Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.ru

ЗАТВЕРДЖУЮ Директор ННІГТ В

Работа добавлена на сайт samzan.ru: 2016-03-30

Бесплатно
Узнать стоимость работы
Рассчитаем за 1 минуту, онлайн

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

Навчально-науковий інститут гуманітарних технологій

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Директор  ННІГТ    

_________________         В.В. Жебка

(підпис)         

« ____»  ______________ 2012 р.

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

з дисципліни:

«ФІНАНСИ, ГРОШІ ТА КРЕДИТ»

для підготовки бакалаврів

напрям підготовки: 0306 «Менеджмент і адміністрування»

спеціальність: 6.030601  «Менеджмент»

Київ-2012


ЗМІСТ

1.

Програма навчальної дисципліни

2.

Робоча програма навчальної дисципліни

3.

Протокол погодження робочої програми навчальної дисципліни з дисциплінами спеціальності

4.

Структурно-логічна схема вивчення навчальної дисципліни

5.

Календарний тематичний план викладання дисципліни

6.

Критерії оцінки знань студентів

7.

Індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів

8.

Пакети тестових завдань та задач для визначення рівня знань студентів

9.

Конспекти лекцій

10.

Навчально-методична література з дисципліни

11.

Методичні вказівки та завдання для студентів заочної форми навчання

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

 

Кафедра економіки

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Директор  ІГТ    

_________               В.В. Жебка

(підпис)             (прізвище, ініціали)

“ _______ “ ____________ 2012 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА

навчальної дисципліни

«Фінанси, гроші та кредит»

для підготовки фахівців

напрям підготовки: 0306 «Менеджмент і адміністрування»

спеціальність: спеціальність: 6.030601  «Менеджмент»

Київ-2012


Робочу програму навчальної дисципліни «Фінанси, гроші та кредит» складено к.е.н., доцентом Новиковой І.В. на основі навчальної програми дисципліни «Фінанси, гроші та кредит»  для підготовки фахівців напряму підготовки: 0306 «Менеджмент і адміністрування», спеціальність: 6.030601  «Менеджмент», обговорено та схвалено на засіданні кафедри економіки.

Укладач:       к.е.н., доц. І. В. Новикова 

Рецензент:                к.е.н., Г. О. Кришталь

 

                                                                    

                                                     

  

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Дисципліна "Фінанси, гроші та кредит" відноситься до числа спеціальних базових фінансових дисциплін і вивчає конкретні форми прояву економічних законів у сфері фінансів, тобто в процесі розподілу та використання вартості валового внутрішнього продукту та формування системи базових знань з теорії грошей та кредиту, засвоєння закономірностей функціонування грошового ринку як теоретичної основи державної монетарної політики й розвитку банківської справи.

Мета викладання цієї дисципліни - формування у студентів системи знань з організації та функціонування фінансів та макрорівні як специфічної форми суспільних відносин, підсистеми економічного базису, набуття практичних навичок у розбудові фінансової політики держави та формування системи базових знань з теорії фінансів, грошей та кредиту, засвоєння закономірностей функціонування грошового ринку як теоретичної основи державної монетарної політики й розвитку банківської справи.

Це необхідно майбутньому спеціалісту, щоб об'єктивно оцінювати економічні процеси, ідо відбуваються в суспільстві; розуміти суть і тенденції розвитку фінансових відносин і їх особливостей у сфері державних фінансів, міжнародних фінансів і фінансів господарських одиниць, уміти розробляти і вирішувати питання теорії і практики розбудови фінансової політики держави.

Мета дисципліни:

закріплення фундаментальних знань, набутих студентами в університеті;

оволодіння різними методами і прийомами аналізу грошової і кредитної сфери;

вивчення особливостей функціонування грошової і кредитної системи України.

Завдання дисципліни: вивчення сутності, функцій, концепції та ролі грошей і кредиту в ринковій економіці, закономірностей та специфіки функціонування грошового ринку як теоретико-методологічної бази державної монетарної політики, структури та практичних засад функціонування грошової системи, основ побудови банківської системи та операцій банків; закономірностей розвитку і функціонування валютного ринку. В результаті вивчення дисципліни студент повинен одержати необхідні знання з теорії і практики функціонування грошової і кредитної сфери. Студент повинен знати: теоретичні основи функціонування грошових і кредитних систем; сучасний стан грошової і кредитної системи України і основні напрямки її розвитку. Студент повинен вміти: використовувати теоретичні знання при аналізі монетарної політики і аналізувати стан грошової і кредитної системи.

Предметом дисципліни є фінаси, грошові та кредитні відносини ринкової економіки.

Дисципліна «Фінанси, гроші та кредит» відповідно до структурно-логічної схеми викладання дисциплін, передбачених навчальними планами, викладається перед вивчення дисциплін «Фінанси підприємств», «Облік та аудит», «Економіта та фінанси підприємств», «Фінансовий менеджмент».


СТУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ФІНАНСИ, ГРОШІ ТА КРЕДИТ»

Курс: другий

Семестр: перший (4)

Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів:

  •  національних  - 4

  •  ECTS     - 5

Модулів: 2

Загальна кількість годин: 108

напрям:

0306 «Менеджмент і адміністрування»

спеціальність:

6.030601  «Менеджмент»

бакалавр

Нормативна

Лекції: 18 годин

Практичні заняття:
18 годин

Самостійна робота студентів:   72 годин

Форма підсумкового контролю: екзамен


МОДУЛЬНА СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Фінаси, гроші та кредит»

Змістовий модуль

Тема

з/п

Назва

з/п

Назва

1

Теорія фінансів

1.1

Фінанси та їх роль в ринковій економіці. Фінансова система.

1.2.

Фінансова політика і фінансово-кредитний механізм

1.3.

Фінанси підприємницьких структур

1.4.

Бюджет і бюджетна система України

1.5.

Податки. Податкова система України

1.6.

Державний кредит і державний борг

1.7.

Страхування і страховий ринок

1.8.

Фінансовий ринок

1.9.

Міжнародні фінанси

2

Гроші та кредит

2.1.

Суть та функції грошей

2.2.

Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм

2.3.

Грошовий оборот і грошові потоки

2.4.

Грошовий ринок

2.5.

Грошові системи

2.6.

Кредит у ринковій економіці

2.7.

Кредитні системи

2.8

Валютні відносини та валютні системи

 


ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Фінанси, гроші та кредит»

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.

Теорія фінансів

Тема 1 . СУТЬ ФІНАНСІВ, ЇХ ФУНКЦІЇ І РОЛЬ

Предмет науки про фінанси.

Фінансові категорії як форма наукового пізнання сутності фінансових відносин.

Функції фінансів.                                   

Вплив фінансів на розвиток: і суспільного виробництва.

Фінансове забезпечення відтворювального процесу.

Форми фінансового забезпечення.

Тема 2 . ФІНАНСОВА СИСТЕМА

Поняття фінансової системи і теоретичні основи її побудови. Структура фінансової системи. Сфери та ланки фінансових відносин, Їх характеристика. Взаємовідносини між окремими сферами та ланками фінансової системи.

Правові та організаційні основи фінансової системи. Державне регулювання фінансових відносин. Функції Президента, законодавчих і виконавчих органів державної влади щодо загального управління фінансовими , потоками. Оперативне управління фінансовою системою. Управлінські функції Міністерства фінансів і його регіональних управлінь і відділів, Контрольно-ревізійної  служби,  Державної  податкової  адміністрації,  Державного казначейства, Рахункової палати, Пенсійного фонду. Національного банку України, Міжбанківської валютної біржі, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Розмежування функцій між управлінськими фінансовими установами.

Роль фінансової системи держави у забезпеченні умов економічного зростання.

Тема 3 . ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА І ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ

 Фінансова політика - складова частина економічної і соціальної політики держави. Складові (фінансової політики. Завдання і принципи фінансової політики. Стратегія і тактика фінансової політики.

 Фінансова політика в умовах фінансової кризи. Стабілізація фінансового стану в Україні і шляхи її забезпечення.

Фінансовий механізм як сукупність форм і методів організації фінансових відносин. Взаємодія фінансового механізму з господарським механізмом і фінансовою політикою. Складові елементи фінансового механізму.

 Фінансове планування і прогнозування: суть, принципи, методи, завдання. Система фінансових планів, їх характеристика. Зведене фінансове планування. Баланс фінансових ресурсів і витрат держави.

 Фінансовий контроль. Зміст фінансового контролю, його призначення. Види, форми і методи фінансового контролю. Фінансовий аудит як незалежний фінансовий контроль. Суб'єкти фінансового контролю в Україні, їх функції.

 Фінансові норми і нормативи; фінансові ліміти і резерви; фінансові стимули і санкції. Їх використання для активізації економічного зростання й підвищення суспільного добробуту.

Тема 4 . ФІНАНСИ ГОСПОДАРСЬКИХ СУБ’ЄКТІВ

Сутність фінансів господарських суб'єктів  і принципи їх організації. Грошові надходження від діяльності підприємств, їх склад і економічна характеристика. Валовий і чистий дохід. Загальний і чистий прибуток. Класифікація доходів і видатків. Фінансові ресурси. Власні і залучені грошові кошти.

Особливості фінансів підприємств різних організаційно-правових форм. Джерела формування і напрямки використання фінансових ресурсів комерційних підприємств державної і недержавної форми власності. Взаємовідносини підприємницьких структур із бюджетом і цільовими державними фондами. Вплив галузевих факторів на організацію фінансів підприємств.

Фінанси бюджетних установ. Кошторисне фінансування, його зміст і принципи. Неприбуткова діяльність громадських формувань і доброчинних фондів.

Управління процесами формування і використання фінансових ресурсів господарських суб'єктів. Розробка балансів грошових потоків і прогнозування фінансових результатів.

Тема 5 . ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ

Поняття публічного фінансового господарства і державних фінансів. Склад і структура державних фінансів, характеристика їх грошових потоків.

Державні доходи і державні витрати-основоположні категорії державних фінансів. Фінансові ресурси держави. Джерела (формування державних доходів, фактори їх зростання. Державні витрати на задоволення суспільних благ і послуг.

Система державних фінансів за їх ієрархічним рівнем - загальнодержавні і місцеві фінанси.

Державні (фінанси як інструмент регулювання економіки. Кейнсіанська бюджетна політика стабілізації економіки і стимулювання економічного зростання. Зміна економічних доктрин "економіки попиту" на "економіку пропозиції" і її вплив на фінансові методи державного регулювання економічних процесів.

Проблеми державних (фінансів в період ринкової трансформації економіки. Криза державних фінансів і шляхи (фінансової стабілізації. Менеджмент державних фінансів.

Тема 6 . ПОДАТКИ І ПОДАТКОВА СИСТЕМА

Суть і (функції податків. Класифікація податків, її ознаки. Види податків. Прямі податки. Непрямі податки. Елементи системи оподаткування. Теоретичні питання перекладання податків та ухилення від їх сплати.

Податкова система: поняття, основи побудови. Становлення та розвиток податкової системи України. Податковий кодекс України, його значення для формування і функціонування науково-обгрунтованої і стабільної податкової  системи держави.

Тема 7 . БЮДЖЕТ І БЮДЖЕТНА СИСТЕМА

Бюджет як економічна і правова категорія. Місце і значення бюджету в загальній системі (фінансових відносин. Розподільна і контрольна функція бюджету. Бюджетний механізм фінансового регулювання і посилення його конструктивного впливу на реалізацію стратегії економічного і соціального розвитку України.                                  

Бюджетна система: поняття і принципи побудови. Критерії розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи. Міжбюджетні відносини. Регулювання між бюджетних відносин. Між бюджетні трансферти. Види між бюджетних трансфертів. Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості і їх використання для визначення розподілу між бюджетних трансфертів. Порядок надання між бюджетних трансфертів.

Бюджетний процес. Поняття бюджетного процесу і його складові етапи. Організаційні засади бюджетного планування. Порядок складання, розгляду і затвердження проектів державного і місцевих бюджетів. Виконання бюджетів за доходами і видатками. Секвестр   бюджету. Захищені статті видатків бюджету.

Казначейська система виконання державного і місцевих бюджетів.

Бюджетні права державних органів законодавчої і виконавчої влади.

Тема 8 . ДОХОДИ І ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

Економічна суть доходів і видатків бюджету. Форми їх прояву і матеріальне втілення. Загальний і спеціальний фонд державного бюджету. Класифікація бюджетних доходів. Джерела формування бюджетних доходів. Форми і методи мобілізації грошових коштів у бюджет.

Податкові і неподаткові надходження, їх склад і структура. Офіційні трансферти.

   Видатки державного бюджету, їх класифікація. Основні напрямки використання бюджетних коштів. Поточні та капітальні видатки. Витрати державного бюджету на соціальний захист населення. Склад і структура витрат державного бюджету в соціально-культурній сфері. Фінансування науки. Витрати державного бюджету на фінансову підтримку економіки. Витрати на оборону і державне управління.

Бюджетне фінансування. Форми бюджетного фінансування.

Бюджетний дефіцит. Поняття і причини виникнення. Стійкий і тимчасовий бюджетний дефіцит. Методи розрахунку бюджетного дефіциту. Проблеми скорочення і можливі джерела покриття бюджетного дефіциту.

Тема 9. МІСЦЕВІ ФІНАНСИ

Суть місцевих фінансів, їх склад і роль у здійсненні політики зміцнення економічної самостійності адміністративно-територіальних формувань.

Фінансові ресурси місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Склад доходів місцевих бюджетів. Закріплені доходи. Роль місцевих податків і зборів у формуванні доходів місцевих бюджетів. Загальний і спеціальний фонди місцевих бюджетів.

Видатки місцевих бюджетів. Обов'язкові видатки і видатки по реалізації делегованих центральною владою повноважень. Соціальна направленість видаткової частини місцевих бюджетів. Фінансування місцевого господарства.

Бюджет розвитку місцевих бюджетів. Позички місцевим бюджетам. Обслуговування боргу місцевих рад.

Зміцнення фінансової незалежності місцевого самоврядування в Україні.

Тема 10. ДЕРЖАВНІ ЦІЛЬОВІ ФОНДИ

Необхідність створення та призначення державних цільових фондів. Принципи їх організації.

Загальнодержавні соціальні фонди і їх значення для забезпечення системи соціального страхування. Пенсійний фонд. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Фонд України соціального захисту інвалідів.   Джерела формування доходів і напрямки видатків. Управління коштами загальнодержавних цільових фондів.

Інші фонди цільового призначення в Україні. Порядок їх формування і використання.

Цільові фонди місцевих органів влади.

Тема 11. ДЕРЖАВНИЙ КРЕДИТ І ДЕРЖАВНИЙ БОРГ

Економічна суть державного кредиту, його роль у формуванні додаткових фінансових ресурсів держави і покритті бюджетного дефіциту. Відмінність державного кредиту від банківського.

Види державного кредиту. Внутрішній і зовнішній державний кредит. Розвиток міжнародного і умовного державного кредиту.

Форми внутрішнього державного кредиту. Державні позики, їх види. Класифікація державних внутрішніх позик. Обертання частини вкладів населення у державний кредит. Залучення коштів загальнодержавного позикового фонду. Казначейські позики. Гарантовані позики як форма умовного державного кредиту.

Форми зовнішнього державного кредиту. Державні зовнішні позики. Позики міжнародних фінансових організацій. Міжурядові позики, зовнішні банківські кредити. Їх значення у фінансовій підтримці України.

Державний борг. Види державного боргу. Структура державного боргу, механізм його формування.                   

Боргова залежність держави, її критичний рівень. Вплив державного боргу на фінансове становище держави.

Управління державним боргом і його обслуговування

Тема 12. СТРАХУВАННЯ І СТРАХОВИЙ РИНОК

Економічна необхідність і роль страхування в забезпеченні безперервності суспільного виробництва. Особливості фінансових відносин у сфері страхування. Функції страхування.

Суб'єкти страхових відносин: страховик, страхувальник, застрахований

отримувач.

Форми і методи страхового захисту. Система страхових фондів.

Класифікація страхування по об'єктах і за ознакою ризику. Принципи обов'язкового і добровільного страхування.

Страхування майна юридичних і фізичних осіб, його види і форми.

Страхування кредитних і фінансових ризиків. Економічна необхідність, значення і види. Умови страхування кредитних і фінансових ризиків.

Особисте страхування, його суть і значення в забезпеченні соціального захисту громадян. Види особистого обов'язкового і добровільного страхування.

Перестрахування. Необхідність і роль перестрахування в забезпеченні сталості страхових операцій.

Доходи і витрати страховика. Страхові платежі як основне джерело доходів страховика. Витрати на виплату страхового відшкодування і страхових сум, відрахування в запасні і резервні фонди.

Фінансові результати страхових операцій, їх рентабельність. Прибуток страхових організацій, його розподіл і використання.

Страховий ринок. Поняття страхового ринку і його організаційна структура. Учасники страхового ринку. Організаційні форми існування страхових компаній.

Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні. Ліцензування страхової діяльності.

Формування і розвиток страхового ринку в Україні.

Тема 13. ФІНАНСОВИЙ РИНОК

Сутність фінансового ринку, його роль в мобілізації і розподілі фінансових ресурсів. Економічні передумови функціонування фінансового ринку в Україні. Суб'єкти фінансового ринку.

Структура фінансового ринку. Грошовий ринок. Ринок кредитних ресурсів. Фондовий ринок як найважливіший сегмент фінансового ринку. Первинний і вторинний (фондовий ринок, їх призначення. Біржовий і позабіржовий ринок цінних паперів.

Види цінних паперів, які можуть випускатись і обертатися в Україні.

Основні характеристики цінних паперів.

Правове регулювання фондового ринку. Державний контроль за випуском і обігом цінних паперів.

Фондова біржа: правове положення, організація і порядок роботи. Функції фондової біржі. Порядок допуску цінних паперів до обігу на фондових біржах.

Ринок (фінансових послуг, його роль у функціонуванні економічної системи. Види фінансових послуг.

Перспективи розвитку фінансового ринку в Україні.

Тема 14. МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ

Сутність, призначення і роль міжнародних фінансів. Світові фінансові потоки: валютні, кредитні, фінансові ринки. Міжнародна фінансова інтеграція і її вплив на фінансові інтереси країн і регіонів.

Фінансова діяльність міжнародних організацій. Фінанси Організації Об'єднаних Націй і Європейського Союзу.

Міжнародні фінансові інститути: Міжнародний валютний фонд, група Світового банку (Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Агентство з гарантування багатосторонніх інвестицій). Банк міжнародних розрахунків, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку. Їх завдання, селери діяльності, формування капіталів та ресурсів.

Співпраця України з міжнародними фінансовими інститутами. Проблеми гармонізації фінансів України відповідно до критеріїв і стандартів Європейського Співтовариства. Міжнародний фінансовий ринок: міжнародний ринок грошей (валютний ринок), міжнародний ринок кредитних ресурсів, міжнародний ринок цінних паперів.

        ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2.

Гроші та кредит

Тема 1. Суть і функції грошей

Походження грошей. Раціоналістична та еволюційна концепції походження грошей. Поява грошей як об'єктивний наслідок розвитку товарного виробництва та обміну. Роль держави у створенні грошей.

Суть грошей. Гроші як загальний еквівалент і абсолютно ліквідний актив. Портфельний підхід до визначення суті грошей. Гроші як форма прояву суспільних відносин. Специфіка прояву суті грошей у різних економічних системах. Гроші як особливий товар, мінова і споживча вартість грошей як товару. Гроші як гроші й гроші як капітал. Зв'язок грошей з іншими економічними категоріями.

Форми грошей та їх еволюція. Натурально-речові форми грошей, причини та механізм їх еволюції від звичайних товарів першої необхідності до благородних металів. Причини та механізм демонетизації золота. Ідеальні форми грошей та їх кредитна природа. Еволюція кредитних грошей. Різновиди сучасних кредитних грошей. Роль держави в утвердженні кредитних зобов'язань у якості грошей.

Вартість грошей. Специфічний характер вартості грошей. Купівельна спроможність як вираження вартості грошей при різних їх формах. Вартість грошей і час. Вплив зміни вартості грошей на економічні процеси. Ціна грошей як капіталу: альтернативна вартість зберігання грошей та процент.

Функції грошей. Поняття функції грошей та їх еволюція. Функція міри вартості, її суть і сфера використання. Масштаб цін. Ідеальний характер міри вартості. Ціна як грошове вираження вартості товарів. Функція засобу обігу, її суть, сфера використання; реальність і кількісна визначеність грошей у цій функції. Функція засобу платежу, й суть, відмінність від функції засобу обігу, сфера використання, еволюція. Функція засобу нагромадження, її суть, сфера використання. Вплив часу на функцію засобу нагромадження. Світові гроші. Еволюція золота як світових грошей. Передумови використання в якості світових грошей національних та колективних валют. Взаємозв'язок функцій грошей. Вплив на функції грошей зміни їх вартості.

Роль грошей у ринковій економіці. Якісний і кількісний аспекти впливу грошей на економічні і соціальні процеси. Грошове середовище як фактор впливу на матеріальні інтереси та виробничу активність економічних суб'єктів. Вплив зміни кількості грошей на основні макро- та мікроекономічні процеси. Гроші як інструмент регулювання економіки. Зміна впливу кількісних параметрів грошей на економіку на коротко- та довгострокових інтервалах. Еволюція ролі грошей у перехідній економіці України.

Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм

Класична кількісна теорія грошей, й основні постулати. Економічні причини появи кількісного підходу до вивчення ролі грошей. Еволюція постулатів кількісної теорії. Номіналістичне трактування суті грошей послідовниками кількісної теорії. Відмінності в поглядах на гроші послідовників кількісної теорії грошей та трудової теорії вартості.

Неокласичний   варіант   розвитку   кількісної   теорії   грошей «Трансакційний варіант» Ї.Фішера. «Кембріджська версія» кількісної теорії.

Вклад Д.Кейнса в розвиток кількісної теорії грошей. Зміна акцентів в оцінці ролі держави в економічному регулюванні та механізмів впливу на економіку. «Передаточний механізм» у трактовці Кейнса. Неминучість інфляційних наслідків реалізації кейнсіанських концепцій.

Сучасний монетаризм як альтернативний напрямок кількісної теорії. Відмінності монетаристських трактовок ролі держави в регулюванні економіки. Вклад М.Фрідмена в розробку монетарної політики на основі неокласичного варіанту кількісної теорії.

Зближення  позицій  монетаристів та неокейнсіанців у їхніх рекомендаціях щодо грошово-кредитної політики в сучасних умовах. Кейнсіансько-неокласичний синтез.

Грошово-кредитна політика України в перехідний період у світлі сучасних монетаристських теорій.

Тема 3. Грошовий оборот і грошові потоки

Поняття грошового обороту як процесу руху грошей. Грошові платежі як елементарні складові грошового обороту. Основні суб'єкти грошового обороту. Основні ринки, що взаємо пов’язуються   грошовим оборотом. Національний дохід і національний продукт як визначальні параметри грошового обороту. Економічна основа та загальна схема грошового обороту.

Грошові потоки. Поняття грошового потоку та критерії їх класифікації. Характеристика основних видів грошових потоків. Взаємозв'язок між окремими видами грошових потоків. Балансування потоку національного доходу та потоку національного продукту через внутрішній і зовнішній грошові ринки.

Структура грошового обороту. Готівковий та безготівковий сектори грошового обороту. Сектор грошового обороту, фінансовий та кредитний сектори.

Маса грошей, що обслуговує грошовий оборот, й склад та фактори, що визначають її зміну. Базові гроші. Грошові агрегати. Швидкість обігу грошей: поняття, фактори, що визначають швидкість обігу та її вплив на масу і стабільність грошей. Порядок розрахунку швидкості обігу грошей.

Закон кількості грошей, необхідних для обороту, його суть, вимоги та наслідки порушення вимог. Проблема монетизації валового внутрішнього продукту.

Механізм поповнення маси грошей в обороті. Первинна емісія центрального банку. Вторинна емісія депозитних грошей комерційних банків. Грошовий мультиплікатор.

Сучасні засоби платежу, які обслуговують грошовий обіг банкноти, розмінна монета, депозитні гроші, векселі, чеки, їх суть та характеристика.

Тема 4. Грошовий ринок

Суть грошового ринку. Гроші як об'єкт купівлі-продажу. Особливості прояву па грошовому ринку основних ринкових ознак: попиту, пропозиції, ціни.

Інституційна  модель  грошового  ринку.   Канали  прямого  і опосередкованого фінансування. Суб'єкти грошового ринку. Банки і небанківські фінансово-кредитні структури як суб'єкти грошового ринку.

Економічна структура грошового ринку. Ринок грошей і ринок капіталів. Ринок цінних паперів та валютний ринок як складові грошового ринку.

Попит на гроші. Суть та форми прояву попиту на гроші. Фактори, що визначають зміну попиту на гроші.

Пропозиція грошей. Суть та механізм формування пропозиції грошей. Фактори, що визначають зміну пропозиції грошей.

Графічна модель грошового ринку. Рівновага на грошовому ринку та фактори, що визначають рівновагу грошового ринку.

Тема 5. Грошові системи

Суть грошової системи, й призначення та місце в економічній системі країни. Елементи грошової системи.

Основні типи грошових систем, їх еволюція. Системи металевого і кредитного обігу.

Створення і розвиток грошової системи України. Необхідність створення грошової системи України. Особливості процесу запровадження національної валюти в Україні: запровадження тимчасової валюти, паралельний купоно-карбованця та рубля, процес стабілізації тимчасової валюти. Випуск постійної валюти - гривні.

Державне регулювання грошової сфери як головне призначення нової системи. Центральний банк як орган державного регулювання нової сфери. Методи регулювання - методи прямого впливу і методи опосередкованого впливу. Грошово-кредитна політика центрального банку суть, типи, стратегічні цілі, проміжні та тактичні задачі. Інструменти грошово-кредитного регулювання.

Фіскально-бюджетна і грошово-кредитна політика в системі державного регулювання ринкової економіки. «Сеньйораж» і монетизація бюджетного дефіциту.

Інфляція: суть, форми прояву, причини та наслідки. Вплив інфляції на виробництво, зайнятість та життєвий рівень. Інфляція в системі державного регулювання грошової сфери. Особливості інфляційного процесу в Україні.

Грошові реформи: поняття, цілі та види грошових реформ. Стабілізація грошей як основна мета реформи. Особливості проведення грошової реформи в Україні.

Тема 6. Кредит у ринковій економіці

Необхідність кредиту. Загальні передумови формування кредитних відносин. Два методи перерозподілу коштів у процесі відтворення, їхні відмінності та сфера використання. Економічні чинники розвитку кредиту та особливості їх прояву в різних галузях народного господарства.

Суть кредиту. Кредит як форма руху вартості на зворотній основі. Еволюція кредиту в міру розвитку суспільного виробництва. Кредит як форма суспільних відносин. Позичковий капітал та кредит. Зв'язок кредиту з іншими економічними категоріями.

Економічна основа, стадії та закономірності руху кредиту. Об'єкти та суб'єкти кредитних відносин.

Форми та види кредиту. Критерії класифікації кредиту. Форми кредиту, переваги та недоліки кожної з форм. Види кредиту. Характеристика окремих видів кредиту: банківського, державного, комерційного, міжнародного, споживчого. Банківський кредит як переважний вид кредиту. Принципи банківського кредитування.

Економічні межі кредиту. Поняття меж кредиту, причини та наслідки їх порушення. Кредитні відносини та інфляція.

Процент за кредит. Суть проценту, види, економічні межі руху та фактори зміни ставки проценту. Процент в умовах інфляції. Роль процента. Функції та роль кредиту. Поняття функцій кредиту та їх класифікація. Характеристика окремих функцій кредиту. Основні напрями прояву ролі кредиту в ринковій економіці.

Розвиток кредитних відносин у перехідній економіці України. Відновлення комерційного кредиту та фактори, що гальмують його розвиток. Труднощі розвитку банківського кредиту. Еволюція державного та споживчого кредиту.

Тема 7. Кредитні системи

Поняття кредитної системи, два підходи до її визначення. Кредитна система як елемент інфраструктури грошового ринку. Складові елементи кредитної системи та їх загальна характеристика.

Поняття банківської системи. Економічна суть банку, дискусії навколо (значення суті банку. Види банків. Необхідність поєднання банків у систему. Поняття банківської системи. Основи організації банківської системи (принципи побудови, цілі, механізм функціонування). Функції   банківської системи. Становлення і розвиток банківської системи України.

Центральні банки: їх походження, призначення, функції та операції. Побудова і розвиток Національного банку України.

Банки другого рівня, їх походження, види, правові основи організації. Операції комерційних банків, їх класифікація та загальна характеристика. Особливості формування комерційних банків в Україні.

Небанківські фінансово-кредитні установи, їх відмінності від банків, економічне призначення, види, функції, роль. Проблеми розвитку небанківських, фінансово-кредитних установ в Україні.

Стійкість банківської системи та механізм її забезпечення. Поняття та значення стійкості банків. Нагляд і контроль за діяльністю банків. Страхування банківських депозитів та кредитів. Створення банківських резервів.

Тема 8. Валютні відносини і валютні системи

Поняття валюти. Призначення та сфера використання валюти. Види валюти: національна, іноземна, колективна. Суть та види валютних відносин.

Валютний курс та конвертованість валют. Суть, основи формування та види валютного курсу. Поняття, значення та механізм забезпечення конвертованості валюти.

Валютний ринок: суть та основи функціонування. Об'єкти та суб'єкти валютного ринку. Біржова та позабіржова торгівля валютою. Основні види валютних операцій. Роль банків на валютному ринку. Фактори, що впливають на кон'юнктуру валютного ринку.

Валютне регулювання: суть та необхідність. Механізм регулювання валютного курсу: девальвація, ревальвація, валютна інтервенція. Регламентація статусу валюти та порядку здійснення операцій з нею (правила купівлі-продажу, увозу-вивозу, використання валютної виручки, здійснення валютних платежів, нагромадження золотовалютних запасів тощо). Платіжний баланс в механізмі валютного регулювання. Органи валютного регулювання. Золотовалютні запаси системі валютного регулювання.

Валютні системи: поняття, структура, призначення. Види валютних систем: національні, регіональні, світові. Розвиток валютної системи України. Європейська валютна система.  Еволюція світової валютної системи. Характеристика сучасної світової валютної системи та роль МВФ у її функціонуванні. Проблеми формування валютної системи країн СНД.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

«Фінанси, гроші та кредит»

        

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.

Теорія фінансів

Тема 1 . СУТЬ ФІНАНСІВ, ЇХ ФУНКЦІЇ І РОЛЬ

Предмет науки про фінанси. Фінанси - специфічна форма суспільних відносин. Об'єктивні передумови виникнення і розвитку фінансів. Фінанси як економічна, вартісна, розподільна, історична категорія. Специфічні ознаки фінансів, їх суспільне призначення. Фінансові ресурси як матеріальні носії фінансових відносин.      

Фінансові категорії як форма наукового пізнання сутності фінансових відносин. Прості і складні фінансові категорії. Взаємозв'язок фінансів з іншими економічними категоріями.

Функції фінансів як виявлення суттєвих ознак, властивостей і суспільного призначення фінансів. Розподільна функція, її зміст. Об'єкти і суб'єкти розподілу і перерозподілу вартості суспільного продукту. Контрольна функція. Фінансова інформація і її роль в реалізації контрольної функції. Взаємозв'язок розподільної і контрольної функцій. Дискусійні питання щодо функцій фінансів.                                                

Вплив фінансів на розвиток: і суспільного виробництва. Фінансове забезпечення відтворювального процесу. Форми фінансового забезпечення.

Фінансове регулювання і фінансове стимулювання економічних і соціальних процесів. Підвищення ролі фінансів в умовах переходу до ринкових відносин.

Тема 2 . ФІНАНСОВА СИСТЕМА

Поняття фінансової системи і теоретичні основи її побудови. Структура фінансової системи. Сфери та ланки фінансових відносин, Їх характеристика. Взаємовідносини між окремими сферами та ланками фінансової системи.

Правові та організаційні основи фінансової системи. Державне регулювання фінансових відносин. Функції Президента, законодавчих і виконавчих органів державної влади щодо загального управління фінансовими , потоками. Оперативне управління фінансовою системою. Управлінські функції Міністерства фінансів і його регіональних управлінь і відділів, Контрольно-ревізійної  служби,  Державної  податкової  адміністрації,  Державного казначейства, Рахункової палати, Пенсійного фонду. Національного банку України, Міжбанківської валютної біржі, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Розмежування функцій між управлінськими фінансовими установами.

Роль фінансової системи держави у забезпеченні умов економічного зростання.

Тема 3 . ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА І ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ

 Фінансова політика - складова частина економічної і соціальної політики держави. Складові (фінансової політики. Завдання і принципи фінансової політики. Стратегія і тактика фінансової політики.

 Фінансова політика в умовах фінансової кризи. Стабілізація фінансового стану в Україні і шляхи її забезпечення.

Фінансовий механізм як сукупність форм і методів організації фінансових відносин. Взаємодія фінансового механізму з господарським механізмом і фінансовою політикою. Складові елементи фінансового механізму.

 Фінансове планування і прогнозування: суть, принципи, методи, завдання. Система фінансових планів, їх характеристика. Зведене фінансове планування. Баланс фінансових ресурсів і витрат держави.

 Фінансовий контроль. Зміст фінансового контролю, його призначення. Види, форми і методи фінансового контролю. Фінансовий аудит як незалежний фінансовий контроль. Суб'єкти фінансового контролю в Україні, їх функції.

 Фінансові норми і нормативи; фінансові ліміти і резерви; фінансові стимули і санкції. Їх використання для активізації економічного зростання й підвищення суспільного добробуту.

Тема 4 . ФІНАНСИ ГОСПОДАРСЬКИХ СУБ’ЄКТІВ

Сутність фінансів господарських суб'єктів  і принципи їх організації. Грошові надходження від діяльності підприємств, їх склад і економічна характеристика. Валовий і чистий дохід. Загальний і чистий прибуток. Класифікація доходів і видатків. Фінансові ресурси. Власні і залучені грошові кошти.

Особливості фінансів підприємств різних організаційно-правових форм. Джерела формування і напрямки використання фінансових ресурсів комерційних підприємств державної і недержавної форми власності. Взаємовідносини підприємницьких структур із бюджетом і цільовими державними фондами. Вплив галузевих факторів на організацію фінансів підприємств.

Фінанси бюджетних установ. Кошторисне фінансування, його зміст і принципи. Неприбуткова діяльність громадських формувань і доброчинних фондів.

Управління процесами формування і використання фінансових ресурсів господарських суб'єктів. Розробка балансів грошових потоків і прогнозування фінансових результатів.

Тема 5 . ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ

Поняття публічного фінансового господарства і державних фінансів. Склад і структура державних фінансів, характеристика їх грошових потоків.

Державні доходи і державні витрати-основоположні категорії державних фінансів. Фінансові ресурси держави. Джерела (формування державних доходів, фактори їх зростання. Державні витрати на задоволення суспільних благ і послуг.

Система державних фінансів за їх ієрархічним рівнем - загальнодержавні і місцеві фінанси.

Державні (фінанси як інструмент регулювання економіки. Кейнсіанська бюджетна політика стабілізації економіки і стимулювання економічного зростання. Зміна економічних доктрин "економіки попиту" на "економіку пропозиції" і її вплив на фінансові методи державного регулювання економічних процесів.

Проблеми державних (фінансів в період ринкової трансформації економіки. Криза державних фінансів і шляхи (фінансової стабілізації. Менеджмент державних фінансів.

Тема 6 . ПОДАТКИ І ПОДАТКОВА СИСТЕМА

Суть і (функції податків. Класифікація податків, її ознаки. Види податків. Прямі податки. Непрямі податки. Елементи системи оподаткування. Теоретичні питання перекладання податків та ухилення від їх сплати.

Податкова система: поняття, основи побудови. Становлення та розвиток податкової системи України. Податковий кодекс України, його значення для формування і функціонування науково-обгрунтованої і стабільної податкової  системи держави.

Тема 7 . БЮДЖЕТ І БЮДЖЕТНА СИСТЕМА

Бюджет як економічна і правова категорія. Місце і значення бюджету в загальній системі (фінансових відносин. Розподільна і контрольна функція бюджету. Бюджетний механізм фінансового регулювання і посилення його конструктивного впливу на реалізацію стратегії економічного і соціального розвитку України.                                  

Бюджетна система: поняття і принципи побудови. Критерії розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи. Міжбюджетні відносини. Регулювання між бюджетних відносин. Між бюджетні трансферти. Види між бюджетних трансфертів. Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості і їх використання для визначення розподілу між бюджетних трансфертів. Порядок надання між бюджетних трансфертів.

Бюджетний процес. Поняття бюджетного процесу і його складові етапи. Організаційні засади бюджетного планування. Порядок складання, розгляду і затвердження проектів державного і місцевих бюджетів. Виконання бюджетів за доходами і видатками. Секвестр   бюджету. Захищені статті видатків бюджету.

Казначейська система виконання державного і місцевих бюджетів.

Бюджетні права державних органів законодавчої і виконавчої влади.

Тема 8 . ДОХОДИ І ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

Економічна суть доходів і видатків бюджету. Форми їх прояву і матеріальне втілення. Загальний і спеціальний фонд державного бюджету. Класифікація бюджетних доходів. Джерела формування бюджетних доходів. Форми і методи мобілізації грошових коштів у бюджет.

Податкові і неподаткові надходження, їх склад і структура. Офіційні трансферти.

   Видатки державного бюджету, їх класифікація. Основні напрямки використання бюджетних коштів. Поточні та капітальні видатки. Витрати державного бюджету на соціальний захист населення. Склад і структура витрат державного бюджету в соціально-культурній сфері. Фінансування науки. Витрати державного бюджету на фінансову підтримку економіки. Витрати на оборону і державне управління.

Бюджетне фінансування. Форми бюджетного фінансування.

Бюджетний дефіцит. Поняття і причини виникнення. Стійкий і тимчасовий бюджетний дефіцит. Методи розрахунку бюджетного дефіциту. Проблеми скорочення і можливі джерела покриття бюджетного дефіциту.

Тема 9. МІСЦЕВІ ФІНАНСИ

Суть місцевих фінансів, їх склад і роль у здійсненні політики зміцнення економічної самостійності адміністративно-територіальних формувань.

Фінансові ресурси місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Склад доходів місцевих бюджетів. Закріплені доходи. Роль місцевих податків і зборів у формуванні доходів місцевих бюджетів. Загальний і спеціальний фонди місцевих бюджетів.

Видатки місцевих бюджетів. Обов'язкові видатки і видатки по реалізації делегованих центральною владою повноважень. Соціальна направленість видаткової частини місцевих бюджетів. Фінансування місцевого господарства.

Бюджет розвитку місцевих бюджетів. Позички місцевим бюджетам. Обслуговування боргу місцевих рад.

Зміцнення фінансової незалежності місцевого самоврядування в Україні.

Тема 10. ДЕРЖАВНІ ЦІЛЬОВІ ФОНДИ

Необхідність створення та призначення державних цільових фондів. Принципи їх організації.

Загальнодержавні соціальні фонди і їх значення для забезпечення системи соціального страхування. Пенсійний фонд. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Фонд України соціального захисту інвалідів.   Джерела формування доходів і напрямки видатків. Управління коштами загальнодержавних цільових фондів.

Інші фонди цільового призначення в Україні. Порядок їх формування і використання.

Цільові фонди місцевих органів влади.

Тема 11. ДЕРЖАВНИЙ КРЕДИТ І ДЕРЖАВНИЙ БОРГ

Економічна суть державного кредиту, його роль у формуванні додаткових фінансових ресурсів держави і покритті бюджетного дефіциту. Відмінність державного кредиту від банківського.

Види державного кредиту. Внутрішній і зовнішній державний кредит. Розвиток міжнародного і умовного державного кредиту.

Форми внутрішнього державного кредиту. Державні позики, їх види. Класифікація державних внутрішніх позик. Обертання частини вкладів населення у державний кредит. Залучення коштів загальнодержавного позикового фонду. Казначейські позики. Гарантовані позики як форма умовного державного кредиту.

Форми зовнішнього державного кредиту. Державні зовнішні позики. Позики міжнародних фінансових організацій. Міжурядові позики, зовнішні банківські кредити. Їх значення у фінансовій підтримці України.

Державний борг. Види державного боргу. Структура державного боргу, механізм його формування.                   

Боргова залежність держави, її критичний рівень. Вплив державного боргу на фінансове становище держави.

Управління державним боргом і його обслуговування

Тема 12. СТРАХУВАННЯ І СТРАХОВИЙ РИНОК

Економічна необхідність і роль страхування в забезпеченні безперервності суспільного виробництва. Особливості фінансових відносин у сфері страхування. Функції страхування.

Суб'єкти страхових відносин: страховик, страхувальник, застрахований

отримувач.

Форми і методи страхового захисту. Система страхових фондів.

Класифікація страхування по об'єктах і за ознакою ризику. Принципи обов'язкового і добровільного страхування.

Страхування майна юридичних і фізичних осіб, його види і форми.

Страхування кредитних і фінансових ризиків. Економічна необхідність, значення і види. Умови страхування кредитних і фінансових ризиків.

Особисте страхування, його суть і значення в забезпеченні соціального захисту громадян. Види особистого обов'язкового і добровільного страхування.

Перестрахування. Необхідність і роль перестрахування в забезпеченні сталості страхових операцій.

Доходи і витрати страховика. Страхові платежі як основне джерело доходів страховика. Витрати на виплату страхового відшкодування і страхових сум, відрахування в запасні і резервні фонди.

Фінансові результати страхових операцій, їх рентабельність. Прибуток страхових організацій, його розподіл і використання.

Страховий ринок. Поняття страхового ринку і його організаційна структура. Учасники страхового ринку. Організаційні форми існування страхових компаній.

Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні. Ліцензування страхової діяльності.

Формування і розвиток страхового ринку в Україні.

Тема 13. ФІНАНСОВИЙ РИНОК

Сутність фінансового ринку, його роль в мобілізації і розподілі фінансових ресурсів. Економічні передумови функціонування фінансового ринку в Україні. Суб'єкти фінансового ринку.

Структура фінансового ринку. Грошовий ринок. Ринок кредитних ресурсів. Фондовий ринок як найважливіший сегмент фінансового ринку. Первинний і вторинний (фондовий ринок, їх призначення. Біржовий і позабіржовий ринок цінних паперів.

Види цінних паперів, які можуть випускатись і обертатися в Україні.

Основні характеристики цінних паперів.

Правове регулювання фондового ринку. Державний контроль за випуском і обігом цінних паперів.

Фондова біржа: правове положення, організація і порядок роботи. Функції фондової біржі. Порядок допуску цінних паперів до обігу на фондових біржах.

Ринок (фінансових послуг, його роль у функціонуванні економічної системи. Види фінансових послуг.

Перспективи розвитку фінансового ринку в Україні.

Тема 14. МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ

Сутність, призначення і роль міжнародних фінансів. Світові фінансові потоки: валютні, кредитні, фінансові ринки. Міжнародна фінансова інтеграція і її вплив на фінансові інтереси країн і регіонів.

Фінансова діяльність міжнародних організацій. Фінанси Організації Об'єднаних Націй і Європейського Союзу.

Міжнародні фінансові інститути: Міжнародний валютний фонд, група Світового банку (Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Агентство з гарантування багатосторонніх інвестицій). Банк міжнародних розрахунків, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку. Їх завдання, селери діяльності, формування капіталів та ресурсів.

Співпраця України з міжнародними фінансовими інститутами. Проблеми гармонізації фінансів України відповідно до критеріїв і стандартів Європейського Співтовариства. Міжнародний фінансовий ринок: міжнародний ринок грошей (валютний ринок), міжнародний ринок кредитних ресурсів, міжнародний ринок цінних паперів.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2.

Гроші та кредит

Тема 1. Суть і функції грошей (2 год.)

  1.  Походження грошей. Суть грошей.
  2.  Форми грошей та їх еволюція. Вартість грошей.
  3.  Функції грошей. Функція міри вартості, її суть і сфера використання. Масштаб цін. Функція засобу обігу, її суть, сфера використання; реальність і кількісна визначеність грошей у цій функції. Функція засобу платежу, й суть, відмінність від функції засобу обігу, сфера використання, еволюція. Функція засобу нагромадження, її суть, сфера використання. Світові гроші.
  4.  Роль грошей у ринковій економіці.

Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм (2 год.)

  1.  Класична кількісна теорія грошей, й основні постулати.
  2.  Неокласичний   варіант   розвитку   кількісної   теорії   грошей «Трансакційний варіант» Ї.Фішера. «Кембріджська версія» кількісної теорії.
  3.  Вклад Д.Кейнса в розвиток кількісної теорії грошей. «Передаточний механізм» у трактовці Кейнса.
  4.  Сучасний монетаризм як альтернативний напрямок кількісної теорії.
  5.  Грошово-кредитна політика України в перехідний період у світлі сучасних монетаристських теорій.

Тема 3. Грошовий оборот і грошові потоки (2 год.)

  1.  Поняття грошового обороту як процесу руху грошей.
  2.  Грошові потоки.
  3.  Структура грошового обороту.
  4.  Маса грошей, що обслуговує грошовий оборот, й склад та фактори, що визначають її зміну.
  5.  Закон кількості грошей, необхідних для обороту, його суть, вимоги та наслідки порушення вимог.
  6.  Сучасні засоби платежу, які обслуговують грошовий обіг банкноти, розмінна монета, депозитні гроші, векселі, чеки, їх суть та характеристика.

Тема 4. Грошовий ринок (2 год.)

  1.  Суть грошового ринку. Гроші як об'єкт купівлі-продажу. Особливості прояву па грошовому ринку основних ринкових ознак: попиту, пропозиції, ціни.
  2.  Інституційна  модель  грошового  ринку.   
  3.  Економічна структура грошового ринку.
  4.  Попит на гроші. Суть та форми прояву попиту на гроші.
  5.  Пропозиція грошей.
  6.  Графічна модель грошового ринку.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2.

Грошово-кредитні

системи і валютні відносини.

Тема 5. Грошові системи (2 год.)

  1.  Суть грошової системи, й призначення та місце в економічній системі країни. Елементи грошової системи.
  2.  Основні типи грошових систем, їх еволюція. Системи металевого і кредитного обігу.
  3.  Створення і розвиток грошової системи України.
  4.  Державне регулювання грошової сфери як головне призначення нової системи.
  5.  Фіскально-бюджетна і грошово-кредитна політика в системі державного регулювання ринкової економіки. «Сеньйораж» і монетизація бюджетного дефіциту.
  6.  Інфляція: суть, форми прояву, причини та наслідки.
  7.  Грошові реформи: поняття, цілі та види грошових реформ.

Тема 6. Кредит у ринковій економіці (4 год.)

  1.  Необхідність кредиту.
  2.  Суть кредиту.
  3.  Економічна основа, стадії та закономірності руху кредиту. Об'єкти та суб'єкти кредитних відносин.
  4.  Форми та види.
  5.  Економічні межі кредиту. Кредитні відносини та інфляція.
  6.  Процент за кредит.
  7.  Розвиток кредитних відносин у перехідній економіці України.

Тема 7. Кредитні системи (2 год.)

  1.  Поняття кредитної системи, два підходи до її визначення.
  2.  Поняття банківської системи.
  3.  Центральні банки: їх походження, призначення, функції та операції.
  4.  Банки другого рівня, їх походження, види, правові основи організації.
  5.  Небанківські фінансово-кредитні установи, їх відмінності від банків, економічне призначення, види, функції, роль.
  6.  Стійкість банківської системи та механізм її забезпечення.

Тема 8. Валютні відносини і валютні системи (2 год.)

  1.  Поняття валюти.
  2.  Валютний курс та конвертованість валют.
  3.  Валютний ринок: суть та основи функціонування.
  4.  Валютне регулювання: суть та необхідність.
  5.  Валютні системи: поняття, структура, призначення.
  6.  Види валютних систем: національні, регіональні, світові.

ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ

«Гроші та кредит»

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.

Теорії грошей і грошові ринки.

ТЕМА 1. Суть і функції грошей

Завдання для практичних занять

Теоретичне завдання

  1.  Походження грошей.
  2.  Суть грошей як загального еквіваленту.
  3.  Форми грошей та їх еволюція. Демонетизація золота.
  4.  Вартість грошей. Ціна грошей як капіталу.
  5.  Функції грошей. Функція міри вартості. Ціна як грошовий вираз вартості товарів.
  6.  Функції грошей як засобу обігу і платежу. Їх суть, сфери використання, відмінності.
  7.  Функція засобу нагромадження;  сфера використання, вплив часу на неї.
  8.  Світові гроші. Взаємозв'язок функцій та вплив на них зміни вартості грошей.
  9.  Роль грошей як інструмента регулювання економіки. Гроші в перехідній економіці України.

Практичне завдання (тестові завдання)

Завдання 1.

  1.  Функції грошей – це форми, які здобувають гроші в різноманітних секторах економіки. До функцій грошей відносяться:

А) світові гроші;

Б) засіб нагромадження;

В) засіб платежу;

Г) засіб обігу;

Д) міра вартості.

Завдання 2.

2. Визначити, як гроші перебувають в обороті в Україні у сучасних умовах?

А) повноцінні гроші;

Б) неповноцінні гроші;

В) обидва види.

Завдання 3.

3. Які гроші належать до неповноцінних:

А) готівкові гроші;

Б) депозитні гроші;

В) електронні гроші;

Г) золоті монети;

Д) срібні монети;

Е) мідні монети.

Література до теми 1:4,5,7,8,11,12,13,16.

ТЕМА 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм

Завдання для практичних занять

Теоретичне завдання

  •  Неокласичний варіант кількісної теорії грошей.
  •  Кейнсіанська версія кількісної теорії грошей.
  •  Сучасний монетаризм.
  •  Грошово-кредитна політика України в перехідний період.
  •  Практичний завдання (теми рефератів)
  •  Студенти готують реферат на одну із запропонованих тем практичного курсу. Тема розкривається ґрунтовно. Форма реферату довільна.
  •  Суть кількісної теорії грошей та причини її виникнення.
  •  «Трансакційний варіант» кількісної теорії грошей.
  •  «Кембріджська версія» кількісної теорії грошей.
  •  Вклад Дж. Кейнса у розробку кількісної теорії грошей.
  •  Монетаризм та його сучасне застосування.

Література до теми 2:5,7,8,13,14,15,16,26.

ТЕМА 3. Грошовий оборот і грошові потоки

Завдання для практичних занять

Теоретичний курс

  •  Поняття грошового обороту, його економічна основа, основні суб'єкти та ринки, які він обслуговує.
  •  Грошові потоки: характеристика основних видів та їх взаємозв'язок.
  •  Структура грошового обороту.
  •  Характеристика грошового обігу як складової грошового обороту.
  •  Поняття грошової маси. Грошові агрегати.
  •  Швидкість обігу грошей та фактори, що її визначають.
  •  Механізм забезпечення сталості грошей.
  •  Суть закону кількості грошей, необхідних для обороту. Рівень монетизації ВВП.
  •  Механізм поповнення маси грошей в оброті.
  •  Характеристика грошового мультиплікатора.
  •  Сучасні засоби платежу, які обслуговують грошовий оборот.
  •  Суть та особливості використання електронних грошей, векселів і чеків.

Практичний курс (тестові завдання)

Завдання 1.

1. Безготівкові розрахунки—це розрахунки, які здійснюються між фізичними та юридичними особами без застосування наявних грошей шляхом переведення коштів через банк з розрахункового (поточного) рахунку платника на розрахунок їх одержувача. Формами безготівкових розрахунків є:

А) платіжні вимоги;

Б) планові платежі;

В) акредитиви;

Г) сертифікати;

Д) чеки.

Завдання 2.

2. Призначення грошової системи полягає в створенні механізму керування і  регулювання грошовим обігом. В законах країни відображені такі елементи грошової системи :

А) назва грошової одиниці;  

Б) масштаб цін;

В) валютний курс;

Г) механізм утворення валютного курсу.

Завдання 3.

3. У відповідності з існуючим законодавством  України до цінних паперів відносяться:

А) акції;

Б) депозитні сертифікати;

В) ощадні сертифікати;

Г) платіжні доручення;

Д) чеки.

Завдання 4.

4. Ефект мультиплікатора породжується тим, що банки можуть видавати за рахунок емітованих один раз грошей багато позичок, які збільшують депозити, а отже і масу грошей. Коефіцієнт мультиплікації при нормі обов’язкового резервування 10% дорівнює:

А) 10;

Б) 0,1;

В) 1.

Завдання 5.

5. Визначити складові базових грошей:

А) обов’язкові банківські резерви;

Б) касова готівка;

В) депозити в центральному банку;

Г) готівкові гроші, які перебувають в обороті поза банками;

Д) усі перелічені складові.

Завдання 6.

6. Якщо фактична маса грошей в обороті  ( Кф) перевищує необхідну для обороту (Кн),то які явища матимуть місце:

А) нестача купівельної спроможності;

Б) грошовий попит відповідає товарній пропозиції;

В) надлишок купівельної спроможності.

Завдання 7.

7. Як називається рівень монетизації економіки:

А) як співвідношення грошової маси до валового внутрішнього продукту ?

Б) як співвідношення валового внутрішнього продукту до грошової маси?

В) як співвідношення грошової маси до валового національного продукту?

Завдання 8.

8. Залучені ресурси комерційного банку становлять 1000 тис. Грн., а норма обов’язкового резерву – 15%. Якими будуть у цьому випадку кредитні ресурси комерційного банку (тис. Грн.)?

а)1000;

б)850;

в)150.

Завдання 9.

9. Величина грошового мультиплікатора:

А) менша 1;

Б) більша 1;

В) більша 0, але менша 1;

Г) може бути якою завгодно.

Завдання 10.

10. Якщо норма обов’язкового резервування – 12,5%, то грошовий мультиплікатор становить:

А) 25;

Б) 4;

В) 8;

Г) 12,5;                   

Д) власний варіант відповіді.

Література до теми 3:7,8,12,16,20.

ТЕМА 4. Грошовий ринок

Завдання для практичної роботи студента

  •  Суть грошового ринку.
  •  Економічна структура і характеристика складових частин грошового ринку.
  •  Інституційна модель грошового ринку, його суб'єкти та канали фінансування.
  •  Графічна модель грошового ринку.
  •  Суть і форми попиту на гроші.
  •  Суть і механізм формування пропозиції грошей.
  •  Рівновага на грошовому ринку та норма проценту.
  •  Фактори, які визначають рівновагу на грошовому ринку.

Практичне завдання (тестові завдання)

Завдання 1.

1. На фінансовому ринку юридичні та фізичні особи здійснюють посередницьку діяльність. На Українській фондовій біржі за власний рахунок діють:

А) агенти;

Б) інвестиційні консультанти;

В) дилери;

Г) брокери.

Завдання 2.

2. Клієнт вносить у комерційних банк 4000 грошових одиниць готівкою. Після цього комерційний банк збільшує свої резерви на таку саму суму і видає позичку в розмірі 2000 одиниць. Яким чином після проведених трьох операцій (абстрагуючись від усіх інших) зміниться грошова пропозиція?

А) зменшиться на 2000 гр. Од.;

Б) збільшиться на 2000 гр. Од.;

В) зменшиться на 4000 гр. Од.;

Г) збільшиться на 4000 гр. Од.;

Д) збільшиться на 6000 гр. Од..

Завдання 3.

3. Чим нижча ставка позичкового процента:

А) тим вищий інвестиційний попит на гроші;

Б) тим вища доля заощаджень;

В) тим нижчий попит на гроші;

Г) тим більша перевага віддається ліквідності.

Література до теми 4: 1,3,8,16,19,23,24,26.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2.

Грошово-кредитні системи і валютні відносини.

ТЕМА 5. Грошові системи

Завдання для практичної роботи студента

Теоретичний курс

1. Поняття грошової системи та її елементи.

2. Основні типи грошових систем, їх еволюція.

3. Становлення грошової системи України.

4. Державне регулювання грошової сфери.

5. Інфляція: суть, форми, причини та наслідки.

6. Грошові реформи: цілі та моделі.

Практичний курс (тестові завдання)

Завдання 1.

1. Загальна сума вкладів комерційного банку складає 100  000 гривень, а норма обов’язкових резервів-10%. Тоді розмір позичок, які може видати банк буде складати:

А) 90 000 гривень;

Б) 85 000 гривень

В) 100000 гривень;

Г) 110 000 гривень;

Завдання 2.  

2. Багато країн у своєму розвитку зіткнулись з економічною кризою. Стагфляція—це явище для якого характерним є:

А) знецінювання грошей при зростанні цін;

Б) одночасне зростання цін і безробіття;

В) знецінювання грошей при відсутності зростання цін;

Г) криза перевиробництва.

Завдання 3

3. Грошова система – це форма організації грошового обігу, яка установлена законом даної країни. Грошва система призвана забезпечити:

А) стійкість грошової одиниці;

Б ) еластичність грошового обігу;

В) оптимальну структуру виробництва;

Г) оперативне і ефективне регулювання грошової маси в Країні  у відповідності з потребами грошового обігу;

Д) демонополізацію економіки країни.

Завдання 4.

4. До саморегулювальних грошових систем відносяться системи металевого обігу. Серед них виділяється:

А) золотомонетний стандарт;

Б) золото зливковий стандарт;

В) золотодевизний стандарт.

Завдання 5.

5. Інфляція – це властивість паперових нерозмінних грошей. У відповідність з темпами виділяють  слідуючи різновиди інфляції:

А) повзуча;

Б) галопіруюча;

В) гіперінфляція;

Г) суперінфляція.

Д) Ваш варіант.

Завдання 6.

6. Зміна норми обов’язкового резервування найбільшою мірою впливає на:

А) обсяг експорту;

Б) споживчі видатки;

В) державні видатки;

Г) інвестиції.

Завдання 7.

7. Для обмеження готівкового грошового обігу Національний банк України використовує такі методи його регулювання:

А) лімітування залишку грошей у касах суб’єктів господарювання;

Б) лімітування видачі заробітної плати готівкою;

В) контроль за проведенням безготівкових розрахунків;

Г) лімітування залишку грошових коштів у касах комерційних банків;

Д) контроль за порядком оплати громадянами всіх видів товарів та послуг готівкою.

Завдання 8.

8. Регулювання готівкового грошового обігу в Україні полягає в регламентації Національним банком:

А) безготівкових розрахунків;

Б) касових оборотів комерційних банків;

В) касових операцій установ банку;

Г) касових операцій підприємств та організацій;

Д) платежів готівкою громадян;

Е) міжбанківських розрахунків.

Завдання 9.

9. Зовнішній державний борг України складається із:

А) кредитів населення;

Б) кредитів комерційних банків;

В) кредитів міжнародних фінансових організацій;

Г) кредитів НБУ;

Д) заборгованості перед іншими державами.

Завдання 10.

10. Обслуговуючи внутрішній державний борг уряду, Національний банк України виконує функції:

А) емітенти державних цінних паперів;

Б) депозитарій державних цінних паперів;

В) ділера на вторинному ринку державних цінних паперів;

Г) агента уряду з обслуговування емісії державних цінних паперів;

Д) контролюючого органу.

Завдання 11.

11. Визначити, з яких секторів складається грошовий оборот:

А) грошового обігу та фінансів;

Б) грошового обігу, фінансів та кредитного сектора;

В) грошового та кредитного сектора.

Література до теми 5: 1,3,8,16,19,23,24,26.

ТЕМА 6. Кредит у ринковій економіці

Практичне завдання (тестові завдання)

Завдання 1.

1. Позичковий процент  є платою за користування позичковим капіталом. На величину позичкового проценту впливають:

А) рівень інфляції;

Б) дисконтна ставка НБУ;

В) періодичність погашення;

Г) рівень ризику;

Д) стан міжбанківських розрахунків.

Завдання 2.

2. При структуруванні позички визначається величина процентної ставки. Розмір процентної ставки залежить від:

А) дисконтної ставки НБУ;

Б) строку та розміру позички;

В) витрат по формуванню позичкового капіталу;

Г) рівня ризику;

Д) стану міжбанківських розрахунків.

Література до теми 6:8,11,13,17,18,21.

ТЕМА 7. Кредитні системи

Завдання для практичної роботи студента

Теоретичний курс

1. Поняття кредитної системи.

2. Поняття банківської системи.

3. Центральний банк: походження, призначення, функції.

4. Банки другого рівня.

5. Небанківські фінансово-кредитні установи.

6. Стійкість банківської системи.

Практичний курс (тестові завдання)

Завдання 1.

1. Одним із способів захисту від кредитного ризику є наявність забезпечення. Форма забезпечення зобов’язань позичальника перед банком повинні задовольняти вимогам:

А) висока ліквідність;

Б) стабільність ціни на заставлене майно;

В) високі витрати по реалізації застави;

Г) здатність до зберігання.

Завдання 2.

2. У відповідності до Закону України “Про банки і банківську діяльність” мінімальний розмір статутного фонду банку, який встановлюється в розмірі еквівалентно  1млн.ЕВРО. Вкладами в статутний фонд банку можуть бути:

А)  цінні папери;

Б)  будинки та споруди;

В) права користування, включаючи і інтелектуальну власність;

Г) власні грошові кошти засновників (акціонерів).

Завдання 3.

3. Платоспроможність банку – це достатність власних коштів банку для захисту інтересів вкладників і інших кредиторів банку. Для визначення платоспроможності банку застосовується показник співвідношення власних коштів і активів, які знижені по ступеню ризику. Нормативна величина показника платоспроможності банку має значення:

А) не більш 8%;

Б) не більш 5%;

В) не менш 8%;

Г) не менш 5%.

Завдання 4.

4. Діяльність НБУ регулюється Законом України “ Про банки і банківську діяльність”. Функціями НБУ є:

А) емісія наявних грошей;

Г)  прийняття депозитів фізичних та юридичних осіб.

Б) проведення грошово-кредитної політики;

В) надання кредитів господарським суб’єктам;

Завдання 5.

5. Національний банк – це координуючий і регулюючий центр всієї банківської системи. Ціллю діяльності Національного банку України є:

А) отримання прибутку;

Б) забезпечення стабільності національної грошової одиниці:

В) розробка напрямків грошово –кредитної політики;

Г) розвиток і укріплення банківської системи України.

Завдання 6.

6. Комерційні банки проводять операції і надають послуги з ціллю одержання доходу. У склад доходів банку входять:

А) проценти по наданим кредитам;

Б) комісія за касові та інші операції;

В) доходи від здавання майна в оренду;

Г) одержані штрафи, пені та неустойки ;

Д) штрафи, пені і неустойки сплачені.

Завдання 7.

7. Зобов’язання банку склали 8 млн. Гривень, а активи – 10млн. Гривень. Показник загальної ліквідності дорівнює:

А) 125%;

Б) 80%;

В)100%.

Завдання 8.

8. Одним із видів депозитів є депозити до запитання. Для них характерні слідуючи ознаки:

А) нестабільні;

Б) проценти, як правило, не нараховуються ;

В) вкладники розпоряджаються ними після закінчення раніше обумовленого строку;

Г) можуть бути зажаданні в будь який момент тільки в повній сумі.

Завдання 9.

9. Одним із видів депозитів є термінові депозити. Для них характерні слідуючи ознаки:

А) розміщення на чітко обумовлений строк;

Б) стрибкоподібна зміна розмірів;

В) розмір виплачуваного процента нижче ніж по вкладах до запитання;

Г) дострокове вилучення коштів не припускається.

Завдання 10.

10. Активи, зважені з обліком ризику складають – 26млн. Гривень. Сума основного капіталу банку – 2,4 млн. Гривень, а додаткового – 2,02 млн. Гривень. Платоспроможність банку дорівнює:

А) 17%;

Б) 8%;

В) 9,2%.

Завдання 11.

11. Є слідуюча інформація (в млн. Гривень): статутний фонд – 3; резервний фонд – 1,.5; доходи банку – 8; витрати банку – 6; основні кошти – 2 ; кошти місцевих бюджетів – 0,4. Розмір банківських ресурсів дорівнює :

А) 6,9;

Б) 8,9;

В) 8,5.

Завдання 12  

12. Завдяки наявності власного капіталу банки підтримують ліквідність свого балансу. Власний капітал  банка включає:

А) статутний фонд;

Б) доходи банку;

В) резервний фонд;

Г) перерозподілений прибуток банку.

Завдання 13.

13. Залучення депозитів – базова функція комерційних банків. Депозити мають слідуючи властивості:

А) активною стороною виступає клієнт;

Б) дотримуються персоніфікація депозиту;

В) здатність до впливу;

Г) встановлюється норма обов’язкового резервування.

Завдання 14.

14. Ліквідність банку забезпечують:

А) власним капіталом банку;

Б) банківськими резервами;

В) прибутком банку;

Г) умовами обміну грошей на золото;

Д) курсом цінних паперів.

Завдання 15.

15. Купівля – продаж центральними банками державних цінних паперів здійснюється з метою:

А) суто отримання доходу;

Б) виконання функції агента уряду;

В) оперативного регулювання обсягу грошової маси в обігу;

Г) стратегічного регулювання економіки країни.

Література до теми 7:1,8,11,13,17,18,20,26.

ТЕМА 8. Валютні відносини і валютні системи

Завдання для практичної роботи студента

Теоретичний курс

1. Поняття валютної системи.

2. Валютний курс та конвертованість валют.

3. Валютний ринок.

4. Валютне регулювання: суть та необхідність.

5. Валютні системи: поняття, структура, призначення.

Практичний курс (тестові завдання)

Завдання 1.

1. Валютні операції це:

А) будь-які платежі, пов’язані з переміщенням валютних цінностей між суб’єктами валютного ринку;

Б) страхування валютних ризиків;

В) забезпечення умов та механізмів для реалізації валютної політики держави;

Г) забезпечення прибутку учасникам валютних відносин.

Завдання 2.

2. За механізмом здійснення операцій виділяються слідуючи валютні операції:

А) спот;

Б) форвардні;

В) ф’ючерсні;

Г) опціонні;

Д) оптові чи роздрібні.

Завдання 3.

3. До методів валютного регулювання відносяться наступні:

А) девальвація;

Б) ревальвація;

В) інфляція;

Література до теми 8:6,8,11,17,18,26.


СТРУКТУРА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

«Гроші та кредит» ЗА МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ

спеціальність: спеціальність: 6.030601  «Менеджмент»

Змістовний модуль

Кількість годин

Лекції

Практичні

Cам.

раб

Всього

Змістовний модуль І. 

Теорії грошей і грошові ринки.

  1.  

Суть та функції грошей

2

2

9

13

  1.  

Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм

2

2

9

13

  1.  

Грошовий оборот і грошові потоки

2

2

9

13

  1.  

Грошовий ринок

2

2

9

13

Всього

8

8

36

52

Форма модульного контролю – контрольна робота

Змістовний модуль 2. 

Грошово-кредитні системи і валютні відносини Грошово-кредитні системи і валютні відносини

5

Грошові системи

2

2

10

14

6

Кредит у ринковій економіці

4

2

8

14

7

Кредитні системи

2

4

8

14

8

Валютні відносини та валютні системи

2

2

10

14

Всього

10

10

36

56

Форма модульного контролю – контрольна робота

Загалом

18

18

72

108

Форма підсумкового контролю – екзамен


ПРОТОКОЛ ПОГОДЖЕННЯ

робочої програми навчальної дисципліни

«ГРОШІ ТА КРЕДИТ»

напрям підготовки: 0306 «Менеджмент і адміністрування»

спеціальність: 6.030601  «Менеджмент»

Дисципліна та її розділи, що послідують вивченню даної дисципліни

ПІБ, науковий ступінь та вчене звання НПП, що забезпечує попередню дисципліну

Підпис

Наступна дисципліна та її розділи, які використовують матеріали цієї дисципліни

ПІБ, науковий ступінь та вчене звання НПП, що забезпечує наступну дисципліну

Підпис

ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА

ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІ

ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

МАКРОЕКОНОМІКА

ФІНАНСИ

СТАТИСТИКА

ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВА

ТЕОРІЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА

МІКРОЕКОНОМІКА

                                             

Директор  ННІГТ                                                   В. В. Жебка             


СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА СХЕМА

вивчення дисципліни

«ГРОШІ ТА КРЕДИТ»

Попередні дисципліни та їх розділи, що використовуються в цій дисципліні

ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІ

МАКРОЕКОНОМІКА

СТАТИСТИКА

ТЕОРІЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

МІКРОЕКОНОМІКА

Дисципліна  ГРОШІ ТА КРЕДИТ

Наступні дисципліни та їх розділи, що використовують матеріали цієї дисципліни

ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА

ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

ФІНАНСИ

ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВА

ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА

Державний комітет зв'язку та інформатизації України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

„ЗАТВЕРДЖУЮ”

Завідувач кафедри менеджменту

_______________ В. В. Жебка

«___» ________ 2012 р.

Курс                                            2

Лекцій       18 год.

Практичних занять      18 год.

Самостійна робота студентів  72 год.

Всього       108 год.

Кредитів (нац.)     2

КалендаРНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ план

дисципліни «Гроші та кредит»

для підготовки студентів напряму: 0306 «Менеджмент і адміністрування»

спеціальність: 6.030601  «Менеджмент» на 4  семестр

Тиждень

Види та зміст занять

Поточний контроль знань

Лекції

год.

Практичні заняття

год.

Самостійна робота

год.

Література

№ модуля

Бали

  1.  

1 тиждень

ТЕМА 1. Суть і функції грошей

2

Практичне заняття1.

Суть і функції грошей

2

Тема 1. Суть і функції грошей

9

4,5,7,8,11,12,13,16.

1

25

  1.  

2 тиждень

Тема 2.

 Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм

2

Практичне заняття2.

Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм

2

Тема 2  Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм

9

5,7,8,13,14,15,16,26

1

25

  1.  

3 тиждень

ТЕМА 3. Грошовий оборот і грошові потоки

2

Практичне заняття № 3 Грошовий оборот і грошові потоки

2

ТЕМА 3. Грошовий оборот і грошові потоки

9

7,8,12,16,20

1

25

  1.  

4 тиждень

ТЕМА 4. Грошовий ринок

2

Практичне заняття № 4. Грошовий ринок

2

ТЕМА 4. Грошовий ринок

9

1,3,8,16,19,23,24,26.

1

25

  1.  

5 тиждень

ТЕМА 5. Грошові системи

2

Практичне заняття № 5.

Грошові системи

2

ТЕМА 5. Грошові системи

10

1,3,8,16,19,23,24,26

2

25

  1.  

6 тиждень

ТЕМА 6. Кредит у ринковій економіці

4

Практичне заняття № 6.

Кредит у ринковій економіці

2

Тема 6 Управління корпоративними витратами.

8

8,11,13,17,18,21.

2

25

  1.  

7 тиждень

Тема7.  Кредитні системи.

2

Практичне заняття № 7 Кредитні системи.

4

Тема 7. Кредитні системи.

8

1,8,11,13,17,18,20,26..

2

25

  1.  

8 тиждень

Тема 8. Валютні відносини і валютні системи

2

Практичне заняття № 8.

 Валютні відносини і валютні системи.

2

Тема 8. Валютні відносини і валютні системи

10

6,8,11,17,18,26.

2

25

педагог, що викладає дисципліну _____________ Новикова І.В.                       Завідувач кафедри __________________ Ю. О. Клочко

                                                              (підпис)                                                                                                                                              (підпис)

Результати перевірки календарно-тематичного плану ______________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________


КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Критерії оцінки виконання навчальних завдань є одним з основних способів перевірки знань, умінь і навичок студентів з дисципліни «ГРОШІ ТА КРЕДИТ». При оцінці завдань за основу слід брати повноту і правильність їх виконання. Необхідно враховувати такі вміння і навички студентів:

  •  диференціювати, інтегрувати та уніфікувати отримані знання;
  •  викладати матеріал логічно й послідовно;
  •  користуватися додатковою літературою.

«А» (95-100)

Студент дає повні відповіді на всі запитання, вичерпно розкриває їх суть, аналізує та зіставляє факти. Логічно та творчо викладає матеріал в усній та писемній формі. Володіє понятійним апаратом дисципліни, дає визначення термінам. Відповідь характеризується багатством лексики, точністю і логічністю слововживання, аргументованістю індивідуальної позиції дослідника.

«В» (85-94), «С» (75-84)

Студент дає повні відповіді, розкриває суть питання, робить спроби аналізувати та зіставляти факти. Відповідь відзначається достатністю лексики, відповідає обсягу здобутих теоретичних відомостей. Студент володіє понятійним апаратом курсу. Зміст відповіді викладається послідовно (за сформульованим планом або без нього).

«D» (65-74), «Е» (60-64)

Відповіді не повні, зміст в основному достовірний. Але є фактичні неточності. Трапляються порушення послідовності викладу думок. Словниковий запас недостатній, слабкі синтаксичні конструкції. Студент недосконало володіє понятійним апаратом курсу, плутано дає визначення термінам.

«FX» (40-59)

Відповідь не повна. Студент не може розкрити суть питання. Обмежений словниковий запас, недосконале знання й усвідомлення понять і термінів курсу. Відповідь безсистемна, хаотична, мовлення невиразне.

«F» (0-39  )

Зміст дисципліни студентом не засвоєний. Вміння та навички не набуті.

Співвідношення між національними та ECTS оцінками і

рейтингом із дисципліни

Оцінка національна

Оцінка ECTS

Визначення ECTS

Рейтинг з дисципліни, бали

1

2

3

4

Відмінно

А

ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок

95-100

Добре

В

ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками

85-94

С

ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок

75-84

Задовільно

D

ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків

65-74

E

ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії

60-64

Незадовільно

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно працювати перед тим, як отримати залік (позитивну оцінку)

40-59

F

НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота

0-39

РОЗПОДІЛ БАЛІВ ПРИ РЕЙТИНГОВІЙ СИСТЕМІ ОЦІНЮВАННЯ
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 «Гроші та кредит»

 

Модуль 1

Кількість балів

60

ККР

Змістовні модулі

Тема 1

Тема 2

Тема 3

Тема 4

Кількість балів

15

15

15

15

40

 

Кількість балів за видами роботи

 

 

л

пр

срс

л

пр

срс

л

пр

срс

л

пр

срс

 

Відвідування 2/3 аудиторних занять

5

 

5

 

5

 

5

 

Активність на практ. заняттях

 

5

 

 

5

 

 

5

 

5

 

Виконання самостійних завдань

 

 

5

 

 

5

 

 

5

5

 

Умова зарахування

100 балів

 

Модуль 2

Кількість балів

60

ККР

Змістовні модулі

Тема 1

Тема 2

Тема 3

Тема 4

Кількість балів

15

15

15

15

40

 

Кількість балів за видами роботи

 

 

л

пр

срс

л

пр

срс

л

пр

срс

л

пр

срс

 

Відвідування 2/3 аудиторних занять

5

 

5

 

5

 

5

 

Активність на практ. заняттях

 

5

 

 

5

 

 

5

 

5

 

Виконання самостійних завдань

 

 

5

 

 

5

 

 

5

5

 

Умова зарахування

100 балів

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.

Теорії грошей і грошові ринки.

ТЕМА 1. Суть і функції грошей (9 годин)

Завдання для самостійної роботи студента

  1.  Які існували різновиди абстрактної теорії грошей?
  2.  У чому суть металістичної теорії грошей? Назвіть її представників.
  3.  Що означає поняття монетаризму? У чому його суть?
  4.   Які основні положення монетаристської теорії грошей, у чому її відмінність від абстрактної теорії грошей?
  5.   Чому прихильниками металістичної теорії були представники меркантилізму?
  6.   Сформулюйте головний недолік монетаризму як теорії.
  7.   Поясніть, що означає "грошове правило" М. Фрідмена.
  8.   У чому полягає зміст трудової теорії вартості?
  9.   Розкрийте сутність кількісної теорії грошей та її внутрішньої єдності з номіналістичною теорією.
  10.   Кого вважають засновником кількісної теорії грошей?
  11.   Які постулати поклали в основу кількісної теорії грошей і які представники класичного періоду їх сформували?
  12.   Хто такі меркантилісти? Назвіть їх основні постулати.
  13.   У чому полягають основні постулати класичної кількісної теорії грошей?
  14.   Як можна формалізувати "передавальний механізм" впливу грошей на реальну економіку в кейнсіанському трактуванні, у чому його новизна та недоліки?
  15.   Розкрийте суть трансакційного варіанта кількісної теорії грошей І. Фішера.
  16.   Назвіть основні недоліки трансакційного варіанта кількісної теорії грошей.
  17.   У чому суть кембриджської версії трансакційного варіанта кількісної

Література до теми 1:4,5,7,8,11,12,13,16.

ТЕМА 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм

Завдання для самостійної роботи студента (9 годин)

"Правильно/неправильно"

1. Монетаристська теорія грошей – теорія про внутрішню природу грошей.

2. Кількісна теорія грошей є ключовим напрямом монетаристської теорії, її методологічною основою.

3. Економічними умовами виникнення кількісної теорії було збільшення видобутку золота та срібла в Америці.

4. За класичною кількісною теорією рівень товарних цін прямо пропорційно залежить від кількості грошей в обігу.

5. Представники класичної кількісної теорії стверджували, що вирішальним чинником, який визначає вартість грошей, є їх кількість.

6. Представники класичної кількісної теорії стверджували, що гроші мають власну вартість.

7. Представники класичної кількісної теорії стверджували, що гроші мають представницьку вартість.

8. Представницька вартість грошей визначається вартістю товарів, що реалізовані, а величина її залежить від кількості грошей в обігу: чим вона більше, тим менша маса товарної вартості буде припадати на одну грошову одиницю.

9. Представники класичної кількісної теорії розкривали механізм впливу грошей на ціни, а за їх допомогою – на економіку взагалі.

10. Класична кількісна теорія проіснувала більше трьох століть.

11. Неокласична кількісна теорія включає кон'юнктурну теорію та монетаризм.

12. Вперше довів вплив кількості грошей на ціни через зміну дисконтного процента Дж.М. Кейнс.

13. "Кембриджське" рівняння А. Пігу пояснює залежність цін від кількості грошей через попит на гроші – тобто запас грошей, який суб'єкти зберігають у ліквідній формі і який обернено впливає на сукупний попит, а отже, на ціни.

14. Теорія касових залишків заперечує вплив кількості грошей на ціни через попит на гроші.

15. Дж.М. Кейнс згоден, що за незмінності всіх інших чинників впливу на ціни зміна кількості грошей прямо впливає на ціни, але не пропорційно.

16. Дж.М. Кейнс вважав, що ринковий механізм треба доповнювати фіскальною і грошовою політикою.

17. Дж.М. Кейнс доводить, що гроші не мають суттєвого значення для розвитку економіки.

18. Концепція "керованих грошей" Дж.М. Кейнса спрямована на забезпечення стимулювання ефективного сукупного попиту.

19. Дж.М. Кейнс стверджував, що вплив грошей на реальну економіку у короткостроковому періоді здійснюється за постулатами кількісної теорії.

20. Головним інструментом зв'язку між сферою реальної економіки і грошовою сферою за Дж.М. Кейнсом є процентна ставка.

21. Кейнсіанці вважають, що зниження процентної ставки призводить до зниження швидкості обігу грошей.

22. Дж.М. Кейнс визнавав і фіскальну, і грошову політику.

23. Дж. Кейнс вважав грошову політику більш ефективною.

24. Для збільшення темпів економічного зростання Дж.М. Кейнс пропонує приносити в жертву купівельну спроможність грошей.

25. Монетариста не погоджуються з Дж.М. Кейнсом у тому, що "гроші мають значення".

26. Монетариста згодні з Дж.М. Кейнсом, що грошима треба керувати.

27. Монетариста вважають, що грошова сфера є потужним джерелом дестабілізації економіки.

28. Монетариста стверджують, що кількість грошей безпосередньо впливає на сукупний попит.

29. Головним напрямом грошової політики держави є регулювання пропозиції грошей – це твердження монетаристів.

30. Згідно з "грошовим правилом" М. Фрідмена маса грошей в обігу має випереджати зростання ВВП.

31. Монетариста заперечують, що швидкість обігу грошей стабільна, а зміна пропозиції грошей призводить до зростання цін.

32. Монетаристи стверджують, що швидкість обігу стабільна на короткострокових інтервалах і змінюється на довгострокових.

Література до теми 2:5,7,8,13,14,15,16,26.

ТЕМА 3. Грошовий оборот і грошові потоки

Завдання для самостійної роботи студента ( 9 годин)

1. Дайте визначення грошового обороту.

2. Які основні ринки взаємопов'язуються грошовим оборотом?

3. Назвіть суб'єктів грошового обороту.

4. У чому полягають особливості грошового обороту   на   мікро- та макроекономічному рівнях?

5. Що таке грошовий потік?

6. Охарактеризуйте грошові потоки, які обслуговують процес розширеного відтворення.

8. У чому полягає відмінність між грошовим оборотом та грошовим обігом?

9. Як структурується грошовий оборот за формою платіжних засобів? Які переваги та недоліки готівкового та безготівкового грошового обороту?

10. Що таке грошова маса, грошовий агрегат, грошова база?

11. Скільки грошових агрегатів визначає НБУ?

12. Як визначається швидкість обігу грошей? Які фактори впливають на

швидкість обігу грошей?

13. У чому полягає сутність закону кількості грошей, необхідних для обігу? За якою формулою розраховують середню кількість грошей, необхідних для обігу?

14. Що таке емісія? Хто здійснює емісію готівкових грошей в Україні?

15.  Що таке грошово-кредитний мультиплікатор? Розкрийте механізм емісії грошей через грошово-кредитний мультиплікатор.

Література до теми 3:7,8,12,16,20.

ТЕМА 4. Грошовий ринок

Завдання для самостійної роботи студента (9 год.)

Теоретичний курс

1. Суть і структура грошового ринку.

2. Попит на гроші.

3. Пропозиція грошей.

4. Модель грошового ринку.

Практичний курс (теми рефератів)

  1.  Студенти готують реферат на одну із запропонованих тем практичного курсу. Тема розкривається ґрунтовно. Форма реферату довільна.
  2.  Фінансове посередництво на вітчизняному грошовому ринку.
  3.  Проблеми та перспективи ринку цінних паперів в Україні.
  4.  Канали прямого та опосередкованого фінансування на грошовому ринку в Україні.

Література до теми 4: 1,3,8,16,19,23,24,26.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2.

Грошово-кредитні системи і валютні відносини

ТЕМА 5. Грошові системи

Завдання для самостійної роботи студента (10 год)

1. Сутність структура та елементи ГС.

2. Типи грошових систем та їх екволюція.

3. Національна грошова система України.

4. Державне регулювання грошового обороту.

5. Грошово-кредитна політика, її цілі, типи, інструменти.

6. Монетаризація бюджетного дефіциту та ВВП.

Питання для самоперевірки

1. Що таке грошова система?

2. Назвіть елементи грошової системи.

3. За якими ознаками класифікують грошові системи?

4.  Які різновиди саморегульованих грошових систем Ви знаєте?

5. Що таке національна грошова система? Дайте характеристику елементів національної грошової системи.

6. В межах якої зі складових економічної політики здійснюється державне регулювання грошового обороту?

7. У чому різниця між фіскально-бюджетною та грошово-кредитною політиками?

8. Які типи грошово-кредитної політики ви знаєте?

9. Хто є реалізатором грошово-кредитної політики в Україні.

10. Які цілі та інструменти грошово-кредитної політики Ви знаєте?

11. Що таке монетизація бюджетного дефіциту? Які способи монетизації бюджетного дефіциту ви знаєте?

12. Що таке монетизація ВВП? Як визначається показник монетизації ВВП?

Література до теми 5: 1,3,8,16,19,23,24,26.

ТЕМА 6. Кредит у ринковій економіці

Завдання для самостійної роботи студента (8 год)

1. Необхідність та сутність кредиту.

2. Кредитні відносини: характеристика, структура види.

3. Зв’язок кредиту з іншими економічними категоріями.

4. Функції кредиту.

5. Теоретичні концепції кредиту.

6. Принципи кредитування.

7. Класифікація кредиту.

8. Характеристика основних видів кредиту.

9. Позичковий процент.

10. Роль кредиту та розвиток кредитних відносин в Україні.

Питання для самоперевірки

1. Що таке кредит? Назвіть суб'єкти та об'єкт кредиту.

2.  Що таке кредитні відносини? Назвіть основні ознаки кредитних відносин.

3.  Охарактеризуйте види кредитних відносин за суб'єктами кредитної угоди.

4. Які теорії кредиту ви знаєте? Охарактеризуйте основні постулати теоретичних концепцій кредиту?

5.  Назвіть принципи кредитування.

6. Які функції виконує кредит? Яка з перелічених функцій є головною?

7.  Перелічте класифікаційні ознаки кредиту.

8.  Які види кредиту ви знаєте?

9. Що таке банківський кредит? На які укрупнені об'єкти кредитування надаються банківські позички? Як класифікується банківський кредит?

10. Що таке міжгосподарський кредит? Які різновиди міжгосподарського кредиту ви можете назвати?

11.  Дайте визначення державному та міжнародному кредиту. Розкрийте механізм державного та міжнародного кредитування.

12. Що таке позичковий процент? Які макро- та мікроекономічні чинники впливають на диференціацію процентної ставки?

13. Яку роль відіграє кредит у розвитку економіки?

Література до теми 6:8,11,13,17,18,21.

ТЕМА 7. Кредитні системи

Завдання для самостійної роботи студента (8 год)

1. Поняття, призначення та класифікація комерційних банків.

2. Походження та розвиток комерційних банків.

3. Основи організації та специфіка діяльності комерційних банків.

4. Характеристика банківських операцій.

5. Стабільність банків та механізм їх забезпечення.

6. Призначення, статус та основи організації центрального банку.

7. Основні напрями діяльності центрального банку.

8. Походження та ровиток центрального банку

9. Становлення центрального банку в Україні.

Питання для самоперевірки

1. Які законодавчо-нормативні акти закріплюють правовий статус ЦБ?

2.Чи залежить організаційна структура ЦБ від форми державного устрою країни? Наведіть приклади організації ЦБ для країн з різною формою державного устрою.

3. Що таке банківський нагляд і чим він відрізняється від банківського регулювання?

4. Які методи використовує ЦБ при обслуговуванні державного боргу країни? У чому переваги на недоліки перелічених методів?

5. Які інструменти монетарної політики використовує ЦБ у своїх регулятивних діях?

6. Які шляхи створення ЦБ Ви можете назвати? У чому принципові відмінності еволюційного шляху від законодавчого?

7.  Назвіть напрями розвитку ЦБ в епоху глобалізації світових ринків. У чому полягає головне завдання ЄСЦБ?

8. Які основні законодавчо-нормативні акти регламентують діяльність НБУ?

9. Які складові елементи входять до структури НБУ?

10. Які керівні органи входять до системи управління НБУ?

11. Назвіть принципи функціонування НБУ? Чи підпорядкований НБУ Президенту, ВР, уряду?

12.  Які функції виконує НБУ?

13. Що таке комерційний банк? У чому полягає призначення комерційних банків?

14. За якими ознаками класифікують комерційні банки?

15. Назвіть основні етапи розвитку комерційних банків.

16. Що таке банківські операції? Які банківські операції Ви знаєте?

17. Що таке активні операції? Які види активних операцій Ви знаєте?

18. Що таке банківські послуги? Назвіть традиційні та нетрадиційні банківські послуги.

19. Що означає прибутковість банку? Які показники використовують для її вимірювання?

20. Які економічні нормативи характеризують фінансову стійкість банку?

Література до теми 7:1,8,11,13,17,18,20,26.

ТЕМА 8. Валютні відносини і валютні системи

Завдання для самостійної роботи студента (10 год.)

1. Питання та види валют. Конвертованість валют.

2. Сутність валютних відносин.

3. Валютний ринок. Види операцій на валютному ринку.

4. Валютний курс.

5. Валютне регулювання та валютна політика.

6. Платіжний баланс та золотовалютні резерви в механізмі валютного регулювання.

7. Валютні системи.

8. Особливості формування валютної системи України.

Питання для самоперевірки

1.  Що таке "валюта"? Чи можна ототожнювати поняття "валюта" та "гроші"?

2. Які класифікаційні ознаки валюти ви знаєте?

3.  Що таке валютні відносини? Які економічні відносини можна віднести   до валютних відносин?

4.  Що с об'єктами валютних відносин? Хто належить до суб'єктів валютних відносин?

5. Дайте    визначення    валютного    ринку   за    економічним    змістом   та   за організаційною формою?

6. Назвіть об'єкти та суб'єкт валютного ринку. Які функції виконує валютний ринок? •  Зі якими ознаками класифікуються валютні ринки?

7. Що   таке   біржовий   та   позабіржовий   валютний   ринок?   Який   з   них функціонує в Україні?

8. Які види валютних ринків Ви знаєте?

9. Що таке валютний курс? Які фактори впливають на зміну валютного курсу?

10. Що таке валютна політика, валютне регулювання, валютний контроль?

11. Назвіть інструменти валютного регулювання. Що таке дисконтна, девізна політика?

12. Які органи валютного регулювання Ви знаєте?

13. Що   таке   платіжний   баланс?   Що   входить   до   структури   платіжного балансу?

14. Що таке золотовалютні резерви і хто відповідає за їх формування в Україні?

15. Що таке валютна система? Які види валютних систем Ви знаєте?

16. Що   таке   національна   валютна   система?   Охарактеризуйте   елементи національної валютної системи.

17. Що таке світова валютна система? Назвіть етапи еволюційного розвитку світової валютної системи.

Література до теми 8:6,8,11,17,18,26.

ПАКЕТ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ
ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

1. В економічній теорії виділяють такі концепції походження грошей:

а) трансакційна;

б) раціоналістична;

в) еволюційна;

г) монетаристська.

2. Представники еволюційної концепції походження грошей:

а) Л. Пігу;

б) І. Фішер;

в) А. Сміт;

г) Арістотель;

ґ) К. Маркс;

д) П. Самуельсон;

е) Д. Рікардо.

3. Яке з поданих тверджень правильне:

а) гроші — це кристалізація мінової вартості;

б) гроші — загальний товар-еквівалент;

в) гроші — продукт згоди людей;

г) гроші — знак обміну; ґ) гроші — все назване.

4. Ліквідність:

а) здатність грошей брати участь у негайній купівлі товарів (робіт, послуг);

б) можливість грошей слугувати засобом платежу;

в) можливість грошей бути засобом накопичення.

5. Формами вартості грошей є:

а) грошова;

б) загальна;

в) проста;

г) розгорнута;

ґ) еквівалентна;

д) повна.

6. Що таке "кредитні гроші":

а) гроші, випущені державою для покриття своїх потреб, що фінансуються з бюджету;

б) будь-які неповноцінні гроші;

в) гроші, що виникають як заміщення майнових боргових зобов'язань приватних осіб і держави;

г) гроші, що емітуються банками для фінансування бюджетного дефіциту.

7. До кредитних грошей належать:

а) кредитні картки;

б) вексель;

в) електронні гроші;

г) чек;

ґ) банкнота;

д) дебетові картки.

8. Беззаперечність векселя означає:

а) що зазначена в ньому сума боргу може бути стягнута через суд у випадку відмови боржника від його погашення;

б) що причина видачі векселя в ньому не зазначена;

в) можливість його обліку в банку;

г) його вільний обмін на грошові кошти;

9. До електронних грошей належать:

а) казначейські білети;

б) банкнота;

в) кредитні картки;

г) картки для банкоматів;

ґ) чеки;

д) дебетові картки.

10. Купівельна спроможність грошей:

а) піднімається зі зростанням цін;

б) може підвищуватись і знижуватись;

в) зростає з часом;

г) залишається постійною.

11. Якщо фактична маса грошей в обігу перевищує необхідну для обігу, то які явища матимуть місце:

а) нестача купівельної спроможності;

б) грошовий попит відповідає грошовій пропозиції;

в) надлишок купівельної спроможності.

12. Відновіть динаміку вартості грошей: Підвищення вартості грошей = ? =

Зниження загального рівня цін.

13. Вартість грошей може визначатися:

а) через дефлятор валового національного продукту;

б) за допомогою індексу інфляції;

в) на основі індексу рівня безробіття;

г) на основі індексу оптових цін;

ґ) на основі індексу роздрібних цін.

14. Офіційне зниження та збільшення курсу грошової одиниці:

а) ревальвація;

б) інфляція;

в) девальвація;

г) дисконтування.

15. Функціями грошей є:

а) розподіл вартості;

б) засіб накопичення;

в) засіб обігу;

г) надання ділової інформації;

ґ) міра вартості;

д) засіб платежу;

е) сповільнення інфляції.

16. В якій функції гроші обслуговують процес ціноутворення:

а) У функції засобу обігу;

б) у функції міри вартості;

в) у функції засобу накопичення;

г) У функції засобу платежу.

17. Видами грошових платежів є:

а) чеки, векселі;

б) розрахунки, пов'язані зі страховими зобов'язаннями;

в) розрахунки, пов'язані з адміністративно-судовими зобов'язаннями;

г) податкові платежі та збори;

ґ) оплата праці.

18. Світові гроші виконують функції:

а) міжнародного засобу накопичення;

б) міжнародного платіжного засобу;

в) загального втілення суспільного багатства;

г) забезпечують безперервність виробництва в країні;

ґ) міжнародного купівельного засобу;

д) міжнародного засобу обігу.

19. На мікро- та макроекономічному рівнях грошовий обіг обслуговує:

а) кругообіг сукупного капіталу суспільства;

б) кругообіг індивідуального капіталу;

в) кругообіг державного капіталу;

г) кругообіг сукупного індивідуального капіталу;

ґ) кругообіг консолідованого капіталу суспільства;

д) кругообіг товарів підприємств і населення;

е) кругообіг приватного капіталу.

20. Суб'єктами грошового обігу є:

а) фінансові посередники;

б) суб'єкти господарювання;

в) домашні господарства;

г) міжнародні кредитні організації;

ґ) державні структури.

21. Вхідні потоки секторів "домашні господарства" і "фірми" — це:

а) заощадження;

б) податки;

в) доходи;

г) позики;

ґ) трансфертні платежі;

д) дивіденди;

е) виторг;

є) інвестиції;

ж) споживання.

22. Вхідними потоками сектору "держава" є:

а) позики;

б) трансфертні платежі;

в) податки;

г) заробітна плата;

ґ) заощадження.

23. Грошовим обігом взаємопов'язуються такі ринки:

а) ринок продуктів;

б) ринок капіталів;

в) інвестиційний ринок;

г) ринок ресурсів;

ґ) фінансовий ринок;

д) світовий ринок;

е) кредитний ринок.

24. Визначити, з яких секторів складається грошо вий обіг:

а) грошового обігу та фінансів;

б) грошового обігу, фінансів і кредитного сектору;

в) грошового обігу та кредитного сектору.

25. Агрегат МО охоплює:

а) депозити в іноземній валюті;

б) строкові вклади в національній валюті;

в) гроші поза банками;

г) депозити до запитання.

26. Агрегат МІ охоплює:

а) гроші поза банками;

б) короткострокові вклади;

в) чекові депозити;

г) вклади до запитання фізичних і юридичних осіб;

ґ) строкові вклади у національній валюті; д) кошти за трастовими операціями.

27. Яке з наведених тверджень є неправильним:

а) середня ліквідність МЗ менша за М2;

б) у складі М2 є елементи з ліквідністю, рівною 1;

в) середня дохідність М2 менша ніж МІ.

28. Який з наведених виразів не може бути помил новим:

а) М2 - МВ + МІ;

б) М2 < МІ;

в) МЗ > МІ + М2;

г) МЗ > М2.

29. Здатність банків збільшувати пропозицію грошей залежить від ставки банківського процента:

а) так;

б) ні;

в) ці процеси не пов'язані між собою.

30. Норма обов'язкових резервів:

а) встановлюється з метою обмеження грошової маси;

б) запроваджується як захід, що обмежує вилучення грошей із вкладів;

в) визначається з метою підтримування ліквідності банків.

31. Якщо готівка на руках у населення 405 тис. грн, строкові депозити 200 тис. грн, безготівковий обіг 180 тис. грн, готівковий обіг 70 тис. грн, кошти за трастовими операціями — 80 тис. грн, готівка в обігових касах банків 370 тис. грн, то М2 становить:

а) 800 тис. грн;

б) 605 тис. грн;

в) 700 тис. грн.

32. Якщо норма обов'язкових резервів становить 16 %, то чому рівний депозитний мультиплікатор:

а) 4;

б) 6,25;

в) 8;

г) 12,5.

33. Зміна норми банківських резервів найбільше впливає на:

а) споживчі видатки;

б) інвестиції;

в) обсяг експорту;

г) державні видатки.

34. Пропозиція грошей зростає, якщо знижується:

а) обов'язкове резервне співвідношення;

б) надлишкове резервне співвідношення;

в) відношення "готівка — резерви";

г) відношення "готівка — депозити".

35. Визначити складові грошової бази:

а) резерви комерційних банків на рахунках в НБУ

б) касова готівка;

в) депозити в НБУ;

г) готівкові гроші, які перебувають в обігу поза банками.

36. У банку відкрито депозити на суму 10 000 грн. Норма обов'язкових резервів 25 %. Цей депозит здатний збільшити суму видачі кредитів щонайменше на:

а) 7500 грн;

б) 10 000 грн;

в) ЗО 000 грн;

г) понад ЗО 000 грн.

37. Якщо норма обов'язкових резервів становить 100 %, то величина грошового мультиплікатора дорівнює:

а) 0;

б) 1;

в) 10;

г) 100.

38. Сукупність усіх грошових ресурсів країни, що постійно преміщуються (розподіляються і перерозподіляються ) під впливом попиту та пропозиції різних суб'єктів економіки, це:

а) капітальне фінансування;

б) грошова база;

в) грошовий ринок;

г) потік грошей;

ґ) ринок позикових капіталів.

39. При прямому фінансуванні діють:

а) підканали акціонерного фінансування;

б) підканали зворотного фінансування;

в) підканали опосередкованого фінансування;

г) підканали прямого фінансування.

40. За видами інструментів грошовий ринок поділя ється на:

а) ринок цінних паперів; 1

б) ринок короткострокових позик;

в) ринок позикових капіталів;

г) ринок короткострокових фінансових активів;

ґ) ринок середньо- і довгострокових позик.

41. За призначенням і ліквідністю фінансових активів грошовий ринок поділяється на:

а) ринок цінних паперів;

б) ринок грошей;

в) ринок капіталів;

г) ринок короткострокових фінансових активів; ґ) ринок середньо- і довгострокових позик.

42. За функціональними ознаками грошовий ринок складається з:

а) ринку цінних паперів;

б) міжбанківського ринку;

в) ринку капіталів;

г) відкритого ринку;

ґ) ринку грошей.

43. Визначальними чинниками впливу на попит на гроші є:

а) ставка обов'язкових резервів;

б) рівень цін;

в) рівень реальних доходів;

г) норма процента.

44. Сукупний попит на гроші охоплює:

а) попит на активи;

б) попит на гроші для трансакцій;

в) попит на запас грошей.

45. Попит на гроші залежить від економічних змінних:

а) інфляції;

б) реальних доходів;

в) норми процента;

г) банківських резервів; ґ) рівня цін;

д) грошової бази.

46. Залежність між альтернативною вартістю зберігання грошей і процентною ставкою є:

а) прямою;

б) оберненою;

в) зв'язок відсутній.

47. Як повинна змінитись пропозиція грошей, щоб при незмінному попиті рівноважна процентна ставка знизилася:

а) зрости;

б) знизитися;

в) залишитися незмінною.

48. Зростання альтернативної вартості зберігання грошей:

а) зменшує номінальний попит;

б) збільшує номінальний попит;

в) не впливає на величину попиту.

49. Як зростання динаміки цін впливає на величину реального попиту на гроші:

а) збільшує попит;

б) зменшує попит;

в) не змінює попиту на реальні залишки грошей.

50. Консолідований показник резервних грошей банківської системи, на основі якого через грошовий мультиплікатор формується пропозиція грошей:

а) рівень цін;

б) обов'язкові резерви;

в) монетарний ринок;

г) грошова база;

ґ) процентна ставка.

51. Економічними методами регулювання грошової маси в обігу є:

а) визначення процентних ставок за кредити;

б) визначення норм обов'язкових резервів у НБУ;

в) купівля та продаж зарубіжної валюти;

г) маніпуляції з державними цінними паперами.

52. Макроекономічними показниками, які вплива ють на формування грошової пропозиції, є:

а) грошова база;

б) співвідношення готівки стосовно депозитів;

в) грошово-кредитний мультиплікатор;

г) величина банківських резервів; ґ) операції на грошовому ринку.

53. Грошова база складається:

а) з різниці готівки в обігу та готівки в резервах комерційних банків;

б) з обсягу готівки і депозитів;

в) із суми готівки в обігу, готівки в сейфах і резервів комерційних банків, що є на рахунку в ЦБ.

54. Основними елементами грошової системи є:

а) грошова база;

б) валютний курс;

в) грошова одиниця;

г) види готівкових грошових знаків; ґ) міра вартості.

55. Які з названих економічних інститутів не є обов'язковими елементами грошової системи сучасної ринкової економіки:

а) фінансові установи;

б) порядок обміну національної валюти на іноземну;

в) умови безготівкового грошового обігу;

г) форми грошей;

ґ) умови обміну грошей на золото.

56. Встановлена державою форма організації грошового обігу в країні:

а) емісійна система;

б) форма грошей;

в) грошова система;

г) грошова одиниця;

ґ) монометалізм.

57. Законодавча фіксація вагової кількості монетарного металу, що закріплюється за певною грошовою одиницею:

а) монометалізм;

б) масштаб цін;

в) біметалізм;

г) валюта;

ґ) монета.

58. Грошова система, за якої національна грошова одиниця обмінюється на іноземну валюту, розмінну на золото:

а) система паралельної валюти;

б) система подвійної валюти;

в) система кульгаючої валюти;

г) золотомонетний стандарт;

ґ) золотозлитковий стандарт;

д) золотодевізний стандарт.

59. Інструменти прямого впливу держави на параметри грошового обігу:

а) операції на відкритому ринку;

б) готівкова емісія;

в) норма банківських резервів;

г) облікова ставка;

ґ) встановлення лімітів кредиту ЦБ.

60. Цілі грошово-кредитної політики ЦБ класифікують на:

а) формальні;

б) проміжні;

в) тактичні;

г) неформальні;

ґ) стратегічні.

61. Стратегічні цілі ГКП:

а) регулювання грошової маси;

б) пожвавлення або стримування ринкової кон'юнктури;

в) забезпечення оптимального рівня зайнятості;

г) зміна процентної ставки;

ґ) збалансування економічного розвитку;

д) стримування інфляції.

62. Суб'єкти ГКП:

а) комерційні банки;

б) держава;

в) кредитні спілки;

г) банківська система;

ґ) урядові структури;

д) МВФ.

63. Основні функції фіскально бюджетної політики:

а) забезпечення сталості грошового обігу;

б) забезпечення грошима сфери обігу;

в) перерозподіл національного доходу;

г) стримування інфляції;

ґ) накопичення ресурсів для фінансування соціальних програм;

д) боротьба з інфляцією.

64. Стагфляція:

а) зумовлена підвищенням цін під впливом сукупного попиту;

б) визначається пропорційною зміною цін на різні товари;

в) супроводжується одночасним підвищенням рівня цін і рівня безробіття;

г) спричинена підвищенням цін під впливом сукупної пропозиції;

ґ) характеризується повільним зростанням цін (до 10 % на рік).

65. При зниженні темпу інфляції до 5 % в місяць вона стане:

а) помірною;

б) галопуючою;

в) гіперінфляцією.

66. Головною функцією НБУ є:

а) проведення ГКП;

б) забезпечення стабільності національної грошової одиниці;

в) монопольне здійснення емісії національної валюти;

г) кредитор останньої інстанції для банків;

ґ) здійснення банківського регулювання та нагляду.

67. Основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики НБУ є регулювання обсягу грошової маси через:

а) процентну політику;

б) рефінансування комерційних банків;

в) управління золотовалютними резервами;

г) операції з цінними паперами на відкритому ринку;

ґ) регулювання імпорту й експорту капіталу.

68. Безпосередній вплив на пропозицію грошей мають:

а) ЦБ;

б) комерційні банки;

в) уряд;

г) клієнти банків.

69. Який зв'язок між рівнем процентної ставки та обсягом маси грошей в обігу:

а) прямий;

б) обернений;

в) зв'язок відсутній.

70. Які операції необхідно проводити ЦБ, якщо потрібно збільшити грошову масу в обігу:

а) продавати державні цінні папери;

б) купувати державні цінні папери;

в) підвищити норму обов'язкових резервів;

г) знизити норму обов'язкових резервів;

ґ) підвищити облікову ставку;

д) знизити облікову ставку.

71. У чому полягає суть кредиту:

а) це економічні відносини, пов'язані з передачею вартості від кредитора до позичальника;

б) це економічні відносини, пов'язані з перерозподілом вартості між галузями економіки та регіонами;

в) це економічні відносини з приводу перерозподілу вартості на засадах зворотності, строковості й платності;

г) це економічні відносини між суб'єктами грошового ринку з приводу перерозподілу вартості.

72. За суб'єктами кредитних відносин виділяють такі види кредиту:

а) міжнародний;

б) консорціумний;

в) лізинговий;

г) банківський;

ґ) державний;

д) комерційний.

73. Банківський кредит за строками погашення поділяється на:

а) достроково;

б) короткостроковий;

в) водночас;

г) з регресією платежів;

ґ) довгостроковий;

д) після закінчення обумовленого періоду.

74. Банківський кредит за строками користування поділяється на:

а) водночас;

б) середньостроковий;

в) з регресією платежів;

г) короткостроковий;

ґ) достроково;

д) довгостроковий.

75. Який вид кредиту може бути реалізований у товарній формі:

а) банківський;

б) комерційний;

в) міжнародний;

г) споживчий;

ґ) державний.

76. Який вид кредиту виконує антиципаційну (емісійну ) функцію:

а) банківський;

б) комерційний;

в) міжнародний;

г) споживчий;

ґ) державний.

77. Який із принципів банківського кредитування дає змогу банкам не допустити збитків від неповернення боргу внаслідок неплатоспроможності позичальника:

а) цільовий характер кредиту;

б) зворотність;

в) строковість;

г) забезпеченість;

ґ) платність.

78. Що є джерелом сплати позичкового процента:

а) позичковий капітал;

б) дохід кредитора;

в) дохід на позичковий капітал;

г) прибуток позичальника.

79. Функції кредиту:

а) інформаційна;

б) дискреційна;

в) ревізійна;

г) антиципаційна;

ґ) капіталотворна.

80. Функції кредиту:

а) інформаційна;

б) дискреційна;

в) ревізійна;

г) перерозподільна;

ґ) капіталотворна.

81. Функції кредиту:

а) інформаційна;

б) дискреційна;

в) ревізійна;

г) контрольна;

ґ) капіталотворна.

82. Макроекономічні чинники, що впливають на розмір процентної ставки:

а) розмір кредиту;

б) попит і пропозиція на кредитному ринку;

в) рівень ризику;

г) облікова ставка ЦБ;

ґ) рівень інфляції;

д) термін кредиту;

е) забезпеченість;

є) цільовий характер.

83. Мікроекономічні чинники, що впливають на розмір процентної ставки:

а) розмір кредиту;

б) попит і пропозиція на кредитному ринку;

в) рівень ризику;

г) облікова ставка ЦБ;

ґ) рівень інфляції;

д) термін кредиту;

е) забезпеченість;

є) цільовий характер.

84. Положення натуралістичної теорії кредиту:

а) кредит не створює реального капіталу;

б) кредиту належить вирішальна роль у розвитку економіки;

в) банки є простими посередниками;

г) банки є творцями капіталу;

ґ) кредит може бути необмеженим;

д) кредит залежить від позичкового процента;

е) кредит залежить від виробництва;

є) кредит може створювати багатство.

85. Положення капіталотворної теорії кредиту:

а) кредит не створює реального капіталу;

б) кредиту належить вирішальна роль у розвитку економіки;

в) банки є простими посередниками;

г) банки є творцями капіталу;

ґ) кредит може бути безмежним;

д) кредит залежить від позичкового процента;

е) кредит залежить від виробництва; є) кредит може створювати багатство.

86. Кредитна система — це:

а) сукупність банків, які здійснюють мобілізацію грошових ресурсів і надають їх у позики;

б) сукупність кредитних відносин у країні;

в) СКФІ, що здійснюють кредитування суб'єктів господарського життя;

г) сукупність кредитних відносин та інститутів, які реалізують ці відносини;

ґ) НБУ і система комерційних банків.

87. Назвіть зайвий елемент у СКФІ:

а) страхові компанії;

б) пенсійні фонди;

в) лізингові компанії;

г) поштово-ощадні установи;

ґ) фінансові компанії.

88. Організаційна сукупність різних видів банків у їх взаємозв'язку, яка існує в тій чи іншій країні у цілком визначений історичний період:

а) СКФІ;

б) кредитна система;

в) банківська система;

г) об'єднання банків;

ґ) парабанківська система.

89. Функції банківської системи:

а) контрольна;

б) перерозподілиш;

в) стабілізаційна;

г) інформаційна;

ґ) трансформаційна.

90. Проблеми банківської системи України:

а) відсутність законодавства;

б) від'ємні реальні процентні ставки;

в) нераціональна територіальна структура;

г) недостатня загальна кількість банків;

ґ) низький рівень капіталізації банків;

д) втручання НБУ в управління слабкими банками.

91. Основні функції ЦБ:

а) валютне регулювання;

б) емісійний центр;

в) виконавець державного бюджету;

г) банкір уряду;

ґ) державний скарбник.

92. Які документи повинен подати КБ на реєстра цію:

а) заяву про реєстрацію, установчі документи, висновки аудиторської фірми, відомості про фахову придатність керівників;

б) заяву про реєстрацію, економічне обґрунтування, висновки аудиторської фірми, відомості про фахову придатність керівників;

в) заяву про реєстрацію, економічне обґрунтування, установчі документи, відомості про фахову придатність керівників;

г) заяву про реєстрацію, економічне обґрунтування, установчі документи, висновки аудиторської фірми.

93. За організаційно-правовою формою діяльності КБ поділяють на:

а) державні;

б) акціонерні;

в) приватні;

г) пайові;

ґ) кооперативні;

д) змішані.

94. За формою власності КБ поділяють на:

а) державні;

б) акціонерні;

в) приватні;

г) пайові;

ґ) кооперативні;

д) змішані.

95. Основні групи банківських операцій:

а) операції з ЦП;

б) власні операції;

в) кредитні операції;

г) депозитні операції;

ґ) банківські послуги;

д) традиційні операції;

е) пасивні;

є) трастові;

ж) активні;

з) валютні.

96. Міжбанківські асоціативні об'єднання:

а) концерни;

б) спілки;

в) картелі;

г) трести;

ґ) консорціуми;

д) асоціації;

е) синдикати;

є) ліги;

ж) корпорації.

97. Міжбанківські корпоративні об'єднання:

а) концерни;

б) спілки;

в) картелі;

г) трести;

ґ) консорціуми;

д) асоціації;

е) синдикати;

є) ліги;

ж) корпорації.

98. Характерні риси міжбанківських асоціативних об'єднань:

а) добровільний характер членства на підставі спільності інтересів;

б) великий ступінь залежності та близькі зв'язки між учасниками;

в) вільний вибір організаційної форми об'єднання і вихід;

г) відсутність можливостей вибору партнерів;

ґ) делегування повноважень асоціативному об'єднанню;

д) демократичний характер управління;

е) великий ступінь централізації;

є) договірна форма організації відносин.

99. Характерні риси корпоративних об'єднань:

а) добровільний характер членства на підставі спільності інтересів;

б) великий ступінь залежності та близькі зв'язки між учасниками;

в) вільний вибір організаційної форми об'єднання і вихід;

г) відсутність можливостей вибору партнерів; ґ) делегування повноважень членів об'єднань;

д) демократичний характер управління;

е) великий ступінь централізації;

є) договірна форма організації відносин.

100. Основні джерела інформації про стійкість банку:

а) статистичний звіт;

б) звіт про фінансові результати;

в) звіт про прибутки та збитки;

г) баланс;

ґ) звіт про сплату податків.

101. Причини порушення ліквідності КВ:

а) прорахунки в оцінці ризиків;

б) різкі зміни облікової ставки ЦБ;

в) форс-мажорні обставини;

г) порушення збалансованості активів і пасивів банку;

ґ) мала капіталізація банку.

102. Суб'єкти зовнішнього контролю за діяльністю банку:

а) відділ внутрішнього банківського аудиту;

б) незалежні аудиторські фірми;

в) НБУ;

г) ревізійні комісії;

ґ) ДПА;

д) правоохоронні органи;

е) збори акціонерів (учасників).

103. Які санкції вживає НБУ за систематичне порушення КБ його вимог:

а) стягнення грошового штрафу, фінансове оздоровлення, відкликання ліцензії;

б) підвищення норми обов'язкових резервів, стягнення штрафу, відкликання ліцензії;

в) проведення заходів фінансового оздоровлення, застосування санкції у вигляді: штрафу, підвищення норми обов'язкових резервів, призначення тимчасової адміністрації, відкликання ліцензії;

104. Проведення центральними банками політики "дешевих грошей" — це:

а) проведення ЦБ рестрикційної політики;

б) політика, спрямована на подорожчання кредиту;

в) політика, спрямована на зниження процентних ставок, норм обов'язкового резервування, купівлю державних цінних паперів.

105. Грошова одиниця, що використовується як світові гроші, тобто як міжнародна розрахункова одиниця, засіб обігу та платежу:

а) міжнародна торгова валюта;

б) міжнародна резервна валюта;

в) валюта;

г) національна валюта;

ґ) іноземна валюта;

д) колективна валюта;

е) конвертована валюта;

є) неконвертована валюта;

ж) валюта оплати;

з) валюта кредиту;

и) валюта угоди.

106. Грошові одиниці, що використовують для покриття дефіциту платіжного балансу, позик кредиту, допомоги тощо:

а) міжнародна торгова валюта;

б) міжнародна резервна валюта;

в) валюта;

г) національна валюта;

ґ) іноземна валюта;

д) колективна валюта;

е) конвертована валюта;

є) неконвертована валюта;

ж) валюта оплати;

з) валюта кредиту;

и) валюта угоди.

107. Валютні відносини охоплюють:

а) експорт товару;

б) надання економічної та технічної допомоги за кордон;

в) імпорт товару;

г) функціонування валюти у зовнішньоекономічній торгівлі;

ґ) укладання угод щодо купівлі-продажу валют;

д) отримання і надання з-за кордону позик;

е) укладення контрактів у ВКВ.

108. Співвідношення між грошовими одиницями двох країн, що використовується для обміну валют при здійсненні валютних та інших операцій:

а) офіційний валютний курс;

б) ринковий валютний курс;

в) змішаний валютний курс;

г) валютний курс;

ґ) мінливий валютний курс;

д) спот-курс;

е) форвард-курс;

є) своп-курс;

ж) плаваючий валютний курс;

з) крос-курс.

109. Чинники, що впливають на валютний курс:

а) стабільність держави;

б) надання економічної та технічної допомоги;

в) укладання угод купівлі-продажу валюти;

г) рівень інфляції;

ґ) проведення статистичних розрахунків капіталів за кордоном;

д) попит і пропозиція на валютному ринку;

е) надходження в країну іноземних капіталів;

є) стан платіжного балансу;

ж) вивезення капіталів за кордон;

з) різниця процентних ставок у різних країнах.

110. Здатність валюти вільно використовуватись для будь яких операцій та обміну на інші валюти:

а) конвертованість;

б) повна конвертованість;

в) часткова конвертованість;

г) внутрішня конвертованість;

ґ) зовнішня конвертованість;

д) конвертованість за поточними операціями.

111. Валютні угоди на короткострокову (до 48 год.) доставку валюти з негайною оплатою:

а) спот;

б) форвард;

в) ф'ючерс;

г) своп;

ґ) опціон.

112. Функції валютних ринків:

а) забезпечення своєчасності міжнародних розрахунків і страхування валютних ризиків;

б) укладання двосторонніх угод на купівлю-продаж валюти;

в) диверсифікація валютних резервів банків;

г) регулювання валютних курсів;

ґ) організація розрахунків у національній та іноземній валюті за біржовими угодами;

д) отримання спекулятивного прибутку;

е) організація підтримки курсу національної валюти ЦБ;

є) регулювання економіки;

ж) вираження ринкового курсу валют.

113. Операції валютної біржі:

а) забезпечення своєчасності міжнародних розрахунків і страхування валютних ризиків;

б) укладання двосторонніх угод на купівлю-продаж валюти;

в) диверсифікація валютних резервів банків;

г) регулювання валютних курсів;

ґ) організація розрахунків у національній та іноземній валюті за біржовими угодами;

д) отримання спекулятивного прибутку;

е) організація підтримки курсу національної валюти ЦБ;

є) регулювання економіки;

ж) вираження ринкового курсу валют.

114. Функції ЦБ як органу валютного регулювання: а) контроль за повнотою сплати податків;

б) формування бюджетної політики щодо валютних цінностей;

в) накопичення, управління і розміщення валютних резервів;

г) контроль за повнотою переказу валюти, вивезенням і ввезенням валюти та золота;

ґ) визначення сфери і порядку обігу іноземної валюти в країні;

д) формування і використання валютного фонду;

е) визначення курсу національної грошової одиниці; є) регулювання платіжного балансу;

ж) встановлення механізму обліку валютних операцій;

з) обслуговування зовнішнього боргу;

и) надання ліцензій КБ на здійснення валютних операцій;

і) валютний контроль.

115. Співвідношення всієї сукупності надходження з-за кордону та платежів за кордон за певний проміжок часу:

а) платіжний баланс;

б) баланс поточних операцій;

в) торговий баланс;

г) баланс послуг і некомерційних платежів;

ґ) баланс руху коштів і кредитів.

116. Державно-правова форма організації міжнародних валютних відносин:

а) валютна система;

б) світова валютна система;

в) національна валютна система;

г) регіональна валютна система;

ґ) локальна валютна система.

117. Договірно-правова форма організації валютних відносин між групами країн:

а) валютна система;

б) світова валютна система;

в) національна валютна система;

г) регіональна валютна система; ґ) локальна валютна система.

118. Коли впроваджено плаваючі валютні курси національних одиниць:

а) 1867 р. — Паризька конференція;

б) 1837 р. — Паризька конференція;

в) 1911 р. — Генуезька конференція;

г) 1922 р. — Генуезька конференція;

ґ) 1933 р. — Бреттон-Вудська конференція;

д) 1944 р. — Бреттон-Вудська конференція;

е) 1967 р. — Ямайська конференція;

є) 1976 р. — Ямайська конференція.

119. Валюта — це:

а) золото;

б) грошова одиниця, що використовується у функціях світових грошей;

в) національна грошова одиниця.

120. Які з перелічених валют можна віднести до резервних:

а) австралійський долар;

б) австрійський шилінг;

в) бельгійський франк;

г) англійський фунт стерлінгів;

ґ) іспанське песо;

д) португальське ескудо.

121. Валютні активи держави — це:

а) національна валюта;

б) депозити в національній та іноземній валютах;

в) іноземна валюта, авуари в СПЗ, золото;

122. Виберіть правильні способи здійснення валютної інтервенції:

а) використання національної валюти;

б) використання резервів у національній валюті (через своп-угоди);

в) продаж цінних паперів, розміщених в іноземній валюті;

г) емісія грошей;

ґ) зміна ставок оподаткування.

123. Складова частина платіжного балансу країни — рахунок поточних платежів — не охоплює:

а) товарного експорту;

б) чистих доходів від інвестицій;

в) транспортних послуг іноземним державам;

г) змін в активах країни за кордоном;

ґ) односторонніх трансфертних платежів.

124. Активне сальдо платіжного балансу зросте, якщо в країні:

а) знизяться реальні процентні ставки;

б) зросте темп інфляції;

в) зросте темп економічного розвитку;

г) матимуть місце всі названі процеси;

ґ) не буде спостерігатись жоден з перелічених процесів.

125. Країна вирішила встановити контроль над зовнішньою торгівлею для зниження дефіциту платіжного балансу. Одним з результатів такого рішення буде:

а) зниження рівня інфляції в країні;

б) зниження темпів економічного розвитку;

в) зниження експорту;

г) зниження імпорту;

ґ) зниження сальдо торговельного балансу.

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Суть та функції грошей

Є дві концепції походження грошей.

1) Раціоналістична – пояснює походження грошей як підсумок угоди між людьми або впровадження законодавчих актів держави для полегшення обміну товарами. Вона була висунена Аристотелем і була поширена до 18 сторіччя.

2) Еволюційна –  гроші з'явилися внаслідок еволюційного процесу, який поза волею людей привів до того, що деякі предмети виділилися із загальної маси і зайняли особливе місце. Цю концепцію висунули класики політекономії – Сміт, Рікардо, Маркс. Згідно з цією концепцією  гроші з'явилися як результат більш високого розвитку продуктивних сил і товарних відносин.

Еволюція обміну товарів передбачає розвиток форм вартості:

1) проста, або випадкова, форма вартості.

2) розгорнена форма вартості.  

3) загальна форма вартості.

4) грошова форма вартості.

Для перетворення товару в гроші необхідно:

а) загальне визнання даного факту як покупцем, так і продавцем, тобто обидва суб'єкти не можуть відмовитися при обміні своїх цінностей на даний товар-гроші;

б) наявність особливих фізичних властивостей у товару-грошей, придатних для постійної обмінюваності;

в) тривале виконання товаром-грошима ролі загального еквівалента.

Гроші є загальним еквівалентом. У грошах виражає свою вартість будь-який товар, і на них можна придбати будь-коли і будь-які продукти праці. Будучи товаром товарів, гроші виступають як загальний товар.

Грошам, на відміну від інших товарів, властива абсолютна ліквідність. Абсолютна ліквідність – здатність активу негайно обмінюватися на будь-які блага. Ліквідність будь-якого виду майна (активу) безпосередньо пов'язана з витратами його обміну на інші види майна. Майно, витрати обміну якого дорівнюють нулю, є абсолютно ліквідним.

Суть грошей як економічної категорії виявляється в їх функціях.

Гроші виконують наступні п'ять основних функцій: міра вартості, засіб обігу, засіб платежу, засіб накопичення і заощадження і світові гроші.

1) Функція грошей як міри вартості. Гроші як загальний еквівалент вимірюють вартість всіх товарів. При цьому вимірювання вартості товарів грошима відбувається ідеально, тобто у товаровласника не обов'язково повинна бути готівка.

2) Функція грошей як засобу обігу – це функція грошей, в якій вони виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

3) Функція грошей як засобу платежу – це функція грошей, яка полягає в обслуговуванні погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин. Під час погашення боргових зобов'язань гроші виконують функцію засобу платежу. При такому обміні немає зустрічного руху грошей і товару, погашення боргового зобов'язання є завершальною ланкою в процесі купівлі-продажу.

4) Функція грошей як засобу накопичення і зберігання. Для утворення скарбів гроші витягуються із обігу, тобто акт продаж-купівля переривається. Однак просте накопичення і зберігання грошей власнику додаткового прибутку не приносять. Накопичення грошей має таке призначення: збереження вартості; створення резерву платіжних коштів; розширення виробництва і отримання додаткового прибутку.

5) Світові гроші – це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами. Світові гроші функціонують як загальний платіжний засіб, загальний купівельний засіб і загальна матеріалізація суспільного багатства. Тобто світові гроші – комплексна функція, яка повторює, по суті, всі функції, властиві грошам на внутрішньому ринку.

Гроші в своєму розвитку виступали в двох видах: дійсні гроші і знаки вартості (замінники дійсних грошей).

Дійсні гроші – гроші, у яких номінальна вартість (позначена на них вартість) відповідає реальній вартості, тобто вартості металу, з якого вони виготовлені. До них відносяться металеві гроші із золота та срібла.

Золотий обіг проіснував в світі відносно недовго - до першої світової війни, коли країни для покриття своїх витрат здійснювали емісію знаків вартості. Поступово золото зникло з обігу.

Замінники дійсних грошей (знаки вартості) – гроші, номінальна вартість яких вище реальної, тобто затраченої на їх виробництво суспільної праці. До них відносяться: монети із дешевих металів, паперові та кредитні гроші.

Право випуску паперових грошей присвоює собі держава. Це казначейські білети, які випускає казначейство. Різниця між номінальною вартістю випущених грошей і вартістю їх випуску (витрати на папір, друкування) утворює емісійний дохід скарбниці, що є істотним елементом державних надходжень. Відсутність золотого обміну не дає паперовим грошам можливість піти із обігу. Суть паперових грошей полягає в тому, що вони виступають знаками вартості, що випускаються державою для покриття бюджетного дефіциту, звичайно вони не розмінні на золото і наділені державою примусовим курсом.

Основні види кредитних грошей, їх характеристика

До кредитних грошей відносяться вексель, банкнота, чек, електронні гроші, платіжні картки.

Вексель – це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити зазначену на ньому суму через певний термін власнику векселя.

Векселі бувають двох видів - простий і переказний (тратта). Простий вексель виписується боржником на ім'я кредитора із зобов'язанням виплатити йому певні суму у певний термін. Переказний вексель виписує і підписує кредитор. Цей вексель є наказом боржнику про сплату у визначений термін певної суми грошей третій особі. Щоб наказ кредитора мав силу, боржник повинен підтвердити свою згоду, тобто акцептувати вексель.

Розрізнюють комерційні і фінансові векселя. Комерційні векселя виникають на основі реальної торгової операції з продажу товарів в кредит. Фінансові векселя виникають без реальних торгових операцій. Їх призначення   залучити в оборот додаткові грошові кошти за допомогою отримання позики.

Банкноти – кредитні гроші, що випускаються центральним (емісійним) банком країни. Уперше банкноти були випущені в кінці XVII в. на основі переобліку приватних комерційних векселів. Спочатку банкнота мала подвійне забезпечення: комерційну гарантію, оскільки випускалася на базі комерційних векселів, пов'язаних з товарооборотом, і золоту гарантію, що забезпечила її обмін на золото. Такі банкноти називалися класичними, мали високу стійкість і надійність. Центральний банк мав в своєму розпорядженні золотий запас для обміну, що виключало знецінення банкноти.

Банкнота від векселя відрізняється:

• за терміновістю – вексель являє собою термінове боргове зобов'язання, банкнота – безстрокове боргове зобов'язання;

• за гарантією – вексель випускається в обіг окремим підприємцем і має індивідуальну гарантію; банкнота випускається центральним банком і має державну гарантію.

Отже, сучасні банкноти не розмінюються на золото, але певною мірою зберігають товарну природу, або кредитну основу, однак вони підпадають під закономірності паперово-грошового обігу.

Чек – письмовий наказ власника поточного рахунку банку про виплату певної суми грошей чекодержателю або про перерахування її на інший поточний рахунок. Це – різновид перевідного векселя, який вкладник виписує на комерційний або центральний банк. Чек як кредитне знаряддя обігу з'явився пізніше, ніж вексель і банкнота, з створенням комерційних банків і зосередженням вільних грошових коштів на поточних рахунках.

Взагалі, під «платіжними картками» розуміються картки, за допомогою яких їх власник може розраховуватися за товари і послуги, а також отримувати готівку в банках і електронних банківських автоматах.

Картки дають можливість банкам надавати свої послуги в режимі самообслуговування протягом 24 годин в доби. У залежності від мети і можливостей банку карткові проекти можуть бути реалізовані за різними платіжними схемами. Платіжна схема – це умови, на яких обслуговується картковий рахунок клієнта. Всі платіжні схеми зводяться до двох основних типів.

Кредитна схема передбачає нульовий вихідний залишок на картковому рахунку. Всі операції з карткою записуються в кредит, який власник картки повинен погашати на певних умовах.  

Дебетні картки використовуються для оплати товарів і послуг, отримання готівки в банківських автоматах шляхом прямого списання з рахунку платника. Інакше кажучи, ці картки можна використати як спосіб доступу до деяких клієнтських рахунків. На відміну від кредитних карток, вони не дають можливості оплачувати покупки, якщо немає грошей на рахунку.

Фактично, для дебетних карток не треба спеціального карткового рахунку, оскільки будь-яка операція відразу ж відноситься на звичайний рахунок клієнта, будь він депозитний, контокорентний, ощадний або будь-який інший. Якщо ж рахунку немає, то відкривається спеціальний картковий, на який вносяться кошти під майбутні витрати.

Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм

Кількісна теорія грошей виникла в ХVI-ХVIII ст. До основних положень цієї теорії потрібно віднести твердження про те, що:

- купівельна сила грошей, як і ціни на товари, встановлюються на ринку;

- в обігу перебувають всі гроші;

- купівельна здатність грошей зворотно пропорційна кількості грошей, а рівень цін прямо пропорційний кількості грошей.

Заслуга кількісної теорії складається у визначенні співвідношення між готівковою грошовою масою і номінальною величиною ринку товарів і послуг. Кількість грошей, обслуговуючих товарний обіг, дорівнює відношенню суми цін товарів до числа оборотів грошової одиниці.

Неокласичний варіант кількісної теорії отримав розвиток в двох основних теоріях:

1) трансакційний варіант Фішера

2) кембріджська версія

Американський економіст Фішер виходив з категорії «купівельна сила грошей», яка, на його думку, залежить від таких чинників:

М - кількість готівки в обігу;

V - швидкість обігу грошей;

Р - середньозважений рівень цін;

Q - кількість товарів;

M/ - сума банківських депозитів;

V/ - швидкість депозитно-чекового обігу.

Вважаючи, що сума грошей, сплачених за товари, дорівнює кількості товарів, помножених на загальний рівень товарних цін, Фішер приводить «рівняння обміну»

MV=PQ,  а звідси: Р = MV / Q

а з урахуванням банківських депозитів: Р = (MV + M/V/) / Q

Представники «кембріджської версії» кількісної теорії на перший план висувають попит на гроші, який розглядається поза обігом у вигляді касових залишків у окремих осіб і підприємств. До «касових залишків» відносять готівку і залишки на поточних рахунках. Тому визначають кількість грошей як суму касової готівки населення і підприємств, яка може бути визначена по формулі: M = kPT,       або      Р= M / kT

де M  грошова маса,

Р   рівень цін,

Т   товарна маса,

k   частка річних доходів осіб і фірм, яку вони бажають тримати в грошовій формі.

У традиціях кембріджської школи Кейнс важливе місце відвів аналізу мотивів накопичення грошей. У Кейнса їх три: трансакційний, передбачливість і спекулятивний.

Перші два мотиви переважно «об'єднуються» під загальною рубрикою трансакційного попиту, який залежить від суми товарообмінних угод або доходу і, як правило, пропорційний останньому.

Спекулятивний мотив – мотив зберігання грошей, який виникає з бажання уникнути втрат капіталу при зберіганні активів в формі облігацій в період очікуваної зміни норми позикового процента.

Кейнс вважав, що індивіди будуть тримати частину портфеля своїх активів в ліквідній формі, якщо будуть вважати, що володіння активами в іншій формі пов'язане із значним ризиком.

Кейнс допускає, що індивіди можуть зберігати своє багатство в двох видах активів – гроші (готівка або рахунки до запитання) або довгострокові облігації.

Облігації приносять процент, але з іншого боку, імовірність того, що процентна ставка на ринку цінних паперів може змінитися, несе з собою ризик того, що зміниться також ринкова ціна облігації.

Попит на спекулятивні залишки Кейнс зв'язував з динамікою цін фінансових активів або облігацій.

Як чинник, який регулює попит на спекулятивні залишки грошей, а також і весь попит, виступає норма процента. Зниження норми процента (r) підвищує спекулятивний попит (MdS).

Сучасний монетаризм, як теорія грошей, виник як спроба подолання наслідків інфляції. Монетаристи зосередили основну увагу на аналізі ролі грошей і грошового обігу в ділових циклах.

Типовий діловий цикл в своєму розвитку проходить чотири фази: фаза спаду, дно, розширення і пік (вища точка).

Досліджуючи поведінку грошей в діловому циклі прихильники теорії звернули увагу на закономірність, згідно з якою темпи збільшення грошової маси, яка знаходиться в обігу, йдуть по циклічній схемі, випереджаючи загальні тенденції розвитку ділового циклу.

Кількість грошей, які знаходяться в обігу, досягає свого піка і починає падати до вищої точки ділового циклу; таким же чином кількість грошей, які знаходяться в обігу, досягає нижчої точки і починає збільшуватися до того моменту, коли діловий цикл досягає дна.

Пропозиція грошей починає рости до моменту досягнення дна ділового циклу. А це, відповідно, впливає на реальний обсяг виробництва, в свою чергу, з деякою затримкою реальний обсяг виробництва впливає на темпи зміни абсолютного рівня цін.

Представники монетаризму відводять грошам роль основного чинника, від якого залежить стан економіки.

Тема 3. Грошовий оборот і грошові потоки

Грошовим оборотом називається процес безперервного руху грошей між суб'єктами економічних відносин в суспільному відтворюванні.

Грошовий оборот – явище макроекономічного порядку. З його допомогою здійснюється кругообіг усього сукупного капіталу суспільства на всіх стадіях суспільного відтворювання: у виробництві, розподілі, обміні і споживанні. Тому його нерідко називають сукупним грошовим оборотом.

Суб'єктами грошового обороту фактично є всі юридичні і фізичні особи, які беруть участь в створенні, розподілі, обміні і споживанні валового національного продукту. Для спрощення аналізу грошового обороту всіх суб'єктів можна згрупувати в такі чотири групи: фірми, домашні господарства, уряд та фінансові посередники.

Відмінності в характері економічних відносин між суб'єктами грошового обороту дають підстави поділити його на чотири сектори:

 грошового обігу;

 фіскально-бюджетний,

 фінансовий

 кредитний.

У залежності від форми грошей, в якій здійснюється грошовий оборот, він поділяється на безготівковий і готівковий.

Сукупність грошей у всіх формах, які перебувають в економічному обороті на певний момент часу, визначає величину грошової маси.

Грошова маса перебуває в розпорядженні всіх суб'єктів економічного обороту – у населення, підприємств, їх об'єднань, цивільних організацій, банків, держави і інших суб'єктів.

Для визначення обсягу і структури грошової маси в банківській практиці використовується відповідний набір грошових агрегатів.

Грошовий агрегат – це визначене законодавством у відповідності із ступенем ліквідності специфічне групування ліквідних активів.

Грошові агрегати будуються шляхом приєднання до попередніх величин нових грошових компонентів в послідовності, яка характеризує зменшення їх ліквідності.

Агрегат М1 – це грошова маса у вузькому розумінні. Він включає найбільш ліквідні форми грошей – готівка і банківські внески до запитання.

Агрегат М2 включає грошові форми агрегату М1, а також строкові і ощадні внески в комерційних банках, які можна легко, без фінансового ризику, перевести в готівку або депозитні гроші. Таким чином, вони служать своєрідним резервом для високоліквідних активів агрегату М1.

Агрегат М3 включає грошові форми агрегату М2, депозитні сертифікати, ощадні внески в спеціалізованих кредитних установах і деякі інші види фінансових активів. По характеру це довгострокові активи, зокрема в формі цінних паперів і довгострокових позик.

З 1993 року НБУ визначає структуру грошової маси за агрегатним методом. НБУ визначає такі агрегати:

М0 = готівка (гроші поза банками);

М1 = М0 + депозити до запитання;

М2 = М1 + строкові депозити і інші кошти (наприклад валютні заощадження);

М3 = М2 + засоби клієнтів по трастових операціях комерційних банків.

Крім грошових агрегатів, НБУ визначає показник, який називається грошовою базою.

Грошова база – це гроші, які не беруть участі в кредитному обороті, але створюють базу для їх розширення. Вона включає агрегат М0, готівку в касах банків і резерви комерційних банків на їх рахунках в НБУ.

Комерційні банки створюють депозитні гроші, надаючи своїм клієнтам кредити. Коли банки надають позику, грошова маса збільшується, коли ж отримана позика повертається – зменшується.

Механізм створення грошей комерційними банками можна показати в такій послідовності. Приймаючи різні види внесків на свої поточні рахунки, комерційні банки зобов'язуються повернути з виплатою певного процента клієнтам їх внески в певні терміни. Деяку частину, наприклад, 20% від загальної суми депозитів, банки повинні зберігати в центральному банку як обов'язкові резерви. Інші кошти, а це, відповідно 80% загальних суми залучених коштів, складають кредитні ресурси банку.

Обов'язкові резерви – це частка (норма в %) банківських депозитів, яка, згідно з чинним законодавством або встановленими нормативними актами повинна зберігатися в формі касової готівки комерційних банків і їх депозитів в центральному банку.

Норми обов'язкових резервів встановлюються НБУ. Їх визначення має на своєю меті:

• забезпечення захисту інтересів клієнтів і надійності комерційних банків;

• дотримання ліквідності банків;

• регулювання можливостей комерційних банків здійснювати емісію банківських грошей: за допомогою високої норми звужувати таку емісію, низької – стимулювати.

Банк може видавати нові позики і створювати тим самим додаткові гроші тільки тоді, коли він має вільні резерви, тобто резерви, які перевищують встановлену законом мінімальну суму, яку він зобов'язаний зберігати в НБУ.

Видаючи кредит, банки перетворюють пасивні гроші в активну грошову масу. Банк відкриває рахунок, з якого боржник виписує чеки для розрахунків зі своїми кредиторами. Чеки поступають в інші банки, збільшуючи їх депозитний потенціал і можливості кредитування. Виходить, що депозитні суми, поступаючи в міжбанківський оборот, мають схильність до самозбільшення грошової маси.

Ланцюгова реакція охоплює інші банки і, таким чином, в банківській системі виникають нові і нові кредити і депозити.

Як бачимо, банківська система в багато разів (в 5 раз) збільшила депозитні ресурси – з 1000 до 5000 грн. Цей процес має назву багаторазової експансії (збільшення) банківських депозитів або мультиплікацію грошової маси.

Зв'язок між банківськими резервами і масою грошей можна визначити за допомогою грошового мультиплікатора.

Грошовий мультиплікатор – це величина множника (коефіцієнта), на яку збільшується кількість грошей в обігу внаслідок операцій на монетарному ринку.

Величина грошового мультиплікатора визначається по формулі:

m = (1 / r) *100%

де m - величина грошового мультиплікатора  або  коефіцієнт експансії депозитів

r - норма обов'язкових резервів

Цей показник відображає, у скільки разів може зрости  (в порівнянні з спочатку внесеним депозитом) грошова маса внаслідок кредитно-розрахункових операцій комерційних банків. У цій формулі m означає кількість нових кредитних грошей, яка може бути створене одним доларом надмірних резервів при даній величині внесків.

Щоб визначити максимальну суму нових грошей (дельта М), які можуть бути створені банківською системою на основі даній суму наднормативних резервів (Е), треба помножити Е на коефіцієнт збільшення (m). Отримаємо формулу: Δ М = Е * m.

яка визначає ефект кредитного мультиплікатора в реальному грошовому вираженні.

Треба зазначити, що на практиці можливості комерційних банків відносно збільшення грошової пропозиції обмежуються (крім виконання нормативів обов'язкового резервування) і іншими чинниками:

 Обсяг залучених банками кредитних ресурсів;

 Частина отриманих в банку кредитів, яка надходить в готівковий грошовий оборот.

 Рішення самих комерційних банків обмежити власну кредитну активність

Фактичний рівень грошового мультиплікатора, який розраховується як відношення грошової маси до грошової бази, відображає практичну реалізацію комерційними банками своїх можливостей відносно мультиплікативного розширення грошової пропозиції.

Безготівкові розрахунки – це грошові розрахунки, що здійснюються шляхом заліку взаємних вимог, тобто без використання готівки.

Розрізняють такі основні форми безготівкових розрахунків: розрахунки платіжними дорученнями; розрахунки чеками, платіжними вимогами-дорученнями; акредитивну форму розрахунків і деякі інші.

Найбільш поширеною формою безготівкових розрахунків є розрахунки платіжними дорученнями.

Платіжне доручення – розпорядження власника розрахункового рахунку, обслуговуючій його установі банку про перерахування певної суми коштів іншому підприємству або іншим одержувачам коштів, вказаному в дорученні. Розрізнюють розрахунки платіжними дорученнями при подальшій оплаті товарів (послуг) і при попередній оплаті.

При розрахунках чеками власник рахунку (чекодавець) дає письмове розпорядження банку, що видав розрахункові чеки, сплатити певну суму грошей, вказану в чеку, одержувачу коштів (чекодержателеві).

Платіжна вимога-доручення представляє вимогу постачальника до покупця сплатити на основі направлених в обслуговуючий банк платника розрахункових і відвантажувальних документів вартість поставленої за договором продукції, робіт, послуг, і доручення платника списати кошти з його рахунку. Постачальник постачає товари (надає послуги) покупцеві і передає платіжну вимогу-доручення в банк покупця. Банк передає розрахункові документи покупцеві для акцепту. Покупець повертає акцептовані документи в банк, де проводиться списання коштів з рахунку покупця. Банк покупця переводить кошти в банк постачальника і зараховує кошти на рахунок постачальника. Банк постачальника повідомляє постачальнику про зарахування коштів на його банківський рахунок.

Суть акредитивної форми розрахунків полягає в тому, що платник доручає обслуговуючому його банку здійснити за рахунок коштів, заздалегідь депонованих на рахунку, або під гарантію банку, оплату товарно-матеріальних цінностей по місцю знаходження одержувача коштів на умовах, передбачених платником в заяві на відкриття акредитива.

Акредитив – письмова вказівка акредитиводавця акредитивоотрмувачу здійснювати розрахунки за відвантажені товари на певних умовах за рахунок коштів, що депонуються в банку постачальника (акредитивоотримувача).

Тема 4. Грошовий ринок

Грошовий ринок – це сукупність всіх грошових ресурсів країни, які постійно переміщуються (розподіляються і перерозподіляються) під впливом попиту і пропозиції з боку різних економічних суб'єктів.

Грошовий ринок складається з безлічі потоків, по яких грошові кошти переміщаються від власників заощаджень до позичальників і інвесторів.

По видах інструментів грошовий ринок складається з трьох взаємопов'язаних і доповнюючи один одного, але окремо функціонуючих ринків: ринку позичкових капіталів, ринку цінних паперів і валютного ринку.

Ринок позичкових капіталів охоплює відносини, які виникають з приводу акумуляції кредитними установами грошових коштів фізичних і юридичних осіб і їх надання у вигляді позик на умовах поворотності, терміновості і платності. Таким чином, об'єктом оперування є не самі гроші, а тільки право на тимчасове користування грошовими коштами.

Ринок цінних паперів охоплює як кредитні відносини, так і відносини співволодіння, які оформляються спеціальними документами (цінними паперами), які можуть продаватися, купуватися, погашатися.

У залежності від призначення і ліквідності фінансових активів, які обертаються на фінансовому ринку, можна виділити два основних його сегмента: ринок грошей і ринок капіталів. На першому з них продаються і купуються грошові кошти у вигляді короткострокових позик і фінансових активів (боргові зобов'язання до 1 року), на другому   грошові кошти у вигляді середньо- і довгострокових кредитів і фінансових активів терміном більше за рік.

Учасниками (суб'єктами) грошового ринку є банки, держава, спеціальні фінансово-кредитні організації, які продають і купують, як правило, короткострокові боргові зобов'язання. Крім традиційних учасників, на ринку грошей функціонують посередницькі організації.

Об'єктом купівлі-продажу на ринку грошей є тимчасово вільні грошові кошти.

Головною функцією грошового ринку є балансування попиту і пропозиції грошей і формування ринкового рівня процента як ціни грошей.

Попит на гроші залежить від таких економічних змінних: рівня цін (інфляції), реальних доходів і норми процента.

Попит на гроші - це попит на реальні грошові залишки, або, іншими словами, це величина грошових залишків, визначена з урахуванням їх купівельної спроможності.

Пропозиція грошей – бажання економічних суб'єктів позичити певну частину своїх активів ради отримання прибутків.

На макроекономічному рівні пропозиція грошей має своєю природною межею загальну масу грошей в обігу (по агрегату М1) і не може перевищувати його, як би ні змінювалася прибутковість фінансових активів.

Тема 5. Грошові системи

Грошова система – це форма організації грошового обороту в країні, встановлена загальнодержавними законами. Ці закони визначають основні принципи, правила, нормативи і інші вимоги, які регламентують відносини між суб'єктами грошового обороту.

Грошова система кожної країни має свої специфічні ознаки, але всі грошові системи включають такі елементи:

Назва грошової одиниці;

Масштаб цін (величина грошової одиниці);

Види і купюрність грошових знаків, які мають статус законного засобу платежу;

Механізм грошово-кредитного регулювання;

Сегментація безготівкових грошових розрахунків;

Регламентація готівкового грошового обороту;

Регламентація режиму валютного курсу і операцій з валютними цінностями;

Регламентація режиму банківського процесу.

Масштаб цін являє собою величину грошової одиниці даної країни. В епоху, коли гроші мали натурально-речовинну форму, зокрема,  золота і срібла, масштаб цін встановлювався державою за допомогою визначення вагового вмісту металу в грошовій одиниці. Визначена таким способом величина грошової одиниці була важливим елементом системи ціноутворення. Адже купівельна здатність грошей не могла істотно відхилятися від вартості їх офіційного металевого змісту. Тому, змінюючи величину останнього, держава могла змінювати загальний рівень цін.

У сучасних умовах масштаб цін, як правило, змінюється стихійно, незалежно від волі держави, під впливом інфляційних процесів в економіці. Тобто місце і роль масштабу цін в ціноутворенні істотно змінилися. Вже не держава свідомо змінює масштаб цін з метою впливу на рівень цін, а стихійні процеси в ціноутворенні змінюють масштаб цін, новий рівень якого надалі впливає на ціноутворення.

Види і купюрність грошових знаків визначає вищий законодавчий орган, який надає їм статус законного платіжного засобу, тобто покладає на державу відповідальність за їх забезпечення. Всі інші платіжні засоби такого статусу не мають і взагалі не повинні поступати в оборот. Органи державного контролю старанно стежать за тим, щоб не допустити використання грошових сурогатів або фальшивих грошових знаків.

Якщо ж чинне законодавство дозволяє обіг інших платіжних засобів, наприклад векселів, чеків, то воно визначає умови їх обігу, відповідальність емітентів цих засобів і механізм реалізації такої відповідальності. Держава не несе відповідальність за їх забезпечення.

Грошові системи можна класифікувати за різними критеріями. По характеру функціонування розрізнюють само регульовані і регульовані грошові системи.

Саморегульованими були системи, які базувалися на використанні в ролі грошей благородних металів і обслуговуванні сфери обігу повноцінними монетами і розмінними банкнотами.  Історично вони виступали в формах біметалізму і монометалізму.

При біметалізмі роль загального еквівалента законодавчо закріплялася за двома металами – золотом і сріблом. Недолік – на ринку паралельно функціонували дві валюти і існували дві системи цін. Між ними виникав постійний антагонізм, що вимагало від держави регулятивного втручання в співвідношення між золотою і срібною валютами. У залежності від міри такого втручання розрізнюють декілька видів біметалічних грошових систем: система паралельних валют, система подвійної валюти і система «кульгаючої» валюти.

При системі паралельних валют співвідношення між золотими і срібними монетами однакового номіналу встановлювалося на ринку стихійно - під впливом попиту і пропозиції. Ринкові зміни співвідношення валют спричиняли постійні коливання подвійної системи цін.

При системі подвійної валюти ввели законодавчу фіксацію співвідношення золотих і срібних монет при їх відкритому карбуванні. Рівень цін одного виду автоматично перераховувався у другий по встановлених зафіксованих співвідношеннях. Але незабаром в цій системі виявився іншою недолік - ринкове співвідношення між золотом і сріблом відхилялося від офіційно фіксованого.

Система «кульгаючої» валюти - введення закритого карбування срібних монет.

Монометалізм – це грошова система, при якій тільки один благородний метал виконує роль грошей. Золотий монометалізм також пройшов декілька стадій розвитку і відповідно існував в декількох видах:

золотомонетного стандарту (безпосередній обіг золотих монет і вільний обмін банківських білетів на золоті монети);

золотозливкового стандарту (золоті монети в обіг не випускалися, але держава гарантувала обмін банкнот центрального банку на стандартні злитки золота)

золотодевізного стандарту (допускався вільний обмін національної валюти на розмінну на золото іноземну валюту (девіз).

Після світової економічної кризи 1929 - 1933 рр. були ліквідовані останні форми монометалізму.

Почалася епоха регульованих грошових систем.

У залежності від характеру механізму регулювання пропозиції грошей виділяють системи паперового і кредитного обігу.

Система паперово-грошового обігу базується на використанні емісії грошей для покриття бюджетного дефіциту. Вона може здійснюватися в двох формах: 1) емісії грошових знаків державним казначейством. 2) прямого використання кредитної емісії центрального банку для покриття дефіциту державного бюджету.

Система кредитного обігу засновується на використанні і емісії грошей для кредитування економіки.

За характером економічної системи, в межах якої здійснюється грошовий оборот, регульовані грошові системи розділяються на системи ринкового і неринкового типу.

Грошові системи за характером регулювання валютних відносин в країні розділяються на відкриті і закриті.

Грошово кредитна політика – це сукупність заходів в сфері грошового обігу і кредитних відносин, які здійснює держава з метою регулювання економічного зростання, стримування інфляції, забезпечення зайнятості і балансування платіжного балансу.

Суб'єктом грошово-кредитної політики виступає держава, яка регулює цю сферу через свої представницькі органи   центральний банк і відповідні урядові структури. Зрозуміло, що визначальна роль в здійсненні комплексу заходів держави в сфері грошового обігу і кредитних відносин належить центральному банку.

Розрізнюють дві групи інструментів грошово-кредитного регулювання: інструменти прямого (директивного) і опосередкованого впливу на основні параметри грошового обігу.

До самих важливих засобів прямого регулювання можна віднести:

- механізми готівкової емісії

- встановлення стелі кредитів центрального банку який надається уряду і банківським установам.

- пряме регулювання кредитних операцій банків, визначення маржі, стелі на вартість кредитних ресурсів, які виділяються згідно з пріоритетами макроекономічної політики для фінансування окремих галузей економіки, обмеження споживчого кредиту.

Система опосередкованого регулювання грошового обігу є елементом економічних методів державного управління. Вона охоплює 3 класичних за змістом механізмів монетарної політики:

1. Операції на відкритому ринку зводяться до здійснення купівлі і продажу центральними банками на фондовому ринку державних цінних паперів.

2. Управління обов'язковими резервами. Змінюючи норму обов'язкового резерву, центральний банк безпосередньо впливає на пропозицію грошей і банківського кредиту. Якщо зменшується норма обов'язкових резервів, комерційні банки отримують можливість збільшити ліквідність своїх активів і вдатися за допомогою додаткового кредитування до емісії нових грошей. Коли норма резерву підвищується, ці можливості звужуються.

3. Регулювання облікової ставки процента.

Облікова ставка визначає вартість отриманих таким чином комерційним банком надлишкових резервів (кредитів центрального банку). Якщо облікова процентна ставка знижується, то у комерційного банку виникає зацікавленість в отриманні додаткових сум таких кредитів і навпаки. Відповідно через зміну облікової ставки збільшується або зменшується пропозиція грошових ресурсів на грошовому ринку.

Інфляція - процес знецінення грошей внаслідок надмірної емісії і переповнення каналів обігу грошовою масою. Зовні вона виявляється в зростанні загального рівня цін і зниженні купівельної здатності грошей.

Сучасна інфляція пов'язана із загальним несприятливим станом економічного розвитку країни. Першопричина інфляції - диспропорції між різними сферами народного господарства: накопиченням і споживанням, попитом і пропозицією, доходами і витратами держави, грошовою масою в обігу і потребами господарства в грошах. Сучасній інфляції властивий ряд особливостей: якщо раніше вона мала локальний характер, то зараз   повсюдний, всеосяжний. Якщо раніше інфляція охвачувала більший або менший період, тобто мала періодичний характер, то зараз - хронічний.

Необхідно розрізнювати внутрішні і зовнішні чинники (причини) інфляції. Серед внутрішніх чинників можна виділити грошові (монетарні) і не грошові чинники.

До грошових відносяться чинники, що спричиняють підвищення грошового попиту над товарною пропозицією, внаслідок чого відбувається порушення вимог закону грошового обігу. Серед них: криза державних фінансів: дефіцит бюджету, зростання державного боргу, емісія грошей, а також збільшення кредитних знарядь обігу внаслідок розширення кредитної системи, збільшення швидкості обігу грошей і інш.

Негрошові - чинники, які ведуть до первинного зростання витрат і цін товарів, що підтримується подальшим підтягненням грошової маси до їх рівня, що зріс.  До них відносять диспропорції господарства, циклічний розвиток економіки, монополізація виробництва, незбалансованість інвестицій, державно-монополістичне ціноутворення, кредитна експансія, екстраординарні обставини соціально-політичного характеру і інші.

Зовнішніми чинниками інфляції є світові структурні кризи (сировинна, енергетична, валютна), валютна політика держав, направлена на експорт інфляції в інші країни, нелегальний експорт золота, валюти.

У залежності від темпів зростання цін на ринку розрізнюють такі види інфляції:

Повзуча інфляція наступає тоді, коли темпи зростання цін не перевищують 10% в рік. Вона характеризується надмірною емісією і прискореним накопиченням грошової маси в каналах звертання без помітного підвищення або при незначному збільшенні цін. Є стимулюючим фактором.

Галопуюча інфляція   коли темпи зростання цін досягають 10-100% в рік. На цій стадії відбувається швидке зростання цін. Відбувається спад виробництва і скорочення товарообороту, втрачається стимул до інвестицій. Інфляція породжує відтік капіталу з виробничої сфери в сферу обігу. Гроші з сфери накопичення або зберігання переходять в сферу обігу. Всі прагнуть швидше позбутися грошей на руках, що прискорює їх оборот. А це стає додатковим стимулятором інфляційного процесу. Багато хто переходить на бартерні операції або продаж за іноземну валюту. Тобто гроші не тільки перестають бути засобом накопичення, але і частково втрачають свою робочу функцію – засобу обігу.

Гіперінфляція - за щорічних темпів приросту цін понад 100%, властива країнам в окремі періоди, коли вони переживають корінну ломку своєї економічної структури. На стадії гіперінфляції домінує нестабільність цін у всіх секторах економіки, яка викликає хаос на ринку і нееквівалентний перерозподіл прибутків і багатства в суспільстві.

В умовах гіперінфляції гроші продовжують втрачати свої функції, розповсюджуються бартерні операції, порушується фінансово-кредитний механізм, росте загальна економічна, соціальна і політична нестабільність.

У період гіперінфляції реальний попит на гроші падає, що значно знижує їх купівельну здатність. Знецінюються не тільки гроші, але і цінні папери, страхові поліси, депозити і т.д.

У залежності від причин розрізнюють два типи інфляції: інфляцію попиту і інфляцію витрат виробництва.

Інфляція попиту. Традиційно інфляція виникає при надмірному попиті. Попит на товари більше, ніж пропозиція товарів, в зв'язку з тим, що виробничий сектор не спроможний задовольнити потребі населення. Цей надлишок попиту веде до зростання цін. Багато грошей при малій кількості товарів.

Інфляція витрат виробництва.   Зростання рівня цін через дорожчання компонентів виробництва і збільшення собівартості продукції.

Антиінфляційна політика - комплекс заходів з державного регулювання економіки, спрямованих на боротьбу з інфляцією. Намітилися два основних шляхи такої політики: дефляційна політика і політика доходів.

Дефляційна політика включає методи обмеження платоспроможного попиту через фінансовий і грошово-кредитний механізми. Вона проводиться за умов, коли причиною інфляції є тиск зайвих грошей в каналах обігу. Щоб зменшити надходження зайвих грошей в обіг, скорочуються витрати державного бюджету. Для вилучення з обігу зайвих грошей, які надійшли туди раніше, широкого використовується посилення податкового тиску на доходи. З метою вилучення частини зайвих грошей часто випускаються державні позики.

Важливим інструментом дефляційної політики є пряме  лімітування випуску готівки в обіг і застосування інструментів опосередкованого регулювання, спрямованого на зменшення грошової маси (збільшення облікової ставки центрального банку, норми обов'язкових резервів тощо).

Ця політика може дати бажаний антиінфляційний ефект, але її реалізація пов'язана з різними труднощами, оскільки посилює соціальне напруження в суспільстві, загрожує економічною кризою, банкрутством підприємств, зменшенням зайнятості і, взагалі, приводить до сповільнення економічного зростання.

Політика доходів передбачає державний контроль за цінами і заробітною платою шляхом фіксації їх на певному рівні (заморожування) або встановлення темпів їх зростання на певному рівні. Цей метод широко використовувався в колишньому СРСР. У країнах Заходу далеко не всі уряди вирішувалися використати його через можливі негативні економічні і соціальні наслідки. Адже заморожування цін - це пряме втручання в приватне підприємництво і в сферу ринку. Першим негативним наслідком цього є товарний дефіцит і розвиток «чорного ринку». Заморожування з/п викликає незадоволення працівників і посилює соціальне напруження.

Грошова реформа - повна або часткова перебудова грошової системи, що проводиться державою з метою стабілізації грошового обігу.

У залежності від мети проведення і глибини перебудови державою існуючої грошової системи реформи можна класифікувати таким чином:

1. Становлення нової грошової системи. Реформи такого змісту передбачають не тільки впровадження в обіг нової грошової одиниці, але і функціональну структурну перебудову всієї системи грошово-валютних і кредитних відносин. Вони були типові при переході від біметалізму до монометалізму і далі до золотодевізного стандарту і обігу паперових грошей, при створенні нових держав (розпад колоніальних імперій або виходу республік з складу колишнього СРСР).

2. Часткова заміна грошової системи, коли реформуються окремі її елементи: назва і величина грошової одиниці, види грошових знаків, порядок їх емісії і характер забезпечення. Застосовуються при зміні влади.

3. Проведення спеціальних стабілізаційних заходів з метою гальмування інфляції або подолання її наслідків.

Важливе значення для успіху реформи має правильний вибір методу стабілізації національної валюти. У залежності від економічного становища країни, міри знецінення грошей, політики держави використовуються такі методи: деномінація, нуліфікація, девальвація, ревальвація.

Деномінація - обмін всіх старих грошових знаків на нові в певній пропорції з одночасним перерахуванням в цій пропорції цін, тарифів, заробітної плати, пенсій, платіжних зобов'язань тощо. Він отримав назву методу «закреслення нулів», тобто відбувається укрупнення масштабу цін.

Нуліфікація - проголошення державою знецінених грошових знаків недійсними. Цей метод застосовується в безнадійних випадках, коли відбувається дуже сильне падіння купівельної здатності грошей і їх обмін на нові гроші стає недоцільним. Тобто  мова йде про анулювання існуючих грошових знаків, щоб почати все з чистого листа. У такій формі нуліфікація зустрічається рідко (в кінці 18 ст. у Франції). Частіше знецінені гроші вилучаються із обігу обміном на нові знаки в надзвичайно низькій, абсолютно символічній пропорції.

Девальвація - знецінення національної грошової одиниці в порівнянні з іноземною валютою або міжнародними валютно-розрахунковими одиницями. Виявляється в зниженні курсу національної валюти. Причиною девальвації є інфляція і хронічний дефіцит платіжного балансу. У сучасних ринкових умовах девальвація може провестися цілеспрямовано як метод валютної політики держави з метою впливу на розвиток зовнішньоекономічних відносин: посилення демпінгу, підвищення конкурентноздатності продукції, урегулювання платіжного балансу і т.д.

Ревальвація - підвищення курсу вартості національної валюти до іноземних або міжнародних валют. Головна причина ревальвації   тривале активне сальдо платіжного балансу держави, що означає наявність дефіциту у його партнерів. Причиною ревальвації може бути якась велика валютна спекуляція, коли на національну валюту обмінюється така сума іноземної валюти, яка перевищує інтервенті можливості центрального банку. Також поштовхом до ревальвації може бути значне фінансування в рамках допомоги з боку міжнародних валютно-кредитних організацій, оскільки збільшується пропозиція іноземної валюти на міжбанківській валютній біржі.

Ревальвація вигідна для імпортерів і кредиторів. Після ревальвації стає дорожче експорт, оскільки іноземні імпортери вимушені давати більше власної валюти за ревальвовану, але це погіршує конкурентноздатність експортера. Одночасно стає дешевше імпорт, оскільки для оплати імпортних товарів національної валюти треба менше. Кредитори, які надали кредити нерезидентам у національній валюті, після її ревальвації отримують значну вигоду, і ринкова ціна її у іноземній валюті буде збільшуватися по мірі ревальвації. Для населення, з одного боку, ревальвація приваблива тим, що вона приводить до зниження цін на імпортні товари і припиняє інфляцію, але з іншого - вона приводить до зменшення експорту, що створює реальну загрозу безробіття.

За способом проведення грошові реформи поділяються на три типи:

1) грошові реформи формального типу, які зводяться тільки до впровадження нового зразка купюри з одноразовим або поступовим вилученням функціонуючого. Обмін здійснюється в співвідношенні 1:1. Мотивом для такої заміни може бути недостатній захист купюри старого зразка або її масова фальсифікація, зміна державної символіки тощо.

2) грошові реформи конфіскаційного типу, або «шокові реформи». Передбачають здійснення комплексу явних або замаскованих заходів конфіскаційного характеру:

 встановлення ліміту на обмін банкнот;

 заморожування частки депозитів понад встановлений рівень;

 тимчасове припинення валютно-обмінних операцій.

Мета цих і подібних заходів - конфіскація незаконних доходів, отримання додатково доходу державою.

3) грошові реформи паралельного, або консервативного типу. Нова грошова одиниця, розширюючи сферу свого функціонального застосування, витісняє старі гроші поступово. У результаті протягом певного часу, коли в обігу знаходяться дві грошові одиниці - стара і нова, відбувається відповідна сегментація сфери грошового обігу.

 

Тема 6. Кредит у ринковій економіці

Причини виникнення і функціонування кредитних відносин пов»язані з необхідністю забезпечення безперервності процесу відтворення. Закономірністю, що створює можливість функціонування кредиту, є тимчасове вивільнення грошових коштів у одних суб»єктів і поява тимчасової потреби в них у інших.

Тимчасову нестачу коштів одних суб'єктів можна заповнити за рахунок тимчасового надлишку коштів інших.

Процес акумуляції тимчасово вільних грошових коштів і їх перерозподіл здійснюються за допомогою кредиту.

Завдяки кредиту скорочується час на задоволення господарських і особистих потреб. Кредитори, що володіють вільними ресурсами, тільки завдяки їх передачі позичальнику мають можливість отримати від нього додаткові грошові кошти.

Для того, щоб виникли кредитні відносини необхідні певні економіко-правові умови:

1. Необхідність матеріальної відповідальності учасників кредитної операції за виконання взятих на себе зобов'язань.

2. Вони повинні бути юридично самостійними особами.

3. Збіг економічних інтересів кредитора і позичальника.

Кредит можна охарактеризувати як відносини між кредитором і позичальником з приводу зворотного руху вартості.

Об'єктом кредитної операції, з приводу якого виникає кредитне відношення, виступає вартість, що позичається.  

Банківський кредит являє собою рух позикового капіталу, що надається банками у позику за плату на умовах забезпеченості, поверненості, терміновості. Кредиторами виступають банки, а позичальниками   юридичні і фізичні особи.

Банки можуть надавати кредити як у національній, так і в іноземній валюті. Кредити видаються внаслідок укладення кредитного договору для кожного позичальника індивідуально, так, щоб ступінь ризику кредитної операції був мінімальним.

Банківський кредит може бути прямим (банк - позичальник)  і непрямим (через посередника).

Основні принципи кредиту: поверненість, терміновість, платність, забезпеченість, цільовий характер кредиту.

Платність кредиту. Позиковий процент. Цей принцип виражає необхідність не тільки прямого повернення позичальником отриманих від банку кредитних ресурсів, але і оплати права на їх використання. Економічна суть плати за кредит відбивається в фактичному розподілі додатково отриманого за рахунок його використання доходу між позичальником і кредитором.

Ставка (або норма) позикового процента (Н) визначається як відношення суми річного доходу, отриманого на позиковий капітал (Д), до суми наданого кредиту (К). Вона виступає як ціна кредитних ресурсів.

Н = Д/К * 100%

Підтверджуючи роль кредиту як одного з товарів, що пропонуються на спеціалізованому ринку, платність кредиту стимулює позичальника до його найбільш продуктивного використання.

На розмір процентної ставки за кредити впливають різні чинники. Логічно розподілити їх на макро- і мікроекономічні.

Розмір процентної ставки на макрорівні залежить від:

• попиту і пропозиції на ринку позикових капіталів. Природно, наслідком підвищеного попиту на кредити є підвищення процентної ставки. Але це не завжди так.

• стабільності грошового ринку в країні. Чим вище темп інфляції, тим більшою має бути плата за кредит, оскільки зростає ризик банку.

• рівня облікової ставки центрального банку. За основу процентної ставки, як правило, беруть облікову ставку центрального банку плюс «маржа» (різниця між процентною ставкою за кредит, і ставкою, яку банк сам сплачує за залучені ресурси.

Серед мікроекономічних чинників впливу на розмір процентної ставки можна виділити:

• мета кредиту: процентні ставки за кредити, що надаються на поточне фінансування виробничих потреб, як правило самі низькі, що визначено короткостроковим характером їх використання. Кредити, що надаються торгово-посередницьким фірмам, - дорожчі, оскільки тут підвищений ступінь ризику.

• Розмір кредиту: розмір процентної ставки за великі кредити буває більш низьким, ніж за користування маленькими кредитами, оскільки витрати, пов'язані з кредитною послугою не залежать від розміру кредиту. Крім того, великі кредити надаються надійним позичальникам, імовірність банкрутства яких, як правило, більш низька.

• Термін кредиту: чим більший термін, тим вище процентна ставка, оскільки більший ризик втрат від неповернення кредиту або знецінення позичених коштів внаслідок інфляції.

• Рівень ризику: чим більше ризик - тим вище процент.

Термін кредиту - це період користування позикою, що обчислюється з моменту отримання позики до її кінцевого погашення.

За періодом користування кредити поділяються на: коротко, середньо та довгострокові.

У західній практиці виділяють позики до запитання (онкольний кредит), які повертаються позичальником за першою вимогою банку (з попередженням). Ставки процента за онкольними кредитами більш низькі ніж за терміновими позиками.

За забезпеченням виділяють такі види банківського кредиту:

• забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами) - вартість застави звичайно перевищує суму кредиту;

• гарантовані (банками, фінансами або майном третьої особи);

• з іншим забезпеченням (поручительство, свідчення страхової організації);

• незабезпечені (бланкові) кредити.

Комерційний кредит характеризує кредитну операцію між двома підприємствами - продавцем (кредитором) і покупцем (позичальником). Підприємство - постачальник надає відстрочку платежу за свій товар (послуги), підприємство - покупець передає кредитору вексель як боргове свідчення і зобов'язання платежу. У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя інші угоди про надання кредиту не складаються. Комерційний кредит також може оформлятися без використання векселів. У цьому випадку надання і погашення кредиту здійснюється на умовах, передбачених договором між кредитором і позичальником.

Комерційний кредит передбачає взаємозв'язок торгової і кредитної операцій. Операція позики не є головною метою. Вона лише супроводить операції купівлі-продажу.

При комерційному кредиті об'єктом операції є реалізований товар, виконані роботи, надані послуги, за якими продавець надає відстрочку платежу.

Для підприємства-постачальника кредитна операція прискорює реалізацію і приносить додатковий дохід в формі процента, що включається у вартість проданих товарів або наданих послуг.

Потреба позичальника в комерційному кредиті зумовлена його бажанням дістати право власності на споживчу вартість цінностей, на їх використання в процесі виробництва, для продажу населенню і т.д, в той час як платіж в погашення позики він може здійснити пізніше. У момент купівлі товарів у позичальника відпадає необхідність в авансуванні грошей в черговий кругообіг фондів; досягається тимчасова економія грошових коштів для розрахунків з постачальниками Завершення у покупця кругообігу фондів, вивільнення вартості в грошовій формі дозволять йому погасити комерційний кредит, як правило, в грошовій формі.

Межі комерційного кредиту залежать, з одного боку, від здатності кредитора надавати позику в товарній формі (наявність у нього маси товарних ресурсів); достатності грошових коштів для авансування в черговий кругообіг фондів, а з іншого – від рівня кредитоспроможності позичальника.

Перевагами комерційного кредиту є:

1) оперативність надання коштів в товарній формі,

2) технічна простота оформлення,

3) активізація механізму мобілізації вільних товарних ресурсів і їх перерозподіл,

4) розширення можливості маневрування підприємствами оборотними коштами,

5) виявляється фінансова підтримка підприємстві один одному.

6) сприяє розширенню позичкового ринку.

Ще, серед переваг комерційного кредиту можна відмітити те, що вексельний обіг зменшує кількість необхідних для обороту грошових коштів і потребу в прямих банківських кредитах. Один і той самий вексель може обслуговувати декілька торгових операцій, перш ніж буде пред'явлений до обліку, а в багатьох випадках може не пред'являтися до обліку взагалі.

Комерційний кредит має недоліки: обмеженість напрямів у часі, розмірах; іноді вимушений з боку постачальника характер відстрочки платежу в зв'язку з фінансовим положенням покупців; ризик для постачальника, сильний вплив з боку банківської сфери при обліку векселів.

Надання комерційного кредиту може привести до змін темпів інфляції, оскільки сповільнюється швидкість обігу грошової одиниці внаслідок відстрочки платежу. Крім того, облік векселів в банках може привести до зростання грошової маси, що неминуче при комерційному кредиті.

Споживчий кредит відображає відносини між кредитором і позичальником з приводу кредитування кінцевого споживання. Позичальниками є фізичні особи, а в ролі кредиторів виступають банки, небанківські кредитні установи (ломбарди, кредитні кооперативні пункти прокату), підприємства і організації.

Особливістю споживчого кредиту є те, що основною гарантією його надання виступають стійкі постійні грошові доходи даної фізичної особи – позичальника.

Споживчі кредити можна класифікувати за:

1) суб'єктами кредитних відносин – банківські і небанківські позики;

2) формами видачі – товарні і грошові кредити;

3) способом організації надання позичених коштів – позики організовані і неорганізовані, прямі і непрямі,

4) ступенем покриття кредитом вартості споживаних товарів, послуг – позики на повну вартість або часткову їх оплату.

5) способом погашення кредиту – що погашаються поступово або разовим платежем;

6) термінами видачі – короткострокові, середньострокові і довгострокові.

7) цільовим призначенням:

— інвестиційні: позики на кооперативне житлове будівництво, будівництво і придбання індивідуальних житлових будинків, садових будиночків, реконструкцію і капітальний ремонт об'єктів будівництва.

— для купівлі товарів або оплати послуг: розстрочка платежів за товари тривалого користування, прокат предметів споживання;

— на розвиток особистих господарств: позики на купівлю сільськогосподарської техніки; транспортних засобів; придбання худоби; купівлю посадочного матеріалу, розсади, добрив;

— цільові кредити окремим соціальним групам (молодим сім'ям, студентам). Позики видаються на пільгових умовах: низька процентна ставка, відносно нескладний порядок оформлення позик;

— нецільові споживчі потреби. Такі позики надаються населенню комерційними банками, ломбардами під заставу майна. Це кредит на невідкладні потреби, здійснення витрат, виникаючих в зв'язку з непередбаченими обставинами (лікування, стихійне лихо тощо.

Одним з різновидів споживчого кредиту є кредит, який надається ломбардами.

 

Тема 7. Кредитні системи

Розрізняють дві форми поняття кредитної системи:

1) функціональна форма - сукупність кредитних відносин, форм і методів кредитування;

2) інституційна форма - сукупність кредитно-фінансових установ, що акумулюють вільні грошові кошти і надають їх в позику.

У першому аспекті кредитна система представлена банківським, споживчим, комерційним, державним, міжнародним кредитом. Всім цим формам кредиту властиві специфічні форми відносин і методи кредитування. Реалізують ці відносини спеціалізовані установи, що створюють кредитну систему у другому (інституційному) розумінні. Провідною ланкою інституційної структури кредитної системи є банки.

Всі інститути кредитної системи розділяються на три основні групи:

1) центральний банк;

2) комерційні банки;

3) спеціалізовані кредитно-фінансові інститути (парабанки).

Перші дві групи складають банківську систему країни, третя група формує відносно відособлену систему небанківських установ, які спеціалізуються на виконанні окремих операцій (страхові компанії, інвестиційні фонди, пенсійні фонди, фінансові компанії).

Центральний банк - це орган державного грошово-кредитного регулювання економіки, наділений монопольним правом емісії банкнот і правом керувати грошово-кредитною системою країни.

Виникнення центральних банків історично пов'язане з централізацією банк нотної емісії в руках не багатьох найбільш надійних, комерційних банків, що користувалися загальною довірою, чиї банкноти могли успішно виконувати функцію загального кредитного знаряддя обігу. Такі банки стали називати емісійними. У кінці XIX - початку XX у. в більшості країн емісія всіх банкнот була зосереджена в одному емісійному банку, який став називатися центральним емісійним, а потім просто центральним банком. У цій назві відбивається роль банку в кредитній системі будь-якої країни. Центральний банк служить віссю, центром кредитної системи.

З точки зору власності на капітал центральні банки поділяються на:

• державні, капітал яких належить державі (наприклад, центральні банки в Великобританії, ФРН, Франції, Канаді, Україні, Росії);

• змішані - акціонерні товариства, частина капіталу яких належить державі (в Японії, Бельгії).

Традиційно центральний банк виконує чотири основні функції:

- емісію банкнот і організація грошового обігу;

- функцію «банку банків»;

- функцію «банку уряду»;

- грошово-кредитне регулювання.

Банківські операції - операції, направлені на вирішення задач банків, тобто що відображають банківську діяльність.

Банківські операції діляться на пасивні, активні і комісійно-посередницькі.  

Пасивні операції - це операції, пов'язані з формуванням банківських ресурсів. До них відносяться операції, пов'язані з формуванням власного капіталу та залучених коштів (депозитні операції, отримання кредитів в НБУ, інших комерційних банках)

Активні операції комерційних банків - це діяльність, пов'язана і розміщенням власних і залучених ресурсів з метою отримання прибутку. До них відносяться кредитні та інвестиційні операції

Кредитні операції передбачають організацію економічних відносин, в процесі яких банки надають позичальникам грошові кошти з умовою їх повернення і сплати процента за користування. Такі операції, як правило, забезпечують банкам основну частину їх доходів і займають ведуче місце серед статей активу балансу.

Інвестиційні операції комерційних банків полягають у вкладенні банківських ресурсів в приватні і державні цінні папери на порівняно тривалі терміни з метою отримання прибутку.

Така діяльність є альтернативною відносно кредитування, але не виключає останнього. У той же час банківські інвестиції мають ряд відмінностей від кредитних операцій. Так, при кредитуванні ініціатива укладення угоди належить позичальнику, а при інвестуванні ініціатором є банк, який намагається вкласти кошти. Позикові операції передбачають видачу коштів переважно на короткий час, тоді як інвестиції є довгостроковим вкладенням грошових ресурсів. Видаючи позику, банк стає головним і, як правило, одним з небагато кредиторів, а в інвестиційному процесі він є тільки одним з багатьох вкладників коштів. Банківське кредитування майже завжди пов'язане з особистими відносинами банку з позичальником, а інвестування - це значною мірою знеособлена діяльність.

Комісійно-посередницька діяльність комерційного банку складається в здійсненні різноманітних операцій за дорученням клієнтів за певну плату - комісію. До таких операцій відносяться: розрахункові, касові, валютні, трастові, консультаційні, гарантійні і деякі інші.

Велика частина операцій комерційних банків засновується на залучених ресурсах, що не знижує ролі власного капіталу.

Комерційний банк має можливість залучати грошові кошти підприємств, організацій, установ і населення. Частину залучених ресурсів він мобілізує з своїй ініціативи, для чого як позичальник виходить на грошовий ринок. Для оперативного задоволення своїх потреб в додаткових ресурсах комерційний банк звертається до інших комерційних банків, Національного банку або здійснює емісію певних цінних паперів.

Іншу частину залучених ресурсів комерційний банк мобілізує за допомогою того, що клієнти самі пропонують йому свої грошові кошти з метою забезпечення їх збереження і отримання доходу.

Внесок - це грошові кошти (в готівковій або безготівковій формі, у національній або іноземній валюті), передані в банк їх власником або третьою особою за дорученням і за рахунок власника для зберігання на певних умовах. Операції, пов'язані із залученням грошових коштів у внески, називаються депозитними. Тому в практиці діяльності комерційних банків внески клієнтів являють собою депозити і є основним джерелом формування банківських ресурсів.

У залежності від терміну і порядку вилучення депозити поділяються на внески до запитання і термінові.

Комісійно-посередницька діяльність комерційного банку полягає в здійсненні різноманітних операцій за дорученням клієнтів за певну плату - комісію. До таких операцій відносяться: розрахункові, касові, валютні, трастові, консультаційні, гарантійні і деякі інші.

Провідне місце серед відмічених операцій займає розрахунково-касове обслуговування клієнтів, що зумовлено базовою функцією банків - посередництвом в платежах.

Розрахункові операції пов'язані із здійсненням за дорученням клієнтів внутрішніх і міжнародних безготівкових розрахунків переведенням коштів на рахунках в банку.  

Касові операції комерційних банків полягають в прийнятті банками від своїх клієнтів готівки і зарахуванні сум на різні види рахунків, видачі готівки на вимогу клієнтів, забезпеченні надійного збереження довірених банку коштів. Удосконаленню касового обслуговування клієнтів сприяє широке застосування банкоматів.

Валютні операції - це вид банківської діяльності, пов'язаний з обміном однієї валюти на іншу, яка передбачає купівлю і продаж іноземної за національну або за інші валюти. Такий обмін може здійснюватися банком за допомогою операцій «спот», «форвард» і комбінування цих операцій.

Факторингові операції - це операції по придбанню і переуступці грошових вимог, передачі права на стягнення боргів, придбанню векселів тощо.

Трастові (довірчі) операції - це операції комерційних банків, пов'язані з управлінням майном і виконанням інших послуг в інтересах і за дорученням клієнта на правах його довіреної особи. На основі укладеного між банком і клієнтом договору (або за заповітом) банк придбає відповідні права і стає розпорядником майна, включаючи залишки коштів на банківських рахунках. Комерційні банки можуть виконувати довірчі операції як для приватних осіб, так і для підприємств і корпорацій.

Консультаційні послуги полягають в наданні банками своїм клієнтам роз'яснень, інформації, рекомендацій з різноманітних банківських, правових і фінансових питань, проблем ведення бізнесу і особистого господарства.

Важливою складовою консультаційної діяльності комерційних банків є збір, аналітична обробка і надання клієнтам різного роду інформації про тенденції розвитку економіки на макро- і мікрорівнях.

Інші операції комерційних банків, якщо це не заборонено чинним законодавством, можуть включати: купівлю-продаж дорогоцінних металів і художніх цінностей, посередництво в реалізації обладнання і товарно-матеріальних цінностей, організацію укладання комерційних угод між клієнтами, проведення аудиторських перевірок на прохання клієнтів, надання страхових послуг тощо.

Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути - це установи кредитної системи небанківського типу, що акумулюють грошові доходи, капітали і заощадження населення, підприємств, держави, спеціалізуючи на виконанні декількох операцій чи обслуговуючи обмежене коло клієнтури.

Хоча спеціалізовані кредитно-фінансові інститути діють, як і банки, у різних секторах ринку позичкових капіталів, вони не виконують всіх основних банківських функцій, а найважливішою рисою, що відрізняє їх від банківських установ, є вузька спеціалізація. Законодавство багатьох країн світу чітко розмежовує сфери діяльності банків і небанківських установ, що в значній мірі обговорено історичними особливостями розвитку виробництва і кредитної системи.

Об'єктивні передумови становлення і розвитку кредитно-фінансових інститутів зв'язані з необхідністю обслуговування тих секторів ринку позичкових капіталів, де необхідні спеціальні знання й особливі технічні прийоми і які з різних причин (наприклад, економічна невигідність чи законодавча заборона) не обслуговуються комерційними банками.

Найбільш розповсюдженими в розвинених країнах видами спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів є страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні фонди, фінансові компанії, кредитні союзи, ломбарди.

Міжбанківські об'єднання відіграють усе більш помітну роль у діяльності банківської і кредитної систем. Вони створюються банками (іншими установами при участі банків) з метою координації й узгодження дій, підвищення ефективності своєї політики, для захисту своїх професійних інтересів і т.п.

Перші міжбанківські об'єднання виникли як наслідок становлення величезних промислових монополій (концентрації промислового капіталу) і конкурентної боротьби між банками. Основними способами створення міжбанківських об'єднань стали: а) злиття самостійних банків; б) поглинання одним банком своїх конкурентів. Нині існує велика кількість різноманітних міжбанківських об'єднань. Їхнє утворення базується як на добровільному об'єднанні самостійних банків (злиття), так і на правах примусового підпорядкування і залежності (поглинання).

Умовно, виходячи з різних критеріїв класифікації, міжбанківські об'єднання розділяються:

а) у залежності від складу учасників:

• на сугубо банківські об'єднання;

• об'єднання змішаного типу, учасниками яких стають як підприємства й організації, так і один чи кілька банків;

б) у залежності від цілей:

• на об'єднання комерційного типу, діяльність яких орієнтована на одержання і максимізацію прибули;

• некомерційного типу, основною метою діяльності яких є надання різних видів послуг своїм членам;

в) у залежності від термінів діяльності:

• на безстрокові об'єднання, що діють постійно;

• об'єднання, створені на певний строк;

г) у залежності від ступеня залежності і підпорядкування окремих структур:

• на асоціативні добровільні об'єднання, членами яких є рівноправні за статусом самостійні банки, що добровільно делегують виконання окремих функцій створеному ними об'єднанню і його апарату;

• корпоративні, засновані на відносинах власності і системі участі в капіталі об'єднання, що мають тверду ієрархічну структуру і залежать від головного банку - власника контрольного пакета акцій.

Головними представниками міжбанківських об'єднань асоціативного комерційного типу є консорціуми і картелі; корпоративного типу - концерни і трести.

Банківський консорціум - тимчасове об'єднання на договірній основі декількох банків для загального проведення кредитних, гарантійних чи інших банківських операцій. Організується під головуванням найбільшого банку (голови консорціуму), що діє від імені й в інтересах всіх учасників консорціуму. При такому об'єднанні юридична самостійність банків, що входять до складу консорціуму, не втрачається.

Банківський картель - об'єднання великих банків щодо угоди про розподіл сфер діяльності (узгодження і проведення єдиної політики щодо процентних ставок, дивідендів, умов кредитування тощо). Умови угоди, як правило, не афішуються. Незалежність банків, що входять до складу картелю, зберігається.

Банківський концерн - це монополістичне об'єднання акціонерних банків, коли великий банк (головне акціонерне товариство) стає власником контрольного пакета акцій юридично самостійних банків (дочірніх суспільств), а після того здобуває право контролювати їхня діяльність.

Банківський трест - це монополістичне об'єднання банків, що ґрунтується об'єднанням власності банків, що входять у його склад. При цьому банки втрачають юридичну, комерційну самостійність і підкоряються одному органу управління. На відміну від концерну, трест базується не на акціонерної, а на пайовій формі власності.

Тема 8. Валютні відносини та валютні системи

Валютний курс - це співвідношення, за яким одна валюта обмінюється на іншу, тобто це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни, при операціях купівлі-продажу. Така ціна може встановлюватися виходячи з співвідношення попиту і пропозиції на певну валюту в умовах ринку, або бути суворо регламентованою рішенням уряду або його головним фінансово-кредитним органом.

Величина валютного курсу і режим його функціонування впливають практично на всю систему макро і мікроекономічних показників країни, на її конкурентні позиції в світовій економіці, збалансованість платіжного балансу. Тому визначення валютного курсу і управління ним є важливим елементом економічної політики кожної держави.

При золотому стандарті рівень валютних курсів визначався рівнем золотого паритету валют, тобто співвідношенням їх золотого вмісту. Валютний курс міг відхилятися від золотого паритету тільки на вартість перевезення золота з однієї країни в іншу. Межі відхилення називалися золотими точками. Нижня межа відхилення = вал.паритет - витрати на перевезення (нижня золота точка - експортна). Починається вивіз золота, так як попит на інвалюту більше пропозиції. Верхня = вал. паритет + витрати на перевезення (верхня золота точка - імпортна). Починається ввезення золота

Зараз основою визначення валютного курсу є співвідношення купівельної спроможності різних національних валют. Купівельна спроможність валюти визначається вартістю певного набору товарів і послуг, які можна придбати за відповідну грошову одиницю в порівнянні з базисним періодом.

Співвідношення купівельної спроможності окремих валют до певної групи товарів і послуг в двох країнах визначає паритет купівельної спроможності (ПКС).

У залежності від номенклатури товарів, яка береться для розрахунку, ПКС може бути частковим (за обмеженим переліком товарів або товарних груп) і загальним (за ВНП).

Існує декілька методик розрахунку ПКС валют. Самим простим є зіставлення вартості порівняльного набору товарів і послуг (споживчого кошика) в різних країнах:

ПКС = РjB / РjA

Розрізнюють два основних види валютних курсів - фіксовані і плаваючі валютні курси, а також їх певні різновиди.

Фіксований - обмінний курс двох валют, зафіксований міждержавною угодою на відповідному рівні.

Плаваючий - змінюється під впливом попиту і пропозиції на ринку, що, в свою чергу, залежить від стану платіжного балансу країни, співвідношення процентних ставок і темпів інфляції, очікувань учасників ринку, офіційної валютної інтервенції тощо.

Змішані режими валютних курсів впроваджуються з метою стимулювання або заборони певних видів або напрямів зовнішньоекономічної політики держави.

Однією з форм валютного регулювання є  введення т.з. валютного коридору - фіксованих державою меж зміни валютного курсу національної грошової одиниці до валют ведучих країн.

Також важливим інструментом формування ефективного валютного курсу є валютна інтервенція, здійснювана НБУ. При використанні цього інструмента головне місце належить готівковому валютному резерву, який дає можливість НБУ провести активну політику на валютному ринку України.

Також треба виділити поняття кросу-курсу.

Крос-курс - це співвідношення між двома іноземними валютами, яке визначають на основі курсу цих валют по відношенню до якоїсь третьої валюти. Частіше за все як третя валюта виступає долар США.

У практиці в основному використовується три методи розрахунку крос-курсів:

1) з прямими котируванням до долара США (долар - база для обох валют).

Наприклад, треба розрахувати крос-курс російського рубля до української гривні руб/грн.

USD/руб. = 10,3; USD/грн. = 5,5.

Тоді крос-курс буде руб./грн. = 10,3/5,5

2) з прямим і зворотнім котируванням до долара США,  якщо долар - база котирування тільки для однієї з валют. У такому випадку доларові курси валют треба перемножити.

Наприклад, треба розрахувати крос-курс англ. фунта стерлінгів до укр.грн. GBP/ грн..

GBP/USD = 1,6820; USD/грн. = 5,5.

Тоді крос-курс буде GBP/грн. = 1,6820*5,5

3) із зворотним котируванням до долара США (долар - валюта котирування до обох валют). Їх треба розділити один на іншій.

Наприклад, треба розрахувати крос-курс англ. фунта стерлінгів до евро GBP/EUR.

GBP/USD = 1,7; EUR/USD = 1,1.

Тоді крос-курс буде GBP/ EUR = 1,7/1,1

Валютними операціями називають певні банківські і фінансові операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності. Це використання валютних цінностей як способу платежу; вивіз, ввезення, пересилка і передача валютних цінностей; отримання і надання кредитів, нарахування процентів, дивідендів; залучення інвестицій, придбання цінних паперів і інші операції, здійснення яких відбувається тільки при умові отримання відповідних ліцензій Національного банку України. Валютні операції ділять на поточні і термінові.

Поточні операції

Основними видами поточних операцій є поточні (касові) операції в готівковій і безготівковій формах. Готівкові операції здійснюються обмінними пунктами банків, а безготівкові - банками, валютними біржами і іншими учасниками валютного ринку. До поточних операцій відносять операції з короткими термінами валютування - в межах трьох робочих днів. Розрізнюють такі поточні операції:

•  "тод" (постачання валюти сьогодні -  "сьогодні на сьогодні");

•  "том" (постачання валюти наступного робочого дня -  "сьогодні на завтра");

•  "спот" (постачання валюти на другий робочий день -  "сьогодні на післязавтра").

Такі операції використовуються переважно для обслуговування зовнішньоторговельних розрахунків, а також з метою отримання додаткового прибутку у разі коливань валютних курсів.

Купівля-продаж валют на умовах  "спот" означає, що курс валют фіксується на день купівлі-продажу, а її постачання здійснюється на другий робочий (банківський) день (без урахування дня продажу). Тобто якщо валюта була продана у вівторок, то на рахунок покупця вона повинна поступити в четвер.

Різниця у часі між підписанням (укладанням) валютної угоди і виплатою по ній визначена міжнародною практикою і пов'язана з необхідністю документального оформлення угоди.

Термін постачання валюти називають датою валютування.

Протягом останніх 10-15 років широкий розвиток отримав терміновий сегмент валютного fоrех-ринку, представлений форвардними угодами, ф’ючерсами, свопами, валютними опціонами і їх різновидами і комбінаціями.

Форвардними операціями називають угоди по обміну валют по раніше узгодженому курсу, які укладаються сьогодні, проте дата валютування (тобто виконання контракту) відкладена на певний термін в майбутньому.

Терміни форвардних угод стандартизовані і, як правило, не перевищують 12 міс.

Останнім часом форвардні операції широко використовуються для неторгових операцій, пов'язаних з рухом капіталів: кредитування іноземних філій, вкладення інвестицій, придбання цінних паперів іноземних емітентів, репатріації прибутків і тому подібне.

Форвардні угоди є твердими, тобто обов'язковими для виконання, і укладаються переважно з метою реальної купівлі або продажу валюти. Найбільш поширеним є використання таких угод для страхування незабезпечених відкритих валютних позицій, проте часто вони можуть бути використані зі спекулятивною метою.

Умови форвардного контракту перебувають в тому, що:

- валютний курс фіксується на момент укладення форвардної угоди;

- реальна передача валюти здійснюється через певний зумовлений стандартний проміжок часу;

- при підписанні угоди ніякі попередні платежі не здійснюються;

Специфікою форвардних операцій є те, що форвардні валютні курси на відміну від інших видів угод безпосередньо не фіксуються, а розраховуються. Маркет-мейкери і професійні ділери оперують показниками, вираженими у вигляді десятитисячної частини валютного курсу, які відображають різницю між курсом  "спот" і курсом  "форвард". Ці показники називають форвардної маржой (спред, пункти,) і на практиці здійснюються котирування не курсів, а відповідних різниць.

Форвардний валютний курс розраховується на момент укладення угоди і складається з поточного курсу (споту-курсу) і форвардної маржі, яка може виступати у вигляді премії або знижки (дисконту). Якщо форвардний курс валюти вище ніж поточний, для його визначення до споту-курсу додається форвардна премія. Якщо форвардний курс нижче поточного, він визначається відніманням із значення споту-курсу форвардної знижки (дисконту).

Валютний  "своп" - валютна операція, яка об'єднує купівлю або продаж валюти на умовах "спот" з одночасним продажем (або купівлею) тієї самої валюти на певний термін на умовах  "форвард", тобто здійснюється комбінація двох протилежних конверсійних угод на однакові суми, але з різними датами валютування.

Класичні  "свопи" в залежності від послідовності виконаних операцій  "спот" і  "форвард" ділять на репорт і депорт. Репорт - це продаж валюти на умовах  "спот" і одночасна купівля на умовах  "форвард". Депорт - купівля валюти на умовах  "спот" і продаж на умовах  "форвард".

У разі укладення угоди  "своп" дату виконання найближчої угоди називають датою валютування, а дату виконання зворотної угоди, віддаленого в часі, - датою завершення  "свопу".

Головна мета використання валютних  "свопів" складається в:

- забезпеченні фінансування довгострокових зобов'язань у іноземній валюті;

- хеджуванні довгострокового валютного ризику;

- заміні валюти, в якій поступають прибутки від інвестицій, на іншу по вибору інвестора;

- забезпеченні конвертації експортованого капіталу в іншу валюту.

Технічно хеджування валютних і фінансових ризиків за допомогою валютних  "свопів" здійснюється за допомогою фіксації валютного курсу на майбутній період і організації зустрічних грошових потоків.

Переваги у використанні угод  "своп" в порівнянні з чистими форвардними угодами полягають в тому, що:

- при здійсненні валютного  "свопу" завдяки регулярному обміну процентними (компенсаційними) виплатами значно меншає валютний ризик, оскільки він розподіляється між учасниками угоди;

- використання  "свопів" дає можливість забезпечити хеджування довгострокової операцій і економічних ризиків;

- під точкою зору бухгалтерського обліку валютні  "свопи" класифікують як позабалансовий інструмент, тобто вони не відображаються в балансі і на рахунку прибутків і збитків, що дає певні технічні переваги.

Валютними фьючерсами називають контрактні угоди на купівлю або продаж стандартизованої суми іноземної валюти за стандартизованою специфікацією валют і узгодженою ціною. Відповідно до такої угоди його учасники отримують і право, і зобов'язання обміняти зумовлену суму певної валюти на іншу у встановлені терміни в майбутньому по курсах, визначених на момент укладення угоди.

Валютний опціон є своєрідною формою термінової угоди двох сторін - продавця і власника опціону, внаслідок якої власник опціону дістає право, а не зобов'язання, купити у продавця опціону або продати йому заздалегідь певну суму однієї валюти в обмін на іншу (або на національну грошову одиницю) по зумовленим валютним курсом або по курсу, визначеним на день обміну. Такий фіксований курс називають ціною виконання.

Власник опціону має право вибору реалізувати опціон або відмовитися від нього в залежності від того, наскільки сприятливими для нього будуть коливання валютного курсу.

Продавець опціону зобов'язаний виконати валютну операцію по курсу обміну (ціні виконання), встановленим по опціонній угоді, і забезпечити власнику опціону виконання умов операції до завершення встановленого терміну.

Під валютним регулюванням потрібно розуміти діяльність держави і уповноважених нею органів, направлену на регламентацію міжнародних розрахунків і порядку здійснення операцій з валютними цінностями.

До основних форм здійснення валютного регулювання і контролю відноситься:

Дисконтна (облікова) політика означає зміну облікової ставки центрального банку для регулювання валютного курсу за допомогою впливу на рух короткострокових капіталів. При пасивному платіжному балансі центральний банк підвищує облікову ставку, стимулюючи приплив іноземного капіталу з країн, де цей рівень нижче. Цей приплив короткострокових капіталів поліпшує стан платіжного балансу, створює додатковий попит на національну валюту, а також підвищує її курс. При значному активному сальдо платіжного балансу, що буває досить рідко, центральні банки відповідних країн вдаються до протилежних дій: знижують облікову ставку, стимулюючи відплив іноземного і національного капіталу, щоб зменшити активне платіжне сальдо. У цих умовах збільшується попит на іноземну валюту, її курс збільшується, а курс національної валюти відповідно падає. Тобто виділяють два різновиди дисконтної політики:

Політика кредитної рестрикції (політика "дорогих грошей") використовується, як правило, під час стрімкого промислового буму і зростанні господарської активності. Її мета - перешкоджати процесу активного використання кредиту господарюючими суб'єктами і загальмувати промисловий бум, який часто приводить до  "перегріву економіки" і перевиробництву товарів.

Політика кредитної експансії (політика "дешевих грошей") навпаки, направлена на стимулювання кредитних операцій з урахуванням того, що сприятливі умови кредитування спонукають до господарської активності, зростання виробництва.

Ліберальна політика кредитної експансії приводить до зниження валютного курсу і, навпаки, політика кредитної рестрикції створює тенденцію до його підвищення.

Девізна політика спрямована на регулювання валютного курсу шляхом купівлі і продажу іноземної валюти (девіз). У сучасних умовах девізна валютна політика часто набуває форми валютної інтервенції - прямого втручання центрального банку в операції з іноземною валютою на валютних ринках при одночасному введенні обмежень в сфері валютних операцій на внутрішньому ринку.

При використанні девізної валютної політики у разі падіння курсу національної валюти центральний банк країни продає на валютних ринках великі суми іноземної валюти, що приводить до зростання курсу національної валюти по відношенню до іноземної. І, навпаки, скуповування іноземної валюти приводить до падіння курсу національної.

Девізна валютна політика має тимчасовий і обмежений вплив на рівень валютного курсу, якщо відсутні корінні порушення платіжного балансу. Коли такі порушення є, її активне використання може привести до швидкого виснаження валютних резервів країни, не перешкоджаючи при цьому знецінюванню національної валюти.

Часто валютна інтервенція використовується для підтримки курсу валюти на заниженому рівні за допомогою валютного демпінгу - знецінювання національної валюти, для масового експорту товарів за цінами більш низькими, ніж світові.

Занижений валютний курс підвищує конкурентноздатність фірм даної країни на світових ринках і розширює експорт товарів і послуг. Однак, заниження валютного курсу приводить до зростання внутрішніх цін, країна вивозить більше товарів і послуг на відповідну одиницю імпорту, що порушує еквівалентність міжнародного обміну у шкоду даній країні.

Штучно завищений валютний курс дає зворотний економічний ефект, коли на одиницю вивезеного за кордон товару країна, за рахунок імпорту, отримує більшу кількість товарів і послуг. Цим порушується еквівалентність міжнародного обміну на користь даної країни.

Розглянути основні засоби економічного впливу держави на динаміку курсових співвідношень власної валюти. Однак, одночасно на практиці використовуються методи прямого втручання держави в сам механізм формування валютних курсів. Мова йде про валютні обмеження як систему нормативних правил, встановлені в законодавчому і адміністративному порядку, направлених на обмеження операцій із золотом, валютними цінностями і іноземною валютою. Вони розповсюджуються на фізичних і юридичних облич відносно обміну валюти власної країни на іноземну, а також інші валютні операції.

Однією з форм валютних обмежень є валютна блокада - припинення або обмеження валютно-фінансових відносин з блокованою країною, аж до заморожування в банках валютних цінностей держави і валюти приватних осіб з метою справляння на неї економічного і політичного тиску. Розрізнюють односторонню валютну блокаду, коли одна країна блокує іншу, і багатосторонню, коли її здійснюють декілька країн.

НАВЧАЛЬНО МЕТОДИЧНА ЛІТЕРАТУРА З ДИСЦИПЛІНИ

«ГРОШІ ТА КРЕДИТ»

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ:

ЛІТЕРАТУРА

з дисципліни “ГРОШІ ТА КРЕДИТ”

Нормативні документи

  1.  Закон України “Про банки та банківську діяльність” від 7 грудня 2000 р. №2121-ІІІ // Урядовий кур'єр. – 2001. - №8. – 17 січня.
  2.  Закон України “Про Національний банк України” // http://www.kmu.gov.ua.
  3.  Закон України “Про обіг векселів в Україні” №2374-ІІІ від 05.04.2001 р. // http://www.kmu.gov.ua.
  4.  Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” №2346-ІІІ від 05.04.2001 р. // Законодавчі та нормативні акти з банківської діяльності. Додаток до журналу “Вісник Національного банку України” – 2001. - №6. – с. 3-22.
  5.  Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 14 жовтня 1992 р. №2680-ХІІ // Закони України. – 1999. – Т.2. – с.3-17.
  6.  Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” №15-93 від 19.02.1993 р. // http://www.kmu.gov.ua.
  7.  Інструкція НБУ “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” №135 від 29.03.2001 р. // Законодавчі та нормативні акти з банківської діяльності. Додаток до журналу “Вісник Національного банку України” – 2001. - №5. – с. 43-104.
  8.  Інструкція НБУ “Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України”, затверджена Постановою Правління НБУ №69 від 19.02.2001 р. // Законодавчі та нормативні акти з банківської діяльності. Додаток до журналу “Вісник Національного банку України” – 2001. - №4. – с. 5-35.
  9.  Інструкція НБУ “Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті” №527 від 18.12.1998 р. // http://www.kmu.gov.ua.
  10.  Інструкція НБУ “Про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України” // http://www.kmu.gov.ua.
  11.  Інструкція НБУ “Про порядок регулювання діяльності банків в Україні”. Затверджена Постановою Правління НБУ №368 від 28.08.2001 р. (із змінами та доповненнями). (Офіційний вісник України №40, стор. 83, стаття 1813 вiд 19.10.2001)
  12.  Положення НБУ “Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затверджене Постановою Правління НБУ №72 від 19.02.2001 р. // Законодавчі та нормативні акти з банківської діяльності. Додаток до журналу “Вісник Національного банку України” – 2001. - №4. – с. 35-60.
  13.  Положення НБУ “Про кредитування” №246 від 28.09.1995 р. // http://www.kmu.gov.ua.
  14.  Положення НБУ “Про операції банків з векселями” №258 від 28.05.1999 р. // http://www.kmu.gov.ua.
  15.  Положення НБУ “Про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням” №479 від 24.09.1999 р. // http://www.kmu.gov.ua.
  16.  Правила здійснення депозитних операцій для банківських установ. Затверджені Постановою Правління НБУ №250 від 30.06.1998 р. // Збірник поточного законодавства, нормативних актів, арбітражної та судової практики. – 1998. - №32. – с.11-12.
  17.  Положення “Щодо організації діяльності комерційних банків на ринку цінних паперів”, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та постановою Правління НБУ від 18 травня 1999 року// Цінні папери України. – 1999.-17 черв.

Основна література:

  1.  Гроші та кредит: Підручник./За ред. Савлука М.І. – К.: КНЕУ, 2001. - 602с.
  2.  Гроші та кредит: Підручник. / За ред. Івасіва Б.С. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2000. – 510 с.
  3.  Демківський А.В. Гроші та кредит. Навчальний посібник. – К.: Дакор., К.: Вира-Р., 2003. – 528 с.
  4.  Александрова М.М., Маслова С.О. Гроші. Фінанси. Кредит. – К.: ЦУЛ, 2002. – 336 с.
  5.  Гроші, банки та кредит: у схемах та коментарях. / За ред. Луціва Б.Л. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2000.

Додаткова література:

  1.  Бровкова Е.Г., Продиус И.П. Финансово - кредитная система государства. – К., 1997.
  2.  Гальчинський А.С. Теорія грошей. – К.: Основи, 1998.
  3.  Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна політика. Навчальний посібник. – К.: Основи, 1997.
  4.  Грошово-кредитна політика в Україні. /За ред. Міщенка В.І. – К.: Знання, 2000.
  5.  Деньги, кредит, банки / Г.И. Кравцова и др. – Минск, 1994.
  6.  Деньги, кредит, банки. Под ред. Е.Ф. Жукова. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999.
  7.  Деньги, кредит, банки. Под ред. О.И. Лаврушина – М.: Финансы и статистика, 1999.
  8.  Долан Э.Д., Кемпбелл К.Д., Кемпбелл Р.Д. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. – СПб.: Оркестр, 1994.
  9.  Иванов В.М. Деньги и кредит: Курс лекций. – К.: МАУП, 1999.
  10.  Костіна Н.І. Гроші та грошова політика: Навч.посібник. – К.: НІОС, 2001.
  11.  Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг: Навчальний посібник. – К.: Знання, 1999.
  12.  Лагутін В.Д. Кредитування. Теорія і практика: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2000.
  13.  Портной М.А. Деньги: их виды и функции. – М.: Издательско-консалтинговая фирма «Анкил», 1998.
  14.  Свиридов О.Ю. Деньги, кредит, банки: Учебное пособие. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2000.
  15.  Усоскин В.М. Современный коммерческий банк: управление и операции. – М.: Вазор-Ферро, 1993.
  16.  Финансы. Денежное обращение. Кредит: Учебник для вузов / Дробозина Л.А., Окунева Л.П., Андросова Л.Д. и др., Под ред. Проф. Л.А. Дробозиной. – М.: Финансы, ЮНИТИ, 1997.
  17.  Финансы, денежное обращение и кредит: Учебник. / Под ред. Самсоновой Н.Ф. – М.: ИНФРА-М, 2001.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.

Теорії грошей і грошові ринки.

Тема 1. Суть і функції грошей

Походження грошей. Раціоналістична та еволюційна концепції походження грошей. Поява грошей як об'єктивний наслідок розвитку товарного виробництва та обміну. Роль держави у створенні грошей.

Суть грошей. Гроші як загальний еквівалент і абсолютно ліквідний актив. Портфельний підхід до визначення суті грошей. Гроші як форма прояву суспільних відносин. Специфіка прояву суті грошей у різних економічних системах. Гроші як особливий товар, мінова і споживча вартість грошей як товару. Гроші як гроші й гроші як капітал. Зв'язок грошей з іншими економічними категоріями.

Форми грошей та їх еволюція. Натурально-речові форми грошей, причини та механізм їх еволюції від звичайних товарів першої необхідності до благородних металів. Причини та механізм демонетизації золота. Ідеальні форми грошей та їх кредитна природа. Еволюція кредитних грошей. Різновиди сучасних кредитних грошей. Роль держави в утвердженні кредитних зобов'язань у якості грошей.

Вартість грошей. Специфічний характер вартості грошей. Купівельна спроможність як вираження вартості грошей при різних їх формах. Вартість грошей і час. Вплив зміни вартості грошей на економічні процеси. Ціна грошей як капіталу: альтернативна вартість зберігання грошей та процент.

Функції грошей. Поняття функції грошей та їх еволюція. Функція міри вартості, її суть і сфера використання. Масштаб цін. Ідеальний характер міри вартості. Ціна як грошове вираження вартості товарів. Функція засобу обігу, її суть, сфера використання; реальність і кількісна визначеність грошей у цій функції. Функція засобу платежу, й суть, відмінність від функції засобу обігу, сфера використання, еволюція. Функція засобу нагромадження, її суть, сфера використання. Вплив часу на функцію засобу нагромадження. Світові гроші. Еволюція золота як світових грошей. Передумови використання в якості світових грошей національних та колективних валют. Взаємозв'язок функцій грошей. Вплив на функції грошей зміни їх вартості.

Роль грошей у ринковій економіці. Якісний і кількісний аспекти впливу грошей на економічні і соціальні процеси. Грошове середовище як фактор впливу на матеріальні інтереси та виробничу активність економічних суб'єктів. Вплив зміни кількості грошей на основні макро- та мікроекономічні процеси. Гроші як інструмент регулювання економіки. Зміна впливу кількісних параметрів грошей на економіку на коротко- та довгострокових інтервалах. Еволюція ролі грошей у перехідній економіці України.

Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм

Класична кількісна теорія грошей, й основні постулати. Економічні причини появи кількісного підходу до вивчення ролі грошей. Еволюція постулатів кількісної теорії. Номіналістичне трактування суті грошей послідовниками кількісної теорії. Відмінності в поглядах на гроші послідовників кількісної теорії грошей та трудової теорії вартості.

Неокласичний   варіант   розвитку   кількісної   теорії   грошей «Трансакційний варіант» Ї.Фішера. «Кембріджська версія» кількісної теорії.

Вклад Д.Кейнса в розвиток кількісної теорії грошей. Зміна акцентів в оцінці ролі держави в економічному регулюванні та механізмів впливу на економіку. «Передаточний механізм» у трактовці Кейнса. Неминучість інфляційних наслідків реалізації кейнсіанських концепцій.

Сучасний монетаризм як альтернативний напрямок кількісної теорії. Відмінності монетаристських трактовок ролі держави в регулюванні економіки. Вклад М.Фрідмена в розробку монетарної політики на основі неокласичного варіанту кількісної теорії.

Зближення  позицій  монетаристів та неокейнсіанців у їхніх рекомендаціях щодо грошово-кредитної політики в сучасних умовах. Кейнсіансько-неокласичний синтез.

Грошово-кредитна політика України в перехідний період у світлі сучасних монетаристських теорій.

Тема 3. Грошовий оборот і грошові потоки

Поняття грошового обороту як процесу руху грошей. Грошові платежі як елементарні складові грошового обороту. Основні суб'єкти грошового обороту. Основні ринки, що взаємо пов’язуються   грошовим оборотом. Національний дохід і національний продукт як визначальні параметри грошового обороту. Економічна основа та загальна схема грошового обороту.

Грошові потоки. Поняття грошового потоку та критерії їх класифікації. Характеристика основних видів грошових потоків. Взаємозв'язок між окремими видами грошових потоків. Балансування потоку національного доходу та потоку національного продукту через внутрішній і зовнішній грошові ринки.

Структура грошового обороту. Готівковий та безготівковий сектори грошового обороту. Сектор грошового обороту, фінансовий та кредитний сектори.

Маса грошей, що обслуговує грошовий оборот, й склад та фактори, що визначають її зміну. Базові гроші. Грошові агрегати. Швидкість обігу грошей: поняття, фактори, що визначають швидкість обігу та її вплив на масу і стабільність грошей. Порядок розрахунку швидкості обігу грошей.

Закон кількості грошей, необхідних для обороту, його суть, вимоги та наслідки порушення вимог. Проблема монетизації валового внутрішнього продукту.

Механізм поповнення маси грошей в обороті. Первинна емісія центрального банку. Вторинна емісія депозитних грошей комерційних банків. Грошовий мультиплікатор.

Сучасні засоби платежу, які обслуговують грошовий обіг банкноти, розмінна монета, депозитні гроші, векселі, чеки, їх суть та характеристика.

Тема 4. Грошовий ринок

Суть грошового ринку. Гроші як об'єкт купівлі-продажу. Особливості прояву па грошовому ринку основних ринкових ознак: попиту, пропозиції, ціни.

Інституційна  модель  грошового  ринку.   Канали  прямого  і опосередкованого фінансування. Суб'єкти грошового ринку. Банки і небанківські фінансово-кредитні структури як суб'єкти грошового ринку.

Економічна структура грошового ринку. Ринок грошей і ринок капіталів. Ринок цінних паперів та валютний ринок як складові грошового ринку.

Попит на гроші. Суть та форми прояву попиту на гроші. Фактори, що визначають зміну попиту на гроші.

Пропозиція грошей. Суть та механізм формування пропозиції грошей. Фактори, що визначають зміну пропозиції грошей.

Графічна модель грошового ринку. Рівновага на грошовому ринку та фактори, що визначають рівновагу грошового ринку.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2.

Грошово-кредитні системи і валютні відносини.

Тема 5. Грошові системи

Суть грошової системи, й призначення та місце в економічній системі країни. Елементи грошової системи.

Основні типи грошових систем, їх еволюція. Системи металевого і кредитного обігу.

Створення і розвиток грошової системи України. Необхідність створення грошової системи України. Особливості процесу запровадження національної валюти в Україні: запровадження тимчасової валюти, паралельний купоно-карбованця та рубля, процес стабілізації тимчасової валюти. Випуск постійної валюти - гривні.

Державне регулювання грошової сфери як головне призначення нової системи. Центральний банк як орган державного регулювання нової сфери. Методи регулювання - методи прямого впливу і методи опосередкованого впливу. Грошово-кредитна політика центрального банку суть, типи, стратегічні цілі, проміжні та тактичні задачі. Інструменти грошово-кредитного регулювання.

Фіскально-бюджетна і грошово-кредитна політика в системі державного регулювання ринкової економіки. «Сеньйораж» і монетизація бюджетного дефіциту.

Інфляція: суть, форми прояву, причини та наслідки. Вплив інфляції на виробництво, зайнятість та життєвий рівень. Інфляція в системі державного регулювання грошової сфери. Особливості інфляційного процесу в Україні.

Грошові реформи: поняття, цілі та види грошових реформ. Стабілізація грошей як основна мета реформи. Особливості проведення грошової реформи в Україні.

Тема 6. Кредит у ринковій економіці

Необхідність кредиту. Загальні передумови формування кредитних відносин. Два методи перерозподілу коштів у процесі відтворення, їхні відмінності та сфера використання. Економічні чинники розвитку кредиту та особливості їх прояву в різних галузях народного господарства.

Суть кредиту. Кредит як форма руху вартості на зворотній основі. Еволюція кредиту в міру розвитку суспільного виробництва. Кредит як форма суспільних відносин. Позичковий капітал та кредит. Зв'язок кредиту з іншими економічними категоріями.

Економічна основа, стадії та закономірності руху кредиту. Об'єкти та суб'єкти кредитних відносин.

Форми та види кредиту. Критерії класифікації кредиту. Форми кредиту, переваги та недоліки кожної з форм. Види кредиту. Характеристика окремих видів кредиту: банківського, державного, комерційного, міжнародного, споживчого. Банківський кредит як переважний вид кредиту. Принципи банківського кредитування.

Економічні межі кредиту. Поняття меж кредиту, причини та наслідки їх порушення. Кредитні відносини та інфляція.

Процент за кредит. Суть проценту, види, економічні межі руху та фактори зміни ставки проценту. Процент в умовах інфляції. Роль процента. Функції та роль кредиту. Поняття функцій кредиту та їх класифікація. Характеристика окремих функцій кредиту. Основні напрями прояву ролі кредиту в ринковій економіці.

Розвиток кредитних відносин у перехідній економіці України. Відновлення комерційного кредиту та фактори, що гальмують його розвиток. Труднощі розвитку банківського кредиту. Еволюція державного та споживчого кредиту.

Тема 7. Кредитні системи

Поняття кредитної системи, два підходи до її визначення. Кредитна система як елемент інфраструктури грошового ринку. Складові елементи кредитної системи та їх загальна характеристика.

Поняття банківської системи. Економічна суть банку, дискусії навколо (значення суті банку. Види банків. Необхідність поєднання банків у систему. Поняття банківської системи. Основи організації банківської системи (принципи побудови, цілі, механізм функціонування). Функції   банківської системи. Становлення і розвиток банківської системи України.

Центральні банки: їх походження, призначення, функції та операції. Побудова і розвиток Національного банку України.

Банки другого рівня, їх походження, види, правові основи організації. Операції комерційних банків, їх класифікація та загальна характеристика. Особливості формування комерційних банків в Україні.

Небанківські фінансово-кредитні установи, їх відмінності від банків, економічне призначення, види, функції, роль. Проблеми розвитку небанківських, фінансово-кредитних установ в Україні.

Стійкість банківської системи та механізм її забезпечення. Поняття та значення стійкості банків. Нагляд і контроль за діяльністю банків. Страхування банківських депозитів та кредитів. Створення банківських резервів.

Тема 8. Валютні відносини і валютні системи

Поняття валюти. Призначення та сфера використання валюти. Види валюти: національна, іноземна, колективна. Суть та види валютних відносин.

Валютний курс та конвертованість валют. Суть, основи формування та види валютного курсу. Поняття, значення та механізм забезпечення конвертованості валюти.

Валютний ринок: суть та основи функціонування. Об'єкти та суб'єкти валютного ринку. Біржова та позабіржова торгівля валютою. Основні види валютних операцій. Роль банків на валютному ринку. Фактори, що впливають на кон'юнктуру валютного ринку.

Валютне регулювання: суть та необхідність. Механізм регулювання валютного курсу: девальвація, ревальвація, валютна інтервенція. Регламентація статусу валюти та порядку здійснення операцій з нею (правила купівлі-продажу, увозу-вивозу, використання валютної виручки, здійснення валютних платежів, нагромадження золотовалютних запасів тощо). Платіжний баланс в механізмі валютного регулювання. Органи валютного регулювання. Золотовалютні запаси системі валютного регулювання.

Валютні системи: поняття, структура, призначення. Види валютних систем: національні, регіональні, світові. Розвиток валютної системи України. Європейська валютна система.  Еволюція світової валютної системи. Характеристика сучасної світової валютної системи та роль МВФ у її функціонуванні. Проблеми формування валютної системи країн СНД.

 

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН ВИВЧЕННЯ Дисципліни

«ГРОШІ ТА КРЕДИТ»

спеціальність: 6.030601  «Менеджмент»

№ пп

Назва теми

Стандартні години

Кількість годин

Лекції

Практичні заняття

Самостійна робота

  1.  

Суть та функції грошей

13

2

2

9

  1.  

Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм

13

2

-

11

  1.  

Грошовий оборот і грошові потоки

13

-

-

13

  1.  

Грошовий ринок

13

-

-

13

  1.  

Грошові системи

14

-

-

14

  1.  

Кредит у ринковій економіці

14

2

2

10

  1.  

Кредитні системи

14

2

-

12

  1.  

Валютні відносини та валютні системи

14

-

-

14

Всього

108

8

4

96

Форма підсумкового контролю – екзамен

ПЛАН ЗАНЯТЬ

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.

Теорії грошей і грошові ринки.

Тема 1. Суть і функції грошей (2 год.)

  1.  Походження грошей.
  2.  Суть грошей.
  3.  Форми грошей та їх еволюція.
  4.  Функції грошей.

Практичне заняття № 1. Суть і функції грошей (2 год.)

(2 години)заняття проходить в форматі круглого столу- обговорюються такі питання:

1. У чому полягають основні відмінності між раціоналістичною й еволюційною концепціями походження грошей?

2. Як ринок впливав на розвиток форм грошей?

3. На якому етапі розвитку форм грошей відчутна роль держави?

4. Як Ви розумієте коригувальну роль держави?

5. Наведіть основні аргументи, які засвідчують, що ринок — основний творець грошей.

6. Як Ви розумієте суть грошей?

7. Якими рисами можна охарактеризувати специфічний товар — гроші?

8. У чому полягає ліквідність грошей?

9. Охарактеризуйте портфельний підхід до визначення суті грошей.

10. Проаналізуйте основні відмінності двох понять — "гроші як гроші" та "гроші як капітал".

11. Через які функції реалізують себе "гроші як гроші" та "гроші як капітал"?

12. У чому полягають основні відмінності грошового обміну товарів і бартеру?

13. Розкажіть про основні причини демонетизації золота.

14. Назвіть основні вихідні ознаки грошей.

15. Охарактеризуйте властивості форм вартості.

16. Які види грошей Ви знаєте?

17. Що таке "вексель", "банкнота", "чек"?

18. Дайте визначення поняттю "електронні гроші"? Які їх переваги та недоліки?

19. У чому відмінність між паперовими та кредитними грошима?

20. Яка відмінність між золотими і паперовими грошима?

21. Назвіть основні функції грошей. У чому особливості їх вияву в сучасних умовах?

Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм (2 год.)

  1.  Класична кількісна теорія грошей, й основні постулати.
  2.  Неокласичний   варіант   розвитку   кількісної   теорії   грошей «Трансакційний варіант» Ї.Фішера. «Кембріджська версія» кількісної теорії.
  3.   Сучасний монетаризм як альтернативний напрямок кількісної теорії.
  4.  Грошово-кредитна політика України в перехідний період у світлі сучасних монетаристських теорій.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2.

Грошово-кредитні

системи і валютні відносини.

Тема 6. Кредит у ринковій економіці (2 год)

  1.  Необхідність кредиту.
  2.  Суть кредиту.
  3.  Форми та види кредиту.
  4.  Процент за кредит.

Практичне заняття № 2. Кредит у ринковій економіці (2 год)

Задача № 1

Яку грошову суму необхідно покласти на депозит терміном на 3 міс, щоб отримати дохід у розмірі 1750 грн при річній процентній ставці 15 %?

Задача № 2

Акціонерне товариство для погашення заборгованості за рахунками постачальників прагне взяти короткостроковий кредит під 10 % річних. Рік не високосний. Позика у ЗО тис. грн надається на термін з 20 січня до 5 березня. Визначити величину сплачених процентів і загальну суму боргу за основними європейськими системами нарахування процентів.

Задача № З

Комерційний банк надає кредит 3 млн грн під 16 % річних за плаваючою процентною ставкою. Після 2 міс. ставка становила 20 %, а через 8 міс. після надання кредиту збільшилась до 40 %. Обчислити, яку суму повинен повернути позичальник через рік після надання йому кредиту.

Задача № 4

Вкладник вніс 8000 грн у комерційний банк під 10 % річних на 5 років. Розрахувати суму вкладу через 5 років і дохід вкладника, якщо за вкладом нараховуються: а) прості проценти; б) складні проценти.

Задача № 5

Банк нараховує щоквартально проценти за вкладами за номінальною ставкою 18 % річних (виплата процентів та суми депозиту передбачається в кінці терміну депозиту). Визначити суму процентів, нарахованих за 2 роки на суму 200 000 грн.

Задача № 6

Банк сплачує вкладникам 10 % річних і надає позики під 18 % річних. Чому дорівнює плановий банківський прибуток станом на кінець року, якщо відомо, що на початок року банком залучено 5,5 млн грн, нарахування процентів за вкладами відбувається раз на півріччя, за кредитами — наприкінці року, а банку вдається ввести до кредитного портфеля 75 % залучених коштів упродовж року (умовно вважати, що вклади та позики терміном на рік, з 01.01.).

Задача № 7

Внесок у сумі 200 000 грн покладено в банк на 6 міс. із щомісячним нарахуванням складних процентів за процентною ставкою 16 % річних. Визначити реальний дохід вкладника для очікуваного місячного рівня інфляції 10 та 15 %.

Задача № 8

Банк емітував 1000 процентних та 1000 дисконтних облігацій. Дохід на процентні облігації номіналом 10 000 грн сплачується двічі на рік за процентною ставкою 20 % річних. Ціна розміщення дисконтних облігацій терміном на рік — 9800 грн, при аналогічному номіналі. Визначити суму загального доходу, який банк виплатить за обома видами облігацій через рік.

Задача № 9

Кредит у розмірі 6 млн грн, виданий під 15 % річних за умовами кредитного договору, повинен погашатись рівними частинами впродовж 2 років. Визначити розміри сплат і суму сплачених процентів, якщо такі платежі здійснюються раз на півроку.

Задача № 10

Банк нараховує за кредит 4,5 млн грн 15 % річних. За другий рік банк встановлює додаткову маржу 3 %, а за кожен наступний — 5 %. Термін угоди — 6 років. Визначити загальну суму погашення кредиту та дохід банку.

Задача № 11

Кредит для купівлі автомобіля у 15,65 млн грн відкрито на 4 роки під 12 % річних. Покупець погодився сплатити 3 млн грн у момент оформлення кредиту, а решту боргу — щомісячно впродовж усього терміну дії кредитної угоди. Обчислити суму щомісячного погашення кредиту.

Тема 7. Кредитні системи (2 год)

  1.  Поняття кредитної системи, два підходи до її визначення.
  2.  Поняття банківської системи.
  3.  Центральні банки: їх походження, призначення, функції та операції.
  4.  Банки другого рівня, їх походження, види, правові основи організації.
  5.  Небанківські фінансово-кредитні установи, їх відмінності від банків, економічне призначення, види, функції, роль.
  6.  Стійкість банківської системи та механізм її забезпечення.

ЗАВДАННЯ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Важливою умовою покращання якості підготовки студентів є раціональна організація їх самостійної роботи. Самостійна робота студентів розвиває здатність самостійно аналізувати матеріал курсу, сприяє ґрунтовному його засвоєнню. Вона дозволяє поглибити знання студентів, активізувати навички з дисципліни «Гроші і кредит» для успішного застосування їх у подальшій практичній роботі, зокрема фаховій, а також при здійсненні наукових досліджень.

Цей вид роботи полягає:

- у поглибленому опрацюванні лекційного матеріалу;

- самостійному вивченні окремих питань курсу;

- самоконтролі знань студентами шляхом письмової відповіді на контрольні питання;

- виконанні індивідуальних науково-дослідних завдань.

Оцінювання самостійної роботи за кожен змістовий модуль (Тема 1 – Тема 12) здійснюється за такою схемою: відсутність самостійної роботи або наявність правильних відповідей менш ніж на 60% питань – 0 балів; правильні відповіді на 60-80% питань – 1 бал; правильні відповіді на 90%-100% питань – 2 бали. Оцінка за роботу може бути знижена за порушення термінів її представлення викладачеві на перевірку, а також у разі недотримання вимог щодо оформлення.

Індивідуальна науково-дослідна робота є однією з форм організації навчального процесу, що створює умови для реалізації творчих можливостей студента, враховує його уподобання, нахили.

Студенти виконують індивідуальні науково-дослідні завдання у формі реферативних робіт або аналітичних досліджень. Результати аналітичних досліджень можуть бути оформлені як наукові повідомлення або доповідь на конференції, науково-практичному семінарі, як критичний огляд трьох-чотирьох наукових публікацій з досліджуваної теми тощо.

Вибір форм і тем індивідуальних науково-дослідних завдань здійснюється із наведених нижче або відповідно до інтересів студента за погодженням із викладачем. Не допускається дублювання тем ІНДЗ студентами однієї академічної групи.

Структура текстової частини ІНДЗ за змістом повинна містити такі елементи:

- вступ (постановка проблеми, мета та завдання дослідження):

- результати дослідження (наводяться статистичні та якісні результати, рисунки, таблиці, описи, аналітичні викладки тощо);

- висновки.

Список використаної літератури повинен бути оформлений відповідно до існуючих правил бібліографічного опису літературних джерел, викладених у ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.

Обсяг реферативної роботи – 10 сторінок, аналітичного дослідження – 5 сторінок комп’ютерного набору. ІНДЗ виконуються на аркушах формату А4, шрифт – Times New Roman, кегль – 14, міжрядковий інтервал – полуторний.

Оформлення реферативної роботи здійснюється відповідно до загальноприйнятих вимог.

Зразок оформлення титульної сторінки реферативної роботи, вимоги до оформлення результатів аналітичного дослідження, приклади оформлення літературних джерел наведені у додатку.

Добір інформаційних джерел для виконання індивідуальних завдань здійснюється студентами самостійно або зі списку рекомендованої викладачем літератури.

З метою допомоги студентам у пошуку необхідної інформації для виконання ІНДЗ наведені Інтернет-адреси окремих інституцій.

Результати представлених ІНДЗ відповідно до рівня та якості виконання оцінюються у межах 0-15 балів.

 САМОСТІЙНА РОБОТА № 1

ТЕМА 1. СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ

ОПРАЦЮВАТИ ЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ І САМОСТІЙНО ВИВЧИТИ ТАКІ ПИТАННЯ:

1. Походження грошей

2. Форми грошей та їх еволюція

3. Проблема функцій грошей в економічній теорії. Особливості реалізації та взаємозв’язок функцій грошей

4. Вимоги до якісних властивостей сучасних грошей

5. Роль грошей у ринковій економіці

 КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Охарактеризуйте існуючі концепції походження грошей. Яка з них, на Ваш погляд, більш об’єктивна і чому?

2. У чому полягають переваги та недоліки існуючих у сучасній економічній теорії підходів до визначення сутності грошей?

3. Чим відрізняються повноцінні та неповноцінні гроші?

4. Які види товарних грошей Ви знаєте? Якими факторами була зумовлена їх поява?

5. Що спричинило появу металевих грошей та в яких напрямах відбувалася їх еволюція?

6. У чому полягає сутність процесу демонетизації золота? Які причини його зумовили? Чи існує ймовірність повернення золота на роль грошового товару?

7. Які види неповноцінних грошей Ви знаєте? Чому неповноцінні гроші ще називають кредитними?

8. Які види квазігрошей Вам відомі? Якими особливостями вони характеризуються?

9. Як формується вартість грошей як грошей і вартість грошей як капіталу?

10. У чому полягають сутність та особливості реалізації функції міри вартості грошей у сучасних умовах?

11. Як реалізується функція грошей як засобу платежу? Яка її роль у ринковій економіці?

12. Як можна охарактеризувати функцію грошей як засобу нагромадження? Які причини спонукали використання грошей у цій функції? Як еволюціонувала функція грошей як засобу нагромадження?

13. Як характеризується функція світових грошей та які причини обумовлюють її існування? Якими є особливості реалізації цієї функції у сучасних умовах?

14. Які вимоги до якісних властивостей грошей висуваються у сучасних умовах? Як можна пояснити зміст цих вимог?

15. Як впливає на виробництво факт наявності грошей в економіці? Яким є наслідки для економіки зміни кількості грошей в обороті?

САМОСТІЙНА РОБОТА №2

ТЕМА 2. КІЛЬКІСНА ТЕОРІЯ ГРОШЕЙ ТА СУЧАСНИЙ МОНЕТАРИЗМ

ОПРАЦЮВАТИ ЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ І САМОСТІЙНО ВИВЧИТИ ТАКІ ПИТАННЯ:

1. Загальні основи теорії грошей та методологічні засади кількісної теорії грошей

2. Розвиток класичної кількісної теорії. Основні постулати класичної кількісної теорії

3. Трансакційний варіант І. Фішера

4. Кон’юнктурна теорія цінності грошей М. І. Тугана-Барановського

5. Кембриджська версія

6. Внесок Дж. М. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей

7. Сучасний монетаризм як напрям розвитку кількісної теорії

8. Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез

9. Грошові теорії як підґрунтя грошово-кредитної політики в Україні

 КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Яке положення є ключовим у кількісній теорії грошей? Які етапи пройшла у своєму розвитку кількісна теорія?

2. Які причини зумовили появу класичної кількісної теорії? Як формулюються постулати класичної кількісної теорії?

3. Як описується рівняння обміну І. Фішера та який його зміст?

4. У чому полягає сутність кон’юнктурної теорії грошей М.І. Тугана-Барановського? Як можна описати передатний механізм впливу грошей на реальну економіку на її підставі?

5. Якими є основні ідеї кембриджської версії? Які мотиви накопичення грошей розглядаються у ній? Як описується кембриджське рівняння?

6. Як можна сформулювати основні ідеї кейнсіанської концепції «керованих грошей»? Яким є передатний механізм впливу грошей на реальну економіку в кейнсіанській концепції?

7. Які мотиви нагромадження грошей розглядав Кейнс у своїх дослідженнях? Як Кейнс описував функцію сукупного попиту на гроші?

8. Чому представники сучасного монетаризму вважають грошову сферу головною причиною дестабілізації реального сектору економіки та головним об’єктом державного регулювання?

9. Як виглядає рівняння обміну в інтерпретації представники сучасного монетаризму? Як монетаристи оцінюють вплив швидкості грошей на економічні процеси?

10. Яким передатним механізмом монетаристи описують вплив грошей на економіку?

11. У чому полягає сутність грошового правила М. Фрідмана? Як описується рівняння Фрідмана?

12. Як представники сучасного монетаризму та кейнсіанці оцінюють вплив кількісного фактора на перебіг процесів у сфері реальної економіки? Яким є їх ставлення до інфляції?

13. У чому існують розбіжності між представники сучасного монетаризму та кейнсіанцями щодо пріоритетів у монетарній політиці?

14. Які інструменти монетарного регулювання використовуються з арсеналу представники сучасного монетаризму і кейнсіанців у сучасній світовій практиці грошово-кредитного регулювання?

15. На базі яких економічних теорій здійснювалася монетарна політика незалежної України у різні періоди? До яких наслідків це призводило?

САМОСТІЙНА РОБОТА № 3

ТЕМА 3. ГРОШОВИЙ ОБІГ І ГРОШОВІ ПОТОКИ

ОПРАЦЮВАТИ ЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ І САМОСТІЙНО ВИВЧИТИ ТАКІ ПИТАННЯ:

1. Сутність, економічна основа та модель грошового обороту

2. Грошові потоки та їх балансування

3. Структура грошового обороту за економічним змістом та формою платіжних засобів

4. Грошова маса: поняття, класифікація. Грошові агрегати: поняття, характеристика. Грошова база

5. Швидкість обігу грошей: поняття; методи розрахунку; фактори, що її визначають

6. Закон грошового обігу: вимоги та наслідки їх порушення

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Як характеризується поняття «грошовий оборот» та що є його економічною основою? Які конституційні ознаки характеризують грошовий оборот?

2. Кого відносять до груп «фірми», «сімейні господарства», «уряд», «фінансові посередники» у моделі грошового обороту? Які ринки розглядають у моделі грошового обороту? Якими є їх функції?

3. Які грошові потоки виділяють у моделі грошового обороту? Як здійснюється рух грошей за цими потоками?

4. Чому існує необхідність у балансуванні грошових потоків і як воно здійснюється? Яка роль грошового ринку у збалансуванні національного доходу та національного продукту?

5. За якими критеріями та які сектори виділяють у структурі грошового обороту? Якими ознаками характеризується рух грошей у цих секторах?

6. Чому існує потреба в понятті «грошова маса»? Що воно означає? Як вимірюється грошова маса?

7. Як визначається поняття «грошовий агрегат»? Які грошові агрегати використовуються у статистичній практиці України та який їх зміст?

8. Що таке грошова база та як вона визначається?

9. Що характеризує швидкість обігу грошей? Які фактори та в який спосіб впливають на швидкість обігу грошей? Якими є економічні наслідки зміни швидкості обігу грошей?

10. Як формулюється та якою формулою описується закон грошового обігу? Як зміна окремих її складових впливає на обсяг необхідної для обігу грошової маси?

11. Якою є специфіка дії закону грошового обігу в умовах існування золотого стандарту, казначейських і банківських грошей?

12. Що означають поняття «первинна» і «вторинна емісія»? У чому полягає відмінність між випуском і емісією готівки? Яким є механізм випуску та емісії безготівкових коштів?

13. Що означає поняття «загальний резерв комерційного банку»? Як він формується?

14. Що означає та як реалізується процес грошово-кредитної мультиплікації?

15. Як визначається ідеальне та фактичне значення коефіцієнта грошово-кредитної мультиплікації? Від яких факторів залежить цей коефіцієнт і як?

САМОСТІЙНА РОБОТА № 4

ТЕМА 4. ГРОШОВИЙ РИНОК

ОПРАЦЮВАТИ ЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ І САМОСТІЙНО ВИВЧИТИ ТАКІ ПИТАННЯ:

1. Основи функціонування грошового ринку

2. Характеристика інструментів грошового ринку

3. Інституційна модель грошового ринку

4. Структура грошового ринку

5. Цілі та мотиви попиту на гроші

6. Механізм формування пропозиції грошей

7. Графічна модель грошового ринку

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Як трактується поняття «грошовий ринок»? У чому полягає специфіка купівлі-продажу грошей?

2. Що розуміють під неборговими зобов’язаннями? Які види фінансових інструментів належать до них?

3. Що розуміють під борговими зобов’язаннями? Як класифікуються ці фінансові інструменти?

4. Що виступає ціною грошей на грошовому ринку та від яких факторів вона залежить?

5. У чому полягає відмінність і що спільного між фінансовим, грошовим і товарними ринками?

6. Що являє собою модель грошового ринку?

7. На які сектори поділяється грошовий ринок за інституційним критерієм? Якими є особливості руху грошей у цих секторах?

8. За яким критеріями та в який спосіб структурується грошовий ринок?

9. Які відмінності та які зв’язки існують між ринком позичкових зобов’язань, ринком цінних паперів і валютним ринком?

10. Які особливості функціонування фондового ринку?

11. Чим відрізняються ринок грошей і ринок капіталів?

12. Що означає поняття «попит на гроші»? Якими є цілі та мотиви попиту на гроші?

13. Від яких чинників і як саме залежить попит на гроші?

14. У чому полягає пропозиція грошей? Якою формулою можна її описати? Як зміна грошової бази та коефіцієнта грошово-кредитної мультиплікації впливають на грошову пропозицію?

15. Які чинники і в який спосіб впливають на величину грошової бази та грошово-кредитного мультиплікатора?

 

САМОСТІЙНА РОБОТА №5

ТЕМА 5. ГРОШОВІ СИСТЕМИ

ОПРАЦЮВАТИ ЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ І САМОСТІЙНО ВИВЧИТИ ТАКІ ПИТАННЯ:

1. Сутність, призначення та структура грошової системи

2. Елементи національної грошової системи та їх характеристика

3. Види та характеристика грошових систем

4. Створення та розвиток грошової системи України

5. Методи державного регулювання грошового обороту та грошового ринку

6. Механізм реалізації інструментів грошово-кредитної політики

7. Проблема монетизації бюджетного дефіциту та валового внутрішнього продукту.

 КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Що являє собою грошова система та у чому полягає її призначення? Якими правовими нормами вона регулюється?

2. Які елементи входять до складу грошової системи України? Чим обумовлена їх необхідність?

3. Чим визначаються та як характеризуються різні типи грошових систем?

4. Які види металевих грошових систем Ви можете назвати? Як вони характеризуються?

5. Які особливості були притаманні біметалевим грошовим системам?

6. Чому виникли та як еволюціонували монометалеві грошові системи?

7. Як класифікують і характеризують системи паперово-кредитного обігу? Які види з цих систем видаються Вам більш досконалими і чому?

8. Які методи впливу використовують для державного регулювання грошового ринку та грошового оборот? У чому полягають їх переваги та недоліки?

9. Як характеризується грошово-кредитна політика? Які типи грошово-кредитної політики Вам відомі? Чим вони визначаються?

10. У межах яких цілей реалізується грошово-кредитна політика? Як вони пов’язані?

11. Що означає поняття «інструменти грошово-кредитної політики»? Чим відрізняється механізм дії інструментів прямого та опосередкованого впливу?

12. Які інструменти грошово-кредитної політики прямого та опосередкованого впливу Ви можете назвати?

13. У чому полягає сутність операцій на відкритому ринку? Якими, на Ваш погляд, є переваги цього інструменту?

14. У чому полягає механізм регулювання норми обов’язкового резервування? Яка специфіка використання цього інструменту у розвинутих країнах та в Україні?

15. Що спільного та чим відрізняється механізм реалізації процентної політики та рефінансування комерційних банків?

16. Як досягається та якими чинниками ускладнюється регулювання курсу національної валюти?

17. Що виступає індикатором ефективності функціонування грошової системи та правильності монетарної політики?

18. У чому полягають та як вирішуються проблеми бюджетного дефіциту? Як монетизація бюджетного дефіциту впливає на пропозицію грошей?

19. Як визначається показник монетизації ВВП? Що можна вважати індикаторами монетизації ВВП?

20. Чи можлива, на Ваш погляд, ремонетизація економіки України шляхом прискореного зростання пропозиції грошей? Обґрунтуйте свою точку зору.

САМОСТІЙНА РОБОТА № 6

ТЕМА 5. КРЕДИТ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

ОПРАЦЮВАТИ ЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ І САМОСТІЙНО ВИВЧИТИ ТАКІ ПИТАННЯ:

1. Сутність та функції кредиту. Зв’язок кредиту з іншими економічними категоріями

2. Натуралістична та капіталотворча концепції кредиту

3. Стадії та закономірності руху кредиту

4. Принципи кредитування

5. Форми та види кредиту

6. Характеристика міжгосподарського, банківського, державного, споживчого, міжнародного кредиту

7. Економічні межі кредиту: види, наслідки порушення

8. Роль кредиту в ринковій економіці

9. Функції та роль процента

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Які причини визначають необхідність кредиту? Які передумови забезпечують виникнення кредитних відносин?

2. Які погляди на сутність кредиту видаються Вам більш переконливими та чому?

3. Які відмінності існують між кредитом і грішми, кредитними та фіскально-бюджетними відносинами?

4. Які елементи виділяють у структурі кредиту? Як їх можна охарактеризувати?

5. У чому полягають і чим принципово відрізняються існуючі теоретичні концепції кредиту? Які з них видаються Вам більш об’єктивними та чому?

6. Кредит можна вважати динамічним чи статичним явищем? Поясніть свою точку зору.

7. Які стадії руху кредиту Ви можете назвати?

8. Якими є закономірності руху кредиту на мікро- та макрорівні?

9. На яких принципах організуються кредитні відносини?

10. За якими критеріями, на Ваш погляд, правомірно виділяти форми та види кредиту?

11. Яким чином в економічній літературі кредит класифікується за видами?

12. Як можна охарактеризувати поняття «функції кредиту»? Які функції кредиту виділяють сучасні науковці? Які та чому, на Вашу думку, слід розглядати функції кредиту?

13. Які форми прояву міжгосподарського кредиту Ви знаєте? Чи всі з них можна вважати кредитом у класичному розумінні?

14. Що таке банківський кредит? Як класифікуються банківські кредити?

15. Які види кредиту надаються у межах міжнародного кредиту? Якими є їх особливості?

16. Якими чинниками визначаються кількісна та якісна межі кредиту?

17. Чим визначається роль кредиту в економіці? Як можна охарактеризувати розвиток кредитних відносин в Україні на сучасному етапі?

18. Що таке позичковий процент і чому він є економічною категорією? Які фактори впливають на рівень норми процента?

19. Які способи нарахування процентів мають місце у банківській практиці? Як їх можна охарактеризувати?

20. Якими є функції та роль позичкового процента в суспільстві?

САМОСТІЙНА РОБОТА № 7

ТЕМА 7. КРЕДИТНІ СИСТЕМИ

ОПРАЦЮВАТИ ЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ І САМОСТІЙНО ВИВЧИТИ ТАКІ ПИТАННЯ:

  1.  Сутність та види фінансового посередництва
  2.  Правові та економічні аспекти визначення сутності банку. Функції та роль банків
  3.  Поняття та функції банківської системи
  4.  Стабільність банківської системи та механізм її забезпечення
  5.  Основи організації банківської системи
  6.  Становлення та розвиток банківської системи України
  7.  Економічне призначення та класифікація небанківських фінансово-кредитних установ
  8.  Характеристика основних видів договірних та інвестиційних фінансових посередників
  9.  Діяльність небанківських фінансово-кредитних установ в Україні
  10.  Призначення центрального банку та його роль в економічній системі країни
  11.  Причини створення центральних банків та особливості їх діяльності у сучасних умовах
  12.  Організаційно-правовий статус центральних банків
  13.  Функції центрального банку (монетарного та економічного регулювання; управління банківською системою; управління грошовим оборотом; банківського обслуговування загальнодержавних та урядових потреб)
  14.  Особливості становлення та принципи функціонування НБУ
  15.  Функції та операції НБУ
  16.  Діяльність Національного банку в умовах інтеграції України у світове банківське співтовариство
  17.  Призначення та класифікація комерційних банків
  18.  Походження та розвиток комерційних банків
  19.  Організація та регулювання банківської діяльності як галузі економіки
  20.  Характеристика пасивних операцій комерційних банків
  21.  Характеристика активних операцій банків
  22.  Характеристика комісійно-посередницьких операцій банків
  23.  Становлення та розвиток комерційних банків в Україні

 КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

  1.  Яку роль фінансові посередники відіграють на грошовому ринку? Чим фінансове посередництво відрізняється від брокерсько-дилерської діяльності?
  2.  За якими критеріями та які види фінансових посередників виокремлюють у вітчизняній та зарубіжній літературі? Який підхід до поділу фінансових посередників видається Вам більш правомірним?
  3.  Чому банки вважають провідними суб’єктами фінансового посередництва?
  4.  Як трактується поняття «банк» з правової та економічної точки зору?
  5.  Які функції виконують комерційні банки? У чому вони полягають і як реалізуються?
  6.  Як трактується поняття «банківська система»? Якими загальними та специфічними рисами вона характеризується?
  7.  Які функції та в який спосіб їх виконує банківська система?
  8.  На яких принципах побудована банківська система України?
  9.  Чому існує поділ небанківських фінансових посередників на договірних та інвестиційних? Які види фінансових посередників виокремлюють у межах цих двох груп небанківських фінансово-кредитних установ?
  10.  Якою є сфера діяльності страхових компаній, пенсійних фондів, ломбардів, лізингових і факторингових компаній, кредитних спілок? У чому полягає відмінність між інвестиційними та фінансовими компаніями?
  11.  Які основні причини та шляхи виникнення центробанків?
  12.  У чому полягає економічне призначення сучасних центральних банків? Яку роль центробанк відіграє у формуванні грошової пропозиції?
  13.  Як можна пояснити особливість статусу центробанку? В яких правових документах він закріплений?
  14.  Яким є порядок формування статутного капіталу центральних банків у світовій практиці? Які моделі організаційної структури центробанків в ній мають місце і чому?
  15.  Які аргументи можна навести «за» і «проти» незалежності центробанку?
  16.  Як еволюціонувала емісійна діяльність центробанків?
  17.  Чому центральний банк визнається банком банків?
  18.  Які заходи вживає центробанк як орган банківського регулювання та нагляду?
  19.  Як центробанк реалізує своє призначення як банкіра і фінансового агента уряду?
  20.  На яких принципах функціонує НБУ? Яка його функція визначається законодавством України основною?
  21.  Які причини спонукали появу та розвиток комерційних банків? Яку роль відіграють вони у сучасному суспільстві?
  22.  За якими ознаками та як класифікуються комерційні банки?
  23.  Чим відрізняються спеціалізовані банки від універсальних? Які українські банки належать до спеціалізованих? Якими є особливості функціонування ощадних, інвестиційних, іпотечних та клірингових банків?
  24.  На яких засадах і з дотриманням яких вимог здійснюється організація комерційного банку в Україні?
  25.  Чи тотожні поняття «операції банків» і «послуги банків»? Як класифікуються банківські операції?
  26.  Які види ресурсів є у розпорядженні комерційного банку?
  27.  Як формуються власні ресурси комерційного банку?
  28.  Які види депозитних операцій здійснюють банки? Якими є їх недоліки та переваги для клієнтів і самих банків?
  29.  Які способи недепозитного залучення грошових ресурсів банками Ви можете назвати?
  30.  Які механізми запозичення ресурсів існують у банківській практиці?
  31.  Які види кредитних операцій здійснюють сучасні банківські інституції? Якими є їх особливості?
  32.  Які банківські операції відносять до інвестиційних? На яких засадах проводять банки ці операції?
  33.  Які банківські операції відносять до традиційних і нетрадиційних?
  34.  Які види комісійно-посередницьких операцій (банківських послуг) здійснюють банки? Чим вони характеризуються?
  35.  Яку роль відіграють банки у грошових розрахунках фізичних і юридичних осіб? За допомогою яких документів здійснюються безготівкові розрахунки?
  36.  За якими ознаками та як класифікуються банківські послуги?
  37.  Які банківські послуги в Україні відносять до ліцензованих?
  38.  Що означає банківська стабільність та як вона забезпечується?
  39.  За якими напрямами реалізується система економічних нормативів регулювання банківської діяльності НБУ?
  40.  Які показники прибутковості діяльності банків Ви можете назвати? Що вони характеризують?

 

ТЕМИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ЗАВДАНЬ

 

ТЕМА 1. СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Історизм розвитку грошових форм

2. Історія обігу грошей на території України

3. Монети: історія та сучасність

4. Світовий та вітчизняний досвід використання електронних грошей

5. Сучасна практика використання квазігрошових форм

6. Спеціальні права запозичення як різновид світових грошей

ТЕМИ АНАЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Пластикові картки у системі сучасних грошових інструментів

2. Стан і перспективи вексельного обігу в Україні

 

ТЕМА 2. КІЛЬКІСНА ТЕОРІЯ ГРОШЕЙ ТА СУЧАСНИЙ МОНЕТАРИЗМ

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Ґенеза теорії грошових відносин

2. Монетаристські теорії грошей та економічна політика держав

3. Проблема грошей в економічних концепціях кейнсіанства і монетаризму

4. Сучасні грошові теорії як підґрунтя для реалізації економічної політики держав

5. Вплив М.І. Тугана-Барановського на розвиток монетарної теорії

6. Внесок українських науковців у розвиток теорії грошей

ТЕМИ АНАЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Монетаристська теорія та реалії грошово-кредитної політики в Україні

 

ТЕМА 3. ГРОШОВИЙ ОБІГ І ГРОШОВІ ПОТОКИ

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Способи вимірювання грошової маси у вітчизняній та світовій практиці

2. Форми готівкових і безготівкових розрахунків у сучасній практиці

3. Вексель: форми та функції у ринковій економіці

4. Чекові розрахунки у сучасній банківській практиці

ТЕМИ АНАЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Аналіз динаміки та структури грошової маси в Україні у 20_-20_ рр. (20_ р.)

2. Аналіз динаміки та питомої ваги банкнот і монет в агрегаті М0 у 20_-20_ рр. (20_ р.)

3. Аналіз впливу економічних факторів на швидкість обігу грошей

4. Оцінка впливу швидкості обігу грошей на грошову масу в Україні

ТЕМА 4. ГРОШОВИЙ РИНОК

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Характеристика неборгових зобов’язань як фінансових інструментів грошового ринку

2. Місце боргових зобов’язань у системі фінансових інструментів грошового ринку

3. Цілі та мотиви попиту на гроші як предмет досліджень у теорії грошей

4. Сутність і механізм формування пропозиції грошей

5. Заощадження та інвестиції у механізмі грошового ринку

ТЕМИ АНАЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Проблеми розвитку попиту та пропозиції на грошовому ринку України

2. Особливості використання фінансових інструментів на грошовому ринку України у 20_-20_ рр. (20_ р.)

ТЕМА 5. ГРОШОВІ СИСТЕМИ

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Грошові системи минулого та сучасності

2. Створення та розвиток грошової системи незалежної України

3. Характеристика грошової системи________

назва країни

4. Грошово-кредитна політика у системі державного регулювання грошового обороту

5. Монетарні інструменти управління грошово-кредитним ринком у світовій практиці

6. Грошово-кредитна політика – ключовий механізм грошової системи

ТЕМИ АНАЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Особливості реалізації грошово-кредитної політики в Україні у 20_-20_ рр. (20_ р.)

2. Операції на відкритому ринку у системі монетарних інструментів в Україні у 20_-20_ рр. (20_  .)

3. Облікова ставка як монетарний інструмент регулювання грошово-кредитного ринку в Україні у 20_-20_ рр. (20_ .)

4. Обов’язкове резервування як інструмент монетарної політики в Україні у 20_-20_ р. (200_ р.)

5. Аналіз практики рефінансування комерційних банків НБУ у 20_-20_ рр. (20_ р.)

6. Аналіз рівня монетизації економіки України у 20_-20_ рр. (20_ р.)

7. Особливості реалізації грошово-кредитної політики у 20_-20_ рр. (20_ р.) в ________назва країни

ТЕМА 6. КРЕДИТ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Види кредитування населення у сучасній банківській практиці

2. Роль кредиту у розвитку підприємницької діяльності

3. Роль банківського кредиту у системі кредитних відносин

4. Технологія банківського кредитування

5. Лізинг як форма банківського кредитування

6. Світова та вітчизняна практика комерційного кредиту

7. Роль міжбанківського кредитування у банківській діяльності

8. Сутність і особливості державного кредиту

9. Світова та вітчизняна практика споживчого кредитування

10. Роль кредиту у міжнародних економічних відносинах

ТЕМИ АНАЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Ціноутворюючі фактори ринку кредитних ресурсів

2. Кредитний ринок України: стан та перспективи розвитку

3. Проблеми розвитку іпотечного кредитування в Україні

4. Аналіз ринку споживчого кредитування в Україні у 20_-20_ рр. (20_ р.)

 

ТЕМА 8. ВАЛЮТНИЙ РИНОК І ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Валюта як інструмент реалізації валютних відносин

2. Роль валютного курсу у міжнародних економічних відносинах

3. Сучасні режими валютного курсу

4. Форвардні та ф’ючерсні операції на валютному ринку

5. Касові та строкові операції на валютному ринку

6. Валютні опціони – інструмент хеджування валютного ризику

7. Створення та сучасний стан валютної системи України

8. Світова валютна система: минуле і сучасність

9. Історія та сьогодення європейської валютної системи

10. Валютна система________

назва країни

11. Роль валютної політики у реалізації валютних відносин

12. Валютне регулювання як складова валютної політики

13. Платіжний баланс як інструмент валютного регулювання

14. Золотовалютні резерви в механізмі валютного регулювання

15. Міжнародні ринки грошей та капіталів

ТЕМИ АНАЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Євро: переваги та проблеми сьогодення

2. Аналіз валютного ринку України у 20_-20_ рр. (20_ р.)

3. Аналіз динаміки валютного курсу в Україні у 20_-20_ рр. (20_ р.)

4. Проблеми курсоутворення в умовах сучасних вітчизняних реалій

5. Особливості валютного регулювання в Україні у 20_-20_ рр. (20_ р.)

6. Наслідки запровадження в Україні режиму вільного плавання гривні

 

ТЕМА 7. КРЕДИТНІ СИСТЕМИ

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

  1.  Місце та роль центрального банку у банківській системі
  2.  Особливості діяльності центральних банків в умовах глобалізації грошових ринків
  3.  Національний банк як центральний банк української держави
  4.  Емісійна діяльність Національного банку
  5.  НБУ як банк банків
  6.  Банківський нагляд в Україні
  7.  Національний банк України – банкір і фінансовий агент уряду
  8.  Співпраця НБУ з міжнародними фінансовими організаціями та провідними банками зарубіжних країн
  9.  Роль та компетенція Європейської системи центральних банків
  10.  Діяльність центрального банку________
  11.  назва країни
  12.  Роль і види фінансових посередників на грошовому ринку
  13.  Банки як провідні суб’єкти фінансового посередництва
  14.  Банки та банківська справа в Україні у часи СРСР
  15.  Банківництво в Західній Україні
  16.  Створення та розвиток банківської системи незалежної України
  17.  Банківська система____________
  18.  назва країни
  19.  Види та інструментарій фінансово-кредитних установ інвестиційного типу
  20.  Види та інструментарій договірних небанківських фінансово-кредитних установ
  21.  Страхові компанії у системі фінансового посередництва
  22.  Особливості діяльності недержавних пенсійних фондів
  23.  Еволюція ролі комерційних банків в економічному житті суспільства
  24.  Грошово-кредитні операції на території України: погляд у минуле
  25.  Призначення та класифікація сучасних банківських установ
  26.  Механізм організації сучасного банку: світовий та вітчизняний досвід
  27.  Механізм формування ресурсної бази комерційного банку
  28.  Депозитні операції у системі формування ресурсної бази банку
  29.  Кредитування у системі активних операції банку
  30.  Інвестиційна діяльність вітчизняних комерційних банків
  31.  Сучасні банківські технології у світовій і вітчизняній практиці
  32.  Діяльність зарубіжних банків в Україні

ТЕМИ АНАЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

  1.  Банківська система України в умовах глобалізаційних процесів
  2.  Особливості кредитування фізичних осіб за участю ломбардів у світовій та вітчизняній практиці
  3.  Розвиток факторингових операцій вітчизняних банків і небанківських фінансово-кредитних установ
  4.  Особливості функціонування кредитних спілок і кредитних банків в Україні
  5.  Аналіз діяльності інвестиційних фондів в Україні
  6.  Аналіз діяльності фінансових компаній в Україні
  7.  Аналіз діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні
  8.  Незалежність центробанку як передумова забезпечення стабільності національної валюти
  9.  Діяльність Національного банку в умовах інтеграції України у світове банківське співтовариство
  10.  Емісійна діяльність НБУ у 20_-20_ рр. (20_ р.)
  11.  Особливості реалізації НБУ функції банку банків у 20_-20_ рр. (20_ р.)
  12.  Роль Національного банку на ринку державних боргових зобов’язань
  13.  Основні тенденції в діяльності комерційних банків України у 20_-20_ рр. (20_ р.)
  14.  Напрями вирішення проблеми капіталізації вітчизняних банків
  15.  Особливості ринку депозитів в Україні у 20_-20_ рр. (20_ р.)
  16.  Стан та проблеми розвитку банківських послуг в Україні

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
«ГРОШІ ТА КРЕДИТ»

  1.  Роль грошей у ринковій економіці.
  2.  Суть грошей. Гроші як гроші й гроші як капітал.
  3.  Гроші як засіб обігу і засіб платежу.
  4.  Функція грошей як міри вартості.
  5.  Функція грошей як засобу нагромадження.
  6.  Походження і суть грошей. Портфельний підхід до визначення суті грошей.
  7.  Вартість грошей. Форми прояву вартості грошей.
  8.  Форми грошей та їх еволюція.
  9.  Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.
  10.  Вклад Дж.М.Кейнса в розвиток теорії грошей.
  11.  Сучасний монетаризм.
  12.  Класична кількісна теорія грошей, характеристика її постулатів.
  13.  Неокласичний варіант кількісної теорії грошей.
  14.  Характеристика основних теорій грошей.
  15.  Потоки грошового обороту, їх взаємозв'язок.
  16.  Порядок балансування грошових потоків в грошовому обороті.
  17.  Грошовий оборот та його структура.
  18.  Характеристика сучасних засобів платежу, які обслуговують грошовий оборот. Відмінність сучасних банківських білетів від класичної банкноти.
  19.  Маса грошей, що обслуговує грошовий оборот.
  20.  Кількісна характеристика грошової маси. Проблема монетизації ВВП. Ефект витіснення інвестицій.
  21.  Основні типи грошових систем.
  22.  Закон кількості грошей, необхідних для обороту.
  23.  Грошова маса і грошові агрегати. Сеньйораж та монетизація бюджетного дефіциту.
  24.  Маса грошей, її склад та фактори зміни обсягу і структури.
  25.  Швидкість обігу грошової одиниці: суть, порядок визначення та фактори, що на неї впливають.
  26.  Швидкість обігу грошової одиниці: суть, порядок визначення, фактори впливу та роль в макроекономічній стабілізації.
  27.  Механізм поповнення грошей в обороті. Роль комерційних банків у цьому процесі.
  28.  Попит на грошовому ринку. Еластичність попиту на гроші.
  29.  Пропозиція грошей.
  30.  Грошовий мультиплікатор та грошова база.
  31.  Графічна модель грошового ринку. Рівновага на грошовому ринку.
  32.  Суть і структура грошового ринку.
  33.  Грошово-кредитна та фіскально-бюджетна політика в системі державного регулювання грошової сфери.
  34.  Суть, цілі та інструменти грошово-кредитної політики.
  35.  Системи паперово-грошового та кредитного обігу.
  36.  Основні типи грошових систем.
  37.  Створення та розвиток грошової системи України.
  38.  Грошово-кредитна політика та її інструменти.
  39.  Державне регулювання грошової сфери. Інструменти грошово-кредитної політики.
  40.  Грошові реформи, їх цілі та види.
  41.  Суть та основні елементи грошових систем.
  42.  Еволюція кредитних грошей. Різновиди сучасних кредитних грошей. Роль держави у творенні кредитних грошей.
  43.  Суть, закономірності розвитку та наслідки інфляції.
  44.  Суть, форми прояву, причини та наслідки інфляції.
  45.  Інфляція та її види.
  46.  Державне регулювання грошової сфери: завдання, методи та механізм.
  47.  Характеристика державного кредиту: суть, суб'єкти, значення, стан та перспективи розвитку в Україні.
  48.  Характеристика комерційного кредиту: суть, суб'єкти, значення, стан та перспективи розвитку в Україні.
  49.  Характеристика споживчого кредиту: суть, суб'єкти, значення, стан та перспективи розвитку в Україні.
  50.  Необхідність кредиту в ринковій економіці.
  51.  Суть та еволюція кредиту. Об'єкти та суб'єкти кредитних відносин.
  52.  Функції і роль кредиту в ринковій економіці.
  53.  Форми та види кредиту в ринковій економіці.
  54.  Характеристика банківського кредиту.
  55.  Процент за кредит, його суть, фактори зміни та роль. Норма процента.
  56.  Банківська система: структура, принципи побудови, функції.
  57.  Центральні банки, їх походження, призначення та функції.
  58.  Інструменти грошово-кредитної політики Національного банку України.
  59.  Поняття банку та банківської системи.
  60.  Небанківські фінансово-кредитні інститути та їх значення в економіці.
  61.  Стійкість комерційних банків та механізм їх забезпечення.
  62.  Центральний банк: функції та операції.
  63.  Кредитна система. Характеристика складових кредитної системи.
  64.  Банківська система України та особливості її формування.
  65.  Становлення та розвиток банківської системи України.
  66.  Поняття кредитної системи. Характеристика кредитної системи України.
  67.  Поняття банку. Види банків у ринковій економіці.
  68.  Операції комерційних банків.
  69.  Валютний курс та фактори, що на нього впливають.
  70.  Конвертованість валюти.
  71.  Валютна система. Види валютних систем.
  72.  Валютний ринок.
  73.  Валютний курс: види та фактори, що на нього впливають.
  74.  Поняття валюти, її види, призначення та сфера використання.
  75.  Позичковий процент та його роль.

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Контрольна робота виконується студентом у вигляді реферату, який складається з відповідей на питання одного з приведених нижче варіантів. Номери контрольних робіт для кожного студента визначаються в залежності від першої букви його прізвища згідно наступної таблиці

Букви, з яких починається прізвище студента

Номери контрольних робіт

А, Б

1,19

В

2,20

           Г

3,21

          Д

4, 22

Е, Є

5,23

ж.з

6,24

І, Й, К

7, 25

Л, М

8,26

н

9,27

о

10,28

П

11,29

р

12,30

с

13,31

т

14,32

У, Ф, Х

15,33

Ц, Ч

16,3

ш, щ

17,9

ю, я

18,34

В роботі необхідно помістити список літератури, яка використовувалася для її виконання. Обсяг контрольної роботи - до 20 сторінок рукописного тексту.



ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

  1.  Походження і розвиток форм грошей.
  2.  Необхідність і суть грошей.
  3.  Функції грошей.
  4.  Роль грошей у період переходу економіки до ринкових відносин.
  5.  Суть і види кредитних грошей.
  6.  Закони грошового обігу.
  7.  Основи забезпечення сталості грошей.
  8.  Суть інфляції, її розвиток та перспективи подолання в Україні.
  9.  Діяльність комерційного банку в умовах інфляції.
  10.  Методи регулювання грошового обігу.
  11.  Грошово-кредитна політика НБУ.
  12.  Грошовий ринок України та перспективи його розвитку.
  13.  Фондовий ринок України та перспективи його розвитку.
  14.  Грошові реформи: необхідність та методи проведення.
  15.  Монетарна політика та наслідки її застосування на практиці.
  16.  Необхідність і суть кредиту.
  17.  Форми кредиту та перспективи їх розвитку.
  18.  Функції кредиту.
  19.  Роль кредиту в становленні ринкової економіки України.
  20.  Межі кредиту.
  21.  Закони та закономірності кредиту.
  22.  Комерційний кредит та перспективи його розвитку в Україні.
  23.  Споживчий кредит та перспективи його розвитку в Україні.
  24.  Банківський кредит - основна форма кредиту.
  25.  Роль кредиту для розвитку економіки.
  26.  Позичковий процент та його роль у розвитку економіки.
  27.  Кредитна система України та проблеми її розвитку.
  28.  Банківська система України в умовах переходу до ринкової економіки.
  29.  Національний банк України та його функції.
  30.  Комерційні банки України: управління та операції.
  31.  Функції комерційних банків.
  32.  Операції комерційних банків.
  33.  Натуралістична теорія кредиту, її суть.
  34.  Капіталотворча теорія кредиту, її суть.

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ РОБОТИ

 

Згідно з “Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. № 161 (розділ 3.12 Контрольні заходи), розроблені контрольні заходи та критерії оцінки знань студентів, які використовуються при проведенні екзаменів, заліків та атестацій.

Модульний контроль з дисципліни “Гроші та кредит” включає поточний і підсумковий. Організація модульного контролю базується на розроблених і затверджених на кафедрі “Економіки” (протокол "№___ від ___________200__) методичних розробках щодо визначення критеріїв оцінки знань студентів.

Завдання модульного контролю оцінюється в діапазоні від 0 до 26 балів, (теоретичне питання – 5 балів, тести – кожен тест по – 0,5 балу, задача – 10)

При оцінці знань шляхом проведення модульного контролю:

Студент отримує оцінку “відмінно”, при проявленні глибоких знань програмного матеріалу за основною та додатковою літературою, досить повному висвітленню основних категорій, при рішенні прикладів проявленні здібності до творчого мислення, аналізу та вирішення фінансової ситуації, що склалася при виробничо-господарських відносинах. Кількість вірних відповідей може коливатись у межах 85-100%, тобто 9-10 балів.

Студент отримує оцінку “добре”, якщо при виконанні завдання проявлені знання програмного матеріалу на основі літератури, показані здібності до самостійного вивчення проблеми, а також до застосування основних навичок, здобутих при вивченні даного курсу. Кількість вірних відповідей може коливатись у межах 70-80%, тобто 7-8 балів.

Студент отримує оцінку “задовільно”, якщо він не досить повно дав відповіді на запитання. Така оцінка виставляється, якщо були допущені помилки при виконанні завдання, але студент має значні базові знання для вдосконалення і саморозвитку. Вірних відповідей повинно бути не менш 50%, тобто 5-6 балів.

Студент отримує оцінку “незадовільно”, якщо він не дав правильної відповіді на жодне з питань. Кількість балів, набраних студентом  при даній оцінці знань складає менше 5.

ПРИКЛАД ПОБУДОВИ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОТОЧНОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИХ ІНСТИТУТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА:  економіки

НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: « Гроші та кредит»

І. Теоретичне питання

Поняття валюти та валютних відносин. Конвертованість валюти, її сутність, види, значення та передумови.

ІІ. Тести

1. Яку  валютну  систему  характеризує  золотодевізний стандарт?

а) Генуезьку валютну систему.

б) Паризьку валютну систему.

в) Бретон-Вудську валютну систему.

г) Ямайську валютну систему.

2. Складова частина платіжного балансу країни - рахунок поточних платежів - не містить:

а) товарний експорт;

б) чисті доходи від інвестицій;

в) транспортні послуги іноземним державам;

г) зміни в активах країни за кордоном;

д) односторонні трансфертні платежі.

3. Суть металістичної теорії грошей полягає:

а) у визначенні кількості грошей в обігу; у запереченні функції грошей як міри вартості та  товарної природи грошей.

б) у твердженні, що золото і срібло за своєю природою вже є грішми; в ототожненні грошового обігу з товарним обміном.

4. У чому полягає суть кредиту:

а) це економічні відносини, пов'язані з передачею вартості від кредитора до позичальника;

б) це економічні відносини, пов'язані з перерозподілом вартості між галузями економіки та регіонами;

в) це економічні відносини з приводу перерозподілу вартості на засадах зворотності, строковості і платності;

г) це економічні відносини між суб'єктами грошового ринку з приводу перерозподілу вартості.

5. За суб'єктами кредитних відносин виділяють такі види кредиту:

а) міжнародний; банківський; державний; комерційний.

б) консорціумний; банківський; державний; лізинговий;

6. Комерційним кредитом називається:

а) Кредит будь-яким підприємствам для проведення торговельних операцій.

б) Будь-який кредит.

в) Банківський кредит комерційним підприємствам.

г) Кредит продавця покупцю у вигляді відстрочки платежу.

7. Кредитні спілки відносяться до групи фінансових посередників:

а) інвестиційних посередників;

б) депозитних посередників;

в) договірних посередників;

г) немає правильної відповіді.

8. Пасивні операції комерційного банка - це:

а) залучення тимчасово вільних коштів для формування своїх ресурсів;

б) розміщення банками своїх ресурсів для отримання прибутку;

в) операції за дорученням клієнта за певну плату;

г) немає правильної відповіді.

9. Кредитна система - це:

а) сукупність банків, які здійснюють мобілізацію грошових ресурсів і надають їх у позики;

б) сукупність кредитних відносин у країні;

в) спеціалізовані КФІ, які здійснюють кредитування суб'єктів господарського життя;

г) сукупність кредитних відносин та інститутів, які реалізують ці відносини;

д) НБУ і система комерційних банків.

10. Знайдіть зайвий елемент у спеціалізованих кредитно-фінансових інститутах:

а) страхові компанії;

б) пенсійні фонди;

в) лізингові компанії;

г) поштово-ощадні установи;

д) фінансові компанії.

11. За формою власності КБ поділяються на:

а) державні;

б) акціонерні;

в) приватні;

г) пайові;

д) кооперативні;

е) змішані.

12. Функції банківської системи:

а) контрольна;

б) перерозподільна;

в) стабілізаційна;

г) інформаційна;

д) трансформаційна.

13. Основні групи банківських операцій:

а) операції з ЦП;

б) власні операції;

в) кредитні операції;

г) депозитні операції;

д) банківські послуги;

е) традиційні операції;

є) пасивні;

ж) трастові;

з) активні;

й) валютні.       

14. Форма забезпечення зобов’язань позичальника перед банком повинні задовольняти вимогам:

а) висока ліквідність;

б) стабільність ціни на заставлене майно;

в) високі витрати по реалізації застави;

г) здатність до зберігання.

ІІІ. Практичні завдання

1. Розрахувати крос-курс: AUD/UAH, якщо відомо: USD/UAH = 5.3747/5,4116; AUD/USD = 0,7638/0,7641.

2. Банк виконує операції по вкладах населення, яким належить значне місце у банківських ресурсах. Тому велика увага приділяється залишкам вкладів. За ІІ квартал банк мав такі показники:

СЕРЕДНЬО КВАРТАЛЬНІ залишки вкладів – 63 млн. грн.

Обороти за надходженням – 32,2 млн. грн.

Обороти за видатками – 26 млн. грн.

Залишки на початок – 124 млн.грн.

Залишки на кінець – 130 млн.грн.

Визначте середній строк зберігання вкладів, рівень їх осідання та оборотність.

Зробити висновки.


ПРИКЛАД ПОБУДОВИ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1

1. Роль грошей у ринковій економіці.

2. Швидкість обігу грошової одиниці: суть, порядок, визначення, фактори впливу та роль в макроекономічній стабілізації.

3. Суть та еволюція кредиту. Об'єкти та суб'єкти кредитних відносин.

Тестові завдання:

  1.  Беззаперечність векселя означає: а) що причина видачі векселя в ньому не зазначена; б) що зазначена в ньому сума боргу може бути стягнута через суд в разі відмови боржника від його погашення; в) можливість його обліку в банку; г) його вільний обмін на грошові кошти.
  2.  Потік виручки від реалізації товару в інші країни відноситься до: а) сектору грошового обігу; б) фіскально-бюджетного сектору; в) фінансового сектору; г) кредитного сектору.
  3.  За видами інструментів грошовий ринок поділяється на: а) ринок цінних паперів і ринок грошей; б) ринок грошей, ринок капіталів і валютний ринок; в) ринок цінних паперів, ринок позичкових капіталів і валютний ринок; г) кредитний ринок і ринок грошей.
  4.  Системі подвійної валюти характерні такі риси: а) відкрита чеканка тільки золотих монет; б) відкрита чеканка золотих і срібних монет, співвідношення між ними встановлюється на ринку стихійно; в) відкрита чеканка і золотих, і срібних монет, співвідношення між ними зафіксовано; г) закрита чеканка срібних монет.
  5.  Для збільшення грошової маси в обігу центральний банк може застосувати такий інструмент: а) продавати державні цінні папери; б) купувати державні цінні папери; в) збільшити норму обов’язкових резервів; г) всі відповіді вірні.
  6.  При прямому валютному котируванні за основу приймається: а) одиниця національної валюти; б) тільки долар США; в) одиниця  іноземної валюти; г) одиниця будь-якої валюти.
  7.  Суть металістичної теорії грошей полягає: а) у визначенні кількості грошей в обігу; б) в ототожненні грошового обігу з товарним обміном; в) у запереченні товарної природи грошей; г) все перелічене вірно.
  8.  Суб'єктами комерційного кредиту є: а) НБУ і комерційні банки; б) комерційний банк і підприємство; в) підприємство-продавець і підприємство-покупець; г) комерційний банк і фізична особа.
  9.  До інвестиційних фінансових посередників відносяться: а) фінансові компанії; б) страхові компанії; в) ломбарди; г) факторингові компанії.
  10.  Активні операції комерційного банку - це: а) залучення тимчасово вільних коштів для формування власних ресурсів; б) розміщення банками банківських ресурсів для отримання прибутку; в) операції за дорученням клієнта за певну плату; г) немає правильної відповіді.


Диплом на заказ


1. I When the boy ws 5 yers old he ws sent to school
2. ТЕМА- ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІКИ ПЛАН I
3. а Средняя группа Приём- индивидуальный контакт с ребёнком и родителями осмотр
4. Тема- Microsoft Word Создание и форматирование таблиц Цель- Изучив данный учебный элемент вы сможете- создав
5. Спирт этиловый
6. явление сложное многоплановое и сложное разл
7. зима бродила по пустым улицам заходила в распахнутые двери и окна в явном раздражении разбрасывала по проме
8. 1942 гг. Красная Армия терпела одно поражение за другим отходя все дальше в глубь страны
9. Отраслевая и межотраслевая горная рента в отраслях топливно-энергетического комплекс
10. Изучение внимания детей младшего школьного возраста
11. Тема- Практичне вивчення рульового керування автомобілів
12. Кредитная система РФ и особенности ее организации
13. Московский Комсомолец 31
14. Контрольная работа- Документальное обеспечение безопасности труда
15. МЕТОД ВЕРОЯТНЫХ СЛОВ
16. социология происходит от лат
17. Роль и задачи МИС в маркетинге организации.html
18. This is fntstic true story of how mother found her son who ws lost without trce during the wr
19. Принципы и методические основы изучения и оценки психофизиологических качеств человека
20. лекциях ~ прагматично и не несет непосредственно в себе ценности действует по формуле ldquo;если