Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

Стаття 116 Порушення бюджетного законодавства 1

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-06-20


Контрольні питання до заняття 1:

  1.  Перелічіть порушення бюджетного законодавства закріплені в Бюджетному кодексі України?

Стаття 116. Порушення бюджетного законодавства

    1. Порушенням бюджетного законодавства  визнається  порушення
учасником  бюджетного  процесу  встановлених цим Кодексом чи іншим
бюджетним   законодавством   норм   щодо   складання,    розгляду,
затвердження,  внесення змін,  виконання бюджету та звітування про
його виконання, а саме:

    1) включення недостовірних даних до бюджетних запитів;

    2) порушення встановлених термінів подання бюджетних  запитів
або їх неподання;

    3) визначення  недостовірних  обсягів  бюджетних  коштів  при
плануванні бюджетних показників;

    4) планування  надходжень  або  витрат   державного   бюджету
(місцевого  бюджету),  не  віднесених  до  таких  цим  Кодексом чи
законом про Державний бюджет України;

    5) порушення  встановленого  порядку  або  термінів   подання
проекту  закону  про Державний бюджет України (проекту рішення про
місцевий бюджет) на розгляд Верховної Ради України (Верховної Ради
Автономної Республіки Крим, місцевої ради);

    6) порушення  встановленого  порядку  або  термінів  розгляду
проекту та прийняття закону про Державний бюджет України  (рішення
про місцевий бюджет);

    7) прийняття  рішення  про місцевий бюджет з порушенням вимог
цього Кодексу чи закону про Державний бюджет України (в тому числі
щодо складання бюджету в частині міжбюджетних трансфертів, доходів
та видатків місцевих  бюджетів,  що  враховуються  при  визначенні
обсягу міжбюджетних трансфертів);

    8) порушення вимог цього Кодексу щодо затвердження державного
бюджету (місцевого бюджету) з дефіцитом або профіцитом;

    9) включення до складу спеціального фонду бюджету  надходжень
з  джерел,  не  віднесених  до  таких  цим Кодексом чи законом про
Державний бюджет України;

    10) зарахування доходів бюджету  на  будь-які  рахунки,  крім
єдиного казначейського рахунка (за винятком коштів, що отримуються
установами  України,  які  функціонують  за  кордоном),  а   також
акумулювання  їх  на  рахунках органів,  що контролюють справляння
надходжень бюджету;

    11) зарахування доходів бюджету до іншого,  ніж визначено цим
Кодексом чи законом про Державний бюджет України,  бюджету, в тому
числі внаслідок здійснення поділу податків і зборів  (обов'язкових
платежів)  та  інших доходів між бюджетами з порушенням визначених
розмірів;

    12) здійснення  державних  (місцевих)   запозичень,   надання
державних (місцевих) гарантій з порушенням вимог цього Кодексу;

    13) прийняття  рішень,  що  призвели до перевищення граничних
обсягів державного (місцевого) боргу чи граничних обсягів  надання
державних (місцевих) гарантій;

    14) розміщення  тимчасово вільних коштів бюджету з порушенням
вимог цього Кодексу;

    15) створення позабюджетних  фондів,  порушення  вимог  цього
Кодексу  щодо  відкриття  позабюджетних  рахунків  для  розміщення
бюджетних коштів;

    16) порушення  порядку  або  термінів  подання,  розгляду   і
затвердження  кошторисів та інших документів,  що застосовуються в
процесі виконання бюджету,  затвердження у кошторисах  показників,
не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями;

    17) порушення  порядку  або  термінів  подання і затвердження
паспортів    бюджетних    програм     (у     разі     застосування
програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

    18) порушення  встановлених термінів доведення документів про
обсяги бюджетних  асигнувань  до  розпорядників  бюджетних  коштів
нижчого рівня або одержувачів бюджетних коштів;

    19) порушення   порядку   та  термінів  відкриття  (закриття)
рахунків в органах Державної казначейської служби України;

    20) взяття зобов'язань без відповідних  бюджетних  асигнувань
або  з  перевищенням  повноважень,  встановлених  цим  Кодексом чи
законом про Державний бюджет України;

    21) порушення  порядку   реєстрації   та   обліку   бюджетних
зобов'язань,  включаючи  необґрунтовану  відмову  в реєстрації або
несвоєчасну реєстрацію бюджетних зобов'язань;

    22) порушення вимог цього Кодексу при здійсненні  попередньої
оплати за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів, а
також порушення порядку і термінів здійснення такої оплати;

    23) здійснення  платежів  за  рахунок  бюджетних  коштів  без
реєстрації   бюджетних  зобов'язань,  за  відсутності  підтвердних
документів чи при включенні до платіжних документів  недостовірної
інформації,  а  також  безпідставна  відмова  у проведенні платежу
органами Державної казначейської служби України;

    24) нецільове використання бюджетних коштів;

    25) порушення  вимог  цього  Кодексу  при  здійсненні  витрат
державного   бюджету  (місцевого  бюджету)  у  разі  несвоєчасного
набрання   чинності   законом   про   Державний   бюджет   України
(несвоєчасного прийняття рішення про місцевий бюджет);

    26) надання  кредитів  з  бюджету  чи  повернення кредитів до
бюджету з порушенням вимог цього Кодексу та/або встановлених  умов
кредитування бюджету;

    27) здійснення  бюджетними  установами запозичень у будь-якій
формі або надання  бюджетними  установами  юридичним  чи  фізичним
особам кредитів з бюджету всупереч цьому Кодексу;

    28) здійснення видатків,  кредитування місцевого бюджету, які
відповідно до цього Кодексу мають проводитися з іншого бюджету;

    29) здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету
без  встановлених  бюджетних  призначень  або  з  їх  перевищенням
всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України;

    30) порушення вимог цього Кодексу  щодо  виділення  коштів  з
резервного фонду бюджету;

    31) порушення  встановлених вимог щодо застосування бюджетної
класифікації;

    32) включення недостовірних даних  до  звітів  про  виконання
державного   бюджету   (місцевого   бюджету),  річного  звіту  про
виконання  закону  про  Державний  бюджет  України  (рішення   про
місцевий  бюджет),  а  також порушення порядку та термінів подання
таких звітів;

    33) порушення встановлених вимог щодо ведення бухгалтерського
обліку та складання звітності про виконання бюджетів;

    34) порушення   встановлених  порядку  або  термінів  подання
фінансової  і  бюджетної  звітності  бюджетних  установ,  а  також
подання такої звітності у неповному обсязі;

    35) невідповідність даних, наведених у фінансовій і бюджетній
звітності бюджетних установ, даним бухгалтерського обліку;

    36) включення недостовірних даних  до  звітів  про  виконання
паспортів     бюджетних     програм     (у    разі    застосування
програмно-цільового методу  у   бюджетному   процесі),   а   також
порушення порядку та термінів подання таких звітів;

    37) видання    нормативно-правових    актів,   що   зменшують
надходження  бюджету  або  збільшують  витрати  бюджету   всупереч
закону;

    38) здійснення   видатків  на  утримання  бюджетної  установи
одночасно з різних бюджетів всупереч цьому Кодексу чи  закону  про
Державний бюджет України;

    39) порушення вимог статті 28 цього Кодексу щодо оприлюднення
та доступності інформації про бюджет;

    40) інші випадки порушення бюджетного законодавства учасником
бюджетного процесу.

  1.  Які повноваження Верховної Ради України з контролю за дотриманням бюджетного законодавства закріплені в Бюджетному кодексі України?

Стаття 109. Повноваження Верховної Ради України з контролю
                за дотриманням бюджетного законодавства

    1. Верховна  Рада  України  здійснює  контроль за дотриманням
бюджетного законодавства у процесі:

    1) визначення  бюджетної  політики  на  наступний   бюджетний
період;

    2) розгляду  проекту та прийняття закону про Державний бюджет
України;

    3) внесення змін до закону про Державний бюджет України;

    4) виконання закону про  Державний  бюджет  України,  у  тому
числі   шляхом  заслуховування  звітів  про  виконання  Державного
бюджету України (включаючи  звіти  головних  розпорядників  коштів
державного  бюджету  про  використання  ними  бюджетних  коштів та
результати виконання відповідних бюджетних програм);

    5) розгляду річного звіту про виконання закону про  Державний
бюджет України;

    6) використання кредитів (позик), що залучаються державою від
іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій.

    Верховна Рада  України  здійснює   контроль   за   діяльністю
Рахункової  палати  щодо  виконання  нею  повноважень,  визначених
Конституцією України (
254к/96-ВР ). { Абзац частини першої статті
109  із змінами, внесеними згідно із Законом N 2592-VI (
2592-17 )
від 07.10.2010 }

  1.  Які повноваження Комітету Верховної Ради України з питань бюджету закріплені в Бюджетному кодексі України.

2. До повноважень Комітету Верховної Ради  України  з  питань
бюджету належать:

    1) підготовка  питання  щодо  бюджетної політики на наступний
бюджетний  період  та  попередній  розгляд  проекту   закону   про
Державний бюджет України;

    2) надання  до  поданих  на  розгляд  Верховної  Ради України
законопроектів висновків щодо їх впливу на  показники  бюджету  та
відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини;

    3) попередній  розгляд річного звіту про виконання закону про
Державний бюджет України та підготовка проекту рішення щодо  цього
звіту для розгляду Верховною Радою України;

    4) попередній  розгляд інформації Кабінету Міністрів України,
Міністерства  фінансів  України,  Державної  казначейської  служби
України,  інших  центральних  органів  виконавчої  влади  про стан
виконання   закону   про   Державний   бюджет   України   протягом
відповідного бюджетного періоду;

    5) взаємодія   з  Рахунковою  палатою  (включаючи  попередній
розгляд  висновків  і  пропозицій  Рахункової  палати).  { Пункт 5
частини  другої статті 109 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2592-VI (
2592-17 ) від 07.10.2010 }

    За зверненням   Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань
бюджету органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування
надають  інформацію  про  державний  бюджет  та  місцеві  бюджети,
необхідну йому для підготовки та попереднього  розгляду  бюджетних
питань.

    3.   Комітети   Верховної   Ради   України  беруть  участь  у
попередньому розгляді питання щодо бюджетної політики на наступний
бюджетний період та проекту закону про Державний бюджет України, а
також  попередньо  розглядають  питання  про  виконання Державного
бюджету України (включаючи висновки і пропозиції Рахункової палати
щодо використання коштів Державного бюджету України) у частині, що
віднесена до компетенції комітетів.

{ Частина третя статті 109 в редакції Закону N 2592-VI ( 2592-17 )
від 07.10.2010 }

  1.  Які повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад з контролю за дотриманням бюджетного законодавства закріплені в Бюджетному кодексі України?

 Стаття 114. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки
                Крим та відповідних місцевих рад з контролю
                за дотриманням бюджетного законодавства

    1. Верховна Рада Автономної  Республіки  Крим  та  відповідні
місцеві  ради  з  контролю за дотриманням бюджетного законодавства
здійснюють:

    1) контроль за виконанням рішення про місцевий бюджет;

    2) інші повноваження,  передбачені цим Кодексом,  законом про
Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет.

  1.  Які повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевих рад з контролю за дотриманням бюджетного законодавства закріплені в Бюджетному кодексі України?

Стаття 115. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки
                Крим, місцевих державних адміністрацій
                та виконавчих органів відповідних місцевих рад
                з контролю за дотриманням бюджетного
                законодавства

    1. Контроль   за   відповідністю   бюджетному   законодавству
показників  затверджених  бюджетів,  розпису  бюджету,  кошторисів
бюджетних  установ  та  інших  документів,  які використовуються у
бюджетному процесі, здійснюється:

    1) Радою міністрів Автономної Республіки Крим - щодо бюджетів
міст  республіканського  Автономної  Республіки  Крим  значення та
районних бюджетів Автономної Республіки Крим;

    2) обласними державними адміністраціями -  щодо  районних  та
міських (міст обласного значення) бюджетів;

    3) міськими  державними  адміністраціями  в  містах  Києві та
Севастополі - щодо районних у цих містах бюджетів;

    4) районними державними адміністраціями - щодо міських  (міст
районного значення),  селищних,  сільських бюджетів та бюджетів їх
об'єднань, що створюються згідно із законом;

    5) виконавчими органами міських рад - щодо бюджетів районів у
містах,  сіл,  селищ  чи  міст  районного значення,  що входять до
складу цих міст.

  1.  Які повноваження Рахункової палати з контролю у бюджетному процесі? Чи варто повернути до функцій Рахункової палати контроль за надходженнями державного бюджету, закріпити контрольні повноваження щодо місцевих бюджетів? Чи не будуть таким чином повноваження Рахункової палати дублюватися з повноваженнями інших фінансово-контрольних органів?

 Стаття 110. Повноваження Рахункової палати з контролю у
                бюджетному процесі

    1. До   повноважень  Рахункової  палати  належить  здійснення
контролю за використанням коштів  Державного  бюджету  України,  в
тому числі на обслуговування і погашення державного боргу.

    2. Рахункова  палата подає Верховній Раді України висновки та
пропозиції  щодо  стану  використання  коштів  Державного  бюджету
України за підсумками кожного кварталу.

  1.  Чи можна вживати у відношення до діяльності Рахункової палати означення «вищий державно-економічний контроль» ? Обґрунтуйте з посиланням на нормативно-правові акти та з огляду на власні міркування з цього питання.

Р І Ш Е Н Н Я
                  КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

              Рішення Конституційного Суду України
     у справі за конституційним поданням Президента України
   щодо відповідності Конституції України (конституційності)
        Закону України  "Про Рахункову палату  Верховної
          Ради України" (справа про Рахункову палату)

 По-друге, не відповідає Конституції України  і  визначення  в
Законі  призначення  Рахункової  палати. Якщо Конституція  України
закріплює за Рахунковою палатою функцію  здійснення  "контролю  за
використанням  коштів Державного бюджету України" (стаття 98),  то
частина перша статті 1 та стаття 3 Закону покладають на  Рахункову
палату  здійснення  "вищого" та "державного фінансово-економічного
контролю",  а стаття 36 Закону встановлює  її  статус  як  "вищого
незалежного органу фінансово-економічного контролю".

    Поняття "державний   фінансово-економічний   контроль",    як
підтверджують    дані    фінансово-економічної   та   правознавчої
експертиз, є набагато ширшим за поняття "контроль за використанням
коштів Державного бюджету України".  Застосувавши  в Законі  більш
широке поняття, Верховна Рада України фактично розширено тлумачить
статтю  98  Конституції  України,   підтвердивши   це   прийняттям
Постанови  Верховної  Ради  України  "Про  тлумачення  статті   98
Конституції України" (
389/96-ВР )  від  1  жовтня  1996  року.  За
Рішенням  Конституційного  Суду  України від 11 липня 1997 року ця
Постанова як така,  що не відповідає Конституції України, втратила
чинність.

  1.  Які види перевірок здійснює Рахункова палата (п. 1. 2 Стандарту Рахункової палати "Порядок підготовки і проведення перевірок та оформлення їх результатів" (далі -  Стандарт Рахункової палати)).

1.2. Рахункова  палата  здійснює  зовнішній  контроль у формі
ревізії,  перевірки (далі -  перевірка),  яка  є  одним  із  видів
діяльності Рахункової палати.

    Перевірка -  це  встановлення  та  аналіз  фактів  у  процесі
виконання  Державного  бюджету  України  та їх оцінка з точки зору
законності, ефективності та доцільності.

    Залежно від місця проведення перевірки можуть бути камеральні
та виїзні.

    Камеральна перевірка   -   це   перевірка,   яка  проводиться
Рахунковою палатою на підставі звітності та інших  документів  без
виходу на об'єкт.

    Виїзна перевірка  -  це   перевірка,   яка   проводиться   за
місцезнаходженням об'єкта, що перевіряється.

    У залежності від повноти охоплення  предмета  перевірки  вони
можуть бути суцільні або вибіркові.

    У залежності від поставлених перед  перевіркою  завдань  вони
можуть  бути  комплексні  або  тематичні,  у  тому числі в порядку
контролю.

    Перевірки бувають плановими та позаплановими.

  1.  Яка мета, предмет, об’єкти, суб’єкти перевірки Рахункової палати?

1.3. Метою   перевірки   є   встановлення  стану  справ  щодо
використання коштів Державного бюджету України,  загальнодержавних
цільових фондів,  валютних та кредитно-фінансових ресурсів,  інших
державних  коштів, пов'язаних з Державним бюджетом України та його
оцінка  з  точки зору законності,  ефективності та доцільності,  а
також  оцінка  стану  внутрішнього  контролю  об'єкта   перевірки,
надання  пропозицій  щодо  усунення порушень чинного законодавства
України.

    1.4. Предметом  перевірки  є  порядок   використання   коштів
Державного  бюджету  України,  загальнодержавних  цільових фондів,
валютних  та кредитно-фінансових ресурсів, інших державних коштів,
пов'язаних з     Державним     бюджетом     України,    їх    рух,
нормативно-правові акти, розпорядчі та інші документи, пов'язані з
діяльністю учасників бюджетного процесу в цій сфері.

    1.5. Об'єктами перевірки Рахункової палати є:

    Апарат Верховної  Ради  України,   Адміністрація   Президента
України,   Державне   управління  справами,  Секретаріат  Кабінету
Міністрів України,  апарат Ради  національної  безпеки  і  оборони
України,  Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав
людини,  Національний банк України,  уповноважені  банки  та  інші
фінансові установи, що здійснюють обслуговування коштів Державного
бюджету України,  апарати Конституційного,  Верховного  та  Вищого
господарського  судів  України,  інші  судові  органи,  центральні
органи виконавчої влади,  апарат Генеральної прокуратури  України,
інші   правоохоронні  та  контрольні  органи  України,  Вища  рада
юстиції,   Центральна   виборча    комісія,    місцеві    державні
адміністрації   та   органи  місцевого  самоврядування  в  частині
використання ними коштів Державного бюджету України,  а також інші
бюджетні установи - розпорядники коштів Державного бюджету України
усіх рівнів,  інші юридичні особи, незалежно від форм власності, в
разі  отримання  ними коштів Державного бюджету України,  кредитів
під гарантію держави;  громадські організації, політичні партії та
інші  в частині використання коштів Державного бюджету України,  а
також загальнодержавні цільові фонди,  інші об'єкти в тій  частині
їх  діяльності,  яка  стосується  використання  коштів  Державного
бюджету України.

    1.6. Суб'єктами перевірки є посадові особи Рахункової палати,
особи,  залучені  Рахунковою  палатою  до  проведення перевірки як
спеціалісти або експерти.

  1.  Які критерії ефективності використання коштів передбачені Стандартом Рахункової палати?

 2.3.3.  Ефективність як економічна категорія може визначатися
за допомогою таких елементів:

    1) продуктивність - це співвідношення між випуском продукції,
наданням послуг та іншими результатами діяльності розпорядника або
одержувача  коштів  Державного бюджету України та використаними на
їх виробництво матеріальними, фінансовими та трудовими ресурсами;

    2) результативність   -   ступінь   відповідності   фактичних
результатів  діяльності  розпорядника  або  одержувача   бюджетних
коштів запланованим результатам;

    3) економність -  досягнення  розпорядником  або  отримувачем
бюджетних  коштів запланованих результатів за рахунок використання
найменшого  обсягу  бюджетних  коштів  або  досягнення  найкращого
результату  за  рахунок  використання  заданого  обсягу  бюджетних
коштів.

    За результатами  перевірки  оцінка  ефективності використання
бюджетних коштів може бути зроблена на підставі оцінки як усіх цих
елементів у комплексі, так і кожного окремо або лише одного з них.

    Критеріями ефективності  крім  тих,  які визначені паспортами
бюджетних програм,  можуть бути також  нормативно  встановлені  та
обґрунтовані  внутрішніми  документами об'єкта,  що перевіряється,
стандарти якості роботи та  контролю,  на  підставі  яких  можливо
здійснити   порівняльний  аналіз  та  оцінити  ступінь  реалізації
завдань,  функцій,  окремих видів діяльності,  фінансових операцій
об'єктами перевірки, тобто досягнутих результатів.

  1.  Які права та обов’язки працівників Рахункової палати при здійсненні перевірок відповідно до Стандарту Рахункової палати?

1.7. Під  час  проведення  перевірки  працівники   Рахункової
палати та особи, залучені до перевірки, мають право:

    отримувати всю необхідну інформацію на об'єкті перевірки, від
вищестоячих   установ  і  організацій,  банків,  інших  установ  і
організацій, пов'язаних з діяльністю об'єкта перевірки;

    безперешкодно входити   до   будь-яких  приміщень  та  сховищ
об'єкта перевірки, якщо інше не передбачено законами України;

    отримувати від  посадових  осіб  об'єкта  перевірки оригінали
документів або їх копії та інші матеріали,  дані  на  комп'ютерних
електронних носіях, витяги з цих документів;

    знайомитися із  таємними   документами   та   документами   з
обмеженим  доступом,  за  умови  наявності  допуску  до  державної
таємниці та інших необхідних документів;

    вимагати від  посадових  осіб об'єкта перевірки невідкладного
усунення  виявлених  порушень  та  надання  у  визначений   термін
інформації про це;

    отримувати пояснення від посадових  осіб  об'єкта  перевірки,
інших установ,  організацій,  підприємств, пов'язаних з діяльністю
об'єкта перевірки;

    у разі  необхідності  складати  протоколи про адміністративні
правопорушення.

    1.8. Працівники Рахункової палати  при  здійсненні  перевірки
зобов'язані:

    дотримуватися принципів законності,  повноти,  об'єктивності,
достовірності та обґрунтованості під час проведення перевірки;

    на будь-якій стадії перевірки  приймати  від  посадових  осіб
об'єкта  перевірки  подані  за  їх ініціативою заяви,  зауваження,
пояснення  щодо  предмета   перевірки   та   проводити   перевірку
викладених  у  цих  зверненнях  питань,  про  що  зазначати в акті
перевірки;

    не оприлюднювати  матеріали  перевірки щодо об'єкта перевірки
до розгляду їх Колегією Рахункової палати;

    у разі  виявлення  фактів,  які свідчать про скоєння злочину,
інформувати про це правоохоронні органи.

    

  1.  Які обов’язки посадової особи об’єкта перевірки відповідно до Стандарту Рахункової палати?

1.9. Посадові особи об'єкта перевірки мають право:

    вимагати від   суб'єкта  перевірки  доручення  на  проведення
перевірки;

    надавати заяви,   зауваження   і   пояснення   щодо  предмета
перевірки, а також за її результатами.

    1.10. Посадові особи об'єкта перевірки зобов'язані:

    сприяти нормальній  роботі суб'єктів перевірки,  не чинити їм
перешкод,  забезпечити  їх   робочими   місцями   та   необхідними
технічними засобами;

    надавати необхідні  документи,  пояснення  щодо  питань,  які
стосуються предмета перевірки;

    вживати невідкладних   заходів   щодо   усунення    виявлених
порушень,   відшкодування   завданої   шкоди   та  притягнення  до
відповідальності осіб, винних у скоєнні порушень.

    Невиконання законних  вимог суб'єктів перевірки або створення
перешкод у їх роботі тягне за собою  кримінальну,  адміністративну
чи дисциплінарну відповідальність.

  1.  Які документи повинні пред’явити працівники Рахункової палати під час проведення перевірок?

3.1. Перевірка  здійснюється   на   основі   доручення,   яке
підписується   членом  Рахункової  палати,  відповідальним  за  її
проведення.  У  дорученні  зазначаються мета та предмет перевірки,
термін її проведення, склад контрольної групи суб'єкта перевірки.

    Керівник контрольної групи суб'єкта перевірки перед  початком
проведення  перевірки пред'являє доручення уповноваженій посадовій
особі об'єкта перевірки.

  1.  Які докази збираються для обґрунтування висновків за результатами перевірки? Який порядок збору доказів?

3.5. У ході перевірки суб'єкт перевірки здійснює збір доказів
для  обґрунтування  висновків, зроблених за результатами перевірки
відповідно  до  поставленої  мети  перевірки  та  критеріїв оцінки
ефективності використання бюджетних коштів.

    Докази -   це  зібрана  та  задокументована  інформація,  яку
використовує суб'єкт перевірки з метою  обґрунтування  результатів
перевірки.

    Докази повинні бути достатніми та достовірними.

    3.6. Залежно від змісту,  докази можуть бути матеріальними та
документальними.

    Матеріальні докази подаються у формі фотографій,  схем, карт,
графіків тощо.

    Документальні докази можуть бути на паперових  носіях  або  в
електронному вигляді.  Вони можуть бути як внутрішніми, отриманими
на об'єкті перевірки, так і зовнішніми, отриманими за його межами.

    Внутрішні документальні  докази отримуються на основі наявної
в об'єкта перевірки фінансової  документації,  копій  вихідних  та
вхідних  документів,  розпорядчих документів,  планів,  звітів про
результати  роботи,  положень  та  посадових   інструкцій,   інших
документів, які стосуються предмета перевірки.

    Зовнішні документальні   докази   отримуються    на    основі
документів,  підготовлених  вищестоячими  та іншими органами,  які
мають безпосереднє відношення до діяльності об'єкта перевірки.  Це
можуть бути листи,  службові записки,  договори (контракти), звіти
про результати аудиту, документи, отримані від третіх осіб, тощо.

  1.  Який документ складається за результатами проведення перевірок Рахункової палати України? Який порядок його складання? Який порядок подання зауважень керівником підконтрольної установи?

4.1. За  результатами  перевірки  складається  акт,  у  якому
зазначаються: підстава,  мета,  предмет, об'єкт/об'єкти перевірки,
період,  за який проводилася перевірка,  склад  контрольної  групи
суб'єкта  перевірки,  а  також фактичний стан справ,  виявлений на
об'єкті, з наведенням доказів.

    В акті   відображаються  результати  перевірки  всіх  питань,
передбачених  програмою  перевірки,  всі  факти  порушень  чинного
законодавства  та  перелік  виявлених  недоліків,  інформація  про
документи та інші матеріали,  на яких ґрунтуються викладені факти,
прізвища   та  посади  осіб,  причетних  до  вчиненого  порушення,
завданих збитків, та їх пояснення.

    Результат перевірки   викладається   об'єктивно,  достовірно,
обґрунтовано, ясно та наводиться вичерпний опис виявлених фактів і
даних. Не допускається включення до акта різного роду припущень та
непідтверджених даних про управлінську  та  господарсько-фінансову
діяльність об'єкта перевірки.

    Акт перевірки складається у трьох примірниках та підписується
уповноваженими посадовими особами об'єкта перевірки, а також усіма
членами контрольної групи суб'єкта перевірки. Керівник контрольної
групи  суб'єкта  перевірки  підписує  кожну  сторінку акта та несе
персональну відповідальність за об'єктивність  та  обґрунтованість
акта  перевірки.  Інші  члени контрольної групи суб'єкта перевірки
несуть відповідальність у частині виконаного ними обсягу робіт.

    Один примірник   акта   перевірки   передається  для  підпису
уповноваженій посадовій особі об'єкта перевірки.

    У разі   незгоди  уповноваженої  особи  об'єкта  перевірки  з
фактами,  викладеними в акті,  їх обґрунтуваннями та доказами  він
не   пізніше   п'яти   робочих  днів  повинен  подати  керівникові
контрольної  групи  суб'єкта  перевірки   аргументовані   письмові
зауваження  стосовно  питань,  з якими не погоджується.  Зазначені
зауваження розглядаються протягом  п'яти  робочих  днів  після  їх
отримання.  Результати розгляду цих зауважень викладаються окремою
довідкою і  підписуються  керівником  контрольної  групи  суб'єкта
перевірки.   Зауваження  і  довідка  про  результати  їх  розгляду
додаються до акта перевірки та є його невід'ємною частиною. У разі
порушення   терміну   подання   зауважень  останні  не  підлягають
розгляду.

    У разі  відмови  уповноваженої посадової особи від підписання
акта   перевірки   цей   факт   фіксується  в  акті  перевірки  та
засвідчується   підписом   керівника  контрольної  групи  суб'єкта
перевірки.

  1.  В якому документі фіксується оцінка результатів перевірки Рахункової палати, який орган Рахункової палати його розглядає?

4.2. Оцінка результатів перевірки  подається  у  Звіті,  який
розглядається Колегією Рахункової палати.

    Звіт підписує та представляє на засіданні Колегії  Рахункової
палати   член  Рахункової  палати,  відповідальний  за  проведення
перевірки.

    Звіт повинен містити,  зокрема, стислий опис виявлених фактів
та оцінку відповідності їх чинному законодавству України, критерії
оцінки   ефективності  використання  бюджетних  коштів  та  оцінку
виявлених фактів відповідно до цих критеріїв,  оцінку ефективності
управлінських  рішень,  стану  внутрішнього  контролю,  бюджетного
планування, обсяг,  характеристику   та   кваліфікацію   бюджетних
правопорушень   і  неефективного  використання  бюджетних  коштів,
причини,  що  призвели  до  порушень  та   недоліків,   потенційні
проблеми, висновки та пропозиції.

    Висновки та пропозиції  Звіту  повинні  випливати  з  фактів,
встановлених перевіркою.

    Перед розглядом на засіданні Колегії Рахункової палати проект
Звіту  обговорюється  з  уповноваженою  посадовою  особою  об'єкта
перевірки.  Уповноважена посадова особа об'єкта перевірки в  строк
не  пізніше  трьох  робочих  днів  подає  аргументовані  пояснення
стосовно  зазначеного  проекту  Звіту. За необхідності нею дається
відповідна оцінка у Звіті.

    Формування попередніх висновків та пропозицій у проекті Звіту
про результати перевірки,  оцінка та кваліфікація виявлених фактів
є прерогативою і відноситься до компетенції  керівника  та  членів
контрольної  групи  суб'єкта  перевірки,  а також члена Рахункової
палати,  відповідального  за  проведення  перевірки.  Кваліфікація
здійснюється  за  участю  департаменту  з  питань  фінансового  та
бюджетного законодавства. Остаточні висновки та рекомендації Звіту
відносяться до виключної компетенції Колегії Рахункової палати.

  1.  Які вимоги ставляться до Звіту за результатами перевірки?

4.3. Підготовка   проекту  Звіту  за  результатами  перевірки
здійснюється у відповідності та в терміни,  передбачені  програмою
проведення перевірки, і проходить наступні етапи:

    1) члени  контрольної  групи  суб'єкта   перевірки   формують
попередній  проект  Звіту,  який  розглядається  членом Рахункової
палати, відповідальним за проведення перевірки;

    2) за   необхідності,   члени   контрольної   групи  суб'єкта
перевірки доопрацьовують  проект  Звіту  з  урахуванням  зауважень
члена Рахункової палати,  відповідального за проведення перевірки.
Після доопрацювання проект Звіту подається керівником  контрольної
групи суб'єкта перевірки члену Рахункової палати,  відповідальному
за проведення перевірки;

    3) за  результатами розгляду та опрацювання членом Рахункової
палати, відповідальним за проведення перевірки, його обговорення з
уповноваженою особою об'єкта перевірки,  готується та підписується
остаточний  варіант  проекту  Звіту,  який  подається  на  розгляд
Першому   заступнику   або  заступнику  Голови  Рахункової  палати
(відповідно до  розподілу  обов'язків  між  ними)  для  підготовки
висновку  щодо  відповідності  змісту  Звіту затвердженій програмі
перевірки;

    4) після   розгляду   проекту   Звіту   заступниками   Голови
Рахункової палати та Експертною радою проект  Звіту  подається  на
розгляд і затвердження Колегії Рахункової палати.

4.4. Звіт  за  результатами  перевірки  повинен  бути повним,
точним, об'єктивним, переконливим та зрозумілим.

    Звіт повинен  містити  достатній обсяг матеріалів та доказів,
необхідних для обґрунтування результатів перевірки.

    Висновки за   результатами  перевірки  мають  відповідати  її
кінцевій меті,  а пропозиції  -  логічно  випливати  із  зроблених
висновків.

    У Звіті  не  повинно   бути   перебільшення   та   надмірного
підкреслення   виявлених  недоліків  і  порушень.  При  викладенні
недоліків та порушень,  за  необхідності,  наводиться  точка  зору
об'єкта перевірки.

    У Звіті  увага  акцентується,  перш  за  все,  на  конкретних
пропозиціях щодо поліпшення роботи об'єкта перевірки.

  1.  Який документ затверджується Рахунковою палатою за результатом розгляду звіту? Який порядок направлення до об’єкту перевірки?

4.5. Висновок    за   результатами   розгляду   Звіту   після
затвердження його Колегією Рахункової палати направляється об'єкту
перевірки.  Про  результати  розгляду  та вжиті об'єктом перевірки
заходи останній інформує Рахункову палату.

    За рішенням Колегії Рахункової палати про результати розгляду
Звіту інформується Верховна Рада України та/або її комітети, та за
необхідності   Президент   України,   Кабінет  Міністрів  України,
Міністерство фінансів України,  інші центральні органи  виконавчої
влади.

    У разі  виявлення  під  час  перевірки   фактів   нецільового
використання  бюджетних  коштів,  інших  правопорушень, за скоєння
яких  передбачена кримінальна чи адміністративна відповідальність,
за   рішенням   Колегії   Рахункової  палати  матеріали  перевірки
передаються    до    Генеральної    прокуратури   України,   інших
правоохоронних  органів  або  до суду у визначеному законодавством
порядку.

    4.6. Результати перевірок оприлюднюються через:

    доповіді та виступи у Верховній Раді України,  її  комітетах,
Кабінеті  Міністрів України;  участь у парламентських слуханнях та
Днях Уряду;

    публікацію Звіту або його частин;

    випуск і поширення  інформаційних  та  довідкових  збірників,
бюлетенів (спеціальних бюлетенів);

    проведення прес-конференцій, брифінгів, інтерв'ю;

    публікації та  висвітлення  виступів членів Рахункової палати
або інших відповідальних працівників Рахункової палати  у  засобах
масової інформації;

    проведення тематичних  теле-   та   радіопередач   з   питань
діяльності Рахункової палати;

    через веб-сторінку в Інтернеті;

    повідомлення у  засобах  масової  інформації  про  результати
розгляду Колегією Рахункової палати матеріалів перевірок.

  1.  Які повноваження Міністерства фінансів України та місцевих фінансових органів з контролю за дотриманням бюджетного законодавства?

Стаття 111. Повноваження Міністерства фінансів України
                та місцевих фінансових органів з контролю
                за дотриманням бюджетного законодавства

    1. Міністерство  фінансів  України   здійснює   контроль   за
дотриманням  бюджетного  законодавства на кожній стадії бюджетного
процесу як щодо державного бюджету,  так і місцевих бюджетів, якщо
інше не передбачено законодавством України.

    Міністерство фінансів   України  в  межах  своїх  повноважень
забезпечує реалізацію єдиної державної політики у  сфері  контролю
за  дотриманням  бюджетного законодавства,  координує та спрямовує
діяльність органів виконавчої влади,  уповноважених на  проведення
контролю за дотриманням бюджетного законодавства, визначає основні
організаційно-методичні засади та дає оцінку функціонуванню систем
внутрішнього   контролю   і  внутрішнього  аудиту,  якщо  інше  не
передбачено законодавством.

    2. Місцеві   фінансові   органи   здійснюють   контроль    за
дотриманням  бюджетного  законодавства на кожній стадії бюджетного
процесу щодо місцевих бюджетів.

    3. Міністерство фінансів України та місцеві фінансові  органи
у встановленому законодавством порядку одержують від центральних і
місцевих  органів  виконавчої  влади,  підприємств,   установ   та
організацій,   банків   та  інших  фінансових  установ  усіх  форм
власності  пояснення,  матеріали  та  інформацію  з   питань,   що
виникають  під час складання,  розгляду,  затвердження і виконання
бюджетів та звітування про їх виконання.

  1.  Повноваження Державної казначейської служби України з контролю за дотриманням бюджетного законодавства?  

Стаття 112. Повноваження Державної казначейської служби
                України з контролю за дотриманням бюджетного
                законодавства

    1.  До  повноважень  Державної казначейської служби України з
контролю   за   дотриманням   бюджетного   законодавства  належить
здійснення контролю за:

    1) веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень  і  витрат
державного  бюджету  та місцевих бюджетів,  складанням та поданням
фінансової і бюджетної звітності;

    2) бюджетними  повноваженнями  при   зарахуванні   надходжень
бюджету;

    3) відповідністю  кошторисів  розпорядників  бюджетних коштів
показникам розпису бюджету;

    4) відповідністю взятих бюджетних зобов'язань  розпорядниками
бюджетних  коштів  відповідним  бюджетним  асигнуванням,  паспорту
бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу
у бюджетному процесі);

    5) відповідністю  платежів  взятим бюджетним зобов'язанням та
відповідним бюджетним асигнуванням.

    Державна   казначейська   служба   України   в   межах  своїх
повноважень   забезпечує  організацію  та  координацію  діяльності
головних  бухгалтерів  бюджетних установ та контроль за виконанням
ними своїх повноважень шляхом оцінки їх діяльності. { Абзац сьомий
частини  першої статті 112 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2856-VI (
2856-17 ) від 23.12.2010 }




1. Понятие правоохранительной деятельности
2. де ~ спад магнітної напруги в повітряному проміжку ; ~ спад магнітної напруги в осерді ДП; ~ с
3. Технический цикл бронирования номеров в гостинице
4. . Судебная реформа 1864 года и становление института мирового судьи В Российской Империи первые М.
5. Тема 1. Контроль в условиях рыночной экономики В условиях рыночной экономики возрастает потребность в досто
6. реферату- Західноукраїнська Народна Республіка ЗУНРРозділ- Історія України Західноукраїнська Народна Ре
7. Шарль Луи Альфонс Лаверан
8. Тема урока- Ученик и его окружение
9. Дипломная работа- Правові засади здійснення аудиторської діяльності
10. H lms Элементы реального в человеке Серия Алмазное Сердце книга первая часть вторая Ребёнок рождается
11. объект исследования не тождественно понятию объективная реальность
12. Контрольная работа должна содержать титульный лист оглавление три раздела- вводную основную и заключитель
13. Логические определения и разграничения понятий
14. тематического образования занялся самостоятельно изучением истории политической экономии и философии
15. Реферат- Армия в политической системе
16. 1995 годах уходит в историю молодого финансового рынка России
17. асреднюю классические гимназии реальные училища и высшую университеты институты
18. 125 43016 БЕЖЕВЫЙ Р
19. Их классификация Пассивные операции коммерческих банков Активные операции коммерческих банко
20.  августа 2013г