Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

варіантів потокового виконання робіт монтажу об~єкта

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-06-06


Зміст

[0.0.1] 1.1.Визначення переліку та обсягів будівельно-монтажних робіт.

[0.0.2] 1.2 Визначення трудомісткості та тривалості робіт зі зведення підземної та надземної частин об’єкта.

[1] 2.Технологія зведення об’єкта потоковим методом.

[1.0.1] 2.1. Основні методи зведення промислових об’єктів.

[1.0.2] 2.2 Розрахунок варіантів потокового виконання робіт монтажу об’єкта.

[1.0.3] 2.3. Вибір монтажних кранів за параметрами монтажу і конструкцій, що монтуються.

[1.1] 2.3.1 Визначення параметрів монтажних кранів із умов монтажу.

[1.2] 2.3.2 Вибір марки монтажних кранів

[1.2.1] 2.4 Вибір оптимального варіанта технології монтажу об’єкта.

[2] 3.Розроблення і моделювання технології зведення об’єкта.

[2.0.1] 3.1.Загальні умови моделювання з використанням узагальнених сітьових моделей.

[2.0.2] 3.2. Моделювання зведення об’єкта у вигляді узагальненої сітьовий моделі.

[2.0.2.1]

4. Проектування приоб’єктних зон монтажних кранів.

[2.0.2.2]
Таблиця 5.1  - Відомість матеріаломістких робіт, матеріалів і конструкцій у найбільш матеріаловитратний період будівництва

[2.0.2.3]

[2.0.2.4]

[2.0.2.5]

[2.0.2.6]        З таблиці 5.1 визначаємо сумарну кількість матеріалів, які повинні зберігатися на складах, і ці дані зводимо у таблицю 5.2.

[3]
Література


1. Визначення параметрів робіт зі зведення каркаса, покриття і стін об’єкта.

1.1.Визначення переліку та обсягів будівельно-монтажних робіт.

Після розроблення по вихідним даним плану і розрізу об’єкта визначаємо склад робіт по монтажу підземної і надземної частин об’екта. Далі відповідно до вихідних даних, плану і розрізу об’єкта виконуємо розрахунок обсягів робіт. Розрахунок обсягів робіт наведений в таблиці 1.1.

Схематичний план і розріз

об’єкту

Таблиця 1.1 Відомість підрахунку обсягів робіт.

№ п./п.

Найменування робіт

Одиниця виміру

Обсяги робіт

Вага конструкції

Одиниця

Формула

підрахунку

Кількість

1

2

3

4

5

6

7

1

Монтаж монолітних з/б фундаментів під колони, проліт А-Е

м3

73,58

м3

73,58

2

Монтаж монолітних з/б фундаментів під колони, проліт Е-Л

м3

19,025

м3

19,025

3

Монтаж монолітних з/б фундаментів під колони, проліт 9-13

 

м3

31,932

м3

31,932

4

Монтаж колон масою до 11,9т, проліт А-Е

шт

22

т

22шт*11,9т

261,8

5

Монтаж з/б фундаментних балок довжиною 6м і вагою 1,5т, проліт А-Е

шт

19

т

19шт*1,5т

28,5

6

Монтаж підкранових балок, 8,5т проліт А-Е

шт

10

т

10шт*8,5т

85

7

Монтаж з/б крокв’яних ферм вагою 10,5 т,

проліт А-Е

шт

9

т

9шт*15т

135

8

Монтаж з/б ребристих плит покриття розміром 6х3м масою 2,4т,

проліт А-Е

шт

80

т

80шт*2,4т

192

9

Монтаж стінових панелей довжиною 6м, 4,2т

проліт А-Е

шт

92

т

92шт*4,2т

386,4

10

Монтаж металевих віконних блоків з подвійним склінням типу ОТД (0,0136 т/м2),проліт А-Е

т

3,53

т

3,53

11

Монтаж металевих воріт РВС – 4,2х4,2м (масою по 0,646 т/шт), у кількості 2 штук, проліт А-Е

т

1,292

т

1,292

12

Монтаж колон масою до 11,9т, проліт Е-Л

шт

20

т

20шт*11,9т

238

13

Монтаж з/б фундаментних балок довжиною 6м і вагою 1,5т, проліт Е-Л

шт

10

т

10шт*1,5т

15

14

Монтаж підкранових балок, 8.5т проліт Е-Л

шт

10

т

10шт*8,5т

85

15

Монтаж з/б крокв’яних ферм вагою 10,5 т,

проліт Е-Л

шт

9

т

9шт*10,5т

94,5

16

Монтаж з/б ребристих плит покриття розміром 6х3м масою 2,4т,

проліт А-Е

шт

48

т

48шт*2,4т

115,2

17

Монтаж стінових панелей довжиною 6м,

проліт Е-Л

шт

77

т

77шт*4,2т

323,4

18

Монтаж металевих віконних блоків з подвійним склінням типу ОТД (0,0136 т/м2), проліт Е-Л

т

4,406

т

4,406

19

Монтаж металевих воріт РВС – 4,2х4,2м (масою по 0,646 т/шт), у кількості 1 штук

т

0,646

т

0,646

20

Монтаж колон масою до 11,9т, проліт 9-13

шт

14

т

14шт*11,9т

166,6

21

Монтаж з/б фундаментних балок довжиною 6м і вагою 1,5т, проліт 9-13

шт

6

т

6шт*1,5т

9

22

Монтаж з/б фундаментних балок довжиною 12м і вагою 3,2т, проліт 9-13

шт

6

т

6шт*3,2т

19,2

23

Монтаж підкранових балок, вага 8.5 т проліт 9-13

шт

10

т

10шт*8,5т

85

24

Монтаж підкроквяних балок, вагою 11.3т, проліт 9-13

шт

8

т

8шт*11,3т

90,4

25

Монтаж з/б крокв’яних ферм вагою 10,5 т,

проліт 9-13

шт

9

т

9шт*10,5т

94,5

26

Монтаж з/б ребристих плит покриття розміром 6*3м масою 2,4 т,

проліт 9-13

шт

48

т

48шт*2,4т

115,2

27

Монтаж стінових панелей довжиною 6м, Проліт 9-13

шт

54

т

54шт*2,4т

226,8

28

Монтаж стінових панелей довжиною 12м,

Проліт 9-13

шт

28

т

28шт*7,6т

212,8

29

Монтаж металевих віконних блоків з подвійним склінням типу ОТД (0,0136 т/м2),

Проліт 9-13

т

3,53

т

3,53

30

Монтаж металевих воріт РВС – 4,2х4,2м (масою по 0,646 т/шт), у кількості 2 штук

т

1,292

т

1,292

1.2 Визначення трудомісткості та тривалості робіт зі зведення підземної та надземної частин об’єкта.

Після підрахунку обсягів робіт визначаємо їх трудомісткість , використовуючи збірники ДБН Д2.2-1…47-99 « Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи» (РЕКН) для вибору норм витрат часу для кожної з робіт для будівельників.

Таблиця 1.2 Відомість підрахунку трудомісткості робіт

п/п

Збірник

РЕКН

Найменування робіт

Обсяг робіт

Трудомісткість робіт

Од. вим

Кіль-ть

Норма

люд-год

Загальна

потреба,

люд-дн.

1

2

3

4

5

6

7

1

6-1-7

Монтаж монолітних з/б фундаментів під колони, проліт А-Е

100м3

0,7358

485,75

44,67685625

2

6-1-7

Монтаж монолітних з/б фундаментів під колони, проліт Е-Л

100м3

0,19025

485,75

11,55174219

3

6-1-6

Монтаж монолітних з/б фундаментів під колони, проліт 9-13

100м3

0,31932

688,75

27,49145625

4

7-5-15

Монтаж колон масою до 11,9т, проліт А-Е

100 шт.

0,22

2015,5

55,42625

5

7-1-15

Монтаж з/б фундаментних балок довжиною 6м і вагою 1,5т, проліт А-Е

100 шт.

0,19

543,75

12,9140625

6

7-9-14

Монтаж підкранових балок, 8,5т проліт А-Е

100 шт.

0,1

1885

23,5625

7

7-12-25

Монтаж з/б крокв’яних ферм вагою 10,5 т, проліт А-Е

100 шт.

0,09

2407

27,07875

8

7-13-8

Монтаж з/б ребристих плит покриття розміром 6х3м масою 2,4т, проліт А-Е

100 шт.

0,8

400,2

40,02

9

7-16-3

Монтаж стінових панелей довжиною 6м, 4,2т проліт А-Е

100 шт.

0,92

1023,7

117,7255

10

10-22-2

Монтаж металевих віконних блоків з подвійним склінням типу ОТД (0,0136 т/м2), проліт А-Е

100 шт.

2,592

134,62

43,61688

11

7-25-1

Монтаж металевих віконних блоків з подвійним склінням типу ОТД (0,0136 т/м2), проліт Е-Л

100 шт.

0,02

2581

6,4525

12

7-5-15

Монтаж колон масою до 11,9т, проліт Е-Л

100 шт.

0,2

2015,5

50,3875

13

7-1-15

Монтаж з/б фундаментних балок довжиною 6м і вагою 1,5т,проліт Е-Л

100 шт.

0,1

543,73

6,796875

14

7-9-14

Монтаж підкранових балок, 8.5т проліт Е-Л

100 шт.

0,1

1885

23,5625

15

7-12-12

Монтаж з/б крокв’яних ферм вагою 10,5 т,проліт Е-Л

100 шт.

0,09

1798

20,2275

16

7-13-8

Монтаж з/б ребристих плит покриття розміром 6х3м масою 2,4т,проліт А-Е

100 шт.

0,48

400,2

24,012

17

7-16-3

Монтаж стінових панелей довжиною 6м, проліт Е-Л

100 шт.

0,77

1023,7

98,531125

18

10-22-2

Монтаж металевих віконних блоків з подвійним склінням типу ОТД (0,0136 т/м2), проліт Е-Л

100 шт.

3,24

134,62

54,5211

19

7-25-1

Монтаж металевих воріт РВС – 4,2х4,2м (масою по 0,646 т/шт), у кількості 1 штук

100 шт.

0,01

2581

3,22625

20

7-5-15

Монтаж колон масою до 11,9т,

проліт 9-13

100 шт

0,22

2015,5

55,42625

21

7-1-15

Монтаж з/б фундаментних балок довжиною 6м і вагою 1,5т, проліт 9-13

100 шт

0,06

543,75

4,078125

22

7-1-16

Монтаж з/б фундаментних балок довжиною 12м і вагою 3,2т, проліт 9-13

100 шт

0,06

783

5,8725

23

7-9-14

Монтаж підкранових балок, вага 8.5 т проліт 9-13

100 шт

0,1

1885

23,5625

24

7-12-35

Монтаж підкроквяних балок, вагою 11.3т, проліт 9-13

100 шт

0,08

1136,8

11,368

25

7-12-12

Монтаж з/б крокв’яних ферм вагою 10,5 т, проліт 9-13

100 шт

0,09

1798

20,2275

26

7-13-8

Монтаж з/б ребристих плит покриття розміром 6*3м масою 2,4 т,

проліт 9-13

100 шт

0,48

400,2

24,012

27

7-16-3

Монтаж стінових панелей довжиною 6м, вага 4,2т, проліт 9-13

100 шт

0,54

1023,7

69,09975

28

7-16-7

Монтаж стінових панелей довжиною 12м, вага 7.6т, проліт 9-13

100 шт

0,28

1296,3

45,3705

29

10-22-2

Монтаж металевих віконних блоків з подвійним склінням типу ОТД (0,0136 т/м2),проліт 9-13

100 шт

2,592

134,62

43,61688

30

7-25-1

Монтаж металевих воріт РВС – 4,2х4,2м (масою по 0,646 т/шт), у кількості 2 штук

100 шт

0,04

2581

12,905

Для визначення тривалості робіт зі зведення надземної частини будівлі необхідно призначити склад бригади ( ланки) та встановити  ії чисельність у зміну, а також потрібну кількість змін. Для робіт , пов’язаних із монтажними кранами, пропонується , звичайно, роботи у 2-3 зміни. Склад ланки приймається відповідно до збірників ЕНиР. Певні роботи , які виконуються однією бригадою одночасно, об’єднуються в одну загальну роботу. Якщо одиниці вимірювання окремих робіт збігаються, то їх обсяги сумуються,  якщо не збігаються, то приймають за одиницю вимірювання обсяг основної роботи. Підрахунок тривалості робіт наведено в таблиці 1.3

Таблиця 1.3 Відомість підрахунку тривалості робіт зі зведення надземної частини будівлі.

№ п/п

Найменування

робіт

Обсяг робіт

Трудоміст-

кість

люд-дні

Тривалість дії

Кількість змін

Склад

ланки

Чисельність

Працюючих у зміну

Од. вим.

Кіль-ть

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

Монтаж монолітних з/б фундаментів під колони, проліт А-Е

100м3

0,7358

44,67685625

2

2

Бетонув.

4р-1чол.

2р-1чол.

10

2

Монтаж монолітних з/б фундаментів під колони, проліт Е-Л

100м3

0,19025

11,55174219

3

2

Бетонув.

4р-1чол.

2р-1чол.

2

3

Монтаж монолітних з/б фундаментів під колони, проліт 9-13

100м3

0,31932

27,49145625

2

2

Бетонув.

4р-1чол.

2р-1чол.

6

4

Монтаж колон масою до 11,9т, проліт А-Е

100шт.

0,22

55,42625

6

2

Монтажник конструкцій

5р-1чол.

4р-1чол.

3р-2чол.

2р-2чол.

5

5

Монтаж з/б фундаментних балок довжиною 6м і вагою 1,5т, проліт 9-13

100шт.

0,19

12,9140625

1

2

Монтажник конструкцій

5р-1чол.

4р-1чол.

3р-2чол.

2р-2чол.

5

6

Монтаж підкранових балок, 8,5т проліт А-Е

100шт.

0,1

23,5625

2

2

Ел.зварн.

5р-1чол.,

Монт.

5,4,3,2р-1

5

7

Монтаж  ферм і плит покриття, проліт А-Е

100шт.

0,89

67,09875

6

2

Монтажник конструкцій

6р-1чол.

5р-1чол.

4р-1чол.

3р-1чол.

2р-1чол

Ел.зварн.

5р-1чол

6

8

Монтаж стінових панелей і віконних блоків, проліт А-Е

100шт.

1,16

161,34238

8

2

Монтажник конструкцій

5р-1чол.

4р-1чол.

3р-1чол.

2р-1чол

Ел.зварн.

4р-1чол

10

9

Монтаж металевих воріт РВС-4,2×4,2м (масою по ,646т/шт.), у кількості 2 штук, проліт А-Е

100шт.

0,02

6,4525

2

1

Монтажник конструкцій

5р-1чол.

4р-1чол.

3р-1чол.

2р-1чол

4

10

Монтаж колон масою до 11,9т, проліт Е-Л

100шт.

0,2

50,3875

5

2

Монтажник конструкцій

5р-1чол.

4р-1чол.

3р-2чол.

2р-1чол

5

11

Монтаж з/б фундаментних балок довжиною 6м і вагою 1,5т, проліт 9-13

100шт.

0,1

6,796875

1

1

Монтажник конструкцій

5р-1чол.

4р-1чол.

3р-2чол.

2р-1чол

5

12

Монтаж підкранових балок, вага 8.5 т проліт 9-13

100шт.

0,1

23,5625

2

2

Ел.зварн.

5р-1чол.,

Монт.

5,4,3,2р-1

5

13

Монтаж ферм і плит покриття , проліт Е-Л

100шт.

0,57

44,2395

4

2

Монтажник конструкцій

6р-1чол.

5р-1чол.

4р-1чол.

3р-1чол.

2р-1чол

Ел.зварн.

5р-1чол

6

14

Монтаж стінових панелей і віконних блоків, проліт Е-Л

100шт.

1,07

153,05223

8

2

Монтажник конструкцій

5р-1чол.

4р-1чол.

3р-1чол.

2р-1чол.

Ел.зварн.

4р-1чол

10

15

Монтаж металевих воріт РВС – 4,2х4,2м (масою по 0,646 т/шт), у кількості 1 штук

100шт.

0,01

3,22625

1

1

Монтажник конструкцій

5р-1чол.

4р-1чол.

3р-1чол.

2р-1чол

4

16

Монтаж колон масою до 11,9т, проліт 9-13

100шт.

0,22

55,42625

6

2

Монтажник конструкцій

5р-1чол.

4р-1чол.

3р-2чол.

2р-1чол

5

17

Монтаж з/б фундаментних балок, проліт 9-13

100шт.

0,12

9,950625

2

1

Монтажник конструкцій

5р-1чол.

4р-1чол.

3р-2чол.

2р-1чол

5

18

Монтаж підкранових балок, вага 8.5 т проліт 9-13

100шт.

0,1

23,5625

2

2

Ел.зварн.

5р-1чол.,

Монт.

5,4,3,2р-1

5

19

Монтаж підкроквя-них балок, вагою 11.3т, проліт 9-13

100шт.

0,08

11,368

1

2

Ел.зварн.

5р-1чол.,

Монт.

5,4,3,2р-1

5

20

Монтаж ферм і плит покриття, проліт 9-13

100шт.

0,57

44,2395

4

2

Монтажник конструкцій

6р-1чол.

5р-1чол.

4р-1чол.

3р-1чол.

2р-1чол

Ел.зварн.

5р-1чол

6

21

Монтаж стінових панелей і віконних блоків, проліт 9-13

100шт.

0,8

460,13388

12

2

Монтажник конструкцій

5р-1чол.

4р-1чол.

3р-1чол.

2р-1чол

Ел.зварн.

4р-1чол

20

22

Монтаж металевих воріт РВС – 4,2х4,2м (масою по 0,646 т/шт), у кількості 2 штук

100шт.

0,04

12,905

2

2

Монтажник конструкцій

5р-1чол.

4р-1чол.

3р-1чол.

2р-1чол

4

2.Технологія зведення об’єкта потоковим методом.

2.1. Основні методи зведення промислових об’єктів.

На основі аналізу плану, розрізу об’єкта і робіт, які потрібно виконувати за допомогою кранів , розробляємо не менше п’яти варіантів роботи монтажних кранів. Визначаємо перелік робіт, що плануються для виконання кожному крану, їх послідовність і кількість кранів. При розробленні технологічних схем роботи кранів необхідно вказати кожному крану перелік та послідовність виконання робіт, напрями руху в кожному прогоні. Слід врахувати потокову організацію виконання робіт.

При проектуванні схем роботи монтажних кранів розрізняють такі основні методи зведення промислових будинків: роздільний, комбінований, змішаний.

Роздільний метод передбачає виконання монтажу усіх однотипних конструкцій одним краном.

Комбінований метод передбачає монтаж усіх конструкцій одним краном в одному прогоні.

Змішаний метод характеризується можливим застосуванням роздільного і комбінованого методів одним краном з метою раціонального використання його технічних можливостей.

2.2 Розрахунок варіантів потокового виконання робіт монтажу об’єкта.

Для організації потокового виробництва потрібно скласти й розрахувати матриці, які б відображали прийняті варіанти роботи та взаємодії монтажних кранів з урахуванням вимог техніки безпеки.

Матриця-таблиця , яка складається із рядків та клітин, утворених їх перетином.

Рядки призначені для запису часових параметрів процесів ( видів робіт), які  виконуються у прогонах і осях (захватках) монтажними кранами.

Стовпчики призначені для запису часових параметрів роботи монтажних кранів у кожній захватці і в напрямку зверху-вниз відображається послідовність їх включення в технологічний процес.

В клітинах записуються параметри часу, які відображають тривалість роботи  монтажного крана при виконання i-го технологічного процесу в j-ому прогоні       ( захватці) t nij  , а також розрахункові параметри часу:

t ni;j   - початок i-го процесу в j-ому прогоні (захватці);

t зi;j   закінчення i-го процесу в j-ому прогоні (захватці).

В останній стовпчик матриці вносять умови розрахунку кожного потоку у вигляді номера попереднього потоку з індексом. Номер попереднього потоку вказує на взаємозв’язок між потоками. Індекс указує на те, які потоки пов’язані між собою.

Так, індекс т.п. указує на те, що зближення попереднього потоку з технологічною перервою проходить на кожній захватці ( прогоні).

Індекс з-п указує, що потоки виконуються послідовно і початок потоку, котрий розглядається, буде після закінчення попереднього і означає перехід бригади або механізму.

У разі відсутності індексу початок роботи розглядуваного потоку на кожній захватці( прогоні)може дорівнювати або бути більшим від значення ,ніж закінчення роботи попереднього потоку на відповідній захватці. У випадку наявності двох чи більше попередніх потоків розрахунок виконується за максимальними часовими параметрами попередніх потоків.

     Враховуючи умови розрахунку, що вказані в останньому стовпчику, починають розрахунок часових параметрів матриці.

Початок перщої роботи на першій захватці приймають t n1-1  =0

Розрахунок виконують построково зліва-направо.

Закінчення роботи визначається за такою залежністю: t зi;j  = t ni;j   + t i;j  .

Початок роботи на наступній захватці дорівнює закінченню роботи на попередній захватці.

Перехід до розрахунку параметрів робіт наступного процесу виконується при дотриманні такої умови: t ni+1;j    t зi;j   .

Найбільше зближення між процесами відбувається при t ni+1;j   = t 3i;j   .

Рисунок 2.1 –Часові параметри матриці

У першому варіанті розрахунку потокового виконання робіт використано роздільний метод монтажу та сім монтажних кранів по одному крану на кожний процес. Схеми руху кранів та матриця розрахунку наведені на рисунках 2.2-2.3.

Рисунок 2.2 – Схеми проходок кранів (варіант 1)

Після аналізу критичного шляху матриці-1 у другому варіанті кількість монтажних кранів скорочено до шістьох внаслідок того, що п’ятому крану планується виконувати монтаж підкроквяних ферм та всіх конструкцій покриття, а також доручено вести монтаж стінових панелей та віконних блоків у прогонах А-Е та Е-Л, що дозволить скоротити загальну тривалість робіт.

Рисунок 2.4 – Схеми проходок кранів (варіант 2)

Із аналізу головного щляху матриці-2 випливає, що для скорочення загальної тривалості будівництва четвертому крану додатково планується виконання монтажу конструкцій покриття та огороджуючи конструкцій в прогоні А-Е. Розрахунок матриці-3 показав, що додаткове використання четвертого крана дало загальне скорочення тривалості будівництва на 6 днів.

Рисунок 2.6 – Схеми проходок кранів (варіант 3)

Після аналізу критичного шляху матриці-2 у четвертому варіанті кількість монтажних кранів скорочено до п’ятьох внаслідок того, що першому крану  планується виконувати монтаж колон у прогоні А-Е, а другому – фундаментних балок, а також четвертому доручено вести монтаж підкроквяних ферм,стінових панелей та віконних блоків у прогоні 9-13.

Рисунок 2.8 – Схеми проходок кранів (варіант 4)

У п’ятому варіанті планується використовувати при будівництві об’єкта три монтажні крани на три прогони. Вони виконуватимуть монтаж всіх конструкцій в кожному прогоні. Тривалість виконання робіт за рахунок паралельного виконання

у порівнянні з четвертим варіантом скоротилася на 16 днів.

Рисунок 2.10 – Схеми проходок кранів (варіант 5)

2.3. Вибір монтажних кранів за параметрами монтажу і конструкцій, що монтуються.

2.3.1 Визначення параметрів монтажних кранів із умов монтажу.

Для монтажу кожної конструкції підбираємо монтажний кран залежно від висоти підйому , вильоту стріли крана при монтажі конструкції і ії маси.

Визначені максимальні параметри , а також фактичні параметри підібраних кранів заносимо в таблицю 2.1

Монтажні крани підбираються за трьома параметрами: монтажної маси елемента, висоти підйому крюка, вильоту стріли.

Монтажна маса елемента mе визначається за формулою

mе= mк+ mзп;

де mк- маса будівельної конструкції;

   mзп – маса вантажозахватного пристрою.

Необхідна висота підйому крюка Н визначається:

Нг= hо + hз+ hе+ hзп;

де - hо – висота опори на яку монтується елемент;

      hз- запас по висоті між опорою та низом елемента, що монтується

( приймається 0,5…1м);

      hе- висота елемента, який монтується;

      hзп – висота вантажозахватного  пристрою.

Рисунок 2.14 – Схема до визначення параметрів при мінімальному вильоті стріли крана

Виліт стріли крана визначається з двох умов:

  •  мінімальний-за умови безпечного повертання крана навколо власної осі;
  •  максимальний-за умови безпечної подачі будівельної  конструкції на місце монтажу.

Мінімальна глибина подачі будівельних конструкцій Lmin приймається за умови техніки безпеки і залежить від радіуса поворотної частини крана Rпов ( для колісних та гусеничних кранів приймається 5 м) та безпечної відстані від поворотної частини крана до будівельних конструкцій lбез ( приймається 1м).

Таким чином Lmin= Rпов+ lбез=5+1=6м

Довжину стріли крана  при мінімальної відстані від будівельних конструкцій визначають за такою формулою:

Lстр=

де сш- відстань від осі повороту поворотної частини крана до шарніру повороту стріли ( приймається 2,0м);

hш- відстань від рівня стоянки крана до шарніра повороту стріл ( приймається 1,5м);

hп- висота поліспаста ( приймається в межах 2…6 м).

За цією формулою розраховується потрібна довжина стріли крана при монтажі колон, балок та інших конструкцій , у випадках можливості монтувати конструкції при мінімальному вильоті стріли.

Визначення довжини стріли крана при монтажі плит та інших конструкцій , які повернуті довшою стороною вздовж стріли крана, виконується за умови уможливлення безпечної відстані від елемента, що монтується, до стріли крана.

Виліт стріли крана в такому випадку визначається за формулою:

Lстр =

де b- довжина конструкції, що монтується;

  1.  безпечна відстань від конструкції, що монтується , до стріли крана

( приймається 1м).

Довжина стріли визначається за такою формулою:

lстр =

Таблиця 2.1 Вибір кранів за максимальними параметрами елементів

Найменування

елементів

Розрахункові параметри

Марка

крана

Фактичні параметри

Посилання

Вага

Конструкції, т

Висота підйому крюка, м

Виліт стріли, м

Довжина стріли, м

Вантажопідйомність т

Висота

підйому крюка, м

Виліт стріли, м

Довжина стріли, м

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Фундаменти

8,45

2,5

6

8,06

МКГ

-25БР

20

6,2

6

13,5

[3]

Колони

12,4

17,6

6

22.46

МКГ

-25БР

12,5

23

6

23,5

[3]

Фунд. балки

3,7

2,5

6

8,06

МКА

10М

4,8

7,5

6

10

[3]

Підкранові балки

9

14,7

6

19,61

КС

5363

14

18,2

6

20

[3]

Підкрокв.

ферми

11,8

19,8

6

24,63

КС-7471

18

29,5

6

29,6

[3]

Ферми

Покр.

11

20,6

6

25,42

КС-8362

13,5

30,5

16,5

30,5

[3]

Плити покриття

2,9

20,9

15,55

28,78

Стінові панелі,

Віконні блоки, ворота

8,1

21,2

6

26,01

КС

6471

10

26,2

6

27

[3]

2.3.2 Вибір марки монтажних кранів

Для монтажу одноповерхових будинків звичайно використовуються стрілові автомобільні , пневмоколісні крани, підбір яких виконується згідно з довідками по будівельних кранах.

Вибір здійснюється за технічними характеристиками монтажних кранів та за графіками залежності їх вантажопідйомності від довжини, вильоту і висоти підйому стріли.

Наприклад розглянемо можливість використання крана КС-7471 для монтажу підкроквяних ферм. Із таблиці 2.1 знаходимо, що підкроквяна ферма має такі монтажні параметри: монтажна маса me=11,8 т, висота підйому крюка Нг=19,8м, виліт стріли Lстр=6м, довжина стріли lстр=24,63 м

Рисунок 2.16 – Вантажні (суцільна лінія) та висотні (пунктирна лінія) характеристики крана КС-7471

Відповідно до характеристик крана (рис. 2.16) зі стрілою довжиною 29,6 метри робимо перевірку можливості його використання для монтажу підкроквяних ферм. Для цього проводимо перпендикуляр до горизонтальної з точки, що відповідає вильоту 6 м (див. табл. 2.1.) до перетину із суцільною лінією (графік вантажопідйомності). Після чого із точки перетину з графіком вантажопідйомності проводимо лінію, паралельну горизонтальній осі, до перетину з вертикальною віссю (віссю вантажопідйомності) та за шкалою визначаємо вантажопідйомність.  Аналогічно, тільки використовуючи пунктирну лінію (графік висоти підйому), визначаємо висоту підйому крюка. Таким чином, отримуємо вантажопідйомність 18 т, висоту підйому 29,5 м, що більше, ніж відповідні розрахункові параметри. Отже, кран КС-7471 може використовуватись для монтажу підкроквяних ферм.

2.4 Вибір оптимального варіанта технології монтажу об’єкта.

Для визначення оптимального варіанта заповнюємо таблицю 2.2 у такому порядку. Спочатку по кожному варіанту відмічаємо знаком «+» монтаж яких конструкцій виконує кожен кран, зазначений у стовпчику 9. Далі визначаємо його марку за максимальними параметрами конструкцій, що монтуються згідно з таблицею 2.1. Після цього обчислюємо вартість роботи кранів по кожному варіанту. Для чого визначаємо тривалість роботи кранів по кожному варіанту за відповідною матрицею та заносимо її в таблицю 2.2. Вибравши вартість машино-зміни для кожного із кранів ( із додатку Б) перемножуємо її на кількість змін роботи крана та таким чином отримуємо вартість роботи кожного крана.

Таблиця 2.2 Вартість роботи кранів за варіантами

№ варіанта

Монтаж конструкцій

Позначення крана

Марка крана

Кіл-ть змін роботи

Собівартість  маш-зм

Вартість роботи крана

Фундаменти

Колони

Фунд. балки

Підкран. балки

Підкрокв.

ферми

Ферми,плити покриття

Ст. панелі та вік. бл.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

1

+

К-1

МКГ

-25БР

14

38,54

539,56

+

К-2

МКГ

-25БР

34

38,54

1310,36

+

К-3

МКА

10М

8

32,92

263,36

+

К-4

КС

5363

12

47,39

568,68

+

К-5

КС-7471

2

58,22

116,44

+

К-6

КС-8362

28

85,56

2395,68

+

К-7

КС

6471

66

48,33

3189,78

Усього за варіантом:

8383.86

2

+

К-1

МКГ

-25БР

14

38,54

539.56

+

К-2

МКГ

-25БР

34

38,54

1310,36

+

К-3

МКА

10М

8

32,92

263,36

+

К-4

КС

5363

12

47,39

568,68

+

+

+

К-5

КС

8362

68

85,56

5818,08

+

К-6

КС

6471

28

48,33

1353,24

Усього за варіантом:

9853.28

3

+

К-1

МКГ

-25БР

14

38,54

539,56

+

К-2

МКГ

-25БР

34

38,54

1310,36

+

К-3

МКА

10М

8

32,92

263,36

+

+

+

К-4

КС-8362

44

85,56

3764,64

+

+

+

К-5

КС-8362

46

85,56

3935,76

+

К-6

КС

6471

18

48,33

869,94

Усього за варіантом:

10683,6

4

+

+

К-1

МКГ

-25БР

26

38,54

1002,04

+

+

К-2

МКГ

-25БР

30

38,54

1156,2

+

К-3

КС

5363

12

47,39

568,68

+

+

+

К-4

КС-8362

58

85,56

4962,48

+

К-5

КС

6471

38

48,33

1836,54

Усього за варіантом:

9525.94

5

+

+

+

+

+

+

+

К-1

КС-8362

68

85,56

5818,08

+

+

+

+

+

+

+

К-2

КС-8362

60

85,56

5133.6

+

+

+

+

+

+

+

К-3

КС-8362

74

85,56

6331.44

Усього за варіантом:

17283.1

Після визначення вартості робіт кранів за кожним варіантом складаємо таблицю порівняння варіантів потокового виконання монтажних робіт при зведенні об’єкта.

У якості оцінки варіантів і вибору найкращого необхідно прийняти добуток від множення вартості використання прийнятих у варіанті монтажу кранів на загальну тривалість виконання робіт ( тис. грн.* дні).

Таблиця 2.3 Порівняння варіантів потокового виробництва

варіанта

Марка крана

Кіл-ть

змін

роботи,

змін

Вартість

роботи

крана,

грн

Загальна

вартість,

тис. грн

Загальна

тривалість

варіанта,

дні

Оцінка

Варіанта в тис. грн.*дні

1

МКГ-25БР

14

539,56

8,383

62

519,75

МКГ-25БР

34

1310,36

МКА-10М

8

263,36

КС-5363

12

568,68

КС-7471

2

116,44

КС-8362

28

2395,68

КС-6471

66

3189,78

2

МКГ-25БР

14

539,56

9,85328

56

551,6

МКГ-25БР

34

1310,36

МКА-10М

8

263,36

КС-5363

12

568,68

КС-8362

68

5818,08

КС-6471

28

1353,24

3

МКГ-25БР

14

539,56

10,6836

50

534,18

МКГ-25БР

34

1310,36

МКА-10М

8

263,36

КС-8362

44

3764.64

КС-8362

46

3935.76

КС-6471

18

663,46

4

МКГ-25БР

26

1002.04

9,52594

53

504,87

МКГ-25БР

30

1156.2

КС-5363

12

568.68

КС-8362

58

4962.48

КС-6471

38

1836.54

5

КС-8362

68

5818.08

17,2831

37

639,47

КС-8362

60

5133.6

КС-8362

74

6331.44

За оптимальний прийнято 4-й варіант, оскільки його показник найменший. Оптимальний варіант зображується на кресленні у вигляді схем руху кранів і схем технології монтажу, а також  у сітьовій моделі технології зведення об’єкта. За оптимальним варіантом також будується лінійний графік виконання робіт  (додаток В), який зображується на аркуші креслення.

3.Розроблення і моделювання технології зведення об’єкта.

3.1.Загальні умови моделювання з використанням узагальнених сітьових моделей.

Доцільніше подавати технологію зведення об’єкта у вигляді узагальненої сітьової моделі, оскільки вона більш повно відбиває взаємодію складних виробничих процесів і значною мірою позбавлена недолік класичних сітьових моделей.

Узагальнена сітьова модель складається із трьох основних елементів: роботи, залежності й обмеження.

Роботу зображують прямокутником , у лівий частині якого зображується номер роботи і, її ранній t iрп та пізній початки t iпп у правій – тривалість роботи t i і її раннє t iрз та пізнє закінчення t iпз . У середині прямокутника записується найменування роботи.

Залежність характеризується напрямком, часовим параметром τ, що може бути в межах 0≥ τ≥0, та зображується суцільною стрілкою. Залежності можуть бути чотирьох видів:

-закінчення-початок:

Роботу j можна розпочати не раніше ніж через τ одиниць часу після закінчення роботи і: t jп t iз + τ ;

-початок-початок

Роботу j можна розпочати не раніше ніж через τ одиниць часу після початку роботи i: t jп t iз + τ ;

-початок-закінчення

               

Роботу j необхідно закінчити не раніше ніж через τ одиниць часу після початку роботи і: t jз t iп + τ ;

-закінчення-закінчення

            

Роботу j необхідно закінчити не раніше ніж через τ одиниць часу після закінчення роботи і: t jз t iз + τ .

Резерви часу визначаються за формулами:

  •  початковий резерв:Ri п = t iпп - t iрп ;
  •  кінцевий резерв: Ri к = t iпз - t iрз .

Якщо узагальнена сітьова модель не містить зворотних зв’язків, то її розрахунок подібний до розрахунку традиційних сітьових моделей.

3.2. Моделювання зведення об’єкта у вигляді узагальненої сітьовий моделі.

Завданням даного курсового проекту є розроблення графічної моделі зведення об’єкта у вигляді узагальненої сітьової моделі. Складання такої моделі дозволить перекинути місток між технологією зведення об’єкта й організацією будівельного виробництва , обґрунтувати розрахунок часових параметрів кожної роботи й усього будівельного виробництва.



4. Проектування приоб’єктних зон монтажних кранів.

При розміщенні будівельних машин варто установити небезпечні для людей зони, у межах яких постійно діють чи потенційно можуть діяти небезпечні виробничі фактори. До зон постійно діючих виробничих факторів, зв’язаних з роботою монтажних і вантажопідйомних машин, відносять місця, над якими відбувається переміщення вантажів вантажопідйомними кранами. Ця зона огороджується захисними огородженнями. Під захисними огородженнями розуміють пристрої, призначені для запобігання ненавмисного доступу людей в зону.

Виконання робіт у цих зонах вимагає спеціальних технічних заходів, що уможливлюють безпеку працюючих.

З метою створення умов безпечного введення робіт, діючи нормативи передбачають різні зони:

  •  монтажну зону;
  •  зону обслуговування крану;
  •  зону переміщення вантажу;
  •  зону розсіювання вантажу;
  •  зону можливого падіння стріли;
  •  небезпечну зону роботи крану;
  •  небезпечну зону шляхів;
  •  зону роботи підйомника.

Монтажною зоною називають простір, де можливе падіння вантажу при установці й закріпленні елементів. Ця зона є потенційно небезпечною. Вона дорівнює контуру будинку плюс сім метрів - при висоті будинку до 20 м і 10 м – при висоті до 100 м.

На будгенплані монтажну зону позначають пунктирною лінією, а на місцевості попереджувальними написами чи знаками. У цій зоні можна розміщувати тільки монтажні механізми, включаючи місця обмеження огородження підкранових колій. Складувати матеріали у цій зоні не можна. Для проходження людей у будинок призначають визначені місця. Місця проходів до будинку через монтажну зону роблять під навісом.

Зони обслуговування крана чи робочі зони називають простір, що знаходиться у межі лінії описаної гаком крана.

Для стрілових кранів зону обслуговування визначають радіусом, що відповідає максимальному робочому вильоту стріли крана на окремих стоянках.

Зона переміщення вантажу крана – це простір, що знаходиться в межах можливого приміщення вантажу, підвішеного на гаку крана. Визначається зоною обслуговування плюс половина довжини самої довгої конструкції.


5.   Проектування будгенплану на стадії ПВР

5.1   Розрахунок площі тимчасових складських

приміщень і майданчиків

Закриті склади використовуються на будівельному майданчику для всіх об’єктів, тому їх площа була визначена на стадії  ПОБ за кошторисною вартістю об’єктів будівництва. Оскільки ПВР розробляється для основного об’єкта, то всі закриті опалювані і неопалювані склади розташовуються на будівельному майданчику основного об’єкта.

Визначення розмірів навісів та відкритих складських майданчиків на стадії ПВР виконується на основі знання про обсяги матеріалів, деталей і конструкцій, котрі повинні зберігатися на складі. Запас матеріалів, деталей та конструкцій залежить від прийнятих технологій робіт, обсягів витрат на виробництво за одиницю часу й умов постачання.

Для встановлення розмірів складів необхідно визначити за календарним графіком проміжок часу з найбільшими витратами будівельних матеріалів, деталей та конструкцій. Таким чином, періодом може бути місячний інтервал часу. На певний відтинок часу складається перелік обсягів матеріалів і конструкцій, необхідних для виконання робіт на цей період.


Таблиця 5.1  - Відомість матеріаломістких робіт, матеріалів і конструкцій у найбільш матеріаловитратний період будівництва
 





       З таблиці 5.1 визначаємо сумарну кількість матеріалів, які повинні зберігатися на складах, і ці дані зводимо у таблицю 5.2.

Таблиця 5.2 - Розрахунок площ тимчасових складів для будівельних матеріалів і конструкцій


Для заповнення граф 1 – 4 таблиці 5.2 використовуються дані таблиці 5.1. Нормативні дані беруться з [4]: коефіцієнти нерівномірності споживання і постачання матеріалів (с. 48), розрахункові запаси матеріалів (табл. 28), норми розрахункових площ складів (табл. 29).

Розрахунок запасів матеріалів Qз виконується за формулою

,

де  - загальна потреба у матеріалах;

    - денна витрата матеріалів;

- норма запасу  матеріалів, дні;

- коефіцієнт нерівномірності витрат матеріалів.

Розрахункова площа складу визначається за формулою

,                                                (4.4)

де - нормативна площа складу на одиницю вимірювання з розрахунком

проїздів;

- коефіцієнт нерівномірності постачання матеріалів.

Виходячи з даних табл.5.2, приймаємо розміри складів:

  1.  закритий стелаж 1 м2;
  2.  закритий склад  – 200 м2;
  3.  відкритий склад для лісоматеріалів – 2 м2;
  4.  відкритий склад для цегли – 540 м2;
  5.  відкритий склад для щебеню – 580 м2;
  6.  відкритий склад для мармурових плит –840 м2

Загальна площа відкритих складів складає 2500 м2.

5.2  Розрахунок площі інвентарних споруд санітарно-побутового та адміністративного призначення

Площі інвентарних приміщень планують на основі розрахункової чисельності за графіком руху робітників. За розрахункову чисельність працівників  приймається максимальна кількість робітників між та середнім значенням . У нашому випадку це 130 чол.

Із технічної частини [4, табл. 46] визначають відсоток кожної категорії робітників від їх загальної кількості залежно від галузі промисловості. Ці дані  заносяться в таблицю, у якій розраховується кількість працівників кожної категорії.

Таблиця 5.3 - Склад робітників за категоріями

Площа інвентарних споруд обчислюється за формулою

,

де  - нормальний показник площі споруди;

- кількість робітників, котрі користуються спорудою;

- кількість, на яку припадає нормативний показник.

Показник  на кількість робітників  визначається за нормативами [ табл. 51,52].

Розрахунок потрібних споруд наводимо у таблиці 5.4.

Таблиця 5.4 - Відомість інвентарних споруд санітарно-побутового та адміністративного призначення

Загальна площа дорівнює 172 м2  .

Розмір у плані і тип споруди приймаються за [6, с. 247].

5.3   Забезпечення будівельного майданчика електроенергією

Електрична енергія потрібна для живлення електродвигунів будівельних машин, механізмів, електропристроїв та електроінструментів, електрозварювальних робіт, для освітлення робочих місць, адміністративних, санітарно-побутових приміщень, а також задоволення технологічних потреб будівництва, верстатів і обладнання підсобних виробництв.

Потрібна потужність джерела електроенергії визначається за формулою

,

де а – коефіцієнт утрат потужності в мережах залежно від їх довжини, перерізу =1,05,... 1,10);

К1п2п,К|3п – коефіцієнти попиту залежно від кількості споживачів [6, с.263, табл. 16.2];

Рс — потужність силових споживачів (додаток 4.2);

Рт- потужність для технологічних потреб;

Ро.в. і Ро.з. – потужність приладів для внутрішнього та зовнішнього освітлення;

- коефіцієнт потужності залежно від кількості і завантаження силових споживачів [6, с. 263, табл. 16.2].

Значення коефіцієнтів попиту К1п2п3п, коефіцієнтів потужності , дані про потужність споживачів   Р, типи прожекторів та   інвентарних електростанцій приймаються за додатковими даними і за [4, с. 10–14, дод. 8–17].

Перед розрахунком потреби в електроенергії будівельного майданчика на календарному графіку визначається період часу з найбільшими витратами електроенергії. У розглянутому прикладі  можливе суміщення робіт: бетонування фундаментів під обладнання,   монтаж фундаментів під колони, монтаж стрічкових фундаментів.

Складається таблиця потрібних потужностей за видами споживачів для виконання вказаних робіт і їх обслуговування (табл. 5.5).

Таблиця 5.5 -  Потужність електроспоживачів

Рр=1,1*(863,6+2,4+8,6)=962 кВтА.

Приймається інвентарна пересувна електростанція ПЭ-1 потужністю 1260 кВтА.

5.4 Забезпечення будівельного майданчика водою

На будівельному майданчику вода використовується для виконання будівельно-монтажних       робіт,       санітарно-побутових       потреб       і протипожежних заходів.

Потреба у воді визначається за формулою

 ,

де  – потреба  у воді відповідно на виробничі, господарські та

протипожежні заходи, л/с.

Витрати води на виробничі потреби, л/с, складають

,

де  – питомі  витрати на виробничі потреби (дод. 15);

– кількість виробничих споживачів у найбільш завантажену зміну;  – коефіцієнт годинної нерівномірності водоспоживання – 1, 5;

– коефіцієнт неврахованих витрат води – 1,2 ;

Тз – урахована кількість годин за зміну.

Витрати води для забезпечення господарсько-побутових потреб, л/с,

,

де  – питомі витрати води на господарсько-питні потреби [4, дод. 16];

– кількість працюючих у найбільш завантажену зміну;

– коефіцієнт годинної нерівномірності водоспоживання – 1,5...3;

– витрати води на прийом душу одним робітником;

– кількість користувачів (40 %);

– тривалість роботи душової – 45хв.

Мінімальні витрати води на протипожежні заходи визначають із розрахунку одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5л за секунду на кожний струмінь. Тобто Qп=5*2=10 л/с. Такі витрати можуть бути прийняті для невеликих об’єктів, площа забудови яких до  10 га, на площах до 50 га включно приймається 20 л/с; при більшій площі на перші 50 га території – 20  л/с, на кожні додаткові 25 га – 5 л/с.

Діаметр Д (мм) водопровідної напірної мережі можливо визначити з формули

,

де V – швидкість руху води по трубах, приймають для великих діаметрів 1,5...2 л/с , для малих 0,7 ... 1,2 л/с.

Діаметр зовнішнього протипожежного водопроводу приймають не
меншим від 100 мм.

Визначимо потребу у воді для нашого випадку, що розраховується для періоду з найбільшою втратою води.

Витрати води для забезпечення господарсько-питні потреби, л/с,

,

        Визначається кількість води на виробничі потреби

л/с.

       Мінімальні протипожежні витрати води склали

л/с. (площа забудови до  10 га)

Обчислюється загальна потреба у воді

л/с.

       Визначається діаметр водопровідної напірної мережі

        Приймаємо мінімально можливий діаметр водопровідної напірної мережі 100мм.

5.5   Розроблення графічної частини будгенплану

Графічна частина будівельного генерального плану виконується звичайно в масштабі 1:500 або 1:1000, у випадку невеликої площі будівельного об'єкта масштаб може бути збільшений.

На стадії ПВР розробляється об'єктний будгенплан, в якому даються детальні рішення з організації тієї частини будівельного господарства, котра безпосередньо пов'язана зі спорудженням цього об'єкта й охоплює територію, що примикає до нього.

Проектування будгенплану виконується у такій послідовності:         1   Позначення об'єктів будівництва.

  1.  Креслення межі ділянки будівництва згідно із ситуаційним планом.
    1.  Креслення планів будинків та споруд, існуючих і які будуються.
    2.  Зображення постійних шляхів, мереж та комунікацій.
  2.  Відображення послідовності і методів виконання робіт.
    1.  Значення черг будівництва та меж захваток на плані будівель.
    2.  Зазначення розташування підйомно-транспортних механізмів (кранів), стоянки і шляхів їх переміщення при монтажі об'єкта, зони дії кожного з них.
  3.  Забезпечення будівництва.
    1.  Зображення місць розміщення механізованих установок, виробничих   пристроїв.
    2.  Зазначення тимчасових шляхів.
    3.  Зображення місць складування конструкцій, матеріалів, обладнання.
    4.  Зазначення всіх тимчасових будівель та споруд, обсяг яких визначений розрахунком.
    5.  Зображення тимчасових комунікацій і мереж.
  4.  Складання специфікації та умовних позначень до будгенплану.

При проектуванні графічної частини будгенплану основою для розміщення комунікацій, автошляхів, відкритих і закритих складів, а також тимчасових санітарно-побутових приміщень є монтажні та небезпечні зони монтажних кранів.

Розташування кранів і зон їх дії ( монтажні та небезпечні) зображуються на будгенплані першочергово після позначення постійних і споруджуваних об'єктів. Для баштових кранів указуються монтажні та небезпечні зони кранів при їх переміщуванні вздовж підкранових шляхів, а також у разі потреби зони обмеження повороту стріли крана. Для стрілових кранів обов'язково зазначаються стоянки і напрямок руху їх пересування при монтажі основних будівельних конструкцій. У зоні дії кранів мають указуватись майданчики для складування конструкцій та матеріалів. Небезпечна зона має зазначатися навколо всієї будівлі, що споруджується, для того щоб у цій зоні не опинилися побутові споруди, закриті склади й інші тимчасові споруди. У небезпечній зоні не повинні проходити повітряні комунікації. Підкранові шляхи мають розташовуватися не ближче 6,5 ... 12,5 м від краю будівель і споруд залежно від вильоту стріли крана.

Тимчасові комунікації не мають проходити під дорогами, майданчиками для складування конструкцій і матеріалів, закритими складами. Тимчасові електричні та водопровідні мережі бажано проектувати кільцевими.

Забезпечення електроенергією здійснюється від трансформаторної
підстанції, до якої підводиться високовольтна лінія електропередач. У
випадку відсутності можливості підключення до високовольтної лінії
проектується забезпечення майданчика електроенергією від пересувної електростанції. Потужність трансформаторної підстанції або пересувної електростанції визначається з розрахунку.

Згідно з обчисленнями на будівельному майданчику проектується освітлювальна та силова електромережі.

Освітлювальна електромережа проектується для зовнішнього освітлення майданчика і внутрішнього освітлення тимчасових побутових приміщень. Для нього може частково використовуватися силова електромережа, звідси береться фаза "нуль". Зовнішнє освітлення звичайно здійснюється за допомогою прожекторів, світильників, кількість яких попередньо розраховується.

Силова електромережа проектується для забезпечення електроенергією монтажних кранів, електрозварювальних апаратів, механізованих установок та інших. Їх підключення здійснюється від електричних щитків, котрі зображуються на будгенплані біля об'єктів, що споруджуються. У монтажну зону електронапруга подається електрокабелем, який підводиться до електророзбірних щитків. Поза небезпечною зоною електричні лінії проектуються повітряними.

Тимчасовий водопровід підводиться до споруджуваних об'єктів, тимчасових споруд і виробничих пристроїв, яким для виробництва потрібна вода. Біля об'єктів для водопостачання проектуються водорозбірні крани, для пожежогасіння - не менше двох пожежних гідрантів, що розміщуються біля дороги на відстані не більше 2 м, не ближче 5 м і не більше 25 м від пожежонебезпечних об'єктів. Відстань між гідрантами не повинна бути більшою ніж100 м один від одного. Діаметр водопроводу приймається згідно з розрахунком.

Питна вода (водорозбірні крани і фонтанчики) має бути не далі ніж 50 м від місця роботи.

Автомобільні шляхи повинні бути кільцевими та мати за необхідності шляхи об’їзду і майданчики для розвертання та роз'їздів автомобілів. Відстань від краю проїжджої частини дороги до споруди має бути не меншою ніж 1,5 м при довжині споруди до 20 м або не меншою за 3 м при довжині споруди більше за 20 м. На будівельному майданчику звичайно проектується односторонній рух транспорту із шириною проїзної частини дороги 4,5 м, при двосторонньому русі, а також у місцях розвантаження автотранспорту, біля складів і побутових приміщень робляться розширення проїзної частини до 8 м. Радіуси заокруглення тимчасових шляхів приймаються від 12 до 30 м залежно від довжини конструкцій, які завозяться на будівельний майданчик.

Ширину воріт автомобільних в'їздів потрібно приймати не меншою від 4,5 м.

Тимчасові шляхи можуть бути ґрунтовими профільованими, щебеневими зі збірних з/б інвентарних плит, щебеневі з поверхневим обробленням в’яжучими матеріалами, інколи з верхнім шаром асфальту.

Тимчасові будинки і споруди треба розташовувати компактно на спеціально визначеній ділянці поза небезпечними зонами кранів із максимальним наближенням до об’єктів будівництва. Їх розміщення проводиться з урахуванням санітарно небезпечної відстані від небезпечних пристроїв та переважаючих вітрів.

Контори і диспетчерські розташовуються біля межі будівельного майданчика, поблизу прохідних. Кімната прорабів повинна розміщуватися біля місця виконання будівельно-монтажних робіт. Санітарно-побутові будівлі та споруди розташовуються компактними групами біля зон найбільшої концентрації працюючих; приміщення для обігріву робітників– не далі 150 м, а інші – не більше 500 м від місця роботи. Санітарно-побутові будівлі повинні розміщуватися з підвітряного боку не ближче ніж 50 м від об'єктів, які виділяють пил, газ, пари та інші шкідливі викиди. Туалети розташовуються не далі ніж100 м від місця роботи.

Між тимчасовими будівлями мають бути такі розриви:

•  від навісів для збереження негорючих матеріалів та прохідних – 6 м;

•  від вогнестійких і напіввогнестійких конструкцій – 8 м;

•  від спалюваних та напівспалюваних тимчасових споруд і складів – 12 м;

від складів для збереження пиломатеріалів – 25 м.

Тимчасові споруди повинні бути на відстані, не меншій ніж 2,5 м від огорожі.

При розташуванні будівельного майданчика вздовж вулиць, проїздів, проходів загального користування планується влаштування суцільної огорожі висотою 2 м на відстані, не меншій за 10 м від об'єкта, що будується.

Розміщення тимчасових споруд повинне запобігати небезпеці та забезпечувати зручність підходів і проїздів, а також можливість раціонального підключення всіх видів енергоресурсів.

На будівельному генеральному плані мають бути показані габарити приміщень, їх прив'язка в плані, підключення до інженерних мереж, підходи і проїзди. В експлікації тимчасових будівель та споруд повинні бути вказані їх назви, кількість, розміри в плані, а також типи й номери типових проектів. Усі тимчасові будівлі, споруди, мережі і комунікації зображуються на будгенплані у масштабі після їх розрахунку в пояснювальній записці. На рисунку наведено приклад проектування будгенплану промислової (одноповерхової) та адміністративно-побутової (багатоповерхової) будівлі. Одноповерхова споруда монтується за допомогою стрілових самохідних кранів, багатоповерхова – баштового крана.


Література

  1.  Методичні вказівки «Технологія зведення та монтаж будівель та споруд», 2011. – с.41.
  2.  ДБН А.3.1-5-96. Організація будівельного виробництва. ОП НДІБВ. Держкоммістобудування України. – Київ,1996. – 51с.
  3.  Станевский В.С. и др.  Строительные краны: Справочник. – К.: Будівельник, 1989. -296с.
  4.  ЦНИИОМТП. Расчетные нормативы для составления проектов организации строительства. Часть 1. – М.: Стройиздат, 1973. – 174с.
  5.  ДБН Д.2.2.-1-99…ДБН Д.2.2-46-99. Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи: Збірник 1…46. Держбуд України. – К.: ЦНДБ НВО «Созидатель», 2000.
  6.  Дикман Л.Г. Организация и планирование строительного производства. Управление строительными предприятиями с основами АСУ. – М.: Высш. шк., 1988. – с.76-110.
  7.  Посібник із розроблення проектів організації будівництва і проектів виконання робіт (до ДБН А.3.1.-5-96 «Організація будівельного виробництва»). Частина 1. Технологічна та виконавча документація. ОП НДІБВ Держкоммістобудування України. – Київ, 1997. – 51 с.
  8.  Сухачев И.А. Организация и планирование строительного производства. Управление строительной организацией. – М.: Стройиздат, 1989. – С. 220-237.
  9.  Юдін А.В. Планування й управління виробничими процесами з використанням методів математичного моделювання: навчальний посібник. – Полтава, 2002. – 184с.




1. Реферат- Дыхание человека
2.  Історичні умови
3. джитсу неваза ноги
4. Платежный баланс страны (на примере Казахстана)
5. закарпатський винний шлях У якому районі області найкраще розвивається сільський туризм Де знаход
6. ru-news-myslivslukh-201112294841 17-47 МЫСЛИ ВСЛУХ
7. Эрвин Лацло член Римского клуба говорит даже ldquo;о вероятно самом сложном по своим последствиям перепутье
8. Основы экологии- взаимодействие факторов и организмов, экологические системы и популяции
9. Секст Эмпирик
10. Особенности ресторанного хозяйства Швейцарии
11. Облік і розподіл витрат допоміжних підсобних виробництв Структурні підрозділи допоміжного виробництва
12. 20см высота 25см высота 15см
13. Электрическое освещение на тему- rdquo;Проектирование электрического освещения rdquo;
14. ТЕМА 1 ГРАФІКА ВЕЛИКАЇ ЛІТЕРА У ПРАВНИЧИХ ТЕКСТАХ
15. Фрески Ферапонтова Монастыря (Дионисий)
16. Тема 7. Обязательственное право Обязательство Павел ~ сущность обязательства не в том состоит чтобы
17. тема и ее роль в рыночной экономике Уфа 2009 Содержание Введение 1
18. ЛЕКЦІЯ 7 Олімпійські ігри Стародавньої Греції Викладач- Гречанюк О.
19. Актуальные проблемы возмещения налога на добавленную стоимость при экспорте товаров за пределы РФ
20. .Що таке масштабний множник в схемi суматора 2