Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

народ або поганство від лат

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-06-09

Бесплатно
Узнать стоимость работы
Рассчитаем за 1 минуту, онлайн

Давньоруське язичництво, його сутність та особливості.

Язичництво (з давньоруської мови «народ», або поганство від лат. paganus — «селянин; язичник») — будь-яка політеїстична релігія, пантеїстичні, а також генотеїстичні вірування, світоглядні системи з погляду монотеїстичних релігій (наприклад, християнства, ісламу). У сучасній науці слово «поганство» є лайливим по відношенню до не монотеїстичних релігій.

Більшість монотеїстичних релігій (християнство, мусульманство тощо), переслідували поклоніння багатьом богам, нав'язуючи поклоніння одному богові. Непримиренність із іншими уявленнями про божественне у монотеїстичних релігіях наявна і в наш час.

Дослідження сутності та специфіки міфологічно-язичницького світогляду давніх русичів має незаперечне значення для дослідження проблем зародження й становлення культури й світогляду як епохи Київської Русі, так і більш пізніх часів вітчизняної історії. Міфологічний світогляд Київської Русі виступає не як якесь докультурне утворення або передлогічне мислення, а навпаки, як досить складна світоглядна система, як один з головних чинників, що утворює світоглядний базис києворуської духовної культури.

Світовідчуття й світосприйняття києворусичів, їх вірування, соціальні відносини, етичні й естетичні цінності, навики мислення, ставлення до природи, переживання ними простору й часу, уявлення про смерть й потойбічне життя, тлумачення реального людського життя взаємно переплітаються й утворюють, хоч і з певними елементами калейдоскопічності, деяку цілісність, «модель світу». Різноманітні явища, процеси, тенденції, які реалізують себе в цій моделі, відрізняючись засобами вираження, структурно утворюють певні світоглядні стереотипи, домінанти, прототипи мислення, які й складають міфологічно-язичницьку світоглядну парадигму.

Давньоруське язичництво являє собою велетенський багатогранний масив обрядів, вірувань, воззрінь. В епоху формування державності русичі знали не тільки поклоніння тому чи іншому божеству, а й створили систему міфологічного розуміння світу, яка увібрала в себе складний комплекс розуміння й специфічних тлумачень тих чи інших фактів та явищ навколишнього світу. Мова, таким чином, йде про міфологічну свідомість, або, точніше, про міфологічний тип свідомості, який був сутністю язичницького світосприйняття. Людина потребує пояснення питання походження світу, його сутності та свого місця в ньому. Вона «будує», творить міф, котрий і допомагає їй орієнтуватися в навколишньому світі.

Свідомість давніх русичів носила нерозчленований характер. Головний зміст єдиної первісної духовної культури складали нерозривно поєднані між собою міф і первісний обряд. При цьому обряд виступав формою об’єктивації міфу. Разом вони були складними утвореннями, в яких поєднувались і переплітались елементи магії, тотемізму, соціальні норми тощо. Відношення язичників до навколишнього світу було опосередковано їх ставленням до долі своїх божеств, переживаючи яку, вони творили різні обряди. Саме в обрядовій сфері найбільшого вираження набула єдність міфологічної свідомості й релігійно-магічної практики давніх русичів.

Дослідження специфіки міфологічно-язичницької світоглядної парадигми києворусичів передбачає звернення до широкого соціально-практичного й культурного контексту. Основним джерелом при вивченні міфологічно-язичницького світосприйняття києворусичів є багата фольклорна традиція, народна творчість.

Народна творчість, незважаючи на неминучі нашарування та зміни, зберегла багато архаїчних міфологічних понять, образів, мотивів, сюжетів та структур, які в сукупності утворюють досить цілісну картину світоглядних установок, орієнтирів та значень. В найдавнішій фольклорній творчості сформувалися основні світоглядні поняття -- кліше, які відігравали важливу роль у формуванні й функціонуванні києворуської світоглядної культури в цілому, виступаючи її підгрунтям. У напівстертому вигляді вони ще довго зберігалися в українській світоглядній культурі і деякою мірою -- аж до сьогоднішніх часів. Використовуючи ці кліше, міфологічне світобачення, розвиваючись, ускладнюється. Над ними та обрядовою практикою, яка конкретизує їх, і виникають світоглядні парадигми, котрі впорядковують розуміння світу, стають певним світоглядним зразком.

З християнізацією Київської Русі відбувається рішучий поворот, який назавжди відрізає доступ до міфологічно-язичницького світосприйняття. Разом з тим, нова християнська світоглядна культура не руйнує міфологію зразу й повністю. Міф відокремлюється від релігії, від сфери комунікацій, від світогляду тощо. Але він стає предметом фольклорного мистецтва, фактом поезії, естетичним феноменом.

Протягом тривалого часу, поступово втрачаючи світоглядну парадигматичність, міфологічно-язичницьке світовідчуття переходить зі сфери світоглядних орієнтацій, домінант, установок у сферу нижчої міфології й художньо-поетичних образів, продовжуючи відчутно впливати на вітчизняну світоглядну культуру.


Диплом на заказ


1. Разбойники Шиллер Фридрих
2. Технические параметры выполнения произвольных программ высококвалифицированными батутистами
3. Инфекции и беременность
4.  г
5. Подготовка почвы для разведения комнатных растений.html
6. . Микроэкономика ~ представляет собой раздел экономической теории изучающей поведение потребителей и фирмы.
7. Проектная стадия- диагностика и разработка решени
8. Этапы творческого мышления
9. Характеристика общих свойств микроорганизмов
10. Сегодня никто не сомневается в том что наше тело ~ не просто природная анатомо~ физиологическая данность а
11. Заболевания толстой кишки болезнь Гиршпрунга полипы и полипоз paк
12.  200 г. час
13. 1847 20.04.1912 Глава первая 3 мая
14. Образование облаков и туманов
15. Стану ли я героем повествования о своей собственной жизни или это место займет ктонибудь другой ~ должны по
16. ВАРІАНТ 4 Теоретичні завдання 1
17. опорным колоннам
18. 1] Измерение уровня шума и существующие правила
19. процветания в США
20. темами различных государств Нормы МЧП направлены на регулирование коллизий 2й группы