Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук КИЇВ 199

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-06-09

Бесплатно
Узнать стоимость работы
Рассчитаем за 1 минуту, онлайн

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

      На правах рукопису

АЛЕКСЄЄВ ВАДИМ ЮРІЙОВИЧ

       УДК 130.2

СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІ ІДЕЇ: ПРОБЛЕМА ПЕРСОНІФІКАЦІЇ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ

(за матеріалами творів Ф.М.Достоєвського)

Спеціальність 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

КИЇВ - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова.

Науковий керівник -   доктор філософських наук, професор Волинка Григорій      Іванович, завідуючий кафедрою філософії Національного      педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова

Офіційні опоненти -   доктор філософських наук, професор Москаленко Валентина     Володимирівна, старший науковий співробітник       Інституту психології НАН України.

   

   кандидат філософських наук, доцент Гатальська Стелла      Миколаївна доцент кафедри філософії філософського       факультету Київського університету імені Тараса Шевченка.

Провідна установа -   Центр гуманітарної освіти НАН України, м.Київ.

Захист відбудеться “22” лютого 1999р. о 14 годині на  засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 01.01.37 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук у Київському унііверситеті імені Тараса Шевченка (252033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 328.)

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка (252033, м.Київ, вул.Володимирська, 60, ауд.58)

Автореферат розіслано “22” січня 1999р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради       П.І.Скрипка

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність теми дослідження

Актуальною проблемою соціальної філософії, соціології, прикладної історії і психології на сьогоднішній день є пошук відповідей на питання, що стоять перед посттоталітарним суспільством. Це - шлях до можливої корекції викривленого світогляду суспільства, що зазнало руйнівного впливу в період тоталітаризму. Іншими словами, це - проблема посттоталітарного суспільства.

Зруйновані моральні підвалини, неясне, розмите світосприйняття, і в результаті - економічна і політична системи, які себе не виправдали, - і ось що залишилося від тих стовпів, що є фундаментом будь-якого суспільства. "Як відновити природність суспільства, втрачену ним в результаті експерименту?" - ось найбільш актуальне питання для соціальних наук. Питання має чимало продовжень, наприклад - "Які шляхи відновлення соціальних умов і взаємовідносин, характерних для цього конкретного суспільства (при умові, що така реставрація взагалі можлива)?"

Іншими словами, в дисертації розглядаються наступні актуальні питання сучасного суспільства:

проблема стабільності і нестабільності соціуму;

можливі причини розвалу соціальної системи;

досягнення творів Ф.М. Достоєвського, що пророчо передбачили наслідки трагедії, яка розгорнулася на одній шостій земної суші;

актуальність конкретних моментів в творах Ф.М. Достоєвського, їхнє відношення до визначення соціалістичної ідеї.

Ступінь розробленості тематики дисертації

Література, яка звичайно залучається при дослідженні питань, які розглядаються в дисертації, поділяється на апологетичну і антидогматичну. основний загальний недолік апологетичного та антидогматичного підходів полягає в тому, що вони розглядають дані проблеми дещо абстрактно, тобто у відповідності з наперед визначеними прийнятими ними схемами, власними ідеологічними настановами.

Намагаючись хоча б якось частково заповнити цю програму, дисертант звертається до творчості психолога і філософа Ф.М. Достоєвського, до двох його найбільш значних творів: "Брати Карамазови" і "Біси".

Сутність цих творів приблизно в наступному: в "Братах Карамазових" показано вплив тієї самої ідеї всесилля людини поза Богом на внутрішній світ індивідуума; в "Бісах" та ж ідея вже охоплює нехай невелике, але провінційне суспільство (яке явно є пародією на все суспільство того часу в цілому).

Оригінальне релігійне мислення письменника, його геніальна інтуїція висвітлюють все ту ж проблему, та явно з іншого боку, ніж це роблять представники раціоналістичного світосприйняття. Письменник подає процес соціальний як діяльність людей, які наділені відповідними психологічними і фізичними, зовнішніми якостями, що віддзеркалюють ідеї, які несуть ці індивідууми, тобто подає соціальну якість і боротьбу соціальних ідей як реальні відносини людських особливостей з їхніми особливими долями і характерами.

Саме в цьому підході письменника і полягає перспективна предметна сфера для дослідження в галузі філософії соціальних ідей.

У сучасній українській філософії хоча і немає спеціальних робіт, які присвячені аналізу соціально-філософської проблематики Достоєвського, але в працях В.А. Андрущенка, І.В. Бичка, І.В. Бойченка, Г.І. Волинки, Г.І. Гарака, Л.В. Губерського, І.В. Добронравової, В.П. Іванова, В.А. Рижка, Є.В. Осичнюка, М.В. Поповича, В.І. Шинкарука, А.І. Яценка та ін. є глибокі положення про соціальні ідеї, їхньої ролі в житті окремих індивідуумів і соціальних груп. Ці ідеї є аналітичним досвідом, який необхідно врахувати при дослідженні соціально-філософської проблематики Ф.М. Достоєвського, його характеристики тоталітаризму, соціальної ідеології.

В радянський період філософські погляди Ф.М. Достоєвського розглядалися, в основному, з літературної точки зору.

Такі відомі філологи як Г. Бурсов, І.Я. Фрідлендер (який дав коментарі до останнього видання повного зібрання творів письменника) при дослідженні книг Достоєвського використовували, як правило, психологічні методи проникнення в світ письменника, що, власне, і властиво для внутрішнього філологічного аналізу. Безумовно, психологія виявилася вельми корисним інструментом при виявленні ключових проблем, які підняв класик. Також вельми дійовим виявився і біографічний метод дослідження, - знов-таки специфічно філологічний.

З видатних учених дореволюційного періоду слід окремо відзначити А.Л. Бема, який приділив багато уваги етимологічному аналізу власних імен у творах Ф.М. Достоєвського. Таким шляхом дослідник прагнув досягти більш глибокого розуміння суті ідей, що володіли героями письменника. Цей аналіз дозволив якісно окреслити аспект символічності героїв, їхній безпосередній і нерозривний зв‘язок з тими типами світосприйняття, яке вони проповідують, та навряд чи глибше усвідомив сутність самих ідей.

На жаль, слід відзначити, що при відсутності внутрішнього прийняття релігійного менталітету письменника, вищевказані вчені досягли висвітлення проблем тільки з одного боку, - з точки зору структурного аналізу текстів, класифікації героїв і т.п. Ідеї, як такі, також були виділені (що вже було нами відзначено), але аналіз ідей - заняття, що є прерогативою філософської науки, а  не філологічної.

Такий, що не часто зустрічається, філософський підхід в дослідженні творчості Достоєвського був все ж таки розпочатий в книзі Голосовкера "Достоєвський і Кант".

Релігійний мислитель Р. Гуардіні, на противагу філологам, звернувся саме до метафізичних основ створення образів і трактування ідей. Це принесло свої наслідки, оскільки "ключ" відповідав "замку", - теософські питання розглядалися з точки зору теософа.

Необхідно також відзначити праці філософів дореволюційного періоду, - Соловйова, Булгакова, Бердяєва, Розанова, В. Іванова - що зробили надзвичайно багато в дослідженні екзистенціальних питань, які підняв Ф.М. Достоєвський. Вони також, в основному, використовували теософські шляхи аналізу цих проблем.

У підсумку необхідно підкреслити, що розгляд ідей, які містяться в художніх творах, поза безпосередньою філологічною прив‘язаністю до тексту, може бути так само шкідливим, як і заглиблення в структурний аналіз написаного без спроби вкорінення в метафізичну сутність проблем.

Тому видається важливим сполучити філософські і філологічні прийоми дослідження творів такого письменника як Ф.М. Достоєвський.

До цього часу соціально-філософські ідеї Достоєвського ще не стали предметом всебічного дослідження. Особливо це стосується їхньої персоніфікації, виявленню їхніх взаємовідносин у вчинках і поведінці особливостей (носіїв ідей).

Розгляд філософських світоглядів як діалог проблем, що спостерігається крізь призму взаємовідносин між людьми, являє собою безперечну філософську проблему, - саме на це ми і мали намір звернути пильну увагу.

Метою дисертаційного дослідження є компаративістський аналіз соціально-філософських ідей (і їхня персоніфікація), представлених в основних творах Ф.М. Достоєвського як однієї з важливих сходинок у визначенні найбільш вірогідних шляхів вирішення сучасних проблем посттоталітарного суспільства.

Для реалізації поставленої мети визначені наступні завдання:

по-перше: виділити і конкретизувати соціально-філософські ідеї письменника, використовуючи досвід філософів-сучасників Ф.М. Достоєвського; при цьому необхідно звернути увагу на історію виникнення і еволюції ідей, що розглядаються, виявляючи їхню духовну спорідненість і спільну основу виникнення.

По-друге: провести компаративістський аналіз різних варіантів тоталітарної ідеї, приділяючи увагу сучасним формам даного явища. Показати структуру еволюції метафізичного зла і його даний момент розвитку на прикладі сучасного тоталітаризму.

В дисертації використаний компаративний метод дослідження варіацій соціально-філософської ідеї, а також біографічний метод аналізу текстів. У даному випадку компаративний метод є всеохоплюючим і основним інструментом дисертації; біографічний - часткового використання у зв‘язку з визначеним фактом, що твори, які ми розглядаємо, носять яскраво біографічний характер.

Об‘єктом дисертаційного дослідження є проблема втілення в дійсність соціальних ідей, а також моральності спроб конструювання суспільства "нового" типу.

Предметом дослідження виступає феномен персоніфікації соціальних ідей, зображена в творчості Ф.М. Достоєвського. Також розглядаються різні форми тоталітарної ідеї як ідеї суто раціоналістичної, аналіз її варіацій, їхня історія і еволюція. Предметом дослідження також є герої і епізоди з текстів творів Ф.М. Достоєвського.

Теоретичні основи дисертації. Для досягнення визначеної мети дисертант виходив з основних положень методології соціального пізнання, соціально-філософських теорій суспільного розвитку, еволюції суспільного буття, людини комунікативно-інформаційної сфери.

В якості конкретно-наукової методології використовуються принципи діяльного підходу, цілісного формування людини, діалектики процесів соціалізації особистості у взаємодії із соціально-культурним оточенням.

Методологічні основи дисертації також визначаються внутрішньою спрямованістю творів Ф.М. Достоєвського і, значною мірою, пов‘язані з релігійним менталітетом письменника, яким просякнуті ідеї, що аналізуються. Основою є метафізичне сприйняття буття людської істоти і світобудови, їхніх внутрішніх і зовнішніх взаємозв‘язків. Подібний світогляд дозволяє розглядати проблеми екзистенційної філософії з точки зору відмінної від раціоналізму і практицизму. У процесі дослідження використані праці з таких проблем: роль віри в існуванні людини (аналіз творів Ф.М. Достоєвського) - Р. Гуардіні, С.А. Іванов; три основні ідеї, три питання існування людини - В. Іванов, Н.А. Бердяєв, Соловйов, М.І. Булгаков; еволюція і загибель ідеї, проекція на соціум - Г.Лебон, М. Франк-Каменецький; літературознавчий і психологічний аналіз героїв творів - А.Л. Бем, Б. Бурсов, Г.Я. Фрідлендер.

В центрі уваги були також коментарі до Біблії англійського філософа і священика Ч.І. Скоуфілда.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше, використовуючи філософський і філологічний методи аналізу текстів художніх творів, розроблена цілісна концепція виникнення, розвитку і деградації соціально-філософських ідей як проявлення життєдіяльності індивідуумів, проблематичності їхньої духовної і тілесної суті, характерів, вірувань, пошуків істини, реалізації власних можливостей, інтересів і переваг.

У дисертації розкрито значення релігійного типу світосприйняття як одного з важливих інструментів пізнання метафізичності світобудови й існування людини в ній.

У роботі вперше:

Установлено, що соціальна ідея, яка реалізується за допомогою насилля, неминуче зазнає поразки і, як наслідок, призводить до тяжких соціальних і антропологічних катаклізмів. Отже, потрібно вивести принцип невтручання у вибір індивідуумом соціальних ідей, або ж принцип спонтанності їхнього виникнення і розвитку.

Обгрунтовано, що суспільна історія є реалізацією двох основних світових ідей - ідеї природнього розвитку суспільства, яке виступає вираженням благої, спрямованої на добро божественної суті людини і ідеї диявольської ("меч кесаря"), ідеї керованого натовпу, іншими словами, тоталітаризму, який своїм штучним методом зрівнювання (Прокрустове ложе) сіє серед громадян недовіру, ворожнечу і духовне спустошення.

Показано, що соціалізм, фашизм і інші варіанти тоталітарного соціуму, розглядаються як продукти позитивістської, раціоналістичної системи світогляду як результат вульгарного розуміння масами наукових досліджень і, відповідно, невиправданого зневаження релігійних цінностей; ідея тоталітаризму розглядається як проблема вселенського зла в одній з його найбільш характерних форм, що підтверджується трактуваннями біблійних текстів, зокрема першого розділу книги Буття.

Розкрита персоніфікація соціальних ідей, тобто боротьба і протиріччя ідей і світоглядів була екстрапольована на міжособистісний рівень, проведений детальний аналіз зовнішності основних персонажів письменника як людей-символів, що є прямим вираженням ідей, які проповідуються ними. Визначена спорідненість між внутрішньою суттю героїв, їхнім зовнішнім виглядом і ідеями, які штовхають героїв на вельми незвичайні, але знову-таки визначені й обгрунтовані вчинки. Крім того, сутність персонажів також підкреслюється добиранням імен, які не є випадковими. Установлена паралель між головними героями Ф.М. Достоєвського і героями книги Одкровення Іоанна Богослова, що служить розумінню ключових аспектів ідей, втілених класиком в його творах.

Новизною даного дослідження є використання літературно-художніх творів Ф.М. Достоєвського в якості матеріалу при проведенні філософського дослідження, які створюють можливість простежити рух соціальної ідеї на рівні індивідуального буття, включаючи в себе не лише соціальну роль людини, але й специфіку її телесності, - зовнішнього вигляду, індивідуальної психологічності та ін.

Все це, безумовно, відкриває нове поле (предметність) філософської рефлексії.

Також виявлені і досліджені положення про три древніх питання людства, сформульовані Достоєвським на основі біблійної історії про спокушення Христа, які постають в площині сучасного соціуму питаннями прав людини як особистості і як громадянина суспільства: свободи совісті, свободи слова, і свободи внутрішнього, як найважливішої проблеми людини - часточки світобудови .

Практична цінність дисертації. Виходячи з того, що дисертація проходить на зіткненні філології і філософії, практичну цінність даного дослідження можна припустити в двох напрямах.

У літературознавчому плані це може бути використання нових розробок в лекціях на тему про нерозривний зв‘язок образів Достоєвського та ідей, що ними володіють, куди можна також внести етимологічний аналіз і більш глибоке використання психологічного аналізу при розгляді певних епізодів творів, що, безперечно, полегшують розуміння того, що хотів сказати письменник.

З філософської точки зору, дослідження може бути корисним тим, що в результаті була проведена ще одна, не перша й не остання спроба розглянути, в цілому, основні філософські ідеї, що хвилювали Ф.М. Достоєвського і відображені в його творах.

Визначені нові напрями в дослідженні цієї теми, а саме - виявлення тісного зв'язку текстів класика з біблійними текстами. Тут, можливо, надалі необхідно буде звернутися до філософських знахідок учених-теологів, зануритися в глибину історії релігійної філософії. Постійні спроби аналізу інтерпретації Достоєвського представляють практичну користь як і для соціальної філософії, так і для самого суспільства в цілому, особливо на даному етапі - в період духовної кризи суспільства.

Пошук ідей для соціуму, або ж просто - виявлення цієї ідеї в самому суспільстві і винесення її на поверхність повинно бути першочерговим завданням для сучасних вітчизняних дослідників, так чи інакше пов'язаних із соціальним аналізом.

Апробація результатів дослідження.

Основні положення і результати дисертації обговорювались на засіданні кафедри філософії Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Деякі тези були опубліковані: "Образи Достоєвського, люди-символи" в науковому кафедральному збірнику Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, "Ірреальне і реальне у Достоєвського" в науково-методичному журналі "Репетитор". Автор брав участь у науковій конференції "Формування громадянського суспільства в Україні", де виступив з доповіддю "Достоєвський і формування громадянського суспільства", в міжнародній конференції" Tertium Millenium. Problems of democracy", яка проходила в Кракові, республіка Польща, 1997р., в міжнародній конференції "Europe between integration and transformation", Варшава - Краків 1997р.

Структура дисертації визначена специфікою теми і логікою наукового аналізу поставленої проблеми.

Дисертація складається зі вступу, двох розділів , висновків і списку використаної літератури.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі висвітлюється актуальність і ступінь розробленості проблеми дослідження; формулюються основні завдання; визначається наукова новизна, теоретичне і практичне значення роботи; характеризується об'єкт, предмет і метод дослідження, наводяться його основні результати.

У першому розділі - "Еволюція ідеї; ідея і суспільство. Протиборство соціальних ідей у творах Ф.М. Достоєвського." розглядається історія зародження і еволюції ідеї тотального контролювання суспільства, її моральні і метафізичні витоки, вплив цієї ідеї на суспільство на прикладах тоталітарних систем, які існували, а також дається детальний аналіз інтерпретацій цієї ідеї, втілених Ф.М. Достоєвським у своїх творах.

Перший параграф - "Суть націонал-соціалістичної і комуністичної ідей в контексті соціально-філософського осмислення" - присвячується характеристиці суті соціалістичної ідеї як такої, і аналізу цієї ж ідеї в двох основних інтерпретаціях - соціалістичній і фашистській.

Розмірковуючи над тим, як виникає ідея і розвивається, і як вона гине, ми обов'язково ставимо перед собою питання, а точніше, навіть два: "Що ж таке еволюція ідеї?" і "Коли можна напевно сказати, що вона (еволюція) завершена?"

Спробуємо спочатку відповісти на перше запитання. Еволюція, як нам відомо, припускає народження, або виникнення чогось, розвиток (що тягне за собою ускладнення виду, його диференціацію), потім досягається верхня точка розвитку - апогей еволюції, після чого настає її захід: руйнування, розвал і зникнення різноманітності створених еволюцією видів, які не становлять цінності в нових історичних умовах. Що ж відбувається далі? Залишається все та ж гола ідея, яка лежить в основі первинної еволюції, але ідея ця, переживши довгий шлях становлення і випробування на варіативність (диференціацію), випробувана і переходить уже в нову якість - вона стає одним із стовпів нового суспільства. Вона безсумнівна і реальна, і, не дивлячись на видимі зовнішні втрати своїх позицій в процесі розвитку, входить в душу суспільства, виявляючи собою один з незаперечних інструментів пізнання навколишнього світу і ту саму точку зору, виходячи з якої виносяться судження про події, що відбуваються. І тоді, очевидно, настає третя і остання стадія еволюції ідеї, стадія відмирання.

Отже, ми сміливо можемо говорити про те, що перша сходинка еволюції ідеї завершена, якщо про неї вже не говорять, як про щось спірне. Друга сходинка: ідея ввійшла "в душу" нації, і закладена настільки глибоко, що не є предметом обговорення. Вона є, і вона керує суспільством, але саме суспільство вже навіть не думає про те, що ним рухає.

У такому випадку, для того, щоб ця сама, уже безсумнівна ідея канула в лету, як це відбувалося з багатьма колись основоположними елементами соціуму, повинно пройти не одне століття. Процес відмирання і є третя сходинка еволюції ідеї. І відімре ця ідея, втратить свої позиції, лише коли умови нового витка еволюції вимагатимуть нових інструментів пізнання світу, тобто іншу ідею, яка буде відповідати суспільним відносинам на черговому рівні розвитку.

Коли ми говоримо по два найбільш яскраві приклади тоталітарного суспільства нашого століття, то мова, безсумнівно, йде про дві споріднені ідеї, такі як ідея націонал-соціалістична і ідея соціалістична, марксистська. Розглядати їх разом доцільно в наслідок того, що обидві ідеї мають під собою такий стрижневий корінь, як раціоналістичний науковий світогляд, тоді як основою тоталітарної імперії єзуїтів слугували догмати релігійного напряму.

Безперечно, що стартовим майданчиком для наукової розробки цих соціалістичних світоглядів є все той же раціоналістичний псевдорелігійний сурогат - віра в світле майбутнє на Землі. Псевдорелігійний, оскільки Ісус Христос ніколи не обіцяв щасливого майбутнього на Землі, він закликав до Царства Небесного. Однак звідки з'явилася необхідність в народженні подібних раціоналістичних монстрів? Відомо ж, що ідея без підтримки мас гине, або, в кращому випадку, лишається в нереалізованому, лабораторному вигляді, а потім поступово забувається і відкладається до того часу, коли суспільство буде мати потребу в її воскресінні і реалізації.

У другому параграфі - "Історія виникнення соціалістичної ідеї. Еволюція. Внутрішнє протиборство соціалізму і християнства" - простежується, як формувалася ідея тоталітаризму, як антихристиянський світогляд, і аналізується суть внутрішнього протиборства двох метафізичних начал - добра і зла на прикладі земних реалій - ідеї про рай на землі і про Царство Небесне.

Основним об'єктом дослідження в даному параграфі були соціальні ідеї, такі як соціалізм і фашизм, а також розглядалося християнство.

На основі роздумів про суть виникнення соціалістичних теорій ми робимо висновок про раціоналістичну систему світорозуміння, як первинну основу зародження подібних теорій.

Науковій світогляд у даному аспекті став основним вихідним пунктом існування ідей, що штучно класифікують і диференціюють суспільство.

Окрім того, ми розглядаємо відкриті Ф.М. Достоєвським три основних питання існування людини в світі і в суспільстві, які лежать в суті трьох спокушень Христа дияволом. Ці питання є в основному питаннями свободи; питання свободи індивідуума від матеріальних благ або дилема хліба небесного і хліба насущного; питання свободи віри або, як це звучить у Достоєвського - дилема віри, що виникає від чуда, що виникає від віри. З усім цим пов‘язано питання свободи слова, як питання інформованості має про суть соціальних явищ, що відбуваються, але воно не є тут одним з основних, а розглядається як супутнє. Третє основне питання - проблема індивідуума питання про владу, або те , по Достоєвському - про Меч Кесаря.

На противагу тоталітарному розумінню існування соціуму наводиться ідея стичної рівності, яка належить російському філософу Булгакову. Ми розглядаємо це поняття як протилежне, по суті, поняттю штучної рівності, яка властива для суспільства, що розвивається під впливом соціалістичних ідей.  

         Тут же звернено увагу на поняття, які виведені письменником і торкаються суті Христа і Антихриста, а саме - поняття Боголюдини і Людинобога.  При дослідженні цих понять ми уточнили суть того, що вони виражають як у творах Достоєвського, так і у метафізичному плані.

Супутньо наводиться дослідження аспектів природи і людини, її можливостей осягнення істини, і у зв’язку з цим аспектом розглядаються питання абсолютної і відносної істини.

Всі ці теоретичні розробки тісно пов’язані між собою і скріплені єдиним об’єктом дослідження - аналізом соціальних ідей, їхнім впливом на суспільство і, звичайно, визначенням взаємовпливу індивідуума і соціуму в плані соціальному і взаємозв’язку людини і світобудови в плані космологічному.

 В третьому параграфі - "Відображення соціалістичних течій у творі Ф.М. Достоєвського "Біси" аналізуються ті інтерпретації соціалістичної ідеї, які письменник розглядає на сторінках свого останнього роману.

На самому початку розглядається "класична" модель тоталітарної держави, автором якої у Достоєвського є такий собі ідеолог Шигальов: "Він пропонує, у вигляді остаточного вирішення питання, - поділ людства на дві нерівні частини. Одна десята частка одержує свободу особистості і безмежне право над рештою (девятью десятыми).

Ті ж повинні втратити особистість і перетворитися ніби у череду і при безмежному послуху досягнути перероджень первісної невинності, наче первісного раю, хоча, між іншим, і будуть працювати". . . Спочатку знижується рівень освіти, науки і талантів (…). Раби повинні бути рівними: без деспотизму ще не бувало не свободи, не рівності, але в череді повинна бути рівність, і ось шигальовщина!"

"У нього там шпигунство: кожен громадянин повинен шпигувати за іншим і зобов’язаний доносом".

Окрім цієї моделі розглядаються: ідея "всесвітньої загальнолюдської республіки", в чому вгадується натяк на теорії Фур’є; ідея авантюристського проекту бакунінців; і найбільш, з нашої точки зору, цікава система світосприйняття, заснована на соціалістичному розумінні світу - ідея Кирилова, ідея про Боголюдину і Людинобога. Це філософія трансформації індивідуума вищу істоту шляхом подолання найбільш хвилюючого людство явища - смерті. Окрім всього іншого Достоєвський також критикується "відживший свій вік" як бералізм, батько соціал-демократії, яка народжується.           

Другий розділ - “Носії філософських концепцій, люди-символи у творах Ф.М. Достоєвського” присвячений детальному аналізу образів творів класика, які розглядаються, так чи інакше зв’язаних з тими соціальними ідеями, які і є нашим основним об’єктом дослідження .

Головним об’єктом дослідження в цій частині дисертаційної роботи є аналіз зовнішності героїв творів Ф.М. Достоєвського, які є носіями соціальних ідей. Розглядається опис зовнішності цих персонажів як відображення тих самих ідей, панами й рабами яких вони є.

У зв’язку з цим аналізом звертається увага на такі етимологічні моменти, як розбір прізвищ героїв (Карамазов - людина, яка маже, бруднить чорним), а також проводиться філологічне дослідження паралелі між Фаустом і Іваном Карамазовим і між Чортом того ж Івана й Мефистофелем Фауста.

Насамкінець, звертаючись до тексту “Одкровень Іоана Богослова”, наводиться цитата про теплих, гарячих і холодних людей. На основі цієї наведеної цитати з’являється можливість класифікації як героїв Достоєвського, так і реальних індивідуалів на основі їхніх можливостей вірування. Подібна класифікація цікава у зв’язку з тим, що при основному дослідженні ключовим елементом аналізу є християнсько-релігійне відношення до світу, і питання віри тут виходить на перший план.

В заключній частині узагальнюються результати дослідження. При цьому наводиться думка про необхідність такого роду пошуків саме зараз, у наш час , коли проходить болісний і тяжкий період в житті нашого суспільства. Цей період можна називати по-різному - стадією загибелі тоталітарної ідеї, часом становлення демократичних процесів, тобто становленням якоїсь нової, ще невідомої нашому соціуму ідеї, зв’язане з цим зародження небаченої нами досі риночної економіки і т.п. Одним словом можна сказати, що відбувається зміна епох. Ідея, яка ввійшла в плоть і кров націй і народностей, ідея соціалістична, потерпіла звичайну поразку, поразку часом, і тепер відходить. Але оскільки суспільство без ідеї існувати не може, то на зміну старої ідеї прийде нова. Якою вона буде?

Автор має надію, що яка б не прийшла ідея в наше суспільство, яке терпить моральну і ментальну кризу, вона не буде базуватися на соціалістичній, тоталітарній основі. Одним із бар’єрів для повернення антихристиянського світосприйняття і філософії людини - царя природи і повинні прислужитися нові й нові дослідження в галузі все тих же, вічних і класичних питань екзистенціальності, екстрапольованих на суспільствах.

Основний зміст дисертації відображено в публікаціях:

1. “Образи Достоєвського, люди - символи”, наук. кафедр. збірник, 1996.

2. “До питання про раціональне і ірраціональне в творчості Достоєвського”, “Репетитор” №2, 1997.

3. “Достоєвський і формування громадянського суспільства”, тези конф.


Диплом на заказ


1. Уровень жизни населения
2. Апелляционное и кассационное обжалование судебных решений, не вступивших в силу
3. экономический институт Н
4. тематика Операции на графах булева алгебра Учебное пособие
5. Формы существования национального русского языка русский литературный язык просторечия диалекты
6. Методи фінансової діяльності держави
7. государственная политика занятости и ее эффективность
8. тема- Товарная политика в маркетинге.html
9.  Уравнения Максвелла в интегральной форме 6
10. тематик Р в Нижнем Новгороде ныне Горький
11. Психосоматические аспекты язвенной болезни
12. Англо-русский тематический словарь фразовых глаголов
13. Реферат- Творческая работа по химии- кислород
14. Тематическая структура СОДЕРЖАНИЕ ТЕСТОВЫХ МАТЕРИАЛОВ АНАТОМИЧЕСКАЯ ТЕР.html
15. тема- сплошного непрерывного отражения фактов хозяйственной деятельности; сплошного и документа
16. 3. Норми правила та законодавче забезпечення рекламної діяльності за кордоном Державне й суспільне регулю
17. Стратегии международного развития компании
18. Идея эксперимента В эксперименте исследуется физический маятник представляющий собой прямой стерж
19. Задание 1 Основная терминология- интернетбанкинг вид удаленного дистанционного банковского обс
20. Глава 3 Поиск и противостояние