мм рт. ст.

При клінічній картині зупинки кровообігу негайно приступити до проведення
серцево-легеново-церебральної реанімації.

  1.  Записати про випадок в медичну карту пацієнта.
  2.  Доповісти головному лікарю клініки.

"Гіподинамічний" варіант кардіогенного шоку. Симптоми:

Клінічно проявляється поєднанням кардіогенного шоку з набряком легень:

виражена інспіраторна задишка (частота дихання ЗО на хвилину та більше) із
участю в акті дихання допоміжних м'язів.

вимушене положення хворого (сидячи з опущеними ногами, нерідко з опорою
на руки - положення ортопноє).

вологі хрипи, клокочуче дихання, що чути на відстані.

піноутворення з виділенням прозорого або рожевого мокротиння при кашлі.

різке зниження АТ (систолічний 80 мм рт. ст. та нижче).

• ниткоподібний пульс, різко виражена тахікардія.
Лікувальні заходи:

  1.  Викликати кардіологічну бригаду швидкої допомоги.
  2.  Надати   пацієнту   найбільш   вигідне   положення   в   стоматологічному   кріслі
    (положення напівсидяче).
  3.  Контроль АТ в динаміці - не рідше одного разу в 5 хвилин.
  4.  Інгаляція кисню через маску.
  5.  Повторно нітрогліцерин - 1 табл. під язик або спиртово-киснева суміш через маску.
  6.  Довенно струменево:

лазікс (фуросемід) 40 мг (1% р-н 4,0 мл);

преднізолон 90 мг.

  1.  Інотропна підтримка - дофамін 200 мг в 400,0 мл 0,9% р-ну NaС1 із стартовою
    швидкістю ЗО крапель в хвилину, контроль АТ через 1 хвилину з наступною
    корекцією  швидкості  введення дофаміну.  Швидкість  введення регулюють  в
    залежності від реакції АТ та ритму серця.
  2.  При клінічній картині зупинки кровообігу негайно приступити до проведення
    серцево-легенево-церебральної реанімації.
  3.  Записати про випадок в медичній карті пацієнта.
  4.  Доповісти головному лікарю клініки.




1.  Сущность и задачи кадровой политики
2.  Онтология как учение о бытии Раздел философского знания аккумулирующий в себе учение о бытии называется
3. Конституционное право зарубежных стран Понятие и предмет конституционн
4. кольцо Вальдейера Пирогов
5. ТЕМА Організація швидкої та невідкладної медичної допомоги міському та сільському населенню МІСЦЕ ПРО
6. Лицензионный договор о предоставлении права использования произведения
7. Тема 16. Теория инфляции и антиинфляционной политики государства 16
8.  0830 Сбор на экскурсию на Львовском ж
9. правовой работы 8 Компетенция отдела взаимодействия с международными организациями 8 Заключение10 ПР
10. БЕЛГОРОДСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ НАЦИОНАЛЬНЫЙ ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ НИУ БелГУ ФАКУЛ
11. Тема- ldquo;Административно ~правовые отношения- понятие содержание особенности и видыrdquo;
12. то со стороны Приезжающие перестали спрашивать разрешения не фотографирование записи съемку и их отношен
13. Маркетинг гр
14. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Харків
15. Талевая система буровой установки
16. 41 Подписано к защите
17. 0 недостаточность функции суставов 2 степени1
18. Статья- Иероним Кардан
19. Singapoure
20. на тему- Основные концепции стратегического управления Препод