Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

іСутність її полягає в томущо вчитель навчає кожного учня індивідуально що дає змогу враховувати ос

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-03-30


Форма організації навчання— це обмежена в часі та просторі взаємозумовлена діяльність педагога й учня, викладача й студента.

Формиорганізаціїнавчання:

• індивідуальна,

• групова,

• класноурочна,

• беллланкастерська,

• дальтонплан,

• бригаднолабораторна.

Індивідуальна форма навчання виникла в античних країнах і широко використовувалась у 

середньовічній Європі.Сутність її полягає в тому,що вчитель навчає кожного учня індивідуально, що дає змогу враховувати особистісні можливості учнів і відповідно визначати зміст, форми й методи навчальної роботи.

Групова форма навчання набула значного поширення в період середньовіччя й зберігалася в багатьох школах Європи ще у XIX ст.Застосовуючи цю форму,вчитель навчає групу дітей,які перебувають на різних щаблях вікового й інтелектуального розвитку.

Класно-урочнаформа навчання бере свій початок з братських шкіл України і Білорусі. Саме у них відпрацьовувались елементи урочної системи. Сутність класноурочної системи зводиться до того, що учитель одночасно навчає чималу групу дітей (до 45 осіб),

які перебувають приблизно на однаковому рівні анатомофізіологічного і психічного розвитку, заняття проводиться у класній кімнаті, за постійним розкладом і регламентом.Наукове обґрунтування класноурочної форми навчання дав чеський педагог Ян Амос Коменський у фундаментальній праці 

"Велика дидактика" (1657 р.). Після її появи урок став провідною формою навчання у всіх школах світу.

Беллланкастерськаформа навчання виникла наприкінці XVIII —

на початку XIX ст. в Англії. її назва походить від імен засновників —священика А.Белля і Дж. Ланкастера.

У цей період в Англії бурхливо розвивався капіталізм, з'являлись все нові виробництва, на які залучалась велика кількість селян. Відповідно гостро постала потреба масової освіти робітників та їх дітей. А вчителів не вистачало.Тому одному вчителеві доручали навчання 250—300 учнів різного віку. Але одноосібно учитель не міг цього зробити. Тому ідея реалізовувалася так: учнів розподіляли на групи з 25—30 осіб. До кожної групи прикріпляли старшого учня 

(монітора); учитель спочатку навчав елементів грамоти старших учнів, а вони у своїх групах передавали здобуті знання своїм товаришам. Крім того, монітори відповідали за порядок і дисципліну. Таке навчання ще називали "взаємним".Подібна система виявилася малоефективною, тому беллланкастерська форма навчання існувала недовго.

Дальтонплан.Виникла вона на початку XX ст. у США з метою формування в дітей ініціативності, самостійності, винахідливості,діловитості. Уперше запровадила й описала цю форму навчання вчителька з м. Дальтона Е. Паркхерст. Технологія навчання була така: зміст навчального матеріалу з кожної дисципліни поділявся на частини (блоки), кожен учень отримував індивідуальне завдання у формі плану й самостійно його виконував. Потім звітувався, набираючи відповідну кількість балів, а потім отримував наступне завдання.

Бригадно-лабораторна форма навчання зародилась у 20-х роках минулого століття

в радянській школі. Це була своєрідна спроба модернізувати систему дальтон-плану на

колективістських засадах. З учнів класу формували бригади по 5—9 осіб, на чолі яких стояли обрані бригадири. Навчальні завдання у вигляді планів давались на бригаду, яка мала працювати над його виконанням. Після закінчення визначеного періоду бригадир звітував перед педагогом провиконання завдання, на основі чого оцінювалась робота членів бригади.

Урок — це форма організації навчання, за якої вчитель веде заняття за стабільним розкладом і регламентом з постійним складом учнів, котрі мають приблизно однаковий рівень фізичного й психічного розвитку. Урок залишається основною формою навчання у всіх типах навчальних закладів і нині.

Методи навчання (гр. mеthodos — шлях пізнання, спосіб знаходження істини) — це впорядковані способи взаємопов'язаної, цілеспрямованої  діяльності педагога й студентів, спрямовані на ефективне розв'язання навчальновиховних завдань. Вони реалізуються через систему прийомів і засобів навчальної діяльності.

Прийоми навчання — це складова методу, конкретні дії педагога й студентів, спрямовані на реалізацію вимог тих чи тих методів.

Засоби навчання — це різноманітне навчальне обладнання, що використовується у системі пізнавальної діяльності (книги, письмове приладдя, лабораторне обладнання, технічні засоби та ін.)

Розмежовують три групи методів навчання: словесні, наочні, практичні. Спершу охарактеризуємо словесні (розповідь, пояснення, бесіда, лекція, інструктаж, робота з книгою).

Розповідь — це метод навчання, який передбачає оповідну, описову форму розкриття навчального матеріалу 

з метою спонукання студентів до створення в уяві певного образу. Інколи цей метод називають 

"малювання словом".

Пояснення — вербальний метод навчання, за допомогою якого педагог розкриває сутність певного явища, закону, процесу. Він ґрунтується не стільки на уяві, скільки на логічному мисленні з використанням попереднього досвіду студентів.

Бесіда передбачає використання попереднього досвіду студентів з певної галузі знань і на основі 

цього приведення їх за допомогою діалогу до усвідомлення нових явищ, понять або відтворення вже наявних. З цього погляду виділяють два види бесіди: евристичну й репродуктивну.

Лекція 

— це метод, за допомогою  якого педагог у словесній формі розкриває сутність наукових 

понять, явищ, процесів, логічно пов'язаних, об'єднаних загальною темою.

• Важливе місце у навчальному процесі займає інструктаж.

Він передбачає розкриття норм поведінки, особливостей використання методів і навчальних засобів, дотримання правил безпеки під час виконання навчальних операцій.

• Чільне місце серед групи словесних методів посідає метод роботи з книгою.

Ефективне навчання неможливе без широкого використання наочних методів. Наочні методи передбачають насамперед  використання демонстрації та ілюстрації.

Демонстрація —це метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у натурі, динаміці.

• Ілюстрація — метод навчання, за якого предмети і процеси розкриваються через їх символічне зображення 

(світлини, малюнки,схеми, графіки та ін.).

Спостереження як метод навчання передбачає сприймання певних предметів , явищ, процесів у природному й виробничому середовищі без втручання у ці явища і процеси.

Практичні методи навчання сприяють формуваннню вмінь і навичок, логічному завершенню ланки пізнавального процесу стосовно конкретної теми, розділу.

Лабораторний метод передбачає організацію навчальної роботи шляхом використання 

спеціального обладнання та певної технології для набуття нових знань або перевірки наукових 

гіпотез на рівні досліджень.

  •  практична робота спрямована на використання  набутих знань у розв'язанні практичних завдань.Наприклад, виготовлення моделі якогось пристрою.

У навчальній практиці значне місце відводиться вправам.

Вправа— це метод навчання, сутність якого полягає у цілеспрямованому, багаторазовому повторенні студентами окремих дій чи операцій з метою формування умінь та навичок.

• У дидактиці за характером навчальної праці виділяють різні види вправ: письмові , графічні

, технічні та ін.

• Щодо навчальної мети вирізняють такі вправи: підготовчі, пробні (попереджувальні, коментовані

,пояснювальні), тренувальні (за зразком, інструкцією, завдання без докладних вказівок), творчі.

Методи навчання за характером логіки пізнання

• Аналітичний метод передбачає мисленнєвий або практичний розклад цілого на частини з метою

вивчення їх суттєвих ознак.

• Індуктивний метод — це шлях вивчення предметів, явищ від одиничного до загального.

• Дедуктивний метод, навпаки, базується на вивченні навчального матеріалу від загального

до окремого, одиничного.

• Традуктивний метод передбачає висновки від одиничного до одиничного, від часткового

до часткового, від загального до загального.

Методи навчання за рівнем самостійної розумової діяльності

• Проблемний виклад передбачає створення викладачем проблемної ситуації, допомогу

студентам у виділенні та "прийнятті" проблемного завдання.

• Частково-пошуковий метод включає студентів у пошук шляхів, прийомів і засобів розв'язання пізнавального завдання.

  •  Дослідницький метод спрямований на включення студентів у самостійне розв'язання пізнавального завдання з використанням необхідного обладнання.




1. тематические формулы1
2. С~леміне ~арап кісіні таны деп бекер айтпа~ан хал~ымыз
3. тематически поставляемые руководству предприятия данные по затратам позволяют фактически управлять бизнес
4. Лекція 7. Цілепокладання в технологіях соціальної роботи Процесуальна теорія технології соціальної ро
5. Поволжский государственный университет телекоммуникаций и информатики КОЛЛЕДЖ СВЯЗИ
6.  Неопределенный интеграл5 1
7. лекция русский язык 28 ноя
8. ННЦМД
9. Пир и Федр1 Картезианство направление в философии и естествознании 17 18 вв
10. летнее мировое противостояние по социальноидеологическому признаку казавшееся всепоглощающей осью миров
11. Сознание одно из основных понятий философии социологии и психологии обозначающее способность идеальног
12. Особенности зрительного восприятия
13. ИА Крылов Волк и ягненок
14. ТЕМА 5 Товарный маркетинг 5
15. ~ 245 с Рецензенты- доктор философских наук профессор Айдемиров Н
16. РелигиоПолис Приволжский филиал Института социологии РАН Российское объединение исследователей рели
17. Тема 5 Классы проблем и методические основы их решения Лабораторное занятие 2 2 часа ~ решение проблемы
18. Методы изучения эластичности спроса и предложения
19. Шарон специализированный онкологический центр Давидов и др
20. Реферат- Ответы на билеты к госэкзаменам (Международный независимый эколого-политологический университет)