Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

Тема 4 Бухгалтерські рахунки та подвійний запис Тема 4

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-03-30


Тема 4. Бухгалтерські рахунки та подвійний запис

Тема 4. Бухгалтерські рахунки та подвійний запис

Мета вивчення теми:

з’ясувати взаємозв’язок балансу й рахунків бухгалтерського обліку;

засвоїти порядок відображення господарських операцій підприємства в системі рахунків бухгалтерського обліку способом подвійного запису;

засвоїти порядок визначення дебетових і кредитових оборотів та кінцевих залишків на активних і пасивних рахунках;

засвоїти порядок складання оборотної відомості за синтетичними рахунками.

План вивчення теми:

Рахунки, їх зміст і побудова. Класифікація рахунків.  Подвійний запис на рахунках бухгалтерського обліку та його суть. План рахунків бухгалтерського обліку. Синтетичне та аналітичне групування господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку. Узагальнення даних синтетичного і аналітичного обліку. Взаємозв'язок рахунків і балансу.

Рекомендовані джерела:

основні - 5, 6, 12,16,

додаткові - 7, 14, 21, 25, 36, 37, 44, 50, 99, 100.

Зміст теми

Рахунки бухгалтерського обліку - це спосіб угрупування, і поточного відображення та контролю наявності й руху господарських засобів підприємства, джерел його формування, господарських процесів і результатів таких процесів.

Для кожної групи ресурсів підприємства, джерел їхнього формування й господарських процесів відкривають рахунок. Зміст, призначення й побудова рахунків обумовлена об'єктами, що на них обліковується.

Рахунки бухгалтерського обліку схематично зображують у вигляді двосторонньої таблиці, лівий бік якої називають дебет, а правий - кредит. Схематично будову рахунка можна представити на рис. 4.1.

Рис. 4.1. Схематичне зображення бухгалтерського рахунку.

На початку таблиці (над схемою рахунка) вказується назва рахунка - найменування елементу обліку (наприклад "Розрахунки з підзвітними особами").

На рахунках відображають господарські операції, тобто зміни ресурсів і їхніх джерел. При цьому збільшення об'єкта обліку записують на одному боці рахунку, а зменшення - на іншому. Підсумки записів за дебетом рахунку називають дебетовим оборотом, за кредитом - кредитовим оборотом. Залишок на рахунку називають сальдо.

Усі рахунки обліку можна поділити на активні, пасивні та позабалансові. Активні рахунки призначені для відображення інформації про наявність і рух господарських засобів, тобто необоротних активів, оборотних активів та витрат. Пасивні рахунки призначені для відображення інформації про наявність і зміни джерел формування активів, тобто власного капіталу, забезпечень, зобов'язань та доходів. Позабалансові рахунки використовують в основному для контролю за здійснюваними господарським операціями. Інформація щодо них не бере участі у формуванні даних бухгалтерського балансу та не відображається у балансі.

При відкритті рахунків у них записують початкові залишки - сальдо на підставі даних статей балансу або сальдо на кінець періоду тих самих рахунків. Якщо сальдо початкове відсутнє в таблиці проставляється "-". Сальдо в активних рахунках записують у дебеті рахунку. Сальдо в пасивних рахунках - у кредиті рахунку.

В активних рахунках збільшення відображають за дебетом, а зменшення - за кредитом. У пасивних рахунках, навпаки, збільшення відображають за кредитом, а зменшення - за дебетом.

Для визначення залишку на кінець місяця (кінцевого сальдо) на активному рахунку необхідно до початкового сальдо додати дебетовий оборот і відняти кредитовий оборот. У пасивних рахунках - до початкового сальдо додати кредитовий оборот і відняти дебетовий оборот. Схема активного рахунку представлена на рис. 4.2. Схема пасивного рахунка представлена на рис. 4.3.

        Рис. 4.2. Схема активного рахунку.                         Рис. 4.3. Схема пасивного рахунку.

Сальдо на кінець звітного періоду в активному рахунку розраховується за формулою.

Скд = Спд + Обд - Обк,                                                    (1)

Сальдо на кінець звітного періоду в пасивному рахунку розраховується за формулою.

Скк = Спк - Обд + Обк,                                                    (2)

де:

Скд - сальдо на кінець звітного періоду по дебету рахунка;

Спд - сальдо на початок звітного періоду по дебету рахунка;

Обд - оборот по дебету рахунку (сума операцій по дебету);

Обк - оборот по кредиту рахунка (сума операцій по кредиту);

Спк - сальдо на початок звітного періоду по кредиту рахунка;

Скк - сальдо на кінець звітного періоду по кредиту рахунка.

Класифікація рахунків бухгалтерського обліку здійснюється за такими ознаками:

  1.  за взаємозв’язком із балансом;
  2.  за ступенем деталізації облікової інформації;
  3.  за економічним змістом;
  4.  за порядком відображення у фінансовій звітності;
  5.  за призначенням та структурою.

За взаємозв’язком із балансом рахунки поділяють на активні, пасивні та активно-пасивні. Активні рахунки призначені для обліку наявності та руху активів підприємства, пасивні - капіталу, забезпечень та зобов’язань. Активно-пасивні рахунки використовують для обліку розрахунків.

За ступенем деталізації облікової інформації бухгалтерські рахунки бувають синтетичні та аналітичні. Синтетичні - призначені для обліку господарської діяльності підприємства в узагальненому вигляді (наприклад, рахунок 37 "Розрахунки з різними дебіторами"). Для додаткової деталізації всередині синтетичного рахунка використовують субрахунки (наприклад, 372 "Розрахунки з підзвітними особами"). Якщо необхідна детальна характеристика об’єктів обліку, то застосовують аналітичні рахунки (наприклад, 372 "Розрахунки з підзвітними особами" аналітичний рахунок "Петренко А.Т.").

Відповідно до економічного змісту рахунки поділяють на рахунки активів, джерел утворення активів та господарських процесів. Рахунки активів - це рахунки 1-3 класів Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291 (далі - План рахунків). На них обліковують необоротні активи, оборотні активи, відкладені витрати та необоротні активи, призначені для продажу. Рахунки джерел утворення засобів об’єднують рахунки класів 4-6 Плану рахунків та включають джерела власних, залучених засобів, відкладені доходи. Рахунки господарських процесів включають рахунки обліку доходів і результатів діяльності (7 клас) та рахунки обліку витрат (8 і 9 класи).

Згідно з порядком відображення у фінансовій звітності рахунки класифікують на балансові, номінальні та позабалансові. Балансові рахунки мають початкове та кінцеве сальдо й відображаються в балансі (1-6 класи Плану рахунків). Номінальні рахунки не мають залишків на початок і кінець періоду та використовуються для заповнення звіту про фінансові результати (7-9 класи Плану рахунків). На позабалансових рахунках обліковують активи та зобов’язання, які не належать підприємству або визнання яких на звітну дату неможливе (0 клас Плану рахунків).

За призначенням та структурою бухгалтерські рахунки поділяють на основні, регулюючі, бюджетно-розподільчі, операційні, фінансово-результатні та інші. Основні, у свою чергу, групують на матеріальні, нематеріальні, грошові, капіталу, розрахунків. Регулюючі рахунки бувають контрактивні й контрпасивні, а операційні рахунки - калькуляційні, збірно-розподільчі, бюджетно-розподільчі.

Кожна господарська операція, яка здійснюється на підприємстві, викликає зміни двох об’єктів бухгалтерського обліку, а тому відображається у двох бухгалтерських рахунках.

Спосіб, за допомогою якого господарські операції відображаються на рахунках бухгалтерського обліку, називається подвійний запис.

Отже, відображення кожної господарської операції двічі, за дебетом одного й за кредитом іншого рахунку в одній і тій же сумі, називають подвійним записом.

Взаємозв'язок між рахунками, що виникає шляхом подвійного запису, називають кореспонденцією рахунків, а рахунки, які беруть участь у такій кореспонденції - кореспондуючими. Кореспонденція рахунків, із використанням вимірників, як правило грошового, називається бухгалтерською проводкою.

Враховуючи сутність бухгалтерських рахунків та подвійного запису, всі господарські операції можна поділити на чотири типи.

При першому типі господарські операції спричиняють зміни тільки в активних рахунках: за одним активним рахунком запис проводиться за дебетом, а іншим активним рахунком за кредитом на однакову суму. Загальний підсумок балансу не змінюється, тому, що зміни відбуваються тільки в активі балансу.

При другому типі господарські операції спричиняють зміни тільки в пасивних рахунках: за одним пасивним рахунком запис проводиться за дебетом, а іншим пасивним рахунком за кредитом на однакову суму. Загальний підсумок балансу не змінюється, тому, що зміни відбуваються тільки в пасиві балансу.

При третьому типі господарські операції спричиняють зміни в активних та пасивних рахунках: за одним активним рахунком запис проводиться за дебетом, а іншим пасивним рахунком за кредитом на однакову суму. Загальний підсумок балансу збільшується, тому, що сума записана за дебетом активного рахунку призводить до збільшення статті активу, а сума записана за кредитом пасивного рахунку призводить до збільшення статті пасиву.

При четвертому типі господарські операції спричиняють зміни в активних та пасивних рахунках: за одним пасивним рахунком запис проводиться за дебетом, а іншим активним рахунком за кредитом на однакову суму. Загальний підсумок балансу зменшується, тому, що сума записана за дебетом пасивного рахунку призводить до зменшення статті пасиву, а сума записана за кредитом активного рахунку призводить до зменшення статті активу.

Характеристику кожного типу змін можна схематично зобразити на рис. 4.4:

  1 тип змін       2 тип змін

  3 тип змін       4 тип змін

Рис. 4.4. Типи кореспонденції рахунків під впливом господарських операцій.

де: ∑ - сума господарської операції.

Крім подвійного запису, в бухгалтерському обліку використовується і хронологічний запис. Сутність такого запису полягає в тому, що всі господарські операції записуються у послідовності їх здійснення, тобто в хронологічному порядку. В результаті хронологічного запису здійснюється контроль правильності облікових записів за певний обліковий період.

План рахунків бухгалтерського обліку - систематизований перелік найменувань і шифрів синтетичних рахунків та субрахунків, що відображають групування необхідної інформації про господарську діяльність підприємства.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій застосовують підприємства, організації та інші юридичні особи (крім банків і бюджетних установ), а також виділені на окремий баланс філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичних осіб. До його складу входять десять класів

Клас 1. Необоротні активи.

Він призначений для узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій, капітальних інвестицій, довгострокової дебіторської заборгованості та інших необоротних активів, а також зносу необоротних активів.

Клас 2 . Запаси.

У ньому узагальнюється інформація про наявність і рух, предметів праці, що належать підприємству, які призначені для обробки, переробки, використання у виробництві та для господарських потреб, а також засобів праці.

Клас 3 . Кошти, розрахунки та інші активи.

Даний клас відображає інформацію про наявність та рух грошових коштів (в національній та іноземній валюті) в касах і на поточних рахунках підприємства, грошових документів, короткострокових векселів отриманих, фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів та витрат майбутніх періодів.

Клас 4. Власний капітал та забезпечення зобов'язань.

Цей клас забезпечує узагальнення інформації про стан і рух різновидів власного капіталу (статутного, пайового, додаткового, резервного, вилученого, неоплаченого, а також нерозподіленого прибутку (непокритих збитків), цільових надходжень, забезпечення майбутніх витрат і платежів, страхових резервів.

Клас 5. Довгострокові зобов'язання.

За допомогою цього класу рахунків здійснюється облік та узагальнення інформації про заборгованості підприємства банкам за отримані кредити, які не є поточними зобов'язаннями (не підлягають погашенню протягом 12 місяців або операційного циклу); витрати за зобов'язаннями із залученням позик (крім банківських), на які нараховуються відсотки; сума податку на прибуток, яку належить сплатити в майбутніх періодах; витрати за виданими довгостроковими векселями та розповсюдженими облігаціями.

Клас 6. Поточні зобов'язання.

Він використовується для обліку та узагальнення інформації про зобов'язання, які будуть погашені в звичайному ході операційного циклу або протягом 12 місяців.

Клас 7. Доходи і результати діяльності.

Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про доходи підприємства від звичайної (операційної, інвестиційної, фінансової) та надзвичайної діяльностей.

Клас 8. Витрати за елементами.

Даний клас узагальнює інформацію про витрати протягом звітного періоду.

Клас 9. Витрати діяльності.

Він призначений для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та витрат на запобігання надзвичайних подій та ліквідацію їх наслідків.

Клас 0. Позабалансові рахунки.

Останній клас плану рахунків призначений для групування бухгалтерських позабалансових рахунків.

План рахунків складається з рахунків першого та другого порядку: синтетичних рахунків та субрахунків, кожному з яких присвоєно номер (код).

У Плані рахунків шифри (коди, номери) рахунків можуть бути двоцифровими та трицифровими. Структуру коду рахунку можна представити наступним чином рис. 4.5.

Рис. 4.5. Структуру коду рахунку.

Синтетичні рахунки - це балансові рахунки, що узагальнюють облік господарської діяльності підприємства. Синтетичні рахунки призначені для обліку інформації в узагальненому вигляді і в грошовому вимірнику.

Облік наявності та змін сукупностей економічно однорідних господарських засобів і джерел їх утворення в грошовому вимірнику називається синтетичним обліком.

Для детальної характеристики об'єктів бухгалтерського обліку використовуються аналітичні рахунки, в яких крім вартісного (грошового) вимірника використовуються натуральні й трудові вимірники.

Аналітичний облік (грец. analitykos - відповідний) - детальне відображення в натуральних і грошових вимірниках господарських операцій активів, капіталу та зобов’язань на аналітичних (допоміжних) бухгалтерських рахунках. При веденні аналітичного обліку виникає потреба об’єднувати однорідні аналітичні рахунки в проміжні ланки між аналітичними й синтетичними рахунками. Найбільше групування аналітичних рахунків, що безпосередньо передує відповідному синтетичному рахунку, називається аналітичним субрахунком (рахунком другого порядку).

Між синтетичними й аналітичними рахунками існує нерозривний зв'язок, тобто на аналітичних рахунках відображаються ті ж зміни, що й на синтетичних, але більш докладно, значення дебету і кредиту кожного аналітичного рахунка те ж саме, що й синтетичного рахунка; сума сальдо, сума оборотів на дебеті, сума оборотів на кредиті всіх аналітичних рахунків даної групи відповідно дорівнюють сальдо, обороту на дебеті і обороту на кредиті синтетичного рахунка. Тому загальні підсумки записів на аналітичних рахунках мають відповідати сумам, записаним на синтетичних рахунках бухгалтерського обліку.

Записи, зроблені на синтетичних рахунках, наприкінці місяця узагальнюють в оборотній відомості синтетичного обліку.

Особливість оборотної відомості та синтетичних рахунків полягає в забезпеченні трьох пар рівностей:

  1.  підсумки залишку на початок місяця за дебетом і кредитом;
  2.  підсумки оборотів за дебетом і кредитом;
  3.  підсумки на кінець місяця за дебетом і кредитом.

Аналогічно складаються оборотні відомості аналітичного обліку, в яких суми залишків і оборотів аналітичних рахунків повинні відповідати таким самим показниками синтетичного рахунку, до якого ведуться аналітичні рахунки. На основі оборотних відомостей синтетичного обліку складають баланс.




1. Статья 54. Ответственность за уклонение от участия в коллективных переговорах непредоставление информации н
2. вах Автотрофность геторотрофность
3. НА ТЕМУ- АНАЛИЗ И МОДЕЛИРОВАНИЕ ГРАНИЦ ЦЕНОВОГО КОРИДОРА ДЛЯ УСЛУГ КОСМИЧЕСКИХ СИСТЕМ СВЯЗИ
4. на тему- Возникновение и развитие рынка ценных бумаг в Российской Империи Преподаватель Удалищев Д
5. ЗВЕРСТВАХ В КОСОВО В ИСТОРИЧЕСКОМ КОНТЕКСТЕ Если история и впрямь может служить уроком то многие расска
6. Анализ финансовой отчетности ГУП Весна
7. от индивидуального коттеджа или виллы до четырех пятиэтажных домов комбинированной структуры с квартирам
8. Лекция 1 Характеристика БЖД как учебной и научной дисциплины
9. Пояснiть стилiстичну диференцiацiю української лексики
10. Роль государства в обществе Социалистическое государство- доктрина и практика Легитимность власти-
11. инвентаризация теоретических моделей и эмпирических методик которые можно использовать как готовые иссл.
12. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Донец
13.  Примеры- Биогенетическая теория- Ф
14. Задачи статистики рынка товаров и услуг
15. Економіка підприємств різних типів студентами спеціальності 5
16. Контрольная работа- Политический режим.html
17. філософія Філософське осмислення релігії
18. Реакции замещения- а реакции замещения ОНгруппы спиртов на галоген.html
19. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук Київ
20. Криминологическая характеристика и профилактика преступлений, относящихся к компетенции ОВ