Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

ТНК у міжнародній економіці Виконавла- Студентка факультету економіки і менеджменту

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2015-12-27


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

Київський університет ринкових відносин

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Міжнародна економіка »

на тему:

«ТНК у міжнародній економіці»

Виконав(ла):

Студентка факультету економіки і менеджменту

4 курсу,  групи ФЗ-1/11

Спеціальності «Фінанси та кредит»

заочної форми навчання

Гордійчук Юлія Олександрівна

                 (П. І. Б. студента )  

Перевірив:

К.е.н,доц. Яншина А.М.

              (П. І. Б. викладача)

                          

Київ-2014

Зміст

Вступ

1. ТНК у міжнародній економіці

2.Висновок.

3. Список використаної літератури.

Вступ

На рубежі ХХ – XXI століть у світовій економіці спостерігається інтенсивна глобалізація виробничої та інвестиційної діяльності, що призводить до поступового об’єднання історично відособлених і різних економік у єдине ринкове господарство. У ході цього процесу відбувається утворення нової економічної системи, у якій бар’єри на шляху міжнародної інвестиційної, виробничої і торговельної діяльності або цілком відсутні, або зведені до мінімуму. Основою глобалізації та її головною рушійною силою є транснаціональні корпорації (ТНК), які завдяки прямим закордонним інвестиціям (ПЗІ) постійно посилюють свій вплив як на розвиток міжнародних економічних відносин, так і на конкурентноздатність національних економік.

Масштаби операцій та могутність сучасних транснаціональних корпорацій обумовили інтерес суспільства до них, що сприяло появі значної кількості поглядів на діяльність ТНК та її наслідків для економіки України. При цьому більшість існуючих поглядів все ж є досить однобічними, бо майже апріорно вважається, що прямі закордонні інвестиції ТНК є безсумнівним благом, та від їх залучення залежить структурна перебудова економіки України, технічна і технологічна модернізація як самого виробництва, так і всієї економічної та соціальної інфраструктури.

Також вважається, що залучений в Україну обсяг ПЗІ в декілька разів менший, ніж його можна отримати, виходячи з економічного потенціалу країни, і, безперечно, значно менший за необхідний. Більшість вчених пропонують використовувати в Україні відносно вдалий досвід країн Південно-Східної Азії та Східної і Центральної Європи, які залучили значні обсяги закордонних інвестицій ТНК та у цілому досить успішно інтегрувалися у світове господарство.

Однак, слід зазначити, що за останні роки у світовій економіці відбулися знакові події (насамперед, валютно-фінансові кризи у Південно-Східної Азії, країнах Латинської Америки і СНД, довгострокова економічна стагнація в Японії, значні коливання курсів провідних світових валют), які свідчать про появу в епоху глобалізації нових чинників, що вже почали суттєво впливати на стійкість як окремих національних фінансових систем, так і міжнародних валютно-кредитних відносин.

В останні роки істотні зміни відбулися також і в інвестиційних стратегіях ТНК: основні потоки ПЗІ тепер спрямовуються на фінансування операцій по злиттям і поглинанням (ЗіП). Така стратегія дозволяє ТНК у найкоротший термін і в деяких випадках при відносно невеликих витратах вийти на ринок приймаючої країни. Однак, нова стратегія ТНК нівелює основні позитивні наслідки залучення прямих закордонних інвестицій для приймаючої країни, тому що купівля ТНК місцевої компанії може і не супроводжуватися передачею новітніх технологій, значним збільшенням робочих місць і зростанням експортних постачань.

Отже, можна констатувати, що на початку ХХІ сторіччя у світі, завдяки глобалізації виробничої та інвестиційної діяльності й значного підсилення ролі ТНК, сформулювалась дійсно нова міжнародна економічна система. Нові реалії обумовлюють переосмислення багатьох аспектів розвитку міжнародного господарства, спонукають дослідників по-новому подивитися на наслідки інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій та на причини нерівномірного розподілу доходу у світовій економіці.

1. ТНК у міжнародній економіці

Перше уявлення про ТНК як категорію можна одержати через з’ясування значення слів «корпорація» і «транснаціональна». Корпорація — пізньолатинське слово, яке означає певні об’єднання, спілки, що створюються для досягнення певних цілей. Коли вживають слова «транснаціональне», «транснаціональний», то під ними розуміють щось таке, що виходить за межі однієї держави, що пов’язане з міжнародною або регіональною діяльністю. Отже, можна сказати, що ТНК — це відповідні об’єднання, спілки, діяльність яких не обмежена рамками однієї нації або держави.

Як правило, ТНК створювалися в межах функціонування світового господарства. Вони не лише певною мірою підривають суверенітет країн, що розвиваються, а й посягають на національні інтереси і ряду розвинутих капіталістичних держав. За даними ООН, уже на початок 80-х років ТНК мали в країнах, що розвиваються, 27 філій. Із них 44,2 % належали США, 22,8 — Великобританії, 6,6 — Японії, 5,3 — Франції, 4,9 % — ФРН. Загальний обсяг прямих приватних капіталовкладень корпорацій розвинутих капіталістичних країн оцінювався на початок 1982 р. у 130 млрд дол. (на початок 1972 р. — 45 млрд дол.).

На зарубіжних підприємствах ТНК працює близько 14 млн осіб. Каналами ТНК уже в середині 70-х років здійснювалося 90 % експорту приватного капіталу. Переважно він спрямовувався в країни Азії, Африки, Латинської Америки.

На початок третього тисячоліття виробництво товарів і послуг на підприємствах ТНК становило 7 % світового обсягу ВВП.

Слід зазначити, що вкладення коштів через ТНК дуже вигідне. Підраховано, наприклад, що за період 1975—1984 рр. американські корпорації вклали в економіку країн, що розвиваються, 22,5 млрд дол., а отримали прибутків за цей самий період 84,4 млрд дол., з яких 31,6 млрд дол. реінвестовано в економіку молодих держав, 
а 52,8 млрд дол. (чистий прибуток) переведено в США.

Діяльність ТНК, особливо в молодих державах, веде до величезних фінансових збитків, поглиблює диспропорції в розвитку їх економіки, руйнує її, погіршує становище населення та є причиною інших негативних явищ. Так, у Пуерто-Ріко шкода, заподіяна американськими ТНК цукровій промисловості і рибальству у зв’язку з викидами відходів нафтохімічного виробництва, набагато перевищує доходи від розвитку в цій країні нафтохімії. Загалом у цій маленькій країні з площею 8,9 тис. км2 і населенням 3,3 млн американському капіталу належить виробництво 80 % промислової і 50 % сільськогосподарської продукції, 85 % роздрібної торгівлі, 80 % земель, повністю засоби зв’язку, повітряного і морського транспорту.

Більшість країн, які стали на шлях розвитку, добре розуміють політику ТНК і намагаються об’єднуватись для захисту своїх інтересів. Інколи вони звертаються з цього приводу і в міжнародні організації, зокрема в ООН. Так, у 1980 р. Генеральною Асамблеєю ООН були схвалені Принципи щодо контролю за обмеженням ділової практики монополій і корпорацій. Розробляється Кодекс поведінки ТНК, з більшості положень якого між розвинутими капіталістичними країнами і молодими державами вже досягнуто згоди.

Незважаючи на активну діяльність ТНК, як у зарубіжній, так і у вітчизняній літературі ще не вироблено єдиного їх визначення. На думку німецького юриста Б. Гросфельда, ТНК — це підприємства, які здійснюють свою діяльність у багатьох країнах через дочірні товариства або відділення, що керуються з одного центру.

Такі вчені, як Л. А. Лунц, Л. О. Лялікова та деякі інші, вважають, що ТНК — це економічно єдина система, яка керується і контролюється з одного центру і складається з материнської компанії, дочірніх товариств, філій і відділень. Ці структурні ланки розташовані в різних країнах. Як правило, вони є юридичними особами і здійснюють свою діяльність на основі національного законодавства. Навіть національно-державна належність материнської компанії не створює можливості для того, щоб законодавство країни її базування поширювалося на діяльність дочірніх товариств, філій та відділень, що розташовані на території інших держав. Будучи сукупністю юридичних осіб різної «національності» та інших утворень, наділених правосуб’єктністю за законами різних держав, ТНК не може бути об’єктом регулювання права якоїсь окремої країни (як країни базування, під якою розуміють країну, де розташована материнська компанія, «штаб-квартира», так і країн, що приймають її, тобто де здійснюється діяльність дочірніх товариств, інших відділень ТНК).

Викладене вище дає можливість зробити висновок про те, що ТНК — єдине економічне угруповання підприємств різної державної належності, що здійснюють свою діяльність, керовану з єдиного центру на території кількох країн на основі їх національного законодавства. Отже, ТНК являє собою економічну й організаційну систему, яка не має єдиної правової основи. У цьому полягає характерна особливість ТНК.

В юридичній літературі останнім часом висловлюється думка про те, що в сучасних умовах правове регулювання діяльності ТНК має здійснюватися як на національному рівні, так і на міждержавному.

Взагалі стосовно питань правового регулювання діяльності ТНК з боку країн, що розвиваються, і капіталістичних країн окреслюються два підходи. Країни, які стали на шлях свого самостійного розвитку, намагаються виробити такі міжнародно-правові акти, які б дали змогу контролювати діяльність ТНК, а капіталістичні країни — щоб зберегти, закріпити свій вплив.

Висновки

Наприкінці ХХ – на початку ХХI сторіччя основні показники діяльності ТНК (прямі закордонні інвестиції, активи, валовий продукт, експорт і продажі закордонних філій) збільшуються швидшими темпами, ніж світовий експорт і валовий внутрішній продукт. При цьому зростання могутності транснаціональних корпорацій у першу чергу досягається за рахунок прямих закордонних інвестицій: один долар вкладених ПЗІ призводить до збільшення активів ТНК на 3,81 долара, продажів - на 2,66 долара.

В останні роки відбулася істотна зміна інвестиційної стратегії ТНК: основні потоки ПЗІ (більше 80%) тепер спрямовуються на фінансування операцій по злиттям і поглинанню. Це означає те, що ТНК воліють не створювати нові виробничі потужності за кордоном, а купують уже діючі підприємства, які випускають продукцію і мають свою частку на національному ринку. Ця стратегія дозволяє ТНК у найкоротший термін і при відносно невеликих витратах (якщо операція здійснюється в країнах, що розвиваються, чи в країнах з перехідною економікою) вийти на ринок приймаючої країни. Нова стратегія ТНК нівелює основні позитивні наслідки залучення прямих закордонних інвестицій для приймаючої країни, тому що купівля ТНК місцевої компанії може і не супроводжуватися передачею новітніх технологій, значним збільшенням робочих місць і зростанням експортних постачань. Можливий навіть зворотний ефект, пов’язаний з ростом імпорту через те, що в більшості випадків ТНК віддають перевагу купівлі за трансфертними цінами комплектуючих і сировини у своїх виробничих структурах за кордоном. Крім цього, за припливом ПЗІ через досить короткий термін спостерігається відтік із країни капіталу, що вивозиться іноземним інвестором як доход від своїх інвестицій.

Глобалізація міжнародної інвестиційної, торговельної та виробничої діяльності сприяла зміцненню ринкової влади транснаціональних корпорацій, дозволила їм отримати монопольний контроль над більшістю ринків країн, що розвиваються, і держав СНД. З іншого боку, можливості національних урядів щодо регулювання діяльності філіалів ТНК, є обмеженими. Це обумовлено двома чинниками: наявністю у ТНК (завдяки значним фінансовим ресурсам та можливості створення новітніх технологій) конкурентних переваг стосовно місцевих компаній та значним тиском на національні уряди з боку могутніх міжнародних економічних організацій – МВФ і СОТ. Відмова від співробітництва з переліченими установами призводить до економічної ізоляції країни.

У цій ситуації вихід може бути знайдений лише у тому випадку, якщо промислово розвинуті країни зрозуміють, що доходи, які вони одержують від діяльності транснаціональних корпорацій, отримані за рахунок зменшення добробуту країн, що розвиваються, та погодяться на введення наддержавного регулювання діяльності ТНК, яке б враховувало й інтереси країн, що знаходяться поза “золотим мільярдом”.

Список використаної літератури.

1. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения: Учебник.

М.: .Юристъ, 1999

2. Авраменко ЮЛ. Современное предпринимательство в стратегии ТНК/США:

Экономика, политика, идеология. 1992, №2.

3. Астапович А.З. Транснациональный капитал США в мировом хозяйстве.

М., 1990.

4. Безруков А.И., Зубчснко ЛА. Европейское сообщество на пути к единому

рынку: роль ТНК- М., 1990.

5. Бекяшева К.А. Международное публичное право.-М.: Учебник. Издательство

«Проспект» ,1999.

6. Березной А.В. Интернационализация предпринимательского капитала

развивающихся стран. Дис. на соискание уч. ст. д-ра экон. наук. М., 1991.

7. Богокин А.Л. Стратегическое управление и его роль в развитии корпорации

(на примере США). Дис. на соискание уч. ст. канд. эк. наук. 1991.

8. Голубева С. Актуальные аспекты теории транснациональной кооперации

предприятий//Росс. эк. журн. М"199б,№10.

9. Гаврилова Т.В. Международная экономика. Учеб. пособие. –

М.: Издательство «Приор», 1999.

10. Комаров В. Мировой инвестиционный прогресс: региональные тенденции//

Инвестиции в России. 1998. № 1.

11. Ленский Е.Ф., Цветков В.А. Транснациональные финансово-промышленные

группы и межгосударственная экономическая интеграция: реальность и

перспективы. – М.: АФПИ еженедельника «Экономика и жизнь», 1998. С. 29.

12. Мировая экономика: Учебник/ Под. ред. проф. А. С. Булатова. –

М.: Юристъ, 1999.




1. Они всегда шли в одном и том же направлении к мысу Каннон восточной оконечности полуострова Миура
2. Реферат- Синий йод
3. Модуль 2 3 курс лечебный факультет вопросы на 3 1
4. Комплексный экономический анализ хозяйственной деятельности
5. Силовое электрооборудование овчарни на 500 овцематок
6. ЮНКЕРА ПУШКИНА. История одного несостоявшегося подвига
7. язык и культура
8. Исправление ошибок в содержании на уровне текста- все ли требования к заданию выполнены посмотрите еще р
9. і Кожна жінка дівчина і без виключення чоловіки юнаки хочуть виглядати красиво і привабливо
10. Лизинг в Беларуси
11. з курсу- ldquo;Основи економічної теоріїrdquo; Рекомендовано Вченою радою НПУ імені М
12. Тема- Значимость локальных и глобальных вычислительных сетей в функционировании информационных систем
13.  Страшила Железный Дровосек или Трусливый Лев все они знакомы нам и любимы нами- даже если детство давно к
14. Российские стандарты и системы качества продукции на предприятии ЗАО
15. Первые попытки десталинизации
16.  Китай 13 3
17. Торговые марки консалтинговых компаний
18. Древнерусский город-государство
19. Доминго Бадья-и-Леблих
20. Роль анализа финансового состояния в эффективном управлении организацией [3] 1