Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

Проблема працевлаштування та зайнятості молоді

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-06-09


Лекція 1.  

Тема: Проблема працевлаштування та зайнятості молоді.

Мета вивчення: Ознайомити студентів з проблемними аспектами в галузі працевлаштування та зайнятості випускників вищих навчальних закладів; поглибити знання студентів про процес працевлаштування як необхідний момент самореалізації; сформувати у студентів навички реалізації їх можливостей щодо професійного зростання: ознайомити студентів з механізмами подолання певних страхів у випускників на початку пошуку роботи.

Лiтература

1. Соціальні проблеми працевлаштування молоді / О.М. Балакірєва, О.О. Яременко, О.В. Валькована, та ін. – К.: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2004. – 132с.

2. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004 –2015 роки) «Шляхом Європейської інтеграції» / Авт. кол.: Гальчинський А.С., Геєць В.М. та ін.; Нац. ін-т стратег, дослідж04512 T., Ін-т екон. прогнозування НАН України, М-во економіки та з питань європ. Інтегр. України. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.

4. Циба В. Т. Системна соціальна психологія. — К.: ЦНЛ, 2006. — 328с.

5. Барабанова В.В. Представления студентов о будущем как аспект их личностного и профессионального самоопределения / В. В. Барабанова, М. Е.Зеленова // Психологическая наука и образование. – 2002. – № 2. – С. 28 – 41.

6.Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням: Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 р. №992

План

  1.  Проблема працевлаштування та зайнятості молоді.
  2.  Процес працевлаштування як необхідний момент самореалізації.
  3.   Механізми подолання певних страхів у випускників на початку пошуку роботи.

Основний зміст

1. Проблема працевлаштування та зайнятості молоді.

Зміни та процеси, що відбуваються в економіці України, суттєво впливають на стан зайнятості населення, а також і на процес працевлаштування випускників, надання їм першого робочого місця.

Ситуація на вітчизняному ринку праці в останні роки є досить напруженою. Зростають масштаби безробіття серед молодих людей, збільшується його тривалість. Можливості молоді обмежені низькою конкурентоспроможністю порівняно з іншими категоріями населення.

Державна служба зайнятості України свідчить, що станом на 1листопада 2011 р. на її обліку перебувало 211,5 тис. – це 40,2 % від загальної чисельності зареєстрованих безробітних. Частка випускників навчальних закладів серед осіб, що стають на облік, в останні чотири роки є стабільною.

Освіта підвищує шанси молодих людей на працевлаштування в Україні, в той час як вік, якість освіти, стать і сімейний стан можуть знижувати їх конкурентоспроможність на ринку праці.

Найбільше труднощів з працевлаштуванням зазнають представники наймолодшої вікової групи. В Україні рівень безробіття у віковій групі 15 –24 роки є найвищим і майже в 2 рази перевищував у 2011 р. Рівень безробіття у віковій групі (25 – 29 років). Це пояснюється відсутністю досвіду роботи у молодих людей у цьому віці.

Молодь, яка не має спеціальної освіти, є вагомою часткою серед усіх безробітних в країні. Такі працівники найбільш страждають у випадку скорочення штату на підприємстві.

Причини безробіття серед молоді:

1. Недостатня профорієнтація (проінформованість щодо працевлаштування).

2. Невдалий початок трудового життя. Молоді люди часто обирають роботу заради грошей, яка не відповідає їхнім потребам і професійній підготовці.

3. Недостатня мобільність (переїзд заради роботи).

4. Потреба додаткових прямих або непрямих витрат на спеціальну

підготовку молодих спеціалістів до роботи на новому робочому місці для роботодавця, що пов’язане з неефективною професійною підготовкою в період навчання.

5. Низькі зарплати для молодих працівників у наявних робочих вакансіях.

6. Корупція при працевлаштуванні як у державних органах (правоохоронні органи), так і на підприємствах.

4. Після закінчення вищого навчального закладу випускник може шукати роботу за своєю спеціальністю, тобто там, де потрібна спеціальна теоретична і практична підготовка. Також є можливість займатися подальшою науковою роботою на базі інститутів та університетів (аспірантур).

Отже, до проблем соціального характеру, які пов'язані з працевлаштуванням молоді можна віднести:

- з'ясування передумов і чинників, що сприяють або перешкоджають інтеграції молоді у ринок праці, її адаптації до нового статусу - працівника;

- питання соціальних гарантій та необхідності підтримки з боку держави;

- потреб та мотивів, що зумовлюють міграційні орієнтації.

Глибинний якісний аналіз цих питань дає змогу розробити рекомендації, спрямовані на оптимізацію державного регулювання зайнятості молоді, реалізацію нею свого трудового потенціалу та сприяння працевлаштуванню, запобігання безробіттю та масовій трудовій міграції.

Проблеми молоді на ринку праці обумовлені певними особливостями соціального стану і трудової поведінки:

- досить високим освітнім рівнем;

- низькою адаптованістю та вразливістю щодо навколишнього економічного й соціального середовища;

- підвищеними вимогами щодо працевлаштування (престижу, заробітку), до змісту, характеру і умов праці; високою професійною і територіальною мобільністю, що зумовлена неусталеністю та слабкістю економічних і соціальних зв'язків молодої людини.

Переважна більшість молодих людей, котрі виходять на ринок праці, є недавніми випускниками навчальних закладів різного рівня акредитації. Щороку навчальні заклади випускають молодих спеціалістів, переважна більшість з яких залишаються з проблемою працевлаштування віч-на-віч. Тому одним з найважливіших завдань роботи з молоддю с сприяння працевлаштуванню випускників.

Важливою проблемою на сьогоднішній день є відсутність державною прогнозування потреб економіки у спеціалістах з вищою освітою. Тому й виникають на ринку праці диспропорції попиту й пропозиції дипломованих фахівців. Зокрема, на вакансію юриста претендують дев'яті, менеджера вісім, бухгалтера шість осіб. Та знайти хорошого менеджера, який би міг успішно організувати виробничий процес, дуже непросто.

Роботодавці не хочуть брати на роботу початківців, мотивуючи це відсутністю у них досвіду.  Аби збалансувати попит і пропозицію на ринку праці, слід чітко прогнозувати: скільки, для кого і де готувати кадри. Такі передбачення мають стати невід'ємною частиною макроекономічного прогнозу розвитку галузей. Для підвищення їх достовірності варто поліпшити якість статистичних даних, удосконалити методологію розрахунків. До цього процесу доцільно залучити фахівців Мінпраці, Міносвіти, служби зайнятості та науковців. Таким прогнозуванням вже більше 50 років займаються у США та у країнах Європи, долучились до нього Росія і Україна.

Основним заходом зі сприяння працевлаштуванню молоді є відпрацювання порядку надання профорієнтаційних та профдіагностичних послуг як в навчальних закладах різного рівня, так і в центрах зайнятості та громадських організаціях. Актуальним залишається й проведення перенавчання, оскільки молодь є більш відкритою до освоєння нової спеціальності. Причому перенавчання повинно проводитися тільки після аналізу кон'юнктури ринку праці та професійної придатності молодої людини.

 

2. Процес працевлаштування як необхідний момент самореалізації.

Для випускників вузів існує проблема психологічної готовності до професійної практичної роботи незалежно від того, який учбовий заклад (державний чи приватний) вони закінчили. Багато випускників, котрі мають необхідні знання та навички, психологічно не готові довести роботодавцю свою фахову придатність.

Другою проблемою є так зване «замкнуте коло» - претендент повинен

диплома. У працевлаштуванні молодого спеціаліста чи студента, який хоче заробити на прожиття, каменем спотикання є відсутність досвіду роботи. З іншого боку для багатьох студентів важко поєднувати навчання та роботу не тільки через нестачу часу, а й тому, що годі одержати місце, коли ти не маєш вищої освіти.

Ніхто не буде заперечувати, що досвід роботи за спеціальністю в більшості випадків допомагає при працевлаштуванні. Проте відсутність досвіду роботи не є неподоланною перешкодою, інакше спеціалісти, котрі перше пропонують себе на ринку праці, не мали б жодних шансів на працевлаштування. Слід реально встановити планку очікувань і не висувати явно завищених  цілей. Кар’єра – це, як правило, сходинка. І перша сходинка для молодого спеціаліста без досвіду роботи часто мусить бути доволі скромною. Якщо молодий спеціаліст отримує диплом, але ще ніколи ніде не працював, то він мусить бути готовий серйозно понизити свої очікування щодо посади та окладу.

Крім того, нестачу досвіду необхідно компенсувати більшою активністю на ринку праці. Якщо, наприклад, ви відправили 20 резюме і сподіваєтесь на позитивний результат, вважайте, що ви ще не шукали роботу.  Резюме слід відправляти сотнями.

Деякі вузи допомагають своїм випускникам в їхньому подальшому працевлаштуванні. Вони проводять спеціальні презентації та співбесіди, де беруть участь зацікавлені фірми, підприємства, та організації. Метою цих заходів є відбір випускників для подальшого стажування та роботи в цих організаціях.

Ще одним нетрадиційним шляхом подальшого працевлаштування випускників вузів є участь студентів у різних конкурсах, які проводяться як серед вузів, так і в самих вищих навчальних закладах. Конкурси можуть носити характер відбору кращого проекту, оригінальної та нестандартної ідеї або нових підходів. За підсумками конкурсів домінанти можуть отримати пільгове кредитування під представлені проекти, а також  працевлаштуватися у фірмах, що виявили зацікавленість.

Також пошукач з вищою освітою може знайти роботу не тільки за своєю основною спеціальністю, а й вакансію, в той чи інший спосіб пов’язану з основною спеціальністю. Існує реальна можливість працевлаштування на роботу менеджером персоналу, менеджером з реклами або продажу, а також в обслуговуючий персонал офісу з подальшою перспективою службового підвищення. Є можливість отримати роботу рекламного, торговельного агенту, або агента з нерухомості, тобто там, де не потрібні спеціальні навички або знання.

Якщо молоді люди закінчили тільки загальноосвітню школу, шанси влаштуватися на високооплачувану роботу значно нижчі, тому що дається взнаки відсутності професійної підготовки та досвіду роботи. Відповідно вони можуть сподіватися на вакансії, що не вимагають висококваліфікованої праці, тобто ті які не потребують спеціальних знань та навичок; а саме  робочі спеціальності, обслуговуючий персонал ( різноробочі, кур’єри, тощо).

 При цьому випускникам шкіл надається можливість підвищити професійну підготовку закінчивши курси. Професійні курси підвищують шанси на пошук роботи та розширюють можливе коло вакансій на які вони можуть претендувати.  В цьому випадку йдеться про курси барменів, офіціантів, секретарів, бухгалтерів, офіс – менеджерів тощо.

3. Механізми подолання певних страхів у випускників на початку пошуку роботи.

Перш ніж розпочинати розмову про способи подолання страхів у випускників на початку пошуку роботи, потрібно звернути увагу на сучасні міфи щодо працевлаштування, існування яких в більшості випадків й породжує певні страхи.

Міф № 1. Знайти зараз роботу нереально. Звичайно, якщо сидіти, склавши руки, працевлаштуватися навряд чи вдасться. Щоб знайти підходяще місце, треба активно діяти: дзвонити по опублікованим оголошенням, розсилати резюме, брати участь у різних ярмарках вакансій, переглядати сайти з працевлаштування.

Міф № 2. Диплом престижного вузу - гарантія працевлаштування. Диплом відомого інституту - ще не панацея від кадрових труднощів. На співбесіді кожному доведеться мати справу з професійними питаннями і серйозними тестовими завданнями, спрямованими на визначення реальних знань людини

Міф № 3. Головне при працевлаштуванні - зв'язки. Корисні знайомства - лише один з інструментів пошуку роботи, і пренебрегать ними, звичайно, не варто. Однак наявність хороших зв'язків може допомогти далеко не завжди. У багатьох фірмах сімейні зв'язки не вітаються.

Міф № 4. Скрізь потрібний досвід роботи. Є вакансії, де досвід роботи не так принциповий. Якщо у людини немає досвіду, але він готовий вчитися, для багатьох він стає підходящим кандидатом.

Міф № 5. Чим більше грошей ви попросите, тим вище вас оцінять. Роботодавці стали вельми скептично ставиться до здобувачів з нереальними зарплатними очікуваннями. Щоб не потрапити в халепу, краще заздалегідь вивчити тенденції кадрового ринку і розрахувати діапазон зарплат для фахівців вашої кваліфікації.

Міф 6. Розмістивши своє резюме на кількох інтернет-сайтах, ви неодмінно отримаєте достатню кількість вигідних пропозицій. Лише близько п'яти відсотків претендентів знаходять роботу за допомогою інтернету.

Міф 7. Оголошення про вакансії в повній мірі відображають обсяг і різноманітність ринку праці. За різними даними, тільки 15-20 відсотків всіх вакансій на ринку праці публікуються в засобах масової інформації. Величезна частина вакантних посад - це прихований ринок праці. І чим вище позиція і зарплата, тим менше вірогідності, що оголошення про цю посаду буде опубліковано в ЗМІ.

Міф 8. Резюме має показувати логіку вашого кар'єрного розвитку та зростання відповідальності. Так, ідеальне резюме виконує цю функцію. Але це не самоціль. Найважливішою частиною самопрезентації був і залишається лаконічна розповідь про ваші навички, освіту та конкретні посадови обов'язки. Більшість роботодавців витрачають на перегляд резюме не більше 20 секунд. Тобто, щоб отримати запрошення на інтерв'ю, потрібно робити акцент на головне.

Міф. 9. Ніколи не буде зайвим прикрасити своє резюме. Навіть не сподівайтеся, вам не вдасться пустити пил в очі досвідченому роботодавцю.

Спеціаліст, в чиї обов'язки входить вивчення резюме претендентів, з часом вчиться бачити за листком паперу реального чоловіка. При такому пильному погляді нескладно помітити фактичні неточності і "легкі" перебільшення. А чим більше їх буде, тим більше каверзні питання очікують вас на співбесіді.

Міф 10. Найбільш кваліфіковані фахівці отримують кращу роботу. Роботодавець, як правило, вибирає того, в кому бачить з'єднання професійних якостей, навичок презентації та вміння знайти контакт з інтерв'юером Якщо ви отримали запрошення на інтерв'ю, значить роботодавець вважає, що ваших умінь, знань і досвіду достатньо для цієї позиції. При особистій зустрічі потрібно лише підтвердити, що ви гідні цієї роботи.

Міф 11. Здобувач не повинен продавати себе роботодавцю. Якщо вам не подобається думка про те, що ви продаєте себе, думайте, що продаєте свої професійні якості. У наш час процвітають здобувачі, які використовують ті ж методи, що і компанії для просування своєї продукції.

Міф 12. Якщо Ви - випускник вузу, - за вас повинен турбуватися вуз. Це твердження невірне в тому випадку, якщо ви володієте унікальними навичками і знаннями.

При пошуку роботи у випускників часто виникає страх потерпеть неудачу. Страх потерпеть неудачу — это, возможно, самая большая сила, которая держит людей позади своих потенциальных возможностей. В мире полном неуверенности, сомнений, хрупкой экономики и бесчисленных неудач это может произойти с каждым. Это облегчает понимание того, почему большинство людей склонны быть осторожными и избегать риска.

Но будучи осторожным вы также подвергаете себя риску. Если вы никогда не осмеливались терпеть неудачу, ваш успех будет иметь очень низкий предельный уровень. Многие люди недооценивают свои достоинства и способности, что приводит к отказу от ценных возможностей. Возможность ошибаться много и часто становилась в последствии знаком захватывающих успехов людей на протяжении нашей истории.

Наступні стратегії допоможуть побороти страх невдачі.

1. Враховуйте ціну втрачених можливостей. Найбільшим ризиком в цьому випадку є втрата користі, яка відбувається внаслідок уникнення дуже ризикованих, а значить дуже добре винагороджується можливостей. Суть в тому, що без ризику ви не зможете використовувати в своїх інтересах будь-яку можливість. Ви можете жити тихим і розміреним щасливим життям, але ви навряд чи створите щось нове і навряд чи залишите свій відбиток у цьому світі.

2. Досліджуйте альтернативи. Незнання - це головне джерело страху. Коли ви не знаєте, з чим маєте справу, потенційні наслідки здаються більш поганими, ніж є насправді. Прийміть силу позбавлення від страху, розпізнавши їх. Досліджуйте всі потенційні наслідки (і погані, і хороші), таким чином, ви будете чітко уявляти собі ризик невдачі і користь успішного закінчення справи. Аналіз таких наслідків допоможе вам бачити крізь страх невдач і приймати логічні рішення.

3. Прийміть найгірший сценарій на майбутнє. Одними з найбільш важливих питань, які розглядає Тім Ферріс у своїй книзі «4-х годинний робочий тиждень» звучать так: Якщо ви біжите за своєю мрією і падаєте обличчям вниз, то яким буде найгірший сценарій того, скільки часу вам знадобиться на відновлення? Ймовірно, відповіддю буде менший час, ніж ви очікували. Наскільки складно буде в дійсності знайти іншу роботу? У ваших силах буде отримати бажаний результат через кілька місяців. Чи справді страх декількох важких місяців достатній для того, щоб ви залишалися в посередньому положенні на невизначений термін?

4. Усвідомте вигоди невдачі Життя - це серія експериментів. Чим частіше ви їх повторюєте, тим краще у вас це виходить. Кожна невдача - це випробування нового досвіду і можливість для зростання. Навіть якщо невдача стосується вашого фінансового стану, вигоди від нових знань можуть з легкістю переважити втрати.

5. Створіть план непередбачених обставин. Іншим способом подолання страху невдачі є зниження шкоди її ймовірних наслідків. Обмежте свій ризик, створивши план непередбачених обставин. Навіть якщо ваша перша альтернатива виявилася невдалою, ви можете зберегти статус-кво з надійним резервним планом. Сміливість потерпіти невдачу не означає, що ви ризикуєте втратити все. Якщо ви будете керувати ризиком розумно, ви можете отримати вигоди від дуже ризикованих можливостей, залишаючи себе в безпечному положенні.

6. Почніть діяти. Найкращим способом зниження страху і розвитку впевненості є посилення звички діяти. Як тільки ви почнете діяти, ви станете накопичувати досвід і знання. Найскладнішим завжди буде робити щось в перший раз. Це як стрибнути в озеро з крутого обриву - після того, як ви зробите це одного разу, ви зрозумієте, що вода не заподіює вам шкоди, і кожен наступний раз це буде робити ще легше. Почніть з маленьких кроків і зміцните свою впевненість, поки страх невдачі піддається управлінню.

7. Спалюйте кораблі. Коли армії древніх греків переміщувалися по морю для того, щоб почати бій, першим ділом після причалювання до берега, вони спалювали свої кораблі, що стоять на мілині. З відсутністю іншого шляху повернутися додому, крім того, як здобути перемогу в битві, намір солдатів багаторазово посилювалося. Коли успіх і поразка є єдиними альтернативами, у вас не залишається іншого вибору, окрім як довести справу до кінця. Якщо у вас є мета, але ви досі боїтеся брати на себе зобов'язання, змусьте себе спалити всі кораблі. Страх невдачі зникне, коли ви зрозумієте, що це не зможе вас врятувати.

Завдання для самостійного опрацювання

1. Самозайнятість як один із шляхів працевлаштування молоді. 2. Характеристика основних функцій підрозділу вищого навчального закладу щодо сприяння працевлаштуванню студентів і випускників. Відповідальні особи та контакти.




1. ШТ о~ытуды~ ~дістемесі о~у ж~не практикалы~ п~н ретінде
2. в чулках у населения
3. Мировоззренческая сторона этики состоит в том что цели практической деятельности человека формулируются в.
4.  Наприклад нормальне співвідношення білків жирів та вуглеводів має бути 1 - 11 -41 для молодих чоловіків та
5. Подготовительная часть урока по физкультур
6. Курсовая работа- Основные характеристики элеватора
7. темах органах клетках и механизмах их регуляции обеспечивающих жизнедеятельность во взаимодействии с окру
8. Управление готовой продукцией
9. Английская бухта
10. то давно Московское метро замышлялось как гигантское бомбоубежище способное спасти десятки тысяч жизней
11. Под каким названием вошел в историю Казахстана период с VI но XII века н
12. Установка компонентов в Дельфи
13. Механизмы функционирования организационных систем
14. Безне в~би дип атамагыз с~л~фи дип атагыз дил~р
15. РостовнаДону
16. Юные исследователи Название
17. Содержательное и формальное в теории познания
18. Задание для метода итераций
19. батько французької трагедії
20. стади В чем заключается так называемый Hwthorneэффект Цели и порядок проведения соц