Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-06-06


 

 17

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

РЕЗНІКОВА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 332.135:339.747:316.32

РЕГІОНАЛІЗАЦІЯ ВАЛЮТНИХ КРИЗ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Спеціальність 08.05.01. –

світове господарство і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ –


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий  керівник:      доктор економічних наук, доцент

ЛУЦИШИН Зоряна Орестівна,

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету, професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин

Офіційні опоненти:      доктор економічних наук, професор

ЛУК’ЯНЕНКО Дмитро Григорович,

завідувач кафедри міжнародного менеджменту Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України

кандидат економічних наук

КРАВЧУК Наталія Ярославівна,

доцент кафедри фінансів Тернопільської академії народного господарства  

Провідна установа    Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, відділ міжнародних валютно-фінансових відносин, м. Київ

Захист відбудеться  “12” лютого 2005 р. о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.02 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033,  м. Київ, вул. Володимирська 58, к.12.

Автореферат розісланий    “14” березня 2005 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради     Поліщук Л.С.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасна регіональна валютна криза як невід’ємна ознака світової економіки є об’єктивно зумовленим феноменом світової фінансової архітектури в умовах зростаючої інтегрованості країн світу. Глобалізація та регіоналізм, як  суперечливі,  проте нерозривні тенденції розвитку міжнародної економіки, характеризуються   масштабністю та водночас гетерогенністю фінансового ринку, що провокує загострення кризових явищ на міжнародному, регіональному та національному рівнях. Через посилення економічної і фінансової дестабілізації, що провокується глобалізацією, багато країн стоїть перед необхідністю мінімізації міжнародних ризиків за допомогою звуження чи "фільтрації" своєї присутності в глобальних процесах. Утворені інтеграційні об’єднання сегментують світове господарство, координуючи свою зовнішньоекономічну діяльність з метою визначення найоптимальнішого розвитку.  Водночас, саме вони підвищують вразливість національних економік, стан яких визначається не лише внутрішнім потенціалом, але і масштабами участі у міждержавних утвореннях, що яскраво продемонстрували валютні кризи країн Європи (1992-93 рр.), Латинської Америки (1994 р.) та Азії (1997 р.).

Наукова розробка даної теми для України нині є особливо актуальною, адже  вона, як і решта постсоціалістичних країн, прагне реалізувати себе як повноправного учасника світового інтеграційного процесу з метою максимального використання власного потенціалу та вирішення найскладніших завдань свого розвитку. Проте необхідно зважати не лише на переваги, але й на недоліки такого співробітництва, серед яких –залежність від стану валютно-фінансової сфери країн-партнерів. Саме це і зумовлює доцільність дослідження сучасних аспектів регіоналізації валютної кризи з огляду на неоднозначність інтерпретації процесу та  наслідків глобалізації  для  національних економік.   

Важливу роль у теоретичному та емпіричному дослідженні проблематики валютної кризи відіграють праці зарубіжних вчених: М. Бордо, А. Веласко, Р. Гліка, Г. Гортона, Д. Даймонда, П. Дібвіга, Р. Дорнбуша, С. Едвардса, Г. Кальво, Г. Камінскі, Ч. Кіндлебергера, П. Кругмана, Р. Манделла, Г. Мінскі, М. Обстфельда, К. Рейнхарт, Р. Рігобона, Е. Роуза, М. Фрідмена, А. Шварц та інших. У роботах українських вчених А. Гальчинського, Н. Кравчук, Д. Лук’яненка, З. Луцишин, О. Плотнікова, А. Філіпенка, В. Юрчишина, С. Юрія та інших розкривається механізм розгортання криз –економічних, системних, валютних та аналізується вплив світової валютно-фінансової кризи на економіку України. Валютна криза як складова кризи фінансової знайшла своє висвітлення у монографіях російських науковців Л. Абалкіна, А. Анікіна, С. Афонцева,  Є. Балацького, В. Морозова, В. Москвіна та білоруського вченого К. Рудого.  

Однак, слід зазначити, у вітчизняній фінансово-економічній літературі бракує ґрунтовних науково-практичних розробок, які б аналізували причини та природу валютної нестабільності, закономірності та особливості механізму поширення  регіональних валютних криз, пошук та формування адекватних заходів попередження, реагування на кризові тенденції з метою нейтралізації та мінімізації їх наслідків для високорозвинених країн, країн, що розвиваються і, особливо, для України. Разом з тим, історія валютно-фінансових потрясінь  поповнилась унікальними прикладами нестабільності, котрі характеризують генезис та розвиток не лише фінансових, грошових і валютних відносин, але і економіки в цілому. Саме тому набуття валютною кризою регіонального і глобального характеру зумовлює необхідність дослідження процесу поширення дестабілізаційних тенденцій крізь національні кордони. Вагомість зазначеної проблематики, її актуальність і необхідність вирішення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження та окреслили коло питань, які в ньому вивчаються.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами полягає в тому, що дисертаційне дослідження виконане у відповідності з науковою темою кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин “Механізм взаємодії економіки України із світовим господарством в умовах глобалізації”, яка є складовою загальної наукової теми Інституту міжнародних відносин “Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України” (№01БФ048-01), у рамках комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Наукові проблеми державотворення України”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є виявлення закономірностей трансмісійного механізму регіональних валютних криз та формування стратегії запобігання регіональній валютній кризі в Україні на основі комплексного аналізу  та поглибленого наукового обґрунтування економічної природи валютної кризи.

Досягнення поставленої мети дисертаційного дослідження передбачає розв’язання низки завдань, що визначають структуру наукової роботи:

дослідити методологічні аспекти та теоретичні основи валютних криз і провести їх класифікацію;

ідентифікувати  понятійний апарат, чітко визначивши економічний зміст категорії “регіоналізація валютної кризи”;

з’ясувати взаємозв’язок між ступенем інтегрованості до світового ринку та адаптивними кризовими очікуваннями у фінансовому секторі і масштабністю валютних потрясінь;

проаналізувати вплив мобільності капіталу та  зовнішньої торгівлі на поширення регіональних валютних криз;

оцінити роль коопераційно-координаційних ефектів міжнародного співробітництва у зародженні  валютної нестабільності;

виявити  специфіку розгортання  кризових явищ у валютній системі України;

окреслити напрями запобігання валютних криз  в Україні.

Об’єктом дослідження є регіональні валютні кризи в умовах поглиблення економічної глобалізації.

Предметом дослідження є фінансово-економічні аспекти зародження та поширення валютних криз у контексті зростаючої регіональної взаємозалежності країн.

Методи дослідження. Методологічною базою дисертаційного дослідження є теоретичні напрацювання світової економічної та фінансової науки, концептуальні положення сучасної економічної теорії, монографічна та наукова література, роботи відомих вітчизняних і зарубіжних вчених з питань валютних криз і проблем фінансової нестабільності. Методичний апарат дослідження становлять: загальнонаукові методи дослідження (діалектичний метод пізнання, наукова індукція та дедукція, метод порівняння і синтезу (перший та другий розділи)), метод історизму (підрозділи 1.1, 2.1) при дослідженні еволюції фінансової кризи  та спеціальні економічні методи (структурного, факторного аналізу (підрозділ 3.3)), економіко-математичне моделювання (підрозділ 2.2).

Статистичною та фактологічною основою дослідження є дані Міжнародного валютного фонду, Національного банку України, Українсько-Європейського консультативного центру з питань законодавства, Міністерства фінансів України.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі дослідження автором були одержані такі найбільш суттєві наукові результати, які розкривають його особистий внесок у розробку проблеми, що досліджується, а також характеризують новизну роботи:

вперше:

з’ясовано, з позиції теоретико-методологічного підходу, природу регіоналізації валютних криз та їх трансмісійний характер як результат фінансово-економічної конвергенції національних економік в умовах глобалізації. Запропоновано авторський підхід до обґрунтування сутності дефініції „регіоналізація валютної кризи” як регіонального інтерференційного поширення кризових тенденцій із збереженням екстраполяційного ефекту валютного потрясіння, викликаного взаємопов’язаністю торговельно-фінансових зв’язків у межах регіону;

здійснено типологізацію валютної кризи як складової економічної та фінансової криз (за географічною та функціональною ознаками, за природою виникнення, за наслідками впливу на мобільність капіталу і характер зовнішньої торгівлі, за режимом валютного курсу); систематизовано причини її виникнення, протікання та наслідки, що сприятиме своєчасному виявленню потенційної загрози валютного потрясіння та формуванню ефективних заходів попередження і нейтралізації наслідків  валютної нестабільності;  

   удосконалено:

типологізацію фінансової кризи у контексті  хронологічного та історичного виокремлення основних етапів її розвитку, упродовж яких формувалася і об’єктивно розвивалася наукова доктрина фінансової нестабільності; з’ясовано  місце  валютної кризи та відстежено її еволюціонування від виключно національної проблеми окремих країн до регіональної з поступовою трансформацією у ранг світової  (глобальної);

механізм поширення валютної кризи на прикладі регіональних потрясінь 1994-2003 років і аргументовано залежність між рівнем інтегрованості країни до світового ринку капіталу та її вразливості перед розгортанням регіональної валютної нестабільності;

 дістали подальшого розвитку:

обґрунтування сутності валютної кризи як власне кризи платіжного балансу, причини розгортання якої знаходяться у сфері регулювання валютно-курсової політики (фіксація курсу валюти Центральним банком на рівні, що суперечить іншим цілям монетарної політики, здатна запустити механізм кризи і без наявності внутрішніх або зовнішніх боргових проблем та  залежності від динаміки руху капіталу), що дало змогу аргументовано стверджувати, що інші кризи слід віднести до модифікованих криз або розглядати виключно у контексті фінансової нестабільності;

аргументація на основі економетричної моделі (на базі теорії ігор) гіпотези про неоднозначність впливу координаційного ефекту на розвиток регіональних криз. З одного боку, власне координація покликана зменшити в межах регіону можливість розгортання одночасних спекулятивних атак, пов’язаних з розвитком зовнішніх торговельних зв’язків. З іншого боку, координація провокує виникнення нового каналу поширення валютних потрясінь  з огляду на те, що економічна доцільність розвитку координаційних зв’язків між країнами залежить від стану їхніх базових макроекономічних показників;

з’ясування особливостей розгортання кризових явищ в Україні, що пояснюються як моделлю економічного розвитку держави і можливостями здійснення відчутних економічних реформ, так і проблемами внутрішньої та зовнішньої боргової залежності країни. Доведено, що саме сфера державних запозичень є джерелом зародження кризових явищ у національній економіці. У свою чергу, валютні кризи в Україні виступають як вторинний прояв першопричини виникнення економічної кризи.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні узагальнення, основні положення і висновки  наукового дослідження можуть бути використані в діяльності органів виконавчої влади, зокрема при розгляді питань, пов’язаних з формуванням та реалізацією зовнішньоекономічної  політики України  з метою максимально вигідного позиціювання на світовому ринку з мінімальними негативними наслідками від можливого розгортання регіональних валютних потрясінь.

Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані Національним банком України для вдосконалення механізмів уникнення негативних впливів валютних криз, попередження та нейтралізації спекулятивних атак, а також при розробці українськими зовнішньоекономічними установами оптимальної стратегії міжнародного співробітництва з метою мінімізації регіональної нестабільності. Крім того, матеріали дослідження можуть бути використані в навчальному процесі при підготовці навчально-методичної літератури з питань функціонування та регулювання світової економіки в умовах глобалізації. Результати дисертаційного дослідження використовувались в роботі Інституту міжнародного ділового співробітництва (довідка № 124/007 від 15 жовтня 2004 р.) та  в роботі Комітету у закордонних справах Верховної Ради України (довідка № 06-14/1-803 від 25 листопада 2004 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження та його результати обговорювались на засіданнях кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин, доповідалися на науково-практичних конференціях: науково-теоретичній конференції молодих вчених Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка (24-25 квітня 2003 р., м. Київ); ХІ міжнародній науково-теоретичній конференції Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка "Механізми співпраці України з міжнародними фінансовими інституціями" (20 листопада 2003 р., м. Київ); міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 170-річчю Київського національного університету імені Тараса Шевченка та 60-річчю Інституту міжнародних відносин "Моделювання міжнародних відносин" (29-30 квітня 2004 р., м. Київ); міжнародній конференції "Європейський Союз як новий сусід: можливості, проблеми та кордони" (21-22 травня 2004 р., м. Київ); міжнародній науково-практичній конференції "Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання" (4-5 червня 2004 р., м. Луцьк); міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України: освітній вимір” (10-12 червня 2004 р., м. Полтава); конференції молодих вчених „Актуальні проблеми міжнародних відносин” з нагоди 170-річчя Київського національного університету імені Тараса Шевченка та 60-річчя Інституту міжнародних відносин” (14 листопада 2004 р., м. Київ); міжнародній науково-теоретичній конференції Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка „Україна у пост-біполярній системі міжнародних відносин” (18-19 листопада 2004 р., м. Київ). Доповіді та тези виступів на конференціях опубліковані.   

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно написаною науковою працею, усі наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто.  

Публікації.  За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 18 одноосібних наукових статей та тези доповідей на міжнародних наукових конференціях загальним обсягом  6,7 д.а. З них: 11 статей (4,8 д.а.) у провідних наукових фахових виданнях, 7 статей (1,9 д.а.) в інших виданнях.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 293 найменувань на 22 сторінках та 27 додатків на 33 сторінках. Основний текст дисертації викладено на 209 сторінках, що містять 10 аналітичних таблиць та 28 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету і завдання, сформульовано об’єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну та вказано на практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі –„Регіоналізація валютних криз: теоретико-методологічні засади” висвітлено сутнісно-теоретичні засади поняття „валютна криза”, виявлено її сучасні світові тенденції та визначено місце і роль валютної кризи в контексті кризи фінансової; проаналізовано основні науково-емпіричні гіпотези щодо проблеми валютно-фінансової нестабільності, класифіковано і охарактеризовано основні концепції.

Незважаючи на численні дискусії довкола теоретичних питань, пов’язаних з фінансовою, та, зокрема, валютною нестабільністю, до цього часу не вироблено єдиної позиції щодо ключових дефініцій у цій сфері, а науковій доктрині властивий помітний еклектизм. Інтегруючи теоретичні погляди вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, а також власне бачення зазначеної проблематики, проведений аналіз існуючих думок щодо суті поняття "валютної кризи" дав змогу констатувати певну неоднаковість, неузгодженість у розумінні цієї економічної категорії, що пов’язано, здебільшого, зі змінами  у функціонуванні світового фінансового ринку, котрими позначилось останнє десятиліття ХХ ст. Саме тому автором на основі історичного та аналітичного методів була вперше розроблена відповідна еволюційна схема фінансової кризи, покликана висвітлити взаємозалежність валютної, банківської, боргової компоненти криз у контексті кризи фінансової в процесі посилення глобалізаційних тенденцій та розвитку світової економіки (рис.1).

Рис. 1.  Еволюційна схема фінансової кризи.

У розробку теорії валютних криз значний внесок зробили провідні західні вчені-фахівці у галузі валютно-фінансових відносин: П. Кругман, Р.Флуд та П.Гарбер (модель першого покоління, де валютна криза є наслідком фундаментальної невідповідності між напрямами економічної політики), А. Дразен, П. Масон, А. Веласко і Б. Айхенгрін (модель другого покоління, де валютні кризи виступають результатом ірраціональних спекулятивних атак інвесторів), К. Фрут, Дж. Стайн і Д. Шарфстайн (валютна криза як наслідок інформаційного ланцюгового ефекту на фінансовому ринку, що активізує проблему “гарячих грошей”),  В. Чері та П. Кехое (валютна криза як результат зовнішньої заборгованості держави і стадної поведінки), Ж. Корсетті і П. Песенті (валютне потрясіння, пов’язане з проблемою психологічного ризику) тощо.  Незважаючи на семантичну дискусійність, суто валютною кризою, на думку автора, є саме криза платіжного балансу. Інші кризи слід віднести до модифікованих або розглядати у контексті фінансової нестабільності. Спираючись на позицію вченого О. Жана щодо недоцільності  використання еволюційного класифікатора при виділенні типів валютних криз, заснованого на понятті "поколінь", автор наполягає на тому, що запропоноване ще у 1979 р. П. Кругманом визначення валютних криз нині не може механічно застосовуватись для пояснення подій початку ХХІ ст., а, отже, не може бути відправним пунктом сучасних класифікацій. Саме тому при виділенні нових моделей розвитку валютних потрясінь застосування терміну "покоління", як це широко вживається західними вченими О. Сакібом, С. Тілем, К. Ертюрком, М. Хатторі та іншими, є теоретично некоректним. Р. Флуд та П. Гарбер, доповнивши теорію П. Кругмана,  використали поняття "покоління" не з метою підкреслити виникнення нових джерел походження валютних криз, а  з метою  звернути увагу на багатоваріантність розвитку подій з різними можливими станами рівноваги, чого не було відображено у спрощеній канонічній моделі П. Кругмана. Зважаючи на це та на здатність сучасних валютних потрясінь набувати  яскраво вираженого регіонального характеру, поширюючись у межах регіону через розвинені торговельно-фінансові зв’язки країн (криза Європейської монетарної системи 1992-93 рр., текіла криза 1994-95 рр., азійська криза 1997-1998 рр.), автор дисертації особливу увагу зосередила на аналізі існуючих підходів до визначення і характеристики місця регіональної валютної кризи у контексті економічної кризи, формулюванні та обґрунтуванні власного підходу щодо бачення місця валютного потрясіння як складової фінансової нестабільності  за допомогою проведення її розгорнутої класифікації за географічною та функціональною ознаками, за природою виникнення, за наслідками впливу на мобільність капіталу і характер зовнішньої торгівлі та  за режимом валютного курсу (рис. 2).

В дисертаційному дослідженні відзначено, що комбінований характер валютних криз є відображенням процесів зростання, взаємозалежності валютного та фінансового ринків, котрі стали характерною особливістю розвитку світової економіки кінця 90-х років, що і відобразилось у необхідності констатування  мультиплікативної природи валютного потрясіння. Причини кризи завжди визначають її характер та "сценарій протікання", а тому під сценарієм протікання кризи автором пропонується розуміти специфіку динаміки окремих показників (капіталопотоки між країнами, динаміка валютного курсу та процентних ставок, відплив ресурсів з банківської системи та ін.), а також особливості поведінки основних суб'єктів фінансової системи.

Рис. 2.  Класифікація валютної кризи в контексті кризи економічної.

Розуміння множинності проявів валютної кризи, сприйняття її як багатогранної категорії економічної науки, надзвичайно мінливої для того, аби сформулювати єдино вірне її визначення з певним набором відомих шляхів походження та поширення, сприятиме виявленню перших ознак валютного потрясіння на початкових етапах його зародження та усвідомленню можливих  шляхів розповсюдження валютної кризи, що дасть змогу віднайти засоби якщо не суцільного її запобігання, то хоча б зменшення кризових наслідків у випадку непрогнозованих зрушень.   

У другому розділі  - „Прагматизм регіональних валютних криз” з’ясовано сутнісну методологічну основу дефініції „регіоналізація валютної кризи”, яка трактується як регіональне інтерференційне поширення кризових тенденцій із збереженням екстраполяційного ефекту валютного потрясіння, викликаного взаємопов’язаністю торговельно-фінансових зв’язків у межах регіону. Проаналізувавши історичні приклади перенесення криз із однієї країни на інші (Аргентина, 1890 р.; США, 1907 р.; ЄМС, 1992 р.; Мексика, 1994 р.; Таїланд, 1997 р.; Бразилія, 1999 р., Аргентина, 2001 р.; Туреччина, 2002 р.), автором було  зроблено узагальнення про те, що ступінь відкритості або закритості певної країни на ринку товарів та послуг хоча і може претендувати на розвиток кризових подій, але не є визначальним (частка експорту товарів та послуг Аргентини і Бразилії до Мексики під час „текіла” кризи не перевищувала 2,4% від загального експорту; Індонезії, Кореї, Малайзії та Філіппін до Таїланду напередодні азійської кризи –,6%; Бразилії, Сянгану, Мексики до Росії у серпні 1998 р. –,3%) .

У дисертаційному дослідженні проведено класифікацію існуючих прикладів міжкраїнового реагування на розгортання валютної кризи у межах регіону. Це дало змогу виділити специфічні риси трансмісійного механізму валютних криз і проаналізувати існуючу залежність між рівнем інтегрованості країни до світового ринку капіталу та її вразливості перед розгортанням регіональних кризових потрясінь. Автором було запропоновано розрізняти чотири можливі категорії регіональної трансмісійної реакції (табл.. 1). На думку автора, такий поділ сприяє чіткому усвідомленню можливих сценаріїв розгортання кризових подій та дає змогу реально охарактеризувати регіональну трансмісію валютних криз, аналізуючи віддалені між собою просторово та у часі  приклади кризового поширення.

Таблиця 1

Особливості трансмісійного механізму регіональної валютної кризи

Категорія реагування Особливості трансмісійного механізму регіональної валютної кризи

Перша категорія реагування Вплив валютної/боргової кризи у межах регіону  відображається у стрімкому падінні цін на акції, у змінах рівнів цін на міжнародному ринку позичкових капіталів та/або у відтоку капіталу.

Друга категорія реагування Країни регіону стають ізольованими від потоків капіталів та зазнають значного падіння обсягів виробництва.

Третя категорія реагування Кризові події в одній з країн регіону не набувають міжнародних масштабів.  

Четверта категорія реагування

Міжнародні фінансові ринки старанно відособлюються від подій, котрі охоплюють торгівлю та реальний сектор у країнах, охоплених регіональною кризою або таких, що потенційно підпадають під небезпеку кризового регіонального поширення.

Розроблено на основі: Rigobon R. Contagion in Latin America: Definitions, Measurement, and Policy Implications. National Bureau of Economic Research. Cambridge. Working 7885. - 2000. - Pp.36; Glick R., Rose A. Contagion and Trade: Why are Currency Crises Regional? // National Bureau of Economic Research. Cambridge, MA. Working Paper No.6806. November 1998. - P.29; Kaminsky G., Reinhart C. On Crises, Contagion, and Confusion // Journal of International Economics. —June, 51:1. —. —P. 145-168.

 Автором відзначено, що у цілому послідовний розвиток форм міжнародної регіональної економічної інтеграції забезпечує найбільш повне, найраціональніше використання економічного потенціалу країн та підвищення темпів їх розвитку. Проте регіональна інтеграція несе в собі і певну загрозу. Дослідження валютних криз  дає змогу констатувати, що поширення кризових тенденцій носить саме  регіональний характер, а можливість виникнення внутрішньої  —"домашньої" кризи —збільшується за умови виникнення у регіоні кризових потрясінь. Автором пропонується змоделювати ситуацію трансмісії валютних криз на прикладі країни А, країни Б, країни В і країни Д, що умовно репрезентують регіон К та країни Ж й країни З, що представляють регіон Л. Країна А, у свою чергу,  відіграє роль регіонального лідера, який є основним торговельним партнером по відношенню до країн Б, В та Д і умовно буде позначатись у нашій моделі країною-центром. Країна А більшою мірою реагує на зміни, що відбуваються на світових ринках внаслідок більшої інтегрованості до останніх і виступає гарантом регіональної стабільності, інвестуючи у країни Б, В та Д  капітал, таким чином, роблячи їх залежними від стану власної економіки. Більше того, країна А підпадає під вплив економічних процесів регіону Л в цілому та країн Ж  та З окремо. За нашою моделлю трансмісія валютних криз  може відбуватись за:

регіонального інтерференційного поширення із зростаючо-затухаючими коливаннями з поступовими екстраполяційними тенденціями (рис.3);

наростаючим принципом охоплення із збереженням регіональних екстраполяційних тенденцій (рис.4);

регіонального інтерференційного поширення кризових тенденцій у всіх країнах регіону внаслідок екстраполяційного ефекту світової кризи (рис.5);

інтерполяційного поширення кризових тенденцій внаслідок екстраполяційного швидко затухаючого ефекту світової кризи (рис.6);

інтерполяційного вкраплення регіональної кризи у кризу, що зачепила інший регіон (рис.7).

                       

Рис.  3.  Регіональне інтерференційне поширення  Рис.  4.  Ефект наростаючого принципу кризового охоплення

Рис.  5.  Екстраполяційний ефект          Рис.  6.  Інтерполяційне поширення       Рис.  7.  Інтерполяційне

світової кризи    кризових тенденцій                  вкраплення   регіональної

кризи

             

Типові приклади регіональних валютних криз - криза ЄМС, криза мексиканського песо та азійська криза - охоплювали не лише країну походження нестабільності, але й країни спільного географічного регіону, які фіксували національну валюту чи до американського долара, чи німецької марки. Характерним є досвід Східноазіатських „тигрів”, де Гонконг (Сянган) впровадив Валютну раду, в Малайзії курс утримувався в коридорі 2,5-2,7 рингіта за долар з початку 90-х до початку 1997 р., таїландський бат у той же період не виходив за межі 25,2-25,6, а філіппінський песо коливався  на рівні 26,2 за долар США, що, враховуючи коливання самого долара до єни та європейських валют, означало також коливання як номінальних, так і реальних курсів валют регіону. На кінець 1997 р. порівняно з початком року валюти подешевшали: бат –на 42%, рупія –на 37%, рингит –на 26%, песо –на 29%. Поширення валютних криз у межах регіону пояснюються виникненням негативних зовнішніх економічних ефектів: ефекту конкурентної девальвації з метою утримання місця на ринку регіону, текіла ефекту, ефекту мусону, ефекту великого сусіду, ефекту доміно та ін. Таким чином усвідомлення цього зумовлює розкриття можливих шляхів трансмісії валютних потрясінь крізь призму механізму міжнародної координації та кооперації. Для гарантування наукової цінності результатів моделювання трансмісії валютної кризи при подальшій її імплементації до потреб власне української економіки,  автор констатувала невразливість України перед розгортанням швидких та агресивних за своєю дією кризових явищ, що, при моделюванні можливих сценаріїв розгортання валютної кризи, регіональної за джерелом виникнення, зумовило розгляд валютного потрясіння, спричиненого виключно порушеннями макроекономічної стабілізації. У цьому контексті, динаміка торгівлі, а саме взаємозв’язок експорту та імпорту, визначає особливості розвитку грошово-кредитної політики країни, актуалізуючи проблему стабільності національної валюти або прогнозованості коливань її обмінного курсу.

У дослідженні запропонована модель, що дозволяє проаналізувати роль торговельних відносин у процесі зародження і поширення валютних криз. Модель базується на зв’язках між трьома  основними учасниками: приватним сектором і двома країнами (умовно репрезентованими їхніми  урядами), які прив’язують власну національну валюту до валюти третьої країни. Дії приватного сектору випереджають рішення та особливості координації взаємовідносин двох урядів. Таким чином саме стратегічна лінія взаємовідносин між трьома учасниками визначає час розгортання спекулятивної атаки на валюти і, отже, початок валютної кризи.

Базове рівняння моделі запозичене у П. Мартена:

 [1]

 [2]

де yk-  різниця між логарифмами внутрішнього та міжнародного виробництва, а k  {А,В}

рк -  логарифм рівня цін;

wк - логарифм рівня реальної заробітної платні у країні k з k  {A,B,Z}, а  AB AZ BA та BZ -позитивні коефіцієнти;

АВ  -  коефіціент, що враховує рівень імпортно-експортних операцій між країнами А та В.

В результаті проведеного у розділі моделювання валютної кризи при виникненні коопераційно-координаційних ефектів міжнародного співробітництва на основі теорії гри було розглянуто різні значення можливих втрат з боку урядів країн регіону за чотирма сценаріями, що відповідають ; ;     та  ,

де - передбачення приватного сектору щодо можливої політики уряду стосовно валютного курсу у країнах А та В.

В процесі дослідження автором з’ясовано, що ні міжнародна координація, ні міжнародна кооперація не усувають можливості  розгортання валютної кризи внаслідок реалізації феномену самовідтворювальних очікувань. Проте, як міжнародна координація, так і міжнародна кооперація зменшують можливість досягнення стану  рівноваги за ситуації, коли обидві країни вдаються до одночасного проведення девальвації  своїх  національних валют. Моделювання довело, що кооперація та координація мають виражений стабілізаційний ефект, який проявляється у зменшенні можливості встановлення багаторівневих станів рівноваги.

Автором доведено, що коопераційний ефект порівняно з координаційним ефектом має більш виражений характер, проте кооперація вимагає запровадження механізму взаємних зобов’язань, що на практиці більш важко реалізувати у порівнянні з координаційним міжнародним співробітництвом. Комплексний аналіз особливості поширення регіональних валютних криз в умовах економічної глобалізації дає можливість зробити висновок про те, що координація характеризується появою нового каналу поширення валютних криз, пов’язаного із тим, що внаслідок погіршення основних макроекономічних показників одній країні, яка залучена до міжнародної координації,  унеможливлюється тривале встановлення рівноваги в ситуації     відмови від проведення девальвації, що, зрештою, підвищує аналогічні ризики і в іншій країні.

У результаті автором з’ясовано, що поширення валютних криз відбувається внаслідок втрати доцільності регіональної координації за умови економічного спаду в одній із країн. У цьому полягає неоднозначність координаційного ефекту на розвиток регіональних потрясінь. З одного боку, координація як така покликана зменшити в межах регіону можливість розгортання одночасних спекулятивних атак, пов’язаних із розвитком зовнішніх торговельних зв’язків. З іншого боку, координація провокує виникнення нового каналу поширення валютних потрясінь  з огляду на те, що доцільність розвитку координаційних зв’язків між країнами залежить від стану їх базових макроекономічних показників.

У розділі 3 –„Стратегія запобігання валютній кризі в Україні” автором узагальнено досвід країн з транзитивною економікою при мінімізації негативних впливів валютних криз у процесі економічних перетворень; з’ясовано, що така мінімізація повинна базуватися на особливостях як національних економік конкретних країн, так і на безпосередньо особливостях валютної сфери, які мають як спільні, так і відмінні параметри; проаналізовано особливості виходу з валютної кризи у країнах Центральної та Східної Європи; з точки зору можливого розвитку регіоналізації, розглянуто проблеми розгортання кризових явищ в Україні та особливості їх попередження та нейтралізації. Зважаючи на те, що особливості національних валютних систем країн з перехідною економікою пов’язані із визначенням їх співвідношення зі світовою валютною системою, то параметри останньої у багатьох напрямах можуть бути як визначальними, так і відмінними. Прикметно, що взаємодія факторів економічного і позаекономічного характеру впливає на розвиток валютної сфери держави неоднорідно. Залежно від конкретних трансформаційних економік взаємодія різного роду факторів може справляти як позитивний, так і негативний вплив.

Якщо оцінювати процеси в Україні з точки зору наповнення державного бюджету і загальної економічної ситуації в державі, то можна визначити дві відчутні фази валютної кризи як складової кризи фінансової. Перша з них –це загострення ситуації восени 1997 року, а друга пов'язана з найбільш драматичними потрясіннями серпня-вересня 1998 року. Враховуючи, що принесені ззовні кризові тенденції в Україні знайшли відповідне “підґрунтя” (оскільки вони відбувалися на тлі вже традиційно негативних макроекономічних показників в державі), ситуація, яка складалася упродовж літа-осені 1998 року, мала відчутні наслідки для поточного стану національної економіки, а також і для перспектив подальшого економічного розвитку (рис.7, рис.8) .

У дисертації автором виявлено специфіку валютної кризи в Україні, яка полягає, з одного боку, в тому, що кризові явища пов’язані з моделлю економічного розвитку держави та можливостями здійснення відчутних економічних реформ, з іншого –кризові явища у валютній сфері характеризуються проблемами внутрішньої та зовнішньої боргової залежності країни. На думку автора, розгортання кризи в Україні дуже рельєфно висвітлило як економічні, так і політичні чинники, які зумовлюють нестабільність економічної ситуації у державі. Небезпека може бути загострена і чинниками зовнішнього характеру, зокрема, поведінкою кредиторів та інвесторів (стурбовані азійською кризою іноземні кредитори та інвестори почали вилучати гроші з усіх нових ринків, у тому числі й з України).

      Рис.  7.  Помісячна динаміка скорочення  резервів           Рис.  8.   Офіційний обмінний курс  грн./USD,

НБУ за мінусом золота, млн. дол. США, 1997-1999 рр.     -1999 рр.

Визначення напрямів запобігання валютним кризам в умовах, що склалися в Україні, передбачає акцентування уваги на виборі режиму валютних курсів. Якщо характеризувати валютну стратегію для України, то жоден з валютних режимів не може бути ідеальним вибором. Вільне або кероване плавання вимагає розвиненого фінансового ринку, застосування валютних деривативів з метою хеджування валютних ризиків, відсутності адміністративних обмежень тощо. Проміжні валютні режими, а саме валютні коридори, довели свою неефективність під час валютно-фінансової кризи 1998 року. Для застосування Валютної ради в Україні немає відповідних умов. Така проблематична ситуація з вибором валютного режиму для України, на думку автора, пояснюється недосконалістю її економіки, відсутністю структурних реформ. Однак поточні тенденції в економіці підтверджують правильність вибору нинішнього режиму плавання, який серед усіх інших режимів на цьому етапі розвитку країни є найприйнятнішим.

Нові реалії економічного і політичного розвитку України актуалізують пошук оптимальної стратегії розвитку національної економіки, яка має враховувати особливості інтеграційних процесів, що відбуваються у світі, та бути орієнтованою на збіг національних, регіональних і глобальних інтересів. Саме з цієї точки зору важливим є усвідомлення можливих ризиків міжнародного співробітництва на різних його рівнях, як координаційному,  так і  коопераційному за умови виникнення регіональної валютної нестабільності.

ВИСНОВКИ

Проведене у дисертації теоретичне узагальнення концептуальних підходів, наукових гіпотез та сучасних теорій валютних криз у контексті світової фінансової думки, а також економетричне моделювання регіональних валютних криз у процесі розвитку міжнародного співробітництва дає змогу зробити низку  висновків і рекомендації, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення.

Суто валютною кризою є саме криза платіжного балансу, оскільки причини її розгортання знаходяться саме у сфері регулювання валютно-фінансової політики (фіксація курсу валюти Центральним банком на рівні, що суперечить іншим цілям монетарної політики, здатна запустити механізм кризи і без наявності внутрішніх або зовнішніх боргових проблем та залежності від динаміки руху капіталу). Інші ж кризи доцільно характеризувати як модифіковані. Аналіз основних теоретичних напрямів економічної науки щодо проблеми валютної кризи дав змогу узагальнити і сформулювати ознаки мультиплікативної природи валютного потрясіння. Комбінований характер валютних криз є відображенням процесів зростання, взаємозалежності валютного та фінансового ринків, котрі стали характерною особливістю розвитку світової економіки кінця 1990-х років.

Аналіз валютних криз кінця ХХ століття дав змогу визнати важливість боргової складової у виникненні валютного потрясіння. Останні спекулятивні атаки пояснювались надмірним накопиченням приватним сектором внутрішнього (номінованого у національних валютах) та зовнішнього (номінованого в іноземних валютах) боргу за умов відсутності контролю за рухом капіталу і високого ступеню конвертованості валюти по капітальних операціях.

Вивчення фундаментальних проблем і особливостей виникнення фінансової кризи та її складових у рамках історичного розвитку даного явища дало змогу хронологічно та історично виділити основні етапи у його розвитку, упродовж яких формувалася і об’єктивно розвивалася наукова доктрина фінансової кризи взагалі і валютної зокрема, а остання пройшла свій еволюційний розвиток від виключно національної проблеми окремих країн до регіональної (локальної) з поступовою трансформацією у ранг світової (глобальної).

Внаслідок теоретичного моделювання можливих варіантів поширення регіональної валютної кризи з’ясовано п’ять найхарактерніших її трансмісійних механізмів: регіональне інтерференційне поширення із зростаючо-затухаючими коливаннями з поступовими екстраполяційними тенденціями; наростаюче охоплення із збереженням регіональних екстраполяційних тенденцій; регіональне інтерференційне  поширення кризових тенденцій у всіх країнах регіону внаслідок екстраполяційного ефекту світової кризи; інтерполяційне поширення кризових тенденцій внаслідок екстраполяційного швидко затухаючого ефекту світової кризи; інтерполяційне вкраплення регіональної кризи у кризу, що зачепила інший регіон. Отримані результати сприятимуть своєчасному виявленню потенційної загрози та формуванню адекватних заходів попередження, реагування на кризові тенденції, які розгортаються за межами національної економіки, з метою нейтралізації та мінімізації наслідків валютно-фінансових потрясінь. Запропонований поділ покликаний сприяти чіткому усвідомленню можливих сценаріїв поширення кризових подій у межах і за межами регіону.

Моделювання можливих варіантів поширення валютної кризи продемонструвало, що ні міжнародна кооперація, ні міжнародна координація не усувають можливості розгортання валютної кризи внаслідок феномену самовідтворювальних очікувань. Проте, як міжнародна координація, так і міжнародна кооперація зменшують можливість досягнення стану рівноваги за ситуації, коли обидві країни вдаються до одночасного проведення девальвації своїх національних валют.

Координація та кооперація зменшує, проте  не усуває ризик паралельного виникнення валютних криз в обох країнах і зменшує регіональну нестабільність, обмежуючи сукупність багаторівневих станів рівноваги. З одного боку, координація поліпшує добробут країни, з іншого, робить її більш залежною від стану базових макроекономічних показників другої країни через існування ризику кризового поширення: економічний спад хоча б в одній країні піддає сумніву доцільність подальших координаційних зв’язків.

Проблеми розгортання кризових явищ в Україні мають досить специфічні характеристики. З одного боку, вони пов’язані з моделлю економічного розвитку держави та можливостями здійснення відчутних економічних реформ, з іншого, - кризові явища у валютній сфері характеризуються проблемами внутрішньої та зовнішньої боргової залежності країни. У свою чергу, валютні кризи виступають вторинним проявом першопричини виникнення економічної кризи.

Заходи запобігання валютних криз в Україні характеризуються як специфікою розвитку національної економіки, так і безпосередніми проблемами валютно-фінансової сфери. Водночас світовий досвід розгортання валютних криз передбачає можливості виокремлення й певних особливостей запобігання валютних криз саме в  умовах української економіки (врахування небезпеки імпорту інфляції, спричиненого регіональним фактором внаслідок можливої інтеграції до ЄЕП; подальше нарощування золотовалютних резервів, що забезпечуватиме, щонайменше, три місяці імпорту; позитивний вплив на зниження інфляційних очікувань, підтримання фінансової стабільності).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

Резнікова Н.В. Рух фінансових потоків у контексті валютних криз // Збірник наукових праць. Вип. 38. Київ: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2003. –С.158-168.

Резнікова Н.В. Історичний досвід механізму фінансових стабілізацій в Аргентині. Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 42 (у двох частинах). Частина І.  К.: КНУ імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2003. –C.229-234.

Резнікова Н.В. Теоретичні аспекти визначення валютних криз. Випуск 41 (у двох частинах). Частина ІІ. Актуальні проблеми міжнародних відносин: збірник наукових праць. К.: КНУ імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2003. —С.233-238.

Резнікова Н.В. Погляд на діяльність МВФ крізь призму валютно-фінансових потрясінь минулого століття. Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 46 (у двох частинах). Частина І. Актуальні проблеми міжнародних відносин: збірник наукових праць. К.: КНУ імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2004. —С. 126-131.

Резнікова Н.В. Непередбачуваність як ознака валютних криз нового покоління. Т.: Вісник Тернопільської академії народного господарства, №3. - 2004. –С.92-100.

Резнікова Н.В. Еклектизм валютної кризи як економічного явища у контексті фінансової кризи // Науковий економічний журнал. Актуальні проблеми економіки. К.: Національна академія управління, №10. –. –С.59-66.

Резнікова Н.В. Теоретичне обґрунтування феномену розповсюдження валютних криз // Науковий економічний журнал. Актуальні проблеми економіки. К.: Національна академія управління, №11. –. –С.62-68.

Резнікова Н.В. Теоретичне моделювання сучасних валютних криз. Л.: Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки, №5. – 2004. –С. 201-206.

 

Матеріали конференцій:

Резнікова Н.В. Моделювання сучасних валютних криз // Моделювання міжнародних відносин. Тези доповідей. К.: КНУ імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2004. —С.154-156.

Резнікова Н.В. Трансмісійний механізм валютної кризи у контексті регіоналізації // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. Донецк: ДонНУ, 2005. –С.1085-1089.

Резникова Н.В. Торговля со странами ЕС как фактор стабильности национальной валютной системы Украины. Випуск 47. Частина ІІ. Актуальні проблеми міжнародних відносин: збірник наукових праць. К.:КНУ імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2004. –С.50-52 (рос. мовою).

     В інших виданнях:

Резнікова Н.В. Можливість виникнення валютних криз в Україні в контексті руху фінансових потоків // Фінансовий ринок України.- №6-7. - 2004. - С.3-6.

Резнікова Н.В. Досвід країн Центральної та Східної Європи в мінімізації негативних впливів валютних криз // Персонал. К.: Міжрегіональна Академія управління персоналом, №8. —. —С.82-84.

Резникова Н. Движение финансовых потоков и угрозы валютных кризисов в Украине. Новости. Аналитика. Комментарии. - http://www.for-ua.com.

Резнікова Н. Трансформація в країнах Центральної і Східної Європи: перспективи для України. Новини. Аналітика. Коментарі. - http://www.for-ua.com.

Резнікова Н. Економічна безпека України і проблеми розвитку. Новини. Аналітика. Коментарі.  - http://www.for-ua.com.

Резнікова Н.В. Капіталу міграція // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л.В. Губерський (голова) та ін. –К.: Знання України, 2004. –Т.1. –с. 586

Резнікова Н.В. Криза фінансова // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л.В. Губерський (голова) та ін. –К.: Знання України, 2004. –Т.1. –-697 с.

АНОТАЦІЯ

Резнікова Н.В. Регіоналізація валютних криз в умовах економічної глобалізації. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. –Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.

У дисертації досліджено теоретико-методологічні засади регіоналізації валютних криз з точки зору аналізу причин та шляхів іхнього поширення. Обгрунтовується, що трансмісійність валютних криз пов’язана із зростаючою взаємозалежністю національних економік у межах регіону, впливом цього явища на розвинені країни і країни з перехідною економікою та його глобальними наслідками для функціонування світової економіки в контексті розвитку інтеграційного співробітництва. З метою мінімізації негативних наслідків валютних потрясінь, в дослідженні визначаються основні форми трансмісійного механізму регіональних валютних криз. У процесі дослідження з’ясовано природу регіоналізації валютних криз та їх трансмісійний характер як результат фінансово-економічної конвергенції національних економік в умовах глобалізації  

Дисертація містить рекомендації щодо розробки стратегії запобігання регіональній валютній кризі в Україні у процесі формування її геоекономічної політики.

Ключові слова: валютні та фінансові кризи, регіоналізація валютних криз, трансмісійний механізм валютної кризи, економічна глобалізація, фінансова інтеграція.

АННОТАЦИЯ

Резникова Н.В. Регионализация валютных кризисов в условиях экономической глобализации. –Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 –мировое хозяйство и международные экономические отношения. –Институт международных отношений Киевского национального университета имени Тараса Шевченка, Киев, 2005.   

В диссертации исследованы теоретико-методолгические основы регионализации валютных кризисов в контексте возникновения и распространения валютных кризисов. Научно обосновано через призму региональности валютных кризисов сущностную основу регионализации не только как процесса физико-географического распространения валютного потрясения, но методологической основы, которая состоит в конвергенционном механизме трансмиссии валютного кризиса и усиления экономической, и, в частности, финансовой глобализации. Используя теоретико-эконометрическое моделирование аргументировано неоднозначность координационного и кооперационного эффектов международного сотрудничества на развитие региональных валютных потрясений.

Ключевые слова: валютные и финансовые кризисы, регионализация валютных кризисов, трансмиссионный механизм валютных кризисов, экономическая глобализация, финансовая интеграция.      

ANNOTATION

Reznikova N.V. The currency crisis’regionalization in the terms of economic globalization. –Manuscript.

The thesis for defending of the candidate of economic sciences academic degree. The speciality 08.05.01 –World Economy and International Economic Relations. – The Institute of International  Relations of Kiev Tarasa Shevchenko National University, Kyiv, 2005.

This thesis has researched the conceptual and methodological foundations of the regional currency crisis in the context of the changing in the economic globalization. Particularly, there discovered the theoretical and practical aspects of currency crisis, its modern tendency changes, determined the impact of the globalization to the changes in the currency instability’s nature and transmission’mechanism.

The main objective of the dissertation is to understand the causes and symptoms of currency crises by reviewing the seminal literature and outlining some of the significant issues. This thesis accentuates upon the need to comprehend the process, which may lead to inconsistency  of the policies and render the situation favourable for a speculative attack. This involves, broadering the determinants of exchange rate crises beyond economic fundamentals, incorporating non-economic factors. In particular, the development of a model that bridges the gap between the conventional and non-conventional determinants of a currency crises. There has been presented a classification of currency crisis as a part of financial crisis to demonstrate the evolution of this economic category during the last century.    

The thesis highlights the most substantial problems of understanding the mechanism of currency crisis’s transmission and its particularities depending on different integration’s stages. We deals with coordination and cooperation effect of world trade trying to identify the regional aspect of currency instabilities and to emphasize the role of trade and finance linkages in the spread of currency crisis. Neither coordination nor cooperation eliminates the possibility of crises induced by self-fulfilling expectations.  However, coordination and cooperation reduce the set of parameters for which simultaneous devaluations is an equilibrium and are therefore welfare improving. Both are stabilizing in the sense that they reduce the number of equilibria. Because multiple equilibria due to self-fulfilling expectations are a natural outcome of our type of model, the role of coordination on a specific equilibrium is important. In contrast to cooperation, coordination does not require a commitment technology, and should therefore be relatively easy. There has been shown however that coordination reduces the possibility of simultaneous devaluations, at the cost of making each country’s more dependent on the other’s fundamentals. In such way we tend to insist on the inconsistency of the regionalism as a form of global processes in world economy.

Key words: currency and financial crisis, regionalization, mechanism of currency crisis’ transmission,  economic globalization, financial integration, cooperation, coordination.




1. Введение Основные средства часто называемые в экономической литературе и на практике основными фондами
2. Законодательство Российской Федерации об охране труда.html
3. психологических творческих предпосылок к овладению избранной специальностью
4. Угорській імперії де українців визнавали за окремий народ який може творити свою самостійну політичну істо
5. MB Pentium 2
6. .11.028.1-006.354
7. е. к его деформации
8. і. Засоби політики
9. Реферат- Мини государства Европы
10. Вказівки до оформлення дипломних робот
11. Тема- Культ научнотехнического разума и его противники Студент-
12. Лекция 5. ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТЬ И ЭФФЕКТИВНОСТЬ ТРУДА 5
13. ПТколичество продукции производимой за ед
14. Судовое главное энергетическое оборудование турбинное Диаграмма S i рабочего процесса в ос
15. Конспект лекций по нормативной дисциплине Экономика труда и социально трудовые отношения для
16. Вступ Функції та завдання Київського апеляційного адміністративного суду далі ~ КААС
17. ва обеспеч перемещ грузов и пассажиров внутри городов в междугород межрайонном и междунар сообщениях
18. Тема- 1 Підприємство в сучасній системі господарювання План Вимоги до економічних знань спеціал
19. Технологические требования к конструкции штампованных деталей часть 2
20. вариант ~ это то что все мы воспринимаем