Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

Лекція 4 Тренінги та ігри в цілях особистісного зростання План 1

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-06-09


Лекція 4. 

Тренінги та ігри в цілях особистісного зростання

План

1. Поняття про тренінг особистісного розвитку (росту)

2. Гра як психолого-педагогічне явище

3. Класифікація ігрових методів активного навчання

4. Рольові ігри: сутність і класифікація.

1. Поняття про тренінг особистісного розвитку (росту)

Тренінг особистісного зростання являє собою різновид соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на розвиток психічних процесів (пізнавальних, вольових і емоційних), властивостей і якостей людини. Йдеться про розвиток сприйняття, уявлень, уяви, пам'яті, уваги, мислення, мови, волі, емоційної стійкості, здібностей, рис характеру, спостережливості, самоконтролю та інших особистісних характеристик людини. Приватною формою тренінгу особистісного зростання виступає тренінг креативності (розвитку творчого мислення).

Соціально-психологічний тренінг особистісного зростання здійснюється в навчальних групах в рамках розвиваючої та розвивально-корекційної психологічної роботи. Широке поширення тренінг особистісного зростання знайшов у розвиваючої роботи з учнями середніх і старших класів.

Складовими елементами і методами проведення тренінгу особистісного зростання є психотехнічні вправи та ігри. У даному тренінгу, крім рольових ігор, що активно використовуються цікаві, розважальні та рухливі ігри.

Цікаві, розважальні та рухливі ігри застосовуються у тренінгу особистісного зростання, виступають його складовим елементом і методом проведення, мають серйозну емоційну і когнітивну навантаження, сприяють розвитку особистості людини. Найчастіше вони проводяться автономно, поза тренінгу особистісного зростання, але їх загальна спрямованість на гармонізацію інтелектуального, емоційного і фізичного розвитку людини, особливо в дитячому віці, залишається вкрай важливою.

Одна з цілей таких ігор - зміна діяльності, повноцінний і ефективний психологічний відпочинок. Ігри влаштовуються в перервах між заняттями, можуть проводитися в класі, за столом, на вулиці, можуть приймати і інші форми. Рухливі розважальні ігри піднімають загальний тонус, покращують самопочуття. Психотехнічні оздоровчі ігри створюють настрій на навчання, психологічну готовність для засвоєння великих обсягів інформації.

Функції цікавих, розважальних і рухливих ігор

  1.  Навчальна - розвиток загально навчальних навичок і умінь, психічних процесів, таких як пам'ять, увага, мислення.
  2.  Розважальна - створення сприятливої ​​атмосфери на заняттях.
  3.  Комунікативна - об'єднання колективів учнів, встановлення емоційних контактів.
  4.  Релаксаційна - зняття емоційної напруги, викликаного навантаженням на нервову систему при інтенсивному навчанні.
  5.  Психотехнічна - формування навичок підготовки свого фізіологічного стану для більш ефективної діяльності, перебудова психіки для засвоєння великих обсягів інформації.

Розвиваючі та психокорекційні ігри можуть бути застосовані для надання психологічної допомоги ведучому, інтенсивного розвитку мислення і особистості учнів, поліпшення соціально-психологічного клімату в тренінгових групах.

Ігри та вправи можуть знайти застосування в різних умовах проведення занять. Одні з них знадобляться в школі, дитячому садку, оздоровчому таборі. Інші можна використовувати при організації вечорів відпочинку в клубі і т.д.

Цікаві інтелектуальні ігри використовуються:

- Для школярів, що зазнають труднощі в навчанні: розумінні та осмисленні нового матеріалу, його запам'ятовуванні, засвоєнні та узагальненні, встановленні зв'язків між поняттями, вираженні власних думок і мови;

- Зняття втоми учнів і «розрядки»- на уроці;

- Активізації навчальної роботи в класі, підвищення активності та ініціативи учнів;

- Розвитку особистісної свободи і розкутості учнів, особливо невротізірованних, слабких і невпевнених у собі;

- Зміцнення взаємовідносин учнів один з одним, розвитку дружби і взаємодопомоги в класі.

Якщо ігрові вправи організуються для «розрядки» у підчас уроків, то бере участь весь клас; тривалість гри становить 5-7 хв; в одному ігровому епізоді можуть бути використані 1-2 ігрових вправи з передбачуваного комплексу.

Поради при проведенні інтелектуальних ігор з учнями:

• всі відповіді учнів, навіть найнесподіваніші, незвичні і дивні, є відповіді «правильні»;

• підтримуйте в учнів прагнення до пошуку нових і евристичних відповідей;

• на ігрових заняттях обов'язково давайте емоційні підкріплення: «Молодці!», «Як у нас добре виходить!», «Розумниця, Катя!», «Нічого, у тебе все вийде!», «Дивися , як нам цікаво, давай, підключайся до гри! »;

• атмосфера в ігровій групі повинна бути емоційно позитивною.

Для проведення ігор важливі такі умови, як їх тривалість, кількість осіб в групі, стать і вік учасників. Так, на кожну гру повинно йти не більше 30-35 хв. В іншому випадку у більшості учасників може виникнути «ігрова втома». Оптимальне число граючих - 10-15 чол. Необхідно пам'ятати, що занадто велика група стає некерованою і в ній починають відбуватися процеси, відмінні від процесів групового навчання. Бажано також, щоб група була гетерогенною за статтю та віком, тобто в ній повинні бути присутніми люди різної статі і віку.

2. Гра як психолого-педагогічне явище

У вітчизняній психології «гра - форма діяльності в умовних ситуаціях, спрямована на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, фіксованого в соціально закріплених способах здійснення предметних дій, у предметах науки і культури».

Під «грою» деякі зарубіжні дослідники розуміють «... самостійну соціальну структуру, що припускає змагання між двома і більше протиборчими сторонами, а також обмежену процедурами і правилами з метою досягнення перемоги однієї зі сторін».

У грі як особливому історично виниклому вигляді суспільної практики відтворюються норми людського життя і діяльності, підпорядкування яким забезпечує пізнання і засвоєння предметної та соціальної дійсності, інтелектуальний, емоційний і моральний розвиток особистості.

Одиницею гри і в той же час центральним моментом, що об'єднує всі її аспекти, є роль.

Характерна особливість гри - її двоплановість. З одного боку, грає здійснює реальну діяльність, яка вимагає дій, пов'язаних з рішенням цілком конкретних, часто нестандартних завдань, з іншого - ряд моментів цієї діяльності носить умовний характер, що дозволяє відволіктися від реальної ситуації з її відповідальністю і численними обставинами. Двоплановість обумовлює розвиваючий характер гри.

3. Класифікація ігрових методів активного навчання

До ігрових методів активного соціально-психологічного навчання ставляться рольові та операціональні ігри. Операціональні ігри, у свою чергу, підрозділяються на ділові та організаційно-діяльні.

Рольові ігри - рід ігрових методів активного навчання, заснованих на моделюванні і програванні соціальних ролей у процесі вирішення навчально-професійного завдання. В умовах рольової гри навчають стикається з ситуаціями, в яких він змушений змінювати свої комунікативні навички. Ефективність навчання забезпечується тим, що людина краще оволодіває знаннями, навичками і вміннями за умови прийняття тієї чи іншої соціальної ролі, раніше недостатньо відомої йому або засвоєної ім.

Операціональні ігри - рід ігрових методів навчання, заснованих на моделюванні структурно-функціонального будови навчально-професійної діяльності.

Операціональні ігри як метод активного соціально-психологічного навчання за своїми психологічними параметрами (мотивації, участі інтелектуальних ресурсів, емоційним забарвленням) багато в чому аналогічні методу аналізу конкретних ситуацій. Однак на противагу спонтанному обговоренню, прийнятому в дискусійних методах і супроводжуваного суб'єктивною оцінкою провідного, операціональні ігри мають сценарій, в який закладено більш-менш жорсткий алгоритм «правильності» і «неправильності» прийнятого рішення, тобто учень бачить той вплив, який справили його рішення на майбутні події.

У операціональних іграх, на відміну від рольових, більш підкреслять аспект інструментального навчання, навчальним засобам і способам поведінки та діяльності і, в той же час, формалізований і спрощений аспект міжособистісних відносин. Хоча ігри за основним задумом зіштовхують навчають з практичними завданнями, ігрова імітаційна модель неминуче спрощує дійсність, головним чином у констатації статичності міжособистісних відносин.

4. Рольові ігри: сутність і класифікація.

Рольова гра - це інтерактивний метод, який дозволяє навчатися на власному досвіді шляхом спеціально організованого і регульованого «проживання» життєвої чи професійної ситуації

Програвання певної сценарієм ролі, ототожнення (ідентифікація) з нею допомагає обучаю щему

  1.  знайти емоційний досвід взаємодії з іншими людьми в особистісних і професійно значущих ситуаціях;
  2.  встановити зв'язок між своєю поведінкою і його наслідками на основі аналізу своїх переживань, а також переживань партнерів по спілкуванню;
  3.  піти на ризик експериментування з новими моделями поведінки в аналогічних ситуаціях.

Рольові ігри класифікуються за кількома підставами.

За призначенням вони поділяються на рольові ігри:

- З діагностики особистісних якостей;

- Тренуванні соціально-рольової поведінки (у тому числі з елементами психо- і соціодрами);

- Розвитку комунікативних та організаторських якостей. Залежно від повноти заданого сюжету рольові ігри диференціюються на ігри:

- Зі слабо позначеним сюжетом;

- З досить повно позначеним сюжетом;

- З жорстко заданим сюжетом.

Характерні ознаки рольової гри:

- Наявність і розподіл ролей. Кожен учасник рольової гри отримує певну роль;

- Розходження рольових цілей при вирішенні поставлених завдань. Учасники рольової гри приймають рішення відповідно з задаються їм соціальними ролями;

- Взаємодія гравців, виконуючих ті чи інші ролі. Воно відбувається по вертикалі і горизонталі;

- Наявність спільної мети у колективу. Загальною метою у рольовій грі є придбання нових знань і відпрацювання навичок прийняття усвідомлених відповідальних рішень в процесі спільної діяльності і в міжособистісному спілкуванні;

- Багатоальтернативність рішень. У рольовій грі гравцям доводиться приймати рішення після аналізу декількох альтернатив, можливих варіантів подальшого розвитку ситуацій;

- Наявність керованої емоційної напруги. Воно виникає завдяки тому, що соціальні ролі виконуються учасниками в контексті конфліктної ситуації; ця ситуація мимоволі супроводжується вимушеної активністю гравців;

- Система індивідуального і / або групового оцінювання діяльності гравців.

Процедура проведення рольової гри

1. Підготовка до проведення гри. Ведучий пояснює суть методу, ігрові правила і завдання учасників. На даному етапі викладається сценарій і організовується ігровий простір.

2. Безпосереднє проведення гри. Учасники в грі втілюють сценарій, відбувається «проживання» учасниками проблемної ситуації в її ігровому втіленні, тобто у рольовій грі навчають опановують досвідом діяльності та відповідних йому переживань, схожих з тим, що вони отримали б у дійсності. Інші учні фіксують свої оцінки того, що відбувається за заздалегідь визначеними критеріями. Значно підвищити ефективність методу рольової гри дозволяє використання відеотехніки.

3. Підведення підсумків гри. Суть даного етапу - осмислення «пережитого». Починати бажано з вербалізації учасниками гри своїх переживань (опису словами своїх відчуттів, що виникали по ходу гри) і обміну емоційним досвідом між учасниками гри.

Зразковими питаннями для рефлексивного аналізу ситуації учасниками рольової гри можуть бути такі.

  1.  Чи задоволені ви результатами гри і чому?
  2.  Які переживання ви випробували в ході гри?
  3.  Чи хотіли б ви щось змінити, опинившись знову в такій ситуації, і що саме?
  4.  Чим вам найбільше допомагав і / або заважав партнер у пошуках компромісу?
  5.  Чи може вам стати в нагоді нинішній досвід, і якщо так, то в яких обставин реальному житті?

Далі йде аналіз рольової гри, який включає в себе самоаналіз її учасників і «зворотний зв'язок» (думки, коментарі) на їх адресу від інших членів групи.

У коментарях не повинно бути оцінок ні самої людини, ні його вчинків, слів і манери спілкування. Продуктивна зворотний зв'язок не повинна містити рад або інтерпретацій, в ній може бути присутнім інформація про те, які почуття переживає партнер (або спостерігач), про що він думає і як може вчинити в даній ситуації. Наприклад, його висловлювання може бути наступним: «Мені не подобається, коли Ви мене перебиваєте, і у мене з'являється бажання перервати нашу бесіду».

Члени навчальної групи, що виконують роль спостерігачів за розвитком ситуації і співчутливі що відбувається, можуть вести протоколи (картки) спостереження. Нижче наведена картка спостереження за «вчителькою» з розглянутого нами прикладу. Картка спостереження містить перелік критеріїв для оцінки за п'ятибальною системою проявляються «вчителькою» якостей.

Організаційно-діяльні ігри

Організаційно-діяльнісна гра - Ігровий метод активного соціально-психологічного навчання, рід операціональних ігор, в ході якої з використанням моделювання організації професійної діяльності навчаня вирішуються актуальні теоретичні і практичні проблеми, розвивається рефлексивний компонент творчого мислення.

На відміну від ділової гри, мета якої - вирішення актуальної педагогічної завдання, метою організаційно-діяльнісної гри є рішення теоретичної чи практичної проблеми. Завдання - це ситуація, в якій треба знайти певний порядок дій (алгоритм) для досягнення цілі і в якій здійснення цього алгоритму вимагає наявності певних умінь. Проблемна форма організації діяльності, комунікації, рефлексії і мислення, застосовувана в організаційно-діяльнісної гри, означає, що гравці поміщені в умови, коли вони не знають, що і як робити, які вони повинні виробити способи діяльності, комунікації, мислення, рефлексії та т . п.

Організаційно-діяльні ігри вважають іграми на розвиток, методологизации мислення, вироблення узагальнених прийомів продуктивної розумової діяльності. Організаційно-діяльнісна гра розвиває здатність до дій в широкій, з хиткими кордонами області, привчає до колективної розумової діяльності, здійснює перебудову мислення учасників. Вона відрізняється від ділової гри тим, що проводиться більш тривалий час (як правило, протягом п'яти днів), передбачає участь широкого кола організаторів: режисера, сценариста, методологів і ігротехнік, обов'язкове і широке використання рефлексивних методик.

В організаційно-діяльнісної гри встановлюється ієрархічний рівень взаємодії: ігровий, ігротехнічний, методологічний, що передбачає залучення до гри фахівців - режисерів, сценаристів, методологів і ігротехнік.

Складовою елементами підготовки керівника, режисерів і сценаристів до організаційно-діяльнісної гри виступають:

- Аналіз проблеми практичної діяльності фахівців та їх характерних помилок;

- Визначення для навчальної групи рівня складності проблеми, що виноситься на гру;

- Уточнення рівня формованих здібностей у учнів.

У грі не тільки гравці, але і режисер і сценарист відчувають труднощі в моделюванні і перебудові взаємодій по ходу розвитку сюжетної лінії. Це породжує потребу в організації рефлексії, притягнення методологів - фахівців з організації рефлексивного аналізу діяльності.

Функції методологів в організаційно-діяльнісної гри:

- Забезпечення єдності режисера, сценариста та ідеолога в побудові сюжету гри;

- Побудова траєкторії «водіння» гравців, їх взаємодії;

- Розвиток сюжетної лінії аж до перебування виходу з важкої ситуації, яка задана сюжетом;

- Знаходження виходу з важкої практичної ситуації (через роботу з сюжетом).

У функції професійно підготовлених ігротехнік входить відповідна організація групової роботи (проблематизація гравців, проведення в ході гри групових рефлексій - самоаналізу і т.д.).

Складові базові технології в організаційно-діяльнісної ігри:

- Мнемотехніка (розвиток системи понять);

- Психотехніка (управління системою мотивів);

- Схемотехніка (переклад понять в графічну форму);

- Группотехніка (організація групової роботи);

- Соціотехніка (використання соціального досвіду як засобу навчання).

Результатами організаційно-діяльнісних ігор стають:

- По-перше, розвиток мислення учнів, вироблення прийомів продуктивної розумової діяльності, умінь аналізувати дійсність, формулювати теоретичні та практичні проблеми і вирішувати їх;

- По-друге, складання колективного розумового дії та навчання колективному мисленню;

- По-третє, в ході гри ситуації проблемного типу переводяться в ситуації задачного типу, відбувається розвиток соціально організує діяльності та соціальної практики, формулюються нові цілі, ідеали, цінності; таке оновлення професійної підготовленості гравців відбувається або внаслідок якісно змодельованих умов діяльності, або в результаті системної критики діяльності;

- По-четверте, результатом гри є швидке виникнення і розвиток груп, аж до колективів зі складною архітектонікою мікрогруп, формуються команди для перетворення практики.

Структура та особливості підготовки та проведення організаційно-діяльністної ігри

Технологія підготовчої частини організаційно-діяльнісної гри зводиться до наступного. Насамперед вибирається тема, яка акумулює в собі актуальну теоретичну або практичну проблему, що має місце на даний момент у професійній діяльності фахівців.

У підготовчий період здійснюється підбір учасників гри. До складу груп граючих бажано ввести практиків з близьких галузей діяльності. Склади команд підбираються у зв'язку з виділеними проблемами.

Завчасна підготовка учнів до організаційно-діяльністній грі включає в себе:

- Предметно-змістовну підготовку (вивчення літератури, прочитаних лекцій, рішення контрольних завдань);

- Схемографічну підготовку (освоєння символів і знаків);

- Рефлексивно-психологічну підготовку (продумування особистісних стратегій дій на заняттях).

Кожна організаційно-діяльністна гра, як правило, проводиться протягом п'яти днів і ділиться на наступні етапи: самовизначення; аналіз проблеми; визначення системи цінностей і цілей діяльності; визначення системи засобів здійснення діяльності; побудова проекту зміненої діяльності.

Ці етапи корелюють з фазами психологічного механізму гри:

- Прийняття учасниками нормативних вимог до ігрової діяльності;

- Усвідомлення труднощів у практичному і розумовому планах діяльності з вирішення проблеми;

- Формування потреби в перебудові власної діяльності та особистості;

- Побудови стратегії професійного самозміни.

У першій фазі яких навчають в стані «які вони є в житті» входять в ігрову діяльність. Вони стають гравцями і самовизначаються в грі. Учасники співвідносять цілі та правила участі в організаційно-діяльністній грі з власними цілями. У них складаються уявлення про їх діяльність, відбувається презентація - процес і способи подання, подання себе оточуючим.

У другій фазі учасники аналізують свою практичну діяльність і формулюють існуючі проблеми. В основі кожної гри обов'язково знаходиться проблемна ситуація, що склалася в тій чи іншій сфері практики.

На цьому етапі відбувається процес рефлексивного сходження від абстрактного до конкретного при аналізі діяльності, тобто коли аналізуються труднощі в практиці, виявляються основні суб'єкти практики та їх відносини, будується проблемне поле і формулюються проблеми.

У третій, «критичної», фазі учасники зіставляють уявлення про те, «які вони є», з уявленнями про те, "якими вони повинні бути», щоб подолати труднощі в діяльності. Учасники виявляють нетотожність цих уявлень і усвідомлюють, що причина знаходиться в них самих, у характері їхньої діяльності. На цій фазі вони опиняються перед вибором і здійснюють його: або перебудовувати свою діяльність і себе, або відмовитися від спроб вирішення проблеми і жити по-старому. В учасників з'являється потреба у власному саморозвитку, і вони через уточнення цінностей і цілей своєї професійної діяльності звертаються до синтезу нових знань і здібностей з оволодіння цією діяльністю.

На цій фазі гри, щоб з'ясувати причини труднощів практичної діяльності, учасники аналізують ситуації на теоретичному абстрактному рівні. Робота з концепціями або теоретичними схемами вимагає розробки або уточнення теоретичних понять, для побудови яких використовується логіка «сходження від абстрактного до конкретного».

В учасників організаційно-діяльнісних ігор на цій фазі формується здатність створити ділову атмосферу при обговоренні, а також розуміння динаміки групових процесів. Саме в цей момент у гравців з'являється потреба «бути іншими» для подолання труднощів у колективній діяльності.

На четвертій фазі учасники будують стратегію самозмінювання і саморозвитку, відчувають потребу бути іншими, будують проекти зміненої професійної діяльності. Усвідомлювана потреба учасників організаційно-діяльнісних ігор «бути іншими» і діяти «по-іншому» стає мотивом їх діяльності як в рамках ігрового навчального процесу, так і після гри, на практиці.

Управління організаційно-діяльнісної грою вимагає від організаторів великої гнучкості, творчості на всіх етапах її підготовки й проведення.

Література

  1.  Активні форми соціально-психологічного навчання / Відп. ред. В.В. Дударєв. М., 2006.
  2.  Бачків І. В. Основи технології групового тренінгу. Психотехніки: Учеб. посібник. М., 2005.
  3.  Ємельянов Ю.М. Активне соціально-психологічне навчання. Л., 2005.
  4.  Оганесян М.Т. Методи активного соціально-психологічного навчання: тренінги, дискусії, ігри. М., 2005.
  5.  Сучасні технології навчання / За ред. Г.В. Борисової, Т.Ю. Аветовой, Л.І. Косовой. СПб., 2007.



1. Управлінський облік активів підприємства
2. Если работник нуждающийся в соответствии с медицинским заключением во временном переводе на другую работ
3. ы~ты~ нысандары ж~не ерекшеліктері К~сіпкерлік т~рлер іж~не оларды~ жіктелуі Дара к~сіпкерлік ж
4. Гостиничный сервис (отчёт по практике первичных профессиональных навыков)
5. налоговая тайна дано в п
6. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Київ ~ Дисе
7. если говорить о ситуации с правами коренных народов в целом до сих пор не нашедших удовлетворительного реш
8. Формирование советского государственного аппарата
9. Кофе аравийский
10. сократівський поворот у філософії
11. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Київ
12. приматы моря Подкласс Наружнораковинные
13. ТЕМАСИСТЕМНИЙ ПІДХІД АСУАРМ 1
14. і Довжина хвилі Механічні хвилі ~ процес поширення коливань у пружніх середовищах
15. Доклад- Новоя Зеландия
16. тема подчиняющаяся всеобщим законам и в то же время имеющаяся специфические особенности функционирования и
17. GOTT UND DS UNBEWUSSTE[1] Высказывая много лет назад свое желание сотрудничать с теологами я еще не только не
18. документе Теоретические сведения Таблицы представляют собой особую часть HTMLдокумента
19. беременна в свой словарь
20. развести не удалось- нелегальная сделка с драгоценностями обернулась для продавцов тюремным сроком Дете