Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Київ1999 Дисерта

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-06-09

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 29.1.2022

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ім. М.С.ГРУШЕВСЬКОГО

ГОШКО ТЕТЯНА ДМИТРІВНА

УДК 930.1](477+438)+940.1/2(4)

МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО

ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ XIII-XVIII СТ.

В УКРАЇНСЬКІЙ ТА ПОЛЬСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ

Спеціальність 07.00.06 - Історіографія,

джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Київ-1999


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському відділенні Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України.

Науковий керівник:

доктор історичних наук, професор

ДАШКЕВИЧ Ярослав Романович,

заступник директора Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України, керівник Львівського відділення.

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор

ЗАШКІЛЬНЯК Леонід Опанасович,

завідувач кафедри історії слов’янських країн Львівського державного університету імені Івана Франка;

кандидат історичних наук

САС Петро Михайлович,

старший науковий співробітник відділу історії України середніх віків Інституту історії України НАН України.

Провідна установа: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, відділ історії середніх віків

Захист відбудеться 25 лютого 1999 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.228.01 при Інституті української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України (252001, м. Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України.

Автореферат розісланий  23 січня 1999 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                               Верба І.В.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Роль міського самоврядування за магдебурзьким правом є однією з найдискусійніших проблем у історії Центрально-Східної Європи. Чи німецьке право органічно злилось з місцевою традицією, чи залишилось чужорідним елементом? Чи було воно рушійною силою, чи гальмом у історичному розвитку міст? Історики досі по різному відповідають на ці запитання. Без дослідження зазначеної проблеми неможливо розібратися в низці інших питань історії пізнього середньовіччя, адже міське самоврядування значною мірою визначало розвиток ремесла, торгівлі, функціонування релігійних культів, життя національних громад тощо.

Зростаюча маса досліджень потребує періодичних історіографічних оглядів. Однак надбань однієї національної історичної школи тепер, коли наша наука стає відкритішою для зовнішнього світу, замало. Актуальним завданням є включення української історіографії у європейський і світовий контекст. Що стосується проблеми магдебурзького права, центром її дослідження, вочевидь, є Німеччина, особливо щодо суто теоретичних питань. Одначе для української історичної науки важливіший аналіз доробку польських учених, оскільки вони, як і українські дослідники, працювали практично лише з місцевим матеріалом. Порівняння досягнень цих двох історіографій магдебурзького права має першочергове значення насамперед для дослідження української історії.

Автор також звертає увагу на такі сторони історіографічного процесу, як: історіографічна традиція, історіографічні міфи та упередження, історіографічні деформації та стереотипи. І в Україні, і в Польщі історіографія активно використовувалась не лише в суто наукових, а й в ідеологічних цілях - як фактор формування національної свідомості або для обгрунтування певних політичних доктрин. Це повною мірою стосується й історіографії проблеми магдебурзького права. Потреба її вивчення та переосмислення диктується також необхідністю подолання ідеологічних нашарувань.

Важливими і слабо розробленими історіографічними поняттями, які потребують особливої уваги на сучасному етапі, є поняття історіографічних наукових центрів та історичних шкіл. Необхідно не просто визначити їх суть, прикмети, ознаки, а й простежити їх історичний розвиток, роль у генерації наукових ідей, формуванні певного типу історичного мислення, передачі та сприйняття історичних реалій та підходів, історичних та історіографічних стилів. Проблема магдебурзького права в Центрально-Східній Європі добре надається для вирішення цього завдання.

Об’єктом дослідження є комплекс історіографічних джерел, що включає праці польських та українських істориків з проблеми магдебурзького права, а також українські та польські наукові центри й осередки, історичні школи, які займалися дослідженням означеної проблематики.

Предметом дослідження є розробка проблеми магдебурзького права в Центрально-Східній Європі XIII-XVIII ст. в українській та польській історіографії.

Географічні межі. Розглядається історіографія магдебурзького права в Центрально-Східній Європі, тобто на території колишніх Королівства Польського і Великого князівства Литовського (згодом Речі Посполитої та Гетьманщини).

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період від зародження наукової історіографії проблеми (межа XVIII і XIX ст.) до наших днів із екскурсом у передісторію вивчення питання. Розглянуто дослідження магдебурзького права від перших його проявів у Центрально-Східній Європі в XIII ст. до занепаду міського самоврядування на німецькому праві після поділів Польщі та ліквідації Гетьманщини наприкінці XVIII ст.

Мета і завдання дослідження. Враховуючи недостатню вивченість проблеми, автор робить спробу дати по можливості повну й цілісну картину розвитку польської та української історіографії магдебурзького права в Центрально-Східній Європі XIII-XVIII ст. Для досягнення цієї мети необхідно виконати наступні завдання:

  1.  проаналізувати спільні риси та особливості української та польської історіографії проблеми;
  2.  показати позитивні й негативні сторони доробку польських та українських істориків;
  3.  з’ясувати ступінь вивченості окремих аспектів проблеми;
  4.  окреслити потенційні напрямки подальших досліджень.

Теоретичні засади і методи. Концептуальні засади дисертації грунтуються на конкретному аналізі історіографічних феноменів, об’єктивно-суб’єктивному підході до історії історичної думки, котра розглядається і як об’єктивно детермінований процес, і як результат діяльності вчених, зумовлений історичною свідомістю певних епох. У дослідженні використані порівняльно-історичний, типологічний та системно-функціональний методи.

Наукова новизна й практичне значення дослідження. Дисертація є першою спробою комплексного вивчення української та польської історіографій з проблеми магдебурзького права у Центрально-Східній Європі, порівняння їх здобутків та виявлення прорахунків. Автор не лише опрацювала наявні опубліковані матеріали з даної проблематики, а й залучила чималий непублікований з різних причин матеріал, чорнові та підготовчі записи окремих дослідників, що дало змогу глибше розкрити сутність їхніх поглядів на зазначену проблему, а отже чіткіше окреслити історіографічний процес. Це дозволяє не тільки повніше охопити історіографію проблеми, а й визначити потенційні шляхи її подальшого розвитку. Це особливо суттєво для української історіографії, в якій питанню магдебурзького права традиційно приділяли не так багато уваги, а отже в неї є більший невикористаний потенціал.

Основні положення і висновки дисертації, зібрані та опрацьовані автором матеріали можуть бути використані для подальшого дослідження міського самоврядування у Центральній та Східній Європі, а також історії міст загалом. Робота буде корисною для фахівців з історії міст, держави і права, викладачів і студентів, що вивчають відповідні дисципліни. Результати дослідження можна застосувати у вивченні суміжних проблем, опрацюванні нових концепцій історії середньовічних міст Центральної та Східної Європи, підготовці узагальнюючих праць з історії України та Польщі, викладанні історії та правознавства.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені автором у низці доповідей: на Третій науковій геральдичній конференції (Львів, 1993), Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку міст і міського самоврядування (історія і сучасність)”(Рівне, 1993), трьох засіданнях Археографічної комісії НТШ (Львів, 1993, 1997), Міжнародному симпозіумі, присвяченому 150-річчю Державного університету “Львівська політехніка”(Львів, 1994), Круглому столі молодих істориків Польщі та України (Люблін, 1994), українсько-польських наукових конференціях “Львів: історія - населення - культура”(Львів, 1994, 1998), Міжнародній науковій конференції “Перемишль та Перемиська земля протягом століть”(Перемишль, 1998).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у семи статтях у збірниках наукових праць, трьох рецензіях, тезах п’яти наукових конференцій.

Структура роботи. У роботі використано проблемно-хронологічний принцип. Вона складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатку. Обсяг дисертації - 180 сторінок. Список використаних джерел та літератури включає 678 найменувань та займає 54 сторінки. Додаток “Біобібліографічні довідки”охоплює 43 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено мету та завдання роботи, хронологічні та географічні межі, вказано на наукову новизну дисертації та її практичне значення.

У першому розділі “Стан наукової розробки проблеми. Джерельна база” зроблено огляд літератури з досліджуваної проблеми та коротко охарактеризовано джерельну основу дисертаційної роботи.

Історіографія вивчення питання магдебурзького права у Центральній та Східній Європі невелика за обсягом. Наявні роботи стосуються переважно лише польської історіографії. Говорити ж про порівняльний аналіз польської та української історіографії даної проблеми взагалі не доводиться.

Здебільшого польська історіографія аналізує стан вивчення міської проблематики загалом. Проблемі ж міського магдебурзького права в таких статтях часто приділяли дуже мало уваги2.

Питання історіографії історії міст вивчав Г.Самсонович, який у 1965 р. проаналізував урбаністичну літературу попереднього десятиліття. Окремо він розглянув питання початків міст, їх правової та просторової локації на основі німецького права3.

Г.Лябуда спробував висвітлити історію дослідження проблеми німецької колонізації польських земель на тлі німецької експансії на Схід. Однак цей матеріал радше послужив приводом для висловлення власних концепцій автора4.

З.Качмарчик скрупульозно вивчав 

5

питання німецької колонізації та магдебурзького права, його перу належить також історіографічне дослідження теми5. Учений розглянув лише найважливіші, на його думку, праці, які в принципі визначили напрям подальших досліджень та дискусій у польській та німецькій історіографії. Аналіз літератури він розпочав від найдавніших джерел та “Хроніки”Я.Длугоша і закінчив періодом 1945-1969 рр. Ця стаття є найгрунтовнішою в даній галузі, і на превеликий жаль, досі немає історіографічного огляду саме такого класу проблеми самоврядування польських міст на німецькому праві.

У праці Б.Зєнтари про джерела і генезу німецького права на тлі колонізаційного руху в Західній та Центральній Європі XI-XII ст.6. поставлено проблему термінології, зокрема, змін у трактуванні ключового поняття - “німецьке право”. Однак, як історіографічний огляд стаття надто нечітка, а поза тим стосується лише деяких аспектів проблеми.

Короткий історіографічний аналіз міської проблематики загалом зробив С.Гербст Він схематично окреслив основні етапи в досліджені різних її сторін, не подаючи конкретних назв чи імен, натомість коротко вказуючи на роботу окремих інституцій, які тією чи іншою мірою займаються проблемами міст7..

Частково історіографія питань німецької колонізації та міського самоврядування в Польщі розглядалась у вступних розділах низки монографій. Прикладом може слугувати остання монографія С.Гавласа. У ній огляд історіографії надто схематичний і не дає повної картини, однак це чи не найкращий історіографічний аналіз теми, зроблений за останні роки8.

Деякою мірою польська історіографія проблеми міст та міського самоврядування розглянута С.Александровичем щодо Білорусі XVI-XVII ст.9.

Історіографічному аналізу історії Львова присвятили свої грунтовні роботи Ю.Скочек та Л.Харевичова10, Однак їхні праці лише опосередковано стосуються проблеми історіографії магдебурзького права.

Для студій над проблемою непересічне значення мають дослідження польськими вченими історії окремих наукових шкіл (зокрема, львівської11 та краківської12), їх формування, принципів та напрямків діяльності.

Питання розгляду міського самоврядування польською історіографією частково вивчалося і російськими дослідниками, зокрема, Л.Разумовською13. Автор, хоча й доволі схематично та коротко, але вірно відображає історіографічний процес, її робота практично позбавлена ідеологічних штампів, притаманних російській радянській науці.

До аналізу польської історіографії звертались і українські вчені. Цій проблемі частково присвячена стаття київської дослідниці Т.Брянцевої14, яка, проте, не відзначається структурною чіткістю та багатством фактичного матеріалу.

В українській історіографії проблемі вивчення магдебурзького права приділяли надто мало уваги. Зрештою, нерозробленість історіографії свідчить про недостатнє дослідження самої проблеми. Серед робіт, що заслуговують на увагу, варто назвати дослідження Г.Швидько. Вона поділяє українську радянську історіографію проблеми на два принципово відмінні періоди: 1) 20-х рр., коли ще переважно зберігались старі дослідницькі традиції; 2) 50-70-х рр., коли “радянські історики поставили вивчення історії міського ладу і правових відносин різних категорій населення міста на марксистсько-ленінську методологічну основу”15.

На жаль, історіографічні дослідження міської проблематики в Україні, за одиничними винятками, практично відсутні. Не аналізували українські вчені історіографію щодо окремих міст, не кажучи вже про вивчення окремих історіографічних шкіл та напрямків їх діяльності.

7

Загалом, в українській науці питання магдебурзького права у Східній Європі і в тому числі в Україні залишається відкритим. Але насамперед необхідне історіографічне окреслення здобутків українських та ширше - європейських - вчених у даній галузі.

Джерельну базу дослідження складає перш за все комплекс опублікованих праць істориків: - монографії, статті, навчальні посібники, рецензії, реферати та автореферати, тези, виступи в дискусіях, бібліографії, праці про даного дослідника, його творчість та історіософію тощо. Однак, опубліковані матеріали не можуть повністю розкрити творчу лабораторію історика, а крім того, через посилення в певні періоди цензури, не завжди адекватно відображають позицію автора. Отож, джерелами даного історіографічного огляду є також неопубліковані матеріали: відредаговані й невідредаговані рукописи, рукописи із правками цензора, стенограми, власні архіви істориків, їхні особові справи, свідчення про них.

У дисертації використано фонд А.Чоловського (Головний архів давніх актів у Варшаві), Теки Шнайдера (Архів давніх актів на Вавелі у Кракові), матеріали Т.Мантойфеля, С.Еренкройца, С.Пєкарчика, С.Гербста, О.Лянге та ін. (Архів Польської АН у Варшаві), рукописи Д.Зубрицького, Г.Полячківни, А.Дерфлер, Л.Харевичової, В.Гейноша, А.Чоловського, О.Бальцера, К.Бадецького, А.Гілевича, К.Распа та ін. (Центральний державний історичний архів України у м. Львові), фонди Б.Зіморовича, І.Юзефовича, Д.Зубрицького, І.Шараневича, А.Шнайдера, Л.Харевичової, Я.Пташніка, Л.Райса, К.Соханевича, І.Ходинєцького, Ф.Буяка та ін. (Відділ рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника НАН України).

У другому розділі “Українська історіографія”розглянуті праці дослідників історії міського права народницької та державницької шкіл, істориків москвофільської орієнтації, представників радянської та пострадянської історіографії.

В Україні вивчення магдебурзького права розпочалось із “Прав, за якими судиться малоросійський народ”. Спроби кодифікації права у XVIII ст. водночас стали першими, хоч і не цілком науковими, спробами вивчення проблеми магдебурзького права в українських містах.

Спершу проблематика міського самоврядування найповніше проявлялась у монографіях-хроніках із історії окремих міст (М.Берлинський, Д.Зубрицький). Для цих робіт характерна відсутність концептуальних положень і величезна насиченість документальним матеріалом.

9

На зміну романтичній історіографії ХVІІ - початку ХІХ ст. приходить народницька концепція. Це збіглося із формуванням наукової історіографії в дусі позитивізму, поєднаної із широкою археографічною програмою. В цьому руслі опосередковано піднімається проблема магдебурзького права, але його апріорі трактують негативно, як елемент чужої державної влади. З-поміж істориків народницького напрямку найбільше для вивчення міського самоврядування зробили В.Антонович та М.Грушевський.

Вагомим є внесок у дослідження німецького права представників історико-правової школи Київського університету. Хоч і створена як оплот імперської політики та ідеології на теренах України, вона стала центром, навколо якого формувалась нова національна українська історіографія. Тому школу М.Іванішева та М.Владимирського-Буданова відносимо до української історіографії. У спеціальному досліджені “Німецьке право в Польщі та Литві” М.Владимирського-Буданова чітко помітна певна тенденційність, що проявлялась у запереченні природності для України західноєвропейського шляху та історичних прав Польщі на “юго-западный край” Російської імперії. Хоч історик не завжди коректно використовує джерела, але з огляду на зібраний фактаж його робота залишається однією з кращих.

В цьому ж руслі витримані дослідження Н.Молчановського та Ф.Леонтовича. До грона Київського університету також належав І.Каманін, що писав під значним впливом історико-правової школи. У своїх роботах “Последние годы самоуправления Киева по магдебургскому праву” та “Из истории городского самоуправления по магдебурзкому праву” він показав причини занепаду міст та роль у цьому процесі функціонуючої в них магдебургії. Справедливо підкреслюючи низку негативних моментів на певних етапах еволюції міського самоврядування, І.Каманін не помічає те позитивне, що привнесло в українські міста магдебурзьке право.

У роботах І.Линниченка простежується прихильність автора до сумнівної, але популярної міфологеми про давньоруські досконалості. Намагаючись визначитися щодо самої ідеї магдебургії у Східній Європі, він не займає якоїсь певної позиції, а силкується балансувати між двома крайностями. У ранніх роботах І.Линниченко категоричніший у критичній оцінці магдебурзького права, але згодом він віддав належне позитивним моментам цього явища.

Посіяні М.Грушевським зерна народництва проросли плодами державницької історіографії, в рамках якої магдебурзьке право розглядалося як елемент чужої держави, а відтак не користувалося особливою популярністю. Все ж вивчалися окремі аспекти історії міст, які опосередковано стосувались міського самоврядування. Зокрема, історія львівського магістрату висвітлювалась на тлі протистояння представників окремих національностей (праці Ф.Срібного, І.Крип’якевича та ін.), життєписів його радників (С.Томашівський). У контексті популярного в ті часи на теренах Центральної Європи неопозитивізму активно здійснюється видавнича археографічна програма, яка зачіпає і питання магдебурзького права. Особливо це проявляється у Львові, де існували тісні контакти між українськими й польськими істориками. Прикладом таких взаємин є неопублікована коротка розвідка невідомого автора “Проба польсько-руського примирення на терені Дрогобича в половині XVI ст.”, яка зберігається в Центральному державному історичному архіві України у м. Львові та пов’язана із роботою Г.Полячківни “Ksiкga radziecka miasta Drohobycza 1542-1563”.

1919 р. при УАН була утворена Комісія для виучування історії західно-руського та українського права (О.Малиновський, М.Максимейко, С.Борисенок, Л.Окіншевич, В.Гришко, О.Юрченко та інші). Проблема магдебурзького права розглядалась у спеціалізованих статтях з окремих питань правової практики України XIV-XVII ст. (С.Іваницький-Василенко). Для дослідження історії міст та їх самоврядування чимало зробила також Історико-географічна комісія ВУАН. Її члени активно вивчали різні аспекти історії міст, співіснування в них національних громад, боротьбу міщан за свої права та привілеї (О.Грушевський, О.Грушевська, С.Шамрай, О.Гермайзе). Однак, до фронтального вивчення міського самоврядування так і не дійшло. Незабаром на зміну українознавчим темам прийшли суто ідеологічні прорадянські.

Після ліквідації вищезгаданих комісій ВУАН та репресій проти вчених у радянській Україні центр вивчення правових аспектів історії України перемістився до Українського вільного університету , де згодом працювали Л.Окіншевич, В.Гришко, О.Юрченко. Зокрема, проблему магдебурзького права у “Лекціях по історії українського права” розглядав професор УВУ Р.Лащенко. Але загалом магдебурзьке право було тут не в пошані, йому закидали станове розшарування українського суспільства, створення системи конфесійної та національної дискримінації русинів, відокремленя міст від волості тощо. Особливої уваги заслуговують в цьому плані роботи Я.Падоха, котрий вважав магдебурзьке право, хоч і з поправкою на його демократичність, правом чужорідним, лише частково пристосованим до умов і вимог місцевого населення. Важливим позитивним моментом тут є визнання магдебургії елементом українського права.

В радянській Україні для справді наукових урбаністичних досліджень ситуація була вкрай несприятлива. Історики України скептично ставилися до німецького права як чужорідного елементу. Радянські дослідники недооцінювали історико-правових аспектів, зосереджуючи увагу на класовій боротьбі в містах, економічному розвитку тощо. Наголошування демократизму і прогресивності міського самоврядування в Україні невигідно відтіняло б нерозвинутість міської мережі й відсталість тогочасної Московщини, що суперечило офіційній концепції прогресивної ролі Росії в долі українського та білоруського народів. Та історія міст і міського самоврядування, хоч не так інтенсивно як можна було б, все ж вивчалась.

Чи не найгрунтовніше і найоб’єктивніше проблему магдебурзького права вивчив В.Отамановський як на прикладі окремого міста (Вінниці), окремого регіону (Поділля), так і в узагальнюючих статтях. Він вважав перетворення міста на автономну громаду-магдебургію тільки остаточним юридичним оформленням того стану, що витворився на певній стадії довготривалого суспільно-економічного розвитку території та міста. Одним із найважливіших постулатів В.Отамановського є його твердження про спорідненість історичного розвитку міст Західної Європи і України, разом з тим, міста України мали самобутній лад, який базувався на демократичних нормах і традиціях староруського права, що у XIV-XVII ст. розвинулось як право українське. На думку цього дослідника, магдебурзьке право не тільки не принесло на українські землі демократичних традицій, а зруйнувало вже існуючі демократичні елементи. Роботи цього історика доволі суперечливі, їх можна розглядати як перехідний щабель між дорадянською та радянською історіографією.

13

Структуру органів міського самоврядування розглядали в контексті соціальної структури міщанства (С.Білецький, Я.Кісь, Г.Швидько) та боротьби плебсу з патриціатом (С.Білецький, Я.Ісаєвич), а історію окремих магістратів - на тлі міжнаціональних конфліктів (С.Щербаков). Провадились джерелознавчі дослідження документів органів міського самоврядування XIV-XVIII ст. (Я.Дашкевич, І.Кіку та ін.), які розширили спектр матеріалів про функціонування магдебургії в Україні. Вивчали українські історики і адміністративно-правовий устрій окремих міст. Чи не найбільше в цьому плані зробив Я.Ісаєвич стосовно Дрогобича. Деякі аспекти львівської магдебургії вивчав Я.Кісь, чернігівської - Г.Швидько, київської - С.Климовський. Історико-правовим аспектам запровадження магдебурзького права у містах Східної Європи та розвиткові міського самоврядування в них приділялося вкрай мало уваги. Ці теми розкривались хіба що в узагальнюючих монографіях з історії українських міст, як-от: “Міста України в другій половині XVII ст.” О.Компан (1963), “Феодальные города Украины в конце XV - 60-х годах XVI в.” П.Саса (1989). Саме монографія О.Компан започаткувала в радянській історіографії відмову від беззастережно негативної оцінки ролі магдебургії в історії українських міст.

В останні роки відбулися певні позитивні зрушення. Під впливом польської історіографії започатковані дослідження локаційних процесів у окремих регіонах (А.Заяць). Робляться спроби вивчення елементів просторової локації (С.Кравцов, П.Ричков). Джерелознавчий аналіз міських привілеїв провадив М.Ковальський. Продовжується публікація збірників джерел, значна частина яких стосується міських органів самоврядування (О.Купчинський, Е.Ружицький, М.Капраль, Н.Яковенко, Г.Боряк та ін.).

Таким чином, українська історіографія магдебурзького права хоч і обширна, але неглибока. Міське самоврядування не користувалось особливою популярністю українських істориків, його вивчали здебільшого на маргінесі інших тем. А якщо хто спеціально досліджував німецьке право в Україні, то, як правило, обмежувався або його сутністю, або роллю в історії українства. Недостатня увага приділялась вивченню магдебургій окремих міст та публікації документів щодо цього, територіальній і часовій диференціації магдебурзького права. Не вироблена чітка термінологія, хоча в останні роки відчутний поступ і в цій галузі. Загалом, проблема магдебурзького права залишає чималий простір для нових досліджень.

У третьому розділі “Польська історіографія” розглядаються дослідження польськими істориками проблем магдебурзького права, зокрема й на українських землях.

У Польщі перші спроби трактування магдебурзького права відносяться до XIV ст. (Конрад з Ополя), активніше це питання досліджували у XVI ст. Я.Тухольчик, М.Яскер, Я.Кірстейн, Б.Гроїцький, П.Щербіч. З-під їхнього пера вийшли переклади, перекази та своєрідні трактування джерел міського німецького права польських міст. У XVIІ ст. єдину вартісну працю у даній галузі написав Б.Желеховський. Я.Чехович, автор виданого у XVIII ст. твору з історії міського права, ставив магдебургію на один щабель із римським правом. У 1771 р. Г.Ленгніх завершив “Jus publicum civitatis Gedanansis” - доволі догматичне представлення цивільного права Гданська. Але книга так і залишилась у рукописі.

Справді наукове дослідження проблеми почалося в XIX ст. Високим рівнем відзначалась краківська історична школа, яка значимістю свого доробку поступалась хіба що львівському історичному середовищу. Першим вагомим її досягненням в даній галузі було видання магдебурзьких ортилів М.Бобжинським. Підсумком досліджень ученого стала грунтовна монографія з історії німецького права на тлі його розвитку у Польщі.

Для ХІХ ст. притаманні були регіональні дослідження (Л.Гаузер, К.Мехежинський, Л.Даргун, К.Качмарчик). Провадилось активне видання джерел до історії магдебурзького права окремих міст.

На початку ХХ ст. історики молодшого покоління дедалі частіше відходили від давніх традицій краківської школи, творячи підвалини т. зв. нової краківської історичної школи, до якої належав і С.Кутшеба. Найвідомішою його роботою є двотомна “Historia џrуdeі dawnego prawa polskiego”. Вважаючи німецьку колонізацію колосальним прогресом для Польщі, автор вбачав її причини в економічному розвитку країни. Він відкидав еволюційність розвитку польських міст, а чужинність прийнятих польськими містами правових норм не вважав негативним явищем, навпаки, саме завдяки їм “поляки одразу вступили в коло цивілізації Західної Європи”.

Після нетривалого періоду неоромантизму більшість польських істориків повернулась до позитивістських методологічних принципів, але вже на вищому рівні.. Найпопулярнішою була проблема німецької колонізації (К.Тименецький, О.Лянге). Питання німецького права розкривалось на прикладі Кракова (С.Естрайхер), Варшави (С.Еренкройц) тощо.

У післявоєнні роки польська історіографія відроджувалась на новій основі. З істориків довоєнної генерації плідно працювали Т.Мантойфель (міське самоврядування), З.Качмарчик (німецька колонізація). Останній намагався чіткіше окреслити поняття локації, показуючи його зв’язок із поняттями колонізації та реформи, а також співставність понять “німецьке право” та “західноєвропейське право”.

У 50-60-х рр. актуальними стають теоретичні розробки термінологічних питань, пов’язаних з міським самоврядуванням (З.Качмарчик, Б.Зєнтара). На прикладі конкретних робіт простежується дослідження наступних питань: поняття локаційного документу, класифікація локацій, локації вдалі й невдалі, проблема локації та релокації міст (Р.Щигел, С.Курась, Ф.Кірик, Г.Самсонович та ін.). Темпи локаційного процесу на польських землях досліджували Ф.Кірик, А.Бердецька, К.Камінська, В.Фалковський. З проблемою правової локації нерозривно пов’язане питання генези міст, доволі популярне у польській історіографії (С.Пєкарчик).

Чимало робіт присвячені просторовій локації міст, її значенню для економічного розвитку регіону, ролі у цьому процесі магдебурзьких привілеїв (С.Гербст, Є.Клочовський, А.Карпінський, У.Совіна та ін.). Багато уваги приділялось найбільшим містам, як-от Краків, Гданськ, Плоцьк, Торунь, Сянок, Сєрадз, Перемишль, Люблін, Любачів тощо. Розгортається програма публікації локаційних привілеїв, привілеїв окремих міст, документів органів міського самоврядування.

З проблемою малих міст пов’язана розробка міської проблематики в регіональному ракурсі (А.Виробіш, Т.Лялік, М.Богуцька), традиційна ще з ХІХ ст., та проблема регіонального осадництва, яка переплітається з питаннями колонізації (А.Янечек, Є.Мотилевич, Ф.Кірик, С.Александрович, М.Горн та ін.). Окремою галуззю досліджень стали міста Великого князівства Литовського (Г.Ловмянський, С.Александрович, Ю.Бардах).

У історичній літературі відображені різні аспекти функціонування й розвитку міського магістрату, проблеми судової діяльності органів міського самоврядування, прийняття шляхтичів до міщанства, олігархізації органів міського самоврядування і співжиття різних верств міщан (Г.Самсонович, Б.Зєнтара, М.Горн, М.Горнова, М.Богуцька, Р.Щигел та ін.). Активно дискутувалася проблема війтівства. Доволі популярною була тема впливу римського права на формування міського права давньої Польщі (К.Буковська). Триває вивчення німецької колонізації як вихідного пункту магдебурзького права (С.Гавлас).

У сучасній Польщі поступово утверджується запозичений із Заходу феміністичний напрям історичних досліджень. Модним стала тема ролі й статусу жінки в середньовічному місті, в тому числі в системі магдебурзького права (Г.Самсонович, А.Карпінський, У.Совіна).

Дослідження міського самоврядування істориками Львова (до 1939 р.) заслуговують на особливу увагу. Започатковані вони у хроніках Я.Алембека, Б.Зіморовича, Я.Юзефовича та компілятивних роботах на кшталт “Historii stolecznego Królewstwa Galicyi i Lodomeryi Miasta Lwowa” І.Ходинецького. Перший, хронікально-джерелознавчий, етап львівської історіографії завершується працями Д.Зубрицького.

Наступна, якісно нова стадія, пов’язана із загальним розквітом польської історичної науки та розвитком т. зв. варшавського позитивізму (1863-90), характеризується широкою програмою видання джерел, в тому числі стосовно проблеми міст та міського самоврядування, появою аналітичних (на рівні свого часу), джерельно підкріплених монографій.

Проміжною ланкою між двома етапами розвитку львівської школи були матеріали А.Шнайдера. Одними з перших спроб нової історіографії стали: синтетична робота кустоша львівського архіву К.Распа “Beiträge zur Geschichte der Stadt Lemberg”, праці К.Ліске (видання джерел щодо міського самоврядування) та В.Лозінського (дослідження патриціату та міщанства).

Новий поштовх у дослідженні історії міст дав II з’їзд польських істориків (Львів, 1890 р.), де постало питання ширшої публікації джерел з історії міст, насамперед Львова - одного з найбільших міст Речі Посполитої.

Наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. на якісно новому рівні продовжувались дослідження історії Львова (Ю.Скочек, Ф.Папі, Ф.Яворський та ін.), Самбора (А.Дерфлер), Дрогобича (Г.Полячківна), Сянока (П.Домбковський), Нового Сонча (В.Гейнош). Зміни в характері студій започаткував Ф.Буяк, показавши вищий, аніж це було прийнято в історіографії, рівень розвитку слов’янських земель до німецької колонізації. Проблему генези польських міст розглядали З.Войцеховський та К.Малечинський.

Чи не найбільше для вивчення історії польських міст і самоврядування зробив Я.Пташнік, розглядаючи різні аспекти міського життя, в тому числі органів контролю поспільства над магістратами. Продовжували тематику дослідження А.Гілевича щодо набуття міського громадянства.

Чимале значення для розгортання урбаністичних досліджень мало групування матеріалів у приватних збірках (Л.Райс, Л.Харевичова). В цей час повним ходом розгортається програма видання джерел - низки львівських міських книг, яку провадили А.Чоловський, К.Бадецький та ін. Історики та архівісти Львова підготували до друку списки урядників окремих воєводств (частина з них так і залишилась невиданою). Сучасні дослідження польських учених (започаткована у 1985 р. програма створення і вивчення списків урядників Речі Посполитої XII-XVIII ст. за редакцією А.Гонсьоровського) є своєрідним продовженням незавершеної праці львівських істориків першої половини ХХ ст.

Дослідники гуртувалися навколо Львівських наукових товариств (історичного та правничого) та Львівського університету, де викладали Л.Харевичова, Ф.Буяк, Я.Пташнік, О.Бальцер, К.Бадецький, В.Гейнош, П.Домбковський, К.Корані та ін. Окремі проблеми міського самоврядування розкривали дослідницькі роботи студентів університету.

Таким чином, Львів був одним з найпотужніших центрів дослідження історико-правових аспектів міського життя пізнього середньовіччя та часів Речі Посполитої. Як загалом серед польських істориків, так і серед істориків Львова, особливою популярністю користувались в цей час регіональні місцеві дослідження, в яких на конкретному і дріб’язково деталізованому джерельному матеріалі розглядались більш загальні питання міського самоврядування. Розробки провадились за такими напрямами: вивчення системи управління в Речі Посполитій, дослідження щоденного життя окремих міст, археографічні студії, пов’язані з функціонуванням окремих магістратів тощо. Міське магдебурзьке право якщо і досліджувалось, то лише в часовій своїй трансформації. Територіальні особливості функціонування магдебурзького права практично не розглядались. Слабо вивчались окремі теоретичні аспекти.

Загалом, у першій половині ХХ ст. львівські історики, збагативши джерельну базу проблеми, створили надійний грунт для подальших узагальнюючих теоретичних досліджень. Чимало ідей, започаткованих львівськими істориками на початку століття, нині розвиваються польськими та українськими істориками.

У висновках порівнюються здобутки окремих національних історіографій у царині дослідження магдебурзького права Центрально-Східної Європи, визначені малодосліджені та дискусійні проблеми, запропонований авторський підхід до їх вирішення. Узагальнені результати дисертаційного дослідження й викладено основні положення, що виносяться на захист.

  1.   Польська історіографія питання має давніші традиції та суттєвіші здобутки, ніж українська, бо: а) історична наука в Польщі завжди розвивалася у сприятливіших умовах, б) з 1918 р. вона користувалася підтримкою власної національної держави, в) у польській історіографії не було таких докорінних змін національної орієнтації, яких зазнала українська, г) не було тут і прямих розривів історіографічної традиції, а деякі теми, започатковані ще на межі XIX й ХХ ст., розробляються й донині, д) навіть за комуністичної влади польська історіографія не була такою закритою й заідеологізованою, як радянська.
  2.   Польські історики концентрували увагу на вивченні наступних питань: кількісний та якісний вираз німецької колонізації, її вплив на розвиток правової системи міст Центрально-Східної Європи, поняття локаційного документу, класифікація локацій, локації вдалі і невдалі, локації та релокації, локації окремих міст, інститут війтівства, соціальний та національний склад органів міського самоврядування, їх функціонування, трансформація, взаємозв’язки з національними громадами тощо. Однією з ключових є проблема просторової та часової трансформації магдебурзького права.
  3.   Українська історіографія магдебурзького права зосереджувала свою увагу на таких аспектах: його сутності, ролі в історії українських міст, обмеження ним правового статусу автохтонного населення. Натомість, залишаються недостатньо висвітленими проблеми локаційних привілеїв, питання розвитку міських прав, етапності локування міст на магдебурзькому праві, самоврядування окремих міст, відмінності у міському самоврядуванні великих та малих міст.
  4.   Українська історіографія відзначалася надмірною ідеологізацією та політизацією даної проблеми. Лише в останні роки, коли українське суспільство стало відкритішим і зменшилася гострота потреби показувати чинники, які перешкоджали українцям утворити свою державу, українська історіографія магдебурзького права стала об’єктивнішою, глибшою та різностороннішою.
  5.   Польська історіографія проблеми також не позбавлена істотних вад: а) у працях польських істориків по різному трактується роль німецької колонізації та запровадження магдебурзького права на етнічних польських землях і підвладних Польщі територіях України та Білорусі - щодо останніх особливо підкреслюється цивілізаційна місія колоністів, хоч насправді їхня роль була аналогічна на всіх перелічених теренах; б) не всі періоди функціонування магдебурзького права досліджені польськими істориками із належною повнотою, зокрема недостатньо вивчена роль правової системи міст у кризі, яка врешті-решт призвела до їх занепаду, не повністю розв’язане питання територіальної диференціації магдебурзького права; в) більшість досліджень виконані в суто позитивістському дусі, при залученні максимуму доступних джерел і мінімумі авторських теоретичних викладок щодо проблеми.
  6.   На підставі здобутків польської та української історіографії можна констатувати, що самоврядування міст на німецькому праві було не штучно привнесеним іззовні явищем, а імманентною потребою, сформованою у процесі історичного розвитку суспільства. Правова локація не було ані початком, ані кінцем формування органів самоврядування. Це тривалий процес, який визначався усім економічним, політичним і соціальним життям міста і, разом з тим, мав на нього зворотний вплив. Магдебурзьке право стало юридичним оформленням закономірного процесу виникнення міщанства як стану.

Загалом, питання німецької колонізації та магдебурзького права не лише складне, а й заідеологізоване, окрім того воно залишається відкритим для подальших досліджень.

Для польської історичної науки актуальними є лише заповнення нечисленних прогалин у дослідженні самоврядування окремих міст, публікація джерел щодо даної теми та вирішення чи не найменш дослідженого в цій галузі питання - ролі міського самоврядування у кризі міст XVI ст.

Українській історіографії необхідно дослідити локаційний та релокаційний процеси XIV-XVI ст., структуру органів самоврядування, особливості функціонування міських влад. Слід вивчити самоврядування кожного міста зокрема, і лише в цьому контексті - міське самоврядування загалом. Треба показати вплив міського самоврядування на етнічні процеси. Важливо при цьому уникнути вузьконаціонального підходу, а розглядати міське самоврядування в контексті існуючих на той час держав.

Зрозуміло, що ці завдання можуть бути вирішені лише спільними зусиллями українських та зарубіжних, зокрема польських, істориків.

Основні положення дисертації відображені в наступних публікаціях:

  1.  Львівська магдебургія через призму окремих рукописних джерел (XIV-XVII ст.) // Україна в минулому. - Вип. 2. - К., 1992. - С. 27-50.
  2.  Історіографічні проблеми магдебурзького права в Україні // Україна в минулому. - Вип. 4. - К., 1993. - С. 40-63.
  3.  Рец.: Urzкdnicy wojewуdztwa Beіskiego i ziemi Cheіmskiej XVI-XVIII wieku. - Kуrnik, 1992. - 284 c. // Україна в минулому. - Вип. 4. - К., 1993. - С. 212-214.
  4.  Колекція печаток фонду окремих надходжень відділу рукописів ЛНБ ім. В.Стефаника АН України // Третя наукова геральдична конференція - Львів, 1993. - С. 27-29.
  5.  Проблеми надання магдебурзького права містам України. Історіографія питання // Актуальні проблеми розвитку міст і міського самоврядування (історія і сучасність). Тези міжнародної науково-практичної конференції. Рівне, 7-9 квітня 1993 р. - Рівне, 1993. - С. 3-5.
  6.  Краєзнавчі матеріали львівських істориків з фондів ЦДІА України у м. Львові // Львів. Історія - населення - культура. Тези українсько-польської наукової конференції. 18-20 травня 1994 р. - Львів, 1994. - С. 31-33.
  7.  Львівський магістрат XVI ст. через призму архівних джерел // Проблеми містобудування Західної України. - Львів, 1994. - С. 84-86.
  8.  Магдебурзьке право в Україні: історіографія проблеми // Матеріали засідань Історичної та Археографічної комісій НТШ у Львові (лютий 1992 р. - жовтень 1993 р.) - Львів, 1994. - С. 16-19.
  9.  Маловідомі матеріали істориків Львова // Україна в минулому. - Вип. 6. - Львів, 1994. - С.54-77.
  10.  Сучасний погляд на історію Полоцька на фоні національної історії Білорусі (Рец. на кн.: Арлоў У. Таямніцы полацкай гісторыі. - Мінск, 1994 - 463 с.) // Україна в минулому. - Вип. 6. - Львів, 1994 - С. 193-199.
  11.  З історії магдебурзького права у Львові XIV-XVI ст. // Львів: історичні нариси. - Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 1996. - С. 54-70.

АНОТАЦІЯ

Гошко Т.Д. Магдебурзьке право Центрально-Східної Європи XIII-XVIII ст. в українській та польській історіографії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06. - історіографія, джерелознавство і спеціальні історичні дисципліни. - Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України, Київ, 1999. Дисертація присвячена порівняльному аналізу здобутків польської та української історіографії в царині вивчення магдебурзького права Центрально-Східної Європи XIII-XVIII ст. Автор розглядає міру дослідженості різних аспектів проблеми, показує як позитивні, так і негативні моменти польської та української історіографії і на цій основі визначає подальші перспективи вивчення питання. Зроблено спробу проаналізувати вплив соціальної, політичної та національної орієнтації істориків на об’єктивність висвітлення проблеми.

Ключові слова: магдебурзьке право, міське самоврядування, Центрально-Східна Європа, українська історіографія, польська історіографія, історична школа, історіографічний осередок.

АННОТАЦИЯ

Гошко Т.Д. Магдебургское право Центрально-Восточной Европы XIII-XVIII вв. в украинской и польской историографии. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06. - историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. - Институт украинской археографии и источниковедения им. М.С.Грушевского НАН Украины, Киев, 1999. Диссертация посвящена сравнительному анализу достижений польской и украинской историографии в сфере изучения магдебургского права Центрально-Восточной Европы XIII-XVIII вв. Автор рассматривает меру исследованности разных аспектов проблемы, показывает как положительные, так и отрицательные моменты польской и украинской историографии и на этой основе определяет дальнейшие перспективы изучения вопроса. Сделана попытка проанализировать влияние социальной, политической и национальной ориентации историков на объективность освещения проблемы.

Ключевые слова: магдебургское право, городское самоуправление, Центрально-Восточная Европа, украинская историография, польская историография, историческая школа, историографический центр.

ABSTRACT

Hoshko T.D. Magdeburg Law in East-Central Europe in 13th-18th centuries in Ukrainian and Polish historiography. - Manuscript.

The dissertation for a Candidate of historical science’s degree, speciality 07.00.06 - historiography, sources study science and special historical disciplines. - M.S.Hrushevsky Institute of Ukrainian Archaeography and Sources Study Science, National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 1999.

The dissertation deals with comparative analysis of achievements of Polish and Ukrainian historiography in the field of study of Magdeburg Law in East-Central Europe in 13th-18th centuries.

The first chapter “The state of study of the problem. The source base” reviews the literature on the subject problem and briefly characterises the source base of the dissertation.

The second chapter “Ukrainian historiography” presents the study of the municipal law research by different schools in Ukrainian national historiography and representatives of the Soviet and post-Soviet historiography.

The third chapter “Polish historiography” reviews the studies of Magdeburg Law by Polish historians; a separate sub-chapter is devoted to the accomplishments of the Lviv historical school which made an especially significant contribution into the study of German Law issues, including those on Ukrainian lands.

The main contentions of the dissertation are the following.

The Polish historiography boasts more formidable in studying the problem than Ukrainian. Polish historians concentrated on the study of the following questions: quantitative and qualitative manifestation of German colonization; its influence on the development of the legal systems of Central and Eastern European towns; locations of towns; social and national composition of the municipal self-government, its operation, transformation and ties with national communities, etc. One of the key issues is the one of Magdeburg Law transformation in space and time.

The Ukrainian historiography of Magdeburg Law focused attention on the following aspects: its nature; its role in the history of Ukrainian cities; the limitations it imposed on the rights of indigenous population. At the same time, such topics remain insufficiently studied as location privileges, development of urban rights, the stages of location of towns on Magdeburg Law, self-government of particular municipal communities, differences in municipal self government of bigger cities and small towns.

Ukrainian historiography was characterized by excessive ideologization and politization of the problem. Only in recent years Ukrainian historiography of Magdeburg Law became more impartial, more profound and versatile.

Polish historiography is not devoid of considerable shortcomings either: a) Polish historians in their works take different approaches to the role of German colonization and introduction of Magdeburg Law on the Polish ethnic lands and Ukrainian and Belorussian territories dominated by Poland - in latter case the civilizational role of colonists is particularly stressed, while their role was the same on all of the mentioned territories; b) not all of the periods of Magdeburg Law are studied by Polish historians with sufficient thoroughness, in particular, understudied is the role of the urban legal system in the crisis that ultimately lead to decline of towns; the question of territorial differentiation of Magdeburg Law is not resolved to satisfaction; c) most studies follow purely positivist pattern, with making use of maximum of available sources and minimal theoretical elaboration of the problem.

On the basis of achievements of Polish and Ukrainian historiographies is possible to conclude that Magdeburg Law municipal self-government was not an external artificial phenomenon, but an intrinsic need that took shape in the process of historical development of society. The judicial location was neither the beginning nor the end of the formation of self-government institutions. This lengthy process was determined by the economic, political, and social life of a town, and simultaneously had a reciprocal influence on its development. Magdeburg Law came to be a legalization of a historically determined process of the emergence of an urban class.

The Polish historical science faces only the need to fill in the few gaps concerning self-government of particular municipal communities. The Ukrainian historiography needs to study location and relocation processes of 14th-16th centuries; the structure of self-government bodies; the particularities of functioning of the municipal authorities. The influence of municipal self-government on ethnic processes should be exposed. Although a number of questions remain open, Polish and Ukrainian historians laid down a firm foundation of researching the problem.

Key words: Magdeburg Law, municipal self-government, East-Central Europe, Ukrainian historiography, Polish historiography, historical school, historiographic centre.

Підписано до друку 19.01.99 р.

Формат 60х841/16. Ум. друк. арк. 1,25

Обл.-вид. арк. 1,5. Наклад 100.

Видруковано у видавничому центрі

Наукового товариства ім.Шевченка у Львові

290013, Львів, вул. ген. Чупринки, 21.

2 Krakowski S. Problematyka miejska w historiografii polskiej // Prace Instytutu Historycznego Uniwersytetu Łódzkiego. - Łódź, 1950. - S. 35-49.

3 Samsonowicz H. Badania nad dziejami miast w Polsce // Kwartalnik Historyczny. - R. LXXII. - Z. 1. - 1965. - S. 111-126.

4 Labuda G. Historiograficzna analiza tzw. niemieckiego “naporu na Wschód” // Wschodnia ekspansja Niemiec w Europie środkowej. Zbiór studiów nad tzw. niemieckim “Drang nach Osten”. - Poznań, 1963. - S. 14-56.

5 Kaczmarczyk Z. Kolonizacja niemiecka i kolonizacja na prawie niemieckim w średniowiecznej Polsce // Stosunki polsco-niemieckie w historiografii polskiej i niemieckiej. - Poznań, 1974. - S. 218-326.

6 Zientara B. Źródła i geneza “prawa niemieckiego” (Ius Teutonicum) na tle ruchu osadniczego w Europie Zachodniej i Środkowej w XI-XII w. // Przegląd Historyczny. - T. LXIX. - 1978. - Z. 1. - S. 47-74.

7 Herbst S. Polskie badania nad historią miast // Archiwum Polskiej Akademii Nauk. - III-304. - Sygn. 16. - S. 1-9.

8 Gawlas S. O kształt zjednoczonego Królestwa. Niemieckie władztwo terytorialne a geneza społecznoustrojowej odrębności Polski. - Warszawa, 1996. - S. 1.

9 Alexandrowicz S. Miasta Białorusi w XVI i pierwszej połowie XVII wieku. // Kwartalnik Historyczny. - R. LXXV. - Z. 2. - 1968. - S. 411-420.

10 Skoczek J. Dotychczasowy stan badań nad historją Lwowa. - Lwów, 1925; Charewiczowa Ł. Historiografia i miłośnictwo Lwowa. - Lwów, 1938.

11 Winnicka H. Lwowskie środowisko historyczne 1918-1939 // Środowiska historyczne II Rzeczypospolitej. - Cz. V. - Warszawa, 1990. - S. 121-137.

12 Marmon W. Krakowskie środowisko historyczne w latach 1918-1939. - Kraków, 1995.

13 Разумовская Л. Польский средневековый город в послевоенной польской историографии // Вопросы истории славян. - Воронеж, 1972. - С. 67-76.

14 Брянцева Т. Проблема середньовічних міст Польщі у сучасній польській історіографії
// Проблеми слов’янознавства. - Вип. 22. - 1980. - С. 138-145.

15 Швидько А. Советская историография о сущности и роли немецкого права в городах Украины XV-XVIII вв. // Вопросы германской истории и историографии. - Вып. 3. - Днепропетровск, 1975. - С. 126-127.




1. Процессор Intel 286
2. Лабораторна робота 3 Дослідження ризику на основі дерева рішень Мета роботи- Навчитись будувати дерево
3.  Карта личности- Диагностика энергетики и потенциалов человека- 20 уе
4. Маркетингова характеристика споживчого ринку
5. Курсовая работа- Обзор источников римского права
6. экономических показателей
7. Вариант 7 1 К общенаучным методам познания не относится- а анализ и синтез б статистический в дедукц
8. летию Михаила Михайловича Боброва 10 октября 2013 года 18
9. Дипломная работа- Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів
10. Подземная разработка месторождений полезных ископаемых
11. ВАРИАНТ 2 Инструкция по выполнению работы На выполнение экзаменационной работы по русскому языку отво
12. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства Київ 1999 Дисе
13. закон русский договоры Руси с Византией нормы христианской морали Кормчие Книги Номоканоны ~ византийс
14. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ДЛЯ НАПИСАНИЯ КОНТРОЛЬНОЙ РАБОТЫ для слушателей заочного обучения по дисципли
15. социология Москва ' 2004 Ф
16. і В основу характеристики особистості покладено такі ознаки- гармонійний розвиток досягнення оптимального
17. г. именуем в дальнейшем
18. Лекция 2 Маркетинговая среда фирмы Факторы образующие микросреду фирмы Факторы действующие в макр
19. внутри побуждает толкает или заставляет их в данной ситуации поступать так а не иначе.
20. Works which mde the brek in the mens of development of the chrcter