Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

Необхідно перевірити чи відповідають ці фактори вимогам санітарних норм і якщо ні то передбачити заходи по

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-03-30


Охорона праці

         

        Виявлення шкідливих  та небезпечних виробничих чинників, які мають місце при розробці, виготовленні та експлуатації ультразвукового приладу для діагностики органів зору є метою даного розділу дипломного проекту. Необхідно перевірити чи відповідають ці фактори вимогам санітарних норм і якщо ні, то передбачити заходи по зменшенню або повному усуненню їх впливу на робочий персонал та оточуюче середовище.        

         Основну увагу у розділі приділено питанням електробезпеки, поліпшенню умов праці у робочому приміщенні, а також забезпеченню необхідного рівня пожежної безпеки.

Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів у робочих приміщеннях

Ультразвуковий сканер є медичною лікувальною установкою для експлуатації у приміщеннях зі штучно регульованими кліматичними умовами. При роботі і настроюванні комплекса, людина може піддаватися впливу наступних шкідливих і небезпечних виробничих факторів:

  1. вплив магнітного випромінювання;
  2. дія небезпечних та шкідливих факторів при роботі з ПЕОМ;
  3. можливість враження  електричним струмом;
  4. можливість виникнення пожежі;
  5. невідповідність освітлення санітарним нормам.
  6.  Вплив шкідливих факторів від моніторів ПК (згідно з  

          ДСанПіН 3.3.2.007-98);

  1.  Психофізіологічні перевантаження.

Електробезпека

Приміщення лабораторії згідно з ОНТП 24-86  та ДНАОП 0.00-1.21-98 відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом, оскільки відносна вологість повітря не перевищує 75%, матеріал підлоги – неструмопровідний (дерево), температура повітря не перевищує 35оС, відсутні хімічно агресивні середовища, відсутня можливість одночасного торкання людини до металоконструкцій будови, апаратам, механізмам, металічним корпусам, які мають з‘єднання з землею

Живлення контрольно-вимірювальної апаратури здійснюється від трьохфазної мережі змінної напруги з глухозаземленою нейтраллю, зануленням і повторним заземленням нульового дроту. Використовується пристрій струмового захисту і таким чином, передбачено захисне відключення напруги живлення мережі при аварійному режимі роботи обладнання .

Апарат магнітотерапії, що знаходиться в приміщенні згідно з ГОСТ 12.2.025-76 і відноситься щодо електрозахисту до 0Ι класу, типу В.

Підключення магнітотерапевтичного комплексу виконане у відповідності з ПБЕ-76 та ПУЕ-76; ДНАОП 0.00-1.21-98.

Все інше допоміжне електрообладнання, що використовується в роботі відноситься щодо електрозахисту згідно з ГОСТ 12.2.007.0-75 до І та ІІ класів.

Розрахунок електромережі на вимикаючу здатність

Виконаємо розрахунок електромережі на вимикаючу здатність.

ІкзUф/(Rо+Rф+zt/3)

Ікз=220/(0,5+0,6+0,1)183А

Де Uф = 220 В, Rо  0,5 Ом, Rф  0,6  Ом

Знайдемо напругу дотику при аварійному режимі роботи.

Uдот = ІкзRо

Uдот=1830,591,5 В

Така напруга дотику буде безпечною для людини при використанні автоматизованого токового захисту  з  t0,4 сек.(ГОСТ12.1.038.88)

Перевіримо виконання умови щодо забезпечення надійного спрацювання автоматів струмового захисту :

К=Iкз/Iном.спр 1,25 (при I 100А)

Де Iном.спр – номінальний струм спрацювання автомату токового захисту (для нашого випадку Iном.спр=50 А).

К = 183/50 = 3,66

Таким чином умови роботи електромережі відповідають вимогам ПУЕ, ПБЕ та ГОСТ12.1.038-88 і в додаткових заходах нема необхідності.

Умови експлуатації електрообладнання відповідають усім вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98. В робочому приміщенню виконуються всі вимоги по електробезпеці ГОСТ12.3.019-80.

Гранично допустимі значення струмів і напруг дотику при нормальному і аварійному режимах роботи електрообладнання відповідають

ГОСТ 12.1.038-88.

В прийнятті додаткових мір по забезпеченню електробезпеки нема потреби.

Заходи щодо поліпшення праці

Пожежна безпека

Усі заходи по пожежній безпеці в робочому приміщенні здійснюються згідно з вимогами НАПБ А.01.001.-99 „Закон України про пожежну безпеку”.

Причини виникнення пожеж в електроустановках і радіоелектронних апаратах

За даними статистики, від к.з. в електричних мережах, машинах і апаратах відбувається в середньому 43,3% пожеж; від запалення пальних матеріалів і предметів, що торкаються або знаходяться в безпосередній близькості від електроприладів (перегрів опорних поверхонь) 33,2%; від токових перевантажень 12,3%; від перегріву місць з'єднання струмоведучих частин у результаті утворення великих перехідних опорів 4,6%; від дії на навколишнє середовище електричної дуги й електричного іскріння, що виникають при розриві ланцюгів 3,3%; від нагрівання конструкцій при переході напруг 3,3%.

Струми к.з. мають термічну й електродинамічну дію і супроводжуються різким зниженням напруги в електричних мережах. Унаслідок цього вони можуть перегріти струмоведучі частини і розплавити провідники. Перегрів провідників, електричні іскри і дуги ушкоджують і займають ізоляцію і навколишнє середовище. Великі механічні зусилля, що виникають при цьому, здатні руйнувати елементи електроустаткування і приладів.

Заходи щодо пожежної профілактики в електроустановках

Заходи щодо пожежної профілактики в електроустановках зводяться наступним чином. Технологи разом з електриками організації, що проектує або експлуатує дане устаткування,  визначають клас приміщення й установок, категорію і температурний клас (групу) газо-пароповітряної суміші. При наявності декількох речовин, здатних утворювати вибухонебезпечну суміш, установлюється, яке з них має найвищу категорію або групу.

Електроустаткування вибирається (проектується) за рівнем і видом вибухозахисту в залежності від категорії і групи вибухонебезпечної суміші відповідно до ПУЕ. Електроустаткування по конструкції, класові ізоляції, нормованим, гарантійним і розрахунковим характеристикам повинне відповідати умовам роботи, ГОСТ, технічним умовам і мати маркірування технічних характеристик. Перетин провідників повинен задовольняти вимогам гранично припустимого нагрівання при нормальних і аварійних режимах роботи. Електричні мережі, електродвигуни, установки повинні мати захист від струмів короткого замикання і перевантаження.

Монтаж електроустаткування проводиться відповідно до вимог ДНАОП0.00-1.21-98, ПБЕ, СНиП, ТУ заводів-виготовлювачів і інших нормативних документів. Відповідно до вимог ПБЕ, після закінчення монтажу електроустановок проводяться іспити.

Електроустановки повинні експлуатуватися відповідно до ПТЕЕП і ПТБЕП, що передбачають: здійснення технічного нагляду за правильністю експлуатації електроустаткування відповідальними особами; допуск до експлуатації електроустановок осіб, що мають відповідну підготовку; виконання періодичних і позачергових оглядів електроустаткування черговим електротехнічним персоналом; проведення планово-попереджувального ремонту.

В експлуатації будь-якої електроустановки і тим більше призначеної для пожежо- і вибухонебезпечних приміщень важливо, щоб температура зовнішніх поверхонь оболонок машин, приладів і апаратів, а також вузлів і деталей, не захищених відповідною оболонкою, в умовах нормальної експлуатації не перевищувала строго установлених величин, і була б нижче температури самозапалювання пожежо- і вибухонебезпечних сумішей (див.ПУЕ,табл.VII-3-6).

Нагрівання зовнішніх частин електроустановок, які використовуються  у приміщеннях, що містять пальний пил, не повинний перевищувати 140 ˚С. Технологічне устаткування зі змонтованими електромашинами, приводами й апаратами не повинне нагріватися вище 80% від температури самозапалювання навколишньої пожежо- і вибухонебезпечного середовища.

Електропроводки повинні бути прокладені згідно ПУЕ VII-3-67, 70, 75-84; електродвигуни повинні відповідати вимогам ПУЕ VII -3-(38-42); електричні апарати і прилади - ПУЕ VII-3-(43 -48) і ПБЕ-76.

Запобіжники і вимикачі варто встановлювати поза вибухонебезпечними приміщеннями.

Пожежна безпека у робочому приміщенні

Згідно ОНТП 24-86, НАПБ Б07.005-86  та СНиП 2.09.02-85 приміщення, у яких виконуються електромонтажні роботи, по вибухо- та пожежонебезпечності відносяться до категорії В (пожежонебезпечні). У приміщеннях перебувають тверді й волокнисті горючі речовини (дверні, віконні рами, двері, меблі й т.п.), тому робоча зона приміщення, згідно ДНАОП 0.00-1.32-01 та ПУЕ-87, відноситься до класу П-ІІа – пожежонебезпечна зона.

В конструкції пристрою застосовані переважно важкозаймисті матеріали: ізоляція монтажних проводів (tзаг.2000С), склотекстоліт (tзаг. 1500С), і т.п.

Виникнення пожежі можливе:

  1. перевантаження ЕРЕ, доріжок ДП, монтажних провідників;
  2. перевантаження обмоток силового трансформатора;
  3.  у випадку короткого замикання в ланках електроживлення;
  4.  поломка приладів і обладнання, які живляться від донної мережі, і порушення правил експлуатації;
  5. куріння в неустановлених місцях;

У зв’язку з цим необхідно передбачити наступні заходи:

  1. якісна ізоляція усіх струмовідводних провідників до робочих місць;
  2. періодичний огляд і перевірка ізоляції;
  3. забезпечення полегшеного теплового режиму;
  4. пильне спостерігання норм протипожежної безпеки на робочому місці.

Пожежа, що може виникнути в помешканні лабораторії, відноситься до класу  „Е” – так, як в ньому розташоване електрообладнання.

Відповідно до ГОСТ 12.4.009-83 та ISO 3941-77 "Первинні засоби пожежогасіння" в приміщенні знаходяться два вогнегасники: вуглекислотний типу ОУ-5 та порошковий типу ОП-2. ОУ-5 розташований на висоті 1,5 м від підлоги поруч із вихідними дверима.

В коридорі знаходяться коробки, в яких є пожежний кран та рукав, а також перебуває вогнегасник типу ОХП-10.

В обох кінцях коридору знаходяться телефонні апарати, над якими знаходяться таблички з номерами телефонів для виклику внутрішньої, а також, якщо потрібно, міської пожежної охорони.

На випадок виникнення пожежі, повинна бути забезпечена можливість безпечної евакуації людей через евакуаційні виходи. Необхідна кількість евакуаційних виходів, ширина проходів та ступінь вогнестійкості будинку відповідають СНиП 2.01.02-85 та СНиП 2.09.02-85.  Мінімальний час евакуації відповідає вимогам СНиП 2.01.02-85. В приміщенні також є план евакуації на випадок виникнення пожежі.

Таким чином, у робочому приміщенні забезпечуються усі необхідні заходи щодо пожежної безпеки.

Інв.№ подл.

Підп. і дата

Подп. и дата

Взам. інв. №

Инв.№ дубл

Дата

Підп.

 документа

Пров

Н.контр.

Розроб

Изм.

Лист

Лит.

Листов

Лист

 Михайленко С.В...

Затв.

.

 Бондаренко Г.І.

РБ81.468714.001.ПЗ

Підсилювач  запису катушечного магнітофона.

Технічний проект.




1. Конспект учебника Мамонтова Основы культурологии(М, Изд РОУ, 1996)
2. тема занятия с игрушками была разработана Е
3. Конструирование печатного узл
4. клеёнка для маркировки бикса
5. прилагательные для N5 Нихонго Норёку Сикен
6. Понятие автосервиса Цели и задачи автосервиса
7.  Из истории развития акционерных обществ
8.  Цель работы- Закрепить понятие класса объекта
9. Тема 1. Документи їх роль і місце в комерційній діяльності Управління суспільством галуззю народ
10. Контрольная работа 1
11. . Приходилось ли тебе убегать из дома Да Да изза ссоры с родителями Нет 2.
12. амёба; 2 радиолярия; 3 грегарина; 4 эвглена; 5 трипаносома; 6 миксоспоридия; 7 парамеция
13. Средняя общеобразовательная школа 48 Кто нас выводит в мастера о замечательных тружен
14. Профилактика травматического шока Основные способы обезболивания
15. Православие в Республике Корея
16. Организация контроля за сбытовым процессом на производстве и в торговле
17. Государственное и муниципальное управление
18. Контрольная работа- Расчет параметров постоянно-поточной линии
19. ориентированной педагогики.html
20. тема показників оцінки фінансової стійкості підприємства- коефіцієнт автономії Характеризує ступінь не